Педагогiчнi iдеi Марii Монтессорi в сучасних дощкiльних закладах

Змiст

Вступ

1. Життiвий шлях М. Монтессорi i розвиток ii педагогiчноi системи

2. Технологiя саморозвитку Марii Монтессорi

2.1 Концептуальнi положення

2.2 Мета i завдання

2.3 Понятiйний апарат

2.4 Змiст технологii

2.5 Вимоги до особистостi педагога

2.6 З досвiду роботи

3. Особливостi змiсту педагогiчноi технологii ВлБудинок вiльноi дитиниВ»

3.1 Дидактичний матерiал технологii

3.2 Основний урок тАУ презентацiя

3.3 Уроки номенклатури тАУ iндивiдуальнi уроки

3.4 Диференцiйована система матерiалiв для саморозвитку дитини

3.4.1 Матерiали для вправ у повсякденному життi та вироблення навичок соцiальноi поведiнки

3.4.2 Матерiали для вправ на розвиток сенсорики

3.4.3 Матерiали для вправ на розвиток мовлення, навичок письма, читання, математичних уявлень

3.4.4 Матерiали для вправ iз роздiлу ВлКосмiчне вихованняВ»

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Педагогiка видатного iталiйського гуманiста Марii Монтессорi (1870-1952), як справедливо стверджують, Вл завоювала весь свiт В» у свiтовому педагогiчному досвiдi не було i не маi такого органiчного поiднання рiзних знань, як у розробленiй нею технологii. Загалом педагогiчна система М. Монтессорi репрезентуi теорiю вiльного виховання й сенсуалiзму (напрям у теорii пiзнання, який визнаi вiдчуття iдиним джерелом знань) у педагогiцi. Глибина реалiзованих у цiй технологii теоретичних положень, досконалий методичний i дидактичний iнструментарiй дають змогу використовувати iх у рiзних педагогiчних умовах.

Не багатьом ученим i педагогам пощастило за життя здобути свiтове визнання i повагу, побачити, як поширюються та реалiзуються iхнi iдеi. М. Монтессорi належить до таких постатей у свiтовiй педагогiцi. Засади Монтессорi - педагогiки реалiзують Монтессорi - дитячi садки, Монтессорi - школи. Функцiонують вони в краiнах РДвропи, Америки, Азii, Австралii. На початку ХХ сторiччя такi навчально-виховнi заклади дiяли в нашiй краiнi, однак згодом у звтАЩязку з унiфiкацiiю типiв освiтнiх закладiв, програм i методiв роботи з дiтьми, а також через рiзку критику теорii Монтессорi за ii невiдповiднiсть комунiстичнiй iдеологii iх було заборонено. На початку 90 тАУ х рокiв ХХ ст. вiтчизняну Монтессорi тАУ педагогiку вiдроджено. Нинi в окремих дошкiльних закладах Украiни, як i Росii та Бiлорусii, принципи Монтессорi тАУ педагогiки iнтегруються з традицiйними для вiтчизняноi педагогiки виховними та освiтнiми програмами.

Свiтове визнання технологiя М. Монтессорi здобула завдяки гуманiстичному пiдходу для виховання i навчання дiтей, вiрi у безмежнi можливостi розвитку дитини, опорi на ii самостiйнiсть та iндивiдуальнiсть. Виховна мета цiii технологii полягаi в розкриттi духовного та iнтелектуального потенцiалу дитини, засобами ii досягнення i не зовнiшнi впливи на особистiсть, а спецiально сформоване середовище, своiрiдна Влдуховна екологiяВ».

Мета курсовоi роботи тАУ ознайомитися з iсторiiю виникнення, впровадження i використання педагогiчних iдей Марii Монтессорi в сучасних дошкiльних закладах.

1. Життiвий шлях М. Монтессорi i розвиток ii педагогiчноi системи

Марiя Монтессорi народилася 1870 р. неподалiк портового мiста Анкона, що на Адрiатицi, в сiмтАЩi вiйськового. Батьки ii були глибоко релiгiйними людьми, неухильно дотримувалися католицьких правил i звичаiв. У такому дусi виховували i свою iдину дочку.

Шiстнадцятилiтньою вона вступила до Технiчноi школи Мiкеланджело Буанароттi з намiром здобути професiю iнженера. Однак невдовзi ii iнтереси переорiiнтувалися на медицину, i Марiя стала студенткою медичного факультету унiверситету. На той час це був ризикований вчинок, оскiльки вища освiта жiнок не схвалювалася. У липнi 1896 року М. Монтессорi отримала (перша серед жiнок РЖталii) диплом доктора терапii та хiрургii Римського Унiверситету.

Пiсля закiнчення Унiверситету вона створила спецiальну школу, а згодом i медико тАУ педагогiчний iнститут для дiтей з бiдних сiмей та сирiт, де розробила та застосувала рiзноманiтний дидактичний матерiал, який пiзнiше увiйшов в iсторiю як Вл Золотий матерiал В» Монтессорi.

За власною методикою М. Монтессорi навчила дiтей читати i писати так, що на вступному iспитi до народн6оiь школи вони виявляли значно кращi результати, нiж дiти з нормальних сiмей. Це викликало справжню педагогiчну сенсацiю. Успiшнiсть, як вважала Монтессорi, залежить вiд методiв навчання: психiчний розвиток занедбаних дiтей пiдтримували i стимулювали, а розвиток дiтей з нормальних сiмей затримували через вiдсутнiсть iндивiдуальних програм навчання.

Розробляючи власну педагогiчну систему, М. Монтессорi спирались на iдеi французьких психiатрiв i педагогiв ЖаннатАУГаспара РЖтара (1775-1838) та Едуарда Сегена (1812-1880), якi теоретично обТСрунтували i практично довели неабиякi можливостi виховання дiтей з особливими потребами за допомогою спецiальних вправ. В iдеi Е.Сегена про доцiльнiсть застосування у процесi виховання нормально розвинених дiтей фiзiологiчного методу, що ТСрунтуiться на iндивiдуальному дослiдженнi дитини, органiзацii виховних прийомiв з урахуванням фiзiологiчних i психологiчних явищ, М. Монтессорi побачила потенцiал, реалiзацiя якого могла б реформувати школу, виховання загалом.

Вона почала працювати зi звичайними дiтьми, становище яких у школах було набагато гiршим, нiж ii вихованцiв. Необхiднiсть послуговування найновiшими науковими даними спонукала ii до вступу на фiлософський факультет унiверситету, де вона опанувала проблеми експериментальноi психологii, дидактику початковоi школи, одночасно викладаючи педагогiчну антропологiю. Результатом цiii працi стала книга Вл Педагогiчна антропологiя В», в якiй Монтессорi пiдтримуi положення свого вчителя, вiдомого iталiйського антрополога Джузеппе Серджi про те, що Влпроводити антропологiчнi вимiри зовсiм не означаi встановлювати систему педагогiкиВ», а Влдля вiдшукування розумних природних методiв виховання суттiво необхiдно проводити точнi та рацiональнi спостереження над людиною як особистiстю, особливо в перiод до 7 рокiв, оскiльки це вiк, у якому повиннi закладатись основи виховання i культуриВ».

Пiсля багаторiчних наукових пошукiв М. Монтессорi задумалася над створенням системи, яка була б строго iндивiдуалiзованою, давала б змогу педагоговi спостерiгати за дитиною i вивчати ii. Посередником мiж педагогом i дитиною, за ii переконанням, маi бути дидактичний матерiал, покликаний пробудити самодiяльнiсть дитини, допомагати ii самовихованню, самонавчанню, саморозвитковi. Зiбравши, осмисливши й iнтегрувавши компоненти багатьох педагогiчних теорiй (Р.Перейри, Ж.-Г. РЖтара, Е.Сегена, Дж.Локка, Ж.-Ж. Руссо, Й.-Г. Песталоццi, Ф.Фебеля та iн.), М. Монтессорi розробила цiлiсну систему, в якiй вiдсутнiсть, на перший погляд, теоретичноi новизни й оригiнальностi, за багатьох безперечних переваг, i ii головною практичною силою.

У 1907 р. М. Монтессорi трапилася нагода застосувати на практицi свою теорiю та результати перших спостережень i дослiдiв. Генеральний директор Римськоi домобудiвноi асоцiацii, талановитий iнженер Едуардо Таламо, наважившись на соцiальний експеримент, запропонував iй вiдкрити в реконструйованих Асоцiацiiю будинках новий тип дошкiльного закладу тАУ денний притулок, школу для малюкiв. Створений Вл Будинок дитини В» М. Монтессорi використала як своiрiдний експериментальний майданчик. Спецiальне середовище в ньому стимулювало природний роз0виток дiтей. Навчалися вони з 9 до 16 год.; а iхнi заняття поiднували вiльнi iгри з молитвами, рiзноманiтну пiзнавальну дiяльнiсть тАУ зi спiвами. Все в школi було зорiiнтовано на те, щоб привчити дитину до самостiйностi, сприяти ii рiзнобiчному вдосконаленню, допомогти iй органiзувати свою дiяльнiсть, реалiзувати свою природу. Не визнаючи класно урочноi системи, М. Монтессорi змiнила iнтертАЩiр примiщень, у яких навчалися дiти. Переставляти вiдповiдно до своiх потреб легкi переноснi столики, маленькi стiльчики й крiсла могла навiть трирiчна дитина. Рiзновiковi Монтессорi тАУ групи обтАЩiднували вихованцiв вiд 2-х з половиною до 6-ти рокiв. Кожен iз них вчився працювати наодинцi або разом з iншими. Цей вибiр дитина робила сама, дотримуючись основних правил групи i спонукаючи до цього iнших. Новачкам допомагали старшi, досвiдченiшi. Здобувши згодом навчальнi навички, вони вже допомагали тим, хто цього потребував. Так малюки вчилися поводитися у товариствi рiзних людей, тобто набували навичок соцiальноi поведiнки.

За таких умов у дiтей швидко зтАЩявлявся довiльний, внутрiшнiй iнтерес до занять, що й було метою виховання. Цей досвiд М. Монтессорi виклала в книзi Вл Метод науковоi педагогiки, застосовуваний до дитячого виховання у Будинках дитини В» (1909).через кiлька рокiв стало зрозумiло, що ii соцiально тАУ педагогiчний експеримент завершився великим заслуженим успiхом.

Популярнiсть новоi педагогiчноi системи ширилася за межi РЖталii. Щоб ознайомитися з нею, до Риму прибували вихователi, вчителi з РЖспанii, Голландii, Англii, Швецii.

Педагогiчнi iдеi м Монтессорi стрiмко здобували прихильникiв у рiзних краiнах. Багатьох iз них у 20-40-вi роки вона вiдвiдувала особисто, органiзовуючи там з феноменальним успiхом лекцii й демонстрацiйнi заняття. Всюди створювалися дитячi заклади, якi працювали за системою Монтессорi. РЗi педагогiка не знала державних, нацiональних i релiгiйних кордонiв. Серед друзiв М. Монтессорi були австрiйський психiатр, психолог Зiгмунд Фрейд (1856-1939), американський фiлософ, психолог i педагог Джон Дьюi (1859-1932), швейцарський фiлософ, психолог Жан Паже (1896-1980), американський винахiдник у сферi технiки Томас Едiсон (1847-1931) та iн.

Немало прихильникiв здобула педагогiчна система М. Монтессорi й серед вiтчизняних спецiалiстiв, якi започаткували суспiльне дошкiльне виховання в Украiнi. Найактивнiшими i найпослiдовнiшими серед них були О. Дорошенко, Н. Лубенець, С.Русова. РЖдеi Монтессорi пропагував журнал Вл Дошкольное воспитание В», що виходив друком у Киiвi. У 1915 р. побачила свiт книга iнiцiатора створення i керiвника киiвського Товариства народних дитячих будинкiв Наталii Лубенець (1877-1943) Вл Фребель i Монтессорi В», яка зазначала, що Вл працi Монтессорi становлять еру в iсторii дошкiльного виховання i доводять, що це тАУ найважливiше i найшляхетнiше завдання, яке потребуi iнтелiгентностi та великоi душi В». автор першоi концепцii нацiонального дитячого садка в Украiнi Софiя Русова (1856-1940) майже у кожному роздiлi книги Вл Дошкiльне виховання В» (1918) апелювала до авторитету Монтессорi. Високо оцiнювала вона Вл уроки номенклатури В», якi Вл готують дитину до абстрактного думання В», Вл новий дитячий садок В», як i головнi принципи ii педагогiчноi системи. Подiляла Русова погляди М. Монтессорi на педагога як на уважного спостерiгача i вдумливого дослiдника дитячоi души.

Протягом 20-30-х рокiв ХХ сторiччя багато навчально-виховних установ Украiни широко застосовували елементи технологii М. Монтессорi.

Противник насильства i тоталiтаризму, глибоко релiгiйна людина, М. Монтессорi пiсля встановлення фашистськоi диктатури Бенiто Муссолiнi (1883-1945) була змушена виiхати з РЖталii. Перебуваючи в РЖндii пiд час Другоi свiтовоi вiйни, вона вивчала схiдну мудрiсть, заснувала РЖндiйський Монтессорi тАУ рух, який швидко набув там великоi популярностi. Вiн до тепер маi багато прихильникiв. Повернувшись пiсля вiйни до РДвропи, вона читала лекцii на започаткованих в РЖталii у 1913 роцi мiжнародних навчальних курсах. З часом iх було органiзовано в РЖспанii, Бельгii, Голландii, Англii на Цейлонi.

В однiй з останнiх праць ВлВсотуючий розумВ» (1949) М. Монтессорi заснувала напрям, що зосередився на проблемах розвитку дiтей протягом перших трьох рокiв життя, оскiльки саме в цьому вiцi вона бачила величезнi потенцiйнi можливостi формування особистостi людини.

Працi М. Монтессорi були перекладенi майже всiма мовами свiту. Найвiдомiшi з них: ВлМетод науковоi педагогiкиВ» (1909), ВлПедагогiчна антропологiяВ» (1913), ВлСамовиховання та самонавчання у початковiй школiВ» (1922), ВлВиховання для нового свiтуВ» (1946), Влрозвиток потенцiйних можливостей людиниВ» (1948), ВлФормування людиниВ» (1950). Висунення кандидатури М. Монтессорi для присудження Нобелiвськоi премii в 1949,1950 i 1951 рр. свiдчило про всесвiтнi визнання ii творчого доробку.

Життя М. Монтессорi обiрвалося в 1952 р. у Голландii, однак ii iдеi популярнi й нинi. У свiтi iснують десятки тисяч шкiл Монтессорi (дитячих садкiв, початкових шкiл, гiмназiй, лiцеiв), у деяких унiверситетах та iнститутах i вiддiлення, якi готують Монтессорi тАУ вчителiв. У США, Голландii налагоджено випуск дидактичного матерiалу Монтессорi. З 1929 р. дii Мiжнародна асоцiацiя Монтессорi ВлAssociation Montessori International тАУ AMIВ», президентом якоi до 1952 р. була М. Монтессорi. у 1993 р. було створено Мiждержавну альтернативну Монтессорi тАУ асоцiацiю (МАМА), що обтАЩiднала учених, педагогiв практикiв Украiни, Росii, Бiлорусii, Казахстану, якi вивчають i застосовують ii технологiю.

Усе це пiдтверджуi слова росiйськоi послiдовницi педагогiки М. Монтессорi Юлii Фаусек (1863-1943), яка у 1924 р. писала: Вл Настане час, коли школи Монтессорi вкриють мережею всю РДвропутАжНемаi бiльш iнтернацiонального методу виховання дiтей, нiж метод Монтессорi. Найрiзнiшi дiти найрiзнiших краiн у виявах свого iнтелектуального розвитку i дiтьми однiii нацii тАУ дiтьми мислячого людстваВ».

2. Технологiя саморозвитку теорii Монтессорi

2.1 Концептуальнi положення

Методика Монтессорi i моделлю особистiсно орiiнтованого пiдходу до навчання i виховання. В ii основi лежить iдея про те, що кожна дитина, з ii можливостями, потребами, системою стосункiв проходить свiй iндивiдуальний шлях розвитку. В продовж усього життя Марiя Монтессорi уважно спостерiгала за дiтьми. Вона зрозумiла, що все, що вони роблять, аж нiяк не випадково. Не випадково вони починають спiвати або вимагають, щоб iграшка лежала на певному мiстi. Монтессорi зробила висновок, що дiти проходять певнi етапи розвитку. З двох до чотирьох рокiв тАУ час порядку, дитина вимагаi точного виконання всiх церемонiй. Якщо батьки привчають ii до порядку в цьому вiцi, то це залишаiться з нею на все життя. Приблизно 3,5 до 4,5 рокiв дiтям подобаiться писати, а з 4,5 до 5,5 дiтям подобаiться читати. Тiльки до шести рокiв дiти Вл убирають В» у себе запахи, кольори, звуки. Яким покажуть iй свiт дорослi в цьому вiцi, таким вона його i сприйматиме на слух, на зiр, на запах. У 4-6 рокiв дитина виходить iз власного свiту i перетворюiться на активного дослiдника довкiлля i людей. У неi розвиваiться здатнiсть до абстракцii. В девтАЩять рокiв дiти починають почуватися вченими, iм самим хочеться пояснити свiт.

Три провiдних положення характеризують сутнiсть педагогiчноi теорii М. Монтессорi:

1. Виховання повинно бути вiльним;

2. Виховання повинно бути iндивiдуальним;

3. Виховання повинно спиратися на данi спостережень за дитиною.

Звернення дитини до вчителя: Вл Допоможи менi це зробити самому В» - девiз педагогiки Монтессорi.

Феномен педагогiки Марii Монтессорi полягаi в ii вiрi у природу дитини в ii прагненнi виключити будь-який авторитарний тиск на людину, яка формуiться, в ii орiiнтацii на iдеал вiльноi, самостiйноi, активноi особистостi.

Бiологiчною передумовою тут i iдея про те, що життя будь-якоi людини i iснуванням вiльноi активностi, а, отже, дитина, яка розвиваiться, маi природжену потребу в свободi i спонтанностi. Виходячи з цього, Монтессорi вiдмовилася бачити сутнiсть виховання у формуючому впливi на дитину, протиставивши йому проблему органiзацii середовища, найбiльш вiдповiдного дитячим потребам, здiбностям та iнтересам. При цьому обовтАЩязково враховувалися перспективи того, що Л.С. Виготський назвав Влзоною найближчого розвиткуВ».

Монтессорi була переконаним противником класно-урочноi системи. Вона вiдмовилася вiд парт, за якими дiти повиннi сидiти нерухомо, вiд кафедри, що ставить учителя на авторитарну позицiю, вiд колективних урокiв, що не враховують iндивiдуальних здiбностей конкретноi дитини. Вона виступала проти iдиних для всiх навчальних програм, що не дозволяють дитинi просуватися своiм темпом i реалiзувати своi iнтереси.

Усе життя дитини тАУ вiд народження до громадянськоi зрiлостi тАУ i розвиток ii незалежностi i самостiйностi.

Урахування сенситивностi i спонтанностi розвитку.

РДднiсть iндивiдуального i соцiального розвитку.

У розумi не маi нi чого такого, що колись не було б у почуттях.

Сутнiсть розуму в упорядкуваннi i заставленнi.

Замiсть навчання дiтей потрiбно надати iм умови для самостiйного розвитку й освоiння людськоi культури.

Мислення дитини повинно проходити всi необхiднi стадii вiд предметно-дiючого до наочно-образного, i тiльки пiсля цього досягаiться абстрактний рiвень.

2.2 Мета i завдання

Головна мета школи М. Монтессорi постачати Вл харчi В» для природного процесу саморозвитку, створювати довкiлля, яке сприяi цьому.

Завдання:

1. Навчити дитину якомога ранiше здiйснювати свiй вибiр.

2. Виробити в дитинi умiння користуватися наданими свободою i довiрою.

3. Допомогти дитинi створювати i пiдтримувати навколо себе порядок.

4. Навчити в ранньому дитинствi шанувати закон.

5. Навчити терпимого i шанобливого становлення до всiх оточуючих.

6. Створити умови для розвитку в дитинi почуття любовi й поваги до самого себе.

7. Тренувати волю дитини в ранньому дитинствi, щоб виробити цивiлiзовану поведiнку в будь-якiй ситуацii.

8. У ранньому дитинствi сформувати культуру поводження з усiма навколишнiми предметами.

9. Навчити дитину в ранньому дитинствi самостiйно планувати свою дiяльнiсть i досягати намiченого.

2.3 Понятiйний апарат

Активна дисциплiнатАУ поняття, що вбираi в себе важливий виховний принцип, далекий вiд абсолютноi вимоги нерухомостi. Для реалiзацii його вихователь повинен володiти спецiальною технiкою.

Вiльне виховання тАУ виховання, що базуiться на волi дитини. Воно повинно допомагати дитинi ВлздобутиВ» собi цю волю, тобто зменшити тягар соцiальних кайданiв, що обмежують дiяльнiсть дитини.

Дисциплiна в свободiтАУ принцип системи Монтессорi. Якщо дисциплiна дитини базуiться на свободi, вона повинна бути перш за все активною. Людину вважають дисциплiнованою, коли вона вмii володiти i вiльно керувати собою, додержуючи життiвих правил.

РЖнтелектуальне вихованнятАУ стосовно дiтей дошкiльного вiку полягаi в тому, щоб полегшити долю неусвiдомленого розвитку особистостi.

Метод експериментальноi педагогiкитАУ метод, яким користуiться наукова педагогiка, спираючись на данi гiгiiни, антропологii i психологii. Використовуiться для вивчення iндивiдуальностi вихованця.

Монтессорi тАУ матерiал- частина педагогiчного пiдготовчого середовища, яке спонукаi дитину виявляти можливостi ii власного розвитку через самодiяльнiсть, що вiдповiдаi ii iндивiдуальностi.

Моторне вихованнятАУ вправи, якi полегшують нормальний розвиток фiзичних рухiв i стимулюють розвиток розумово вiдсталоi дитини.

Сенсорне вихованнятАУ це виховування вiдчуттiв i пiдготовка фундаменту, на якому розвиваiться ясний i сильний дух. У вихованнi вiдчуттiв вiдкриваiться можливiсть виявляти i виправляти недолiки, що зоставалися непомiченими.

2.4 Змiст технологii

Онук Марii Монтессорi, Марiо, у своiму посланнi РЖрландському товариству iменi Монтессорi в 1989 р. писав: ВлМарiя Монтессорi вiдкрила Влсекрет дитинстваВ», його важливiсть для формування людини. Це даi можливостi вести дитину ii власним вiльним внутрiшнiм шляхом, з чистим екологiчним бачення ii звтАЩязку i спорiдненiсть з природним i соцiальним оточенням. З цього виникаi потреба боротися за iдеали миру в сьому свiтi заради виживання всього людства В».на межi ХРЖХ тАУ ХХ столiть педагогiчна наука вже пiдiйшла до розумiння того, що освiта не формуi дитину, а лише надаi можливостi для розвитку i ii здiбностей за допомогою власноi дiяльностi. Вчитель повинен тiльки органiзувати цю дiяльнiсть належним чином.

У цiй системi вiдсутнiй учитель, якому важко пiдтримувати дисциплiну повноi нерухомостi, який виснажуi себе i дiтей довгими нотацiями. Вчительку замiнив дидактичний матерiал, а вона керуi самодовiльною безпосередньою дiяльнiстю дiтей. Цей матерiал тАУ найважливiша частина методу Монтессорi це в узагальненому видi досвiд попереднiх поколiнь, сконцентрована людська культура. Освоюючи iх, дiти освоюють досвiд, накопичений у суцiумi.

Шкiльний перiод.

РДдиних програм навчання в школi не iснуi, кожна дитина здiйснений даний iй природою унiкальний шлях розвитку. У школi не маi урокiв. День починаiться iз загального Вл кола В». Щоранку на 15-20 хв. Усi збираються разом. Звучить тиха музика. Учням подобаiться коли вчитель сам граi на якомусь iнструментi тАУ пiанiно, скрипцi, гiтарi. Потiм починаiться загальна розмова або обговорення. Пiсля Вл кола В» всi розходяться, кожний вибираi сам чим вiн займатиметься - математикою, iсторiiю, лiтературою. Хтось розмовляi з учителем, хтось готуi доповiдь бiблiотецi. Коли роботу закiнчено цiлком, дитина показуi вчителю, щоб обговорити здобутий результат.

Дитина не отримуi оцiнок, але обовтАЩязково дiстаi оцiнку своii працi вiд дорослих та дiтей, оцiнюi себе сама.

Учням нiхто не даi нi яких завдань, не пояснюi нову тему, нiхто iх не запитуi бiля дошки. Навчальна робота базуiться на абсолютнiй довiрi до дитини, на вiрi в ii прагнення до пiзнання довкiлля.

Кожний учень веде запис досягнень. Там можуть бути написанi такi слова: Вл Я вiдразу бiжу допомогу, коли мене кличуть В», Вл Я вмiю придумати цiкаву справу В». Про своi успiхи дитина розповiдаi на Вл колi В», а дiти вирiшують чи так це насправдi. Якщо всi погодилися, то на аркушi особистих досягнень зтАЩявляiться про це запис.

Серед дня буваi ще одне загальне заняття, яке в старших дiтей довше, нiж у молодших. Це занурення в предмет. Дiти знову на 20 хв. Збираються разом, а вчителi називають це Вл коло В» дидактичним. Тут звичайно формуються в систему знання з того або iншого предмету, уточнюються поняття, обмислюiться термiнологiя, обговорюються доповiдi й повiдомлення.

Структура будь-якого дидактичного матерiалу цiлком вiдповiдаi логiцi формування певного поняття. Це фiксуiться в спецiально розроблених учителем зошитах. Таких зошитiв в учня три, з трьох iнтегрованих предметiв тАУ рiдноi мови, математики i космiчного виховання. Заповнюючи iх один за одним, учень мовби добудовуi логiку вивчення предмета, переводить матерiальне в абстрактне, уточнюi й систематизуi своi знання.

Багаторiчнi спостереження за самостiйним розвитком дiтей навели Монтессорi тАУ педагогiв на думку про необхiднiсть читання предмета Вл космiчне виховання В» в двох площинах. Горизонталь - щорiчно повторюваннi i повтАЩязаннi зi змiною пiр року змiни в природi i життi людей. Вертикаль тАУ прямування дитячоi душi в гору, розумiння невiдомого свiту вiд його невеликих частинок до створення iдиноi величезноi картини. Вiд атома до Всесвiту тАУось кiнцевi точки цiii вертикалi. Учнi прагнуть проводити дослiди з рiзноманiтними речовинами, довiдуватися про iх властивостi. Для вчителя це можливiсть допомогти дiтям замислитися про першооснови свiту (землю, воду, вогонь, повiтря). РЖнтерес до неживоi природи швидко змiнюiться iнтересом до вивчення рослин, тварин, людини, iх будови процесiв розвитку i розмноження. ВлКосмiчне вихованняВ» - iнтегрований предмет.

2.5 Вимоги до особистостi педагога

Метод Монтессорi потребував нового вчителя: перший крок, який повинен зробити майбутнiй Монтессорi - вчитель, - це пiдготувати себе. У нього повинна бути розвинена уява. Вiн постiйно шукаi Вл вiдсутню В» дитину. Вiн повинен вiрити, що дитина вiдкриi себе в роботi. Вiн повинен звiльнити себе вiд упередженостi щодо Вл рiвнiв В» i Вл типiв В», за якими прийнято розподiляти дiтей. У своiй уявi вчитель бачить звичайну дитину, яка живе в духовному свiтi. Вчитель повинен вiрити, що дитина виявить свою справжню сутнiсть, коли знайде роботу, яка ii зацiкавить.

Метод Монтессорi потребуi постiйноi граничноi напруги сил кожного педагога, розумiння ним психологii дитини, вмiння знайти iндивiдуальний пiдхiд.

Монтессорiвський учитель нiчого не робить за дитину, а допомагаi досягти всього самостiйно. Так дитина вчиться незалежностi й умiння вiдповiдати за своi дii.

Учитель багато спостерiгаi, вiн поводиться як дослiдник.

Якщо учень висловив бажання почати нову програму, вчитель пропануi йому вiдповiдний навчальний матерiал.

Учитель не створюi дитинi неочiкуваних ситуацiй i у своiму викладаннi цiлком спираiться на знання сенситивних перiодiв.

Монтессорiвський учитель прискiпливо ставиться до свого зовнiшнього вигляду. Вiн повинен бути гарним, мати приiмний голос, дбати про свою зовнiшнiсть, як це роблять драматичнi актори перед виходом на сцену.

Любов, повага, бадьорiсть, втiха, що виходять iз саме глибини душi вчителя дозволяють розвиватися дитинi, яка перебуваi поруч з ним.

Активнiсть учителя повинна бути спрямована не на дитину, а на абсолютну повагу до явищ ii життя i душi. Марiя порiвнюi роботу педагога з напруженою роботою астронома, що нерухомо сидить бiля телескопа.

2.6 З досвiду роботи

Групи, що сповiдують метод Монтессорi, iснують у дитячих садках №17, №67, №93, №127 м. Миколаiва. для розвитку творчих здiбностей i трудових навичок дiтей там використовуються окремi елементи системи. Метою роботи вихователiв i пiдготовка дитини до школи i подальшого життя в суспiльствi.

У дитячому садку №17, де працюють вихователями РЖ.Б. Колеснiкова i Л.П. Бiлiх, навчаються i виховуються дiти, якi мають дiагноз Вл затримка психiчного розвитку В». кiлькiсть дiтей у групi 14 осiб, група iснуi 7 рокiв. Вона i рiзновiковою, до неi входять дiти вiд трьох до семи рокiв. Ведеться уважне спостереження за розвитком кожноi дитини, для чого iснуi докладний iндивiдуальний щоденник. Тричi на рiк проводяться медичнi обстеження, данi яких докладно вивчаються. Пiсля закiнчення кожного навчального року даiться оцiнка темпiв i рiвня iндивiдуального розвитку кожноi дитини. Комiсiя i медико-педагогiчною. Крiм того дитина вiдповiдаi на пакет тестiв з таких навчальних предметiв, як математика, граматика, проходить обстеження тактильноi, зоровоi, нюховоi, смаковоi i слуховоi памтАЩятi; розвиток мовлення; класифiкацiя предметiв; самообслуговування; побутова праця; аплiкацiя; лiплення. Обстеження проводяться в жовтнi, сiчнi i травнi щороку.

У групi iснуi шiсть предметних зон, в яких мiстяться монтессорiвськi матерiали з певного предмета. Дитина маi право сама вибирати, з яким матерiалом вона хоче працювати. Кожна гра повинна бути в iдиному варiантi. За теорiiю Монтессорi, це забезпечуi порядок, тому що знайденi дитиною частини якоiсь гри буде повернуто на мiсце без особливоi плутанини. Головне завдання тАУ виховання терпiння. У групi iснуi такий порядок: дитина, яка взяла якусь гру маi право гратися скiльки хоче, а та дитина, котра теж хотiла б пограти в неi, повинна почекати. Якщо, звичайно iй не дозволили приiднатися до гравця.

Зона математики.

У цiй зонi мiстяться матерiали, що розвивають уявлення дитини про цифра, проста лiчба, дроби та елементарнi математичнi дii. Наприклад, матерiал тАУ гра Вл Весела лiчба В». дитина отримуi картинки з певною кiлькiстю якихось предметiв (мтАЩячики, зайчики, машинки) i вiдповiдною цифрою внизу, пiд малюнком. Дитина обводить пальцем цифру при цьому проговорюi ii. Як вона звучить тАУ дитина дiзнаiться в учителя. У цiй грi працюi механiзм тактильноi, зоровоi i слуховоi памтАЩятi.

За допомогою гри ВлЧастки i дробиВ» дiти вiльно оперують такими поняттями, як 1/2 i 1/6. Матерiал складаiться з кольорових пластмасових кружечкiв подiлених на частини. Дiти, освоюючи цю гру, вiльно орiiнтуються в дробах на рiвнi другого класу загальноосвiтньоi школи.

Також у зонi математики i матерiал для розвитку просторового уявлення. РД рiзнi обтАЩiмнi геометричнi фiгури, утворенi простими поверхнями, i дiти легко упiзнають вiдомi плоскi фiгури тАУ трикутники, к4вадрати тощо.

Зона розвитку мови, писемностi.

Тут мiстяться матерiали з розвитку памтАЩятi, уяви i мислення. Можна навести приклад матерiалiв Вл РЖнтуiтивне читання В».ця гра складаiться з двох етапiв.1 етап тАУ дитина отримуi картинку з написом пiд зображенням. До неi додаiться декiлька карток зi словами. Дитина повинна знайти серед карток слово, що вiдповiдаi напису на картинцi. На 2-му етапi дитина отримуi картинки без пiдписiв i повинна по памтАЩятi знайти картинку з назвою зображеного предмета. В результатi iнтуiтивного читання з пiзнавальними елементами вiдбуваiться розширення словникового запасу дитини.

У цiй зонi також мiстяться матерiали з упорядкування розповiдi за картинками.

Наукова зона.

У зонi мiстяться матерiали, що сприяють розвитку в дiтей понять про вагу, зрiст, пори року, доби тощо. Мiстяться колекцii рiдкiсних комах (жукiв, метеликiв, скорпiонiв), камiння, видiв тканин. РД колекцiя кори дерев, дiти вивчають ii тактильним способом.

Зона сенсорики i моторики.

Тут мiстяться матерiали, що готують руку до письма.

1.Ящик iз рiзноколiрними защiпками. Чiпляючи цi защiпки на стiнки ящика, дiти роблять такi рухи пальцями, що схожi на рухи пiд час письма.

2.Складання серветок за нiмецьким зразком. К коробочцi мiститься величезна кiлькiсть рiзноколiрних серветок iз яскравими лiнiями, за якими повинен здiйснюватися вигин, i дiти складають iх.

РД тут i шумовi коробочки, iх 12, кожна маi собi пару за шумом вмiсту. Дiти повиннi попарно розставити коробочки визначаючи вмiст за звуком, що лунаi пiд час трясiння (манка, горох, камiнцi, бiсер, рис, палички.

Зона вiдпочинку.

У нiй i мтАЩякий куточок тАУ крiсло, диванчики з мтАЩякими iграшками.

Зона - iдальня.

У цiй зонi розташований iндивiдуальний посуд дiтей. Дiти самi накривають на столики, самi прибирають за собою, миють посуд i сушать пiд сушарками.

Особлива увага тАУ жовтiй лiнii намальованiй на пiдлозi у центрi групи у формi елiпса. На цiй лiнii дiти займаються фiзичними вправами розвивають концентрацiю уваги i почуття рiвноваги. М. Монтессорi зауважила, що якщо дiтей поставити колом, то згодом воно набуде форми елiпса.

Цiкавою i одна iз вправ на розвиток концентрацii уваги. Дiти ходять одне за одним по лiнii, в руцi кожного тарiлка, на нiй стоiть невеличка запалена свiчка. Завдання дитини тАУ йти мовчки, не зводячи очей з вогника, не сходити з жовтоi лiнii, поки не зупинить учитель. При цьому часто вчителi створюють додатковий шумовий фон гукають дiтей по iменах, вимовляючи iх пошепки.

3. Особливостi змiсту педагогiчноi технологii ВлБудинок вiльноi дитиниВ»

3.1 Дидактичний матерiал технологii

Центральне мiсце у педагогiчний технологii М. Монтессорi належить дидактичному матерiалу, який i важливим засобом становлення фiзичних i психiчних функцiй дитини, розвитку ii творчостi, уваги, волi, навчання письма та елементарноi математики. Головну його цiннiсть М. Монтессорi вбачала у сприяннi впорядкуванню попереднього досвiду дитини. Матерiал не лише знайомить дитину з предметами та iх ознаками (якостями), а й даi iй змогу самостiйно працювати, мiркувати, помилятися i виправляти помилки, зосереджувати увагу на зробленому, порiвнювати. Його привабливiсть розвиваi iнтерес до речей i дiй з ними, прагнення до самостiйноi дiяльностi. Допомога педагога при цьому незначна, а керiвництво дiяльнiстю дитини i опосередкованим.

Дидактичний матерiал Монтессорi не вважають навчальним обладнанням у загальноприйнятому розумiннi, оскiльки його головна мета полягаi не в навчання дiтей навичок i передаваннi знань через правильне використання, а втому, щоб допомагати само будiвництву, духовному розвитку дитини. Дидактичний матерiал i зовнiшнiм стимулом, що привертаi увагу дiтей, iнiцiюi процес iхнього зосередження. Запропонувавши матерiали, якi привертали б дитячу увагу, педагог зможе надати дитинi свободу, необхiдну для ii розвитку.

Монтессорi тАУ матерiали заснованi на концепцii активноi особистостi, яка розмiрковуi i спiлкуiться, розвиваiться у процесi вiльноi дiяльностi. Усi вони розробленi експериментально. Лише пiсля тривалоi i ретельноi перевiрки, вiдкидаючи все, що не фiксувало iнтересу та уваги i не стимулювало самостiйних повторних вправ дiтей, М. Монтессорi визнавала iх придатнiсть. Матерiал повинен задовольняти реальнi потреби дитини, враховувати ii здiбностi, бути доступним iй у потрiбний момент розвитку. Тому для кожного М. Монтессорi запропонувала вiковi рiвнi. Оптимальний час для дитини педагог маi визначати шляхом спостереження та експериментування.

Дiти, здатнi до самовиховання, дуже чутливi до своiх внутрiшнiх потреб. У звтАЩязку з цим, щоб пiдiбранi засоби вiдповiдали iх певним потребам, а також викликали Вл довiльний розвиток внутрiшньоi енергii дитини В». у кожному сенситивному перiодi домiнуi певна потреба, яка стимулюi активнiсть дитини щодо ii задоволення. Педагог повинен знаходити предмети для вивчення дитиною в рiзнi вiковi перiоди розвитку, передбачати вiдповiдно до сенситивних перiодiв програми навчання.

Робота з Монтессорi тАУ матерiалами даi дiтям змогу самостiйно визначати помилки, усувати iх, вiдновлюючи порушений порядок. Цi матерiали мають рiзний ступень складностi. Дитина займаiться з кожним з них стiльки, скiльки iй цiкаво, а згодом приступаi до складнiшого. Важливо, щоб вона мала змогу вiльно вправлятися з матерiалом, що i суттiвою умовою формування ii особистiсноi незалежностi. Не варто побоюватися, що, працюючи тривалий час iз одним матерiалом, дитина вiдстане в iншому. Приступаючи з належно сформованими навичками до iншого матерiалу вона швидше досягне успiху.

Крiм вертикального структурування (за складнiстю), Монтессорi тАУ матерiали логiчно впорядкованi й горизонтально, що передбачаi паралельнi вправи, до яких дитина надовго зберiгаi iнтерес.

Змiна форм дiяльностi даi змогу розглянути одне й те саме навчальне завдання пiд iншим кутом, глибше усвiдомити проблему, вiдкрити новi ii гранi.

Самодiяльнiсть, вiльний вибiр матерiалу, вдосконалення методiв роботи сприяють розвитку органiзацiйних можливостей дитини. Адже вона вчиться самостiйно планувати, розподiляти, узгоджувати, виконувати домовленостi, працювати разом з iншими, тобто поводити себе диференцiйовано (по-рiзному, неоднаково), ефективно i цiлеспрямовано.

Дидактичний матерiал Монтессорi опосередковано готуi дитину до майбутнього учiння. Вiн не навчаi письма тАУ письмом, читання тАУ читанням, малювання тАУ малюванням, а надаi дитинi змогу самостiйно Влскласти з елементiвВ» цi складнi дii, причому кожну тАУ у свiй час, вiдповiдно до сенситивного перiоду. Наприклад, опосередкована пiдготовка дитини до письма передбачаi оволодiння Вл елементами В», втiленими в конкретних Монтессорi тАУ матерiалах, якi не мають прямоi мети готувати дитину до письма. Однак сукупно вони забезпечують необхiдний рiвень iнтелектуальноi та моторноi готовностi до письма. Цьому сприяi робота з блоками цилiндрiв (координацiя рухiв трьох пальцiв руки, що беруть участь у письмi), робота з металiчними вкладками (обведення олiвцем, штрихування контурiв), звуковi iгри, робота з буквами з пiщаного паперу, що розвиваi мтАЩязову пам'ять на зразки букв, тощо. У процесi непрямоi пiдготовки дитина переживаi успiх, розвиваi впевненiсть у собi, iнiцiативнiсть. Маючи змогу самостiйно Вл скласти з елементiв В» нове вмiння, дитина переживаi незрiвнянне радiсне почуття, що супроводжуi ii успiхи у пiзнаннi свiту. Так вiдбуваються ii кроки з пiзнаного в непiзнане, iз зробленого тАУ у ще не зроблене.

Користування Монтессорi тАУ матерiалами маi бути пiдпорядковане таким основним правилам:

1) дiти повиннi ставитися до матерiалiв з повагою;

2) використовувати матерiали охайно i лише зрозумiвши як;

3) для виконання певноi вправи дитина маi взяти всi необхiднi

4) матерiали, а закiнчивши вправу, повернути iх на мiсце у первинному виглядi;

5) дитина маi право користуват

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi