Фразеологiзми як засiб образного мовлення молодших школярiв

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Тернопiльський нацiональний педагогiчний унiверситет

iменi Володимира Гнатюка

Кафедра рiдноi мови та методики ii викладання

ДИПЛОМНА РОБОТА

Фразеологiзми як засiб образного мовлення молодших школярiв

Пiдготувала:

студентка 32 групи

факультету пiдготовки вчителiв початкових класiв

Шкiльнюк Оксана Миколаiвна

Науковий керiвник:

кандидат фiлологiчних наук, доцент

Юркiв Мирослав Михайлович

Тернопiль-2009

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. Лiнгводидактичнi засади вивчення фразеологiзмiв у початкових класах

1.1. Сутнiсть та структура фразеологiзмiв

1.2. Основнi пiдходи до класифiкацii фразеологiзмiв

1.3. Особливостi походження та лексичного складу фразеологiзмiв

РОЗДРЖЛ 2. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГРЖЗМРЖВ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

2.1. Пiдвищення мовноi культури молодших школярiв засобами фразеологiзмiв

2.2. Система вправ i завдань для вивчення фразеологiзмiв

2.3. Органiзацiя, змiст i перевiрка ефективностi експериментального дослiдження

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальнiсть дослiдження зумовлена потребою в умовах нацiо-нального вiдродження украiнського суспiльства пiдвищити ефективнiсть навчально-виховного процесу на уроках рiдноi мови, знайти вагомi засоби педагогiчного впливу на особистiсть учнiв з метою збагачення iх мовлення украiнською фразеологiiю. тАЮВласне украiнськi лексеми i фразеологiзми упродовж багатьох десятилiть витiснялись iз сфер суспiльного життя, виробництва, побутового мовленнятАЭ [8, 2]. Це спричинювало нерозумiння учнями самобутностi рiдноi мови, а отже, втрачався вплив на духовну i мовну культуру школярiв, формування нацiонально свiдомого громадянина.

Збагачення активного словника учнiв, удосконалення граматичноi будови мовлення, оволодiння украiнським мовленнiвим етикетом значною мiрою повинно здiйснюватися засобами украiнськоi фразеологii. тАЮУмiння правильно i доречно користуватися в усному та писемному мовленнi фразеологiзмами i ознакою високого рiвня оволодiння мовоютАЭ[17, 11].

Потреба в збагаченнi мовлення учнiв украiнською фразеологiiю визначила необхiднiсть розробки ефективноi системи роботи з фразеологii на уроках украiнськоi мови в загальноосвiтнiй середнiй школi, зокрема в початкових класах. Теоретичне осмислення психологiчних, лiнгводидак-тичних основ методики роботи над збагаченням мовлення учнiв почат-кових класiв украiнською фразеологiiю, узагальнення передового досвiду вчителiв початкових класiв, педагогiчний експеримент i його результати пiдтвердили актуальнiсть порушеноi проблеми.

Окремi аспекти збагачення мовлення учнiв украiнською фразеоло-гiiю здавна цiкавили учених, методистiв, передових учителiв. Так, ефективнi шляхи збагачення мовлення учнiв пропонували ученi-психологи РЖ.О.Синиця, Г.С.Костюк, Л.С.Виготський, М.РЖ.Жинкiн, Д.Б.Ельконiн, Л.РЖ.Айдарова та iн.

Сучасна методика збагачення мовлення учнiв украiнською фразео-логiiю будуiться на основi здобуткiв украiнського теоретичного мово-знавства (працi О.О.Потебнi, Ф.РЖ.Буслаiва, РЖ.РЖ.Срезневського, К.Д.Ушин-ського, В.О.Богородицького, О.О.Шахматова, П.Ф.Фортунатова, С.РЖ.Аба-кумова, С.Х.Чавдарова, В.РЖ.Масальського, С.М.Дмитровського, РЖ.С.Олiй-ника, О.М.Бiляiва, В.Д.Ужченка, Л.РЖ.Скрипника, Г.М.Удовиченка, О.О.Би-стровоi, М.Т.Баранова, М.РЖ.Пентилюк, В.Я.Мельничайка, М.Г.Стельмахо-вича та iн.) i передового педагогiчного досвiду школи.

В останнi десятирiччя тАЮособливоi актуальностi набула проблема лiнгводидактичного забезпечення змiсту i форм роботи з фразеологiз-мами, пiдвищився iнтерес педагогiчноi науки до завдань активiзацii процесу навчаннятАЭ [28, 5]. У методицi украiнськоi мови аналiзувалось усне i писемне мовлення учнiв, робились спроби визначити критерii доскона-лого мовлення, розкрити змiст функцiонально-стилiстичних аспектiв вивчення мовних явищ, структурно-семантичний пiдхiд до розвитку мовлення учнiв, пропонувалися системи лексико-фразеологiчних та граматичних вправ (працi Л.Г.Скрипника, Н.Д.Бабич, А.О.Свашенко, Л.М.Стоян, РЖ.С.Гнатюк, Л.Г.Авксентьiва, В.О.Горпинича, М.Т.Демського, Ф.Д.Медведiва, А.П.Коваль, М.Я.Плющ, В.Г.Барабаш, М.П.Коломiйця).

Попри значнi досягнення в останнi десятирiччя у методицi початкового навчання, тАЮтеорiя i практика роботи над збагаченням мовлення та розвитком фразеологiчного запасу учнiв потребуi глибшого аналiзутАЭ[36, 55], оскiльки тАЮв дослiдженнях не наводиться оптимальна кiлькiсть фразеологiчних одиниць у мовленнi молодших школярiв, не аналiзуiться роль фразеологiчноi синонiмii, антонiмii, багатозначностi, не акцентуiться увага на актуальних для розвитку усного та писемного мовлення учнiв питаннях стилiстичного спiввiднесення фразеологiчних одиниць, походження фразеологiзмiв украiнськоi мовитАЭ[64, 19].

Збагачення мовлення учнiв 1-4 класiв украiнською фразеологiiю потребуi систематичного та планомiрного пiдходу. Досi ця тема не була предметом спецiального дослiдження. РЖснуi також як окреме питання проблема вiдбору фразеологiчних одиниць для засвоiння молодшими школярами та визначення iх оптимальноi кiлькостi (враховуючи стiйкi словосполучення, якi дiти засвоiли у дошкiльний перiод).

Спостереження над особливостями усного i писемного мовлення молодших школярiв, бесiди, анкетування вчителiв, результати проведеного зрiзу знань учнiв з фразеологii свiдчать про обмежене вживання фразеологiзмiв. Причиною цього i несистематичнiсть фразеологiчноi роботи на уроках рiдноi мови в початкових класах, вiдсутнiсть науково обТСрунтованоi системи органiзацii занять.

Отже, на сучасному етапi особливо актуальними стали питання розвитку мовленнiвих умiнь i навичок та збагачення мовлення учнiв початкових класiв, зокрема, засобами украiнськоi фразеологii. Створення ефективноi методики, що базуiться на педагогiчних, психологiчних, лiнгводидактичних досягненнях, зумовило вибiр теми дипломноi роботи тАФ тАЬФразеологiзми як засiб образного мовлення молодших школярiвтАЭ.

ОбтАЩiктом дослiдження i процес збагачення мовлення учнiв украiнською фразеологiiю в початкових класах загальноосвiтньоi школи на заняттях з рiдноi мови.

Предмет дослiдження тАФ змiст, методи, прийоми та засоби збагачення образного мовлення учнiв украiнською фразеологiiю.

Мета роботи полягаi, по-перше, у визначеннi орiiнтовного мiнiмуму фразеологiчних одиниць для засвоiння учнями 1-4 класiв, по-друге, у розробцi ефективноi системи роботи з фразеологii на уроках рiдноi мови та експериментальнiй ii перевiрцi.

Вiдповiдно до визначеноi мети дослiдження плануiться розв'язання таких завдань:

1. Визначити теоретичнi основи вдосконалення методики роботи над збагаченням мовлення учнiв украiнською фразеологiiю.

2. Проаналiзувати стан роботи з фразеологii в початковiй школi.

4. Визначити рiвень умiння молодших школярiв використовувати украiнськi фразеологiзми в усному i писемному мовленнi.

5. Розробити систему вправ, спрямовану на формування в учнiв 1-4 класiв умiнь i навичок доцiльного використання фразеологiзмiв у мовленнi та перевiрити ii ефективнiсть.

Методологiчними засадами дослiдження i працi лiнгвiстiв О.О.По-тебнi, РЖ.К.Бiлодiда, В.М.Русанiвського, Л.Г.Авксентьiва, частково Л.С.Па-ламарчука, М.А.Жовтобрюха, Л.РЖ.Скрипника, Г.М.Удовиченка, В.В.Вино-градова, В.П.Жукова про фразеологiзм як мовну одиницю, фразеологiчний склад украiнськоi мови, формування та походження украiнськоi фразео-логii; психологiв та методистiв (РЖ.О.Синицi, РЖ.С.Олiйника, В.Д.Ужченка, М.Г.Стельмаховича, М.РЖ.Пентилюк) з питань фразеологiчного збагачення мовлення учнiв. Методологiчними орiiнтирами також були iдеi нацiонального та духовного вiдродження украiнськоi нацii.

Для вирiшення поставлених завдань використовувались такi загаль-нонауковi та спецiальнi методи дослiдження:

а) теоретичний аналiз та синтез досягнень мовознавчоi, педагогiчноi, психологiчноi, методичноi наук з проблеми збагачення мовлення учнiв украiнською фразеологiiю; ознайомлення з шкiльною документацiiю; опис процесу дослiдження та узагальнення;

б) емпiричнi методи: вiдвiдування урокiв, бесiди з учителями та учнями; аналiз усних i письмових робiт учнiв; аналiз фразеологiчних помилок, допущених учнями 1-4 класiв у письмових роботах та усному мовленнi;

в) констатуючий зрiз i формуючий експеримент, перевiрка ефектив-ностi пропонованоi системи занять.

Дослiдження проводилося у три етапи i здiйснювалося за двома основними напрямками: а) теоретичне обТСрунтування методики роботи над збагаченням мовлення учнiв 1-4 класiв украiнською фразеологiiю на уроках рiдноi мови; б) перевiрка ефективностi створеноi системи та впровадження ii у шкiльну практику.

На першому етапi (2007-2008 рр.) вiдбувалось теоретичне обТСрунтування теми, здiйснювався аналiз лiнгвiстичноi, педагогiчноi та методичноi лiтератури, пiдручникiв з украiнськоi мови; навчальних програм; визначались вихiднi позицii дослiдження, обтАЩiкт, предмет, гiпотеза, основнi напрямки i завдання; практично пiдтверджувались актуальнiсть i необхiднiсть дослiдження проблеми.

На другому етапi (РЖ семестр 2008-2009 н. рр.) вивчався стан роботи над збагаченням мовлення учнiв украiнською фразеологiiю у школi за допомогою дiагностичних завдань констатуючого зрiзу, узагальнювався передовий педагогiчний досвiд роботи вчителiв початкових класiв; визначалися завдання для дослiдного навчання та створювалася система роботи над збагаченням мовлення учнiв; аналiзувалися принципи i змiст збагачення образного мовлення учнiв 1-4 класiв фразеологiзмами.

На третьому етапi (РЖРЖ семестр 2008-2009 н. рр.) здiйснювалась апробацiя експериментальноi методики у Капустинськiй ЗОШ РЖ-РЖРЖ ступенiв Чорткiвського району Тернопiльськоi областi та проводився педагогiчний експеримент для перевiрки ефективностi розробленоi системи вправ для збагачення мовлення учнiв 1-4 класiв украiнською фразеологiiю.

Наукова новизна дослiдження полягаi у теоретичному й експериментальному обТСрунтуваннi роботи над збагаченням мовлення учнiв украiнськими фразеологiзмами, що спираiться на осмислення сутi педагогiчних одиниць, iх походження та етнокультурознавчий змiст, вперше зроблено вiдбiр i доведено наукову доцiльнiсть орiiнтовного фразеологiчного словника-мiнiмуму для учнiв 1-4 класiв.

Теоретична значущiсть дослiдження визначаiться його спрямова-нiстю на пiдвищення ефективностi навчального процесу i вдосконалення мовноi освiти в початкових школах Украiни. Пропонована система урокiв i розробленi методичнi рекомендацii сприятимуть удосконаленню методики вивчення фразеологiзмiв на уроках украiнськоi мови в початкових класах. Сформульованi в дипломнiй роботi висновки та рекомендацii можуть бути використанi для вдосконалення методики вивчення рiдноi мови, доповнення матерiалу пiдручникiв; вчителями початкових класiв в роботi над збагаченням мовлення учнiв украiнською фразеологiiю.

Вiрогiднiсть результатiв дослiдження забезпечуiться методологiч-ним та лiнгводидактичним обТСрунтуванням вихiдних положень, аналiзом результатiв, одержаних при використаннi комплексу методiв теоретичного та експериментального пошуку; системним вивченням лiнгвiстичноi, педагогiчноi, психологiчноi та методичноi лiтератури; експериментальною перевiркою у школах пропонованоi системи роботи над збагаченням мовлення учнiв украiнською фразеологiiю на заняттях з рiдноi мови.

Структура i обсяг дослiдження. Дипломна робота складаiться зi вступу, двох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел, додаткiв. Загальний обсяг роботи становить 105 сторiнок.

РОЗДРЖЛ 1. Лiнгводидактичнi засади вивчення фразеологiзмiв у початкових класах

1.1. Сутнiсть та структура фразеологiзмiв

Фразеологiчнi засоби мови i квiнтесенцiiю ii нацiонального обличчя. Вони мiстять у собi велику силу експресii та емоцiйноi наснаги. тАЮУ лексем домiнанта, як правило, належить до нейтрального стилю, а у фразео-логiзмiв вона звичайно виходить за межi нейтрального стилю й тяжii до стилiстично забарвлених функцiональних рiзновидiвтАЭ [64, 20].

Фразеологiзми здавна вважаються однiiю зi специфiчних рис кожноi мови. Вони набагато виразнiше, нiж окремi слова, розподiляються в певних структурно-функцiональних стилях, виявляючи свою приналежнiсть до кожного з них, а також до сфери усного чи писемного мовлення, мають бiльш яскраве експресивне чи емоцiйне забарвлення [63]. Наприклад, про бiдну людину тАУ голий як бубон; посваритися тАУ розбити глек; бути неуважним тАУ ловити гав.

Фразеологiя тАЮформувалася протягом столiть, акумулюючи в собi життiвий досвiд народу. У фразеологiзмах найбiльшою мiрою виявляiться нацiональна специфiка мови, вони становлять найобразнiше частину ii лексикитАЭ [65, 44]. Найбiльш яскраве своi виявлення фразеологiзми знаходять у живому мовленнi народу як в уснiй, так i в письмовiй формi, адже справжнi життя слова здiйснюiться тiльки в мовленнi. Бiльшiсть фразем виражають радiсть i страждання, смiх i сльози, любов i гнiв, чеснiсть i обман, працьовитiсть i лiнощi (основнi риси, прийманнi людинi).

Фразеологiя (вiд гр. phrasis тАУ вираз, зворот i logos тАУ слово, вчення) тАУ тАЮсукупнiсть усталених зворотiв певноi мови, а також роздiл науки про мову, що вивчаi стiйкi словосполучення-фразеологiзми, iх ознаки, подiл на групи, утворення i походженнятАЭ [75, 295].

Отже, термiн фразеологiя маi два значення: роздiл мовознавства, що вивчаi стiйкi сполучення слiв, iхнiй склад, будову та значення; сукупнiсть стiйких сполучень слiв тАУ фразеологiчних одиниць певноi мови.

Стiйке сполучення двох i бiльше слiв, яке в процесi мовлення вiдтворюiться як готова словесна формула i звичайно являi собою семантичну цiлiсть, називаiться фразеологiчною одиницею, або фразеологiзмом. У мовi фразеологiзми функцiонують нарiвнi з окремими словами i становлять частину ii лексики. Фразеологiзми з однiii мови на iншу, як правило, дослiвно не перекладаються [78, 56].

Фразеологiзм складаiться не менше як iз двох слiв тАФ компонентiв, причому як складники в ньому виступають не лише повнозначнi, а й службовi слова: багатiти думкою, камiнь спотикання, збити з пантелику, загнати на слизьке, стрiляти з гармат по горобцях, як на сповiдi, не за горами, з душею.

Серед мовознавцiв поки що немаi iдиноi думки, якi мовнi утворення слiд зараховувати до фразеологiзмiв. Очевидно, слiд розрiзняти фразео-логiзми у вузькому розумiннi (власне фразеологiзми, або фразеологiзми) i в широкому розумiннi (фразеологiчнi вирази).

Власне фразеологiзми своiм лексичним значенням рiвнозначнi окремим словам або словосполученням: бути на сьомому небi тАУ почувати-ся щасливим; брати за душу тАФ розчулювати; робити з мухи вола тАУ пере-бiльшувати; мокрим рядном накрити тАФ лаяти; права рука тАУ найближчий помiчник; мороз iде поза спиною тАФ страшно, як снiг на голову тАФ зненацька. Вони характеризуються образнiстю i водночас нерозкладнiстю лексичного значення, спiввiднесенiстю його з певним цiлiсним сигнiфiка-том. Наприклад, у реченнi Треба ж до такоi мiри втратити глузд, щоб повiрити, начебто можна чинити такi речi тАУ палити, топтати чужу землю, нищити народ i потiм сухим вийти з води (Ю. Бедзик) фразео-логiзм сухим вийти з води викликаi в уявi лише образ води та сухого одягу як натяк, але повнiстю усвiдомлюiться як поняття уникнути покарання.

Для власне фразеологiзмiв властиве певне емоцiйно-експресивне забарвлення. Наприклад, прислiвник тривожно лише констатуi стан людини, тим часом фразеологiзм коти шкребуть на серцi маi ще й виразне конототивне забарвлення, викликаi певнi емоцii: Нiби все правда i правильно, а десь на серцi коти шкребуть (В. Собко).

У фразеологiчних виразах слова бiльшою мiрою, у власне фразео-логiзмах, зберiгають своi iндивiдуальне значення. Самi фразеологiчнi вирази, як правило, позбавленi певного емоцiйно-експресивного забарв-лення. Але вони, як i власне фразеологiзми, функцiонують у мовленнi як готовi, усталенi поiднання двох або бiльше слiв. До фразеологiчних виразiв належать:

мовнi клiше i штампи: ринковi реформи, соцiальна програма, сфера обслуговування, мати велике значення;

складенi найменування: рiч у собi, коефiцiiнт корисноi дii, адамове яблуко (борлак), грудна жаба, бiлий гриб, мтАЩяка вода, Чорне море;

прислiв'я та приказки: Вовкiв боятися тАФ в лiс не ходити. З, великоi хмари малий дощ буваi;

крилатi вислови: Борiтеся тАУ поборете (Т. Шевченко). Лиш боротись тАФ значить жить (Франко) [3, 24-25].

У мовi певне значення може виражатися не лише окремим словом, а й стiйким сполученням двох або бiльше повнозначних слiв. Стiйке словосполучення тАУ сполучення кiлькох повнозначних слiв, якi передають одне лексичне значення, воно дорiвнюi значенню окремого повнозначного слова. Наприклад, клювати носом = дрiмати.

Стiйкi словосполучення бувають термiнологiчнi, офiцiйно-дiловi та фразеологiчнi [22, 14].

Термiнологiчнi стiйкi словосполучення (складенi найменування) - це назви певних наукових понять. Наприклад:

у медицинi вживаються такi стiйкi словосполучення: вiтряна вiспа, запалення легень, куряча слiпота, барабанна перетинка, центральна нервова система, мазь Вишневського;

в економiцi тАУ додана вартiсть, безоплатний кредит, довго-термiнова позичка, орендна плата, акцiонерний капiтал, фонд заробiтноi плати, грошовий обiг, поточний рахунок, штрафнi санкцii;

у фiзицi тАУ коефiцiiнт корисноi дii, сила тяжiння, опiр матерiалiв, електромагнiтне поле, атомна вага, стала Планка;

у географii тАУ Чорне море, Донецький кряж, Кримський пiвострiв, Рiвненська область [5, 24].

Офiцiйно-дiловi стiйкi словосполучення використовуються в рiзних дiлових ситуацiях: порядок денний, згiдно з наказом, брати до уваги, внести пропозицiю, доводити до вiдома, матерiальна вiдповiдальнiсть, вжити термiнових заходiв, без сплати мита, позаштатний працiвник, чергова вiдпустка, мiсце проживання.

Фразеологiчнi стiйкi словосполучення (фразеологiзми) i загально-вживаними одиницями, що образно передають iдине поняття та супроводжуються, як правило, певним емоцiйним забарвленням: накивати п'ятами (втекти), ще й на свiт не зорiло (рано), бити чолом (кланятися).

Фразеологiзми (фразеологiчнi звороти) використовуються для називання окремих предметiв, явищ, властивостей та дiй.

Лексичне значення маi фразеологiзм в цiлому, напр., спiймати облизня тАУ "зазнати невдачi", без царя в головi - "нерозумний", заткнути за пояс - "перевершити". Цi мовнi звороти, у яких слова виявляють своi значення тiльки звтАЩязано, називаються фразеологiчними одиницями. Фразеологiчнi одиницi подiбнi до слiв: i слова, i фразеологiзми використо-вуються як готовi мовнi одиницi, а не створюються у процесi мовлення.

Фразеологiзми, як i слова, можуть входити до синомiчних рядiв: дрiмати тАУ куняти тАУ клювати носом.

Для фразеологiзмiв, як i для звичайних лексем, властивi такi явища, як багатозначнiсть, синонiмiя й антонiмiя.

Наприклад, багатозначним i фразеологiзм роззявити рота:

1) говорити, казати що-небудь (Рота як слiд вiн не вспii роззявити, тАФ зараз готове усе. тАФ П. Грабовський);

2) уважно слухати (У хатi слухали, роззявивши роти, намагаючись не пропустити жодного слова. тАФ Я. Качура);

3) бути дуже враженим чимось (Глухi дiди роти пороззявляли, бо ще нiколи не бачили таким збудженим свого Зарубу. тАФ В. Кучер);

4) бути неуважним (Ну, гони бикiв, чого рота роззявив? тАФ Григорiй Тютюнник);

5) посягати на що-небудь (На чуже добро ще змалку рота роззявляi. тАФ С. Голованiвський);

6) рватися тАФ про взуття (Ось i чоботи в мене роти пороззявляли. тАФ Г. Квiтка-Основ'яненко) [1, 124].

Так само, наприклад, багатозначним i фразеологiзм вести перед:

1) верховодити (Гордiй справдi вмiв перед вести, вмiв отаманувати так, що всi його слухались. тАФ Б. Грiнченко);

2) бути першим, передовим (Дiльниця його групи стала вести перед у цеху. тАФ Ю. Яновський);

3) заспiвувати (Справдi, молодицi жартували, смiялись, спiвали пiсень, аж луна розлягалась по полю. Олександра вела перед. тАФ М. Коцю-бинський) [36, 56].

У багатозначному фразеологiзмi може поiднуватися пряме значення з переносним. Фразеологiзм ставати дибки, коли йдеться про тварин, виступаi в прямому значеннi Влставати на заднi ногиВ» (РЗдуть вершники.. Пiд ними гарцюють конi, стають дибки, крешуть пiдковами брук. тАФ П.Колесник); коли ж мова, йде про предмети тАФ маi вже певною мiрою переносне значення Влставати вертикальноВ» (На однiй розбитiй платформi, яка стала дибки, чудом затримався танк. тАФ О. Донченко); а коли йдеться про людей тАФ набуваi цiлком переносного значення Влчинити опiр, рiшуче протестуватиВ» (Завжди мене слухався Олекса, а тут дибки став. тАФ РЖ.Муратов). Так само фразеологiзм вiдводити очi маi то пряме значення Влпереставати дивитисяВ» (Копистка вiдвiв очi вiд вiкна, низько увiгнув голову i замислився. тАФ Я. Гримайло), то переносне тАФ Влвiдвертати чиюсь увагуВ» (Украде [Тимошко] бувало.. та й пiдкине другому, щоб вiд себе очi вiдвести. тАФ Панас Мирний).

Багатозначнiсть серед фразеологiзмiв, щоправда, трапляiться рiдко.

Частою серед фразеологiзмiв i синонiмiя. Наприклад, значення ВлледарюватиВ» мають фразеологiзми байдики бити, баглаi бити, давати горобцям дулi, ханьки м'яти, клеiти дурня, ганяти вiтер по вулицях, лежнi справляти, тинятися з кутка в куток, i за холодну воду не братися. Значення Влбувала людинаВ» передають фразеологiзми був на конi i пiд конем, пройшов Крим i Рим i мiднi труби, перейшов крiзь сито й решето, не з одного колодязя воду пив, тертий калач, стрiляний горобець, бував у бувальцях [63, 43].

Як i звичайнi слова-синонiми, синонiмiчнi фразеологiзми можуть вiдрiзнятися один вiд одного своiм лексичним значенням. Наприклад, у синонiмiчному ряду фразеологiзмiв iз значенням Влбути несамостiйнимВ» фразеологiзм танцювати пiд чиюсь дудку маi ще вiдтiнок Влбеззаперечно виконуватиВ»; спiвати з чийогось голосу тАФ Влслiпо повторюватиВ», дивитися чиiмись очима тАФ Влоцiнювати факти з позицiй iншоi людиниВ».

Бiльшiсть фразеологiзмiв позначають позитивнi моменти людського життя, проте i й фразеологiзми з вираженим негативiзмом. Так, в украiнських говiрках фразеологiзми моделi тАЬдурний (тупий) + як + деревтАЩяний предмет = дуже дурнийтАЭ зафiксовано з 1864 р. i iснують в усiх трьох групах говорiв [58, 9-10]:

1) пiвденно-захiдний тАУ глупий як стовп, дурний як чiп, дурний як цiп, глупий як обiг, дурний як бовт, дурний як кiл плотi, глуп як стовп;

2) пiвнiчний - дурний як цурпалок, дурний як стовп, дурний як чiп, дурний як полiно, дурний як колода, тупий яке товчак у стопi, дурний як довбня, дурний як цiп, тупий як кiлок необтесаний, дурний як пранник, дурний як прач, дурний як баклушi, дурний як деко, дурний як деко на трунi, дурний як дошка, дурний як дощечка, дурний як дрова, тупи як стiл, тупий як шпала;

3) пiвденно-схiдний тАУ дурний як цiп, дурний як пробка, дурне як керасiнова пробка, дурний як гасова пробка, дурний як карасинова пробка.

Щодо людей тАЬдивитися + як + свiйська тварина + на будiвлю (або ii частину) = здивуватисятАЭ, то ii в украiнських говорах зафiксовано з 1841 р.:

1) пiвденно-захiдний тАУ дивитися як вiл на новi ворота, дивитися як баран на новi ворота;

2) пiвнiчний тАУ вилупив очi як козел на новi ворота, дивиться як корова на новi ворота;

3) пiвденно-схiдний тАУ вилупив очi як баран на новi ворота, дивиться як баран на золотi ворота [72, 51].

Модель тАЬвтiкати + я + чорт + вiд християнський атрибутiв = дуже швидко, перелякано втiкатитАЭ в украiнському дiалектному континуумi зафiксована з 1894 р. в усiх трьох нарiччях:

1) пiвденно-захiдному тАУ тiкаi як чорт вiд свяченоi води, тiка як чорт вiд ладану, тiкаi як дiдько вiд хреста, тiкаi як чорт вiд хреста, щез як дiдько вiд кропила;

2) пiвнiчно тАУ тiка як чорт вiд ладану;

3) пiвденно-схiдному тАУ утiка як чорт вiд ладану [73, 28].

Модель тАЬголий (бiдний) + як + тварина = дуже бiднийтАЭ в украiн-ському дiалектному континуумi представлена з 1864 р. в усiх нарiччях:

1) пiвденно-захiдному тАУ голий як собака, голий як бик, бiдний як церковна миш;

2) пiвнiчному тАУ бiдний як червона криса, голий як миш, голий як руда миш, голий як церковна миш;

3) пiвденно-схiдному тАУ голе як миша, голий як мишi [1, 82].

Отже, здiйснений аналiз фразеологiчних моделей в украiнських говорах засвiдчуi те, що фразеологiя не тiльки пiдкреслюi окремi риси характеру людини, але i одним з основних засобiв створення гумористич-ного ефекту.

Фразеологiзми можуть вiдрiзнятися один вiд одного сполучуванiстю. Фразеологiзм на заячий скiк iз значенням Влдуже малоВ» поiднуiться зi словами, що вказують на вiдстань або час, фразеологiзм як шилом юшки вхопити з тим самим значенням переважно вживаiться зi словами, що означають почуття, а фразеологiзм як кiт наплакав може вживатися для кiлькiсноi характеристики будь-чого.

Рiзну сферу вживання мають однаковi чи майже однаковi за значенням фразеологiзми заснути вiчним сном, вiддати Боговi душу i простягти ноги, врiзати дуба; до останнього подиху i до гробовоi дошки; езопiвська мова i наздогад бурякiв; датися взнаки i вилiзти боком.

Нерiдко синонiмiчнi фразеологiзми мають у своiму складi той самий компонент. Наприклад, iз значенням Влпоставити кого-небудь у скрутне становище, переважитиВ» вживаються фразеологiзми з головним словом загнати: загнати в тiсний кут, загнати у безвихiдь, загнати на слизьке, загнати у слiпу вулицю, загнати в шуршу. Однакове значення Вллукавити, лицемiритиВ» мають фразеологiзми виляти хвостом, крутити хвостом. Значення ВлрозумнийВ» передаiться фразеологiзмами зi словом голова в рiзних формах: голова варить, мати голову на плечах, з головою, держати розум у головi [5, 12].

Серед фразеологiзмiв видiляються також пари з антонiмiчним значенням: вбити собi в голову тАФ викинути з голови, не в тiм'я битий тАФ не маi лою в головi, макiтра розуму тАФ пустий лоб, хоч греблю гати тАФ як кiт наплакав, серце заговорило тАФ серце спить, набитий гаманець тАФ вiтер у кишенях свистить. Протиставлення може вiдбуватися також через заперечення: велике цабе тАФ невелике цабе, птиця високого польоту тАФ птиця невисокого польоту, з легким серцем тАФ з нелегким серцем, стояти на правильнiй дорозi тАФ стояти на неправильнiй дорозi, схиляти голову тАФ не схиляти голови; через антонiмiчнi компоненти: натягати вiжки тАФ попус-кати вiжки, зажити доброi слави тАУ зажити поганоi слави, з iншого тiста тАУ з одного тiста, цей свiт тАУ той свiт, плисти за течiiю тАУ плисти проти течii [68, 272].

Вiдповiдно до кiлькостi складових частин (враховуючи не тiльки повнозначнi, а й службовi слова) розрiзняють фразеологiзми: двокомпо-нентнi (тертий калач, спiвати дифiрамби, без лiку, на славу), трикомпонентнi (сiм чудес свiту, нiде голцi впасти, сам собi пан, свiт за очi, не про нас, як без рук), чотирикомпонентнi (чужими руками жар загрiбати, п'яте колесо до воза, буря в склянцi води, нi сном нi духом, хоч трава не рости), п'ятикомпонентнi (наговорити сiм мiшкiв гречаноi вовни, переливати з пустого в порожнi, не бачити як своiх вух) тощо.

Фразеологiзми звичайно мають незмiнний, застиглий набiр компонентiв. Проте деякi фразеологiзми можуть вживатися в усiченому, скороченому виглядi: нi в зуб ногою тАФ нi в зуб (З людиною буваi часто так, що, добре знаючи минулого подii, вона сучасностi нi в зуб не розумii. тАФ М. Рильський); думка майнула в головi тАФ думка майнула (Майнула думка повернути просто степом до Карасу. тАФ РЖ.Ле); як той реп'ях до штанiв (до кожуха) тАФ як реп'ях (Знаiш, Альберте, не липни до мене, як реп'ях. тАФ П.Автомонов); загнати в тiсний кут тАФ загнати в кут, заспiвати iншоi пiснi тАФ заспiвати iншоi; дерти носа вгору тАФ дерти носа; покласти на обидвi лопатки тАФ покласти на лопатки; намазати п'яти салом тАФ намазати п'яти; танути як вiск на сонцi тАФ танути як вiск; рiзати правду в очi тАФ рiзати правду [85, 13].

РЖнодi можлива синонiмiчна взаiмозамiна компонентiв у тому самому фразеологiзмi: викинути (витрусити) з голови (з пам'ятi, з думки), губитися (плутатися, метатися) в догадках (в здогадках, в здогадах, в гадках), наговорити (набалакати, намолоти, наплести) сiм мiшкiв (сiм кiп, три мiшки) гречаноi вовни, дати iмпульс (поштовх), твердий (мiцний) горiшок, зiгнути (скрутити) в баранячий рiг, серце (душа) не на мiсцi, на один кшталт (лад, манiр, копил, аршин), мамин (матусин) синок (мазунчик), поставити питання руба (ребром).

В усному мовленнi стилiстично нейтральнi компоненти фразео-логiзмiв можуть замiнюватися експресивно-емоцiйними: витрiщити (вивалити, вирячити, вилупити) очi (баньки, бульки), розкрити (роззявити) рота (пащу, пащеку, пельку, вершу, хавку), голова (казанок, баняк, черепок) варить. При замiнi, буваi, використовуiться назва частини замiсть цiлого (метонiмiчна замiна): головою (лобом) мур пробивати, вiд голови до нiг (до п'ят), у потi лиця (чола), аж хата дрижить (стiни дрижать). Одне замiсть одного можуть пiдставлятися слова, що позначають сумiжнi предмети чи явища або належать до того самого семантичного поля: своя голова на плечах (на в'язах), вiдчувати плече (лiкоть), аж за боки (за живiт) хапатися, показувати своi зуби (роги, пазурi), скинути шапку (капелюх, бриль), дiставати зорi (мiсяць), нi Боговi свiчка, нi чортовi кочерга (коцюба, рогач, шпичка, огарок).

Часом змiннi компоненти фразеологiзмiв:

а) мають лише рiзне граматичне оформлення: у глибинi (у глибинах) серця, нишпорити очима (оком), тiшити око (очi), тугий на вухо (на вуха), пробувати на зуб (на зуби), не до смiху (смiхiв), проковтнути язика (язик), дерти носа (нiс), аж небу (небовi) жарко буде, з перших крокiв (з першого кроку), тримати в кулаку (в кулацi), в сто разiв (раз);

б) рiзняться мiж собою тiльки префiксами: слати (посилати, засилати, присилати) сватiв, материне молоко на губах не обсохло (не висохло), спiймати (пiймати, впiймати) облизня, нагрiти (зiгрiти) собi мiсце, затаiти (притаiти) дух, на смiх (посмiх);

в) рiзняться мiж собою лише суфiксами: лиха година (годинонька), сушити серце (серденько), гладити по голiвцi (по головi), ковтати слину (слинку), виривати з коренем (з корiнням), стати кiлком (колом) у горлi;

г) при однаковому лексичному складi мають рiзну синтаксичну будову: як вода змила тАФ як водою змило, гадки не мати тАФ в гадцi не мати, доходити розуму тАФ доходити до розуму, забiгати в думках тАФ забiгати думкою, по свiжих слiдах тАФ свiжими слiдами [4, 38].

Головнi компоненти iменникових, прикметникових та дiiслiвних фразеологiзмiв, пов'язуючись з iншими словами в реченнi, набувають, як правило, рiзних граматичних форм: Нам головне тАФ до моря добратися. А там на корабель юнгами влаштуiмось, куди хоч попливемо, справжнiми морськими вовками станемо (Ю. Збанацький). Дала менi мама доброi прочуханки й заборонила зовсiм виходити з двору (РЖ. Нечуй-Левицький).

Серед рiзного виду фразеологiзмiв найбiльш сталi фразеологiчнi зрощення, а фразеологiчнi iдностi i сполучення виявляють меншу стiй-кiсть. Хоча словесна оболонка деяких фразеологiзмiв може змiнюватися тАФ iхнi загальне лексичне значення залишаiться незмiнним i так само цiлiсним.

1.2 Основнi пiдходи до класифiкацii фразеологiзмiв

У дослiдженнях стилiстичного аспекту фразеологiчного складу украiнськоi мови прийнято вживати термiни: тАЮстiйка сполука", тАЮфразео-логiчна словосполука", тАЮстiйка сполука слiв", тАЮфразеологiчний зворот", тАЮфразеологiзм", тАЮфренологiчна одиниця" [3] та iн., якi мiцно увiйшли i поширились в украiнськiй науковiй лiтературi з питань фразеологii. У лiтературi бiльш широкого, популярного вжитку нерiдко виступають термiни iншого плану: тАЮiдiома", тАЮприказка", тАЮприслiв'я", тАЮафоризм", тАЮкрилатий вислiв", що характеризують не стiльки структурний, скiльки семантико-виразний, художнiй план функцiонування цих одиниць у мовi. (Артемов В.А., Багмут А.Й., РЖвченко А.О.).

Фразеологiзми з погляду спiввiдношення мiж значенням окремих iхнiх компонентiв i iхнiм цiлiсним значенням подiляють на три групи: фра-зеологiчнi зрощення, фразеологiчнi iдностi та фразеологiчнi сполучення.

Фразеологiчнi зрощення тАФ одиницi, у яких цiлiсне значення нiяк не вмотивоване; воно не випливаi iз значення iхнiх компонентiв: теревенi правити тАФ говорити нiсенiтницi, байдики бити тАФ ледарювати, глек розбити тАФ посваритися, собаку з'iсти тАФ мати досвiд, пiймати облизня тАФ зазнати невдачi, викинути коника тАФ зробити щось несподiване, пiдбивати клинцi тАФ залицятися, нi в сих нi в тих тАФ незручно [13, 54].

Фразеологiчнi iдностi тАФ одиницi, у яких цiлiсне значення вмоти-воване переносним значенням iхнiх компонентiв: тримати камiнь за пазухою тАФ приховувати злобу, грати першу скрипку тАФ бути головним, вивести на чисту воду тАФ викрити непоряднiсть, загрiбати жар чужими руками тАФ використовувати когось, давати волю ногам тАФ тiкати, море по колiна тАФ нiчого не страшно, все дозволено, прикусити язика тАФ замовк-нути, пропускати повз вуха тАФ не звертати уваги, хоч до рани прикладай тАФ лагiдний.

Фразеологiчнi сполучення тАУ одиницi, у яких цiлiсне значення вмотивоване прямим значенням iхнiх компонентiв: взяти слово, зачепити гордiсть, покласти край, берегти як зiницю ока, подавати надiю, страх бере, ласкаво просимо, узяти верх, терпцю немаi, звести очi, як пiску морського. Проте чiткоi межi мiж цими групами немаi. Важко визначити, до якого розряду вiднести, скажiмо, фразеологiзм кирпу гнути (зазнаватися) тАФ до зрощень чи до iдностей; тернистий шлях тАФ до iдностей чи до сполучень.

Фразеологiзми за спiввiднесенiстю з окремими частинами мови, тобто за iхнiм сукупним лексичним i граматичним значенням (за тим, що вони позначають тАФ предмет, ознаку, дiю, обставину чи почуття, емоцii тАФ i якими членами речення виступають), бувають:

iменниковi тАФ називають предмет чи явище: козацьке сонце, рятiвна соломинка, нарiжний камiнь, сiм чудес свiту, лебедина пiсня, бiла ворона, синя панчоха, ласий шматок, каiнова печать, скрегiт зубовний, содом i гоморра, казка про бiлого бичка; у реченнi, як i iменники, виступають пiдметами, додатками, iменними частинами складених присудкiв тощо: Люди, зрадiвши, що минула лиха година, слалися спати (Панас Мирний). Смертний час свiй я на полi битви стрiну (Н. Рибак);

прикметниковi тАФ називають ознаки: не в тiм'я битий, кров з молоком, не остання спиця в колесi, не з полохливого десятка, нечистий на руку, у ступi не влучиш, бiлими нитками шитий, одним миром мазанi, купи не держиться, собака на сiнi, пiд мухою, хоч викрути; у реченнi звичайно виступають означеннями або iменними частинами складених присудкiв: А там тАФ козак не в тiм'я битий: щось та прирозумii! (М. Пригара). Чого ти чванишся? Старцi, злиднi, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться (М. Коцюбинський); мотати на вус, бити себе в груди, дерти носа, дибки ставати, ускочити в халепу, сидiти на двох стiльцях, товкти воду в ступi, доливати оливи до вогню; у реченнi звичайно виступають у ролi присудкiв: От коли б тiльки менi до тебе добратися, я б тобi показав, де раки зимують (Панас Мирний); або в ролi обставин (у формi дiiприслiвника): Все вiддай на вжиток люду, що, ллючи кривавий пiт, не жалiв для тебе труду, згодував тебе на свiт (П. Грабовський);

прислiвниковi тАФ характеризують дiю, стан чи ознаку: з вiдкритим серцем, як на долонi, не чуючи землi пiд ногами, без керма i без вiтрил, на живу нитку, кров холоне в жилах, нi в зуб ногою, хоч плач; у реченнi виступають у ролi рiзних обставин: З важким серцем iшов Максим Беркут посеред невеличкоi ватаги тухольських молодцiв на сповнення громад-ськоi волi (РЖ.Франко). Докiя прокидаiться до перших пiвнiв (М. Стельмах);

вигуковi тАФ вказують на почуття, емоцii: от тобi й на, от тобi й раз, туди до лиха, тим-то й ба, нi пуху нi пера, хай йому грець, цур тобi, не доведи Господи, i треба ж; у текстi використовуються нарiвнi iз звичайними вигуками: Я вже вас так буду шанувати, як нiкого в свiтi, побий мене грiм! (М. Стельмах). Ой, як приiмно вернути з трудноi, утомливоi дороги та в теплу домiвку.. Хай iй абищо (П. Дорошко) [7, 2-3].

Фразеологiзми в реченнi сприймаються як один член речення. Наприклад, у реченнi Мельхиседек сердито глянув на свою жiнку; вона догадалась, що вже наговорила сiм мiшкiв гречаноi вовни, й прикусила язика (РЖ.Нечуй-Левицький) тАФ фразеологiзм сiм мiшкiв гречаноi вовни виступаi в ролi до

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi