Технологiя формування учнiвського колективу
Вступ
Провiдна роль в удосконалюваннi системи освiти й прискореннi навчально-виховного процесу належить вихователям. Характернi риси бiльшостi з них тАУ компетентнiсть i високий професiоналiзм, вiдповiдальнiсть за доручену справу, здатнiсть навчати й виховувати учнiв, вести за собою учнiвський колектив. Вихователям груп надто важливо й корисно систематично звертатися до науковоi лiтератури по педагогiцi, психологii.
Перехiд на якiсно новий етап роботи школи спричиняiться необхiднiсть не тiльки глибокого осмислення традицiйних способiв навчання й себе в них, але й бачення перспектив, конкретних шляхiв i умов переходу до розвиваючих процедур навчання, призначених для розвитку найважливiшоi характеристики людини-iнтелекту.
Методика колективного навчання тАУ це система якiсно нових знань, що пропонують принципово iншу побудову навчальноi дiяльностi, нiчого загального не маi з непродуктивним, заснованим на натаскуваннi й зубрiннi, навчаннi в консервативнiй педагогiчнiй свiдомостi. Суть концепцii колективного навчання полягаi в створеннi умов, коли розвиток школяра перетворюiться в головне завдання як для вчителя, так i для учня.
Вихователь багато в чому вирiшуi питання створення працездатного й згуртованого учнiвського колективу, що характеризуiться здоровим психологiчним клiматом, високим моральним рiвнем, колективiстськими суспiльними вiдносинами.
Об'iктом дослiдження в курсовiй роботi i навчально-виховний процес.
Предмет дослiдження тАУ методи вивчень колективних явищ.
Мета дослiдження: виявити й теоретично обТСрунтувати фактори, що впливають на процес формування учнiвського колективу в навчальнiй групi.
Гiпотеза: правильно обранi засоби й методи формування учнiвського колективу сприяють всебiчному розвитку особистостi, пiдвищують процес навчання.
Вiдповiдно до цiлi дослiдження й висунутою гiпотезою були визначенi наступнi завдання:
- вивчити психолого-педагогiчну лiтературу по формуванню учнiвського колективу;
- розкрити сутнiсть колективу;
- обумовити вплив вихователя на колектив.
1. Технологiя формування колективноi дiяльностi учнiв
За роки незалежностi в Украiнi визначились новi прiоритети розвитку освiти, i, вiдповiдно, розпочався складний процес ii модернiзацii з урахуванням потреб сучасного iнформацiйно-технологiчного суспiльства. РЖнтеграцiя Украiни в РДвропейський, свiтовий простiр актуалiзуi завдання пiдготовки новоi генерацii вчителiв, якi добре володiють сучасними педагогiчними технологiями, яке мiцно увiйшло в педагогiчний лексикон. Саме це поняття ще не вiдстоялося, не набуло науковоi завершеностi, воно ще не маi вичерпного визначення. Рiзнi автори дають рiзнi визначення:
В· Педагогiчна технологiя тАУ це сфера знання, яка включаi методи, засоби i теорiю iх використання для досягнення цiлей освiти [6, с. 73тАУ85].
В· Педагогiчна технологiя тАУ це сукупнiсть педагогiчних прийомiв, що забезпечують досягнення педагогiчних цiлей [7, с. 33]
В· Педагогiчна технологiя тАУ це спiльна галузь педагогiчного знання, яка включаi в себе двi групи питань, перша з яких повтАЩязана iз застосуванням у навчальному процесi технiчних засобiв, друга тАУ з його органiзацiiю та багато iнших. [8, с. 29]
Значне розходження в поглядах на нове педагогiчне явище багато в чому пояснюiться його складнiстю i недостатньою вивченiстю, значною вiдмiннiстю вихiдних позицiй у рiзних дослiдникiв. Але майже всiх обтАЩiднуi визнання специфiки педагогiчноi технологii, яка полягаi в тому, що в нiй намiчаiться i здiйснюiться такий навчальний i виховний процес, який повинен гарантувати досягнення поставлених цiлей.
На нашу думку, технологiя навчання тАУ це система науково обТСрунтованих дiй i взаiмодiй елементiв навчального процесу, здiйснення яких гарантуi досягнення поставлених цiлей навчання.
Будь-яка педагогiчна технологiя спираiться на певну наукову концепцiю, що включаi фiлософське, психологiчне, соцiально-педагогiчне обТСрунтування досягнення освiтнiх цiлей.
Вiдомо, що з часiв Я.А. Коменського було багато спроб зробити навчання схожим на добре вiдлагоджений механiзм. Разом з тим добре вiдомо i те, що пiсля трьох столiть ми не наблизились до iдеалу. Нинiшня педагогiчна технологiя навчання у школi зорiiнтована на викладання наукових знань, з одного боку, iх засвоiння тАУ з iншого. Ця технологiя навчання, яка отримала назву традицiйноi, виходить з того, що зовнiшнi безпосередньо формуi внутрiшнi. Учень пiдпадаi пiд поняття ВлобтАЩiктВ», яким можна керувати за допомогою зовнiшнiх впливiв, загальних стандартiв i нормативiв, забезпечуючи формування пiзнавальних процесiв i якостей, спрогнозованих вчителем. Але учень сприймаi лише те, що може i хоче.
Тому стаi все бiльш зрозумiлим, що традицiйне навчання потрiбно трансформувати в iнше, при якому учень стаi субтАЩiктом навчання
Замiна концепцii освiти приведе не тiльки до появи нових навчальних дисциплiн, але й до оновлення викладання вже iснуючих курсiв. На сьогоднi в теорii i практицi iснуi дуже велика кiлькiсть варiантiв навчального процесу. Кожен автор i виконавець вносить щось своi, iндивiдуальне, у звтАЩязку з чим можна говорити про авторськi технологii навчання. Такими можна назвати добре вiдомi технологii Ш.О. Амонашвiлi, Л.В. Занкова, В.Ф. Шаталова та iн.
Але чи тiльки вчитель може бути головною фiгурою на уроцi? Чи можна його замiнити? Адже, наряду з авторськими методиками i технологiями слiд видiлити i такий глобальний процес, як iнформатизацiя, iншими словами впровадження нових РЖТ (iнформацiйних технологiй) в систему освiти.
РЖнформатизацiя суспiльства тАУ це глобальний соцiальний процес, особливiсть якого полягаi в тому, що домiнуючим видом дiяльностi i отримання, накопичення, обробка, зберiгання, передача i використання iнформацii, що виконуються на основi сучасних засобiв, мiкропроцесорноi технiки, а також на базi рiзноманiтних засобiв iнформацiйного обмiну. РЖнформатизацiя суспiльства забезпечуi:
тАв активне використання iнтелектуального потенцiалу суспiльства, сконцентрованого в печатному фондi, и науковiй, виробничiй та iнших видах дiяльностi його членiв.
тАв iнтеграцiю iнформацiйних технологiй з науковими, виробничими, що iнiцiюi розвиток всiх сфер суспiльного виробництва, iнтелектуалiзацiю трудовоi дiяльностi;
тАв високий рiвень iнформацiйного обслуговування, доступнiсть будь-якого члена суспiльства до джерел достовiрноi iнформацii, вiзуалiзацiю iнформацii, iстотнiсть даних, що використовуються [8, с. 40тАУ41].
Таким чином, використання вiдкритих iнформацiйних систем, розрахованих на використання всього масиву iнформацii, що доступна на даний момент суспiльству в певнiй сферi, дозволяi удосконалити механiзми керiвництва суспiльним устроiм, сприяi гуманiзацii i демократизацii суспiльства. Одним iз прiоритетних напрямiв процесу iнформатизацii сучасного суспiльства i впровадження нових iнформацiйних технологiй в систему освiти.
1.2 Поняття ВлколективВ» i його вплив на формування особистостi
У сучаснiй психолого-педагогiчнiй лiтературi вживаiться два значення поняття колектив. Перше: пiд колективом розумiiться будь-яка органiзацiя, група людей (на заводi, у цеху, бригадi, студентськiй групi й т.д.); друге: пiд колективом розумiiться високий рiвень розвитку групи. У цьому випадку мова йде про ii якiснi характеристики: цiлеспрямованостi, згуртованостi, духовнiй iдностi.
Термiн ВлколективВ» закрiплений у латинськiй мовi як ВлзбiрнийВ». Вiдомо, що джерелом об'iднання людей i наявнiсть загальноi мети, для досягнення якоi органiзуiться спiльна дiяльнiсть, а iднiсть цiлей сприяi формуванню нових поглядiв, спiльностi, моральних оцiнок. Однак не всякi цiлi впливають на формування стосункiв, що характеризують колектив. Наявнiсть навiть справжнiх зв'язкiв, деяких загальних цiлей i переживань не i основою колективу.
Колектив тАУ це група людей, яких поiднують загальнi цiлi, що мають спiльний смисл, i спiльна дiяльнiсть, у процесi якоi ii учасники вступають у певнi вiдносини, що характеризуються правильним розподiлом мiж ними функцiй вiдповiдальностi й залежностi, при постiйнiй взаiмнiй пiдтримцi й товариськiй взаiмодопомозi. Саме поняття Влколектив учнiвВ» i якоюсь мiрою умовним, тому що в дiяльностi будь-якого учнiвського колективу завжди беруть участь дорослi.
Без цiлеспрямованого керiвництва з боку дорослих учнiвський колектив функцiонувати не може.
Виховання, що готуi людину жити в колективi й для колективу, не може бути органiзоване iнакше, як тiльки шляхом створення згуртованих, впливових колективiв, що характеризуються, по вченню А.С. Макаренко, певними ознаками:
а) постiйною бадьорiстю, готовнiстю до органiзованих дiй;
б) дружнiм iднанням членiв колективу;
в) твердою здiйснюваною iдеiю захищеностi кожноi особистостi: ВлУ колективi повинне бути мiцним законом, що нiхто не тiльки не маi права, але й не маi й можливостi безкарно знущатися, куражитися або насильничати над найслабшим членом колективуВ»;
г) активнiстю, що виражаiться в тому, що член колективу протягом дня розумно зайнятий корисною дiяльнiстю;
д) звичкою гальмування, умiнням учня бути стриманим у поведiнцi, словi.
Вiдносини в згуртованому учнiвському колективi характеризуються iднiстю iнтересiв i взаiмодопомогою, взаiмною вiдповiдальнiстю, турботою один про одного, повагою гiдностi товаришiв, умiнням пiдпорядкування членiв колективу вповноваженим, вiдповiдальним за певнi дiлянки роботи, установленням дiлових контактiв учнiв iз суспiльними й виробничими колективами, змiцненням дружби й iнтернацiональних вiдносин з учнями iнших союзних республiк. Все це сприяi всебiчному розвитку особистостi в колективi учнiв.
РЖснують рiзнi типи колективiв: навчально-виховнi рiзного типу навчальних закладiв; по iнтересах учнiв, вiльного спiлкування; перевиховання в спецiальних установах.
Як правило, учень одночасно бере участь у дiяльностi кiлькох колективiв; вiн i учень у певнiй групi, i член профспiлковоi органiзацii, i учасник гуртка, i член клубу й т.д. Природно, що в рiзних колективах учень буде виконувати й рiзнi функцii, виступати в рiзних ролях, цим самим, здобуваючи життiвий досвiд i формуючись як особистiсть[].
Основою навчальноi дiяльностi органiв навчально-виховного колективу i опора на внутрiшню його органiзацiю, тобто на сильнi первиннi колективи, спецiально органiзованi в педагогiчних цiлях.
У первинному колективi найбiльш iнтенсивно формуiться суспiльна думка; адже всi гарнi й небажанi вчинки кожного члена первинного колективу вiдбуваються на очах товаришiв i при правильнiй органiзацii колективу мимоволi викликають адекватний вiдгук, оцiнку з боку товаришiв.
Первинний колектив i провiдником впливу на кожного вхiдного в нього учня. А.С. Макаренко вважав первиннi колективи iнструментом дотику до особистостi учня й усiляко пiдкреслював необхiднiсть цiii сполучноi ланки. Порушення його, на думку А.С. Макаренко, спричиняi реальну небезпеку замикання первинного колективу в колi вузьких iнтересiв, перетворення цього колективу у звичайну дружню компанiю.
Особистiсть у колективi пов'язана з iншими особистостями й разом з ними виражаi спрямованiсть даноi спiльностi; через колектив особистiсть спiввiдноситься з iншими колективами й суспiльством у цiлому. Оскiльки колектив тАУ частка суспiльства, то колектив несе в собi неминуче полiтичнi, естетичнi, моральнi й iншi iдеi. Особистiсть роздiляi цi iдеi, керуiться ними в справах i поводженнi.
На питання про те, що таке особистiсть, психологи вiдповiдають по-рiзному, i в рiзноманiтностi iхнiх вiдповiдей, а частiше у розбiжностi iхнiх думок на цей рахунок, проявляiться складнiсть самого феномена особистостi.
У ходi взаiмодii з матерiальним свiтом i спiлкування з людьми особистiсть не тiльки здобуваi iндивiдуальний досвiд, на основi якого формуються iндивiдуальнi риси, властивостi, але й привласнюi суспiльний досвiд, що стаi найважливiшою складовою частиною ii духовного багатства. РЖдейна моральна спiльнiсть найближчого й бiльш широкого соцiального середовища створюi умови для розвитку й формування цiльноi гармонiйноi особистостi [].
На наш погляд, найбiльш повне поняття особистостi дав Г. Олякфт: особистiстю i сформована за життя iндивiдуально-своiрiдна сукупнiсть, психофiзiологiчних систем тАУ груп особистостi, якими визначаiться своiрiдне для однiii людини мислення й поводження.
Людина як особистiсть розвиваiться й формуiться пiд впливом об'iктивних суспiльних вiдносин, якi визначають основу й структуру суспiльства, членом якого вiн i.
Поза суспiльством, поза колективом, що i сполучною ланкою мiж особистiстю й суспiльством, людина не може придбати властивостей особистостi, тобто свiтогляду, моральних i iнших соцiальних властивостей i якостей.
В обТСрунтуваннi проблеми колективу й особистостi педагогiчна наука враховуi вiдомий загально соцiологiчний закон спiлкування й вiдокремлення особистостi, сутнiсть якого полягаi в тiм, що з одного боку, у сучасному суспiльствi пiд впливом науково-технiчного прогресу, розвитку засобiв масовоi комунiкацii й iн. спостерiгаiться тенденцiя до посилення спiлкування мiж людьми, змiцненню колективних зв'язкiв. З iншого боку, спостерiгаiться зовсiм протилежна тенденцiя, сутнiсть якоi полягаi в тiм, що людина маi тяжiння не тiльки до спiлкування iз собi подiбними, але й до вiдокремлення, до прояву своii iндивiдуальностi, до самоствердження себе як особистостi.
Таким чином, суспiльство, колектив i необхiдною умовою розвитку особистостi.
Для особистостi учня учнiвський колектив тАУ це своiрiдна модель суспiльства. Вiн необхiдний суспiльству як iнструмент виховання, щоб з його допомогою ВлпомiститиВ» в учнi ВлдержаваВ», та сама держава, якiй властивi певнi принципи, соцiальнi норми, у якому педагоги готовлять своiх вихованцiв.
Учнiвський колектив як модель суспiльства характеризуiться властивими суспiльству вiдносинами, атмосферою людських цiннiсних орiiнтацiй. Тому учнiвський колектив i органiчним осередком суспiльства.
Крiм того, учнiвський колектив для особистостi учня i соцiальним мiкросередовищем, своiрiдним середовищем перебування: учень не може повнiстю розвиватися поза спiлкуванням з однолiтками. Вся його дiяльнiсть (навчання, праця, дозвiлля) вiдчуваiться переважно в колективi навчального закладу, позашкiльних установ.
Середовище, у якому обертаiться учень, може бути сприятливим й несприятливим. Якщо воно несприятливе для всебiчного розвитку учня, вiн витрачаi значнi сили або на пристосування до нього, або на боротьбу. При наявностi сприятливого середовища найбiльш повно розвиваiться iндивiдуальнiсть, творчi здатностi учня.
Для учня учнiвський колектив i базою набуття соцiального досвiду, як вiдомо, здiйснюiться, насамперед, у родинi, пiд впливом масових засобiв комунiкацii, у взаiмодii з навколишньою дiйснiстю, у спiлкуваннi з однолiтками, педагогами. Однак весь цей досвiд якоюсь мiрою обмежений. Вiн не може служити мiцною базою стiйкого суспiльного поводження. Для набуття широкого соцiального досвiду учень повинен не тiльки засвоiти, а як би привласнити багатогранний досвiд соцiального поводження, зробити його власним, для того, щоб виробити певне поводження не тiльки в заздалегiдь передбачених ситуацiях, але й у непередбачених обставинах.
Будучи сполучною ланкою мiж суспiльством i особистiстю що вчиться, колектив перетворюi вплив навколишнього середовища. У пiдсумку в колективi вiдбуваiться трансформацiя масового впливу з метою виховання особистостi учня.
Учнiвський колектив i могутнiм засобом, що стимулюi, що активiзуi дiяльнiсть учня.
У колективi в процесi спiльноi дiяльностi, спiльних переживань виникаi емоцiйне зараження, у результатi чого учень глибше вiдчуваi, яскравiше переживаi подii, що вiдбуваються, вiдчуваi почуття радостi вiд працi, спiлкування, збагачуiться внутрiшнiй свiт взаiмною iнформацiiю й створюiться так зване поле iнтелектуально-моральноi напруги (Л.РЖ. Новiкова й О.Т. Куракiн), що iстотно впливаi на формування уявлень, поглядiв i прагнень учнiв. Особливо велика роль учнiвського колективу у формуваннi громадянськоi самосвiдомостi в очах однолiткiв i дорослих. У своiй дiяльностi вiн шукаi сприятливе середовище для самоствердження себе як особистостi. У колективi учнiв вiн або знаходить суспiльне визнання своiх наявних або уявлюваних гiдностей, або осуд товаришами своiх дiй, вчиться обстоювати свою думку, свою життiву позицiю. Тому колектив учнiв i тим середовищем, у якому може вiдбутися самоствердження особистостi учня, а в силу цього тАУ могутнiм засобом його iндивiдуального розвитку [].
Учнiвський колектив тАУ складне соцiальне утворення.
Всi види дiяльностi учнiв повиннi носити колективний характер. РЖгрова, трудова, навчальна i iншi види дiяльностi повиннi бути органiзованi так, щоб завжди й у всiм формувати колективiстичнi принципи, змiцнювати й розвивати дух дружньоi пiдтримки, взаiмодопомоги, виховувати вмiння, коли це необхiдно, своi особисте пiдкоряти колективу.
Для зiмкнення учнiвського колективу дуже важливо спiльне переживання учнiв у ходi предметних олiмпiад, спортивних змагань, пiдготовки й проведення зборiв, вечорiв. Колективнi емоцiйнi переживання, що супроводжують рiзну суспiльну дiяльнiсть учнiв, сприяють формуванню колективу, зближають мiж собою учнiв, учать iх почувати бiль i радiсть iншого.
Специфiчна особливiсть психологii перехiдного вiку полягаi в тому, що це психологiя напiвдитини, напiвдорослого. Пiдлiток ще, як дитина, жадiбно усмоктуi в себе всi враження, росте й фiзично, i духовно, вiдчуваi зростання i в ньому черпаi силу й вiдвагу, але не знаi ще мiри своiх сил, повинен ще iх спробувати.
Але в цей же час пiдлiток уже не дитина. У нього вже i досить великий життiвий досвiд. РЖнодi досвiд досить суворий. Вiн не може вже жити тими iлюзiями, якими живе дитина, у нього зовсiм iншi iнтереси, iнтереси дорослоi людини.
Молодь у цьому вiцi здатна на безвiдповiдальне захоплення, на самий гарячий ентузiазм. Тiльки це захоплення, цей ентузiазм швидко гаснуть, якщо вони не можуть вилитися в яку-небудь дiю, перетворитися в живу, захоплюючу розумову, духовну, але й дiяльнiсть чисто фiзичну.
Учнiвський колектив i потужним чинником впливу на окремих мало дисциплiнованих учнiв, допомагаi в проведеннi заходiв виховного характеру, в органiзацii суспiльноi роботи, допомоги вiдстаючим учням i т. п.
У цьому випадку звичайно маiться на увазi бiльш-менш дружний органiзований досвiдченим вихователем колектив, i ця згуртованiсть розглядаiться як важливий виховний фактор. Але такого типу колектив учнiв не i ще виховний колектив.
Виховний колектив, за Макаренком, тАУ це наукова органiзацiя виховного процесу. Не звичайний колектив, який ми звикли уявляти собi, нехай навiть найкращий, самий органiзований i натхнений, сформований у ходi життiвоi дiяльноi тiii або iншоi об'iднаноi групи людей, а спецiально органiзований з педагогiчними цiлями науково виховний колектив.
Взаiмовiдносини особистостi й колективу рiзноманiтнi. Можна видiлити два основних аспекти: вплив колективу на особистiсть i вплив особистостi на колектив.
Вплив колективу на особистiсть
Колектив тАУ осередок соцiального суспiльства; колективiзм тАУ духовна сила, що цементуi його. Колектив зацiкавлений у всебiчному розвитку особистостi, тому що вiд повноти й багатства кожноi особистостi, кожного члена колективу залежить розвиток усього колективу.
Стосовно особистостi колектив виконуi ряд функцiй: по-перше, залучаi ii до iдейних, моральних, естетичних i iнших цiнностей. Цю функцiю вiн виконуi тому що i вiдкритою соцiальною системою й своi цiлi, завдання привносить iз суспiльства (вiн може виробляти iх i усерединi й спiввiдносити iз суспiльними).
Якщо розглядати особистiсть у спiввiдношеннi з колективом, то вона також i системою, вiдкритоi стосовно даноi спiльностi. Особистiсть сприймаi iдейнi, моральнi й iншi цiнностi колективу, що у свою чергу витягаi iх iз суспiльства. Таким чином, у колективi формуiться iдейний й морально-естетичний вигляд особистостi [].
По-друге, вплив колективу на особистiсть проявляiться у виховнiй i корегувальнiй функцii. На перший погляд здаiться, начебто сама людина, i тiльки вона ВлковальВ» свого характеру, тiльки вiд неi залежить, чи буде вона наполегливою, смiливою, чуйною, доброю i т.д. Безумовно, людина повинна формувати себе й тим самим у неi повинне бути бажання бути краще, цiннiше для суспiльства. Але при цьому колектив могутня сила. У своiму арсеналi вiн мiстить такi засоби виховання, яких немаi в особистостi. Колективний вплив, думка, переконання, роз'яснення, критика, змагання тАУ ось далеко не повний перелiк мiр, що перебувають у розпорядженнi колективу. Особливо важливого значення набуваi колектив у перевихованнi iндивiда. Вiн ранiше зауважуi вiдхилення в поведiнцi й психiчному складi, нiж сама особистiсть. РЖ це не дивно, оскiльки колектив вiдповiдаi за вчинки й справи вхiдних у нього особистостей.
Вплив особистостi на колектив
Мiра впливу особистостi на колектив виражаiться в категорiях авторитету, керiвництва, лiдерства.
Авторитет тАУ суспiльне визнання особистостi, оцiнка колективом вiдповiдностi суб'iктивних якостей людини об'iктивним вимогам дiяльностi.
Авторитетнiсть, насамперед, залежить вiд особистих якостей людини. Великi знання, багатий життiвий досвiд, виробленi вмiння й навички тАУ все це видiляi людину серед iнших. До думки такоi людини прислухаються, до неi звертаються за порадою, допомогою. Авторитетну людину вiдрiзняi безкорисливе прагнення йти назустрiч людям, i за це у людей зтАЩявляiться почуття вдячностi.
Однак бувають фальшивi авторитети. У цьому випадку людинi приписують бiльше заслуг, нiж вона насправдi маi. У такоi особи думка про своi знання, умiння й навички виявляiться завищеною. Рано чи пiзно це розкриваiться й помилковий авторитет вже не i таким серед учнiв. РЖнодi помилковий авторитет особистостi створюiться й пiдтримуiться iншими в iхнiх корисливих цiлях.
Авторитетна особистiсть не обов'язково i вихователем. Вона може бути й часто буваi рядовим членом колективу, але й у своii рядовоi ролi дуже впливаi на життя, згуртованiсть даноi спiльностi.
Колектив, як одиниця, як спiльнiсть людей зберiгаi свою цiлiснiсть не тiльки в силу iснування загальноi мети, але й завдяки наявностi керiвництва, що забезпечуi погодженiсть дiй. У цiй якостi виражаiться вплив особистостi на колектив.
Дослiдженнями встановленi типи вихователiв. Типологiя ТСрунтуiться на психологiчному складi особистостi, на здатностi й умiннi управляти колективною дiяльнiстю. Видiлено три типи.
Перший тип тАУ авторитарний. Вихователь такого типу переважно використовуi методи адмiнiстрування. Авторитарний вихователь вважаi, що пiдлеглi повиннi виконувати його розпорядження й накази точно в указаний термiн.
Другий тип тАУ демократичний. Вихователя цього типу вiдрiзняi бiльша гнучкiсть, спритнiсть у рiшеннi задач. У колективах з таким вихователем робота триваi в тому ж режимi, з тим же результатом, як у присутностi, так i у вiдсутностi вихователя.
Третiй тип тАУ попустительский. Вихователь такого типу пускаi справу на самоплив. Пiдлеглi не вiдчувають керiвництва. Створюiться враження, начебто кожний робить, що бажаi, не зважаючи нi на загальнi завдання, нi на те, що роблять iншi. РЖнодi такий вихователь обтяжуiться своiм положенням i готовий поступитись ним iншiй особi [].
Поряд з поняттям ВлвихованняВ» у соцiальнiй психологii останнiм часом широко використовуiться поняття ВллiдерствоВ». Деякi психологи ототожнюють данi поняття. Бiльшiсть же роздiляi, вбачаючи в кожному з них щось своiрiдне.
По-перше, лiдерство виникаi переважно в неофiцiйнiй групi, при вiдповiдних вiдносинах. Виховання вiдбиваi вiдношення вiдповiдальностi.
По-друге, лiдерство переважно з'являiться в малих групах, виховання в великих групах, оскiльки йому необхiдно пiдтримувати зв'язок з вищестоящим вихованням.
По-третi, лiдер висуваiться стихiйно, вихователь засновуiться системою органiзацiй i iнститутiв.
По-четверте, авторитет лiдера заснований на особистому його впливi, вихователя тАУ не тiльки на особистому впливi, але й на санкцiях, наданих йому пiдприiмствами.
1.3 Роль вихователя i шляхи формування учнiвського колективу
Виховання в колективi тАУ основа виховноi системи. Тiльки в правильно органiзованому колективi можливо всебiчне виховання молодi. В органiзованому колективi члени його повиннi узгоджувати своi особистi бажання й вчинки iз загальними задачами, що стоять перед колективом, iз вчинками й бажаннями товаришiв. Загальнi цiлi обумовлюють особистi цiлi. РДднiсть загальних i особистих цiлей тАУ характерна риса органiзованого колективу. Разом з тим у колективi кожному надаiться можливiсть проявити свою iнiцiативу, здiбностi.
Основою колективу учнiв i навчальна група. Учнiвський колектив, надаючи серйозну допомогу вихователю в вирiшеннi виховних завдань, у той же час i для учнiв великою школою формування навичок колективноi працi.
Багато вихователiв вивчають iндивiдуальнi особливостi своiх майбутнiх вихованцiв ще до початку навчального року, пам'ятаючи пораду К.Д. Ушинского: ВлЯкщо педагогiка хоче виховати людину у всiх вiдносинах, то вона, насамперед, повинна впiзнати його у всiх вiдносинахВ».
Першим джерелом вiдомостей про учнiв служить його невелика справа тАУ анкета, характеристика й медична довiдка. Вивчаючи особистi справи, вихователь маi можливiсть отримати початкове уявлення про склад групи й вирiшити, кому в першу чергу необхiдно придiлити увагу, знайти iз числа учнiв найбiльш здiбних i активних.
Важлива подiя для вихователя тАУ перша бесiда iз групою. До цiii зустрiчi потрiбно готуватися, як до iспиту, тому що настрiй вчиться, бажання вчитися багато в чому залежить вiд першого враження.
Першi заняття також варто починати з попереджуючих бесiд, групових i батькiвських зборiв.
При першiй зустрiчi з новачками можна запропонувати iм заповнити спецiальну анкету, у якiй крiм звичайних анкетних i такi питання, як середнiй заробiток членiв сiм'i, улюблене заняття, службовий телефон батькiв, домашнiй телефон.
Важлива ланка у вивченнi навчальноi групи тАУ першi батькiвськi збори, якi рекомендуiться проводити до початку навчального року. На цих зборах вихователi довiдуються вiд батькiв про особливостi iхнiх дiтей.
Замiська прогулянка тАУ кращий спосiб знайомства iз групою. У такiй прогулянцi протягом одного дня найчастiше можна довiдатися бiльше, нiж на заняттях за весь навчальний рiк. Невимушена обстановка допомагаi учням проявити своi таланти. У походi перевiряiться й фiзичне загартування, спортивнi й художнi здатностi.
В останнi роки багато навчальних закладiв до початку навчального року беруть участь у збираннi врожаю. Роботу в пiдшефному колгоспi варто також використовувати як засiб вивчення хлопцiв, виховання в них свiдомого вiдношення до суспiльноi працi. У результатi проведення перерахованих заходiв у вихователя складаiться певне попереднi враження. Пiсля цього можна намiтити план iндивiдуальноi роботи з кожним учнем, групою в цiлому, приступитися до формування учнiвського колективу й активу групи.
Гарним засобом формування учнiвського колективу i позакласна робота. У неофiцiйнiй обстановцi учень часом проявляi риси характеру, якi можна не помiтити на уроках. Займаючись позакласною роботою, вихователь, безсумнiвно, залучаi хлопцiв до себе, завойовуi iхню повагу, а це впливаi на вiдношення учнiв до вибору майбутньоi професii.
Важливу роль у формуваннi учнiвського колективу граi правильний розподiл суспiльних доручень, коли кожний учень групи маi доручення. Вихователь повинен переконати учнiв у тiм, що, виконуючи навiть невелике суспiльне доручення групи, вони вносять свiй внесок у полiпшення навчального процесу.
Суспiльне доручення можна пiдбирати учневi залежно вiд його характеру й органiзаторських здiбностей. Тiльки пiсля згоди учня можна запропонувати групi закрiпити за ним доручення.
Першорядне завдання вихователя й активу групи тАУ створення здоровоi суспiльноi думки в колективi, щоб самi учнi могли правильно реагувати на будь-яку провину свого товариша. Жодне питання в групi не повинен вирiшуватися без участi активу. Актив за участю вихователя вирiшуi, кому присвоiти звання ВлКращийВ», кому видати в порядку заохочення квиток у театр i т.д. Це пiднiмаi авторитет активiстiв i ставить вихователя у вигiднi умови у вiдносинах з учнями.
Вирiшальну роль у формуваннi учнiвського колективу повиннi вiдiгравати громадськi органiзацii.
Велику увагу вихователя повинен придiляти учнiвськiй профспiлковiй органiзацii в групi. У перший мiсяць навчання необхiдно провести груповi збори, на якому роз'яснити учнем значення професiйних союзiв. У першi днi навчання треба постаратися утягнути всiх учнiв у профспiлку й налагодити в групi профспiлкову роботу.
Важливе мiсце в навчальнiй групi повинна мати спортивна робота. Фiзична культура й спорт необхiднi для всебiчного виховання учня. Добре пiдготовлена спортивно-масова робота в навчальнiй групi неодмiнно позначиться на спортивних успiхах усього закладах й пiдготуi молодь до продуктивноi працi, допоможе iй стати сильнiшою, спритнiшою й смiливiшою.
Важливим засобом виховного впливу й формування колективу i самоврядування. Воно може приймати рiзнi форми, у мiру розвитку колективу розвиваються й форми самоврядування. Розповсюдженою формою i актив групи. У групi зi справжнiм самоврядуванням, багатогранною колективною дiяльнiстю й морально коштовними колективними вiдносинами процес виховання особистостi сприяi вихованню волi, самосвiдомостi, почуття боргу, збуджуi прагнення вдосконалювати своi якостi, здiйснювати роботу iз самовиховання в суспiльно кориснiй дiяльностi.
У становленнi колективу важливу роль грають героiчнi традицii робiтничого класу. Кiнцева цiль традицiй тАУ ввести дiяльнiсть нового поколiння в те русло, по якому розвивалася дiяльнiсть старших поколiнь. Традицiя вирiшуi це завдання через регламентацiю духовних якостей, необхiдних для правильного, з погляду робiтничого класу, поведiнка в рiзних середовищах суспiльного й особистого життя.
Роль вихователя в процесi формування учнiвського колективу
Вихователь первинна ланка тАУ учнiвськоi групи. Дiючи, як фахiвець високоi квалiфiкацii, що знаi свою справу вихователь навчаi тому, що сам умii добре й доброякiсно робити, передаючи учням своi знання й умiння.
Успiшна робота вихователя багато в чому залежить вiд його професiйних i психолого-педагогiчних знань, володiння методикою навчання й виховання, здатностi до постiйного вдосконалювання, його особистiсних якостей.
Вихователь багато в чому вирiшуi питання створення працездатного й згуртованого учнiвського колективу, що характеризуiться здоровим психологiчним клiматом, високим моральним рiвнем, колективiстськими суспiльними вiдносинами.
К.Д. Ушинский надавав великого значення особистостi педагога, стверджуючи, що Влбагато чого залежить вiд загального розпорядку в закладi, але найголовнiше завжди буде залежати вiд особистостi безпосередньо вихователя, що стоiть вiч-на-вiч iз вихованцем: вплив особистостi на молоду душу становить ту виховну чиннiсть, яку не можна замiнити нi пiдручником, нi системою покарань i заохоченьВ» [].
У спiлкуваннi з учнями вихователь виробляi свiй педагогiчний такт, сутнiсть якого складаiться у встановленнi вiдносин, що сприяють розвитку особистостi вихованця й приводять у рух кращi сторони його розуму й характеру. РЖ в цьому полягаi одне iз самих важких завдань педагогiчноi виховательськоi дiяльностi.
Старший вихователь забезпечуi органiзацiю й проведення виробничого навчання й виробничоi практики учнiв вiдповiдно до вимог навчальних програм.
За якiсть навчання й виховання молодi, у першу чергу, вiдповiдальнi викладачi й вихователi. РЗхнi основнi обов'язки наступнi:
тАУ озброiти учнiв мiцними й глибокими знаннями, умiннями й навичками;
тАУ проводити навчальну роботу на високому iдейному й науковому рiвнi, забезпечувати виконання навчальних планiв i програм, вести облiк успiшностi, органiзовувати й контролювати iхню самостiйну роботу;
тАУ здiйснювати iдейно-полiтичне виховання учнiв пiд час занять i в позаурочний час;
тАУ органiзацiя допомоги громадським органiзацiям учнiв;
тАУ турбота про здоров'я, побут, фiзичне виховання й вiдпочинку учнiв;
тАУ звiтнiсть про результати навчально-виховноi роботи.
Вирiшальну роль у вихованнi в учнiв любовi до професii належить вихователю. Важливо, щоб вихователь бачив найменшi досягнення вихованця, знав, у чому вiн зазнаi труднощiв, мiг визначити, який результат працi для учня буде радiсною подiiю, вчасно допомiг йому закрiпити й розвити цей успiх.
Як показуi досвiд, вихователю завжди потрiбно пам'ятати, що в кожного учня своi, тiльки йому властивi здатностi й можливостi, а вiд них i залежить успiх навчання. Наприклад, один учень за якийсь час зробив 5 деталей, а iншоi за те ж самий час тАУ 10. У того й в iншого учня тАУ це особистi досягнення, i вихователю дуже важливо це враховувати, оцiнюючи роботу кожного вiдповiдно до його можливостей, особливо спочатку.
Якщо учень любить свою професiю, вихователю порiвняно легко виховати в нього почуття вiдповiдальностi, високу органiзованiсть i свiдому трудову дисциплiну, прагнення до знань i постiйного вдосконалювання.
Методи вивчення колективних явищ
Процеси виховання, утворення мають колективний характер. Найбiльше часто застосовуваний метод iхнього вивчення тАУ масовi опитування учасникiв даних процесiв, проведенi за певним планом. Цi опитування можуть бути усними або письмовими. Широко використовуються також соцiометричнi методи, порiвняльнi дослiдження. Оскiльки цi методи прийшли в педагогiку iз соцiологii, iх називають соцiологiчними.
Анкетування тАУ метод масового збору матерiалу, за допомогою спецiально розробленого опитника, називаного анкетою. Анкетування ТСрунтуiться на припущеннi, що людина вiдверто вiдповiдаi на заданi йому питання, однак, як показують останнi дослiдження, ефективнiсть даного методу виправдуiться на половину, що рiзко звужуi дiапазон застосування анкетування й пiдриваi довiру до отриманого результату.
Педагогiв анкетування залучило можливiстю швидких масових опитувань учнiв, вчителiв.
Пройшовши через першi невдачi й розчарування, педагогiчне анкетування позбулося вiд багатьох недолiкiв. Зараз застосовуються рiзнi типи анкет: вiдкритим i закритi, у яких учням доводиться вибирати один з готових вiдповiдей; iменнi тАУ потребуючi вказати прiзвища випробуваних, i анонiмнi, що обходяться без ii, повнi й урiзанi, звичайнi й контрольнi. Для того, щоб вийшли правдивi анкети необхiдно задавати такi питання, щоб учень не догадався, про що саме хоче довiдатися укладач анкети.
Широко використовуiться метод вивчення груповоi диференцiацii (соцiометричнi метод), що дозволяi проаналiзувати внутрiшньо колективнi вiдносини. Метод дозволяi робити ВлзрiзиВ», що характеризують рiзнi стадii формування вiдносин, види авторитету, складання активу. Чи не головна його перевага тАУ можливiсть представити отриманi данi в наочнiй формi за допомогою так званих матриць i соцiограм, а також кiлькiсна обробка результатiв.
Вся система методiв оцiнки отриманих результатiв реалiзуiться в колективi учнiв i педагогiв.
Прогнозування морального розвитку колективу профтехучилища, що вчить
Вместе с этим смотрят:
WEB-дизайн: Flash технологии
РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському
РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня
РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури
РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi