Позаурочна робота з трудового навчання та ii роль у трудовiй пiдготовцi молодших школярiв

Актуальнiсть теми дослiдження. У Нацiональнiй доктринi розвитку освiти Украiни в ХХРЖ столiттi зазначено, що система освiти маi забезпечувати всебiчний розвиток iндивiдуальностi дитини на основi виявлення ii задаткiв i здiбностей, формування iнтересiв та потреб, сучасного свiтогляду, навичок самостiйного наукового пiзнання, оволодiння засобами практичноi та пiзнавальноi дiяльностi. Цi завдання реалiзовуються в школi пiд час вивчення учнями рiзних предметiв, зокрема трудового навчання.

Як свiдчить аналiз шкiльноi практики, iнформацiйне навантаження школярiв з рiзних предметiв досить велике, а особливо для молодших школярiв, якi тiльки адаптуються до шкiльних умов. Це спричиняi зниження в учнiв пiзнавального iнтересу, пасивнiсть пiд час навчання. У той же час ефективнiсть навчального процесу значною мiрою залежить вiд активностi школярiв пiд час сприймання i засвоiння матерiалу: вiд напруженоi роботи iх уяви, памтАЩятi, мислення, iнтересу до предметiв i явищ, якi вивчаються.

Важлива роль у вихованнi учнiв, розширеннi й поглибленнi iхнiх знань, розвитковi творчих здiбностей належить спецiально органiзованiй виховнiй роботi у позанавчальний час. Таку роботу називають позаурочною.

Позаурочна робота тАУ рiзноманiтна освiтня i виховна робота, спрямована на задоволення iнтересiв i запитiв дiтей, органiзована в позаурочний час педагогiчним колективом школи.

Завдання позаурочноi роботи тАУ закрiплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесi навчання, застосування iх на практицi; розширення загальноосвiтнього кругозору учнiв, формування в них наукового свiтогляду, вироблення вмiнь i навичок самоосвiти; формування iнтересiв до рiзних галузей науки, технiки, мистецтва, спорту, виявлення i розвиток iндивiдуальних творчих здiбностей та нахилiв; органiзацiя дозвiлля школярiв, культурного вiдпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на учнiв у рiзних напрямах виховання.

РЗi змiст визначаiться загальним змiстом виховання школярiв, який передбачаi розумове, моральне, трудове, естетичне i фiзичне виховання.

У сучаснiй школi вчитель уже практично перестаi бути основним джерелом iнформацii, але натомiсть зростаi його роль в активiзацii пiзнавальноi дiяльностi учнiв. Оскiльки активiзувати пiзнавальну дiяльнiсть школярiв лише на уроках i неможливим, необхiдно всiляко пiдтримувати iх активнiсть у позакласнiй роботi та скеровувати на поглиблене засвоiння трудових навичок пiд час занять в позаурочних гуртках, на позаурочних заходах з трудового навчання.

Методику органiзацii позаурочноi роботи з трудового навчання розглядали в наукових працях Веремiйчик РЖ.М. [8], Глущенко А.Г. [11], Шутяк В.Г. [45], [46], [47] Мiщенко РЖ.Т. [27], [28], [29] та iншi.

Аналiз досвiду роботи вчителiв-практикiв свiдчить, що наявнi в методицi викладання трудового навчання в молодших класах форми й види позакласноi роботи в загальноосвiтнiх навчальних закладах використовуються епiзодично, безсистемно, з недостатнiм урахуванням вiкових особливостей дiтей. Причина цього не лише у вiдсутностi належноi уваги до позакласноi роботи, але й у недостатнiй методичнiй пiдготовцi педагогiв до ii проведення.

Актуальнiсть проблеми активiзацii пiзнавальноi дiяльностi школярiв на позаурочних заходах з трудового навчання, ii теоретичне й практичне значення та роль у трудовiй пiдготовцi учнiв потребують спецiальних дослiджень, що зумовило вибiр теми курсовоi роботи ВлПозаурочна робота з трудового навчання та ii роль у трудовiй пiдготовцi молодших школярiвВ».

Об'iкт дослiдження тАУ Трудова пiдготовка молодших школярiв в загальноосвiтньому закладi.

Предмет дослiдження тАУ змiст, форми та види позаурочноi роботи з трудового навчання як засоби активiзацii пiзнавальноi дiяльностi та трудовоi пiдготовки молодших школярiв.

Мета дослiдження полягаi в теоретичному обТСрунтуваннi та експериментальнiй перевiрцi ефективних форм i видiв позаурочноi роботи з трудового навчання, орiiнтованих на ефективну трудову пiдготовку та активiзацiю пiзнавальноi дiяльностi учнiв молодших класiв.

Вiдповiдно до мети були визначенi такi завдання дослiдження:

1) вивчити стан дослiдження проблеми проведення позаурочних занять з трудового навчання у психолого-педагогiчнiй лiтературi;

2) дати визначення поняттю Влпозаурочна роботаВ», та охарактеризувати ii суть;

3) теоретично обТСрунтувати ефективнiсть рiзних форм i видiв позаурочноi роботи з трудового навчання у молодших класах;

4) розробити план-конспекти позаурочних занять для молодших школярiв;

5) експериментально перевiрити ефективнiсть запропонованих позаурочних заходiв.

Для розвтАЩязання поставлених завдань було використано такi методи дослiдження:

емпiричнi тАУ вивчення та аналiз досвiду роботи вчителiв з методики позакласноi роботи з трудового навчання; педагогiчне спостереження, бесiди та опитування школярiв з метою зтАЩясування стану проведення позаурочноi роботи в сучаснiй школi та рiвня методичноi пiдготовки вчителiв до ii органiзацii; педагогiчний експеримент, у ходi якого було перевiрено ефективнiсть форм i видiв позакласноi роботи в процесi трудовоi пiдготовки молодших школярiв (формувальний експеримент);

теоретичнi тАУ аналiз фiлософськоi, психолого-педагогiчноi та методичноi лiтератури для визначення стану дослiдження проблеми; статистична кiлькiсна i якiсна обробка результатiв дослiдження, на основi якоi було перевiрено педагогiчну ефективнiсть розроблених позаурочних заходiв.

Органiзацiя дослiдження. Дослiдження проводилось упродовж 2008тАУ2009 рокiв у три етапи: констатуючий, пошуковий, формувальний.

На першому етапi (2008 р.) здiйснено аналiз фiлософськоi, психолого-педагогiчноi та методичноi лiтератури, навчальних планiв i програм.

На другому етапi (2009 р.) розроблено методичнi рекомендацii щодо проведення позакласноi роботи, спрямованоi на ефективну трудову пiдготовку молодших школярiв; проведено констатуючий експеримент, щодо вiдношення молодших школярiв до урокiв та позаурочноi роботи з трудового навчання; пiдготовлено матерiали для формувального експерименту. Розроблено методику формувального експерименту.

На третьому етапi (2009 р.) проведено формувальний експеримент; систематизовано й узагальнено результати дослiдження, здiйснено iх статистичну обробку; сформульовано основнi висновки.

Експериментальна база дослiдження. Дослiдно-експериментальна робота здiйснювалася в Полянськiй загальноосвiтнiй школi РЖ-РЖРЖРЖ ст. Березнiвського р-ну. Всього в педагогiчному експериментi взяло участь 20 учнiв 2-го класу i 20 учнiв 3-го класу.

Структура курсовоi роботи. Дослiдження складаiться зi вступу, двох роздiлiв, висновкiв, додаткiв та списку використаних джерел, який налiчуi 46 найменувань.

1. Позаурочна робота з трудового навчання у молодших класах тАУ суть, форми та завдання

Трудове навчання тАУ обов'язкова умова i складова частина навчання, виховання та розвиток дитини на початковому щаблi загальноосвiтньоi школи реалiзуiться засобами рiзноманiтноi визначеноi i позаурочноi дiяльностi учнiв. Питаннями трудового навчання в урочний та позаурочний час займалися такi виднi вченi, як Н.К. Крупська [20], А.С. Макаренко [24], А.В. Луначарський, В.А. Сухомлинський [38], [39]. Мiшень трудового навчання тАУ виховання особистостi учнiв на базi формування трудовоi дiяльностi. Н.М. Конышева вказуi, на те, що на уроках працi в школi або вдома з батьками, а пiзнiше без допомоги iнших дiти можуть навчитися безлiчi цiкавих i потрiбних речей: роботi з папером i вишивцi, шиттю i виготовленню виробiв iз природного матерiалу, роботi з дерева i лiплення iз пластилiну, можуть навчитися випалювати i шити м'якi iграшки, випробувати себе в ролi кухаря або кулiнара, а може бути, дитинi бiльше сподобаiться бути актором лялькового театру й вiдразу тАУ i власником цього театру [17], [18].

Теорiя i практика трудового виховання учнiвськоi молодi тiсно повтАЩязана з органiзацiiю трудовоi дiяльностi (Сухомлинський В.О., Ушинский К.Д. i iншi), однiiю iз складових частин загальноi системи позашкiльного виховання, вирiшення завдань якоi спрямоване на розвиток здiбностей i талантiв учнiв, задоволення iх iнтересiв i духовних потреб. [38], [39], [41]

Деякi аспекти цiii проблеми висвiтленi в працях Л.Ю. Бокарева [4], О.Д. Корнiйчука [34, 12], П.РЖ. Орлика, А.П. Шевченко [31], С.РД. Левченка, В.М. Мадзiгона, А.М. Пашинського i iн. [34, 13]

Проблеми трудового виховання в позашкiльному середовищi вiдображенi в працях педагогiв, сучасних дослiдникiв С.М. Букрiева [5], А.М. Гурасовоi [12], Б.М. Ступарика [37], РЖ.Ф. Сватковського, Н.Д. Ярмаченка [42, 15]. Вони збагатили теорiю педагогiки новим дослiдження про роль працi в життi людини i вплив трудового виховання на особистiсть учня. В iх працях розкрита роль соцiально-економiчних перетворень нашоi держави, якi створили нову сферу, що впливаi на формування особистостi учня.

Методику органiзацii позаурочноi роботи з трудового навчання розглядали в наукових працях Веремiйчик РЖ.М. [7], Глущенко А.Г. [10], Шутяк В.Г. [44], [45], [46], Мiщенко РЖ.Т. [26], [27], [28] та iншi.

Однiiю iз прiоритетних завдань сучасноi школи i створення потрiбних i повноцiнних умов для особистого розвитку кожноi дитини, формування активноi позицii кожного учня в навчальному процесi. Тому впровадження активних форм навчання i основою розвитку пiзнавальноi компетентностi школяра. Активнi пiзнавальнi здатностi формуються i розвиваються в процесi пiзнавальноi дiяльностi. Коли дитина не просто слухач, а активний учасник у пiзнавальному процесi та своiю працею добуваi знання. Цi знання бiльш мiцнi.

Конкретно форма активного навчання тАУ це перша iскорка, що запалюi смолоскип допитливостi. Учитель вiдмовляiться вiд авторитарного характеру навчання на користь демократичного пошуково-творчого. У якостi головних незаперечних достоiнств виступають: високий ступiнь самостiйностi, iнiцiативностi, розвиток соцiальних навичок, сформованiсть умiння добувати знання, розвиток творчих здатностей. Почуття свободи вибору робить навчання свiдомим, продуктивним i бiльш результативним. Однiiю з форм учбово-виховного процесу, що становить частину виховання, i позакласна робота з трудового навчання. Вiрно поставлена позакласна робота в школi маi величезне освiтнi i виховне значення. Вона розширюi й поглиблюi знання, отриманi на уроцi, дозволяi набути багато корисних навичок, а, отже, наближаi навчання й виховання до життя. Позаурочна робота спрощуi особистий пiдхiд до учнiв, створюi сприятливi умови для розвитку в них самостiйностi. Пiд час урокiв нереально задовольнити всi питання учнiв. Позаурочна робота у взаiмозв'язку з навчальною служить тим дiючим засобом, що мобiлiзуi активнiсть учня в пошуку знань i допомагаi повнiше задовольнити iнтереси школярiв. [37, 49]

У педагогiчнiй енциклопедii Влпозакласна роботаВ» визначаiться як Влскладова частина навчально-виховного процесу в школi, одна з форм органiзацii вiльного часу учнiвВ». [25, 24] Позакласнiй роботi постiйно придiлялася пильна увага з боку багатьох учителiв, методистiв i вчених. У методичнiй лiтературi iснуi багато визначень позакласноi роботи. Бiльша частина авторiв вважають, що позакласна робота тАУ навчально-виховний процес, реалiзований у позаурочний час понад навчального плану i обов'язковоi програми колективом учителiв й учнiв або працiвникiв i учнiв установ додатково освiти на добровiльних починаннях, неодмiнно з урахуванням iнтересiв всiх ii учасникiв, будучи невiд'iмною складовою частиною виховного процесу [25, 27].

Суть позакласноi роботи визначаiться дiяльнiстю школярiв у позаурочний час при органiзуючiй i направляючiй вчителя. Але ця органiзацiя проводиться таким чином, що творчiсть i iнiцiатива учнiв зобов'язанi постiйно виходити на перший план. Г.РЖ. Перевертень [34] вважаi, що поза сумнiвом той факт, що позакласна робота з будь-якого предмету, зокрема з трудового навчання граi величезну роль для сучасноi школи. В умовах перманентноi трансформацii соцiального i економiчного життя, в якiй перебуваi украiнське суспiльство зростаi роль позакласноi роботи у вихованнi нового виду особистостi. Ця робота вносить вклад у такi властивостi особистостi, як iнiцiативнiсть, активнiсть, творчiсть, здатнiсть до саморозвитку, самовиховання, самоосвiтi. Позакласна робота тАУ це, з одного боку, педагогiчна система, що володii цiлiсними якостями i закономiрностями функцiонування, а з iншого боку тАУ невiд'iмна частина вiтчизняноi системи освiти. З цiii причини однiiю iз центральних проблем методики позакласноi роботи, зокрема з трудового навчання, i постiйна непогодженiсть взаiмозв'язку визначених i позаурочних занять.

У педагогiчнiй лiтературi зустрiчаiться безлiч формулювань цiлей i завдань позакласноi роботи iз предмета, якi давали наступнi автори: А.С. Лында [21], Н.РЖ. Николаева [30], Я.А. Рожнев [35], А.Г. Глущенко [10]. РЖснуi безлiч визначень цiлей позакласноi роботи для рiзних предметiв.

Загальною метою позаурочноi роботи з усiх шкiльних предметiв i тАУ розширення й поглиблення знань. Також можна вiдзначити, що позакласна робота ставить перед собою дуже важливе завдання тАУ це формування й розвиток творчоi особистостi учня. Але окрiм перерахованих цiлей позакласноi роботи вiрно проглядаiться, що в рамках якихось визначених шкiльних предметiв, зокрема трудового навчання i характернi лише для даного предмета задачi. Мета позакласноi роботи вимагають рiшення ряду завдань, до яких автори вiдносять наступнi: формування пiзнавального ентузiазму до предмета; зв'язування шкiльного предмета з життям; поглиблення i розширення змiсту дослiджуваного предмета; розвиток здатностей учнiв; втiлення особистого пiдходу; професiйна органiзацiя позакласноi роботи з предмета; полiпшення вмiнь i навичок використання джерел iнформацii. Але РЖ.М. Веремiйчик [7] вiдзначаi, що кiнцевi цiлi й задачi позакласноi роботи iз предмету можуть бути конкретизованi i змiненi вчителем в узгодженнi зi специфiкою й можливостями предмета.

Головнi задачi позакласноi роботи з трудового навчання:

1. Прищеплювання ентузiазму до трудового навчання.

2. Розвиток i удосконалення навичок по трудовiй пiдготовцi.

3. Розвиток творчоi активностi, iнiцiативи й самодiяльностi учнiв

4. Пiдготовка учнiв до практичноi трудовоi дiяльностi

5. Органiзацiя вiдпочинку учнiв у сполученнi з iх естетичним i моральним вихованням.

Навчання i виховання становить iдиний педагогiчний процес, який забезпечуi формування i всебiчний розвиток особистостi учня. Досвiд показуi, що педагогiчнi задачi вдало вирiшуються тiльки при органiчному сполученнi учбово-виховноi роботи в ходi уроку iз цiлеспрямованою дiiю на учня в позаурочний час, тому позаурочнi заняття справедливо розглядаються як принципову складову частину роботи школи.

Принциповим завданням позакласних занять з трудового навчання i розвиток умiння школяра, без допомоги iнших працювати з рiзними видами матерiалiв i навичок експериментальноi трудовоi дiяльностi. Нарештi, значимий виховний елемент позаурочних занять тАУ виконання суспiльно потрiбних завдань, у ходi якого в учнiв виробляiться почуття вiдповiдальностi, дбайливе вiдношення до матерiальних цiнностей, повага до працi. Варто видiлити ще одну дуже важливу сторону позаурочноi робiт. Чудовий педагог нашого часу В.А. Сухомлинський писав: ВлЛогiка навчального процесу таiть у собi небезпеку замкнутостi i вiдособленостi, тому що в школi на кожному кроцi пiдкреслюiться: досягай успiху своiми зусиллями, не сподiвайся на кого-то й тАУ результати розумовоi працi оцiнюються iндивiдуально. Щоб шкiльне життя було перейнято духом колективiзму, воно не зобов'язане вичерпуватися урокамиВ». [39, 130] Позаурочна робота поiднуi учнiв у дружнi колективи, пов'язанi спiльними iнтересами i захопленнями. Вона допомагаi переборювати такi негативнi риси характеру, як замкнутiсть, егоiзм, недисциплiнованiсть. Робота в колективах з трудовоi пiдготовки тАУ кружках, товариствах, секцiях тАУ виховуi учнiв у дусi товариства, цiлеспрямованостi, найглибшого й активного ентузiазму до науки. Позакласнi заняття бiльшою мiрою, нiж урок i факультатив, пристосованi для розвитку в учнiв самостiйностi в роботi, творчоi самостiйностi i винахiдливостi, вони дозволяють глибше i конкретнiше познайомити учнiв з багатьма питаннями виробництва предметiв своiми руками, встановити бiльш тiсний зв'язок дослiджуваного теоретичного матерiалу iз практикою його використання у виробничих умовах, прищепити i розвити багато коштовних практичних навичок i умiння.

Позаурочна робота з трудового навчання зобов'язана бути частиною загальношкiльноi системи позаурочних заходiв, i гармонiйно змiшуватися з аналогiчною роботою по iншим предметами. Плануючи позаурочна робота з трудового навчання варто врахувати загальношкiльну позаурочну роботу, яка виникаi у зв'язку з рiзними заходами, що виходять за рамки шкiльноi роботи, наприклад: конкурси, виставки творчостi, тематичних та предметних тижнях i днях. Позакласну роботу з трудового навчання потрiбно планувати перспективно на навчальний рiк i бiльш детально на пiврiччя i чверть. Необхiднiсть ця визначаiться не лише тим, щоб зв'язати позаурочнi заняття з навчальними планами з трудового навчання, але й тим, щоб уникнути перевантаження учнiв позаурочними заходами щодо трудовоi пiдготовки i iнших предметiв. Плани позаурочноi роботи, як по окремих предметах, так i школи в цiлому, обговорюються з учнiвським активом, затверджуються директором школи i доводяться потiм до вiдомостi всiii школи в особливих графiках, афiшах, оголошеннях. Причому iнформувати учнiв про окремi заходи масового характеру потрiбно заздалегiдь. Варто видiлити, що не може бути вдалоi позакласноi роботи без ii початку на уроцi працi. Принцип iдностi визначеноi i позаурочноi роботи тАУ найважливiший принцип органiзацii учбово-виховного процесу. Конкретно на уроках учитель ставить перед учнями питання, якi зобов'язанi провокувати iхню допитливiсть, дати першi iмпульси до читання додатковоi лiтератури по предмету, викликати бажання своiми руками виконати те, про що говорив вчитель на уроцi, або про що читали в книжках.

1.3 Принципи та форми позаурочноi роботи з трудового навчання

У методичнiй лiтературi можна зустрiти рiзнi формулювання принципiв позакласноi роботи з ряду шкiльних предметiв [5,6, 7, 10]. При дослiдженнi цих лiтературних джерел вдалося встановити, що i загальнi принципи позакласноi роботи, характернi всiм шкiльним предметам, а так само принципи, якi характернi тiльки лише данiй дисциплiнi. При аналiзi лiтературних джерел були видiленi загальнi принципи позакласноi роботи, якi характернi для всiх шкiльних предметiв:

- Добровiльностi (принцип, що враховуi бажання школярiв прийняти роль у позакласнiй роботi). Сприяi тому, що учнi можуть обирати профiль занять за iнтересами. Педагоги за таких умов повиннi ретельно продумувати змiст занять, використовуючи новi, ще не вiдомi учням факти, форми i методи, якi б посилювали iх iнтерес.

- Врахування особистих особливостей учнiв (принцип врахування розходження спрямованостi iнтересiв i рис характеру учнiв).

- Розвиток iнiцiативи i самодiяльностi учнiв. У позакласнiй i позашкiльнiй дiяльностi слiд ураховувати бажання школярiв, iх пропозицii, щоб кожен iз них виконував цiкаву для себе роботу. Самодiяльнiсть тАУ це основа творчостi, а саме творче задоволення в роботi завжди сприяi необхiдностi працювати краще, знати iноземну мову досконалiше. РЖнiцiатива маi стати життiвою позицiiю кожного учня. Учителю слiд спонукати своiх учнiв до того, щоб вони самi пропонували тематику та форми позакласного спiлкування.

- Розвиток винахiдливостi, дитячоi технiчноi та художньоi творчостi. Пiд час занять перед учнями слiд ставити завдання пошукового характеру: створення нових приладiв, удосконалення наявних; придiлення особливоi уваги творчому пiдходу до справи тощо.

- Зв'язок з навчальною роботою. Позакласна та позашкiльна робота повинна бути логiчним продовженням навчально-виховноi роботи, яка здiйснюiться на уроках.

- Використання iгрових форм, цiкавiсть, емоцiйнiсть. Реалiзацiя цього принципу потребуi широкого використання пiзнавальних iгор, iгор з комп'ютерами, демонстрування цiкавих дослiдiв та iн.

РД принципи позакласноi роботи, характернi лише для певного предмета, наприклад для трудового навчання тАУ комунiкативноi активностi (принцип, що стимулюi i втягуi учнiв у впровадження новiтнiх, невiдомих iм матерiалiв, пiзнавальна цiннiсть i цiкавiсть яких викликають потребу в спiлкуваннi, пiдвищують його якiсний рiвень, що сприяi розвитку комунiкативноi компетентностi школяра). Всi вищеназванi принципи доповнюють один одного i в цiлому забезпечують цiлеспрямований, послiдовний, систематичний i водночас рiзнобiчний вплив на розвиток особистостi. [11, 43]

Розглянемо основнi принциповi принципи позакласноi роботи. Однiiю з основних завдань позакласноi роботи i формування в учнiв пiзнавального ентузiазму до предмета. Такий ентузiазм не може з'явитися, якщо робота виконана без бажання, по примусу. Тому А.В. Колганова вважаi, що принцип добровiльностi i одним з головних принципiв позакласноi роботи. [14, 75] Учень зобов'язаний виражати щире бажання прийняти роль у позакласнiй роботi з предмета. Зрозумiло, що по рiвнях загального розвитку, спрямованостi iнтересiв i рисам характеру учнi вiдрiзняються один вiд одного. РЖгноруючи цi розходження, нереально домогтися успiхiв у позаурочнiй роботi. Б.М. Ступарик стверджуi, що принцип врахування особистих особливостей учнiв i принциповим при органiзацii позакласноi роботи [37, 49]. Вiн дозволяi врахувати рiвнi розвитку кожного школяра i, виходячи iз цього, коректувати всi види робiт, проведених з кожним учнем. Як i у навчаннi будь-якого шкiльного предмета, у позакласнiй роботi визначальним i змiст, який пiдбираiться довiльно. Тема позакласноi роботи зовсiм рiзноманiтна. У позакласнiй роботi бiльше, нiж у будь-якiй iншiй, проявляiться вплив особистостi вчителi, його кругозору, iнтересiв, теоретичного i морального багажу. Змiст позакласноi роботи пiдкоряiться строго певним вимогам [31, 96]: науковостi (встановлюi певне спiввiдношення змiсту шкiльного предмета зi змiстом науки); доступностi (змiст зобов'язаний вiдповiдати вiковим особливостям учнiв, не вiдхилятися вiд шкiльноi програми, провокувати бажання пiзнання, до роботи з додатковою лiтературою, до дослiдницькоi дiяльностi); актуальностi i практичнiй значимостi (зв'язок з життям); цiкавостi (учню повинно бути цiкаво пiд час проведення позакласноi роботи).

В методичнiй лiтературi та у практицi школи традицiйно розрiзняють три форми позакласноi роботи: iндивiдуальну, групову та масову. В основу такого розподiлу покладена ознака кiлькiсного охоплення учасникiв. Пiдкреслюючи нечiткiсть поняття ВлмасовостiВ», Б.М. Ступарик пропонуi розрiзняти форми позакласноi роботи з трудового навчання за органiзацiйно-структурною ознакою. [37, 51] Вiдповiдно вона вiдносить груповi форми до органiзацiйно-структурних форм, а iндивiдуальнi та масовi тАУ до не структурних.

РЖндивiдуальна позакласна робота проводиться з окремими учнями, якi готують повiдомлення про рiзнi предмети та матерiали, про професii людей i т.д. РЖндивiдуальна робота може проводитися постiйно або епiзодично.

Групова форма позакласноi роботи маi чiтку органiзацiйну структуру i вiдносно постiйний склад учасникiв, об'iднаних спiльними iнтересами. До цiii форми належать рiзноманiтнi гуртки: конструювання, плетiння, лiплення, кулiнарнi. Заняття в гуртках, як правило, проводяться регулярно.

Масовi: форми позакласноi роботи не мають чiткоi органiзацiйноi структури. До них вiдносять такi заходи як фестивалi, конкурси, тематичнi тижнi i днi. Цi заходи проводяться епiзодично.

У педагогiчнiй лiтературi i поняття Влоб'iднуючi форми позакласноi формиВ» [42, 80]. До об'iднуючих форм вiдносять дитячi клуби за iнтересами, гуртки та iн. Такi товариства i ефективною формою позакласноi роботи з трудового навчання, тому що вони об'iднують учнiв рiзних iнтересiв, створюють широкий простiр для спiлкування, дiють на засадах самоврядування i стають центрами позакласноi роботи в школах.

Отже, узагальнивши все вище сказане, схематично можна зобразити:

Схема 1.Форми позакласноi роботи