Формування уваги на уроках читання у початкових класах

Формування уваги на уроках читання у початкових класах

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Психолого-педагогiчнi особливостi процесу формування уваги на уроках читання у початкових класах

1.1 Поняття про увагу як психологiчне явище

1.2 Керування увагою школярiв у процесi виконання навчальних завдань

1.3 Дитяча неуважнiсть та шляхи ii подолання

1.4 Характеристика творiв рiзних лiтературних жанрiв

Роздiл 2. Методичне забезпечення формування уваги на уроках читання у початкових класах

2.1 Засоби формування уваги на уроках читання у початкових класах

2.2 Методика використання засобiв формування уваги при вивченнi творiв рiзних жанрiв

2.3 Експериментальна перевiрка ефективностi методики опрацювання творiв рiзних лiтературних жанрiв з використанням засобiв формування уваги

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Увага вiдiграi важливу роль у життi людини. Завдяки увазi здiйснюiться регуляцiя дiяльностi та поведiнки людини. Без уваги неможлива цiлеспрямована практична дiяльнiсть, неможлива нi фiзична, нi розумова дiяльнiсть, бо людина повинна з увагою ставитися до об'iкта дiяльностi, до плану своii дiяльностi, уважно стежити за перебiгом цiii дiяльностi та ii наслiдками. Особливо велике значення маi увага в навчальнiй дiяльностi школяра. Увага i необхiдною умовою чiткого, усвiдомленого вiдображення навчального матерiалу та мiцного засвоiння його. Згiдно з поглядами К.Д.Ушинського, увага i тими iдиними дверима нашоi душi, через якi, безумовно, проходять усi об'iкти зовнiшнього свiту, вiдображенi свiдомiстю.[2;48]

Увага тАУ це зосередженiсть дiяльностi субтАЩiкта в певний момент часу на якомусь реальному або iдеальному обтАЩiктi, предметi, подii, образi, мiркуваннi тощо (В.РЖ. Страхова).[ 2;47]

На сьогоднiшнiй день актуальною проблемою молодших школярiв i недостатньо розвинута увага. Домiнуi увага мимовiльна, спрямована на новi, яскравi, несподiванi та захоплюючi обтАЩiкти. Слабкiсть гальмiвних процесiв у цьому вiцi зумовлюi також нестiйкiсть уваги.

Увага молодших школярiв стаi довiльнiшою за умови створення такоi атмосфери для цiлеспрямованоi дiяльностi, за якоi вони привчаються керуватися самостiйно поставленою метою. При цьому розвиток довiльноi уваги iде вiд керування цiлями, поставленими перед дiтьми дорослими, до реалiзацii самостiйно сформульованих цiлей, вiд постiйного контролю з боку вчителя (через контроль iз боку однокласникiв)- до самоконтролю.

З вiком у дiтей зростаi обсяг i стiйкiсть уваги. Увага молодших школярiв тiсно повтАЩязана з важливiстю навчального матерiалу. Усвiдомлення ii змiсту зумовлюi стiйкiсть iхньоi уваги.

Увага залежить i вiд доступностi та посильностi, поставлених перед учнями, а також вiд умiння вчителя так органiзувати процес навчання, щоб охопити ним усiх учнiв класу.

Однiiю з причин нестiйкостi уваги у цьому вiцi i передусiм недостатня розумова активнiсть дiтей, зумовлена як недосконалими методиками навчання, так i рiвнем iхньоi готовностi до навчальноi дiяльностi, нездатнiстю переборювати труднощi, станом здоровтАЩя тощо.

На роль значущостi знань в розвитку i вихованнi уваги у школярiв указуi М. Н. Шардаков. Розвиток уваги вiн пов'язуi з вихованням цiлеспрямованостi у учнiв. ВлУ школi важливо так органiзувати учбовий процес, тАФ пише М. Н. Шардаков, тАФ щоб школяр усвiдомлював значення своii учбовоi роботи, необхiднiсть вивчення основ наук для подальшого навчання i своii майбутньоi дiяльностi.Ясне розумiння цього завдання привертатиме увагу учнiв до учбовоi роботи i разом з тим сприяти розвитку у них довiльноi i стiйкоi увагиВ».[4;86]

Н. Ф. Добрининим встановлено, що увага школярiв буваi достатньо зосередженою i стiйкою тодi, коли учнi повнiстю зайнятi роботою, коли ця робота вимагаi вiд них максимуму розумовоi i руховоi активностi. Якщо учнi розглядають предмети, явища i при цьому мають можливiсть дiяти з ними, то у такому разi вони дуже уважнi. Аналiз, порiвняння предметiв, видiлення iстотних ознак, вичленення головного, основного в читаному матерiалi, класифiкацiя предметiв по групах, встановлення причиново-наслiдкових зв'язкiв мiж предметами i явищами, а також iншi види розумовоi дiяльностi неможливi без глибокого зосередження уваги на вiдповiдних предметах, явищах. Активна розумова дiяльнiсть вимагаi максимуму уваги.

На основi узагальнення досвiду вчителiв Добринiн приходить до висновку, що увага учнiв багато в чому залежить вiд доступностi учбового матерiалу. ВлЩо вчаться iз захопленням працюють над тим, що може бути i важко, але здiйснимо, що може показати iм наявнiсть якихось досягненьВ».[5;6]

Увага найтiснiшим чином пов'язана з емоцiями i вiдчуттями дiтей. Все те, що викликаi у них сильнi переживання, приковуi iх увагу. Так, вже дошкiльники можуть годинами слухати цiкавi казки, розповiдi, дивитися кiнокартини. Молодшi школярi з величезною увагою слухають цiкаву розповiдь вчителя i не вiдволiкаються протягом задоволеного тривалого часу.[5;6]

ОбтАЩiктом - процес формування уваги при опрацюваннi творiв рiзних лiтературних жанрiв.

Предметом тАУ умови, якi забезпечують формування уваги при опрацюваннi лiтературних творiв на уроках читання.

Метою дипломноi роботи i характеристика психолого тАУ педагогiчних основ формування уваги молодших школярiв на уроках читання.

Завдання диплимноi роботи полягаi у:

- вивчити стан дослiджуваноi проблеми в психолого тАУ педагогiчнiй лiтературi;

- зясуваннi ролi уваги у встановленi особистостi дитини;

- дослiдити шляхи та засоби виховання та формування уваги молодших школярiв на уроках читання у початкових класах;

- експерементально перевiрити ефективнiсть запропонованоi методики на уроках читання у початкових класах .

Над цiiю проблемою працювали такi вченi як:

Добринiн Н. Ф. в своiх роботах показуi, що увага учнiв найтiснiшим чином повтАЩязана iз значущiстю матерiалу, що вивчаiться. М. Н. Шардакова, РЖ. РЖ. Страхова, М. С. Горбач та iншi вважали, що увага учнiв на уроцi залежить вiд умiння вчителя органiзувати iх дiяльнiсть. А. Г. РЖванов-Смоленський розробив спецiальну методику дослiдження орiiнтувальних рефлексiв, користуючись якою вiн експериментально довiв можливiсть утворення умовно-рефлекторноi мимовiльноi уваги людини, на основi безумовних орiiнтувальних рефлексiв.

Дипломна робота складаiться з :змiсту, вступу, двох роздiлiв,висновкiв, списку використаних джерел.

Роздiл 1. Психолого-педагогiчнi особливостi процесу формування уваги на уроках читання у початкових класiв

1.1 Поняття про увагу, як психологiчне явище

Увага тАФ зосередженiсть дiяльностi суб'iкта в певний мент часу на якомусь реальному або iдеальному об'iктi - предметi, подii, образi, мiркуваннi тощо (В.РЖ.Страхов).

Увага i не психiчним процесом, а формою органiзацii пiзнавальних процесiв та умовою iх успiшного протiкання, мислить не саме по собi мислення i не саме по собi сприймання сприймаюча та мисляча особистiсть. Як пише С.Л. Рубiнштейн у кожному психiчному процесi присутнiй момент, що виражаi рiзнi ставлення особистостi, зокрема до свiту людей, природасвiдомостi до об'iкта. Це ставлення виявляiться в увазi. Наприклад, коли учень з iнтересом ставиться до читання ( воно, нiби в полон, бере його свiдомiсть).

Функцii уваги полягають у тому, що людина серед безлiч подразникiв, що дiють на неi, обираi потрiбнi, важливi, а iншi гальмуi, виробляi таким чином програми дiй та зберiгаi зосередженiсть, контроль над протiканням iх.

Самостiйною формою психiчноi дiяльностi вважаi увагу П.Я.Гальперiн. Вiн дотримуiться гiпотези, що увага i дiяльнiстю психiчного контролю. Основнi положення цiii гiпотези полягають у тому, що увага i однiiю зi складових орiiнтовно-виконавчоi дiяльностi, що в цiй дiяльностi увага не власного продукту, а виконуi функцiю контролю, поступово стаючи внутрiшньою скороченою автоматизованою дiiю.

Довiльна увага i увагою планомiрною. Це тАФ контроль за дiiю, що вiдбуваiться на пiдставi виробленого плану, вирiзнених критерiiв та способiв iх використання.

Мимовiльна увага також являi собою контроль, але такий контроль, який обмежуiться тим, що i у предметi, ситуацii, тим, що Влсаме по собi впадаi в окоВ». Змiст дiяльностi такоi уваги становить те, що вiдображаiться сприйманням або мисленням, памтАЩяттю або почуттям.

Увагу як дiю контролю можна формувати. Для цього потрiбно не просто поставити завдання, а й навчити перевiряти його виконання на основi певних критерiiв у конкретному напрямi та послiдовностi. Розпочинати слiд з органiзацii контролю як зовнiшньоi дii, дii, що виконуiться в матерiальнiй або матерiалiзованiй формi. А потiм дiя контролю, шляхом поетапного опрацювання, доводиться до розумовоi, узагальненоi, скороченоi та автоматизованоi форми, коли вона, власне, перетворюiться на акт уваги.

Увага характеризуiться цiлою низкою властивостей. Серед них треба розрiзняти основнi властивостi, тобто такi, якi обов'язково проявляються у кожному актi уваги, i другоряднi, наявнiсть яких i не обов'язковою.

До основних властивостей уваги треба насамперед вiднести ii концентрацiю або зосередження.

Фiзiологiчною основою психiчного стану зосередження, яке завжди виявляiться в увазi, i концентрацiя збуджень в домiнуючому осередку. Вона супроводжуiться гальмуванням всiii кори головного мозку.За РЖ. П. Павловим, осередок оптимального збудження i в центральнiй нервовiй системi немовби пунктом тяжiння для подразнень, що йдуть вiд iнших подразнювальних поверхонь. Зосередження уваги здiйснюiться шляхом негативноi iндукцii. ВлЗосередившись на одному подразненнi, тАФ пише РЖ. П. Павлов,тАФми негативною iндукцiiю виключаiмо дiю iнших, подiбних, але одночасних подразникiв..В».[2;52]

Таким чином, фiзiологiчною основою зосередженостi уваги i концентрацiя збудження в осередку оптимальноi збудливостi, що нерозривно пов'язана з гальмуванням iнших дiлянок кори головного мозку.

Другою iстотною властивiстю уваги i ii направленiсть. Властивiсть уваги бути направленою також випливаi з умов утворення домiнанти або осередку оптимального збудження. Так, характеризуючи цю сторону домiнантних процесiв, Ухтомський зазначаi, що стан домiнанти, як вияв наявного в мозку спiввiдношення збуджень, i i основою виникнення певноi направленостi дiй.

Говорячи про осередок оптимального збудження, РЖ. П. Павлов прямо вказуi на те, що направленiсть вiдображальноi дiяльностi на той чи iнший агент зовнiшнього i середовища залежить вiд перебiгу основних процесiв збудження i гальмування у корi великих пiвкуль головного мозку i визначаiться iх взаiмодiiю в осередку оптимального збудження.

Розглядаючи далi процеси утворення i функцiонування осередку оптимального збудження, ми можемо, визначити ще одну iстотну властивiсть уваги. Ця властивiсть зв'язана iз стiйкiстю збудження у домiнантi, його iнерцiiю. Домiнантне збудження маi властивiсть пiдтримуватися деякий час i пiсля того, як зник подразник, що спочатку його викликав. До iнерцii домiнанти Ухтомський вiдносить також схильнiсть домiнанти поновлюватись при повторнiй дii подразника. Цi ознаки домiнанти визначають собою таку властивiсть уваги, як ii вiдносна стiйкiсть.

Ця властивiсть полягаi, по-перше, в наявностi певноi стiйкостi виниклих процесiв вiдображення об'iктивноi дiйсностi i, по-друге, в продовженнi цих процесiв по iнерцii в умовах припинення дii подразникiв, що iх викликали.

Розглядаючи дану властивiсть уваги, РЖ. П. Павлов вважав, що зона залежить вiд сили i рухливостi нервових процесiв. В умовах ослаблення основних нервових процесiв для утворення нових зв'язкiв необхiдний бiльший час вiдносноi стiйкостi вiдображальноi дiяльностi. ВлВсi ми, старi люди, тАФ писав вiн,тАФдобре знаiмо, що з роками знижуiться пам'ять теперiшнього i для того, щоб добре запамтАЩятати, треба тримати увагу на предметi довший час i тiльки тодi подразник укрiпиться в мозкуВ».[2;58]

Названi вище основнi властивостi уваги i необхiдними для виникнення наших вiдчуттiв, сприймань, мислення та iнших психiчних процесiв. Так, наприклад, для того, щоб в процесi зорового сприймання якого-небудь бiльш окладного обтАЩiкта мiг утворитися його образ, необхiдна спрямованiсть уваги на цей об'iкт, зосередженiсть на ньому i певна стiйкiсть уваги. Це стосуiться i таких психiчних явищ, як запам'ятання, згадування, розв'язування будь-якоi задачi тощо.

Виходячи з того, що такi властивостi уваги, як зосередженiсть, направленiсть i вiдносна стiйкiсть i основними ii властивостями, можна визначити увагу як форму органiзацii психiчноi дiяльностi тварин ,i людини, що виявляiться в ii зосередженостi, направленостi i вiдноснiй стiйкостi.

Розглядаючи такi властивостi уваги, як зосередженiсть, направленiсть i вiдносна стiйкiсть, неважко переконатися в тому, що кожна з них характеризуi iстотну сторону уваги. Виключення хоча б однiii з них робить неможливим стан уваги.

Крiм цих властивостей уваги, вiдомi й iншi ii властивостi, а саме: переключення, розподiльнiсть i коливання уваги. Цi властивостi уваги i похiдними вiд основних ii властивостей. Так, наприклад, переключення уваги виступаi як властивiсть похiдна вiд ii направленостi, бо воно i не що iнше, як змiна направленостi. Така властивiсть уваги як розподiльнiсть i похiдною вiд зосередженостi, бо вона являi собою одночасну зосередженiсть на двох рiзних видах дiяльностi. Коливання уваги також тiсно пов'язанi зi змiнною зосередженостi i стiйкостi уваги.

В психологii iснуi певна класифiкацiя видiв уваги. РЗi подiляють на такi види: мимовiльна, довiльна, пiсля довiльна увага. Розглянемо iх сутнiсть.

Безумовно-рефлекторна мимовiльна увага -найбiльш елементарна форма органiзацii процесу вiдображення у тварин i людини знаходить свiй вияв у тих безумовних рефлексах, якi РЖ. П. Павлов назвав орiiнтувально-дослiдницькими рефлексами. Цi рефлекси мають велике життiве значення для органiзму. Будь-який незвичайний ii сильний подразник, дiючи на тварину i людину, викликаi вiдповiдну рефлекторну установку органiв чуття, в процесi якоi вiдбуваiться пристосування до найкращого його сприймання.

Орiiнтувальнi рефлекси являють собою (своiрiдну органiзацiю вiдображальноi дiяльностi, яка виникаi на базi активiзацii природжених безумовних зв'язкiв, приведених у дiю коливаннями середовища. Головними характерними ознаками цiii органiзацii i вiдповiднi рухи аналiзаторiв у напрямi дii подразника.

Таким чином, безумовно-рефлекторна увага i виявляiться вже в найбiльш елементарних ii проявах у виглядi орiiнтувальних рефлексiв. Фiзiологiчнi механiзми цього виду уваги, як показали дослiди з видалянням кори великих пiвкуль, локалiзованi в пiдкiрцi. Це i доказом того, що даний вид уваги i однiiю з найбiльш давнiх форм органiзацii вiдображення у живих iстот. РД пiдстави припускати, що орiiнтовний рефлекс маi своiм попередником ще елементарнiшу форму органiзацii психiчноi дiяльностi, яку РЖ. П. Павлов назвав Влрефлексом природноi бережностiВ». [9;74]

Цей рефлекс виявляi себе у гальмуваннi всього органiзму при кожному новому i досить iнтенсивному коливаннi навколишнього середовища.

Таким чином безумовно-рефлекторна увага виявляiться в двох видах безумовних рефлексiв, що переходять один в одний: це рефлекс природноi обережностi i безумовний орiiнтувальний рефлекс.

Отже, найпростiший з вiдомих нам видiв уваги тАФ безумовно-рефлекторна мимовiльна увага тАФ виникаi на базi пiдкоркових механiзмiв.

Проте поряд з цiiю елементарною формою органiзацii психiчноi дiяльностi iснують i iншi, досконалiшi ii види.

Умовно-рефлекторна мимовiльна увага -форма органiзацii процесiв вiдображення базуiться на функцiях коркових (механiзмiв першоi сигнальноi системи. Найвиразнiше мимовiльна увага виявляiться в так званих умовних орiiнтувальних реакцiях.

Поряд з орiiнтувальними рефлексами безумовного походження iснують детально вивченi павловською школою i особливо одним з ii представникiв А. Г. РЖвановим-Смоленським умовнi орiiнтувальнi реакцii, що виникають при утвореннi умовних рефлексiв, як iхнi руховi компоненти.

Реалiзацiя сигнального принципу в цьому видi уваги дозволяi органiзму за здалегiдь, за певним сигналом пристосуватися до вiдображення, тобто звернути увагу на можливо вiдсутнiй в даний момент, але iстотно важливий для органiзму подразник.

Розгляд структури вiдображальноi дiяльностi органiзму при утвореннi умовних зв'язкiв показуi нерозривний! зв'язок безумовноi рефлекторноi уваги з умовно-рефлекторною. Цей зв'язок виявляiться в тому, що при впливi будь-якого нового подразника виникаi реакцiя органiзму у виглядi безумовно-орiiнтувального рефлексу, фiзiологiчною основою якого i утворення домiнантних осередкiв в пiдкiрцi. Далi, якщо дiя цього подразника пiдкрiплюiться, то утворення зв'язку мiж дiючими подразниками супроводжуiться виникненням новоi, досконалiшоi форми вiдображення об'iктивноi реальностi у виглядi умовно-орiiнтувального рефлексу.

А. Г. РЖванов-Смоленський розробив спецiальну методику дослiдження орiiнтувальних рефлексiв, користуючись якою вiн експериментально довiв можливiсть утворення умовно-рефлекторноi мимовiльноi уваги людини, на основi безумовних орiiнтувальних рефлексiв. Таким чином, було встановлено, що одна форма органiзацii вiдображення може служити ТСрунтом для появи нових, бiльш довершених ii видiв.

На вiдмiну вiд попереднього ii виду умовно-рефлекторна мимовiльна увага i не природженою, а виховуiться в процесi життя. Вона викликаiться умовними подразниками, якi зв'язанi з попереднiм досвiдом органiзму i стали для нього певними сигналами дiйсностi. Неодмiнною умовою iснування цiii уваги i новизна, змiна оточення i наявнiсть умовних подразникiв, що мають певне значення для задоволення потреб органiзму.

Вiдображальна дiяльнiсть органiзму iснуi в формi мимовiльноi уваги доти, поки змiнюiться об'iктивна реальнiсть, що оточуi його, i поки iснують умови для утворення нових або диференцiювання наявних зв'язкiв в осередку оптимального збудження. Проте утворення нових зв'язкiв в осередку оптимального збудження залежить вiд потреб органiзму, внаслiдок чого мимовiльна увага виступаi як форма органiзацii вiдображення, що зв'язана з потребами органiзму i вiдiграi необхiдну роль у задоволенi цих потреб.

Довiльна увага i суто людською формою органiзацii психiчноi дiяльностi. Вона виникла на основi i в процесi суспiльноi трудовоi дiяльностi людей. Праця вимагаi якiсно новоi органiзацii психiчноi дiяльностi, яка i виявляiться в довiльнiй увазi.

Довiльна увага виникаi в працi разом з виникненням мови i людськоi свiдомостi.

Таким чином, даний вид уваги виникаi на тому рiвнi розвитку людини, коли слово, як сигнал сигналiв, стаi органiзуючим фактором ii психiчноi дiяльностi.

Вперше на роль мови у довiльнiй увазi вказав РЖ. М. Сiченов. З цього приводу вiн писав, коли звуки комбiнуються в слова, тодi виникаi необхiднiсть в бiльш складних формах уваги, якi, так само як i простiшi форми уваги, мають рефлекторну природу.

РЖ. П. Павлов, пiдкреслюючи роль мови у людському мисленнi, пише з цього приводу: ВлЯкщо нашi вiдчуття i уявлення, якi стосуються навколишнього свiту, i для нас першi сигнали дiйсностi, конкретнi сигнали, то мова, спецiально насамперед кiнестезичнi подразнення, якi йдуть в кору вiд органiв мовлення, i другi сигнали, сигнали сигналiв. Вони являють собою абстрагування вiд дiйсностi i допускають узагальнення, що й складаi наше зайве, спецiально людське вище мислення, яке створюi спершу загальнолюдський емпiризм, а нарештi наукатАФзнаряддя вищоi орiiнтацii людини в навколишньому свiтi i в собi самому. В»[2;60]

В довiльнiй увазi вперше виникаi можливiсть свiдомого, тобто довiльного ii розподiлу i переключення. На явнiсть цих властивостей i характерним лише для цього виду уваги.

Пiслядовiльиа увага:

Життiвий досвiд i данi психологiчних дослiджень свiдчать про те, що в певних умовах довiльна увага немовби набираi властивостей мимовiльноi, тобто пiдтримання ii не вимагаi вольових зусиль.

Довiльна увага може переходити в пiсля довiльну тодi, коли вона iснуi на стiйких системах умовних зв'язкiв i коли вплив зовнiшнього середовища пiдкрiплюi динамiчнi стереотипи, сприяючи розвитку на iхнiй основi нових умовних зв'язкiв. К. Д. Ушинський в своiму класичному творi ВлЛюдина як предмет вихованняВ» цiлком правильно описав основнi умови переходу довiльноi уваги в пiслядовiльну. Майже кожне нове для нас заняття, пише вiн, вимагаi спочатку вiд нас активноi уваги, бiльш чи менш помiтних зусиль волi з нашого боку, але чим бiльше ми займаiмось цим предметом, чим вдалiше iдуть нашi заняття, тим обширнiше вiдбуваiться праця свiдомостi в слiдах, залишених у нас цими заняттями, тим бiльше предмет збуджуi у нас цiкавiсть, тим пасивнiше по вiдношенню до нього стаi наша увага.

В цiй описовiй характеристицi переходу довiльноi уваги в пiслядовiльну знайшли свiй вираз основнi закономiрностi даного явища. К. Д. Ушинський правильно твердить, Влщо всяке нове заняття вимагаi вiд нас активноi увагиВ».[2;62] Але в мiру того, як ми успiшно займаiмось певною справою (системи зв'язкiв установлюються, мiцнiшають i розвиваються за допомогою дiлового пiдкрiплення), довiльна увага вимагаi все менших зусиль i переходить в пiслядовiльну.

Пiслядовiльна увага являi особливий вид довiльноi уваги, в якiй, внаслiдок певних умов процесу вiдображення, виникають стiйкi i довготривалi осередки оптимального збудження. Зв'язанi з певним динамiчним стереотипом, такi осередки протягом довгого часу спрямовують i утримують перебiг вiдображальноi дiяльностi людини в руслi, яке визначаiться саме цим динамiчним стереотипом.[4;3]

1.2 Керування увагою школярiв у процесi виконанння навчальних завдань

Вчителевi, що працюi в молодших класах, важливо умiти пiдтримувати i розвивати увагу учнiв на уроцi. Вивченню уваги в умовах навчання було присвячено велику кiлькiсть робiт вiтчизняних педагогiв.

Н. Ф. Добринин в своiх роботах показуi, що увага учнiв найтiснiшим чином пов'язана iз значущiстю матерiалу, що вивчаiться. Якщо учнi розумiють необхiднiсть, важливiсть матерiалу, що вивчаiться, то вони проявляють велику активнiсть, а отже, бувають дуже уважнi.

Великий вплив на увагу роблять iнтереси i потреби учнiв. Те, що iх захоплюi, пов'язане з iх iнтересами i потребами, як би само собою приковуi увагу. У фiзiологiчному планi це пояснюiться впливом домiнуючого вогнища збудження.

Особливо уважними учнi бувають в процесi творчоi дiяльностi, оскiльки тут зливаються воiдино мислення, вiдчуття i воля. Нам неодноразово доводилося спостерiгати, як школярi 2 - 4 класiв, забуваючи про все, натхненно пишуть твори-мiнiатюри, складають розповiдi за малюнками, шукають новi шляхи рiшення задач, на основi представлень пам'ятi малюють новi картини, вирiзують на уроках працi фiгурки i т.п.

Як показують дослiдження М. Н. Шардакова, РЖ. У. Страхова, М. С. Горбач i iн., увага учнiв на уроцi залежить вiд умiння вчителя органiзувати iх дiяльнiсть. Прямi вимоги бути уважним рiдко досягають мети, а якщо i досягають, то на короткий вiдрiзок часу.

Зупинимося на деяких органiзацiйних прийомах, сприяючих пiдтримцi i розвитку уваги у учнiв на уроцi.

Велике значення маi органiзоване включення школярiв в роботу на початку уроку. Треба добитися щонайповнiшоi тишi i перемкнути увагу учнiв з того, чим вони займалися пiд час змiни, на роботу по даному предмету. Необхiдно з першого моменту створити у дiтей робочий настрiй. Умiння вiдразу оволодiти увагою учнiв робить великий вплив на весь хiд уроку. РЖнакше у школярiв можуть затвердитися такi негативнi риси, як неорганiзованiсть, недисциплiнованiсть, неуважнiсть.

На уроцi вчитель даi чiткi i яснi установки щодо того, чим учнi займатимуться. Тим самим вiн перемикаi увагу дiтей з одного виду роботи на iншiй. Переходити до iншого виду дiяльностi необхiдно пiсля завершення попередньоi роботи. Недосвiдченi вчителi не завжди виконують цю умову, унаслiдок чого у окремих дiтей виникаi знервований стан.

Для пiдтримки стiйкостi уваги у учнiв на уроцi велике значення маi оптимальний темп роботи. Якщо темп роботи повiльний, то учням вiд неробства стаi нудно i вони починають займатися стороннiми справами, тобто увага iх перестаi бути стiйкою. Надмiрно швидкий темп також негативно позначаiться на стiйкостi уваги. При такому темпi учнi не встигають виконувати те або iнше завдання вчителя i врештi-решт також починають займатися стороннiми справами.

Темп мови вчителя повинен бути середнiм. Кожне слово необхiдно вимовляти ясно i виразно. РЖнакше учнi перестають сприймати i розумiти мову вчителя i увага iх до учбового процесу слабшаi. Воно перемикаiться на iнший вид дiяльностi, учнi порушують дисциплiну. Разом з темпом мови виключно важливу роль для пiдтримки i привертання уваги дiтей граi тон мови вчителя, ii яскравiсть, жвавiсть i емоцiйна насиченiсть. Так, наприклад, якщо в процесi пояснення нового матерiалу вчитель помiчаi, що деякi учнi перестали слухати, вiн рiзко пiдвищуi або знижуi голос, тим самим привертаючи iх увагу. Емоцiйна мова вчителя викликаi у вiдповiдь вiдчуття у учнiв.

Чим сильнiше iнтерес, пов'язаний з даним предметом, тим глибше увага учнiв, тим воно зосередженiше i стiйкiше.

Стiйкiсть уваги школярiв залежить i вiд об'iму заданоi роботи. Надмiрне навантаження стомлюi учнiв, i вони мимоволi вiдволiкаються. Незначне навантаження також порушуi стiйкiсть уваги: при невеликому об'iмi роботи дiти швидко справляються з нею, а потiм починають займатися стороннiми справами, тобто перемикають свою увагу на iншi об'iкти.

Вчитель зобов'язаний постiйно пам'ятати таку особливiсть дитячого вiку, як iх неприборкана енергiя. Учень весь час чимось повинен бути зайнятий. Найбiльш важким в забезпеченнi учнiв насиченою роботою i момент iндивiдуального досвiду. Деякi вчителi всю свою увагу придiляють тому, що вiдповiдаi у дошки. В результатi виходить, що працюi тiльки один учень, а клас або в усякому разi бiльшiсть класу не дiють. Це призводить до того, що увага учнiв вiдволiкаiться стороннiми предметами, тобто порушуiться дисциплiна.

Що ж повинен робити вчитель, щоб працював весь клас? Як активiзувати увагу всiх учнiв пiд час iндивiдуального досвiду ? По-перше, перш нiж викликати учня вiдповiдати, треба поставити питання перед всiм класом. Цим ми привертаiмо увагу учнiв до даного питання. По-друге, пiсля того, як викликали одного з учнiв, необхiдно поставити класу завдання стежити за вiдповiддю, з тим щоб потiм можна було виправити помилки. При цьому необхiдно ставити конкретну мету, за чим стежити. Це не тiльки привертаi увагу учнiв, але i примушуi iх активно мислити. Труднiсть тут полягаi в тому, що вчителевi треба умiти розподiляти свою увагу мiж тим, що вiдповiдаi i класом, тобто вiн повинен умiти працювати зi всiм класом, щохвилини бачити кожного учня окремо i весь клас в цiлому, бачити, хто чим займаiться, i своiчасно привернути увагу всiх до роботи. Фронтальний досвiд при цьому i одним з ефективних засобiв залучення i мобiлiзацii уваги учнiв.

Для пiдтримки стiйкоi уваги пiд час пояснення матерiалу важливо умiти привертати самих школярiв до пояснення. Наприклад, при викладi нового граматичного матерiалу вчитель звертаiться по допомогу до учнiв з тих питань, якi вони добре знають. Пiсля розбору ряду випадкiв або прикладiв вчитель примушуi дiтей зробити той або iнший висновок. Крiм того, пiд час пояснення вчитель може привертати до слiв, що вчаться для запису, або пропозицiй на дошцi.

Пiд час пояснення нового матерiалу необхiдно рiзноманiтити роботу учнiв. Вони повиннi не тiльки слухати, але i записувати, не тiльки слухати i записувати, але i вимовляти чуте i написане.

Велике значення для привертання уваги пiд час пояснення нового матерiалу маi правильне застосування рiзноi наочноi допомоги (схем, таблиць, картин i т. п.). Якщо наочна допомога виставляiться або вивiшуiться передчасно, то дiти через орiiнтовний рефлекс вiдволiкаються i не слухають пояснення вчителя.

У той час коли даiться завдання додому, необхiдно прослiдкувати, щоб всi записали його. Для контролю можна попросити деяких учнiв прочитати, що вони записали i як зрозумiли домашнi завдання. Якщо вимогливiсть вчителя до запису домашнього завдання здiйснюiться систематично, то учнi звикають бути уважними пiд час даного виду роботи, хоча до кiнця уроку iх увага, звичайно, слабшаi в результатi стомлення.

Оцiнюючи значення i роль уваги в навчаннi i вихованнi, необхiдно насамперед сказати, що наявнiсть уваги як в учня, так i в учителя i першою i необхiдною умовою, яка забезпечуi успiшний перебiг педагогiчного процесу.

Для того щоб привернути увагу дитини до будь-якого об'iкта вивчення, треба насамперед активiзувати той пройдений i закрiплений в умовних зв'язках матерiал, на базi якого повиннi формуватися новi зв'язки. Ранiше, нiж звернути увагу учня на нове, необхiдно викликати в ньому увагу до старого, що маi служити основою для виникнення нового. Тiльки шляхом роботи з учнями, спрямованоi на повторення пройденого, можна органiзувати i направити iхню увагу на засвоiння нового матерiалу. В противному разi, подразники, що дiють на учня, не закрiпляться в умовних зв'язках i залишаться Влбез помiтного ефектуВ».

Правило це повнiстю узгоджуiться з положеннями, сформульованими в теорii уваги, де в ролi факторiв, що визначають направленiсть уваги на ii об'iкт, виступали ранiше утворенi, активiзованi впливом зовнiшнього середовища зв'язки. Щоб той чи iнший вiдображуваний фактор об'iктивноi реальностi привернув до себе увагу людини, необхiдно, щоб вiн своiм впливом активiзував наявнi умовнi зв'язки i сприяв утворенню на них осередкiв оптимального збудження.

Спираючись на цю закономiрнiсть уваги, педагог може використати найрiзноманiтнiшi методи i прийоми для активiзацii минулого досвiду i забезпечення на його основi уваги до нового матерiалу. При цьому слiд враховувати також необхiднiсть збiгу в часi дii подразникiв, що викликають активiзацiю старих i виникнення нових зв'язкiв. Це означаi, що дiя тих факторiв, якi пiдлягають вивченню, i тих, якi сприяють цьому, не повинна дуже вiдрiзнятися в часi, тобто у дii цих факторiв повинна бути певна послiдовнiсть. Звiдси виходить, що однiiю з необхiдних умов пiдтримання i мобiлiзацii уваги i послiдовнiсть, зв'язнiсть викладу матерiалу. Якщо новий матерiал подаiться без належного зв'язку з попереднiм, вже закрiпленим, то увага учнiв не може бути як слiд органiзованою.

Проте, коли виклад нового буде навiть добре пов'язуватися з активiзованим i закрiпленим у зв'язках матерiалом, але провадитиметься надто швидко, то новi умовнi зв'язки можуть не утворитися внаслiдок порушення того основного правила вищоi нервовоi дiяльностi, яке було назване РЖ. П. Павловим правилом поступовостi аналiзу. Порушення цього правила, створюючи несприятливi умови для виникнення нових зв'язкiв, неминуче веде до згасання уваги учнiв. ВлГоловне. тАФ говорить РЖ. П. Павлов, тАФпоступовiсть тренування. В»[6;77]

Починаючи з першого дня навчання в школi, треба прагнути до постiйного i планомiрного виховання у дiтей потреб, iнтересiв i цiлей, нерозривно зв'язаних з iнтересами i цiлями нашоi соцiалiстичноi держави.

Пiдпорядкування виховання певним суспiльно корисним цiлям особливо плiдно позначаiться на розвитку уваги учнiв лише тодi, коли вони не тiльки усвiдомлюють поставленi-перед ними цiлi, але й коли вони звикають самостiйно стежити i спiвставляти одержанi результати роботи з тiiю метою, яка була поставлена. Наявнiсть такого самоконтролю i однiiю з необхiдних умов виховання довiльноi уваги.

Рiзнi види уваги виникають, як ми бачили, при наявностi вiдповiдних умов у процесi розвитку i дозрiвання тих нервових механiзмiв, на яких вони базуються. Ось чому при розв'язаннi питання про шляхи i способи виховання уваги треба враховувати закономiрностi ii онтогенетичного розвитку.

Природно, що прийоми i способи виховання уваги повиннi змiнюватися i варiюватися залежно вiд iндивiдуальних особливостей i умов життя дитини.

Процес розвитку уваги дiтей нерозривно пов'язаний з набуттям ними нового досвiду, з розвитком змiсту iхньоi психiчноi дiяльностi. Чим швидше i мiцнiше будуть набувати учнi знання, тим швидше буде вдосконалюватися iхня увага. В цьому виявляiться одна сторона залежностi уваги i змiсту дiяльностi людей.

Особливо велике значення в справi виховання довiльноi уваги маi постiйна, визначена певною метою спрямованiсть навчальноi i трудовоi дiяльностi дитини. Мета завжди, як закон, повинна визначати характер i спосiб дiяльностi дитини. В цьому i полягаi одна з основних умов успiшного виховання i розвитку уваги у дiтей.

Однiiю з необхiдних умов успiшного виховання уваги у дiтей слiд вважати таку органiзацiю навчальноi дiяльностi, при якiй дii дитини завжди знаходили б собi пiдкрiплення. Особливо сприятливими для розвитку i виховання уваги i такi види навчальноi дiяльностi, як полiтехнiчна праця, малювання, лiплення, спецiальнi iгри, рiзного роду лабораторнi i практичнi заняття з фiзики, хiмii, математики таi iнших дисциплiн.

Успiхи виховання довiльноi уваги залежать також i вiд того, як навчено учня формулювати i ставити перед собою мету, що завжди повинна бути органiзуючим i спрямовуючим фактором в його дiяльностi. Вихователь повинен стежити за тим, щоб цiлi, якi органiзують увагу, збiгалися з позитивним напрямом процесу виховання необхiдних рис особистостi.

Увага успiшно виховуiться там, де i сприятливi умови для набуття нових i удосконалення наявних умовних зв'язкiв, тобто розвитку досвiду дитини.

Найкращi умови для утворення нових умовних зв'язкiв пiдтримання уваги створюi жива, тiсно пов'язана з розвитком змiсту, емоцiонально насичена, багата на iнтонацii мова вчителя, яка завжди маi бути звернена до всiii аудиторii з метою активiзацii уваги всiх учнiв. Вмiло володiючи мовою, вчитель завжди може органiзувати спрямувати увагу учнiв у бажаний бiк.

Щоб виховувати увагу учнiв, вчитель, насамперед повинен бути сам уважний. Роль живого прикладу, яким i поведiнка вчителя, маi велике значення. Якщо вчитель не виявляi належноi уваги до учнiв, то цим порушуiться одна з iстотних умов успiшного виховання. Вчитель завжди повинен бути уважним до аудиторii i своiчасно реагувати на всi дii i вчинки учнiв, попереджаючи тi з них, якi можуть перешкодити успiшному навчанню i вихованню.

Увага вчителя до учнiв виявляiться насамперед у тому, що вiн завжди повинен дивитися на свою аудиторiю. Зовсiм неприпустимо, коли вчитель, пояснюючи матерiал або слухаючи вiдповiдi учнiв, дивиться у вiкно чи на iншi стороннi предмети. Погляд i увага вчителя повиннi бути весь час зосередженi на аудиторii, причому вiн завжди маi своiчасно реагувати на рiзнi змiни в нiй.

Особливо велике значення маi форма взаiмин вчителя з учнями пiд час iхнiх вiдповiдей. Вчитель нi в якому разi не повинен слухати вiдповiдi учня, вiдвернувшись кудись убiк; навпаки, вiн весь час зобов'язаний дивитись на нього, пiдбадьорюючи його i допомагаючи йому цим у вiдповiдi, або зауважити в таму випадку, коли учень у чому-небудь помиляiться. Такi форми контакту з учнями якнайкраще сприяють розвитку iхньоi уваги. Вчитель зобов'язаний завжди уважно i вдумливо ставитися до вiдповiдей i оцiнки знань учнiв, бо вiдсутнiсть уваги приводить до помилкових суджень в оцiнцi знань i, звiдси, знижуi авторитет вчителя i увагу учнiв до того, про що вiн говорить.

Отже, першою надiйною ознакою авторитетностi вчителя i наявнiсть уважного ставлення до нього з боку школярiв, а вiдсутнiсть iхньоi уваги до слiв учителя свiдчить про недостатню його авторитетнiсть.

Щоб забезпечити успiшн

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi