Аналiз та прогнозування основних тенденцiй розвитку ринку дорогоцiнних металiв в Украiнi

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

на тему : "Аналiз та прогнозування основних тенденцiй розвитку ринку дорогоцiнних металiв в Украiнi"

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. ЗДРЖЙСНЕННЯ УПОВНОВАЖЕНИМИ БАНКАМИ УКРАРЗНИ ОПЕРАЦРЖЙ З БАНКРЖВСЬКИМИ МЕТАЛАМИ НА РИНКУ ДОРОГОЦРЖННИХ МЕТАЛРЖВ

1.1 Загальнi положення

1.2 Види операцiй з банкiвськими металами

1.3 Загальнi умови здiйснення уповноваженими банками операцiй з банкiвськими металами

1.4 Особливостi здiйснення операцiй з банкiвськими металами

РОЗДРЖЛ 2. АНАЛРЖЗ СТАНУ РИНКУ ТОРГРЖВЛРЖ ДОРОГОЦРЖННИМИ МЕТАЛАМИ В УКРАРЗНРЖ

2.1 Становлення нацiонального ринку дорогоцiнних металiв

2.2 Операцii комерцiйних банкiв на ринку дорогоцiнних металiв Украiни

2.3 Курсовi тенденцii на ринку дорогоцiнних металiв Украiни

РОЗДРЖЛ 3. ОСНОВНРЖ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ДОРОГОЦРЖННИХ МЕТАЛРЖВ В УКРАРЗНРЖ

3.1 Мiсце Украiни на свiтовому ринку дорогоцiнних металiв

3.2 Проблеми формування власноi добичi та торгiвлi дорогоцiнними металами в Украiнi

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ

ДОДАТОК

ВСТУП

Згiдно з Законом Украiни "Про державне регулювання видобутку, виробництва i використання дорогоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння та контроль за операцiями з ними":

- дорогоцiннi метали тАУ це золото, срiбло, платина i метали платиновоi групи (паладiй, iридiй, родiй, осмiй, рутенiй) у будь-якому виглядi та станi (сировина, сплави, напiвфабрикати, промисловi продукти, хiмiчнi сполуки, вироби, вiдходи, брухт тощо);

- операцii з дорогоцiнними металами - це дii, пов'язанi з:

а) виникненням та припиненням права власностi та iнших прав на дорогоцiннi метали;

б) надходженням дорогоцiнних металiв до мiсць зберiгання фондiв i запасiв, а також iх зберiганням i вiдпуском у встановленому порядку;

в) змiною вмiсту або фiзичного стану дорогоцiнних металiв пiд час iх видобутку, виробництва та використання;

г) ввезенням дорогоцiнних металiв, виробiв i матерiалiв, що iх мiстять, в Украiну з-за кордону та вивезенням з Украiни;

- золотий запас Украiни складаiться з афiнованого золота в зливках, i державною власнiстю i становить частину державних золотовалютних резервiв Украiни;

- банкiвськi метали - це золото, срiбло, платина, метали платиновоi групи, доведенi (афiнованi) до найвищих проб вiдповiдно до свiтових стандартiв у зливках i порошках, що мають сертифiкат якостi, а також монети, виробленi з дорогоцiнних металiв;

- оперативний резерв золота - складова частина Державного фонду дорогоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння Украiни, визначена як резерв для забезпечення невiдкладних потреб нацiональноi економiки;

- афiнаж дорогоцiнних металiв - металургiйний процес одержання дорогоцiнних металiв високоi чистоти шляхом вiддiлення вiд них забруднюючих домiшок;

Суб'iктами правовiдносин у сферi видобутку, виробництва, використання, зберiгання дорогоцiнних металiв та проведення операцiй з ними можуть бути суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi незалежно вiд форм власностi, якi здiйснюють зазначену дiяльнiсть на пiдставi спецiальних дозволiв (лiцензiй), що видаються у порядку, встановленому законодавством Украiни.

Афiнованi дорогоцiннi метали в установленому законодавством Украiни порядку закуповуються, в тому числi i за кордоном, в Державний фонд дорогоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння Украiни за рахунок коштiв державного бюджету i в Державну скарбницю - за рахунок коштiв Нацiонального банку Украiни.

Афiнованi дорогоцiннi метали у стандартному виглядi, а також видобуте з надр або рекупероване дорогоцiнне камiння в розсортованому виглядi при продажу суб'iктами iх видобування i виробництва, скупленi у населення i не викупленi з-пiд застави ювелiрнi та побутовi вироби з дорогоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння на умовах форвардного контракту першочергово пропонуються:

- Мiнiстерству фiнансiв Украiни для поповнення Державного фонду дорогоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння Украiни;

- Нацiональному банку Украiни для поповнення золотого запасу Украiни.

Суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi, незалежно вiд форми власностi, та фiзичнi особи в установленому порядку набувають у власнiсть дорогоцiннi метали в зливках та виробах на ринках дорогоцiнних металiв договорами купiвлi-продажу, дарування, iншими цивiльно-правовими договорами, а також за правом спадкоiмства.

Державний фонд дорогоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння Украiни формуiться Мiнiстерством фiнансiв Украiни. Державний фонд дорогоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння Украiни призначений для забезпечення виробничих, фiнансових, наукових, соцiально-культурних та iнвестицiйних потреб Украiни. Цiнностi, зарахованi в Державний фонд дорогоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння Украiни, i державною власнiстю.

Золотий запас Украiни створюiться Нацiональним банком Украiни i i державною власнiстю. Управлiння золотим запасом Украiни здiйснюiться Нацiональним банком Украiни у межах повноважень, визначених законодавством.

Золотий запас формуiться шляхом закупiвлi афiнованого золота в зливках у фiзичних та юридичних осiб, резидентiв та нерезидентiв за рахунок коштiв Нацiонального банку Украiни.

Актуальнiстю проблеми курсовоi роботи i необхiднiсть встановлення рiвня розвитку та шляхiв становлення нацiонального ринку дорогоцiнних металiв.

Предметом дослiдження i обсяги та номенклатура операцiй по торгiвлi дорогоцiнними металами в Украiнi.

Об"iктом дослiдження i дiяльнiсть банкiв на ринку дорогоцiнних металiв Украiни.

Метою курсовоi роботи було надання оцiнки становлення та розвинутостi нацiонального ринку дорогоцiнних металiв в Украiнi.

РЖнформацiйною базою дослiдження були матерiали з РЖнтернет тАУ сайтiв Нацiонального банку Украiни, сайтiв комерцiйних банкiв Украiни, Украiнськоi бiржi дорогоцiнних металiв, Лондонськоi бiржi дорогоцiнних металiв, матерiали щорiчних оглядiв ринкiв дорогоцiнних металiв фiрми "Gold Field Mineral Services Limited".

РОЗДРЖЛ 1. ЗДРЖЙСНЕННЯ УПОВНОВАЖЕНИМИ БАНКАМИ УКРАРЗНИ ОПЕРАЦРЖЙ З БАНКРЖВСЬКИМИ МЕТАЛАМИ НА РИНКУ ДОРОГОЦРЖННИХ МЕТАЛРЖВ

1.1 Загальнi положення

В операцiях з дорогоцiнними металами уповноваженими комерцiйними банками Украiни, якi отримали лiцензiю Нацiонального банку Украiни на такий вид банкiвських операцiй, вживаiться наступна термiнологiя [1]:

найвищi проби банкiвських металiв у зливках i порошках - це проби не нижче нiж:

для золота - 995,0;

для срiбла - 999,0;

для платини i паладiю - 999,5;

- стандартнi зливки - це зливки банкiвських металiв, якi вiдповiдають стандартам якостi, прийнятим Лондонською асоцiацiiю ринку дорогоцiнних металiв та учасниками Лондонського ринку платини та паладiю, або технiчним умовам ГОСТ 28058-89, ГОСТ 28595-90, ГОСТ 12341-81, ГОСТ 12340-81, прийнятим Мiждержавною радою зi стандартизацii, метрологii i сертифiкацii;

- мiрнi зливки - це зливки банкiвських металiв масою 1 кг i менше, проба яких становить не менше 999,9 для золота, 999 - для срiбла, 999,5 - для платини i паладiю;

- порошки банкiвських металiв - це золото, срiбло, платина i паладiй у виглядi порошкоподiбноi субстанцii з вмiстом хiмiчно чистого основного дорогоцiнного металу для золота не менше 99,99 %, для срiбла не менше 99,9 %, для платини i паладiю не менше 99,95 % лiгатурноi маси порошку, що упакованi в склянi ампули або пластмасовi банки з маркуванням визнаного виробника;

- монети, виробленi з дорогоцiнних металiв (далi - монети), - це вiтчизнянi монети з пробами не нижче нiж: для золота - 995, для срiбла - 999, для платини i паладiю - 999,5, якi не i законним засобом платежу на територii Украiни, та iноземнi монети з пробами не нижче нiж: для золота - 900, для срiбла - 925, для платини i паладiю - 999;

- уповноважений банк - це банк, який отримав письмовий дозвiл Нацiонального банку на здiйснення операцiй з валютними цiнностями в частинi здiйснення операцiй з банкiвськими металами;

- маса в лiгатурi (лiгатурна маса) - це фактична загальна маса сплаву або порошку, яка мiстить дорогоцiнний метал;

- маса металу в чистотi (хiмiчно чистого металу) - це фактичний вмiст основного дорогоцiнного металу в сплавi або порошку;

- сертифiкат якостi банкiвських металiв - офiцiйний штамп (клеймо, товарний знак) визнаного виробника або письмовий документ виробника, що засвiдчуi пробу банкiвського металу та iдентифiкуi назву визнаного виробника або виробника;

- визнанi виробники - це афiнажнi компанii - визнанi постачальники на Лондонський ринок дорогоцiнних металiв, якi внесенi до спецiального списку афiнажних компанiй, що зареiстрованi Лондонською асоцiацiiю ринку дорогоцiнних металiв (LBMA), або до списку афiнажних компанiй, якi i учасниками Лондонського ринку платини та паладiю (LPPM);

- виробники - це афiнажнi пiдприiмства Украiни, якi здiйснюють афiнаж дорогоцiнних металiв iз виготовленням зливкiв банкiвських металiв та не належать до визнаних виробникiв;

- фiзична поставка банкiвських металiв - це операцiя, яка супроводжуiться фiзичним перемiщенням банкiвських металiв мiж учасниками операцii;

- бiржi - це юридичнi особи, якi зареiстрованi вiдповiдно до законодавства Украiни та здiйснюють органiзацiю торгiвлi банкiвськими металами;

- промисловi споживачi - це резиденти [юридичнi (крiм банкiв) та фiзичнi особи - суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi], якi використовують банкiвськi метали на виробничi потреби (для виготовлення власноi продукцii) i дiють на пiдставi лiцензiй, одержаних у порядку, установленому законодавством Украiни.

Операцii з банкiвськими металами та iх облiк здiйснюються окремо за кожним видом банкiвських металiв (золото, срiбло, платина i паладiй), а саме:

- золото в стандартних зливках - у кiлькiсних одиницях маси хiмiчно чистого металу, золото в мiрних зливках та порошках - у кiлькiсних одиницях лiгатурноi маси металу;

- срiбло в стандартних i мiрних зливках та порошках - у кiлькiсних одиницях лiгатурноi маси металу;

- платина i паладiй в стандартних i мiрних зливках та порошках - у кiлькiсних одиницях лiгатурноi маси металу;

- золото, срiбло, платина i паладiй в монетах, проби яких вiдповiдають або перевищують проби, встановленi для мiрних зливкiв вiдповiдного банкiвського металу, - у кiлькiсних одиницях лiгатурноi маси металу, а проби яких нижчi, нiж встановленi для мiрних зливкiв вiдповiдного банкiвського металу, - у кiлькiсних одиницях маси хiмiчно чистого металу.

Маса банкiвського металу може бути виражена в грамах або в тройських унцiях. Облiкова вагова одиниця банкiвських металiв - тройська унцiя (31,1034807 грама).

Не допускаiться використання зливкiв i порошкiв банкiвських металiв як засобу обiгу та засобу платежу (крiм сплати процентiв у банкiвських металах).

1.2 Види операцiй з банкiвськими металами

Уповноваженi банки на пiдставi письмового дозволу Нацiонального банку на здiйснення операцiй з валютними цiнностями в частинi проведення операцiй з банкiвськими металами на валютному ринку Украiни та з урахуванням вимог Положення [3] мають право здiйснювати такi види операцiй з банкiвськими металами :

а) вiдкриття кореспондентських рахункiв у банкiвських металах в iнших уповноважених банках, у Нацiональному банку та проведення операцiй за ними;

б) вiдкриття та ведення кореспондентських рахункiв у банкiвських металах iнших уповноважених банкiв;

в) вiдкриття та ведення поточних та вкладних (депозитних) рахункiв клiiнтiв у банкiвських металах;

г) купiвля-продаж банкiвських металiв за гривнi;

ТС) залучення банкiвських металiв на вклади (депозити) клiiнтiв (крiм банкiв);

д) залучення та розмiщення мiжбанкiвських депозитiв у банкiвських металах;

е) надання та отримання мiжбанкiвських кредитiв у банкiвських металах;

i) надання кредитiв у банкiвських металах резидентам (юридичним особам та фiзичним особам - суб'iктам пiдприiмницькоi дiяльностi);

ж) надання та отримання банкiвських металiв у заставу;

з) вiдповiдальне зберiгання банкiвських металiв у Нацiональному банку (Державна скарбниця Украiни), в iнших уповноважених банках, у власному сховищi;

и) перевезення банкiвських металiв;

i) обмiн зливкiв (зливка) банкiвського металу на зливки (зливок) цього самого металу меншоi (бiльшоi) маси (загальна маса банкiвського металу залишаiться незмiнною);

i) конвертацiя одного банкiвського металу в iнший.

Уповноваженi банки на пiдставi письмового дозволу Нацiонального банку на здiйснення операцiй з валютними цiнностями в частинi проведення операцiй з банкiвськими металами на мiжнародних ринках та з урахуванням вимог цього Положення мають право здiйснювати такi види операцiй з банкiвськими металами:

а) вiдкриття кореспондентських рахункiв у банкiвських металах у банках-нерезидентах та проведення операцiй за ними;

б) купiвля-продаж банкiвських металiв за iноземну валюту;

в) розмiщення мiжбанкiвських депозитiв у банкiвських металах;

г) отримання мiжбанкiвських кредитiв у банкiвських металах;

ТС) надання та отримання банкiвських металiв у заставу;

д) вiдповiдальне зберiгання банкiвських металiв у банках-нерезидентах.

1.3 Загальнi умови здiйснення уповноваженими банками операцiй з банкiвськими металами

Для здiйснення операцiй з банкiвськими металами з iх фiзичною поставкою або без неi (лише з вiдображенням за рахунками) уповноваженi банки керуються законодавством Украiни, в т. ч. цим Положенням та iншими нормативно-правовими актами Нацiонального банку з питань, що регулюють операцii з банкiвськими металами, на пiдставi яких вони приймають внутрiшнi положення, якi визначають порядок проведення та органiзацii облiку цих операцiй.

Бухгалтерський облiк операцiй з банкiвськими металами здiйснюiться аналогiчно до облiку операцiй з iноземною валютою вiдповiдно до Правил бухгалтерського облiку банками Украiни обмiнних операцiй в iноземнiй валютi та банкiвських металах, затверджених постановою Правлiння Нацiонального банку Украiни вiд 16.12.98 N 520 (у редакцii постанови Правлiння Нацiонального банку Украiни вiд 07.12.2000 N 471, зареiстрованоi в Мiнiстерствi юстицii Украiни 26.12.2000 за N 950/5171, зi змiнами).

Бухгалтерський облiк банкiвських металiв, прийнятих уповноваженим банком на вiдповiдальне зберiгання або як застава, внесена з фiзичною поставкою, здiйснюiться за позабалансовими рахунками з обов'язковою фiксацiiю характерних ознак цих металiв: вид, вигляд (зливки, порошки, монети), кiлькiсть, проба, виробник, серiйний номер зливка, ампули, банки (за наявностi), маса в тройських унцiях (за наявностi) та iншi ознаки. Банкiвськi метали, прийнятi уповноваженим банком вiд клiiнта на вiдповiдальне зберiгання або як застава, не входять до складу залучених коштiв уповноваженого банку i не можуть бути розмiщенi ним вiд свого iменi.

Операцii з банкiвськими металами, пiд час проведення яких не вимагаiться фiксацiя характерних ознак цих металiв, а фiксуiться лише iх маса в тройських унцiях та вартiсть у гривнях, вiдображаються залежно вiд виду операцii за вiдповiдними балансовими рахунками.

Для облiку операцiй з банкiвськими металами та складання фiнансовоi звiтностi використовуються офiцiйнi (облiковi) курси банкiвських металiв, установленi Нацiональним банком.

Уповноваженi банки здiйснюють операцii з фiзичною поставкою банкiвських металiв за умови наявностi сертифiката якостi цих металiв i в порядку та з урахуванням вимог, установлених цим Положенням щодо здiйснення касових операцiй у банках Украiни.

Для банкiвських металiв, вироблених вiдповiдно до технiчних умов ГОСТiв, прийнятих Мiждержавною радою зi стандартизацii, метрологii i сертифiкацii, або Державних стандартiв Украiни, у разi потреби видача документа, що пiдтверджуi пробу банкiвського металу, здiйснюiться або Нацiональним банком (Державною скарбницею Украiни), або лабораторiiю, акредитованими вiдповiдно до законодавства Украiни про метрологiю та метрологiчну дiяльнiсть.

Увезення уповноваженими банками банкiвських металiв в Украiну та вивезення цих металiв за ii межi здiйснюються в порядку, установленому законодавством Украiни.

Уповноваженi банки проводять операцii з перевезення банкiвських металiв за умови отримання письмового дозволу Нацiонального банку на перевезення валютних цiнностей та iнкасацiю коштiв.

1.4 Особливостi здiйснення операцiй з банкiвськими металами

Операцii з купiвлi-продажу банкiвських металiв здiйснюються:

- на мiжбанкiвському валютному ринку Украiни (далi - МВРУ), уключаючи бiржi та каси уповноважених банкiв;

- на мiжнародних ринках.

Операцii з купiвлi-продажу банкiвських металiв здiйснюють на цих ринках уповноваженi банки та Нацiональний банк. Усi iншi покупцi та продавцi банкiвських металiв здiйснюють операцii з купiвлi-продажу банкiвських металiв за посередництвом цих суб'iктiв.

Уповноваженi банки здiйснюють операцii з купiвлi-продажу банкiвських металiв:

- вiд свого iменi за дорученням i за рахунок коштiв клiiнтiв (у т. ч. на пiдставi платiжних вимог на стягнення банкiвських металiв, оформлених державними виконавцями);

- у межах нормативу ризику загальноi вiдкритоi валютноi позицii банку та лiмiтiв довгоi (короткоi) вiдкритоi валютноi позицii банку в усiх банкiвських металах.

Операцii з купiвлi-продажу банкiвських металiв уповноваженi банки здiйснюють на умовах "тод", "том" або "спот". На умовах "форвард" у межах 50 % вiд лiмiтiв довгоi (короткоi) вiдкритоi валютноi позицii банку в усiх банкiвських металах уповноваженi банки мають право проводити операцii з купiвлi-продажу банкiвських металiв за iноземну валюту 1-i групи Класифiкатора iноземних валют та банкiвських металiв, затвердженого постановою Правлiння Нацiонального банку Украiни вiд 04.02.98 N 34 [у редакцii постанови Правлiння Нацiонального банку Украiни вiд 02.10.2002 N 378, зареiстрованоi в Мiнiстерствi юстицii Украiни 24.10.2002 за N 841/7129 (зi змiнами)] (далi тАУ Класифiкатор), на мiжнародних ринках за угодами, укладеними з банкiвськими установами.

Уповноваженi банки мають право здiйснювати на бiржах операцii з ф'ючерсними контрактами на змiну курсу банкiвського металу на строк, що не перевищуi 6 мiсяцiв, за гривнi. Проведення iнших операцiй з купiвлi-продажу банкiвських металiв та операцiй з деривативами, базовим активом яких i банкiвськi метали, не дозволяiться.

Уповноваженi банки на МВРУ продають за гривнi банкiвськi метали:

- з фiзичною поставкою або без неi - iншим уповноваженим банкам, промисловим споживачам та фiзичним особам;

- без фiзичноi поставки - юридичним особам - резидентам (крiм уповноважених банкiв та промислових споживачiв).

Продаж банкiвських металiв резиденту - юридичнiй особi та фiзичнiй особi, крiм операцiй з купiвлi банкiвських металiв фiзичною особою в касi банку, здiйснюiться за умови подання нею до уповноваженого банку заяви про купiвлю певноi кiлькостi банкiвських металiв.

Промисловий споживач подаi до уповноваженого банку також копiю лiцензii, виданоi вiдповiдним органом лiцензування, яка маi бути засвiдчена пiдписом керiвника або заступника керiвника та вiдбитком печатки промислового споживача. Ця копiя подаiться до обслуговуючого банку одноразово, зберiгаiться в справi клiiнта i протягом строку дii лiцензii i пiдставою для подальших операцiй з банкiвськими металами, що проводяться через цей банк.

Банкiвськi метали, купленi уповноваженими банками на МВРУ без фiзичноi поставки за дорученнями i за рахунок коштiв юридичних осiб - резидентiв (крiм банкiв) та фiзичних осiб - суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi, можуть бути отриманi з фiзичною поставкою лише промисловими споживачами з iх поточних рахункiв у банкiвських металах за умови, що така можливiсть передбачена в договорах на здiйснення розрахунково-касового обслуговування, укладених уповноваженими банками з цими промисловими споживачами.

Уповноваженi банки купують на МВРУ банкiвськi метали за гривнi в будь-яких продавцiв банкiвських металiв.

Мiж уповноваженими банками операцii з купiвлi-продажу банкiвських металiв за гривнi проводяться за вiльним договiрним курсом купiвлi та продажу без обмеження розмiру маржi мiж курсами купiвлi та продажу i комiсiйноi винагороди. Пiд час проведення операцiй з купiвлi-продажу банкiвських металiв комiсiйна винагорода вiд клiiнтiв отримуiться в гривнях.

Укладання i пiдтвердження угод з купiвлi-продажу банкiвських металiв за гривнi (крiм операцiй з купiвлi-продажу банкiвських металiв на бiржах) мiж уповноваженими банками проводяться виключно пiд час проведення Торговельноi сесii, яка i визначеним промiжком часу, що встановлюiться та змiнюiться на пiдставi постанови Правлiння Нацiонального банку, про що уповноваженi банки попереджуються не пiзнiше нiж за два робочих днi до часу змiни.

Операцii з купiвлi-продажу банкiвських металiв та операцii з ф'ючерсними контрактами проводяться на бiржах за гривнi уповноваженими банками вiд свого iменi за дорученням i за рахунок коштiв клiiнтiв [резидентiв - юридичних осiб та фiзичних осiб - суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi], а також у межах нормативу ризику загальноi вiдкритоi валютноi позицii банку та лiмiтiв довгоi (короткоi) вiдкритоi валютноi позицii банку в усiх банкiвських металах. Такi операцii здiйснюються вiдповiдно до правил, якi встановлюються внутрiшнiми документами бiрж iз дотриманням вимог законодавства Украiни, цього Положення та нормативно-правових актiв Нацiонального банку, що регулюють здiйснення операцiй з банкiвськими металами. Внутрiшнi документи бiрж, якi регламентують питання проведення операцiй з купiвлi-продажу банкiвських металiв та з ф'ючерсними контрактами, мають бути погодженi з Нацiональним банком.

Протягом робочого дня уповноважений банк може продати однiй фiзичнiй особi - резиденту без ii iдентифiкацii банкiвських металiв з фiзичною поставкою на суму, що не перевищуi 50000 гривень.

На мiжнародних ринках уповноваженi банки здiйснюють операцii з купiвлi-продажу банкiвських металiв з урахуванням такого:

- купiвля банкiвських металiв здiйснюiться за умови отримання письмового дозволу Нацiонального банку на здiйснення операцiй з валютними цiнностями в частинi проведення операцiй з банкiвськими металами на мiжнародних ринках;

- продаж банкiвських металiв без фiзичноi поставки здiйснюiться за умови отримання письмового дозволу Нацiонального банку на проведення операцiй з валютними цiнностями в частинi здiйснення операцiй з банкiвськими металами на мiжнародних ринках;

- продаж банкiвських металiв з iх фiзичною поставкою (з вивезенням за межi Украiни) здiйснюiться за умови отримання письмового дозволу Нацiонального банку на проведення операцiй з валютними цiнностями в частинi проведення операцiй з банкiвськими металами на мiжнародних ринках та iндивiдуальноi лiцензii Нацiонального банку на вивезення банкiвських металiв;

- купiвля банкiвських металiв здiйснюiться за будь-яку iноземну валюту, а продаж - за iноземну валюту 1-i групи Класифiкатора;

- банкiвськi метали купують у банкiв-нерезидентiв та у визнаних виробникiв, а продають банкам-нерезидентам;

- купiвля банкiвських металiв з фiзичною поставкою або без неi здiйснюiться:

а) у межах нормативу ризику загальноi вiдкритоi валютноi позицii банку та лiмiтiв довгоi (короткоi) вiдкритоi валютноi позицii банку в усiх банкiвських металах за кошти, що iм належать;

б) вiд свого iменi за дорученням i за рахунок коштiв клiiнтiв тАУ уповноважених банкiв;

- купiвля банкiвських металiв без iх фiзичноi поставки здiйснюiться вiд свого iменi за дорученням i за рахунок коштiв клiiнтiв [резидентiв - юридичних (крiм банкiв) та фiзичних осiб - суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi].

Банкiвськi метали, купленi уповноваженими банками на мiжнародних ринках без фiзичноi поставки вiд свого iменi за дорученням i за рахунок коштiв клiiнтiв [резидентiв - юридичних (крiм банкiв) та фiзичних осiб - суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi], можуть бути отриманi з фiзичною поставкою лише промисловими споживачами з iх поточних рахункiв у банкiвських металах за умови, що така можливiсть передбачена в договорах на здiйснення розрахунково-касового обслуговування, якi укладаються уповноваженими банками з цими клiiнтами.

Уповноваженi банки здiйснюють операцii з кредитування резидентiв у банкiвських металах у порядку, установленому цим Положенням та з урахуванням вимог нормативно-правових актiв Нацiонального банку з питань кредитування.

Уповноваженi банки здiйснюють такi кредитнi операцii:

- надання та отримання мiжбанкiвських кредитiв у банкiвських металах;

- надання резидентам (юридичним особам та фiзичним особам - суб'iктам пiдприiмницькоi дiяльностi) кредитiв у банкiвських металах без iх фiзичноi поставки;

- надання промисловим споживачам кредитiв у банкiвських металах з iх фiзичною поставкою та без неi. Така операцiя здiйснюiться за умови подання уповноваженому банку документа, зазначеного в абзацi п'ятому пункту 3 цiii глави.

Погашення основного боргу за кредитом у банкiвських металах здiйснюiться банкiвськими металами. Проценти за кредитами в банкiвських металах сплачуються як у банкiвських металах, так i в гривнях, що маi бути обумовлено в кредитному договорi, а комiсiйнi винагороди, неустойки (штрафи, пеня) сплачуються в гривнях. Для погашення кредиту в банкiвських металах i нарахованих за ним процентiв позичальник може купувати банкiвськi метали.

На мiжнародних ринках уповноваженi банки здiйснюють операцii з отримання мiжбанкiвських кредитiв у банкiвських металах вiд банкiв-нерезидентiв.

Погашення основного боргу за кредитом у банкiвських металах здiйснюiться банкiвськими металами або iноземною валютою, якщо це обумовлено умовами кредитного договору. Проценти за кредитами в банкiвських металах сплачуються як в iноземнiй валютi, так i в банкiвських металах, що маi бути обумовлено в кредитному договорi, а комiсiйнi винагороди, неустойки (штрафи, пеня) сплачуються в iноземнiй валютi. Для погашення кредиту в банкiвських металах i нарахованих за ним процентiв уповноважений банк може купувати банкiвськi метали або iноземну валюту, якщо вiдповiдно до умов кредитного договору погашення кредиту здiйснюватиметься в iноземнiй валютi.

Уповноваженi банки здiйснюють операцii з надання та отримання банкiвських металiв (з iх фiзичною поставкою або без неi) у заставу. Заставнi операцii уповноважених банкiв з фiзичною поставкою банкiвських металiв здiйснюються:

- у разi використання банкiвських металiв на територii Украiни як застави за умови отримання уповноваженим банком або його клiiнтом iндивiдуальноi лiцензii Нацiонального банку на право проведення такоi валютноi операцii;

- у разi вивезення уповноваженим банком банкiвських металiв за межi Украiни за умови отримання уповноваженим банком iндивiдуальноi лiцензii Нацiонального банку на право проведення такоi валютноi операцii.

Здiйснення уповноваженими банками застави банкiвських металiв (без фiзичноi поставки банкiвських металiв) не потребуi одержання вищезазначених iндивiдуальних лiцензiй Нацiонального банку.

Уповноваженi банки проводять операцii iз залучення банкiвських металiв на вклади (депозити) клiiнтiв з письмовим оформленням депозитних договорiв. Залучення уповноваженими банками банкiвських металiв на вклади (депозити) здiйснюiться з iх фiзичною поставкою або без неi.

Пiд час здiйснення операцiй з банкiвськими металами проценти за вкладами (депозитами) у банкiвських металах сплачуються як у банкiвських металах, так i в гривнях на умовах, визначених депозитним договором.

РОЗДРЖЛ 2. АНАЛРЖЗ СТАНУ РИНКУ ТОРГРЖВЛРЖ ДОРОГОЦРЖННИМИ МЕТАЛАМИ В УКРАРЗНРЖ

2.1 Становлення нацiонального ринку дорогоцiнних металiв

Становлення нацiонального ринку дорогоцiнних металiв i специфiчним процесом.

Часто споживач, почувши цiни на Лондонськiй бiржi, прибiгаi iз широко розкритими очима i просить купити метал за лондонською цiною. У цiй ситуацii можна вiдповiсти тiльки наступне. РЖснуi список маркетмейкеров тАФ компанiй, що впливають на бiржову цiну. РЗх всего 14. РД список звичайних учасникiв бiржi, що можуть брати участь у торгах. РЗх бiля сорока. У встановленнi фiксинга золота два рази в день бере участь п'ять фiнансово-iнвестицiйних компанiй. При цьому якщо хочеш щось придбати за цiною лондонського фиксинга, потрiбно купити як мiнiмум 1 лот, тобто 155 кг. Це будуть злитки 12,5 кг, чистоти 99,5, що для продажу споживачу не пригоднi. РЗх треба очистити до 999,9, зробити мiрнi злитки, перевезти, розмитнити [10].

Можна придбати золото за кордоном, але в залежностi вiд законодавства краiни, можливо, прийдеться заплатити податки, а, крiм того, одержати iндивiдуальну лiцензiю НБУ на ввiз металу в Украiну, що зажадаi витрат не стiльки грошей, скiльки часу i нервiв. У пiдсумку реально може вийти сума, максимально наближена до цiн на украiнському ринку чи навiть вище.

Для продажу на ринках дорогоцiннi метали повиннi вiдповiдати Мiжнародним стандартам якостi, прийнятим Лондонською асоцiацiiюринку дорогоцiнних металiв (LBMA), що позначенi в документах асоцiацii як стандарт London good delivery i мiстять такi вимоги:

I. Для злиткiв золота:

- Маса чистого золота в злитку тАУ вiд 350 до 450 тройских унцiй (вiд 10886 до 13754 г).

- Вага кожного злитка може бути виражена у тройских унцiях i бути кратнiй 0,025 унцii.

- Чистота металу - не менш 995 частин хiмiчно чистого золота на 1000 частин лiгатурноi ваги.

На злитку повиннi бути такi обов'язковi мiтки:

- серiйний номер;

- проба;

- клеймо виготовлювача;

- рiк виготовлення злитка (вимога дii з 1988 року).

Злиток не повинний мати внутрiшнiх пiр, поглиблень i iнших недолiкiв. Вiн повинний бути зручним для переносу i складування.

РЖРЖ. Для злиткiв срiбла:

- Вага злитка тАУ вiд 500 до 1250 тройских унцiй (вiд 15552 до 38879 г).

- Вага кожного злитка повинний бути виражений у тройских унцiях i бути кратною 0,10 унцii

- Чистота металу тАУ не менш 999 частин хiмiчно чистого срiбла на 100 частин лiгатурноi ваги.

На злитку повиннi бути такi обов'язковi мiтки:

- серiйний номер;

- проба;

- клеймо виробника;

- вага в тройских чи унцiях кiлограмах (вага злитка в кiлограмах повинний бути переведений у трiйськi унцii i вiдповiдати вищевказаним вимогам).

Злиток повинний бути правильноi форми, зручним для переносу i складування. На поверхнi не повинне бути пiр, поглиблень i iнших недолiкiв. Краi злитка повиннi бути прямими i негострими.

РЖРЖРЖ. Для злиткiв (пластин) платiни:

1. Вага злитка (пластини) тАУ вiд 32.150 до 192.904 тройских унцiй (вiд 1000 до 6000 г).

2. Чистота металу - не менш 999,5 частин хiмiчно чистого металу на 1000 частин лiгатурноi ваги.

На злитку повиннi бути такi обов'язковi мiтки:

- серiйний номер;

- проба;

- букви РТ чи PLATINUM ;

- клеймо виробника;

- вага в чи грамах тройских унцiях.

В табл.А.1тАУА.8 Додатку А наведений аналiз обсягу ринку купiвлi тАУ продажу банкiвських металiв в системi комерцiйних банкiв Украiни та Украiнськiй бiржi дорогоцiнних металiв станом на листопад 2005 року та квiтень 2006 року [19], [20], [21], [22].

Як показуi аналiз даних по банкiвському ринку торгiв дорогоцiнними металами в Украiнi (табл. А.1 тАУ А.8 Додатку А) iснуючий ринок практично працюi тiльки по золоту, а його обсяг не досягаi навiть 1 лота (155 кг) Лондонськоi бiржi.

На вiдмiну вiд партнерiв по СНД, першочерговi завдання, якi вирiшуi нинi Украiна, не повтАЩязанi з розвiдкою, видобутком чи афiнажем дорогоцiнних металiв. На украiнськiй територii знайдено понад 230 рудовиявлень золота, причому запаси родовищ десяти з них становлять близько 100 т кожне. Однак поки що це не стало чинником, який активно впливаi на розвиток ринку, де практично не вiдбуваiться торгiвля нововидобутим вiтчизняним золотом, а обсяги перероблення "жовтого" металолому незначнi.

Утiм, свiтовий досвiд свiдчить, що нi наявнiсть природних ресурсiв, нi високий рiвень видобувноi промисловостi не i обовтАЩязковими умовами активного розвитку ринку дорогоцiнних металiв (вдалим прикладом слугують Велика Британiя й Швейцарiя). Тому сьогоднi концепцiя розвитку ринку банкiвських металiв Украiни полягаi у грамотнiй органiзацii лiберальних правил торгiвлi, що стимулюють обiг на вторинному ринку iмпортованих у краiну металiв [15].

Реалiзацiя цiii концепцii розпочалася 1997 року, коли гривня гостро потребувала стабiлiзацii i приплив до краiни дорогоцiнних металiв був покликаний змiцнити довiру до нацiональноi валюти. Законом "Про державне регулювання видобутку, виробництва та використання дорогоцiнних металiв i коштовного камiння i контроль над операцiями з ними" (ухвалений 1997 року) контроль над ринком банкiвських металiв було передано Нацбанку. Банкiвськi метали стають валютними цiнностями, а iх оборот звiльняiться вiд сплати митних зборiв, податку на додану вартiсть i будь-яких iнших спецiальних податкiв.

На початковому етапi формування ринку НБУ дозволив уповноваженим банкам здiйснювати лише обмежений перелiк торгових операцiй з металами на внутрiшньому ринку Украiни, не даючи при цьому можливостi працювати з металевими рахунками. Тому в першi роки ринок зростав переважно за рахунок продажу на вторинному ринку зливкiв, куплених в iвропейських афiнажних компанiй, i до кiнця 2001-го його обороти досягли 1 т на рiк.

Переломний момент настав 2002 року з активним приходом на ринок швейцарських банкiв. Послуги швейцарського ринку дорогоцiнних металiв були вiдразу запитанi украiнськими банками й дали змогу здiйснювати, здавалося б, елементарнi завдання: купувати метали за конкурентними ринковими цiнами й доставляти iх до Украiни впродовж 24 годин замiсть одноготАФтрьох тижнiв, як ранiше.

Цього виявилося достатньо для забезпечення стрiмкого зростання обсягу торгiв. У результатi впродовж останнiх двох рокiв украiнський iмпорт банкiвських металiв став щороку збiльшуватися не менш як утричi (2001 рiк тАФ близько 1 т, 2002-й тАФ близько 3 т, 2003 рiк тАФ близько 10 т).

Таке стрiмке зростання оборотiв залучило на ринок нових операторiв з-помiж украiнських банкiв. Якщо протягом перших птАЩяти рокiв функцiонування ринку (з 1998 до 2002 року) на нього загалом прийшло вiсiмнадцять з майже двохсот банкiв, що тодi iснували, то за останнi пiвтора року, починаючи з 2003-го, кiлькiсть банкiв-операторiв подвоiлася.

Сприяючи активiзацii ринку, у серединi 2003 року Нацбанк затвердив нове "Положення про здiйснення уповноваженими банками операцiй з банкiвськими металами", яке максимально наблизило структуру операцiй з банкiвськими металами до структури операцiй з iноземними валютами. Це вiдкрило глобальнi можливостi щодо використання банкiвських металiв як фiнансового активу для iнвестицiй, мiнiмiзацii фiнансових ризикiв i оптимiзацii управлiння грошовими ресурсами.

У найближчi рiк-пiвтора ринок банкiвських металiв Украiни зростатиме переважно за рахунок попиту на банкiвськi метали без iх фiзичного постачання. Цей попит забезпечать фiзичнi особи, якi вважають за краще зберiгати в банках вклади в банкiвських металах нiж, в iноземних валютах, i страховi компанii, чиi резерви можуть бути представленi банкiвськими металами.

Щонайменше 5% активiв цих клiiнтiв, загальна сума яких оцiнюiться у $4 млрд, впродовж зазначеного перiоду буде переведено в метали. На сьогоднi це приблизно $200 млн, якi дають змогу придбати близько 16 т золота. У вiддаленiшiй перспективi зi створенням ефективноi iнфраструктури металевих рахункiв зростання ринку вiдбуватиметься за рахунок задоволення iнтересу клiiнтiв до бiржових i позабiржових операцiй з похiдними фiнансовими iнструментами, в яких банкiвськi метали значитимуться лише як базо

Вместе с этим смотрят:

РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

Автоматизацiя в банкiвськiй сферi

Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения