Формування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва в процесi вивчення художньоi культури
РЖНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ
АКАДЕМРЖРЗ ПЕДАГОГРЖЧНИХ НАУК УКРАРЗНИ
Аристова Людмила Сергiiвна
УДК 373.5.036:7
ФОРМУВАННЯ У СТАРШОКЛАСНИКРЖВ ЕСТЕТИЧНОГО СТАВЛЕННЯ ДО МИСТЕЦТВА В ПРОЦЕСРЖ ВИВЧЕННЯ ХУДОЖНЬОРЗ КУЛЬТУРИ
Спецiальнiсть 13.00.07 тАУ теорiя i методика виховання
Автореферат
дисертацii на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогiчних наук
Киiв тАУ 2008
Дисертацiiю i рукопис.
Робота виконана в РЖнститутi проблем виховання Академii педагогiчних наук Украiни.
Науковий керiвник: кандидат педагогiчних наук,
старший науковий спiвробiтник
Масол Людмила Михайлiвна,
РЖнститут проблем виховання АПН Украiни,
завiдувач лабораторii естетичного виховання.
Офiцiйнi опоненти: доктор педагогiчних наук, професор
Щолокова Ольга Пилипiвна,
РЖнститут мистецтв Нацiонального педагогiчного
унiверситету iм. М.П.Драгоманова,
завiдувач кафедри iнструментальноi гри
та художньоi культури;
кандидат педагогiчних наук,
старший науковий спiвробiтник
Соломаха Свiтлана Олександрiвна,
докторант РЖнституту педагогiчноi освiти
та освiти дорослих АПН Украiни.
Захист вiдбудеться тАЮ24тАЭ червня 2008 року о16 годинi на засiданнi спецiалiзованоi вченоi ради К 26.454.01. в РЖнститутi проблем виховання АПН Украiни за адресою: 04060 м. Киiв, вул. М.Берлинського, 9.
З дисертацiiю можна ознайомитись у науковiй частинi РЖнституту проблем виховання АПН Украiни (04060 м.Киiв, вул. М.Берлинського, 9).
Автореферат розiслано тАЮ22тАЭ травня 2008 року.
Вчений секретар
спецiалiзованоi вченоi ради Масол Л.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальнiсть теми дослiдження. Соцiальнi перетворення в украiнському суспiльствi докорiнно змiнили освiтнi стратегii. Демократизацiя, гуманiзацiя, вiдкритiсть освiти актуалiзували проблеми змiн у функцiях системи освiти, зокрема у формуваннi цiннiсних орiiнтирiв особистостi.
У Нацiональнiй доктринi розвитку освiти, Концепцii 12-рiчноi загальноосвiтньоi школи, Концепцii художньо-естетичного виховання у загальноосвiтнiх навчальних закладах Украiни визначено, що естетичне виховання i одним iз прiоритетних напрямiв розвитку освiти, а залучення школяра до фонду свiтового мистецтва, виховання його як людини культури з розвиненим естетичним ставленням до навколишнього свiту i самого себе тАУ одним iз важливих завдань школи.
Доцiльнiсть формування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва набуваi особливоi значущостi у сучасних соцiокультурних умовах. Нинi спостерiгаiться нерозвиненiсть емоцiйно-почуттiвоi сфери, низький рiвень естетичноi культури школярiв, вiдсутнiсть справжньоi духовностi з одночасним превалюванням однобiчного та спрощеного ставлення до мистецтва як до розваги, що призводить до зниження морально-естетичних критерiiв особистостi. У такiй ситуацii пiдвищуiться вiдповiдальнiсть школи за формування культуротворчого, неутилiтарного характеру цiннiсних орiiнтирiв особистостi, одним iз яких i естетичне ставлення. Забезпечення саме такого цiннiсного ставлення до мистецтва можна досягти рiзними засобами, зокрема у процесi використання естетико-виховних можливостей курсу тАЮХудожня культуратАЭ.
Актуальнiсть поставленоi проблеми зумовлюiться й тим, що особистiсна система цiнностей учнiвськоi молодi, яка включаi естетичне ставлення до свiту та мистецтва, впливаi на розвиток культури суспiльства.
Проблема формування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва складна й багатогранна. У дослiдженнях iз фiлософii, естетики, психологii, педагогiки, соцiологii, мистецтвознавства розкрито його рiзноманiтнi аспекти: природа, рiвнi, типологiя, змiст, компоненти тощо.
У працях iз фiлософii та естетики (Г. Апресян, Ю. Борiв, О. Буров, С. Гольдентрихт, РЖ. Зязюн, М. Каган, М. Киященко, В. Крутоус, Л. Левчук, М. Лейзеров, О. Лосiв, В. Мазепа, В. Малахов, М. Овсяннiков, Л. Печко, В. Разумний, Л. Столович, С. Уланова, В. Чиаурелi) розглянуто сутнiсть i багатофункцiональнiсть естетичного ставлення, його змiст, дiалектику обтАЩiктивного й субтАЩiктивного, практичного та духовного, специфiчнi функцii у смисловому колi культур.
Вивчення проблеми у психологiчному аспектi (П. Блонський, Л. Божович, Л. Виготський, О. Леонтьiв, В. МтАЩясищев, Ш. Надирашвiлi, С. Рубiнштейн, Б. Теплов, РЖ. Кон, В. Крутецький, Д. Узнадзе, Д. Фельдштейн, П. Якобсон) дало можливiсть визначити психолого-педагогiчнi закономiрностi становлення особистостi загалом i вiковi особливостi розвитку старшокласникiв зокрема, особливостi формування у них духовного свiту та цiннiсних орiiнтацiй, теоретичнi засади сприйняття мистецтва й розвитку творчого потенцiалу.
Аналiз проблеми у соцiологiчному ракурсi (В. Асмолова, Ю. Барабаш, РЖ. Звiрiва, Г. Лактiонова, А. Сохор, О. Семашко, Ю. Фохт-Бабушкiн, Ю. Шаров) сприяв зтАЩясуванню природи ставлення людини до мистецтва, впливу мистецтва на духовний потенцiал i дiяльнiсть, осмисленню тенденцiй формування естетичного ставлення до мистецтва, усвiдомленню естетичних потреб, смакiв, iдеалiв, поглядiв сучасних школярiв.
У науковiй лiтературi вiдсутнi iдинi пiдходи до трактування поняття тАЮестетичне ставлення до мистецтватАЭ як педагогiчного явища, оскiльки воно представляi складну систему взаiмоповтАЩязаних елементiв. У педагогiчному аспектi ii дослiджували Л. Буiва, В. Бутенко, Д. Бусурашвiлi, Н. Ветлугiна, М. Верб, Д. Кабалевський, РД. Квятковський, Л. Коваль, Б. Лiхачов, Л. Масол, Н. Миропольська, Б. Неменський, О. Опалюк, О. Рудницька, С. Соломаха, Г. Шевченко, О. Щолокова та iн. У роботах учених осмислювалися питання мiсця мистецтва в системi духовноi культури особистостi, особливостi естетичного сприйняття, образного мислення, розвитку естетичних потреб, iнтересiв, почуттiв, оцiнок, суджень, зокрема пiдходи до процесу формування естетичного ставлення учнiв до мистецтва засобами англiйськоi мови (С. Замашна), радiо (РЖ. Регейло). Аналiз вищеназваних праць пiдтверджуi висновок про актуальнiсть проблеми формування в учнiв естетичного ставлення до мистецтва та свiдчить про вiдсутнiсть спецiальних дослiджень з ii розвтАЩязання у процесi вивчення художньоi культури у загальноосвiтнiх навчальних закладах.
Посилення iнтересу дослiдникiв до даного питання у сучасних умовах функцiонування й розвитку освiти викликано певними суперечностями, а саме: мiж постiйно зростаючими вимогами суспiльства до художньо-естетичного виховання i загальним станом цього процесу у шкiльнiй практицi, яка потребуi докорiнних змiн; мiж рiвнем мистецьких знань та вмiнь учнiв, з одного боку, та виховним впливом отриманих мистецьких вражень на iхнi цiннiснi орiiнтацii, з другого; мiж необхiднiстю формування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва у навчально-виховному процесi та недостатнiм станом розробки педагогiчних технологiй його ефективного формування у процесi викладання художньоi культури.
Отже, соцiальна та педагогiчна значущiсть проблеми в умовах реформування системи освiти та ii недостатня розробленiсть у науковiй лiтературi, вiдсутнiсть чiтко накреслених теоретичних i методичних шляхiв ii вирiшення в загальноосвiтнiх середнiх навчальних закладах обумовили вибiр теми дослiдження тАУ тАЮФормування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва в процесi вивчення художньоi культуритАЭ.
ЗвтАЩязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацiя виконувалась вiдповiдно до наукового напряму лабораторii естетичного виховання РЖнституту проблем виховання АПН Украiни тАЮМетодичне забезпечення змiсту мистецькоi освiти та естетичного виховання в середнiй загальноосвiтнiй школiтАЭ (№ 0103U001165). Тему дослiдження затверджено вченою радою РЖнституту проблем виховання АПН Украiни (протокол № 9 вiд 28.10.2004 р.) та узгоджено в Радi з координацii наукових дослiджень у галузi педагогiки та психологii в Украiнi (протокол № 1 вiд 25.01.2005 р.).
ОбтАЩiктом дослiдження i процес естетичного виховання учнiв старших класiв у загальноосвiтнiх навчальних закладах.
Предмет дослiдження тАУ педагогiчна система формування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва в процесi вивчення художньоi культури.
Мета дослiдження тАУ теоретично обТСрунтувати, розробити та експериментально перевiрити педагогiчну систему, впровадження якоi забезпечить ефективне формування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва в процесi вивчення художньоi культури.
В основу дисертацiйного дослiдження покладено гiпотезу, згiдно з якою ефективнiсть формування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва в процесi вивчення художньоi культури пiдвищиться якщо:
тАУ забезпечити цiлiснiсть формування в учнiв усiх компонентiв естетичного ставлення на засадах особистiсно-орiiнтованого пiдходу;
тАУ розробити та впровадити у навчально-виховний процес iнтерактивнi педагогiчнi технологii;
тАУ здiйснювати формування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва системно у звтАЩязку урокiв художньоi культури, позакласноi художньо-виховноi роботи та естетизацii предметного середовища навчального закладу.
Вiдповiдно до мети та гiпотези визначено такi завдання:
1. ЗтАЩясувати стан дослiджуваноi проблеми в педагогiчнiй теорii та виховнiй практицi.
2. На основi аналiзу та узагальнення фiлософсько-естетичноi i психолого-педагогiчноi лiтератури уточнити сутнiсть i структуру поняття тАЮестетичне ставлення до мистецтватАЭ.
3. Визначити критерii та показники, виявити рiвнi сформованостi у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва.
4. Розробити, теоретично обТСрунтувати та експериментально перевiрити педагогiчну систему формування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва засобами художньоi культури, основними складниками якоi i урок художньоi культури, позакласна художньо-вихована робота та естетизацiя предметного середовища навчального закладу.
5. Розробити методичнi рекомендацii для вчителiв щодо формування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва в процесi вивчення художньоi культури.
Теоретичною основою дослiдження i працi, в яких мiститься наукова iнтерпретацiя сутностi естетичного ставлення, розкриваiться його структура (В.Бичков, М.Каган, М.Киященко та iн.); концептуальнi положення з проблем особистiсно орiiнтованого виховання (РЖ.Бех), позицii психологiв про роль мистецтва у життiдiяльностi людини (Л.Виготський, О.Мелiк-Пашаiв, П.Якобсон та iн.); педагогiчнi дослiдження з теорii художньо-естетичного виховання, взаiмодii мистецтв у педагогiчному процесi (РЖ.Зязюн, Л.Масол, Н.Миропольська, О.Рудницька, Г.Шевченко, О.Щолокова та iн.), працi, в яких висвiтлюiться проблема формування естетичного ставлення до мистецтва (В.Бутенко, С.Замашна, Л.Коваль, РЖ.Регейло), розглядаються педагогiчнi технологii (В.Беспалько, В.Горшкова, О.Падалка, О.Пiхота, Т.Сазоненко, С.Сисоiва).
Методи дослiдження:
- теоретичнi тАУ вивчення й аналiз науковоi лiтератури в галузi фiлософii, естетики, психологii, культурологii, педагогiки з теми дослiдження, узагальнення та систематизацiя джерел з метою зтАЩясування стану розробленостi проблеми, визначення його понятiйного апарату, теоретичних засад;
- емпiричнi тАУ спостереження, бесiди, анкетування, тестування, дiагностичнi творчi роботи для визначення рiвнiв сформованостi у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва в процесi вивчення художньоi культури; педагогiчний експеримент (констатувальний i формувальний) для перевiрки ефективностi розробленоi педагогiчноi системи формування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва;
- методи математичноi статистики, якi застосовувалися для обробки експериментальних даних i встановлення кiлькiсноi залежностi мiж дослiджуваними явищами.
Наукова новизна дослiдження: вперше розроблено, теоретично обТСрунтовано та експериментально перевiрено педагогiчну систему формування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва в процесi вивчення художньоi культури, основними складниками якоi i урок художньоi культури, позакласна художньо-виховна робота, естетизацiя предметного середовища навчального закладу; уточнено сутнiсть i структуру естетичного ставлення до мистецтва; визначено критерii, показники та виявлено рiвнi сформованостi у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва; подальшого розвитку набула методика естетичного виховання старшокласникiв засобами мистецтва у загальноосвiтнiх закладах.
Практичне значення дослiдження полягаi в розробцi та впровадженнi в практику функцiонування загальноосвiтньоi школи iнтерактивних педагогiчних технологiй, форм i засобiв, що забезпечують ефективне формування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва в процесi вивчення художньоi культури; розроблено та експериментально перевiрено комплекс завдань, якi включено до навчального посiбника тАЮУкраiнська художня культура. 10 кластАЭ; зiбрано банк вiдео та медiа матерiалiв для урокiв та позаурочноi самостiйноi роботи учнiв з художньоi культури (тАЮВiдеотека для навчальних занять та самостiйного перегляду з художньоi культуритАЭ). Результати дослiдження можуть бути використанi у пiдготовцi майбутнiх учителiв до викладання художньоi культури в школi та у системi пiдвищення квалiфiкацii педагогiчних кадрiв.
Педагогiчну систему формування естетичного ставлення до мистецтва загалом та розробленi педагогiчнi технологii зокрема впроваджено у навчально-виховну роботу зi старшокласниками Першоi украiнськоi гiмназii iм. Миколи Аркаса м. Миколаiва (довiдка № 201 вiд 19.11.2007 р.), Миколаiвськоi загальноосвiтньоi школи № 1 iм. Олега Ольжича (довiдка № 195 вiд 22.12.2005 р. ), Куйбишевського навчально-виховного комплексу тАЮЗагальноосвiтнiй навчальний заклад РЖ-РЖРЖРЖ ступенiв тАУ дошкiльний закладтАЭ Снiгурiвського району Миколаiвськоi областi (довiдка № 10 вiд 17.01.2007 р.), Новоодеськоi гiмназii Миколаiвськоi областi (довiдка № 06 вiд 16.01.2007 р.), Вознесенськоi гiмназii Миколаiвськоi областi (довiдка № 147 вiд 14.12.2006 р.), РДланецькоi гiмназii Миколаiвськоi областi (довiдка № 09 вiд 23.01.2007 р.), Чорткiвськоi гiмназii тАЮРiдна школатАЭ iм. Маркiяна Шашкевича Тернопiльськоi областi (довiдка № 149 вiд 01.10.2004 р.), навчально-виховного комплексу тАЮГiмназiя iм. РЖ.Сельвiнського м. РДвпаторiiтАЭ АР Крим (довiдка № 457/01-20 вiд 23.10.2007 р.).
Апробацiя результатiв дослiдження. Основнi положення та результати дослiдження протягом 1999тАУ2007 рр. були представленi на РЖРЖРЖ Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцii тАЮСтратегiя управлiння закладами освiти в умовах формування iнформацiйного суспiльстватАЭ (м. Миколаiв, 2004 р.), РЖV Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцii тАЮСтратегiя управлiння закладами освiти в умовах формування iнформацiйного суспiльстватАЭ (м. Киiв тАУ Чернiгiв тАУ Нiжин, 2005 р.), на Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцii тАЮТехнологii педагогiчноi освiти: теорiя, досвiд, перспективи розвитку в умовах Болонського процесутАЭ (м. Миколаiв, 2006 р.), Всеукраiнських науково-практичних конференцiях тАЮПерспективи розвитку художньо-естетичноi освiти в новому тисячолiттiтАЭ (м. Миколаiв, 2001 р.), тАЮПавло Чубинський: традицii нацiональноi культури та формування етносвiдомостiтАЭ (м. Бориспiль, 2003 р.), тАЮХудожньо-естетична освiта: реалii та перспективи розвиткутАЭ (м. Миколаiв, 2004 р.), тАЮАктуальнi проблеми розвитку спецiальностей мистецького спрямування у контекстi сучасноi парадигми освiти (м. Миколаiв, 2005 р.), тАЮОсобистiсть ХХРЖ столiття: проблеми виховання та шляхи iх вирiшеннятАЭ (м. Киiв, 2007 р.), Всеукраiнському науково-практичному семiнарi тАЮОрганiзацiйно-методичнi засади впровадження iнтегрованих курсiв освiтнi галузi тАЮЕстетична культуратАЭ (Школа методичного досвiду) (м. Миколаiв, 2007 р.), на обласних семiнарах учителiв та науково-практичних конференцiях тАЬОсвiтня галузь тАЬхудожня культуратАЭ проекту державного стандарту загальноосвiтнiх шкiл Украiни тАУ фундамент гармонiйного розвитку учнiв як особистостейтАЭ (1999 р.), тАЮРЖсторiя. Етнографiя. Культура. Новi дослiдженнятАЭ (2002 р.), тАЮМогилянськi читання тАУ 2002тАЭ (2002 р.), тАЮГромадськi культурнi та нацiонально-культурнi товариства: партнерство, творчi звтАЩязки у вивченнi художньоi культуритАЭ (2003 р.), тАЮОсобистiсно орiiнтоване навчання й виховання та формування життiвоi компетентностi учнiвтАЭ (2003 р.), тАЮПiсенний фольклор i народнi прикладнi мистецтва рiдного краю в творчiй майстернi вчителiв та керiвникiв гурткiв художньо-естетичного напрямутАЭ (2006 р.); на засiданнях лабораторii естетичного виховання РЖнституту проблем виховання АПН Украiни, Вченоi ради Миколаiвського обласного iнституту пiслядипломноi педагогiчноi освiти, обласного методичного активу вчителiв навчальних мистецьких дисциплiн курсу тАЮХудожня культуратАЭ, на педагогiчних радах експериментальних шкiл.
Публiкацii. Результати дисертацiйного дослiдження знайшли вiдображення у 18 одноосiбних публiкацiях здобувача (8 статей i 5 методичних розробок у провiдних фахових виданнях, 4 статтi у збiрниках наукових праць, 1 методичний посiбник), з них 15 у фахових виданнях, затверджених ВАК Украiни.
Структура дисертацii. Робота складаiться зi вступу, двох роздiлiв, висновкiв до кожного роздiлу, загальних висновкiв, списку використаних джерел та 14 додаткiв. Загальний обсяг дисертацii 235 сторiнок, в тому числi 169 сторiнок основного тексту, список використаних джерел налiчуi 256 найменувань, робота мiстить 19 таблиць та 14 додаткiв.
ОСНОВНИЙ ЗМРЖСТ
У вступi обТСрунтовано актуальнiсть обраноi теми, визначено обтАЩiкт i предмет дослiдження, сформульовано мету, гiпотезу i завдання, теоретичнi основи, окреслено методи дослiдження, висвiтлено наукову новизну i практичне значення роботи, наведено данi про апробацiю та впровадження ii результатiв.
У першому роздiлi тАУ тАЮФiлософськi та психолого-педагогiчнi основи формування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва в процесi вивчення художньоi культуритАЭ тАУ висвiтлено результати теоретичного аналiзу науковоi лiтератури з проблеми дослiдження; проаналiзовано ключовi поняття тАУ тАЮставленнятАЭ, тАЮестетичнетАЭ, тАЮестетичне ставленнятАЭ; розкрито естетико-виховнi особливостi художньоi культури; визначено критерii та охарактеризовано показники рiвнiв естетичного ставлення старшокласникiв до мистецтва; представлено завдання, перебiг i результати констатувального експерименту.
Аналiз науковоi лiтератури свiдчить про вiдсутнiсть iдиного пiдходу до естетичного ставлення як педагогiчного явища, оскiльки воно становить складну систему взаiмоповтАЩязаних елементiв. Важливе значення для розвтАЩязання означеноi проблеми мають положення, якi викладенi в теоретичних роботах учених а саме: формування цiннiсних орiiнтацiй особистостi (РЖ.Бех, Г.Зелеський, П.РЖгнатенко, О.Сухомлинська); культурологiчний пiдхiд до освiти й виховання (М.Киященко, О.Шевнюк, Н.Щуркова,); психолого-педагогiчнi принципи формування особистостi засобами мистецтва та його свiтогляднi функцii (Н.Берхiн, В.Бутенко, Ю.Крупник Б.Неменський, О.Рудницька та iн.); сутнiсть естетичного виховання та розвиток окремих параметрiв естетичного досвiду учнiв, естетичних почуттiв, iнтересiв, потреб, сприймання, творчоi дiяльностi (РД.Антонович, Б.Брилiн, О.ДемтАЩянчук, О.Комаровська, Л.Масол, Н.Миропольська та iн.); класифiкацiя видiв ставлення до мистецтва (Л. Коваль); взаiмодiя мистецтв в естетичному вихованнi (Л. Масол, О. Мiлiк-Пашаiв, Г. Шевченко, О. Щолокова, Б. Юсов);
Розглядаючи феномен естетичного ставлення, дослiдники стверджують, що воно представляi собою певну систему, але ii загальновизнаноi структури не розроблено. М.Каган видiляi в структурi естетичного ставлення естетичне сприйняття, естетичне переживання, естетичний смак, естетичну оцiнку, естетичну установку; Н.Крилова доповнюi цей ряд iдеалом. А.Щербо i Д.Джола наголошують на тому, що в основi естетичного ставлення лежить потреба в досконалостi, Г.Шевченко тАУ художнiй iнтерес. Л.Столович вказуi на спiвiснування двох форм свiтоставлення тАУ споглядального та творчого. Аналiз позицiй згаданих та iнших авторiв свiдчить про вiдсутнiсть чiтких критерiiв вiдбору структурних компонентiв естетичного ставлення; науковi джерела вмiщують переважно опис рiзних форм сприймання, окремих компонентiв ставлення та особливостей iх формування на практицi.
У визначеннi домiнуючого елементу структури естетичного ставлення вченi також пiдходять з рiзних позицiй. У працях з психологii (Б.Теплов, П.Якобсон) та естетики (О.Буров) за основу естетичного ставлення береться естетичне сприйняття. Л.Новикова, С.Сисоiва, Л.Юлдашев визначають естетичне ставлення як потенцiйну здатнiсть до естетичноi дiяльностi. У психолого-педагогiчному та естетичному планi розглядають розвиток естетичного ставлення до дiйсностi як фундамент iнтеграцii особистостi, як вищий iiрархiчний мотив (О.Алiiв, РД.Шевцов), як духовну потребу (Г.Апресян), як естетичний iнтерес (М.Вебер, Ю.Шаров), як регуляторний спосiб творчоi дiяльностi та показник рiвня розвитку естетичноi культури особистостi (Д.Бусурашвiлi, Д.Джола, Г.Тарасенко, А.Щербо).
Виходячи з аналiзу стану розробленостi проблеми та спираючись на узагальнення теоретичних дослiджень, поняття тАЮестетичне ставлення до мистецтватАЭ визначаiмо як емоцiйно-чуттiве ставлення людини до художнiх цiнностей, результат взаiмодii особистостi з мистецтвом, у процесi якого вона не лише пiзнаi та оцiнюi мистецькi зразки, а й активiзуi власнi творчi можливостi, самореалiзуiться у вiдповiднiй художнiй дiяльностi.
У роздiлi проаналiзовано естетико-виховнi можливостi художньоi культури. Комплекснiсть i рiзнобiчнiсть впливу художньоi культури на старшокласника забезпечуiться завдяки рiзноманiттю ii функцiй: естетичноi, iнформацiйно-комунiкативноi, виховноi та iн. (О.Щолокова). Основним джерелом iнформацii у сферi художньоi культури i твiр мистецтва, який здатний позитивно впливати на художньо-пiзнавальнi iнтереси учнiв, збагачувати iхнiй досвiд, розвивати емоцii, iнтуiцiю, уяву, формувати естетичне ставлення до мистецтва.
У процесi поетапного запровадження у вiтчизнянi школи художньоi культури було розроблено низку навчальних програм цього курсу , спочатку в статусi факультативу (Е.Бiлкiна, Л.Ващенко, Л.Кондрацька, Л.Предтеченська, Н.Щербаков, О.Щолокова), а потiм як базовоi дисциплiни навчального плану загальноосвiтнiх шкiл Украiни (Л.Масол, Н.Миропольська). ЗтАЩявилися альтернативнi авторськi школи зi своiми концепцiями та пiдходами до культурологiчноi освiти й естетичного виховання школярiв (В.Бiблер, Д.Лебедiв, А.Тубельський, М.Щетинiн та iн.).
Естетико-виховнi можливостi курсу тАЮХудожня культуратАЭ, як зазначаiться в дисертацii, спрямованi насамперед на розвиток емоцiйно-почуттiвоi сфери учнiв; завдяки естетичному вiдгуку збагачуiться досвiд вражень щодо естетичного перетворення свiту. Твори мистецтва, що складають основу змiсту курсу через художньо-образну форму допомагають учням краще сприймати й розумiти загальнолюдськi цiнностi й iдеали.
Для визначення змiсту естетичного виховання старшокласникiв загалом i формування естетичного ставлення зокрема необхiдно враховувати психологiчнi процеси, характернi для юнацького вiку. Юнiсть тАУ вiк специфiчноi емоцiйноi сензитивностi, коли з бiльшою iнтенсивнiстю реалiзуються всi тi потенцii до розвиненого емоцiйного життя, що закладенi в натурi людини та розвиваються при сприятливих умовах. На думку науковцiв (Б.Ананьiв, Л.Божович, Л.Виготський, В.Давидов, РЖ.Кон, О.Леонтьiв та iн.), найважливiше новоутворення цього вiку тАУ становлення самосвiдомостi й стiйкого образу своii особистостi, свого тАЮЯтАЭ. Виникнення новоутворень впливаi на осмислення свого ставлення до мистецтва i власного внутрiшнього свiту, емоцiйних переживань i думок, що викликанi художнiми творами, та на оцiнку себе як субтАЩiкта розумiння мистецтва через ототожнення (або розтотожнення) власних особистiсних якостей i станiв iз художнiми образами.
Для виявлення iснуючого стану сформованостi у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва в процесi вивчення художньоi культури було визначено критерii (емоцiйно-мотивацiйний, пiзнавально-оцiнний, дiяльно-творчий) та iх показники. До показникiв емоцiйно-мотивацiйного критерiю включено естетичне сприймання творiв мистецтва, емпатiя (здатнiсть до естетичних спiвпереживань), iнтерес до мистецтва, потреба у спiлкуваннi з творами мистецтва. Показниками пiзнавально-оцiнного критерiю визначено знання про жанри, стилi, напрями мистецтва та iх представникiв; судження про мистецтво, естетичну оцiнку, асоцiативно-образне мислення, рефлексiю та саморефлексiю. До основних показникiв дiяльно-творчого критерiю належать участь у художньо-естетичнiй дiяльностi, iнтерпретацiя творiв мистецтва, застосування набутих культурологiчних, мистецтвознавчих та естетичних знань у процесi мiжособистiсного спiлкування; здатнiсть до художньо-естетичного саморозвитку.
Метою констатувального експерименту стало зтАЩясування стану сформованостi естетичного ставлення старшокласникiв до мистецтва. Згiдно з критерiями у перебiгу констатувального експерименту виявлено три рiвнi сформованостi у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва в процесi вивчення художньоi культури: високий, середнiй, низький. Результати констатувального експерименту засвiдчили загалом незадовiльний стан сформованностi у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва. Виявлено за емоцiйно-мотивацiйним критерiiм: недостатнiй рiвень розвитку емоцiйно-мотивацiйноi сфери старшокласникiв у iхньому субтАЩiктивному ставленнi до мистецтва (високий рiвень тАУ 4,2 %, середнiй тАУ 46,8 %, низький тАУ 48,9 %); низький рiвень потреб у спiлкуваннi з творами мистецтва, недостатнi мiсце i значення мистецтва у системi цiнностей старшокласникiв. За пiзнавально-оцiнним критерiiм високого рiвня сформованостi естетичного ставлення у старшокласникiв не було виявлено, середнiй рiвень показали 54,8 % учнiв, низький тАУ 45,1 %, що свiдчить про вiдсутнiсть потреби в опануваннi старшокласниками мистецтвознавчими та культурологiчними знаннями, невмiнням аналiзувати й оцiнювати художнi явища, висловлювати свою думку, доводити й аргументувати ii. Сформованiсть естетичного ставлення старшокласникiв до мистецтва за показниками дiяльно-творчого критерiю на високому рiвнi виявили 4,8 % учнiв, середньому тАУ 20,6 %, низькому тАУ 74,4 %.
Узагальнення результатiв констатувального експерименту показало превалювання середнього i низького рiвнiв сформованостi визначених компонентiв естетичного ставлення старшокласникiв до мистецтва. До причин такого рiвня вiднесено наступнi: недостатня акцентуацiя естетико-виховних можливостей курсу тАЮХудожня культуратАЭ, використання переважно традицiйних педагогiчних технологiй i авторитарного (моносубтАЩiктного) стилю спiлкування вчителя з учнями, вiдсутнiсть реального звтАЩязку урокiв художньоi культури з позакласною виховною роботою.
У другому роздiлi тАУ тАЮПедагогiчна система формування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва засобами художньоi культуритАЭ тАУ розроблено та обТСрунтовано педагогiчну систему формування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва, охарактеризовано ii складники, висвiтлено хiд формувального експерименту, проаналiзовано й узагальнено результати дослiдження.
В обТСрунтуваннi педагогiчноi системи ми спиралися на концепцiю художньо-естетичного виховання учнiв у загальноосвiтнiх навчальних закладах, розроблену Л.Масол, в якiй вибудовано цiлiсну модель художньоi освiти й виховання школярiв, наголошено на ролi навчальноi дiяльностi як фундаменту естетико-виховноi системи школи в ii взаiмозвтАЩязку з позаурочним i позашкiльним компонентами виховання, визначено прiоритетною дiалогову стратегiю педагогiчноi взаiмодii з метою розвитку творчого потенцiалу особистостi. Згаданi концептуальнi положення екстрапольовано у сферу формування естетичного ставлення старшокласникiв до мистецтва у процесi вивчення художньоi культури без принципових змiн, але iз значною конкретизацiiю змiстового i процесуального аспектiв, якi стосуються уроку художньоi культури, його взаiмозвтАЩязку з позаурочною виховною роботою та естетизацiiю предметного середовища навчального закладу.
З урахуванням визначених у дослiдженнi теоретичних засад особистiсно зорiiнтованого пiдходу i результатiв констатувального експерименту розроблено та обТСрунтовано педагогiчну систему, до якоi входять мета, змiст, напрями, форми, засоби, технологii, результат (рис. 1).
В основу педагогiчноi системи формування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва покладено наступнi теоретичнi положення особистiсно-орiiнтованого пiдходу: учень розглядаiться як субтАЩiкт навчання i виховання, що маi право на самовизначення в царинi мистецтва; йому надаiться можливiсть, спираючись на здiбностi, нахили, iнтереси, цiннiснi орiiнтацii та естетичний досвiд, реалiзувати себе в рiзних видах художньо-естетичноi дiяльностi; утверджуiться позицiя старшокласника як рiвноправного учасника навчально-виховного процесу, рушiйними силами якого i дiалог i спiвробiтництво, пошук у мистецтвi особистiсних смислiв.
Мета педагогiчноi системи тАУ формування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва зумовила виокремлення ii основних складникiв: урок художньоi культури, позакласна художньо-виховна робота, естетизацiя предметного середовища навчального закладу.
Урок художньоi культури становить стрижень педагогiчноi системи формування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва. У змiстi курсу тАЮХудожня культуратАЭ, що викладаiться в загальноосвiтнiх закладах за чинною державною програмою, акцентовано виховнi можливостi вiтчизняноi та зарубiжноi культурно-мистецькоi спадщини. На вiдмiну вiд суто навчальноi дiяльностi, завданням якоi i тАЮзасвоiтитАЭ, тАЮповторититАЭ, тАЮзакрiпититАЭ, тАЮнавчититАЭ тощо, для опанування мистецьких дисциплiн важливiшим i тАЮвiдчутитАЭ, тАЮпережититАЭ, тАЮстворититАЭ, тАЮвиразититАЭ, тАЮзрозумiтитАЭ, тАЮприйняти позицiю iншоготАЭ. Тому на уроках художньоi культури на перший план висуваiться не стiльки управлiння навчально-пiзнавальною дiяльнiстю учнiв, скiльки одночасне виховання особистостi старшокласника, формування у нього особистiсного емоцiйно-цiннiсного ставлення до мистецтва. Цьому сприяi низка чинникiв, зокрема застосування рiзних жанрiв уроку: урок-презентацiя, урок-бенефiс, урок-iмпровiзацiя, урок-панорама, урок-репортаж, урок-вернiсаж, урок-дiалог, урок-вистава тощо.
Рис. 1. Педагогiчна система формування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва засобами художньоi культури.
У дисертацii доведено, що ефективностi формування у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва при обмеженостi часу на викладання курсу тАЮХудожньоi культуритАЭ (1 година на тиждень) сприяi впровадження в навчально-виховний процес iнтерактивних педагогiчних технологiй, в основi яких тАУ розумiння i взаiморозумiння, активний дiалог i самоуправлiння, що передбачаi субтАЩiкттАУсубтАЩiктнi взаiмини мiж педагогами та учнями. З-помiж технологiй, що сприяють ефективному формуванню у старшокласникiв естетичного ставлення до мистецтва на уроках художньоi культури i у позакласнiй естетико-виховнiй роботi видiляiмо наступнi: дiалоговi (спiлкування як цiннiсть, як творчiсть, як спiльний пошук iстини вчителем i учнем на уроцi, дають можливiсть старшокласнику встановити дiалог зi свiтом духовних цiнностей, зрозумiти художню iдею твору, авторське ставлення до свiту, спектр його цiнностей, вiдчути власне творче тАЮЯтАЭ), кооперованi (в основi навчально-виховноi дiяльностi кооперованих груп тАУ мiжособистiсна навчальна взаiмодiя вчителя й учня спрямована на виховання людськоi особистостi, формування в неi естетичного ставлення до мистецтва у процесi власноi навчальноi дiяльностi), проективнi (органiзацiя навчання i виховання, за якою учнi набувають умiнь i навичок у процесi планування й виконання практичних завдань тАУ проектiв, з урахуванням своiх естетичних iнтересiв та естетичних потреб), комптАЩютернi (вiдкривають старшокласникам доступ до нетрадицiйних джерел iнформацii, пiдвищують ефективнiсть самостiйноi роботи, дають цiлком новi можливостi для творчостi, знаходження i закрiплення набутих умiнь, дозволяють реалiзувати принципово новi форми й методи виховання), iгровi (виступають засобом спонукання та стимулювання учнiв до художньо-естетичноi дiяльностi).
Особливостi позакласноi художньо-виховноi роботи полягають у добровiльнiй участi в нiй (старшокласники обирають профiль занять за iнтересами), суспiльнiй спрямованостi (змiст виховного впливу вiдповiдаi потребам суспiльства, вiдображаi досягнення науки, культури, мистецтва), iнiцiативностi та самодiяльностi учнiв (врахування естетичних потреб та iнтересiв, бажань i пропозицiй старшокласникiв). Позакласна художньо-виховна робота маi будуватися за такими напрямами: просвiтницький (вiдвiдування музеiв, виставок, картинних галерей, фiлармонii, театральних вистав, художнiх майстерень тощо); iнформативно-пiзнавальний (проведення КВК, мистецтвознавчих турнiрiв та марафонiв, тижнiв мистецтв тощо); дiяльно-творчий (участь у гуртках художньо-естетичного профiлю: вокальних або iнструментальних ансамблях, хорi, танцювальному або драматичному колективi тощо). До форм позакласноi художньо-виховноi роботи вiднесено: масовi (зустрiчi з представниками творчих професiй, екскурсii, концерти, музичнi вiтальнi, конференцii, тижнi та турнiри мистецтв тощо), груповi (години спiлкування, участь у гуртках художньо-естетичного профiлю, випуск мистецьких газет), iндивiдуальнi (гра на музичних iнструментах, заняття з вокалу, вишивки, дизайну тощо).
Засобами виховання на уроках художньоi культури та у позакласнiй художньо-виховнiй роботi i iнформативнi (слово вчителя, посiбник, твори мистецтва, РЖнтернет, телебачення); наочнi (слайди, репродукцii картин, картки тощо), технiчнi (телевiзор, вiдеомагнiтофон, DVD-плейiр, аудiо магнiтофон тощо), мультимедiя (комптАЩютер, мультимедiйний проектор, екран, акустична система тощо).
Естетизацiя предметного середовища навчального закладу i необхiдною складовою педагогiчноi системи формування естетичного ставлення до мистецтва, тому що вона забезпечуi взаiмозвтАЩязок субтАЩiкта виховання та естетичного обтАЩiкта в адекватних умовах сприйняття та засвоiння; усвiдомлення субтАЩiктом цього взаiмозвтАЩязку й перетворення на цiй основi загальнозначимого в особистiснозначиме. Естетичне предметне середовище сприяi не тiльки збiльшенню iнформованостi старшокласникiв у галузi мистецтв, а й лiпшому сприйняттю та осмисленню художнiх цiнностей. У дисертацii розглядаiться естетизацiя предметного середовища як спецiально органiзований освiтнiй простiр для освоiння рiзних видiв i форм художньоi дiяльностi, де учнi оволодiвають художнiми знаннями, досвiдом емоцiйно-цiннiсного ставлення до мистецтва, свiту речей i людей, досвiдом спiлкування, взаiмодii, мають можливiсть розкрити себе. Воно i тим обтАЩiктивним чинником, що визначаi життiвi настанови старшокласника, його особистiсну спрямованiсть, характер естетичних потреб та iнтересiв, цiннiсних орiiнтацiй, процес самовизначення та самореалiзацii. Естетизацiя предметного середовища навчального закладу передбачаi створення сприятливих умов, в яких старшокласники зможуть реалiзувати своi художньо-творчi здiбностi. Естетика шкiльного довкiлля; сучасний дизайн шкiльних iнтертАЩiрiв, матерiальна база школи, зокрема курсу тАЮХудожня культуратАЭ (посiбники, альбоми, фонохрестоматiя, словники, вiдеотека тощо), дають можливiсть забезпечити естетичнi потреби та iнтереси учнiв, допомагаi самовизначитися i самореалiзуватися в царинi мистецтва.
Ефективнiсть обТСрунтованоi педагогiчноi системи формування у старшокласникiв естетичного ставле
Вместе с этим смотрят:
WEB-дизайн: Flash технологии
РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському
РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня
РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури
РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi