Пiдготовка до ЗНО - украiнська мова

ЧАСТИНА 1

Орфографiя

Завдання з вибором однiii правильноi вiдповiдi

1. Лiтеру е треба писати в усiх словах рядка:

А А випещ.ний, долон.чка, удалеч.нi, овоч.сховище;

Б Б книж.чка, корен.плоди, город.на, б.нтежити;

В В ож.ледь, сив.на, замер.хтiти, л.вада;

Г Г випл.каний, гус.ниця, защ.друвати, л.ментувати;

Д Д сут.нiти, зат.сатися, горщ.ковий, кл.котiти.

2. Лiтеру е треба писати в усiх словах рядка:

А ст.хати, ст.повий, квiт.нь;

Б зал.вати, майст.р, леб.диний;

В пригв.нтити, чер.да, шел.стiти;

Г ос.литися, к.шеня, л.дацюга;

Д д.ржати, тр.мтiти, щеб.тати.

3. Лiтеру е треба писати в усiх словах рядка:

А б.нтежити, вер.тено, Водохр.ще, горл.чка, мар.во;

Б благоч.стивий, ластов.ня, запром.нитися, блюд.чко, дал.на;

В долон.чка, сут.нiти, зат.сатися, дуж.чка, закор.нiлий;

Г л.ментувати, лот.рея, горщ.ковий, кр.нделик, мен.джер;

Д удалеч.нi, знiвеч.ний, м.ткий, вип.щений.

4. Позначте рядок, у якому в усiх iменниках потрiбно писати букву е:

А мар.во, кринич.нька, мереж.во, сит.чко;

Б намист.чко, пр.зидент, вогн.чок, пр.м'iра;

В горл.чко, хвил.чка, пр.стол, любит.ль;

Г горл.чка, служит.ль, стеж.чка, д.вiз.

5. Позначте рядок, у якому в усiх словах потрiбно писати лiтеру и:

А бад.лина, благоч.стивий, кр.хкий, ж.виця;

Б вар.во, меж.рiччя, вич.пурений, кр.шталь;

В птАЩят.рiчка, заруч.ни, нев.димка, обiтн.ця;

Г зач.нати, виконав.ця, знiв.чити, вел.чина;

Д нож.чок, печ.во, викор.нити, оз.ратися.

6. Позначте рядок, у якому всi слова пишуться з лiтерою ТС:

А джи(г, ТС)ун, (г, ТС)удзик, а(г, ТС)рус, (г, ТС)учний;

Б (г, ТС)рунтець, мамали(г, ТС)а, (г, ТС)уля, (г, ТС)азда;

В (г, ТС)анок, (г, г)валт, (г, ТС)роно, (г, ТС)ава;

Г джи(г, ТС)iт, (г, ТС)речний, об(г, ТС)рунтувати, (г, ТС)уцул;

Д , ТС)атунок, за(г, ТС)ратувати, за(г, ТС)артувати, (г, ТС)ринджоли.

7. Позначте рядок, у якому всi слова пишуться з лiтерою ТС:

А (г, ТС)ероiчний, (г, ТС)удзик, (г, ТС)остинець, (г, ТС)воздика;

Б (г, ТС)рунтець, (г, ТС)лей, (г, ТС)уля, (г, ТС)азда;

В (г, ТС)анок, (г, ТС)валт, (г, ТС)отовий, (г, ТС)араж;

Г (г, ТС)азета, (г, ТС)ерб, (г, ТС)ектар, (г, ТС)уцул.

8. Лiтеру с треба писати в усiх словах рядка:

А бе.коштовний, .казати, .керований;

Б .формувати, пере.кочити, .фотографувати;

В .плетений, .питати, .шити;

Г .тягнути, ро.тлумачити, не.терпний;

Д .фальшувати, бе.смертя, .хвалити.

9. Позначте рядок, у якому в усiх словах вiдбуваiться спрощення в групах приголосних,що позначаiться на письмi:

А волос.ний, особистiс.ний, злiс.ний, зап'яс.ний;

Б цiннiс.ний, виiз.ний, швидкiс.ний, перехрес.ний;

В тиж.невий, дириген.ський, заздрiс.ний, капос.ний;

Г очис.ний, пристрас.ний, улес.ливий, кореспонден.ський.

10. Позначте рядок, у якому в усiх словах спрощення в групах приголосних позначаiться на письмi:

А балас.ний, пiз.нiй, гiган.ський, безсовiс.ний;

Б зап'яс.ний, злiс.ний, захис.ник, буревiс.ник;

В заздрiс.ний, кiс.лявий, бороз.на, улес.ливий;

Г безвиiз.ний, пристрас.ний, чес.но, пiз.но.

11. Позначте рядок, у якому всi слова пишуться з м'яким знаком:

А кiл.кiсть, пот.мянiлий, Уман.щина, ескадрил.я;

Б власниц.кий, нен.чин, боiш.ся, сяд.мо;

В павiл.йон, дон.чин, с.огоднi, прос.ба;

Г iдал.ня, батал.йон, Акс.онов, матiн.чин.

12. М'який знак пишеться в усiх словах рядка:

А рибал.ство, погод.ся, прип'ят.ський, голiвон.цi;

Б зателен.кати, красун.чик, купал.ський, вирiз.бити;

В вигул.кнути, конс.iржка, зат.марити, нац.кувати;

Г кан.йон, ковз.кий, мал.ва, локал.ний;

Д консул.ський, обвiн.чати, вiдгад.ко, крад.кома.

13. М'який знак пишеться в усiх словах рядка:

А брин.чати, дозвол.те, боягуз.кий, оган.бити;

Б кiл.цевий, красун.чик, монгол.ський, вiзуал.ний;

В рiз.бяр, обвiн.чати, вирiз.бити, зат.марити;

Г павiл.йон, по-братерс.ки, на стежин.цi, РЖзмаiл.ський;

Д устан.те, кур.йоз, на вишен.цi, неволен.ка.

14. Позначте, у якому рядку всi слова пишуться без м'якого знака:

А тон.ший, нiч., перелаз.мо, рибал.цi;

Б землян.цi, яблун.цi, ремiн.чик, емул.сiя;

В буквар., брин.чати, т.мянiсть, чотир.ма;

Г Уман.щина, майбут.нi, мен.ший, бжiл.цi.

15. М'який знак не пишеться в усiх словах рядка:

А мiл.ярд, ойкан.ня, мен.ший;

Б Уман.щина, Подiл.ля, Бат.кiвщина;

В безбат.ченко, змагаiш.ся, вiс.cю;

Г iн.ший, жен.шень, спiл.чанський;

Д Д кин.мо, рiж.мо, насип.мо.

16. Позначте рядок, у якому всi слова пишуться з апострофом:

А В.ячеслав, кар.iра, пiв.ящика, медв.яний;

Б верб.я, мiжгiр.я, дзв.якнути, без.ядерний;

В зв.ялити, кур.йозний, мiж.ярусний, круп.яний;

Г двох.ярусний, пiв.яру, об.iкт, пiд.iжджати.

17. Позначте, у якому рядку всi слова пишуться з апострофом:

А м.ятний, роз.ятрений, присв.ята, пом.якшити;

Б кам.янiти, без.ядерний, кур.йозний, медв.яний;

В солов.i, тьм.яно, кон.юктивiт, грав.юра;

Г пiр.я, пiв.ями, прив.ялений, п.iдестал.

18. Позначте рядок, у якому всi слова пишуться з подвоiними лiтерами:

А А священ.ий, довгождан.ий, блажен.ий, спросон.я;

Б Б подорож.ю, Поволж.я, пам'ят.ю, суцвiт.я;

В В л.яний, зран.я, вiн.ицький, об.ризкати;

Г Г безлiч.ю, юн.ат, розкiш.ю, жовч.ю.

19. Позначте рядок, у якому всi слова пишуться з подвоiними лiтерами:

А А зран.я, безсмерт.я, пiсен.ий, прочитан.ий;

Б Б довгождан.ий, блажен.ий, згуртован.ий, височен.ий;

В В страшен.ий, картин.ий, мiськ.ом, вiд.зеркалити;

Г Г стат.ей, жит.iдайний, облич., роздорiж.я.

20. Позначте рядок, у якому в усiх словах iншомовного походження вiдбуваiться подвоiння:

А А Рус.о, мул.а, пен.i, барок.о;

Б Б Кас.андра, мадон.а, антен.а, ван.а;

В В Марок.о, ман.а, Калькут.а, гол.андський;

Г Г Брюс.ель, Одiс.ей, конр.еволюцiя, трас.а.

21. Подвоiння лiтер у всiх словах iншомовного походження НЕ вiдбуваiться в рядку:

А А крос.ворд, буд.изм, iл.юзiя, оперет.а;

Б Б пiц.ерiя, гум.анiзм, iм.унiтет, спагет.i;

В В кристал.iчний, однотон.ий, мас.ивний, кол.екцiя;

Г Г дiаграм.а, кас.ета, iм.обiлiзацiя, процес.ор;

Д Д конгрес.мен, оперет.а, ел.егiя, бон.а (гувернантка).

22. Подвоiння лiтер у всiх словах iншомовного походження НЕ вiдбуваiться в рядку:

А А ем.iгрант, iм.iгрант, ас.амблея, бел.етристика;

Б Б iм.унiтет, кол.екцiя, дис.кусiя, кол.ектив;

В В iм.iтацiя, гол.андка, ак.уратний, ак.умуляцiя;

Г Г епiграм.а, iн.овацiя, бюл.етень, ак.омпанемент;

Д Д iл.юстрацiя, iнтел.iгент, iр.ацiональний, кор.еспондент.

23. Подвоiння лiтер у всiх словах iншомовного походження НЕ вiдбуваiться в рядку:

А А нет.о, iнтел.ект, шасi;

Б Б нер.ацiональний, iр.ацiональний, тер.иторiальний;

В В ем.iграцiя, iм.iграцiя, ап.еляцiя;

Г Г барок.о, ком.iсiя, тер.ор;

Д Д ван.а, кор.ектура, грам.

24. Префiкс пре- треба писати в усiх словах рядка:

А пр.вражий, пр.велебний, пр.дивний, пр.святий;

Б пр.хороший, пр.старiлий, пр.глухий, пр.красний;

В пр.жовтий, пр.гiрклий, пр.освященний, пр.новий;

Г пр.тихий, пр.жовкати, пр.непорочний, пр.дивний;

Д пр.зирливий, пр.глушений, пр.пишний, пр.вiрний.

25. Позначте, у якому рядку всi слова пишуться з префiксом пре-:

А пр.свiтлий, пр.хильний, пр.мружений, пр.солодкий;

Б пр.зирство, пр.давнiй, пр.близний, пр.землення;

В пр.мужнiй, пр.пишний, пр.злий, пр.милий;

Г пр.молодий, пр.бережний, пр.старкуватий, пр.сумний.

26. Префiкс при- треба писати в усiх словах рядка:

А пр.тихнути, пр.бережний, пр.буток;

Б пр.бiднюватися, пр.везений, пр.славний;

В пр.солодити, пр.солодкий, пр.сiсти;

Г пр.мирний, пр.мiський, пр.чинити;

Д пр.сохнути, пр.високий, пр.ахкувати.

27. Позначте, у якому рядку всi слова пишуться з префiксом с-:

А (з, с)понукати, (з, с)плавити, (з, с)класти, (з, с)чепити;

Б (з, с)твердження, (з, с)хованка, (з, с)постереження, (з, с)сушити;

В (з, с)формувати, (з, с)хибити, (з, с)тримуваний, (з, с)пиляний;

Г (з, с)хвалювати, (з, с)фокусувати, (з, с)цiлити, (з, с)шити.

28. Вiд поданих iменникiв утворiть прикметники за допомогою суфiкса -ськ-. Позначте рядок, у якому в обох словах не вiдбуваiться чергування в групах приголосних:

А Париж, калмик;

Б Гаага, Виборг;

В Буг, Чорнухи;

Г Цюрих, казах;

Д РЖртиш, чех.

29. Позначте, у якому рядку вiд усiх iменникiв утворюються прикметники з суфiксом -зьк-:

А Золотоноша, молодець, студент, Буг;

Б Волга, товариш, турист, черкес;

В Криворiжжя, Забужжя, Ладога, Таганрог;

Г француз, ремiсник, турок, брат.

30. Позначте рядок, у якому видiлене слово слiд писати з малоi лiтери:

А Йшли ми до (Ш, ш)евченкового генiя духу золотого зачерпнуть!

Б Щороку в березнi в усiх навчальних закладах Украiни вiдбуваються (Ш, ш)евченкiвськi читання.

В Оригiнальнi (Ш, ш)евченковi твори дають щедру iнформацiю про те, як вiн жив.

Г Озветься знов дiброва темнолиста, коли до тебе, хлопче, край села, немов дарунок теплого дитинства, (Ш, ш)евченкова калина зацвiла.

Д Живе й не вмираi (Ш, ш)евченкiвська мати, колгоспна крiпачка, забута не раз.

31. Позначте рядок, у якому всi слова iншомовного походження пишуться з буквою и:

А Алж.р, еруд.цiя, р.читатив, ш.фон;

Б вент.ляцiя, с.стема, д.сертацiя, кор.фей;

В д.намiчний, метод.ка, ц.вiлiзацiя, д.лiкатний;

Г пр.нциповий, д.корацiя, д.ректор, р.торика.

32. Через дефiс пишуться всi слова в рядку:

А генерал/майор, кiловат/година, мiнi/комп'ютер;

Б пiвденно/бережний, пiвденно/схiдний, пiвнiчно/захiдний;

В вiйськово/транспортний, вiйськово/зобов'язаний, вiйськово/юридичний;

Г ясно/зелений, ясно/окий, ясно/золотистий;

Д вогне/гасник, хлiб/сiль, злiт/посадка.

33. Позначте рядок, у якому всi складнi прикметники пишуться через дефiс:

А договiрно/правовий, культурно/освiтнiй, гостро/критичний, морально/етичний;

Б медико/генетичний, ново/грецький, мiнерально/сировинний, пiвденно/схiдний;

В житлово/будiвельний, вiйськово/повiтряний, суспiльно/корисний, лiрико/драматичний;

Г молочно/бiлий, науково/експериментальний, загально/господарський, органiзацiйно/методичний;

Д мiдно/червоний, навчально/виробничий, обтАЩiмно/просторовий, електронно/оптичний.

34. Позначте, у якому рядку всi складнi прикметники пишуться через дефiс:

А слiпучо/бiлий, вiчно/юний, червоно/гарячий, нiжно/рожевий;

Б снiжно/бiлий, пiвнiчно/схiдний, свiтло/голубий, мовно/лiтературний;

В гiрко/солоний, хiмiко/бiологiчний, захiдно/украiнський, радiо/фiзичний;

Г суспiльно/полiтичний, високо/авторитетний, зовнiшньо/торговий, вiйськово/морський.

35. Позначте рядок, у якому всi займенники пишуться разом:

А аби/хто, де/котрий, будь/що, хто/небудь;

Б де/хто, чий/небудь, аби/кому, де/кому;

В де/якого, аби/кому, кому/сь, аби/чим;

Г що/небудь, де/який, будь/який, чого/небудь.

36. Через дефiс треба писати всi прислiвники в рядку:

А по/нашому, в/нiчию, ледве/ледве, сяк/так;

Б з/рештою, врештi/решт, хтозна/куди, вряди/годи;

В мало/помалу, вiч/на/вiч, десь/iнколи, по/латинi;

Г десь/то, як/раз, як/небудь, будь/коли;

Д по/двоi, по/друге, по/третi, по/сучасному.

37. Позначте рядок, у якому прислiвники слiд писати через дефiс:

А плiч/о/плiч, з давнiх/давен, день/у/день, по/латинi;

Б на/гора, коли/не/коли, без кiнця/краю, де/небудь;

В вiч/на/вiч, по/простому, сам/на/сам, хтозна/коли;

Г ледве/ледве, по/праву, по/друге, як/не/як;

Д бiльш/менш, раз/по/раз, будь/куди, десь/не/десь.

38. Разом треба писати всi прислiвники в рядку:

А без/вiсти, в/серйоз, до/речi, на/вскiс;

Б у/розтiч, вiд/давна, без/перестанку, у/брiд;

В за/багато, до/вкруги, до/вподоби, на/впростець;

Г по/двоi, по/декуди, на/веснi, у/досвiта;

Д с/пiднизу, на/прокат, на/жаль, в/суцiль.

39. Позначте рядок, у якому всi прислiвники слiд писати разом:

А на/веснi, на/перекiр, до/вiку, с/пiдлоба;

Б на/пам'ять, з/переляку, на/завжди, до/купи;

В мимо/волi, на/двоi, за/кордон, в/основному;

Г що/найвище, до/вподоби, без/вiсти, о/пiвночi.

40. Через дефiс треба писати всi прислiвники в рядку:

А вряди/годи, любо/дорого, раз/у/раз, коли/не/коли;

Б хтозна/коли, плiч/о/плiч, по/лiтньому, навiк/вiки;

В по/батькiвськи, крок/за/кроком, часто/густо, з давнiх/давен;

Г по/сусiдськи, по/одинцi, де/не/де, сяк/так;

Д зроду /вiку, як/не/як, кiнець/кiнцем, довго/довго.

41. Позначте рядок, у якому всi прислiвники записанi правильно:

А по сусiдськи, удвох, з гори, на диво;

Б вiднинi, нашвидку, без кiнця, до вподоби;

В десь-iнде, пiдчас, допобачення, сповна;

Г з роду-вiку, на щастя, на виворiт, здалека.

42. Усi складнi слова потрiбно писати через дефiс у рядку:

А лимонно/жовтий, iсторико/культурний, теоретико/пiзнавальний;

Б оздоровчо/спортивний, вогняно/червоний, вiйськово/полонений;

В слiпучо/бiлий, середньо/вiччя, пiвнiчно/схiдний;

Г мiжнародно/правовий, органiзацiйно/технiчний, лимонно/кислий;

Д дослiдно/виробничий, пiв/аркуш, лiрико/драматичний.

43. Усi складнi слова потрiбно писати разом у рядку:

А вiчно/зелений, жовто/грудий, науково/фантастичний;

Б дрiбно/буржуазний, спортивно/оздоровчий, електро/ремонтний;

В важко/атлетичний, вiйськово/патрiотичний, мало/досвiдчений;

Г електро/магнiтний, кам'яно/вугiльний, приватно/власницький;

Д високо/авторитетний, слiпучо/бiлий, пiвденно/кримський.

44. Позначте рядок, у якому всi складнi слова пишуться разом:

А народно/поетичний, лiсо/степовий, пiв/огiрка, лiтературно/художнiй;

Б первiсно/общинний, пiв/вiкна, темно/синiй, схiдно/слов'янський;

В вiйськово/iнженерний, хитро/мудрий, високо/квалiфiкований, свiжо/зрубаний;

Г далеко/схiдний, червоно/гарячий, вельми/шановний, краi/знавчий.

45. Позначте рядок, у якому НЕ з усiма словами потрiбно писати ОКРЕМО:

А не/дослiдженi ще питання; не/зчувся, як заснув; не/спитавши дозволу;

Б не/зводячи очей, не/привiтно шумiли, не/здужав пiдняти;

В будинок не/збудований; трохи не/дочуваючи; не/перевiрений мною текст;

Г не/можна передбачити; не/чуваний успiх; нiчому не/навчено;

Д не/захищений вiд вiтру сад; не/просячи допомоги; не/потрiбно поспiшати.

46. Позначте рядок, у якому всi слова з НЕ потрiбно писати РАЗОМ:

А не/можливо визначити; не/спростований факт; не/високе дерево;0

Б не/начебто знаю; не/ясний, а похмурий; не/сказанне диво;

В не/виконавши проект; не/званий гiсть; не/розробленi питання;

Г не/активний учень; ще не/розв'язанi проблеми; не/гайнi вказiвки.

47. Позначте рядок, у якому всi дiiприкметники з НЕ пишуться РАЗОМ:

А не/виконане завдання; не/скошена трава; не/розв'язана задача;

Б не/прочитана книга; хата ще не/побiлена; стiни не/фарбованi, а лакованi;

В не/вишитий рушник; слова, ще нiкому не/сказанi; не/довантажена машина;

Г не/доспiванi пiснi; квiти нiким не/зiрванi; не/доплетений кошик.

Завдання з вибором кiлькох правильних вiдповiдей (3)

48. Позначте рядки, у яких у всiх словах спрощення в групах приголосних позначаiться на письмi:

А шелес.нути, безжалiс.но, невiс.цi, влас.ний;

Б цiлiс.ний, безкорис.ливий, хворос.няк, беззахис.но;

В мес.ник, безпристрас.но, безвиiз.но, чес.ний;

Г гус.нути, двомiс.ний, облес.ливiсть, доблес.но;

Д благовiс.ний, мас.ниця, жалiс.ний, наперс.ний;

Е намiс.ник, iнтелiген.ський, совiс.ливий, пiс.ний.

49. Позначте рядки, у яких в усiх словах спрощення в групах приголосних позначаiться на письмi:

А пiз.нiй, гiган.cький, безсовiс.ний, балас.ний;

Б цiннiс.ний, виiз.ний, швидкiс.ний, перехрес.ний;

В заздрiс.ний, кiс.лявий, бороз.на, улес.ливий;

Г тиж.невий, пристрас.ний, чес.но, мiжоблас.ний;

Д волос.ний, особистiс.ний, злiс.ний, капос.ний;

Е зап'яс.ний, очис.ний, захис.ник, буревiс.ник;

РД звiс.но, блис.нути, пес.ливий, щас.ливий.

50. Позначте рядки, у яких усi слова пишуться з мтАЩяким знаком:

А крад.кома, ослiн.чик, вирiз.блений, мал.ва;

Б волос.кий, дiвчинон.цi, зац.вiрiнькати, воiначал.ник;

В ган.бити, ковал.ський, лос.йон, вигул.кнути;

Г iреванс.кий, гет.манщина, вiл.ха, нян.читися;

Д консул.ський, буд..те, вит.охкувати, задзелен.чати;

Е груз.кий, черешен.цi, рибал.ство, перелаз.мо.

51. Позначте рядки, у яких усi слова пишуться без мтАЩякого знака:

А Уман.щина, майбут.нi, мен.ший, бджiл.цi;

Б землян.цi, яблун.цi, ремiн.чик, емул.сiя;

В буквар., iн.ший, куз.ня, чотир.ма;

Г тон.ший, нiч., перелаз.мо, рибал.цi;

Д сопiл.цi, домен.щик, степ., удар.те;

Е ад.ютант, ковз.кий, украiн.ський, кан.йон;

РД ц.вях, нарiж.те, рiз.бяр, бояз.кiсть.

52. Позначте рядки, у яких усi слова пишуться з апострофом:

А пiв.яблука, горохв.яник, зарум.янитися, дрiб.язковий;

Б вольтер.янець, напiв.ява, вiдв.язати, круп.яний;

В вм.ятина, верф.яний, люб.язний, варшав.янка;

Г в.юнкий, духм.яний, торф.яний, пiдв.язати;

Д невiд.iмний, розм..якнути, медв.яний, вiд.iжджати;

Е верб.я, краков.як, кiновар.ю, з.юрбитися.

53. Позначте рядки, у яких усi слова пишуться з апострофом:

А м.ятний, роз.ятрений, присв.ята, пом.якшити;

Б в.язати, моркв.яний, комп.ютер, кур.iр;

В дит.ясла, пiв.ящика, верф.ю, iн.iкцiя;

Г пiр.я, пiв.ями, прив.ялений, п.iдестал;

Д пiв.юрти, дзв.якнути, зв.язок, кров.ю;

Е солов.i, тьм.яно, кон.юнктивiт, грав.юра;

РД черв.як, В.ячеслав, круп.яний, мiж.ярусний.

54. Позначте рядок, у якому в усiх словах вiдбуваiться подвоiння приголосних, позначене на письмi двома лiтерами:

А вiд.звенiти, зав.ишки, лисич.ин, вiкон.иця;

Б дозвiл.я, клятвен.ий, непiд.атливий, спец.ех;

В конюшин.ий, контр.озвiдка, розкiш.ю, неоцiнн.ий;

Г повоiн.ий, пiв.iдра, дореформен.ий, звiд.аля;

Д гiлляч.я,кiн.ота, затиш.я, вил.iмо;

Е жасмин.ий, iндичен.я, гарбузин.я, невгамон.ий.

55. Позначте рядки, у яких усi слова пишуться з подвоiними лiтерами:

А зран.я, безсмерт.я, пiсен.ий, прочитан.ий;

Б страшен.ий, картин.ий, мiськ.ом, вiд.зеркалити;

В довгождан.ий, блажен.ий, згуртован.ий, височен.ий;

Г жит.iдайний, бов.анiти, роздорiж.я, Вiн.ич.ина;

Д узвиш.я, стат.ей, роз.броiти, суд.iв;

Е рiл.я, узбiч.я, пронiс.я, вiдкрит.iв;

РД старан.о, воз.'iднання, вiддан.ий, прикордон.ий.

56. Позначте рядки, у яких у всiх словах iншомовного походження пишеться буква и:

А д.спетчер, безпр.цидентний, ват.канський, сент.ментальний;

Б ш.лiнг, конс.стенцiя, iд.лiчний, ш.ллерiвський;

В пер.ферiя, д.вертисмент, ц.тадель, дискр.мiнацiя;

Г кар.катура, брав.симо, маркет.нг, серт.фiкат;

Д форт.симо,iнц.дент, пр.оритет, д.лема;

Е парт.тура, д.летант, Алж.р, реж.сер.


Фонетика. Графiка. Орфоепiя

Завдання з вибором однiii правильноi вiдповiдi

57. Позначте рядок, у якому всi слова записано за алфавiтом:

А досвiд, дослiд, духовний, духмяний;

Б серiйний, серце, серпень, сестричка;

В тьохнути, тюль, тюльпан, тяжiння;

Г легенда, лист, лiцей, лiкар.

58. Позначте рядок, у якому всi слова записано за алфавiтом:

А легко, легкоатлет, лiдерство, лицемiрство;

Б лотерея, лоцман, лупнути, лупа;

В лижник, лимонка, листоноша, лiворуч;

Г лiсовий, лимонний, листування, лiсник.

59. Позначте рядок, у якому в кожному словi однакова кiлькiсть звукiв i букв:

А боiць, вищiсть, зраджений, вiдсiювання;

Б iвробачення, воiнський, iталiiць, розжувати;

В подвоiння, лояльний, надзвуковий, вимрiяний;

Г гущавiнь, озброiння, лоджiя, осяяння;

Д виявлення, вiдзвiтувати, мелодiя, iдальня.

60. Позначте рядок, у якому в кожному словi однакова кiлькiсть звукiв i букв:

А вiдзвук, ячмiнь, iжак, здоров'я;

Б джмiль, щирiсть, п'ять, вугiлля;

В щавель, ательi, лiчба, рядок;

Г земля, райдуга, iвропеiць, порядок.

61. Однакова кiлькiсть звукiв i букв у всiх словах рядка:

А заiць, життiвий, хворостняк;

Б з'являiться, воджу, ящiрка;

В ялтинський, нiччю, щiльно;

Г люблю, дзвякаi, тьмянii;

Д щабель, дiяння, контрастний.

62. Однакова кiлькiсть звукiв i букв у всiх словах рядка:

А заiжджати, щирiсть, iстоньки;

Б дзвонити, п'ятниць, украiнський;

В йодистий, з'iднування, сьогодення;

Г пiдйомний, щебечуть, джмiль;

Д висаджують, зозулястий, перемивають.

63. Однакова кiлькiсть звукiв i букв у всiх словах рядка:

А сiiться, всюди, приладдя;

Б раджу, загiн, зоря;

В щирiсть, шiстсот, пейзаж;

Г iдуть, пряжа, осяяння;

Д iднiсть, шiстдесят, вищiсть.

64. Позначте рядок, у якому в кожному словi однакова кiлькiсть звукiв i букв:

А вiдзвук, iжак, ячмiнь, здоров'я;

Б джмiль, щирiсть, п'ять, вугiлля;

В земля, райдуга, iвропеiць, порядок;

Г щавель, ательi, лiчба, боiць;

Д сон, якийсь, подорожжю, заiць.

65. Позначте рядок, у якому в усiх словах приголоснi тiльки дзвiнкi:

А джерельний, ТСазда, в'юнець, гриб;

Б жанр, забiг, лiд, джмiль;

В коледж, регiон, недiля, мова;

Г добро, лимон, рейс, недорогий;

Д медаль, мармур, рельiф, немовля.

66. Позначте рядок, у якому в усiх словах приголоснi звуки тiльки глухi:

А фiкус, папуга, цукати, тьохкати;

Б капуста, пакетик, сахатися, цiпочок;

В ситечко, тапочки, пайок, часопис;

Г тактика, пощастити, сестриця, цяточка;

Д сипучiсть, частка, пакуночок, точиться.

67. Позначте рядок, у якому в усiх словах фонетична транскрипцiя вiдображаi нормативну вимову:

А кожух [коужх]; левада [левда];

Б приносить [приенсиет′]; походжаi [походжйе];

В голубка [гоулбка]; свято [с′втАЩто];

Г промiнчик [промтАЩн′чиек]; земля [зеимл′];

Д кишеня [киешн′а]; зозуля [зозл′а].

68. Правильну вимову вiдображаi фонетичний запис слiв у рядку:

А розсипати [рос:úпати], здаiться [здайéт'с'а];

Б знайомишся [знайóмис':а], медвяний [меидвйáний];

В бджiлка [бджíлка], неси [несú];

Г ллiться [л':éц':а], iстотнi [iстóт'н'i];

Д милiше [миелíше], дзвiн [дзвтАЩiн].

69. Правильну вимову вiдображаi фонетичний запис слiв у рядку:

А джмiль [джмiл′], щастя [шчáс′т′а];

Б займаiшся [займáйеис′:а], свято [свйáто];

В джерело [джеиреилó], вокзал [воТСзáл];

Г колеться [клеи т′с′а], виллю [вúл′:у];

Д висока [вие сóка], дзеркало [дзéркало].

70. Правильну вимову вiдображаi фонетичний запис слiв у рядку:

А вiддати [втАЩiд:áти], пишеться [пúшеит'с'а];

Б вмиваiшся [вмиевáйеис':а], боротьба [борот'бá];

В сиджу[сиеджý], рiчцi [р'íц':i];

Г легко [лéгко], пiдземний [пiдзéмний];

Д безiменний [беизiмéн:ий], дзеркало [дзéркало].

71. Позначте рядок, у якому всi слова мають наголос на другому складi:

А дочка, подруга, вимова, сантиметр, iдемо;

Б спина, виразно, завдання, попереду;

В предмет, рукопис, ненавидiти, в'язкий;

Г кропива, приязнь, горошина, каталог.

72. Позначте рядок, у якому в усiх словах при вимовi вiдбуваiться уподiбнення приголосних звукiв:

А зсипати, дужка, розпач, жiнцi;

Б освiтнiй, зарядка, молотьба, розжувати;

В якби, зшити, навеснi, ягiдки;

Г зжовкнути, нiжнiсть, квiтчання, усмiшцi;

Д легкий, екзамен, лiжко, безсердечний.

73. Позначте рядок, у якому в усiх словах вiдбуваiться уподiбнення приголосних:

А рибка, низько, дивишся, розчин;

Б тяжко, перемогти, гриб, знаходиться;

В нелегко, по вiнця, смiiшся, футбол;

Г безпека, на книжцi, промiнчик, у грубцi.

74. Позначте рядок, у якому в усiх словах при вимовi вiдбуваiться уподiбнення приголосних:

А безшумний, дорiжка, (на) стежинцi, просьба;

Б дьогтю, кузня, пругкий, казка;

В пiднiгтьовий, зцiдити, боротьба, спiвачцi;

Г сережка, двигтить, стiжки, зчистити;

Д пiсня, вокзал, рюкзак, ложка.


Лексикологiя та фразеологiя

Завдання з вибором однiii правильноi вiдповiдi

75. Видiлене слово вжите в прямому значеннi у реченнi:

А Холоднi осiннi тумани спускають на землю мокрi коси.

Б У чужу душу не влiзеш.

В Умиваiться сльозами убога земля.

Г Приходять друзi, виринають у пам'ятi спогади.

76. Позначте рядок, у якому слово серце вжито в прямому значеннi:

А щире серце;

Б хворе серце;

В батькiвське серце;

Г серце Украiни.

77. Видiлене слово вжито в переносному значеннi в реченнi:

А Смiються в сонцi золотому рiчки, i села, i поля.

Б Що думаiш сказати, спершу обмiркуй.

В Я шукав усе свiтле в дорозi i в людях.

Г Найдужче у життi цiнував я хлiб.

78. Видiлене слово вжито в переносному значеннi в реченнi:

А Коли в людинi i народ, тодi вона уже людина.

Б Для того, щоб стать щасливим, треба мрiяти завжди.

В Зажурився сивий сад осiннiй у переддень снiгiв i холодiв.

Г Якщо хочеш жити для себе, живи для iнших.

79. Позначте речення, у якому видiлене слово вжито в переносному значеннi:

А До булави треба й голови.

Б Як голова сивii, то чоловiк мудрii.

В У голову, як у торбу, що знайдеш, те й сховаiш.

Г Скiльки голiв, стiльки й умiв.

Д Хлiб тАУ усьому голова.

80. Позначте рядок, у якому всi слова належать до емоцiйно забарвленоi лексики:

А дiвчисько, второпати, прикрiпити, базiкати;

Б беркицьнутись, козаченько, повчання, мамусю

В зiронька, злодюга, вiкопомний, роззява;

Г рученьки, промiння, вiтрище, самiсiнький.

81. Позначте пару речень, у якiй видiленi слова i омонiмами:

А Слово, чому ти не твердая криця!

Слово тАУ срiбло, мовчання тАУ золото.

Б Вона зрозумiла душевний стан гостя.

У хлопця плечi широкi, стан високий.

В Рiдна земля i в жменi мила.

Земля тАУ хлiбодарка i медоносиця.

Г У хвалька язик дii, а рука не вмii.

Держи язик за зубами.

Д Ми молодi, ми юнi, i нам належить свiт.

Брехнею свiт обiйдеш, а назад не вернеш.

82. Позначте речення, у якому використано омонiми:

А Ти будь не скупердяй, не скнара i знай батькiвськi заповiти.

Б Якщо у тiлi душа крилата тАУ що iй хороми, що iй палати.

В Веснонько любая, часу не гай, якнайскорiше прилинь у наш гай.

Г Народовi потрiбнi не вигранi битви, не втiшання славою i волею, а майбуття.

83. Позначте речення, що мiстить омонiми:

А Щире слово й добре дiло душу й серце обiгрiло.

Б Господь посилаi нам мудростi й сили i хранить Украiну нинi, прiсно й вовiк.

В Людина там не буде вiльна, де i великi i малi.

Г День у день робота, день у день праця.

Д Мiг би його поганити тАУ не хочу вуст поганити.

84. Позначте рядок, у якому всi слова утворюють синонiмiчний ряд:

А iдеальний, уявний, iлюзорний, примарний;

Б спiльнiсть, згода, спiльнота, договiр;

В наступати, просуватися, наставати, запановувати;

Г досить, доволi, вистачить, годi.

85. Позначте речення, що мiстить застарiле слово:

А РЖ можу поклястись на знаменi, що мав би за найвищу нагороду потрiбним бути власному народу.

Б Марiчка любила, коли вiн грав на флояру.

В Гостей у РЖвана повна хата, ТСазди i ТСаздинi.

Г Козаки йшли пiд бiлими хоругвами, з пiками, у зухвалих магерках.

Д Маiва нiчка леготом дише..

86. Фразеологiчний зворот ужитий у реченнi:

А Часу було обмаль, а вiн усе одно бив байдики.

Б Побачивши великий натовп людей, перехожi дивувалися.

В Величезна сила криiться в людському розумi.

Г Пiсня народжуi радiсть.

87. Фразеологiчний ворот ужито в реченнi:

А Вiр до кiнця у власнi сподiвання.

Б Дивлюсь на синi обрii землi з калинових небес моii долi.

В Його постiйною мрiiю було швидше вийти в люди.

Г Не звикай утертими стежками йти за другим слiпо, як у дим.

88. Фразеологiчний зворот ужито в реченнi:

А Митцю не треба нагород, його судьба нагородила.

Б Сказано по струнi ходити тАУ i ходи.

В Менi потрiбне слово, а не слава.

Г Днiпро манив нас маревом води.

89. Позначте рядок, у якому фразеологiчний зворот маi значення Влнадумане мiрило упередженоi людини, яка пiдганяi пiд нього факти дiйсностiВ»:

А пiррова перемога;

Б прокрустове ложе;

В геростратова слава;

Г дамоклiв меч;

Д Еолова арфа.

90. Позначте рядок, у якому неправильно визначено значення фразеологiчного звороту:

А надути губи тАУ образитись, виявити невдоволення;

Б спустити на землю тАУ змусити когось не втрачати почуття реальностi;

В рильце в пушку тАУ про когось привiтного й лагiдного;

Г черв'ячок точить тАУ непокоять тяжкi, гнiтючi роздуми.

91. Позначте рядок, у якому записано фразеологiзм, який не збiгаiться за значенням з iншими:

А обламати роги;

Б пiдвести пiд монастир;

В збити пиху;

Г вкрутити хвоста.

92. Позначте рядок, у якому правильно пояснено значення фразеологiчного звороту плести химери:

А плiткувати про щось;

Б iнтригувати когось;

В виготовляти домотканий килим;

Г домагатися чого-небудь вiд когось;

Д говорити щось беззмiстовне.

93. Позначте фразеологiзм тАУ синонiм до слова хитрувати:

А заплющувати очi;

Б замилювати очi;

В замазувати очi;

Г заливати очi.

94. Позначте фразеологiчний зворот, який i синонiмом до слова засоромитися:

А пустити червоного пiвня;

Б як рак свисне;

В пекти ракiв;

Г показати, де раки зимують;

Д ухопити шилом патоки.

95. Позначте рядок, у якому фразеологiчнi звороти i синонiмiчними:

А на живу нитку тАУ бiлими нитками шитий;

Б i води не замутить тАУ хоч у вухо бгай;

В попасти на слизьке тАУ накрити мокрим рядном;

Г бентежити кров тАУ не чути землi пiд собою;

Д закрутити веремiю тАУ укрутити хвоста.

Завдання на встановлення вiдповiдностi

96. Установiть вiдповiднiсть мiж значеннями слiв лiвого та правого стовпчикiв:

А осоруга;

Б зваба;

В галузь;

Г пастка;

Д каверза.

1 галуззя;

2 витiвка;

3 облога;

4 вiдраза;

5 спокуса;

6 тенети;

7 царина.

А

Б

В

Г

Д

97. Установiть вiдповiднiсть мiж фразеологiзмами та iх тлумаченнями:

Фразеологiзм

А бочка Дiогена;

Б авгiiвi стайнi;

В халiф на годину;

Г езопiвська мова

Значення

1 замаскований спосiб висловлювання думок з натяками;

2 вiдмова вiд зручностей i вигод;

3 щось дуже занедбане, безлад;

4 людина, яка благотворно впливаi на когось, приносить користь;

5 людина, яка захопила владу або надiлена нею на короткий час

Вместе с этим смотрят:


WEB-дизайн: Flash технологии


РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському


РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня


РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури


РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi




А