Реалiзацiя шляхiв естетичного виховання першокласникiв у процесi формування калiграфiчноi навички

ДИПЛОМНА РОБОТА

ВлРеалiзацiя шляхiв естетичного виховання першокласникiв у процесi формування калiграфiчноi навичкиВ»

Змiст

Вступ

Роздiл РЖ. Психолого-педагогiчнi основи формування графiчноi навички у молодших школярiв

1.1 Сутнiсть та особливостi графiчноi навички

1.2 Органiзацiйно-дидактичнi умови розвитку навичок калiграфiчного письма

Роздiл РЖРЖ. Шляхи реалiзацii естетичного виховання першокласникiв засобами калiграфiчного письма

2.1 Методичнi засади навчання письма у взаiмозвтАЩязку з естетичним вихованням

2.2 Органiзацiя i змiст експериментального дослiдження, аналiз його результатiв

Висновки

Список використаноi лiтератури

Додатки

Вступ

Актуальнiсть проблеми дослiдження. У державних документах, якi визначили змiст, характер i спрямованiсть реформи загальноосвiтньоi i професiйноi школи, чiтко накреслено мету i завдання навчання i виховання в початковiй ланцi. Як вiдмiчаi О.Я.Савченко, призначення початковоi освiти тАУзакласти основи всебiчного розвитку дiтей i тАЮзабезпечити формування стiйких навичок швидкого, усвiдомленого, виразного читання, рахунку, грамотного письма, розвитку мовлення, культурноi поведiнки; виховувати любов до Батькiвщини, дбайливе ставлення до навчання i суспiльно корисноi працiтАЭ [54, 32].

У концепцii загальноi середньоi освiти вказуiться на необхiднiсть формування розгорнутоi навчальноi дiяльностi шляхом оволодiння органiзацiйними, логiко-мовленнiвими, пiзнавальними, контрольно-оцiнними естетично насиченими умiннями i навичками у рiзних видах дiяльностi. Освiтнiми результатами цього процесу i тАЮповноцiннi мовленнiвi й графiчнi умiння i навички, здатнiсть до творчого самовираження, особистiсно-цiлiсного ставлення до працi, умiння виконувати нескладнi творчi завдання, коли школяр вмii бачити довколишнiй свiт, його барвистiсть очима цiкавоi i естетично багатоi особистостiтАЭ [71, 6]. У цьому рядi навчальних умiнь важливе мiсце займаi формування графiчних навичок, тобто навичок калiграфiчного письма.

Письмо тАФ комплексний вид навчальноi дiяльностi. Воно складаiться з цiлоi тАЮнизки структурних компонентiв, багатьох правил i умiнь, оволодiння якими тАФ складний, тривалий i нелегкий процес не тiльки для шестирiчних, а й взагалi для учнiв початкових класiвтАЭ [63, 8]. Дитина, навчаючись писати, по сутi, повинна оволодiти тАЮтрьома основними групами навичок, а саме:а) технiчно-гiгiiнiчними тАФ правильно користуватися письмовим знаряддям, координувати рухи руки, дотримуватися гiгiiнiчних правил; б) графiчними тАФ правильно зображувати окремi букви, склади, слова, писати букви з необхiдним нахилом, розмiщувати iх рiвномiрно в словi i в рядку, правильно з'iднувати, дотримуватися визначеноi вiддалi мiж словами; в) орфографiчними тАФ правильно визначати звуковий i буквений склад слiв, коментувати iх написання, самостiйно добирати слова [70, 24].

Отже, протягом першого року навчання в учнiв мають сформуватися технiчнi навички письма (умiння шестирiчних учнiв користуватися засобами письма, орiiнтуватися на сторiнцi зошита у його розлiновцi), графiчнi навички (умiння правильно зображати всi рядковi i великi лiтери алфавiту, поiднувати iх мiж собою), а також початковi орфографiчнi навички (умiння записувати без пропускiв i замiни лiтер слова, вимова i написання яких збiгаються, з опорою на звуковий аналiз). При цьому тАЮучитель маi враховувати специфiку самого процесу письма як складного комплексу дiй для того, хто буде ним оволодiвати, особливостей системи знакiв, якi маi дитина засвоiти i набути навичок самостiйного iх використаннятАЭ [4, 34].

Шестирiчнi першокласники опановують два алфавiти тАФ друкований i писаний, а в алфавiтах тАФ накреслення малих i великих букв. Навчання читати i писати проходить одночасно (паралельно) i тiсно пов'язуiться з розвитком мовлення: збагаченням словникового запасу, упорядкуванням синтаксичного ладу, вимовних навичок дитини. Таким чином, процес письма для першокласникiв складаiться з цiлого ряду вмiнь, кожне з яких вимагаi спецiальних вправ для iх вiдпрацювання.

Навичка письма i синтетичною. Вона складаiться з цiлого ряду вмiнь, кожне з яких на етапi початкового оволодiння вимагаi спецiальних вправлянь. До них належать тАЮвмiння: писати вивченi букви з дотриманням правильного зображення всiх iх елементiв; з'iднувати букви мiж собою, враховуючи графiчнi особливостi кожноi пари сусiднiх лiтер; виконувати звуковий аналiз слова, правильно встановлюючи послiдовнiсть у ньому звукiв; переводити звуковi образи в графiчнiтАЭ [19, 33]. Враховуючи складнiсть для шестирiчних дiтей такого комплексу дiй, виконуваних майже одночасно, слiд окремi з них, наприклад, звуко-буквений аналiз слова, запроваджувати як вправи пiдготовчого характеру iз застосуванням розрiзноi азбуки, що i для дитини також однiiю з форм письма тАУ графiчного зображення складу слова.

Уроки письма i складними за своiю структурою, але це не означаi, що на них не слiд видiляти часу естетичному вихованню. тАЮНавiть красиво показати, як пишуться лiтери, додати казковостi тАУ ось i вже додано естетичностi. Пiзнавальна дiяльнiсть додаi урокам цiкавостi, краси, збагачуi новими фактами, робить iх багатимитАЭ [25, 46]. Взагалi, на кожному уроцi письма маi бути придiлено хоч трохи часу естетичному вихованню. Це можна робити пiд час творчих вправ, а коли нетрадицiйнi форми роботи застосовуються на уроцi, то мiсце естетичного виховання i провiдним.

Проблемою розробки методики навчання калiграфiчного письма займалися такi вiтчизнянi методисти, як К.М. Балютiна [3], М.М. Безруких [5], Г.Й. Блiнова [6], М.С. Вашуленко [9], М.С. Кауч [26], РЖ.Ф. Кирей [27-37], М.М. Наумчук [45], О.Ю. Прищепа [51-52], РД.М. Сарапулова [56], Н.Ф. Скрипченко [58-59], В.А. Трунова [63], Л.С. Шарапова [66], В.П. Шпак [70] та iн.

У сучаснiй методицi навчання письма тАЮвидiляються в основному особливостi навчання калiграфiчного письма i проводиться систематична робота над формуванням почерку учнiвтАЭ [63, 48]. У сучаснiй педагогiцi окреслюються загальнi засади естетичного виховання особистостi [67]. В результатi аналiзу психолого-педагогiчноi i методичноi лiтератури можна стверджувати, що, незважаючи на значнi можливостi урокiв письма у формуваннi естетичних смакiв, на сучасному етапi цiлеспрямованоi системи роботи з естетичного виховання дiтей на уроках письма не iснуi.

Таким чином, серед багатьох проблем новоi чотирирiчноi початковоi школи однiiю з найбiльш складних i актуальних i формування у першокласникiв навичок письма у взаiмозвтАЩязку з естетичним вихованням. Навчання письма тАФ складова частина загальноi програми з рiдноi мови, ii не можна розглядати iзольовано вiд естетичного виховання дiтей.

Система естетичного виховання першокласникiв знаходиться у тiсному взаiмозв'язку з навчанням читати, з розвитком усного i писемного мовлення, вiд неi залежить калiграфiчнiсть почерку, грамотнiсть i в кiнцевому результатi культура писемного мовлення людини. Важливiсть сформованостi даноi якостi у школярiв, ii життiва значущiсть та недостатня розробленiсть у методичному планi зумовили актуальнiсть проблеми i вибiр темидипломноi роботи.

Метою дипломноi роботи i дослiдження особливостей взаiмозвтАЩязку естетичного виховання та формування навичок калiграфiчного письма у шестирiчних першокласникiв.

ОбтАЩiктом дослiдження i калiграфiчна навичка, предметом тАУ особливостi формування калiграфiчноi навички у першокласникiв у взаiмозвтАЩязку з естетичним вихованням.

Гiпотеза дослiдження: процес навчання калiграфiчного письма шестирiчних першокласникiв буде ефективним за умов реалiзацii у процесi формування графiчноi навички основних положень теорii i методики естетичного виховання, адаптованоi до вiкових особливостей дiтей.

Завданнядослiдження:

1) вивчити i проаналiзувати науково-методичну лiтературу з проблеми дослiдження;

2) проаналiзувати психологiчну сутнiсть графiчних навичок;

3) визначити основнi методичнi проблеми засвоiння графiчних знань у взаiмозвтАЩязку з естетичним вихованням дiтей;

4) розробити систему вправ для формування калiграфiчних навичок шестирiчних першокласникiв;

5) експериментально перевiрити процес естетичного виховання на уроках письма у 1 класi та виявити його ефективнiсть.

Новизна роботи полягаi у тому, що запропоновано комплексний пiдхiд до проблеми формування калiграфiчних навичок у взаiмозвтАЩязку з естетичним вихованням шестирiчних першокласникiв.

Практична значущiстьдипломноi роботи визначаiться необхiднiстю оволодiння першокласниками навичками графiчноi дiяльностi, врахування особливостей пiзнавальних процесiв учнiв та актуальними завданнями удосконалення процесу естетичного виховання дiтей. Матерiали дослiдження можуть бути використанi вчителями початкових класiв для активiзацii навчальноi дiяльностi учнiв при формуваннi навичок калiграфiчного письма.

Пiд час написання дипломноi роботи використовувалися такi методи педагогiчного дослiдження: аналiз психолого-педагогiчноi та методичноi лiтератури з даноi теми; узагальнення передового педагогiчного досвiду; спостереження; бесiди; теоретичне узагальнення.

Структура дослiдження. Дипломна робота складаiться зi вступу, двох роздiлiв, списку використаних джерел i додаткiв. Загальний обсяг роботи тАУ 97 сторiнок.

Роздiл РЖ. Психолого-педагогiчнi основи формування графiчноi навички у молодших школярiв

1.1 Сутнiсть та особливостi графiчноi навички

Письмо тАФ це тАЮсистема умовних лiнiйних (графiчних) знакiв для передавання тих чи iнших елементiв мовитАЭ [66, 19]. Сама тАЮмова i знаковою системою вiдносно дiйсностi, а письмо тАФ це знакова система вiдносно звуковоi мови (отже, письмо тАФ це знаки знакiв)тАЭ [17, 12]. Мова i письмо з'явилися не водночас. Звукова мова виникла, можливо, 2 млн. рокiв тому. Письму ж не бiльше 6-7 тис. рокiв.

Письмо як особливий засiб спiлкування маi надзвичайно велике значення в розвитку людини й суспiльства. Воно тАЮдаi змогу людям спiлкуватися на великих вiдстанях i за великих часових промiжкiв; зберiгаi людський досвiд, передаючи його з поколiння в поколiння; даi змогу оптимально органiзувати суспiльне життя, виробництво, торгiвлю, розвивати наукутАЭ [26, 14]. Цiкаво вiдзначити, що тАЮнайдавнiшi графiчнi написи, якi дiйшли до нас, переважно пов'язанi з господарською дiяльнiстю людей (скiльки зерна зiбрано, скiльки й кому його дано тощо)тАЭ [30, 17].

У цьому контекстi тАЮграфiка тАФ це сукупнiсть усiх засобiв певноi писемностi: букви, надрядковi знаки, позначення цифр, пунктуацiя, рiзнi прийоми скорочення слiв, пробiли мiж словами, вiдступи при абзацах, шрифтовi видiленнятАЭ [43, 11].

Ступiнь досконалостi графiчноi системи залежить вiд того, наскiльки точно й однозначно вона в усiй своiй сукупностi може передавати звукову мову, ii окремi елементи. РЖдеальноi графiки, зрозумiло, не iснуi: жодне звуко-буквене письмо не в змозi передати всiх вiдтiнкiв природного звучання мови.

Сучасна тАЮукраiнська графiка досить досконала: вона максимально прилаштована до звукового складу мови; букви в основному вiдповiдають фонемам (що важливо для правильного сприймання написаного тексту); вони, за небагатьма винятками, однозначнiтАЭ [34, 28]. Щоправда, украiнська система пунктуацii бiльше вiдтворюi логiчну структуру думки, нiж ii iнтонацiйне оформлення.

Формування навичок письма здiйснюiться у молодшому шкiльному вiцi. Особистiсть, тАЮне оволодiвши на достатньому рiвнi писемною навичкою, не може повноцiнно жити й розвиватися в суспiльствiтАЭ [47, 21]. Окрiм того, перехiд до навчання дiтей з 6-лiтнього вiку викликаi багато запитань у педагогiв стосовно структури навчально-виховного процесу, методiв та прийомiв роботи з дiтьми тощо. Труднощi пiд час навчання дiтей читання, письма, лiчби вiдчувають як молодi, так i досвiдченi вчителi. В кожному випадку тАЮдiють об'iктивнi та суб'iктивнi фактори, якi впливають на формування навчальних дiй найменших учнiв. Тому кожний педагог намагаiться знайти своi власнi шляхи для розв'язання цих педагогiчних проблем, спираючись на свiй досвiд та знання або звертаючись до сучасних iнновацiйних методiв та технологiйтАЭ [56, 48].

Практика показуi, що в цих пошуках педагогам варто звернутися не тiльки до педагогiчноi та методичноi лiтератури, а й до психологii. З огляду на це слiд зупинитися на психолого-педагогiчних аспектах пiзнавальноi дiяльностi дитини.

Деякi особливостi формування навчальних дiй дiтей 6-лiтнього вiку пояснюються специфiкою iх пiзнавальних процесiв: вiдчуттiв, сприймань, пам'ятi, уяви та мислення. Вiковi особливостi розумових дiй шестилiток полягають у тому, що тАЮкожний iз вказаних компонентiв розумовоi дiяльностi насичений руховим змiстом, образами, переживаннями. Пiд час сприймання iнформацii у дитини активiзуiться наочно-дiйова форма мислення, потiм додаiться образна i нарештi тАФ понятiйно-логiчнатАЭ [58, 23]. Така трiада мислення забезпечуi переробку чуттiвоi iнформацii та ii узагальнення у складних навчальних схемах.

У моторицi письма та читання реалiзуються моторнi компоненти мислення дитини, якi обов'язково спираються на чуттiвий досвiд.

Вироблення навчальних навичок вiдбуваiться у взаiмодii дитини з дорослим. Вiн створюi умови, за яких розвиваiться увага, пам'ять, розумiння власних способiв пiзнання. Саме тому важливо здiйснювати дiяльнiсний пiдхiд до органiзацii навчання шестилiток читання та письма [54]. Вчитель виступаi як органiзатор навчальноi дiяльностi, в якiй дитина виконуi складнi руховi завдання. Засвоюючи дii, дитина не отримуi iнформацiю в готових схемах, а дii самостiйно. Таким чином вiдбуваiться розвиток психомоторних здiбностей та iнтелекту школярiв.

Через це тАЮнавчання дiтей складно координованих видiв дiяльностi тАФ письма та читання тАФ i сукупним функцiонуванням усiх видiв вiдчуттiв, сприйняттiв, якi дають основу для цiлiсного мислення в дiiтАЭ [47, 22]. Це означаi, що дитина оволодiваi методами мислення, якi дають змогу функцiонувати правiй пiвкулi головного мозку (емоцiйно-чуттiвий компонент мислення) та лiвiй пiвкулi (понятiйно-логiчний компонент). РЖнтегратором мозковоi дiяльностi виступаi м'язове чуття, тобто тiло, виконуючи координованi рухи, допомагаi створити просторову схему iнформацii (форма, спiввiдношення частин, структура предмета).

Саме схема тiла органiчно сприймаiться дитиною в ходi розвитку психомоторики пiзнавальних процесiв. Тiло з моменту появи на свiт допомагаi дитинi сприймати зовнiшнiй i внутрiшнiй простiр через рухи кiнцiвок, тулуба та голови. Отож, тАЮза допомогою тiла йде процес сприймання та донесення iнформацii до мозку, а саме до тiii його зони, в якiй ця iнформацiя перетворюватиметься на вiдповiднi сигнали, якi починають своi життя як знаковi одиницi мислення: звуки мови, слова та букви-символитАЭ [55, 37].

Отже, в системi вiдчуттiв, якi дають основу для розумовоi дiяльностi (зiр, слух, дотик, смак, температура), м'язовi чуття мають найважливiше значення. Вони i тiiю внутрiшньою динамiчною iнтуiтивною, особистiсною силою, яка допомагаi сприймати знання всiм тiлом, а не тiльки головою.

У навчаннi слiд обов'язково поiднувати можливостi мозку та тiла. Таке поiднання даi змогу мислити образами, символами. За цих умов мислення стаi природовiдповiдним процесом, воно не порушуi гармонiю дитини з оточенням, а також забезпечуi поступовий перехiд вiд дiйових форм мислення до понятiйних.

Отже, навчання писати шестирiчних першокласникiв не буде успiшним, якщо вчитель не знатиме вiкових, фiзiологiчних можливостей дiтей, iхнiх психологiчних особливостей, зокрема: слабкий розвиток дрiбних м'язiв руки, недостатня координацiя рухiв пiд час письма, низька опiрнiсть при тривалому напруженнi, повiльний темп, недостатня сформованiсть оптичного сприйняття графiчного образу, недосконалiсть механiзмiв внутрiшнього планування рухiв i дiй, перцептивного синтезу [63, 9].

Учитель маi враховувати специфiку самого процесу письма як складного комплексу дiй для того, хто буде ним оволодiвати, особливостей системи знакiв, якi маi дитина засвоiти i набути навичок самостiйного iх використання. Шестирiчнi першокласники будуть опановувати два алфавiти тАФ друкований i писаний, а в алфавiтах тАФ накреслення малих i великих букв. Навчання читати i писати iтиме одночасно (паралельно) i тiсно пов'язуватиметься з розвитком мовлення: збагаченням словникового запасу, упорядкуванням синтаксичного ладу, вимовних навичок дитини.

В процесi письма учням доведеться видiляти спецiальнi операцii i дii мовного характеру: аналiз звукового складу слова (встановлення послiдовностi звукiв, з яких складаiться слово), уточняти фонемну приналежнiсть, вiдмежовувати звуки вiд близьких за звучанням, розрiзняти вiдтiнки тощо.

Крiм дiяльностi мовного характеру, учням доведеться фiксувати мовлення буквами, тобто використовувати умовнi знаки, якi служать способом закрiплення (кодом) мови [61]. Цi графiчнi знаки тАФ буквене позначення звукiв (фонем чи iх сполучень) тАФ дитина спочатку читатиме (перехiд вiд букв до вимови iх у словах), а потiм i писатиме (перехiд вiд вимовленого i почутого до букв, тобто правил орфографii). При цьому зображення знакiв (букв) вимагатиме вiд шестирiчок чiткого уявлення про той чи iнший знак, бачити його i не один раз; знати, як приступити до його накреслення (звiдки розпочати писати, як закiнчити), тобто якi рухи необхiдно провести, щоб знак вийшов таким, а не iншим.

Пiд час формування графiчних навичок письма, як i будь-яких навичок, у корi великих пiвкуль голови дитини створюються вiдповiднi нервовi зв'язки, умовнi рефлекси, асоцiацii мiж почутим, вимовленим i побаченим словом, складом, буквою. Одночасно з реагуванням на той чи iнший знак-символ дитина маi виконати ряд правил: сiсти за парту вiдповiдно до вимог гiгiiни; розташувати зошит, взяти ручку i тiльки пiсля цього, дивлячись на зразок, приступити до написання букви.

Рухи пiд час зображення букв, складiв, слiв залежать вiд фiзичного розвитку дитини, попередньоi пiдготовки, взагалi психологiчноi готовностi до навчання. Треба враховувати те, що в частини шестирiчок недостатньо розвинена права рука, пальцi не можуть протягом тривалого часу виконувати необхiднi рухи [9, 21].

Складнiсть i багатоплановiсть дiй при одночасному дотриманнi декiлькох правил викликаi у дiтей напруження руки, а iнколи i скованiсть усього тiла. Як наслiдок рука втрачаi свою рухливiсть, письмо уповiльнюiться, а вимога вчителя писати швидше приводить до гiрших, а не кращих результатiв. Тому в першому пiврiччi для шестирiчних першокласникiв письмо маi бути повiльним. Таку вимогу ставив К. Д. Ушинський перед учителями, якi навчали дiтей 8тАФ9-рiчного вiку. Вiн радив зразу мiцно закладати основи навичок письма, закрiпляючи звичку до правильного сидiння. ВлВсi цi звички надзвичайно важливi для здоров'я дитини i для ходу самого навчання. Вони набагато легше засвоюються дiтьми тепер, при перших легких завданнях, нiж пiзнiше, коли цi завдання стануть досить складними i займуть всю увагу дитини.. Навчивши дитину триматися прямо, ми збережемо дуже багато часу пiзнiше, позбавимо себе вiд необхiдностi безперервних зауваженьВ» [25, 47].

Фiзiологами i психологами доведено, що тАЮпри високiй рухливостi органiв i значнiй кiлькостi компонентiв, що беруть участь у нiй, важко забезпечити точнiсть рухiв на той чи iнший сигнал, оскiльки випадковi вiдхилення однiii ланки можуть викликати ще бiльшi вiдхилення iншоi частинитАЭ [36, 213].

Не вмiючи добре координувати рух руки, дитина часто механiчно в пришвидшеному темпi виконуi рухи вгору, вниз, праворуч, лiворуч, змiнюючи при цьому не тiльки положення руки, а й фаланг пальцiв. РЖ чим швидше вона намагаiться це зробити, тим очевиднiшими стають ii вiдхилення у зображеннi певного символу. Форма, розмiр, нахил, рух руки на рядку тАФ все це вимагаi вiд дитини зусиль, напруження уваги i часу для засвоiння. Якщо за таких умов засвоюються неправильнi навички, то виправити iх важко.

Таким чином, процес письма для першокласникiв складаiться з цiлого ряду вмiнь, кожне з яких вимагаi спецiальних вправ для iх вiдпрацювання.

Робота над звуковою структурою слова у зiставленнi з графiчною (перекодування звукових одиниць мови у графiчнi знаки) маi бути складовою частиною всiх без винятку урокiв письма в перiод навчання грамоти. Ця робота i, по сутi, продовженням тiii, що була розпочата на уроцi читання, присвяченого тiй чи iншiй буквi [43, 12].

Як i в процесi оволодiння початковою навичкою читання, на уроках письма (пiсля того як дiти засвоять рукописну форму новоi лiтери) основною одиницею дiяльностi маi стати склад у формi злиття приголосного звука з голосним. Складовий принцип украiнськоi графiки маi стати в основi формування графiчноi навички, що забезпечить не тiльки калiграфiчне, а й грамотне письмо.

Програма з навчання грамоти передбачаi деяке вiдставання у виробленнi в шестирiчних першокласникiв графiчних навичок письма, якi вимагають бiльшоi затрати вiдповiдних м'язових, фiзичних зусиль порiвняно з навичкою читання. Тому вчитель не повинен форсувати швидкiсть письма, не прагнути забезпечити синхроннiсть в оволодiннi тiiю чи iншою буквою на уроках читання i письма, як це мало мiсце переважно в роботi з семирiчними першокласниками [54].

Враховуючи психологiчнi особливостi пiзнавальноi дiяльностi шестирiчних першокласникiв, вченi-методисти пропонують здiйснювати процес навчання письма за двома напрямками:

1. Формування вiдчуттiв та здiбностей керувати власним тiлом.

2. Створення умов для сенсомоторноi взаiмодii з навколишнiм свiтом [50, 12].

В основi такого пiдходу лежить принцип формування вищих психiчних функцiй лiвоi пiвкулi (мова, складнокоординованi дii письма) через активiзацiю сенсомоторного рiвня правоi пiвкулi (вiдчуттiв, емоцiй). Перевага надаiться руховим методам з одночасним включенням всiх аналiзаторiв (зорового, слухового, дотикового, смакового, тактильного) за обов'язкового спiлкування з кожною дитиною. Цi аналiзатори мтАЩязового чуття знаходяться в мтАЩязовiй системi тiла. Таким чином, через систему вправ дитина проектуi вiдчуття та уявлення про власне тiло на особистiсне Я i вiдповiдно формуi графiчнi навички.

У формуваннi графiчноi навички письма спостерiгаються такi технiчнi етапи, вiдображенi у вiдповiдному навчальному посiбнику тАУ Зошитi з письма:

а) пiдготовчi вправи, спрямованi на оволодiння вмiнням тримати ручку, орiiнтуватися в графiчнiй сiтцi зошита, координувати рухи вiстря ручки в межах верхньоi i нижньоi лiнiй робочого рядка (штрихування контурiв фiгур, обведення трафаретiв, поданих пунктирними лiнiями, проведення прямих, ламаних i кривих лiнiй);

б) засвоiння основних елементiв лiтер: короткоi i довгоi прямоi палички, паличок з закругленням угорi i внизу, паличок з петлями, лiвого i правого пiвовалiв, овалу;

в) письмо окремих рядкових лiтер, якi складаються виключно з елементiв, опрацьованих у пiдготовчий перiод;

г) засвоiння правил поiднання букв у склади i слова; письмо складiв i буквосполучень, слiв;

д) вiдпрацювання плавного, ритмiчного письма [66, 20].

З 35 хв. уроку з шестирiчними учнями на суто графiчнi вправи вiдводиться вiд 15 до 20 хв. Тiльки пiд кiнець навчального року на письмо може витрачатися близько 25 хв. уроку. За цей час шестирiчнi учнi можуть зображати на сторiнцi зошита 60тАФ75 графiчних знакiв.

Отже, навичка письма i синтетичною. Вона складаiться з цiлого ряду вмiнь, кожне з яких на етапi початкового оволодiння вимагаi спецiальних вправлянь. До них належать вмiння: писати вивченi букви з дотриманням правильного зображення всiх iх елементiв; з'iднувати букви мiж собою, враховуючи графiчнi особливостi кожноi пари сусiднiх лiтер; виконувати звуковий аналiз слова, правильно встановлюючи послiдовнiсть у ньому звукiв; переводити звуковi образи в графiчнi. Враховуючи складнiсть для шестирiчних дiтей такого комплексу дiй, виконуваних майже одночасно, слiд окремi з них, наприклад, звуко-буквений аналiз слова, запроваджувати як вправи пiдготовчого характеру iз застосуванням розрiзноi азбуки, що i для дитини також однiiю з форм письма тАФ графiчного зображення складу чи слова.

1.2 Органiзацiйно-дидактичнi умови розвитку навичок калiграфiчного письма

Успiшне формування графiчних навичок молодших школярiв значною мiрою залежить вiд умов, у яких проходить навчання учнiв калiграфiчного письма. Письмо i складним психофiзiологiчним процесом, при якому рухи рук контролюються i направляються рухом очей. Рухи правоi руки виникають внаслiдок напруження i розслаблення м'язiв пiд впливом дii нервових iмпульсiв, якi йдуть вiд рухових клiтин великих пiвкуль головного мозку.

Одним iз факторiв, що впливаi на засвоiння письма, i зорово-слухове сприймання. Не менш важливим i також моторне сприймання, яке виробляi моторнi руховi навички правоi руки, кистi та пальцiв [64]. За допомогою цих двох взаiмопiдпорядкованих один одному факторiв виробляються мiцнi навички письма. Брак одного з них може негативно впливати на здоров'я учня, зумовлювати труднощi в навчаннi калiграфiчного письма.

Навчання калiграфiчного письма i здебiльшого актом наслiдування, тому головною умовою в досягненнi потрiбних якостi i темпу письма учнiв i студентiв педагогiчних навчальних закладiв i особистий приклад викладача [63]. Отже, все, що пише викладач на дошцi i в зошитах, маi бути виконане бездоганно.

Для того, щоб навчання калiграфiчного письма було успiшним, систематичним i послiдовним, слiд тАЮдомагатися вiд учнiв правильного написання букв на заняттях не тiльки з калiграфii, а й з усiх iнших дисциплiн, пiд час виконання будь-яких письмових вправтАЭ [4, 38]. Загальним недолiком у навчаннi графiки письма i поспiшнiсть вчителя при викладi програмового матерiалу, поверхове засвоiння молодшими школярами технiки безвiдривного i прискореного письма.

Вiдомо, що письмо учнiв може мати iндивiдуальнi вiдмiнностi, якi виражаються в нахилi, характерi закруглення деяких елементiв лiтер, у розмiрах тощо. Боротися проти такоi ВлiндивiдуальностiВ» почерку слiд обов'язково. Потрiбно тiльки вчасно виявити недолiки, якi ускладнюють написання тексту, та усунути iх.

Для успiшного проведення занять з методики калiграфii слiд створити певнi органiзацiйнi умови: пiдiбрати вiдповiдну класну кiмнату, парти, навчальне приладдя, наочнi посiбники, лiтературу. Це сприяi рацiональному навчанню калiграфiчного письма як дiтей, так i студентiв.

Класне примiщення повинно добре освiтлюватися. Воно мусить бути таким, щоб учень з нормальним зором мiг вiльно читати написане на класнiй дошцi з будь-якого мiсця класу. Свiтло не повинно бути слiпучим. Нормою освiтлення вважаiться таке, при якому свiтло падаi на парту чи стiл з лiвого боку по вiдношенню до учня, який пише. Цi вимоги однаковою мiрою стосуються як природного, так i електричного освiтлення класу.

Шкiльнi меблi мають вiдповiдати зросту учнiв. Невiдповiднiсть меблiв може спричинити викривлення хребта i порушення зору. Тому з першого дня навчання дiтей у школi потрiбно звертати особливу увагу на добiр парт. При розмiщеннi учнiв за партами слiд ураховувати якiсть зору i слуху тих, хто навчаiться. Учнiв зi слабким зором чи слухом слiд розмiстити за партами якомога ближче до вчителя [42, 44].

Особливо важливим i правильне сидiння учня за партою. Якщо дiти пiд час писання низько нахиляють голову, то це може стати причиною короткозоростi; зiгнуте положення корпусу призводить до неправильноi осанки. Невмiло пiдiбрана парта негативно впливаi на розвиток органiзму.

Крiм зазначених умов, i ще умови психолого-педагогiчного та гiгiiнiчного характеру, якi залежать вiд стану викладання калiграфii у школi, умiння вчителя органiзувати процес навчання письма з урахуванням усiх особливостей, тобто вiд його майстерностi проводити заняття.

Найголовнiшою умовою психолого-педагогiчного характеру, необхiдною для навчання калiграфii, i висока методична майстернiсть учителя. Для виконання цiii умови слiд дотримуватись таких вимог [34, 28-29]:

1. У навчаннi дiтей правильного калiграфiчного письма надзвичайно велике значення маi особистий приклад того, хто навчаi. Так, для того щоб добре засвоiли будову букв, послiдовнiсть iх написання, вчитель мусить наочно показати iх написання на класнiй дошцi.

Написане вчителем i для дiтей зразком, який вони наслiдують; все те, що вчитель пише на дошцi, дiти старанно копiюють у своiх зошитах. Якщо учитель, наприклад, не допише рядка на дошцi i почне новий, то й учнi будуть залишати вiльне мiсце в рядку, вчитель пропустить один-два рядки на дошцi тАФ те саме зроблять i учнi в зошитах.

2. Вимоги чiткого, правильного i калiграфiчного письма повиннi повсякденно ставитись до всiх видiв класних i позакласних письмових робiт учнiв. Вимоги щодо чiткого калiграфiчного письма слiд поiднувати з вимогою охайного ставлення до зошитiв.

3. Процес навчання письма в 1тАФ4 класах мусить бути органiзований як доступний, простий, темп повинен бути спочатку повiльний з поступовим його наростанням.

Характерною ознакою прискореного письма i написання цiлих слiв, в основному без вiдриву пера вiд паперу в певному темпi. Так, у 1 класi на кiнець навчального року учнi мусять писати бiльше 10 знакiв за хвилину, в 2 класi тАФ бiльше 25, в 3 класi - 40, в четвертому - бiльше 50 знакiв за хвилину.

4. Крiм того, навчання дiтей письма повинно бути послiдовним i систематичним. Трапляiться так, що вчитель iнодi поспiхом опрацьовуi з дiтьми програмовий матерiал i завчасно, без ТСрунтовного засвоiння ними попереднього, переходить вiд простiших за формою написання букв до складнiших, вiд лiтер великих за розмiром до середнiх, вiд повiльного до прискореного. Слiд твердо пам'ятати: доки учнi не засвоять повнiстю правильного письма, не може бути й мови про перехiд на темп бiльш прискорений, а згодом до скоропису.

5. До умов, необхiдних для оволодiння правильним письмом, належить також збереження встановленого накреслення букв i норм письма. Ця умова маi бути загальною i обов'язковою для всiх, без винятку, учнiв.

Практика показуi, що всiлякi вiдхилення вiд усталених норм накреслення букв можуть призвести до деформацii почерку, що утруднюватиме читання написаного. Це може статися, якщо вчитель не виявлятиме достатньоi уваги до вироблення правильного калiграфiчного письма учнiв.

6. Наступною умовою i постiйний контроль за учнiвськими роботами з боку вчителя. Вчителевi необхiдно систематично вести облiк успiшностi з калiграфii, проводити контрольно-перевiрнi роботи i висвiтлювати iх результати перед класом. Такi роботи можуть зберiгатися в учителя, вони дадуть змогу спостерiгати за процесом формування в учнiв потрiбних навичок. Та цього замало. Для того, щоб домогтися полiпшення письма учнiв, вчителевi необхiдно на кожному уроцi звертати увагу на недолiки в написаннi букв, знову i знову пояснюючи правильне накреслення iх, вiдпрацьовуючи та вдосконалюючи ранiше виробленi школярами умiння.

Починаючи з першого дня занять, учитель навчаi дiтей, як правильно сидiти за партою, щоденно контролюючи iх на уроках. Обов'язковiсть i важливiсть уваги щодо цього зумовленi особливостями розвитку органiзму дитини i необхiднiстю запобiгання викривленню хребта.

Ручку пiд час письма треба тримати трьома пальцями: великим, вказiвним i середнiм. Цi три пальцi перебувають у злегка зiгнутому i спокiйному станi. Не слiд дуже стискувати ручку, бо рука швидко втомиться. Вказiвний палець маi лежати на ручцi зверху, середнiй пiдтримувати ii з правого боку, а великий тАФ з лiвого. Ручку слiд тримати не ближче як за 15тАФ20 мм вiд кiнця кульки чи пера (на палець), щоб було видно процес написання. Пiдмiзинний i мiзинний пальцi трохи пiдiгнутi до долонi. Вони i опорою кистi руки пiд час писання i мають злегка торкатися паперу та ковзати по ньому [42, 43].

Якiсть письма залежить також вiд положення зошита. Його слiд класти на парту або стiл навскiс (з нахилом влiво) так, щоб нижнiй лiвий кут був проти середини грудей, а верхнiй правий був трохи вiдхилений праворуч вiд середини грудей.

Вiд того, як лежатиме на партi зошит пiд час письма, деякою мiрою залежить i правильна посадка учня за партою. Практикою встановлено, що як би вчитель не намагався на уроцi стежити за положенням зошитiв, деякi учнi в процесi письма тримають iх неправильно, наприклад, кладуть перед собою майже прямо, внаслiдок чого письмо стаi прямим (вертикальним).

З метою полегшення контролю за правильним положенням зошитiв рекомендуiться накреслити на столику кожноi парти, вiдступивши вiдстань на ширину зошита вiд правого нижнього краю, тоненьку похилу (пiд кутом 45В°) лiнiю свiтлою олiйною фарбою [41, 41].

Калiграфiчне письмо значною мiрою залежить вiд якостi письмового приладдя. До письмового приладдя належать ручка, зошит, крейда, дошка.

Кульковi ручки для письма тАФ рiзноманiтнi за своiю конструкцiiю i вiдповiдають вимогам дорослих. Для учнiв початкових класiв випускаються спецiальнi шкiльнi кульковi ручки типу РК-49, що виготовляються з пластмаси рiзного кольору. Довжина такоi ручки 14тАФ16 см, дiаметр тАФ 7 мм; вона маi пластмасовий ковпачок. Для зручностi тримання ручки в руцi вона маi 6тАФ8 продовжнiх граней. Такi ручки в цiлому вiдповiдають методичним вимогам, але мають також недолiки: вказiвний палець сповзаi униз, що заважаi спостереженню за процесом письма [30].

Бажано, щоб нижня частина ручки на вiдстанi 10тАФ15 мм вiд краю мала тонкi поперечнi насiчки, якi запобiгатимуть сповзанню пальцiв вниз. Крiм того, на вiдстанi 10 мм треба мати одну товстiшу (до 1 мм) поперечну насiчку, за допомогою якоi можна було б контролювати положення вказiвного пальця пiд час писання.

У зошитах папiр маi бути достатньоi щiльностi, злегка глазурованим, але не блискучим, добре проклеiним, бо учнi пишуть з деяким натиском. На недоброякiсному паперi пiд час писання з'являються рiзнi дефекти, що не залежать вiд учнiв, i це негативно впливаi на iхнi ставлення до письма.

Розлiновка учнiвських зошитiв маi вiдповiдати методицi навчання дiтей письма в рiзних класах. Так, для 1 класу застосовують зошит з розлiновкою №3 в двi горизонтальнi рядковi лiнii з допомiжною та контрольними похилими лiнiями. Контрольнi похилi накресленi пiд кутом 65В° злiва направо i розмiщенi на вiдстанi 25 мм одна вiд одноi. Крiм того, ця графiчна сiтка маi верхню надрядкову та нижню пiдрядкову (допомiжнi) лiнii, якi визначають висоту великих лiтер. Якщо цих лiнiй немаi, то висота великих букв визначаiться на око, але вона маi дорiвнювали 2/3 вiдстанi мiж рядками [41, 42]. Вiдповiдно до програми, учнi 1 класу пишуть у такому зошитi протягом усього навчального року, а також на початку 2 класу.

Зошит з розлiновкою №3 вперше введено у 1 класi з 1970/71 навчального року i використовуiться й досi. Необхiднiсть замiни зошита з густою сiткою викликана тим, що письмо у ньому було дуже великим за розмiрами i тому повiльним [34]. Це ускладнювало процес виконання вправ: дiтям було важко писати елементи малих лiтер заввишки 9 мм. Ще складнiшим було написання елементiв великих букв. Висота iх досягала 15 мм. Недолiком густоi сiтки було й те, що вона чiтко визначала у прямокутнiй клiтинцi зошита мiсце для кожноi малоi i великоi букви, а це обмежувало розвиток координацii рухiв кистi та пальцiв правоi руки, притуплювало зiр дитини. Внаслiдок цього письмо у зошитi з графiчною сiткою № 5 було занадто складним тому, що дiти на око визначали ширину букв, а також сполучали елементи i букви мiж собою на серединi рядка без середньоi рядковоi лiнii. Це негативно впливало на темп i якiсть письма. Щоб запобiгти цьому, слiд у 2 класi переходити до письма у зошитi з розлiновкою № 4, а у 3 класi тАФ у зошитi з розлiновкою №5.

Малi букви у такому зошитi пишуться заввишки 3 мм (одна третина вiдстанi мiж лiнiями). Великi букви по висотi займають 2/3 вiдстанi у рядку. Ширина букв

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi