Дидактичнi умови органiзацii домашньоi роботи в початкових класах

Дипломна робота

Дидактичнi умови органiзацii домашньоi роботи в початкових класах

ЗМРЖСТ

Вступ

Роздiл РЖ. Проблема органiзацii домашньоi роботи в педагогiчнiй теорii i практицi

1.1 .Змiст поняття тАЬдомашня роботатАЭ. Нормативно-правове забезпечення органiзацii домашнiх завдань

1.2 . Види домашнiх завдань та способи iх перевiрки

1.3 Стан органiзацii домашньоi роботи з учнями початкових класiв у масовому педагогiчному досвiдi

1.4 Психологiчнi особливостi учнiв початкових класiв та iх врахування в органiзацii домашньоi роботи

Роздiл РЖРЖ. Експериментальне дослiдження ефективностi видiлених дидактичних умов органiзацii домашньоi навчальноi роботи

2.1 Характеристика дидактичних умов органiзацii домашньоi навчальноi роботи молодих школярiв

2.2 Методика експериментального дослiдження

2.3 Аналiз результатiв експериментального дослiдження6

Висновки

Список використаноi лiтератури

Додатки

Вступ

Вiдповiдно до Закону тАЬПро загальну середню освiтутАЭ з 1 вересня 2001 року розпочався перехiд на новий змiст, структуру та iдиний 4-рiчний термiн навчання учнiв початковоi школи.

Головним завданням початковоi ланки сучасноi загальноосвiтньоi школи i забезпечення умов для iнтелектуального, соцiального, морального, фiзичного розвитку i саморозвитку кожного учня, що реалiзуються через оновлення змiсту навчальних програм, методики проведення уроку, форм органiзацii навчально-виховного процесу, в тому числi й органiзацii домашньоi самостiйноi роботи. Саме поняття тАЬдомашня самостiйна роботатАЭ буде основним в нашiй дипломнiй роботi, темою якоi i тАЬДидактичнi умови органiзацii домашньоi роботи в початкових класахтАЭ. Тема дипломноi роботи i досить актуальною, потребуi вивчення i дослiдження, оскiльки багато вчителiв не надають належноi уваги домашнiй роботi, упускаючи те, що навчання може бути ефективним лише за умови, якщо навчальна робота пiд час урокiв пiдкрiплюiться добре органiзованою домашньою роботою учнiв. Засвоiння умiнь i навичок, а також повторення навчального матерiалу вiдбуваiться головним чином у процесi домашньоi роботи учнiв, яка, доповнюючи i продовжуючи урок, сприяi поглибленню i розширенню знань учнiв, привчаi iх до самостiйного мислення. На уроках, як би добре вони не проводилися, вiдбуваiться фiксацiя знань у короткочаснiй памтАЩятi. Для iх переведення у довгочасну памтАЩять необхiдне наступне повторення, яке найчастiше вiдбуваiться пiд час домашньоi роботи. Крiм того, засвоiння знань i формування навичок залежить вiд iндивiдуальних особливостей учнiв, вiдбуваiться в рiзному темпi. Учням, що навчаються в одному класi, на це потрiбен рiзний час, що пiд час уроку неможливо забезпечити. Домашня робота також сприяi формуванню вiдповiдальностi, навичок самостiйноi дiяльностi.

ОбтАЩiкт дослiдження ─ процес органiзацii домашньоi роботи у початкових класах.

Предмет дослiдження ─ дидактичнi умови органiзацii домашньоi навчальноi роботи учнiв 2-4 класах.

Метою дослiдження дипломноi роботи полягаi у визначеннi дидактичних умов ефективноi органiзацii домашньоi навчальноi роботи у 2-4 класах.

Гiпотеза дослiдження. Рiвень навчальних досягнень учнiв значно пiдвищиться, якщо в процесi органiзацii домашньоi роботи дотримуватися таких дидактичних умов: 1) iндивiдуалiзацiя домашнiх завдань; 2) рiзноманiтнiсть домашнiх завдань; 3) формування в учнiв умiння виконувати домашнi завдання; 4) систематичнiсть перевiрки виконання домашньоi роботи; 5) забезпечення iнформованостi батькiв щодо органiзацii домашньоi роботи.

Вiдповiдно до мети i висунутоi гiпотези в дослiдженнi поставленi такi завдання:

1. Проаналiзувати сутнiсть поняття тАЬдомашня роботатАЭ, особливостi ii проведення.

2. Вивчити питання органiзацiю домашньоi роботи у масовому педагогiчному досвiдi.

3. Видiлити дидактичнi умови органiзацii домашньоi навчальноi роботи.

4. Перевiрити ефективнiсть експериментальноi методики у педагогiчному процесi.

Для розвтАЩязання завдань дослiдження використовувались теоретичнi i емпiричнi методи дослiдження.

Теоретичнi: аналiз лiтератури з психологii, дидактики i методики з метою визначення сутностi дослiджувальних понять.

Емпiричнi: педагогiчнi спостереження, педагогiчний експеримент, методи вивчення результатiв учнiвськоi працi, дiагнозування рiвнiв готовностi учнiв до самостiйного виконання навчальноi роботи, статистичний аналiз результатiв дослiдження.

Провiдним методом дослiдження був експеримент, який застосовувався на констатувальному i формувальному етапах дослiдження.

Практична значимiсть дослiдження полягаi у розробцi системи рiзнорiвневих, рiзновидових, вiльних за вибором домашнiх завдань в системi урокiв з окремих тем математики i мови у 4 класi.

Структура роботи. Дипломна робота складаiться iз вступу, двох роздiлiв, висновку, списку використаноi лiтератури, додаткiв. У роботi використано 69 джерел лiтератури.

Роздiл РЖ. Проблема органiзацii домашньоi роботи в педагогiчнiй теорii i практицi

1.1 Змiст поняття тАЮдомашня роботатАЭ. Нормативно-правове забезпечення органiзацii домашнiх завдань

Проблемою органiзацii домашньоi роботи в педагогiчнiй теорii i практицi займаються як вiтчизнянi, так i зарубiжнi педагоги, маi вона мiсце i у працях педагогiв минулого  Я.А.Коменського, А.Ф.Дiстервега, К.Д.Ушинського та iн.

У визначеннi сутностi i методики домашнiх завдань ми спиралися насамперед на тi працi, у яких ця проблема була обтАЩiктом спецiального дослiдження (В.Ф.Паламарчук, З.С.Попова, М.М.Поспелов). До аналiзу залученi публiкацii, у яких тiiю чи iншою мiрою висвiтленi умови ефективноi органiзацii самостiйноi дiяльностi учня як методу навчання (Х. Древелов, М. Ржецький , З. Шабалина ).

У педагогiчнiй лiтературi можна зустрiти два термiни ─ тАЮдомашня навчальна роботатАЭ i тАЮдомашнi навчальнi завданнятАЭ. Однi дослiдники вважають, що цi два термiни i синонiмiчними, а iншi заперечують таку думку, вiдзначаючи лише тiсний взаiмозв`язок понять тАЮдомашня навчальна роботатАЭ i тАЮдомашнi навчальнi завданнятАЭ.

Ми ж у нашому дослiдженнi будемо використовувати обидва термiни: i тАЮдомашня навчальна роботатАЭ, i тАЮдомашнi навчальнi завданнятАЭ, вважаючи, що цi поняття невiддiльнi, взаiмодоповнюють одне одного, оскiльки вони передають однорiдне педагогiчне явище тАУ самостiйну навчальну дiяльнiсть, що вiдбуваiться без керiвництва вчителя i, як правило, за межами класу.

Аналiзуючи дослiдження, ми дiйшли висновку, що загальнодидактичнi аспекти домашнiх завдань знайшли вiдображення лише в окремих дослiдженнях. Зокрема, у працях В.Ф. Паламарчук висловлене принципове теоретичне положення про те, що домашню роботу слiд розглядати в межах цiлiсноi системи форм навчання й будувати на основi провiдних видiв дiяльностi на кожному вiковому етапi розвитку учнiв. Ученим обТСрунтована класифiкацiя домашнiх завдань за способом виконання, характером навчальних дiй, за етапами засвоiння матерiалу.

Стосовно початковоi школи характерним i розкриття методичних аспектiв, зауваження щодо змiсту i методики домашнiх завдань у межах певних тем i конкретних урокiв. Працi М.В. Богдановича, Н.Б. РЖстомiноi, М.Г. Моро, А.М. Пишкало, Л.П. Кочиноi та iнших дозволяють глибше i точнiше врахувати методичнi вимоги до органiзацii домашнiх завдань залежно вiд характеру навчального матерiалу, складностi i тривалостi теми, визначити прийоми перевiрки домашнiх завдань.

Рiзнi педагоги по-своiму розкривають змiст поняття домашньоi навчальноi роботи учнiв та домашнiх завдань.

Наприклад, Волкова Н.П. пiд домашньою роботою розумii самостiйне виконання учнями навчальних завдань пiсля урокiв, якi дiти виконують не тiльки вдома, а й у школi, зокрема в групах продовженого дня, тому домашню роботу ще називають самопiдготовкою. Щодо домашнiх завдань, то вказуi, що це не лише виучування поясненого на уроцi, виконання вправ, розвтАЩязування задач, але й самостiйне вивчення нового матерiалу.

В украiнському педагогiчному словнику домашня навчальна робота учнiв розглядаiться як форма органiзацii навчання, самостiйна, поза уроками робота учнiв з виконання навчальних завдань. Вона включаi вивчення навчального матерiалу, який пояснювався на уроцi, самостiйне вивчення нового матерiалу, самостiйнi спостереження, проведення дослiдiв, виготовлення наочних посiбникiв, написання творчих робiт тощо; домашнi завдання визначаються як складова частина навчального процесу, яка полягаi у виконаннi учнями за завданням учителя самостiйноi навчальноi i практичноi роботи пiсля урокiв, ця робота тiсно пов`язуiться з уроками, доповнюi iх, сприяi бiльш мiцному i свiдомому засвоiнню знань, умiнь i навичок [64].

С.П. Баранов пiд домашньою навчальною роботою розумii форму органiзацii самостiйного, iндивiдуального вивчення школярами навчального матерiалу в позаурочний час [6, 133]. Визначення домашнiм завданням не даi, хоч використовуi у своiх дослiдженнях обидва термiни, не розмежовуючи iх.

А.М. Алексюк, як i С.П.Баранов, визначаi лише поняття домашня навчальна робота. Це складова частина навчально-виховного процесу в школi, самостiйне вивчення учнем навчального матерiалу пiд опосередкованим керiвництвом учителя на основi його завдань та iнструкцiй [49, 201].

Львов М.Р. зазначаi, що домашня самостiйна робота ВнтАФ це важлива частина навчального процесу, яка тiсно повтАЩязана з уроками i виступаi iх продовженням [21, 130].

Згiдно дослiджень Харламова РЖ.Ф. домашня робота полягаi в самостiйному виконаннi завдань вчителя на повторення i бiльш глибшому засвоiнню матерiалу, що вивчаiться i його застосуваннi на практицi, розвитку творчих здiбностей i удосконаленнi навчальних умiнь i навичок.

Основною метою домашньоi роботи i закрiплення i поглиблення знань учнiв, одержаних на уроцi, а також пiдготовка iх до активного сприймання нового навчального матерiалу [49, 201].

В змiст домашнього завдання входить навчальний матерiал, який маi iстотне значення для засвоiння знань. Ним маi передбачатися: закрiплення в свiдомостi матерiалу з навчального предмета, формування вмiнь оперувати набутими знаннями (операцiйнi вмiння), вмiння працювати з книгою, дотримуватися гiгiiни працi (органiзацiйнi вмiння), виконувати всi етапи роботи ― вiд планування дiй до оцiнки одержаного результату та його вдосконалення (функцiональнi вмiння). Змiст домашнiх завдань повинен бути таким, щоб допомогти учням справитися з труднощами у навчаннi [55, 17-19].

Домашня робота виконуi такi дидактичнi функцii:

В· розширення, поглиблення i закрiплення знань, умiнь, отриманих пiд час урокiв;

В· формування умiнь i навичок самостiйноi навчальноi дiяльностi;

В· розвиток самостiйностi мислення, iндивiдуальних нахилiв i здiбностей учнiв [50, 120].

Домашня робота i важливою складовою навчального процесу, оскiльки навчання може бути ефективним лише за умови, якщо навчальна робота пiд час урокiв пiдкрiплюiться добре органiзованою домашньою роботою учнiв. Засвоiння умiнь i навичок, а також повторення навчального матерiалу вiдбуваiться головним чином у процесi домашньоi роботи учнiв, яка, доповнююючи i продовжуючи урок, сприяi поглибленню i розширенню знань учнiв, привчаi iх до самостiйного мислення.

На уроках, як би вони добре не проводилися, вiдбуваiться фiксацiя знань у короткочаснiй памтАЩятi. Для iх переведення у довгочасну памтАЩять необхiдне наступне повторення, яке найчастiше вiдбуваiться пiд час домашньоi роботи. Крiм того, засвоiння знань i формування навичок залежить вiд iндивiдуальних особливостей учнiв, вiдбуваiться в рiзному темпi. Учням, що навчаються в одному класi, на це потрiбен рiзний час, що пiд час уроку неможливо забезпечити. Домашня робота також сприяi формуванню вiдповiдальностi, навичок самостiйноi дiяльностi.

Досвiд вчителiв переконуi, що добитися глибоких, мiцних знань учнiв без домашньоi навчальноi роботи неможливо. Але вiдомi i спроби обiйтися без неi. З цiiю метою вчителi всiляко активiзовували роботу учнiв на уроцi, забезпечуючи осмислення та закрiплення знань. Однак поза увагою лишалася самостiйна робота учнiв, формування вмiнь ii органiзовувати, виховання вольових та iнших рис характеру [49, 201].

Беззаперечно, що значення домашньоi роботи в навчальному процесi багатогранне i дуже велике. З одного боку, вона тiсно повтАЩязана з дiяльнiстю учня на уроцi, а з другого тАФ виконуiться в зовсiм iнших умовах. Тут уже вiдсутнi безпосереднi керiвництво i допомога з боку вчителя, школяр маi працювати, приймати рiшення сам. Це потребуi вiд нього прояву багатьох якостей, якi не можуть бути сформованi нiяким iншим шляхом, крiм як у процесi виконання самостiйноi роботи вдома. До таких якостей належать вмiння сплановувати i органiзовувати свою навчальну працю, здiйснювати постiйний самоконтроль за правильнiстю виконаних дiй, ставити перед собою все новi й новi завдання i т. iн.

Однак результативнiсть домашньоi роботи учня залежить не тiльки вiд нього самого, але й вiд учителя, вiд дiяльностi в класi, вiд батькiв, якi повиннi створити сприятливi для роботи умови.

Самостiйно працюючи вдома, школяр неминуче зустрiчаiться з труднощами, якi не можуть бути передбаченi учителем стосовно кожного окремого учня. Це ставить школяра перед необхiднiстю розвтАЩязувати найрiзноманiтнiшi пiзнавальнi й органiзацiйнi питання самостiйно. РЖ до цього вiн повинен бути пiдготовленим у процесi занять з учителем у школi.

Слiд звернути увагу на звтАЩязок характеру домашньоi роботи i оволодiння учнем рацiональними прийомами розумовоi працi. Школярi, якi володiють ними, потребують менше часу на виконання завдання, але прагнуть глибше засвоiти матерiал. Швидко справляються з домашнiми завданнями несумлiннi учнi, не докладаючи зусиль, щоб розiбратися в матерiалi. Багато часу витрачають слабкi школярi, але здебiльшого непродуктивно. Найбiльше часу витрачають на виконання домашнiх завдань стараннi учнi з середнiми здiбностями, якi не володiють рацiональними прийомами навчальноi працi.

На основi розглянутого неважко дiйти висновку, що володiння рацiональними прийомами розумовоi працi тАФ найважливiший фактор успiшноi домашньоi навчальноi працi учня. Воно допомагаi всiм учням. У тому числi й тим, кому властивий дещо уповiльнений темп мислення, i тим, у кого дещо слабше розвинута памтАЩять. Рацiональна органiзаця навчальноi працi даi змогу, з одного боку, компенсувати деяку затримку в роботi, зумовлену iндивiдуальними особливостями учня, а з другого, розвинути вiдповiднi здiбностi.

Слiд пiдкреслити, що домашня навчальна робота потребуi не тiльки розумовоi, але й органiзацiйноi самостiйностi школяра. Вiн повинен без нагадувань i допомоги дорослих пiдготувати своi робоче мiсце, необхiднi засоби навчальноi працi, розпочати ii у визначений (нерiдко самим учнем) час, розподiлити його вiдповiдним чином i т. iн. У цьому вiдношеннi самостiйна домашня навчальна робота школяра i важливим засобом формування у нього здатностi до самоуправлiння (самокерiвництва), до самоконтролю, постановки перед собою цiлей дiяльностi, рацiоналiзацii своii працi.

Навчальна робота в школi здiйснюiться в багатьох органiзацiйних формах. Робота ж учня вдома нiби протистоiть усiм iншим формам органiзацii навчання, якi застосовуються вчителями. Тому iнодi говорять навiть про двi форми навчання: пiд керiвництвом учителя i шляхом самостiйного виконання завдань у вiдповiдностi з одержаними вiд педагога iнструкцiями.

Всi форми роботи необхiднi, оскiльки кожна допомагаi учню оволодiвати новими знаннями i вмiннями. Тому сукупнiсть усiх форм слiд розглядати як систему органiзацii навчання.

Домашня робота школяра в цiй системi вiдiграi важливу роль не тiльки тому, що доповнюi процеси осмислення i закрiплення знань, якi здiйснювалися на уроцi. Головне полягаi в тому, що учень привчаiться працювати самостiйно: проводити спостереження, самоконтроль, знаходити оптимальнi рiшення й т. iн.

Специфiка домашньоi роботи учня не в тому, що застосовуються новi методи i змiст дiяльностi, а в характерi керiвництва роботою, тобто в самокерiвництвi.

Отже, домашнi завдання виправдовують своi функцii лише за самостiйного iх виконання учнями. Щоб забезпечити це, важливо враховувати можливостi змiсту завдань для вироблення й закрiплення деяких прийомiв навчальноi дiяльностi. Наприклад, на уроках читання ― це вмiння складати план, переказувати текст, видiляти головну думку прочитаного; на уроках математики ― навчання та самостiйне застосування рiзних способiв перевiрки розвтАЩязування задач, прикладiв; на уроках мови ― прийоми самоконтролю, алгоритми застосування найважливiших правил зi складною структурою тощо. З одного боку, органiзовуючи на уроцi самостiйну роботу, вчитель маi спецiально видiляти цi прийоми, привчати дiтей до виконання домашнiх завдань, а з другого ― на уроцi готувати учнiв до виконання домашнiх завдань. Адже труднощi, якi виникають у школярiв пiд час виконання домашньоi роботи, беруть початок на уроцi. Щоб запобiгти цьому, класовод маi взяти за правило: нiколи не задавати додому того, чого дiти добре не зрозумiли в класi. Тiльки впевнившись, що новий матерiал усвiдомлено i навiть частково засвоiно, можна пропонувати для самостiйноi домашньоi роботи завдання i вправи на закрiплення i поглиблення цього матерiалу [48, 275].

Домашнi завдання утворюють певний взаiмозвтАЩязок мiж уроками. Як компонент системи органiзацii навчання, домашня робота здiйснюiться пiд впливом проведеного уроку i сама впливаi на наступний урок. Вплив уроку на домашню навчальну роботу дуже великий, оскiльки вiн визначаi ii змiст, розкриваi перед учнями способи дiяльностi, якi доцiльно застосувати. Наскiльки успiшно розвтАЩязуватимуться цi питання на уроцi, настiльки й успiшною буде домашня робота.

Вплив домашньоi роботи на наступний урок теж значний, тому що учень повинен сам оволодiти матерiалом чи прийомами роботи, якi застосовуватимуться на уроцi. Дiяльнiсть на уроцi i домашня робота взаiмодоповнюють одна одну ще й як колективна та iндивiдуальна робота. На уроцi робота маi бути колективною, включати обговорення певних питань учнями всього класу, спiльне подолання утруднень, що виникли, в розумiннi матерiалу чи виконаннi якихось дiй з ним. Тут в основному переважаi сприймання знань. При виконаннi ж домашнiх завдань переважаi iндивiдуальна робота, вiдтворення знань, застосування iх кожним учнем, осмислення, закрiплення.

Урок повинен служити зразком для органiзацii домашньоi роботи. Для цього слiд розглянути приклади дiй, передбачити можливi ускладнення. Пiсля уроку учень повинен вiдчувати себе готовим до виконання завдання. Водночас завдання, виконанi вдома, частково чи повнiстю можуть служити основою для продовження роботи на уроцi. Чим тiснiший взаiмозвтАЩязок форм навчання, тим бiльша його ефективнiсть [55, 7].

Державним управлiнням освiти передбачене нормативно-правове забезпечення органiзацii домашнiх завдань [23]. Виходячи з цього, а також деяких рекомендацiй дослiдникiв цiii проблеми можна видiлити певнi правила щодо органiзацii домашнiх завдань в початковiй школi. Зокрема:

1. В 1-му класi домашнi завдання не задаються.

2. Не рекомендуiться також давати завдання додому на канiкули, на вихiднi та святковi днi. Дiти в цi днi вiдпочивають разом з батьками i можуть здiйснювати туристичнi прогулянки, вiдвiдувати музеi та iн. Корисно один день в тиждень робити вiдпочинок вiд напруженоi навчальноi роботи.

3. У 2-4 класах обсяг навчального матерiалу для домашнiх робiт орiiнтовно повинен становити 1/4 обсягу, виконаного на уроцi i бути таким, щоб витрати часу на iх виконання не перевищували у 2-му класi ― 45 хв., у 3 класi ― 1години 10 хв., у 4 класi ― 1 год. 30 хв. Для бiльш важчих завдань потрiбно передбачити резерв часу. Наприклад, якщо в класi учнi виконують завдання за 10 хв., то на самостiйне виконання подiбного завдання слiд видiляти близько 15 хвилин. При визначеннi обсягiв домашнiх завдань необхiдним i врахування темпу i ритму роботи учнiв, навантаженням iх навчальною роботою цього та наступного днiв, стану iхнього здоровтАЩя.

4. З основ здоровтАЩя та фiзичноi культури, основ безпеки життiдiяльностi, трудового навчання, художньоi працi, мистецтва (музики, образотворчого мистецтва) домашнi завдання, як правило, не задаються.

5. Добiр завдань для домашньоi роботи, iнструктаж щодо iх виконання учитель продумуi завчасно i фiксуi в поурочному планi ― конспектi уроку.

6. Домашнi завдання можна диференцiювати в залежностi вiд пiдготовки учнiв, iх iндивiдуальних особливостей сприйняття, памтАЩятi, мислення, урiзноманiтнюючи при цьому змiст домашнiх робiт та iх характер. Доцiльно надавати право учням вибирати серед рiзних запропонованих варiантiв (рiвнiв) завдання як для iндивiдуального виконання, так i для роботи в парах чи невеликих групах.

7. Домашню роботу молодшим школярам потрiбно давати систематично. РЖнакше вони привикають до непослiдовностi вчителя, засмучуються, якщо, наприклад, сьогоднi отримують домашнi завдання, i радiють, якщо завдань не задають. Така ситуацiя не сприяi вихованню позитивних мотивiв учiння. Якщо вчитель вважаi за необхiдне не перевантажувати в даний день домашньою навчальною роботою, краще дати легке завдання, яке повтАЩязане з iгровою ситуацiiю, спостереженням, нiж зовсiм не давати домашньоi роботи.

8. Логiка домашнього завдання повинна бути простiша i доступнiша, нiж система пояснення в класi. Потрiбно вибирати таку вправу, задачу, приклад, текст, в яких добре видiляiться основне положення, що вивчаiться.

9. В початкових класах особливо важливо, щоб домашнi завдання викликали iнтерес, включали елементи гри. Н.К. Крупська писала: тАЬЧем младше возраст, тем интереснее должно быть само заданиетАЭ [36].

Одним з активних засобiв зацiкавленостi дiтей виступаi звтАЩязок домашньоi навчальноi роботи з життiвим досвiдом дитини: спостереження за явищами, подiями навколишнього середовища; складання речень, текстiв, математичних задач i прикладiв на основi спостережень за реальними подiями, близьких дiтям.

10. Молодшим школярам необхiднi пояснення i поради про технiку виконання домашнього завдання: яке правило слiд повторити i як користуватися ним в процесi виконання вправ; яким повинен бути запис речень, задач, прикладiв; як потрiбно самому провiряти виконане завдання. Дуже корисно в класi виконати приклад, задачу, якi будуть подiбнi тим, що включенi в домашню робоу. Вчитель звертаi увагу на систему суджень, яка приводить до правильних результатiв i вiдповiдей. Вчителю потрiбно провiряти, чи всi дiти записали те, що iм було задано додому. Домашнi завдання чiтко записують на дошцi в постiйному мiсцi. Вчитель, як правило, звертаiться до класу iз запитанням: тАЬКому що не зрозумiло iз домашнього завдання?тАЭ Бажано, щоб вiдповiли насамперед тi учнi, якi працюють удома самостiйно, без батькiвського нагляду. Водночас застережемо вчителiв, котрi надто детально пояснюють своiм вихованцям домашнi завдання: треба знати мiру, щоб кожна робота була зрозумiлою, але мiстила для учня труднiсть, вимагала розмiрковування.

11. Мiсце подачi домашнього завдання може бути на будь-якому етапi уроку. Не можна робити цього тАЬпiд дзвiноктАЭ або ще гiрше пiд час перерви. Однак численнi спостереження показують, що цей неприпустимий недолiк дуже прижився у початкових клсах через непродуманiсть структури уроку, нерозумiння важливостi домашнiх завдань, зневажливе ставлення вчителя до дитячого вiдпочинку на перервi. За такоi постановки справи в учителя немаi змоги перевiрити, чи всi дiти знають i зрозумiли, що i як виконувати вдома. Якщо дiти вiдвiдують групу продовженого дня, то на уроцi не варто гаяти час на детальний iнструктаж щодо виконаня домашньоi роботи. Але в розмовi з вихователем групи класовод зобовтАЩязаний порекомендувати мету домашнього завдання, привернути увагу учнiв, якi потребують особливого пiдходу, вказати, кому дано iндивiдуальнi завдання тощо.

Домашнi завдання iнколи можна давати й на початку, i в серединi уроку, якщо це виправдано ходом заняття, змiстом матерiалу. Наприклад, учнi складали за картиною уснi оповiдання. Заслухавши iх, учитель говорить: тАЬА вдома кожний з вас запише у зошит своi оповiдання. Це буде вашим домашнiм завданнямтАЭ. Або, скажiмо, дiти розвтАЩязували задачу одним способом, а вдома мають розвтАЩязати по-iншому чи скласти обернену задачу, продовжити розвтАЩязування прикладiв тощо. Такi домашнi завдання можна давати вiдразу пiсля виконання тiii роботи, з якою вони повтАЩязанi. Головне тут ― забезпечити розумiння кожним учнем вимог i змiсту наступноi роботи.

Отже, домашнi завдання в початкових класах багатофункцiональнi. РЗх змiст i способи виконання мають формувати в дiтей умiння самостiйно працювати, закрiплювати предметнi умiння, навички, розвивати пiзнавальнi iнтереси.

1.2 Види домашнiх завдань та способи iх перевiрки

Вид домашньоi навчальноi роботи, виконуваноi учнем, значною мiрою залежить вiд характеру завдання. Виходячи з певних ознак, можна видiлити багато видiв домашнiх завдань. Розглянемо деякi з них.

За способами виконання, якi використовуються, розрiзняють уснi, письмовi й предметно-практичнi завдання. Так, багато дiй можна виконати i усно, i письмово, i показати практично. Однак i завдання, якi виконуються переважно усно (наприклад, вивчити вiрш, прочитати статтю, пiдiбрати приклади на правила), письмово (розвтАЩязати задачу, написати твiр, переказ) i практично (провести який-небудь дослiд, вивчити рельiф мiсцевостi, явищ природи).

Згiдно з етапами процесу засвоiння можуть бути складенi завдання на сприйняття нового матерiалу (ознайомлення з текстом, рисунками, таблицями i т.iн.), на осмислення засвоiного матерiалу (систематизацiя, узагальнення, пояснення тощо), на його закрiплення (заучування, вправи на запамтАЩятовування матерiалу) i на застосування одержаних знань (розвтАЩязання задач, виконання дослiдiв та iн.). Вид завдання обираiться залежно вiд методичноi мети, поставленоi вчителем.

Виходячи з характеру навчальних дiй, якi може виконувати учень, завдання подiляються на виконавськi (повторення, вiдтворення матерiалу, вправи) i творчi (написання творiв, проведення експериментiв та iн.). Обидва види завдань вiдiграють надзвичайно важливу роль в успiшному засвоiннi знань учнями.

Завдання можуть бути обовтАЩязковими для всiх школярiв чи обиратися ними за бажанням (з використанням додатковоi лiтератури або iнших джерел iнформацii).

За ступенем iндивiдуалiзацii завдання можуть подiлятися на загальнi, диференцiйованi (iндивiдуалiзованi), iндивiдуальнi. Основне призначення диференцiйованих завдань тАУ забезпечити для кожного учня оптимальний характер пiзнавальноi дiяльностi у процесi навчальноi роботи, а органiзацiя роботи на уроцi даi можливiсть учителю одночасно працювати з усiма учнями. Сильнiшi учнi поглиблюють своi знання, допомагають слабшим, а слабшi мiцно засвоюють програмний матерiал. Завдання добираються такi, щоб i слабшi вiдчували, що вони можуть самостiйно добувати знання.

СПОСОБИ ДИФЕРЕНЦРЖЮВАННЯ ДОМАШНЬОРЗ НАВЧАЛЬНОРЗ РОБОТИ

За змiстом i основною функцiiю, яку виконують завдання у процесi навчання, видiлимо такi iх види:

1. Тi, що пiдготовлюють учнiв до роботи, яка проводитиметься на наступному уроцi. Це може бути i осмислення повiдомлених нових знань учителем, i розвтАЩязання задач, i проведення практичних робiт тощо. Завдання такого характеру даються у виглядi доручення: пiдiбрати прислiвтАЩя i приказки, крилатi слова, рисунки на певну тему; подивитися передачу по телебаченню чи прослухати радiопередачу i пiдготуватися до вiдповiдей на запитання чи написання твору; вiдiбрати факти, провести спостереження; зiбрати цифровий матерiал, який може бути використаний для складання i розвтАЩязання задач на уроцi; прочитати матерiал, що обговорюватиметься на уроцi; знайти вiдповiдi на питання, якi розглядатимуться, i т.iн.

Такi завдання забезпечують звтАЩязок навчання з життям, викликають в учнiв пiзнавальний iнтерес, а головне тАФ готують iх не тiльки до свiдомого й активного сприйняття нового матерiалу на уроцi, а й до його обговорення, формують вмiння давати вiдповiдi на питання, якi виникають, i ставити iх самостiйно.

2. Домашнi завдання, якi сприяють систематизацii й узагальненню набутих знань, iх поглибленому осмисленню. Такi завдання даються пiсля вивчення матерiалу уроку чи пiсля закiнчення розгляду теми. Дуже корисне зведення вивченого учнями матерiалу в схеми, таблицi, складання перелiкiв i т.iн. Це допомагаi наочно уявити вивчений матерiал у системi, яка складаiться з компонентiв, певним чином повтАЩязаних один з одним. Вивчене постаi перед учнями пiд iншим кутом зору, виявляються новi звтАЩязки.

Цей вид завдань передбачаi складання планiв, пiдготовку вiдповiдей на поставленi вчителем запитання, самостiйну постановку запитань, придумування задач.

3. Домашнi завдання, що сприяють закрiпленню знань i практичному оволодiнню методами навчальноi роботи. Це пропозицiя вивчити напамтАЩять вiршi, частини текстiв, якi збагачують мову учня, формули, необхiднi при розвтАЩязаннi задач тощо. Однак основний iх вид тАФ вправи, виконуючи якi учень одночасно i закрiплюi знання, i оволодiваi методами навчальноi роботи.

Пiд час виконання цього виду завдань школяр використовуi рiзнi прийоми запамтАЩятовування: багаторазовi повторення, встановлення асоцiативних звтАЩязкiв, подiл навчального матерiалу, що засвоюiться, на частини, видiлення яких-небудь ознак i т.iн.

4. Домашнi завдання на застосування одержаних знань на практицi. Завдання даються пiсля вивчення навчального матерiалу на уроках. Це нескладнi дослiди, повтАЩязанi з використанням одержаних знань у домашньому господарствi, у навчально-виробничих майстернях, пiд час роботи учня у народному господарствi. Такi завдання повтАЩязують навчання з життям, пiдвищують пiзнавальнi iнтереси учнiв, формують практичну спрямованiсть iх мислення.

Видiляють також репродуктивнi, конструктивнi та творчi домашнi завдання.

Деякi учнi пiсля пояснення вчителя можуть виконати тiльки аналогiчне завдання, яке розвтАЩязувалось на уроцi. Таким школярам пропонуiться на деякий час репродуктивнi завдання, наприклад, прочитати i переказати статтю з пiдручника; вставити пропущенi букви; розвтАЩязати задачу за допомогою формули, провести дослiдження згiдно iнструкцii.

Бiльш складнiшими являються конструктивнi (або реконструктивнi) завдання, наприклад, видiлити головне, скласти план, таблицю, схему, порiвняти окремi положення, систематизувати матерiал. Давати учням такi завдання можна тiльки пiсля належноi пiдготовки у класi, коли вони оволодiвають основними прийомами розумовоi дiяльностi. Не рекомендуiться давати завдання на копiювання схем, малюнкiв, карт: кожна робота повинна вимагати нових зусиль, бути хоч невеликим, але кроком вперед в розумовому розвитку.

Творчi завдання виконуються як окремими учнями, так i всiм класом, вони сприяють розвитку пiзнавальних потреб i творчого мислення школярiв. Творчi завдання можуть даватися як перед вивченням на уроцi певного матерiалу, так i пiсля його вивчення. Обговорення творчих робiт, пропозицiй, розробок завжди викликаi iнтелектуальне i емоцiйне пiднесення, створюi сприятливий грунт для вивчення навчального матерiалу, що вiдповiдаi iнтересам учнiв. Такi завдання вимагають, як правило, вiдповiдi на такi запитання: тАЬЯк зробити, щобтАж?тАЭ i тАЬЧому це так?тАЭ Даються творчi завдання учням, якi володiють достатнiми знаннями i мислительними операцiями, мають необхiдний досвiд творчоi дiяльностi, час на iх виконання. До творчих робiт вiдносять написання творiв, проведення самостiйних експериментiв, складання задач, знаходження нових методiв iх розвтАЩязання тощо.

Домашнi завдання, як правило, виконуються iндивiдуально. РЖнодi практикуються груповi завдання, якi виконуються кiлькома учнями по частинах.

Перевiрка домашньоi роботи може здiйснюватися вчителем рiзними шляхами: усним опитуванням чи побiжним ознайомленням з письмовими роботами на уроцi або переглядом зошитiв пiсля уроку. Перевiрка завдань в основному проводиться на початку уроку, однак може здiйснюватися i в кiнцi, i протягом його у поiднаннi з роботою над новим матерiалом. Деякi вчителi замiсть перевiрки домашнього завдання дають учням вправи, аналогiчнi завданню, i на основi iх виконання роблять висновок про якiсть домашньоi роботи.

Найбiльш поширена фронтальна перевiрка виконання завдання на уроцi. Учитель перевiряi, чи всi виконали завдання, ставить всьому класу запитання щодо його змiсту, учнi дають стислi вiдповiдi, вiдзначають труднощi, з якими зустрiлися. Педагог виявляi й усуваi помилки, робить узагальнення. Бiльш глибока iндивiдуальна перевiрка передбачаi опитування одного-трьох учнiв, протягом якого iншi учнi стежать за вiдповiдями, доповнюють, виправляють помилки.

Якщо школяр не виконав завдання, то вчитель повинен зтАЩясувати причини цього. Вони бувають найрiзноманiтнiшими тАФ вiд несприятливих умов для занять удома до небажання систематично працювати. У випадках, коли виявиться, що завдання складне для учня, слiд зтАЩясувати, в чому полягаi утруднення i допомогти його подолати. Якщо школяр лiнивий, то потрiбно посилити контроль за його роботою, вимагаючи виконання учнiвських обовтАЩязкiв, привчати доводити почату справу до кiнця. Якщо учень не встигаi виконувати домашнi завдання тАФ допомогти йому оволодiти прийомами рацiональноi органiзацii працi.

Важливою формою контролю i взаiмна перевiрка виконаних робiт учнями з виявленням помилок, iх усунення i виставлянням оцiнки, а потiм у окремих випадках обгрунтуванням оцiнки перед усiм класом. Залучення всiх учнiв класу до перевiрки домашнiх завдань, до обговорення помилок, шляхiв iх подолання дуже доцiльне, бо даi кожному школяревi додатковi уявлення про процес засвоiння й можливi труднощi. Залучити учнiв до участi в перевiрцi можна ще таким чином: учитель викликаi одного з учнiв, який демонструi виконане завдання (записуючи на дошцi, читаючи i т.iн.), а iншi звiряють його з своiю роботою. Якщо вчитель виявляi у викликаного учня помилку, то запитуi, у кого зроблено iнакше i з допомогою класу зтАЩясовуi, як повинно бути правильно.

Таким чином, у даному роздiлi ми розглянули рiзнi види домашнiх завдань та способи iх перевiрки. Найпоширенiшим i iх подiл на репродуктивнi, конструктивнi та творчi, а також уснi та письмовi. Щодо способiв перевiрки домашньоi роботи, то основними шляхами i фронтальна, iндивiдуальна перевiрка та взаiмоперевiрка.

1.3 Стан органiзацii домашньоi роботи з учнями початкових класiв у масовому педагогiчному досвiдi

На домашню роботу покладаються важливi функцii навчання, виховання i розвитку. Але, на жаль, в практицi цi функцii не завжди реалiзуються, оскiльки основну увагу вчитель скеровуi на проблеми уроку.

З метою вивчення проблеми органiзацii домашньоi роботи в початкових класах у методичнiй лiтературi i масовому педагогiчному досвiдi нами проведено спостереження та аналiз урокiв учителiв початкових класiв, проаналiзовано методичнi посiбники для вчителiв початкових класiв, розглянуто iдеi передових педагогiв, проведено анкетне опитування вчителiв та учнiв (додаток А ).

В ходi педагогiчноi практики нами вiдвiдано 30 урокiв, пiд час яких спостерiгали, що бiльшiсть вчителiв домашнi завдання подають у кiнцi уроку, при цьому основними i завдання, що мiстяться у пiдручнику. Похвальним i те, що вчителi намагаються урiзноманiтнювати домашнi завдання, вагомого значення надають творчим завданням. Нами проведено анкетне опитування вчителiв початкових класiв з проблеми дослiдження. На запитання: тАЬЧи пропонуiте дiтям домашнi завдання на вибiртАЭ лише 20% вчит

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi