Шляхи формування навичок калiграфiчного письма

(реферат)

Уроки письма в перiод навчання грамоти надзвичайно складнi за своiю структурою та навчальним навантаженням. Враховуючи вимоги програми, згiдно з якою першокласники пишуть протягом уроку не бiльше 7 хв., вчитель добираi матерiал iз розвитку мовленнiвоi дiяльностi: слухання - розумiння (аудiювання), говорiння, формуi уявлення про читання, забезпечуi пiдготовчi вправи для письма (малювання, штрихування, обведення, друкування), логiко-мовленнiву дiяльнiсть школярiв.

Як вiдомо, увага шестилiтньоi дитини дуже нестiйка, а тому вчитель маi постiйно змiнювати види дiяльностi, проводити рiзнi та цiкавi фiзкультхвилинки, створювати iгровi ситуацii, рольово-сюжетнi, тематичнi iгри. Але яким би не був важким урок письма, на ньому обовтАЩязково слiд видiлити хоч декiлька хвилин естетичному вихованню.

Щоб навчити дiтей молодшого шкiльного вiку красиво писати, слiд дотримуватися таких умов:

1. Бажання i вмiння бачити перед собою перш за все особистiсть учня: делiкатнiсть i доброзичливiсть, теплота й повага до гiдностi дитини, а також неабияке терпiння. Бути вимогливим, але й щедрим на похвалу: найменшi зрушення в кращий бiк слiд бачити, а невдачi - гасити новими вправляннями, з переконливою вiрою в можливостi школяра. РЖ коли на сторiнцi зошита в учня з'являiться "жива" п'ятiрка з букетом квiтiв, а також улюбленi героi художнiх книг та мультфiльмiв: Буратiно чи Нiльс, Чебурашка чи Пацик "промовляють" приязнi слова, "радiють" успiхам учня, то вони окрилюють дитину, викликають бажання працювати ще краще.

Зошити треба перевiряти щоденно. Новий зошит дозволяти заводити тiльки в разi дописання старого.

Всi записи вчителя - на дошцi, в зошитi школяра, в щоденнику - мають бути взiрцем.

Тренувальнi вправи з краснопису повиннi бути як спiльнi для всiх учнiв (робота на уроцi), так i диференцiйованi - написанi класоводом кожному вихованцевi червонi зразки, враховуючи iндивiдуальнi недолiки кожного учня.

Щомiсяця запровадити контрольну роботу з краснопису. Це маi бути урок написання зорового диктанту, але коли перед класом ставиться завдання перевiрити успiхи з калiграфii, вiн сприймаiться дiтьми зовсiм по-iншому i даi велику користь.

Навчання краснопису починаiться з парти. Парта повинна вiдповiдати всiм вимогам, якi пропонуi медицина, бо це насамперед здоров'я дитини. РЖ потiм весь час стежити, щоб дiти правильно сидiли, бо вiд цього залежить як збереження нормальноi постави дитини, так i написання лiтер.

Красиве письмо залежить i вiд вiдповiдного розмiщення зошита, що так важливо для збереження зору нахилу лiтер. Також той, хто пише, перш за все повинен вмiти тримати ручку: трьома пальцями - великим, вказiвним i середнiм. Власне, двома пальцями (великим i середнiм), а вказiвний лише плавно лягаi на ручку, i якщо ви його пiднiмете, а ручка не випадаi, то це значить, що тримаiте ви ii правильно. При цьому права рука спираiться на частину мiзинця, що даi змогу iй вiльно, поступово, в мiру заповнення рядка рухатися вправо. Дивлячись на картину А.РЖ. Кримського "Портрет", де зображений Л.М. Толстой за письмовим столом пiд час роботи над романом "Война и мир", можна сказати про iдеальнi поставу й положення ручки генiального майстра слова, крiм, безумовно, всiх iнших цiнностей художнього полотна.

РЖнодi можна почути вiд батькiв: "Мою доньку (сина) немаi сенсу вчити краснопису, бо i я погано пишу, i моi рiднi також.." Практика показуi, що ця думка помилкова. Щоправда, однi учнi навчаються швидше, iншi повiльнiше, але в тому, що успiхiв може досягти кожен, - немаi сумнiву.

Варто, особливо на перших порах навчання краснопису, щоб учнi класу писали однаковими ручками, чорнильними або кульковими. Особливо шкiдливо для вироблення калiграфiчного письма, коли учень пише сьогоднi чорнильною ручкою, а вчора писав кульковою, бо тримати iх треба по-рiзному, навiть тиснути на ручку по-рiзному. Тим часом дiти однаково i тримають, i тиснуть, а вiд цього страждаi письмо.

Зрозумiло, що краснопис маi займати чiльне мiсце i в 1-му, i в 2-му, i в 3 класi. Вважаiмо, що важливо в 1 класi користуватися генетичним методом навчання калiграфii, який полягаi в тому, що:

письмо лiтер обов'язково пiдготовлюiться попереднiм письмом елементiв;

дiти навчаються краснопису за наростанням труднощiв написання лiтер.

Корисним i i ритмiчний метод, який широко використовуiмо протягом усiх трьох рокiв навчання. Цiннiсть його полягаi в тому, що вiн сприяi розвитку плавного письма, прискоренню його темпу в учнiв, якi повiльно пишуть, розвиваi чiткiсть i впевненiсть рухiв, необхiдних для вироблення навичок красивого письма. Тактування вносить пожвавлення в роботу класу i дисциплiнуi його.

Всi елементи, якi пишуться вгору чи вбiк, припадають на тАЮiтАЭ а вниз - "раз, два, три". Наприклад, буква п: тАЮраз i, два i". При користуваннi ритмiчним методом потрiбно враховувати:

Письмо пiд лiчбу (в 1 класi) можна починати пiсля того, як учнi засвоiли накреслення букви без рахунку.

Лiчба даiться вчителем, окремими учнями, а в деяких випадках i хором, рахунок орiiнтують на тих, хто пише в середньому темпi, з поступовим, ледве помiтним прискоренням при переходi до кожного наступного етапу (таким шляхом учнi пiдготовляються до скоропису).

На одному уроцi ритмiчний метод не варто використовувати довгий час, обов'язково повиннi бути iнтервали, якi заповнюються спокiйним письмом без лiчби, бо воно вимагаi вiд учня великого напруження сил, уваги.

Швидке написання слiв досягаiться не лише зменшенням висоти лiтер, а й умiнням дiтей правильно з'iднувати iх. Правильне сполучення букв даi змогу мiнiмально вiдривати ручку вiд паперу, а також робить лiтери стрункiшими. Слiд звертати увагу на те, що окремi учнi копiюють дорослих навiть почерком i, на жаль, не завжди вдало.

Уроки письма мають значнi можливостi в естетичному вихованнi першокласникiв. Це i гарно побудованi вiршики, естетично оформленi малюнки, використання музики пiд час фiзкультхвилинки, не кажучи вже про навчання самого письма. Можна з впевненiстю сказати, що i записана дiтьми буква "о" буде естетично гарною.

Одним з головних завдань початковоi школи i планомiрна i систематична роботи з формування калiграфiчного письма. Тому добрих результатiв домоглися використанi iгровi ситуацii. Створена казка "У писемнiй краiнi веселих лiнiй" даi можливiсть дiтям бачити, як на паперi оживають елементи лiтер i складаються в новi букви, а кожна лiтера повтАЩязана з другою, i ii частиною або початком. Дiти не тiльки памтАЩятають створення кожноi букви, а навiть визначають ii характер, коли уявляють (за допомогою музичного супроводу) настрiй кожноi лiнii, яку використовують для написання лiтери.

Перед написанням - мускульне тренування рук. А ще - знаходження безлiчi цiкавих предметiв, iстот, пейзажiв, у яких схованi букви.

Наприклад, у зображеннi одного тiльки метелика дiти знайшли i велику букву Е, i букви З, Н, В, Ч, Й. Малюнки можуть малювати i дiти. А тепер не запамтАЩятати таку букву або переплутати ii з iншою неможливо!

До помилок, що впливають на оцiнювання грамотностi, належить злиття графем. Неправильне поiднання приводить до орфографiчних помилок. Для запобiгання цьому можна видiлити 5 типiв поiднань мiж буквами:

нижнi поiднання - "виставили ногу в танцi" - ома

нижнi поiднання - "хвиля" - лм;

пряме поiднання - "подали одне одному руку" - ин;

верхнi поiднання - "носик чайника" - ао;

верхнi поiднання - "всi ляльки" - он.

Засвоiння поiднань та використання на письмi з коментуванням забезпечуi гарне калiграфiчне письмо, а також даi змогу уникнути багато помилок. Як приклад формування у дiтей гарного почерку подаiмо фрагмент казки "У писемнiй краiнi веселих лiнiй".

Веселий нулик 0 пiшов гуляти до лiсу. Там було дуже гарно! Вiн так пильно все розглядав, що не помiтив, як йому назустрiч бiгла (маленька паличка з заокругленням). Вони зiткнулися i вигукнули: "а!" Так склалася буква "а".

РЖ жила в хатцi бiля озера. Хатка була велика, красива. Озеро яскраве, тепле. Але було дуже сумно гратися однiй. Та одного разу до неi прийшла сестриця (маленька паличка з заокругленням). Вирiшили вони жити разом, бо так було веселiше. Так склалася буква "и", яка допомагала писатися словам, щоб i вони не були самотнi:

стiл - столи; лялька - ляльки;

весна - весни; пташка - пташки.

Буква и пiшла до озера ловити рибу. Опустила ногу. А на дворi лiто, спека, вона протяжно сказала: "у!"

(велика похила паличка) зробила собi у перукарнi зачiску. Коли вона йшла по дорозi, всi знайомi казали "Ух!".

Велика посварилася з своiю подругою. Вернулися одна до одноi спиною i не розмовляють день, два, тритАж

А що ж вони не подiлили? Пасок до плаття у них один на двох. Перша кричить: "Мiй!", друга не вiддаi. Не подiлили, тому носять разом. (А)

РЖ прийшла до РЖ, подала iй руку i промовила: "Давай дружити, ну!" (Н).

Три на святi танцювали всi разом, та так довго, що iх нiхто розтАЩiднати не змiг. (Т).

Саме такi та iншi казковi моменти допомагають дiтям не лише краще вивчити букви та запамтАЩятати iхнi написання, а ще й забезпечують естетичне виховання дiтей. А в багатьох дiтей воно взагалi знаходиться на рiвнi нижчому за 0. Тому саме вчителю слiд займатися цiiю важкою, але дуже потрiбною роботою. Особливе мiсце у системi естетичного виховання займаi iндивiдуальна робота з дiтьми. Вона iнколи буваi необхiдною, вчителевi обовтАЩязково слiд пильнувати, кому потрiбна допомога.

Калiграфiчне письмо маi велике значення в життi молодшого школяра, тому ним треба займатися серйозно i вдумливо. Навчання калiграфiчного письма i систематична робота над формуванням почерку учнiв - одне з головних завдань школи. Перiоди процесу навчання письма молодших школярiв збiгаються в назвi з читанням: добукварний (пiдготовчий), букварний i пiслябукварний перiоди.

Добукварний перiод триваi вiд 12 до 16 днiв. За цей час вчитель повинен провести понад 16 урокiв письма. У цей перiод школярi вчаться правильно сидiти за партою, тримати ручку, класти зошит на парту та користуватися ним; засвоюють розлiновку зошита, вчаться орiiнтуватися на його сторiнках. Практично дiти привчаються виконувати вказiвки вчителя: провести лiнiю злiва направо, зверху вниз, похило, вище, розташовувати в робочому рядку елементи букв.

У шестилiток розвиваiться окомiр, моторика дрiбних м'язiв, вмiння координувати рухи руки, пальцiв, передплiччя. Спочатку рекомендуються вiдповiднi вправи - графiчне зображення простих за формою предметiв. Отже, пiдготовчими вправами до письма i малювання простих предметiв, поiднаних iз штриховкою; малювання бордюрiв, складання орнаментiв i вiзерункiв; написання лiнiй прямих, похилих, пiвовальних, овальних, хвилястих; письмо елементiв букв.

РЖз введенням у початкових класах школи спрощеного рукописного шрифту необхiдно домогтися вiд учнiв письма тiльки пiд нахилом у правий бiк. Для цього насамперед треба, щоб дiти засвоiли три правила, якi розкритi в загальнiй методицi: посадка учня пiд час письма, положення зошита пiд час письма, вмiння тримати ручку. Крiм цього, учнi мають оволодiти четвертим правилом - ведення штриха (основноi лiнii) зверху вниз або перпендикулярно до лiнii грудей.

Розглянемо методику навчання письма в добукварний перiод навчання грамоти. В цей час проводять пiдготовчi вправи до письма з дiтьми-першокласниками. Такi вправи передбачають:

малювання, поiднане iз штриховкою;

письмо бордюрiв;

письмо елементiв букв.

Усi пiдготовчi вправи мають бути тiсно пов'язанi з методикою навчання графiки письма у початкових класах загальноосвiтньоi школи. Матерiал до цих вправ з калiграфii слiд добирати з урахуванням його освiтнiх i виховних завдань.

До першого виду вправ вiдносять малювання з штриховкою. Цi вправи мають своi етапи: робота з готовою формою, поданою в зошитi i самостiйне малювання предметiв i штриховка iх.

Першi вправи повиннi бути пов'язанi з рiзною формою предметiв: прямокутникiв, кругiв, елiпсiв тощо. Краще таку роботу проводити в зошитах з друкованою основою, де дiти штрихують рiзнi малюнки i цим самим готують руку до письма елементiв букв. Школярi сприймають форму предмета, його положення в просторi, розмiщення на аркушi паперу, засвоюють напрям руху руки, поняття "лiворуч, праворуч, уверх, униз.. ". Пiсля того, як дiти навчилися орiiнтуватися i штрихувати готовi контури, можна включати самостiйне зображення фiгур з прямих та ламаних лiнiй i розфарбовування iх, а також виконання кругових штрихiв (в зошитах з розлiновкою №3). Наприклад: "Дiти, намалюiмо вiкно (грушу, прапорець, книжку) i заштрихуiмо його за зразком", - говорить учитель (див. мал).

Мал.

Виконання пiдготовчих вправ такого типу (малювання iз штриховкою) потрiбно проводити весь час у пiдготовчий перiод, особливо на початку уроку. Такi вправи допоможуть дiтям правильно писати елементи букв.

Написання елементiв букв - це iнший вид пiдготовчих вправ до письма. Вiд того, як вчитель навчить дiтей писати основнi та допомiжнi елементи, залежить в подальшому написання самоi букви. Дiти мають набути сталих навичок письма основних елементiв букв.

В методицi навчання письма видiляють 9 основних елементiв та декiлька додаткових. Додаткових елементiв букв i чотири. Це тi, якi зустрiчаються найчастiше в писемному зображеннi, але, крiм названих, ми будемо спостерiгати й iншi додатковi елементи, якi пояснимо разом з написанням букв. Коротка петля зустрiчаiться у буквах Ц, ц, Щ, щ. Необхiдно прослiдкувати, щоб мiсце перетину петлi було саме на нижнiй рядковiй лiнii. Вона маi бути зовсiм маленька, зливати петлю або зламувати ii не можна. Петля займаi третину широкого рядка.

Переднiй плавний елемент зустрiчаiться в буквах Л, л, М, м, Я, я. Починаiмо його писати трошки вище нижньоi рядковоi лiнii i пишемо злегка прогнуту вниз лiнiю, торкнувшись нижньоi рядковоi, а потiм ведемо вверх-управо на ширину букви до верхньоi рядковоi лiнii.

Верхнiй елемент великоi та малоi букви Й, й пишеться трохи вище верхньоi рядковоi лiнii або верхньоi надрядковоi. Сам елемент - це трошки вигнута лiнiя, пишеться вона мiж основними лiнiями букви. Написання гострого елемента, початкового заокруглення та окремих верхнiх елементiв розглядатимемо при поясненнi кожноi букви зокрема.

Таким чином, ми звернули увагу в цiлому на структуру основних та окремих додаткових елементiв, а також на методику пояснення при написаннi iх.

Усi заняття з письма у пiдготовчий перiод навчання грамоти дiтей початковоi школи мають завершуватися такими питаннями:

Якi елементи букв ми писали сьогоднi на уроцi? (Яка була мета уроку?)

Який новий елемент букв ви вивчили? Назвiть його.

Для чого ми вчимося писати елементи букв?

Як пишеться той чи iнший елемент букви? Пояснiть.

Назвiть основнi вимоги до написання цього елемента.

Вважаiмо, що пiдготовча робота вимагаi великоi уваги вчителя до написання букв. Вона виражаiться в основному в механiзмi оволодiння написанням елементiв. Слiд пiдкреслити, що правильне написання елементiв, а в подальшому - букв не може вiдокремлюватися вiд пози за партою та правильним триманням ручки, бо вiд них залежить напрям штриха.

Привчати школярiв до правильноi пози необхiдно з перших днiв перебування iх у школi. Для навчання цього у першому, класi слiд видiлити спецiальний урок. Доцiльно помiстити в класi таблицю "Правильно сиди при письмi" та "Пиши красиво i правильно", щоб у школярiв завжди вона була перед очима, щоб вони мали змогу порiвняти свою позу з позою учня на таблицi, а також зiставляти своi письмо iз друкованими зразками.

Навчання письма - це спецiально вiдведений час для вироблення графiчних навичок. Якщо в добукварний перiод дiти писали елементи букв, то в букварний - малi та великi букви, буквосполучення, слова i речення. Якщо мала та велика букви повнiстю збiгаються за конфiгурацiiю, школярi вчаться писати iх на одному уроцi.

Генетичний метод при навчаннi письма порушуiться свiдомо. Наприклад, дiти пишуть букву а, а ця буква належить до III групи, потiм пишемо Ш (РЖ група), о (III група), пiзнiше ц (РЖ група) i т.д. Цей недолiк, однак, нiяк не можна виправити, бо письмо спираiться на уроки читання, а змiст сторiнки букваря зумовлений вiковими i психологiчними особливостями дiтей та принципом побудови пiдручника.

Готуючи дiтей до написання, вчителевi необхiдно на першому ж уроцi пояснити дiтям, що вiд якостi i правильностi написання букв залежатиме iхнi письмо i успiх навчання в школi в цiлому. Перед тим, як пояснити дiтям написання букв, доцiльно показати демонстрацiйну картку, на якiй мусить бути зразок рукописних та друкованих букв. Цi демонстрацiйнi картки вчитель може виготовити i сам. Розглядати картку вчитель починаi з друкованих букв. Дiти згадують, який звук та букву вони вчили на уроцi читання, можуть назвати слова з цим звуком, викласти склади чи слова на набiрному полотнi з розрiзноi азбуки, порiвняти друковану букву з рукописною: подiбнi (неподiбнi), чим вiдрiзняються тощо. Аналiзуючи рукописнi букви, учнi визначають знайомi елементи букв, але пояснення написання букви вчитель подаi в цiлому.

Пiсля пояснення вчителем структури букви можна практикувати письмо букв дiтьми на дошцi. Рекомендуiмо розгляд зразка букви в зошитi, письмо цiii букви "по контуру". Однак перед записом у зошитi вчитель повинен ще раз показати написання, коментуючи його, i дати змогу дiтям написати кiлька букв. Пiд час самостiйноi роботи дiтей вчитель слiдкуi за ходом ii виконання, звертаi увагу на помилки, ще й ще показуi правильнiсть графiчного зображення лiтери.

Для того, щоб показати зразок "написання" букви в повiтрi, вчитель стаi впiвоберта до класу, пiднiмаi руку з ручкою вище своii голови i "пише" букву в повiтрi. Зазначимо, що так писати можна лише тi букви, якi пишуться безвiдривно. Урок вивчення тiii чи iншоi букви повинен продовжуватись написанням цiii букви в складi чи буквосполученнi, словi та реченнi (там, де i змога). Кожна буква маi в своiму складi рiзну кiлькiсть елементiв, тому пояснимо написання деяких букв.

Буква i - це паличка iз заокругленням унизу. Крапка пишеться над верхньою рядковою лiнiiю. Буква и складаiться з двох паличок iз заокругленням внизу. Пояснення написання: вiд верхньоi рядковоi лiнii пишемо паличку з заокругленням внизу i доводимо ii до верхньоi рядковоi. Не вiдриваючи перо вiд паперу, пишемо другу паличку iз заокругленням внизу. При написаннi вчитель повинен звернути увагу на можливi помилки: палички мають бути паралельнi мiж собою, поiднувальний елемент i паличка вгорi мають сполучатися на серединi рядка. Букву ш пишемо за тим самим принципом, що й букву и, але вона складаiться з трьох паличок iз заокругленням внизу. До букви й додаiться верхнiй елемент. Верхнiй елемент не може бути написаний високо над буквою, збоку йому не мiсце, вiн не повинен бути хвилястим i не торкатися верхньоi рядковоi лiнii. Дуже добре при написаннi цих букв запроваджувати письмо "пiд рахунок".

При першому сприйманнi букв i при першiй спробi написати iх шестилiтками, щоб менше було помилок, краще запропонувати письмо "по контуру" або "сухим пером". Це допоможе засвоiти конфiгурацiю букви, порядок ii зображення. Однак поряд з написанням букв дiти вправляються в утвореннi складiв i записi iх. Як працювати над записом складiв?

1) склад повторюiться хором;

2) визначаються звуки певного складу;

3) називаiмо букви по порядку для запису складу;

4) запис складiв i перевiрка iх шляхом перечитування.

Отже, на уроках письма дiти не тiльки навчаються писати букви, а й утворюють склади, знайомляться з вiдкритими i закритими складами, проводять рiзнi iгри на визначення букви складу i видiлення з нього звукiв.

Вчитель мусить знати, що успiшнiсть з калiграфii великою мiрою залежить також вiд рацiонального використання вiдведеного часу на цю роботу, а також вiд оптимальноi органiзацii процесу навчання. Калiграфiчне письмо багато в чому залежить вiд правильного написання великих букв. Цi букви мають своi конструктивнi особливостi, учнi успiшно засвоюють iх на уроках письма. Попередньо слiд зазначити, що лiтеру слiд розглядати пiд керiвництвом класовода, порiвнювати з друкованою i обов'язково з рукописною, внаслiдок чого дiти знаходять спiльнi та вiдмiннi елементи. Тiльки пiсля такоi роботи необхiдно пояснювати ii написання.

Звичайно, при написаннi тiii чи iншоi букви учнi можуть припускатися помилки або неточностi. Щоб цього не вiдбулося, класоводу слiд навчити дiтей умiло виправляти помилки при написаннi букви. По-перше, вчитель може взяти руку дитини в свою i, спрямовуючи ii при письмi, пояснювати написання букви. В такому разi вчитель допоможе координувати рухи руки, а в дитини краще буде працювати зорова i рухомоторна пам'ять. По-друге, завдяки вмiлому використанню вчителем усiх прийомiв письма дiти можуть точнiше запам'ятати конфiгурацiю букви, а письмо пiд рахунок дасть змогу вiдчути плавнiсть та розмiренiсть при написаннi, тобто дасть уявлення про правильний i ритмiчний рух руки в процесi письма.

При виправленнi графiчних помилок можна запроваджувати прийом наведення червоним кольором правильноi структури букви на неправильному ii накресленнi. По-третi, виправляти помилки треба тiльки шляхом закреслення i надписування зверху, бо зразок пишемо на початку рядка чи на полi зошита. Нi в якому разi не можна брати помилку в дужки, адже дужки - це пунктуацiйний знак. Крiм того, не можна обводити по написаному кiлька разiв.

На всiх заняттях з письма доцiльно повторювати складнi випадки написання букв i буквосполучень, придiляти максимум уваги запису букв, складiв, слiв пiд диктовку, правопис яких не розходиться з вимовою. Якщо записуiмо речення чи зв'язний текст, то спочатку слiд читати його в цiлому (для ознайомлення), а потiм за частинами. В кiнцi читаiться текст чи речення з метою перевiрки записаного. Якщо в реченнi зустрiчаються важкi для написання слова, iх доцiльно виписати на дошку, розiбрати i тiльки тодi запропонувати запис в зошитi.

Загальна структура уроку на опрацювання новоi букви маi вiдповiдати сформульованiй темi, наприклад: "Звуки [с], [с'], позначення iх буквою "ес", тобто у нiй повинен вiдображатися провiдний принцип аналiтико-синтетичного методу навчання грамоти - вiд звука до букви. Основна частина уроку, на якому учнi ознайомлюються з новою буквою, може складатися з таких етапiв (див. додаток 1).

Уже в перiод навчання грамоти виконуванi учнями графiчнi вправи, пов'язанi з засвоiнням конфiгурацii рукописноi лiтери, повиннi спрямовуватися на досягнення бiльш перспективноi мети - формування у школярiв орфографiчно правильного письма. А тому загальна структура уроку письма, на якому вивчаiться нова буква, пiдпорядковуiться найважливiшому принциповi навчання грамоти за звуковим аналiтико-синтетичним методом - "вiд звука до букви". Це означаi, що перед графiчними вправляннями в написаннi лiтери учнi мають виконати ряд аналiтико-синтетичних вправ зi звуками, якi позначаються на письмi даною буквою.

На уроцi письма виконуiться також робота, пов'язана iз розвитком мовлення i мислення школярiв, придiляiться значна увага виробленню у них умiнь i навичок загально-навчального характеру, зокрема працювати всiм класом в однаковому темпi, ритмiчно.

У пiслябукварний перiод учнi пiд керiвництвом вчителя формують власний почерк, виробляють практичнi навички зразкового письма в зошитi i на класнiй дошцi, засвоюють прийоми правильного написання букв, рацiонального поiднання iх у словах, вправляються в написаннi слiв i речень. Однак насамперед школярi повиннi уже добре засвоiти назви всiх елементiв, що утворюють букви.

Для того, щоб учнi навчились писати красиво та правильно, особливу увагу слiд придiлити перевiрцi зошитiв i аналiзу учнiвських робiт, тому рекомендуiмо, по-перше, показувати кращi зошити. Вони можуть бути розмiщенi на класнiй дошцi чи на спецiально вiдведеному мiсцi для виставки учнiвських робiт; по-друге, працювати на кожному уроцi над виправленням типових помилок, обов'язково робити аналiз, вказуючи на помилки, причини iх та методику виправлення; по-третi, проводити iндивiдуальну роботу (аналiз, подання зразкiв, проведення додаткових консультацiй з дiтьми). Закрiплюючи графiчнi навички, передусiм потрiбно зупинитись на правилах письма. Все це слiд систематично контролювати, бо вiд цього в багатьох випадках залежить накреслення букв.

Загальним недолiком у навчаннi графiки письма i поспiшнiсть, що спричинюi до поверхового засвоiння технiки безвiдривностi, а це згодом гальмуватиме прискорене письмо. Ось чому при закрiпленнi тiii чи iншоi букви необхiдно звернути увагу на основнi елементи: звiдки починати писати кожну частину букви, де закiнчувати ii, як поiднувати одну букву з iншими в словах. Дiти повиннi також засвоiти, що майже всi елементи малих букв сполучаються мiж собою на серединi робочого рядка, а великi букви в бiльшостi випадкiв - на верхнiй рядковiй лiнii.

Вдосконалюючи навички письма у пiслябукварний перiод, вчитель може звертатись до дiтей з рiзними запитаннями-завданнями, наприклад: вiдшукати тi букви в рядку, якi написанi краще, добре розглянути iх i написати рядок правильно; подивитись на дошку (таблицю), проаналiзувати разом з учителем безвiдривно написанi елементи букв чи самi букви i виконати в зошитi рядок такого самого безвiдривного письма.

Особлива увага пiд час формування графiчних дiй маi придiлятися повному усвiдомленню того, що робить дитина. Для цього в зошитах пропонують завдання на зiставлення i порiвняння графiчних лiнiй з оточуючими предметами. Зiставляючи iх, дитина успiшнiше засвоюватиме програмовий матерiал, легше входитиме в навчальну дiяльнiсть. РЖгровi форми подачi завдань на кожнiй сторiнцi зошита, змiст навчальних цiкавих ситуацiй привертатимуть увагу шестирiчного учня, змушуватимуть його аналiзувати, синтезувати, робити посильнi висновки, а звiдси - розвиватимуться мова i мовлення дитини, мiцнiшими ставатимуть навички звукового аналiзу слiв - спiльноi основи читання i письма, формуватимуться правильнi руховi дii.

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi