Формування в молодших школярiв пiзнавального iнтересу засобами усноi народноi творчостi на уроках курсу "Я i Украiна"

ДИПЛОМНА РОБОТА

Формування в молодших школярiв пiзнавального iнтересу засобами усноi народноi творчостi на уроках курсу ВлЯ i УкраiнаВ»

Змiст

Вступ

Роздiл РЖ. Теоретичнi основи формування пiзнавального iнтересу в учнiв початковоi школи засобами усноi народноi творчостi

1.1 Проблема формування пiзнавального iнтересу в молодших школярiв у педагогiчнiй лiтературi

1.2 Стан формування пiзнавального iнтересу в молодших школярiв засобами усноi народноi творчостi на уроках курсу ВлЯ i УкраiнаВ» в практицi школи

Роздiл РЖРЖ. Дослiдно-експериментальна робота з формування пiзнавального iнтересу в молодших школярiв на уроках курсу ВлЯ i УкраiнаВ» засобами усноi народноi творчостi у 2 класi

2.1 Аналiз програми i пiдручника курсу ВлЯ i УкраiнаВ» (2 клас)

2.2 Методика формування пiзнавального iнтересу засобами усноi народноi творчостi на уроках курсу ВлЯ i УкраiнаВ» в 2 класi

2.3 Результати експериментального дослiдження

Висновки

Список використаноi лiтератури

Додатки

Вступ

У Нацiональнiй доктринi розвитку освiти Украiни у XXI столiттi зазначаiться: ВлГоловна мета украiнськоi системи освiти тАФ створити умови для розвитку i самореалiзацii кожноi особистостi як громадянина Украiни, формувати поколiння, здатнi навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цiнностi громадянського суспiльстваВ» [39].

В умовах особистiсно орiiнтованого пiдходу до навчання й виховання актуальними завданнями початковоi школи i розвиток у дитини всiх позитивних природних якостей, створення умов для самовизначення та розкриття неповторностi кожного учня. Школа повинна реалiзувати насамперед творчий потенцiал дитини, забезпечити оволодiння учнями досвiдом пошуковоi дiяльностi в атмосферi загального захоплення цiкавою справою. РозвтАЩязання даного завдання потребуi вiд кожного учителя формування в учня позитивноi стiйкоi мотивацii, яка б спонукала його до наполегливоi самостiйноi роботи.

Найважливiшим мотивом пiзнавальноi дiяльностi людини, який збуджуi ii до пошуку iстини, i пiзнавальний iнтерес, який визначають як позитивне оцiнне ставлення суб'iкта до своii дiяльностi, вибiркову спрямованiсть людини на об'iкт i явища навколишньоi дiйсностi.

Кожен учитель мрii про те, щоб його учнi виросли допитливими людьми, Влщоб у юному серцi запалав вогник жадоби пiзнанняВ» Але як запалити цей вогник? З цього приводу В.О. Сухомлинський зазначав, що саме вiд учителя, залежить, чи вiдчуi дитина романтику, красу пiзнання.

Великими можливостями для розвитку пiзнавальних iнтересiв молодших школярiв володii курс ВлЯ i УкраiнаВ», вивчення якого ТСрунтуiться на безпосереднiх дитячих спостереженнях за навколишнiми явищами та обтАЩiктами з наступним iх обговоренням, узагальненням на уроцi. Та емоцiйнiсть, з якою вчитель подаi навчальний матерiал, викликаi у молодших школярiв почуття подиву та iнтересу. На уроках курсу дiти висловлюють власнi думки про побачене i почуте, дiляться з товаришами своiми знаннями, розповiдають про те, що вразило iх у лiсi, полi, на морi чи в горах, проводять елементарнi дослiдження, вчаться застосовувати природничi знання для вирiшення навчальних та життiвих проблем, для розширення та поглиблення свого пiзнавального досвiду.

Розвиток у молодших школярiв пiзнавальних iнтересiв i найважливiшою умовою виховання таких цiнних якостей, як розвиток пiзнавальних здiбностей; змiцнення умiнь i навичок самостiйно засвоювати та осмислювати навчальний матерiал; формування основних iнтелектуальних умiнь, необхiдних для оволодiння курсом ВлЯ i УкраiнаВ» в початкових класах. За певних умов iнтерес i засобом живого, захопливого навчання, визначаi iнтенсивний i зосереджений розвиток пiзнавальноi дiяльностi, переростаi в стiйку рису характеру.

Виховання у дiтей стiйких пiзнавальних iнтересiв, iх розвиток завжди були актуальною проблемою, тому що вiд того, як активно учнi вивчають навчальний матерiал, наскiльки самостiйно проходить iхня дiяльнiсть на уроцi, залежить ефективнiсть усiii роботи вчителя.

Проблема формування пiзнавальноi iнтересу дослiджувалась такими видатними педагогами як А. Дiстервег, Я. Коменський, В.Сухомлинський. Розглядаiться вона i у дослiдженнях О.Жоржик, О.Савченко, РЖ. Шамовоi, Л.Шушори та iнших вчених.

У працях Н. Бiбiк, РЖ. Дубровiноi, С. Журавель, О.Киричук, Л. Нарочноi, Л. Шелестовоi та iнших педагогiв розглядаються методи i засоби формування пiзнавального iнтересу молодших школярiв.

У дослiдженнях О. Бiди, РЖ. Вiкторенко, Н. Лисенко, М. Пазяк, Л. Рiзник, В.Сидорчук, М. Стельмахович, Л. Шаповал та iн. вчених одним iз засобiв формування пiзнавального iнтересу в молодших школярiв розглядаiться усна народна творчiсть. Украiнськi народнi твори мають чудову властивiсть емоцiйно висвiтлювати звичне i буденне, виховувати любов до рiдного краю, повагу до живоi природи, бажання берегти ii.

Вивчення шкiльноi практики навчання учнiв курсу ВлЯ i УкраiнаВ» засвiдчило необхiднiсть удосконалення процесу формування пiзнавального iнтересу в молодших школярiв засобами усноi народноi творчостi.

Актуальнiстьпроблеми i зумовила вибiр теми дипломноi роботи ВлФормування в молодших школярiв пiзнавального iнтересу засобами усноi народноi творчостi на уроках курсу ВлЯ i УкраiнаВ»

ОбтАЩiктом дослiдження i тАУ навчально-виховний процес у початковiй школi.

Предмет дослiдженнятАУ формування пiзнавальноi iнтересу учнiв на уроках курсу ВлЯ i УкраiнаВ» засобами усноi народноi творчостi у 2 класi.

Метою роботиi обТСрунтування та експериментальна перевiрка методики формування в молодших школярiв пiзнавального iнтересу засобами усноi народноi творчостi на уроках курсу ВлЯ i УкраiнаВ».

Гiпотеза дослiдження: якщо цiлеспрямовано, систематично, методично виважено використовувати усну народну творчiсть на уроках курсу ВлЯ i УкраiнаВ», то це сприятиме ефективному формуванню пiзнавального iнтересу молодших школярiв до вивчення природи i якiсному

оволодiнню ними знаннями, умiннями та навичками.

Для досягнення мети роботи необхiдно виконати наступнi завдання:

1. Вивчити стан розробки дослiджуваноi проблеми за лiтературними джерелами та в практицi роботи шкiл.

2. Визначити умови формування пiзнавального iнтересу в учнiв початковоi школи засобами усноi народноi творчостi.

3. Розробити методику формування пiзнавального iнтересу на уроках курсу ВлЯ i УкраiнаВ» засобами усноi народноi творчостi у 2 класi та експериментально перевiрити ii ефективнiсть.

З метою реалiзацii поставлених завдань застосовувались такi методи дослiдження:

1) теоретичний аналiз методичноi лiтератури, навчальноi програми, пiдручнику;

2) спостереження за навчально-виховним процесом початковоi школи, бесiди з учителями;

3) моделювання в процесi розробки методики формування пiзнавального iнтересу на уроках курсу ВлЯ i УкраiнаВ» учнiв;

4) експериментальний (констатуючий i формуючий експеримент);

5) математичний у процесi аналiзу експериментальних даних.

Дослiдження виконувалось протягом 2007-2008 рокiв. Умовно його можна подiлити на три етапи. На першому етапi, констатуючому, проводився теоретичний аналiз проблеми. Вивчалась психолого-педагогiчна, методична i навчальна лiтература з даного питання, аналiзувався досвiд роботи вчителiв початкових класiв, формувалися мета й завдання дослiдження, розроблялись шляхи реалiзацii мети й завдань дослiдження, матерiали експериментального дослiдження. На другому етапi проводився формуючий експеримент. Третiй етап дослiдження був спрямований на обробку й узагальнення результатiв формуючого експерименту, оформлення роботи.

Практичне значення дипломноi роботи полягаi в розробцi методики формування пiзнавального iнтересу засобами усноi народноi творчостi уроках курсу ВлЯ i УкраiнаВ» у 2 класi, яка може бути використана в практичнiй дiяльностi вчителiв.

Експериментальна база дослiдження. Педагогiчне дослiдження проводилось на базi загальноосвiтньоi школи РЖ-РЖРЖ ступенiв с. Хмелиськ Пiдволочиського району Тернопiльськоi областi протягом 2007-2008 н. р. Дослiдно-експериментальною роботою було охоплено 42 учнi других класiв, 5 вчителiв початковоi школи.

Робота складаiться зi вступу, двох роздiлiв, списку використаних джерел. Загальний обсяг дипломноi роботи - 79 сторiнок.

Роздiл РЖ. Теоретичнi основи формування пiзнавального iнтересу в учнiв початковоi школи засобами усноi народноi творчостi

1.1 Проблема формування пiзнавального iнтересу в молодших школярiв у педагогiчнiй лiтературi

На сучасному етапi реформування освiти одне з головних завдань - створення необхiдних умов для повноцiнного розвитку i самореалiзацii кожного громадянина Украiни. Запорукою ефективностi навчальноi дiяльностi й процесу учiння молодших школярiв i результативнiсть пiзнавальноi дiяльностi, вiд якоi залежить цiлеспрямованiсть розумовоi активностi, розвиток iнтелектуальноi рефлексii та природжених задаткiв учнiв тощо.

Л.В. Артемова справедливо зазначаi: ВлЩоб навчання було легким i бажаним, важливо пропонувати такий змiст знань, який дитина на даному етапi розвитку своii психiки може сприйняти найбiльш оптимально - зацiкавлено, з найменшими труднощамиВ» [1, с.7]. Тобто важливим i вплив пiзнавального iнтересу на результативнiсть навчання в початкових класах.

Про важливiсть пiзнавального iнтересу в процесi навчання учнiв вказували Я. Коменський, РЖ. Песталоцi, А. Дiстервег, К. Ушинський та iн.

Рiзноманiтнi аспекти формування пiзнавальних iнтересiв дослiджували Л. Виготський, О. Дусавицький, О. Киричук, Н. Морозова, Г. Щукiна та iн.Значення iнтересу в навчально-виховному процесi розкриваiться у працях Н.М. Бiбiк [5], О.Я. Савченко [48], М.В. Савчин [50], О.В. Скрипченко [11] та iн.

Дослiдники пiдкреслюють, що виховання активного ставлення до знань, науки взагалi й до навчальноi дiяльностi зокрема неможливе без розвитку допитливостi, потягу до знань, iнтересу до пiзнання. Суворi, категоричнi вимоги, покарання, адмiнiстративнi заходи безсилi, якщо в дитини немаi потреби навчатися, якщо пiзнавальна дiяльнiсть для неi позбавлена життiвого змiсту.

Важлива роль iнтересу в становленнi особистостi молодшого школяра. Дитина реалiзуi свiй iнтерес у процесi основноi дiяльностi, тому що найсильнiшим мотивом у навчаннi i саме пiзнавальний iнтерес, котрий активно взаiмодii iз системою цiннiсних орiiнтацiй, цiлями, результатами дiяльностi, вiдображаi всi складовi особистостi: iнтелект, волю, почуття. [12].

Оскiльки iнтерес зумовлюi загальну тенденцiю звертати увагу на певнi об'iкти i явища навколишнього свiту з метою iх пiзнання або на виконання певного виду дiяльностi, то вiн впливаi на всi без винятку психiчнi процеси, спрямовуючи iх у потрiбне русло. Йдеться, насамперед, про увагу до об'iкта iнтересу, яка з фiзiологiчного погляду пояснюiться виникненням у корi великих пiвкуль головного мозку осередку оптимального збудження. Вiдомо, що в станi зацiкавленостi дитина все засвоюi швидко й ТСрунтовно. Розумова дiяльнiсть пiд впливом iнтересу стаi дедалi зосередженiшою, з'являються роздуми, що спонукають певнi дii, вважаi О. Киричук [ 24, с.3].

Пiзнавальний iнтерес активiзуi всi психiчнi процеси людини, на високому рiвнi розвитку, збуджуi до постiйного пошуку. Ученi вiдзначають, що пiзнавальнi iнтереси активiзують розумову дiяльнiсть, впливають на змiни у способах ii здiйснення тощо [17].

Отже, розвиток психологiчних чинникiв навчальноi успiшностi молодших школярiв залежать вiд ефективностi розвитку iх пiзнавальних iнтересiв.

У психологiчних дослiдженнях [11;50] пiдкреслюiться, що якiсна перебудова iнтересiв найiнтенсивнiше вiдбуваiться в перiоди переходу дитини з одного етапу онтогенезу на iнший. Змiна iнтересiв, iх якостей не нiвелюi певноi стiйкостi найбiльш значущих у кожному вiковому перiодi ознак, якi продовжують розвиватися, iнтегруватись в iншi на вищому рiвнi. При цьому, за дослiдженнями Н.М. Бiбiк, вiдбуваiться не тiльки розширення i поглиблення iнтересiв, а й iх диференцiацiя, яка виражаiться в появi комплексу домiнуючих ознак. Встановлено, що iнтерес обумовлюi навчальну дiяльнiсть в цiлому, сприяi самовдосконаленню учнiв [5].

Таким чином, стiйкий пiзнавальний iнтерес розглядають як ознаку готовностi дитини до навчання в школi. Маючи сформованi пiзнавальнi iнтереси, дитина успiшно навчатиметься, в неi з'явиться зацiкавленiсть до навчальноi дiяльностi. У школi дитина поглиблюi i розширюi своi пiзнавальнi iнтереси. У неi виникаi бажання змiстового i досконалого вивчення певних навчальних дисциплiн, коли матерiал виходить за межi навчального. Такий iнтерес маi стiйкий характер.

Що ж розумiють пiд поняттям Влпiзнавальний iнтересВ»?

Пiзнавальний iнтерес розглядають як основний мотив навчальноi дiяльностi, як iндивiдуальну цiннiсть кожного учня, повтАЩязану з його особистiсним смислом [ 5]. Школяру цiкаво Влпiзнавати новеВ», Влбачити свiй рух в пiзнаннiВ», Влпроникати в наукуВ».

М. Савчин стверджуi, що пiзнавальний iнтерес тАУ це виразна iнтелектуальна спрямованiсть особистостi на пошук нового у предметах, явищах, подiях, супроводжувана прагненням глибше пiзнати iх особливостi; майже завжди усвiдомлене ставлення до предметiв, явищ, подiй [50, 356].

О. Савченко зазначаi, що пiзнавальний iнтерес тАУ це прагнення до знань, що виявляiться в активному ставленнi учня до пiзнання сутнiсних властивостей предметiв i явищ дiйсностi [48, 407].

Таким чином, пiзнавальний iнтерес - це емоцiйно усвiдомлена, вибiркова спрямованiсть особистостi, яка звернена до предмета й дiяльностi, пов'язаноi з ним, що супроводжуiться внутрiшнiм задоволенням вiд результатiв цiii дiяльностi.

У дослiдженнях В. Лозовоi пiдкреслюiться, що пiзнавальнi iнтереси лежать в основi активностi, самостiйностi школяра в навчаннi [35]. Серед пiзнавальних мотивiв вiн i керованим i найзначнiшим. РЖнтерес виникаi i змiцнюiться лише в ситуацii пошуку нових знань, iнтелектуальноi напруги, самостiйноi дiяльностi. Тому, якщо перед учнями ставляться лише готовi цiлi, а знання лише повiдомляються i закрiплюються, активнiсть згортаiться, iнтерес згасаi.

РЖ. Божович вважаi, що пiзнавальний iнтерес заставляi людину активно прагнути до пiзнання, активно шукати способи i засоби задоволення потреби до знань [11]. Г. Щукiна вказуi на те, що iнтерес виступаi як Влпотужний збудник активностi особистостi, пiд впливом якого психiчнi процеси проходять особливо iнтенсивно, а дiяльнiсть стаi iнтелектуальною i продуктивноюВ» [60].

Головна функцiя пiзнавального iнтересу полягаi в тому, щоб зблизити учня з учiнням, заохотити так, щоб учiння для нього стало бажаним, потребою, без задоволення якоi нереальне його благополучне формування [55].

Таким чином, пiзнавальний iнтерес маi пошуковий характер, пiдвищуi можливостi розумового розвитку учня (В.Ф. Паламарчук), сприяi усвiдомленiй самостiйностi (О.Я. Савченко), викликаi продуктивну роботу (В.РЖ. Лозова), змiнюi способи розумовоi дiяльностi (Г.РЖ. Щукiна), i умовою розвитку творчоi особистостi (М.РЖ. Алiксiiва).

Характерними особливостями iнтересу i:

- його усвiдомленiсть,

- емоцiйнiсть,

- особлива вольова спрямованiсть до пiзнання.

Своiрiднiсть пiзнавального iнтересу полягаi в тенденцii людини заглиблюватися в сутнiсть того, що вивчаiться. Це проявляться в певних характеристиках пiзнавального iнтересу: предметностi, особистiй спрямованостi, полiфункцiональностi, iiрархiчностi, стiйкостi, динамiчностi. [17 ].

У процесi навчання учнiв важливо не лише формувати iнтерес, а й зберегти його на всiх етапах навчального пiзнання, на рiвнях, адекватних конкретним дидактичним цiлям.

Психологи, розглядаючи iнтерес як позитивне емоцiйне ставлення до об'iкта, зосередження уваги на ньому, розрiзняють iнтереси:

- епiзодичнi (ситуативнi) - виникають i зберiгаються лише в процесi конкретноi дiяльностi. Пiсля ii закiнчення вони згасають;

- постiйнi (стiйкi) - не залежать вiд конкретних умов. Вони характеризуються тим, що закликають до дiяльностi в сферi, що цiкавить людину, навiть тодi, коли умови для цього не сприятливi. Саме постiйний iнтерес вiдiграi важливий в пiдтримцi i розвитку пiзнавальноi активностi. Вiн i важливою умовою творчого ставлення людини до роботи, що виконуiться, та сприяi розширенню ii кругозору, збагаченню знань [50 ].

Процес розвитку пiзнавального iнтересу учня згiдно дослiдження Т. Шамовоi включаi ряд етапiв.

Перший етап тАУ цiкавiсть - природна реакцiя людини на все нове або неочiкуване. Вона спрямовуi увагу людини на розгляд навчального матерiалу, але не переноситься на iнший навчальний матерiал. Цей рiвень прояву пiзнавального iнтересу маi нестiйкий, ситуативний характер i визначаiться наступними ознаками: учнiв притягаi зовнiшня сторона вивчення предмету, вони не прагнуть до самостiйного нагромадження знань, мають низький рiвень усвiдомленостi матерiалу; негативно ставляться до робiт творчого характеру, не цiкавляться результатами своii дiяльностi, в додатковiй лiтературi бачать лише iнтереснi факти i яскравi iлюстрацii.

Другий етап тАУ зацiкавленiсть, допитливiсть, характерними ознаками i: учнi проявляють бажання краще розiбратися в предметi, що вивчаiться, зрозумiти його сутнiсть, призначення; вони активнi на уроцi, задають запитання, з задоволенням виконують додатковi завдання, читають додаткову лiтературу. Проте допитливiсть не поширюiться на весь навчальний предмет. При вивченнi iншоi теми, iнтерес до предмету може пропасти.

Третiй етап - глибокий пiзнавальний iнтерес, при якому учень розумii структуру, логiку курсу, методи пошуку i доказу нових знань, його захоплюi сам процес добування нових знань, самостiйне розв'язання проблем надаi задоволення допитливiсть. Рiвень глибокого пiзнавального iнтересу характеризуiться такими ознаками пiзнавальноi дiяльностi учня. Учень активно працюi на уроцi, самостiйно готуi повiдомлення, повтАЩязуi вивчення предмету зi своiю майбутньою професiiю, виконуi додатковi завдання, прагне до самоосвiти тощо [55].

Пiзнавальний iнтерес починаiться з елементарноi цiкавостi. Потiм вiн може перерости в звичку до систематичноi працi. Але ця звичка може бути сформована при наявностi системи впливу на учня всiма можливими засобами в серединi школи, позашкiльних закладiв, сiмтАЩi.

Наявнiсть в учнiв постiйного iнтересу до навчання i створюi умови, за яких iх внутрiшнi зусилля погоджуються з зовнiшнiми дiями вчителя, що забезпечуi оптимальний рiвень активностi в навчальнiй пiзнавальнiй дiяльностi учнiв.

РЖнтереси молодших школярiв своiм змiстом, як свiдчать дослiдження О. Дусавицького, можуть бути пов'язанi зi шкiльною програмою (вузьконавчальнi), виходити за межi програми (широкi пiзнавальнi) i не пов'язуватися з навчанням (розважальнi) [12].

За результатами дослiджень Т.Бай6ари [2], РЖ. Дубровiноi [17], Г. Щукiноi [60]та iнших, пiзнавальний iнтерес молодших школярiв досить нестiйкий. У цьому планi важливою умовою активiзацii навчання i формування не лише вузьконавчальних, а й широких пiзнавальних мотивiв, забезпечення перехiд школярiв вiд цiкавостi (ситуативного iнтересу) до зацiкавленостi, пiзнання. Останнi обставини пiдсилюютьактуальнiсть проблеми формування пiзнавального iнтересу в початковiй, оскiльки для молодших школярiв заохочення процесом пiзнання i першочерговою умовою iхньоi уваги, працездатностi.

В умовах спонтанного розвитку пiзнавального iнтересу для бiльшостi школярiв характерна неусвiдомленiсть i нестiйкiсть iнтересiв, схильнiсть до репродуктивноi дiяльностi, обмеженiсть знань програмного змiсту, вiдсутнiсть iнiцiативи i прагнення до самовизначення. Це негативно впливаi на особистi досягнення в навчаннi, зазначаi РЖ. Вiкторенко [12].

У школярiв одного i того ж класу пiзнавальний iнтерес може мати рiзний характер вираження, що обумовленi рiзним досвiдом, особливими шляхами iндивiдуального розвитку.

Елементарним рiвнем пiзнавального iнтересу i вiдкритий iнтерес до нових фактiв, цiкавих явищ, якi i ключовими в iнформацii, одержанiй учнями на уроцi.

Вищим рiвнем i iнтерес до пiзнання бiльш суттiвих ознак предметiв чи явищ, що складають iх бiльш глибоку внутрiшню суть. Цей рiвень потребуi пошуку, здогадки, активного оперування знаннями.

Ще бiльш високий рiвень пiзнавального iнтересу складаi iнтерес до причинно-наслiдкових звтАЩязкiв, до виявлення закономiрностей до постановки загальних принципiв, явищ, що дiють в рiзних умовах. На цьому рiвнi в учбовому процесi особливо вiдчутний рух учня, який не лише розумii загальний смисл, але i глибоке опосередковане визнання найважливiших сторiн вивченого [20].

Особливiстю пiзнавального iнтересу i можливiсть збагачувати та активiзувати процес не лише пiзнавальноi, але i будь тАУ якоi iншоi дiяльностi людини. Його предметом i найважливiша якiсть людини: пiзнати навколишнiй свiт не лише з метою бiологiчноi та соцiальноi орiiнтацii в дiйсностi, а й у вiдношеннi людини до свiту тАУ в бажаннi проникнути в його рiзноманiтнiсть, вiдобразити в пiзнаннi суттiвi сторони, причинно-наслiдковi звтАЩязки, закономiрностi. У той же час пiзнавальний iнтерес, що i включеним у пiзнавальну дiяльнiсть тiсно повтАЩязаний з формуванням рiзних особистiсних вiдношень. Весь багатовiковий досвiд минулого даi пiдстави вважати, що iнтерес в навчаннi представляi собою важливий та благодiйний фактор його побудови. Вiдомо, що приiмнiше вчити тих, хто хоче вчитися, хто вiдчуваi задоволення вiд навчальноi працi, хто проявляi iнтерес до знань. РЖ навпаки, важко вчити тих, хто не вiдчуваi бажання пiзнавати нове, хто дивиться на навчання, на школу як на важкий тягар i чинить опiр старанням вчителя.

Пiзнавальний iнтерес виражаi прагнення учнiв до знань i самостiйноi творчоi роботи, тому вважаiться педагогами одним iз найбiльш значущих i надiйних факторiв, якi iнтенсифiкують пiзнавальну дiяльнiсть школярiв.

Таким чином, значення пiзнавального iнтересу в життi дитини важко переоцiнити. РЖнтерес виступаi як самий енергiйний активатор, стимулятор дiяльностi, реальних предметних, учбових, творчих дiй i життiдiяльностi загалом. Вибiркова направленiсть пiзнавального iнтересу на предмети i явища навколишнього свiту пiдносить пiзнання, особливо видiляючи з нього те, що лежить в сферi духовних потреб iндивiда. Наявнiсть в учнiв стiйких пiзнавальних iнтересiв забезпечуi систематичну ефективну дiяльнiсть учнiв при оволодiннi знаннями i способами дiяльностi.

Учителi, якi працюють творчо, з метою розвитку пiзнавальних iнтересiв учнiв застосовують найрiзноманiтнiшi види iнтелектуальноi дiяльностi. При цьому вони враховують вiковi данi учнiв, рiвень розвитку iх мислення, загальну теоретичну i практичну пiдготовку та iндивiдуальнi особливостi. Чим молодший вiк, тим цiкавiшим маi бути саме завдання. Цiкава робота полегшуi ii виконання, вчить краще працювати [26].

Лише вiд майстерностi вчителя залежить, як зробити завдання цiкавим. Як правило, найцiкавiше тАУ це те завдання, яке максимально розвиваi самодiяльнiсть людини, будить ii думку. Умiння творчо розвтАЩязувати проблемнi питання пiзнавального змiсту, викликати в школярiв живий iнтерес, любов до предмета, примушувати iх мислити, активно працювати, мiркувати тАУ найважливiше у майстерностi вчителя. [48]

Пiзнавальний iнтерес i одним iз факторiв навчального процесу, який маi великий вплив як на створення свiтлоi i радiсноi атмосфери навчання, так i на iнтенсивнiсть протiкання пiзнавальноi дiяльностi учнiв.

Навчання спираiться на iнтереси дiтей, воно ж i формуi iх, тому iнтерес i передумовою навчання i його результатом. Пiзнавальний iнтерес може виступати i як засiб навчання, i як мета педагогiчноi роботи в планi розвитку загальноi пiзнавальноi активностi. Така потрiйнiсть прояву iнтересу як мети, засобу i результату навчання та виховання складаi головну особливiсть педагогiчного аспекту проблеми формування пiзнавальних iнтересiв учнiв.

Умовами формування пiзнавального iнтересу i:

- створення можливостей для учнiв проявити розумову самостiйнiсть i iнiцiативнiсть;

- використання активних методiв навчання, проблемних запитань, ситуацiй i завдань;

- ведення навчання на високому, але посильному рiвнi труднощiв; наявнiсть рiзноманiтного навчального матерiалу i прийомiв навчальноi роботи;

- використання емоцiйно забарвленого, живого слова педагога. Для пiдтримки пiзнавальних iнтересiв надзвичайно важливо стимулювати емоцii, iнтелектуальнi почуття. РЗх потужним джерелом i емоцiйнiсть навчального змiсту [5].

Аналiз психолого-педагогiчноi лiтератури даi можливiсть встановити, що формуванню пiзнавальних iнтересiв сприяють захопленiсть викладанням, дослiди, незвичайна форма подачi матерiалу, що викликаi здивування в учнiв, емоцiйнiсть мови вчителя, пiзнавальнi iгри, ситуацii суперечки i дискусii.

Використання iгор у навчаннi:

- активiзують iнтерес та увагу дiтей,

- розвивають пiзнавальнi здiбностi, кмiтливiсть, увагу,

- закрiплюють знання, вмiння i навички.

Правильно побудована гра збагачуi процес мислення iндивiдуальними почуттями, розвиваi саморегуляцiю, тренуi вольовi якостi дитини. РЗi цiннiсть передусiм в тому, що вона виконуi роль емоцiйноi розрядки, запобiгаi втомi дiтей. Якщо вчитель часто використовуi iгри, молодшi школярi раптом роблять вiдкриття: ВлМенi подобаiться думати, дайте менi таке завдання, щоб я поламав головуВ», тобто зосереджуiться iнтерес до розумовоi працi.

Головнi умови ефективностi застосування iгор тАУ органiчне включення в навчальний процес; захоплюючi назви; наявнiсть справдi iгрових елементiв, зокрема зачинiв, римування, обовтАЩязковiсть правил, якi не можна порушувати; використання лiчилок; емоцiйне ставлення самого вчителя до iгрових дiй, його слова й рухи цiкавi, несподiванi для дiтей.

Рiзноманiтнiсть iгрових засобiв створюi широкi можливостi для того, щоб вчитель мiг вибрати саме таку гру, яка найбiльше вiдповiдаi метi уроку [47].

Величезнi можливостi даi застосування iгор пiд час екскурсiй у природу. РЖгри, проведенi пiд час екскурсiй (ВлЧи знаiш ти лiкарськi рослини?, В» ВлПiзнай i скажиВ», ВлЗ чого плiдВ», ВлЯкий гриб у кошику?В»), дають змогу вчителевi залучити дiтей до активного пiзнання природи, сприяють вихованню бережливого ставлення до неi.

Особливо сприяють активiзацii пiзнавальноi активностi сюжетнi iгри та iгри вправи з природничим матерiалом. РЗх мета навчити дiтей:

- знаходити потрiбний предмет за допомогою аналiзатора (дотику, смаку, смаку, запаху), оперуючи iстотними ознаками;

- описувати предмети i знаходити iх за описом;

- знаходити цiле за частиною i частину за цiлим;

- групувати предмети за мiсцем, способом використання людиною;

- встановлювати послiдовнiсть дiй [21].

Пояснення вчителя пiд час пояснення гри маi бути лаконiчним i зрозумiлим, пробуджувати iнтерес. Деякi вчителi вважають, що дидактичнi iгри найдоцiльнiше проводити наприкiнцi уроку, оскiльки в цей час дiти найбiльш стомленi. Це не завжди правильно, нерiдко саме iгрова ситуацiя може бути найкращим початком уроку. В iгровiй формi можна активно ознайомити дiтей з новим способом дii, пожвавити процес тренувальних вправ. Дiти iз задоволенням виправляють помилки Незнайка, розмовляють з Чомусиком, учаться в Вллiсовiй школiВ», або дiють разом з казковим героiм, виконуючи тренувальнi вправи. В iграх вправах молодшi школярi розвтАЩязують ребуси, складають загадки. Усе це не тiльки пожвавлюi навчальний процес, а й запобiгаi втомi [52].

Одним iз ефективних засобiв цiлеспрямованого впливу на процес формування дiiвих природничих знань молодших школярiв i використання на уроках ВлЯ i УкраiнаВ» системи пiзнавальних завдань, в основi яких лежить виконання розумових дiй, а саме: аналiз, синтез, порiвняння, узагальнення, аналогiя, встановлення причинно-наслiдкових звтАЩязкiв, класифiкацiя [19].

Ребуси, кросворди, чайнворди, шаради, анаграми тАУ важливий засiб збудження пiзнавального iнтересу дiтей. Оживити опитування й активiзувати у процесi його роботу учнiв допоможуть цiкавi форми перевiрки засвоiння фактичного матерiалу. В iх числi - кросворди. Особливо треба використовувати кросворди, складенi на базi основного програмного матерiалу iз зашифрованими природознавчими поняттями i термiнами. Та на уроцi кросворди мають бути цiлеспрямованi не на перевiрку загальноi ерудицii учнiв, а на краще засвоiння ними фактичного матерiалу.

Для закрiплення у дiтей умiння розрiзняти предмети живоi i неживоi природи можна використовувати чайнворди. Звичайно тут також необхiдно пояснити, в чому особливiсть таких головоломок, i навчити iх розгадувати. Чайнворди для учнiв молодших класiв теж доцiльно добирати у виглядi загадок.

Слiд пiдкреслити, що гра зi словами маi стати постiйним помiчником класоводiв, оскiльки вона збагачуi словниковий запас дiтей, активiзуi мислення, тренуi памтАЩять, розвиваi загальну ерудицiю, розширюi обсяг знань, допомагаi в iнтелектуальному спiлкуваннi, i надiйним засобом психологiчного розвантаження розумовоi працi школярiв. Робота з використанням цiкавинок на уроках ВлЯ i УкраiнаВ» - важливий засiб виховання iнтересу молодших школярiв. Вона викликаi позитивнi емоцii учнiв, пiдвищений iнтерес до виучуваного [16].

Змiст навчального матерiалу, що засвоюiться учнями в сучаснiй школi, передбачаi широке вiдображення досягнень науки, нацiональноi духовноi i матерiальноi культури, мистецтва в органiчнiй iдностi iз здобутками людства й iнтегрованими процесами, що вiдбуваються в науцi та виробництвi, розкриття цiлiсноi картини розвитку природи i суспiльства.

Цiкавi факти з iсторii, науки, уривки з науково тАУ популярноi лiтератури, предметнi iгри, цiкавi вправи тАУ все це зацiкавить дiтей, розширить iхнi знання i сприятиме розвитку кмiтливостi та спостережливостi.

Збудити iнтерес учня, дати поштовх думцi, вчити логiчно i самостiйно мислити тАУ така загальна мета будь тАУ якого уроку. Тому урок маi бути насичений цiкавим матерiалом, включаючи завдання з логiчним навантаженням, якими i:

- завдання з елементами дослiдження тАУ це вправи зi словами ВлпорiвняйтеВ», Влвидiлiть головнеВ», ВлобТСрунтуйтеВ», ВлдоведiтьВ», ВлузагальнiтьВ» тощо;

- завдання, пiд час виконання яких учнi вiдкривають новi для себе звтАЩязки, належностi, закономiрностi. Це вправи на здiйснення простих умовиводiв, найпростiших класифiкацiй та групування предметiв;

- самостiйне складання вправ учнями (спочатку за аналогiiю, пiзнiше тАУ за конкретними умовами) тощо.

Важливим засобом активiзацii пiзнавальноi дiяльностi молодших школярiв i проведення рiзноманiтних конкурсiв, вiкторин, змагань, олiмпiад, ведення кращого щоденника спостережень, випуск класноi та шкiльноi газети. Можна провести конкурси з рiзноманiтноi тематики: ВлКращий знавець рiзного краюВ», ВлЗеленi патрулiВ», ВлДрузi лiсуВ» тощо [10].

Природа i правильна органiзацiя роботи в нiй тАУ найдоступнiший засiб зацiкавити дiтей предметом, виховувати в них працьовитiсть, вiдповiдальнiсть за доручену справу, естетичнi почуття. Кожний школяр, вирощуючи рослину, починаi бачити користь своii працi, того, що вiн може досягти. У школярiв завжди викликаi великий iнтерес те, зроблено або вирощено власними руками. Самостiйно доглядаючи посаджену рослину, дiти усвiдомлюють, як важко створювати i зберiгати все живе.

Завдяки роботi в живому куточку у дiтей виникаi справжнiй iнтерес до природи, який зберiгаiться протягом усього життя [37].

Великi можливостi щодо активiзацii навчально-пiзнавальноi дiяльностi учнiв мають методи проблемного навчання тАУ частково - пошуковий виклад матерiалу, евристична бесiда, дослiдницький метод, рiзнi види самостiйноi роботи, програмоване навчання, зокрема застосування нових iнформацiйних технологiй, персональних комптАЩютерiв. [49, 12].

О. Бiда зазначаi, що на вихованнi дитячих iнтересiв позначаються:

- глибоке знання вчителем свого предмета i любов до нього, прагнення до постiйного вдосконалення педагогiчноi майстерностi;

- використання наочних посiбникiв, ТЗН;

- залучення усiх учнiв до роботи шляхом створення проблемно тАУ пошукових ситуацiй, дослiдницького пiдходу до засвоюваного матерiалу;

- формування загально тАУ пiзнавальних умiнь;

- практична спрямованiсть викладання з урахуванням вимог науки i виробництва, а також особистого досвiду учнiв;

- iндивiдуалiзацiя пiдходу до дiтей i диференцiацiя вимог до них;

- створення моделi педагогiчноi структури особистостi;

- тiсний звтАЩязок урокiв iз позакласними заняттями [7, 353].

Важливого значення у вивченнi природничого матерiалу надаiться екскурсiям, предметним урокам, безпосереднiм спостереженням учнiв за навколишньою природою.

ВлУроки серед природиВ» можуть тривати 10тАФ20 хвилин, тобто бути фрагментом уроку, iнша частина якого проводиться в шкiльному примiщеннi. На Влуроках серед природиВ» дiти спостерiгають, дослiджують середовище, в якому живуть, перевiряють народнi прикмети, пов'язанi з погодою, змiнами у тваринному i рослинному свiтi. Духовна спадщина народу сприймаiться не на словах, а в дii, у взаiмодii з природою рiдноi землi У дiтей виховуiться потреба у необхiдностi оберiгати i любити Батькiвщину, рiдний край. Водночас формуються екологiчне мислення, екологiчна поведiнка, культура.

Логiчним продовженням урочноi навчально-пiзнавальноi дiяльностi i позакласна, яка спрямована на задоволення iнтересiв i запитiв дiтей. При ii органiзацii, крiм загальнодидактичних, необхiдно керуватися i такими специфiчними принципами, як добровiльнiсть, iнiцiатива учнiв, самодiяльнiсть, заняття за iнтересами [41, 59].

Цiлеспрямоване поiднання класноi i позакласноi роботи створюi сприятливi умови для розвитку пiзнавальних iнтересiв, включення учнiв у науково тАУ дослiдну, пошукову дiяльнiсть, поширення наукових знань та перетворення iх в iнструмент творчого освоiння свiту [41].

Як засвiдчив аналiз методичноi лiтератури [8; 9; 12; 13; 33 та iн], одним iз засобiв формування пiзнавального iнтересу молодших школярiв у процесi вивчення курсу ВлЯ i УкраiнаВ» i усна народна творчiсть.

1.2 Стан формування в молодших школярiв пiзнавального iнтересу засобами усноi народноi творчостi на уроках курсу Вл Я i УкраiнаВ» у практицi початковоi школи

Вивчення шкiльноi практики засвiдчуi, що вчитель не завжди використовуi можливостi навчальних занять для творчостi, розвитку iндивiдуальностi учнiв, iхньоi самостiйностi, iнiцiативи.

Щоб зтАЩясувати стан формування в молодших школярiв пiзнавального iнтересу засобами усноi народноi творчостi на уроках курсу "Я i Украiна" у шкiльнiй практицi проводився констатуючий експеримент. Вiн передбачав вивчення досвiду вчителiв щодо використання на уроках курсу тАЮЯ i УкраiнатАЭ усноi народноi творчостi.

Констатуючим експериментом було охоплено 4 вчителi початкових класiв ЗОШ РЖ-РЖРЖ ступенiв с. Хмелиськ Пiдволочиського району тернопiльськоi областi. Основними методами дослiдження були спостереження урокiв, бесiди з вчителями, аналiз конспектiв урокiв вчителiв.

У процесi бесiди, ми намагались отримати вiдповiдi на такi запитання:

1. Яка роль пiзнавального iнтересу в навчальнiй дiяльностi молодших школярiв?

2. Як часто використовуiте усну народну творчiсть на уроках курсу Вл Я i УкраiнаВ»?

3. Якi види усноi народноi творчостi використовуiте на уроцi курсу Вл Я i УкраiнаВ» найчастiше?

4. Якими джерелами користуiтеся при пiдборi усноi народноi творчостi до уроку з курсу Вл Я i УкраiнаВ»?

5. Якi труднощi вiдчуваiте при використаннi усноi народноi творчостi на уроцi?

Вiдповiдаючи на перше запитання, вчителi зазначили, що вони розумiють значення пiзнавального iнтересу в навчаннi учнiв. Пiзнавальний iнтерес тАУ це iнтерес до глибокого, усвiдомленого п

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi