Банкiвськi операцii з пластиковими картками

НАЦРЖОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАРЗНИ

УКРАРЗНСЬКА АКАДЕМРЖЯ БАНКРЖВСЬКОРЗ СПРАВИ

ХАРКРЖВСЬКА ФРЖЛРЖЯ

До захисту допускаю:

завiдувач кафедри банкiвськоi справи,

Академiк АЕН Украiни, д.е.н., професор

О. В. Васюренко

ДИПЛОМНА РОБОТА

Банкiвськi операцii з пластиковими картками

Керiвник роботи, Академiк АЕН Украiни,

д.е.н., професорО.В. Васюренко

Консультант з питань використання

iнформацiйних систем i технологiй,

викладачО.РЖ. Ходирiв

Консультант з питань охорони працi,

викладачТ.С. Молодоря

Студент факультету

банкiвськоi справи, облiку i фiнансiв

V курсу групи 51-БС

спецiальностi 7.050105 тАЬБанкiвська справатАЭРЖ. РЖ. Борисенко

Харкiв тАУ 2009


Змiст

Вступ

Роздiл 1. Свiтова практика використання платiжних карток як кредитно-розрахункового iнструменту та особливостi iх запровадження в Украiнi

1.1 РЖсторичний аспект виникнення i розвитку ринку банкiвських платiжних карток

1.2 Сутнiсть, види та особливостi застосування банкiвських платiжних карток як кредитно-розрахункового iнструменту

1.3 Основнi елементи i учасники системи карткових розрахункiв та iх взаiмодiя

1.4 Технiко-економiчна характериситка ХФ АКРЖБ тАЬУкрСиббанктАЭ тАЬХРУтАЭ

Роздiл 2. Комплексний аналiз запровадження та використання розрахункiв за допомогою пластикових карток

2.1 Органiзацiя роботи комерцiйних банкiв Украiни щодо обслуговування клiiнтiв за допомогою пластикових карток

2.2 Аналiз банкiвських операцiй з використанням пластикових карток внутрiшньодержавних та мiжнародних платiжних систем

2.3 Позицiонування та послуги ХФ АКРЖБ тАЬУкрСиббанктАЭ тАЬХРУтАЭ на ринку платiжних карток

Роздiл 3. Проблеми та перспективи розвитку iндустрii банкiвських пластикових карток в Украiнi

3.1 Створення i необхiднiсть впровадження Нацiональноi системи масових електроних платежiв

3.2 Мiжнародний досвiд та перспективи на Украiнi розвитку та застосування кредитних карток як сучасного iнструмента безготiвкового обiгу на Украiнi

3.3Мiсце операцiй з пластиковими картками в РЖнтернет-просторi Украiни

Роздiл 4. Використання iнформацiйних систем i технологiй у банкiвськiй сферi

4.1 Стан iнформацiйних систем i технологiй в ХФ АКРЖБ тАЬУкрСиббанктАЭ тАЬХРУтАЭ

4.2 Перспективи розвитку сучасних iнформацiйних iнформацiйних систем i технологiй

4.3 Основнi задачi та вимоги до систем захисту банкiвськоi iнформацii

Роздiл 5. Правовi, соцiально-економiчнi, органiзацiйно-технiчнi питання охорони працi в банкiвськiй установi

5.1 Аналiз санiтарно-гiгiiнiчних умов працi в ТВБВ ХФ АКРЖБ тАЬУкрСиббанктАЭ тАЬХРУтАЭ № 7

5.2 Технiка безпеки

5.3 Пожежна безпека

Висновки

Список використаних джерел


Вступ

За останнi роки в економiцi i банкiвськiй системi Украiни вiдбулися радикальнi змiни, обумовленi досягненням Украiною полiтичноi та економiчноi незалежностi i переходом до розбудови соцiально орiiнтованоi ринковоi економiки. Цi змiни торкнулись i роботи банкiвських установ, передусiм це стосуiться розширення спектра банкiвських операцiй.

Останiм часом в Украiнi неабиякого поширення набувають операцii з пластиковими картками, але процес iх впровадження супроводжуiться певними труднощами, повтАЩязаними, насамперед, iз неосвiдченiстю населення у користуваннi картками та невеликою кiлькiстю точок обслуговування.

У цьому звтАЩязку дослiдження питання органiзацii роботи з пластиковими картками установами банкiв Украiни набуваi особливого значення, що зумовлюi актуальнiсть обраноi теми та доцiльнiсть проведення дослiджень для розвитку цього питання.

ОбтАЩiктом дослiдження i вивчення ринку пластикових карток в Украiнi та розвиток операцiй комерцiйних банкiв з картками на прикладi ХФ АКРЖБ тАЬУкрСиббанктАЭ тАЬХРУтАЭ.

Метою даноi роботи i дослiдження теоретичних основ органiзацii та дiючоi практики банкiвських операцiй з пластиковими картками, а також пошук напрямкiв удосконалення цiii роботи на основi систематизацii iснуючих пропозицiй щодо цього питання.

Для досягнення поставленоi мети у роботi вирiшуються такi завдання:

ü розглянуто iсторичний аспект виникнення i розвитку ринку банкiвських платiжних карток;

ü викладено сутнiсть, види та особливостi застосування банкiвських платiжних карток як кредитно-розрахункового iнструменту, визначенi основнi учасники i елементи системи карткових розрахункiв та iх взаiмодiя;

ü дослiджено систему безготiвкових розрахункiв на основi кредитних та дебетових карток;

ü розглянуто органiзацiю роботи комерцiйних банкiв Украiни щодо обслуговування клiiнтiв за допомогою пластикових карток та порядок облiку банками операцiй з використанням карток внутрiшньодержавних та мiжнародних платiжних систем;

ü проведено аналiз сучасного стану ринку плаiжних карток в Украiнi та позицiонування ХФ АКРЖБ тАЬУкрСиббанктАЭ тАЬХРУтАЭ на ринку пластикових карток;

ü обгрунтовано створення i необхiднiсть впровадження Нацiональноi системи масових електроних платежiв;

ü дослiджено мiжнародний досвiд та перспективи на Украiнi розвитку та застосування кредитних карток як сучасного iнструмента безготiвкового обiгу;

ü наведено мiсце операцiй з банкiвськими пластиковими картками в РЖнтернет-просторi Украiни.

Вказаному питанню придiляiться значна увага Нацiонального банку Украiни та комерцiйних банкiв Украiни, що знайшло своi вiдображення у законах тАЬПро банки i банкiвську дiяльнiстьтАЭ, тАЬПро Нацiональний банк УкраiнитАЭ, "Про платiжнi системи та переказ грошей в Украiнi", Положення про порядок емiсii платiжних карток i здiйснення операцiй з iх застосування вiд 27 серпня 2001 року №367, зареiстрованого в Мiнiстерствi юстицii Украiни 15.11.2001 за №954/6145; РЖнструкцiя про перемiщення валюти Украiни, iноземноi валюти, банкiвських металiв, платiжних документiв, iнших банкiвських документiв i платiжних карток через митний кордон Украiни, затвердженоi Постановою Правлiння НБУ вiд 12.07.2000 року №283; iнших законодавчих актiв Украiни та нормативно-правових актiв НБУ.

На вирiшення цiii проблеми спрямованi дослiдження В.Ющенка, С.Цокола, РЖ.Новака, В.Страхарчука, РЖ.Рогача, М.Сендзюка, В.Антонюка, РЖ.Дорошенка, А.Савченка, О.Брегеди, П.РЖванова, Ю.Стрельченка, Н.Шульги, О.Сокольськоi, В.Кравця, О. Махаiвоi та iнших.

Впровадження пропозицiй та рекомендацiй, наданих в роботi, дозволить покращити роботу банкiв по запровадженню операцiй з пластиковими картками.


Роздiл 1. Свiтова практика використання платiжних карток як кредитно-розрахункового iнструменту та особливостi iх запровадження в Украiнi

1.1 РЖсторичний аспект виникнення i розвитку ринку банкiвських платiжних карток

Розрахунки з використанням готiвкових коштiв дуже дорого обходяться державним та комерцiйним фiнансовим установам. Випуск в обiг нових купюр, обмiн старих, великi обсяги готiвки, утримання персоналу, тАУ все це i великим тягарем для економiки краiни. Одним iз можливих та перспективних способiв вирiшення проблеми зменшення обсягiв готiвкового обiгу i створення ефективноi автоматизованоi системи безготiвкових розрахункiв. За експертними оцiнками, така система зможе забезпечити скорочення приблизно на одну третину готiвкового обiгу в Украiнi.

Час появи банкiвських пластикових карток в певнiй ступенi i спiрним питанням. Вперше пластиковi картки, тодi ще правда паперовi, запровадили у 1914 роцi деякi американськi крамницi. Вони видавали iх своiм постiйним вiдвiдувачам, якi були гiднi такоi довiри. То були власне кредитнi картки з рельiфно витиснутими на них iмтАЩям та адресою клiiнта. Продавцi за допомгою копiювального паперу могли швидко занести данi про клiiнта у касовi книги. Усвiдомивши, що загальна мережа карткового обслуговування збiльшить клiiнтуру кожного з торговельних пiдприiмств, власники майже тисячи крамниць та iнших торговельних закладiв у 1936 роцi погодились у такий спосiб кредитувати спiльних клiiнтiв.

З середини ХХ столiття починають зтАЩявлятися автоматизованi системи розрахункiв за допомогою спецiальних банкiвських карток. Першу банкiвську кредитну картку випустив в 1951 роцi Franklin National Bank. За ним послiдували i iншi. В другiй половинi 50-х рокiв ряд крупних банкiв: Bank of America, Chase Manhattan i Marine Midland Trust, ввели в обiг власнi кредитнi картки. Bank of America, використовуючи мережу своiх вiддiлень, змiг забезпечити умови найбiльш широкого прийому своiх кредитних карток. Невеликi банки, якi не витримали конкуренцii на ринку пластикових карток, приiднались до його системи. В 1966 роцi Bank of America почав надавати лiцензii на свою систему як в США, так i в iнших краiнах. Однак форми контролю, якi використовувались цiiю системою не влаштовували банки, якi прагнули автономностi i самостiйностi в операцiях з картками. Крiм того, незадоволення викликало ще й те, що iмтАЩя iх основного конкурента стояло на всiх картках системи. Це призвело до того, що в 1970 роцi Bank of America змушений був передати операцii з кредитними картками компанii National Bank Americard, Inc.(NBI), в якiй вiн став одним iз членiв. В 1977 роцi NBI отримала назву VISA USA Inc., а в кiнцi - VISA International. Сьогоднi VISA обтАЩiднуi бiльш 25000 банкiв, а ii картка - найрозповсюдженiша в свiтi. Люди, якi створили цю нову картку i систему ii пiдтримки, спочатку не сумнiвались, що зустрiнуть всебiчне визнання. Але навiть в таких умовах важко собi уявити, що вони передбачили той вплив, який банкiвськi картки зробили всього за декiлька рокiв [96].

Система Bank Americard виникла у досить вузькому колi власникiв карток i торгiвцiв. Швидкий рiст кiлькостi споживачiв, якi використовували картки, i торгiвцiв, якi визнавали iх засобом оплати, в наступнi роки мiг би перевищити бачення найсмiливiшого фантазера. Бiльше 20 мiльйонiв споживачiв в США користувалися в 1970 роцi картками Банк Америккард. До кiнця 1980 року число банкiвських карток перевищило 73 млн., а число вiдкритих рахункiв Visa складало 150 млн. з загальним обтАЩiмом продаж в 171 млрд.дол. в кiнцi 1991 року.

В 1967 роцi в США з декiлькох регiональних асоцiацiй, що випускали власнi картки, виникла компанiя Interbank Card Association, отримавша пiзнiше назву MasterCard International i яка i зараз одним з лiдерiв свiтового карткового бiзнесу. До 1970 року членами системи Master Charge було бiльш як 5000 фiнансових установ, якi обслуговували приблизно 36 мiльйонiв власних карток. Оскiльки органiзацiя стала транснацiональною, асоцiацiя була в 1979 роцi перейменована в Master Card.

В 1980 роцi число карток Master Card, якi були в обiгу в США, зросло до 55 млн., а до кiнця 1990 року тАУ 90 млн. одиниць. В перiод мiж 1980 i 1991 роком загальний обсяг покупок по системi MasterCard зрiс з 10,4 млрд. до майже 99 млрд.дол.

Паралельно з нею в США (а потiм i в усьому свiтi) почала дiяти система, що випустила першу картку з пластику - American Express [96].

Як VISA, так i MasterCard з моменту встановлення прийняли рiшення не допускати подвiйного членства для банкiв-учасникiв. Однак, загострення конкуренцii на ринку кредитних карток привело цi органiзацii до визнання необхiдностi спiвпрацi, i в 1984-85 роках представники обох органiзацiй узгодили ряд стандартiв i почали випуск спiльних спискiв заборонених до приймання карток.

В 1992 роцi iвропейськi картковi компанii EuroCard, Eurocheck Holding i Eurocheck International утворили нову компанiю Europay International, що означало створення новоi обтАЩiднаноi iвропейськоi картковоi платiжноi системи, яка отримала права на управлiння торговими марками EuroCard i Eurocheck. Пiзнiше права на ведення операцiй в РДвропi були наданi новiй системi i з боку MasterCard International. Таким чином, банк, що приiднався до системи Europay, отримуi можливiсть випускати i картки EuroCard, i картки MasterCard.

Вiдносно недавно компанii MasterCard i Europay з метою розширення спектра пропозицiй засновали на паритетних засадах нову систему Maestro, що випускаi однойменну дебетову картку. Компанiя Europay International отримала права на дiяльнiсть у РДвропi вiд Cirrus - дочерньоi компанii MasterCard, що випускаi картку для використання тiльки в банкоматах.

Головнi причини швидкого росту цих систем слiд аналiзувати з точки зору економiчних передумов споживача, торговця i банку. Для споживача банкiвськi картки зробили процес отримання послуг бiльш доступним, особливо коли для цього були потрiбнi кредитнi засоби. Клiiнти банкiв мали можливiсть отримати кредит для багатьох покупок без необхiдностi повторних вiзитiв до банку i клопотання про позичку. Запозичена сума при цьому могла бути або повнiстю виплачена в кiнцi кожного мiсяця або розбита на декiлька щомiсячних платежiв.

Кредитування покупця продавцем настiльки старе, як i самi грошi. Надаючи кредит, продавець отримуi додатковий прибуток за рахунок стимулювання попиту. В сучасному свiтi кредитування покупця отримало надмiрно широке розповсюдження. Таким чином, торгiвцi знаходили банкiвськi картки привабливими, оскiльки угоди по продажу легко було пiдтвердити у банку i оплата була гарантованою. Енергiйна реклама i просування карток банками i нацiональними асоцiацiями пiдвищили можливостi збiльшення продаж для тих торгiвцiв, якi приймали до оплати картки. Асоцiацii позбавляли торгiвцiв вiд ризику i витрат на здiйснення особистих кредитних планiв, якi б пригортали увагу покупцiв.

Банки знайшли привабливим спосiб розширення кредиту клiiнтам через кредитнi лiнii в поiднаннi з банкiвськими картками. Географiя iх ринку також розширювалась, оскiльки банки могли випускати картки для споживачiв, якi мешкали не тiльки поблизу банка. Разом з цим, новим клiiнтам були запропонованi новi iншi банкiвськi послуги. Дохiд вiд власникiв карток поiднувався з доходами вiд дисконту, сплаченого торгiвцями, i новими депозитними ресурсами, якi створювались за рахунки вiд продажу [23].

На сьогоднi безготiвковi розрахунки за допомогою банкiвських карток отримали широке розповсюдження. Магазини, бiлетнi каси, готелi майже всiх краiн свiту приймають до сплати пластикову картку, що в свою чергу зумовило збiльшення видiв пластикових карток.

В умовах розвитку ринкових вiдносин в Украiнi пластиковi картки стали одним iз найбiльш зручних iнструментiв здiйснення безготiвкових розрахункiв. Одночасно пластиковi картки i необхiдним атрибутом свiтового фiнансового ринку.

Першi картки сучасного вигляду почали застосовуватися в США на початку 50-х рокiв двадцятого столiття. Пiзнiше розрахунки за iх допомогою запровадили банки багатьох краiн. Виникли мiжнароднi фiнансовi асоцiацii: VISA, American Express, Master Card, Europay, Diners Club, якi на сьогоднi виконують практично всi операцii за допомого карток в будь-якiй сферi обслуговування. Бiльшiсть фiнансових компанiй використовують в якостi iдентифiкацiйного або iнструменту розрахункiв картку з магнiтною смужкою. Але на сьогоднi ситуацiя починаi змiнюватись.

Найбiльш яскравим свiдоцтвом того, що смарт-картки починають завойовувати ринок США i те, що за останнiй час крупнi американськi компанii почали емiтувати картки iз застосуванням чипiв [49].

Першою в США емiсiю смарт-карток почала в 1999 роцi компанiя American Express. Спiвпраця з торговою компанiiю Virgin Megastores дала змогу встановити обладнання для зчитування iнформацii зi смарт-карток на торгових термiналах в 20 супермаркетах цiii компанii в США. Крiм цього держателi цих карток мають право на 30% знижку.

На думку керiвництва VISA, випуск на американський ринок смарт-карток Smart Visa став каталiзатором процеса широкого застосування нових електроних карток в повсякденнi фiнансовi операцii американцiв [49].

Europay та VISA наполягають на тому, щоб латиноамериканськi банки почали переходити на операцii зi смарт-картками. Свою наполегливiсть вони пояснюють тим, що вони зручнi в користуваннi, мають найвищий ступiнь захисту, можливiсть многофункцiонального застосування, завоювання нових сегментiв фiнансового ринку. Крiм цього страни Латинськоi Америки, як i бiльшiсть нових ринкових краiн, де картки з магнiтною смугою ще не набули широко разповсюдження, даi додатковi переваги, не маi потреби в тому, щоб переробляти систему, яка склалася, зручнiше зробити нову. Плануiться продати 434 млн. смарт-карток, що складатиме 20 % вiд загальноi маси карток. Так, наприклад, найбiльший перуанський банк Banco de Credito випустив смарт-картки для торговцiв, якi живуть у вiддалених районах краiни де з паганим телефоним звтАЩязком неможливо перевiрити справжнiсть кредитноi картки та iдентифiкацiйний номер ii держателя. Пiсля внесення в чiп iнформацii про стан рахунку та проведених операцiях очiкуiться що кiлькiсть зловживань зменшиться [58].

В Сiнгапурi можна впевнено сказати, що питання з чiповим картками вирiшене. Заслуговуi на увагу область використання мiсцевоi чiповоi картки NETS, яка i в кожного сiнгапурця (бiльше 3 мiлйонiв) i ця система вже експортована в iншi краiни Азiатсько-Тихоокеанського регiону. Картка NETS приймаiться майже всюди: для сплати фасованих товарiв (печиво, напоi) в торгових автоматах, для дзвiнкiв по таксофону, для сплати за парковку, для здiйснення покупок через РЖнтернет, для отримання готiвки в банкоматi, служить для доступу в органiзацii (пароль для вiдкриття дверей) [55].

Дещо подiбне плануi впровадити НБУ за допомогою системи масових електроних платежiв. Хоча будь-який банк маючи власний процесiнговий центр та розвинену iнфраструктуру швидше це зробить, спочатку локально, в окремо взятому мiстi, а потiм розповсюдити по краiнi.

Кожен держатель пластиковоi картки в розвинених краiнах може розплатитися майже в усiх магазинах, а якщо необхiдна готiвка, то вiн не матиме проблем i з цим, бо налiчуiться велика кiлькiсть банкоматiв (табл.1.1.).

Ще кiлька рокiв тому великi банки намагались максимально швидко збiльшити кiлькiсть банкоматiв, за рахунок чого отримати прибуток, пiдвищити iмiдж банку та зменшити операцiйнi витрати. Але на сьогоднi бiльшiсть банкiв вiдмовились вiд цiii думки, бо пiдвищились витрати на обслуговування технiки. Цей випадок можна розглядати як приклад конкуретноi боротьби двох рiзних банкiвських продуктiв. Популярнiсть дебетових карток, якi дозволяють клiiнту здiйснювати покупки без участi банкоматiв або отримати готiвку зi своii картки у касира [36].


Таблиця 1.1.

Основнi показники дiяльностi мережi банкоматiв в США

РiкСередня кiлькiсть транзакцiй в мiсяць на один банкоматЗагальна кiлькiсть банкоматiв, тисКiлькiсть банкоматiв поза межами банкiвських вiддiленьДоля банкоматiв якi розташованi поза межами банкiвських вiддiлень, %
2001349432419359,6
2000391927315657,1
1999399722711751,5
199849731878444,9
199755151656740,6
19966399139,13451,20736,8
19956580122,70637,80430,8

Вместе с этим смотрят:


РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан


РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни


Автоматизацiя в банкiвськiй сферi


Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"


Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения