Акредитивна форма розрахункiв
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ УКРАРЗНИ
РЖНСТИТУТ МУНРЖЦИПАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БРЖЗНЕСУ
К У Р С О В АВаВа Р О Б О Т А
Акредитивна форма розрахункiв
Роботу написав:
студентка 4-го курсу, I групи,
Кононенко С.Д.
КИРЗВ 2002
План
Вступ
1. Акредитивна форма розрахункiв за екпортно-iмпортними операцiями
1.1.ВаВаВаВаВаВаВаВа Мiжнароднi розрахунки без помилок i затримок.
1.2.ВаВаВаВаВаВаВаВа Види акредитивiв, якi використовуються у мiжнароднiй торгiвлi.
1.3.ВаВаВаВаВаВаВаВа Види акредитивiв та iх класифiкацiя.
2. Застосування акредитиву в мiжнародних формах розрахункiв на прикладi банку тАЬУкраiнатАЭ
Висновки (зауваження та пропозицii)
Список використаноi лiтератури
Додатки
Вступ.
Форми безготiвкових розрахункiв розрiзняються мiж собою видом застовуваних розрахуноквих документiв та порядком iх обiгу.
На сьогоднiшнiй день безготiвковi розрахунки мiж господарюючими органами можуть здiйснюватися в таких формах: платiжнi доручення, платiжнi вимоги-доручення, чеки, акредитиви, векселя.
Способи платежiв визначаються порядком та умовами виконання госпорганами своiх грошових зобовтАЩязань один перед одним.
При кожнiй формi розрахункiв можуть застосовуватися рiзнi способи платежiв, що даi можливiсть пiдприiмствам виконувати своi грошовi зобовтАЩязання на бiльш вигiдних для себе умовах.
Основними видами мiжнародних банкiвських розрахуноквих операцiй i акредитиви та iнкасо. Найпоширенiшою формою розрахункiв в ринковiй економiцi i акредитиви, що переважно застосовюiться в iногороднiх та мiжнародних розрахунках за товари та послуги, коли постачальник хоче забезпечити собi гарантiю оплати.
З огляду на необхiднiсть розвитку мiжнародноi торгiвлi в Украiнi, та як попередня умова започаткування цього процесу, вихiд на свiтовий ринок резидентiв, застосування загальноприйнятих в мiжнароднiй практицi форм безготiвкових розрахункiв набувають як нiколи великоi важливостi та значущостi.
У звтАЭязку з цим i обумовлено вибiр визначеноi теми та ii розгляд у запропонованiй Вам науково-дослiднiй роботi.
Перш за все, метою виконня роботи був розгляд акредитиву як форми безготiвкових мiжнародних розрахункiв, що проводиться у роботi через ознайомлення з його теоретичною сутнiстю та економiчним пiдгрунтям використання.
Окрiм того, виконавцi намагалися здiйснити посильну спробу аналiзу практичного впровадження акредитивноi форми розрахункiв в мiжнародних безготiвкових операцiях.
В заключнiй частинi роботи запропоновано певнi оцiнки пiсля детального ознайомлення з акредитивом, його безпосереднiм впливом на фiнансово-господарську дiяльнiсть субтАЭiктiв мiкро- та макроекономiки.
2. Акредитивна форма розрахункiв за експортноiмпортними операцiями.
1.1.ВаВа Мiжнароднi розрахунки без помилок i затримок.
Вiтчизнянi комерцiйнi банки, прилуВнчаючись до мiжнародного спiвробiтницВнтва, опановують рiзнi форми розраВнхункiв, прийнятих у свiтовiй банкiвськiй практицi. Все бiльше уповноважених банкiв Украiни (на сьогоднi тАУ близько вiсiмдесяти) самостiйно встановлюють кореспондентськi вiдносини з iноземниВнми. РЖ все ж сфера зовнiшньоекономiчноi дiяльностi наших банкiв поки що одна з найменш розвинутих. Украiнське законодавство, яке регулюi дiяльнiсть коВнмерцiйних банкiв Украiни щодо викоВннання операцiй, пов'язаних iз мiжнародВнними розрахунками, мiстить нормативнi акти, що у рядi випадкiв обмежують можливостi здiйснення таких операцiй. З iншого боку, у вiтчизнянiй банкiвськiй практицi ще досить погано освоiнi осВнновнi мiжнародноправовi положення, якi регулюють окремi форми мiжнародВнних розрахункiв i значною мiрою визнаВнчають характер мiжбанкiвських взаiмоВнвiдносин.
На жаль, через брак практичного досвiду у цiй галузi як перед банками, так i iхнiми клiiнтами постаi ряд серйозВнних проблем, що призводить до рiзноВнго роду помилок i затримок у розрахунВнках. Ситуацiя ускладнюiться ще й тим, що украiнськi банки мають недостатню внутрiшню iнструктивнометодологiчну базу. РЖноземним пiдприiмцям часто Важко визначити фiнансове становиВнще, надiйнiсть та технiчнi можливостi свого украiнського партнера. Але, використовуючи рiзноманiтнi форми акредиВнтивiв, експортери та iмпортери можуть звести до мiнiмуму труднощi та проблеВнми, якi виникають у мiжнароднiй торгiвлi, а саме:
1. Експортер маi змогу, використовуВнючи акредитивну форму розрахункiв, звести до незначних ризики, спричиненi його поганою обiзнанiстю з вимогами, стандартами нового освоюваного ринку збуту, полiтичною та економiчною стабiльнiстю в краiнi iмпортера; незнанВнням мiсцевих законiв щодо розрахункiв в iноземнiй валютi, специфiки перевеВнзення, страхування товару, оформлення документацii на його ввезення та вiдправку.
2. РЖмпортер, у свою чергу, скориставВншись акредитивною формою розраВнхункiв, може звести до мiнiмуму ризиВнки, пов'язанi iз закупiвлею товару у неВнзнайомих краiнах; незнанням особливоВнстей валютного законодавства краiниекспортера (зокрема, стосовно можлиВнвостi ввезення товару); невпевненiстю у добропорядностi експортера.
Систематизувавши рiзноманiтнi ризиВнки, якi виникають у експортерiв та iмпортерiв у процесi зовнiшньоекоВнномiчноi дiяльностi, вважаiмо, варто наголосити на тих передумовах, що впливають не вибiр контрагентами тiii чи iншоi форми розрахункiв. Це:
1. Фiнансова надiйнiсть експортеВнра/iмпортера.
2. Взаiмовiдносини: продавецьпоВнкупець (агент iз продажу, дочiрнi пiдприiмство, перша угода).
3. Полiтична та економiчна стабiльВннiсть краiниiмпортера.
4. Вид товарiв.
5. Особливостi даноi галузi.
6. Сума угоди.
Отже, саме акредитивну форму розВнрахункiв можна порекомендувати у випадках, коли мiж експортером та iмпорВнтером укладаються:
а) перша угода;
б) угоди на великi суми;
в) угоди, пов'язанi з кредитами на тривалi строки;
г) угоди з iмпортерами iз краiн, якi пеВнребувають у важкому економiчному стаВнновищi, вiдомих низькою культурою опВнлати та нестабiльнiстю полiтикоекономiчноi ситуацii;
д) угоди з резидентами й краiн, якi поВнтребують оформлення платежiв виключВнно через акредитиви.
1.2. Види акредитивiв, якi використовуються у мiжнароднiй торгiвлi.
Таким чином, усвiдомивши неВнобхiднiсть розвитку та подальшого вдосконалення акредитивноi форми розВнрахункiв, проаналiзуiмо рiзноманiтнi види акредитивiв (Таблиця 1.1.), якi використовуються у мiжнароднiй торгiвлi.
При здiйсненнi розрахункових операцiй у формi документарного акредитива банки та iхнi клiiнти повиннi керуватися "Унiфiкованими правилами та звичаями для документарних акредиВнтивiв", розробленими та затвердженими Мiжнародною торговою палатою в реВндакцii вiд 1993 року, публiкацiя МТП № 500 (надалi тАУ "Унiфiкованi правила", або "правила"), та чинним законодавстВнвом краiни, яке регулюi зовнiшньоекоВнномiчну дiяльнiсть суб'iктiв господарсьВнкоi дiяльностi.
В "Унiфiкованих правилах" визнаВнчено:
тАв види акредитивiв;
тАв спосiб та порядок iх виконання i пеВнредачi;
тАв зобов'язання та вiдповiдальнiсть банкiв;
тАв умови, яким повиннi вiдповiдати наданi за акредитивом документи.
Крiм того, в цьому документi подаВнються тлумачення рiзних термiнiв, вирiшуються iншi питання, якi виникаВнють у практицi акредитивних розраВнхункiв. "Унiфiкованi правила" i складоВнвою частиною кожного документарноВнго акредитива, на що вказуi примiтка, яка обов'язково повинна мiститися в акредитивi.
Визначення акредитива.
Акредитив, який використовуiться у розрахунках за зовнiшньоторговельниВнми угодами, незалежно вiд того, який вiн ("документарний акредитив", "акредиВнтив", "акредитивний лист" тощо) тАУ це одностороннi умовне грошове зоВнбов'язання банкуемiтента, видане ним за дорученням клiiнтанаказодавця акВнредитива (iмпортера) на користь його
Таблиця 1.1. Види акредитивiв та iх класифiкацiя.
1. | За способом використання | тАУВаВаВаВа документарнi (товарнi); тАУВаВаВаВа грошовi (циркулярнi) | |
2. | За формою | тАУВаВаВаВа документарнi акредитиви; тАУВаВаВаВа акредитивнi листи | |
3. | За способом повiдомлення бенефiцiара (експортера) про вiдкриття акредитива на його користь | а) прямо авiзованi акредитиви; акредитиви, авiзованi через авiзуючий банк; б) попередньо авiзованi акредитиви | |
4. | За ступенем гарантованостi оплати сум, якi мають бути сплаченi експортеру | тАУВаВаВаВа вiдкличнi; тАУВаВаВаВа безвiдкличнi | |
5. | За наявнiстю або вiдсутнiстю пiдтвердження за акредитивом з боку авiзуючого або iншого банку | тАУВаВаВаВа пiдтверджений; тАУВаВаВаВа непiдтверджений | |
6. | За валютою платежу | тАУВаВаВаВа у нацiональнiй валютi бенефiцiара (експортера); тАУВаВаВаВа у нацiональнiй валютi iмпортера; тАУВаВаВаВа у третiй валютi | |
7. | За характером платежу у зв'язку з можливiстю/ неможливiстю здiйснювати частковi поставки продукцii | тАУВаВаВаВа подiльнi; тАУВаВаВаВа неподiльнi | |
8. | За мiсцем та суб'iктом виконання | тАУВаВаВаВа виконуються банкомемiтентом у краiнi iмпортера; тАУВаВаВаВа виконуються авiзуючим або пiдтверджуючим банком, який знаходиться у краiнi бенефiцiара (експортера); тАУВаВаВаВа виконуються за участю третього банку | |
9. | Залежно вiд виду зовнiшньоекономiчноi дiяльностi суб'iктiв господарювання (експорту чи iмпорту товарiв та послуг) | тАУВаВаВаВа акредитиви на iмпорт тАУВаВаВаВа акредитиви на експорт | транзитнi акредитиви |
10. | За способом виконання | тАУВаВаВаВа шляхом платежу за пред'явленням; тАУВаВаВаВа шляхом акцепту; тАУВаВаВаВа шляхом платежу з вiдстрочкою; тАУВаВаВаВа шляхом негоцiацii | тАУВаВаВаВа обмеженi; тАУВаВаВаВа необмеженi |
11. | Залежно вiд наявностi депонованих грошових коштiв у пiдтверджуючому банку | тАУВаВаВаВа покритi; тАУВаВаВаВа непокритi | |
12. | Залежно вiд наявностi других бенефiцiарiв | тАУВаВаВаВа переказнi (трансферабельнi); тАУВаВаВаВа непереказнi | |
13. | Спецiальнi форми акредитивiв | тАУВаВаВаВа компенсацiйнi акредитиви; тАУВаВаВаВа зустрiчнi акредитиви; тАУВаВаВаВа резервнi акредитиви ("стендбай"); тАУВаВаВаВа вiдновлюванi акредитиви; тАУВаВаВаВа револьвернi акредитиви; тАУВаВаВаВа акредитиви з червоною смугою | тАУВаВаВаВа фiнансова модель; тАУВаВаВаВа комерцiйна модель; тАУВаВаВаВа кумулятивнi; тАУВаВаВаВа некумулятивнi; тАУВаВаВаВа чистi;; тАУВаВаВаВа документарнi |
контрагента за контрактом бенефiцiара (експортера). За цим грошовим зоВнбов'язанням банк, який вiдкрив акредиВнтив (банкемiтент), повинен здiйснити
бенефiцiару платiж (негайно або з вiдстрочкою) чи акцептувати тратти бенефiцiара та сплатити iх в строк. Або вiн може уповноважити iнший банк здiйснити такi платежi, акцепт або неВнгоцiацiю тратт бенефiцiара за умови наВндання ним документiв, передбачених в акредитивi, також якщо виконанi iншi умови акредитива.
1.3. Види акредитивiв та iх класифiкацiя.
1. За способом використання акредиВнтиви подiляються на документарнi (тоВнварнi) та грошовi (циркулярнi):
а) документарнi (товарнi) використоВнвуються для розрахункiв за товари та поВнслуги при наданнi обумовлених в акреВндитивi документiв;
б) грошовi (циркулярнi) тАУ це такi акВнредитиви, виплата за якими не обумовВнлена наданням документiв.
2. За формою акредитиви подiляються на документарнi акредитиви та акредитивнi листи.
У бiльшостi краiн термiни "докуменВнтарний акредитив " та "комерцiйний акВнредитивний лист "тАУ синонiми. Але, наВнприклад, у Сполучених Штатах АмериВнки, Великобританii та Китаi, а також у закордонних вiддiленнях найбiльших банкiв Англii та США технологiчнi проВнцеси та можливостi акредитивних листiв суттiво вiдрiзняються вiд запропоноваВнних документарними акредитивами. РозВнрахунки у формi акредитивних коВнмерцiйних листiв повиннi бути погодВнженi сторонами у контрактi купiвлiпроВндажу.
Особливiсть акредитивних коВнмерцiйних листiв у тому, що вони напраВнвляються не банку в краiнi продавця, а безпосередньо бенефiцiару. При цьому банк у краiнi продавця може використоВнвуватися лише як промiжна iнстанцiя. Бенефiцiар пiсля вiдправлення товару та отримання усiх необхiдних, передбачеВнних у акредитивному листi, документiв може або передати iх банку, вибраному на свiй розсуд, або направити для сплаВнти безпосередньо банку, який виписав акредитивний лист.
Суб'iктам господарськоi дiяльностi Украiни можна порекомендувати поВнгоджуватися на розрахунки за акредитивВнними листами лише за умови, якщо акВнредитивнi листи виписуватимуться банВнкамикореспондентами Нацiонального банку Украiни та iншими першокласниВнми iноземними банками, платоспроВнможнiсть яких не викликаi сумнiву, а таВнкож з урахуванням того, що така форма розрахункiв здiйснюватиметься обома сторонами на принципах взаiмностi. В iншому акредитивнi листи вiдповiдають документарним акредитивам. Вони моВнжуть бути, як i акредитиви, вiдкличниВнми або безвiдкличними, пiдтверджениВнми, трансферабельними, передбачати право частковоi виплати вказаноi в акВнредитивному листi суми. Пiдтвердження акредитивного листа" може бути здiйснене тiльки банком, який виписав цей лист, тобто пiдтвердження не маi тоВнго змiсту, який воно може мати при пiдтвердженнi документарного акредиВнтива банком краiниекспортера або якиВнмось iншим банком.
3. За способом повiдомлення беВннефiцiара про вiдкриття акредитива на йоВнго користь акредитиви подiляються на:
а) прямо авiзованi та авiзованi через авiзуючий банк;
б) попередньо авiзованi.
Прямо авiзованi акредитиви банкемiтент* направляi безпосередньо беВннефiцiару без втручання iншого банку. Бенефiцiар у свою чергу повинен зверВнтатися з вимогами до закордонного банВнку, що його обслуговуi. Ця форма авiзування маi ряд недолiкiв, характерних при розрахунках. Перш за все бенефiцiар не маi необхiдних умов для контролю справжностi акредитива, бiльше того, це ускладнюi процес з'ясування платоВнспроможностi банкуемiтента.
Акредитиви, якi направляються безВнпосередньо бенефiцiару, тобто без втруВнчання iншого банку, використовуються пiдробниками документацii навiть щоВндо банкiв, якi i досить надiйними та маВнють досконалу технiчну базу. Експортер, котрий бажаi захистити себе вiд подiбноi практики, повинен вимагати авiзоваВнний акредитив або пiдтверджений банВнком у його власнiй краiнi.
Авiзований акредитив тАУ це акредитив, за яким банкемiтент звертаiться з доВнрученням до iншого банку (авiзуючого), щоб сповiстити бенефiцiара про вiдкритВнтя акредитива без будьякого зобов'язанВння з боку авiзуючого банку.
Акредитив iз попереднiм авiзо тАУ це акВнредитив, за яким банкемiтент зверВнтаiться з дорученням до iншого банку (авiзуючого), щоб попередньо сповiстиВнти бенефiцiара про вiдкриття акредитиВнва без будьякого зобов'язання як iз боВнку авiзуючого банку, так i з боку банкуемiтента.
4. За ступенем гарантованостi оплати сум, якi мають бути сплаченi експортеру, акредитиви подiляються на вiдкличнi та безвiдкличнi.
Вiдкличний акредитив тАУ це акредитив, який може бути в будьякий час змiнеВнним або вiдкликаним (анульованим) банкомемiтентом за дорученням iмпорВнтера, що доручив банкуемiтенту вiдкриВнти цей акредитив, без обов'язкового повiдомлення бенефiцiара.
Оскiльки вiдкличний акредитив не створюi додаткових зобов'язань iмпорВнтера в частинi оплати куплених ним тоВнварiв, експортери не вважають його доВнстатньою гарантiiю i у зовнiшньоторгоВнвельних розрахунках вiн використоВнвуiться досить рiдко. У випадку, коли iмпортер та експортер усе ж таки дiйдуть згоди щодо використання у мiжнародВнних розрахунках вiдкличного акредитиВнва, останнiй може бути використаний як iнструмент, який завдяки своiй проВнстотi, точностi та невеликiй вартостi порiвняно з безвiдкличним акредитивом забезпечить:
тАв платiж у встановленi термiни, робВнлячи зручнiшим управлiння грошовими ресурсами продавця;
тАв контролювання банком розпоряд жень продавця, що стосуються докуВнментiв про вiдправку товару.
Юридичне зобов'язання банкуемiтента, який вiдкрив безвiдкличний акВнредитив, не може переглядатися у межах встановленого термiну дii без згоди всiх заiнтересованих сторiн (покупця, його банку та продавця). Встановлюiться юридичний зв'язок, з одного боку, мiж покупцем та банком, а з iншого тАУ мiж банком та експортером. Однак слiд заВнзначити, що у цiй конструкцii вiдсутнiй прямий зв'язок мiж покупцем та продавВнцем. Справдi, лише торговельний конВнтракт пов'язуi iх та накладаi зобов'язанВння на експортера за поставку товару, а на iмпортера тАУ за оплату цього товару.
5. За наявнiстю або вiдсутнiстю пiдтверВндження за акредитивом з боку авiзуючого або iншого банку акредитиви подiляютьВнся на пiдтвердженi та непiдтвердженi.
Безвiдкличний акредитив може бути авiзований бенефiцiару через iнший банк без будьякоi вiдповiдальностi з боку авiзуючого банку. Разом з тим безвiдВнкличний акредитив за дорученням банВнкуемiтента може бути пiдтверджений iншим банком (безвiдкличний пiдтвердВнжений акредитив). Банк, який пiдтверВндив акредитив, зобов'язаний перед бенефiцiаром своiчасно здiйснити обумоВнвленi акредитивом платежi. Тому пiдтвердженим може бути тiльки безвiдкличний акредитив.
Таким чином, пiдтверджений безВнвiдкличний акредитив тАУ це акредитив, за яким банкемiтент звертаiться з проВнханням до iншого банку (досить часто тАУ до авiзуючого банку) взяти безпосередВнню участь в операцii шляхом надання свого власного зобов'язання до безвiдкличного зобов'язання банкуемiтента. Мiж продавцем та пiдтверджуВнючим банком встановлюiться новий юридичний зв'язок, який даi змогу ексВнпортеру скористатися двома банкiвськиВнми зобов'язаннями, якi доповнюють одВнне одного. Пiдтверджуючий банк зв'язаВнний iз банкомемiтентом. Останнiй поВнвинен здiйснити рамбурс на банк, який робить пiдтвердження, якщо той здiйснив платiж. Безвiдкличний пiдтверВнджений акредитив даi експортеру ту пеВнревагу, що перед ним вiдповiдаi не тiльки банкемiтент, але й банк, який пiдтвердив акредитив. Останнiй бере на себе тi ж зобов'язання, що й банкемiтент. Якщо акредитив пiдтверджено iншим банком, експортер отримуi додатВнковi гарантii вiд деяких ризикiв, якi не можуть бути забезпеченi банкомемiтенВнтом (наприклад, ризикiв, пов'язаних iз забороною в краiнi iмпортера виплати iноземноi валюти за торговельним зоВнбов'язанням).
Банки, якi пiдтверджують акредитиви, як правило, страхують себе вiд зазнаВнчених ризикiв, вимагаючи при пiдтверВндженнi вiд банкуемiтента негайного пеВнрерахування коштiв у рахунок покритВнтя прийдешнiх платежiв за акредитивом, а це призводить до заморожування коштiв iмпортера на перiод вiд вiдкритВнтя акредитива до виплати коштiв за ним. Враховуючи це, украiнським iмпортерам доцiльно уникати пiдтверджених акредиВнтивiв. За нормальних умов торгiвлi пiдтвердження акредитивiв вимагаiться експортером лише у тому випадку, коВнли вiн не дуже довiряi банкуемiтенту.
Англiйськi банки та банки деяких iнших держав практикують вiдкриття у себе безвiдкличних акредитивiв з одноВнчасним iх пiдтвердженням. При цьому маiться на увазi, що експортер у даноВнму випадку отримуi додатковi гарантii, однак таке пiдтвердження не маi нiчоВнго спiльного з "Унiфiкованими правиВнлами" та практикою бiльшостi краiн. Вiдповiдно до "Унiфiкованих правил" безвiдкличний акредитив, пiдтверджеВнний банкомемiтентом, може розглядаВнтися просто як безвiдкличний акредитив. Тому якщо украiнський експортер хоче отВнримати додатковi гарантii за акредитивом, вiн повинен вказати в контрактi, яким банком (своii або третьоi сторони) цей акВнредитив повинен бути пiдтверджений.
Якщо уповноважений банк не i коВнреспондентомВа банкуемiтента,Ва в платiжних умовах контракту доцiльно вказувати рамбурсуючий банк, який розВнташований у краiнi валюти платежу та i кореспондентом цього уповноваженого банку. При використаннi рамбурсних iнструкцiй акредитив повинен мiстити iнформацiю про те, що рамбурс здiйснюiться згiдно з "Унiфiкованими правилами" для "BanktoBank" рамбурсiв за документарними акредитиваВнми, розробленими та затвердженими Мiжнародною торговою палатою, (публiкацiя МТП № 525).
У деяких випадках украiнськi банки можуть пiдтверджувати акредитиви банкiвкореспондентiв, якi мають стабiльне фiнансове становище та з якиВнми вже i позитивний досвiд спiвпрацi у рiзних галузях банкiвськоi дiяльностi. Такi акредитиви можуть пiдтверджуваВнтися у межах лiмiтiв та правил, встаноВнвлених банком. При цьому пiд правилаВнми пiдтвердження акредитивiв маiться на увазi дотримання таких умов:
В· при акредитивах на експорт як виВнконуючий банк необхiдно вказувати уповноважений украiнський банк;
В· рамбурснi iнструкцii повиннi переВндбачати якнайшвидше надання уповВнноваженому банку Покриття. Тобто банкемiтент при вiдкриттi акредитива мусить надати право дебетувати свiй раВнхунок в украiнському банку, якщо такий i, або право рамбурса на один iз банкiвкореспондентiв (з яким украiнський банк маi позитивний досвiд спiвробiтВнництва), або повинен перерахувати поВнпередньо валютне покриття;
В· при акредитивах на iмпорт (для оперативнiшого виконання акредитивВнноi операцii) украiнським банкам, при отриманнi пiдтвердження за конкретним акредитивом вiд зарубiжного банкукоВнреспондента, необхiдно керуватися законодавством конкретноi краiни, яке регулюi здiйснення експортноiмпортВнних операцiй.
Так, згiдно з практикою роботи ряду iноземних банкiв (зокрема швейцарських та англiйських) до надання iхнього пiдВнтвердження необхiдно не тiльки депонуВнвати кошти за акредитивом у пiдтвердВнжуючому iноземному банку, але й пiдпиВнсати заставну угоду. Лiберальнiшим стоВнсовно цього i валютне законодавство Нiмеччини. При взаiмодii з найнадiйВннiшими украiнськими банками такi авВнторитетнi нiмецькi банки, як Дойчебанк, Комерцбанк у рядi випадкiв надають своi пiдтвердження за вiдкритими укВнраiнськими банками акредитивами навiть без грошового покриття, що свiдчить про досить тiсне спiвробiтництво укВнраiнських та нiмецьких банкiв у цьому напрямi. Непiдтверджений акредитив тАУ це акредитив, який не мiстить зазначеВнного вище зобов'язання. У цьому випадВнку авiзуючий банк обмежуiться тiльки авiзуванням експортера щодо вiдкриття акредитива та платить лише у тому виВнпадку, коли банкемiтент (банк iмпортеВнра) перерахуi йому вiдповiдну суму.
6. За валютою платежу акредитиви подiляються на такi, що сплачуються:
тАв у нацiональнiй валютi бенефiцiара,
тАв у нацiональнiй валютi iмпортера,
тАв у третiй валютi.
Якщо за акредитивом платiж передбаВнчено у iншiй валютi, нiж валюта, в якiй вiдкрито акредитив, у його умовах повиВннен чiтко зазначитися курс перерахунВнку з валюти акредитива у валюту платеВнжу, який необхiдно використовувати при здiйсненнi виплат з акредитива.
7. За характером платежу у зв'язку з можливiстю (неможливiстю) здiйснювати частковi поставки продукцii акредитиви подiляються на подiльнi та неподiльнi.
Подiльним акредитивом передбаВнчаiться виплата експортеру вiдповiдно до контракту сум пiсля кожноi часткоВнвоi поставки.
Неподiльним акредитивом передбаВнчаiться, що уся сума, яка належить ексВнпортеру, буде сплачена пiсля завершенВння поставок або пiсля останньоi часткоВнвоi поставки. Такий акредитив викориВнстовуiться зазвичай при постачаннi окремими партiями обладнання, техноВнлогiчно тiсно пов'язаного, тобто коли непоставка однiii або кiлькох партiй, робить неможливим використання обладнання, яке надiйшло ранiше. Неподiльний акреВндитив, таким чином, захищаi iнтереси покупця (iмпортера).
8. За мiсцем та суб'iктом виконання акВнредитиви подiляються на такi, що:
а) виконуються банкомемiтентом у краiнi iмпортера,
б) виконуються авiзуючим або пiдтверВнджуючим банком, який знаходиться у краiнi бенефiцiара (експортера),
в) виконуються за участю третього банку.
У тих випадках, коли виконуючим банком i банкемiтент, строк дii акреВндитива закiнчуiться у краiнi банкуемiтента, i акредитив сплачуiться тiльки пiсля отримання та перевiрки докуВнментiв, необхiдних для розкриття акредитива.
У випадку, коли виконуючим банком i авiзуючий банк, можливi декiлька видiв оплати документiв залежно вiд того, який спосiб оплати зазначено в умовах контракту.
9. Залежно вiд виду зовнiшньоеконоВнмiчноi дiяльностi суб'iктiв господарськоi дiяльностi (експорту чи iмпорту товарiв та послуг) акредитиви подiляються на акреВндитиви на iмпорт та акредитиви на експорт:
а) акредитиви на iмпорт тАУ використоВнвуються для розрахункiв за iмпортованi iноземними фiрмами товари та наданi послуги i вiдкриваються украiнськими банками за дорученням украiнських фiрмiмпортерiв.
б) акредитиви на експорт тАУ викориВнстовуються для розрахункiв за експорВнтованi iнофiрмами товари та наданi поВнслуги i вiдкриваються iноземними банВнками за дорученням iноземних фiрмiмпортерiв.
У розрахунках за украiнський ексВнпорт акредитиви вiдкриваються, як праВнвило, iноземними банками з авiзуванням iх через украiнськi банки. Найвигiднiшим у цьому випадку i призначення виконуючим банком уповноваженого украiнського банку.
При розрахунках за iмпорт доцiльно використовувати акредитиви, якими пеВнредбачено платiж в украiнському банкуемiтентi проти документiв, що надходять вiд iноземного експортера. Це даi змоВнгу запобiгти можливому заморожуванню валютних коштiв суб'iктiв господарсьВнкоi дiяльностi Украiни та банкiв на раВнхунках в iноземних банках для наступВнних платежiв за акредитивами.
Одним iз видiв iмпортних акредитиВнвiв i транзитнi акредитиви. Вони можуть авiзуватися, пiдтверджуватися та викоВннуватися уповноваженими банками за дорученням iноземних банкiвкоресВнпондентiв, якi вiдкривають цi акредитиВнви в iнших краiнах. Як правило, транВнзитнi акредитиви авiзуються за рахунок iноземного банкуемiтента, який також сплачуi комiсiйнi та iншi витрати авiзуючого банку. Пiдтвердження та виконанВння транзитних акредитивiв доцiльно здiйснювати тiльки в особливих випадВнках, наприклад, за умови надання уповноваженому Украiнському банку з боку банкуемiтета попереднього валютного покриття.
10. За способом виконання акредитиВнви подiляються на акредитиви, якi викоВннуються:
а) шляхом платежу за пред'явленням;
б) шляхом акцепту;
в) шляхом платежу з вiдстрочкою;
г) шляхом негоцiацii.
Платiж за пред'явленням здiйснюВнiться, як правило, авiзуючим або пiдВнтверджуючим банком у краiнi експортеВнра при наданнi вiдповiдних фiнансових та комерцiйних документiв. Такий спосiб виконання акредитива даi змогу експорВнтеру отримати платiж одразу пiсля наданВння вiдповiдних документiв до банкуплатника.
Акредитиви, якi виконуються шляхом акцепту.
При акцептуваннi акредитива наВндаiться також вексель. Незалежно вiд тоВнго, на кого виставлено вексель, банкемiтент, а за необхiдностi тАУ пiдтверджуВнючий банк зобов'язуються акцептувати та здiйснити платiж у зазначений строк.
Перший варiант, найсприятливiший для експортера: авiзуючий або пiдтверВнджуючий банк пiсля пред'явлення неВнобхiдних документiв у його "касах" акВнцептуi тратту.
Другий варiант: акцепт банкомемiВнтентом, який акцептуi тратту пiсля отВнримання документiв та визнання iх вiдповiдно до умов акредитива.
Третiй варiант, найменш сприятливий для експортера: акцепт наказодавцем.
Акредитиви, якi виконуються шляхом платежу з вiдстрочкою.
Вибiр мiж вiдстроченим платежем та акцептом обумовлюiться головним чиВнном звичаями та законодавством краiниекспортера. Наказодавець може уникнуВнти оплати мита та митних зборiв на цiннi папери ряду краiн, якщо вибрав вiдстрочений платiж замiсть акцепту. При цьому способi виконання платежу банкемiтент та пiдтверджуючий банк (якщо акредитив пiдтверджений) зоВнбов'язуються здiйснити платiж у визнаВнчений термiн.
Акредитиви, якi виконуються шляхом негоцiацii.
За такоi форми виконання акредитиВнва (використовуiться у США, Китаi та англомовних краiнах) банкемiтент зоВнбов'язуiться платити експортеру за пред'явленням або шляхом акцепту, але передбачаiться також можливiсть неВнгоцiацii. Як правило, банкемiтент вiдправляi листа безпосередньо на адреВнсу бенефiцiара, де передбачаiться:
В· термiн дii для негоцiацii у краiнi беВннефiцiара;
В· уточнення про добропоряднiсть ("bona fide"), за яким банкемiтент зоВнбов'язуiться платити пред'явнику акре дитива з доданими до нього оформлениВнми належним чином документами.
На практицi банкемiтент для переВндачi акредитива бенефiцiару досить чаВнсто використовуi послуги банкукоресВнпондента, якому вiдводиться допомiжна роль при пересиланнi акредитива та засвiдченнi пiдписiв, зазначених в акреВндитивi, i який не отримуi повноваженВння на здiйснення платежiв. При викоВннаннi акредитива бенефiцiару не обов'язВнково звертатися до банку, який передав цей акредитив, за винятком випадку, коВнли банкемiтент обмежив негоцiацiю визначеним банком (за акредитивом
"restricted").
11. Залежно вiд наявностi депонованих грошових коштiв у пiдтверджуючому банВнку акредитиви подiляються на покритi та непокритi.
Покритими вважаються такi акредиВнтиви, при вiдкриттi яких банкемiтент попередньо надаi у розпорядження виВнконуючого банку валютнi кошти (поВнкриття) у сумi акредитива на строк дii зоВнбов'язань банкуемiтента з умовою можВнливостi iх використання для виплат за акредитивом.
Валютне покриття може надаватися шляхом:
тАв кредитування на суму акредитива кореспондентського рахунка виконуюВнчого банку у банкуемiтентi або iншому банку;
тАв надання виконуючому банку праВнва на списання всiii суми акредитива з кореспондентського рахунка, вiдкритоВнго у нього банкомемiтентом у момент отримання акредитива до виконання;
тАв вiдкриття банкомемiтентом у виВнконуючому банку депозитiв покриття або страхових депозитiв.
Непокритими вважаються такi акредиВнтиви, при виставленнi яких банк не деВнпонуi кошти клiiнта на окремому рахунВнку i вiдповiдно не надаi попередньо у розпорядження виконуючого банку ваВнлютнi кошти (покриття).
12. Залежно вiд наявностi других бенефiцiарiв акредитиви подiляються на переказнi (трансферабельнi) та непереказнi.
У статтi 48 "Унiфiкованих правил" даiться таке тлумачення переказного акредитива:
"А. Переказним (трансферабельним) i акредитив, за яким бенефiцiар (перший бенефiцiар) маi право уповноважити банк, що здiйснюi платiж, платiж з вiдстрочкою платежу, акцепт чи неВнгоцiацiю, або будьякий банк, уповноВнважений негоцiювати переказуючий банк, нате, щоб акредитивом могли коВнристуватися повнiстю або частково одВнна чи декiлька iнших осiб (другi бенефiцiари).
Таким чином, переказний (трансферабельний) акреди
Вместе с этим смотрят:
РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан
РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни
Автоматизацiя в банкiвськiй сферi
Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"
Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения