Формування правильностi усного мовлення у майбутнiх учителiв початкових класiв

ДИПЛОМНА РОБОТА

ФОРМУВАННЯ ПРАВИЛЬНОСТРЖ УСНОГО МОВЛЕННЯ У МАЙБУТНРЖХ УЧИТЕЛРЖВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСРЖВ

План

Вступ

Роздiл РЖ. Теоретичнi основи формування комунiкативних якостей мовлення

1.1 Загальна характеристика комунiкативних якостей мовлення в науково-педагогiчнiй лiтературi

Роздiл РЖРЖ. Шляхи i способи формування правильностi мовлення у майбутнiх учителiв початкових класiв

2.1 Теоретичнi аспекти формування правильностi мовлення

2.2 Основнi типи помилок як наслiдок порушення правильностi мовлення

2.3 Практичнi аспекти формування правильностi мовлення

2.4 Фахова дiяльнiсть вчителя початкових класiв у формуваннi правильностi мовлення молодших школярiв

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

РЖндивiдуальна мовна культура тАУ це своiрiдна вiзитна картка особи незалежно вiд ii вiку, фаху, посади. Навряд чи матиме належний авторитет i вплив той, хто не вмii правильно висловити свою думку, хто не користуiться виражальними мовними засобами, неспроможний дiбрати лексичнi вирази вiдповiдно до конкретноi ситуацii. Це особливо стосуiться фаховоi пiдготовки вчителiв початкових класiв, оскiльки вони прищеплюють школярам основи мовноi культури.

Мова живе в мовленнi, без нього вона не може здiйснювати своii комунiкативноi функцii. Проте i мовлення, а вiдтак мовленнiва комунiкативна дiяльнiсть неможливi без мови, ii словникового складу, фонетичних законiв, правил граматики. Це за висловлюванням РЖ. Синицi, Влмова в дiiВ», що охоплюi аудiювання, говорiння (в тому числi так зване внутрiшнi мовлення тАУ мовчазну розмову iз самим собою), читання (вголос i про себе), письмо [49 ].

Правильно й чисто говорити своiю мовою може кожний, аби тiльки було бажання. Це не i перевагою вчених-лiнгвiстiв, письменникiв або вчителiв тАУмовникiв, це тАУ не тiльки ознака, а й обов'язок кожноi культурноi людини. Культурними в нас мусять бути всi, незалежно вiд того, працюi людина розумове чи фiзично [2, 15].

Проте взiрцем правильностi мовлення маi бути вчитель. Вiн повинен володiти здоровим, неупередженим вiдчуттям мови, постiйно стежити за змiнами, якi вiдбуваються в нормах вимови, наголошування, слововживання у зв'язку з глибшим вивченням загальнонародноi мови, тенденцiiю до взаiмозбагачення нацiональних мов, вирiвнюванням дiалектiв.

Мовний режим повинен бути iдиним для всiх шкiльних пiдручникiв, усiх педагогiв, мовним етикетом повиннi володiти учнi й учителi.

У школi готуiться майбутнiй громадянин тАУ творець матерiальних i культурних цiнностей, людина активноi позицii. Логiчна, точна мова, умiння вибрати темп, тон мовлення, iнтонацiю бесiди, здатнiсть не лише словом, а й його змiстом, естетикою вплинути на слухача повиннi бути внутрiшньою потребою нашого вчителя.

Багатство й рiзноманiтнiсть мовлення вчителя тАУ джерело збагачення мови учня, чистота й досконалiсть; образнiсть мови вчителя тАУ запорука поваги учня до естетичних цiнностей, створених засобами мови. Мовлення вчителя повинно вiдзначатися такими ознаками: 1) правильнiстю тАУ орфоепiчною, граматичною, орфографiчною, пунктуацiйною; 2) виразнiстю тАУ змiстовою, iнтонацiйною, вiзуальною; 3) чистотою, що не допускаi штучностi, фальшивого професiоналiзму; 4) лаконiзмом при збереженнi змiстовоi вичерпностi, рiзноманiтностi засобiв для висвiтлення теми.

Культура мовлення i сумарною оцiнкою якостi мови чи оцiнкою окремих ii рiвнiв та аспектiв. ВлПiд культурою мови розумiiться чiтко виражена тенденцiя до розвитку в лiтературнiй мовi якостей, якi вимагаються ii спецiальною функцiiюВ». Такi якостi називають комунiкативними якостями мови [26], iнколи критерiями [10], критерiями удосконалення мови [9], комунiкативними ознаками [3], основними вимогами до мовлення [7]. Комунiкативнi якостi мови тАУ це реальнi властивостi ii змiстовоi i формальноi сторони. Саме система цих властивостей визначаi ступiнь комунiкативноi досконалостi мови.

Розумiння одних якостей мови у сучаснiй науцi бiльш чи менш склалося (правильнiсть, точнiсть, логiчнiсть, чистота), розумiння iнших лише окреслилося (дiiвiсть, естетичнiсть, емоцiйнiсть, змiстовнiсть). Окремi якостi вiдомi з давнiх часiв, розглядалися в риториках, при цьому кожна епоха i кожна наука про нацiональну мову вносила у цей розгляд щось своi. Так, у 1927 роцi украiнський професор М. Сулим зазначав: Вл..iсть кiлька однакових вимог до всiх чисто стилiв: яснiсть, зрозумiлiсть, чистота й правильнiсть мовиВ» [54, 72]. Одначе лише в останнi три десятилiття, у зв'язку зi становленням науки про культуру мови, вченi впритул пiдiйшли до питання про ознаки, якостi культури мовлення.

Проблема формування правильностi мовлення вчителя початкових класiв не була предметом спецiального дослiдження, хоча у деяких аспектах вона вивчалася у працях вiдомих украiнських науковцiв i методистiв. Проте для сучасноi вищоi i початковоi школи вона i надто важливою. Цим зумовлюiться актуальнiсть i новизна нашоi дипломноi роботи.

Аналiз комунiкативних якостей мовлення знаходимо у мовознавчих . студiях О. Синявського [47], РЖ. Чередниченка [61], Л. Булаховського [9], Р. Будагова [8], М.Пилинського [43], Б. Головiна [16,17], С. Гурвича [19], Б. Антоненка-Давидовича [2], П. Одарченка [37], О. Пономарiва [44] та iнших.

Правильнiсть мовлення вчителя сучасноi украiнськоi школи розглядалися у багатьох посiбниках таких авторiв: РЖ. Ощипко [39,40], Н. Бабич [3,4,5], В. Жовтобрюх, О. Муромцевоi [24], О. Сербенськоi [1], С. Дорошенка [21,22] та iнших.

Крiм цього, проблема формування правильностi дослiджувалась i в науково-методичних статтях, зокрема М. Жовтобрюха [25], О. Бiляiва [7], Р. Колесниковоi [29], М. Леоновоi [35] тощо.

Отже, вчитель не повинен помилятись, бо виправити враження про фаховий рiвень знань, про загальну ерудицiю важко. Тому проблема формування у майбутнiх учителiв початкових класiв правильностi мовлення як основноi комунiкативноi ознаки i актуальною.

Об'iктом вивчення у дипломнiй роботi i процес формування у майбутнiх учителiв початкових класiв правильностi мовлення.

Предмет тАУ правильнiсть мовлення вчителiв початкових класiв як основна комунiкативна ознака.

Мета дослiдження полягаi в теоретичному вивченнi правильностi мовлення та виявленню найбiльш ефективних шляхiв ii формування у майбутнiх учителiв початкових класiв.

Гiпотеза ТСрунтуiться на припущеннi, що ефективнiсть формування умiнь i навичок правильностi мовлення значно пiдвищиться, якщо використовувати у навчальному процесi студентiв i школярiв науково i методично обТСрунтованi, спецiально розробленi вправи i завдання.

Згiдно з метою i висунутою гiпотезою необхiдно було розв'язати такi завдання:

1. Проаналiзувати рiвень вивчення в науково-методичнiй лiтературi формування комунiкативних ознак мовлення.

2. Дати змiстовну характеристику основних комунiкативних ознак мовлення.

3. Розробити систему вправ, спрямованих на формування у майбутнiх учителiв початкових класiв правильностi мовлення.

4. Виявити ефективнi шляхи формування правильностi мовлення.

Для розв'язання поставлених завдань використано такi методи: теоретичнi тАУ вивчення та аналiз науково-методичноi лiтератури, навчальних програм, узагальнення iнформацii для визначення теоретико-методологiчних основ дослiдження. Структурно-системний аналiз використовувався для побудови шляхiв i засобiв формування комунiкативних якостей мовлення студентiв i школярiв. Емпiричнi тАУ педагогiчне спостереження за навчальним процесом, опитування, анкетування.

Практична значущiсть роботи полягаi в тому, що запропонований пiдхiд а також вправи i завдання можуть бути використаннi у написаннi методичних рекомендацiй, курсових робiт, у фаховiй дiяльностi вчителя початкових класiв.

Робота складаiться зi вступу, 2 роздiлiв, висновкiв, списку використаноi лiтератури. Загальний обсяг роботи 74 сторiнок.

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi