Удосконалення естетичного виховання засобам залучення старших дошкiльникiв до музично-театралiзованоi дiяльностi

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Хмельницький гуманiтарно-педагогiчний iнститут

На правах рукопису кафедри музично-теоретичних дисциплiн

ДИПЛОМНА РОБОТА

на здобуття освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня тАЮбакалавртАЭ на тему:

тАЮУДОСКОНАЛЕННЯ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ЗАСОБОМ ЗАЛУЧЕННЯ СТАРШИХ ДОШКРЖЛЬНИКРЖВ

ДО МУЗИЧНО-ТЕАТРАЛРЖЗОВАНОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖтАЭ

Виконавець тАУ студентка 5 курсу спецiальностi 6.010103 тАЮПедагогiка i методика середньоi освiти. Музика.тАЭ Литус Алла Петрiвна

Науковий керiвник тАУ старший викладач Гут Людмила Сергiiвна

Хмельницький тАУ 2005

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1

ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ

1.1 Значення естетичного виховання та роль музично-театралiзованоi дiяльностi в естетичному розвитку старших дошкiльникiв

1.2 Види театралiзованоi дiяльностi та iх характеристика

1.3 Загальнi напрямки, методи та принципи керiвництва музично-театралiзованою дiяльнiстю

РОЗДРЖЛ 2

МУЗИЧНО-ТЕАТРАЛРЖЗОВАНА ДРЖЯЛЬНРЖСТЬ В ПРАКТИЦРЖ ДОШКРЖЛЬНОГО ВИХОВАННЯ

2.1 Аналiз програмових вимог щодо органiзацii театралiзованоi дiяльностi в ДНЗ

2.2 Стан органiзацii музично-театралiзованоi дiяльностi в дошкiльному навчальному закладi №5 м. Нетiшина

2.3 Музично-театралiзована дiяльнiсть тАУ як один iз засобiв формування творчоi особистостi

2.4 Система опосередкованого i безпосереднього керiвництва музично-театралiзованими iграми старших дошкiльникiв

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Естетичне виховання тАУ це розвиток здатностi сприймати, вiдчувати, розумiти прекрасне в життi i в мистецтвi, це виховання прагнення самому брати участь в перетвореннi оточуючого свiту за законами краси, це залучення до художньоi дiяльностi i розвиток творчих здiбностей.

Особлива роль в естетичному вихованнi вiдводиться мистецтву. Хвилюючи i радуючи, воно розкриваi перед дiтьми соцiальний сенс життiвих явищ, примушуi iх пильнiше вдивлятися в оточуючий свiт, спонукаi до спiвпереживання, до засудження зла. В.А.Сухомлинський говорив: тАЮЧуйнiсть, сприйнятливiсть до краси в дитячi роки незрiвнянно глибшi, нiж у бiльш пiзнi перiоди розвитку особистостi. Потреба у прекрасному затверджуi моральну красу, породжуючи непримиреннiсть до всього вульгарного та потворноготАЭ.

Естетичне виховання щiльно повтАЩязане iз сучаснiстю. Естетичне засвоiння дiйсностi передбачаi близькiсть до життя, прагнення змiнити оточуючий свiт, суспiльство, природу, предметне середовище. А через що дошкiльники знайомляться з оточуючим? Який вид дiяльностi допомагаi малюкам наблизитись до тАЮдорослоiтАЭ дiйсностi? Звiсно ж це гра.

Гра тАУ велике свiтле вiкно, через яке в духовний свiт дитини вливаiться потiк уявлень, понять про оточуючий свiт. тАЬГра тАУ iскра, яка запалюi вогник допитливостiтАЭ, тАУ стверджував В.А.Сухомлинський.

В грi дитина не тiльки отримуi iнформацiю про оточуючий свiт, про закони суспiльства, про красу людських вiдносин, але й вчиться жити в цьому свiтi, будувати своi вiдносини, а це потребуi творчоi активностi особистостi (уваги, уяви, логiки, емоцiйноi памтАЩятi, добре розвинутоi мови, мiмiки), тобто вмiння триматися в суспiльствi.

Все життя дiтей насичене грою. Кожна дитина хоче зiграти свою роль. Але як же це зробити? Як навчити малюка грати, брати на себе роль i дiяти? Цьому допоможе театр.

Театр тАУ один з самих демократичних видiв мистецтва для дiтей, вiн дозволяi вирiшити безлiч актуальних проблем сучасноi педагогiки i психологii, повтАЩязанi з

тАУ художньою освiтою та вихованням дiтей;

тАУ формуванням естетичного смаку;

тАУ моральним вихованням;

тАУ розвитком комунiкативних якостей особистостi;

тАУ вихованням волi, розвитком памтАЩятi, уяви, iнiцiативностi, фантазii, мови (дiалогу i монологу);

тАУ створенням позитивного емоцiйного настрою, зняттям напруження, вирiшенням конфлiктних ситуацiй через гру.

Головне, театр розкриваi духовний i творчий потенцiал дитини i надаi реальну можливiсть адаптуватися iй в соцiальнiй сферi

Для того, щоб дитина проявила творчiсть, необхiдно збагачувати ii життiвий досвiд яскравими художнiми враженнями, надати необхiднi знання i вмiння. Чим багатше досвiд малюка, тим яскравiшими будуть творчi прояви в рiзних видах дiяльностi. Тому так важливо з самого раннього дитинства заохочувати дитину до музики, театру, лiтератури, живопису. Адже перiод 3 тАУ 7 рокiв тАУ дошкiльний, у цьому вiцi вiдбуваiться бурхливий психiчний, фiзичний розвиток дитини. Формуються основи ii особистостi.

Суспiльство ставить високi вимоги до формування творчоi активностi особистостi. В тАЬКонцепцii дошкiльного виховання в УкраiнiтАЭ вказуються вихiднi засади розвитку i виховання дитини [15, с.5].

Концепцiя передбачаi формування провiдних засад дошкiльного виховання, якi i основою для творчого використання в iнтересах розбудови сучасного дошкiльного закладу.

Мета дошкiльного виховання тАУ це перш за все формування основ духовностi особистостi.

Процес iнтелектуалiзацii навчання i виховання, що розвиваiться протягом останнiх рокiв, при всiх своiх позитивних аспектах маi i негативний вплив на дитину. Стосуiться це, насамперед, естетичного виховання дiтей дошкiльного вiку. У тАЬБазовому компонентi дошкiльноi освiти УкраiнитАЭ, основним складником якого i такi сфери життiдiяльностi дитини, як тАЬПриродатАЭ, тАЬЛюдитАЭ, тАЬЯ самтАЭ, тАЬКультуратАЭ, естетичне виховання входить до сфери тАЬКультуратАЭ [2, c. 2-19].

Саме вона вводить дитину у свiт практичноi i духовноi дiяльностi людей, розвиваi потребу в реалiзацii власних творчих здiбностей, вчить отримувати задоволення не тiльки вiд результатiв, а головне вiд процесу творення, вправляi в умiннi цiнувати рукотворнi вироби, культивуi iнтерес до надбань свiтовоi i нацiональноi культури.

Розвиток культури тАУ важлива складова особистого зростання дитини. Зважаючи на змiст тАЬБазового компоненту дошкiльноi освiти УкраiнитАЭ, особливо важливими орiiнтирами для педагога i показники розвитку дiтей у старшому дошкiльному вiцi, якi акцентуються на основних результатах освiтньо-виховноi роботи протягом дошкiльного дитинства.

Зокрема про мистецьку активнiсть як важливу складову особистiсноi культури старшого дошкiльника можна говорити за умов, якщо

тАУ дитина виявляi активнiсть у музично-естетичнiй атмосферi театралiзованоi дiяльностi;

тАУ вмii спiвпрацювати з дiтьми i дорослими в процесi музичноi дiяльностi;

тАУ спiввiдносить iндивiдуальне музично-театральне виконання з виконанням iнших;

тАУ радii з власних i спiльних театрально-музичних успiхiв;

тАУ дiстаi задоволення вiд спiлкування з музикою, вiд спiльного переживання з iншими дiтьми та дорослими культурно-мистецьких подiй.

Такi якостi успiшно формуються в усiх видах музично-естетичноi дiяльностi, рiзних формах музичного виховання тАУ зокрема театралiзованих дiйствах.

Саме тому ми обрали тему дипломноi роботи тАЬУдосконалення естетичного виховання засобами залучення старших дошкiльникiв до музично-театралiзованоi дiяльностiтАЭ i вважаiмо цю тему дуже актуальною на сучасному етапi розвитку музично-театралiзованоi дiяльностi.

Ми визначили, що предметом дослiдження i театралiзована гра дiтей дошкiльного вiку.

Виходячи з цього ми висунули гiпотезу дослiдження: недостатнiй рiвень органiзацii та проведення театралiзованих iгор в дошкiльних навчальних закладах. Театралiзована дiяльнiсть як процес розвитку творчих здiбностей дитини i процесуальною. Найважливiшим в дитячому творчому театрi i процес репетицiй, процес творчого переживання i втiлення, а не кiнцевий результат. Оскiльки саме в процесi роботи над образом вiдбуваiться розвиток особистостi дитини, розвиваються символiчне мислення, рухливий емоцiйний контроль. Вiдбуваiться засвоiння соцiальних норм поведiнки, формуються вищi довiльнi психiчнi функцii.

ОбтАЩiктом дослiдження ми визначили формування естетичного виховання у старших дошкiльникiв засобами музично-театралiзованих занять.

Таким чином мета дослiдження : науково обТСрунтувати позитивний вплив музично-театралiзованих занять на естетичне виховання дiтей та розвиток творчих здiбностей старших дошкiльникiв i ставимо перед собою ряд завдань:

тАУ визначити роль музично-театралiзованоi дiяльностi в естетичному розвитку старших дошкiльникiв;

тАУ проаналiзувати вимоги загально-розвиваючих програм дитячого садка;

тАУ визначити загальнi методи керiвництва театралiзованою дiяльнiстю дошкiльникiв;

тАУ визначити стан органiзацii музично-театралiзованоi дiяльностi в ДНЗ № 5 м.Нетiшина Хмельницькоi областi;

тАУ упорядкувати систему занять з метою розвитку театралiзованих здiбностей дошкiльникiв i дати iх на апробацiю в ДНЗ №5 м.Нетiшин;

тАУ розробити методичнi рекомендацii для вихователiв, музичних керiвникiв по органiзацii музично-театралiзованоi дiяльностi дiтей дошкiльного вiку.

Новизна i теоретичне значення дипломноi роботи полягаi в тому, що

тАУ зроблено спробу дослiдити рiзнi теоретичнi та практичнi пiдходи до музично-театралiзованоi дiяльностi дошкiльникiв в сучасному дошкiльному навчальному закладi;

тАУ виявлено на основi дослiдження позитивнi i негативнi сторони в роботi вихователiв з проблеми дослiдження;

тАУ науково обТСрунтовано поетапне використання окремих видiв дитячоi творчоi пiсенноi, танцювальноi, iгровоi, iмпровiзацiйноi дiяльностi в процесi театрального втiлення.

Практична значущiсть дослiдження полягаi в тому, що змiст, висновки i додатки можуть бути використанi у майбутнiй роботi на посадi методиста, вихователя та музичного керiвника.

Характер та коло висвiтлених питань зумовили структуру дипломноi роботи, яка складаiться iз вступу, 2 роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел, додаткiв.

Отже, у вступнiй частинi обТСрунтовано актуальнiсть обраноi теми, визначено обтАЩiкт, предмет, мету, головнi завдання дослiдження, розкрито новизну, теоретичну та практичну значущiсть роботи.

РОЗДРЖЛ 1

ЗНАЧЕННЯ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ТА РОЛЬ МУЗИЧНО-ТЕАТРАЛРЖЗОВАНОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ

В ЕСТЕТИЧНОМУ РОЗВИТКУ СТАРШИХ ДОШКРЖЛЬНИКРЖВ

1.1 Значення естетичного виховання та роль музично-театралiзованоi дiяльностi в естетичному розвитку старших дошкiльникiв

Вiдомо, що в теперiшнiх сучасних програмах виховання та розвитку дiтей дошкiльного вiку естетичне виховання не видiлено в окремий роздiл, а переплiтаiться з багатьма сторонами життя дитини. Його виховнi завдання перебувають у тiсних взаiмозвтАЩязках з iншими (моральними, розумовими, фiзичними) i реалiзуються в основних формах органiзацii дитячоi дiяльностi (iгри, заняття, побут, праця, свята i розваги).

В основi естетичного виховання лежить розвиток емоцiйноi чутливостi до прекрасного, негативного ставлення до потворного. Через те ми iнодi використовуiмо такi формулювання, як тАЬпривчати дiтей емоцiйно сприйматитАЭ, тАЬвiдчувати задоволеннятАЭ, тАЬлюбити i прагнутитАЭ, тАЬпроявляти здiбностiтАЭ та iн. Але слiдом за цими загальними формулюваннями ми щоразу пробуiмо конкретизувати, в чому саме це проявляiться. Наприклад, висовуiться вимога тАЬвиявити музичний i поетичний слухтАЭ i тут же конкретизуiться, як можна перевiрити рiвень розвитку слуху i що вимагати вiд дiтей: тАЬчисто iнтонувати, визначати на слух, чи правильно проспiвано пiсню, розрiзняти бiльш високi i низькi звуки; регулювати iх силу й висоту, змiну темпiв у спiваннi, читаннi вiршiвтАЭ. Отже, виховнi процеси i якостi характеризуються конкретно з урахуванням рiвня вiкового розвитку та особливостей естетичного переживання.

Естетичне виховання показано не iзольовано, а в щiльному взаiмозвтАЩязку з усiма сторонами виховання. Психiчнi процеси та якостi особистостi, спрямованi на виховання естетичного ставлення до навколишнього, в дошкiльному вiцi розвиваються малопомiтно, нешвидко, в своiрiднiй формi. Так, як малюки граються в сюжетнi iгри з iнiцiативи вихователя та його допомогою, то дiтям чотирьох рокiв пропонуiться гратися в сюжетнi iгри, самостiйно вигадуючи сюжет: птАЩятирiчним дiтям тАУ самостiйно знайти сюжет i розгорнути дii, а старшим тАУ робити це i самостiйно, i з власноi iнiцiативи.

Для того, щоб умiти захоплюватися красою форми, розрiзняти поiднання звукiв, барв, слiв i милуватися всiм цим, треба пройти довгий шлях нагромадження елементарних естетичних вражень; потрiбен певний рiвень формування тонких диференцiювань у зорових i слухових вiдчуттях, певне збагачення емоцiйних i пiзнавальних процесiв.

Видатнi суспiльнi дiячi i педагоги розглядали естетичне виховання не як iзольовану дiлянку роботи з дiтьми, а як нерозривно повтАЩязаний з трудовим, моральним, фiзичним вихованням процес. Естетичне виховання включаi в себе вплив не тiльки мистецтвом, але й засобами оточуючоi дiйсностi: красою природи, вiдносинами в колективi, трудовою i художньою творчiстю. Естетичне виховання та художня освiта дiтей бере свiй початок у дошкiльному вiцi. В подальшому естафету заохочення молодого поколiння до мистецтва i художньоi творчостi бере на себе загальноосвiтня школа. Школа пропонуi, як правило, три предмети гуманiтарного циклу: лiтературу, музику, зображувальну дiяльнiсть. РЗх роль у формуваннi особистостi, безумовно, висока. Але чому в загальноосвiтнiй школi вiдсовуiться на другий план, а то й далi, такий вид мистецтва, як театр. Театр тАУ це синтез мистецтв, що ввiбрав в себе практично все, що допомагаi розвиватися повноцiннiй людинi, яка вмii сприймати оточуючий свiт як живий iдиний органiзм.

А розпочинати залучення до театру та театралiзованоi дiяльностi необхiдно ще з дошкiльного вiку тАУ з дитинства. Адже свiт дитинства поруч з нами, вiн всерединi нашого дорослого свiту. Вiн дивиться на нас очима дитини, говорить ii голосом. Колись вiн був i нашим свiтом, але ми пiшли вiдтiля, а шляху назад немаi.

Свiт дитинства, внутрiшнiй свiт дитини тАУ ключ до багатьох хвилюючих проблем нашого життя. Вiдчинити заповiтнi дверi в свiт дитячоi свiдомостi допомагаi гра. Видатний режисер i актор К.Станiславський в своiй книзi тАЬРобота актора над собоютАЭ, характеризуючи дитячу гру, говорить, що гра дитини вiдрiзняiться вiрою в дiйснiсть i правду вигадки. Варто дитинi тiльки сказати собi тАЬ..начебтотАЭ, i вигадка вже живе в нiй. При цьому в дитинi помiчаiться ще одна властивiсть: дiти знають, чому вони можуть вiрити i чого не потрiбно помiчати.

Вберегти вiд естетичноi глухоти тАУ означаi зробити крок до гармонii.

Аналiз психолого-педагогiчноi лiтератури (Д.С.Виготський, Ю.З.Гiльбух, О.Г.Ковальов, О.В.Проскура, Б.М.Теплов та iн.) засвiдчуi, що вчених та педагогiв-практикiв давно цiкавить питання дiагностики та розвитку загальних iнтелектуальних та спецiальних здiбностей дiтей. Натомiсть, аналiз сучасного стану громадського дошкiльного виховання даi змогу стверджувати, що ця проблема загалом та питання дiагностики i розвитку художньо-творчих здiбностей в дошкiльникiв дослiджена недостатньо. Саме тому свiй науковий iнтерес я зосередила на теоретичному та практичному вивченнi проявiв творчостi дошкiльникiв у театралiзованiй дiяльностi та iх безпосередньому впливi на естетичне виховання старших дошкiльникiв..

Театралiзовано-iгрова дiяльнiсть даi широкi можливостi щодо творчих проявiв дiтей. За Л.С.Виготським, акторська праця i тАЬсвоiрiдною творчiстю психофiзiологiчних станiвтАЭ людини. Вона поiднуi в собi театралiзованi iгри: режисерськi, iгри-драматизацii та iмпровiзацii (за класифiкацiiю Л.З.Артемовоi) та iнсценiзацii лiтературних творiв у процесi лiтературних свят, концертiв, дитячих вистав тощо. Завдяки цiй дiяльностi розвиваiться фантазiя дошкiльнят, в iхньому уявленнi виникають яскравi образи лiтературних героiв.

Ми, дорослi, знаiмо з пiдручникiв психологii, з життя, що тАЬнакопичення позитивних емоцiйтАЭ, тАЬпридбання позитивного емоцiйного досвiдутАЭ в дитинствi, тобто в час найбiльшоi духовноi вiдкритостi людини, в час найвищоi ii здатностi до спiвчуття тАУ рiч воiстину безцiнна. Адже i тАЬкохати чужим коханням i страждати чужими стражданнямитАЭ (В.Белiнський) потрiбно вчитися. РЖ в цьому велика заслуга саме театру.

Занурення в свiт театру в дитячому вiцi створюi у свiдомостi людини визначенi iдеали, якi згодом несуть тiльки позитивну енергетику, бо закладаються не примусово, як це iнодi здаiться. Мистецтво несе людям насолоду, а це далеко не рiвнозначно навчанню будь-чому. Виховання мистецтвом тАУ це менш за все голе моралiзування, наставляння, пiднесення зразкiв, що вартi наслiдуванню. Виховний механiзм його бiльш тонкий i не завжди так просто вловимий, однак, дуже тАЬсмачнийтАЭ для сприйняття дитячим духовним свiтом, бо виховуi дiтей гра i саме життя, ii умови, форми, моральна атмосфера, створенi магiчним тАЬначебтотАЭ.

Театралiзована гра i одним з найефективнiших засобiв розвитку дитини. Змiст театралiзованоi гри маi переслiдувати багато завдань. Основне з них це те, що зацiкавлюi, збуджуi iнтерес, i зрозумiлим, несе в собi якусь конфлiктну ситуацiю, що викликаi рiшення.

Театралiзованi iгри завжди ваблять, часто смiшать дiтей, користуються у них любовтАЩю. Тематика i змiст театралiзованих iгор повинна мати моральну направленiсть, яка i в кожнiй казцi та лiтературному творi i повинна знаходити мiсце в iмпровiзацiйних постановах. Це дружба, доброта, чеснiсть i смiливiсть. Улюбленi героi стають зразками для уподобання. Але бiльшiсть тем, сюжетiв висвiтлюють боротьбу, протиставлення добра i зла шляхом емоцiйноi характеристики позитивних та негативних героiв.

Театр тАУ один з найяскравiших емоцiйних засобiв, що формують смак дитини. Театр дii на уяву дитини рiзними засобами: словом, дiiю, зображувальним мистецтвом, музикою. Кому пощастило саме в ранньому вiцi зануритися в атмосферу чарiв театру, той все життя буде сприймати свiт прекрасним, душа його не зачерствii, не буде жорстокою, духовно не збiднiiться.

Театралiзованi iгри приносять величезну користь для естетичного та духовного виховання, для становлення характеру дитини, для прищеплення iй найкращих рис, для утвердження себе в суспiльствi. Граючись в казки, дiти зустрiчаються з такими реплiками:

тАЬЩо вдiiш на таке насильство?

Зайчик вовку виручку несе,

Бо у звiриному суспiльствi

Закони мтАЩязiв над усетАЭ.

(тАЬЗаяча крамничкатАЭ)

Наведений приклад маi викликати у дитини негативне ставлення до поведiнки деяких персонажiв. Перебiг подiй в казцi доводить, що така ситуацiя не призводить до добра. А водночас i стiльки позитивних i повчальних моментiв:

тАЬА Украiнськi землi тАУ диво!

За труд вiдплачують як слiд.

РЖ рiпка виросла красива.

тАЬХороша рiпкатАЭ, тАУ каже дiдтАЭ.

(тАЬРiпкатАЭ)

Позитивним впливом подiбних iгор i те, коли дiти в доступнiй для них формi знайомляться з iсторiiю свого краю. Окремi епiзоди викликають у дiтей iнтерес i спонукають бажання дiзнатись про це.

тАЬКнязь Кий там жив, у тiй оселi тАУ

Тодi вiн княжив в тих краях.

На стiнах зброя аж до стелi тАУ

То списи, що були в боях.тАЭ

(тАЬВареники в сметанiтАЭ)

Окремi епiзоди казок викликають спiвчуття до героя, скажiмо, до зайчика, якого вигнала лисиця. ЗтАЩявляiться бажання допомогти, заступитися.

Радiсть залучення до духовноi культури народу, краiни, людства, щастя вiдчувати себе причетним до цiii культури, вiдкриття в собi самому свiту прекрасного тАУ виховне значення всього цього важко переоцiнити.

А.Сухомлинський любив повторювати тАЬТримаючи в руках скрипку, людина не здатна скоiти поганоготАЭ. Завдання театру, мистецтва вкласти таку скрипку в душу дитини i допомогти заграти iй на нiй.

Що ж таке театр у життi дитини?

В· По-перше, це свято тАУ яскравi вогнi рампи, оплески, вiтання, посмiшки, побажання, квiти.

В· По-друге, розвиток пiзнавальних iнтересiв, удосконалення iх психiчних процесiв, розширення свiтогляду та мовленнiвого спiлкування.

В· По-третi, це усвiдомлення власного тАЬЯтАЭ та можливiсть самовираження особистостi. Тут формуються особистiснi моральнi якостi, долаються недолiки; соромтАЩязливим, невпевненим у собi дiтям театр допомагаi зняти нервове напруження, подолати сумнiви щодо себе, повiрити у власнi сили, невгамовних та неорганiзованих навчаi витримки.

В· По-четверте, це високий рiвень естетичного виховання, адже вiн поiднуi в собi вплив музики, танцю, пластики, мовлення, зображувального мистецтва. Позитивно впливаi на емоцiйну сферу дитини, вiн акумулюi життiву мудрiсть, оптимiзм, енергiю.

1.2 Види театралiзованоi дiяльностi та iх характеристика

Важливе значення для органiзацii театралiзованоi дiяльностi дiтей та керiвництва нею маi визначення змiсту, функцiонального призначення, специфiки мовленнiвих завдань у кожному з ii видiв. У таблицi 1 вiдображено основнi види театралiзованоi дiяльностi. Серед критерiiв iх визначення названо такi, як позицiя дитини в театралiзованiй дiяльностi (ТД), функцiональне призначення, прiоритетнi мовленнiвi завдання, вибiр матерiалу, що змiнювалися в кожному з видiв дiяльностi.

Так пiд час сприймання театрального видовища дитина i глядачем, у театралiзованiй грi вона тАУ творець, актор, режисер; при пiдготовцi театральноi вистави тАУ глядач, актор, сценарист, декоратор залежно вiд прийнятоi ролi.

РЖ щоразу театралiзована дiяльнiсть виконуi своi рiзнi функцii: сприймання театрального видовища тАУ розвага; театралiзована гра тАУ власне гра; пiдготовка театральноi вистави стаi випробуванням, що потребуi певних вольових i фiзичних зусиль, повтАЩязаних з виконанням якихось обовтАЩязкiв: репетицiями, вiдповiдальнiстю, фiзичним напруженням.

Таблиця 1

Види театралiзованоi дiяльностi дошкiльнят та критерii ii розвитку

Кожний з видiв театралiзованоi дiяльностi ставить своi прiоритетнi мовленнiвi завдання. Коли дитина переглядаi виставу, вона сприймаi кращi зразки правильного лiтературного мовлення, що сприяi розвитку та вдосконаленню ii власного звтАЩязного мовлення. У театралiзованiй грi збагачуiться та активiзуiться словник дiтей, формуiться вмiння самостiйно складати, створювати власний сюжет, добирати належне мовленнiве оформлення для реалiзацii задуму, iдеi. Пiд час пiдготовки театральноi вистави дитина також виконуi вправи, спрямованi на розвиток виразностi, образностi мовлення та засвоюi сприйнятi ранiше готовi мовленнiвi форми.

Однiiю з важливих складових театралiзованоi дiяльностi i театралiзована гра. В багатьох дослiдженнях театралiзованi iгри класифiкуються по способу реалiзацii сюжету:

1. Непредметнi iгри (iгри-драматизацii), в яких дiти самi знаходяться в образi дiючоi особи i виконують взяту на себе роль.

2. Предметнi iгри (iгри-iнсценiзацii), в яких дiючими особами i визначенi предмети (iграшки, ляльки лялькового театру настiльного, пальчикового тощо).

Гра-драматизацiя тАУ це синтетичний вид дiяльностi дошкiльникiв. Виникнення ii можливе при наявностi у дiтей мiцних знань лiтературного тексту, навичок виразного читання, вмiння адекватно рухатись, використовувати свою мiмiку та жести, вмiння створювати iгрове середовище, добираючи необхiднi атрибути.

РЖгри-драматизацii тАУ це вiдтворення сюжету лiтературного твору власними дiями виконавцiв ролей, використання ними засобiв виразностi тАУ iнтонацii, мiмiки, пантомiми. Драматизацiя вiдбуваiться на основi особистих дiй виконавцiв ролей.

Своiрiднiсть кожного iгрового образу створюiться при драматизацii казок, авторських творiв, полягаi у iдностi типовоi i iндивiдуальноi характеристик. Умiння видiляти характернi якостi персонажiв формуiться у процесi нагромадження знань про тварин, професii людей, стан природи. Загальноприйнято, наприклад, вважати лисицю хитрою, зайця тАУ боязким, вовка тАУ злим. Маючи вiдповiднi уявлення, дошкiльники легко вiдтворюють спосiб пересування рiзних живих iстот, iх характернi пози.

Героi будь-якого твору постають перед нами у рiзних ситуацiях та емоцiйних станах, якi розкривають все те типове й iндивiдуальне в них. Так, хитра лисиця, майже завжди виявляiться переможницею, а от у фiналi казки тАЬЗаiць, пiвень i лисицятАЭ вона опиняiться в iншому, незвичному для цього образу становищi тАУ бачимо ii заляканою, тодi як слабосильний пiвник, котрий в багатьох казках опиняiться в зубах у лисицi, тут навпаки перемагаi. РЖграм-драматизацiям притаманнi основнi риси творчостi iгор: наявнiсть задуму, спiльних рольових i реальних подiй i вiдношень та iнших елементiв ситуацiй. Також самостiйнiсть i самоорганiзацiя дiтей.

Дiтей приваблюi можливiсть зображувати в iграх людей тАУ смiливих, мужнiх i вiдважних, сильних i добрих. Окремi персонажi лiтературних творiв починають зтАЩявлятись вже в самостiйних iграх дiтей молодших груп.

РЖгри-драматизацii подiляються за способами зображення:

тАУ драматизацii з пальчиками (з ляльками бi-ба-бо);

тАУ драматизацiя як гра самоi дитини;

тАУ iмпровiзацiя тАУ за даною чи обраною темою дитина створюi образ за допомогою висловiв, мiмiки, пантомiми.

РЖгри-iнсценiзацii тАУ це всi види театрiв. Тут дитина не i дiйовою особою, вона створюi сцени, веде ролi iграшкового персонажу, дii за нього.

РЖснують такi рiзновиди:

В· Настiльнi театралiзованi iгри.

До нього вiдносять:

Театр iграшок . В цьому театрi використовуються найрiзноманiтнiшi iграшки тАУ фабричнi i саморобки, з природного i будь-якого iншого матерiалу. Тут не потрiбно обмежувати полiт фантазii, головне, щоб iграшки i поробки стiйко стояли на столi i не створювали перешкод при перемiщеннi.

Театр картинок. Всi картинки тАУ персонажi i декорацii потрiбно зробити двостороннiми, так як необхiднi повороти, а щоб фiгурки не падали, потрiбнi опори, якi можуть бути досить рiзноманiтними, але обовтАЩязково достатньо стiйкими. Це забезпечуiться правильним спiввiдношенням ваги чи площини опори з висотою картинки. Чим вище картинка, тим бiльше чи вагомiше потрiбна площина опори.

Дii iграшок i картинок в настiльному театрi обмеженi. Використовуються i декорацii (2-3 дерева тАУ це лiс, зелена тканина тАУ галявина).

В· Стендовi театралiзованi iгри.

До них вiдносять:

Стенд книжка тАУ використовуiться для iгор типу подорожей, щоб вiдобразити динамiку, послiдовнiсть подiй за допомогою iлюстрацiй, що змiнюють одна одну.

Закрiплюють на нижнiй частинi дощечки. На верхнiй розмiщуiться транспорт, на якому здiйснюiться подорож. По ходу транспорту ведучий перегортаi листки стенд-книжки, демонструючи рiзнi сюжети, зустрiчi, якi трапляються на шляху.

Фланелеграф тАУ картинки показують на екранi. Утримуi iх зчеплення фланелi, якою затягнутi екран i зворотня сторона картинки. Замiсть фланелi на картинки можна наклеювати i шматочки наждачного паперу. Малюнки необхiдно пiдбирати разом з дiтьми, це викликаi у них величезне задоволення. Можна використовувати i природний матерiал. Рiзноманiтнi по формi екрани дозволяють створювати тАЬживiтАЭ картинки, якi зручно демонструвати всiй групi дiтей. Цей вид iгор дозволяi зобразити масовi сцени, наприклад, тАЬперелiт птахiвтАЭ.

Тiньовий театр тАУ тут необхiдний екран з напiвпрозорого паперу, виразно вирiзанi чорнi плоскi персонажi i яскраве джерело свiтла за ними, завдяки якому персонажi вiдтiняються на екранi. Дуже цiкавi зображення отримують за допомогою пальцiв рук, наприклад, можна зробити гусака, зайця, сердитого iндика. Але дуже важливо супроводжувати показ звучанням. Щоб показувати сценку з деякими персонажами одночасно, необхiдно встановити внизу екрану планку, на якiй можна прикрiпити фiгуру. Наприклад, спочатку тягне дiд рiпку, закрiпити фiгуру на планцi i виводити бабу i т.д. Фiгури потрiбно розмiщувати вниз екрану, щоб тiнi були чiткiшими. Театр тiней добре використовувати пiд час дозвiлля.

Пальчиковий театр тАУ це iгри-розваги, iгри-потiхи, казки, рiзнi iнсценiвки, якi супроводжуються показом ляльок, що одягаються на пальцi i дiють за персонажа, зображення якого на руцi. В ходi гри дитина рухаi одним або двома пальцями, проговорюючи текст, перемiщуючись за ширмою. Можна обходитись i без ширми i зображувати дii, перемiщуючись вiльно по кiмнатi. З допомогою цього виду театру можна показати одночасно декiлька персонажiв. Наприклад, у казках тАЬРiпкатАЭ, тАЬВовк i семеро козеняттАЭ, тАЬГуси-лебедiтАЭ тощо. Казки i iнсценiвки в яких багато персонажiв можуть показувати двоi-троi дiтей, якi розмiщуються за ширмою.

Ляльковий театр тАУ для вистав характерне вiльне поiднання рiзних типiв ляльок, а також рiзних прийомiв i засобiв тАУ все це пiдпорядковано виявленню специфiки мистецтва. Вистава переносить дiтей у чарiвний свiт, де все казкове тАУ реальне i фантастичне. З великою радiстю вони зустрiчають ляльок, сприймають iх так, нiби це живi iстоти, з цiкавiстю спостерiгають за iх дiями. Дiти люблять, коли героi вистави стрибають, говорять, виконують рiзнi рухи. Це викликаi в них жваву реакцiю, яскраве емоцiйне ставлення до дiйових осiб i прагнення стати безпосереднiм учасником подiй. Чим старшi дiти, тим бiльше вони цiкавляться сюжетами iнсценiвок, стосунками мiж дiйовими особами, iхнiми успiхами та невдачами. Тому ляльковий театр використовуiться не тiльки як розвага для дiтей, але й як засiб виховання високих моральних якостей та позитивних рис характеру.

В· До лялькових театрiв вiдносять такi театри як:

Театр Петрушок тАУ це спектаклi за участю спецiальних ляльок, у яких тулуб пустий (сорочка, рукавичка), що одягаiться на руку. Рух ii голови здiйснюiться за допомогою рухiв пальцiв, кистi руки. Ляльки звичайно дiють на ширмi, за якою ховаiться ляльковод. Якщо лялька дуже велика для дитячоi руки, то в голову можна вставити два пальцi замiсть одного. Треба вкоротити рукава ляльки, щоб дитячi пальцi входили в патронки рук.

Театр марiонеток тАУ ляльки, якi рухаються за допомогою ниток, що вiдходять вiд усiх рухомих частин персонажу (рук, нiг, голови) i сходяться вгорi на хрестовинi.

Театр естрадноi ляльки тАУ це великi ляльки в зрiст людини, пошитi з тканини, набитi ватою або поролоном. Ноги та руки ляльок за допомогою резинок крiпляться до нiг та рук ляльково дiв, голiвка приводиться в рух рукою дитини. Цей театр ще маi назву тАЬТеатр тАЬживоi рукитАЭ.

В· РЖснують також театри з покидькових матерiалiв.

Театр повiтряних кульок тАУ наповнена повiтрям кулька оздоблюiться заготовленими деталями тАУ очима, носом, вухами, бантиками тощо.

Театр коробок тАУ будь-якi коробки однакових чи рiзних розмiрiв, оздоблюються деталями i з ними розiгруiться iнсценiвка. По такому ж принципу ляльок можна виготовити з пластикових пляшок, цилiндрiв i поролону.

В· Можна створювати також:

Театр рукавичок тАУ лицьова сторона рукавички (готовоi чи зшитоi) формуiться заготовленими деталями, пришитими до основноi тканини. Волосся, вуха, бороду вдало iмiтують нитки, бахрома. Прикраси, бантики, комiрцi не повиннi перевантажувати рукавичку. Зворотнiй бiк оформляiться деталями (хустка, хвостик).

Театр-пуф тАУ iнсценiзацiя творiв з допомогою персонiфiкованих пуфикiв тАУ мтАЩяких подушок тАУ iграшок (тваринки, комахи тощо).

Магнiтний театр тАУ дiтей можна порадувати, здивувати, якщо пристосувати зробленi ними iграшки для магнiтного театру. Для цього потрiбно смужками паперу прикрiпити до нижнiх частин конусiв i цилiндрiв шматочки металу. Металевi шматочки можна розмiстити в отворах котушок. Зробимо пiдставку для показу такого театру. До фанери або твердого картону приклеiти шматок тканини, для того, щоб дiти не бачили як ми будемо пересувати магнiт пiд пiдставкою. Встановити пiдставку можна на край двох зсунутих столiв. РЖграшки будуть тАЬходититАЭ, тАЬбiгатитАЭ.

Отже, можна створити ще багато видiв театру, головне, фантазiя i бажання педагога, завдання якого не тiльки зацiкавити малят театром та театралiзованими iграми, а й викликати у них бажання самим взяти участь у створеннi театральних персонажiв.

1.3 Загальнi напрямки, методи та принципи керiвництва музично-театралiзованою дiяльнiстю

Музично-театралiзована дiяльнiсть i ефективним засобом педагогiчного впливу на розвиток особистостi дошкiльника. Вона передбачаi формування в дошкiльникiв умiнь тАЮвходити в образтАЭ та тАЮутримуватитАЭ його впродовж усiii театралiзованоi дiяльностi; усвiдомлювати мовленнiвi та виконавськi дii; передавати характернi особливостi рiзних художнiх образiв; переносити здобутi уявлення в самостiйну iгрову дiяльнiсть; прищеплення дiтям iнтересу до театру як до виду мистецтва.

Водночас музично-театралiзована дiяльнiсть i специфiчним видом дитячоi активностi, одним з найулюбленiших видiв творчостi. Дiти охоче включаються у музично-театралiзовану дiяльнiсть. Через театр дiти реалiзують свою потребу у самовираженнi, спiлкуваннi, в пiзнаннi себе через вiдтворення рiзних образiв. У вiдвертому, щиросердному ставленнi до художнього образу, втiленнi його в рiзних формах музично-театралiзованоi дiяльностi дитина виявляi рiвень художньо-естетичного сприймання, мовленнiвоi компетенцii, певнi знання, вмiння, навички, здобутi нею ранiше в умовах спецiально органiзованого навчання.

Органiзацiя музично-театралiзованоi дiяльностi передбачаi формування певних знань, умiнь, уявлень про театр; створення сприятливих умов для iгровоi дiяльностi; заохочення дiтей до iмпровiзацii; використання набутих знань у грi; формування театральних дiй, елементiв сценiчноi виразностi.

РЖснуi 3 основнi напрямки педагогiчного керiвництва музично-театралiзованою дiяльнiстю дошкiльнят:

тАУ пiзнавальний тАУ полягаi в розширеннi та збагаченнi знань дiтей про театр, ознайомленнi з працею дiячiв мистецтва, розвитку художньо-естетичного сприймання у процесi перегляду театральних вистав;

тАУ iгровий тАУ це вiдтворення сюжету художнього твору або самостiйно складеного сюжету в грi-драматизацii чи iмпровiзацiйнiй грi, виявлення особистiсного ставлення до персонажу або вистави в цiлому;

тАУ сценiчний тАУ пiдготовка та показ вистав глядачам, передача сценiчних образiв через спецiально органiзовану пiдготовчу роботу, що обовтАЩязково включаi вправи та репетицii.

У межах кожного вiкового перiоду музично-театралiзована дiяльнiсть дiтей маi своi

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi