Формування патрiотичних почуттiв молодших школярiв у позаурочнiй дiяльностi

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Житомирський державний унiверситет iменi РЖвана Франка

Навчально-науковий iнститут педагогiки

Кафедра педагогiки

Формування патрiотичних почуттiв молодших школярiв у позаурочнiй дiяльностi

Магiстерська робота

Магiстранта спецiальностi 8.010102 тАУ

ВлПочаткове навчанняВ»

Серпутько Жанни Миколаiвни

Науковий керiвник:

Кандидат педагогiчних наук, доцент

Тернопiльська Валентина РЖванiвна

Житомир 2010.

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Теоретичнi засади патрiотичного виховання молодших школярiв у позаурочнiй дiяльностi

1.1 Аналiз поняття Влпатрiотичне вихованняВ», Влпатрiотичне почуттяВ», ВлпатрiотизмВ» у фiлософii, соцiологii, психологii

1.2 РЖсторiя розвитку проблеми патрiотичних почуттiв, патрiотичного виховання у педагогiчнiй науцi

1.3 Змiстова структура патрiотичного виховання

Висновки до роздiлу 1

Роздiл 2. Експериментальна перевiрка i апробацiя ефективностi патрiотичного виховання у молодших школярiв

2.1 Дiагностика рiвня сформованостi патрiотичних почуттiв молодших школярiв

2.2 Форми, методи, засоби формування патрiотичних почуттiв молодших школярiв

Висновки до роздiлу 2

Загальнi висновки

Список лiтератури

Додатки

Вступ

Наша Украiна тАУ молода держава, перебуваi на шляху радикальних полiтичних, соцiальних та економiчних перетворень, обравши шлях переходу вiд тоталiтарних iдеологiй до свободи й демократii, нацiонального вiдродження, цивiлiзованоi, соцiально зорiiнтованоi економiки, побудови нового громадянського суспiльства.

Сувереннiй Украiнi потрiбнi громадяни, якi мають глибоко усвiдомлену життiву позицiю. Виховати таких особистостей можна за умови розвитку нацiональноi освiти, в якiй система виховання та навчання ТСрунтуiться на iдеях народноi фiлософii,засадах украiнськоi етнопедагогiки, народознавства, основах християнськоi релiгii,науковоi педагогiчноi думки,родинного виховання тощо.

Розробка методологiчних засад формування особистостi учнiв i провiдною проблемою украiнськоi психолого-педагогiчноi науки. Патрiотичне виховання сучасного школяра серед рiзноманiтних теоретичних пiдходiв у вирiшеннi цього питання займаi одне з головних мiсць. В умовах становлення украiнськоi держави патрiотичному вихованню належить прiоритетна роль. Про це свiдчать державнi документи: Указ президента Вл Про заходи щодо розвитку духовностi, захисту моралi та формування здорового способу життя громадянВ» вiд 27квiтня 1999року, ВлКонцепцiя громадянського виховання особистостi в умовах розвитку украiнськоi державиВ», ВлКонцепцiя патрiотичного виховання учнiвськоi молодiВ» тощо.

Сьогоднi важливо вiдтворити в украiнському суспiльствi почуття iстинного патрiотизму як духовно-моральноi та соцiальноi цiнностi, сформувати у молодi громадянсько активнi,соцiально значущi якостi, якi вона зможе проявити в усiх видах дiяльностi,i, перш за все, повтАЩязаних iз захистом iнтересiв своii родини, рiдного краю, народу та Батькiвщини,реалiзацii особистого потенцiалу на благо украiнськоi держави. У рiзнi часи та епохи, в усiх цивiлiзованих державах сiм я, школа,суспiльство ставили перед собою завдання тАУ виховати громадянина, патрiота своii краiни.

В умовах економiчноi кризи,спотвореного переходу до ринкових вiдносин, вiдбуваiться iнтенсивний процес соцiальноi та моральноi деградацii значноi частини учнiвськоi молодi, тому притупляються природнi потреби в пiзнаннi й творчостi, втрачаiться iнтерес до чесноi працi,знецiнюються духовнi iдеали. Певна частина сучасноi молодi байдуже ставиться до iдеi незалежностi Украiни.

У вирiшеннi важливих завдань патрiотичного виховання чинне мiсце належить органiзацii дiяльностi школи. Сучасна школа ще не змогла до кiнця подолати негативнi стереотипи, притаманнi комунiстичнiй системi виховання, не поставила особистiсть у центр виховноi системи, У закладах освiти ще й досi вiдсутнi цiлiснiсть i систематичнiсть в органiзацii патрiотичного виховання ; до кiнця не вирiшено проблему до навчання рiдною мовою. У виховному процесi важливе мiсце мають посiсти народна фiлософiя, народна мудрiсть, нацiональнi iдеi та iдеали, що i тим пiдТСрунтям, на якому зростаi нацiональна свiдомiсть,гiднiсть, самоповага.

Глибокий та системний аналiз фiлософськоi, психолого-педагогiчноi лiтератури доводить, що сучасне виховання, зокрема патрiотичне, маi здiйснюватися в умовах нацiонального виховання. Патрiотичне виховання вченi розумiють як Вл формування гармонiйноi, розвиненоi, високоосвiченоi, соцiально активноi й нацiонально свiдомоi людини, надiленоi глибокою громадянською вiдповiдальнiстю,здоровими iнтелектуально-творчими й духовними якостями,родинними й патрiотичними почуттями, працьовитiстю, господарською кмiтливiстю, пiдприiмливiстю й iнiцiативнiстюВ» (94, с.6 ).

Головним завданням патрiотичного виховання i формування патрiотизму, а на сучасному етапi становлення украiнськоi державностi ця проблема набуваi особливого значення. Тому обрана тема дослiдження Вл Патрiотичне виховання молодших школярiв у позаурочнiй дiяльностi В» i досить актуальною.

Об iкт дослiдження тАУ процес патрiотичного виховання молодших школярiв у позаурочнiй дiяльностi.

Предмет дослiдження тАУ форми, методи,засоби патрiотичного виховання молодших школярiв у позаурочнiй дiяльностi.

експериментальнiй перевiрцi педагогiчних умов,засобiв i методiв патрiотичного виховання молодших школярiв у позаурочнiй дiяльностi.

Гiпотеза дослiдження - патрiотичне виховання молодших школярiв у позаурочнiй дiяльностi буде ефективним, якщо :

-впливати на почуття,переконання та дiяльнiсть вихованцiв ;

-органiчно поiднувати навчальнi й виховнi завдання, будуючи iх вiд близького до дальнього;

-не навтАЩязувати патрiотичнi погляди зовнi (дитина повинна прийняти iх добровiльно, за власною волею та бажанням );

-залучити до участi у виховнiй роботi школи батькiв,громадськiсть, ветеранiв вiйни та працi, народних умiльцiв, представникiв культури;

-систематично використовувати елементи народноi педагогiки, традицii нацiонального виховання ;

-створити банк творчих робiт учнiв молодших класiв, музей або куточок iсторii школи (села, селища, мiста ) як результат проведеноi роботи з патрiотичному виховання.

У вiдповiдностi з метою i гiпотезою дослiдження визначенi його завдання:

- вивчити та узагальнити iсторико-педагогiчнi аспекти патрiотичного виховання в теорii та практицi ;

- проаналiзувати стан патрiотичного виховання у фiлософськiй, психологiчнiй та педагогiчнiй лiтературi на сучасному етапi й уточнити сутнiсть,структуру i змiст патрiотичного виховання ;

- обТСрунтувати мету, завдання,змiст, форми, методи та педагогiчнi умови, якi забезпечують ефективнiсть процесу патрiотичного виховання молодших школярiв у позаурочнiй

дiяльностi ;

- визначити критерii, рiвнi та ознаки патрiотичного виховання молодших школярiв;

- охарактеризувати технологiю патрiотичного виховання молодших школярiв у позаурочнiй дiяльностi ;

- експериментально перевiрити педагогiчну результативнiсть методичних рекомендацiй з патрiотичного виховання.

Методи дослiдження :

Теоретичнi :

-аналiз iсторико-педагогiчноi лiтератури для визначення становлення та розвитку iдеi патрiотичного виховання дiтей ;

-метод перiодизацii.за допомогою якого встановлювалися якiснi змiни в органiзацii патрiотичного виховання на рiзних етапах ;

-системно-структурний метод застосовувався для характеристики теоретичних питань патрiотичного виховання ;

-конкретно-пошуковий тАУ для узагальнення та систематизацii позаурочноi виховноi роботи.

Емпiричнi : педагогiчне спостереження, анкетування, iнтервтАЩю, бесiди, iндивiдуальнi та груповi обговорення, тестування, аналiз малюнкiв для визначення рiвнiв сформованостi патрiотичних почуттiв i перспектив iхнього формування у молодших школярiв

- констатуючий педагогiчний експеримент тАУ для визначення знань i виявлення шляхiв формування патрiотичних почуттiв у молодших школярiв ;

- формуючий педагогiчний експеримент тАУ для перевiрки ефективностi педагогiчноi технологii патрiотичного виховання у позаурочнiй дiяльностi ;

- контрольний педагогiчний експеримент тАУ для пiдтвердження ефективностi педагогiчноi технологii ;

- математичнi методи тАУ у процесi збирання, обробки, аналiзу, iнтерпретацii результатiв дослiдження.

Роздiл РЖ

Теоретичнi засади патрiотичного виховання молодших школярiв у позаурочнiй дiяльностi

Проблема патрiотичного виховання завжди займала одне з провiдних мiсць у вiтчизнянiй педагогiчнiй та фiлософськiй думцi. У сучаснiй лiтературi патрiотичне виховання трактуiться як виховання, що формуi усвiдомлення своii причетностi до iсторii, традицiй,культури свого народу, любов до своii Батькiвщини, вболiвання за долю свого народу,його майбутнi.

Як результат ефективного патрiотичного виховання у дiтей чiтко формуiться патрiотизм. Патрiотизм виявляiться в практичнiй дiяльностi, спрямованiй на всебiчний розвиток своii краiни, захист ii iнтересiв. Патрiотизм тАУ соцiально-iсторичне явище. Елементи його виникли як усвiдомлення родових звтАЩязкiв, обрядiв, звичаiв (124, с.134-156). Слово ВлпатрiотизмВ» (вiд ВлpatrisВ») тАУ грецького походження, в перекладi означаi Влбатькiвщина, вiтчизнаВ». Уперше воно зтАЩявилося в перiод Великоi Французькоi революцii (1789-1793р.). Патрiотами називали себе борцi за народ, захисники республiки.

У фiлософському словнику патрiотичне виховання розглядаiться як виховання, змiстом якого i любов до Вiтчизни, вiдданiсть, гордiсть за ii минуле й сучасне прагнення захищати iнтереси Батькiвщини. Це визначення актуалiзуi рол патрiотичного виховання, оскiльки саме через активну дiяльнiсть людини на користь суспiльства виявляються ii справжнi почуття (224, с.358).

У ВлВеликiй радянськiй енциклопедiiВ» подаiться таке тлумачення : ВлПатрiотичне виховання тАУ це виховання любовi до вiтчизни,

вiдданостi, прагнення своiми справами служити ii iнтересамВ»(17,с.282). Основою цього тлумачення i емоцiйно-чуттiва сторона поняття, що виявляiться через ставлення людини до навколишнього свiту. Життя людини в суспiльствi завжди повтАЩязане з дiяльнiстю, нормами поведiнки, взаiмовiдносинами мiж людьми. Ось чому iнтелектуальна та поведiнкова сторони даного виду виховання.

Тлумачний словник украiнськоi мови визначаi патрiотизм як Вллюбов до своii батькiвщини, вiдданiсть своiму народу, готовнiсть для них на жертви i подвигиВ»(134, с. 223).

Першооснови патрiотичного виховання були закладенi в народнiй педагогiцi, значення якоi висвiтлюiться в роботах О.Любара,В.Мацюка, В.Пугача, М.Стельмаховича, Д.Федоренка. Вони висвiтлювали iдеал давньо-руськоi епохи, складовою частиною якого виступаi патрiотичне виховання.

Сучаснi вченi педагоги також займаються визначенням понять ВлпатрiотизмВ», Влпатрiотичне вихованняВ».Дослiдження проблеми патрiотичного виховання школярiв ТСрунтуiться на фундаментальних працях у галузi нацiональноi системи виховання, концептуальних положеннях нацiональноi освiти та виховання(А.Алексюк (161),РЖ. Бех (11,13,14),О.Вишневський (161), Т.Усатенко (161).

У сучаснiй педагогiчнiй лiтературi видiляють щонайменше три рiзновиди патрiотизму.

1.Етнiчний патрiотизм,що ТСрунтуiться на почуттi власноi причетностi до свого народу, на любовi до рiдноi мови, культури, до власноi iсторii тощо. Цей термiн уперше використав вiдомий сучасний вчений-психолог РЖ.Кон, який писав,що ВлтАжетнопатрiотизм пов'язаний з утвердженням конкретизованих, спрощених образiв свого народу, як правило,надiлених позитивними рисамиВ»(88,с.189).

Бiльш детально розглядаi етнопатрiотизм соцiолог Т.РЖсламшина. Вона визначаi його як почуття внутрiшнього духовного звтАЩязку зi своiм народом, поваги до ВлсвоiхВ» етнiчних цiнностей (68).

Цей патрiотизм зумовлений природою як вiдчуття видовоi ознаки народу, i природженим i розвиваiться повноцiнно, якщо дитина зростаi у нацiонально зорiiнтованiй сiмтАЩi, навчаiться в украiнському дитячому садку, а потiм в украiнськiй школi. При цьому великого значення надаiться вивченню iсторii украiнського народу,рiдноi мови та лiтератури,украiнського мистецтва, народних звичаiв, традицiй.

2. Територiальний патрiотизм базуiться на любовi до того мiсця на землi (до мiсцевостi, ландшафту, клiмату тощо), де людина народилася.

3. Державний патрiотизм ТСрунтуiться на остаточнiй метi нацii тАУ побудовi власноi держави, державному самовизначеннi, державницькому свiтоглядi та державницькому почуттi ; це вищий патрiотизм, який базуiться на державнiй iдеологii та пов'язаний з почуттям громадянськостi (214,с.115-116).

Таким чином патрiотичнi почуття украiнського народу i емоцiйним аспектом нацiонального державницького свiтогляду, що включаi почуття належностi до Украiни, ii iсторii, вiру в майбутнi своii держави. Найвищою формою патрiотизму виступаi почуття любовi до Батькiвщини, готовнiсть терпiти муки й навiть iти на смерть заради неi.

Вивчивши велику кiлькiсть фiлософськоi, психолого-педагогiчноi та соцiологiчноi лiтератури сформулюiмо власне узагальнене визначення поняття патрiотизм.Патрiотизм тАУ це духовно-моральний принцип життiдiяльностi особистостi, який характеризуiться вiдповiдальним ставленням людини до рiдного краю, до Батькiвщини,до народу, це активна праця на благо Вiтчизни, примноження ii багатств, розбудова науки та культури, захист свободи та честi своii держави. Патрiотичне виховання - це виховання, яке передбачаi виховання патрiотичних почуттiв, означаi вироблення високого iдеалу служiння народовi,готовностi у будь-який час стати на захист Батькiвщини, вивчати бойовi традицii та героiчнi сторiнки украiнського народу. його Збройних Сил.

На думку вченого М.Савина патрiотизм тАУ це почуття(178), РЖ.Харламов вважав його моральною якiстю особистостi (227), РЖ.РЖваненко тАУ складником комунiстичного свiтогляду та iдейностi (65), О.Здравомислов тАУ моральною цiннiстю (60). Радянська педагогiчна наука,скована догмами марксистко-ленiнськоi iдеологii, так i не змогла виробити iдиного пiдходу до розумiння сутi патрiотичного виховання.

Аналiз лiтератури радянського перiоду з проблем патрiотичного виховання показав, що обтАЩiктом патрiотичних почуттiв була багатонацiональна та iдина соцiалiстична батькiвщина. РЖнколи вона пiдмiнювалася рiдними мiсцями, природою,а iнколи в поняття батькiвщини включалися соцiалiстична держава, радянський суспiльний i державний устрiй, комунiстична партiя.

Серед класикiв педагогiчноi науки до проблем патрiотичного виховання зверталися Г.Ващенко, О.Духнович, А. Макаренко, О. Огiiнко, С.Русова, Г.Сковорода, В. Сухомлинський, К.Ушинський, Я.Чепiга та iншi видатнi вченi. У своiх працях i наукових розробках вони висвiтлювали актуальнi для свого часу проблеми розвитку патрiотичних почуттiв як складовоi частини нацiональноi системи виховання, висували iдею виховання ВлсвiдомогоВ» громадянина, патрiота своii Батькiвщини.

Для того, щоб детальнiше розглянути поняття патрiотичне виховання пропоную повернутися до iсторii його виникнення.

1.2 РЖсторiя розвитку проблеми патрiотичних почуттiв, патрiотичного виховання у педагогiчнiй науцi

Виховнi традицii украiнськоi педагогiки складалися упродовж багатьох столiть. За цей перiод наш народ набрав великого досвiду виховання, створив власну педагогiчну культуру, в основi якоi лежать iдеi народностi,духовностi, гуманiзму, демократизму, патрiотизму тощо.

Проведений аналiз iсторичних, iсторико-педагогiчних джерел дозволив видiлити основнi етапи розвитку iдей патрiотичного виховання в украiнськiй педагогiчнiй теорii та виховнiй практицi.

Першооснови патрiотичного виховання були закладенi в народнiй педагогiцi. Украiнська народна педагогiка сягаi корiнням у сиву давнину тАУ ще до часiв заснування Киiвськоi держави. Вiдомий сучасний вчений М.Стельмахович зазначав, що Влнародна педагогiка тАУ це написаний багатотомний усний пiдручник про навчання i виховання пiдростаючих поколiнь, який твориться народом, зберiгаiться у його памтАЩятi й постiйно ним використовуiться, систематично збагачуiться i вдосконалюiтьсяВ» (197, с.240).

Народна педагогiчна мудрiсть вiддзеркалилася в уснiй народнiй - пiснях, билинах, притчах, казках, мiфах, легендах, прислiвтАЩях.приказках тощо.

Патрiотичний пафос творiв украiнського фольклору тАУ це любов до Батькiвщини, бажання стати на ii захист (ВлДе рiдний край, там i рай, а де чужина тАУ там домовинаВ»,В»Людина без Вiтчизни що соловей без пiснiВ», ВлРiдна земля i в жменi милаВ», ВлЗа рiдний край тАУ життя вiддайВ» та iншi). У казках, легендах,мiфах билинах завжди оспiвувалися подвиги народних героiв во славу рiдноi землi, народу (билини про РЖллю Муромця,Олексiя Поповича, Дуная РЖвановича). Цi твори виховують у дiтей любов до Батькiвщини,вiдданiсть iй, гордiсть за ii силу, могутнiсть i славу ; любов до свого народу, повагу до його звичаiв, силу волi й духу, милосердя, працьовитiсть, чеснiсть тощо.

Головними рисами народноi педагогiки i:

-всезагальний характер iдей народноi педагогiки,ii унiверсальнiсть для всiх представникiв певноi нацii ;

-висока духовнiсть i моральнiсть;

-гуманiзм, ставлення до життя людини як до найвищоi цiнностi;

-демократизм;

-iдеал духовноi свободи, незалежностi та самостiйностi.

Другим етапом патрiотичних iдей необхiдно визначити перiод виникнення та становлення держави тАУ Киiвськоi Русi(РЖХ-ХРЖРЖРЖ ст. )

Особливостi та змiст патрiотичного виховання в цей перiод ТСрунтовно розкриваються в iсторичних памтАЩятках: лiтописах, повiстях, та билинах, повчаннях та молитвах, житiях святих тощо. Епоха Киiвськоi Украiни-Русi мала багату й високодуховну спадщину, якою могла б пишатися будь-яка цивiлiзована держава свiту. Аналiз iсторичних пам яток Киiвськоi Русi доводить, що всi роздуми давнiх авторiв (лiтописця Нестора, РЖларiона Киiвського, Володимира Мономаха, Климента Смолятича, Данила Заточника та iнших) мають на метi звеличення рiдноi землi, виховання любовi до неi, пробудження гордостi за ii велич, пiклування про iднiсть народiв тощо.

Автор ВлПовiстi минулих лiтВ» (1110-1118рр.), лiтописець Нестор, пропагуючи християнську мораль, у той же час заклав основи патрiотичного виховання. У повiстi вiдображенi народнi уявлення про сiмтАЩю та родинне виховання, особливостi навчання та освiти пiдростаючого поколiння того часу.

Дослiдник i перекладач ВлПовiстi минулих лiтВ» В. Яременко пiдкреслюi, що Влнаскрiзним в лiтописi i релiгiйна концепцiя людини i свiту, вогонь любовi до рiдноi землi i патрiотична тривога за ii долюВ» (247,с.486-487).

В основi педагогiчноi концепцii ВлПовiстi минулих лiтВ» лежить боротьба добра та зла. Зло обовтАЩязково буде покаране, добро переможе. Носiями добра в ВлПовiстiВ» виступають Володимир Святославович, Ярослав Мудрий, Мстислав Великий, Володимир Мономах, Михайло i Всеволод Суздальськi, iншi князi, якi з честю вiдстоювали iднiсть своii землi, вболiвали за свiй народ, його теперiшнi й майбутнi.

РЖдеальнi образи князiв були невiд iмною частиною загальноi iдеi патрiотизму. Князi виступали насамперед як захисники рiдноi землi, готовi пожертвувати своiм життям заради власноi честi та честi Батькiвщини. ВлПатрiотизм, - пише вiдомий учений Д.Лихачов, - був не тiльки обовтАЩязком, а й переконанням руських князiвВ» (124,с.49). Князi були взiрцем для свого народу, вони обiцяли Влстеречь Русскую землюВ», ВлРусской земли блюстиВ», Влза крестьяны и за Русскую землю головы свое сложитиВ» (191).

Гордiсть усiх наступних поколiнь за видатнi здобутки вiтчизняноi педагогiки викликаi прославлений твiр ВлПовчанняВ» Володимира Мономаха(1096р.) Важливо, що в його основу покладено духовно-моральнi традицii словянського народу, гуманiстичнi iдеi православтАЩя. У ВлПовчаннiВ» князь пiклуiться про iднiсть рiдноi землi, закликаi до безкорисливого служiння Вiтчизнi. Автор проголошуi: ВлДа отныне объединимся единым сердцем и будем блюсти Русскую землютАжВ»(148,с.249).

Особливе мiсце в ВлПовчаннiВ» вiдведено вихованню у пiдростаючого поколiння почуття патрiотичного обовтАЩязку перед Вiтчизною.Володимир Мономах пiдкреслював,що людинi, яка маi свiдоме почуття обовтАЩязку, притаманна незламна сила в боротьбi з ворогами Батькiвщини: ВлСмерти ведь, дети,не боясь,тАжни войны, ни зверя, дело исполняйте мужскоеВ» (148,с.409). Князь даi поради щодо виховання дiтей:постiйно працювати, поважати старших, учитися добру та доброчинностi. Цi та iншi поради спонукають до виховання в дiтей глибокоi релiгiйностi, милосердя, доброти, честi, любовi до своii землi та вiри в ii народ. Таким i моральний iдеал Володимира Мономаха,складовими частинами якого i патрiотизм, боротьба за щастя рiдноi землi тАУ Украiни-Русi, формування високоi моралi, лицарських чеснот.державотворчих якостей. Дiтей, пiдлiткiв, юнацтво виховували на героiчних традицiях, релiгiйних iдеях, цiнностях та мудростi фольклору, героiки билинного епосу.В»Дiти захоплювалися, тАУ вiдзначаi науковець Ю.Руденко, тАУ високими якостями, стiйким характером, силою волi i духу богатирiв.

Гуманiстичнi iдеi Мономаха мали великий вплив на розвиток педагогiчних iдей Киiвськоi Украiни-Русi. Мислителi ХРЖРЖ столiття (Кирило Туровський, Данило Заточник, Клементiй Смолятич) висловили оригiнальнi педагогiчнi думки,що стали основою украiнськоi педагогiки. Дослiдник О.Красов вказуi,що вони протиставляли творчий пошук iстини слiпому наслiдуванню(К.Смолятич), доброчестя тАУ хабарництву(К.Туровський), розум тАУ безглуздю (Д.Заточник) (104, с.16).

Пробудженню державноi свiдомостi сприялоВ»Слово про закон i благодатьВ» РЖларiона Киiвського (1037-1043рр.). Автор проголосив рiвнiсть мiж усiма народами, виклав патрiотичну концепцiю всесвiтньоi iсторii, в якiй почесне мiсце вiдводилося Киiвськiй Русi. РЖларiон пророкував велике майбутнi державi, ii працьовитому та мужньому народовi, оспiвував героiчне минуле Русi,вiдтворив пошуки й прагнення передовоi частини сучасного йому суспiльства.

На особливу увагу в цьому творi заслуговуi молитва до Володимира, сповнена патрiотичним пафосом: ВлИ до нелиже стоит мир, тАУ звертався РЖларiон до Бога тАУ не наводи на ни напасти искушения,ни предай нас в руки чуждных, да не прозовётся град твой,град пленен, и стадо твое пришельцы в земли не своей(147, с.36). Ця молитва повторювалась у критичнi моменти життя.

Терпимiсть,рiвнiсть мiж усiма народами, справедливiсть, чеснiсть, доброта, людинолюбство, любов до Бога завжди розглядались як найвищi моральнi якостi людини. РЗх починали виховувати в дитини з народження. РЖгумен Феодосiй Печерський писав: ВлСвою веру непрестанно хвали тАжи подвигайся в своей вере добрими делами, одаряй милостью не только единоверцев,но и чужих.всякого помилуй от беды избавь,и не будешь лишён воздаяния от БогаВ»(62, с.162)

Високi почуття синiвськоi любовi до рiдноi землi, Украiни-Русi,в самобутнiй формi вiдображенi в перлинi тогочасноi лiтератури ВлСловi о полку РЖгоревiмВ»(1187-1188).РЖдея iдностi всiх руських бойовий дух, лицарська звитяга розкритi в цьому творi з надзвичайною художньою силою та образною яскравiстю. Вiдомий iсторик Д.Лихачов пiдкреслюi :В»Вражаючою силою позначилися земель, палкий патрiотизм наших предкiв, iхнiй моральний, народнi засади патрiотизму, який спираiться на живе почуття любовi до Батькiвщини, як до живоi iстоти Вл(113,с.61).

Ця патрiотична iдея мала вирiшальне значення для боротьби проти татаро-монгольськоi навали. Розумiння необхiдностi обтАЩiднання князiв, централiзованоi влади, для того щоб уникнути спустошення й поневолення,

Знайшло своi вiдображення в деяких творах тiii епохи (ВлСлово про погибель руськоi землiВ», ВлПовiсть про Олександра Невського, ВлПро РДвпатiя КоловратаВ», ВлЗадонщинаВ» та iншi.)

У творi ВлЗадонщинаВ» автор (боярин Софронiй) розглядаi Куликовську битву як реванш за погибель словтАЩянських воiнiв на рiцi Каялi. У творi показано iднiсть народу, пiднесення народноi само свiдомостi, вiру в силу землi, iсторичний оптимiзм. Велич, слава, сила воiнiв у ВлЗадонщинiВ» виховувала в молодого поколiння глибокi патрiотичнi почуття: любов до рiдноi землi, бажання йти на смерть за свободу та незалежнiсть Батькiвщини, вiддавати всi сили для процвiтання свого народу

Патрiотизм виступав не лише як головна риса украiнського народу, як обовтАЩязок переконання всього життя.

Пiдводячи пiдсумки, можна стверджувати, що виховний iдеал давньоруськоi епохи, складовою частиною якого виступаi патрiотичне виховання маi такi риси:

-любов до Бога та Батькiвщини;

-безкорисливе служiння Вiтчизнi;

-захист рiдноi землi, гордiсть та ii велич;

-боротьба за iднiсть словтАЩянських народiв;

-Пiклування про власний народ, про свою батькiвщину.

Таким чином, педагогiчна думка Киiвськоi Украiни-Русi маi глибокий загальнолюдський змiст, виступаi фундаментальною основою вiтчизняноi педагогiчноi науки та украiнськоi культури в цiлому. Втiлюючись в життя, педагогiчнi iдеi цього перiоду виховували людину на християнських нормах моралi, як особистiсть мислячу, милосердну, совiсну, мужню, працьовиту, з вiрою у краще майбутнi

Третiй етап становлення iдей патрiотичного виховання в iсторii обiймаi час звiльнення вiд татаро- монгольськоi навали та перiод украiнського нацiонального Вiдродження (XIV_XVIII), який характеризуiться формуванням украiнськоi розвитком двох украiнських держав: Галицько-Волинськоi держави та Козацькоi демократичноi республiки. На цьому iсторичному етапi велика увага придiляiться вихованню в пiдростаючого поколiння суто нацiональних рис :любовi до рiдноi землi,поваги до героiчних подвигiв украiнцiв, готовностi до захисту свого народу та Вiтчизни. У боротьбi за свiй народ i вiру ii виявили силу та принесли велику користь братства (XV-XVI ст.). ПамтАЩятаючи слова РЖсуса Христа: ВлЛюби ближнього, як самого себеВ», члени братства вiдкривали ВлшпиталiВ», де жили бiднi старi люди, школи з яких виходили справжнi украiнцi, готовi до розумовоi боротьби за вiру, народ та Батькiвщину.

У братських школах навчали рiдною мовою, виховували дiтей у нацiональному дусi на кращих традицiях украiнського народу та нормах християнськоi моралi. Зокрема, iсторiограф М.Аркас писав, що ВлВеликий вплив маi народна школа на весь устрiй життя людського,тАжа разом з тим з цього добре знати,яку велику шкоду роблять тi школи, де малим дiтям у вiчi смiються над рiдною мовою, немов показуючи тим, що материнська i батькiвська мова тАУ нiкчемна. Бо од того виходить до всього рiдного та знущання над ним ; од того великий розрух у сiмтАЩi буваi,а разом з тим немаi доброго ладу в громадському життiВ»(6,с.170). Народнi школи мали на метi вiдродити словтАЩянську мову,пiдняти ii значення як мови предкiв, мови, що обтАЩiднуi всiх словтАЩян та i мовою словтАЩянськоi вченостi.

Дiяльнiсть церковних братств забезпечила подальший розвиток угорського шкiльництва. Школи виховали нову плеяду представникiв украiнського народу, освiчених,творчих,музичних. палких патрiотiв, ВлНосiiв i пропагандистiв iдеi украiнськоi державностi, будителiв украiнського нацiонального вiдродження, утвердження людськоi гiдностi украiнцяВ»(119,с.100).

Значну роль у дiяльностi тогочасноi школи вiдiгравали iдеi визначних дiячiв науки. культури, педагогiчноi думки Памви Беринди, РЖвана Борецького, Максима Грека.Арсенiя Еласовського, Лаврентiя та Стефана Зизанiiв, Захарiя Копистецького, Олександра Митури та iнших. РЗхня дiяльнiсть вiдiграла помiтну рол ь у культурному вiдродженнi Украiни,поширеннi iдей гуманiзму та iдеологiчнiй боротьбi з католицизмом.

На територii Украiни, зазначаi М.Аркас дiяло ВлПанське братствоВ»(1580р.),до складу якого входили впливовi заможнi люди. Це родини князiв Вишневецьких, Острозьких, Ружинських, гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, митрополит РЖван Борецький, Петро Могила та iншi. Вони сприяли розвитковi народноi освiти, бажаючи, щоб народ став твердiший у вiрi та мiцнiше тримався своii нацiональностi. Також велике значення надавалося друкуванню книг украiнською мовою, вiдкриттю шкiл, колегiй.

Братства вiдiгравали важливу роль у боротьбi з насильницькою полонiзацiiю, сприяли формуванню нацiональноi свiдомостi, поширенню знань та освiти.

Справжнiм феноменом в iсторii Украiни було запорозьке козацтво, поштовхом до формування якого стало також почуття патрiотизму. Козацтво було великою вiйськовою силою, що боронила рiднi землi вiд варварських нападiв.

РЖсторик та етнограф, Д.Яворницький вiдзначаi, що запорозьким козакам були притаманнi щедрiсть, безкорисливiсть, постiйнiсть у приязнi,грiхом вважалось навiть ошукати чорта, коли вiн iнодi попадав сiчовикам у товаришi, висока любов iх до особистоi свободи, пiсля якоi вони вiддавали перевагу лютiй смертi перед ганебним рабствомВ» (244, с.234).

Видатними синами украiнськоi держави, iстинними захисниками честi та слави рiдноi землi й народу були козацькi гетьмани, кошовi полководцi тАУ Д. Байда тАУ Вишневецький, РЖ. Богун, РЖ. Виговський, О. Шашкевич, П. Дорошенко, С. Кiшка, РЖ. Мазепа, С. Наливайко, П.Сагайдачний, Б.Хмельницький та iншi.

Вища якiсна характеристика козака, як визначаi вчений Ю. Руденко, - це духовнiсть, що маi самобутню систему цiнностей. РЗй притаманнi вiра, надiя, любов до рiдноi землi, народу до свого родоводу, iднiсть добра, краси та iстини. Складовими компонентами козацькоi духовностi i ненависть, презирство до ворогiв рiдноi землi, украiнського народу.

Як пiдкреслюi украiнськiй iсторик Д. Дорошенко: ВлКозаччина - iдеал украiнського народутАж КозактАж- це iдеал вiльноi людини, борця за громадське добро, за волю рiдного краютАж Козак - це iдеал мужчини, юнака, смiливого, завзятого, який втiлив у собi всi най кращi сторони чоловiчоi вдачiВ» (53,с.152 ).

На особливу увагу заслуговуi досвiд козацьких шкiл. У них засвоювався козацький кодекс поведiнки, норми християнськоi та народноi моралi, культивувалися нацiональнi цiнностi украiнцiв (104).

Козацька виховна система ставила за мету формування в сiмтАЩi, школi, повсякденному життi характеру козака, з притаманною йому лицарською звитягою, украiнською нацiональною свiдомiстю та самосвiдомостю, дiйовим патрiотизмом. Високою свiдомостю.

Сучаснi вченi О.Губко, В. Кузь, Ю. Руденко зазначають: кодекс честi включав любов до батькiв, шанобливе ставлення до жiнки, вiдданiсть батькiвщинi, народу, непримиреннiсть до ворогiв, героiзм, вiдстоювання свободи та незалежностi Украiни, готовнiсть боротися за ii честь, волю i славу (108).

Виховання патрiотичних почуттiв сприяли козацький устрiй та соцiальне середовище Украiни. Як вiдзначаi Яворницький,у сiмтАЩi з раннього дитинства виховували самодисциплiну, загартовували тiло й дух,навчали основам бойового мистецтва.(245,с.310-312).

Великий внесок у розвиток освiти та виховання належить Острозькiй та Киiво-Могилянськiй академiям(XVII-XVIII ст.), якi довгий час були центрами освiти,науки, громадсько-полiтичноi думки Украiни та всiii схiдноi РДвропи. Вихованi на загальнолюдських, нацiональних та iсторико-культурних цiнностях украiнського народу, випускники академiй були свiдомими патрiотами, борцями за нацiональне й соцiальне вiдродження Украiни.

У цей перiод зтАЩявляються науковi працi з питань громадського виховання. Видатнi дiячi епохи украiнського Ренесансу тАУ РЖ.Вишенський (ВлКнижкаВ»), с.Зизанiй(ВлКатехiзисВ»,З.Копистецький ВлПалiнодiяВ»), Г.Смотрицький(ВлКлюч царства небесногоВ»), М.Смотрицький(ВлТреносВ») висловлювали гуманiстичнi та патрiотичнi думки, пiдкреслювали необхiднiсть розвитку нацiональноi науки, освiти та культури, закликали до боротьби за соцiальне та духовне визволення украiнського народу.Академiк О.Бiлецький зазначав,що вони зробили значний внесок у боротьбу украiнського народу, Вляка проводилася силами всього прогресивного людства протягом столiтьтАжВ»(15,с.271).

Зусилля вчених були спрямованi на вирiшення найважливiшоi життiвоi задачi украiнського народу - визволення Вiтчизни вiд загарбникiв. Палкими патрiотами були РЖван Борецький, Петро Могила, Мелетiй Смотрицький, чия дiяльнiсть пронизана почуттям любовi до рiдноi землi, до свого народу. РЗхня невтомна праця сприяла формуванню нацiональноi свiдомостi украiнського народу, виховувала патрiотизм i волю до визволення, укрiплювала позицii православноi церкви.

У педагогiчнiй науцi XVIIст. Проблему патрiотичного виховання особистостi порушував видатний мислитель Г.Сковорода (ВлБайки ХаркiвськiВ», ВлВдячний ЕродiйВ» та iн.).

РЖдеi та погляди Сковороди виростали на ТСрунтi реального життя й вiдбивали погляди, думки,сподiвання украiнського народу. його прагнення до кращого життя.Мислитель розглядав патрiотизм в iдностi з такими моральними якостями, як благородство, працьовитiсть, чеснiсть, скромнiсть, доброзичливiсть, щирiсть, вiрнiсть, доброта, справедливiсть, великодушнiсть, людянiсть, гiднiсть. Складовими патрiотизму Г.Сковорода вважав насамперед любов до Батькiвщини, народу, гуманiстичнi iдеали гiднi людини.

РЖдея патрiотичного виховання досягла свого найвищого розвитку в концепцii Влсродноi працiВ» Г.Сковороди. Педагог основну увагу зосередив на проблемi людини, ii щастя, покликання, боротьби за краще майбутнi. На його думку, важливу роль у добробутi украiнського народу i всього людства повинна вiдiгравати творча праця (ВлБджола i ШершеньВ», ВлЧиж та ЩигликВ», ВлЩука та РакВ»).Однiiю з найважливiших вимог до виховання,на думку фiлософа, була його народнiсть:В»Кожен повинен пiзнати свiй народ i в народi пiзнати себе. Якщо ти украiнець, будь нимтАжВ» (126,с.12).

Таким чином, ми бачимо, що патрiотичне виховання спрямоване на формування особистостi, для якоi боротьба за благо та процвiтання рiдноi землi спiвпадала з прагнення до праведного життя. При цьому великого значення набувають такi патрiотичнi якостi,як честь,слава, гiднiсть,свобода.

Провiдними рисами патрiотичного виховання перiоду украiнського Вiдродження виступають:

-вiра в Бога як втiлення Вищоi справедливостi та укрiплення православноi вiри;

-любов до Батькiвщини, збереження незалежностi й соборностi Украiни,безкорисливе служiння державi;

-боротьба за волю, честь i славу Украiни;

-iнших народiв Педагог О.Духнович писав: ВлЛюби свiй народ не тому, що вiн славний, а тому, що вiн твiй.Будь вiрним своiй Батькiвщинi - це твоя колиска. Хто не любить свою Батькiвщину, той сирота, без обстоювання та вiдродження украiнськоi мови, науки, освiти, культури, мистецтва;

-виховання дiтей в нацiональному дусi на кращих традицiях украiнського народу.

Наступний, IV етап охоплюi ХРЖХ ст.-поч. ХХ ст. тАУ перiод нацiонально-полiтичного вiдродження Украiни та становлення украiнськоi нацii.

У ХРЖХ ст. Украiна вступила iз скасуванням гетьманства (1764р.),запровадженням дворянства (1785р.),з рекрутчиною, крiпацтвом, зруйнуванням Сiчi. Украiнськi землi закабалила Росiя, Польща та Австро-Угорщина. Це призвело до знекровлення нацiональноi системи виховання, закриття навчальних закладiв, заборони вживати рiдну мову. Завдяки цьому починаiться нацiональне вiдродження Украiни - змiцнення нацiональноi самосвiдомостi, гiдностi, високих патрiотичних почуттiв, бурхливий розвиток украiнськоi науки i культури.

Першочерговим завданням школи, вчителiв у цей час вважалося виховання патрiотичних почуттiв, нацiональноi гордостi, поваги до батька, без матерi, без усьогоВ»(56,с.86).

Однодумцем О.Духновича був засновник вiтчизняноi педагогiчноi науки педагог К.Д.Ушинський вiдстоюючи принцип народностi вiн вважав, що основним завданням народноi школи i виховання патрiотизму засобами рiдноi мови, природи рiдного краю, народних традицiй, працi, релiгii. Вiн писав:В»Чим повнiше i розумнiше школа буде будувати свою роботу на основах народностi, тим ближче стане вона до життя свого народу i буде краще виконувати своi завдання - готувати патрiотiвВ»(72,с.193).Педагог пiдк

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi