Теоретичнi основи формування цiннiсних орiiнтацiй молодших школярiв

ЗМРЖСТ

Вступ.

1. Теоретичнi основи формування цiннiсних орiiнтацiй молодших школярiв.

1.1. Сутнiсть поняття тАЮцiннiснi орiiнтацiiтАЭ та iх роль у змiстi освiти.

1.2. Особливостi формування цiннiсних орiiнтацiй у молодших школярiв.

1.3. Жанри украiнськоi народноi музики.

1.4. Виховний потенцiал украiнськоi народноi музики.

1.5. Педагогiчнi умови формування цiннiсних орiiнтацiй в процесi вивчення творiв украiнськоi народноi музики.

Висновки до роздiлу 1.

2. Експериментальна робота по формуванню цiннiсних орiiнтацii молодших школярiв засобами украiнськоi народноi музики.

2.1. Критерii та рiвнi сформованостi цiннiсних орiiнтацiй.

2.2. Хiд експерименту.

2.3. Аналiз результатiв дослiдження.

Висновки до роздiлу 2.

Загальнi висновки

Список лiтератури.

Рiвень сформованостi цiннiсноi орiiнтацii залежить вiд наявностi певного рiвня знань, сформованостi почуттiвоi сфери i рiвня образного мислення, iнтелектуальних здiбностей, навичок сприйняття, оцiнки, вибору й творчого пiдходу до музично-практичноi дiяльностi.

Критерii сформованостi цiннiсних орiiнтацiй:

1. загальна музично-естетична ерудицiя у сферi музичного мистецтва (музичний тезаурус);

2. наявнiсть цiннiсних переваг до рiзних жанрiв украiнськоi народноi музики;

3. вибiрковiсть в характерi оцiнювання емоцiйно-образного змiсту твору;

4. прагнення до спiлкування з високохудожнiми музичними творами.

Педагогiчнi умови:

1). Врахування особливостей формування цiннiсних орiiнтацiй у молодших школярiв.

2). Видiлення виразно-смислового змiсту музичних творiв.

3). Активiзацiя образного мислення, що забезпечуi формування всiх умiнь музично-оцiнноi дiяльностi молодших школярiв.

4). Актуалiзацiя художнього змiсту основних видiв дiяльностi тАУ забезпечуi формування стрижневих умiнь музично-оцiнноi дiяльностi.

Мета тАУ теоретично обТСрунтувати та експериментально перевiрити педагогiчнi умови формування цiннiсних орiiнтацiй молодших школярiв засобами украiнськоi народноi музики.

ОбтАЩiкт тАУ процес формування цiннiсних орiiнтацiй.

Предмет тАУ педагогiчнi умови формування цiннiсних орiiнтацiй молодших школярiв засобами украiнськоi музики.

Завдання:

1. Визначити теоретичнi основи формування цiннiсних орiiнтацiй молодших школярiв.

2. Охарактеризувати сутнiсть поняття Влцiннiснi орiiнтацiiВ» та встановити iх роль у змiстi освiти.

3. Визначити особливостi формування цiннiсних орiiнтацiй у молодших школярiв

4. Охарактеризувати жанри украiнськоi народноi музики та розкрити iх виховний потенцiал.

5. ОбТСрунтувати та експериментально перевiрити педагогiчнi умови формування цiннiсних орiiнтацiй в процесi вивчення творiв украiнськоi народноi музики.

Гiпотеза: Формування цiннiсних орiiнтацiй у молодших школярiв засобами украiнськоi народноi музики буде бiльш ефективним за умов:

1) Врахування особливостей формування цiннiсних орiiнтацiй у молодших школярiв.

2) Видалення виразно тАУ смислового змiсту музичних творiв.

3) Активiзацii образного мислення.

Вступ

Соцiальнi змiни, перехiд до ринкових вiдноВнсин, якими позначене наше сьогодення, вiдображаються не тiльки на еконоВнмiчному розвитку держави, але i на суспiльному становленнi ii громадян. Одним iз найважливiших завдань школи в умовах нацiонального вiдроджеВнння Украiни постаi виховання гармонiйноi, духовно багатоi та нацiонально свiдомоi особистостi. У Державнiй нацiональнiй програмi "Освiта (Украiна ХХРЖ столiття)'' наголошуiться, що без подолання девальвацii загальноВнлюдських цiнностей, нiгiлiзму та вiдiрваностi освiти вiд нацiональних джерел немислиме виховання справжнього громадянина.

Актуальнiсть теми зумовлена суспiльними перетвореннями що вiдбуваються в Украiнi пiд впливом соцiально-економiчних i культурних перемiн, якi призвели до змiни багатьох педагогiчних орiiнтирiв. У сучасному соцiокультурному просторi особливоi значущостi набуваi виховання вiдповiдальноi, iнiцiативноi, творчоi особистостi. На розв'язання цих завдань спрямованi важливi державнi документи. Закони Украiни "Про освiту" та "Про вищу освiту". Нацiональна доктрина розвитку освiти Украiни, Концепцiя громадянського виховання особистостi в умовах розвитку украiнськоi державностi, в яких наголошуiться, що успiшна самореалiзацiя молодоi людини можлива тiльки за наявностi ii особистоi системи цiнностей, яка маi бути адекватною мiнливим умовам сьогодення.

У сучаснiй педагогiчнiй лiтературi зазначаiться, що сутнiснi сили людини формуються та розвиваються шляхом об'iктивноi детермiнацii з боку суспiльства i якщо природний iсторичний процес зумовлюiться об'iктивними законами суспiльного розвитку, то дiяльнiсть суб'iкта, реалiзацiя ним своiх сутнiсних ознак де термiнуiться життiвими сенсами, цiнностями, котрi орiiнтують молоду людину на ii певне ставлення до свiту, культури, мистецтва.

Формування цiннiсних орiiнтацiй школярiв i важливим чинником iхнього духовного розвитку. У зв'язку з цим провiдного значення у формуваннi духовно-моральних цiнностей набуваi свiтогляд особистостi, на основi якого формуiться система цiннiсних орiiнтацiй. Гуманiстична мораль, нацiональна свiдомiсть i самовiдданiсть особистостi зумовлюють усвiдомлення найпрiоритетнiших цiнностей життя, якими i Батькiвщина, народ, культура. Фундаментальнi духовнi цiнностi людства - гуманiзм, свобода, справедливiсть, нацiональне примирення, збереження природи - у сучаснiй школi мають стати домiнантою виховного процесу. тАЮНайвищою цiннiстю" в сучасних умовах суспiльство визнаi тАЮосвiченiсть, вихованiсть, культуру".

Проблема цiннiсних орiiнтацiй особистостi вiдображена у фiлософськiй, соцiально-психологiчнiй, педагогiчнiй i мистецтвознавчiй лiтературi. Так, у фiлософських дослiдженнях розкрито найважливiшi характеристики цiнностей: об'iктивнiсть (Л.Столович), вiдноснiсть (Н.Чавчавадзе), iiрархiчнiсть (М.Каган). Як визначаiться в роботах науковцiв, цiнностi суспiльства складають змiст цiннiсних орiiнтацiй особистостi.

У дослiдженнях психологiв Л.Божович, О.Леонтьiва, В.Мясишева, С.Рубiнштейна, Д.Узнадзе розглянуто психологiчнi механiзми формування цiннiсних орiiнтацiй.

Цiннiсних орiiнтацiй особистостi, мають визначену цiлiснiсть i виконують регулюючу, iнтегруючу й свiтоглядну функцii. У зв'язку з обТСрунтуванням системного пiдходу до вивчення цiннiсних орiiнтацiй, який вiдображено у дослiдженнях В.Алексеевоi, Б.Додонова, О.Дробницького, А.Здравомислова, В.Ядова, та iнших, визначена стiйка структура, видiленi компоненти - цiннiсних орiiнтацiй - когнiтивний, емоцiйний, поведiнковий, що надало можливостi у виховнiй практицi розвивати такi якостi особистостi, як духовна активнiсть, вiрнiсть нацiональнiй iдеi, гуманнiсть, правдивiсть, щирiсть, гiднiсть, самоповага, емпатiя, емоцiйнiсть.

У педагогiчнiй лiтературi проблема формування цiннiсних орiiнтацiй дослiджуiться у зв'язку з розвитком i вихованням конкретних цiнностей, якi мають бути особистiсно прийнятi в певнiй соцiальнiй групi. Так, цiннiснi орiiнтацii особистостi аналiзуються у взаiмозв'язку з формуванням соцiальноi позицii особистостi (Т.Мадьковська), вивчаються в контекстi педагогiчноi дiагностики (В.Петрушин), розглядаються у зв'язку з дослiдженнями духовноi культури, духовних потреб, iнтересiв, оцiнок учнiв i педагогiв (Т.Баранова, В.Бутенко, В.Дзюба, Л.Коваль, З.Морозова, О.Рудницька, Ю.Соколовський та iн.).

В умовах особистiсно орiiнтованого пiдходу до виховання, мета якого спрямовуiться до формування й розвитку в дитини особистiсних цiнностей (Ш.Амонашвiлi, РЖ.Бех, РЖ.Зязюн, С.Карпенчук, Г.Сагач, Ю.Орлов, К.Чорна, К.Роджерс О.Сухомлинська та iншi) процеси формування цiннiсних орiiнтацiй набувають стрижневого значення. Вони обумовленi гуманiстичною педагогiкою з визначенням унiкальностi особистостi в ii духовному зростаннi.

З огляду на це важливим i актуальним i концептуальне осмислення процесу формування цiннiсних орiiнтацiй молодших школярiв засобами мистецтва, яке перетворюi суспiльнi цiнностi в iхнi внутрiшнi надбання, особистiсне ставлення до них. Якраз мистецтво забезпечуi iнтерiоризацiю, привласнення цiннiсних аспектiв художнiх образiв в iндивiдуальнi, особистiснi утворення.

У педагогiчнiй лiтературi проблема формування цiннiсних орiiнтацiй дослiджуiться у зв'язку з розвитком i вихованням конкретних цiнностей, якi мають бути особистiсно прийнятi в певнiй соцiальнiй групi. Так, цiннiснi орiiнтацii особистостi вивчаються в контекстi педагогiчноi дiагностики (В.Петрушин) розглядаються у зв'язку з дослiдженнями духовноi культури, духовних потреб, iнтересiв, оцiнок учнiв i педагогiв (Т.Баранова, В.Бутенко, В.Дзюба, Л.Коваль, З.Морозова, О.Рудницька, Ю.Соколовський та iн.)

РЖ. Теоретичнi основи формування цiннiсних орiiнтацiй молодших школярiв.

1.1 Система цiнностей.

Сенс життя, система цiнностей особистостi, активно впливаi на вибiр життiвих цiнностей i зусилля особистостi щодо iх досягнення. Крiм того, у цьому процесi цiнностi виступають у якостi внутрiшньоi життiвоi "опори", що додатково вказуi на могутнiй потенцiал аксiологiчних орiiнтирiв.

Необхiдно вiдзначити i те, що життiвi цiлi i цiнностi безпосереднiм чином взаiмопов'язанi, а досягнення життiвих цiлей, здiйснення цiнностей пiдсилюi сенс життя i висуваi новi перспективи.

Аксiологiчна система в трактуваннi РЖ.Д.Беха, К.О.Абульхановоi-Славськоi розвиваiться в динамiчно мiнливих вiдносинах, орiiнтованих на життiвi цiнностi. На вищому рiвнi вiдносин реалiзуються духовнi цiнностi. У цих умовах затверджуiться цiннiсть iншоi людини.

Крiм того, такий пiдхiд вимагаi величезних щиросердечних сил, такту, доброти.

Особливе значення для формування особистостi молодшого школяра маi система вiдносин, яка включаi дiловi i цiннiснi параметри умов росту особистостi. Щоб досягти досконалостi в професiйнiй дiяльностi, важливо будувати життя вiдповiдно до цiнностей, вчитися iх переживати, психологiчно засвоювати i вести пошук нових цiнностей як двигуна життiвоi стратегii.

Фундаментально проблема виховних цiнностей розроблялася Б.Т.Лихачовим, який проаналiзував сутнiсть i основний змiст категорii "цiннiсть", виявив джерела i запропонував оригiнальну класифiкацiю цiнностей виховноi системи. З погляду Б.Т.Лихачова, виховнi цiнностi - це духовнi i матерiальнi феномени, що позитивно впливають на людину в силу суб'iктивно - об'iктивних суспiльних умов, обставин, стосункiв. Одним з важливих аспектiв, що розшифровуi сутнiсть виховних цiнностей, i наявнiсть iдеалу особистостi, сучасних уявлень про сутнiсть i призначення людини, що обумовлюi розвиток особистостi. Виховнi цiнностi в системi Б.Т.Лихачова являють собою такi якостi, властивостi, прагнення особистостi, якi мають багатий внутрiшнiй потенцiал i здатнi за певних соцiальних умов зробити людину щасливою i корисною для суспiльства.

Принциповою i iдея Б.Т.Лихачова про те, що виховнi цiнностi "складають духовну основу, базисний духовний компонент особистостi, визначають сутнiсть ii внутрiшнього свiту". Природно, що це духовне ядро особистостi виявляiться в спрямованостi i свiтоглядi людини, у ii знаннях, умiннях i життiвiй силi, яскраво виступаючи особистiсною характеристикою в соцiально обумовлених вiдносинах, дiяльностi i спiлкуваннi (5).

Б.Т.Лихачов дiйшов до висновку про наявнiсть чотирьох основних iнтегративних джерел виховних цiнностей: генетичного, iндивiдуально-особистiсного, природного, соцiумного, соцiально-космiчного. Перше джерело включаi такi феномени, як iнстинкти, психiчнi процеси, енергетичнi ресурси органiзму, i здатне, на думку Б.Т.Лихачова, продукувати виховнi цiнностi свободи та життя, любовi, дбайливостi, колективiзму, гiдностi, урiвноваженостi, волелюбностi, впевненостi в собi й iн.

Найважливiше базисне джерело - природа - породжуi такi цiнностi, як людянiсть, вiдкритiсть, краса свiту, замилування, вiдповiдальнiсть. Головною цiннiстю соцiуму, як одного з невичерпних аксiологiчних джерел, i людина. Саме вона - природна i всеосяжна цiннiсть, вона ж виступаi творцем виховних цiнностей. Правда, при цьому людина повинна бути духовною, мислячою, радiючою, люблячою, страждаючою i т. д., що даi iй пiдстави об'iктивно виступати як природний вихователь.

Соцiум i, насамперед, люди продукують рiзного роду духовну продукцiю: iдеi, знання, образи, що вливаються в духовно-iдейнi iнформацiйнi потоки. У них мiстяться виховнi цiнностi державноi iдеологii, науковi, етичнi, релiгiйнi i естетичнi цiнностi. Соцiумне джерело даi iмпульс розвитковi матерiальних цiнностей у силу самого факту свого реального iснування i безпосереднього впливу на людину, що маi велике значення в ii життi. До матерiальних цiнностей учений вiдносить умови буття, предмети (книжки, зошити, ручки й iн.), у тому числi призначенi для творчоi, iгровоi, спортивноi дiяльностi. Матерiальнi предмети мають цiннiсть, оскiльки сприяють залученню в дiяльнiсть, спiлкування, розвивають особистiсть в iнтелектуальному, моральному, емоцiйному вiдношеннi.

Космос також унiкальне джерело цiнностей, що створюi основи для розвитку таких цiнностей, як романтизм, мрiя, цiлеспрямованiсть, духовна велич людини, таiмниця змiсту i цiлi людського життя. Наукове проникнення в область космосу ще бiльш звеличуi людини.

Таким чином, Б.Т.Лихачов дiйшов висновку про можливу розмаiтiсть основ, що живлять потенцiал аксiологiчних орiiнтирiв.

Створюючи методологiчну базу педагогiчноi аксiологii, необхiдно врахувати закони освiти i дii виховних цiнностей, сформульованi Б.Т.Лихачовим:

1) закон обов'язковоi соцiально-психологiчноi диференцiацii виховних цiнностей як умови суспiльного прогресу i соцiальноi адаптацii людини;

2) закон розквiту або занепаду цiнностей вiдповiдно до темпiв i якостi прогресивного еволюцiйного становлення або стагнацii самого суспiльства;

3) закон стiйкоi залежностi престижностi, актуальностi i популярностi цiнностей вiд об'iктивних потреб у рiзних областях громадського життя, вiд ставлення до тих або iнших явищ, подiй, професiй у суспiльнiй свiдомостi, а також вiд пропаганди, манiпулювання свiдомiстю людей через засоби масовоi комунiкацii;

4) закон корiнноi змiни цiнностей вiдповiдно до нового характеру суспiльних вiдносин;

5) закон психологiчноi й iсторичноi наступностi в суспiльнiй свiдомостi i педагогiчнiй дiяльностi.

6) закон руху, перемiщення в суспiльствi представникiв рiзних шарiв груп, носiiв конкретних цiнностей з однiii соцiальноi групи в iншу.

Виявлено рiзнi пiдходи до пояснення природи цiнностей. Цiнностi визначаються як значущiсть явищ, предметiв реальноi дiйсностi й культури з погляду вiдповiдностi або невiдповiдностi потребам суспiльства, соцiальних спiльнот, груп та окремоi особи (В. Тугарiнов, Б.Чагин, РЖ.Попов, В.Квачахiя та iн.). Цiнностi вiдiграють важливу роль у формуваннi особистостi й виконують мри цьому двi, на наш погляд, основнi функцii. Перша з них полягаi в тому, що цiнностi виступають основою формування й розвитку цiннiсних орiiнтацiй людини. РЖнша ж зводиться до того, що цiнностi мотивують дiяльнiсть i поведiнку, оскiльки орiiнтацiя людини в свiтi й прагнення до мети теж обов'язково спiввiдносяться з цiнностями, якi належать до внутрiшньоi структури особи.

Цiннiснi орiiнтацii i важливим елементом духовноi визначеностi особи. Обираючи ту чи iншу цiннiсть, людина формуi свого роду довгостроковий план поведiнки й дiяльностi. Якщо мотивацiя даi вiдповiдь на питання чому людина дii певним чином, то цiннiснi орiiнтацii висвiтлюють те, заради чого вона дii, чому присвячуi свою дiяльнiсть(5).

У фiлософськiй, психолого-педагогiчнiй науковiй лiтературi (працi В.Водзинськоi, А.Здравомислова, В.Ольшанського, РД.Соколова, Л.Фомiноi, В.Цуккермана, В.Ядова та iн.) цiннiснi орiiнтацii розглядаються як вiдносно стiйка система цiнностей, що виражаiться у здатностi суб'iкта до цiлiсного переживання, усвiдомлення явища або предмета й здiйснення вибiрковоi оцiнноi дiяльностi. Процес формування цiннiсних орiiнтацiй передбачаi виховання здiбностей до цiннiсного сприйняття явищ дiйсностi й мистецтва, формування навичок оцiнних суджень i вибору у сферi художньо-творчоi дiяльностi.

У психологiчно-педагогiчнiй лiтературi проблема цiннiсних орiiнтацiй особистостi зачiпаiться в працях вiдомих вiтчизняних психологiв: Б.Г.Ананьiва, А.А.Бодалiва, Л.С.Виготського, О.М.Леонтьiва, В.М.Мясищева, С.Л.Рубинштейна, Д.Н.Узнадзе. Ряд важливих висновкiв по проблемi розкриваiться в роботах К.А.Абульхановоi-Славськоi, Г.М.Андрiiвоi, Л.РЖ.Божович, Б.С.Братуся, А.Г.Ковальова, В.А.Крутепкого, РЖ.С.Кона, А.М.Матюшкiна, В.С.Мерлина, Б.Ф.Ломова, В.М.Асiiва, В.К.Вилюнаса, Б.РЖ.Додонова, К.М.Волкова, Л.М.Фридмана й iн.

В дослiдженнях цих авторiв встановлено, що цiннiснi орiiнтацii i найважливiшим структурним компонентом особистостi, ii ВлядромВ», що характеризуi не тiльки засобу, за допомогою яких досягаiться мета, але i саму мету людськоi дiяльностi, бiльш того тАУ його життiву позицiю, ii основний змiст.

На думку цих авторiв процес становлення цiннiсних орiiнтацiй безперервний i зв'язаний з розвитком потребо-мотивацiйноi сфери людини. Виявляються цiннiснi орiiнтацii в ситуацii вибору, у смислообразуюючiй дiяльностi, коли вчинок не зв'язаний iз щохвилинними цiлями, змiстами, справами, а за своiм характером здатний змiнювати все життя людини, його представлення про самого себе. При цьому вчинок, як змiна долi, звеличування або загибель людських цiнностей, переосмислення життiве значимого може бути зроблений, як Влвчинок думкиВ» (М.М.Бахтiн), тобто на рiвнi свiдомостi, як акт усвiдомлення людиною навколишньоi дiяльностi, свого ВлЯВ», iнших людей (М.К.Мамардашвiлi, П.Я.Гальперiн, З.Л.Рубинштейн, В.Н.Ротенберг.).

У дослiдженнях А.Г.Асмолова, В.А.Петровського, В.Ф.Петренко, Ф.РД.Василюка показаний взаiмозв'язок розвитку цiннiсних орiiнтацiй особистостi з процесами усвiдомлення i переживання нею основних орiiнтацiй особистiсних цiнностей. На думку авторiв, механiзмiв, що дозволяють розкрити людинi не прагматичну, а значеннiву, моральну сторону вчинку, i оцiнка, зiставлення мотивiв i цiлей, цiлей i засобiв iхнього досягнення (10).

Проблема виховання цiннiсних орiiнтацiй у процесi навчання зачiпаiться рiзними авторами тiльки побiчно, у процесi рiшення сумiжних питань, таких як:

- виховання iнтересу (Ш.А.Амонашвiлi, А.К.Дусавицький, РД.М.РЖльiн, А.М.Лиханов i iн.);

- формування моральноi свiдомостi школярiв (Ю.РЖ.Бабанський, М.РЖ.Боришевський, РЖ.С.Кузьмичев, Н.Г.Дайрi, В.Т.Лихачов i iн.);

- виховання морально-естетичного iдеалу учнiв (А.РЖ.Бурова, Н.С.Витковська, В.РЖ.Горинь, Д.Н.Джолла, В.А.Кратинова, РД.В.Квятковський, РЖ.С.Кузмичев, Н.Л.Лейзеров, РЖ.С.Марьiнко, В.А.Сухомлинський, Ю.М.Хижняк, Г.П.Шевченко, А.Б.Щербо, С.Г. Якобсон i iн.);

- виховання моральноi культури особистостi (В.П.Андрущенко, РЖ.М.Даниленко, Н.К.Кириченко, В.Г.Кремiнь, П.В.Сохань, РЖ.В.Надольний i iн.)(10)

Короткий екскурс в iсторiю фiлософii, етики i педагогiки зв'язаний з необхiднiстю показати, що духовна культура людини i людства у всiх ii формах i проявах споконвiчно цiннiсно орiiнтована. Особливо це стосуiться виховання як основного способу трансляцii культури. Права Н.Б.Крилова, роблячи висновок, Влщо цiннiсний характер освiти i виховання - непорушна iстина педагогiкиВ» (11).

Якщо представити розвиток основних гуманiстичних цiнностей виховання як цiлiсний iсторичний процес, то з всiiю очевиднiстю виявиться, що усе воно побудовано на вiчному пошуку добра, iстини та краси в людинi.

Усе вищесказане, ставить нас перед необхiднiстю визначити тi пiдходи до категорii Влцiннiснi орiiнтацii особистостiВ», що найбiльше вiдповiдають задачам нашого дослiдження. РДдиноi думки щодо змiсту даного поняття у фiлософськiй лiтературi немаi. Однi автори визначають його через категорiю ВлустановкаВ», iншi тАУ через категорii ВлспрямованiстьВ», ВлвiдносиниВ». Найбiльш прийнятим у фiлософськiй лiтературi i визначення цiннiсних орiiнтацiй особистостi через поняття ВлвiдношенняВ».

Наприклад, А.Г.Здравомислов i В.А.Отрут визначають цiннiснi орiiнтацii особистостi як Влнайважливiше структурне утворення особистостi, що виражаi виборче вiдношення особистостi до основних соцiальних цiнностейВ»(11).

Аналогiчну позицiю займаi В.Г.Харчев, вважаючи, що цiннiснi орiiнтацii Влодин з найважливiших елементiв структури особистостi, оскiльки в них у концентрованiй формi вираженi суб'iктивнi вiдносини до об'iктивних умов ii буття, визначена спрямованiсть ii поводженняВ»(12).

В.В.Водзинський розумii пiд цiннiсними орiiнтацiями особистостi Влвизначену структуру вiдносин особистостi до фактiв дiйсностi, конкретний прояв вiдносин, що протiкаi у формi фiксованих установокВ». РД.В.Золотухiна-Аболiна визначаi цiннiснi орiiнтацii як Влусвiдомлене вiдношення суб'iкта до об'iкта або iншого суб'iктаВ». В.М.Сагатовський розумii пiд цiннiсними орiiнтацiями Влсистему цiнностей особистостi, i спрямованiсть свiдомостi на iхню реалiзацiюВ» (13).

Очевидно, що осмислити сутнiсть поняття Влцiннiснi орiiнтацii особистостiВ» можливо тiльки усвiдомивши фiлософський змiст категорiй ВлцiннiстьВ» i ВлвiдношенняВ».

Уживане в фiлософськiй лiтературi поняття ВлвiдношенняВ», вiдбиваi той зв'язок, що виникаi мiж предметом i суб'iктом у процесi дiяльностi i характеризуiться значенням першого для другого. Вiдношення, що вiдбиваi позитивне значення предмета для суб'iкта, називаiться цiннiсним (там же). Поняття ВлцiннiстьВ» маi у фiлософськiй лiтературi два значення. Одна група фiлософiв додаi цьому поняттю змiст, близький до категорii ВлзначенняВ». (Л.М.Архангельський, В.В.Ольшанський, М.РЖ.Сидоренко й iн.). Наприклад, В.Б.Ольшанський вважаi, що цiннiсть це Влсвоiрiднi маяки, що допомагають помiтити в потоцi iнформацii те, що найбiльш важливо (у позитивному або негативному змiстi) для життiдiяльностi людиниВ».

РЖншi (С.Ф.Анiсiмов, О.Г.Дробницький, В.М.Сагатовський, В.П.Тугарiнов i iн.) визначають категорiю ВлцiннiстьВ» через поняття ВлблагоВ», тобто через його головну властивiсть задовольняти дiйсну, розумну, позитивну потребу iндивiда.

Оскiльки ми намагаiмося знайти механiзми виховання орiiнтацiй школярiв не духовнi цiнностi, остiльки виникаi необхiднiсть визначити, що ми розумiiмо пiд Влдуховними цiнностямиВ». Виходячи з того, що цiннiсть Влце завжди щось позитивне-значиме з погляду задоволення розумноi потреби людиниВ», ми приймаiмо точку зору тих авторiв, що вважають, що духовнi потреби iндивiда i пiдроздiляються на пiзнавальнi, моральнi, естетичнiВ»(13).

Такий пiдхiд дозволяi видiлити критерii духовних цiнностей. У лiтературi розрiзняють кiлька таких критерiiв, що обумовлено тим, що духовнi цiнностi (пiзнавальнi, моральнi, естетичнi) рiзнi по своiму змiстi i характеровi дiяльностi, неправильноi на iхнi виробництво i споживання.

Так, мiрою визначення пiзнавальних i наукових цiнностей i iстина, естетичних i художнiх тАУ краса, моральних тАУ добро, справедливiсть, воля. Бiльшiсть авторiв (Анiсiмов С.Ф., Л.М.Архангельський, М.А.Василенко, А.РЖ.Донцов, О.Г.Дробницький, В.Б.Ольшанський, М.РЖ.Сидоренко, В.М.Сагатовський, В.П.Тугаринов i iн.) вiдносять цi явища духовного життя до ii вищих загальнолюдських цiнностей, що зберiгають своi позитивне значення i за всiх часiв i для всiх людей. Перерахованi фiлософськi категорii, що позначають цiннiсно-вище i виражають абсолютну, iдеальне досконалiсть, i абстракцiями, що реального життя не вiдповiдають якiсь реальнi конкретнi об'iкти. Проте, саме вони служать пiдставою оцiнки тих або iнших явищ духовного життя, втiлюючи в собi представлення конкретноi епохи про моральну й аморальному, прекрасному i потворному, щирому i помилковому.

Ми подiляiмо думку РД.В.Золотухiной-Аболiной, яка пише, що вищi духовнi цiнностi володiють принципово не утилiтарним i не iнструментальним характером. Виконуючи свою цiннiсну функцiю вони виступають iнтегральними регуляторами дiяльностi, спрацьовуючи на рiвнi фундаментального вибору, коли людина визначаi себе як особистiсть. РЗхньою особливiстю i те, що в повсякденнiй дiяльностi, текучцi щоденностi цi цiнностi можуть якби розсiюватися, слуху незримi тлом для вчинкiв i дiй людини, однак, вони не втрачають при цьому своiй значимостi й у ситуацii вибору миттiво ВлконцентруютьсяВ», виступаючи могутнiм побудником до визначеного типу поводження(12).

Крiм поняття Влдуховнi цiнностiВ», у фiлософськiй лiтературi останнього рокiв усi частiше зустрiчаються поняття ВлзагальнолюдськiВ», ВлвищiВ» цiнностi. Критерiiм iхнього видiлення i життя, досвiд, потреби не однiii людини, а всього людства в цiлому.

Особливий iнтерес представляють судження по цьому питанню М.К.Мамардашвiлi, А.Ф.Лосiва, В.Д.Диденко, М.М.Бахтiна, РД.В.Золо-тухiной-Аболiной i iн(13)(14).

Так, М.К.Мамардашвiлi як вищу цiннiсть називаi людину, що на думку фiлософа i вiдправною крапкою в шкалi загальнолюдських цiнностей. Цю же точку зору у свiй час висловлював М.М.Бахтiн. Вирiшуючи проблему орiiнтацii i вибору, М.М.Бахтiн зв'язував неi з культурою людини, що вiн визначав як Влвiдповiдальне буття людини, що пропонуi вiльний вибiр вчинку й особисту вiдповiдальнiсть за нього(17).

Цiкава точка зору В.Д.Диденко, що вiдноситься до вищих цiнностей Влжиття в ii iндивiдуальному, родовому i планетарно-космiчному вимiрi, творчiсть, як дiяльно людський спосiб життiдiяльностi, волю, як глибинну, необхiдну умову i кiнцеву мету життя людини i соцiумуВ»(15).

В останнi роки проблема цiннiсних орiiнтацiй особистостi знову пiднiмаiться в науковiй лiтературi, але вже не стiльки у фiлософсько-соцiологiчному, скiльки у фiлософсько-етичному планi. Зв'язано це насамперед з тим напруженим процесом переоцiнки цiнностей, що охопив сьогоднi всi сторони громадського життя, торкнувся кожноi людини. У зв'язку з цим змiнився пiдхiд до вивчення цiннiсних орiiнтацiй особистостi. З питань готовностi учнiвськоi молодi до працi, професiйнiй орiiнтацii, орiiнтацii на працю як вищу моральну цiннiсть, увагу бiльшостi авторiв переключилося на проблему готовностi особистостi надходити морально, здiйснюючи свiй вибiр вiдповiдно до загальнолюдських представлень про iстину, добро i красу.

У роботах цiлого ряду авторiв питання цiннiсних орiiнтацiй особистостi зачiпаiться в зв'язку з рiшенням бiльш загальних проблем, таких, як:

- переосмислення змiсту вищих людських цiнностей (М.К.Мамардашвiлi, А.Ф.Лосiв, В.Д. Диденко);

- визначення нового образа моралi (А.А.Гусейнов)(16);

- виявлення й усвiдомлення зв'язкiв: культура i моральнiсть, моральнiсть i сучаснiсть, моральнiсть i особистiсть.

Психологiчний пiдхiд до проблеми формування цiннiсних орiiнтацiй особистостi зв'язаний з iменами видних вiтчизняних психологiв: Б.Г.Ананьiва, М.РЖ.Бодалева, Л.С.Вигодського, А.М.Леонтьiва, В.М.Мясищева, С.Л.Бубинштейна, Д.Н.Узнадзе. Ряд важливих висновкiв про характер спiввiдношень виховання i процесу соцiалiзацii особистостi, що розкривають природу ii цiннiсних орiiнтацiй утримуiться в роботах К.А.Абульхановоi-Славськоi, Г.М.Андрiiвiй, Л.РЖ.Божович, Б.С.Братуся, М.М.Бобневой, Л.П.Буiвоi, А.Г.Ковальова, В.А.Крутецького, РЖ.С.Кону, А.М.Матюшкiна, В.С.Мерлiна, Б.Ф.Ломова, К.К.Платонова. В iнших роботах В.Г.Асiiва, В.К.Вилюнаса, В.РЖ.Додонова, К.М.Волкова, Л.Г.Фридмана розкритий зв'язок цiннiсних орiiнтацiй з потребо-мотивацiйноi i емоцiйною сферами особистостi.

В.Н.Мясищев, розробляючи теорiю вiдносин, показав, що цiннiснi орiiнтацii-центри духовного розвитку особистостi, що виступають як цiлiсна сукупнiсть або система свiдомих вiдносин особистостi до суспiльства, групi, працi, самоi собi. Аналогiчну позицiю у вiдношеннi цiннiсних орiiнтацiй особистостi займаi А.Г.Ковальов, обТСрунтовуючи ii тим, що Влособистiсть людини як члена суспiльства знаходитися в сферi впливу рiзних вiдносин.. економiчних вiдносин, морально-полiтичних i т.д., разом з тим вона сама виявляi i характеризуi себе своiми вiдносинами. Цi вiдносини розкривають моральний вигляд особистостi, ii життiву позицiюВ»(18).

Аналiз фiлософськоi, соцiологiчноi i психолого-педагогiчноi лiтератури дозволяi зробити висновок про те, що в науцi поки немаi однозначного визначення поняття Влцiннiснi орiiнтири особистостiВ», тi становить нас перед необхiднiстю розкрити наше розумiння даноi категорii, ii змiст i структуру.

В основi нашого розумiння сутностi категорii Влцiннiснi орiiнтири особистостiВ» лежить позицiя тих фiлософiв, психологiв, педагогiв, що визначають ii як структурний компонент особистостi, в основi якого - система цiнностей вiдносин до дiйсностi, змiстом якоi i усвiдомлення особистiстю об'iктивного блага i переживання його як цiнностi. У результатi привласнене особистiстю як цiннiсть об'iктивне благо здобуваi здатнiсть регулювати i направляти життiдiяльнiсть особистостi (В.Н.Мясищев, С.Л.Рубинштейн, Л.М.Фридман, К.М.Волков, А.В.Зосимовський, Т.РД.Конникова, О.Г.Дробницький, М.Г.Казакiна й iн.).

Як видно з визначення, категорiя Влцiннiснi орiiнтири особистостiВ» мiстить у собi три компоненти:

1.Пiзнавальний тАУ усвiдомлення об'iктивних рис, властивостей, якостей явищ дiйсностi в iхнiй значимостi для iнших людей; усвiдомлення фактiв дiйсностi в iхнiй значимостi для себе.

2.Емоцiйний тАУ переживання цiнностi предмета, явища, якостi, факту..

3.Мотивацiйний тАУ готовнiсть надходити вiдповiдно до прийнятого (усвiдомлюваною i пережитоi) цiннiстю в ситуацii вибору.

Видiлення кожного з цих структурних компонентiв поняття обумовлено тими психiчними процесами, що забезпечують виконання даним особистiсним утворенням його цiннiсно-орiiнтацiйноi функцii.

1.1.Основнi елементи змiсту освiти:

1.РЖнформацiя, яка пiдлягаi засвоiнню тобто перетворенню в знання. Знання тАУ це цiлiсна система вiдомостей, пiзнання, якi накопиченi людством. У школi повиннi бути засвоiннi основнi поняття, термiни, факти повсякденноi дiйсностi й науки, закони науки; теорii, якi мiстять систему наукових знань; знання про шляхи, методи пiзнання, типи i способи розумових дiй; оцiннi знання, тобто такi, якi характеризують суспiльне, особистiсне значення для людини матерiалу, що вивчаiться.

2.Способи дiяльностi, досвiд iх здiйснення. Тут видiляiться досвiд здiйснення вiдомих способiв дiяльностi, який втiлюiться в умiннях i навичках учнiв, якi засвоiли цей досвiд. Умiння тАУ свiдоме оволодiння сукупнiстю певних навчальних операцiй (способiв здiйснення дiй). Навички тАУ усталенi способи дiяльностi учнiв, автоматизованi вмiння. Умiння i навички тАУ це способи дiяльностi учнiв на основi набутих знань.

Розрiзняють умiння i навички спецiальнi i загально навчальнi. Спецiальнi, предметнi умiння, формуються на матерiальнi конкретного предмета (навички розвтАЩязання обчислювальних задач, граматичного розбору, лiтературного аналiзу та iн.). Серед загально навчальних умiнь i навичок видiляють (Ю.К.Бабанський):

1) навчально-органiзацiйнi тАУ умiння рацiонального планувати дiяльнiсть, визначити ii завдання, умiння створювати умови дiяльностi;

2) навчально-iнформацiйнi тАУ умiння працювати з книгою, вести бiблiографiчний пошук;

3) навчально-iнтелектуальнi тАУ умiння видiляти головне, аналiзувати, порiвнювати, синтезувати, зiставляти, рацiонально запамтАЩятовувати, здiйснювати самоконтроль у навчально-пiзнавальнiй дiяльностi, доводити обТСрунтовувати тощо.

Всi групи вмiнь повиннi забезпечити потребу особистостi в самоосвiтi i самовихованнi.

3.Досвiд творчоi дiяльностi, тобто дiяльностi, в результатi якоi створюiться обтАЩiктивно чи субтАЩiктивно нове завдяки специфiчним процедурам:

- самостiйного переносу ранiше засвоiних знань i вмiнь у нову ситуацiю;

- знаходження оригiнального розвтАЩязання проблеми в умовах, коли вiдомi iншi;

- видiлення новоi проблеми в знайомiй ситуацii або новоi функцii обтАЩiкта. Вважаiться, що найбiльша труднiсть вiдкриття полягаi не стiльки у проведеннi необхiдних спостережень, експериментiв для одержання нових фактiв, скiльки у змiнi традицiйних пiдходiв до iх тлумачення;

- бачення альтернативних варiантiв вирiшення проблем;

- комбiнування ранiше вiдомих способiв у новий.

Слiд вiдзначити вiдносну незалежнiсть змiсту третього компонента вiд перших двох, тому що наявнiсть знань i засвоiних за зразком умiнь не забезпечуi творчих потенцiй школяра. Вони можуть проявлятися i при досить обмежених за обсягом знаннях. Але одночасно РЖ.Я.Лернер, РЖ.К.Журавльов зазначають, що вирiшальною передумовою творчого виховання в сучасних умовах i iнтелектуальний розвиток особистостi: розвиненiсть памтАЩятi, уваги, здатнiсть до знаходження чисельних видiв звтАЩязкiв, процесуальних якостей, регулювання своii пiзнавальноi дiяльностi.

Американськi педагоги П.Барнс i Т.Брукс визначили 12 iнтелектуальних процесiв, котрi необхiднi кожному: абстрагування, аналiз, класифiкацiя, складання рiвняння, оцiнка, узагальнення, висновки, складання послiдовностi, iмiтацiя, синтез, теоретичне мiркування, переклад або трансформацiя думки.

Оволодiння досвiдом творчоi дiяльностi передбачаi не тiльки iнтелектуальний аспект особистостi, а i ii психологiчнi, характерологiчнi риси, до яких вiдносяться: настирливiсть у досягненнi мети, незалежнiсть, почуття гiднiсть, чеснiсть у пошуках iстини, в спiлкуваннi, а також активнiсть духовного потенцiалу людини, ii внутрiшнiй дiалог, самоаналiз, саморефлексiю, перегляд особистiсних цiннiсних орiiнтацiй, процес самопiзнання, саморозвитку. Отже, творчiсть вимагаi iнтелектуального, емоцiйного i вольового напруження.

4.Досвiд емоцiйно-цiннiсного ставлення, який передбачаi наявнiсть знань, умiнь, але не зводиться до них i полягаi у формуваннi ставлення школярiв до свiту, дiяльностi, наукових знань, моральних норм, iдеалiв. РЖ доки таке ставлення не сформульоване, немаi можливостi говорити про вихованiсть. РДдиним способом i умовою засвоiння емоцiйного вiдношення, сприйняття обтАЩiкта як цiнностi i переживання, що сприяi виникненню iнтересу до предмета, окремого явища i потреби i дiяльностi.

Емоцiйно-цiннiсне ставлення виконуi регулюючу функцiю у формуваннi соцiального досвiду, регулюi вибiркове ставлення до обтАЩiктiв i дiяльностi, визначаi вiдповiднiсть дiяльностi i обтАЩiктiв до потреб особистостi, виробляi оцiнку iмовiрностi задоволення потреб, створюi iмпульс до дiяльностi, вiдбиваiться на ii темпi, якостi й рiвнi.

1.2.Особливостi формування цiннiсних орiiнтацiй в структурi виховання особистостi школяра.

Риси духовного свiту дитини найбiльш iнтенсивно формуються у молодшому шкiльному вiцi, що доведено у працях багатьох вчених, педагогiв та психологiв: Н.Ветлупноi, М.Басова, Л.Виготського, А.Запорожця, Н.Луйтеса, Т.Гумениковоi, О.ДемтАЩянчука та iнших. Саме у цей перiод життя дитина засвоюi основи систематичних знань, формуiться фундамент ii характеру, волi, свiтогляду, iдеалiв, моральних поглядiв та переконань. Для морального виховання дитини, ii нормального соцiального розвитку важливе значення маi формування у неi емоцiйного позитивного ставлення до дiйсностi. Позитивний емоцiйний стан основа приязного, доброзичливого ставлення до людей, готовностi до продуктивного спiлкування. Негативнi емоцiйнi стани можуть бути чинниками озлобленостi, страху, вiдчуження, заздрощiв.

Поява в життi суспiльства системи загальноi обовтАЩязковоi середньоi освiти зумовила видiлення особливого перiоду в розвитку дитини тАУ молодшого шкiльного вiку. Вiн вiдсутнiй у дiтей, якi взагалi не вчилися у школi або ж освiта яких завершилася на цiй початковiй ланцi. РЖ цей перiод вiдбуваiться активне анатомiко-фiзiологiчне дозрiвання органiзму.

До шести-семи рокiв зростаi рухливiсть нервових процесiв, дещо збiльшуiться врiвноваженiсть процесiв збудження i гальмування.

У цьому вiцi також вiдбуваються

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi