Формування художньо-конструктивного мислення у молодших школярiв
ДИПЛОМНА РОБОТА
ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКИХ РЖНТЕРЕСРЖВ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА НА ОСНОВРЖ ВИКОРИСТАННЯ РЖЛЮСТРОВАНОГО МАТЕРРЖАЛУ
Змiст
Вступ
Роздiл РЖ. Теоретичнi засади формування читацьких iнтересiв молодших школярiв
1.1 Читання як мовленнiва дiяльнiсть
1.2 Загальна характеристика малюнкiв та iлюстрацiй як засобiв наочностi
Роздiл II. Методика формування читацьких iнтересiв молодших школярiв засобами образотворчого мистецтва
2.1 Загальна характеристика творiв рiзних жанрiв для дiтей
2.2 Використання малюнкiв та iлюстрацiй пiд час вивчення творiв для дiтей
2.3 Експериментальне пiдтвердження ефективностi формування читацьких iнтересiв з допомогою малюнкiв та iлюстрацiй
Висновки
Список використаних джерел
Нацiональне вiдродження, демократичнi перетворення в Украiнi потребують розв'язання проблеми нацiональноi освiти, докорiнне оновлення загальноосвiтньоi, зокрема початковоi освiти. Навчальнi заклади повиннi забезпечити високу якiсть педагогiчного процес усебiчний розвиток i виховання пiдростаючою поколiння вiдповiдно нових завдань i потреб суспiльства, що вимагаi внесення iстотних змiн у процес навчання молодших школярiв, зокрема оволодiння ними навичками читання Ефективнiсть здобуття знань залежить i вiд того, наскiльки слово вчителя або прочитаний iлюстрований текст спонукатиме учнiв до активного мислення, розумiння ними змiсту i значення слова, правильного спiввiдношення його з об'iктами i явищами реального свiту, до безпосередньо чуттiвого сприйнятi я об'iктивноi дiйсностi. А це безпосередньо пов'язане з умiнням школярiв виразно вiдтворювати та емоцiй правильно сприймати художнiй твiр.
Пiдвищення якостi навчання i виховання учнiв у молодших клас неможливе без глибокого копiткого вивчення i втiлення у життя перевiрених досвiдом знахiдок i досягнень передових педагогiв.
Багато рiзних факторiв впливаi на успiшнiсть учнiв. Одним найважливiших i вмiння свiдомо, правильно виразно та швидко читати Великi труднощi чекають на дитину яка не вмii читати при виконання домашнiх завдань iй не цiкаво на уроках, вона приречена на зубрiння розумову обмеженiсть. Такий учень не буде активним читач бiблiотеки, не вiдчуватиме потреби спiлкування з книгою, бо читан приносить не задоволення, а муку.
В. Сухомлинський вважав, що першочергове завдання школi закласти основу для того, щоб художнi слово, рiдна мова ста органiчною потребою особистостi, вiдкрите для дiтей з перших кроi шкiльного життя [72, 143].
Що таке читання або умiння дитини читати? Це, насамперед, наявнiсть РЖнтересу до читання, до книг, як джерела пiзнання i громадського виховання, опанування лiтературною мовою, а отже. i морально-естетичне та суспiльно-полiтичне виховання, розвиток духовного свiту дитини, ii почуттiв. Таким чином, читання i ефективним засобом навчання виховання та розвитку дитини i це здiйснюiться передусiм завдяки умiнню дитини бачити та слухати. Саме такi важливi якостi властивi справдi митцям, якi ясно чують своiх героiв, бачать iх рухи i жести, спостерiгають рiзнi предмети i виявляють вiдповiдний iм змiст.
Ось це умiння бачити даi дитинi цiлiсне, глибоко достовiрне уявлення про прочитане. Розвитку цього умiння сприяють такi двi взаiмопов'язанi умови: iнтерес до читання з боку суб'iкта i краса iлюстрацii. Перший фактор означаi, що дитина не може бути байдужою до прочитаного. Другий фактор-краса iлюстрацii - сприяi розвитку естетичного сприйняття, тому, викликаi позитивнi емоцii, почуття, переживання, якi стимулюють суб'iкт до пiзнання та осягнення дiйсностi. "Краса у мистецтвi, - писав Л. Толстой, - маi бути для того, щоб примусити звернути на себе увагу, притягти i примусити вникнути у змiст твору". Говорячи словами Ф. Шiлера, краса форми пробуджуi "самодiяльнiсть розуму вже у сферi почуттiвостi", бо виступаi, так би мовити, як "промiння iстини".
У генетичному планi розвиток естетичного споглядання спочатку вiдстаi вiд розвитку уяви, фантазii. Фантазiя i дiйснiсть по-рiзному взаiмодiють у свiдомостi дитини залежностi вiд ii вiкових особливостей. Про це свiдчать данi багатьох дослiджень. Так при аналiзi перших дитячих малюнкiв привертаi до себе увагу передусiм те, що дитина спираiться на своi погляди й уявлення, а не на безпосереднi спостереження за предметами. РЖ лише потiм, у процесi накопичення життiвого досвiду, дитина починаi керуватися й тим, що впадаi iй в очi. Найбiльш поширеним об'iктом ii перших малюнкiв i людина. Потiм коло об'iктiв значно поширюiться: вона вже малюi звiрiв, машини, хатнi речi - усi навколишнi предмети.
У зв'язку з цим не можна погодитися з категоричним твердженням В. Вундта, який вважав, нiби безпосереднi споглядання не стосуiться дитячих малюнкiв i що всi вони i схематичними картинами пам'ятi. В. Вундт вiдкидаi також i роль фантазii, а отже, i творчостi у цьому видi дитячого мистецтва.
Насправдi ж звернення дитини до малюнкiв свiдчить насамперед про дозрiвання ii естетичного сприйняття, яке маi творчий характер, а продукти фантазii мають наочний характер. Дослiдження свiдчать, що малюнки зрiлих митцiв i наслiдком як розвиненоi спостережливостi, так i багатоi творчоi уяви. Без вiдтворювальноi фантазii, таким чином, неможливе естетичне сприйняття. Без неi воно i лише "безпосереднi споглядання", за допомогою якого не можна сприйняти нi iндивiдуальну красу предмета-гармонiю, нi багатство його людського змiсту.
Зi вступом дитини до школи вiдбуваiться великий крок у розумовому розвитку. Коло дитячого читання обумовлене вiковими, психологiчними особливостями, тобто рiвнем розвитку у дитини цього вiку сприйняття, пам'ятi, уваги, уявлення. Близько 4 тис. слiв маi словниковий запас першокласник, говорить досить швидко, мова його стаi бiльш зв'язною, правильною. Проте великим гальмом для читання i ще низька технiка читання. Багато зусиль витрачаi на це дитина, змiст прочитаного часто забувають. Тому за читанням учнiв треба уважно стежити. Твори, якi читають дiти, мають бути надрукованi крупним шрифтом, з яскравими iлюстрацiями, короткими, зрозумiлими. К. Ушинський говорив про роль iлюстрацii: "Спробуйте один i той самий твiр розповiсти двом однаково здiбним: одному за картинками, другому без картинок, i ви оцiните тодi все, значення картинок дитини" [80,78].
Працюючи з учнями протягом цiлого навчального тижня, вчитель маi змогу спостерiгати за вихованцями пiд час урокiв, прогулянок, виховних заходiв. Основне мiсце у навчальному процесi займаi урок. Керуючи навчальним процесом вiн формуi в учнiв читацькi iнтереси через iлюстрацii та малюнки.
Щоб викликати в учнiв любов до художньоi лiтератури, треба органiзовувати тематичнi виставки книжок, пiдбирати оповiдання, вiршi, казки для читання, проводити iх обговорення. Твори мають бути не великими, гарно iлюстрованими, цiкавими, змушувати мислити дiтей i, основне, щоб вони хотiли iх читати. Неможливо аналiзувати твiр без взаiмозв'язку з iншими творами мистецтва - живописом, музикою тощо.
Актуальнiсть теми дипломноi роботи полягаi в тому, що на сьогоднi дуже мало уваги придiляють iлюстрацiям у пiдручниках, художнiх книжках. Явище це i негативним. Адже, заходячи в книжковий магазин, дитина швидше зацiкавиться яскраво оформленою книжкою i саме ii вiзьме до рук. РЖснуi думка, що iлюстрацiя у книжцi не несе такого емоцiйного насичення, як сам текст. Вона i хибною, бо не знаючи змiсту, дитина, гортаючи сторiнки книжки, отримуi основну iнформацiю саме через малюнки, через ситуацii зображенi за допомогою малюнка на сторiнках книги. Через деякий час, коли ця книжка займе чiльне мiсце у домашнiй дитячiй бiблiотецi, дитина ознайомиться зi змiстом твору, який духовно збагатить юного читача.
У художнiй лiтературi слово несе i знання, i естетичне навантаження, але воно обов'язково повинно бути проiлюстроване. Дiти молодшого шкiльного вiку емоцiйнiшi вiд дорослих, все i в усьому вони бачать яскравiсть, а сiрiсть i безликiсть породжують почуття дисгармонii навiть у дитячiй книжцi. Якщо дитина взяла у руки книжку, яка лише зовнi iй сподобалась, або i цiкаво проiлюстрованою - це вже 50 вiдсоткiв успiху. На даний час пануi проблема: "Як зацiкавити дiтей книжкою?", "Як сформувати у дiтей читацькi iнтереси?" Дiйсно, з настанням епохи комп'ютеризацii, дедалi менше можна побачити дитину, яка у вiльний час читаi художню лiтературу. Тому слiд оформити, проiлюструвати книжку так, щоб учень не тiльки хотiв. взяти ii до рук, а й прочитати. Вчитель на уроках повинен використовувати багато малюнкiв, iлюстрацiй i звернути увагу на те, що якщо дитина прочитаi про зображуване, то дiзнаiться бiльше цiкавого i нового у тiй, чи iншiй книжцi.
РЖлюстрацiя - "душа". книжки для малят. Хто заперечуватиме цю iстину? Саме народження книжки для дiтей пов'язане з утвердженням iлюстрацii як провiдного елемента в складi слова i зображення "Книжки з малюнками" - кажуть дорослi i дiти, а смисловий акцент незмiнно роблять на "малюнки". Яскравi, живi, дотепнi вони вiдповiдають дитячому, безпосередньому сприйняттю свiту.
Тому проблема формування читацьких iнтересiв за допомогою малюнкiв i iлюстрацiй i важливою i актуальною для сучасноi початковоi школи, i ii ми дослiджуiмо в цiй дипломнiй роботi.
Гiпотеза дослiдження: ефективне формування читацьких iнтересiв молодших школярiв можна забезпечити комплексом спецiально пiдiбраних малюнкiв та iлюстрацiй, а також певних вправ та завдань.
Об'iкт дослiдження - процес формування читацьких iнтересiв молодших школярiв.
Предмет дослiдження - формування читацьких iнтересiв молодших школярiв за допомогою малюнкiв та iлюстрацiй.
Мета роботи полягаi в теоретико-експериментальному вивченнi впливу iлюстративного матерiалу на формування читацьких iнтересiв.
Для досягнення цiii мети в дипломнiй роботi поставлено такi основнi завдання: проаналiзувати психолого-педагогiчну та лiнгвiстичну лiтературу з питань впливу малюнкiв та iлюстрацiй на формування читацьких iнтересiв:
охарактеризувати методику розвитку читацьких iнтересiв на основi iлюстративного матерiалу;
перевiрити вплив iлюстрацiй та малюнкiв на формування читацьких iнтересiв;
розробити систему вправ та завдань з використанням iлюстративного матерiалу для розвитку читацьких iнтересiв учнiв.
Для розв'язання поставлених завдань використано такi методи:
аналiз i узагальнення наукових джерел;
спостереження;
тестування;
бесiда.
Розв'язання проблем, що випливають iз завдань, надаi що випливають iз завдань, надаi дослiдженню певного теоретичного значення - поглиблюiться розумiння особливостей читацьких iнтересiв та шляхи iх формування у молодших школярiв за допомогою малюнкiв та iлюстрацiй.
Вирiшуючи проблему формування читацьких iнтересiв, було проведено експериментальну перевiрку впливу використання iлюстративного матерiалу на формування читацьких iнтересiв.
Перш нiж провести експериментальне дослiдження, ми ознайомилися з публiкацiями у перiодицi, щоб з'ясувати, наскiльки ця тема i актуальною серед вчителiв i науковцiв, зокрема, з журналами
"Початкова школа" та "Навчальна школа" за перiод 1980-2007 pp. У "Початковiй школi" i ряд статей, що стосуються проблем формування читацьких iнтересiв молодших школярiв. Зокрема, хочеться вiдзначити таких науковцiв, методистiв, як Н. Ващенка [6], Н. Скрипченко [68], О. Савченко [65], О. Онищенко [51], В. Мартиненко [39], М. Наумчук [46] та iн. Пiд час опрацювання посiбникiв, статей цих авторiв виявлено рекомендацii щодо побудови пiдручникiв з читання для формування навички читання та аналiзу художнього твору. Проте нема цiлiсного дослiдження про вплив iлюстрацiй та малюнкiв як засобiв формування читацьких iнтересiв молодших школярiв
На нашу думку, наукова робота потребуi нацiленостi на експериментальне дослiдження. Тому що завдяки цьому ми зможемо переконатися на власному досвiдi, що iлюстрування тексту допомагаi розвивати в учнiв читацькi iнтереси.
Експериментальне дослiдження ми проводили у початкових класах. Беручи до уваги Читанки Савченко О.Я. зробили висновки, що вони здебiльшого проiлюстрованi, проте i мало iлюстрацiй до вiршiв, байок, тому учнi читають цi твори - неохоче. Отже, змiстом експериментального дослiдження стала перевiрка впливу iлюстрацiй та малюнкiв на формування в учнiв читацьких iнтересiв. Тому ми запропонували систему вправ для з'ясування цiii проблеми.
перевiрка iнтересу учнiв до читання без застосування iлюстративного матерiалу;
використання малюнкiв та iлюстрацiй пiд час роботи над художнiми творами;
вiдображення дiтьми змiсту прочитаних творiв у малюнках;
перевiрка читацьких iнтересiв молодших школярiв пiд час використання проiлюстрованих творiв.
Провiвши дослiдження, ми переконалися, що iлюстративний матерiал покращуi рiвень читацьких iнтересiв, а отже, показники ефективностi зросли.
Практична значущiсть дипломноi роботи випливаi з актуальних завдань удосконалення навчально-виховного процесу загалом та урокiв читання зокрема, а також з гуманiстичних засад гармонiйного розвитку особистостi школяра Матерiали дослiдження можуть використовувати учителi початковоi школи ефективноi реалiзацii виховного та розвивального потенцiалу урокiв читання, доповнення навчального матерiал) пiдручникiв та iнших педагогiчних та освiтнiх цiлей.
Доречно згадати такi слова: "Дитинство - це пора коли дивишся на свiт широко розплющеними очима i вимагаiш негайного пояснення всього, що вiдбуваiться, тому iлюстратори повиннi ясно i вичерпно вiдповiдати на питання як?" i "чому?", утримуючись вiд нерозсудливих злетiв фантазii [10].
Отже, книжкова iлюстрацiя - частина книги. Художник повинен врахувати для кого написана ця книга спосiб творення, формат, шрифтовий рядковий, щоб знайти гармонiйне вирiшення, створити художнiй образ iлюстрованоi книги.
Дипломна робота складаiться iз вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел, додаткiв з малюнками Загальний обсяг роботи 76 с.
У свiтовiй практицi читання вважають головною формою засвоiння найрiзноманiтнiшоi змiстовоi та емоцiйноi iнформацii, особливим засобом розумового i духовного розвитку особистостi.
У початковiй ланцi школи читання виступаi особливим предметом, який одночасно i унiкальним засобом власне навчання молодшого школяра й iнструментом для вивчення будь-яких навчальних предметiв початковоi, середньоi i старшоi ланок школи. Воно i одним iз видiв мовленнiвоi i пiзнавальноi дiяльностi, активно впливаi на мовний, естетичний розвиток дитини, залучаi ii до читання книжок, художньоi й науково-пiзнавальноi лiтератури.
Читанню у початкових класах належить провiдна роль у художнiй, суспiльно-iсторичнiй освiтi, громадському, моральному, естетичному вихованнi, у закладаннi основ самовиховання, саморозвитку, духовностi, нацiональноi свiдомостi.
Умiння дитини читати вже у початковiй ланцi школи розглядають у двох аспектах. Перший - формування технiки читання - буквально сприймання графiчноi моделi слова i правильне звукове ii вiдтворення за одиницями читання (склад, рiзного типу злиття: ПГ, ППГ, ПППГ, ПГПП) з поступовим переходом до читання цiлими словами, словосполученнями, реченнями; i другий - здобуття знань через читання художньоi i науково-пiзнавальноi лiтератури, вироблення свого власного ставлення до прочитаного, а отже, виховання, розвиток своii читацькоi самостiйностi. Як бачимо, основою другого аспекту i необхiдна база першого. ВзаiмозвтАЩязок, взаiмозумовленiсть тут надзвичайно тiснi, але на окремих етапах розвитку початковому вмiнню читати у широкому розумiннi цього слова вiдводять особливе мiсце.
Умiти читати - означаi оволодiти технiкою читання, усвiдомлено сприймати те, що читаiш, орiiнтуватися в художнiй, науково-пiзнавальнiй i довiдковiй лiтературi, рекомендованiй для молодшого шкiльного вiку, а також у перiодицi (дитячих журналах, газетах).
Умiння читати - це наявнiсть iнтересу до читання, до книг як джерела пiзнання, громадського виховання, опанування лiтературноi мови, а отже, i моральне, естетичне й суспiльне виховання, розвиток духовного свiту дитини, ii почуттiв.
При створеннi вiдповiдних умов на уроках читання формуiться людина нового суспiльства, закладаються основи свiтогляду юного громадянина, його всебiчного розвитку. Найкраще цьому сприяють тексти художньоi лiтератури. Через це у змiст навчання читати вводяться вiд 80 до 90% саме художнiх текстiв. Водночас учень маi бути готовим до вивчення таких навчальних предметiв, якi вимагають високого рiвня розвитку логiчного мислення (природознавство, бiологiя, математика та iн). У зв'язку з цим на уроках читання опрацьовуються тексти науково-пiзнавального характеру, на основi яких мають не лише формувати способи, види, якостi читання, а й встановлюватися логiчнi, часовi, просторовi, причиннi та iншi зв'язки. Учень маi бути обiзнаний з науково-технiчним розвитком суспiльства, людиною - творцем цього процесу, ii ставленням до навколишнього середовища. Читаючи тексти пiдручникiв з математики, природознавства, граматики i правопису, слухаючи пояснення вчителя, учень маi справу з об'iктивно iснуючими або тими, що колись iснували, фактами, явищами, подiями, процесами.
Читання ж текстiв художньоi лiтератури - це особливий вид пiзнання дiйсностi. Тут учень сприймаi предмети, об'iкти, явища, подii не реального свiту, а дiйснiсть, створену фантазiiю, уявою художника (поета, прозаiка). Дiзнаючись про явища, факти, подii, людей з художнього твору, читач водночас маi навчитися бачити i ставлення до всього описуваного самого письменника. А це вимагаi посилення специфiки роботи над художнiми текстами. Дитина поступово маi осягнути те, що письменник з життя добираi для зображення тi явища, подii, вчинки, якi найбiльше вiдповiдають його естетичним iдеалам, поглядам, розумiнню. Специфiка опрацювання текстiв художньоi лiтератури маi будуватися гак, щоб учнi вчилися бачити в одному явищi, подii рiзнi аспекти, знаходити i розумiти причини ставлення автора до описуваного i висловлювали своi ставлення, своi розумiння, зiставляли його з авторським, знаходили спiльне й вiдмiнне.
Змiст i форма лiтературного тексту впливають на кожну особистiсть по-рiзному. В окремих випадках сприймання може бути неадекватне змiстовi художнього твору. Це пояснюiться специфiкою художньоi лiтератури - рiзними шарами ii змiсту, особливостями художнього образу, психiчним складом читача, рiвнем його розвитку.
У молодшого школяра ще немаi розумiння художнього образу як iдностi конкретного i загального. Вiн iнтуiтивно, часто примiтивно, на основi рiзного роду асоцiацiй, постiйного зближення, зiставлення свого життiвого досвiду, своiх уявлень, почуттiв сприймаi зображене у творi.
Як наголошуi Л. Виготський, у процесi читання художнiх текстiв вiдбуваiться не просто засвоiння прочитаного, а усвiдомлення свого ставлення до творiв мистецтва або формування нових знань через своiрiдний дiалог мiж автором i читачем на основi тексту [10, 86]. Тому, опрацьовуючи будь-який жанр художнього тексту на уроцi, вчитель, виходячи з рiвня розвитку дiтей класу, спонукаi iх знаходити через форму слова позицiю автора, формулювати етичнi та естетичнi оцiнки дiйових осiб, ставити себе на мiсце того чи iншою персонажа, уявно дiяти за нього i передавати головний сенс його дiяльностi через творчу розповiдь. Такий методичний пiдхiд даi змогу вносити корективи в опрацювання науково-пiзнавального i художнього текстiв. Якщо у першому переважаi логiчний аналiз, встановлення рiзноманiтних зв'язкiв, то у художньому - вчитування (заглиблення) у змiст, тлумачення, iнтерпретацiя тексту Результатом такоi роботи i створення кожним учнем свого художнього образу, свого читацького погляду, доведення за допомогою тексту свого розумiння, а отже, i багаторазове активне перечитування, що безперечно позитивно впливаi i на формування способiв, видiв, якостей читання, i на виховання молодших школярiв.
Важливе значення у формуваннi всебiчно розвинутоi людини здатноi до активноi участi в усiх сферах людськоi дiяльностi, маi образотворче мистецтво - один iз навчальних предметiв загальноосвiтньоi школи, що сприяi моральному та естетичному вихованню учнiв.
Видатний чеський педагог-гуманiст Я. Каменський проголосив "золоте правило" дидактики: "Все, що тiльки можна, давати для сприймання чуттями, а саме: видиме - для сприймання зором, чутне - слухом, запахи - нюхом, те що пiдлягаi смаку, - смаком, доступне дотиковi, - через дотик. Коли будь, якi предмети вiдразу можна сприйняти кiлькома чуттями, нехай вони вiдразу схоплюються кiлькома чуттями.."
Усi види дiяльностi з малюнка, живопису, композицii й ознайомлення з кращими творами образотворчого мистецтва, у процесi яких розвиваються розумовi дii та мисленнi операцii, творча уява i художнi iнтереси, естетичнi почуття й образотворчi здiбностi, судження й узагальнення, формуються iдейно-естетичнi переконання, дуже важливi для вчителя образотворчого мистецтва.
Багато видатних дiячiв науки й культури вiдмiчали позитивний вплив образотворчого мистецтва на розвиток рiзноманiтних якостей людини. Вiдомий росiйський психолог, дослiдник образотворчоi дiяльностi дiтей РД. РЖгнатьiв писав, що в процесi зображення бере участь не будь-яка окрема функцiя - сприймання, пам'ять, увага, мислення та iн., - а особа людини в цiлому [19].
Малювання широко застосовуiться в практичнiй дiяльностi спецiалiстiв рiзних професiй i сприяi пiдвищенню iхньоi квалiфiкацii. Духовнi запити людини потребують образотворчоi грамоти, основи якоi мають закладатися в початковiй школi висококвалiфiкованими педагогами.
Одним з основних засобiв зображення видимого свiту в образотворчому мистецтвi i малюнок [12].
Малюнок - зображення предметiв i явищ, виконане на площинi вiд руки за допомогою графiчних засобiв: лiнii, штриха, плями iхнiх комбiнацiй.
Малюнок вiдомий з давнiх-давен i протягом тисячолiть, служить людству. Вiн маi величезнi образотворчi можливостi. За умовними малюнками, що iх залишила людина епохи палеолiту й неолiту, ми дiзнаiмось про ii життя, побут, знаряддя працi тощо.
Ще в стародавньому свiтi людина через спостереження передавала дiйснiсть вiдповiдно до об'iктивних законiв сприйняття. Плоскi пастельнi зображення земляними фарбами тварин, на яких полювала людина, орнаменту, а також декоративнi зображення на знаряддях працi (продряпанi на камiнцi, кiстках) свiдчать про те, що спочатку малюнок був невiд'iмний вiд живопису та гравюри.
Велику роль вiдiграв малюнок у виникненнi шрифту, якому передувала пiктографiя (письмо за допомогою малюнка).
Малюнок, як i все мистецтво, пройшов складний i довгий шлях розвитку, вiдтворюючи реальну дiяльнiсть, передаючи глибокi почуття й думки художника. Умовно-плоскi малюнки виконувались на папiрусi, рельiфнi зображення - на камiннi, керамiцi.
В центрi уваги грецьких художникiв була фiзично красива i духовно досконала людина. У малюнку греки досягли реалiстичного проектування образiв, високоi художньоi майстерностi, втiлених у рiзноманiтних побутових малюнках на вазах, мармурових плитах тощо.
На малюнок, як i на всю культуру, в епоху середньовiччя впливала церква. Розвиток його значною мiрою був пов'язаний з iлюструванням рукописiв, а також iз створенням iконографiчних зразкiв для iкон i фресок. Малюнок часто мав характер схематичних креслень i начеркiв.
Художники доби Вiдродження заклали теоретичнi та практичнi основи методики реалiстичного малюнка, встановили закони лiнiйноi та повiтряноi перспективи, свiтлотiнi, пластичноi анатомii. Важливого значення набув реалiстичний малюнок з натури, виник станковий малюнок iз його основними жанрами: iсторичним, портретним, пейзажним [4].
Вагомий внесок у розвиток реалiстичного малюнка зробили художники Росii й Украiни: А. Лосенко, О. РЖванов, К. Брюлов. Подальший внесок у розвиток реалiстичного малюнка зробили П. Чистяков та його вихованцi чудовi майстри малюнка РЖ. Рiпiн, В. Сурiков, В. Васнецов, В. Серов, М. Врубель.
Малюнок, як i мова, iз давнiх-давен i могутнiм засобом спiлкування людей i пiзнання свiту. Кожна людина повинна знайти основи образотворчого мистецтва, набути елементарних навичок з малювання, якi потрiбнi iй для практичноi дiяльностi. РЖнколи не можливо уявити предмет або явище природи тiльки за словесним описом. Тодi за допомогою малюнка, через його конструктивну форму, пропорцii, а часто i розмiри, створюiться виразне уявлення про об'iкт вивчення.
Вiдомий украiнський художник В. Касiян писав, що малюнок - це фундамент не лише для всiх галузей образотворчого й декоративного мистецтва й архiтектури, а й для всiх видiв образного мислення, що завдяки малюнку ми пiзнаiмо все, що нас оточуi, малюнок допомагаi образно передати свiй задум i вченому, i технiку [31, 57].
Малюнок i первинною функцiiю творчого задуму людини, яка повинна володiти ним досконало. Малюнок потрiбний людям рiзних професiй: iнженерам i робiтникам, учителям i лiкарям, агрономам i геологам. На роль малюнка у творчiй дiяльностi людини вказував украiнський конструктор лiтакiв О. Антонов. Вiн зазначав, що з малюнка починаiться все, без нього не сконструюiш нi лiтака, нi пральноi машини.
Залежно вiд призначення малюнки можна подiлити на такi види: художнiй, науково-пiзнавальний, технiчний.
Художнiй малюнок i основою образотворчого мистецтва, мета якого - образний i емоцiйний показ об'iктiв та явищ навколишньоi дiйсностi. У ньому художник передаi своi ставлення до зображуваного, пiдкреслюi основне, характерне, зберiгаючи живе сприйняття натури. Художник, як i письменник, не копiюi натуру, а створюi художнiй образ, викликаючи у глядача вiдповiднi почуття. Навчання художнього малюнку ТСрунтуiться на пiзнаннi законiв композицii, лiнiйноi та повiтряноi перспектив, пластичноi анатомii та оптики.
Науково-пiзнавальний малюнок маi пояснювальний характер об'iктiв чи явищ навколишнього свiту. Вiн допомагаi вивчити зовнiшню й внутрiшню будову об'iкта. Такi малюнки зустрiчаються в пiдручниках iз природознавства, ботанiки. Науково-пiзнавальнi малюнки, якi вчитель виконуi на класнiй дошцi або на паперi, допомагають пояснити учням ту чи iншу форму об'iкта флори або фауни та iн.
Технiчний малюнок передаi зовнiшнiй, часто i внутрiшнiй вигляд деталi, вузла, машини. На вiдмiну вiд художнього перспективного малюнка, технiчний малюнок i умовним. В основi побудови такого малюнка лежать аксонометричнi проекцii, вивчають його в курсi креслення.
Нас цiкавить лише художнiй малюнок. За виконанням художнi малюнки можна подiлити на лiнiйнi i тоновi. Основними образотворчими засобами технiки виконання художнiх малюнкiв i лiнiя, штрих i пляма.
Лiнiiю можна передавати не тiльки зовнiшнi обриси предметiв, а й iхнiй об'iм, положення в просторi. Вид лiнii на сам перед залежить вiд призначення малюнка. Лiнiя маi виявляти характер натури.
Лiнiйний малюнок бiльш художнiй i емоцiйний, якщо його виконати просторовою лiнiiю рiзноi товщини, насиченостi та довжини. Звичайно, що б показати об'iмнiсть та простiр зображуваного об'iкта на площинi паперу, лiнii на передньому планi передають бiльш чiтко за тоном нiж на задньому планi. Треба пам'ятати, що контурна лiнiя однаковоi товщини часто надаi зображенню сухостi, маловиразностi, малюнок тодi нагадуi креслення. Лiнiйний малюнок у творчiй дiяльностi чудово використовували такi художники, як А. Дюрер, Ж. Давiд, В. Серов та iн. (додаток 2).
Тоновий малюнок виконують не тiльки просторовими лiнiями, а й свiтлотiнню, яка допомагаi показати пластичну форму предмета, його рельiф, положення в просторi. Високохудожнi зразки живописного малюнку створили РЖ. Репiн, В. Сурiков, Д. Кардовський, К. РДлева, К. Трохименко та iн. .
Навчальний малюнок - це цiлеспрямоване зображення на предметнiй площинi об'iктiв реального свiту з метою вивчення правил побудови форми та зображення.
В роботi над малюнком використовують рiзнi матерiали: бiлий i кольоровий папiр. Кольоровий папiр використовують здебiльшого для малюнкiв i начеркiв олiвцями, сангiною чи фломастерами.
Малюнки можуть бути виконанi не лише кольоровими олiвцями, а й вугiльними олiвцями, сангiною, тушшю, пастеллю.
Отже, малювання широко застосовуiться в практичнiй дiяльностi спецiалiстiв рiзних професiй i сприяi пiдвищенню iхньоi квалiфiкацii.
Процес малювання пов'язаний з умiнням мислити. Вiдомий художник-педагог П. Чистяков писав, що малювати - це означаi розумiти. Треба вмiти малюнок порiвнювати з натурою, продумувати послiдовнiсть роботи, логiчно мислити, працювати свiдомо [12].
Крiм малюнкiв велике значення у розвитку уяви та фантазii, займають iлюстрацii.
РЖлюстрацiя (лат. illustratio - освiтлюю, пояснюю) - це малюнки до лiтературних творiв (казок, байок, оповiдань, романiв тощо), якi розкривають i доповнюють iх змiст, допомагають, краще зрозумiти i запам'ятати iх, якiснiше уявити образи творiв.
У галузi iлюстрацii працював видатний украiнський художник К. Трутовський. Видано дуже багато рiзних книжок, якi добре iлюстрованi художниками рiзних поколiнь i в рiзних манерах. До визначних майстрiв належить: Д. Кардовський, В. Фаворський, РД. Кибрик, РЖ. РЗжакевич, В. Касiян, О. Кульчицька, М. Дерегус, Х. Данченко, В. Чебаник, Г. Якутович.
Нажаль, мало уваги придiляiться в нашiй краiнi дитячим книгам. Зараз iлюструванням книжок займаються такi художники, як: В. Лебiдiв, РД. Рачов, К. Кузнецов, Ю. Васнецов, В. Копашевич, А. Базилевич, В. Полтавець, Н. Лопухова, О. Павловська та iн.
РЖлюстрацii, образно розкриваючи змiст лiтературних творiв, впливають на розвиток у дiтей уяви, мислення, пам'ятi. Високохудожнi iлюстрацii допомагають i педагогам у навчально-виховному процесi в школах, зокрема на уроках розвитку зв'язного мовлення. Використовуючи iлюстрацii художникiв, педагоги вчать дiтей створювати аналiзувати те що було прочитане (пiснi, байки, казки, оповiдання тощо).
Робота художника над iлюстрацiiю за своiм характером схожа на його роботу над сюжетною композицiiю. Вiдмiннiсть полягаi в тому,, що художник, iлюструючи художнiй твiр, розкриваi графiчними засобами думку автора, творчо доповнюючи ii. В сюжетних композицiях художник сам вибираi змiст i образи, якi трактуi по - своiму, створюючи сюжетну композицiю. Проте обидва художники в своiй роботi спираються на етюди, замальовки, зробленi з натури, а також на власну пам'ять i фантазiю, умiння i навички [4].
Щоб оформлення книги було високохудожнiм i цiлiсним, художник спочатку робить макет книги, де подаi в ескiзнiй формi оформлення суперобкладинки, оправи, форзаца, авантитулу i титулу. В макетi книги вiн визначаi iлюстрацii (сторiнковi, якi займають частину ii або двi сторiнки) заставки (малюнки на початку роздiлу, тобто на початку сторiнки) кiнцiвки (малюнки у кiнцi роздiлу, наприкiнцi сторiнки). Добре продуманий i якiсно виконаний макет даi змогу художнику творчо i з насолодою працювати над розробленням ескiзiв до iлюстрацiй твору знаходити виразно композицiю i вдале кольорове вирiшення кожноi з них.
РЖлюстрування, як i створення сюжетноi композицii, неможливе без систематичноi роботи з натури, яка збагачуi творчу уяву iлюстратора допомагаi йому вдосконалювати свою художню майстернiсть.
Залучення вчителiв до передбаченоi програмою творчоi роботи маi велике навчальне i виховне значення. Воно сприяi загальному розвитку дiтей. Творча робота над iлюстрацiiю даi багатий матерiал для вивчення навколишньоi дiйсностi, допомагаi зрозумiти складнi явища життя, видiляти головне, суттiве вiд другорядного й уловлювати загальну iдею явища; розвиваi здатнiсть до уважного вивчення предметiв та iхнього взаiмозвтАЩязку. РЖлюстрацii сприяють образному мисленню, розвитку творчих здiбностей [22].
Педагогам доцiльно взяти таку тематику лiтературних творiв, яку будуть виконувати iхнi вихованцi в школi. Це лiтературнi твори (вiршi, казки, оповiдання, спочатку простi за змiстом) про рiдну природу, потiм про тварин, птахiв, комах, риб, а пiзнiше й людей. Можна використати iлюстрацii до творiв, серед образiв яких i людина. Це казка "СоломтАЩяний бичок", "Колобок", "Кривенька качечка" та iн. (додаток 1)
Для створення високохудожнiх iлюстрацiй до лiтературних творiв не досить вибрати якийсь уривок з тексту. Потрiбно глибоко знати змiст твору, вивчити описанi в ньому подii, образи людей, iхнiй побут, звичаi та iн.
Вибравши сюжет для iлюстрування, той, хто малюi, своi перше враження повинен вiдобразити з уяви в ескiзах невеликого формату. На цьому етапi визначають, який потрiбно вивчати матерiал, якi саме потрiбнi замальовки для подальшоi роботи над ескiзами. Реалiстичне вирiшення iлюстрацiй вимагаi вивчення певного iсторичного матерiалу замальовок побутових речей, одягу, а також рiзних начеркiв iз навколишнього життя [1].
Отже, iлюстрацii до лiтературних творiв мають велике навчальне виховне значення. Пiд час iх аналiзу розкриваiться змiст твору, виявляiться головне i другорядне, зображенi предмети переднього i заднього планiв пiдкреслюють, iнколи, найголовнiше у творi. Використання iлюстрацiй до лiтературних творiв сприяi формуванню, умiнь i навичок у творчому процесi.
Роздiл
II. Методика формування читацьких iнтересiв молодших школярiв засобами образотворчого мистецтва
Читання - мистецтво синтетичне i складне. Синтетичнiсть i складнiсть його залежать вiд дiйсностi, що лягла в основу твору, а також вiд змiсту i форми ii змалювання. Це значить, i вiд жанру твору, оскiльки художня дiйснiсть знаходить своi вiдбиття в рiзних жанрах.
До читанки для початкових класiв входять рiзнi жанри: оповiдання, казки, вiршi, байки, малi фольклорнi жанри (приказки, прислiв'я, загадки), а також твори, близькi до художнiх - науково-популярнi або дiловi статтi.
Кожний лiтературний твiр маi своi особливостi, що визначають специфiку читання. Тим бiльше, ця особливiсть i мiж окремими жанрами. Тому, закономiрно iснуi i певна рiзниця в читаннi творiв рiзних жанрiв [4,147].
Мистецтво виразного читання (декламацii) маi на метi вiдтворення в живому словi образiв, почуттiв, переживань, щоб донести до слухача iдею твору i певним чином вплинути на нього.
Живе слово рiднить з поетом бiльше, нiж написане. Можливо, це пояснюiться тим, що поетичне слово i народжуiться в iнтонацiйнiй оболонцi - не лише в мiзку, але й на язицi.
РЖ. Франко писав, що декламаторовi не досить пам'ятi, виробленого голосу та творчоi фантазii. До цього вiн маi додати немало власноi працi, повинен вдуматися в поезiю, вiдчути ii не лише в цiлостi, але в кожнiм рядку, у кожнiй найменшiй частинi i для читання кожноi частини дiбрати найлiпшого способу".
У шкiльнiй практицi однiiю з перешкод на шляху до оволодiння iнтонацiiю часто буваi неправильне смислове тлумачення тексту або його частин. Вчителевi доводиться терпляче i доступно пояснювати учням думку, висловлену автором, а потiм уже добиватися вiд них iнтонацii, яка б вiдображала смислове та емоцiйне багатство тексту.
Був час, коли деякi вчителi наполягали на тому, щоб видавати шкiльнi хрестоматii з логiчними наголосами. Це, зрозумiло, призвело б до насаджування логiчних шаблонiв, тодi як, навпаки, слiд звертати увагу на "рiзноманiтнiсть логiчного i художнього пiдходу до тексту" i привчати учнiв самостiйно шукати форми iнтонацiйноi виразностi [30, 28].
Художня лiтература вiдтворюi життя в образах, картинах. Через художнiй твiр передаються iдеi письменника читачевi, художнi твори викликають вiдповiднi почуття, думки, визнача
Вместе с этим смотрят:
WEB-дизайн: Flash технологии
РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському
РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня
РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури
РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi