Екологiчне виховання засобами народознавства

Мiнiстерство освiти та науки Украiни

Тернопiльський нацiональний педагогiчний

унiверситет iменi Володимира Гнатюка

Кафедра педагогiки i методики початкового навчання

Дипломна робота

ВлЕкологiчне виховання засобами народознавстваВ»

Виконала

студентка 51 групи

факультету ПВПК

Воловнiк Надiя Анатолiiвна

Науковий керiвник:

кандидат педагогiчних наук,

доцент

Матiяш Валентина Василiвна

Тернопiль - 2009

Змiст

Вступ

1. Педагогiчнi умови використання засобiв народознавства в екологiчному вихованнi молодших школярiв

2. Експериментальне дослiдження.

2.1 Методика експериментального дослiдження

2.2 Аналiз результативностi експериментальноi методики

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

На початку 21 столiття, як нiколи дотепер, перед усiiю людською спiльнотою гостро постали проблеми екологiчноi безпеки на планетi, пошуку науково обТСрунтованоi стратегii системи вiдносин Вллюдина - суспiльство - природаВ», актуалiзацii екологiчноi полiтики для запобiгання порушенню етичних норм ставлення до природи, деградацii глобального навколишнього середовища, глобальнiй екологiчнiй катастрофi. Для Украiни цi проблеми i особливо актуальними.

Розроблення й реалiзацiя нацiональноi екологiчноi стратегii у контекстi переходу нашоi краiни до моделi сталого розвитку вiдповiдно до рiшень Конференцii ООН з навколишнього середовища i розвитку (Рiо-де-Жанейро, 1992), Всесвiтнього самiту в Йоганнесбурзi (2002) та полiтичних орiiнтирiв iвропейського процесу ВлДовкiлля для РДвропиВ» потребують екологiзацii суспiльноi свiдомостi, впровадження системи учнiв екологiчноi пiдготовки пiдвищення iхнього рiвня екологiчноi освiти та екологiчноi культури.

Екологiчна культура коригуi наукове пiзнання, стиль мислення, впливаi на становлення основних свiтоглядних орiiнтацiй i переконань, охоплюi всi сфери дiяльностi людини. Будучи органiчною складовою частиною всiii культури суспiльства, вона маi iсторичний характер i закрiплюiться в етичних нормах, звичаях, у стiйких стереотипних стосунках людини i природи.

Етноекологiя як система цiнностей i незмiнним фактором виховання сучасного учня початковоi школи. Широко вiдображено у фольклорi (казках, легендах, приказках, загадках, пiснях), вiддзеркалення в ужитковому мистецтвi, звичаях, обрядах, вiдтворення у традицiях трудового i родинного виховання, Етноекологiя мiстить у собi глибинну мудрiсть усвiдомлення мiсця людини в природi.

Зазначимо, науковi знання, зливаючись в одне цiле з народними знаннями про природу, бiльше впливають на почуття дiтей молодшого шкiльного вiку, активна взаiмодiя з природою сприяi формуванню екологiчно доцiльноi поведiнки школярiв у навколишньому середовищi. Цiлком очевидно, що можливостi формування гуманного ставлення до природи, репрезентованi народною культурою, ще далеко не вичерпанi сучасною школою.

На сучасному етапi розвитку педагогiчноi науки проблеми формування екологiчноi культури розглядались у низцi наукових дослiджень (С. Деребо, В. Крисаченко, М. Колесник, Е. Писарчук, Т. Русак, Н. Сiдова). Особливостi екологiчного виховання молодших школярiв дослiджувались вiтчизняними тАУ М. Колесник, В. Маршицькою, Ж. Масенко, О. Онопрiiнко, Г. Пустовiт. Особливоi уваги заслуговують роботи, у яких пiзнавальна i практична дiяльнiсть у конкретному соцiоприродному середовищi повтАЩязуiться з проблемами охорони природи (М. Вересов, М. Дуденко, т. Мацейкiв, м. Стельмахович, В. Скутi на, РЖ. Лебiдь). Поряд з iншими питаннями автори розглядають значення емпiричних знань та багатовiкових традицiй украiнського народу у формуваннi екологiчноi культури школярiв. Дослiдники вiдзначаються, що iнтегрування народознавчого матерiалу у змiст екологiчноi освiти створюi умови для засвоiння дитиною традицiйно тАУ нормативного ставлення до природи як до цiнностi, вiдображеноi в явищах матерiальноi i духовноi культури украiнцiв.

Вiдтак особливоi значимостi набуваi проблема використання народознавчого матерiалу як засобу оптимiзацii виховного процесу, зокрема в аспектi екологiчного виховання. Тому виникаi потреба звернутися до ретельного вивчення шкiльного народознавства як ефективного засобу навчання та виховання. Саме народознавство i своiрiдним пiдсилювачем у розвтАЩязаннi актуальних проблем екологiчного виховання через вагомi потенцiйнi можливостi у цьому планi.

Зазначимо, що народознавчий матерiал i природнiм стимулюючим фактором формування екологiчноi культури учнiв початкових класiв. Можливостi його важко переоцiнити, якщо спiввiднести iз сучасними завданнями гуманiзацii початковоi освiти. Тому цiлком логiчно, що аналiз сьогоденноi шкiльноi практики засвiдчуi пiдвищений iнтерес до означеноi проблеми. При цьому виникаi потреба наукового пiдходу до розробки цiii проблеми з урахуванням умов, у яких перебуваi суспiльство i початкова школа зокрема. Здiйснений нами аналiз наукового фонду та стану шкiльноi практики свiдчить про недосконалiсть цiлiсноi технологii екологiчного виховання молодших школярiв засобами народознавства. Неадекватна оцiнка можливостей народознавчого матерiалу та незалежне використання у навчально-виховному процесi початковоi школи, значно збiднюi екологiчну культуру молодших школярiв. Актуальнiсть i недостатнiй рiвень розробки визначеноi проблеми в теорii та шкiльнiй практицi зумовили вибiр нами теми дипломного дослiдження. ОбтАЩiкт дослiдження тАУ процес використання засобiв народознавства в екологiчному вихованнi молодших школярiв.

Предмет дослiдження тАУ педагогiчнi умови використання засобiв народознавства в екологiчному вихованнi молодших школярiв.

Мета дослiдження тАУ теоретично обТСрунтувати та експериментально апробувати умови та методику використання народознавства в екологiчному вихованнi учнiв початкових класiв.

Гiпотеза дослiдження полягала у припущеннi того, що використання засобiв народознавства в екологiчному вихованнi учнiв початкових класiв буде ефективним

Вiдповiдно до мети та гiпотези дослiдження були виявленнi такi завдання:

В· вивчити стан проблеми у педагогiчнiй теорii i шкiльнiй практицi;

В· виключити педагогiчнi умови, що забезпечують ефективнiсть використання засобiв народознавства у екологiчному вихованнi початкових класiв;

В· розробити експериментальну методику екологiчного виховання молодших школярiв засобами народознавства;

В· зробити кiлькiсний i якiсний аналiз експериментального дослiдження.

Практичне значення дипломного дослiдження характеризуiться широкою сферою використання. Дослiднi матерiали можуть бути використаннi вчителями початкових класiв, студентами, педагогами-органiзаторами.

Основнi методи дослiдження:

В· аналiз педагогiчноi лiтератури;

В· вивчення шкiльноi документацii;

В· вивчення та аналiз масового педагогiчного досвiду;

В· бесiда;

В· спостереження;

В· iнтервтАЩювання ;

В· анкетування;

В· педагогiчний експеримент.

Базою дослiдження виступали Ванжулiвська загальноосвiтня школа РЖ тАУ РЖРЖ ступенiв, Буглiвська загальноосвiтня школа РЖ тАУ РЖРЖРЖ ступенiв Лановецького району. В експериментi брали участь 30 учнiв початкових класiв. Структура дипломноi роботи : вступ, два роздiли, сiм параграфiв, висновки, список використаних джерел.

1. Педагогiчнi умови використання засобiв народознавства в екологiчному вихованнi молодших школярiв

ЗтАЩясування педагогiчних умов означеноi проблеми не стало предметом спецiального вивчення, хоча напрацювання вчених в даному аспектi окреслюють чiткi орiiнтири щодо нашого дослiдницького задуму.

Зокрема, Щукiна Г.РЖ. пiдкреслюi, що умови , якi забезпечують ефективнiсть навчально-виховного процесу стосовно дiяльностi вчителя i дiяльностi учня повиннi бути синхронними, щодо спрямованостi, то результати. Андреiв визначаi поняття, педагогiчнi умови, як обставину процесу навчання, яка i результатом цiлеспрямованого вiдбору, конструювання, застосування елементiв змiсту, методiв, прийомiв, а також органiзацiйних форм навчання для досягнення певноi дидактичноi мети. [6]

О.Федорова вважаi, що педагогiчною умовою називаiться сукупнiсть обтАЩiктивних можливостей змiсту навчання , методiв, органiзацiйних форм, яка забезпечуi успiшне розвтАЩязання поставлених завдань[8]

При видiленнi педагогiчних умов ефективного використання засобiв народознавства в екологiчному вихованнi молодших школярiв ми врахували сутнiсть ореноменiв Влекологiчне вихованняВ», ВлнародознавствоВ», iх структуру, функцii та принципи. Зупинимось на характеристицi цих педагогiчних умов.

1. Систематичнiсть та послiдовнiсть екологiчного виховання засобами народознавства. Вiдомо, що ефективнiсть виховного процесу залежить вiд послiдовностi i безперервностi педагогiчних впливiв на учнiв. Йдеться про систему екологiчних педагогiчних впливiв засобами народознавства, яка забезпечить формування в кожного учня екологiчноi свiдомостi, переконань, iдеалiв,

iнтересiв, морально тАУ вольових рис, навичок, звичок правильноi поведiнки, цiлiсноi особистостi. У звтАЩязку з цим важлива послiдовнiсть, узгодженiсть, систематичнiсть, планомiрнiсть педагогiчних впливiв, пiдпорядкованих метi, принципам, завданням, змiстовi, формам i методам екологiчного виховання. У екологiчному вихованнi учнiв початкових класiв засобами народознавства треба спиратися на набутий школярами життiвий досвiд, закрiплювати його в умiннях, навичках i звичках правильноi поведiнки.

2. Врахування вiкових та iндивiдуальних особливостей дiтей в екологiчному вихованнi з використанням засобiв народознавства. Вчителевi початкових класiв необхiдно знати закономiрностi вiкового розвитку не тiльки для того, щоб до них пристосуватись, а головне, щоб учити i виховувати у дослiджуваному напрямку з найбiльшим ефектом. Видатний украiнський педагог Г. Ващенко звернув увагу на те, що високий темп розвитку учнiв початкових класiв вимагаi якнайширшого залучення iх до активноi навчальноi та громадськоi дiяльностi. А тому початкова школа мусить використовувати кожний момент своii роботи не тiльки для того, щоб виховувати з них повновартiсних, всебiчно розвинутих людей i добрих громадян своii батькiвщини(12). За словами В. Сухомлинського, роки навчання у початкових класах i цiлим перiодом морального, iнтелектуального, емоцiйного, фiзичного розвитку, який буде реальною справою лише за умови, що дитина живе багатим життям сьогоднi, а не тiльки готуiться до оволодiння знаннями завтра. Особливостi виховання учнiв початкових класiв зумовленi вiдчутним впливом ряду визначних факторiв:

В· Якiсно новим способом життя та дiяльностi;

В· Змiстом навчальних планiв, програм i пiдручникiв для 1 тАУ 4 класiв;

В· Незаперечним авторитетом першого вчителя;

В· Сильним впливом родинного гнiзда.

У молодшому шкiльному вiцi суттiво змiнюiться становище дитини серед навколишнiх людей i характер ii занять. Вiдбуваються кардинальнi змiни всього ii життя i стосункiв. Провiдною дiяльнiстю стаi учiння, мiняiться режим працi та вiдпочинку, зтАЩявляються новi обовтАЩязки. Перiод 6 - 11 рокiв характеризуiться дальшим розвитком розумовоi працездатностi хлопчикiв та дiвчаток, загострюiться пам'ять. РЗм властивi пластичнiсть психiки, допитливiсть, товариськiсть, пiдвищена сприятливiсть до виховних впливiв, щедра емоцiйнiсть, нестiйкiсть уваги, ситуативнiсть поведiнки, швидка втомлюванiсть, захоплення iгровою дiяльнiстю, потяг до самостiйностi й самоутвердження свого власного ВлЯВ», конкретнiсть i образнiсть мислення. Виходячи з нашого дослiдження, у вихованнi молодших школярiв великоi уваги потребуi формування iхнього характеру, навичок поведiнки, витривалостi, чуйностi, доброти, милосердя, вмiння долати труднощi, вироблення цiлеспрямованостi й стiйкостi уваги, органiзованостi, хазяйновитостi. У цьому руслi не менш важливе значення маi вироблення духовно тАУ моральних i вольових рис: патрiотизму, працьовитостi, вiдповiдальностi, нацiональноi свiдомостi, рiшучостi, охайностi, дисциплiнованостi, згуртованостi, чесностi, скромностi, поваги i терпимостi. Народознавчий матерiал i чудовою основою для формування вищезазначених рис особистостi школяра. Зауважимо, що вчитель повинен добре знати iндивiдуальнi вiдмiнностi у школярiв, психiку кожного учня i врахувати i особливостi у виховнiй роботi.

2. Емоцiйнiсть виховання

Вiдомо, що за своiм змiстом переживання учителя i учнiв сприяють пiдвищенню ефективностi виховання. Негативнi ж емоцii гальмують виховну дiяльнiсть. Малозмiстовне виховання не вимагаi вiд учнiв напруження думки, волi, воно неминуче породжуi нудьгу, i тодi деякi учнi починають шукати iнших шляхiв прикладення своiх сил i енергii.

Важливо викликати в учнiв засобами народознавства почуття подиву, що надасть процесу виховання жвавостi, пристрасностi, захопленостi. Молодшим школярам здебiльшого бракуi досвiду емоцiйного спiвпереживання вiд спiлкування з природою. В цьому аспектi важливо правильно спланувати i провести екскурсiю, спостереження. Вплив позитивних емоцiй даi молодшим школярам переживання почуття краси. Дiтям цього вiку естетичнi переживання вiд побаченого, почутого, вiд краси взаiмин, вiд гарно зробленоi речi. Тому треба насичувати виховний процес замилуванням красою, щоб пам'ять, мислення, уява учнiв збагачувалась яскравими образами, якi западають в душу, активiзують мислення i мовлення. Слiд мати на увазi i той факт, що украiнськi народнi звичаi та обряди i цiкавими , насиченими, глибоко моральними й глибоко беруть за душу кожну людину. Важливий образний виклад змiсту виховного заходу, мовлення вчителя, його зовнiшнiй вигляд, засоби виховання, якi повиннi привертати увагу дитини.

3. Особистий приклад вчителя.

Приклад тАУ це демонстрування взiрця для наслiдування. Вдаючись до прикладу, доводять iстиннiсть певноi моральноi норми, спонукають до певного типу поведiнки. Як особливо важливий феномен, вiн впливаi своiю наочнiстю i конкретнiстю. Чим доступнiший та зрозумiлiший учневi приклад, тим сильнiше вiн впливаi на свiдомiсть учнi. Вчитель початкових класiв тАУ носiй екологiчноi культури. Вiдомо, що учнi молодшого шкiльного вiку схильнi до наслiдування. Вони цiлковито сприймають особистiсть свого першого вчителя. Тому педагог повинен не тiльки знати народознавчi традицii екологiчного виховання, а й формувати вiдповiднi умiння i навички у своiх вихованцiв. Тут важливо усе: посаджене учителем деревце, доглянута квiточка, почищене джерельце, огороджений мурашник тощо. Спираючись на учнiвський колектив, вчитель своiм прикладом спрямовуi його дiяльнiсть вiдповiдно до завдань екологiчного виховання.

4. Органiзацiя безпосередньоi дiяльностi дiтей по охоронi природи.

Пiзнання дiтьми природи, особливостей екологiчноi роботи вiдбуваiться пiд час активноi дiяльностi, коли вони оволодiвають умiннями бережливого ставлення до ii обтАЩiктiв, збереження та створення умов для iх нормального спiлкування. Недоцiльно вчителевi проводити екологiчну роботу лише в рамках класноi кiмнати чи актовоi зали. Умiння i навички з охорони навколишнього середовища в учнiв молодшого шкiльного вiку формуватимуться в активнiй безпосереднiй дiяльностi у природi i лише в гармонii з нею.

Отже, сукупнiсть запропонованих педагогiчних умов, на наш погляд, i необхiдною i достатньою, оскiльки видiлена iз врахуванням сутностi проблеми та вiкових особливостей молодших школярiв.

2. Експериментальне дослiдження

2.1 Методика експериментального дослiдження

З метою визначення стану використання засобiв народознавства в екологiчному вихованнi учнiв початкових класiв, був проведений констатуючий експеримент, яких в загальних рисах можна охарактеризувати таким чином: обтАЩiктом дослiдження виступали 34 учнi початкових класiв Ванжулiвськоi загальноосвiтньоi школи РЖ, РЖРЖ ступенiв, Буглiвськоi загальноосвiтньоi школи РЖ, РЖРЖ ступенiв .

Провiдними методами дослiдження виступали:

В· вивчення масового педагогiчного досвiду;

В· аналiз навчальноi лiтератури;

В· спостереження;

В· бесiда;

В· iнтервтАЩю;

В· анкетування.

Такий пiдхiд давав нам можливiсть прогнозувати вiдтворення реальноi ситуацii щодо визначеного аспекту дослiдження.

Насамперед нас цiкавило питання, наскiльки вчителi використовують народознавчий матерiал в екологiчному вихованнi молодших школярiв, та який виховний потенцiал мiстять чиннi навчальнi програми для учнiв 1 тАУ 4 класiв загальноосвiтнiх шкiл, та як впливаi використання засобiв народознавства на екологiчну вихованiсть школярiв. Задля цього нами була розроблена система роботи, що дозволила зтАЩясувати коло цiкавих нам запитань. Нами було опитано 18 вчителiв початкових класiв Ванжулiвськоi загальноосвiтньоi школи РЖ , РЖРЖ ступенiв, Буглiвськоi загальноосвiтньоi школи РЖ - РЖРЖРЖ ступенiв, Лановецькоi загальноосвiтньоi школи РЖ тАУ РЖРЖРЖ ступенiв Лановецького району. З матерiалiв iнтервтАЩю випливаi, що 6 тАУ ро з них стверджують доцiльнiсть використання засобiв народознавства у вихованнi молодших школярiв, оптимально використовують його, значно пiдвищуючи цим ефективнiсть виховного процесу; 8 вчителiв вважають, що доцiльно, але

тiльки фрагментарно використовують народознавчий матерiал через вiдсутнiсть iнформацii; троi педагогiв не вважають прiоритетним використання засобiв народознавства в екологiчному вихованнi, тому рiдко використовують його в своiй педагогiчнiй практицi.

Крiм того нам вдалося зтАЩясувати причини, що утруднюють даний процес. Серед них поверхнева обiзнанiсть самих вчителiв з народознавчим матерiалом, незнання i невдале застосування основних педагогiчних умов використання народних традицiй у вихованнi учнiв початкових класiв, невмiння поiднати цей матерiал з загально навчальним.

Цiлком логiчно, що наступним кроком нашоi експериментальноi роботи був аналiз чинних для початковоi школи програм

Ознайомившись з програмою з читання, ми зауважили теми, якi цiкавлять нас, усна народна творчiсть, фольклорнi жанри: народнi дитячi пiсеньки, iгри, забави, лiчилки, загадки, скоромовки, приказки, прислiвтАЩя народнi усмiшки, казки, легенди, притчi, байки, народнi пiснi. Важливе мiсце придiляiться народним казкам про тварин, персонажам цих казок iх вдачi. Народнi соцiально тАУ побутовi казки, якi вивчають дiти, вiдображають народний побут, подii iз життя украiнського народу, його традицii.

Програма ВлОснови здоровтАЩяВ» для учнiв початкових класiв представлена темами: ВлНароднi традицii i здоровтАЩяВ», Вл Народнi традицii харчуванняВ»,

Вл Лiтнi, зимовi, веснянi та осiннi iгри та розвагиВ».

У програмi Вл Трудове навчанняВ» ми помiтили теми: Вл Рiздвянi святаВ», ВлМакетування предметiв хатнього iнтертАЩiруВ», ВлПисанкарство як мистецтво художнього розписуВ», ВлУкраiнськi витинанкиВ», ВлХудожня вишивка в украiнському побутiВ», ВлРобота з рослинними матерiалами , квiткова символiкаВ», ВлВишивання i втАЩязання як види украiнськоi народноi творчостiВ», ВлТрадицiйнi веснянi свята з використанням рослинних декорацiйВ», ВлКонструювання виробiв для вiдтворення давнього украiнського побуту (меблi, посуд, настiннi прикраси, рушники), краса i кориснiсть Влцiлющого зiлляВ» народноi медицини. Використання лiкарських i декоративних рослин у побутi. Пiдготовка i проведення спiльно з дорослим Влзiльницького обрядуВ», повтАЩязаного iз збиранням лiкарських трав; виготовлення дидактичноi гри ВлНародна аптекаВ».

У програмi ВлЯ i УкраiнаВ» знаходимо теми: ВлЗабавки, iгри, повчальнi казки, сiмейне свято ВлРослиниВ». Оспiвування в уснiй народнопоетичнiй творчостi рослин, якими прикрашали садибу (калина, верба, чорнобривцi, мальви), якими лiкувалися (звiробiй, подорожник, татарське зiлля, чебрець), Влзначення води для рослин, тварин, людини?В», Влжива i мертва вода в казкахВ», ВлЯк хлiб на стiл прийшовВ». Бережливе ставлення до хлiба.

Важливе мiсце в дослiдженнi даноi проблеми мали мiсце спостереження виховних заходiв.

Наведемо приклад спостереження окремих виховних заходiв та прослiдкуiмо як використовуiться народознавчий матерiал у екологiчному вихованнi учнiв початкових класiв.

Пiд час проведення гри тАУ драматизацii ВлБрати нашi меншiВ» у дiтей закрiплювались знання про iднiсть усiх живих iстот на Землi; розвивалась допитливiсть; виховувалось гуманне ставлення до тварин. Головними дiйовими особами заходу були казкар, хлопчик, дiвчинка, птахи (лелека, дятел, сорока), комахи (бабка, метелик, бджола), тварини (заiць, лисиця, косуля), квiти (мальви, чорнобривцi, ромашка, барвiнок). Виховний захiд проходив в декорацiях, що нагадували украiнську хату та подвiртАЩя. Казковий сюжет заходу надавав динамiчностi, сприяв емоцiйностi в дiтей.

ВлЯк виник одягВ», ВлСтаровиннi дитячi iграшки, iгри та забавиВ». ВлДержавнi, народнi i релiгiйнi свята: День незалежностi, Святого Миколая, Новий Рiк, Рiздво Христове, Великдень. Календарно тАУ обрядовi свята: Вл Про родовiдВ»,

ВлТрадицiйна сiмейна мораль украiнцiв. Збереження нацiональних особливостей у сучасному побутi, одязi, в iжi, проведення свят: ВлНародна мудрiсть про природу, пори рокуВ», ВлУкраiнський побут та звичаi у рiдному краiВ», ВлОсобливостi народного костюмуВ», ВлНародний календарВ». Участь дiтей в обрядових святах мистецтва придiляiться таким темам: ВлОзнайомлення з народним мистецтвом настiнного розпису, народним глиняним посудом, народними традицiями писанкарства на УкраiнiВ».

Програма ВлМузикаВ» реалiзуiться наступними темами: ВлУкраiнськi народнi пiснiВ», ВлМузичнi iнструментиВ», ВлУкраiнськi народнi танцiВ». Серед пiсень розглядаються: колисковi, календарно тАУ обрядовi, жниварськi (зажинковi, власне жниварськi, обжинковi), колядки, щедрiвки, коломийки жартiвливо тАУ танцювальнi пiснi.

Отже, у вищезазначених навчальних програмах передбачений народознавчий матерiал, що виступаi суттiвою опорою для логiчного продовження виховноi роботи в позакласнiй роботi.

В процесi проведення гри тАУ драматизацii дiти обирають один образ уподобанням i перевтiлюються в нього. Для цього кожен гравець зосереджуiться i пригадуi, що йому вiдомо про цю рослину або тварину (де живе (росте), що iй необхiдно, для життя яким чином вона продовжуi своi життя). Крiм того, вчитель звертав увагу на те, якi загадки, приказки, прислiвтАЩя знають дiти. Далi слiдувала розповiдь про квiткову символiку. Особливо активiзувала дiтей iнсценiзацiя дiтьми легенди про калину. В процесi перевтiлення учнiв у рослину чи тварину, вони пропонували своi розповiдi ВлЯ квiточка тендiтна. Звати мене ромашка. У мене золотава голiвка i бiлий вiночок тАУ пелюсточки. Я люблю сонечко. А ще люблю водичку. Без вологи я можу загинути. Коли спекотно тАУ мучить спрага. Коли обривають менi пелюстки тАУ менi боляче. Я можу допомогти. У народi знають, що я перша допомога при високiй температурi, болi в животi, запаленi горла. Любi дiти, бережiть моi квiточки, дайте водичку в спеку, i я буду не тiльки милувати вас своiю красою, але й лiкуватиВ»

Виконуючи ролi рiзних iстот, учнi психологiчно наближаються до iх способу життя, вiдчувають симпатiю до створених ними образiв, i це переноситься i на справжнiх представникiв рослинного i тваринного свiту, народознавчий матерiал.

Аналiзуючи даний виховний захiд, хочемо зауважити, що при проведеннi заходiв такого типу, слiд народознавчий матерiал вирiшувати бiльш комплексно. Зокрема доцiльно використати календар народних прогностик, пiсенну обрядовiсть, побутову обрядовiсть, побутову обрядовiсть, мотиви украiнськоi вишивки, якi в свою чергу ВлгенерувалиВ» екологiчну роботу.

Наступним нашим спостереженням була екологiчна казка ВлРозмова деревВ». Подii казки вiдбувались на ВлузлiссiВ», а дiйовими особами черемха, берiзка, шипшина, жасмин, дуб, клен, сосна, бузок, бджiлка, пташка, вiтерець. В процесi постановки цiii казки, яка згiдно канонiв усноi народноi творчостi, передбачала зачин, основну частину та кiнцiвку, дiти ознайомились з особливостями дерев, легендами по них, особливостями росту. По закiнченнi казки пташка звертаiться до дiтей: ВлЦi дерева всi зеленi,

Вони кисень нам дарують

РЖ кохають i хвилюють,

Нашi кривди-болi чують

Хочу, щоб ви добре знали,

Доглядали iх, саджали.

Вчитель переслiдував таку мету даного заходу: активiзувати знання дiтей про необхiднiсть дбайливого ставлення до природи, про взаiмозвтАЩязки мiж дiяльнiстю людини i життям природи, виховувати почуття вiдповiдальностi за те, що вiдбуваiться в природi, виховувати екологiчну культуру. Аналiз даного заходу показав, що народознавчi засоби використанi недостатньо. Поза увагою вчителя залишились украiнськi народнi обряди, промисли i ремесла.

Спостерiгаючи за проведенням гри ВлЗвiр, птах, комахаВ», ВлЧий це слiд?В», ВлЧий голос?В», бесiд ВлЦарство флористикиВ», ВлТаiмницi природиВ», ВлЛiс тАУ наш другВ», конкурсiв ВлЦвiтик тАУ семицвiтикВ», ВлЕкологiчний мультфiльмВ», свята ВлПодорож крапелькиВ», ВлАлло, говорить веснаВ», ми помiтили, що педагог лише фрагментарно використовуi народознавчi засоби: усну народну творчiсть, украiнську народну мiфологiю, народнi знання , обрядовiсть, народну прогностику. Крiм того, слiд бiльше звертати увагу учнiв на правила поведiнки у навколишньому середовищi.

Науковий фонд з проблеми, аналiз масового педагогiчного досвiду та спостереження дали можливiсть нам визначити критерii та рiвнi сформованостi екологiчноi вихованостi на основi використання народознавчого матерiалу.

До критерiiв вихованостi вiднесемо:

1. Дотримання правил поведiнки у навколишньому середовищi. Учень контролюi своi дii , спiввiдносить iх з можливими наслiдками для тих чи iнших обтАЩiктiв навколишнього середовища.

2. Здатнiсть самостiйно обирати обтАЩiкти екологiчноi дiяльностi.

3. Емоцiйно тАУ цiннiсне ставлення до оточення . Учень отримуi задоволення вiд спiлкування з природою, умii оцiнити стан навколишнього середовища i намагаiться його покращити, умii вiдгукнутись на прояви прекрасного у природi.

4. Доброта, чуйнiсть i увага до оточення.

Вiдповiдно до показникiв, ми визначили рiвнi вихованостi.

В· Високий рiвень тАУ наявнiсть усiх критерiй

В· Середнiй рiвень тАУ половина чи бiльша половина показникiв

В· Низький тАУ майже повна вiдсутнiсть ознак.

Для того, щоб визначити рiвень сформованостi екологiчноi вихованостi молодших школярiв засобами народознавства ми застосували спостереження, анкетування, iнтервтАЩювання, тестування, бесiду.

Наведемо приклади анкети:

1. Якi екологiчнi обтАЩiкти знаходяться на територii, де ти живеш?

2. Чи потребують вони допомоги людини?

3. Якi традицii з охорони природи ти знаiш?

4. Чи беруть у них участь дiти та дорослi?

5. Як це робилося?

6. Чи хочеш ти брати у них участь?

Результати дослiдження представленi у таблицi 2. 1.

Таблиця 2 .1. Рiвнi сформованостi

Данi таблицi засвiдчують те, що високий рiвень мають 10% експериментального i 8% контрольного класiв, середнiй тАУ вiдповiдно 30% i 29%, низький 60% i 53%. Як бачимо, у результатах констатуючого експерименту щодо контрольного класiв майже не iснуi iстотноi вiдмiнностi. Крiм того, вищеподанi результати вказують на те, що переважають дiти з середнiм та низьким рiвнем вихованостi у дослiджуваному аспектi.

Результати проведення констатуючого експерименту дозволили зробити наступнi висновки:

В· третьокласники необiзнанi достатньо з народознавчим матерiалом;

В· вчителi не враховують педагогiчнi умови екологiчного виховання засобами народознавства;

В· недостатньо ознайомленi з методами та формами цiii роботи;

В· високий рiвень вихованiсть школярiв визначаються не лише поiднанням виховання з основним народознавчим матерiалом, але й з врахуванням вiкових та iндивiдуальних особливостей дiтей.

З метою пiдвищення якостi екологiчного виховання з використання народознавчого матерiалу нами проводився формуючий експеримент. Як уже зазначалось, у 3 тАУ А експериментальному та 3 тАУ Б контрольному класах Лановецькоi загальноосвiтньоi школи РЖ тАУ РЖРЖРЖ степенiв Лановецького району.

Експериментальне дослiдження базувалось на дотриманнi основних педагогiчних умов екологiчного виховання, охарактеризованих нами у п.2.1.

Завданнями експерименту було перевiрити:

В· вплив основних педагогiчних умов на рiвень вихованостi учнiв початкових класiв у дослiджуваному аспектi;

В· ефективнiсть комплексного використання засобiв народознавства в екологiчному вихованнi молодших школярiв;

В· усвiдомлення ролi екологiчноi культури у життi украiнського народу;

В· значення народознавчого матерiалу у формуваннi емоцiйно тАУ цiлiсного ставлення до оточення.

На даному етапi експериментальноi роботи ми використовували бесiду, спостереження, анкетування, iнтервтАЩювання, кiлькiсний i якiсний аналiз експериментально даний.

Експериментальна методика використання засобiв народознавства в екологiчному вихованнi учнiв початкових класiв базувалась на оптимальному поiднаннi рiзноманiтних методiв, прийомiв, засобiв та форм виховноi роботи. Зупинимося на змiстовому компонентi. Учням експериментального класу наголошувалось, що мудрiсть гуманного ставлення людини до природи вiддзеркалена у фольклорi. Велику виховну силу мають загадки, приказки, прислiвтАЩя, iгри, через мiфи, легенди, казки дiти простежували життя рослин чи тварин, дiзналися, як ставилися до них нашi предки, якi свята вони органiзували на честь живих iстот i самi проймалися любовтАЩю до свiту природи.

Нашi предки обожнювали квiтки, iз сивоi давнини до нас прийшла квiткова символiка. Елементи гри мiстять веснянки, заклики, примовки, якi теж мають глибоке природне корiння. Багато явищ природи для людини залишилися незтАЩясованими, тому лягли в основу фольклору, передавалися з уст в уста. Переконавши школярiв, що фольклор був основою народних свят, ознайомлюiмо з народним календарем, сiльськогосподарським та календарем народних прогностик (географiчним календарем, народними прикметами. Взаiмодiя людини з природою вiддзеркалення в ужитковому мистецтвi, побутi.

У звтАЩязку з цим нами був проведений цикл бесiд ВлУкраiнський вiночокВ», ВлЗелена аптекаВ», ВлПро тих, кого ми любимоВ», ВлМiсяцелiкВ», ВлЗвичаi та обряди весняного циклу календаряВ» та iншi.

Для полегшення сприймання та запамтАЩятовування екологiчноi iнформацii, нами була застосована еколого-народознавча скарбничка, де учнi фiксували короткий змiст та значення окремих природоохоронних традицiй, народнi прикмети, приказки, прислiвтАЩя, загадки про природу та ii явища. Це дало змогу активiзувати пам'ять, увагу школярiв, розвивати пiзнавальну активнiсть, емоцiйне цiннiсне ставлення до природи, бажання ii оберiгати.

Зазначимо, що у експериментальному класi ми використовували бiльший обтАЩiм iгор (ВлКабакиВ», ВлОгiрочкиВ», ВлСiiм макВ», ВлПросоВ», ВлПерепiлочкаВ», ВлЛисВ», ВлОй на горi льон, квiткиВ»), приказок, прислiвтАЩiв, загадок, легенд, примовлянок, веснянок, народних прикмет.

Наведемо приклад

Народна гра ВлПросоВ»

Всi дiти дiляться на рiвнi гурти, якi стають один проти одного, взявшись за руки. Пiд спiв першого рядка один гурт то наближаiться, то знов вiдходить. Теж робить другий гурт. Так дiти Влзаспiвують i одспiвуютьВ», поки не проспiвають всю пiсню.

А ми нивку оремо, оремо.

А ми просо сiiмо, сiiмо.

А ми просо вибтАЩiмо, вибтАЩiмо.

Ой чим же ви вибтАЩiте, вибтАЩiте?

А ми коней заженем, заженем.

А ми коней займемо, займемо.

А ми коней викупим, викупим.

А чим же ви викупите, викупите?

А ми дамо сто злотiв, сто злотiв.

Ми сто злотiв не берем, не берем.

А ми ще придамо, придамо.

А що ж ви нам придасте, придасте?

А придамо корову iз телям.

Ми корови не берем, не берем.

А ми ще вам придамо, придамо.

А що ж ви нам придасте, придасте?

Свиню з поросятком, гуску з гусятком.

А ми iх не берем, не берем.

А ми ще вам придамо, придамо

А що ж ви нам придасте, придасте?

Красну дiвчину, красну дiвчину.

Ми ж красну дiвчину приймемо, приймемо.

Слiд зауважити, що народнi iгри колись були частиною весняного календарного обряду, в яких i в словах, i в пластицi рухiв вiдтворилися елементи землеробськоi працi, аграрного календаря. Часто головними персонажами виступають звiрi i птахи. Участь дiтей у цих iграх сприяла вихованню до рiдноi природи, розвитку спостережливостi.

Закличка ВлОй вiтре, вiтронькуВ»

Ой вiтре, вiтроньку,

Прижени хмароньку,

Полий теплим дощиком,

Встели землю килимком.

ПрислiвтАЩя та приказки.

Багато снiгу тАУ багато хлiба.

Де багато пташок тАУ там нема комашок.

Без вiтру i трава не шелестить.

Робота по тлумаченню приказок та прислiвтАЩiв, органiзована нами в ходi в ходi експерименту розвила увагу, уяву i спостережливiсть у школярiв.

Народнi прикмети.

Холодна весна тАУ градобiйне лiто.

Квiтневi струмки землю пробуджують.

Якщо навеснi летить багато павутиння тАУ лiто буде гаряче.

Ознайомлюючи учнiв iз календарем народних прогностик, ми проводили фенологiчнi спостереження. У експериментальному класi працювало своiрiдне метеобюро.

Також ми використовували тренiнг ВлПташина розмоваВ», ВлМiй улюблений квiтковий ароматВ», ВлМоi деревоВ», ВлЗвiр, птах, комахаВ», якi крiм екологiчного потенцiалу, мали ще й естетичне значення. Цiкавими видалися екологiчна казка ВлЗнай, люби, бережиВ», головними героями якоi були Еколог, Ялина, Сосна, Явiр, Граб, Клен, Бук, Глiд, вiльха, Шипшина, Малина, Окунь, Щука, карась, Горобчик, Синичка, Дятел, Квiти. Основою метою казки було розширити знання дiтей про рослини та тварини, що живуть у мiсцевостi, iх властивостi та значення, виховати любов до природи, бажання ii охороняти, свято насичене загадками, приказками, прислiвтАЩями, народними прикметами.

Свято ВлСлава одвiчна водiВ». Основними завданнями свята були: вчити розумiти, що кожна краплина води i дорогоцiнним даром природи, ознайомити учнiв з традицiями, що повтАЩязанi з водою; прищеплювати екологiчну культуру, виховувати дбайливе ставлення до води. Були використанi такi приказки та прислiвтАЩя про воду, з наступним iх тлумаченням. З малого джерела велика рiчка буваi. Де вода, там верба.

Куди вода тече, там травиця росте. Де вода, там верба.

Не виливай каламутну воду, поки чистоi не знайдеш.

Учнiв ознайомили iз традицiями, що повтАЩязанi iз криницею.

Цiкавим емоцiйним i змiстовним видалося свято зустрiчi птахiв

ЗУСТРРЖЧ ПТАХРЖВ

Екологiчне свято

Мета: Закрiпити знання учнiв про перелiтних птахiв Украiни, зтАЩясувати роль у природi та в життi людини; виховувати любов до рiдного краю, до природи, до народних звичаiв.

Обладнання: наголiвнички, вишитий рушник з пташками, випеченi журавлики, зображення птахiв, занесених до Червоноi книги Украiни.

Дiвчатка в украiнських костюмах вiтають гостей.

1-ша дiвчинка. Радi ми вас привiтати,

Бо у нас сьогоднi свято.

Ми гостей приймаiмо,

РЗх усiх вiтаiмо.

2-га дiвчинка. Сьогоднi свято незвичайне

РЖ вчить багато нас чому.

Хай буде всiм воно повчальним,

За це подякуiм йому.

Учитель. Весна тАФ найулюбленiша пора року дiтвори. Пiсля довгоi зимовоi холоднечi та негоди всiм кортить по

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi