Червона книга та Релiктовi рослини КамтАЩянець-Подiльського ботанiчного саду
Вступ. 2
Роздiл РЖ. Теоретична частина. 5
1.1 Загальна характеристика рослинних ресурсiв Украiни. 5
1.2 Види рослин занесенi до Червоноi книги. 7
Роздiл РЖРЖ. Практична частина. 10
2.1 Характеристика релiктових видiв рослин КамтАЩянець-Подiльського ботанiчного саду. 10
2.2 Використання знань про релiктовi види рослин на уроках бiологii 15
Фрагмент уроку з бiологii за 6 клас. 15
Фрагмент уроку iз загальноi бiологii за 11 клас. 17
Фрагмент уроку з бiологii за 6 клас. 20
Фрагмент уроку з бiологii за 6 клас. 22
Фрагмент уроку з бiологii за 6 клас. 24
Висновки. 27
Список використаноi лiтератури. 29
Актуальнiсть дослiдження. Охоронна навколишнього середовища i природних багатств тАУ наукова проблема глобального значення. У нашiй краiнi створено всi умови для конкретноi i плодотворноi роботи по охоронi таких природних багатств як рослини, зокрема памтАЩятки природи. Такими памтАЩятками i релiктовi види рослин, що збереглися i продовжують свiй iсторичний розвиток з минулих епох нашоi планети. З питань, повтАЩязаних з охороною, використанням та вiдтворенням релiктових видiв рослин повиннi сприяти громадяни, мiнiстерства, вiдомства кожноi держави для здiйснення вiдповiдних заходiв. У рiзних мiсцях Украiни збереглися такi окремi вiковiчнi поодинокi рослини-релiкти якi становлять велику наукову, iсторико-культурну цiннiсть. На сьогоднiшнiй день вони i актуальним питанням по необхiдностi iхньоi охорони, збереження, вiдновлення [1].
У законi Украiни "Про рослинний свiт" в статтi 25 говориться про те, що охорона рослинного свiту передбачаi здiйснення комплексу заходiв, спрямованих на збереження просторовоi, видовоi, популяцiйноi та ценотичноi рiзноманiтностi i цiлiсностi обтАЩiктiв рослинного свiту, охорон умов iх мiсце зростання, збереження вiд знищення, пошкодження, захист вiд шкiдникiв i хвороб, невиснажливе використання [2].
Разом с усiма ботанiчними силами науки, ботанiчнi сади мають забезпечити збереження свiтовоi бiологiчноi спадщини. Ось чому дендрарii, декоративнi та просвiтницькi парки перетворюються на дуже важливi центри збагачення бiорiзноманiтностi та розширення ареалу таксонiв, якi слiд будь-що зберегти. Усi види, якi зникли чи майже зникли мають культивуватися паркознавцями i садiвниками усiх краiн свiту. Я цiлком згiдна з тими ботанiками, якi вважають, що зберегти розмноженi в культурi рослини рiдкiсних видiв, нехай i не найкращими методами тАУ це значно лiпше, нiж повнiстю iх втратити.
Необхiдно пiдкреслити, що збереження видiв природноi флори сьогоднi i одним iз найважливiших напрямкiв дiяльностi ботанiчних садiв як структур глибоко компетентних i вiдповiдальних за майбутнi рослинного свiту. Особливо iм слiд подбати, на мою думку, про представникiв релiктових видiв. Разом iз вiдповiдальними дiями заповiдникiв це дасть змогу iстотно знизити антропогенний тиск на iхнi природнi популяцii.
Мiжнародна конвенцiя про бiологiчну рiзноманiтнiсть ставить перед ботанiчними садами завдання з розвитку систематики, флористики, монiторингу флори i рослинностi на територiях, що охороняються. А ще передбачаi розширення наукових дослiджень з рекультивацii техногенних ландшафтiв, реабiлiтацii та вiдновлення деградуючих екосистем i видiв яким загрожуi зникнення. При цьому особлива увага звертаiться на введення в культуру нових видiв корисних рослин. Великi надii покладаються на ботанiчнi сади, дендрарii i парки, якi мають прекраснi колекцii живих рослин, у пропагандi й популяризацii знань про рослинний свiт у бiосферi, ноосферi, про необхiднiсть збереження i шляхи рацiонального використання рослинних ресурсiв.
Отже, вже чiтко сформувалося переконання спецiалiстiв щодо дiяльностi зi збереження рiзноманiтностi рослинного свiту, як прiоритетного завдання нашого суспiльства [3].
У рядi випадкiв релiктовi рослини i композицiйною основою при створеннi культурних краiвидiв, дорогоцiнною окрасою курортних зон i часто найцiннiшою частиною зелених зон, якi створюються навколо мiст i селищ. Отже, iх виявлення, реiстрацiя, взяття пiд охорону тАУ важливий державний обовтАЩязок усiх громадян.
Мета роботи тАУ вивчити видовий склад релiктових видiв КамтАЩянець-Подiльського ботанiчного саду та довести необхiднiсть використання знань про них на уроках бiологii в загальноосвiтнiй школi.
Завдання дослiджень.
Ознайомитись з iсторiiю створення КамтАЩянець-Подiльського ботанiчного саду, видовим рiзноманiттям рослин.
Розкрити видове рiзноманiття та ботанiчну характеристику релiктових видiв рослин КамтАЩянець-Подiльського ботанiчного саду.
Розробити фрагменти урокiв з бiологii з використанням особливостей релiктових видiв.
ОбтАЩiкт дослiдження тАУ релiктовi види рослин КамтАЩянець-Подiльського ботанiчного саду.
Предмет дослiджень тАУ дослiдження видового рiзноманiття, морфологii, вжитих та необхiдних заходiв охорони релiктових видiв рослин КамтАЩянець-Подiльського ботанiчного саду з метою використання в навчальному процесi.
Робоча гiпотеза. Необхiднiсть знань про релiктовi види у навчальному процесi тАУ важлива умова органiзацii змiстовноi дiяльностi учнiв спрямованоi на вирiшення завдань ознайомлення учнiв з видовим рiзноманiттям рослин занесених до Червоноi книги. Це дозволяi формувати реалiстичне уявлення про представникiв флори через забезпечення безпосереднього контакту дiтей з ними. Саме в процесi спостережень за розвитком рослин створюiться можливiсть для формування системних знань. Релiктовi види можуть iснувати при наявностi вiдповiдних умов тАУ свiтла, тепла, вологи, поживного ТСрунту. Особлива роль релiктових видiв рослин у розвитку пiзнавальних iнтересiв i спостережливостi учнiв, оскiльки тут можна проводити фенологiчнi спостереження, здiйснювати довгостроковi спостереження за iх ростом та розвитком, вивчати вплив рiзних факторiв.
Вчитель маi змогу здiйснювати екологiчне виховання тАУ формувати знання про залежностi у природi, причини збiднення флори, необхiднiсть збереження, вiдновлення i охорони рiдкiсних, зникаючих i релiктових видiв рослин, формуi гуманне, дбайливе ставлення до природи.
Релiктовi види мають важливе лiкарське, естетичне значення та iнше.
Методи дослiдження.
Науковий, аналiтичний.
Територiя Украiни за А.Л. Тахтаджяном, входить до Циркумбулярноi, а також частково (Пiвденний берег Криму) до Середземноморськоi областей Бореального пiдцарства Голарктичного флористичного царства i маi характерну для названих регiонiв рослиннiсть.
Рослинний свiт та його географiя в Украiнi порiвняно вивченi. Ця краiна характеризуiться великою рiзноманiтнiстю флори. З 300-350 тис. видiв вищих рослин Земноi кулi, наприклад в Украiнi налiчуiться понад 25 тис., у тому числi водоростей тАУ близько 4,5 тис., грибiв i слизовикiв тАУ понад 15 тис., лишайникiв тАУ бiльше нiж 1 тис., мохоподiбних тАУ майже 800 i судинних рослин тАУ понад 6,5 тис. видiв.
Про багатство i високу видову насиченiсть рослинного свiту на одиницю площi Украiни свiдчать такi зiставлення. Природна флора судинних рослин в Украiнi налiчуi 4523 видiв, на один рiк припадаi 4,45 видiв.
Найбагатшими за видовим складом i родини айстрових, злакових, бобових, трояндових, губоцвiтих, хрестоцвiтих, гвоздикових. У краiнi росте близько 80 видiв дерев, 280 чагарникiв, 985 однорiчних травтАЩянистих рослин, з вищих рослин 600 видiв i ендемiчними; майже стiльки ж рiдкiсних i зникаючих видiв. Понад 150 видiв рослин занесено до першого видання Червоноi книги Украiни, яку засновано в 1976р. i до другого видання потрапило вже понад 400 видiв судинних рослин. Особливо багато ендемiчних, рiдкiсних та зникаючих видiв i в Кримських горах i Карпатах тАУ майже половина всiх ендемiчних i близько 30% усiх рiдкiсних та зникаючих видiв. Природна рослиннiсть збереглася лише на 20% територii Украiни, культивуiться бiльше тисячi видiв рослин. У процесi виробничоi дiяльностi рослинний свiт суттiво змiнився, значно скоротилася площа лiсiв.
Понад 30% площi краiни припадаi на масиви, де збереглися природна чи вторинна напiвприродна рослиннiсть, серед якоi широкий видовий склад лiкарських (100 видiв), вiтамiнних (бiльше 200), жиромасличних (300), медоносних (близько 1000), дубильних i фарбувальних (по 100). Шкiдливими в флорi Украiни i близько 600 видiв буртАЩянiв.
Природна рослиннiсть переважно збереглась в лiсах, заповiдних територiях на постiйних луках i пасовищах, схилах балок i ярах.
Понад 100 видiв налiчують в Украiнi деревних рослин.
Лiси нашоi держави виконують багатоплановi народногосподарськi функцii: вони дають цiнну сировинну, мають велике протиерозiйне, клiматичне, санiтарно-оздоровче, природоохоронне значення.
Клiматичнi умови на територii сприяють прискореному приросту деревини (4м3 на 1 га).
У результатi безсистемноi рубки i використання зайнятих лiсом земель для потреб землеробства швидко зменшувалися площi лiсових масивiв на захiдноукраiнських землях. Причому, змiнювався видовий склад лiсiв тАУ у Карпатах за рахунок зменшення площ бука i ялицi розширювалися площi смереки; на Подiллi замiсть дуба зросли площi граба, берези, осики.
У лiсах ростуть шпильковi, твердолистянi i мтАЩяколистянi породи. Переважно хвойнi, на якi припадаi близько 54% загального запасу деревини.
До 40% становлять загальнi запаси деревини тАУ це твердолистянi породи: дуб високостовбурний, дуб низькостовбурний, бук, граб. Дуб переважаi на полiссi i в лiсостепу, бук тАУ у захiднiй частинi краiни i в Криму. МтАЩяколистянi породи тАУ береза, осика, вiльха сiра, вiльха чорна, липа, тополя та iн. тАУ займають бiля 7% загального запасу деревини.
Лiсистiсть у рiзних частинах i регiонах Украiни нерiвномiрна. Вона значно вища на заходi i пiвночi, особливо в Карпатах i Полiссi. З просуванням на пiвдень лiсистiсть поступово зменшуiться. Лiсовi масиви i лiсосмуги часто тут створюються безсистемно; за ними переважно не забезпечуiться належного догляду.
Украiна багата такими лiкарськими рослинами, як валерiана, шипшина, фiалка триколiрна, шавлiй, дурман, кульбаба, материнка звичайна, цмин пискiв, суницi лiсовi, живокiст лiкарський, оман висок, ромашка, брусниця, чорна порiчка, чорниця, малина, калина, лаванда, мтАЩята перцева, горицвiт весняний, мелiса, золототисячник, кропива дводомна, чистотiл, звiробiй, подорожник великий, толокнянка, спориш звичайний, конвалiя та iн. Багато видiв дикорослих лiкарських рослин уже занесено до Червоноi книги Украiни. Це тАУ цибуля ведмежа, тирлич жовтий, астроган шерстистоквiтний та iн. Бiльшiсть лiкарських рослин росте в природних умовах, деякi тАУ культивуються людиною. [4].
В сiльському господарствi Украiни налiчуються такi види культурних рослин як: жито, пшениця, ячмiнь, овес, кукурудза, просо, рис, сорго, горох посiвний, горох кольовий, вика посiвна, вика волохата, кормовi боби, квасоля звичайна, соя, лютин жовтий i багаторiчний, конюшина, люцерна, середела, еспарцет виколистий, капуста бiлокачанна, редиска, редька, картопля, огiрки, гарбузи, помiдори, кабачки, перець солодкий та iн. [5].
В звтАЩязку з антропогенною дiяльнiстю людини багато видiв рослин зникли, а також перебувають на межi зникнення. За даними Жуковського нараховуiться 500 тис. видiв рослин, що потребують охорони. Нинi на територii нашоi краiни повинно охоронятися 541 вид i пiдвид рослин та грибiв. Розумiння необхiдностi облiку рiдкiсних i зникаючих видiв органiзмiв зумовило створення Мiжнародноi Червоноi книги. В Украiнi перше видання Червоноi книги вийшло у 1980 роцi. Червона книга тАУ це державний документ. Усi види, занесенi до Червоноi книги, охороняють i вiдновлюють рiзними способами, зокрема створенням рiзноманiтних природоохоронних територiй: заповiдникiв, нацiональних природних паркiв, заказникiв, памтАЩяток природи тощо.
РЖснуi також зелена книга, яку вперше в свiтi розробили фахiвцi Украiни. До неi заносять рiдкiснi i типовi для певноi мiсцевостi рослиннi угрупування, якi потребують особливого режиму iхнього використання. На вiдмiну вiд Червоноi книги, Зелена книга звертаi увагу на охорону не окремих видiв, а цiлiсних угрупувань. У нiй представлено 126 рiдкiсних й типових рослинних угрупувань, якi потребують охорони.
Природоохороннi заходи не обмежуються захистом окремих видiв, пiд захист беруть цiлi екосистеми, якi включають до складу заповiдникiв, нацiональних паркiв, заказникiв, резерватiв.
Систематизованi данi про рослин, майбутнi яких знаходиться пiд загрозою, заносять до Червоноi книги Мiжнародного союзу охорони природи i природних ресурсiв (МСОП), створений у 1948 р. Види, включенi в неi, подiляються на птАЩять категорiй:
Зниклi види.
Зникаючi види тАУ знаходяться пiд серйозною загрозою зникнення; iх врятування неможливе без спецiальних заходiв охорони i вiдтворення (цi види записанi на червоних сторiнках).
Рiдкiснi види тАУ знаходяться пiд прямою загрозою вимирання, але зберiгаються в невеликих кiлькостях або на обмеженiй територii; i небезпека iх зникнення (бiлi сторiнки).
Види, якi знаходяться пiд загрозою зникнення тАУ iх чисельнiсть швидко падаi (жовтi сторiнки)
Невизначенi види тАУ очевидно, знаходяться пiд загрозою зникнення, але достовiрних даних про стан iх популяцii немаi (сiрi сторiнки).
Види, що вiдновлюються (зеленi сторiнки) [15].
Тепер в Украiнi налiчуiться 14 державних заповiдникiв, iз них 2 тАУ бiосфернi i 3 нацiональних парки загальною площею 265 тис. га, 1686 тАУ державних заказникiв, 2671 тАУ памтАЩятки природи, 501 тАУ памтАЩятка природи садово-паркового мистецтва, 654 тАУ заповiдних урвища. Пiд охорону держави взято 220 тис. га болотних масивiв, переважно на Полiссi. В ранзi заповiдних територiй охороняються понад 200 тис. га водно-болотних угiдь, що мають мiжнародне значення. [6]
Для пiдтримання та нормального функцiонування екосистем будь якого регiону площа "диких", первозданних, не порушених дiяльнiстю людини територiй маi становити не менш як 10-12% загальноi площi його територii. В нашiй краiнi ж цей показник становить 2,1%. [7]
Дбайливо треба оберiгати насамперед найцiннiшi лiкарськi рослини, медоноси, технiчнi, декоративнi, а також рiдкiснi й цiкавi для науки рослини (релiкти, ендемiки), вiковiчнi дерева.
ОбтАЩiктами охорони i такi лiкарськi рослини: адонiс весняний, аiр, алтея лiкарська, арнiка гiрська, бiлодонна, валерiана лiкарська, горобина звичайна, горобина домашня, жовтушник сiруватий, звiробiй звичайний, калина звичайна, конвалiя, мучниця, облiпиха, алан високий, ромашка лiкарська, тирлич, тис, хмiль, черемха звичайна та iн.
Технiчними дикоростучими рослинами, що потребують охорони i: бруслина бородавчаста, рододендрон жовтий, рододендрон схiдно карпатський, скумпiя.
Ендемiчнi та релiктовi видами рослин, якi мають охоронятися i: бiлотка альпiйська, роговик кримський або кримський "едельвейс", леонтиця одеська, цимбохазма днiпровська, береза днiпровська, вовчi ягоди Софii, вовчi ягоди гайовi, бруслина мала, анемона дiбровна, водяний горiх плаваючий, грабельки Бекетовi, плакун Софii, гвоздики бузькi, втАЩяз касовий, тис ягiдний, рододендрон жовтий i багато iнших.
КамтАЩянець-Подiльський ботанiчний сад у природо-заповiдному фондi Украiни становить загальнодержавне значення, охороняiться законом i з 2004 року слугуi базою для пiдготовки фахiвцiв спецiальностi садово-паркове господарство Подiльського державного аграрно-технiчного унiверситету.
Студенти унiверситету мають можливiсть на базi саду проходити учбову практику та лабораторнi заняття по ботанiки, екологii, фiзiологii рослин, кормо виробництва, садiвництва.
Загальна площа ботанiчного саду 17,5 га, а площа закритого ТСрунту тАУ бiля 1,5 тис м2, куди входять оранжерея тропiчних, субтропiчних рослин i теплицi.
Колекцiйний фонд ботанiчного саду нараховуi:
колекцiю дерев i кущiв, яка представлена 370 видами, сортами i формами;
колекцiiю тропiчних i субтропiчних рослин, яка представлена 400 видами;
колекцiiю раритетних видiв тАУ 45 видiв;
колекцiiю лiкарських i iнших рослин тАУ 110 видiв;
колекцiiю одно-, дво- та багаторiчних рослин, яка нараховуi 200 видiв.
Розпочато роботу по створенню плодового саду голландськоi селекцii.
Ботанiчний сад i iнiцiатором впровадження в зелене будiвництво нових видiв декоративних рослин.
З iсторii КамтАЩянець-Подiльського ботанiчного саду вiдомо:
в 1925 роцi були закладенi першi ботанiчнi дiлянки при РЖнститутi Народноi освiти;
в 1927 роцi тАУ видаiться перший список насiння для обмiну з iншими ботанiчними садами;
1928 рiк тАУ створюiться ботанiчний кабiнет при сiльськогосподарському iнститутi;
1 жовтня 1930 року тАУ Народний комiсарiат освiти Украiни видiляi КамтАЩянець-Подiльський ботанiчний сад в окрему науково-дослiдну установу. Перший директор i засновник Гаморак Н.Т., професор.
1931-1933 роки тАУ проводиться велика науково-дослiдна робота з фiзiологii рослин геоботанiки, фiтопатологii, аклiматизацii. Органiзовано такi вiддiли:
вiддiл фiзiологii та аклiматизацii;
систематики та геоботанiки;
лiкарських та технiчних культур;
1932 рiк тАУ пiдпорядкування саду Вiнницькому обласному вiддiлу народноi освiти;
1944 рiк тАУ пiслявоiнна вiдбудова ботанiчного саду;
1962 рiк тАУ розпорядження Мiнiстерства освiти УРСР, постановою виконкому Хмельницькоi облради ботанiчний сад вiддiлено як КамтАЩянець-Подiльський обласний ботанiчний сад Мiнiстерства освiти УРСР;
1963 рiк тАУ розпорядженням Ради Мiнiстрiв УРСР №1180 вiд 17.03. 1963 року надано статус "памтАЩятка природи республiканського значення";
1983 рiк тАУ Постановою Ради Мiнiстрiв УРСР №311 вiд 22.07. 1983 року ботанiчному саду присвоiно статус "КамтАЩянець-Подiльський державний ботанiчний сад";
1996 рiк тАУ рiшенням Х сесii КамтАЩянець-Подiльськоi мiськоi ради ХХРЖРЖ скликання №46 вiд 23.05. 1996 року та рiшенням виконавчого комiтету КамтАЩянець-Подiльськоi мiськоi ради №558 вiд 04.06. 1996 року ботанiчний сад з 01.07. 1996 року передано Подiльськiй державнiй аграрно-технiчнiй академii зi статусом "памтАЩятка природи загальнодержавного значення";
за перiод 1996-2000 роки iнструктовано 33 види рослин.
Спiвробiтники ботанiчного саду спiльно з науковцями ПДАТУ проводять роботу по збереженню та вивченню генофонду природноi та культурноi флори на основi живих колекцiй i експозицiй.
Першим директором КамтАЩянець-Подiльського ботанiчного саду був професор Гаморак Нестор Теодорович, який являiться його засновником. [8]
У КамтАЩянець-Подiльському ботанiчному саду ростуть на вiдкритiй мiсцевостi релiктивних рослин як: Гiнкго дволопатеве, Тюльпанове дерево, Тис ягiдний, Магнолiя тубос, Метасеквойя глiптостробусовидна або китайська та iн.
Гiнкго дволопатеве (на лат. Ginkgo biloba) належить до вiддiлу голонасiнних рослин, класу Гiнкговиднi, або Гiнкгопсиди, порядку Гiнкговi, родини Гiнкговi, родом Гiнкго i i iдиним, монотипним нинi на Землi видом.
У минулому представники гiнкгових були численними i поширеними по всiй пiвнiчнiй пiвкулi. Максимуму свого розвитку гiнкговi досягли в Юрi. На сьогоднiшнiй день в природному станi лише в важкодоступних гiрських районах Схiдного Китаю (гори Дянь Му-Шань), де утворюють мiшанi лiси. Гiнкго здавна культивуiться бiля древнiх буддiйських храмiв та iсторичних памтАЩяток i вважаiться священним деревом. Як древнiй релiкт Землi гiнкго успiшно вирощують з насiння в ботанiчних садах та дендропарках багатьох краiн свiту; в Украiнi тАУ в Криму, в Закарпаттi, майже в усiй рiвниннiй частинi.
Гiнкго тАУ високi (30-40 м. заввишки) дводолене листопадне довговiчне дерево з пiрамiдальною кроною, вкорочене i видовженими пагонами. Листки черешковi, з вiялоподiбною, здебiльшого дволопатевою шкiрястою пластинкою. Жилкування листкiв дихотомiчне.
Насiннi зачатки зiбранi по два (iх може бути до 7-15) на загальнiй нiжцi, при iх основi i валик, або комiрець. Мiкроспорофiли гiнкго зiбранi в звивистi стробiли, або сережки. Рослина вибаглива до ТСрунту, свiтлолюбна.
Дерева гiнкго здебiльшого використовуються з декоративною метою. Насiння та листки гiнкго широко використовуються в медицинi i парфумерii, пiдсмажене чи вiдварене ядро насiння вживаiться як харчовий продукт.
Тюльпанове дерево або Лерiодепдрон тюльпановий (на лат. Leniodendron telipipera) належить до класу Магнолiопсиди, або Дводольнi, пiдкласу Магнолiiди, порядку Магнолiiквiти, родини Магнолiiвi, роду Лiрiодендрон.
На батькiвщинi (схiд Пiвнiчноi Америки) це дерево першоi величини. Часом його величина досягаi 75 м. при обхватi 10 м. . Жодне дерево в схiдних районах США не може змагатись по могутностi й грацiозностi з тюльпановим деревом. Його прямi свiтлокорi колоноподiбнi стовбури пiдносяться на десятки метрiв. Листки простi, але листковi пластинки не цiлiснi, а лопатевi з виiмкою на верхiвцi, за формою схожi на лiру. Квiтки оранжево-жовтi, червонуватi великi (до 20 см. дiаметром). Плiд тАУ багатолистянка. Пiсля дозрiвання плоди розкриваються i насiнини звисають на довгих ниточках тАУ виростах шва.
Тюльпанне дерево вироджено в культуру i суспiльно iнтродуковано в Украiнi та iнших краiнах. Може зростати там, де i магнолiя. Цвiте в травнi-червнi.
Магнолiя тубос (на лат. Magnolia tubos) належить до класу Магнолiолиди, або Дводольнi, пiдкласу Магнолiiди, порядку Магнолiiцвiтнi, рослини Магнолiiвi, роду Магнолiя.
Магнолiя тубос маi простi листки з черговим листорозмiщенням з прос листками. Нормальна довжина листкiв 20-40 см. . На фонi яскравоi зеленi добре гармонують великi бiлi квiти магнолii з простою оцвiтиною. Плiд тАУ збiрна листянка. Цвiте в квiтнi-травнi. Квiти мають приiмний i дуже сильний запах.
Тис ягiдний, або негнiй тАУ дерево (на лат. Taxus baccata) належить до класу Хвойнi або Пiнопсиди, пiдкласу Хвойнi, або Пiниди, пiдряду Тисовi, родини Тисовi, роду Тис.
Це дерево до 10-15 м. заввишки, або найчастiше великий розлогий кущ. Росте в гiрських лiсах РДвропи, на схiд до Карпат включно, а також в горах Криму i Кавказу.
Деревина тису червона i i чудовим матерiалом для будiвельних, столярних, токарних робiт. Заради цiii цiнноi деревини, яка досить стiйка проти гнiття i легко полiруiться, тис майже всюди було винищено ще в XVII-XVIII столiттi. В Украiнi тис зберiгся в лiсах Прикарпаття (заповiдний тисовий гай в урочищi Княждвiр РЖвано-Франкiвськоi областi) в Карпатах i гiрському Криму. Культивуiться в ботанiчних садах i парках як декоративне дерево. Охороняiться. Внесений в Червону книгу Украiни.
Рослина маi алкалоз токсин, тому i отруйною. Нема токсину лише в принасiннику.
Листки у тису черговi, лiнiйнi, матовi, з трохи загорнутими краями. На кiнцях корогинних, дуже редукованих пазушних пагонiв розмiщеннi поодинокi шишки. Вiсь пагона вкрита дрiбними, спiрально розташованими лусочками. На верхiвцi i один насiнний зачаток. Насiнина овально-яйцеподiбна, 5-8 мм. завдовжки та 4-5 мм. завширшки, з твердою темно-коричневою оболонкою. Насiнина оточена мтАЩясистим келихоподiбним червоним при насiнником-арелюсом.
Метасеквойя глiтострибусовидна, або китайська (на лат. Metasequaja glyptostroboides) належить до класу Хвойнi, або Пiнопсиди, пiдкласу Хвойнi, або Пiнiди, порядку Кiпарiсовi, родин Таксодiiвi, роду Метасеквойя.
Метасеквойя китайська тАУ це дерево до 30-35 м. завишки i до двох метрiв у дiаметрi. Древнiй релiкт, що зустрiчаiться у природному станi тiльки в Китаi. Листки у цiii рослини дворяднi, лiнiйнi, на зиму опадають; опадають навiть пагони. Шишки маже круглястi, до 2 см. в дiаметрi, на довгих нiжках. Метасеквойя вирощуiться в багатьох ботанiчних садах свiту. В Украiнi успiшно росте вiд Ялти до Киiва. В 20 рокiв досягаi 20 м. заввишки i до 1,5 м. в обхватi стовбура. Шишки зтАЩявляються на 6-9 роцi i дають схоже насiння.
Усi рослини в саду були посадженi протягом 1936-1937 рокiв [4].
КамтАЩянець-Подiльський ботанiчний сад вiдiграi велику роль у збереженi i збагаченi бiоресурсiв Подiлля. За час його iснування iнтродуковано майже 150 видiв рослин. Такий сад i науково-дослiдною дiлянкою та методичною установою, де дiють секцii дендрологii флори й рослинностi, квiтництва. [10]
На уроках ботанiки та морфологii рослин релiктовi види рослин можна застосовувати як навчальний матерiал по таких темах: "Вегетативнi органи рослин", зокрема при вивченi будови листкiв i iх рiзноманiтностi, при вивченнi вiддiлу Покритонасiннi з тем "Значення покритонасiнних рослин у природi й життi людини", "Характеристика класiв i окремих родин", "Сiльськогосподарськi, лiкарськi, декоративнi рослини". У вiддiлi Голонасiннi вивчаються такi теми як: "Рiзноманiтнiсть голонасiнних рослин", "Значення у природi та в життi людини". Такi рослини як гiнкго дволопатевий, тис ягiдний та iншi релiкти можуть слугувати наочним матерiалом у вивченнi рослинного свiту.
На уроках екологii пiд час вивчення з роздiлу бiологii "Органiзми i середовище iснування" використання релiктових рослин буде дуже доцiльним, оскiльки на них можна навести приклади при розглядi "Охорона природи", "Розселення рослин у природi".. [11].
Тема: Рiзноманiтнiсть голонасiнних рослин, значення iх у природi та життi людини.
Мета: Ознайомити учнiв з основними представниками видiв голонасiнних рослин, сформулювати основнi поняття:
розвинути пiзнавальний iнтерес до рослин уяву;
виховувати науковий свiтогляд, бережливе ставлення до природи.
Обладнання: Гербарнi екземпляри рiзноманiтних видiв голонасiнних рослин, фотографii.
Тип уроку: Засвоiння нових знань.
Хiд уроку.
РЖ. Органiзацiя класу (1 хв)
РЖРЖ. Мотивацiя навчально-пiзнавальноi дiяльностi (1 хв)
РЖРЖРЖ. Повiдомлення теми i мети уроку (1 хв)
IV. Вивчення нового матерiалу (30 хв)
Мiкроструктура уроку.
Рiзноманiтнiсть голонасiнних (розповiдь)
Значення голонасiнних рослин в життi людини (розповiдь-бесiда)
1. За зовнiшнiм виглядом сучаснi голонасiннi дуже рiзноманiтнi. Серед них i тi, що представленi незначною кiлькiстю, або навiть одним видом (наприклад гiнкго), а також тi, якi i досить численними (наприклад хвойнi).
Цiкавою рослиною з вiддiлу голонасiнних, що збереглися до нашого часу, i гiнкго дволопатевий тАУ дерево, яке ботанiки називають "типовим викопним". Цей вид iснуi ще з мезозою, коли вiн був однiiю з важливих лiсоутворюючих рослин. У природних умовах гiнкго зберiгся лише в Китаi, а в культурi поширений по всьому свiту. РД вiн i в Украiнi, вирощуiться в ботанiчних садах i парках майже в усiх обласних центрах. Гiнкго тАУ дводомна рослина, сягаi 30 м. заввишки. Листки у нього довгочерешковi з довголопатевою платинковою i дихотомiчним жилкуванням, опадають кожного року восени. Насiнина у гiнкго маi мтАЩясистий придаток срiблясто-оранжевого кольору, через що в Японii цю рослину називають "срiблястим абрикосом". (мал. .1).
Не менш своiрiдною i i вельвiчiя дивна, яка росте тiльки в пустелях на пiвденному заходi Африки.
У помiрних i холодних зонах найчастiше голонасiннi представленi хвойними, або шишконосними рослинами. Обидвi назви пiдкреслюють особливостi будови цих рослин. До них належить сосна, ялина, ялиця, туя, яливець, кедр, кипарис, секвойя, тис тощо. Багато з них i релiктовими i ендемiчними видами. У пiвденнiй пiвкулi хвойнi представленi араунаторiями, подокарнусами, агатисами та iн (мал. .2).
До хвойних належать також i кордiiти, якi давно вимерли i вiдiгравали велику роль у формуваннi камтАЩяного вугiлля.
2. Голонасiннi мають надзвичайно важливе значення у природi i життi людини. Вони утворюють лiси, а лiси тАУ це легенi нашоi планети, оскiльки збагачують атмосферу планети, очищують повiтря.
Де ще використовують голонасiнних рослин?
Цi рослини i основним джерелом деревини, яка i не тiльки паливом, а й сировиною для багатьох галузей промисловостi. РЖз деревини хвойних одержують живицю, скiпiдар, смоли, бальзами, дубильнi речовини, ацетон, глiцерин, ванiлiн, спирт, терпантин, целофан, пластмаси, штучний шовк, штучну шкiру тощо. РЗi використовують також у будiвництвi, суднобудуваннi..
Неабияке значення мають голонасiннi в озелененнi населених пунктiв.
Крiм того у рiзних народiв вони мають певну символiку [12, 13]
V. Узагальнення i систематизацiя знань (8 хв).
Усне опитування за запитаннями:
Чому гiнкго називають "живим викопним"? Охарактеризуйте його.
Якi рослини з вiддiлу голонасiнних називають хвойними, або шишконосними? Наведiть приклади.
Яке значення голонасiнних у природi?
Де використовуi людина голонасiннi?
VРЖ. Пiдведення пiдсумкiв уроку (3 хв).
VРЖРЖ. Повiдомлення домашнього завдання (2 хв)
Тема: Охорона видового рiзноманiття органiзмiв.
Мета: Ознайомити учнiв з видовим рiзноманiттям органiзмiв, що потребують охорони, сформулювати основнi поняття i термiни;
навчити учнiв самостiйно працювати iз лiтературними джерелами, висловлювати власнi думки;
виховувати бережливе ставлення до природних багатств.
Обладнання: Пiдручники, гербарнi зразки рослин, зошити, ручки.
Тип уроку: Комбiнований з елементами лабораторноi роботи.
Хiд уроку.
РЖ. Органiзацiя класу (1 хв)
РЖРЖ. Мотивацiя навчально-пiзнавальноi дiяльностi (1 хв)
РЖРЖРЖ. Актуалiзацiя опорних знань учнiв (5 хв). Усне опитування за запитаннями:
Дайте визначення екологii як науки?
Що розумiють пiд словами "охорона природи"?
Як уникнути глобальноi екологiчноi кризи?
Як екологiчнi знання застосовуi у своiй практичнiй дiяльностi?
IV. Повiдомлення теми i мети уроку. (1 хв)
V. Вивчення нового матерiалу (20 хв)
Розповiдь:
1. Якi основнi напрямки збереження видового рiзноманiття органiзмiв?
Ми вже згадували, що збереження i полiпшення стану навколишнього природного середовища неможливе без збереження видового рiзноманiття органiзмiв, якi населяють нашу планету. Для цього потрiбно всебiчно вивчити видовий склад рiзних регiонiв Землi, придiляючи особливу увагу тим видам, яким загрожуi зникнення. На пiдставi цих дослiджень розробляють основи рацiонального використання видiв, за якою iхнi популяцii могли б вiдновлювати свою чисельнiсть. З метою збереження видового рiзноманiття, уряди рiзних краiн приiдналися до розробленоi МСОП Всесвiтньоi стратегii охорони природи. РЗi теоретичною базою i розумiння того, що кожний вид органiзмiв i необхiдним i унiкальним компонентом бiосфери.
Важливiсть охорони бiологiчного рiзноманiття пiдкреслюi i ратифiкована урядами рiзних краiн "Конвенцiя про охорону бiологiчного рiзноманiття" (1997 р)
Для реалiзацii цих документiв розроблено Нацiональну програму збереження бiологiчного рiзноманiття Украiни на 1998-2015 рр.
З прийняттям цих документiв розпочато новий етап в охоронi довкiлля i його мешканцiв. Згiдно з ним бiологiчне рiзноманiття Украiни слiд охороняти, як нацiональне багатство; його збереження i рацiональне використання i важливою умовою стабiльного розвитку краiн.
2. Що таке Червона книга?
Це список рiдкiсних i зникаючих видiв органiзмiв, що потребують охорони. Одночасно проводиться робота iз складанням так званих Чорних спискiв видiв, якi зникли з нашоi планети, починаючи з 1600 року.
3. Що таке Зелена книга Украiни?
Книга, до якоi заносять рiдкiснi й типовi для певноi мiсцевостi рослиннi угрупування, якi потребують особливого режиму iхнього використання.
4. Основнi типи природних територiй це: заповiдники (природнi та бiосфернi), нацiональнi природнi парки, заказники.
VРЖ. Узагальнення i систематизацiя знань (13 хв)
Лабораторна робота.
Тема: Вивчення морфологiчного критерiю виду на прикладi релiктових рослин.
Обладнання i матерiали: Гербарнi зразки рослин.
Хiд роботи: Розглянути гербарнi зразки кiлькох (2-3) видiв рослин. Записати iхнi науковi назви i охарактеризувати за особливостями зовнiшньоi будови (стебло, листки, плоди, насiння, квiтки).
VРЖРЖ. Пiдведення пiдсумкiв уроку (3 хв)
VРЖРЖРЖ. Повiдомлення домашнього завдання (2 хв)
Тема: Особливостi розвитку рослинного свiту. Значення рослин в життi людини.
Мета: Ознайомити учнiв iз особливостями розвитку рослинного свiту, рiзними факторами впливу на рослиннiсть;
навчити учнiв самостiйно працювати на уроцi, висловлювати своi думки;
розвинути увагу, уяву, мислення;
виховувати бережливе ставлення до природи, впевненiсть в собi i власних знаннях.
Обладнання: Зошити, ручки, лiнiйки, визначник рослин.
Тип уроку: Екскурсii.
Хiд уроку.
РЖ. Органiзацiя класу (1 хв)
Сьогоднi ми продовжимо наше знайомство iз Царством рослин i пiдемо на екскурсiю в ботанiчний сад.
РЖРЖ. Мотивацiя навчально-пiзнавальноi дiяльностi (2 хв)
Перш за все ви маiте розписатися по техницi безпеки в журналi та пригадати правила поведiнки в природi.
У ботанiчному саду зростаi велика кiлькiсть рослин. Ми маiмо вивчити особливостi розвитку рослинного свiту на прикладi рослин-релiктiв, а також iх значення у життi людини
РЖРЖРЖ. Повiдомлення теми i мети уроку-екскурсii (1 хв)
IV. Проведення екскурсii (35 хв)
1. Розповiдь учителя по дослiджувальних обтАЩiктах природи. Ознайомлення з маршрутом.
Це рослини, що i свiдками природи минулого, тобто дiйшли до нас з минулих епох i не втратили свого розвитку. Вони i iдиними i неповторними видами на нашiй планетi.
Кiлькiсть релiктiв обмежена, тому iх треба оберiгати i розмножувати.
До релiктових рослин належать гiнкго дволопатеве, магнолiя тубос, метасеквойя, тюльпанове дерево, тис ягiдний та iншi.
Будь яка рослина, ii не живе i живе оточення нерозривно повтАЩязане одне з одним i знаходиться в постiйнi взаiмодii.
На кожну рослину дiють фактори неживоi природи тАУ абiотичнi фактори (свiтло, тепло, вода, повiтря, мiнеральнi речовини).
У свою чергу рослини змiнюють навколишнi середовище: повiтря, грунт, водний баланс, клiмат.
Уся рiзноманiтна дiяльнiсть людини, що може призводити до змiн природи, середовища, життя рослин, впливаi на них як позитивно, так i негативно (антропогенний фактор).
2. Завдання екскурсii:
Найти i визначити кiлькiсть особин тюльпанового дерева та видiлити з них молодi i дорослi особини. Виявити iх пристосування до навколишнього середовища та абiотичних факторiв.
Знайти на дослiджувальнiй дiлянцi популяцii релiктових видiв рослин.
Вияснити мiсце зростання та поширення древнiх видiв рослин, що наявнi в саду [14].
Заповнити таблицю
| Види рослин (назва) | Число особин кожного виду | Яруснiсть | Фаза розвитку | Морфологiчнi особливостi (листя, стебла, квiтiв. .) | Розповсюдження плодовi насiння |
| | | | | |
V. Узагальнення i систематизацiя знань (4 хв).
Помiркуйте, яке значення мають вивченi вами сьогоднi рослини в життi людини?
Яка особливiсть розвитку цих рослин?
VРЖ. Пiдведення пiдсумкiв уроку (1 хв)
Чи взнали ви сьогоднi щось нове, цiкаве? Якi форми роботи сподобались? Що хотiли б ви дiзнатися на наступний раз?
VРЖРЖ. Повiдомлення домашнього завдання (1 хв)
Тема: Листок та його будова. Рiзноманiтнiсть листкiв.
Мета: Розкрити будову листка, закрiпити вмiння розрiзняти листки за формою листковоi пластинки тощо;
розвинути вмiння аналiзувати, узагальнювати;
виховати пiзнавальну активнiсть, культуру спiлкування
Обладнання: Пiдручники, гербарнi зр
Вместе с этим смотрят:
WEB-дизайн: Flash технологии
РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському
РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня
РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури
РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi