Початкове навчання на комп'ютерах у школi
Диплом
Початкове навчання на комп'ютерах у школi
Змiст
Введення
Роздiл 1.
Вз1. Загальне подання про пiзнавальнi процеси
Вз2. Комп'ютерне навчання в початкових класах
Вз3. Використання комп'ютера на уроках З
Роздiл 2. Комп'ютерне навчання як кошти розвитку пiзнавальних процесiв молодших школярiв на уроках З
Вз1. Програми тАЬГрафiчний редактор для молодших школярiвтАЭ i тАЬЛОГО"
Вз2 Проведення дослiдно-експериментальноi частини дослiдження
Вз 3. Аналiз результатiв дослiдно-експериментальноi частини дослiдження
Висновок
Лiтература
Пiзнавальнi процеси: сприйняття, увага, уява, пам'ять, мислення, мова - виступають як найважливiшi компоненти будь-якоi людськоi дiяльностi. Для того, щоб задовольнити своi потреби, спiлкуватися, грати, вчитися й працювати, людина повинна сприймати свiт, звертати увагу на тi або iншi моменти або компоненти дiяльностi, представляти те, що iй потрiбно робити, запам'ятовувати, обмiрковувати, висловлювати судження. Тому, без участi пiзнавальних процесiв людська дiяльнiсть неможлива, вони виступають як ii невiд'iмнi внутрiшнi моменти. Вони розвиваються в дiяльностi, i самi являють собою особливi види дiяльностi.
Приступаючи до педагогiчноi роботи з дiтьми, насамперед, потрiбно розiбратися в тiм, що дитинi дано вiд природи й що здобуваiться пiд впливом середовища.
Розвиток задаткiв, перетворення iх у якостi - одне iз завдань навчання й виховання, вирiшити яку без знань та розвитку пiзнавальних процесiв не можливо. У мiру iхнього розвитку, удосконалюються й самi якостi.
Знання психологiчноi структури пiзнавальних процесiв, законiв iхнього формування необхiдне для правильного вибору методу навчання й виховання. Великий внесок у вивчення й розвиток пiзнавальних процесiв внесли такi вченi, як: Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьiв, А.Н. Соколов, Ж Пiаже, С.Л. Рубiнштейн та iн.
Ними були розробленi рiзнi методики й теорii формування пiзнавальних процесiв. РЖ зараз, щоб успiшно розвивати пiзнавальнi процеси в навчальнiй дiяльностi, необхiдно шукати бiльш сучаснi засоби й методи навчання.
Використання комп'ютера з його величезними унiверсальними можливостями на уроках i буде одним з таких засобiв.
Виходячи з вищесказаного, ми вважаiмо, що тема нашого дослiдження тАЬВикористання навчальних комптАЩютерних iгор в процесi вивчення математики в початковiй школi" актуальна й на даний момент недостатньо вивчена. З розвитком сучасноi iнформацiйноi технологii, система тАЬлюдин i комп'ютертАЭ швидко перетворилася в проблему, що стосуiться всiх членiв суспiльства, а не тiльки фахiвцiв, тому вплив людини з комп'ютером повинне бути забезпечене шкiльним утворенням. Нiж ранiше ми це почнемо, тi швидше буде розвиватися наше суспiльство, тому що сучасне суспiльство iнформацii вимагаi знань роботи з комп'ютером.
Предмет дослiдження - процес розвитку пiзнавальних процесiв молодших школярiв на уроках образотворчого мистецтва коштами комп'ютерного навчання.
Об'iкт дослiдження - процес навчання молодших школярiв на уроках З.
Розвиток пiзнавальних процесiв у цьому вiцi дуже важливо для формування розвитий i самостiйно мислячоi особистостi.
Гiпотеза - процес навчання образотворчому мистецтву молодших школярiв може бути ефективним, якщо при поясненнi певних завдань буде використаний комп'ютер, тому що:
його використання оптимiзуi дiяльнiсть учителя;
застосування кольорiв, графiки, звуку, сучасних коштiв вiдеотехнiки дозволяi моделювати розходження ситуацii й середовища, розвиваючи при цьому творчi й пiзнавальнi здатностi учнiв;
вiн дозволяi пiдсилити пiзнавальнi iнтереси учня:
Цiль дослiдження - вивчити умови розвитку пiзнавальних процесiв молодших школярiв на уроках З коштами комп'ютерного навчання.
Завдання дослiдження:
вивчити психолого-педагогiчнi, методичнi аспекти використання комп'ютерiв у процесi навчання молодших школярiв на уроках образотворчого мистецтва;
експериментально вивчити ефективнiсть використання на уроках образотворчого мистецтва ЕОМ у початковiй школi;
на основi отриманих даних розробити комплекс методичних рекомендацiй iз проведення урокiв образотворчого мистецтва iз застосуванням ЕОМ.
Наукова новизна дослiдження укладаiться в тiм, що автор вивчаi умови використання комп'ютера в процесi навчання гру, що зображуi, як фактор розвитку мислення, уваги, уяви й iн.
Практичною значимiстю дослiдження i те, що матерiали роботи можуть бути використанi в практицi вчителя образотворчого мистецтва й початкових класiв.
У ходi експерименту були застосованi наступнi методи дослiдження:
аналiз психолого-педагогiчних, методичних праць по темi дослiдження;
спостереження за навчально-виховним процесом у початкових класах;
пiдбор i складання завдання для комп'ютерного навчання по З у початкових класах.
Експериментальне навчання й обробка отриманих даних.
Дослiдження проводилися в Кангаласькiй середнiй школi м. Якутська. У ходi експерименту брали участь 1 тАЬатАЭ клас, у кiлькостi 19 чоловiк.
Робота складаiться iз введення, 2 глав, висновку, списку лiтератури й додатка.
Пiзнання миру у вiдчуттях i в сприйняттi. Для того, щоб жити й орiiнтуватися в навколишньому, людина повинен сприймати й переробляти iнформацiю, умiти неi аналiзувати, видiляти з ii найбiльш iстотнi для себе вiдомостi. Значимоi, або iстотноi, називаiться така iнформацiя, що пов'язана з актуальними потребами людини й несе в собi вiдомостi про те, що особливо важливо для iхнього задоволення. Значима iнформацiя мiстить у собi рiзноманiтнi види енергii, що впливаi на людину: механiчну, хiмiчну, електромагнiтну, гравiтацiйну й iн. За мiльйони рокiв породила й довела до досконалостi спецiалiзованi органи тварин i людини, здатнi сприймати iнформацiю, що втримуiться в рiзних видах енергii й передану у виглядi електромагнiтних хвиль (зiр), механiчних впливiв (шкiрна чутливiсть), хiмiчних впливiв (нюх i смак), коливань тиску повiтря (слух). Всi перерахованi органи називаються органами почуттiв.
iнформацiя, Що Цiкавить людини, не завжди представлена саме в тiм видi, у якому вона йому необхiдна й безпосередньо сприймаiться його органами почуттiв. Тому iнформацiю про свiт необхiдно не тiльки сприймати, але й переробляти, видiляючи в нiй те, що приховано вiд прямого сприйняття. РЖнодi людинi доводиться вирiшувати досить складнi завдання, непростим шляхом витягаючи з отриманоi iнформацii самi потрiбнi вiдомостi. Для цього в них i такi психологiчнi пiзнавальнi процеси, як увага, уява, пам'ять, мислення й мова.
Первиннi, вихiднi вiдомостi про свiт людина одержуi через вiдчуття. Вони надають людинi вiдомостi про рiзноманiтнi властивостi, що впливаi на його навколишнiм середовищем. Сприйняття, на вiдмiну вiд вiдчуттiв, вiдтворить мир в образах i дозволяi людинi цiлiсно представляти навколишнi предмети i явища в сукупностi багатьох характерних для них властивостей.
Вiдчуття, сприйняття, уява, пам'ять ставляться до чутливого пiзнання людиною навколишнього свiту. На вiдмiну вiд них, мислення й мову називають способами рацiонального, або розумового, пiзнання миру. За допомогою мислення й мови людина довiдаiться про свiт щось таке, що безпосередньо в його вiдчуттях i сприйняттi не представлено.
Уява й пам'ять як пiзнавальнi процеси.
Уява можна визначити як здатнiсть людини вольовим зусилля вiдновити й представити в образнiй формi тi вiдчуття й сприйняття, якi були ранiше, або придумати й представити щось нове, чого не було ранiше нi у вiдчуттях, нi в сприйняттi. Образи уяви не обов'язково повиннi вiдповiдати тому, що вони в дiйсностi собою представляють. На вiдмiну вiд цього образи пам'ятi звичайно в тiм або iншому ступенi вiдповiдають тiй дiйсностi, що вони вiдображають, i майже не несуть у собi елементiв фантазii.
Уява завжди маi форму образа, а пам'ять може бути не тiльки образноi, але й логiчноi (пам'ять на думцi), емоцiйноi (пам'ять на вiдчуття й почуття).
За допомогою своii уяви людина творчо перетворюi мир, i воно, як процес, органiчно включений у творчiсть. Завдяки уявi людина маi можливiсть як би бачити наперед, представляти те, що ще маi бути зробити.
Пам'ять у життi людей граi ще бiльш iстотну роль. Без пам'ятi людина не могла би нiчому навчиться, запам'ятати те, що засвоiно, зберегти на майбутнi враження про правильнi дii й допущенi помилки. Людина запам'ятовуi, вiдтворюi й використаi в потрiбний момент тi знання, якi повторюються i якi iнакше щораз довелося б знаходити заново.
У пiзнаннi людиною навколишнього свiту уява й пам'ять взаiмодiють один з одним, причому iхня взаiмодiя здiйснюiться одночасно по декiлькох лiнiях:
Обмiну втримуванням образiв: матерiал для уяви частково поставляiться пам'яттю, а пам'ять використаi образи уяви.
Взаiмноi стимуляцii: уява безпосередньо бере участь у процесах пам'ятi, сприяючи ii полiпшенню; пам'ять, включаючись в уяву, робить його бiльше продуктивним i творчим.
Спiльного впливу на iншi психологiчнi процеси пам'ять i уява в людини становлять, наприклад, основу одного з найважливiших видiв мислення - образного.
Короткочасна пам'ять являi собою спосiб зберiгання iнформацii протягом короткого промiжку часу.
Оперативноi називають пам'ять, розраховану на зберiгання iнформацii протягом певного, заздалегiдь заданого строку, у дiапазонi вiд декiлькох секунд, до декiлькох днiв.
Довгострокова - це пам'ять, здатна зберiгати iнформацiю протягом практично необмеженого строку. При використаннi ii для пригадування нерiдко потрiбне мислення й зусилля волi (тому, ii функцiонування не обмежене).
Генетичну пам'ять, - у якiй iнформацiя зберiгаiться в генотипi, передаiться й вiдтворюiться в спадщину.
Зорова пам'ять пов'язана зi збереженням i вiдтворенням зорових образiв. Даний вид пам'ятi припускаi розвинену в людини здатнiсть до уяви.
Слухова пам'ять - це гарне запам'ятовування й точне вiдтворення рiзноманiтних звукiв, музичних i мовних. Характеризуiться тим, що людина нею може швидко й точно запам'ятати змiст тексту, що читаi, i т.п.
Рухова пам'ять - запам'ятовування й збереження, а при необхiдностi й вiдтворення з достатньою точнiстю багатофазних складних рухiв.
Емоцiйна пам'ять - це пам'ять на переживання. На нiй безпосередньо заснована мiцнiсть запам'ятовування матерiалу: те, що в людини викликаi емоцiйнi переживання, запам'ятовування або без особливоi працi й на бiльше довгий строк.
Дотикальна, нюхова, смакова iхня роль зводиться до задоволення бiологiчних потреб або потреб, пов'язаних з безпекою й самозбереженнi органiзму.
З раннього дитинства процес розвитку пам'ятi дитини ведеться по декiлькох напрямках. По-перше, механiчна пам'ять поступово доповнюiться й замiняiться логiчноi. По-друге, безпосереднi запам'ятовування згодом перетворення в опосередковане, пов'язане з активним i усвiдомленим використанням для запам'ятовування й вiдтворення рiзних мнемотехнiчних коштiв i прийомiв. По-третi, мимовiльне запам'ятовування, що домiнуi в дитинствi, у дорослоi людини перетворюiться в довiльне.
РЖстотний внесок у розумiння фiлогенетичного розвитку пам'ятi внiс П.П. Блонський. Вiн висловив i розвив думку про те, що рiзнi види пам'ятi, представленi в дорослоi людини, i також рiзними щаблями ii iсторичного розвитку, i iх, вiдповiдно, можна вважати фiлогенетичними щаблями вдосконалювання пам'ятi. Це ставиться до наступноi послiдовностi видiв пам'ятi: рухова, афективна, образна й логiчна. П.П. Блонський [7, c.37-39] висловив i обТСрунтував думку про те, що в iсторii розвитку людства цi види пам'ятi послiдовно з'явилися один за iншим.
Пiд трохи iншим кутом зору розглядав iсторичний розвиток пам'ятi людини Л.С. Выгодский [15, c.176-185]. Вiн уважав, що вдосконалювання пам'ятi людини у фiлогенезi йшло головним чином по лiнii полiпшення коштiв запам'ятовування й змiни зв'язкiв мнемiчноi функцii з iншими психiчними процесами й станами людини.
Спецiальнi дослiдження безпосереднього й опосередкованого запам'ятовування в дитячому вiцi провiв А.Н. Леонтьев [50, c.112-140]. Вiн експериментально показав, як один мнемiчний процес - безпосереднi запам'ятовування - з вiком поступово замiщаiться iншим опосередкованим. Роль мнемотехнiчних коштiв в удосконалюваннi пам'ятi, на думку А.Н. Леонтьева, полягаi в тому, що тАЬзвертаючись до вживання допомiжних коштiв, ми тим самим змiнюiмо принципову структуру кожного акту запам'ятовування; колись пряме, безпосереднi наше запам'ятовування стаi опосередкованимтАЭ.
У формуваннi внутрiшнiх коштiв запам'ятовування центральна роль належать мови. Мова i основними коштами людського спiлкування. Важливо вiдрiзняти мова вiд мови. Мова - це система умовних символiв, за допомогою яких передаються сполучення звукiв, що мають для людей певнi значення й змiст. Мова ж це сукупнiсть вимовних або сприйманих звукiв, що мають той же змiст i те ж значення, що й вiдповiдна iм система письмових знакiв.
Вона i не тiльки коштами спiлкування, але й коштами мислення, носiiм свiдомостi, пам'ятi, iнформацii, коштами керування поводженням iнших людей i регуляцii власного поводження людини. Властиво безлiчi ii функцiй мова i полiморфною дiяльнiстю, тобто у своiх рiзних функцiональних призначеннях представлена в рiзних формах: зовнiшнього, внутрiшньоi, монологу, дiалогу, письмовоi, усноi й т.д.
Засвоiння мови дитиною починаiться з видiлення мовних сигналiв iз всiii сукупностi звукових подразникiв. Потiм у його сприйняттi цi сигнали поiднуються в морфеми, слова, пропозицii, фрази. На базi iх формуiться зв'язна, осмислена зовнiшня мова, що обслуговуi спiлкування й мислення. Процес перекладу думки в слово йде у зворотному напрямку.
А.Н. Соколов [65, c.47] показав, що в процесi мислення внутрiшня мова являi собою активний артикуляцiйний, неусвiдомлюваний процес, безперешкодний плин якого дуже важливо для реалiзацii тих психологiчних функцiй, у яких внутрiшня мова бере участь.
Враження, якi людина одержуi про навколишнiй свiт, залишають певний слiд, зберiгаються, закрiплюються, а при необхiдностi й можливостi - вiдтворюються. Цi процеси називаються пам'яттю. тАЬБез пам'ятi, - писав С.Л. Рубiнштейн, - ми були б суть митi. Наше минуле було б мертво для майбутнього. Сьогодення, у мiру його протiкання, безповоротно зникало б у минулому". У людини i три види пам'ятi: довiльна, логiчна й опосередкована. Перша пов'язана iз широким вольовим контролем запам'ятовування, друга - iз уживанням логiки, третя з використанням рiзноманiтних коштiв запам'ятовування, здебiльшого представлених у виглядi предметiв матерiальноi й духовноi культури.
Основнi види пам'ятi:
Миттiва, або iконiчна; пам'ять пов'язана з утриманням точноi й повноi картини тiльки що сприйнятого органами почуттiв, без якоi б те не було переробки отриманоi iнформацii.
Уява може бути чотирьох основних видiв: активне, пасивне, продуктивне й репродуктивне. Активна уява характеризуiться тим, що, користуючись iм, людина за власним бажанням, зусиллям волi викликаi в себе вiдповiднi образи. Продуктивна уява вiдрiзняiться тим, що в ньому дiйснiсть свiдомо конструюiться людиною, а не просто механiчно копiюiться або вiдтвориться. Але при цьому в образi вона все-таки творчо перетвориться. У репродуктивнiй уявi стаi завдання вiдтворити реальнiсть у тiм видi, яка вона i.
У життi людини уява виконуi ряд специфiчних функцiй. Перша з них полягаi в тому, щоб представити дiйснiсть в образах i мати можливiсть користуватися ними, вирiшуючи завдання. Друга складаiться в регулюваннi емоцiйних станiв. Третя пов'язана з його участю в довiльнiй регуляцii пiзнавальних процесiв i станiв людини. Четверта функцiя складаiться у формуваннi внутрiшнього плану дiй - здатностi виконувати iх у розумi, манiпулюючи образами. П'ята функцiя - це планування й програмування дiяльностi, складання таких програм, оцiнка iхньоi правильностi, процесу реалiзацii.
тАЬАналiз показуi, - писав Л.С. Виготський [16, c.6-164], що мислення дитини багато в чому визначаiться його пам'яттю.. Мислити для дитини раннього вiку - значить згадувати.. нiколи мислення не виявляi такоi кореляцii з пам'яттю, як у такому ранньому вiцi. Мислення тут розвиваiться в безпосереднiй залежностi вiд пам'ятi".
Теоретичне понятiйне мислення - це таке мислення, користуючись яким людина в процесi рiшення завдання звертаiться до понять, виконуi дii в розумi, безпосередньо не маючи справу з досвiдом, одержуваним за допомогою органiв почуттiв.
Теоретичне образне мислення - матерiал, що людина використаi для рiшення завдань, i образним. Вони або безпосередньо витягають iз пам'ятi, або творчо вiдтворяться уявою.
Наочно-образне мислення полягаi в тому, що розумовий процес у ньому безпосередньо пов'язаний зi сприйняттям мислячою людиною навколишньоi дiйсностi, i без нього вiдбуватися не може. Дана форма найбiльше повно й розгорнута представлена в дiтей дошкiльного й молодшого шкiльного вiку.
Наочно-дiйсне мислення - процес мислення являi собою практичну перетворювальну дiяльнiсть, здiйснювану людиною з реальними предметами.
У нашiй краiнi найбiльш широке практичне застосування одержала теорiя формування й розвитку iнтелектуальних операцiй, розроблена П.Я. Гальперiним [19, c.63-74]. В основу даноi теорii було покладене подання про генетичну залежнiсть внутрiшнiми iнтелектуальними операцiями й зовнiшнiми практичними дiями. Ранiше це положення одержало розробку у французькiй психологiчнiй школi (А. Валлон) i в працях Ж. Пiаже. На ньому засновували своi теоретичнi й експериментальнi роботи Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьев, В.В. Давидов, А.В. Запорожець i багато хто iншi.
П.Я. Гальперiн [19, c.63-74] розробив теорiю формування мислення получившая назву концепцii планомiрного формування розумових дiй. Гальперин видiлив етапи iнтериоризацii зовнiшнiх дiй, визначив умови, що забезпечують iх найбiльш повний i ефективний переклад у внутрiшнi дii iз заданими властивостями.
Особливе мiсце в дослiдженнях, присвячених розвитку мислення, належать вивченню процесу формування понять.
Утворення понять - результат тривалоi, складноi й активноi розумовоi, комунiкативноi й практичноi дiяльностi людей, процесу iхнього мислення. Утворення понять в iндивiда своiми корiннями йде в глибоке дитинство.Л.С. Виготський i Л.С. Цукрiв [16, c.6-164] були одними з перших вчених-психологiв у нашiй краiнi, хто детально дослiджував цей процес. За допомогою цiii методики було встановлено, що формування понять у дiтей проходить через 3 основнi щаблi:
Утворення неоформленоi, неупорядкованоi безлiчi окремих предметiв, iхнього синкретичного зчеплення, позначуваного одним словом.
Утворення понять-комплексiв на основi деяких об'iктивних ознак.
Утворення дiйсних понять.
Синкретичне мислення й мислення в поняттях-комплексах характернi для дiтей раннього, дошкiльного й молодшого шкiльного вiку.
Участь мислення в процесах пiзнання.
Повноцiнне людське пiзнання навколишнього свiту без мислення й мови було б практично неможливо. На вiдмiну вiд iнших живих iстот людин зберiгаi й передаi людям своi думки й почуття, а для цього йому необхiдна мова. Без ii неможлива була б зовнiшня форма людського iнтелекту словесно-логiчне мислення. Практично всi науковi знання, якi нагромадило людство з незапам'ятних часiв, представленi в словеснiй формi. Всi предмети матерiальноi й духовноi культури, якими люди користуються для задоволення своiх iнтересiв i потреб, мають назви, всi вони створенi при участi мислення.
Втратившись мислення, людина перестав би взагалi бути людиною, вона вiдразу ж перетворився б у безсловесна тварина. Думка людини в процесi пiзнання практично бере участь у всiх його видах, без ii не можуть iснувати нi вiдчуття, нi сприйняття, нi уява, нi пам'ять, тому що у всiх процесах людинi постiйно доводиться вирiшувати рiзноманiтнi завдання.
Роль уваги, свiдомого й несвiдомого в пiзнаннi.
Пiд увагою розумiiться вибiрковiсть у роботi всiх органiв почуттiв.
Увага серед всiх пiзнавальних процесiв виконуi особливу роль. Вона полягаi в тому, щоб, по-перше, роздiлити всю сприйману й iнформацiю, що не переробляi людиною, на частинi по ступенi iхньоi важливостi; по-друге, сприяти видiленню й найкращiй психологiчнiй переробцi саме тiii частини iнформацii, що у цей момент найбiльш iстотна. Перший вид уваги називаiться почуттiвим, а другий - iнтелектуальним.
РД кiлька рiвнiв психологiчного подiлу iнформацii зi ступеня ii значення: свiдомий, напiвсвiдомий i несвiдомий. Свiдомий - це рiвень, пов'язаний з нецентрованою увагою. Вiн мiстить у собi ту частину одержуваних людиною вiдомостей про свiт, що сприймаiться найбiльше чiтко.
Напiвсвiдомiсть мiстить у собi те, що сприймаiться з неуважною увагою, не завжди усвiдомлюiться й у цей момент не дуже важливо для людини. Проте, це може бути усвiдомлено й описане словами, тому що представляiться в реальних вiдчуттях i образах.
Несвiдоме - це та частина сприйманоi iнформацii й iнформацii, що переробляi людиною,, що вiн взагалi не усвiдомлюi й тепер не може описати словами або представити у вiдчуттях i образах. Це те, що не перебуваi й взагалi не може бути в сферi уваги в будь-який момент часу. Наприклад, людина може розглядати уважно якусь деталь художньоi картини. У цей момент вона буде представлена в сферi його свiдомостi. У той же самий час своiю периферичною свiдомiстю людина може напiвсвiдомо сприймати обстановку в примiщеннi, де перебуваi картина, шляхи необхiдностi описати ii. Але нi в цей момент, нi в який-небудь iншiй вiн не може виразно й переконливо пояснити, а значить - усвiдомити й описати словами те, чому його увагу залучила саме ця, а не яка-небудь iнша деталь картини.
Кожний з названих ознак: свiдомiсть, напiвсвiдомiсть i несвiдоме - виконуi в життi людини й у пiзнаннi iм навколишнього свiту свою, специфiчну функцiю. Свiдомiсть за допомогою уваги видiляi в навколишньому найбiльш важливу для людини в цей момент частина iнформацii; напiвсвiдомiсть мiстить у собi те, що може в будь-який момент знадобитися для розумноi органiзацii поводження, але зараз ще не дуже необхiдно; несвiдоме мiстить те, що важливо для керування поводженням i роботою органiзму людини на рiвнi рефлексiв.
РЖснують рiзнi психологiчнi теорii уваги. Одна з найбiльш вiдомих - моторна теорiя уваги Т. Рибо. Вiн, уважав, що увага, незалежно вiд того, i воно ослабленим або посиленим, завжди пов'язано з емоцiями й викликаiться ними.
РД ще одна теорiя, теорiя установки, запропонована Я.Н. Узнадзе. Установка, на думку Я.Н. Узнадзе [68,c.266], прямо пов'язана з увагою. тАЬНа основi актуальноi в кожному даному випадку установки у свiдомостi суб'iкта виростаi ряд психiчних утримувань, пережитих iм з достатнiм ступенем ясностi й виразностi для того, щоб.. могти орiiнтуватися в умовах ситуацii".
Цiкаву теоретичну концепцiю запропонував П.Я. Гальперин.
Види уваги:
Природна увага дана людинi iз самого його народження у виглядi вродженоi здатностi вибiрково реагувати на тi або iншi зовнiшнi або внутрiшнi стимули, що несуть у собi елемент iнформацiйноi новизни.
Соцiально-обумовлена увага складаiться в ходi життя в результатi навчання й виховання пов'язане з вольовою регуляцiiю поводження, з виборчим реагуванням на об'iкти.
Безпосередня увага не управляiться нiким, крiм того об'iкта, на який воно спрямовано й котрий вiдповiдаi актуальним iнтересам i потребам людини. Опосередкована увага регулюiться за допомогою спецiальних коштiв (тестiв, слiв i iн.).
РЖсторiю розвитку уваги, намагався простежити Л.С. Виготський [16, c.6-164] у роздiлi своii культурно-iсторичноi концепцii iхнього формування. Культурний розвиток уваги укладаiться в тiм, що за допомогою дорослого дитина засвоюi ряд штучних стимулiв - коштiв, за допомогою яких вiн далi направляi своi власне поводження й увагу.
Загальна послiдовнiсть культурного розвитку уваги по Л.С. Виготському [16, c.6-164] полягаi в наступному: тАЬСпочатку люди дiють стосовно дитини, потiм вiн сам вступаi у взаiмодiю з навколишнiми, нарештi, вiн починаi дiяти на iнших i тiльки наприкiнцi починаi дiяти на себе.. Спочатку дорослий направляi його увага словами на навколишнi його речi й виробляi, таким чином, зi слiв могутнi стимули - вказiвки, потiм дитина починаi брати активну участь у цiй вказiвцi й сам починаi користуватися словом i звуком як коштами вказiвки, тобто звертати увагу дорослих на його предмет, що цiкавить,".
У шкiльному вiцi наступаi перелом у розвитку, що характеризуiться тим, що спочатку зовнi опосередкована увага поступово перетворюiться у внутрiшнi опосередковане, i згодом займаi основне мiсце серед всiх його видiв.
Резюме.
Функцiональнi можливостi в навчаннi пiзнавальноi дiяльностi:
озброюi знаннями, умiннями, навичками;
сприяi вихованню свiтогляду, моральних, естетичних якостей учнiв;
розвиваi iхнi пiзнавальнi чинностi, особистiсне утворення, активнiсть, самостiйнiсть, пiзнавальний iнтерес виявляi й реалiзуi потенцiйнi можливостi учнiв;
прилучаi до пошуковоi й творчоi дiяльностi.
Гра:
сприяi розвитку пiзнавальних чинностей учнiв;
стимулюi творчi процеси iхньоi дiяльностi;
сприяi розрядженню напруженостi;
знiмаi стомлення;
створюi благополучну атмосферу навчальноi дiяльностi, вiдслiдковуi навчальну дiяльнiсть;
сприяi розвитку iнтересу до навчання;
Художня дiяльнiсть:
сприяi естетичному вихованню й освоiнню дiйсностi;
розвиваi художнiй кругозiр;
формуi цiннiснi орiiнтацii в областi мистецтва
збагачуi емоцiйну сферу школи
виявляi й розвиваi творчi здатностi учнiв.
Бурхливий розвиток нових iнформацiйних технологiй i впровадження iх у всьому свiтi наклали певний вiдбиток на розвиток особистостi сучасноi дитини. Потужний потiк новоi iнформацii, реклами, застосування комп'ютерних технологiй у телебаченнi, поширення iгрових приставок, електронних iграшок i комп'ютерiв дуже впливають на виховання дитини i ii сприйняття навколишнього свiту. РЖстотно змiнюiться й характер ii улюбленоi практичноi дiяльностi - гри, змiнюються i ii улюбленi героi й захоплення.
З початком навчання у школi дитина може вiдчути певний дискомфорт. Не у всiх школах сьогоднi ще i оснащенi технологiчнi класи, що застарiли навчальнi програми й методичнi прийоми приводять до iстотного зниження мотивацii навчання школярiв, змушуючи вдумливих педагогiв шукати бiльше сучаснi кошти й методи навчання.
Комп'ютер в школi i одним з таких засобiв, що володii унiкальними можливостями, тому його використання в школi поступово переходить на всезагальний етап.
Сполучаючи в собi можливостi телевiзора, вiдеомагнiтофона, книги, калькулятора, будучи унiверсальною iграшкою, здатноi iмiтувати iншi iграшки й всiлякi iгри, сучасний комп'ютер разом з тим i для дитини тим рiвноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на ii дii й запити, якого iй так часом не вистачаi.
Терплячий товариш i мудрий наставник, творець казкар мирiв i персоналiй, вершина iнтелектуальних досягнень людства, комп'ютер граi все бiльшу роль у досуговiй дiяльностi сучасних дiтей i у формуваннi iхнiх психофiзичних якостей i розвитку особистостi. Використання комп'ютерiв у навчальнiй i позаурочнiй дiяльностi школи виглядаi дуже природним з погляду дитини i i одним з ефективних способiв пiдвищення мотивацii й iндивiдуалiзацii його навчання, розвитку творчих здатностей i створення благополучного емоцiйного тла.
Для використання iгрових розвиваючих комп'ютерних коштiв навчання молодших школярiв Центром нових iнформацiйних технологiй Калiнiнградського державного унiверситету пов'язане з педагогами школи-лiцею №23 i середньоi школи №97 розробляiться й успiшно застосовуiться в цих школах у плинi трьох рокiв програми - методичний комплекс тАЬВеселка в комп'ютерi". Його перша версiя призначена для застосування в 1 класi, схвалена Федеральною експертною радою по загальнiй освiтi Мiнiстерства по загальнiй освiтi Мiнiстерства утворення Росii й рекомендована до видання й використання в початковiй школi.
Основа комплексу - навчальнi й розвиваючi комп'ютернi iгри, що служать для засвоiння й закрiплення шкiльноi навчальноi програми.
Комп'ютерна гра комплексу являi собою iгрове середовище на екранi комп'ютера, що нагадуi мультфiльм. У цьому середовищi вiдповiдно до поставленого перед ним завданнями дитина може виконувати певнi практичнi дii, використовуючи своi здатностi, навички й знання. РЖгрове комп'ютерне середовище, з'iднуючись iз конкретним навчальним завданням, дозволяi дитинi засвоювати матерiал як би непомiтно для себе, i при цьому, що дуже важливо, використати його у своiй улюбленiй практичнiй дiяльностi - використання манiпулятора тАЬМиша" дозволяi учневi швидко освоiти роботу на комп'ютерi.
Гри комплексу можуть проводитися як за участю одного учня, так i за участю двох. Контроль за ходом виконання гри супроводжуiться звуковими сигналами. Як заохочення використаються музичнi фрагменти й елементи мультиплiкацii.
Завдяки високiй швидкостi уведення iнформацii навчання може проходити в iнтенсивному режимi, а рiзнi звуковi й графiчнi ефекти не тiльки викликають емоцiйний пiдйом, але й дозволяють зняти напруга й розслабитися.
У комплексi - 12 iгор, спрямованих на розвиток технiки роботи з манiпулятором тАЬМиша", реакцii, уваги й зоровоi пам'ятi, комбiнованого мислення, аналiтичних i творчих здатностей, розвиток навичок читання, додавання чисел. Як правило, будь-яка комп'ютерна гра розвиваi вiдразу кiлька навичок, головне, щоб це було зроблено вчасно й привабливо.
Характерною рисою комплексу i можливiсть гнучкого використання бiльшостi з його iгор для вивчення рiзних навчальних тим шляхом замiни iхнього дидактичного матерiалу й настроювання на конкретну тему або учня, а також обмеження тривалостi гри за часом або по кiлькостi завдань. Робиться це за допомогою спецiальноi комп'ютерноi програми тАЬКонструктор уроку", призначеноi для вчителя або технiчного працiвника комп'ютерного класу й потребуючого самого мiнiмального знань i навичок роботи з комп'ютером. Бiльшiсть iгор передбачаi збереження iхнiх статистичних даних про результати виконання завдань. Методична допомога з роботи з комп'ютером дозволяi використати його протягом усього навчального року в процесi навчання додатково до типовоi навчальноi програми.
Учителевi у використаннi комплексу придiляiться дуже важлива роль. Вiн пiдбираi iгри до уроку, дидактичний матерiал i iндивiдуальнi завдання, допомагаi учням у процесi роботи за комп'ютером, оцiнюi iхнi знання й розвиток. РЖнтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяi йому перекласти частина своii роботи на комп'ютер, роблячи при цьому процес навчання бiльше цiкавим i iнтенсивним. При цьому комп'ютер не замiняi вчителя, а тiльки доповнюi його. Пiдбор комп'ютерних iгор залежить насамперед вiд поточного навчального матерiалу й рiвня пiдготовки тих, яких навчають,. Тут комплекс надаi повну волю творчо працюючому вчителевi й дозволяi використати його з рiзними навчальними програмами й методичними допомогами.
В умовах поточного розкладу роботи комп'ютерного класу дiли клас на 2-3 групи, щоб дiти могли працювати на комп'ютерах iндивiдуально або хоча б по двох. При такому способi дiти виконують своiрiднi лабораторнi роботи, здобуваючи на уроках знання, розвиваючи своi вмiння й навички, потiм вони використають iх на практицi, в iгровiй дiяльностi в комп'ютерному класi. На одному заняттi вони можуть використати 3-9 комп'ютерних iгор. Теми iгор, iхнi режими й дидактичний матерiал можуть вибиратися як з метою вивчення нового матерiалу, закрiплення або повторення, струм i для контролю знань. За рахунок змiни iгор i iхньоi малоi тривалостi (10-15 хв.) у дiтей зберiгаiться досить стiйкий iнтерес i працездатнiсть на заняттi.
Зараз пiдготувалася до випуску друга частина комплексу, призначена для учнiв 2 класи; i йде розробка для 3 класи. У них врахованi накопичений досвiд i психологiчнi особливостi дiтей цього вiку. Надалi, у бiльше старших класах, для продовження навчання iз застосуванням комп'ютерiв, з облiком вiкових i iнтелектуальних здатностей учнiв, можна використати такi вiдомi розробки як програмно-методичний комплекс тАЬРоботландиятАЭ з Переславля-Залеського, самарский курс тАЬРЖнформацiйна культура", систему тАЬLogo-Writer".
КомптАЩютер природно вписуiться в життя школи i i ще одним ефективним технiчними засобом, за допомогою якого можна значно врiзноманiтити процес навчання. Кожне заняття з комптАЩютером викликаi в дiтей емоцiйний пiдйом, навiть вiдстаючi учнi охоче працюють iз комптАЩютером.
З iншого боку, цей прийом навчання дуже привабливий i для вчителiв: допомагаi iм краще оцiнити знання дитини, зрозумiти ii, спонукаi шукати новi, нетрадицiйнi форми й методи навчання. Це бiльша область для прояву творчих здiбностей для учителiв, методистiв, психологiв, усiх, хто хоче й умii працювати, може зрозумiти сьогоднiшнiх дiтей, iхнi запити й iнтереси, хто iх любить i вiддаi iм себе.
Чи треба дiтям використати комп'ютери в школi?
Багато педагогiв уважають, що так. У деяких i вiдродження фiлософського або чисто практичного характеру. Однак усi згоднi з тим, що якась адаптацiя школи до комп'ютерного столiття необхiдна.
Суспiльство переживаi швидкi й фундаментальнi змiни в структурi й областях дiяльностi. Корiнь багатьох змiн криiться в нових способах створення, зберiгання передачi й використання iнформацii. Ми перебуваiмо в станi переходу вiд iндустрiального вiку до iнформацiйного. Це означаi, зокрема, що все бiльше i бiльше число людей частiше зiштовхуiться з необхiднiстю обробки постiйно зростаючого обсягу iнформацii.
КомптАЩютернi й комунiкацiйнi технологii являють собою цiлком очевиднi прояви iнформацiйноi революцii. Тому стаi зрозумiлим той пильний iнтерес, що проявляють до комптАЩютерноi грамотностi педагоги, що займаються пошуками шляхiв адаптацii школи до сучасного свiту. Все бiльше число батькiв, учителiв i учнiв приходять до висновку, що в результатi отриманих знань про комптАЩютер й придбаних навичок роботи на ньому дiти будуть краще пiдготовленi до життя й матерiального благополуччя в мiнливому свiтi.
Частина людей переконанi в тiм, що комптАЩютер надаi новi можливостi для творчого розвитку дiтей i iхнiх учителiв, дозволяi розробити новi iдеi, даi можливiсть вирiшувати бiльш цiкавi й складнi проблеми.
Центральним фундаментом на користь введення курсу комп'ютерноi грамотностi для молодших класiв, що вчаться, i принцип рiвноправного доступу до утворення. Якщо ставиться завдання навчити дiтей використати можливостi обчислювальноi технiки, вивчення комп'ютерiв не може бути долею тiльки старшокласникiв.
Ряд педагогiв сумнiваються в реальностi досягнення цiлей комп'ютерноi грамотностi в молодших класах. Деякi з них уважають, що комп'ютери представляють не що iнше, як ще однi кошти вiдволiкання уваги дiтей у класi. РЖншi наполягають на тому, що неможливо пiдготувати вчителiв до використання комп'ютерiв на уроках i компетентному навчаннi дiтей комп'ютерноi грамотностi без серйозноi професiйноi пiдготовки iх в областi обчислювальнiй технiцi. Третi виражають побоювання, що постiйне використання комп'ютерiв у школi приведе до такого положення, коли цiльне поколiння людей не зможе складати й вичитувати числа, якщо не буде поруч комп'ютера. Одним iз серйозних аргументiв проти включення комп'ютерiв в утримування шкiльного навчання i настiльки швидкий розвиток обчислювальноi технiки, що навiть постiйно обновлювана програма буде хронiчно вiдставати вiд нього.
Ще бiльш серйозним запереченням i та обставина, що дiти будуть набагато менше спiлкуватися один з одним, ос
Вместе с этим смотрят:
WEB-дизайн: Flash технологии
РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському
РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня
РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури
РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi