Термiнологiчна робота на уроках зоологii

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. РОБОТА З ТЕРМРЖНАМИ НА УРОКАХ БРЖОЛОГРЖРЗ

1.1 Поняття про термiн

1.2 Система термiнологiчноi роботи при вивченнi бiологii

РОЗДРЖЛ 2.ПРИЙОМИ ТЕРМРЖНОЛОГРЖЧНОРЗ РОБОТИ ПРИ ВИВЧЕННРЖ БОТАНРЖКИ В 7-МУ КЛАСРЖ

2.1 Термiнологiчна робота при вивченнi нового матерiалу

2.2 Термiнологiчна робота при закрiпленнi матерiалу

2.3 Роль пiдручника при роботi над термiнами

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Оволодiння системою понять по предмету тАУ застава успiшного протiкання навчального процесу, навчання учнiв в будь-якiй дисциплiнi i, звичайно, бiологii.

Шкiльний курс бiологii неоднорiдний, але являi собою систему взаiмоповтАЩязаних понять, закономiрностей, якi вираженi системою термiнiв.

Систематична робота педагога з термiнами дозволяi пiдвищити якiсть освiтнього процесу, полегшить пiдготовку школярiв до урокiв, збагатить iх словниковий запас, формуi в них тАЮпочуття мовитАЭ.

Термiн тАУ це тАЮслово або словосполучення, що i назвою поняття якоi-небудь спецiальноi областi науки, технiки, мистецтватАЭ. Таким чином, термiн може служити назвою поняття i вiдображати змiст поняття. Термiни шкiльного курсу бiологii пов'язанi з поняттями науки i входять у визначення поняття. Методика формування бiологiчних понять на емпiричному рiвнi розроблена Верзилiним, Риковим, Звiрiвим, Корсунскою i iншими методистами. На сучасному етапi формуються й iншi пiдходи до засвоiння понять, наприклад, теоретичний пiдхiд, здiйснюваний Комiсаровим, Давидовим, Ельконiним.

Бiологiчна освiта учнiв у середнiй школi починаiться з вивчення роздiлу тАЮРослиниВ», який поiднуi найважливiшi елементи рiзних напрямкiв цiii науки: морфологii, анатомii, фiзiологii, систематики, екологii рослин, тому змiст шкiльного курсу ботанiки складаiться iз системи взаiмозалежних морфологiчних, анатомiчних, фiзiологiчних i iнших понять. У цьому шкiльному роздiлi починають формуватися i розвиватися основнi загально бiологiчнi поняття: живий органiзм, клiтина - структурна одиниця живого органiзму, обмiн речовин, iндивiдуальний розвиток органiзмiв, зв'язок органiзму з навколишнiм середовищем, взаiмозв'язок будови i функцiй, iсторичний розвиток органiзмiв. Багато ботанiчних понять тАФ це складова частина загально-бiологiчних понять. От чому вiд якостi ботанiчних знань учнiв залежить рiвень iхнiх загально-бiологiчних знань.

ОбтАЩiкт дослiдження тАУ процес засвоiння термiнiв учнями.

Предмет дослiдження тАУ термiнологiчна робота при вивченнi бiологii в 7-му класi.

Мета роботи: ознайомитись з прийомами термiнологiчноi роботи при вивченнi бiологii в 7 класi.

Завдання роботи:

1. Встановити, як ми розумiiмо слово тАЮтермiнтАЭ, дати визначення та зтАЩязувати як класифiкують термiни.

2. Показати органiзацiю та систему роботи з бiологiчними термiнами при вивченнi бiологii.

3. Ознайомитись з прийомами термiнологiчноi роботи пiд час викладання ботанiки в 7-му класi.

РОЗДРЖЛ 1. РОБОТА З ТЕРМРЖНАМИ НА УРОКАХ БРЖОЛОГРЖРЗ

1.1 Поняття про термiн

Термiн тАУ член конкретноi термiнологiчноi системи, тому термiнологiя тАУ це не випадкова сукупнiсть слiв, а система взаiмоповтАЩязаних термiнiв, якi позначають систему понять будь-якоi областi знань.

Термiн, як правило, виконуi двi функцii: слугуi назвою поняття (номiнативна функцiя) та вiдображуi змiст поняття. Однак термiни для кожноi науки нечисленнi та обовтАЩязково повтАЩязанi з поняттями даноi науки.

Термiн нерозривно повтАЩязаний з поняттям. Термiни i поняття знаходяться в певних корелятивних спiввiдношеннях, якi заключаються в наступному: термiн входить до визначення поняття, але визначення поняття не зводиться до термiна. Разом з розвитком поняття вiдбуваiться i розвиток значення термiнiв.

РД багато термiнiв, якi словесними виразами вiдображують сутнiсть поняття. Цi термiни i короткими визначеннями понять, наприклад одноклiтиннi, земноводнi.

Ряд термiнiв тiльки частково вiдображують будь-яку сторону понять.

Таким чином, термiни можна класифiкувати з врахуванням iх словесного значення, а також вiдносно категорiй тих спецiальних понять, якi вони позначають. Серед термiнiв можна видiлити морфологiчнi, фiзiологiчнi, анатомiчнi, екологiчнi, еволюцiйнi, систематичнi та iншi термiни.

Можлива i iнша класифiкацiя бiологiчних термiнiв тАУ по кiлькостi слiв, якi вживаються для iх позначення. Так як засвоiння термiну, його запамтАЩятовування i переклад в мовний апарат тiсно повтАЩязанi с памтАЩяттю, то термiни, якi складаються з одного, двох, трьох слiв не можна розглядати як рiвноцiннi для запамтАЩятовування. Тому можна видiлити категорiю простих термiнiв, якi складаються з одного слова та складних, якi складаються з декiлькох слiв (кровообiг).

Якщо розглядати категорii термiнiв виходячи з останнiх двох груп, то можна сказати, що бiльшiсть анатомо-морфологiчних, систематичних, медичних, екологiчних категорiй складаються з простих термiнiв, а бiльшiсть фiзiологiчних термiнiв складнi за складом. Так як затрати памтАЩятi на рiзнi групи термiнiв рiзнi, то розбираючи матерiал уроку на тему, роздiл слiд орiiнтуватися не тiльки на кiлькiсть вiдiбраних термiнiв, але й на складнiсть термiнiв.

Будучи назвою поняття i вiдображаючи його змiст, термiн даi змогу чiтко i зрозумiло передати суть матерiалу, що вивчаiться.

Слiд придiляти особливу увагу семантицi та етимологii наукових термiнiв, бо часто i розходження побутових i наукових значень одного й того самого термiна.

Уведення термiна можливе в рiзний час формування в учнiв нового поняття. Це залежить вiд змiстовного значення термiна. На першому етапi уроку можна провести роботи, за допомогою яких перевiряють засвоiння нових термiнiв пiд час виконання домашнього завдання. Це бiологiчнi диктанти, головоломки, елементи гри ВлланцюжокВ» тощо.

Пiд час мотивацii навчальноi дiяльностi учнiв потрiбно пояснювати семантику i етимологiю вiдповiдних термiнiв.

Упродовж сприйняття та засвоiння нового матерiалу вчитель за допомогою термiнiв передаi суть матерiалу, що вивчаiться. Закрiплювати новi термiни можна у виглядi гри, складання кросвордiв, головоломок, схем тощо.

У диференцiйному домашньому завданнi можна запропонувати учням скласти кросворди, головоломки, розповiдi Мюнхгаузена, використовуючи новi термiни. Правильно органiзована термiнологiчна робота пiд час викладання курсу бiологii даi змогу засвоiти основнi бiологiчнi термiни й поняття, закрiпити знання учнiв та практичнi вмiння, перевiрити засвоiння вивченого матерiалу, пiдвищити якiсть здобутих знань.

Термiнологiя як наука набула самостiйностi у серединi ХРЖХ ст., а народилась вона в надрах лiнгвiстики. РЗi завданнями було чiтко визначити спiввiдношення, в якому знаходяться слово i термiн. Слово тАУ це найменування предмета, iсторично закрiпленим за ним народом. У словоутвореннi велику роль вiдiграi змiстове значення тАУ семантика.

Вiдповiдно, слова несуть певне змiстове навантаження, яке маi значення у словоутвореннi, тому у вивченнi i становленнi мови народу словарна робота повинна займати ключове мiсце. Багато слiв багатозначнi i потребують уточнення. Крiм цього слово маi психологiчнi властивостi i може нести емоцiйнi барви. Але iснують такi слова, для яких психологiчне значення мiнiмальне. Це тАУ термiни.

Термiн тАУ це слово або словосполучення, що i назвою певного поняття спецiальноi галузi науки, технiки, мистецтватАж Термiнологiя тАУ це система взаiмозвтАЩязаних термiнiв, що означають систему понять певноi галузi знань. Термiн виконуi двi функцii: слугуi назвою поняття та виражаi змiст поняття. Кожна наука маi своi термiни, якi повтАЩязанi з ii поняттями. Поняття тАУ це форма мислення, що виражаi певнi властивостi, звтАЩязки та вiдношення предметiв та явищ у iхньому протирiччi i розвитку.

РЖз власного досвiду менi вiдомо, що засвоiння програмового матерiалу iз бiологii буде високим, якщо учнi мiцно, своiчасно i систематично оволодiють необхiдним словарним запасом i зрозумiють мову цiii науки через засвоiння спецiальних термiнiв. Процес оволодiння термiнами та iх використання мають своi особливостi та труднощi. Якщо учнi не можуть або не хочуть засвоювати бiологiчнi термiни тАУ це призводить до нерозумiння мови бiологii, ii перекручування i невпiзнанностi. Особливо це стосуiться iншомовних термiнiв. Менi вiдомо, що не кожен учень засвоюi термiнологiю, особливо латинську чи грецьку, з першого прочитання чи прослухання. В такому випадку незрозумiлий термiн можна замiнити простiшим, але не завжди це вдаiться, тому що не кожен термiн взаiмозамiняiться. А ще при такiй замiнi втрачаiться чiткiсть i точнiсть висловлювання.

Робота над кожним термiном, його формулюванням та визначенням дозволяi менi перевiрити правильнiсть розумiння учнями сутностi бiологiчних понять. Дуже важливо, щоб термiни запамтАЩятовувались не механiчно, а усвiдомлено. Якiсть засвоiння термiнiв складаiться iз наступних прийомiв:

- приговорювання термiнiв, особливо iншомовного походження, вголос;

- робота над засвоiнням орфографii термiнiв;

- запис термiнiв на дошцi;

- тренувальнi вправи на спiввiдношення термiну з поняттям;

- морфологiчний та фонетичний аналiз термiнiв;

- аналiз та синтез термiнiв, якi складаються з двох слiв;

- використання термiнiв у рiзноманiтних навчальних ситуацiях.

2.2 Система термiнологiчноi роботи при вивченнi бiологii

Мiцне засвоiння понять може здiйснюватись тiльки у випадку, коли учнi своiчасно та систематично оволодiвають необхiдним словарним запасом, пiзнають мову науки через засвоiння спецiальних термiнiв. Точне розумiння термiнiв даi можливiсть глибше проникнути в певну область науки, свiдомо засвоювати ii.

Процес оволодiння школярами термiнами, переклад iх у свiй словарний запас та використання в своiй мовi маi своi особливостi та труднощi. Вiдсутнiсть правильноi термiнологiчноi роботи в шкiльнiй практицi, як правило, обумовлюi термiнологiчну неграмотнiсть дiтей при написаннi та в уснiй мовi, нерозумiння мови дисциплiни. Погане знання орфографii та вимови учнiв веде до того, що термiни спотворюються до невпiзнанностi.

Причинами спотворювання термiнiв та слiв i нерозумiння внутрiшнiх звтАЩязкiв мiж поняттями та значенням слова, а також в не умiннi провести морфологiчний аналiз термiна. Особливу увагу необхiдно придiляти семантизацii, тобто усвiдомлюваному значенню термiну. Семантизацii часто потребують i росiйськi назви, якi стали спецiальними термiнами.

Один з недолiкiв iснуючих шкiльних пiдручникiв i допомога з бiологii - зовсiм недостатнi розкриття в них етимологii наукових термiнiв. От чому вчитель змушений у багатьох випадках сам вишукувати джерела походження слова, а це, як правило, нелегко. Вiдомо, що далеко не всi учнi засвоюють термiнологiю з першого прочитання або прослуховування. Для того щоб полегшити цей процес засвоiння, багато вчителiв у рядi випадкiв прибiгають до термiнiв-замiнникiв, але такий прийом не завжди приносить бажанi результати.

Мiркуючи теоретично, можна припустити, що замiна одних термiнiв iншими, бiльш простому i зрозумiлими, повинна сприяти розумiнню i запам'ятовуванню матерiалу. У деяких випадках термiни-замiнювачi дiйсно кориснi, але таких випадкiв дуже небагато. Набагато частiше вони не тiльки не сприяють засвоiнню, але значно затрудняють його, тому що термiни-замiнники, як правило, недостатньо фiксують ознаки предмету, виявляються псевдо орiiнтуючими.

Прагнення деяких учителiв спростити освiтнiй матерiал на основi виключення наукових термiнiв - шлях невiрний. Вiн створюi незручностi: витрачаiться багато часу на перерахування, описи, додатковi тлумачення, мову втрачаi чiткiсть, точнiсть викладу. Вживаючи термiни-замiнники, варто виходити з того, що слово вiдiграi iстотну роль у формуваннi поняття. Варто враховувати, що для учнiв важкими являють назви i термiни латинського або грецького кореня, якi не можуть бути свiдомо сприйнятi без знання древнiх мов. Тому в шкiльне природознавство уникають уводити латинськi назви в тих випадках, де вони можуть бути замiненi росiйськими. Там, де науковi iноземнi термiни не мають еквiвалентiв росiйською мовою, вони даються в звичайнiй транскрипцii. У зв'язку з цим варто чiтко виписувати такi назви i термiни на класнiй дошцi, звернувши особливу увагу на iхнi написання. На практицi далеко не усi вчителi користуються даним прийомом i ще в бiльш рiдких випадках вимагають вiд учнiв записiв термiнiв у зошит з вiдповiдним поясненням.

В окремих випадках значення наукових термiнiв, взятих з розмовноi росiйськоi мови, розходиться зi звичним побутовим вживанням слiв. Часто вони зустрiчаються в ботанiцi. Для того щоб ламання звичних i прийнятих у повсякденнiй мовi назв не викликала здивувань з боку школярiв, яким iнодi здаiться, що вчитель сам плутаiться в термiнологii . У життiвiй практицi часто говорять ВлстручкиВ» гороху (маючи у видi чисто зовнiшню ознаку подiбностi). При узагальненнi типiв плодiв учнi, не видiляючи основну ознаку бобових рослин тАФ наявнiсть плодiв-бобiв, змiшують iх iз плодами, якi вiдносяться до типу стручок.

Робота над кожним термiном, формулюванням або визначенням дозволяi вчителевi перевiрити правильнiсть розумiння учнями сутностi понять, а також попередити перекручування на самому початку iх формування. РЖнакше кажучи, необхiдно ретельно працювати над змiстом поняття, це буде сприяти кращому запам'ятовуванню термiна, формулювання, визначення.

Аналiз досвiду роботи вчителiв показав, що лише цiлеспрямована робота над змiстом поняття приводить до глибокого запам'ятовування термiнiв, у той час як опiр тiльки на словникову роботу без належного пояснення сутностi поняття даi невисокi результати запам'ятовування.

У роботi над засвоiнням понять, термiнiв учнi зустрiчаються з великими труднощами: складнiстю понять, запам'ятовуванням слiв iноземного походження, якi важко вимовляються, великою кiлькiстю термiнiв, невiдповiднiстю повсякденних слiв з науковими термiнами i т.д. Бiльшiсть з них пов'язанi з недостатньою аналiтичною дiяльнiстю учнiв. Любий термiн, який позначаi конкретне поняття, являi собою якийсь ступiнь узагальнення, у той час як всяке узагальнення пов'язане з умiнням аналiзувати те, що спостерiгаiться. Видiляючи несуттiвi ознаки, учнi можуть робити помилковi узагальнення.

РЖснують загально-дидактичнi умови засвоiння науковоi термiнологii школярами 6-8 класiв. Вони зводяться до того, що усвiдомлення термiна спираiться або на безпосереднi сприйняття предметiв, або на практику дii з об'iктами. На глибоке засвоiння термiна впливаi система вправ, якi активiзують словник школярiв, сприяють повному усвiдомленню його наукового змiсту.

Велике значення в оволодiннi науковою термiнологiiю маi строго логiчна подача навчального матерiалу, тому що вiд цього значною мiрою залежить хiд i характер розумовоi дiяльностi учнiв. Введення термiна на початковому етапi формування нового поняття доцiльно як ефективний прийом лише в тому випадку, якщо значення термiна легко усвiдомлюiться на основi словотворчого аналiзу, iсторичного коментарю або сам термiн тАФ вихiдна передумова для розкриття змiсту поняття.

Таким чином, введення нових понять i термiнiв у навчально-виховний процес по бiологii вiдбуваiться iндуктивним i дедуктивним способами. На уроках ботанiки i зоологii найчастiше використовуiться iндуктивний спосiб, на уроках iнших бiологiчних дисциплiн можливi обидва способи.

При поясненнi нових термiнiв або повторному поясненнi уже вивчених використовують логiчний прийом аналiзу i синтезу з розкриттям етимологiчного змiсту термiнiв. Наприклад, при вивченнi в 6 класi збiльшувальних приладiв робота з термiном мiкроскоп може здiйснюватися з використанням аналiтико-синтетичного прийому в системi переходу вiд етимологiчного значення термiна до його змiсту: 1) первiсне ознайомлення з термiном i написання його на дошцi, одночасно показ приладу; 2) розчленовування термiна на складовi частини - ВлмiкрозВ» i ВлскопаВ»; 3) змiст кожноi частини грецькою мовою: мiкроз - маленький, скопiен тАФ розглядати; 4) синтез змiсту i висновок: назва приладу розкриваi його призначення.

У процесi вивчення бiологii в школi немаi необхiдностi в застосуваннi аналiтико-синтетичного прийому з розкриттям етимологiчного змiсту всiх бiологiчних термiнiв. Подiбна робота може викликати велике перевантаження учнiв. Лише в окремих випадках, коли вводиться термiн iноземного походження, до того ж i даiться в пiдручнику без перекладу, використання такого прийому необхiдно.

РЖснуi думка, що немаi необхiдностi говорити учню, що той або iнший термiн латинського або грецького походження, тому що учень усе рiвно не знаi нi латинського, нi грецьких мов. Таке заперечення необТСрунтовано. Досвiд молдавських дослiдникiв Л. В. Маху, РЖ.РЖ. Маху показав, що, незважаючи на незнання названих мов, вказiвка викладача на те, що даний термiн запозичений, приносить користь насамперед тому, що допомагаi учню знаходити правильний корiнь якого-небудь термiна (наприклад, першу частину в термiну телофаза учнi асоцiювали зi словом ВлтiлоВ», поки не довiдалися, що цей термiн походить вiд грецького слова телос - кiнець). Мета вказiвки на походження термiна тАФ говорячи про його походження i первiсне значення, розкрити змiст сучасного наукового поняття.

Отже, якiсть засвоiння науковоi мови бiологii пов'язано iз системою термiнологiчноi роботи, що складаi з наступних методiв i прийомiв: 1) промовляння термiнiв iноземного походження вголос; 2) робота над засвоiнням орфографii нових термiнiв; 3) виявлення етимологii термiна, запис термiнiв на дошцi й у зошитах учнiв; 4) тренувальнi вправи на спiввiднесення термiна з поняттям; 5) iндуктивний i дедуктивний шляхи введення нових термiнiв; 6) морфологiчний i фонетичний аналiз термiнiв; 7) аналiтико-синтетичний аналiз; 8) використання термiнiв у рiзних навчальних ситуацiях i iн.

РОЗДРЖЛ 2. ПРИЙОМИ ТЕРМРЖНОЛОГРЖЧНОРЗ РОБОТИ ПРИ ВИВЧЕННРЖ БОТАНРЖКИ В 7-МУ КЛАСРЖ

2.1 Термiнологiчна робота при вивченнi нового матерiалу

Змiст програми передбачаi вивчення живоi природи у 7-му класi розпочати з роздiлу тАЬРослинитАЭ. Вивчення рослинних органiзмiв розпочинаiться з теми тАЬБудова та життiдiяльнiсть рослинтАЭ.

Змiст шкiльного роздiлу тАЮРослинитАЭ мiстить у собi складнi поняття, що у мовi науки виражаються термiнами росiйського й iноземного походження. Засвоiння учнями iх вимагаi спецiальноi систематичноi роботи в навчально-виховному процесi, але основнi зусилля повиннi бути реалiзованi на уроцi. Робота з термiнами на уроках ботанiки може здiйснюватися на всiх його етапах: при вивченнi нового матерiалу, його закрiпленнi, перевiрцi знань, умiнь i навичок. Даючи домашнi завдання, учитель повинен передбачити продовження термiнологiчноi роботи самостiйно вдома. Термiнологiчну роботу вчитель повинен проводити в системi, ненав'язливо, тобто в сполученнi з тими методами i прийомами, що формують знання учнiв. Це робити необхiдно особливо в тих випадках, коли на уроцi уводиться велике число термiнiв. У програмi роздiлу тАЮРослинитАЭ 7 клас до таких урокiв вiдносяться наступнi: подiл квiткових рослин на групи, всi уроки, пов'язанi з характеристикою основних родин класу дводольних i однодольних рослин, де школярi повиннi запам'ятати назви багатьох рослин. У названому роздiлi, а також у роздiлi тАЮБактерii, гриби, лишайникитАЭ потрiбна особлива робота з термiнами, тому вона повинна вiдбитися вже в задачах уроку [Додаток].

Включаючи термiнологiчну роботу в мету уроку, учитель бiльш ретельно продумуi рiшення основноi задачi - формування i розвиток мiцних знань про рослини, тому що робота з термiнами сприяi не тiльки iх кращому запам'ятовуванню, але i позитивно впливаi на засвоiння понять, позначених даними термiнами.

Робота з ботанiчними термiнами здiйснюiться в основному в ходi знайомства з новим матерiалом. Найбiльше широко розповсюджений прийом термiнологiчноi роботи - замальовка органу, органiзму, предмета або iх частин i iх пiдписування. Так, учням пропонуiться схематично замалювати будову рослинноi клiтини, або квiтки, або насiння квасолi i пiдписати iх частини. Така робота дозволяi розвивати конкретно-образне мислення, учить видiляти найбiльше iстотнi ознаки в дослiджуваному, зiставляти назву з ознаками i властивостями. Крiм того, записуючи термiн, учнi тренуються в його правильному написаннi, вимовi, запам'ятовуваннi, що сприяi встановленню зв'язкiв мiж рiзними типами пам'ятi. Однак у такiй роботi дуже важливо, щоб замальовки здiйснювалися з натури, а не з книжкового або табличного зображення. У противному випадку вiдбуваiться механiчне перемальовування, що малоефективне.

Не менш розповсюджений i такий прийом термiнологiчноi роботи, коли в мiру пояснення учитель уводить термiн, записуi його на дошцi, а учнi - у зошитах, тут же даiться словесне або письмове пояснення значення термiна. У зв'язку з цим учитель часто пропонуi учням заводити спецiальнi зошити-словники. Крiм таких словникiв, можна рекомендувати в зошитi по бiологii вiдвести спецiально кiлька сторiнок для роботи з термiнами.

Прийом проказування термiна кiлька разiв уголос дозволяi тренуватися в правильнiй його вимовi. Особливо доцiльно цей прийом застосовувати при знайомствi з термiнами iноземного походження: ендосперм, епiфiт, ефемер, спермii, коки, бацила, вiбрiон, симбiоз, флора й iн. Бажано, щоб праказування сполучалося з одночасним зчитуванням термiна з дошки або зошити.

Виявлено, що робота над з'ясуванням семантики й етимологii термiнiв сприяi формуванню умiння аналiзувати, видiляти головне в дослiджуваному поняттi i робити узагальнення, тобто така робота сприяi розвитковi розумовоi дiяльностi учнiв. При плануваннi мети уроку учителю варто передбачати такi прийоми термiнологiчноi роботи, що з'ясовували б етимологiю i семантику термiнiв.

Прийоми виявлення семантики й етимологii слова особливо важливi в роботi з термiнами iноземного походження. Необхiдно, з'ясувавши походження термiна. Наприклад, при вивченнi будови насiнини однодольних рослин учитель, уводячи поняття про запас органiчних речовин, називаi термiн ендосперм, який позначаi ту частину насiння, у якiй вiдкладаються в запас органiчнi речовини. Клiтини цiii частини насiнь однодольних рослин заповненi живильними речовинами. Цей термiн учитель записуi на дошцi, а учнi в зошит. Щоб школярi запам'ятали його не механiчно, а осмислено, необхiдно дати переклад термiна: ендосперм (вiд гр. endon) дослiвно означаi тАЮусерединi насiннятАЭ. Як бачимо, дослiвний росiйський переклад термiна збiгаiться з основним змiстом поняття, яке позначене даним термiном. РЖншими словами, походження назви даного поняття пов'язано з мiсцем розташування запасу живильних речовин, що школярам не важко зрозумiти i краще запам'ятати [Додаток].

Велике значення маi з'ясування семантики термiна, тобто його значеннiвого значення. Даний прийом можна використовувати особливо часто, тому що в бiльшостi випадкiв значеннiве значення термiна збiгаiться з основним змiстом того поняття, що визначене даним термiном. Наприклад, на уроцi по вивченню будови квiтки пiсля пояснення будови i назви частин квiтки по моделi або таблицi учням варто запропонувати розчленувати квiтку на частини, видiлити квiтконiжку, чашечку, вiночок, маточку, тичинки, назвати цi частини i пояснити, чому певнi частини квiтки назвали квiтконiжкою, квiтколожем, чашечкою. Вникнувши в змiст даного термiна, учнi безпомилково зв'яжуть iх з основним змiстом вiдповiдного поняття [Додаток].

Новi бiологiчнi термiни в процесi вивчення матерiалу учитель уводить разом з розкриттям понять пiд час розповiдi, бесiди або пояснення, при демонстрацii об'iктiв природи або iх зображень, у ходi лабораторних робiт, на практичних занять, пiд час екскурсiй. При введеннi термiнiв iноземного походження позитивно впливаi на засвоiння вiдповiдних ботанiчних понять i термiнiв логiчний прийом аналiзу i синтезу на основi етимологii. Цей прийом сприяi встановленню i пiдтримцi зв'язку мiж сприйняттям i засвоiнням слова, в основi якого у свiдомостi учнiв лежить асоцiацiя звукового комплексу з певним чином, уявленням або поняттям.

Цiлiсне поняття про змiст термiна формуiться завдяки синтезуванню iстотних аналiзованих ознак i поняття, i термiна. Розглянемо застосування даного прийому на прикладi термiна продихи.

На вивчення клiтинноi будови листа придiляiться два уроки. На першому з них вивчаiться будова шкiрочки листка, ii функцiй i проводиться лабораторна робота з готування препарату шкiрочки листа. На другому уроцi вивчаiться будова i функцii основноi тканини листка. Отже, поняття про продихи даiться на першому уроцi.

Повiдомивши тему i мету уроку, учитель пропонуi учнем уважно зверху i знизу оглянути листкову пластинку листкiв фiкуса, бегонii, традесканцii, порiвняти iх i визначити, що листкова пластинка покрита по обидва боки шкiрочкою, яка виконуi функцiю покриву листа.

Далi вчитель даi завдання зняти дiлянку шкiрочки з нижньоi поверхнi листковоi пластинки листка традесканцii, показуючи, як це зробити, перевiряi правильнiсть виконання операцiй учнями i рекомендуi розглянути приготовлений препарат пiд мiкроскопом. Пропонуi вiдповiсти на питання: 1. З яких клiтин складаiться шкiрочка листа традесканцii? 2. Як вона розташовуiться? 3. Яке значення маi таке розташування клiтин у шкiрочцi листка традесканцii? Навiдними запитаннями вчитель пiдводить учнiв до функцiонального значення шкiрочки - захисноi ролi в життi листка (запобiгання м'якотi вiд ушкодження i висихання). На основi такого висновку вчитель знову повертаi учнiв до термiну покривна тканина, звернувши увагу на змiст цього слова.

Потiм учитель пропонуi учня уважно розглянути дрiбнi парнi клiтини, якi зустрiчаються серед прозорих клiтин шкiрочки, i звернути увагу на iх форму пiдкiвки i на вiдмiтнi риси - присутнiсть зелених зерняток. Розташування i змiна форми цих парних клiтин, щiлина мiж ними, яка вiдкриваiться i закриваiться, демонструiться завдяки паперовiй моделi устячка. Указуючи на те, що змiна форми продихiв пов'язана зi змiнами погоди i змiною дня i ночi, учитель пояснюi учням функцii органу. Розкривши в простiй розповiдi поняття форми i функцii продихiв, спираючись на проведенi спостереження, вчитель аналiзуi термiн з погляду етимологii слова. Вiн пояснюi учням, що це сполучення двох клiтин i щiлина мiж ними називаiться вченими продих - вiд грецького слова, що означаi тАЮроттАЭ. Хоча таким шляхом учнi прийшли до спрощеного висновку, що продих - це як би маленькi ротики, яких на листку велика кiлькiсть, такий метод сприяi кращому закрiпленню термiна в пам'ятi. Ознайомлення зi змiстом поняття служить учням тАЮопорою для кращого запам'ятовування його змiсту. Учнi, спираючись на змiст i на зазначену роль продиху листка, дiйдуть висновку, що назва (термiн) вiдбиваi функцiю продиху - участь у процесах харчування i подиху рослини. Щоб не спростити правильне розумiння поняття, задовольняючи первiсним змiстом термiна, учитель вiдразу пiсля розкриття змiсту термiна повторюi i закрiплюi з учнями будiвля i функцiю устячка, направляючи в такий спосiб iхня увага на науковий змiст цього поняття.

На наступному уроцi при вивченнi м'якотi листка учнi зiштовхуються з новим термiном - хлорофiл i вже знайомим термiном з теми тАЮКлiтинна будова рослинного органiзмутАЭ - хлоропласт. Термiни грецького походження складнi за складом, тому що утворенi двома словами. Робота з цими термiнами може бути проведена в такий спосiб. Пiсля формування в учнiв на пiдставi спостережень поняття про то, що в клiтинах м'якотi листка й в продихових клiтинах i зернятка з речовиною зеленого кольору, завдяки якому листки зафарбованi в зелений колiр, можна повiдомити термiни хлорофiл i хлоропласт. Записавши слово хлорофiл на дошцi, учитель показуi, що воно складаiться з двох слiв i даi iм переклад (аналiз).

З'iднавши цi два слова (тобто здiйснивши синтез), учитель звертаi увагу учнiв на значеннiве значення термiна хлорофiл, з'iднавши з понятiйним змiстом: речовина, яка зафарбовуi в зелений колiр.

Аналiз i синтез термiна хлоропласт здiйснюiться учнями вже самостiйно. Вони визначають, що це слово складне, складаiться з двох уже вiдомих iм слiв: одне з яких вони довiдалися тiльки що, а з iншим знайомi з теми тАЮКлiтинна будова рослинного органiзмутАЭ. Учнi самостiйно зiставляють поняття з термiном, що позитивно позначаiться на запам'ятовуваннi не тiльки термiна, але i його понятiйного значення. У цьому полягаi аналiтико-синтетичний прийом термiнологiчноi роботи.

Даний прийом можна широко використовувати в роботi з термiнами iноземного походження, якi складаються з двох i бiльш слiв. Навчивши цьому прийомовi дiтей, можна застосовувати його для створення проблемних ситуацiй на уроцi i для рiшення проблеми. Так, при вивченнi матерiалу про роль свiтла в утвореннi крохмалю в клiтках зеленого листка вчитель може висунути перед учнями проблему: тАЮЯк утвориться крохмаль у листах i чому цей процес одержав назву тАЮфотосинтезтАЭ? Одну частину цiii проблеми, а саме, як утвориться крохмаль у листках, учнi вирiшують у процесi демонстрацiйного досвiду, а iншу частину - у ходi роботи з термiном фотосинтез. Учнi безпомилково визначають слова, якi складають цей термiн. Учитель повiдомляi iх переклад iз грецькоi мови: фото - свiтло, синтез - з'iднання, складання, одержання. Проаналiзувавши термiн i зробивши синтез значеннiвого значення слiв, якi складають термiн, школярi безпомилково вирiшують i другу частину проблеми.

При вивченнi бактерiй, повiдомивши учням про два способи iх харчування (у зв'язку з чим бактерii подiляються на групи паразитiв i сапрофiтiв), учитель може висунути проблему: тАЮЯк харчуються бактерii-сапрофiти?тАЭ, яку дiти повиннi вирiшити в процесi роботи з термiном сапрофiт. Учнi проводять його аналiз, вiдзначають, що термiн складаiться зi слiв тАЮсапротАЭ тАЮтАЭфiтонтАЭ. Учитель повiдомляi iх переклад iз грецькоi мови: сапро - гнилий, який розклався, фiтон - рослина. З'iднавши змiст цих слiв, учнi правильно пояснюють понятiйне значення термiна i тим самим вирiшують поставлену проблемну задачу [Додаток].

У роботi з бiологiчними термiнами широко може бути використаний порiвняльний прийом. Так, вивчаючи пристрiй збiльшувальних приладiв, учнем можна запропонувати порiвняти пристрiй штативноi лупи i мiкроскопа, назвати загальнi частини в тiм i iншому приладах.

Дуже важливо, щоб у ходi вивчення нового матерiалу або на iнших етапах у системi урокiв тi самi термiни використовувалися в рiзних навчальних ситуацiях: вимовлялися вчителем, учнями, записувалися, застосовувалися в ходi лабораторноi роботи в процесi безпосереднього спiлкування з натуральними об'iктами.

Отже, приведенi вище приклади роботи з термiнами при вивченнi нового матерiалу показують, що вони органiчно вписуються в процес формування понять, сприяють кращому iхньому засвоiнню i запам'ятовуванню термiнiв.

2.2 Термiнологiчна робота при закрiпленнi матерiалу

Термiнологiчна робота, почата при вивченнi нового матерiалу, повинна бути продовжена i при його закрiпленнi. Оскiльки закрiплюiться не весь матерiал теми уроку, а тiльки головнi, ведучi поняття, то природно, вiдбуваiться i добiр термiнiв. Даючи учням завдання, якi з'ясовують, наскiльки зрозумiлий i засвоiний новий матерiал, учитель може включати спецiальнi прийоми, спрямованi на роботу з термiнами i сприятливим уточненням, конкретизацii, закрiпленню в пам'ятi основних понять уроку i термiнiв, якi iх позначають. Наприклад, на уроцi з теми тАЮБудова насiння квасолiтАЭ, закрiплюючи поняття про зародок, учитель пропонуi учнем визначити, з яких частин зародка насiння квасолi розвилися органи проростка квасолi, i пояснити походження термiна зародок.

При закрiпленнi матерiалу часто можна використовувати прийоми складання схем, заповнення таблиць.

Наприклад на уроцi тАЮЛисток - бiчна частина пагонатАЭ скласти порiвняльну характеристику листкiв рiзних рослин:

Складання схем i заповнення таблиць як прийоми роботи з термiнами при закрiпленнi знань можна застосовувати особливо на уроках з анатомо-морфологiчним, систематичним i екологiчним змiстом.

Термiнологiчна робота сприяi конкретизацii понять, iх уточненню. Наприклад, при вивченнi насiння як органа квiтковоi рослини учнi часто ототожнюють такi поняття, як склад насiнь i будова насiнь. Тому пiсля вивчення складу насiнь при закрiпленнi матерiалу можна рекомендувати учням наступне завдання: тАЮПiдкресли одною рискою назви, якi вiдносяться до будови насiння, а двома до складу насiнь: шкiрка, крохмаль, зародок, бiлок, брунька з листочками, жир, сiм'ядолi, мiнеральнi речовини, стеблинка, водатАЭ. Робота ця вимагаi не механiчного пiдкреслення термiнiв, а зiставлення термiна з вiдповiдним поняттям, аналiзу понять i точного iх вiдображення в термiнах. Такий прийом можна рекомендувати i на iнших уроках [Додаток].

Термiнологiчна робота в процесi перевiрки знань, умiнь, навичок. Невiд'iмна частина бiльшостi урокiв ботанiки - перевiрка знань, умiнь i навичок. Включення в ii перевiрки знань бiологiчноi термiнологii - неодмiнна вимога. Прийоми, якими iх можна виявити, можуть бути найрiзноманiтнiшими, у першу чергу тi, якi були використанi при вивченнi нового матерiалу i його закрiпленнi: виявлення семантики й етимологii термiнiв, схематична замальовка, органiв, частин органiв, тканин рослин на дошцi з вiдповiдним позначенням, вправи в дiзнаваннi i назвi органiв, частин органiв на натуральних об'iктах i iхнiх зображеннях, складання схем, заповнення таблиць, написання ботанiчних диктантiв i т.д.

Великою популярнiстю користуються для перевiрки знань дидактичнi картки з рiзноманiтними завданнями, серед яких i i такi, котрi спрямованi на виявлення знань термiнологii. Цей прийом роботи можна використовувати в тих випадках, коли за короткий термiн учителевi потрiбно переконатися в знаннi учнями термiнологii.

2.3 Роль пiдручника при роботi над термiнами

Важливим методичним прийомом термiнологiчноi роботи, який застосовуiться на рiзних етапах уроку, i робота з пiдручником: запис термiна в словник чи зошит, вiдшукання в текстi пояснення термiна чи поняття, з'ясування значення слiв, що позначають термiн, правильна вимова термiнiв i т. п.

У системi роботи з бiологiчними термiнами при вивченнi рослин iстотну роль може зiграти такий засiб навчання, як шкiльний пiдручник. У його методичному апаратi використовуються деякi прийоми термiнологiчноi роботи, про якi учнi повиннi знати. Зокрема, у навчальних текстах новi для школярiв термiни надрукованi курсивом. Окремi термiни iноземного походження данi з перекладом на росiйську мову, на жаль, цей прийом застосовуiться рiдко. РЖнодi використовуiться семантизацiя термiнiв.

На перших уроках при вивченнi рослин, знайомлячи школярiв з пiдручником, учитель повинний звернути увагу учнiв на шрифтовi видiлення в текстi. Щоб краще запам'ятати новi термiни, учнi повиннi з ними провести рiзноманiтну роботу: записати в словник або зошит, знайти в текстi iхнi пояснення, розiбратися в значеннi цих слiв, навчитися правильно iх вимовляти i т.п. Така робота повинна здiйснюватися учнями постiйно, тому на уроках учитель повинний показати, як ii виконувати, i неодмiнно включати в домашнi завдання.

У деяких шкiльних пiдручниках з ботанiки

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi