Позакласна робота на уроках читання

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

КРЖРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ РЖМЕНРЖ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

КАФЕДРА МЕТОДИК ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ

Тема:

Позакласна робота на уроках читання

в початковiй школi

КУРСОВА РОБОТА

з методики викладання

студентки 21 групи

психолого тАУ педагогiчного факультету

спецiальнiсть ВлПочаткове навчанняВ»

спецiалiзацiя ВлДошкiльне вихованняВ»

Захаровоi Олени РЖгорiвни

Науковий керiвник:

кандидат фiлологiчних наук,

доцент

Кiндей Леся Григорiвна

Кiроваград - 2009

РЖ. ВСТУП

ВлНайважливiшим засобом впливу на дитину, облагородження ii почуттiв, душi, думок, переживань, i краса i величнiсть, сила i виразнiсть рiдного слова. Роль цього засобу в початковiй школi, де зустрiч з новим явищем навколишнього свiту пробуджуi в серцях дiтей почуття зачудування, неможливо переоцiнитиВ».

В.О.Сухомлинський [7,5]

Вiдродження державностi в Украiнi поставили перед початковою ланкою освiти новi проблеми навчання i виховання. У центрi уваги сучасноi нацiональноi школи маi бути людина, ii духовний свiт, творчi здiбностi, високi моральнi якостi. Виплекати таку особистiсть можливо завдяки новим пiдходам до викладання лiтератури в школi, початковоi зокрема.

Духовне вiдродження украiнського народу неможливо уявити без живодайного впливу художньоi лiтератури на формування нацiональноi самосвiдомостi, бо саме лiтература i одним iз активних чинникiв суспiльного виховання тАУ совiстi, моралi, загальнолюдських цiнностей, iнтелiгентностi.

Змiни в усiх сферах нашого суспiльства безпосередньо впливають i на лiтературну освiту школярiв. РЖнакше бути не може, адже лiтература тАУ це вiдображене в художньому словi життя людини та суспiльства з усiма складнощами та проблемами. А тому читання книжок в системi виховання особливо гостро постало в останнi роки. Соцiологи, батьки, вчителi вiдзначають, що учнi стали менше читати, частина з них вважаi читання Влнепродуктивною тратою часуВ», пропонуi процес читання Влякось механiзуватиВ», надаi перевагу екранiзованим версiям творiв.

Але, дитяча художня книга тАУ це особливий свiт, який юнак читаi i осягаi i розумом, i серцем. Дуже важливо, щоб книга увiйшла в його життя якомога ранiше, тому що вона не замiнна у виробленнi уваги, зосередженостi, у вихованнi душевностi, моральностiтАж Одночасно прищеплення учням iнтересу до читання. Бажання постiйно звертатись до книжок, прагнення навчитися читати iх самостiйно, забезпечують не менш важливий аспект навчально-виховного процесу в школi тАУ освiтнiй. Така функцiональна багатограннiсть впливу художньоi книжки на учнiв потребуi квалiфiкованого i системного пiдходу до роботи з нею як у школi, так i в сiмтАЩi. Книжка може i повинна виступати засобом духовного спiлкування батькiв i дiтей не лише молодшого шкiльного, а й пiдлiткового, юнацького вiку.

Дитяче читання вiдiграi велику роль у життi дiтей, далеко бiльшу роль нiж у життi дорослих. Книга, прочитана в дитинствi, залишаiться в памтАЩятi мало не на все життя й впливаi на подальший розвиток дiтей з книг, якi дiти читають, вони черпають певне свiторозумiння, книги виробляють у них певнi норми поведiнки.

Вчитися читати i сприймати прочитане потрiбно iз шкiльних лiт. Ми виходимо з того, що читання тАУ це дiяльнiсть, це активнi пошуки iстин, якi не в готовому виглядi чекають читача.

Складаючи новi пiдручники з лiтератури й читання, варто насамперед провести соцiологiчне дослiдження: що дiйсно читають дiти, що iх хвилюi, а що вони внутрiшньо заперечують.

Узагальнюючи багатогранний досвiд своii виробничоi i культурноi дiяльностi, людина за допомогою книги передаi цей досвiд наступним поколiнням. З книги людина дiзнаiться по великi вiдкриття i винаходи, про боротьбу людини з природою i завоювання влади над нею. Книга даi не тiльки знання, й сприяi вихованню повноцiнноi, всебiчно розвиненоi людини.

Книга i джерелом духовного збагачення дитини.

Читання допомагаi знайти в книгах тяговi явища життя, дати iм оцiнку, зiставити iз навколишньою дiйснiстю, прищеплюi любов до книги.

Школа i вчитель виховують у дiтей любов до книги, до друкованого слова, навчають учнiв читати книги, вмiло користуватися нею.

РЖРЖ. Роздiл РЖ ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З ЧИТАННЯ В

ПОЧАТКОВРЖЙ ШКОЛРЖ

1. Методика проведення урокiв з позакласного читання

Для учня молодшого шкiльного вiку спiлкування з лiтературним твором маi приносити радiсть, задоволення. ВлКнижка повинна стати для кожного вихованця - другом, наставником i мудрим учителем. Я бачив важливе виховне завдання в тому, щоб кожний хлопчик, кожна дiвчинка, кiнчаючи початкову школу, прагнули залишитися наодинцi з книжкою, прагнули до роздумiв i мiркуваньтАж Це початок самовиховання думок, почуттiв, переконань, поглядiв. Воно можливе лише за умови, коли книжка входить у життя маленькоi людини як духовна потребаВ»? - писав В.О.Сухомлинський.

Ось чому з перших днiв перебування дитини в школi значне мiсце в навчально-виховному процесi посiдаi робота з дитячою книжкою, умiла органiзацiя урокiв позакласного читання. Тут не обiйтися без науки, i перш за все методичноi науки.

Методика навчання читанню тАУ це роздiл методики рiдноi мови, тобто органiчна частина науки про те, як найбiльш економно, розумно i продуктивно побудувати процес роботи з лiтературним твором, як прилучити дитину до самостiйного спiлкування з книжкою.[5,11]

Сучасного молодшого школяра треба навчити не просто читати (розкодовувати текст), а читати книжки, вчити бачити в них спiвбесiдника, навчити ВлрозмовлятиВ» з ними, вiдгукуватись на iх думки, вчинки. Розiбратися у цьому дитинi маi допомогти вчитель, який добре володii методикою читання i методикою передачi свого умiння спiлкуватись з книжкою дiтям.

Яких же умов i методичних настанов маi дотримуватись учитель, щоб навчити дитину читати книжки? На нашу думку таких:

1. Виховувати iнтерес до книжки треба з першого навчального дня.

2. Матерiалом, обтАЩiктом маi бути тiльки художня дитяча книжка у типовому оформленнi.

3. Роботу з дитячою книжкою проводити один раз на тиждень (20-25 хвилин вiд уроку навчання грамоти), краще в обумовлений день.

4. Дотримуватись вiдповiдноi методичноi системи в побудовi занять.

5. Вчити думати над книжкою до читання i в процесi читання.

6. Допомогти дитинi повноцiнно сприйняти лiтературний твiр.

Методично-органiзацiйна структура заняття з дитячою книжкою тАУ це постiйна творчiсть учителя й учнiв, це цiкавi i нестандартнi засоби i форми роботи. Разом з тим, це все-таки структуроване заняття.

Позакласне читання тАУ складова частина шкiльного предмета, що iменуiться читанням. Це рiзновид читання, якому поряд з класним читанням вiдведено окреме мiсце в системi початковоi освiти. Його мета тАУ сформувати в учнiв стiйку потребу самостiйно й осмислено вибирати i систематично читати книги, спираючись на знання й навички, здобутi на уроках навчання грамоти й класного читання. Ця мета продиктована самим життям: ВлШколярi, якi нiчого, крiм пiдручника, не читають, дуже поверхово оволодiвають знаннямиВ».

Досягти цiii мети можна лише на основi вироблення в школярiв позитивного ставлення до читання за власною iнiцiативою.

2. Змiст i завдання позакласного читання. Вимоги програми

Щоб допомогти учням прагнути до спiлкування з книгою, необхiдно в умовах класно-урочних занять регулярно проводити навчальну роботу, яка передбачаi втiлення таких завдань:

- систематично знайомити учнiв з рiзноманiтною дитячою лiтературою, ii видами, що розкриi перед дитиною свiт книги, допоможе визначити коло читання на даний перiод;

- ознайомити дiтей з iснуючими доступними iхньому вiку видами бiблiотечно-бiблiографiчноi допомоги, що дасть можливiсть самостiйно вiдповiдно, до власних уподобань, знайти потрiбну книжку;

- навчити iх вибирати дитячу книгу, тобто ще до читання книжки скласти уявлення про тематику, змiст, призначення дитячого видання;

- виробити у них умiння читати книгу, дотримуючись дидактичних i санiтарно-гiгiiнiчних вимог роботи з нею;

- розвивати у дiтей умiння самостiйно i змiстовно проводити дозвiлля з допомогою книги.

Цi завдання розвтАЩязуються на уроках позакласного читання i в позаурочний час протягом усiх рокiв навчання учнiв у початкових класах.

Формування читацькоi самостiйностi, на заданому програмою рiвнi починаiться з першого класу. На уроках навчання грамоти вiдводиться певний час для навчання дiтей спiлкуватися з книжкою. У другому i наступних класах для позакласного читання видiляються окремi уроки з числа навчальних годин, передбачених для читання. Оскiльки вони включенi в розклад, iх необхiдно вписувати в класний журнал. Значить, термiн Влпозакласне читанняВ» сприймаiться як умовне позначення рiзновиду читання. Хоч читання не називаiться позакласним, значною мiрою воно здiйснюiться на уроках починаючи з першого i закiнчуючи четвертим класом. Плануi, органiзовуi i проводить його вчитель-класовод.

Розбiжнiсть мiж сутнiстю i назвою цього рiзновиду читання зтАЩявилася нещодавно. Рiч у тому, що до сiмдесятих рокiв, хоч у програми з мов вносилось позакласне читання, годин для нього навчальним планом не вiдводилось. Передбачалося, що класовод разом з бiблiотекарем органiзовуi позакласне читання дiтей. Для iх заохочення до самостiйного читання пропонувалось проводити лiтературнi iгри, вiкторини, ранки, конкурси тощо. Позакласне читання контролювалось вчителем. Учень звiтував перед ним читацьким щоденником, у якому занотовував: прiзвище автора, назву твору, про що твiр, iмена героiв.

Отже, основною формою керiвництва самостiйним читанням була позаурочна робота з учнями, яка повинна була стимулювати самостiйне спiлкування учня з книгою.

Спостереження показали, що таке керiвництво позакласним читанням молодших школярiв не даi бажаних результатiв. Необхiдне спецiальне навчання дiтей правильноi читацькоi дiяльностi, тому були введенi уроки позакласного читання, мета яких тАУ навчити дiтей розбиратися в ВлморiВ» книжок й користуватися ними. У сучаснiй методицi основною ланкою в керiвництвi позакласним читанням стали не позаурочнi форми роботи з книгою, а уроки позакласного читання. Так виникла невiдповiднiсть назви цього рiзновиду читання його змiсту: позакласне читання, що здiйснюiться на уроках.

Завдання позакласного читання - виховати в учнiв любов до книги, розширити iх знання, пiзнавальнi iнтереси.

У ВлПояснювальнiй записцiВ» до програми з украiнського читання [11,79] так визначено завдання позакласного читання:

1) розширити i поглибити знання, набутi пiд час класного читання з усiх предметiв;

2) навчити дiтей знаходити необхiдну книгу в бiблiотецi, потрiбний матерiл у книзi;

3) ознайомити учнiв з кращими книжками;

4) виховати читацьку активнiсть i допитливiсть;

5) розвивати iндивiдуальнi iнтереси i нахили.

Тi знання, умiння i навички, якi здобувають дiти на уроках читання, вони поповнюють у позакласному читаннi. Яке i обовтАЩязковою частиною пiдготовки учнiв 1- 4 класiв у навчаннi рiдноi мови.

Мета позакласного читання тАУ забезпечити педагогiчне керiвництво самостiйним читанням учнiв. Саме позакласне читання привчаi, заохочуi дiтей до самостiйного, вмiлого, вдумливого читання книжки, газети, журналу. Воно маi на метi розширити, поглибити знання, здобутi пiд час класного читання, познайомити учнiв з широким колом доступноi для учнiв молодших класiв лiтератури; розвивати за допомогою читання бажання i умiння вчитися; розвивати iндивiдуальнi iнтереси i нахили.

Школа прищеплюi вперше в життi людини смак до читання, потребу самостiйно читати, щоб поповнити своi знання.

Позакласне читання маi важливе значення i для навчання дитини в школi, i для кращоi успiшностi учня. Воно розширюi свiтогляд, сприяi розвитковi мислення, збагачуi мову.

Дiти, якi багато читають, краще навчаються, звикають самостiйно вчитися з книжок, краще орiiнтуватися в них.

Отже, учитель маi прагнути до того, щоб зацiкавити дiтей книгою, навчити мiркувати над прочитаним, самостiйно здобувати знання, тобто навчити дитину вчитися з книги.

Вимоги програми.

У пояснювальнiй записцi до програми з читання в першому класi чiтко визначаiться мета позакласного читання i вказуiться, що в першому класi Влробота над книгою, яку органiзовуi вчитель, i пропедевтикою позакласного читанняВ» [11,20], пiдготовчою роботою, бо дiти ще тiльки навчаються грамоти.

Основне завдання такоi роботи тАУ пробудити в учнiв любов до книги як джерела знань i радостi.

У програмi [11,21] видiляються два етапи позакласного читання:

1. Пiдготовчий, який охоплюi перше пiврiччя.

2. Початковий тАУ друге пiврiччя.

На першому етапi, поки ще мало дiтей читаi, всю роботу з читання проводить учитель. Читання вчителем казок, вiршiв, оповiдань маi викликати у дiтей iнтерес до книги, бажання читати.

Робота з позакласного читання в другому пiврiччi спрямовуiться на вироблення в дiтей навичок читати самостiйно.

Заняття з позакласного читання проводиться за рахунок загального часу, вiдведеного на уроки читання (одна година на два тижнi).

Робота проводиться з двома тАУ трьома творами: один читаiться в класi, а iншi вчитель роздаi окремим учням. Якi за його допомогою можуть прочитати для всiх, або даi iндивiдуальнi завдання для роботи в класi чи вдома.

Проводяться також дитячi ранки, лiтературнi iгри, вiкторини.

При доборi творiв для позакласного читання вчитель використовуi списки лiтератури, складенi для позакласного читання.

У другому класi закрiплюються умiння, а також знання i навички в роботi над книгою.

Крiм того, учнi знайомляться з елементами книги (змiстом, передмовою), вчаться вести найпростiший каталог книг, користуватись картотекою.

Програма рекомендуi ознайомлення учнiв з книгами кiлькох провiдних дитячих письменникiв, з газетою i дитячим журналом.

Заняття з позакласного читання в другому класi будуються так, як i в першому класi, але використовуються крiм заданих жанрiв, науково-популярнi статтi, розширюються i поглиблюються читацькi iнтереси.

У програмi з позакласного читання для третього класу основна увага придiляiться самостiйному читанню учнями казок, оповiдань, повiстей, науково-популярних творiв.

Тематику позакласних занять учитель визначаi сам. Виходячи з програмних вимог до знань, користуючись рекомендованим списком лiтератури для додаткового читання.

Завдання позакласного читання в четвертому класi тАУ розширення i поглиблення читацьких iнтересiв, ознайомлення з творами нових авторiв, читання науково-художнiх i науково-популярних творiв.

Програма вимагаi навчити четвертокласникiв користуватись дитячою довiдковою лiтературою, ознайомити з серiями книг, що пропонуються для читання дiтям; вимагаi виробити навички визначення орiiнтовного змiсту незнайомих книги за ii елементами (титульною сторiнкою, заголовком, передмовою, iлюстрацiями).

Учнi четвертого класу набувають навички орiiнтацii в карточцi каталогу i умiння правильно записати в картку необхiдну книгу, умiння вибрати книгу, користуючись каталогом дитячоi бiблiотеки чи вiдкритим доступом до книжкових полиць, умiння цiлеспрямовано читати дитячу перiодику, а також вести щоденник читача.

3. ВзаiмозвтАЩязок класного читання з позакласним

У шкiльнiй програмi чiтко окресленi мета i завдання урокiв читання. ЧитаннятАУ це складова освiти, це ВлБагатофункцiональний предметВ» [11,79]. Там же читаiмо: тАЮУ 3 i 4 класах кiлькiсть навчальних годин на читання тАУ у РЖ семестрi тАУ 3 години, у РЖРЖ тАУ 4 години. РЖз загальноi кiлькостi годин у кожному класi видiляiться 17 годин на проведення урокiв позакласного читаннятАЭ. Отже, проблема позакласного читання (читання додаткових книжок), повинна поiднуватися iз загальною системою шкiльного навчання та з виховною роботою в класi i в школi. У цьому планi звтАЩязок мiж класним i позакласним читанням повинен бути рiзноманiтним i надзвичайно плiдним.

Ще в ХРЖХ ст. педагоги рiзних напрямiв виражали думку про необхiднiсть тiсного звтАЩязку класних i позакласних занять. ЗвтАЩязок цей може здiйснюватися i безпосередньо, i опосередковано. Сама наявнiсть цього звтАЩязку у початковiй школi цiлком природна вже тому, що проведення уроку позакласного читання повтАЩязано з уроками класного читання.

Уроки читання мають навчити дiтей добре читати, що надто важко, тому що iснуi велика вiдмiннiсть в начитаностi, у володiннi технiкою читання, в iнтересi до предмета. До того ж, крiм безпосереднього читання, сам урок включаi i екскурсii, i спостереження, i бесiди етичного порядку тощо. РозвтАЩязати ж проблему навчання дiтей читанню i зацiкавити iх у ньому повинен урок позакласного читання, який маi вплинути на формування у школярiв навички читання, адже вона бiльш ефективно розвиваiться при самостiйному читаннi нових текстiв, що i вiдбуваiться у процесi пiдготовки до урокiв позакласного читання.

У процесi планування того чи iншого уроку з позакласного читання слiд враховувати, що вiн маi допомагати засвоiнню лiтературного матерiалу, який вивчаiться на уроках читання, i розширювати кругозiр школярiв. Отже, поглиблення знань щодо класного читання може здiйснюватися за рахунок позакласного.

Як сказано у шкiльнiй програмi тАЮбазовий компонент змiсту початкового навчання з читання визначаiться на основi таких принципiв: тематично-жанрового, художньо-жанрового, художньо-естетичного, лiтературознавчоготАЭ [11,80]. На основi цих принципiв мають добиратися твори для читання.

Тематичне проведення класного читання реалiзуiться на основi вивчення окремих роздiлiв, коли учням пропонують твори, присвяченi нашiй Батькiвщинi: наприклад, тАЮНема без кореня рослини, а нас, людей, без БатькiвщинитАЭ (2 клас). Розширюючи та поглиблюючи цю тему на уроках позакласного читання, дiтей можна познайомити з творами iнших авторiв, у тому числi й мiсцевих, з роботами художникiв, адже до кожноi теми пiдручника можна дiбрати рiзнi твори за жанрами i рiзних авторiв, але сама тема маi бути одна (ми ii назвали).

Жанрова лiнiя звтАЩязку класного i позакласного читання включаi два напрямки. Перший напрямок тАУ це розширення уявлення учнiв про жанрове розмаiття дитячоi лiтератури. Так, на уроках класного читання, школярi знайомляться з казкою, вiршем, оповiданням, загадкою, скоромовкою, а на уроках позакласного читання вони мусять познайомитися з епiграмою, авторською загадкою, вiршованим i графiчним перевертнем, легендою, документальною повiстю, лiчилкою, дразнiлкою тощо. Отже, жанрове коло розширюiться.

Другий напрямок тАУ це поглиблення уявлень учнiв про жанри дитячоi лiтератури. Так, на уроках позакласного читання школярi читають не просто казки, а, наприклад, народнi казки (болгарськi, росiйськi, iспанськi, казки iнших народiв). Основна мета такого уроку - визначити структуру казок i чому iх називають народними. На iншому уроцi доцiльно читати авторськi казки: К.Ушинського, В.Сухомлинського, РЖ.Франка та iн. Основна мета такого уроку - розiбратися в структурi казки (зачин, основна частина, кiнцiвка, трьохразовi повтори тощо), звернувши увагу на те, чим вiдрiзняються вони вiд народних казок.

Авторська лiнiя звтАЩязку класного i позакласного читання припускаi на уроках класного читання вивчення та глибокий аналiз одного авторського твору. Позакласне читання дозволяi бiльш широко познайомити учнiв з творчiстю автора, прочитати окремi його твори, згадати, який твiр цього автора вивчався на уроцi читання. Наприклад, пiсля вивчення творiв Т. Шевченка на уроках класного читання, бiльш повне уявлення про творчiсть украiнського Кобзаря учнi можуть одержати на уроцi позакласного читання, де iх можна познайомити зi змiстом книги тАЮКобзартАЭ, а також творчiстю Шевченка-художника.

Безпосереднi продовження класного читання тАУ це елементарний спосiб звтАЩязку цих урокiв. Наприклад, на уроках читання учнi знайомилися з казками народiв свiту, якi подаються скорочено. А до уроку позакласного читання вони мають прочитати за списком, рекомендованим учителем, 5-6 казок у повному обсязi. Безпосереднiй звтАЩязок цих урокiв читання може здiйснюватися приватними прийомами або шляхом перенесення читацького досвiду i системи знань у процесi читання додаткових текстiв. До цих урокiв учителю слiд знати рекомендованi дiтям твори i запропонувати питання, що стосуються теми заняття:

- Що ви знаiте про творчiсть цього письменника з урокiв позакласного читання?

- З якими творами даного письменника ви вже познайомилися?

- Яку книгу читаiш дома? Хто ii написав? тощо.

Крiм того, мiж класним i позакласним читанням iснуi звтАЩязок опосередкований. Робота з книгою, формування навичок читання, якi отримують учнi на уроках класного читання в певнiй системi i з урахуванням вiкових особливостей дiтей, повиннi використовуватися на уроках i позакласного читання.

Мiж класним i позакласним читанням немаi чiткого вододiлу; це уроки взаiмно повтАЩязанi. Але якщо на уроках читання велика увага надаiться технiцi читання, то вчитель мусить памтАЩятати, що без допомоги додаткового читання (позакласного) нiколи не навчити дiтей по-справжньому глибокому розумiнню змiсту. У свою чергу успiшна робота над технiкою читання (класне читання) даi школярам можливiсть розширювати i поглиблювати свiй читацький кругозiр, бо це дозволяi читати швидше, а значить i бiльше.

На уроках класного читання учнiв привчають звертатися до книги завжди, коли виникаi бажання або i необхiднiсть про щось дiзнатися, чи щось довести. Позакласне читання постiйно це умiння тренуi. Завдання класного читання тАУ вчити дiтей читати в широкому значеннi цього слова. Сам процес роботи над читанням проходить пiд безпосереднiм керiвництвом i при постiйнiй допомозi вчителя. На уроках позакласного читання вчителем здiйснюiться своiрiдна перевiрка рiвня читацькоi самостiйностi, вiн постiйно користуiться тими знаннями, умiннями i навичками, якi учнi набули на уроках читання. На останнiх - використовуiться досвiд самостiйноi роботи з книгою, набутий школярами в процесi пiдготовки до позакласного читання.

Отже, не дивлячись на тiсний звтАЩязок, цi два уроки мають i вiдмiннi риси:

- по-перше, програма класного читання побудована за чiтким тематично-плановим принципом. Урок позакласного читання припускаi бiльш широкий дiапазон i в охопленнi лiтературного матерiалу, i в роботi з ним. Програма позакласного читання вiльна у виборi текстiв;

- по-друге, у процесi класного читання на одному уроцi учнiв знайомлять з невеликою кiлькiстю творiв (1-2), а це затруднюi повною мiрою використовувати художню лiтературу для загального розвитку дiтей i формувати iх художнiй смак. До змiсту ж урокiв позакласного читання входять три групи знань: лiтературознавчi, книгознавчi i науко-пiзнавальнi;

- по-третi, урок класного читання вiдрiзняiться своiю спрямованiстю. Урок позакласного читання на вiдмiну вiд попереднього ТСрунтуiться на принципi добровiльностi. Вчитель не наполягаi на виконаннi домашнього завдання в обовтАЩязковому читаннi вдома тих або iнших творiв, а прагне домогтися того, щоб дитина сама захотiла цi завдання виконати. А тому позакласне читання маi значно бiльшу виховну роль, нiж класне, бо переважаi атмосфера емоцiйноi зацiкавленостi, момент переживання, а не засвоiння знань;

- по-четверте, позакласне читання навчаi школярiв прийомам роботи з незнайомою книгою, тодi як класне читання цього завдання перед собою не ставить.

Хоча вчитель у 3-4-ому класах i даi список лiтератури для урокiв позакласного читання, учнi залучаються до вiльного вибору книги. У звтАЩязку з цим школярiв учать усвiдомлювати мету читання (на майбутнi) i власнi можливостi в планi реалiзацii даноi мети.

- по-птАЩяте, урок позакласного читання припускаi набагато ширше коментування прочитаних творiв, нiж урок класного читання, i значно бiльшу рiзноманiтнiсть прийомiв роботи. У процесi класного читання вчитель багато що пояснюi дiтям, детально аналiзуi з ними змiст, зачитуючи вислови i використовуючи повторне читання, вивчаються новi слова i вирази; у ходi позакласного читання розмова бiльше йде не вiд приватного до загального, як це прийнято в свiтовiй дидактицi з часiв Яна Амоса Коменського, а вiд загального до приватного.

РЖ нарештi, якщо на уроцi читання весь клас читаi один i той же заданий додому текст, то до уроку позакласного читання кожний учень читаi те, що рекомендував учитель i що, на його думку, вiдноситься до майбутньоi теми уроку: чим бiльше рiзноманiтних текстiв виявиться прочитаними, тим цiкавiшим буде урок. Бесiда з дiтьми про прочитане на уроках позакласного читання нiколи не носить форми чiткого опитування; на уроцi тАЮне iснуi оцiнок у перших-других класах, у третiх-четвертих тАУ ставиться лише позитивна оцiнкатАЭ. Звiдси i своiрiднiсть домашнiх завдань для урокiв з позакласного читання: читати книги, що вiдносяться до визначеноi теми уроку; вмiти пояснити змiст вибраноi теми чи серii книжок. Завдання може звучати i так: читати книги за темою тАЮДивне навколо настАЭ; умiти пояснити, як добирали потрiбнi до уроку книги тощо.

На уроках позакласного читання бiльш повно здiйснюiться облiк iндивiдуальних читацьких запитiв школярiв. При цьому вчитель завжди маi памтАЩятати, що виховання читацькоi активностi тАУ це одночасно виховання громадянина в широкому значеннi цього слова, тобто накопичення знань школярем повинно здiйснюватися для того, щоб зробити цi знання своiм надбанням.

Урок позакласного читання маi бiльш широкi можливостi в планi здiйснення мiжпредметних звтАЩязкiв. Окрiм урокiв читання, про якi мова йшла вище, цi звтАЩязки можуть здiйснюватися i з уроками образотворчого мистецтва, i з уроками працi, i особливо з уроками природознавства. Тут i мiсце проведенню iнтегрованих урокiв.

Отже, специфiка урокiв позакласного читання припускаi особливу органiзацiю цих урокiв i вiдмiнну вiд iнших предметiв методику. Варто розрiзняти види таких урокiв вiдповiдно до перiодiв iх проведення.

4. Керiвництво позакласним читанням

Позакласне читання здiйснюiться в рiзних сферах учнiвського життя на уроках i в позаурочний час. Це й визначаi рiзноаспектнi напрямки роботи вчителя, яку вiн виконуi, керуючи самостiйним читанням дiтей. Перший: учитель даi завдання i прищеплюi дiтям читацькi умiння на уроках позакласного читання. Другий: в обовтАЩязки вчителя входить пiдготовка, органiзацiя i проведення масових позаурочних заходiв, повтАЩязаних з читанням: лiтературних ранкiв, вiкторин, книжкових виставок, створення класних бiблiотек. Третiй: учитель повинен пропонувати читання, створювати домашнi бiблiотеки.

Завдання вчителя тАУ залучити учня до читання дитячих книг в усьому тематичному i жанровому обсязi, який доступний дитячому вiку. При цьому не можна забувати також i про нахили й iнтереси дiтей, задоволення яких вони знайдуть у дитячих книгах.

Вiдповiдно до цього класовод рекомендуi учням тематику книг з урахуванням можливостей i уподобань школярiв. З кожним роком тематика творiв розширюiться. Паралельно триваi розширення знайомства з творами рiзних жанрiв. Спочатку доцiльно заохочувати учнiв до читання художнiх творiв, потiм рекомендувати лiтературу наукову, фантастичну, тобто таку, яка не вводиться в класне читання.

Пiклуючись про сформування в школярiв стiйкого iнтересу до книги, вчитель не може випускати з поля зору важливу дидактичну вимогу тАУ враховувати в навчаннi iндивiдуальнi особливостi дiтей. Не всi вони мають однаковий ступiнь пiдготовки до самостiйного читання: володiють неоднаковою технiкою читання i вiдрiзняються загальним рiвнем. Тому вчителевi доведеться оцiнювати iх вiдповiдi й участь в обговореннi не за кiлькiстю прочитаного i не тим, яку саме книжку (товсту чи тонку) прочитав учень, а за стараннiстю дитини. Позитивно вiдрiзняти слiд сам факт проявленого учнем iнтересу до книги.

Позитивне читання повинно вiдбуватись пiд безпосереднiм керiвництвом учителя.

Для того щоб забезпечити певну систему в читаннi учнiв, щоб позакласне читання служило цiлим всiii навчально-виховноi роботи в школi, учитель повинен органiзувати i повсякденно керувати читанням учнiв.

Насамперед учитель мусить знати наявнiсть дитячоi лiтератури в шкiльнiй i мiсцевiй бiблiотеках, сам повинен бути добре обiзнаний з дитячою лiтературою, стежити за появою нових книжок.

На кожну чверть, пiврiччя вчитель складаi список рекомендованих для читання книжок, допомагаi учням в облiку iх, доводить список рекомендованоi лiтератури до вiдома батькiв.

Позакласне читання повинно проводитись учнями з додержанням певних правил.

1. Перед читанням будь-якоi книжки треба приготувати все необхiдне для роботи з нею: зошит, олiвець чи ручку для замiток про прочитане.

2. Розкласти все потрiбне для читання в певному порядку: книжку лiворуч вiд себе, зошит тАУ праворуч.

3. При читаннi в читальнi, класi, клубi треба дотримуватись тишi, не заважати своiми розмовами iншим.

4. Умiти поводитись з книжкою: правильно перегортати сторiнки, не слинити пальцiв при перелистуваннi, при читаннi не перегинати книжки по корiнцевi, бо вiд цього псуiться книга; закладки в книзi робити аркушем паперу або стрiчечкою, ниткою, але не товстими речами; не загинати листкiв у низу, не робити помiток чорнилом, нiгтями. Взагалi треба привчати дiтей бережно ставитись до книжки, бо нею користуються сотнi читачiв.

5. Необхiдно привчити учнiв дотримуватись найелементарнiших гiгiiнiчних вимог при читаннi:

а) не читати книжки з брудними руками, бо вiд цього вона забрудниться, зiпсуiться;

б) шкiдливо читати пiд час iжi, а також зараз же пiсля iжi, бо при читаннi кров приливаi до голови, а це шкiдливо вiдбиваiться на процесi травлення;

в) не можна читати лежачи, тримати книжку на колiнах, близько або далеко вiд себе (вiддаль книжки вiд очей повинна бути 30-40 см);

г) читати слiд при хорошому освiтленнi, свiтло повинно падати злiва та зверху;

д) роботи при читаннi перерви для перепочинку на 15-10 хвилин, не читати до перевтоми.

Проте мало розтАЩяснити учням цi вимоги до читання, треба на кожному уроцi вимагати вiд них дотримуватись цих вимог, розтАЩяснювати батькам цi вимоги i радити iм стежити за читанням дитини вдома.

Форми керiвництва позакласним читанням рiзноманiтнi. Це тАУ уроки позакласного читання, iндивiдуальна робота з окремими учнями або групами учнiв, масова позакласна дiяльнiсть учнiв у звтАЩязку з читанням (пiдготовка ранкiв, вiкторини, конкурси на краще читання творiв, iнсценiзацii казок, книжковi виставки), пропаганда читання в сiмтАЩях учнiв.

Мiж уроками з позакласного читання учитель щоденно здiйснюi контроль i допомогу учням у самостiйному читаннi.

Цей вид роботи може планувати вчитель на тиждень, передбачивши, що саме буде проведено з окремими групами учнiв.

Учитель так повинен скерувати роботу учнiв у пiдготовцi до масового виступу, щоб у них виник iнтерес до книги, щоб удосконалювались iх памтАЩять, культура мови, збагачувався словник. Важливу роль у позакласному читаннi матиме створення i участь дiтей у роботi класноi бiблiотеки, а також контроль за наявнiстю книг, якi мають учнi своiх власних бiблiотеках. Створення власноi бiблiотеки тАУ це вже великий крок до систематичного читання. За допомогою i порадою вчителя дiти будуть поповнювати свою домашню бiблiотеку.

Мають мiсце, хоч i поодинокi факти, коли учнi дiстають десь у своiх знайомих книжки, якi не вiдповiдають дитячому вiковi: нi за своiм змiстом, нi за доступнiстю, а iнодi бувають й просто шкiдливi. Учитель повинен домовлятися з бiблiотекарем, радити йому, якi книжки, якому учневi видавати.

Учитель заохочуi дiтей до створення загальноi класноi бiблiотеки, органiзовуi ii дiяльнiсть; допомагаi учням вибрати книгу залежно вiд iхнiх читацьких iнтересiв, керуi пiдбором, упорядкуванням i збереженням особистих учнiвських бiблiотек; навчаi учнiв вести простий каталог книг iз власноi бiблiотеки, вчить користуватись картотекою творiв по авторах i жанрах для того, щоб вiдшукати потрiбну книгу, навчаi вибирати книги за допомогою анотацiй, вмiщених у дитячих газетах, журналах.

Батьки, а частiше самi дiти, купують книжки в магазинах, кiосках. Учитель повинен порадити, допомогти дитинi у виборi книжки. Здiйснюiться ця допомога так: у визначений день для обмiну книжок учням-першокласникам учитель органiзовано веде клас у бiблiотеку i разом з бiблiотекарем добираi кожному учневi книгу вiдповiдно до його читацьких iнтересiв.

Недостатньо спиратись лише на тих учнiв, якi самi виявляють бажання читати. Треба органiзовувати роботу так, що усi учнi, навiть пасивнi, зацiкавились книжкою, газетою.

Пропаганда читання в сiмтАЩях дiтей тАУ це також одна iз форм керiвництва позакласним читанням. На батькiвських зборах учитель даi поради, як заохочувати дiтей до читання, обговорюються питання обмiну досвiдом по органiзацii читання в сiмтАЩях.

Робота над позакласним читанням учнiв потребуi додатковоi уваги i витрати часу з боку вчителя, але наслiдки роботи, при вмiлiй органiзацii позакласного читання, корисно позначаються на всiй навчально-виховнiй роботi учнiв даного класу, школи.

5. Уроки позакласного читання на пiдготовчому етапi

У системi прилучення учнiв самостiйно читати видiляiться три етапи: пiдготовчий, початковий, основний.

Пiдготовчий етап припадаi на той час, коли дiти оволодiвають грамотою. Вони ще не вмiють читати, але в уроки навчання грамоти вводиться робота з дитячими книжками. Для неi вiдводиться щотижня на одному з урокiв грамоти 15-20 хвилин. Цей час учитель розподiляi приблизно так:

1) коротка бесiда (2-3 хв.), учитель пiдводить дiтей до слухання твору;

2) виразне читання (3-7 хв.), учитель читаi i перечитуi твiр;

3) вiдтворення прослуханого, обговорення прочитаного (4-6 хв.);

4) розгляд дитячоi книги, в якiй надруковано твiр, вiдшукування його (3-4 хв.);

5) рекомендацiя щодо читання книг вдома (1 хв.).

Спецiалiсти не радять змiнювати нi послiдовнiсть ведення занять, нi запропонований для роботи час.

Вимоги щодо ознайомлення першокласникiв з книгою викладенi в пояснювальнiй записцi шкiльноi програми. РЗх виконання повинно привести до того, що на кiнець навчального року учнi одержать уявлення про:

а) рiзноманiтне коло книги, а саме: рiзноi тематики тАУ про дiтей, тварин, рослини, чарiвнi пригоди; рiзних жанрiв тАУ оповiдання, вiршi, казки; рiзного наповнення тАУ книжка з одним твором i книжка, де вмiщено кiлька творiв;

б) рiзних авторiв (передусiм тих, яких вони знають ще з дошкiльних рокiв), а також про тi твори, якi авторiв не мають, тобто твори усноi народноi творчостi (до них, крiм казок, належать прислiвтАЩя, загадки, скоромовки).

Такi уявлення в учнiв розвиваються послiдовно. Спочатку йде ознайомлення з дитячою окремою книгою (книжками-картинками, книгами з серii ВлДля малятВ») вiдiбраною вчителем, потiм тАУ робота з книгами дитячого кола читань, принесеними учнями (книги певноi тематики чи окремого автора) i, нарештi, триваi навчальна дiяльнiсть з книгами рiзноманiтноi доступноi дiтям тематики, а також i дитячим журналом ВлМаляткоВ». Усю цю роботу здiйснюi вчитель, вiн читаi iм дитячi твори. До ознайомлення дiтей удома з дитячою лiтературою залучаi батькiв. Важливо прищепити дiтям бажання i вмiння самостiйно працювати з книгою, розширювати i впорядковувати читацький кругозiр (до 25-30 книжок), навчити вибирати книгу за обкладинкою й iлюстрацiями. РЖстотною вимогою цього етапу i навчання дiтей дотримуватися правил гiгiiни читання, прийомiв дбайливого ставлення до книги, ii збереження.

На пiдготовчому етапi, - мета якого тАУ пробудити i сформувати iнтерес до дитячих книжок, заняття слiд починати не з показу книжки, а показу обтАЩiктiв (предметiв, малюнкiв, iлюстрацiй, тематичних серiй картинок, малюнкiв до загадоктАж), якi допоможуть дитинi зосередитись на сприйняттi лiтературного твору.

Отже, першим етапом заняття буде пiдготовка до сприйняття твору на с

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi