Теоретико-методичнi аспекти органiзацii практичного навчання при вивченнi студентами дисциплiни "Механiзацiя тваринництва"

НАЦРЖОНАЛЬНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ БРЖОРЕСУРСРЖВ РЖ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАРЗНИ

ПРИРОДНИЧО-ГУМАНРЖТАРНИЙ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ РЖНСТИТУТ

ПЕДАГОГРЖЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

МАГРЖСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему ВлТеоретико-методичнi аспекти органiзацii

практичного навчання при вивченнi студентами дисциплiни ВлМеханiзацiя тваринництваВ»

Виконав О.Ю. Павлушко

Керiвник магiстерськоi роботи Я.М. Рудик

Консультант О.О. Заболотько

КИРЗВ тАУ 2009

ЗМРЖСТ

Вступ

Роздiл 1. Практична пiдготовка студентiв аграрних вищих навчальних закладiв

1.1 Змiст практичноi пiдготовки студентiв в аграрних вищих навчальних закладах

1.2 Форми та методи практичного навчання

1.3 Фактори, що впливають на ефективнiсть практичноi пiдготовки молодших спецiалiстiв-аграрникiв

Роздiл 2. Планування та органiзацiя практичного навчання студентiв у процесi вивчення дисциплiни тАЮМеханiзацiя тваринництватАЭ

2.1 Змiст, роль та мiсце дисциплiнитАЮ Механiзацiя тваринництватАЭ у пiдготовцi майбутнiх iнженерiв-механiкiв

2.2Органiзацiйно-методичнi основи практичного навчання студентiв у процесi вивчення дисциплiни тАЬМеханiзацiя тваринництватАЭ

2.3 Методика проведення практичного навчання на тему: тАЮЗрiвноваження ротора молотковоi дробарки та розмiщення молоткiв на ньомутАЭ

2.4 Методичнi рекомендацii щодо планування практичного навчання майбутнiх фахiвцiв iз дисциплiни ВлМеханiзацiя тваринництваВ»

Роздiл 3. Експериментальна перевiрка впливу методики проведення практичних занять на успiшнiсть студентiв

3.1 Умови та методика виконання експериментальноi перевiрки впливу методики проведення практичних занять на успiшнiсть студентiв

Висновки

Список використаних лiтературних джерел

Додатки

РЕФЕРАТ

Дипломна робота складаiться iз вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, одного додатку та списку використаних джерел.

У вступi обТСрунтовано актуальнiсть дипломного дослiдження, визначено його обтАЩiкт i предмет, сформульовано мету i завдання, розглянуто практичне значення.

У першому роздiлi тАЮПрактична пiдготовка студентiв аграрних вищих навчальних закладiвтАЭ тАУ проаналiзовано змiст та форми практичноi пiдготовки студентiв вищих навчальних закладiв Мiнiстерства аграрноi полiтики Украiни та зтАЩясовано ii роль у фаховiй пiдготовцi фахiвцядля потреб АПК.

У другому роздiлi тАЮПланування та органiзацiя практичного навчання студентiв у процесi вивчення дисциплiни тАЮМеханiзацiя тваринництватАЭ тАУ розкрито змiст та мiсце дисциплiни тАЮМеханiзацiя тваринництватАЭ у процесi пiдготовки фахiвцiв спецiальностi 6.091902 тАЮМеханiзацiя сiльського господарстватАЭ у вищих навчальних закладах Мiнiстерства аграрноi полiтики Украiни, а також проаналiзовано органiзацiйно-методичнi основи практичного навчання студентiв. Розроблено методику проведення практичного заняття з дисциплiни тАЮМеханiзацiя тваринництватАЭ на тему тАЮЗрiвноваження ротора молотковоi дробарки та розмiщення молоткiв на ньомутАЭ.

У третьому роздiлi тАУ тАЮ Експериментальна перевiрка впливу методики проведення практичних занять на успiшнiсть студентiв тАУ наведеноекспериментальну перевiрку впливу методики проведення практичних занять на успiшнiсть студентiв, що проходила на базi вiдокремленого структурного пiдроздiлу НУБiПУ ВлНемiшаiвський агротехнiчний коледжВ».

У висновках узагальнено результати дослiдження.

Ключовi слова: вищий навчальний заклад мiнiстерства аграрноi полiтики Украiни, практична пiдготовка, практичне навчання, практичне заняття, методика навчання.

ВСТУП

Актуальнiсть теми. Необхiднiсть i важливiсть практичноi пiдготовки фахiвцiв iнженерних спецiальностей для аграрного сектора на сьогоднiшнiй день не можна поставити пiд сумнiв або спростувати. Практичне навчання i важливим компонентом навчальноi програми студентiв i повинне наблизити майбутнього фахiвця до виробничоi сфери.

Сучасною освiтою визначаються такi основнi напрямки практичноi пiдготовки студентiв: навчальна, аудиторна, робота пiд час навчальноi та виробничоi практик, навчальна позааудиторна.

Можна визначити багато шляхiв реалiзацii практичноi пiдготовки у процесi навчання студентiв. Тому науковi дослiдження ii оптимiзацii, вироблення засобiв активiзацii практичних вмiнь i навикiв через рiзнi важелi управлiння (мотивацiйнi, органiзацiйнi, фiзiологiчнi та iншi) i на сьогоднi актуальними i необхiдними. Необхiднiсть пiдвищення ефективностi практичноi пiдготовки фахiвцiв-аграрiiв в сучасних умовах зумовили вибiр теми дипломноi роботи тАУ ВлТеоретико-методичнi аспекти органiзацii практичного навчання при вивченнi студентами дисциплiни ВлМеханiзацiя тваринництваВ».

ОбтАЩiктом дослiдження i навчально-виховний процес у вищих аграрних навчальних закладах.

Предмет дослiдження тАУ органiзацiя практичного навчання при вивченнi студентами дисциплiни ВлМеханiзацiя тваринництваВ».

Метою дослiдження i аналiз особливостей органiзацii практичного навчання з дисциплiни тАЮМеханiзацiя тваринництватАЭ.

Вiдповiдно до мети було поставлено такi завдання дослiдження:

тАУ проаналiзувати змiст та форми практичноi пiдготовки студентiв вищих аграрних навчальних закладiв та зтАЩясувати ii роль у фаховiй пiдготовцi майбутнiх iнженерiв.

тАУ розкрити мiсце дисциплiни ВлМеханiзацiя тваринництваВ» у процесi пiдготовки фахiвцiв спецiальностi 6.091902 ВлМеханiзацiя сiльського господарстваВ».

тАУ визначити та науково обгрунтувати педагогiчнi шляхи реалiзацii органiзацiйно-методичного забезпечення практичноi пiдготовки студентiв-аграрникiв технiко-технологiчних спецiальностей.

тАУ виявити i проаналiзувати основнi органiзацiйно-методичнi умови та фактори, що впливають на ефективнiсть практичноi пiдготовки студентiв у вищих аграрних навчальних закладах РЖтАУРЖРЖ рiвнiв акредитацii.

тАУ розробити методику проведення практичного заняття.

тАУ експериментально перевiрити ефективнiсть розробленоi методики проведення практичних занять.

Практичне значення роботи полягаi у можливостi використання фактичного матерiалу та висновкiв науково-педагогiчними працiвникам вищих навчальних закладiв Мiнiстерства аграрноi полiтики Украiни з метою полiпшення фаховоi пiдготовки iнженерiв, слухачiв та студентiв; у навчальному процесi вищих навчальних закладах рiзних рiвнiв акредитацii.

РОЗДРЖЛ РЖ. ПРАКТИЧНА ПРЖДГОТОВКА СТУДЕНТРЖВ АГРАРНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДРЖВ

1.1 Змiст практичноi пiдготовки студентiв в аграрних вищих навчальних закладах

Аграрна галузь економiки i життiво важливою сферою матерiального виробництва i соцiального розвитку суспiльства. Вона характеризуiться специфiчними умовами працi, наявнiстю рiзноманiтних форм власностi. Перспективи розвитку цього сектору, вiдповiдно до вимог сучасноi ринковоi економiки, залежать вiд рiвня технологiчноi, технiчноi та економiчноi пiдготовки фахiвцiв.

Це, природно, висуваi низку додаткових вимог до пiдготовки фахiвцiв, покликаних у першу чергу пiдняти рiвень сiльськогосподарського виробництва вiдповiдно до сучасних свiтових стандартiв. Випускник вищого навчального закладу, поряд з високою професiйною компетентнiстю та ерудицiiю, повинен вмiти рацiонально органiзовувати виробництво в умовах ринкових вiдносин, бути здiбним до впровадження прогресивних енергозберiгаючих технологiй, творчо пiдходити до вирiшення виробничих завдань.

Пiдготовка таких фахiвцiв здiйснюiться насамперед завдяки навчальному процесу вищого аграрного закладу освiти, який можна розглядати як сукупнiсть системоутворюючих складових елементiв. Так, залежно вiд основноi дидактичноi мети професiйного навчання навчальний процес можна подiлити на теоретичне i практичне навчання.

Домiнуюча мета теоретичного навчання тАУ теоретичне освоiння професii, тобто засвоiння системи професiйних знань про технiку, технологiю, економiку, планування, органiзацiю i управлiння виробництвом, а практичного тАУ формування системи професiйних умiнь та навичок, тобто практичне освоiння професiйноi дiяльностi. Процес теоретичного навчання у своiй основi будуiться вiдповiдно до логiки засвоiння знань, а практичного тАУ до логiки формування умiнь та навичок.

Однак, при цьому слiд зазначити, що теоретичне навчання забезпечуi не тiльки формування знань, але i умiнь та навичок. РЖ, навпаки, практичне навчання не зводиться тiльки до формування умiнь та навичок. Воно маi i свою струнку та чiтко виражену теорiю.

Для позначення рiзних видiв практик в iх сукупностi використовують термiни: "виробниче навчання", "практична пiдготовка". У словнику з професiйноi освiти цим термiнам дано таке визначення.

Виробниче навчання тАУ складова частина професiйноi пiдготовки учнiв професiйно-технiчних закладiв освiти. Виробниче навчання виконуi iнтеграцiйну функцiю в системi навчання i виховання майбутнiх робiтникiв, у ходi його перевiряються мiцнiсть знань, здобутих учнями, умiнь переносити цi знання на навчально-виробничу дiяльнiсть, формуються i закрiплюються соцiально-необхiднi i професiйно значущi якостi особистостi майбутнього робiтника, засвоюються основи професiйноi майстерностi.

Практична пiдготовка студента тАУ обовтАЩязковий компонент освiтньо-професiйноi пiдготовки, що маi на метi вироблення у студентiв професiйних навичок i умiнь для здобуття квалiфiкацiйного рiвня. Проводиться в умовах професiйноi дiяльностi пiд органiзацiйно-методичним керiвництвом викладача вищого навчального закладу та спецiалiста з певного фаху, здiйснюiться на сучасних пiдприiмствах i в органiзацiях рiзних галузей господарства, науки, освiти, охорони здоровтАЩя, культури, торгiвлi, державного управлiння.

На думку РЖ.Паламаря в перiод практичноi пiдготовки знання знаходять сферу свого застосування, формуються професiйно важливi практичнi вмiння i навички, навчання наближаiться до виробництва, виявляються новi проблеми i суперечностi, повтАЩязанi з потребами в нових знаннях [61].

За своiм змiстом цi два поняття в основному спiвпадають. Разом з тим мiж ними i певна рiзниця. Наприклад, навчання конкретним видам дiяльностi майбутнього тракториста-машинiста, токаря, робiтника i т.д. називають виробничим навчанням. Разом з тим практичне навчання майбутнього вчителя, юриста, лiкаря, агронома, як правило, не називають виробничим навчанням. Так, практичне навчання майбутнього вчителя за нормативними документами Мiнiстерства освiти називають педагогiчною практикою. У контекстi предмета нашого дослiдження цi два поняття будемо вживати як синонiми.

Для визначення закономiрностей i специфiки розвитку системи практичного навчання у вищих аграрних навчальних закладах необхiдно провести ретроспективний аналiз його розвитку.

Рiзнi аспекти професiйноi освiти, зокрема практичноi пiдготовки, весь час приветрають увагу вчених, педагогiв, виробникiв.

Питаннями iсторii професiйноi освiти займались М.Пузанов, Г.Терещенко, А.Аноков, А.Булгаков, А.Веселов, Н.Кузьмiн, Ф.Блiнгевський, Г.Зеленко, Д.Павлов, П.Лукашенко, В.Прохорович, РД.Степанович, РЖ.Коваленко, Н.Михайловська та iн. [2; 12; 18; 19; 31; 38; 46; 56; 60; 68; 69; 70].

Питання теорii професiйноi i практичноi пiдготовки зокрема, розглядали Д.Тхоржевський, К.Катханов, Ю.Якуба, В.Байденко, А.Киверялг, М.Махмутов, Н.Думченко, З.Решетова, Н.Ничкало, В.Симоненко, С.Шапоринський, В.Шипунов, Б.Мотрук, А.Захарцев, Б.Борисов, Н.Розина, А.Фурсенко, В.Коркин, М.Саiнко, С.Котляров, А.Гаврилов, В.Саюшев, Р.Бабалова, К.Марквардт, С.Батишев, А.Бiляiва, В.Беспалько, Е.Бойко, П.Лауш та iн. [3; 4; 7; 9; 11; 17; 22; 25; 26; 34; 35; 39- 42; 51-54; 56; 63; 69; 71; 74; 75; 78; 83-85; 89; 91; 92; 95].

Питаннями теорii, методики, органiзацii та змiсту сiльськогосподарськоi практичноi професiйноi пiдготовки займались К.РЖванович, Е.Корушпiн, Л.Островський, В.Сироватко, П.Парамонов, П.Караваiв, В.Рижков, В.Тихiiв, П.Лузан, Т.РЖщенко, В.Рябець, В.Чумаченко, П.Гребенщикова, А.Шостак, В.Божiiв, РЖ.Каиров, РЖ.Мещерський, А.Храпаль, РЖ.Мiклашевський та iн. [14; 27-29; 32; 33; 36; 37; 45; 59; 61; 73; 80; 90; 93].

Значний внесок у розробку питань активiзацii практичного навчання шляхом впровадження в процес навчання елементiв наскрiзностi зробили вченi-педагоги Нацiонального унiверситету бiоресурсiв i природокористування Украiни Д. Войтюк, М. Барабаш, Я. Михайлович, Т. РЖщенко (21, C. 26-29). Крiм того, в iнститутi механiзацii й електрифiкацii сiльського господарства Подiльского державного аграрно-технiчного унiверситету (м. Кам′янець-Подiльський) розробленi i широко впроваджуються схеми наскрiзноi органiзацii практичного навчання за спецiальностями тАЮМеханiзацiя сiльського господарстватАЭ, тАЮЕнергетика сiльськогосподарського виробництватАЭ та тАЮПрофесiйне навчання. Механiзацiя сiльськогосподарського виробництва i гiдромелiоративних робiттАЭ [8, C.299-307].

Аналiз останнiх дослiджень свiдчить про ефективнiсть практичного навчання за принципом наскрiзностi в окремо взятих освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнях: Влмолодший спецiалiстВ», ВлбакалаврВ», ВлспецiалiстВ».

Дослiдження з питань органiзацii самостiйноi роботи у блоцi практичного навчання аграрноiнженерних спецiальностей представленi в основному вченими-педагогами Харкiвського нацiонального технiчного унiверситету сiльського господарства iм. П.М. Василенка М. Бойко, Д. Мазоренко, Л. Тищенко, В. Пастухов, Г. Мазнiв, О. Богомолов i Подiльського державного аграрно-технiчного унiверситету В. Дуганець, РЖ. Бендера [15, С.3-9; 62, С.10-16; 47, С.16-28; 13, С.29-31; 8, с.299-307)].

Практичне навчання тАУ це вид навчального заняття, на якому викладач органiзовуi детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальноi дисциплiни та формуi вмiння i навички iх практичного застосування шляхом iндивiдуального виконання студентами вiдповiдно до сформульованих завдань.

Основна мета практичного заняття тАФ розширення, поглиблення й деталiзацiя наукових знань, отриманих студентами на лекцiях та в процесi самостiйноi роботи i спрямованих на пiдвищення рiвня засвоiння навчального матерiалу, прищеплення умiнь i навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентiв. Тематика i плани проведення практичних занять iз перелiком рекомендованоi лiтератури заздалегiдь доводяться до вiдома студентiв. Перелiк тем i змiст практичних занять визначаються робочою навчальною програмою дисциплiни. Практичне заняття проводиться, як правило, з академiчною групою. З окремих навчальних дисциплiн, виходячи з особливостей iх вивчення та вимог безпеки життiдiяльностi, допускаiться подiл академiчноi групи на пiдгрупи.

На мистецько-творчих спецiальностях практичнi заняття з фахових навчальних дисциплiн можуть проводитися з 2-3 студентами або iндивiдуально з одним студентом [55]. Кiлькiсний склад навчальних груп для проведення практичних занять у таких випадках визначаiться навчальною програмою дисциплiни або рiшенням керiвника вищого закладу освiти. Для проведення практичного заняття викладачем готуються вiдповiднi методичнi матерiали: тести для виявлення ступеня оволодiння студентами необхiдними теоретичними положеннями; набiр практичних завдань рiзноi складностi для розв'язування iх студентами на заняттi та необхiднi дидактичнi засоби. Студенти згiдно з тематичним планом проведення практичних занять самостiйно опрацьовують лекцiйний матерiал та рекомендовану лiтературу з вiдповiдноi теми, готують, при потребi, необхiднi дидактичнi матерiали та виконують домашнi завдання.

Якiсть пiдготовки студентiв до заняття та iх участь у розв'язуваннi практичних завдань оцiнюються викладачем i враховуються при виставленнi пiдсумковоi оцiнки з цiii навчальноi дисциплiни . Строго кажучи, все, що не i лекцiiю, можна вiднести до практичного навчання. Головна функцiя практичних занять тАФ органiзацiя i проведення вiдробiтку учбового матерiалу i формування у студентiв умiнь i навичок по застосуванню знань з практики, самостiйного iх придбання i поглиблення. Заняття такого типу, як правило, складаються з двох частин. Спершу проводиться пiдготовка студентiв до самостiйноi роботи, потiм вони самостiйно вирiшують поставленi задачi. Ця форма занять забезпечуi iндивiдуалiзацiю навчання i сприяi активiзацii пiзнавальноi дiяльностi студентiв. Заняття повиннi бути органiзований так, щоб всi без виключення студенти були зайнятi рiшенням посильноi для них пiзнавальноi задачi. Значить, викладач повинен добре знати (з позицii дiагностики) iндивiдуальнi особливостi студентiв. Бажано так органiзувати заняття, щоб вони сприяли пред'явленню достатньо високих вимог до самих пiдготовлених студентiв, забезпечували iх максимальний iнтелектуальний розвиток i в той же час створювали умови для успiшного придбання знань i умiнь менш пiдготовленими студентами.

Практичнi заняття проводяться як в аудиторiях або учбових лабораторiях, обладнаних необхiдними технiчними засобами навчання, обчислювальною технiкою, довiдковою лiтературою, так i зовнi аудиторii тАФ на виробничих базах, на пiдприiмствах i в органiзацiях [55; 65].

Практична пiдготовка як складова процесу пiдготовки фахiвця аграрноi галузi конкретизуiться системою завдань практичного навчання, основними з яких i:

- оволодiння професiйними знаннями, умiннями i навичками, культурою розумовоi i фiзичноi працi;

- формування соцiальних мотивiв позитивного i творчого ставлення до майбутньоi фаховоi дiяльностi;

- вироблення високих моральних якостей: працьовитостi, вiдповiдальностi, цiлеспрямованостi, пiдприiмливостi, дiловитостi, чесностi, ощадливостi, практичностi, хазяйновитостi;

- розвиток економiчного мислення, навичок економiчного аналiзу. Процес практичноi пiдготовки майбутнього фахiвця аграрноi галузi i досить складним, йому обтАЩiктивно притаманнi як закономiрностi, так i певнi суперечностi. Головна суперечнiсть цього процесу тАУ мiж навчальною дiяльнiстю студента i професiйною дiяльнiстю майбутнього фахiвця-аграрника[88, С. 15].

Практична пiдготовка як складова процесу пiдготовки фахiвця-аграрника маi безпосереднi вiдношення до основних напрямiв виховання тАУ морального, патрiотичного, трудового, естетичного, фiзичного, розумового, емоцiйного тощо. Отже, цiлями практичноi пiдготовки студентiв-аграрникiв i не тiльки формування професiйних знань, умiнь та навичок, а в першу чергу тАУ рiзнобiчне виховання особистостi. Основним засобом при цьому i праця як розумова, так i фiзична.

Одна з переваг практичних занять порiвняно з iншими видами аудиторноi учбовоi роботи полягаi в тому, що вони iнтегрують теоретико-методологiчнi знання i практичнi умiння i навички студентiв в iдиному процесi дiяльностi учбово-дослiдницького характеру. Зiткнення теорii i досвiду, що здiйснюiться в учбовiй лабораторii, активiзуi пiзнавальну дiяльнiсть студентiв, додаi конкретний характер тому, що вивчаiться на лекцiях i в процесi самостiйноi роботи теоретичному матерiалу, сприяi детальному i мiцному засвоiнню учбовоi iнформацii. Робота в лабораторiях вимагаi вiд студента творчоi iнiцiативи, самостiйностi в ухвалюваних рiшення, глибокого знання i розумiння учбового матерiалу.

Практичнi заняття активiзують роботу студентiв над предметом, що вивчаiться. Загальновiдомо, що найiнтенсивнiша i ритмiчна робота протягом семестру проводиться студентами по тих дисциплiнах, по яких i практичнi заняття.

Завдяки практичним заняттям студенти краще засвоюють програмний матерiал, оскiльки в процесi виконання практичних робiт багато розрахункiв i формул, що здавалися вiдвернутими, стають цiлком конкретними: при цьому виявляiться безлiч таких деталей, про якi студенти ранiше не мали нiякого уявлення, а тим часом вони сприяють з'ясуванню складних питань науки. Словом, зiткнення теорii i досвiду, що вiдбуваiться в лабораторii, не тiльки сприяi засвоiнню учбового матерiалу, але i розвиваi певним чином мислення, додаючи йому активний характер. Окрiм курсового i дипломного проектування, жодна з форм учбовоi роботи не вимагаi вiд студента такого прояву iнiцiативи, як робота в лабораторiях.

У бiльшостi практичних робiт студентам надаiться можливiсть стати "спiввiдкривачем iстини", що сприятливо позначаiться на розвитку пiзнавального iнтересу [88].

Реалiзовуючи функцii експериментального пiдтвердження i роз'яснення теоретичних положень учбового курсу, практикум по учбовому предмету повинен бути тiсно пов'язаний з лекцiями i семiнарськими заняттями, служити iх активною творчою iлюстрацiiю. Задача принципового значення: забезпечення iдностi всiх практикумiв i окремих практичних робiт по науковому рiвню, методологii, апаратурi i приладам, дослiдницькому характеру, що використовуiться. В рiшеннi цiii задачi слiд йти по шляху створення унiфiкованих лабораторних комплексiв, що концентрують новiтню апаратуру i ii моделi, вiдповiдаючих сучасним вимогам до методики i технiки експерименту, розрахованих на застосування ПЕВМ i забезпечуючих оволодiння студентами прийомами автоматизацii дослiджень i новiтнiми методами обробки експериментальних даних. Таким чином, головний напрям вдосконалення практичних робiт у вищiй професiйнiй школi визначаiться необхiднiстю створення цiлоi системи занять, що забезпечуi формування в стiнах вузу фахiвця, що володii дослiдницьким апаратом у вiдповiднiй практичнiй сферi.

В сучаснiй вищiй професiйнiй школi практичнi заняття так само, як i всi iншi види аудиторноi практичноi учбовоi роботи, у все бiльшiй мiрi набувають характеру учбово-дослiдницькоi дiяльностi. Це означаi, що, крiм практичного вiдробiтку матерiалу, що вивчаiться, заняття розвивають творчу iнiцiативу студентiв, активiзують iх пiзнавальну дiяльнiсть, формують стiйкi професiйнi iнтереси. Орiiнтацiя практичноi пiдготовки студентiв у вказаному напрямi тiсно пов'язана з моделюванням реальноi виробничоi дiяльностi майбутнiх фахiвцiв, з реалiзацiiю в методичнiй побудовi практичних занять принципiв проблемного навчання. У результатi створюються умови для вiдтворення в ходi заняття складних управлiнських ситуацiй, якi сучасний висококвалiфiкований фахiвець повинен вирiшувати ефективно в умовах гострого дефiциту часу.

Практичнi заняття по рiзних учбових предметах мають рiзне призначення i рiзний характер. Особливостi iх постановки стосовно кожного учбового предмету, природно, можуть бути врахований тiльки при розробцi методик викладання вiдповiдних предметiв, методик керiвництва практичними заняттями. Тут же представляiться можливим i доцiльним зробити спробу виявити тiльки найзагальнiшi, найпоширенiшi особливостi практичних занять загальнопедагогiчного характеру, властивi бiльшостi вимагаючих експериментiв предметiв.

Велике значення маi правильна органiзацiя практичних занять, причому успiх справи нерiдко залежить вiд що виробилася у вузi системи органiзацii, сталих вимог i позитивних учбових традицiй, якi звичайно присутнi в практичних заняттях. Сама обстановка занять повинна органiзацiйно дiяти на студентiв i викликати у них бажання творчо працювати.Психологiчно дуже важливо створити для студентiв i такi умови, в яких абсолютно немаi мiсця турботi i тривозi за можливi невдачi експериментування. В лабораторii завжди повинен дiяти здоровий стимул, пiдтримуваний керiвником занять, який би безперервно направляв студентiв на пошуки якнайкращих рiшень поставленоi задачi. Студенту завжди повинна супроводити упевненiсть в успiшному виконаннi роботи, пiдкрiплювана його власною iнiцiативою, бажанням творчо трудитися, винахiдливiстю i кмiтливiстю в з'iднаннi з доброю попередньою теоретичною пiдготовкою [40, С. 8].

Оскiльки в органiзацii занять бере участь учбово-допомiжний персонал, вiн не тiльки повинен знати технiку справи, але i володiти певною педагогiчною пiдготовкою. Кожний лаборант i препаруi повинен розумiти, нiж, коли i як слiд допомогти студенту i в яких випадках "допомога" може принести шкоду.

Насправдi, якщо, наприклад, лаборант надасть в розпорядження студента одну з ранiше виконаних схем проведення експерименту, тодi як основною його задачею i самостiйна розробка такоi схеми, тАФ природно, це буде не допомога, а явна шкода для студента. Правильне вiдношення учбово-допомiжного персоналу до учбовоi роботи досягаiться настирливо що проводиться викладачами виховноi роботи серед лаборантiв, препарують i iнших спiвробiтникiв.

Практичнi роботи можуть виконуватися пiсля проходження всього теоретичного курсу або одночасно з його вивченням. Органiзацiйно вони можуть бути формальними або груповими коли студенти роздiленi на невеликi групи з 2тАФ5 чоловiк, виконуючi рiзнi роботи. Для вибору методу i органiзацiйних форм проведення практичних робiт слiд провести всестороннiй аналiз iх достоiнств з урахуванням конкретних можливостей даного учбового закладу.

Питання планування i органiзацii роботи учбовоi лабораторii мають самостiйне значення i повиннi тiсно ув'язуватися з учбовим процесом i перспективами розвитку лабораторii. Успiшне планування можливо, коли учбова лабораторiя створена як самостiйна одиниця по дисциплiнi або по двох-трьом дисциплiнах, наприклад, по технiчнiй механiцi, включаючи при цьому теоретичну механiку, опiр деталей, теорiю машин i механiзмiв, деталi машин, пiдйомно-транспортнi машини. У разi об'iднання предметiв при правильному пiдходi можна досягти позитивного ефекту, оскiльки концентрацiя наявного устаткування дозволить бiльш повно використовувати його в учбовому процесi разом з вiдведеними пiд лабораторiю примiщеннями. Наявнiсть самостiйноi учбовоi лабораторii пiдвищуi науковий рiвень практичних робiт, а також дозволяi мiстити устаткування завжди в станi повноi готовностi до проведення занять.

Лабораторiю необхiдно постiйно розвивати. Розвиток ii учбовоi матерiальноi бази можна вести по двох напрямах: придбаваючи що випускаiться промисловiстю устаткування i розробляючи i виготовляючи окремi установки своiми силами. При цьому другий напрям вирiшуi не тiльки задачу поповнення учбовоi матерiально-технiчноi бази, але i i добрим об'iктом для експериментальноi науково-дослiдноi роботи студентiв. Беручи участь в розробцi лабораторних установок, студенти розвивають технiчне мислення, придбавають рацiоналiзаторськi i винахiдництва навички; з пiдвищеною вiдповiдальнiстю вiдносяться до виконання проектних робiт, оскiльки по конструкторськiй документацii студенти самi ж i виготовляють деталi i доводять установку до робочою стани. Таким чином, студенти беруть участь в повному циклi створення виробу (вiд iдеi до його повного завершення i установки на робочому мiсцi) в учбовiй лабораторii.

Практичнi роботи необхiдно постiйно удосконалювати i модернiзувати, а iнодi i замiнювати новими, бiльш корисними, цiкавими i сучасними. Введення нових практичних робiт, модернiзацiя старих установок, методик проведення занять в лабораторii, успiхи i невдачi студентiв на практичних заняттях повиннi обговорюватися на засiданнях кафедри [40, С. 8].

Змiст i зовнiшнiй вигляд лабораторii повинен вiдповiдати вимогам технiчноi естетики: необхiдно ретельно i красиво оформити установки i робочi мiсця. Це виховуi у студентiв культуру роботи. Можна використовувати так зване методичне розфарбовування установок (об'iкт дослiдження видiлений червоним, силовий потiк тАФ синьою лiнiiю i т.д.); дуже корисно розробити до кожноi установки наочний, методичний плакат, на якому б була образно висловлена суть роботи, ii iдея, методи реалiзацii i очiкуванi результати, тобто мета i задачi. Такi загальноприйнятi пiдходи до органiзацii практичних занять. Далi увазi читачiв пропонуiться реалiзацiя окремих викладених вище iдей на прикладi курсу "Механiзацiя тваринництва", який викладаiться у Немiшаiвському аграрному коледжi.

Тематика практичних робiт по цьому курсу умовно включаi три напрями:

тАв ознайомлювальнi практичнi роботи, що мають на метi вивчення зразкiв конструкцiй редукторiв, розробку, збiрку i регулювання елементiв зачiпляi i пiдшипникiв, вимiрювання окремих деталей i визначення основних параметрiв редукторiв i порiвняння iх iз стандартними. При ознайомленнi з реальними промисловими зразками редукторiв студенти засвоюють конструкцii об'iктiв для майбутнього проектування, що забезпечуi порiвняннiсть проектувальних розрахункiв з прототипом промислового виробу.

тАв експериментальнi практичнi роботи, мета яких тАУ визначення окремих характеристик (наприклад, коефiцiiнта основного навантаження в затягнутому рiзьбовому з'iднаннi або випробування з'iднань з гарантованим натягом) на достовiрнiсть експерименту розрахунковим даним.

тАв проблемно-пошуковi практичнi роботи, направленi на формування i розвиток самостiйностi i технiчного творчого мислення студентiв. До цiii групи вiдносяться роботи за визначенням КПД гвинтовоi пари, черв'ячних редукторiв, пiдшипникiв кочення при рiзних поiднаннях пар i способу пiдведення мастила, що труть.

Ефективне засвоiння наукового змiсту курсу механiзацiя тваринництва, закладеного в практичних роботах, неабиякою мiрою залежить вiд iх органiзацii. Приведенi вище принципи органiзацii практичних робiт сприяють решению наступних педагогiчних задач.

По-перше, як вiдомо, студенти можуть помiтно вiдрiзнятися один вiд одного рiвнем свого iнтелектуального розвитку i здiбностей до творчого мислення. РЖнтенсивнi форми органiзацii занять покликанi забезпечити у всiх студентiв високий рiвень iнтелектуального розвитку. Форми навчання розвиваються лише в тому випадку, якщо дозволяють студенту пiднятися на бiльш високий рiвень в своiму iнтелектуальному розвитку. У зв'язку з цим, система багатоварiантних занять, коли бiльш здiбним студентам видаються складнiшi завдання, а менш здiбним тАФ менш складнi, виявляiться недостатньо ефективною тому, що вони одержують завдання, вiдповiднi iхньому сьогоднiшньому рiвню i не можуть пiднятися на сходинку вище в своiму iнтелектуальному розвитку. Бiльш доцiльно давати студентам задачi, дещо перевищуючi актуальний рiвень iх iнтелектуального розвитку. Для вирiшення таких задач студентам може бути потрiбна допомога викладача. При цьому допомога повинна бути диференцiйованою: студентам з високим рiвнем розвитку слiд допомагати мiнiмально, з середнiм рiвнем розвитку тАФ дещо бiльше, а з низьким рiвнем розвитку тАФ максимально.

Допомога з боку викладача повинна полягати в роз'ясненнi деяких положень в умовi задачi i постановцi навiдних питань, що направляють хiд думки студентiв у потрiбне русло. Реалiзувати викладенi вище положення можна через груповi форми навчання, при якiй учбова група дiлиться на три пiдгрупи з урахуванням рiвня iнтелектуального розвитку студентiв. У першу пiдгрупу можуть бути обтАЩiднанi студенти з високим рiвнем розвитку, в другу тАФ з середнiм рiвнем, в третю тАФ з низьким рiвнем розвитку.

По-друге, запропонованi пiдходи органiзацii практичних занять вiдповiдають багаторiвневiй системi навчання у вищiй професiйнiй школi. Тут слiд зупинитися на двох рiвнях. Перший рiвень тАФ це традицiйнi практичнi роботи, виконуванi для даноi дисциплiни в строгiй вiдповiдностi з робочою програмою курсу на учбовому устаткуваннi, спецiально призначеному для цiii мети. Така форма навчання може лежати в основi пiдготовки бакалавра технiки. Другий рiвень тАФ учбово-дослiдницькi роботи, мета яких навчити студентiв проводити самостiйну роботу з тiii або iншоi тематики наукових методiв теоретичного i експериментального дослiджень. Цей метод навчання, не виключаючи можливостi його використовування на бакалавратi, найбiльш ефективний на бiльш високих ступенях навчання при пiдготовцi магiстрiв, iнженерiв-дослiдникiв, а також при перепiдготовцi фахiвцiв [40, С. 8].

Практична пiдготовка студентiв найперше повтАЩязана з цiлями трудового виховання, вiд тАЬстовбурутАЭ якого вiдходять цiлi iнших напрямiв тАУ морального, розумового, фiзичного, естетичного тощо. Це конкретизуiться системою завдань практичного навчання, основними з яких i:

оволодiння професiйними знаннями, умiннями i навичками, культурою розумовоi i фiзичноi працi;

формування соцiальних мотивiв позитивного i творчого ставлення до майбутньоi фаховоi дiяльностi;

вироблення високих моральних якостей: працьовитостi, вiдповiдальностi, цiлеспрямованостi, пiдприiмливостi, дiловитостi, чесностi, ощадливостi, практичностi, хазяйновитостi;

розвиток економiчного мислення, навичок економiчного аналiзу.

Процес практичноi пiдготовки спецiалiстiв-аграрникiв забезпечуiться вiдповiдними методами та прийомами практичного навчання.

Варто додати, що метод практичного навчання i складовою дидактичноi категорii методу навчання i виокремлюiться за ознакою тАЬметатАЭ. А. Мельничук у цьому аспектi доречно зазначаi, що видiлення методiв практичного навчання досить умовне, оскiльки з методами теоретичного навчання вони мають багато спiльного тАУ джерела знань, спiльна дiяльнiсть педагога i студента тощо. Слiд пiдтримати думку вченоi про те, що означенi методи в бiльшостi використовують руховi процеси, вони спрямованi на оволодiння студентами найбiльш доцiльними трудовими дiями, прийомами, операцiями трудового i виробничого процесу в цiлому [55]. Окрiм того зазначимо, що методи практичного навчання, на нашу думку, видiленi досить умовно i функцiонують у тiсному безперервному звтАЩязку з теоретичними способами навчальноi дiяльностi, а спiввiдношення мiж цими категорiями слiд розглядати за аналогiiю вiдношень мiж тАЬзнаннямитАЭ i тАЬумiннямитАЭ.

Практика студентiв як форма навчання i обов'язковою для вищих професiйних учбових закладiв i передбачаi отримання студентами професiйних умiнь i навичок встановленого квалiфiкацiйного рiвня. Практична пiдготовка студентiв здiйснюiться на кращих сучасних пiдприiмствах i органiзацiях рiзних галузей виробництва, науки, охорони здоров'я, культури, торгiвлi i управлiння. Практика органiзовуiться в умовах професiйноi дiяльностi пiд органiзацiйно-методичним керiвництвом викладача вузу i фахiвця в даному напрямi.

Таким чином, ми визначили такi умови практичного навчання: органiзацiя оволодiнням необхiдними пiзнавальними умiннями та навичками для засвоiння знань в натуральному виглядi; органiзацiя безперервного контролю знань як засобу залучення до систематичноi навчальноi дiяльностi; створення у процесi практичного навчання виробничих ситуацiй; застосування на лабораторних заняттях та навчальнiй практицi адекватних навчальним цiлям форм органiзацii працi студентiв; забезпечення адекватностi навчально-матерiальноi бази змiсту практичного навчання.

1.2 Форми та методи практичного навчання

У нашiй дипломнiй роботi до методiв практичного навчання вiднесено: пояснення, розповiдь, бесiду, демонстрування, iлюстрування, самостiйне спостереження, вправи, самостiйне виконання виробничих завдань, лабораторний метод, виробничо-практичний метод.

Охарактеризуiмо означенi методи практичного навчання iз зазначенням iх характерологiчних особливостей.

Пояснення тАУ словесний, науково обТСрунтований, доказовий виклад навчального матерiалу iз застосуванням практично-наслiдкових звтАЩязкiв, аналiз властивостей, причин, спiвставлення, порiвняння i висновки.

Розповiдь тАУ це словесний, образний, оповiдний опис предмета, явища чи процесу [1].

Самостiйна робота як метод практичного навчання сприяi виробiтку в студентiв умiнь орiiнтуватися у виробничо-технiчнiй документацii та довiдковiй лiтературi за спецiальнiстю, уявити трудовi процеси, технологiю виробництва сiльськогосподарськоi продукцii загалом. Оволодiння майбутнiми аграрниками таким досвiдом не тiльки сприяi рацiональнiй органiзацii працi, пiдвищенню ii продуктивностi, а й розвиваi такi якостi особистостi, як пiзнавальна самостiйнiсть, професiйна мотивацiя, компетентнiсть тощо. Практичнi завдання, що передбачають с

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi