Театралiзованi iгри як засiб розвитку творчих здiбностей першокласникiв на уроках музики

Змiст

Вступ

Роздiл РЖ. Розвиток творчих здiбностей молодших школярiв як педагогiчна проблема

Роздiл РЖРЖ. Театралiзована гра як засiб розвитку творчих здiбностей першокласникiв

2.1 Загальна характеристика театралiзованих iгор як методу розвитку творчих здiбностей молодших школярiв

2.2 Методика розвитку творчих здiбностей учнiв 6-рiчного вiку в процесi використання театралiзованих iгор на уроках музики

2.3 Аналiз результатiв та авторськi пропозицii

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

На сучасному етапi все бiльше уваги придiляiться пошуку перспективних пiдходiв до вирiшення проблеми гуманiзацii процесу виховання, стимулювання пiзнавальноi активностi учнiв, накопиченню досвiду iхньоi творчоi дiяльностi. У реалiзацii цього складного процесу важлива роль належить мистецтву, що допомагаi дiтям глибше пiзнати себе, свiй внутрiшнiй свiт, спонукаi до самовдосконалення.

Мистецтво з його унiкальними можливостями цiлiсного впливу на особистiсть виступаi не тiльки джерелом естетичного виховання, а й унiверсальним засобом творчого розвитку дитини. Викликанi ним естетичнi почуття мають цiлющу перетворювальну силу, бо вони постають у результатi вiльноi творчоi фантазii. Отже, ²всебiчний, повноцiнний i грамотний розвиток суспiльства можливий лише за умови присутностi в його процесах культурно-мистецького аспекту² [4, с. 24].

У майбутньому, на наш погляд, роль художньо-естетичних факторiв розвитку особистостi маi значно зрости. Мистецтво з його чи не наймогутнiшою силою емоцiйного впливу на свiдомiсть i пiдсвiдомiсть людини маi розглядатися не тiльки як джерело художнього виховання, формування емоцiйно-естетичноi культури, що i надзвичайно важливим, а також i як унiверсальний механiзм розвитку ii творчих здiбностей.

Одним iз найважливiших завдань сучасноi школи i формування творчоi, мислячоi особистостi. Головною метою школи, як зазначено в Концепцii загальноi середньоi освiти, i створення сприятливих умов для розвитку творчого потенцiалу та таких iндивiдуальних здiбностей особистостi, якi забезпечать iй досягнення життiвого успiху [57, с. 8]. Тому зараз все бiльше уваги придiляiться питанням творчого розвитку дiтей, де головним завданням виступаi розвиток iх творчих здiбностей засобами мистецтва, зокрема музичного.

Основна форма органiзацii музичного виховання у школi - урок музики. Серед предметiв естетичного циклу саме цей урок стимулюi до творчоi дiяльностi, сприяi формуванню пiзнавальних та емоцiйно-мотивацiйних функцiй, розвитку творчого мислення, здiбностей, а також позитивних якостей характеру(систематичностi, працьовитостi, наполегливостi у досягненнi мети).

В. Сухомлинський писав, що ²пiзнання свiту почуттiв неможливе без розумiння i переживання музики, без глибокоi духовноi потреби слухати ii й дiставати насолоду вiд неi. Без музики важко переконати людину, яка вступаi у свiт, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по сутi, i основою емоцiйноi, естетичноi, моральноi культури²[101, с. 553].

Музика i мовою серця, найнiжнiших почуттiв, свiту емоцiй людини. Вона даi поштовх для внутрiшнього переживання i уяви. Це внутрiшнi вiдчуття та переживання викликаi бажання передавати музику в дii, мiмiцi, жестах, рухах, спiвi, грi, створювати новi образи. Ось чому елементарними основами музичноi освiти повиннi володiти всi без винятку, i найперше завдання нашого часу полягаi у тому, щоб знайти найефективнiшi форми i методи розвитку творчих здiбностей дiтей.

Проблема творчостi привертала увагу ще Платона, Сократа, Ксенофана, Фому Аквiнського, А. Шопенгауера, Ф. Шеллiнга, РЖ. Канта та iн. Античнi мислителi пов¢язували творчiсть зi сферою багатогранноi людськоi дiяльностi, що постiйно змiнюiться.

Сучасна психолого-педагогiчна наука розглядаi творчiсть як постiйний супутник розвитку дитини (Л. Виготський); як дiяльнiсть, у результатi якоi створюiться щось принципово нове, оригiнальне, що тiiю чи iншою мiрою вiдбиваi iндивiдуальнi нахили i здiбностi людини (РЖ. Волков); як процес створення, вiдкриття чогось нового, ранiше невiдомого для конкретного суб¢iкта (В. Моляко); як особистiсно-орiiнтовану розливальну взаiмодiю суб¢iктiв, як похiдну iнтелекту, заломлену через мотивацiйну структуру (С. Сисоiва).

Психолого-педагогiчнi аспекти формування творчоi особистостi розглядаються в дослiдженнях вiтчизняних учених: Б. Ананьiва, В. Андрiiва, Ю. Бабанського, РЖ. Беха, Д. Богоявленськоi, В. ЗагвтАЩязiнського, Н. Кузьмiноi, Г.Сiлiноi, С.Сисоiвоi, Н. Лейтес та в роботах зарубiжних учених: Г. Айзенка, Дж. Гiлфорда, А. Маслоу, А. Олпорта, К. Роджерса, Д. Шеренберга та iн.

Психологiчнi основи творчостi, механiзм творчого мислення - уява, фантазiя, iнтуiцiя, неусвiдомлена психiчна активнiсть, спiввiдношення чуттiвого та рацiонального у творчому процесi - розкриваються у працях вiдомих психологiв Л. Виготського, О. Леонтьiва, В. Моляко, В.Рибалка, С. Рубiнштейна та iн.

У наукових працях В. Бiблера, Л.Виготського, Л.Масол, А. Матюшкiна, Б. Неменського, Г. Падалки, Л. Руденко, О. Рудницькоi та iн. пiдкреслюiться, що мистецтво збагачуi свiдомiсть учнiв прикладами високого гуманiзму, формуi стiйку систему цiнностей у процесi творчоi дiяльностi i породжуi прагнення до творчоi самореалiзацii.

Аспекти формування творчоi уяви дослiджував В. Павлов (1973р.). Також великий вклад у розвиток науки про творчi здiбностi внесли вченi Б. Тiплов, Л.Виготський, РЖ. Лернер, С.Сисоiва, якi стверджували, що навчити творчостi можна практично всiх дiтей, завдяки вихованню iнтересу до знань.

З погляду вчених-мистецтвознавцiв В.Верховинця, Л.Когана, З. Жовчак творчi здiбностi розвиваються у процесi поiднання музики з рiзними видами мистецтва, в можливостi iмпровiзувати, створювати щось нове.

У молодшому шкiльному вiцi важлива роль належить самовираженню дiтей через власну художньо-творчу дiяльнiсть. Враховуючи психофiзiологiчнi особливостi школярiв цього вiку тАУ необхiдно залучати iх до творчоi дiяльностi в музичному, образотворчому, театральному та iнших видах мистецтва.

ТРрунтовне дослiдження специфiки творчого розвитку в процесi музичного виховання дiтей дошкiльного вiку проведено Н. Ветлугiною, яка вказуi, що абсолютно нездiбних до музичноi творчостi дiтей немаi, рiзниця тiльки в ступенi iх розвитку. Констатуюча характеристика музикальностi молодших школярiв маi мiсце в роботах О. Апраксiноi i В. Бiлобородовоi, якi пiдкреслюють, що важливiсть здiйснення звтАЩязку музичного виховання в дитячому садку i в школi потребуi особливоi уваги до роботи з першокласниками, щоб не порушився iдиний процес музичного виховання дiтей, а отже, i процес формування i розвитку iх творчих здiбностей.

Саме тому, вже у молодших школярiв важливим питанням виступаi розвиток творчих здiбностей. Музичне виховання з першого класу сприяi цьому складному процесу. Цьому питанню придiлено увагу у працях багатьох вiтчизняних та зарубiжних вчених, психологiв та педагогiв (М. Коган, В. Моляко, Л. Масол, Б. Теплов).

На наш погляд, необхiдно бiльш детальнiше дослiдити процес розвитку творчих здiбностей першокласникiв та виявити найбiльш ефективнi засоби його активiзацii. А, оскiльки, найкраще творчi здiбностi дiтей виявляються у грi, яка, поряд з навчальною, i провiдним видом дiяльностi у шестирiчних учнiв, то ми пропонуiмо увiйти у свiт мистецтва i розвивати творчiсть школярiв шляхом використання на уроках музики театралiзованоi гри.

Театральне мистецтво i синкретичним видом, що поiднуi музику, танець, спiв та iншi види мистецтва. На нашу думку, ефективним засобом розвитку творчих здiбностей виступатимуть театралiзованi iгри, як один iз видiв дiяльностi на уроках музики, що створюють атмосферу розкутостi, самостiйностi, i тАЮiнструментомтАЭ для розвитку творчих здiбностей першокласникiв.

Тому темою нашого дослiдження ми обрали: тАЮ Театралiзованi iгри як засiброзвитку творчих здiбностей першокласникiв на уроках музики тАЭ.

ОбтАЩiкт дослiдження тАУ процес розвитку творчих здiбностей першокласникiв на уроках музики.

Предмет дослiдження тАУ театралiзованi iгри як засiб активiзацii розвитку творчих здiбностей першокласникiв.

Мета дослiдження тАУ розробити систему театралiзованоi iгровоi дiяльностi, яка забезпечить ефективнiсть засвоiння музичних знань i активiзацiю розвитку творчостi у шестирiчних першокласникiв на основi використання спецiально органiзованого комплексно-поетапного навчання.

Проблема дослiдження тАУ пiдвищення ефективностi розвитку творчих здiбностей школярiв шляхом використання iгровоi дiяльностi на уроках музики.

Гiпотеза дослiдження. На уроках музики в початкових класах основну увагу придiляють спiву, слуханню музики, i необТСрунтовано мало використовуються такий цiкавий вид музичноi дiяльностi як театралiзована гра, яка вiдповiдаi властивiй дiтям потребi у русi та грi. Учнi позбавленi тих видiв музичноi дiяльностi, якi з одного боку вiдповiдають iх вiковим потребам, а з iншого боку тАУ характеризуються властивими тiльки iм засобами, що активiзують процес розвитку творчих здiбностей дiтей.

Таким чином, ми передбачаiмо, що активiзацiя розвитку творчих здiбностей засобами спецiального впровадження театралiзованих iгор у процес навчання суттiво впливатиме на пiдвищення рiвня творчого розвитку та естетичноi культури шестирiчних першокласникiв, яке допоможе задовольнити iх творчi потреби i заповнити iх дозвiлля цiкавою художньо-творчою дiяльнiстю.

Виходячи з того, що кожен рiзновид театралiзованоi гри маi своi специфiчнi можливостi впливу на розвиток творчих здiбностей особистостi, музично-виховна робота з молодшими школярами повинна ТСрунтуватися на широкому використаннi рiзних елементiв театралiзацii в тiсному поiднаннi з музичною дiяльнiстю

Завдання дослiдження:

тАУ вивчення теоретичних основ розвитку творчих здiбностей у молодших школярiв;

тАУ констатуючий аналiз рiвня творчого розвитку першокласникiв на початку навчального року;

тАУ визначення змiсту i проведення формуючого експерименту;

тАУ вивчення процесу розвитку творчих здiбностей дiтей експериментальноi групи.

Для вирiшення поставлених завдань були використанi наступнi методи:

тАУ теоретичний тАУ вивчення та аналiз вiдповiдноi науковоi лiтератури по проблемi;

тАУ соцiологiчний тАУ iнтервтАЩювання, анкетування, вивчення шкiльноi практики, вiдповiдного педагогiчного досвiду;

тАУ експериментальний тАУ проведення педагогiчного експерименту щодо роз

витку творчих здiбностей дiтей на основi використання рiзних форм театралiзованоi гри у поiднаннi з музичною дiяльнiстю.

Вiдповiдно до завдань дослiдження здiйснювалися його основнi етапи:

РЖ етап (констатувальний) тАУ дослiдження творчих здiбностей першокласникiв Бережанськоi загальноосвiтньоi школи РЖ тАУ РЖРЖРЖ ступенiв №2 Тернопiльськоi областi.

РЖРЖ етап тАУ формувальний експеримент:

а) експериментальна перевiрка ефективностi проведення цiлеспрямованоi музично-виховноi роботи з першокласниками при використаннi рiзних форм театралiзованоi гри на уроках музики;

б) Вивчення процесу розвитку творчих здiбностей у дiтей експериментальноi групи.

РЖРЖРЖ етап дослiдження тАУ пiдсумковий тАУ вивчення, аналiз та узагальнення остаточних результатiв експериментальноi роботи, пiдтвердження гiпотези дослiдження.

Науково-практична значимiсть даноi роботи полягаi в тому, що одержанi результати розкривають специфiку розвитку творчих здiбностей шестилiтнiх першокласникiв i вказують шляхи здiйснення iндивiдуального пiдходу до дiтей в процесi музично-виховноi роботи.

Роздiл РЖ. Розвиток творчих здiбностей дiтей як педагогiчна проблема

В наш час особливоi актуальностi набувають питання про те, що таке творчi здiбностi людини, в чому вони проявляються, чим вони обумовленi i якi шляхи iх розвитку у дiтей.