Форми груповоi навчальноi дiяльностi на рiзних етапах уроку iноземноi мови
Мiнiстерство освiти i науки Украiни
ВП "Лисичанський педагогiчний коледж
Луганського нацiонального унiверситету
iменi Тараса Шевченка"
Курсова робота з англiйськоi мови
"Форми груповоi навчальноi дiяльностi на рiзних етапах уроку iноземноi мови"
студентки 4 курсу групи А
спецiальностi "Початкове
навчання"
Березовськоi Олени Вадимiвни
Курсовий керiвник:
вчитель iноземноi мови
Кладко РЖрина Володимирiвна
2010
План
Вступ
1. Шляхи формування пiзнавальноi активностi учнiв пiд час етапу актуалiзацii опорних знань в умовах сучасного уроку iноземноi мови
1.1 Груповi форми навчальноi дiяльностi як потреба самовираження учнiв на початку уроку
1.2 Перевiрка домашнього завдання як засiб виявлення творчих здiбностей дитини
1.3 ПiзнавальнотАУтворчi вправи пiд час оголошення теми, мета i завдань уроку
2. Форми груповоi навчальноi дiяльностi на етапi вивчення нового матерiалу
2.1 Диференцiацiя навчання як необхiдна умова формування творчих здiбностей молодших школярiв
2.2 РЖгрова дiяльнiсть пiд час засвоiння нового матерiалу
3. Груповi форми як чiтке усвiдомлення школярами тАУ початкiвцями важливостi дiлового партнерства, творчоi спiвдружностi тощо
3.1 РЖнтерактивнi вправи пiд час закрiплення
3.2 Дiловi iгри як форма груповоi навчальноi дiяльностi
3.3 "Домашнi групи" ситуативного спiлкування
Висновки
Список використаноi лiтератури
Вступ
Школа тАУ це модель суспiльства. Саме вiд якостi шкiльного навчання i виховання залежить збагачення культурних цiнностей. Сучасний стрiмкий розвиток усiх сфер суспiльного виробництва зумовлюi збiльшення обсягу та пiдвищення складностi навчального матерiалу практично з усiх шкiльних дисциплiн. Тому реформування загальноi освiти , яке на разi вiдбуваiться, супроводжуiться введенням нових спецiальних форм органiзацii пiзнавальноi дiяльностi, якi мають конкретну мету тАУ створити такi умови навчання, за яких би кожен учень успiшно навчався, розвивав свiй iнтелект i був готовим до творчоi самореалiзацii тощо. В умовах розбудови сучасноi украiнськоi держави як iвропейськоi демократичноi краiни школа повинна виконувати соцiальний заказ : пiдготувати кожного пересiчного випускника середньоi школи до самостiйного дорослого життя, яке вимагаi творчого ставлення до працi, високоi комунiкативностi та знання iноземних мов, зокрема перш за все саме англiйськоi як мови мiжнародного спiлкування. Розвиток науки i технiки сприяв появi нових форм навчальноi комунiкацii, новiтнiм методам розвтАЩязання освiтнiх завдань. Тепер вчитель не просто транслятор готових iдей, вiн насамперед диригент, коригатор iнтелектуального i творчого потенцiалу учнiв тощо. У нашi часи вiдбуваiться еволюцiя змiсту, форм i методiв навчання, що спонукаi до розробок i впровадження новiтнiх освiтнiх технологiй. Серед них найперспективнiшою видаiться iнтерактивна технологiя, завдяки якiй учень стаi активним учасником процесу навчання. При цьому саме груповi форми навчальноi дiяльностi домiнують, граючи першочергову роль тощо. Спробуiмо це довести. Сутнiсть iнтерактивного навчання полягаi у тому, що навчальний процес, вiдбуваючись за умов постiйноi активноi взаiмодii всiх учнiв, базуiться на спiвпрацi, взаiмонавчаннi рiвноправних та рiвнозначних субтАЩiктiв навчання, що можливо лише за умови органiзацii груповоi дiяльностi. Моделювання життiвих ситуацiй, використання рольових iгор, спiльне вирiшення проблем на основi аналiзу тощо тАУ все це передбачаi пiдготовку учнiв до самостiйного життя, бо сприяi формуванню атмосфери спiвробiтництва, взаiмодii, статусу вчителя як лiдера дитячого колективу. При застосуваннi групових форм навчальноi дiяльностi учнiв виключаiться домiнування одного учасника навчального процесу над iншими, однiii думки над iншою, учнi вчаться бути демократичними, спiлкуватися з iншими людьми, критично мислити, приймати обТСрунтованi рiшення тощо, що й обумовлюi актуальнiсть теми "Форми груповоi навчальноi дiяльностi на рiзних етапах уроку iноземноi мови", тому що учнi навчаються мислити, розумiти суть речей, осмислювати iдеi i концепцii, шукати потрiбну iнформацiю, iнтерпретувати ii i застосовувати в конкретних умовах тощо. На жаль, стосовно впровадження новiтнiх сучасних технологiй навчання у навчально тАУ виховний процес загальноосвiтньоi школи iснуi низка проблем, якi виникають внаслiдок авторитарних та репродуктивно орiiнтованих методик роботи деяких скептично налаштованих вчителiв та внаслiдок браку iнформацii та досвiду практичного використання рiзноманiтних методiв iнтерактивного навчання тощо. Тому узагальнення наявноi в перiодичних освiтнiх та методичних виданнях iнформацii та власного досвiду рiзних практикуючих вчителiв, що ставить на метi дана робота, пiдкреслить значущiсть для сучасноi теорii i практики навчальноi роботи питання форм груповоi дiяльностi учнiв.
РЖсторично склалося так, що ще в двадцятi роки минулого сторiччя, пiд час так званого "нацiонального вiдродження", в освiтi Украiни використовувалися груповi форми навчання: бригадно тАУ лабораторний i проектний методи, робота в парах змiнного складу, виробничi та трудовi екскурсii, практики тощо, якi, до речi, стали передовим словом у радянськiй i свiтовiй педагогiцi того часу. Та вiдсутнiсть належного методичного забезпечення, теоретичного осмислення й експериментальноi перевiрки за часiв авторитарного радянського режиму призвели до перетворення украiнськоi школи на репродуктивно орiiнтовану, з пануючою стандартизацiiю та унiфiкацiiю засобiв, форм i методiв навчання тощо. У птАЩятдесятi - семидесятi роки двадцятого столiття видатнi радянськi педагоги (В. Сухомлинський, Ш. Амонашвiлi, В. Шаталов, РД. РЖльiн,С. Лисенкова)створили пiдТСрунтя для виникнення теорii i практики розвивального навчання, проте це були винятки у навчальному процесi радянських шкiл. А весь цей час подальшою розробкою форм групового навчання активно займалися педагоги Захiдноi РДвропи та США, розвиваючи та удосконалюючи надбання украiнських вчителiв. Саме iхнi дослiдження довели, що груповi форми навчання сприяють засвоiнню матерiалу, оскiльки впливають не лише на свiдомiсть учня, а й на його почуття, волю, дii та практику тощо. Сучаснi науковцi довели, що найменших результатiв у навчаннi можна досягти за умов пасивного навчання (лекцiя тАУ 5%, читання тАУ 10%), а найбiльших тАУ iнтерактивного ( дискусiйнi групи тАУ 50%, практика через дiю тАУ 75 %, будь тАУ яка робота в групах тАУ 90%) [5,13]. Звичайно, потрiбно використовувати i iншi форми роботи, тому що учнi повиннi оволодiти перш за все навичками механiчного запамтАЩятовування, технiкою читання, вмiннями писати та рахувати, вiдтворювати вивчене, переказуючи змiст пiдручника або розповiдь вчителя тощо. Необхiдно розвивати памтАЩять та увагу учнiв, вмiння мислити, працювати з текстом, дитинi слiд опанувати необхiдними знаннями, щоб вiдчути себе успiшною особистiстю. В цей же час вчитель заохочуi дитину до творчостi, виявляi i розвиваi ii творчi здiбностi, створюi ситуацiю успiху, пiдкреслюi ii iндивiдуальнiсть та неповторнiсть тощо.
Пiд час ознайомлення з матерiалами, якi стосуються даноi теми, за основу було взято перш за все наступнi документи: Державно тАУ нацiональна програма "Освiта". Украiна ХХ1 столiття, Державний стандарт з iноземноi мови (загальна середня освiта), Нацiональна доктрина розвитку освiти Украiни у ХХ1столiттi, Програми для загальноосвiтнiх навчальних закладiв. РЖноземнi мови, у яких вказано мету освiти, основнi знання, вмiння та навички, якими повиннi оволодiти учнi. Настiльними посiбниками з даноi теми, чарiвною паличкою слiд вважати наступнi працi: "Освiтнi технологii" за редакцiiю О.Пiхоти, "Сучасний урок. РЖнтерактивнi технологii навчання" за загальною редакцiiю О.Пометун, харкiвський посiбник "Азбука уроку", двi частини росiйського пiдручнику "Современный урок" С. Кульневича та Т.Лакоценiна, "Методика викладання iноземноi мови" та "English Land" авторiв Н.Бизовоi та Л.Комаровоi тощо. В кожному з перерахованих посiбникiв висвiтлено форми груповоi роботи учнiв, дано методичнi вказiвки стосовно пiдготовки до застосування на уроцi рiзноманiтних групових форм навчання, наведено конкретнi приклади, доведено доцiльнiсть використання в тому чи iншому випадку, на тому чи iншому етапi уроку, з урахуванням вiкових особливостей школярiв тощо. Сучасному вчителевi стануть також у пригодi "Как организовать групповую учебную работу младших школьников" И.Витковской, "Групповая работа на уроке" Х.Лейметис, "Психология обучения младшего школьника" Д.Элькони, "Психология обучения иностранному языку в школе" И. Зимней та "Групова навчальна дiяльнiсть школярiв: теорiя i методика" О.Ярошенко тощо. Багато рiзноманiтного практичного матерiалу (методичнi розробки окремих етапiв уроку або конкретних урокiв, виховних заходiв, фiзкультхвилинок, висвiтлення власного досвiду з застосування певних форм груповоi навчальноi дiяльностi та iнше тощо) можна отримати ретельно ознайомившись з такими журналами, як "Початкова освiта", "РЖноземнi мови", "Розкажiть онуку", "Начальная школа", "Иностранный язык в школе" та вкладниками до журналу "Освiта Донбасу" та виданню "Директор школи" тощо. Вiдвiдуючи уроки вчителiв iноземноi мови рубiжанських шкiл, зауважу, що всi вони у захватi вiд навчального посiбника А.Кiна "Педагогiчнi iнновацii. РЖнтерактивнi освiтнi технологii", тому що кожен з педагогiв тАУ новаторiв (тобто тих, хто систематично застосовуi в своiй роботi iнтерактивнi форми та методи навчання) обовтАЩязково пiд час планування уроку користуiться запропонованим у цьому посiбнику "Конструктором уроку".
М Е ТА курсовоi роботи " Форми груповоi навчальноi дiяльностi на рiзних етапах уроку iноземноi мови" - опрацювавши вищезгадану лiтературу та вiдвiдавши уроки рубiжанських вчителiв iноземноi мови i ознайомившись з iхнiм педагогiчним досвiдом з даного питання, довести доцiльнiсть найширшого застосування у повсякденнiй працi вчителiв iноземноi мови саме у початкових класах групових форм навчальноi дiяльностi.
Щоб досягти поставленоi мети, всебiчно опрацювала програмнi документи, ознайомилася з рiзноманiтною лiтературою, ретельно ii проаналiзувавши, створила власну "скарбничку" з матерiалiв методичних журналiв, вiдвiдала декiлька урокiв рубiжанських вчителiв, обговорила з ними дану тему, намагалася застосовувати набутi з теми знання пiд час педагогiчноi практики тощо.
Завдання курсовоi роботи
1. Висвiтлити шляхи формування пiзнавальноi активностi молодших школярiв пiд час етапу початку сучасного уроку iноземноi мови в початкових класах: органiзацiйний момент, мовленнiва або фонетична зарядка та актуалiзацiя опорних знань тощо.
2. Показати доцiльнiсть застосування групових форм навчальноi дiяльностi на етапi основноi частини уроку: подача нового матерiалу, тренування у мовленнi, практика в мовленнi, систематизацiя вивченого, поточний або ж тематичний, пiдсумковий тощо контроль навичок та вмiнь.
3. Охарактеризувати iнтерактивнi, нетрадицiйнi форми та методи групових форм навчальноi дiяльностi як чiтке усвiдомлення важливостi дiлового партнерства, творчоi спiвдружностi на етапi заключноi частини уроку: повiдомлення домашнього завдання та пiдбиття пiдсумкiв уроку тощо.
4. На конкретних прикладах (уривках з рiзних етапiв традицiйних та нетрадицiйних урокiв) довести доцiльнiсть iгровоi дiяльностi молодших школярiв пiд час ситуативного спiлкування на уроках iноземноi мови.
1. Шляхи формування пiзнавальноi активностi учнiв пiд час етапу актуалiзацii опорних знань на сучасному на сучасному уроцi iноземноi мови
На рiзних етапах уроку доцiльно застосовувати рiзнi форми груповоi дiяльностi. В першому роздiлi розглянемо груповi форми навчання, якi доцiльно застосовувати пiд час перевiрки домашнього завдання, адже,як правило, майже кожен урок починаiться з перевiрки домашнього завдання, найкраще використати на цьому етапi парну i ланкову форми роботи. Парна форма полягаi у тому, що два учнi виконують деяку частину роботи разом . А ланкова форма тАУ це органiзацiя навчальноi дiяльностi щодо постiйних малих учнiвських груп, керованих лiдерами. При цьому всi учнi працюють над iдиним завданням.[12,78]
1.1 Груповi форми навчальноi дiяльностi як потреба самовираження учнiв на початку уроку
Початок уроку включаi в себе двi частини: органiзацiйний момент i мовленнiва/фонетична зарядка. Мета полягаi у формуваннi в учнiв комунiкативноi компетенцii, базою для якоi i комунiкативнi умiння, сформованi на основi мовних знань i навичок. Розвиток комунiкативноi компетенцii залежить вiд соцiокультурних i соцiолiнгвiстичних знань, умiнь i навичок, якi забезпечують входження особистостi в iнший соцiум i сприяють ii соцiалiзацii в новому для неi суспiльствi.
В сучаснiй школi формуються основнi комунiкативнi умiння, а саме:
ü Здiйснення усно мовленнiвого спiлкування (монологiчного);
ü Розумiння зi слуху змiст автентичних текстiв;
ü Читання i розумiння авторських текстiв рiзних жанрiв i видiв iз рiзним рiвнем розумiння змiсту, розглядаючи iх як джерело рiзноманiтноi iнформацii, як засiб оволодiння нею;
ü Здiйснення спiлкування у писемнiй формi вiдповiдно до поставлених завдань;
ü Умiння адекватно використовувати досвiд, набутий у вивченнi рiдноi мови, розглядаючи його як засiб усвiдомленого оволодiння iноземною мовою;
ü Умiння використовувати у разi необхiдностi засоби спiлкування за умови дефiциту наявних мовних засобiв.
Сформованi вмiння дозволяють виконати наступнi методичнi функцii груповоi навчальноi дiяльностi:
ü Мотивацiйну;
ü Навчальну,
ü Розвивальну,
ü Виховну,
ü Органiзацiйну.
У груповiй навчальнiй дiяльностi учнi показують високi результати засвоiння знань, формування вмiнь, бо "в цiй роботi слабкi учнi виконують за обсягом будь-яких вправ на 20-30% бiльше, нiж у фронтальнiй роботi. Групова робота сприяi також органiзацii бiльш ритмiчноi дiяльностi кожного учня".[12,76]
Суттiвою особливiстю початкового перiоду оволодiння iноземними мовами i те, що тут по-особливому дii навчальна (пiзнавальна) мотивацiя. На початковому ступенi ще не вступають в силу закони забування, якi активно дiють, коли учнi вже накопичили значний матерiал i продовжуi поступати новий. Все, що засвоюiться, - нове i воно не вступаi в протирiччя зi старим. РЖ хоча сильний iнтерферуючий вплив на цьому ступенi маi рiдна мова, проте ще мало проявляiться мiжмовна iнтерференцiя.
При навчаннi спiлкування iноземною мовою необхiдно враховувати невеликий досвiд соцiальноi комунiкацii учнiв, слабкий розвиток психологiчних та соцiальних механiзмiв. Щодо рiвня комунiкативного розвитку учнiв на рiднiй мовi, то на цьому ступенi маi мiсце ускладнення усних та писемних висловлювань, збiльшення iх обсягу. Пiдбiр мовних засобiв, способи формування та формулювання думки стають предметом усвiдомлення учнiв. Вони починають управляти своiми розумовими операцiями, усвiдомлювати суттiвi звтАЩязки у висловлюваннi, але самi висловлювання учнiв ще недостатньо послiдовнi та логiчнi. Психологiчнi дослiдження показують, що школярi цiii вiковоi групи здатнi до самостiйноi творчоi роботи, проте в переважнiй бiльшостi випадкiв iх мовленнiва дiяльнiсть носить "наслiдувальний", репродуктивний характер.
На мотивацiю навчання позитивно впливаi сприятливий психологiчний клiмат на уроцi. Атмосфера спокiйноi врiвноваженостi, взаiмноi довiри, вiдчуття рiвноправностi, партнерства у спiлкуваннi викликаi в учнiв задоволення вiд навчального процесу, бажання брати в ньому участь. Сприятливо впливають також моменти релаксацii (музичний фон, фiзкультпаузи), котрi знiмають втому в учнiв, пiдвищують iх загальний тонус i, таким чином, перешкоджають спаду мотивацii. Знання вчителем вищезгаданих мотивацiйних засобiв та iх застосування сприяi успiшному навчанню iноземноi мови.
Груповi форми роботи охоплюють колективно-масове тренування в парах без змiн або зi змiною партнерiв (наприклад, прийоми "шеренги", "натовп") та в малих групах вiд трьох до птАЩяти учасникiв (самостiйне синхронне виконання вправ учнями у двiйках, трiйках i т.п.), хорове реплiкування в режимi група тАУ група, група тАУ один учень, один учень тАУ група. Груповi форми роботи учнiв i перспективними для навчання спiлкування. Вони не тiльки збiльшують активний час дiяльностi учнiв, але й знижуi стан тривожностi, допомагають подолати боязнь помилок, формують в учнiв почуття колективiзму.
На уроцi iноземноi мови мотивацiя, тобто заохочення учнiв до самовираження, забезпечуiться рядом факторiв. По-перше, матерiал, що використовуiться на уроцi, повинен бути цiкавим, вiдповiдати смакам та уподобанням учнiв. Це може бути не тiльки цiкавий текст, але й сучасна пiсня, поезiя, гумор.
По-друге, прийоми роботи з навчальним матерiалом повиннi приваблювати учнiв. Цьому сприяють груповi форми роботи, де учень вiдчуваi себе субтАЩiктом спiлкування, навчальнi iгри (iгри-конкурси, змагання, iгри на здогадку, рольовi iгри, буквенi iгри, рухливi iгри i т.п.), що ставлять учнiв у життiву ситуацiю, проблемнi завдання до вправ, якi сприяють iнтелектуальному розвитку учнiв, iхньому самовираженню.
По-третi, учень повинен усвiдомлювати рiвень своii успiшностi у вивченнi iноземноi мови, бо це викликаi задоволення собою, вiдчуття прогресу в учiннi. Успiшнiсть учiння досягаiться доступними та посильними навчальними завданнями, ii оцiнку з боку вчителя та учнiв. Щоб завдання було посильним, учень повинен мати можливiсть скористатися зразком виконання дii, необхiдними опорами, ключами для самокорекцii, що може забезпечуватись використанням рiзноманiтних допомiжних засобiв навчання, як нетехнiчних, так i технiчних. Оцiнку успiшностi учня не слiд ототожнювати виключно з балом. Учитель маi широко використовувати заохочувальнi реплiки оцiнного характеру.
Нагадаiмо,що, заохочуючи учнiв на початку уроку,доцiльно використовувати парну i ланкову форми роботи. Учнi ще не мають досвiду роботи в малих групах, тому потрiбно навчити школярiв спiвпрацi, спiльноi працi, а формування таких вмiнь слiд починати у фронтальнiй роботi. Наведемо приклад. Починаючи урок, вiтаiмось традицiйно:
Good morning, good morning,
Good morning to you
I am very glad to see you
Це привiтання вивчаiмо з усiм класом i щоразу проказуiмо хором. Згодом ускладнюiмо завдання i тодi починати свiй урок слiд з посмiшкою традицiйним привiтанням:
Good morning to you,
Good morning to you,
We are all in our places
With sun shining faces,
Good morning to you,
Good morning to you.
РЖ з самого початку щоразу подiляiмо клас на рiзнi групи дiтей: змагання мiж варiантами, мiж рядами, мiж сильнiшими учнями, мiж слабкiшими та т.п.,спочатку зi вчителем вiтаються сильнi учнi, поступово до привiтання залучаiмо весь клас , подiлений на групи, при цьому група вiтаiться з групою, потому влаштовуiмо змагання на краще привiтання: музичне, танцювально-мiмiчне, геральдичне тощо.
1.2 Перевiрка домашнього завдання як засiб виявлення творчих здiбностей дитини
На першому етапi уроку належний рiвень груповоi форми дiяльностi може бути забезпеченим лише за умови , що всi учнi класу характеризуються високим та середнiм рiвнем навчальних можливостей, добре володiють навичками самостiйноi роботи i виявляють високу працездатнiсть. У протилежному разi продуктивнiшою буде фронтальна робота.
Звернiмо увагу на те, що при створеннi груп потрiбно брати до уваги психологiчну iднiсть дiтей, бажання учнiв, потенцiал можливостей для iх успiшноi спiльноi дiяльностi тощо. Тому iстотним моментом у створеннi груп i iх склад. Групи мають бути гетерогенними за навчальними i психологiчними можливостями дiтей: у групi повинен бути хоча б один сильний учень. Група формуiться на основi особистiсних переваг учнiв, обовтАЩязково розподiляються обовтАЩязки, обираiться за товариською згодою консультант тАУ найсильнiший учень у групi. На дошцi пропонуiмо вивiсити
Правила дружноi роботи:
1. Перед роботою слiд домовитися, хто що буде виконувати.
2. Не сперечатися даремно.
3. Намагатися зрозумiти одне одного.
Робота в навчальних групах будуiться на принципах рiвноправностi. Слiд памтАЩятати, що органiзовуючи роботу в групах, потрiбно забезпечити активнiсть кожного учня. Якщо розподiлити запропонованi групi завдання за кiлькiстю учасникiв групи, то ця проблема вирiшуiться легко. Кожен матиме свою частину роботи i пояснити спосiб ii виконання iншим. Особливу увагу слiд звернути на систему облiку дiяльностi кожного учня. Учнi вiдповiдають на питання:
1. Чи мав ти певну роль у групi ?
2. Яку ?
3. Як ти вважаiш, ти ii виконав ?
4. Тобi було важко ? Чому ?
5. Чи був ти корисним у групi ? У чому конкретно:
а) у пропозицii плану роботи
б) у пошуку iнформацii
в) у пропозицii розвтАЩязування труднощiв
6. Чи працював ти самостiйно в той час, коли вся група працювала разом ?
Пiд час перевiрки домашнього завдання дуже корисна групова дiяльнiсть, бо допомога дорослого вже не потрiбна i навiть шкодить, бо заважаi становленню рефлексii, i водночас повнiстю самостiйно дiяти дитина не може.
У програмi чiтко сформульовано мету навчання iноземнiй мовi в початкових класах. Зокрема, закiнчуючи другий клас, учнi мають: ставити " загальнi та нескладнi спецiальнi питання" i вiдповiдати на них " згiдно з мовним матерiалом i ситуацiiю спiлкування",обмiнюватися не менше, як 4 "реплiками на рiвнi мiкродiалогу"[17,84] тощо. Згiдно програми учнi третього класу повиннi вмiти пiдтримувати елементарне спiлкування у межах мiкродiалогiв етикетного характеру; звертатись з проханням повторити фразу/слово або за розтАЩясненням; коментувати своi дii та дii iнших людей; тощо. Учнi четвертого класу повиннi вмiти розумiти запитання та iнструкцii, сформульованi ретельно i повiльно; емоцiйно забарвлювати дiалог, використовуючи вiдповiдну iнтонацiю, жести, мiмiку, вигуки, характернi для мовленнiвоi поведiнки носiiв мови; оформляти лист, листiвку-вiтання, тощо.
Всi цi вмiння вчитель закрiплюi як на уроцi, так i вдома, даючи дiтям домашнi завдання. Для перевiрки умiнь та знань учнiв вчитель використовуi рiзнi iгри. Так, наприклад, з теми "Знайомство" можна використати такi iгри:
"Гра з мтАЩячем". Учнi стають у коло. Вчитель кидаi мтАЩяч одному з учнiв i запитуi: "What is your name?" (Як тебе звати?). Учень, котрий отримав мтАЩяч, вiдповiдаi: "My name isтАж" (Мене зватитАж) i кидаi мтАЩяч iншому учневi, запитуючи: "What is your name?" (Як тебе звати?). Пропонуiмо учнiв поставити за iменами, наприклад, всi "Сашi", "Юлi" тощо. Зауважимо, що в будь тАУ якому колективi маiмо два тАУ птАЩять дiтей тезок, з яких формуiмо групи. РЖмена тАУ одинаки починають гру. Одночасно граi весь клас, задiянi всi дiти i таку форму можна запропонувати навiть замiсть фiзкультхвилинки.
"Познайом мене зi своiми друзями". Учнi стають у коло. Кожен повинен вiдрекомендувати сусiда праворуч i лiворуч: "His name isтАж(Його iмтАЩятАж). Her name isтАж (РЗi iмтАЩятАж). Дiти теж стають поруч за iменами.
Можна також застосовувати такi форми, як "Навчаючи, вчуся", "Мiкрофон", "Акварiум". Нагадаiмо. "Навчаючи, учусь": робота в парах. Один учень пояснюi iншому домашнi завдання, потому вони мiняють ролi, другу половину завдання другий пояснюi першому. "Мiкрофон" маi таку суть: у кожнiй групi сильний учень (консультант, перевiрений вчителем) даi iмпровiзований "мiкрофон" ( це може бути ручка) учневi, ставлячи запитання з домашнього завдання. На запитання вiдповiдаi той, у кого "мiкрофон". Звичайно ж, кiлькiсть учнiв у групi маi спiвпадати з кiлькiстю питань + один тАУ консультант. "Акварiум" полягаi в тому, що група учнiв сiдаi разом перед всiм класом i хором вiдповiдаi на питання, яке хором ставить кожна група. В "акварiумi" (перед класом) мають побувати всi групи протягом вивчення теми. Ця форма сприяi соцiалiзацii, бо дii правило : "Один за всiх i всi за одного"
Таким чином, групова робота тАУ форма органiзацii навчально-пiзнавальноi дiяльностi, за якоi учнi з рiзним рiвнем навчальних можливостей, обтАЩiднанi в малi групи, виконують як спiльнi, так i iншi завдання. Такi фахiвцi з групових форм навчальноi дiяльностi, як В.О. Вихрущ, РД.С.Задоя, Х.Й.Лiйметс, О.Я. Савченко, РЖ.М. Чередов, особливо пiдкреслюють, що групи не повиннi бути постiйними, оскiльки це може призвести до виникнення груп рiзного рiвня успiшностi.
1.3 Пiзнавальнi завдання пiд час оголошення мети i завдань уроку
До основноi частини уроку входять подача нового матерiалу; тренування на мовлення; практика в мовленнi; систематизацiя вивченого; контроль навичок та вмiнь (поточний, тематичний, пiдсумковий). Оголошення мети та завдань уроку вiдбуваiться на початку подачi нового матерiалу. Щоб зацiкавити учнiв колективною роботою, потрiбно забезпечити серед них позитивне ставлення до спiвпрацi один з одним в малих групах. Для цього слiд запропонувати учням завдання на зразок "Збери листiвку". Клас подiляiмо на групи i пропонуiмо з розрiзнених шматкiв картону скласти малюнок. На кожному шматку написано англiйську букву, тому як тiльки група складе листiвку, вона зможе прочитати напис (або побачити нову англiйську букву, тодi на шматках написано частину лiтери) i один з учнiв групи швидко бiжить до дошки i записуi слово або декiлька слiв (назву теми). Перемагаi та група, яка перша напише слово. Так вчитель оголошуi нову тему i одночасно пропонуi кожнiй групi сформувати завдання уроку:
" Що саме ми маiмо знати?" Вчитель пiдкреслюi, що працювати разом плiднiше i веселiше, бо учнi можуть виявити творчiсть, отримати пiдказку вiд товариша, пiдтримати одне одного, допомогти тощо.
Пiд час розвитку пiзнавальноi дiяльностi школярiв слiд враховувати особливостi пiзнавальноi дiяльностi дiтей молодшого шкiльного вiку, а саме:
ü Полiпшуiться робота органiв вiдчуття;
ü Нечiтке сприйняття поступово стаi чiтким, керованим;
ü Увага з мимовiльноi стаi довiльною;
ü Пам'ять наочно-образна;
ü Мислення наочно-образне.
Пiд час оголошення теми, мети та завдань уроку кожен учень повинен уявити i бажано зафiксувати своi власне уявлення стосовно того, що саме вiн маi отримати вiд даного уроку. А саме: умiння спiлкуватись iз спiврозмовником у простих типових ситуацiях; будувати дiалог, основнi зразки мовленнiвого етикету, прийнятого у краiнi, мова якоi вивчаiться; запрошувати нову iнформацiю, використовуючи для цього запитання рiзних типiв; висловлювати радiсть, захоплення, подив, згоду, незгоду, сумнiв у звтАЩязку з почутим вiд спiврозмовника; ставити запитання спiврозмовниковi, тому що здiбностi дитини тАУ iндивiдуально-психологiчнi особливостi людини, якi проявляються в дiяльностi i i умовою iх успiшного виконання.
Без сумнiву, саме початок, як , до речi, i кiнець уроку, зокрема оголошення домашнього завдання i його пояснення,i найоптимальнiшим етапом для виявлення i розвитку творчого потенцiалу дитини, тобто ii здiбностей. А здiбностi тiсно повтАЩязанi зi знаннями, вмiннями i навичками людини, забезпечуючи iх швидке набуття, закрiплення i ефективне використання на практицi.
Задатки i необхiдними але недостатньою умовою розвитку здiбностей (якщо людина неповноцiнна, при всiх умовах вона навряд чи досягне висот думки. З iншоi сторони, наявнiсть задаткiв не означаi, що вони розiвтАЩються в здiбностi). Задатки слiд розвивати, а в iндивiдуальнiй навчальнiй роботi i такий недолiк, як вiдсутнiсть змагання, прагнення стати кращим у будь тАУ чому, а вже дiяльнiсть слабких учнiв приречена на невдачу, бо вiдсутня взаiмодiя учнiв мiж собою. Встановлено, що генотип визначаi тiльки потенцiйнi можливостi людини, а середовище i виховання тАУ наскiльки цi можливостi будуть реалiзованi. Шкiльне виховання мусить допомогти кожнiй дитинi реалiзувати своi здiбностi.
Розглянемо початок уроку, наприклад, з теми "In the world of books" вчитель може розпочинати основну частину так, як пропонуi " Збери листiвку". Вчитель подiляi клас на 5 груп, до речi, три слова в назвi теми короткi, тому можна три групи скласти з меншоi кiлькостi учнiв, i пропонуi за шматками скласти слово, а на дошцi написаний порядковий номер кожноi групи таким чином, щоб кожне слово у назвi опинилося на своiму мiсцi.
Повiдомлення теми уроку.
T: The topic of our todayтАЩs lesson is "The world of books". Потому вчитель пропонуi кожному намалювати книжку так, щоб вона складалася з лiтер, дiбрати англiйськi слова в стовпчик так, щоб вийшло з початкових букв слово "book", з розкиданих лiтер утворити це слово, переставити букви так, щоб вийшло саме це слово,викинути зайвi букви зi слова тощо. Таким чином, кожна група отримуi своi завдання, при цьому виучуючи нове слово.
З теми "Школа (шкiльне приладдя)" при оголошеннi завдань уроку учитель показуi учням зображення комптАЩютера з усiма лiтерами алфавiту; при цьому вiн додаi, що в комптАЩютерi зтАЩявився Вiрус, який знищуi лiтери. Завдання дiтей прогнати Вiруса хоча б з одного будиночка-файла. Для вирiшення цiii проблеми група повинна за певний промiжок часу написати найбiльшу кiлькiсть слiв з теми. Також можна запропонувати кожнiй групi такi iгри тАУ завдання: "Збери слово", "Здогадайся хто я", "Третiй зайвий", "Знайди родичiв" тощо. Пояснимо. "Збери слово" - за окремими словами скласти англiйське (i перекласти), "Здогадайся хто я" - переставити букви в словi в правильному порядку або вилучити зайвi букви зi слова або додати ту, якоi не вистачаi, "Третiй зайвий" - з трьох слiв знайти те, яке не вiдповiдаi темi, " Знайди родичiв" - добрати найбiльшу кiлькiсть слiв до даного так, щоб всi вони утворили одну тему тощо.
Висновки
Групова робота тАУ форма органiзацii навчально-пiзнавальноi дiяльностi, за якоi учнi з рiзним рiвнем навчальних можливостей, обтАЩiднанi в малi групи, виконують як спiльнi, так i iншi завдання.
При створеннi груп вчителевi потрiбно брати до уваги психологiчну iднiсть дiтей, бажання учнiв, потенцiал можливостей для iх успiшноi спiльноi дiяльностi.
В першому роздiлi розглянуто груповi форми навчання, якi доцiльно застосовувати пiд час перевiрки домашнього завдання: парна форма полягаi у тому, що два учнi виконують деяку частину роботи разом , ланкова форма тАУ це органiзацiя навчальноi дiяльностi щодо постiйних малих учнiвських груп, керованих лiдерами. При цьому всi учнi працюють над iдиним завданням. Значну увагу придiлено пiзнавальним iграм пiд час оголошення теми, мети та завдань уроку тощо з наведенням прикладiв застосування цих iгор при вивченнi рiзних тем.
2. Форми груповоi навчальноi дiяльностi на етапi вивчення (засвоiння) нового матерiалу
Можливостi вибору груповоi навчальноi дiяльностi на етапi вивчення нового матерiалу невеликi. Досвiд вчителiв тАУ новаторiв доводить, що найоптимальнiшою формою дiяльностi i диференцiйно тАУ групова, яка передбачаi органiзацiю роботи учнiвських груп з рiзними навчальними можливостями, при цьому завдання пiдбираються за рiвнем складностi. Зауважимо, що молодших школярiв необхiдно навчати прийомiв дiловоi спiвпрацi, а на уроцi слiд поiднувати всi форми навчальноi дiяльностi. Слiд урахувати, що оптимальний розмiр групи як функцiональноi системи не визначаiться ii психологiчними властивостями, а зумовлюiться конкретним змiстом предметноi дiяльностi та факторами, що мають соцiальну природу. Для педагогiчноi практики питання кiлькостi групи маi першочергове значення. Х.Й. Лiйметс, В.В.Котов, РЖ.М.Чередов вважають, що кiлькiсть повинна коливатися в межах вiд трьох до восьми осiб. Реальнi умови масовоi школи свiдчать про рацiональнiсть чотирьох тАУ птАЩяти учнiв в групi в початкових класах.
На етапi вивчення нового матерiалу групова навчальна дiяльнiсть скорiше форма органiзацii навчання в малих групах учнiв, обтАЩiднаних загальною навчальною метою при опосередкованому керiвництвi вчителем i в спiвпрацi з учнями[12,78].
2.1 Диференцiацiя навчання як необхiдна умова формування творчих здiбностей молодших школярiв
Учитель в груповiй навчальнiй дiяльностi керуi роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якi вiн пропонуi групi та якi регулюють дiяльнiсть учнiв. Стосунки мiж учителем та учнями набувають характеру спiвпрацi, тому що безпосередньо вчитель втручаiться у роботу груп тiльки в тому разi, якщо у учнiв виникають запитання i вони самi звертаються по допомогу до вчителя. Вiдомо, що учням буваi психологiчно складно звертатися до вчителя i набагато простiше тАУ до ровесникiв. Вище зауважувалося, що пiд час пiдготовки завдань iх слiд розмежовувати за рiвнем складностi тАУ це i i диференцiацiя. На прикладi уроку iноземноi мови запропонуiмо пiдготувати декiлькох сильних учнiв( з метою введення в атмосферу iноземного мовлення) до виконання парами короткi оповiдання чи жарти, огляд поточних подiй, розучування римiвки, вiрша, прислiвтАЩя, фонетичну зарядку тощо. Слiд уникати одноманiтностi у проведеннi мовленнiвоi зарядки, бо це притупляi iнтерес до iноземноi мови. Ось тут можна залучити всiх учнiв, даючи iм попереднi завдання стосовно пiдготовки тексту. Новизна кожного уроку, невимушенiсть атмосфери, в якiй мовленнiва зарядка проводиться, надаi уроку потрiбного тону, залучаi учнiв до подальшоi навчально-комунiкативноi дiяльностi.
В ходi основноi частини уроку вирiшуються його головнi завдання. Вона може включати такi компоненти: подача нового матерiалу, тренування учнiв у вживаннi цього матерiалу в мовленнi, практика в мовленнiвiй дiяльностi, систематизацiя/узагальнення засвоiного i контроль мовленнiвих навичок та вмiнь.
При плануваннi введення нового матерiалу важливо правильно визначити обсяг матерiалу для цього уроку, послiдовнiсть його презентацii та спiввiдношення витрат часу на пояснення нового матерiалу та його тренування на користь останнього.
Найбiльшу частину уроку займаi вправляння (тренування та практика в мовленнiвiй дiяльностi). Це його провiднi компоненти. Особливiстю навчального процесу з iноземноi мови i те, що на уроцi маi мiсце тренування як щойно введеного, так i ранiше поданого, але ще не засвоiного матерiалу. Отже характер тренування чи практики буде залежати вiд поставленоi учителем мети уроку. При цьому важливо памтАЩятати, що мета уроку маi бути реалiзована у комплексi вправ, до якого органiчно входять як умовно-мовленнiвi (для формування навичок), так i мовленнiвi (для розвитку вмiнь) вправи. Вчитель ретельно продумуi завдання для кожноi групи, кожного учня за рiвнем складностi. Завдання повиннi виконуватися вiд легких до складних, щоб учнi поступово включалися в процес пiзнання, не втрачаючи зацiкавленостi.
Саме на цьому етапi стимулюються моральнi переживання взаiмного навчання, зацiкавленостi в успiховi товариша, формуються комунiкативнi вмiння молодших школярiв тощо i створюються найлiпшi умови для здiйснення диференцiацii, яка оптимiзуi групову дiяльнiсть. Всi члени групи мають мобiлiзуватися для виконання завдання, отже мiж ними розподiляються ролi: iнiцiатор,конструктор,координатор, контролер, оцiнювач, iнтерпретатор тощо. Звичайно, для кожного класу можна придумати свою назву ролi, бiльш зрозумiлу молодшим школярам. Вчитель при цьому лише органiзатор спiлкування, доброзичливий слухач. Учнi вносять та приймають пропозицii,обробляють вiдомостi, думки, а вчитель пiдтримуi починання, спонукання до висловлювань, прийняття чужих думок тощо.
ПамтАЩять дiтей молодшого шкiльного вiку маi великi можливостi. Вони досить легко запамтАЩятовують окремi iншомовнi слова, словосполучення, фрази, вiршi, пiснi тощо. ЗапамтАЩятовують вони мiцно i вчителевi слiд цим користатися. Особливу увагу вчитель маi звернути на високоефективнi iмiтативнi здiбностi дiтей. Проте закарбування в свiдомостi на довгий час знань вiдбуваiться за умови необхiдноi мотивацii, стимулу. Це передбачаi широке використання рiзноманiтних форм роботи, цiкавих iгор, пiсень, римовок, вiршiв тощо. Значну роль вiдiграють музичний супровiд, мiмiка, жести, рухи, звукоiмiтацiя тощо. Вчитель пропонуi завдання, якi стосуються вмiнь м
Вместе с этим смотрят:
РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня
РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури
РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi