Депозитнi операцii банкiв

План

1) Виникнення депозитних операцiй.

2) Сутнiсть депозитiв та iх класифiкацiя.

a) Депозити до запитання.

b) Страховi депозити.

c) Ощадний сертифiкат.

d) Ощаднi вклади населення.

e) Мiжбанкiвськi депозити.

3) Механiзм здiйснення депозитних операцiй.

4) Вiдкриття i ведення депозитних рахункiв.

5) Вiдсотки за депозитами.

6) Особливостi депозитiв фiзичних осiб.

a) Важелi заохочення при залученнi банками заощаджень фiзичних осiб.

b) Страхування вкладiв фiзичних осiб.

c) Правовий режим рахункiв фiзичних осiб.

d) Права вкладникiв i розпорядження вкладами.

1. Виникнення депозитних операцiй

З iсторii розвитку банкiвськоi справи вiдомо, що початковою формою депозитних операцiй було збереження на монетних дворах у мiняйлiв золотих монет. За збереження цих монет власник платив тому, хто зберiгав, певну винагороду, а останнiй гарантував, на бажання клiiнта, повернення саме тих монет, якi було передано на зберiгання. Отож, на таких умовах мiняйли не могли здiйснювати позичковi операцii з отриманими монетами, на могли мати прибутку, з якого вони виплачували б власникам грошей проценти. Надалi iсторично склалося так, що власники грошей перестали вимагати повернення власне монет, поверталася тiльки сума грошей, що iм вiдповiдала. Мiняйли отримали можливiсть до власного капiталу додати залученi на збереження кошти i надавати за iх рахунок кредити. Так зтАЩявилися першi депозити. У наш час джерела коштiв, якi розмiщують на депозити, рiзноманiтнi: це тАУ кошти на рахунках пiдприiмств, установ усiх форм власностi, органiзацiй, кошти на ощадних вкладах i на рахунках кредитно-фiнансових установ.

2. Сутнiсть депозитiв та iх класифiкацiя

Депозит (вiд латинського тАУ рiч, вiддана на збереження) тАУ це економiчнi вiдносини щодо передачi коштiв клiiнта в тимчасове користування банку. Особливiсть депозиту полягаi в його роздвоiностi в практичному застосуваннi. По-перше, депозит i для вкладника потенцiйними грошима, вкладник може виписати чек i спрямувати вiдповiдну суму в обiг. Але в той же час тАЬбанкiвськi грошiтАЭ приносять вкладниковi дохiд, виступають уже в ролi капiталу. Перевага депозиту перед готiвкою в тому, що депозит приносить дохiд у формi процента, а недолiк у тому, що процент депозиту нижчий порiвняно з тим, який виплатять на капiтал, якщо його позичити. Тому саме при депозитних операцiях дуже виразно виступаi сутнiсть комерцiйноi дiяльностi банкiв тАУ платити за депозит дешевше, а розмiщувати його за вищу плату.

ВаСуб'iктами вiдносин щодо обслуговування депозитiв виступають:

¾ комерцiйнi банки як позичальники;

¾ пiдприiмства (фiрми, органiзацii), банки та iншi кредитнi установи, фiзичнi особи тАУ власники коштiв як кредитори.

Власник депозиту i депонентом.

Об'iктом депозитних операцiй i внески, якi на певний час залучаються на депозитнi рахунки в банк. Це кошти, переданi на умовах, визначених двосторонньою угодою.

Депозити заведено подiляти на такi:

¾ до запитання;

¾ строковi на визначений термiн;

¾ ощаднi внески населення;

¾ ощаднi (депозитнi) сертифiкати.

Депозити до запитання тАУ цезобов'язання, якi не мають конкретного строку. Вклади до запитання можуть бути вилученi в будь-який час на першу вимогу вкладника. Це кошти, що знаходяться на поточних, бюджетних рахунках КБ i використовуються власниками залежно вiд потреби в цих коштах. Умови сплати вiдсоткiв за залишками коштiв за такими рахунками визначаються у двостороннiх угодах при вiдкриттi цих рахункiв. За вкладами до запитання нараховуiться низький вiдсоток.

Внески до запитання розмiщують тi, кому потрiбнi кошти в лiквiднiй формi для здiйснення поточних розрахункiв. До даного виду депозитiв входять також так званi чековi депозити, при яких кошти знiмаються з рахунку за допомогою чекiв.

Строковi депозити тАУ це зобов'язання, якi мають певний строк. Це кошти, що зберiгаються на депозитних рахунках у банку протягом строку, визначеного у депозитнiй угодi. Внески на визначений строк розмiщуються у великих сумах. Банки виплачують за строковими депозитами бiльш високий вiдсоток, нiж за депозитами до запитання. Збереження коштiв на строкових депозитах вигiдно як клiiнту, так i банку.

До строкових депозитiв у банкiвськiй практицi вiдносять депозити овернайт тАУ депозити, залученi банком на строк не бiльше одного операцiйного дня (без урахування неробочих днiв банку). Строковими депозитами i також кошти, отриманi вiд iнших КБ як депозит (вклад) на конкретний строк.

Рiзновидом довгострокових депозитiв на визначений термiн i депозитнi сертифiкати. Депозитний (ощадний) сертифiкат тАУ це письмове свiдоцтво КБ про депонування грошових коштiв, що засвiдчуi право вкладника або його правонаступника на отримання пiсля закiнчення встановленого строку суми внеску та вiдсоткiв за ним; це письмове свiдоцтво банку про внесення депонентом грошових коштiв на депозит. На депозитних сертифiкатах зазначаiться термiн вилучення коштiв i розмiр належного вiдсотка. КБ зобов'язанi оприлюднити умови випуску ощадних (депозитиних) сертифiкатiв шляхом розмiщення такоi iнформацii у друкованих ЗМРЖ чи у загально-доступному дляВа клiiнтiв мiсцi в установi банку, або двома способами одночасно.

Ощаднi вкади тАУ це вклади населення, розмiщуваннi у банках з метою зберiгання i нагромадження. Для цього виду депозиту характерна наявнiсть спецiальноi ощадноi книжки, яка видаiться банком вкладниковi i в якiй фiксуються операцii з ощадним вкладом.Ва

До цiнних паперiв банкiв як виду депозитiв вiдносять: акцii та облiгацii акцiонерних товариств, що належать КБ; акцii та облiгацii, що знаходяться на зберiганнi в банку i прийнятi в забезпечення позик тощо.

У загальнiй системi банкiвських депозитiв видiляють також так званi спецiальнi вклади. До них належать: кошти, зарезервованi на окремих рахунках для проведення акредитивних розрахункiв та розрахункiв за допомогою лiмiтованих чекових книжок; кошти для факторингових операцiй; кошти для мiжбанкiвських розрахункiв; кредиторська заборгованiсть тощо.

Важливе значення мають мiжбанкiвськi депозити, якi надаються в межах кореспондентських вiдносин мiж банками. Часто мiжбанкiвськi депозити вiдiграють роль iнструмента налагодження бiльш тiсних i довiрливих кореспондентських вiдносин мiж банками. РЖнодi банки використовують у своiй дiяльностi так званi гарантiйнi депозити. Вони вiдкриваються на вимогу банку-кредитора у випадку, коли у нього iснують сумнiви щодо знецiнення активiв, або i ризик неплатоспроможностi клiiнта- позичальника.

У звiтi про залишки за депозитами КБ Украiни мають щомiсяця подавати у регiональнi управлiння НБУ данi про такi види депозитiв: мiжбанкiвський ринок тАУ депозити розмiщенi, депозити залученi; небанкiвський ринок тАУ депозити небанкiвських фiнансових пiдприiмств, депозити нефiнансових державних пiдприiмств, депозити нефiнансових недержавних пiдприiмств, депозити некомерцiйних органiзацiй, що обслуговують домашнi господарства, депозити фiзичних осiб, депозити iнших домашнiх господарств, депозити бюджету та позабюджетних фондiв Украiни (державного бюджету, клiiнтiв, якi утримуються зВа державного бюджету, мiсцевих бюджетiв), рахунки за довiрчими операцiями, ощаднi сертифiкати.

Важливе завдання банку тАУ зацiкавити клiiнтiв у збереженнi iхнiх грошових коштiв на срокових депозитних рахунках.

3. Механiзм здiйснення депозитних операцiй

Депозитнi операцii тАУ це операцii iз залучення або розмiщення коштiв на депозит.

Залучення депозитiв (вкладiв) юридичних i фiзичних осiб оформляiться банком шляхом вiдкриття строкового депозитного рахунка з укладенням договору банкiвського вкладу (видачею ощадноi книжки) або видачi ощадного (депозитного) сертифiката. За договором банкiвського депозиту КБ, який прийняв кошти вiд вкладника, зобов'язуiться виплатити вкладниковi суму депозиту та нарахованi вiдсотки на умовах та у порядку, що передбаченi договором.

Депозитний договiр засвiдчуi право КБ управляти залученими коштами та право вкладникiв отримати в чiтко визначений строк суму депозитного вкладу i вiдсоткiв за його користування.

Основними реквiзитами та умовами депозитного договору мають бути:

В· назва та адреса банку, яка приймаi депозит (вклад);

В· назва та адреса власника коштiв;

В· дата внесення депозиту;

В· сума депозиту;

В· дата вимоги вкладником своiх коштiв;

В· вiдсоткова ставка за користування депозитом;

В· зобов'язання банку повернути суму, яка внесена на депозит;

В· пiдписи сторiн: керiвника виконавчого органу банку або уповноваженоi на це особи та вкладникiв.

Зобов'язання клiiнта за депозитним договором полягають у своiчасному перерахуваннi грошових коштiв на депозитний рахунок банку; зобов'язання банку тАУ прийняти грошовi кошти на депозитний рахунок, нараховувати вiдсотки, забезпечити повне збереження суми внеску i повернути ii пiсля закiнчення строку дii договору або достроково за заявою клiiнта.

Власник депозитного вкладу зобов'язаний заздалегiдь повiдомити установу банку про дострокову вимогу вкладу за зазначеним у договорi номером телефону, письмово або при особистiй явцi. Стягнення на вклади юридичних i фiзичних осiб у КБ може бути звернено на пiдставi вироку чи рiшення суду.

Останнiм часом поширюiться практика роботи вiтчизняних КБ з депозитними сертифiкатами. Вони можуть випускатися: одноразово або серiями, iменними або на пред'явника, строковими або до запитання. Строк обiгу сертифiката встановлюiться вiд дати його видачi до дати, коли власник сертифiката отримуi право вимоги депозиту за сертифiкатом.

Бланки сертифiкатiв повиннi мiстити такi реквiзити: назву тАЬощадний (депозитний) сертифiкаттАЭ; порядковий номер сертифiката та його серiю; дату внесення депозиту; розмiр депозиту; зобов'язанняВа банкуВа повернути суму внесену на депозит; дату вимоги вкладником суми за сертифiкатом; вiдсоткову ставку за користування депозитом; умови сплати вiдсотковоi ставки тАУ у разi вимоги вкладника про повернення вкладу до обумовленого строку; назву та адресу банку емiтента, а для iменного сертифiката тАУ назву (iм'я) вкладника; мiсце для пiдпису особи, яка уповноважена банком пiдписувати зобов'язання, та мiсце для печатки банку.

Видача i погашення сертифiкатiв здiйснюiться лише емiтентом. До погашення приймаються тiльки оригiнали сертифiкатiв. У разi надання строку вимоги депозиту банк здiйснюi платiж за пред'явленням сертифiката на пiдставi заяви власника або його особи, уповноваженоi на здiйснення цiii операцii.

Банк маi передбачити можливiсть дострокового подання строкового сертифiката до сплати. У такому разi банк сплачуi власниковi сертифiката його суму та вiдсотки за зниженою вiдсотковою ставкою. Якщо термiн отримання вкладу за строковим сертифiкатом прострочено, то такий сертифiкат вважаiться документом до запитання, за яким на банк покладаiться зобов'язання сплатити зазначену в ньому суму вкладу та вiдсоткiв на дату вимоги.

4. Вiдкриття та ведення депозитних рахункiв

Депозитний рахунок тАУ церахунок, який банки вiдкривають юридичним або фiзичним особам для розмiщення вiльних коштiв на депозити з нарахуванням вiдсоткiв за депозити.

ВаДепозитнi рахунки вiдкриваються на пiдставi укладеного депозитного договору мiж власником рахунка та установою банку на визначений у договорi строк. Кошти на депозитнi рахунки перераховуються з поточного рахунка господарських суб'iктiв i пiсля закiнчення строку зберiгання повертаються на цей же поточний рахунок

Для фiзичних осiб банки вiдкривають вкладнi рахунки (ощаднi вклади). Вкладнi рахунки вiдкриваються з видачою вкладниковi вкладного документа (ощадна книжка, ощадний сертифiкат).

У разi укладення з банком договору ощадного вкладу тАЬдо запитаннятАЭ за бажанням клiiнта на цьому рахунку можуть здiйснюватися безготiвковi розрахунки. Пiсля закiнчення строку зберiгання коштiв, кошти з вкладного рахунка повертаються вкладниковi, перераховуються на його розрахунковий рахунок або договiр вважаiться продовженим на умовах вкладу тАЬдо запитаннятАЭ. Для КБ вклади тАЬдо запитаннятАЭ i нестабiльними. Вiдсоткова ставка за вкладами до запитання завжди менше ставки за строковими депозитами.

Строковi вклади вносяться на бiльш довгий строк. Вiдповiдно вкладник отримуi й бiльш високий вiдсоток, нiж за вкладами до запитання. У зв'язку iз стабiльнiстю строкових вкладiв банк маi можливiсть розпоряджатися коштами вкладника тривалий час i вiдповiдно збiльшувати обсяги своiх кредитних операцiй. КБ можуть застосовувати так званi гiбриднi депозитнi рахунки, якi об'iднують властивостi внескiв до запитання i строкових внескiв. Такi рахунки умовно складаються з двох частин: прибутково-витратноi (до запитання) та строково-накопичувальноi (строковоi).

Вiтчизнянi КБ працюють також з так званими дилiнговими депозитними рахунками. В цiй схемi клiiнт розмiщуi на депозитному рахунку кошти в нацiональнiй валютi тАУ гривнях. Банк щоденно подаiВа клiiнту котируванняВа основнихВа валют (долар США, нiмецька марка,ВаВаВа

росiйський крбованець, британський фунт стерлiнгiв). Клiiнт, використовуючи котирування, за власним бажанням змiнюi валюту рахунка та розмiщуi еквiвалент вкладу на певний строк. Додатковий доход при цьому може бути отриманий за рахунок рiзних вiдсоткових ставок i курсових рiзниць.

Залучення вiльних валютних коштiв на рахунки в установи банкiв i надзвичайно актуальним i важливим для активiзацii iнвестицiйних процесiв у нацiональнiй економiцi Украiни. Банки можуть вiдкривати анонiмнi валютнi депозитнi рахунки.

5. Вiдсотки за депозитами

Вiдсоток тАУ засiб стимулювання залучення депозитiв у банк. Розмiр вiдсотковоi ставки за депозитами визначаiться двома основними чинниками:

1) сумою вкладу;

2) строком розмiщення коштiв.

ВаСтавка депозитного вiдсотка i вiдношення суми грошових коштiв, що сплачуються у виглядi вiдсотка, до суми коштiв, якi одержанi у виглядi депозиту. Вкладники при прийняттi рiшення про розмiщення власних коштiв на депозитах керуються насамперед трьома основними мiркуваннями: надiйнiсть банку; рiвень вiдсотковоi ставки за вкладами; якiсть обслуговування клiiнтiв. У вiтчизнянiй практицi проявляiться тенденцiя: чим стабiльнiше i надiйнiше банк, тим меншою мiрою вiн прагне встановити максимально високi вiдсотковi ставки за депозитами. РЖ навпаки, маловiдомi банки пропонують максимальнi вiдсотковi ставки, прагнучи залучити бiльше вкладiв.

Вiдсотки за депозитом можуть сплачуватися: при погашеннi депозиту; перiодично; при внесеннi коштiв на депозит (авансом). У разi дострокового вилучення вкладником своiх коштiв iз строкового депозиту розмiр вiдсотка, що сплачуiться за даним видом значно зменшуiться. Величина вiдсотковоi ставки маi забезпечувати банковi отримання максимально можливого прибутку при мiнiмальному ризику. У кiлькiсному вираженнi вiдсоткова ставка за депозитами маi бути вище рiвня iнфляцii. Проте на практицi в Украiнi рiвень банкiвського вiдсотка за депозитами часто i нижчим вiд рiвня iнфляцii.

У розрахунках вiдсоткiв за депозитними операцiями передбачаiться використання двох фiнансових механiзмiв:

Ø розрахунки на основi простих (номiнальних) вiдсоткiв;

Ø розрахунки на основi складних (фактичних) вiдсоткiв.

При використаннi простоi вiдсотковоi ставки, нарощена сума депозиту нараховуiться шляхом множення номiналу депозиту на множник нарощення. Розрахунок нарощеноi суми депозиту здiйснюiться за формулою:

S = P (1+rn)

де S тАУ нарощувана сума депозиту наприкiнцi перiоду n, тобто номiнал депозиту плюс вiдсотки;

ВаВаВаВа P тАУ сума номiналу депозиту;

ВаВаВа (1+rn) тАУ множник нарощення;

ВаВаВаВа r тАУ рiчна вiдсоткова ставка (в сотих частках);

ВаВаВаВа n тАУ строк депозиту в роках.

Сума нарахованих вiдсоткiв за депозитом при використаннi складноiрiчноi вiдсотковоi ставки розраховуiться за формулою:

I S =()

Вместе с этим смотрят:

РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

Автоматизацiя в банкiвськiй сферi

Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения