Ученi-бiологи Украiни

План

Вступ

Роздiл 1. Аналiз програми 6 тАУ 11 класiв з бiологii

Роздiл 2. Ученi-бiологи Украiни, короткi вiдомостi про них

Роздiл 3. Плани-конспекти урокiв бiологii з використанням матерiалу про вiтчихняних вчених-бiологiв

3.1 План-конспект уроку на тему: "Центри рiзноманiтностi та походження культурних рослин"

3.2 ПлантАУконспект уроку на тему: Учення В.РЖ.Вернадського про бiосферу

3.3 Матерiал до уроку на тему "Опорно-рухова система"

Висновок

Список лiтератури

Автори, якi займалися дослiдженням iх життiвоi та науковоi спадщини намагалися розповiсти про найвiдомiших украiнських учених, якi зробили внесок у розвиток бiологii та сумiжних галузей науки. Це академiки та члени кореспонденти НАН Украiни, а також ученi тАФ засновники науково дослiдних iнститутiв i лабораторiй, нових напрямiв дослiджень.

Предмет дослiдження: пошук шляхiв реалiзацii вiдомих робiт вiтчизняних вчених-бiологii на уроках бiологii в школi.

Проблема: варiанти побудови урокiв бiологii з використанням вiдомих робiт вiтчизняних вчених-бiологiв.

Актуальнiсть:

Сучаснi досягнення бiологii i результатом напотегливоi працi вчених навiть короткi вiдомостi про життя та дiяльнiсть яких становлять безперечний iнтерес.

Робоча гiпотеза: використання на уроках бiологii в школi вiдомих робiт вiтчизняних вчених-бiологii дозволить розширити знання учнiв в рiзних облатях бiологii та створить передумови для вироблення стiйкого iнтересу до вивчення бiологii.

Метою дослiдження: i аналiз шкiльноi програми та розробка декiлькох планiв-конспектiв урокiв з бiологii

Задачi дослiдження:

1. Проаналiзувати програму 6-11 класiв з бiологii.

2. Привести короткi вiдомостi про деяких вiтчизняних вчених-бiологiв Украiни.

3. Розробити декiлька планiв конспектiв урокiв, на яких можливе використання робiт вiтчизняних вчених-бiологiв.

Методи та органiзацiя дослiдження:

1. Аналiз науковоi та науково-методичноi лiтератури.

2. Планування, моделювання та складання планiв-конспектiв.

Програми шкiльного курсу бiологii розрахована на вивчення починаючи з 6 класу i закiнчуiться ii вивчення в 11 класi.

Вивчення бiологii починаiться з розгляду в 6 класi Царства Рослини. При вивченнi даного роздiлу бiологii пропонуiмо звернути увагу на таких вiдомих вiтчизняних вчених-бiологiв, якi займалися вивченням рiзних явищ в данiй областi, а саме: Аненков М.РЖ. (при вивчення рiзноманiття рослин), Фiнн В.В. (порiвняльна ембрiологiя квiткових рослин), Топачевський О.В. (морфологiя та систематика водоростей), Мечников РЖ.РЖ. (явище фагоцитозу, iнфекцiйнi захворювання рослин), Переможенко П.РЖ. (непрямий подiл клiтини), Зеров Д.К. (основнi працi iз систематики, флористики i фiлогенii спорових рослин), Навашин С.Г (подвiйне заплiднення у покритонасiнних).

При вивченнi роздiлу "Зоологiя" в 7 класi потрiбно зупинитися на матерiалах вiтчизняних науковцiв, таких як Ковалевський О.О (вивчення порiвняльноi ембрiологii та фiзiологii безхребетних тварин), Мазурмович Б.М. (безхребетнi тварини, паразитологiя), Мовчанов В.А. (розведення риб), Павлова М.В. (проблеми палеозоологii).

Вивчаючи "Бiологiю людини" в 8-9 класах варто звернути увагу на роботи вчених натомiв, фiзiологiв, паталогоанатомiв, якi зробили значний внесок у розвиток наукового дослiдження рiзних захворювань людини та фокторiв, якi цi захворювання викликають. Цими питаннями займалися такi вченi: Амосов М.М. (при вивченнi теми "Дихальна система" та "Кровоносна система i кровообiг"), Богач П.Г. (тема "Травна система, регуляцiя травлення"), Данилевський В.Я. ("Нервова система"), Кащенко М.Ф. (ембрiологiя тварин та людини), Палладiн О.В. (обмiн речовин у м`язах).

Завершальним роздiлом бiологii в шкiльному курсi i "Загальна бiологiя" до якоi вiдноситься i роздiл загальноi екологii, селекцiя та генетика. Досить вiдомими вченими в даних галузях i значна кiлькiсть вiтчизняних вчених-бiологiв Украiни, працi яких мають важливе значення i учням старших класiв досить цiкаво буде з деякими з них познайомитися. При вивченнi теми "Бiосфера" пропонуiмо використати матерiал з робiт вченого Вернадського В.РЖ., при вивченнi теми "Екосистеми" тАУ Висоцький Г.М. (вплив лiсiв на водний режим мiсцевостi), Омелянський В.Л. (роль мiкробiв у кругообiгу речовин); вивчення основ селекцii можна проiлюструвати роботами таких вчених даноi областi тАУ РЖванов М.Ф. (селекцiя тварин), Кириченко Ф.Г. (науковi основи селекцii пшеницi), Кулешов М.М. (проблеми рослинництва), Мусiiнко О.С (селекцiя зернових культур); в областi генетики тАУ Левитський Г.А. (встановив наявнiсть мiтохондрiй у рослинних клiтинах), Гришко М.М (генетика, селекцiя, аклiматизацiя рослин).

Досить багато можна говорити про наших вiтчизняних вчених, при вивченнi бiльше половини тем бiологii шкiльного курсу можна використовувати матерiал з iхнiх робiт. Але програма шкiльного курсу обмежена в часi i тому охопити весь накопичений матерiал за значний перiод часу ми просто не взмозi. Тому пропонуiмо в нашiй роботi зупинитися на дяких моментах.

Даний роздiл нашоi роботи ми вирiшили присвятити короткому викладу вiдомостей про найбiльш вiдомих вiтчизняних вчених-бiологiв Украiни, якi займалися вивченням питань в рiзних ii галузях.

Альперн Данило РДвсiйович (1894тАФ1968). Народився в Харковi Закiнчив Харкiвський унiверситет. Працював у Харкiвському медичному iнститутi Украiнському психоневрологiчному iнститутi та Украiнському iнститутi експериментальноi медицини. Основнi науковi працi присвячено патофiзiологii нервовоi системи питанням пато генезу алергiчних реакцiй. Встановив трофiчний вплив нервовоi сис теми на проникливiсть судин та тканин. Указав на роль хiмiчних факторiв i нервового збудження в патогенезi деяких захворювань Член кореспондент АН Украiни.

Амосов Микола Михайлович (нар 1913р). Народився в с Ольхово (тепер тАФ Вологодська обл ). Закiнчив Архангельський медичний iнститут та Всесоюзний заочний iндустрiальний iнститут. Очолював клiнiку грудноi хiрургii Украiнського науково-дослiдного iнституту туберкульозу та грудноi хiрургii, працював у Киiвському iнститутi вдосконалення лiкарiв iнституту кiбернетики АН Украiни, був директором РЖнституту серцево-судинноi хiрургii. Основнi науковi працi присвячено груднiй хiрурги анестезiологii та бiокiбернетицi. Розробляв питання хiрургiчного лiкування захворювань легень та серця штучного кровообiгу фiзiологи серця Запропонував модифiкацii апарата штучного кровообiгу i протезiв клапанiв серця. Займаiться проблемами бiологiчноi та медичноi кiбернетики моделюванням основних психiчних функцiй мозку Акiдемiк НАН Украiни.

Анненков Микола РЖванович (1819тАФ1889). Народився в Москвi. Закiнчив Московським унiверситет. Бiльше 10 рокiв працював директором Уманського училища землеробства та садiвництва, Царициного саду (колишня назва дендропарку "Софiiвка" ). Основнi науковi працi присвячено флористицi питанням аклiматизацii рослин, лiсiвництва. Дослiджував дикорослi та сiдовi рослини. Автор "Ботанического словаря" в якому назви росiян подано п`ятьма мовами наведено вiдомостi про ви користання рослин.

Богач Петро Григорович (1918тАФ 1981). Народився в с Соколiвка (тепер тАФ Хмельницька обл ) Закiнчив Нiжинський педагогiчний iнститут. Працював у Киiвському унiверситетi директором iнституту фiзiологи тварин при Киiвському унiверситетi близько 10 рокiв був проректором Киiвського унiверситету. Основнi науковi працi присвячено вивченню регуляцii дiяльностi травного тракту роботi м язiв Академiк АН Украiни.

Вавилов Микола РЖванович (1887тАФ 1943) Народився в Москвi. Закiнчив Московський сiльсько господарський iнститут Академiк АН Украiни був директором РЖнституту прикладноi ботанiки та нових культур, а також директором Генетичноi лабораторii перетвореноi потiм на РЖнститут генетики АН СРСР. Основнi науковi працi присвячено питанням генетики, селекцii. Був iнiцiатором створення нових науково дослiдних iнститутiв. Встановив центри походження культурних рослин створив вчення про iмунiтет рослин до iнфекцiйних захворювань. Сформулював закон гомологiчних рядiв спадковоi мiнливостi. Його спадщина на лежить свiтовiй науцi. Член багатьох академiй свiту. Його iм`я носить Товариство генетикiв та селекцюнерiв.

Вернадський Володимир РЖванович (1863тАФ194). Народився в Петербурзi. Закiнчив Петербурзький унiверситет. Працював в Украiнi Академiк АН Украiни, ii перший президент. Заснував хiмiчну лабораторiю АН Украiни реорганiзовану в РЖнститут загальноi та неорганiчноi хiмii АН Украiни. Основоположник науки геохiмii. Вивчав мiграцiю хiмiчннх елементiв у земнiй корi. Створив теорiю про провiдну роль живих iстот у геохiмiчних процесах. Вивчив хiмiчний склад тваринних та рослинних органiзмiв. Вперше дав визначення бiосфери, засновник вчення про бiосферу. Член багатьох академiй наук та наукових товариств.

Гаркавий Прокiп Хомич (1908тАФ 1984) Народився в с Пиляве (тепер тАФ Черкаська обл ). Закiнчив Маслiвський iнститут селекцii та насiнництва. Працював на Киiвськiй контрольно насiннiвiй станцii, у Селекцiйно генетичному iнститутi координував науковi дослiдження з селекцii ячменю. Заимався селекцiiю зернових культур. Теоретично обгрунтував пiдбiр пар для схрещування, методи оцiнки фiтозахворювань та зимостiйкостi Автор 18 сортiв ячменю.

Гершензон Серпи Михайлович (нар 1906 р ) Народився у Москвi. Закiнчив Московський унiверситет. Працював в РЖнститутi зоологii, РЖнститутi мiкробiологii та вiрусологii, РЖнститутi молекулярноi бiологii та генетики АН Украiни та Киiвському унiверситетi Основнi науковi працi присвячено генетицi та молекулярнiй бiологii. Довiв значення ДНК для генетичних процесiв. Автор праць з генетики ентомопатогенних вiрусiв. Розробляв питання розвитку еволюцiйних iдей в бiологii.

ГришкоМикола Миколайович (1901тАФ1964). Народився в Полтавi. Закiнчив Полтавський та Киiвський сiльськогосподарськi iнститути. Був директором РЖнституту ботанiки АН Украiни. Засновник i перший директор Центрального республiканського ботанiчного саду АН Украiни. Працював у Глухiвському та Киiвському сiльсько господарських iнститутах, Киiвському унiверситетi. Основнi працi тАФ в галузi генетики селекцii аклiматизацii рослин. Автор першого пiдручника "Курс загальноi генетики" украiнською мовою. Академiк АН Украiни.

Маркелов Григорiй РЖванович (1880-1952). Народився в Пермi (РФ). Закiнчив Новоросiйський унiверситет в Одесi. Працював у Одеському медичному iнститутi, був директором заснованого ним Одеського психоневрологiчного iнституту Академiк АН Украiни. Основнi науковi працi присвячено фiзiологii та патологii вегетативноi нервовоi системи. Вивчав вплив факторiв зовнiшнього середовища на фiзiологiчнi процеси. Автор концепцii, за якою свiтловi подразники впливають на дiяльнiсть рiзних органiв людини через гiпоталамус та вегетативну нервову систему

МечннковРЖлля РЖллiч (1845тАФ 1916). Народився в с РЖванiвка (тепер тАФ Харкiвська обл ). Закiнчив Харкiвський унiверситет. Працював у Новоросiйському унiверситетi в Одесi. Один iз засновникiв Одеськоi бактерiологiчноi станин (тепер тАФ Одеський науково-дослiдний iнститут епiдемiологii та мiкробiологii iм. РЖ. РЖ. Мечникова). Вiдкрив явище фагоцитозу, за що був удостоiний Нобелiвськоi премii. Придiляв велику увагу проблемам iмунiтету довголiття, захисту рослин, вивченню iнфекцiйних захворювань.

Мовчан Василь Архипович (1903-1964) Народився в с Неморож (тепер тАФ Черкаська обл ). Закiнчив Киiвський ветеринарно-зоотехнiчнии iнститут. Працював у Науково-дослiдному iнститутi ставкового рибного господарства, РЖнститутi гiдробiологи АН Украiни, Киiвському унiверситетi. Член-кореспондент АН Украiни. Основнi науковi працi присвячено проблемам сучасноi iхтiологii та ставкового рибництва. Розробив метод iнтенсифiкацii ставкового рибного господарства. 3 його iнiцiативи в Украiнi було започатковано аклiматизацiю рослиноiдних риб.

Мусiйко Олександр Самсонович (1903тАФ1980). Народився в с Мусiiвка (тепер тАФ Полтавська обл ) Закiнчив Полтавський сiльськогосподарський iнститут. Працював у Селекцiйно-генетичному iнститутi в Одесi, близько 15 рокiв був його директором. Дослiджував бiологiю, селекцiю i насiнництво зернових культур, брав участь у виведеннi 15 сортiв та гiбридiв кукурудзи, жита, гречки. Розробив метод додаткового запилення сiльськогосподарських рослин, що пiдвищувало iх врожайнiсть.

Навашин Сергiй Гаврилович (1857-1930). Народився в с. Царевщина (тепер тАФ Саратовська обл. , РФ). Академiк АН Украiни. Закiнчив Московський унiверситет. Працював у Киiвському унiверситетi. Широко вiдомi його класичнi дослiдження в галузi ембрiологii та цитологii рослин. Свiтову славу йому принесло вiдкриття подвiйного заплiднення у покритонасiнних рослин. Автор вiдкриття хромосом-супутникiв.

Оканенко Аркадiй Семенович (1894тАФ1982). Народився у Смiлi Черкаськоi обл. Закiнчив Киiвський сiльськогосподарський iнститут. Працював у Науково-дослiдному iнститутi цукрового буряку, Киiвському унiверситетi, РЖнститутi фiзiологи рослин АН Украiни. Член-кореспондент АН Украiни. Основнi науковi працi присвячено фiзiологи рослин, пошукам шляхiв пiдвищення цукровостi буряку

Омельченко Федiр Захарович (1865тАФ1924) Народився в Кролiвцях (тепер тАФ Сумська обл ). Закiнчив Киiвський унiверситет, а також Вiйськово-медичну академiю в Петербурзi. Працював директором заснованого ним Мiкробюлогiчного iнституту АН Украiни, ректором Киiвського ветеринарно-зоотехнiчного iнституту. Займався медичною мiкробiологiiю, патологiчною анатомiiю та антропологiiю. Академiк АН Украiни, брав участь у складаннi росiйсько-украiнського медичного словника.

Омеляиський Василь Леонiдович (1867тАФ1928). Народився у Полтавi. Закiнчив Петербурзький унiверситет. Працював у РЖнститутi експериментальноi медицини в Петербурзi. Основнi науковi працi присвячено ролi мiкробiв у кругообiгу речовин у природi. Вiдкрив культури анаеробних бактерiй, що переробляють клiтковину з утворенням органiчних кислот та водню. Вивчав азотофiксуючi бактерii

Павлова Марiя Василiвна (1854-1938). Народилася в Козельцях (тепер тАФ Чернiгiвська обл. ). Закiнчила Киiвський жiночий iнститут та Паризький унiверситет. Учениця В. О. Ковалевського. Академiк АН Украiни. Основнi науковi працi присвячено проблемам палеозоологii. Вивчала причини вимирання тварин у минулi епохи. Дослiджувала викопнi рештки слонiв, копитних тварин, амонiтiв.

Перемежко Петро РЖванович (1833-1894) Народився в с Риботiне (тепер тАФ Чернiгiвська обл.) Закiнчив Киiвський унiверситет. Був викладачем на заснованiй ним кафедрi гiстологii, ембрiологii та порiвняльноi анатомii. Основнi науковi працi присвячено вивченню клiтини. Вiдкрив i описав непрямий подiл клiтин тАФ карiокiнез. Голова Товариства киiвських лiкарiв.

Пiдоплiчко РЖван Григорович (1905тАФ1975) Народився в с Козацьке (тепер тАФ Черкаська обл ) Закiнчив РЖнститут прикладноi зоологи та фiтопатологи Працював у РЖнститутi археологii, РЖнститутi зоологii АН Украiни, Киiвському унiверситетi, був директором Центрального науково-природничого музею АН Украiни. Основнi дослiдження присвячено палеозоологii, палеогеографii, фаунi та охоронi природи. Здiйснив понад 40 зоологiчних та палеонтологiчних експедицiй та археологiчних дослiджень. Академiк АН Украiни.

Пирогов Микола РЖванович (1810тАФ1881) Народився у Москвi Закiнчив Московський унiверситет. Професор кiлькох унiверситетiв, пiклувальник Одеського та Киiвського навчальних округiв. З 1866 р жив у с Вишня (поблизу Вiнницi), органiзував там лiкарню. Один iз засновникiв хiрургii як науковоi дисциплiни, основоположник вiйськово-польовоi хiрургii. Його iм'я носить Одеський медичний iнститут.

Погребняк ПетроСтепанович (1900тАФ1976) Народився в с Волохiв Яр (тепер тАФ Харкiвська обл ). Закiнчив Харкiвський сiльськогосподарський iнститут. Працював у Науково-дослiдному iнститутi лiсового господарства, Киiвському лiсотехнiчному iнститутi, РЖнститутi ботанiки АН Украiни, був директором створеного ним РЖнституту лiсу. Основнi працi присвячено екологii рослин, лiсовiй типологii, фiзiологи живлення деревних та чагарникових порiд. Один iз засновникiв порiвняльноi фiтоеко-логii. Академiк АН Украiни.

Поляков РЖлляМихайлович (1905тАФ1976). Народився в Харковi. Закiнчив Харкiвський iнститут народноi освiти. Працював у Харкiвському та Томському унiверситетах, РЖнститутi генетики та селекцii АН Украiни, очолював його. Основнi дослiдження тАФ з теоретичних проблем бiологii, дарвiнiзму, iсторii бiологи. Член-кореспондент АН Украiни.

Поспiлов Володимир Петрович (1872тАФ1949). Народився у Тульськiй обл. (РФ). Закiнчив Московський унiверситет. Працював у Киiвському, Саратовському унiверситетах, очолював РЖнститут ентомологи та фiтопатологи АН Украiни. Основнi працi присвячено загальнiй та експериментальнiй ентомологii. Розробляв бiологiчний метод захисту рослин вiд комах-шкiдникiв з урахуванням екологiчних умов. Один з iнiцiаторiв створення служби карантину рослин. Академiк АН Украiни.

Протопопов Вiктор Павлович (1880тАФ1957). Народився в с Юрки (тепер тАФ Полтавська обл ). Закiнчив Вiйськово-медичну академiю, працював там. Професор Харкiвського медичного iнституту, Киiвського iнституту вдосконалення лiкарiв, РЖнституту фiзiологii АН Украiни. Основнi працi присвячено фiзiологii та патологii вищоi нервовоi дiяльностi та психiатрii.

Ремесло Василь Миколайович (1907тАФ1983). Народився в с Теплове (тепер тАФ Полтавська обл ). Закiнчив Маслiвський iнститут селекцii та насiнництва, працював директором Миронiвськоi селекцiйно-дослiдноi станцii, яку перетворено на Миронiвський науково-дослiдний iнститут селекцii та насiнництва пшеницi. Основнi напрями науковоi дiяльностi тАФ генетика, селекцiя та насiнництво сiльськогосподарських рослин. Брав безпосередню участь у виведеннi багатьох сортiв пшеницi. Академiк АН Украiни.

Сапiгiн Андрiй Опанасович (1883тАФ1946). Народився у Воскресенську (тепер тАФ Миколаiвська обл ). Закiнчив Новоросiйський унiверситет в Одесi. Був одним iз засновникiв Одеськоi селекцiйноi станцii, працював в Одеському сiльськогосподарському iнститутi, очолював РЖнститут ботанiки АН Украiни Академiк АН Украiни, ii вiце-президент. Основнi працi присвячено бiологii, цитологii, генетицi, селекцii сiльськогосподарських культур. Вивчав iндивiдуальний розвиток рослин. Застосував метод варiацiйноi статистики для оцiнки результатiв дослiджень з бiологii та агрономii. Одержав кiлька високо продуктивних сортiв озимоi пшеницi. Одним iз перших у свiтi застосував iонiзуюче опромiнювання для створення штучних мутацiй у зернових культур.

Свиренко Дмитро Онисифорович (1888-1944). Народився в с Мерчик (тепер тАФ Харкiвська обл ). За кiнчив Харкiвський унiверситет. Член-кореспондент АН Украiни. Працював у Днiпропетровському та Одеському унiверситетах був директором Одеського ботанiчного саду. Займався систематикою водоростей та типологiiю рiчок. З його iнiцiативи був створений РЖнститут гiдробiологii АН Украiни.

Свириденко Павло Олексiйович (1893тАФ1961). Народився в Путивлi (тепер тАФ Сумська обл ) Закiнчив Московський унiверситет. Працював у Московському унiверситетi, РЖнститутi зоологи АН Украiни. Основнi науковi дослiдження присвячено фаунi, зоогеографii та екотопi тварин. Вивчав шкiдникiв цукрового буряку та господарське значення гризунiв. Один з iнiцiаторiв застосування авiацii у боротьбi зi шкiдниками. Розробив науковi основи застосування бiологiчного методу боротьби зi шкiдниками. Академiк АН Украiни

Севериов ОлексiйМиколайович (1866тАФ1936). Народився в Москвi. Закiнчив Московський унiверситет. Один з основоположникiв еволюцiйного напряму в морфологii. Працював у кiлькох унiверситетах, у тому числi й Киiвському. Науковi працi тАФ в галузi порiвняльноi анатомii та ембрiологи хребетних тварин. Розробив теорiю походження кiнцiвок наземних хребетних. Автор вчення про взаiмовiдношення онто- i фiлогенезу. Створив науковi школи морфологiв тАФ киiвську та московську Академiк АН Украiни.

Симиренко Лев Платонович (1855-1920). Народився у Млiiвi (тепер тАФ Черкаська обл ). Закiнчив Новоросiйський унiверситет в Одесi. Заклав перший у РДвропi помологiчний розсадник та сад, який згодом став Мливською садово-овочевою дослiдною станцiiю, що носить його iм'я. Створив одну з найбiльших в РДвропi колекцiю плодових, ягiдних та де коративних рослин. Вивiв щироковiдомий сорт яблунi Ренет Симиренка.

Топачевськнй Олександр Вiкторович (1897тАФ1975). Народився в с. Бобрiвка (тепер. тАФ Киiвська обл.). Закiнчив Киiвський iнститут народного господарства. Академiк АН Украiни. Працював в РЖнститутi ботанiки, очолював РЖнститут гiдробiологii, професор Киiвського унiверситету. Основнi працi присвячено морфологii, систематицi та фiлогенii водоростей, а також санiтарнiй та технiчнiй гiдробiологii. Сформулював iдею первинностi амебоiдних форм. Був головою Украiнського гiдробiологiчного товариства.

Фiлатов Володимир Петрович (1875тАФ1956). Народився в с. Михайлiвка (тепер тАФ Пензенська обл., РФ). Закiнчив Московський унiверситет. Працював у очнiй клiнiцi Новоросiйського унiверситету в Одесi, заснованому ним Одеському науково-дослiдному iнститутi очних захворювань та тканинноi терапii. Дослiджував проблеми офтальмологii та бiогенних стимуляторiв. Науково обгрунтував та практично розробив операцiю пересаджування роговоi оболонки. Створив вчення про бiогеннi стимулятори. Заснував украiнську школу офтальмологiв. Його iм'я носить Одеський iнститут очних захворювань та тканинноi терапii.

Фiни Володимир Васильович (1878-1957). Народився в Киiвi. Закiнчив Киiвський унiверситет. Працював у цьому унiверситетi i одночасно в Киiвському сiльськогосподарському iнститутi, згодом тАФ у Житомирському сiльськогосподарському iнститутi. Основнi науковi працi стосуються порiвняльноi ембрiологii квiткових рослин. Вперше встановив, що чоловiчi самети (спермii) i клiтинами з ядрами та плазмою, а не голими ядрами, як вважалося ранiше. Пiдтвердив дослiдження на 250 видах, що вiдносяться до 70 родин. Вивчав флору Украiни, Криму.

Фольборт ГеоргiйВолодимирович (1885-1960). Народився в Петербурзi. Закiнчив Вiйськово-медичну академiю. Працював у Харкiвському, Киiвському медичних iнститутах, в РЖнститутi бiохiмii АН Украiни. Дослiджував фiзiологiю травлення, кровообiгу та вищоi нервовоi дiяльностi. Створив учення про фiзiологiю процесiв виснаження та вiдновлення, встановив основнi закономiрностi цих процесiв, якi РЖ. П. Павлов назвав правилами фольборта. Академiк АН Украiни.

Фомiн ОлександрВасильович (1869тАФ1935). Народився в с. РДрмолiвка (тепер тАФ Саратовська обл , РФ). Закiнчив Московський унiверситет. Працював у Киiвському унiверситетi, на Вищих жiночих курсах, в РЖнститутi ботанiки АН Украiни, був його директором. З його участi розпочато видання довiдника "Флора Украiни". Багато зробив у справi збереження i розширення колекцii Ботанiчного саду Киiвського унiверситету, який носить його iм'я. Вивчав морфологiю, систематику i флористику вищих рослин. Академiк АН Украiни

Хавкiн ВолодимирАронович (1860-1930). Народився в Одесi Закiнчив Новоросiйський унiверситет в Одесi Працював в Одеському зоологiчному музеi, Женевському унiверситетi (Швейцарiя), в лабораторii РЖ. РЖ. Мечникова в Парижi. За проханням британського уряду боровся з епiдемiiю холери в РЖндii, i зараз там i iнститут, що носить його iм'я. Науковi працi присвячено вивченню холери та чуми. Довiв iнфекцiйну природу холери, створив вакцину, що перевiряв на собi

Хаджинов Михайло РЖванович (1899тАФ1980). Народився в с. Мангуш (тепер тАФ Донецька обл,). Закiнчив Харкiвський сiльськогосподарський iнститут. Основнi працi присвячено генетицi та селекцii рослин. Розробляв теоретичнi основи селекцii' та насiнництва кукурудзи. Один iз перших вiдкрив явище цитоплазматичноi чоловiчоi стерильностi i використав його для докорiнного полiпшення насiнництва кукурудзи Вивiв понад 20 гiбридiв кукурудзи.

Холодний Микола Григорович (1882тАФ1953). Народився в Тамбовi. Закiнчив Киiвський унiверситет, у якому працював, одночасно працював в РЖнститутi ботанiки АН Украiни, що носить його iм'я. Науковi працi присвячено вивченню рiзних питань фiзiологii рослин. Розробив фiтогормональну теорiю тропiзмiв, вiдому пiд назвою теорii Холодного тАФ Вента. Широко вiдомi його дослiдження, присвяченi залiзобактерiям. Розробив оригiнальнi методики iх дослiджень. Займався питаннями екологii, ТСрунтознавства, виникнення життя на Землi, еволюцii та iсторii науки.

Чаговець Ростислав Всеволодович (1904-1982). Народився у Киiвi. Закiнчив Киiвський iнститут народноi освiти. Працював у Киiвському медичному iнститутi, РЖнститутi бiохiмii АН Украiни Галузi наукових дослiджень тАФ експериментальна вiтамiнотерапiя, бiохiмiя м'язiв. Застосував метод визначення окисно-вiдновних властивостей за допомогою поляризованих електродiв. Академiк АН Украiни.

Черненко Семен Федорович (1877тАФ1974). Народився в с. Гремячки (тепер тАФ Сумська обл.). Закiнчив Плодоовочевий iнститут у Козловi (тепер тАФ м. Мiчурiнськ). Основний напрям наукових дослiджень тАФ селекцiя плодових культур. Розробляв питання пiдбору вихiдного матерiалу для селекцii. Вивiв широковiдомi сорти яблунь (Пепiн Черненко, Перемога, Богатир, Прогрес та iн.) i груш (Бергамот тамбовський, Росiйська красуня та iн.), що районовано в Украiнi.

Чернишов Борис РЖсидорович (1888тАФ1950). Народився в ст. Ясенська (тепер тАФ Краснодарський край, РФ). Закiнчив Катеринославський гiрничий iнститут Працював у Днiпропетровському, Киiвському унiверситетах, РЖнститутi геологiчних наук АН Украiни Займався палеозоологiiю, вивчав ракоподiбних мезозою. Довiв наявнiсть у Днiпровсько-Доне-цькiй западинi кам'яновугiльних вiдкладень.

РЖРЖРЖмальгаузен РЖван РЖванович (1884-1963). Народився в Киiвi. Закiнчив Киiвський унiверситет. Працював у Киiвському, Московському, Воронезькому унiверситетах, очолював РЖнститут зоологii АН Украiни. Науковi працi присвячено питанням еволюцiйноi морфологii, експериментальноi зоологii,вивченню закономiрностей росту, фiлогенii тварин.

Юр'iв Василь Якович (1879тАФ 1962). Народився в с. РЖванiвська Вирга (тепер тАФ Пензенська обл., РФ). Закiнчив Новоолександрiвський iнститут сiльського господарства. Був директором Харкiвськоi селекцiйноi станцii, професором Харкiвського сiльськогосподарського iнституту, працював в Украiнському науково-дослiдному iнститутi рослинництва, селекцii та генетики. Розробляв теоретичнi i практичнi питання селекцii та насiнництва сiльськогосподарських культур. Вивiв багато сортiв зернових культур, зокрема озимоi та яроi пшеницi, жита, ячменю, вiвса. Один iз засновникiв селекцii i насiнництва сiльськогосподарських культур.

Вивчення матерiалу на прикладi розробки даного уроку пропонуiмо проводити в 11 класi при вивченнi селекцii рослин

3.1 План-конспект уроку на тему: "Центри рiзноманiтностi та походження культурних рослин"

Мета: конкретизувати основнi поняття теми; ознайомити учнiв iз центрами рiзноманiтностi та походження культурних рослин; формувати спецiальнi вмiння (робота з гербарiiм, планування вiдповiдi, робота з додатковою лiтературою в групах); удосконалити вмiння видiляти головне в навчальному матерiалi, узагальнювати, робити висновки, виконувати творчi завдання; сприяти формуванню наукового свiтогляду; формувати екологiчну культуру, почуття гордостi за досягнення учених.

Тип уроку: засвоiння нових знань.

форма уроку: урок-конфе-ренцiя-

Обладнання: виставка науково-популярноi лiтератури про рослини та iх походження, iлюстрацii, гербарiй, портрети учених, селекцiйна карта природних зон, таблицi.

Епiграф: "Природа на диво прекрасна, i людина тАФ ii найкраще творiння".

Хiд уроку

РЖ. Оголошення теми i мети уроку.

II. Актуалiзацiя чуттiвого досвiду та опорних знань.

Бесiда. 1) Що таке селекцiяi якi iiзавдання?

2) Що таке сорт рослин? штам?

3) Що таке штучний добiр? Хто його винайшов?

4) Що таке районування?

5) Що означають термiни "iнбридинг", "аутбридинг"?

6) Що таке гетерозис?

7) Що таке вiддалена гiбридизацiя?

РЖП. Засвоiння твого матерiалу.

Людина створена природою i сама збагачуi природу. Рослинний свiт Украiни багатий i рiзноманiтний. Вiдомо близько 4,5 тис. видiв судинних рослин та 25 тис. видiв культурних рослин. У цiлому ж на планетi налiчуiться 0,5 млн. видiв рослин. 250тАФ300 тис. видiв становлять вимерлi рослини. Це досить багато, тому кожний десятий вид потребуi охорони. На початку XX ст. вченi почали детально вивчати культурнi рослини давнiх цивiлiзацiй. Селекцiонери шукали предкiв кукурудзи та картоплi. iм не завжди щастило, проте колекцii насiння в рiзних краiнах постiйно поповнювалися безцiнними зразками рiдкiсних рослин, якi згодом були використанi для покращення культурних сортiв.

У 20тАФ30-х рр. у СРСР дослiдження походження культурних рослин очолив академiк М.Вавй-лов, який органiзував численнi експедицii на Близький Схiд, Закавказзя, до Центральноi i Пiвденноi Америки, де знаходяться геноцентри культурних рослин. Ще й досi спецiалiсти звертаються до зiбраних ним колекцiй.

М.Вавилов вiдкрив закон гомологiчних рядiв у спадковiй мiнливостi, згiдно з яким можна передбачити якостi тiii чи iншоi раси або виду. Закон цей дiяв подiбно до таблицi Д.Менделiiва, яка передбачила вiдкриття трансуранових елементiв. Ось чому М.Вавилова називають "Менделiiвим у бiологii". Коротко ознайомимося з бiографiiю М.Вавилова.

Видатний ботанiк, генетик, географ, основоположник сучасноi науковоi селекцii М.Вавилов народився 26 листопада 1887 р. у Москвi.

Навчався вiн у Московськiй сiльськогосподарськiй академii. Будучи студентом III курсу, виступив на святковому засiданнi академii, присвяченому 100-рiччю вiд дня народження Ч.Дарвiиа (1909), з доповiддю "Дарвiнiзм та експериментальна морфологiя". У 1910 р. молодий учений закiнчив iнститут i зацiкавився проблеммами патологii рослин. Невдовзi вiн опублiкував свою першу наукову роботу "Голi слимаки, якi пошкоджують поля та городи Московськоi губернii".

Науково-прикладну роботу М.Вавилов розпочав в Украiнi, на Полтавськiй дослiднiй станцii. У 1911 р. вiн став учасником РЖ З'iзду селекцiонерiв у Харковi. З 1921 р. очолив вiддiл прикладноi ботанiки i селекцii (Петроград), який у 1924 р. був реорганiзований у Всесоюзний iнститут прикладноi ботанiки та нових культур, а у 1930 р. тАФ у Всесоюзний iнститут рослинництва (ВРЖР), яким учений керував до 1940 р. За визначнi досягнення в обранiй галузi М.Вавилов був обраний академiком АН СРСР, ВАСГНРЖЛ i Всеукраiнськоi АН.

Тривалий час М.РЖ.Вавилов був президентом ВАСГНРЖЛ.

М.Вавилов тАФ органiзатор i керiвник численних експедицiй, органiзованих з метою вивчення флори колишнього СРСР та багатьох краiн свiту. У 1919 р. вiн створив учення про iмунiтет у рослин до iнфекцiйних захворювань; у 1920 р. сформулював закон гомологiчних рядiв у спадковiй мiнливостi, обТСрунтував еколого-географiчнi принципи створення вихiдного матерiалу для селекцii.

У 1926 р. побачила свiт книжка М.Вавилова "Центри походження культурних рослин". Спадщина вченого належить усiй свiтовiй науцi. Його iм'я носить Росiйське товариство генетикiв та селекцiонерiв. Заслуги М.Вавилова перед наукою неоцiненнi.

Проте життя видатного вченого закiнчилося трагiчно. Пiд час поiздки до Чернiвцiв у 1940 р. його було необгрунтоване заарештовано. Через два з половиною роки, 20 сiчня 1943 р., вiн помер у Саратовськiй тюрмi. У серпнi 1955 р. М.РЖ.Вавилов був посмертно реабiлiтований.

Використовуючи додаткову лiтературу, ми здiйснимо подорож за маршрутом, який колись пройшли М.Вавилов та його спiвробiтники. Наша експедицiя дiзналася, що М.Вавилов вiдкрив сiм центрiв походження та рiзноманiтностi, рослин. Його дослiджения дали змогу встановити:

1. Дiя рiзних видiв культурних рослин i своi центри рiзноманiтностi, де виявлено найбiльшу рiдкiсть iх сортiв i форм.

2. Центри рiзноманiтностi i водночас i районами iх походження.

3. Виявлення центрiв походження та рiзноманiтностi культурних рослин пiдказало вченим, де саме можна шукати рiзноманiтний вихiдний матерiал для селекцiйноi роботи.

Завдяки експедицiям М.Вавилова була створена унiкальна колекцiя зразки насiння близько 1600 видiв культурних рослин. Першим центром походження та рiзноманiтностi культурних рослин, який вiдкрив М.Вавилов, був Пiвденноазiатський тропiчний центр. До цього центру входять РЖндiя, РЖндокитай, Пiвденний Китай, острови Пiаденно-Схiдноi Азii. Тип клiмату тут мусонний, тобто пiвроку iдуть дощi, а пiвроку стоiть суха i спекотна погода. Цi краiни i батькiвщиною рису, цукровоi тростини, огiркiв, кiльках видiв цитрусових, бананiв, багатьох iнших плодових та овочевих культур. Поговоримо про цукрову тростину та рис.

Чудом iз чудес далекоi РЖндii видавалася iвропейцям солодка рослина тАФ цукрова тростина. За кiлькiстю видiв та сортiв вона поступаiться тiльки своiм злаковим родичам. Вiдомо чотири види тростини в дикому станi. П'ятий вид найбiльш поширений, його давно вирощують як культурну рослину.

Уперше про тростину повiдомили воiни Александра Македонського. Потрапивши в РЖндiю, мешканцi Еллади були здивованi тим, що там майже кожна людина смоктала шматочок стебла невiдомоi iм рослини тАФ заввишки 4тАФ6 метрiв, стрункоi, з товстими, до 5 см в дiаметрi, стеблами. Це було i не дерево, i не трава. Грекам тростина нагадувала очерет. Вони привезли iз собою в Грецiю частинки цiii рослини, однак вона тут не прижилася. У дикому станi цукрова тростина i зараз росте в РЖндii, РЖндонезii, Китаi, на Фiлiппiнах. РЗi плантацii у всьому свiтi займають площу близько 6,5 млн. гектарiв. РЖз тростини виробляiться 60 % усього цукру на Землi, i 200 млн. гектарiв на п'яти континентах зайнято рисом. Ця рослина годуi половину сучасного людства. З 28 вiдомих науцi видiв рису використовують тiльки два. i Саме вiд них пiшла велика i кiлькiсть сортiв.

Люди, якi вирощували рис, помiтили одну його незвичайну особливiсть: вiн дуже любить вологу. Рис легко засвоюiться органiзмом, широко використовуiться для харчування та з лiкувальною метою при захворюваннях серця, шлунка та iнших недугах.

Цитрусовi рослини також вiдiграють певну роль у нашому рацiонi. Вони мiстять велику кiлькiсть вiтамiнiв, потрiбних людському органiзму. Найпоширенiшими сортами лимонiв i "Новогрузинськнй", "Лiсбон",i "Курський", "Ювiлейний" та iн., апельсинiв iтАФ "Первенсць", "Корольки", мандаринiв тАФ "Шивамiкин".

Експедицiя наша наближаiться до Схiдноазiатського центру.

У 1929 р. М.Вавилов вирушив разом зi своiми спiвробiтниками в Захiдний Китай, Японiю та на Тайвань. Цей регiон характеризуiться субтропiчним мусонним клiматом, значною вiдмiннiстю у iволоженнi в рiзнi перiоди року. Зимовий мусон перемiщуiться iз центральних регiонiв Азii в напрямку до океану. З ним приходить сухе континентальне повiтря, унаслiдок чого температура рiзко знижуiться, iнодi навiть до 0 В°С. Протягом трьох-чотирьох мiсяцiв може не випасти й краплини дощу.

Схiдноазiатський центр тАФ це батькiвщина соi, гречки, редьки, яблунi, грушi, сливи, шовковицi, кiлькох видiв проса, деяких цитрусових.

РЖсторiя донесла до нас численнi вiдомостi про монастирськi сади КиiвськоiРусi, де росли рiзнi сорти яблук, слив, груш. Завдяки значнiй селекцiйнi роботi кiлькiсть сортiв культурних яблук значно зросла. Якщо на початку XVIII ст. iх налiчувалося 60, то тепер тАФ понад 10 000 тис. Багато цiнних сортiв вивели такi вченi, як А Симиренко, РЖ.Мiчурiн, В Пашкевич та iн.

Усi цi сорти об'iднанi загальною назвою "яблуня домашня".

Яблука

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi