Соцiально-правовий захист дiтей вiд насильства в сiм'i
Мiнiстерство освiти i науки Украiни
Полтавський державний педагогiчний унiверситет
iменi В.Г. Короленка
Кафедра соцiальноi i корекцiйноi педагогiки
Соцiально-правовий захист дiтей вiд насильства в сiмтАЩi
Магiстерська робота
студентки VРЖ курсу
психолого-педагогiчного
факультету групи СП-64
Панченко Наталii Василiвни
Зав. кафедри соцiальноi
i корекцiйноi педагогiки
д.п.н., доц. Шпак В.П
Науковий керiвник:
канд. пед. наук,
доц. Березан В.РЖ.
Полтава тАУ 2009
Змiст
Вступ
1. Теоретичнi основи вивчення проблеми соцiально-правового захисту дiтей вiд насильства
1.1 Сутнiсть, причини та наслiдки явища насильства над дiтьми
1.2 Нормативно-правова база захисту дiтей вiд насильства
Висновки до першого роздiлу
2. Соцiально-педагогiчна робота з дiтьми, якi постраждали вiд насильства
2.1 Змiст соцiально-профiлактичноi роботи щодо жорстокого поводження з дiтьми
2.2 Напрямки роботи закладiв, в яких здiйснюiться реабiлiтацiя дiтей-жертв насильницьких дiй
2.3 Розробка методики виявлення дiтей-жертв насильства
Висновки до другого роздiлу
3. Апробацiя методики виявлення дiтей, якi постраждали вiд насильства
3.1 Критерii виявлення дiтей-жертв насильства
3.2 Ефективнiсть дослiдно-експериментальноi роботи в аспектi виявлення дiтей-жертв насильства та iх соцiально-правового захисту
3.3 Методичнi рекомендацii соцiальним педагогам i вчителям у сферi соцiально-правового захисту дiтей вiд насильства
Висновки до третього роздiлу
Загальнi висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Жорстоке поводження з дiтьми визнано однiiю з найбiльш розповсюджених форм порушення прав людини у свiтi. Без подолання цього згубного явища не можливо створити умови для повноцiнного розвитку дитини, реалiзацii ii особистостi. Проблема насильства над дiтьми свiдчить про необхiднiсть ретельного вивчення й розробки профiлактичних заходiв спрямованих на ii вирiшення, оскiльки дiти i найнезахищенiшою, найуразливiшою й майже повнiстю залежною вiд дорослих частиною суспiльства.
Незалежно вiд того, в якiй формi вiдбуваiться насильство, з часом його прояви стають дедалi жорстокiшими. Найбiльш поширеними в сiмейних стосунках i психологiчне насильство: грубiсть, приниження одне одного, а також фiзичне насильство, зокрема тАУ побиття.
Жорстоке поводження з дiтьми i найбiльш прихованою формою насильства, оскiльки в Украiнi немаi даних достовiрноi статистики про реальнi його прояви. За узагальненою iнформацiiю за РЖРЖ пiврiччя 2007 року в Украiнi офiцiйно зареiстровано близько 90 тис. звернень з питань жорстокого поводження з дiтьми. За даними МВС Украiни за жорстоке поводження з дiтьми на облiку в органах внутрiшнiх справ знаходиться понад 80 тис. сiмей. У 2008 роцi за невиконання батькiвських обовтАЩязкiв притягнено бiльш нiж 8 тис. батькiв. Проте зростання кiлькостi осiб, поставлених на профiлактичний облiк, свiдчить про зростання поiнформованостi населення про можливостi розвтАЩязання проблеми, а також збiльшення уваги до даного явища з боку правоохоронних органiв. Проблема насильства над дiтьми винесена з розряду приватноi проблеми родини на державний рiвень.
Кримiнальний кодекс (КК) мiстить вичерпний перелiк складiв злочинiв, якi зазiхають на життя, здоровтАЩя й статеву недоторканнiсть будь-якого члена суспiльства, незалежно вiд його статi, нацiональностi, соцiальнiй приналежностi тощо, переслiдуючи рiзнi форми фiзичного й психологiчного насильства. Право дiтей в Украiнi на захист вiд всiх форм жорстокого поводження гарантуiться статтями 28, 25 Конституцii Украiни, згiдно з яким тАУ нiхто не може бути пiдданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижуi його достоiнство, обiгу або покаранню. Головним документом сучасностi, що регулюi законодавство щодо жорстокого поводження з дiтьми на мiжнародному рiвнi, i Конвенцiя ООН про права дитини, що була прийнята в 1989 роцi й ратифiкована бiльш нiж як 175 краiнами свiту. Украiна ратифiкувала Конвенцiю ООН про права дитини в 1991 роцi й внесла вiдповiднi змiни в нацiональне законодавство згiдно тим мiжнародним стандартам, якi зазначенi в цьому документi.
Насильство розглядають у чотирьох площинах: правовiй, моральнiй, суспiльно-полiтичнiй та психологiчнiй. У правовiй площинi бiльшiсть випадкiв насильства караiться законом. Але проблема полягаi в тому, що жертви насильства не завжди звертаються по допомогу до правоохоронних органiв.
У контекстi викладеноi проблеми надзвичайно актуальною i соцiально-правовий захист дитини вiд насильства i жорстокого поводження в сiмтАЩi.
Загальнi аспекти проблеми насильства над дiтьми вивчають провiднi науковцi Т.Ф. Алiксiiнко, О.Б. Безпалько, Н.Ю. Максимова, К.Л. Мiлютiна, Т.Я. Сафонова, Е.РЖ. Цимбал та iн.
Питання насильства над дитиною у сiмтАЩi висвiтлюються у роботах таких науковцiв i практикiв, як Н. Абдель-Хадi, Л.С. Алексiiва, К. Бабенко, А. Бондаровська, Я. Волавка, Н.РЖ. Дмитренко, А.С. Когаловська, Н.Ю. Максимова, Р.П. Мансудов, М.М. Московка, Н. Щербак та iн.
Практичнi i правовi аспекти жорстокого поводження з дiтьми визначають Н.Г. Агарова, Н.К. Асанова, Н.В. Гайдаренко, В.РД. Квашис, К.Б. Левченко, РЖ. Лисенко, Г.М. Лактiонова, РЖ.М. Трубавiна та iн.
Варто пiдкреслити, що аналiз науково-педагогiчноi i психологiчноi лiтератури, законодавчих актiв, соцiальних програм, статистичних даних показав, що рiзнi аспекти проблеми соцiально-правового захисту дiтей вiд насильства вже були предметом наукового дослiдження. Але у звтАЩязку iз прийняттям нових нормативно-правових документiв та розширення кола соцiальних iнститутiв, якi займаються цiiю проблемою, вона потребуi подальшого дослiдження. Разом з тим, ця проблема маi своi особливостi, якi необхiдно вивчити i дослiдити.
Враховуючи актуальнiсть проблеми та зважаючи на недостатню дослiдженiсть проблеми у сучасних умовах розвитку суспiльства, обрано тему магiстерськоi роботи: "Соцiально-правовий захист дiтей вiд насильства".
Мета дослiдження тАУ теоретично обТСрунтувати та експериментально перевiрити ефективнiсть розробленоi автором методики виявлення дiтей-жертв насильства в сiмтАЩi для iх подальшого соцiально-правового захисту вiд жорстокого поводження з ними.
Завдання дослiдження:
1. Розкрити сутнiсть, причини та наслiдки явища насильства над дiтьми.
2. Окреслити загальну нормативно-правову базу захисту дитини вiд насильства.
3. Охарактеризувати змiст соцiально-профiлактичноi роботи щодо жорстокого поводження з дiтьми.
4. Проаналiзувати напрямки роботи закладiв, в яких здiйснюiться реабiлiтацiя дiтей-жертв насильницьких дiй.
5. Розробити методику виявлення дiтей-жертв насильства.
6. Визначити критерii виявлення дiтей-жертв насильства.
7. За допомогою емпiричного дослiдження виявити ефективнiсть розробленоi методики виявлення дiтей-жертв насильства.
8. Розробити методичнi рекомендацii соцiальним педагогам i вчителям у сферi соцiально-правового захисту дiтей вiд насильства.
ОбтАЩiктом дослiдження i соцiально-педагогiчна робота у сферi соцiально-правового захисту.
Предметом дослiдження i методи i методики соцiально-педагогiчноi роботи у сферi соцiально-правового захисту дiтей вiд насильства в сiмтАЩi.
Гiпотеза дослiдження тАУ ефективнiсть соцiально-правового захисту дiтей-жертв насильства в сiмтАЩi пiдвищиться за умови своiчасного виявлення дiтей, якi постраждали вiд насильства. Досягти цього можна за допомогою розробленоi нами методики вияву дiтей, якi стали жертвами жорстокого поводження; пiдготовки соцiальних педагогiв до профiлактичноi i реабiлiтацiйноi роботи шляхом формування iх правовоi культури, проведення iнформацiйно-рольових тренiнгiв, роботи з батьками учнiв.
Методи дослiдження. Для розвтАЩязання поставлених завдань, досягнення мети, перевiрки гiпотези використано загальнонауковi методи теоретичного рiвня (аналiз, синтез, порiвняння, систематизацiя, узагальнення науково-теоретичних та емпiричних даних), методи емпiричного дослiдження (соцiометрiя, анкетування, тестування, спостереження, бесiда, аналiз документiв, соцiальна паспортизацiя).
Органiзацiя дослiдження. Дослiдження умовно можна подiлити на три взаiмоповтАЩязанi етапи, що охоплюють перiод з 2007 по 2009 рiк.
Перший етап тАУ вивчення нормативно-правовоi бази та науково-методичноi лiтератури з проблеми дослiдження, аналiз дii законодавчих актiв та мiжнародних документiв щодо захисту дiтей вiд насильства, вивчення теоретичних аспектiв даноi проблеми, спостереження за педагогiчними працiвниками рiзного фаху щодо умiнь виявлення дiтей-жертв насильства та використання iх можливостей щодо захисту дiтей вiд жорстокого поводження.
Другий етап тАУ визначення проблеми i базових теоретичних положень магiстерського дослiдження, аналiз технологiй соцiально-профiлактичноi роботи щодо жорстокого поводження з дiтьми та напрямкiв роботи закладiв, у яких здiйснюiться реабiлiтацiя дiтей-жертв насильницьких дiй.
Третiй етап тАУ формулювання загальних положень i висновкiв, розробка методики виявлення дiтей-жертв насильства, пiдготовка методичних рекомендацiй соцiальним педагогам i вчителям у сферi соцiально-правового захисту дiтей вiд насильства.
Експериментальна база. Дослiдження проводилося на базi Чапаiвськоi загальноосвiтньоi школи РЖ-РЖРЖРЖ ступеня Диканського району Полтавськоi областi. В експериментi брало участь 5 учителiв i 103 учня.
Теоретичне значення одержаних результатiв полягаi в узагальненнi нормативно-правовоi бази соцiально-правового захисту дiтей вiд насильства, в сiмтАЩi розкриттi змiсту соцiально-профiлактичноi роботи щодо жорстокого поводження з дiтьми та напрямiв роботи закладiв, в яких здiйснюiться реабiлiтацiя дiтей-жертв насильницьких дiй.
Практичне значення дослiдження полягаi в тому, що пiдготовлено методичнi рекомендацii для студентiв педагогiчних навчальних закладiв, соцiальних педагогiв, психологiв, вчителiв школи.
Особистий внесок автора в одержаннi наукових результатiв полягаi у: теоретичному обгрунтуваннi основних iдей i положень дослiджуваноi проблеми; уточненнi поняття "насильство", розробцi методики виявлення дiтей-жертв насильства в сiмтАЩi.
Апробацiя результатiв дослiдження. Основнi положення магiстерськоi роботи обговорювалися на Всеукраiнськiй науково-практичнiй конференцii "Реабiлiтацiйна педагогiка: актуальнi питання теорii i практики" (м. Полтава, 2008), Мiжнароднiй студентськiй науковiй конференцii "Науковi здобутки студентiв i магiстрантiв тАУ школi ХХРЖ столiття" (м. Полтава, 2009), засiданнях проблемноi групи, засiданнях кафедри соцiальноi i корекцiйноi педагогiки Полтавського державного педагогiчного унiверситету iменi В.Г. Короленка. Теоретичнi пiдходи та практичнi знахiдки використовувалися у роботi психолога та вчителiв Чапаiвськоi загальноосвiтньоi школи РЖ-РЖРЖРЖ ступеня Диканського району Полтавськоi областi.
Публiкацii. Основнi теоретичнi положення i висновки магiстерськоi роботи знайшли своi вiдображення у 3 публiкацiях, з них двi написанi без спiвавторiв, у тому числi: одна стаття у збiрнику наукових праць студентiв i магiстрантiв психолого-педагогiчного факультету Полтавського державного педагогiчного унiверситету iменi В.Г. Короленка "Науковi здобутки студентiв i магiстрантiв тАУ школi ХХРЖ столiття"; однi тези у збiрнику матерiалiв конференцii "Реабiлiтацiйна педагогiка: Актуальнi питання теорii i практики"; однi методичнi рекомендацii для студентiв педагогiчних навчальних закладiв, соцiальних педагогiв, психологiв, вчителiв школи. Загальний обсяг особистого внеску становить 1,5 авторських аркушiв.
Структура дослiдження. Магiстерська робота складаiться зi вступу, трьох роздiлiв, висновкiв до роздiлiв, загальних висновкiв (обсяг основного тексту тАУ 95 сторiнок), списку використаних джерел (75 найменувань). Робота мiстить 23 iлюстрацii на 16 сторiнках, 1 таблицю на 1 сторiнцi, 6 додаткiв на 14 сторiнках. Загальний обсяг роботи складаi 116 сторiнок.
1. Теоретичнi основи вивчення проблеми соцiально-правового захисту дiтей вiд насильства
Даний роздiл мiстить загальнi вiдомостi стосовно сутностi, причин та наслiдкiв насильства над дiтьми, а також обгрунтованi основнi засади нормативно-правового захисту дiтей вiд насильства.
1.1 Сутнiсть, причини та наслiдки явища насильства над дiтьми
Сучаснi погляди суспiльства на виховання, нетерпимiсть до насильства над дiтьми i занедбаностi батьками сформувались вiдносно недавно. Насильство над дiтьми iснувало у всi часи i виникало значно частiше в попереднiх поколiннях, нiж сьогоднi. В художнiй лiтературi, мистецтвi багатьох краiн зафiксовано випадки жорстокого ставлення до дiтей. Цiй проблемi присвячено велику кiлькiсть наукових публiкацiй.
Акт про покарання впертоi дитини вiд 1654 року свiдчить про те, що дiти, i "власнiстю" батькiв. Батьки могли подати петицiю в магiстрат i навiть вiдправити свою дитину на смерть, якщо вона виявилась занадто впертою чи неслухняною. Хоча дане покарання жодного разу не виконувалось, сама можливiсть такоi розправи, без сумнiву, впливала на батькiвськi установки i методи виховання. На жаль, уявлення про дiтей як про особисту власнiсть, якою батьки можуть розпоряджатись, як iм заманеться, все ще зберiгаiться в багатьох розвинених краiнах [5, c. 21].
Соцiальна i психологiчна незрiлiсть дiтей ставить iх у повну залежнiсть вiд дорослих. Ця залежнiсть, а також нездатнiсть захистити себе, робить iх особливо уразливими перед рiзними проявами насильства.
Не можна говорити про насильство над дитиною i вiдсутнiсть батькiвського пiклування без врахування сiмейного контексту. Сiмейнi взаiмовiдносини тАУ найпершi i наймiцнiшi соцiальнi взаiмовiдносини, якi значною мiрою впливають на самооцiнку дитини, ii здатнiсть до адаптацii i вiдчуття благополуччя. Для бiльшостi з нас сiмейнi впливи i позитивними i i основним джерелом виховання, в процесi якого формуються принципи соцiальноi взаiмодii, що зберiгаються потiм упродовж усього життя. На iнших, однак, сiмейнi подii i переживання впливають негативно. Несприятлива атмосфера в сiмтАЩi створюi передумови для найжорстокiших форм насильства в сiмтАЩi та суспiльствi.
Для нормального розвитку дiтям потрiбна атмосфера пiклування й уваги, в якiй порiвну задовольняються двi потреби: контролю i привтАЩязаностi та детермiнанти здорових стосункiв мiж батьками i дитиною, а також детермiнанти сiмейних ролей, заснованi на цих двох головних потребах [10, c. 25].
Не дивлячись на те, що ця тема вже досить активно розробляiться протягом останнiх десятилiть, чiткого визначення поняття насильства немаi. На даний момент насильством вважають реальну дiю чи загрозу умисноi фiзичноi, сексуальноi, психологiчноi чи економiчноi дii, примусу з боку однiii особи до iншоi з метою контролю, залякування, навiювання почуття страху. В процесi насильства одна людина навтАЩязуi себе, своi цiлi та норми iншiй, намагаючись пiдкорити ii собi. Це узурпацiя свободи людини, це не i випадковими дiями, якi не можна пояснити. Кожен член родини переживаi такi дii по-своiму, що накладаi свiй вiдбиток на цiннiсно-орiiнтацiйну сферу. Особливо це стосуiться дитини, адже ii особистiсть тiльки формуiться [56, c. 128].
У нашому суспiльствi ця проблема набуваi все бiльшоi ваги, але цього недостатньо для рацiонального вирiшення питання. За кордоном вже досить тривалий час практикують створення спецiальних центрiв, у яких проходить реабiлiтацiя жертв насильства. З ними працюють спецiалiсти, надають також необхiдну матерiальну допомогу. Але контингент, який звертаiться до таких центрiв, в основному тАУ жiнки, рiдше дiти. В США, наприклад, кожен пiдлiток знаi про своi право подати до суду, чи звернутися до соцiальноi служби, якщо вважаi, що його права та гiднiсть принижено. На жаль, в нашiй краiнi дитину прагнуть насамперед повернути в сiмтАЩю, часто не намагаючись як слiд розiбратись, через що, власне, вона вирiшила ii залишити. За статистикою, 48% дiтей втiкають через рiзнi види насильства в сiмтАЩi, спрямованих проти них.
В Конвенцii ООН про права дитини зазначено, що жорстоке поводження з дiтьми тАУ це всi форми фiзичного i/або емоцiйного поганого поводження, сексуальне насильство, вiдсутнiсть пiклування, торгiвля чи iншi форми експлуатацii, що здатнi призвести чи призводять до фактичноi шкоди для здоровтАЩя дитини, його виживання, розвитку чи гiдностi в контекстi вiдповiдальностi, довiри чи влади [14, c. 167].
Серед мас побутуi думка, що жорстокiсть тАУ це лише тi випадки, про якi розповiдають ЗМРЖ: побиття дитини до смертi, занехаяння дитини, яка помираi з голоду, не вiдповiдаi розвитковi за вiком; дiти, яких батьки виганяють на заробiтки, якi самi собi шукають грошi. Але такий погляд на проблему насильства над дiтьми робить непомiтними iншi вчинки: виховання в жаху перед ременем, регламентацiю життя дитини у вiдповiдностi до поглядiв батькiв; сiмейну лайку за будь-яку провину дитини чи висловлювання своiх бажань; вибiр друзiв, виду занять, школи для дiтей батьками. В украiнському суспiльствi побутуi стереотип: насильство, жорстоке поводження до дiтей, недбале ставлення тАУ це проблеми виключно кризових або матерiально погано забезпечених сiмей, бiдних. Але проведене опитування громадськоi думки даi пiдстави для протилежних висновкiв тАУ найбiльш забезпеченi громадяни дають найменш толерантнi вiдповiдi з цього питання.
Жорстокiсть може виявлятись i з боку осiб, якi безпосередньо не i членами сiмтАЩi, але повтАЩязанi з ними певними стосунками. Це необхiдно враховувати в соцiально-педагогiчнiй роботi з сiмтАЩями.
Насильство над дiтьми може бути як одномоментним, так i пролонгованим в часi, як свiдомим, так i неусвiдомленим з боку дорослих, батькiв, вихователiв. Воно може призвести до емоцiйного чи психiчного травмування, чи навiть загибелi дитини [26, c. 83].
Дитинство тАУ це перiод вiдсутностi дорослоi вiдповiдальностi, узаконена залежнiсть вiд турботи та економiчноi пiдтримки суспiльства. Дитина i недiiздатною в повному обсязi, але маi всi людськi права. Дiти мають право на захист вiд жорстокого поводження, насильства рiзних видiв i форм.
Жорстоке поводження, з точки зору порушення прав дитини, можна тлумачити як:
- iгнорування потреб дiтей, порушення iх прав;
- вiдсутнiсть догляду за ними (чи незадовiльний догляд);
- iзоляцiя дитини, бойкот (у дитячому колективi);
- вiдсутнiсть проявiв батькiвськоi любовi, доброти, чуйностi;
- безвiдповiдальнiсть до дiтей;
- бездiяльнiсть батькiв щодо дитини у скрутнiй ситуацii;
- брутальнiсть, глузування, неповага до гiдностi, особистостi дитини;
- не вираховування вiкових особливостей: дитина просто не може зробити те, що вимагають вiд неi батьки;
- авторитарний стиль спiлкування з дитиною;
- нехтування дитиною;
- обман дитини [46, c. 15].
В основi насильства над дитиною лежить нерозумiння цiнностi дитини, вiдсутнiсть системи демократичних цiнностей, якi визначають модель сiмейного життя i родинного виховання в конкретнiй сiмтАЩi.
У правовiй базi Украiни визначення насильства, яке i складовою жорстокого поводження з дiтьми, представлене Законом Украiни №2789-РЖРЖРЖ "Про попередження насильства в родинi" вiд 15.11.2001 р. У статтi 1 "Визначення термiнiв" визначено види насильств:
В· фiзичне насильство тАУ навмисне нанесення одним членом родини iншому побоiв, тiлесних ушкоджень, що можуть привести або привели до смертi постраждалого, порушення фiзичного або психiчного здоровтАЩя, нанесення шкоди його честi та достоiнству. Всi дii, спрямованi на спричинення дитинi фiзичноi шкоди, забороненi законом;
В· сексуальне насильство тАУ протиправне зазiхання одного члена родини на статеву недоторканнiсть iншого члена родини, а також дii сексуального характеру стосовно неповнолiтнього члена родини. Поняття "сексуальне насильство" мiстить в собi не лише зТСвалтування, а й сексуальнi домагання, непристойнi пропозицii, а також будь-якi образливi дii, що мають сексуальний характер;
В· психологiчне насильство тАУ насильство, повтАЩязане з дiiю одного члена родини на психiку iншого шляхом словесних образ або погроз, переслiдування, залякування, якими спецiально створюiться емоцiйна невпевненiсть, нездатнiсть захистити себе й може заподiюватися або заподiюiться шкода психiчному здоровтАЩю;
В· економiчне насильство тАУ навмисне позбавлення одним членом родини iншого житла, iжi, одягу й iншого майна або засобу, на якi постраждалий маi передбачене законом право, що може призвести до його смертi, викликати порушення фiзичного чи психiчного здоровтАЩя [18].
Особливим видом насильства i насильство в сiмтАЩi, яке може поiднувати ознаки всiх вищевказаних видiв насильства. Разом iз тим, воно i чи не найбiльш небезпечним, тим, що маi пролонгований характер i тим, що людина переживаi насильство з боку того, хто за родинним чи сiмейним станом мав би захищати, пiдтримувати жертву, а не кривдити ii. Особливо небезпечний такий вид насильства по вiдношенню до дiтей, оскiльки значно деформуi особистiсть дитини та формуi озлоблення до оточуючих, стаi причиною самогубств.
На основi досвiду роботи з сiмтАЩями та безпосередньо з дiтьми можна видiлити наступнi типи жорстокого поводження з дiтьми:
В· жорстокi фiзичнi покарання, фiзичнi знущання, побиття:
тАУ побиття;
тАУ штовхання;
тАУ спроби задушити;
тАУ викручування рук та iн.;
В· дитина i свiдком знущань над iншими членами сiмтАЩi:
тАУ батько бтАЩi чи ТСвалтуi матiр у присутностi дiтей;
тАУ "погану" дитину фiзично карають у присутностi "хорошоi" дитини;
тАУ дитина i свiдком фiзичних знущань над iншою людиною, що не i членом ii родини та iн.;
В· сексуальне насильство, iнцест:
тАУ гвалтування;
тАУ навтАЩязування сексуальних стосункiв;
тАУ сексуальнi дотики/поцiлунки;
тАУ iнцест (кровозмiшення);
тАУ показ порнографii;
тАУ залучення дитини до виготовленнi порнографiчного продукту та iн.;
В· використання привiлеiв дорослих:
тАУ поводження з дiтьми як з рабами чи слугами;
тАУ покарання, поводження, як з пiдлеглими;
тАУ поводження як зi своiю власнiстю;
тАУ вiдмова повiдомляти про рiшення, що стосуються вiдвiдин та опiкунства;
В· залякування:
тАУ використовування свого росту, розмiрiв та сили;
тАУ навiювання страху за допомогою розповiдей, дiй, тестiв, поглядiв;
тАУ крики, стресогенна поведiнка;
тАУ жорстокiсть щодо iнших iстот;
В· погрози:
тАУ кинути дитину;
тАУ самогубства;
тАУ заподiяти фiзичноi шкоди;
тАУ заподiяти шкоду iншим людям, тваринам, рослинам тощо;
тАУ розлюбити дитину;
тАУ силами зла, що покарають дитину та iн.;
В· використання громадських установ:
тАУ загроза покарання Богом, судом, мiлiцiiю, школою, спецшколою, притулком, родичами та психiатричною лiкарнею;
В· iзоляцiя:
тАУ контролювання доступу дитини до iнших людей: бабцi/дiдуся, однолiткiв, братiв/сестер, батька/матерi, iнших людей;
тАУ контролювання перебування дитини у помешканнi, заборона виходити з дому;
тАУ контролювання спiлкування дитини з друзями;
тАУ закривання дитини у коморi, сараi чи туалетi, чи у будь-якому закритому примiщеннi вдома, в школi тощо;
тАУ обмеження спiлкування з дитиною, аж до повного iгнорування у спiлкуваннi;
В· емоцiйне насильство:
тАУ приниження;
тАУ використання скарг;
тАУ використання дiтей в якостi довiрених осiб;
тАУ пiдвищення голосу без вартоi на те причини;
тАУ непослiдовнiсть;
тАУ присоромлення дитини;
тАУ використання дiтей у конфлiктах мiж батьками;
тАУ "торгiвельна" поведiнка одного з батькiв щодо любовi до дитини;
В· економiчне насильство:
тАУ незадоволення основних потреб дитини;
тАУ вiдмова чи зволiкання у виплатi алiментiв;
тАУ повна вiдмова дитинi в грошах;
тАУ контролювання дитини за допомогою грошей;
тАУ вiдмова дитинi у пiдтримцi;
тАУ використовування дитини як засобу торгу при розлученнi;
тАУ навтАЩязування дитинi економiчно обмеженого способу проживання без iснуючоi для цього необхiдностi;
тАУ примушування дитини важко працювати [52, c. 78].
Стаючи в сiмтАЩях жертвами насильства, дiти нерiдко покидають сiмтАЩi, опиняються на вулицi, де можуть стати обтАЩiктами купiвлi-продажу. В Украiнi встановилась досить небезпечна ситуацiя, повтАЩязана з поширенням торгiвлi людьми, зокрема дiтьми. Торгiвля дiтьми тАУ це складна комплексна проблема, яка, без сумнiву, маi негативний вплив на неповнолiтнiх. Потрапивши в цi тенета, дитина стикаiться з погрозами фiзичного, психiчного, сексуального насильства, побиттям, зТСвалтуванням, а також розбещенням, втягненням у злочинну дiяльнiсть, спонуканням до заняття проституцiiю, залученням до працi на виробництвi зi шкiдливими умовами, вилученням органiв для трансплантацii, використанням у жебрацтвi тощо. РЖнодi жорстоке поводження до дiтей може виявлятись в фактах продажу дитини самими батьками або iншими членами сiмтАЩi [64, c. 81].
Згiдно Конвенцii ООН про права дитини, яку пiдписали 189 держав свiту, кожна дитина маi право на захист вiд усiх видiв сексуальноi експлуатацii та насильства. Всi держави повиннi захищати дiтей вiд сексуальноi експлуатацii та забезпечувати дiтям-жертвам фiзичну та психологiчну реабiлiтацiю i допомогу в соцiальнiй реiнтеграцii.
Результати дослiджень, проведених здебiльшого в розвинених краiнах свiту, дозволяють стверджувати, що певнi характеристики дiтей збiльшують ризик насилля: вiковi, статевi, гендернi, особистiснi особливостi сiмтАЩi, в якiй зростаi дитина. Також враховуються характеристики батькiв чи опiкунiв (особистiснi, поведiнковi, статева приналежнiсть, минулий досвiд).
Дослiдниця Н. Ярославцева видiляi такi наслiдки жорстокого поводження з дiтьми:
1) фiзичнi (травми черевноi порожнини i грудноi клiтини, травми головного мозку, синцi та рубцi, опiки, травми центральноi нервовоi системи, iнвалiднiсть, переломи, подряпини та рванi рани, погiршення зору);
2) сексуальнi проблеми i проблеми з репродуктивним здоровтАЩям (статевi дисфункцii, хвороби, що передаються статевим шляхом, включаючи ВРЖЛ/СНРЖД, небажана вагiтнiсть);
3) психологiчнi та поведiнковi (алкоголiзм та наркоманiя, погiршення пiзнавальних здiбностей, злочинна, жорстока поведiнка, депресiя i тривога, затримка в розвитку, порушення харчування та сну, почуття сорому i вини, гiперактивнiсть, поганi взаiмостосунки, погана успiшнiсть, низька самооцiнка, посттравматичнi стресовi розлади, суiцидальна поведiнка i аутоагресiя);
4) iншi наслiдки для здоровтАЩя (синдром подразненого кишечника, хвороби печiнки, iшемiчна хвороба серця, безплiддя тощо) [11, c. 42].
Фiзичнi, поведiнковi та емоцiйнi наслiдки насильства можуть бути рiзними, в залежностi вiд рiвня розвитку, на якому знаходилась дитина, коли вiдбулось насильство, його жорстокостi, стосункiв мiж кривдником i дитиною, термiну, протягом якого вiдбувалось насильство, та iнших факторiв в оточеннi дитини.
Серед причин виникнення жорстокого поводження до дiтей можна видiлити наступнi:
- безробiтнiсть або низька матерiальна забезпеченiсть;
- алкоголiзм одного чи обох батькiв;
- самотнiсть чи шлюб, який розпався;
- занадто маленьке житло, що посилюi напругу;
- озлобленiсть батькiв чи розчарованiсть у життi;
- фiзична чи психiчна перевтома;
- незрiлiсть батькiв;
- егоiзм батькiв, прагнення iх до розваг;
- вiдсутнiсть привтАЩязаностi до дитини;
- надмiрна вимогливiсть;
- народження другоi дитини;
- велика кiлькiсть дiтей;
- небажана дитина (як привiд i примус до укладення шлюбу);
- передчасно народжена в шлюбi дитина, яка даi привiд до сварок та розриву;
- позашлюбна дитина як обтАЩiкт вимiщення зла на його матiр (батька);
- дитина з фiзичними та психiчними недолiками, вiд якого хочуть позбавитися [40, c. 17].
Жорстоке поводження з дiтьми в установах розглядаiться як порушення iх прав, у тому числi й права на освiту. Тому доцiльною i як вчительська, батькiвська, так i дитяча просвiта в цьому напрямi, а також вивчення основ нормативно-правового захисту дiтей вiд насильства.
1.2 Нормативно-правова база захисту дитини вiд насильства
Захист дiтей, забезпечення iх повноцiнного розвитку тАУ проблема нацiонального значення, яка повинна розглядатися i розвтАЩязуватися в рiзних контекстах: iсторичному, соцiологiчному, культурологiчному, демографiчному, педагогiчному i, безумовно, юридичному. Мова йде про закрiплення певними законами та iншими нормативно-правовими актами чiтко визначених правил, норм, стандартiв i вимог щодо органiзацii життiдiяльностi дитини.
Першим мiжнародним документом, в якому розглядалась проблема прав дитини, була Женевська декларацiя 1924 року, спрямована на створення умов, що забезпечують нормальний фiзичний i психiчний розвиток дитини, право дитини на допомогу, належне виховання, захист [ ]. Важливим документом стала прийнята 10.12.1948 р. Генеральною асамблеiю ООН Загальна декларацiя прав людини (введена в дiю з 1976 р.). У нiй вперше зафiксованi основи захисту прав дiтей [14, c. 206]. Свiй розвиток Декларацiя отримала в пакетах прав людини, що гарантували рiвнi права всiм дiтям i забезпечення розвтАЩязання iх основних соцiальних проблем.
Генеральна асамблея ООН 20.11.1959 р. прийняла Декларацiю прав дитини тАУ документ, який регулюi становище дитини в сучасному суспiльствi. Декларацiя складаiться з 10 принципiв, якими проголошуiться, що дитинi, незалежно вiд кольору шкiри, мови, статi, вiри, законом повинен бути забезпечений соцiальний захист, наданi умови та можливостi, що дозволили б iй розвиватись фiзично, розумово, морально, духовно [14, c. 58].
Документом, де проголошуiться, що людство зобовтАЩязане дати дiтям усе найкраще, надiйно забезпечити дитинство, яке гарантуi в майбутньому розвиток повнолiтнiх громадян, стала Конвенцiя про права дитини, схвалена ООН 20.11.1989 р [14, c. 69]. Украiна ратифiкувала Конвенцiю в 1991 роцi та внесла вiдповiднi змiни до нацiонального законодавства. РЗi ратифiкували 189 краiн свiту. Серед тих, хто не ратифiкував Конвенцiю тАУ США та Сомалi.
Держави-сторони, зокрема, мають вживати на нацiональному, двосторонньому та багатосторонньому рiвнях всi необхiднi заходи щодо протидiii схиляння або примусу дитини до будь-якоi незаконноi сексуальноi дiяльностi, використання дiтей з метою експлуатацii у проституцii або в iншiй незаконнiй сексуальнiй практицi, використання дiтей з метою експлуатацii у порнографii та порнографiчних матерiалах; щодо попередження викрадення дiтей, торгiвлi дiтьми чи iх контрабанди в будь-яких цiлях i в будь-якiй формi. Вони повиннi захищати дитину вiд усiх форм експлуатацii, що завдають шкоди будь-якому аспекту добробуту дитини [55, c. 91].
Головнi положення, якi пронизують майже всi мiжнароднi правовi акти тАУ це абсолютнi заборони на жорстоке поводження з особою, перш за все з дiтьми. Цей принцип не маi порушуватись в жоднiй з ситуацiй, без виключення. Але, на жаль, вiн порушуiться досить часто, рiзними способами i в рiзних краiнах.
Мiжнародний принцип заборони усiх видiв жорстокого поводження з людиною став одним з основних принципiв нацiонального законодавства Украiни. Ратифiкувавши основнi мiжнароднi документи з прав дитини, Украiна взяла на себе зобовтАЩязання вiдповiдно до ч. 1 ст. 19 Конвенцii про права дитини вжити всiх заходiв (законодавчих, адмiнiстративних i просвiтницьких) щодо захисту дiтей вiд насильства у всiх його проявах, недбалого пiклування, чи депривацii. Украiна вперше в Конституцii зазначила, що будь-яке насильство над дитиною та ii експлуатацiя переслiдуються законом, держава забезпечуi гарантii державного утримання та виховання дiтей-сирiт та дiтей, якi позбавленi батькiвського пiклування (ст. 52). Правова база складаiться з Конституцii Украiни, вiдповiдних кодексiв Украiни, законiв Украiни, указiв Президента Украiни, постанов Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, а також вiдомчих правових актiв, державних програм [68, c. 92].
На пiдставi положень Конституцii Украiни i Конвенцii ООН про права дитини 26.04.2001 р. в Украiнi був прийнятий Закон "Про охорону дитинства", який визначаi охорону дитинства стратегiчним загальнонацiональним прiоритетом iз метою забезпечення реалiзацii прав дитини на все життя, охорону здоровтАЩя, освiту, соцiальний захист та всебiчний розвиток, встановлюi основнi засади державноi полiтики у цiй сферi.
Держава через органи опiки та пiклування, служби у справах неповнолiтнiх, центрiв соцiальних служб для сiмтАЩi, дiтей та молодi у порядку, встановленому законодавством, маi надавати дитинi та особам, якi пiклуються про неi, необхiдну допомогу у запобiганнi та виявленнi випадкiв жорстокого ставлення до дитини, передачi iнформацii про цi випадки для розгляду до вiдповiдних уповноважених законом органiв для припинення насильства, вiдповiдно до чинного законодавства, дитина вправi особисто звернутися до органу опiки та пiклування, служби у справах неповнолiтнiх, центрiв соцiальних служб для сiмтАЩi, дiтей та молодi, iнших уповноважених органiв за захистом своiх прав, свобод i законних iнтересiв. Розголошення чи публiкацiя будь-якоi iнформацii про дитину, що може заподiяти iй шкоду, без згоди законного представника дитини забороняiться [38, c. 86].
Згiдно з Сiмейним кодексом, сiмтАЩю визнано основним осередком суспiльства, найкращою умовою для виховання та розвитку дiтей. У Кодексi по-новому визначенi права членiв сiмтАЩi, захист яких через створення умов для iхньоi реалiзацii i метою соцiальноi роботи [14, c. 67].
Права членiв сiмтАЩi у новому Сiмейному кодексi вiдображають мiжнароднi стандарти прав людини в суспiльствi з урахуванням особливостей сiмтАЩi та ii соцiального iнституту тАУ шлюбу (вперше законодавчо визнанi позашлюбнi сiмтАЩi) i спрямованi на забезпечення виховання та розвитку дитини в сiмтАЩi, охорону батькiвства i материнства, розвиток подружжя, що i можливим за умови виконання членами сiмтАЩi своiх обовтАЩязкiв стосовно один одного на основi домовленостей (угоди) щодо правил сiмейного життя або захисту прав членiв сiмтАЩi через суд.
Захист вiд найбiльш небезпечних порушень прав неповнолiтнiх забезпечуi Кримiнальний кодекс Украiни. Вiн мiстить як загальнi норми, що захищають всiх громадян вiд жорстокого поводження, так i норми, безпосередньо спрямованi на захист життя та здоровтАЩя та недоторканностi неповнолiтнього.
Отже, до Мiжнародних правових документiв, якi спрямованi на подолання насильства над людьми вiдносяться:
ü Загальна декларацiя прав людини (10.12.1948);
ü Декларацiя прав дитини (20.11.1959);
ü Мiжнародний пакт про громадянськi та полiтичнi права (16.12.1966);
ü Конвенцiя про права дитини (20.11.1989);
ü Закон Украiни "Про охорону дитинства" (26.04.2001, остання редакцiя тАУ 24.04.2008);
ü Закон Украiни "Про соцiальну роботу з сiмтАЩями, дiтьми та молоддю" (26.06.2001, остання редакцiя тАУ 31.01.2009);
ü Кримiнальний кодекс Украiни (1.09.2001, остання редакцiя тАУ 30.04.2009);
ü Закон Украiни "Про попередження насильства в сiмтАЩi" (15.11.2001, остання редакцiя тАУ 1.01.2009);
ü Сiмейний кодекс Украiни (10.01.2002, остання редакцiя тАУ 7.05.2009);
ü Закон Украiни "Про внесення змiн до Кодексу Украiни про адмiнiстративнi правопорушення щодо встановлення вiдповiдальностi за вчинення насильства в сiмтАЩi або невиконання захисного припису" (15.05.2003);
ü Наказ Мiнiстерства охорони здоровтАЩя Украiни вiд 23.01.2004 р. №38 "Про затвердження заходiв щодо виконання Закону Украiни "Про попередження насильства в сiмтАЩi" та Примiрного положення про центр медико-соцiальноi реабiлiтацii жертв насильства в сiмтАЩi";
ü Указ президента Украiни вiд 5.05.2008 р. №411/2008 "Про заходи щодо забезпечення захисту прав i законних iнтересi
Вместе с этим смотрят:
WEB-дизайн: Flash технологии
РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському
РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня
РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури
РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi