Використання навчальних комптАЩютерних iгор в процесi вивчення математики в початковiй школi

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

Тернопiльський нацiональний унiверситет

iменi Володимира Гнатюка

факультет пiдготовки вчителiв початкових класiв

кафедра iнформатики та методики викладання iнформатики

ДИПЛОМНА РОБОТА

Використання навчальних комптАЩютерних iгорв процесi вивчення математикив початковiй школi

Змiст

Вступ

Роздiл РЖ. Психолого-педагогiчнi аспекти використання комптАЩютерних iгор на уроках математики в початковiй школi

1.1 Гра як форма навчання у початковiй школi

1.2 Особливостi використання iгровоi форми на уроках математики

1.3 Використання комптАЩютерноi технiки у процесi навчання молодших школярiв

1.3.1 КомптАЩютер як засiб навчання

1.3.2 Можливостi використання комптАЩютера для навчання молодшого школяра

1.3.3 Використання навчальних програм

Роздiл РЖРЖ. Методика проведення урокiв математики iз використанням навчальних iгор

2.1 Опис навчальних iгрових програм

2.2 Загальний огляд урокiв з використанням комптАЩютерних iгор

2.2.1 Доповнення до 10. Узагальнена таблиця додавання i вiднiмання в межах 10 (1 клас)

2.2.2 Порядкова лiчба (1 клас)

2.2.3 Вправи на засвоiння таблицi дiлення на 6. Задачi на спосiб

зведення до одиницi (перший вид). (3 клас)

2.2.4 Маса предметiв. Одиницi вимiрювання маси (3 клас)

2.2.5 Дiлення на двоцифрове число виду 450:30 (4 клас)

2.3 Аналiз результатiв експериментального дослiдження

Висновки

Список використаноi лiтератури

Додатки

Вступ

Пiзнавальнi процеси: сприйняття, увага, уява, памтАЩять, мислення, мова тАУ виступають як найважливiшi компоненти будь-якоi людськоi дiяльностi. Для того, щоб задовольнити своi потреби, спiлкуватися, грати, вчитися й працювати, людина повинна сприймати свiт, звертати увагу на тi або iншi моменти або компоненти дiяльностi, представляти те, що iй потрiбно робити, запамтАЩятовувати, обмiрковувати, висловлювати судження. Тому, без участi пiзнавальних процесiв людська дiяльнiсть неможлива, вони виступають як ii невiдтАЩiмнi внутрiшнi моменти. Вони розвиваються в дiяльностi, i самi являють собою особливi види дiяльностi.

Приступаючи до педагогiчноi роботи з дiтьми, насамперед, потрiбно розiбратися в тiм, що дитинi дано вiд природи й що здобуваiться пiд впливом середовища.

Розвиток задаткiв, перетворення iх у якостi тАУ одне iз завдань навчання й виховання, вирiшити яку без знань та розвитку пiзнавальних процесiв не можливо. У мiру iхнього розвитку, удосконалюються й самi якостi.

Знання психологiчноi структури пiзнавальних процесiв, законiв iхнього формування необхiдне для правильного вибору методу навчання й виховання. Великий внесок у вивчення й розвиток пiзнавальних процесiв внесли такi вченi, як: Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьiв, А.Н. Соколов, Ж. Пiаже, С.Л. Рубiнштейн та iн.

Ними були розробленi рiзнi методики й теорii формування пiзнавальних процесiв. РЖ зараз, щоб успiшно розвивати пiзнавальнi процеси в навчальнiй дiяльностi, необхiдно шукати бiльш сучаснi засоби й методи навчання.

Використання комптАЩютера з його величезними унiверсальними можливостями на уроках i буде одним з таких засобiв.

Виходячи з вищесказаного, ми вважаiмо, що тема нашого дослiдження тАЬВикористання навчальних комптАЩютерних iгор в процесi вивчення математики в початковiй школiтАЭ актуальна й на даний момент недостатньо вивчена. З розвитком iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй (РЖКТ), система тАЬлюдина i комптАЩютертАЭ швидко перетворилася в проблему, що стосуiться всiх членiв суспiльства, а не лише фахiвцiв, тому повинна бути розглянута шкiльною освiтою.

Предмет дослiдження тАУ навчальнi комптАЩютернi iгри на уроках математики в початковiй школi.

ОбтАЩiкт дослiдження тАУ використання комптАЩютерних iгор у початковому навчаннi математики.

Гiпотеза тАУ урок математики буде бiльш насиченим, розвивальним та емоцiйним внаслiдок обТСрунтованого використання на ньому комптАЩютерних iгор навчального та розвивального призначення.

Завдання дослiдження:

В· вивчити психолого-педагогiчнi, а також i методичнi аспекти використання комптАЩютерних iгор у процесi навчання молодших школярiв на уроках математики;

В· пiдiбрати навчальнi iгри для урокiв математики в початковiй школi та методику iх використання;

В· експериментально вивчити ефективнiсть використання комптАЩютерних iгор у початковiй школi;

В· на основi отриманих даних розробити уроки математики у 1-4 класах на основi застосування комптАЩютерних дидактичних iгор.

Наукова значущiсть роботи полягаi в тому, щодано теоретичний аналiз i розглянуто сучасний стан проблеми використання комптАЩютера в початковiй школi, теоретично обТСрунтовано окремi шляхи такого використання на прикладi урокiв математики.

Практичною значимiстю дослiдження i те, що матерiали роботи можуть бути використанi в практицi вчителя математики.

1.1 Гра як форма навчання у початковiй школi

У глибоку давнину дитячi iгри виникли як стихiйне наслiдування дiй дорослих. В iгрових вправах i змаганнях пiдростаюче поколiння готувалося до працi, полювання, вiйни, виконання норм поведiнки, тобто гра мала важливi соцiальнi функцii. З розвитком людства, нагромадженням знань, засобiв матерiальноi i духовноi культури, прискоренням темпiв життя гра поступово втрачала свою навчальну функцiю. Унiверсальний засiб народноi педагогiки, вона починаi вважатися тАЬнесерйознимтАЭ заняттям, стаi переважно привiлеiм дiтей iз заможних класiв, обслуговуi лише дозвiлля. У школi, з ii традицiйним бажанням уникати будь-якоi стихiйностi, з поглядами на учня як на слухняного виконавця, аж дотепер для гри не було мiсця.

Майбутнi педагоги навчалися за схемою: у дитячому садку дiти граються, а в школi тАУ вчаться, щоб пiдготуватися до життя, а пiсля школи тАУ працюють. Рiзке розмежування видiв дiяльностi за мiсцем перебування людини нiби узаконило в свiдомостi педагогiв однобiчнiсть поведiнковоi i пiзнавальноi сфер школяра.

Сучасна психологiя визнаi, що гра охоплюi всi перiоди життя людини. Це тАУ важлива форма ii життiдiяльностi, а не вiкова ознака. З грою людина не розлучаiться все життя, змiнюються лише ii мотиви, форми проведення, ступiнь вияву почуттiв та емоцiй. Розробкою теорii дитячих iгор, зтАЩясуванням ролi, структури i значення гри для виховання i навчання дiтей займалися психологи Ж. Пiаже, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьiв, Д.Б. Ельконiн та iн.

На думку Д.Б. Ельконiна, гра i мистецтво походять з працi, трудовоi дiяльностi. Грою вiн називаi таку дiяльнiсть, в якiй вiдтворюються стосунки мiж людьми за межами умов безпосередньо практичноi дiяльностi, iнакше кажучи, видiлена саме людська суть дiяльностi, ii задачi i норми вiдношень. Отже, гра, моделюючи реальну трудову дiяльнiсть, вiдображуi в основному людський фактор, особистiснi складовi трудовоi дiяльностi. Змiстом розгорнутоi гри в ii розвинених формах i не предмет i його використання або змiна людиною, а стосунки мiж людьми, здiйснюванi через дii з предметами [51].

Саме тому гра маi багатi можливостi для розвитку в нiй психiчних новоутворень, зокрема, iнтелектуальних, творчих, винахiдницьких здатностей.

А.С. Макаренко вважав дитячi iгри такими ж важливими для розвитку дитини, як для дорослого справжню працю. Однак, зазначав вiн, тiльки та гра i педагогiчно цiнною, в якiй дитина активно дii, мислить, будуi, комбiнуi, моделюi людськi взаiмини [29].

Використання iгор у навчаннi робить недоречною авторитарну позицiю вчителя в спiлкуваннi з дiтьми. Адже, щоб зацiкавити дiтей майбутньою дiяльнiстю, внести у навчання ситуацii несподiванки, вiльного вибору, яскравi позитивнi емоцii, педагог повинен сам стати учасником гри.

Особливо важливе поiднання гри з навчальною дiяльнiстю в початкових класах, коли складний перехiд вiд дошкiльного дитинства до школи зумовлюi поступову змiну провiдних видiв дiяльностi тАУ iгровоi на навчальну.

Структура розгорнутоi iгровоi дiяльностi включаi такi компоненти:

В· спонукальний тАУ потреби, мотиви, iнтереси, прагнення, якi визначають бажання дитини брати участь у грi;

В· орiiнтувальний тАУ вибiр засобiв i способiв iгровоi дiяльностi;

В· виконавський тАУ дii, операцii, якi дають можливiсть реалiзувати iгрову мету;

В· контрольно-оцiнний тАУ корекцiя i стимулювання активностi iгровоi дiяльностi.

У дитячих iграх вiльна iгрова дiяльнiсть виступаi переважно як самоцiль. У дидактичних iграх, створених педагогiкою (в тому числi й народною), iгрова дiяльнiсть спецiально плануiться i пристосовуiться для навчальних цiлей. Дидактичнi iгри тАУ рiзновид iгор за правилами.У свiтовiй педагогiцi вiдомi системи дидактичних iгор, якi вперше розробили для дошкiльного виховання Ф. Фребель i М. Монтессорi, а для початкового навчання тАУ О. Декролi.

Дидактичнi iгри, якi використовуються в початковiй школi, виконують рiзнi функцii: активiзують iнтерес та увагу дiтей, розвивають пiзнавальнi здiбностi, кмiтливiсть, уяву, закрiплюють знання, вмiння i навички, тренують сенсорнi вмiння, навички тощо. Правильно побудована цiкава дидактична гра збагачуi процес мислення iндивiдуальними почуттями, розвиваi саморегуляцiю, тренуi вольовi якостi дитини. Не варто оцiнювати дидактичну гру лише з позицiй навченостi дитини. ii цiннiсть передусiм у тому, що вона виконуi роль емоцiйноi розрядки, запобiгаi втомi дiтей, знижуi гiподинамiю. Якщо вчитель часто використовуi цiкавi дидактичнi iгри, молодшi школярi раптом роблять вiдкриття: тАЬМенi подобаiться думати, дайте менi таке завдання, щоб я поламав головутАЭ, тобто зароджуiться iнтерес до розумовоi працi.

У навчальному процесi iгрова дiяльнiсть маi форму дидактичноi гри, iгровоi ситуацii, iгрового прийому, iгровоi вправи.

Дидактичнi iгри можуть:

В· бути тiльки в словеснiй формi;

В· поiднувати слово й практичнi дii;

В· поiднувати слово й наочнiсть;

В· поiднувати слово i реальнi предмети.

Структурнi складовi дидактичноi гри тАУ дидактичне завдання, iгровий задум, iгровий початок, iгровi дii, правила гри, пiдбиття пiдсумкiв.

Дидактичне завдання гри визначаiться вiдповiдно до вимог програми з урахуванням вiкових особливостей дiтей. Наприклад, формування у дiтей математичних уявлень, логiчного мислення; розвиток мовлення; формування уявлень про природу, навколишнi середовище; розвиток оцiнки та самооцiнки, iнiцiативи, кмiтливостi, здатностi виявляти вольовi зусилля для досягнення поставленоi мети, довiльноi уваги, зосередженостi.

РЖгровий задум тАУ наступний структурний елемент дидактичноi гри. Дидактичне завдання в грi свiдомо маскуiться, воно постаi перед дiтьми у виглядi цiкавого iгрового задуму. Дiтей приваблюють вiдтворення уявного сюжету, активнi дii з предметами, загадка, таiмниця, перевiрка своiх можливостей змаганням, рольове перевтiлення, загальна рухова активнiсть, кмiтливiсть.

На створення iгровоi атмосфери iстотно впливаi iгровий початок.Вiн може бути звичайним, коли вчитель повiдомляi назву гри i спрямовуi увагу дiтей на наявний дидактичний матерiал, обтАЩiкти дiйсностi, та iнтригуючим, цiкавим, захоплюючим, таiмничим.

РЖгровi дii тАУ засiб реалiзацii iгрового задуму i водночас здiйснення поставленого педагогом завдання. Виконуючи iз задоволенням iгровi дii i захоплюючись ними, дiти легко засвоюють i закладений у грi навчальний змiст.

Правила дидактичноi гридiти сприймають як умови, що пiдтримують iгровий задум; iх невиконання знищуi гру, робить ii нецiкавою. Без заздалегiдь визначених правил iгровi дii розгортаються стихiйно, i дидактичнi завдання можуть лишитися невиконаними. Тому правила гри задаються вихователем до ii початку i мають навчальний та органiзуючий характер. Спочатку дiтям пояснюiться iгрове завдання, а потiм тАУ спосiб його виконання.

Успiх дидактичних iгор значною мiрою залежить вiд правильного використання в них iгрового обладнання, iграшок, геометричних фiгур, природного матерiалу (шишок, плодiв, насiння, листкiв) тощо.

Пiдбиття пiдсумкiв гри в звтАЩязку з такою вiковою особливiстю дiтей, як нетерплячiсть, бажання вiдразу дiзнатися про результати дiяльностi, проводиться вiдразу пiсля ii закiнчення. Це може бути пiдрахунок балiв, визначення команди-переможницi, нагородження дiтей, якi показали найкращi результати тощо. При цьому слiд тактовно пiдтримати й iнших учасникiв гри.

Рiзноманiтнiсть iгрових засобiв створюi широкi можливостi для того, щоб учитель мiг вибрати саме таку гру, яка найбiльше вiдповiдаi метi уроку.

Проте, як показали дослiдження вчених-психологiв (Д.Б. Ельконiн, Л.В. Артемова та iн.) i педагогiв (РЖ.О. Школьна, О.Я. Савченко та iн.), гра не забезпечуi стiйкого позитивного ставлення молодших школярiв до навчального процесу, якщо використовуiться епiзодично. Дидактичнi iгри можна включати у систему урокiв. Це передбачаi попереднiй вiдбiр iгор та iгрових ситуацiй для активацii рiзних видiв сприймання та обмiрковування, де iх використання найбiльш вчасне й ефективне порiвняно з iншими методами.

Головнi умови ефективностi застосування дидактичних iгор тАУ органiчне включення в навчальний процес; захоплюючi назви; наявнiсть справдi iгрових елементiв, зокрема зачинiв, римування; обовтАЩязковiсть правил, якi не можна порушувати; використання лiчилок; емоцiйне ставлення самого вчителя до iгрових дiй (його слова й рухи цiкавi, несподiванi для дiтей).

Коли якусь гру використовують надто часто, виникаi небезпека втрати iнтересу дiтей до неi, бо зникаi новизна. У цьому разi, лишаючи незмiнними iгровi дii, в змiст треба вносити щось нове: ускладнювати правила, змiнювати предмети, включати елементи змагання починати гру з несподiваноi лiчилки або iгрового зачину.

Пояснення вчителя пiд час проведення гри мас бути лаконiчним i зрозумiлим, пробуджувати iнтерес.РЖ чим молодшi учнi, тим доцiльнiше не тiльки пояснювати, як грати, а й показувати, як це робити. (Зрозумiло, участь класовода залежить вiд змiсту гри.)

Деякi вчителi вважають, що дидактичнi iгри найдоцiльнiше проводити наприкiнцi уроку, оскiльки в цей час дiти найбiльше стомленi. Це тАУ не завжди правильно, нерiдко саме iгрова ситуацiя може бути найкращим початком уроку. В iгровiй формi можна ефективно ознайомити дiтей з новим способом дii, пожвавити процес тренувальних вправ. В iграх-вправах молодшi школярi знаходять виходи з числових лабiринтiв, розвтАЩязують ребуси, складають загадки. Усе це не тiльки пожвавлюi навчальний процес, а й запобiгаi втомi.

З групи iгор за правилами, на пiдставi особливостей iгрових дiй, якi опосередковуються дiями дитини з машиною видiляють комптАЩютернi iгри. Елементарна комптАЩютерна грамотнiсть тАУ обовтАЩязкова умова найпростiшоi комптАЩютерноi гри. За змiстовим компонентом цi iгри рiзноманiтнi, вони можуть мiстити в собi дидактичний, пiзнавальний, iнтелектуальний та iнший змiст i вiдповiдно застосовуватись педагогами. Методика керiвництва комптАЩютерними iграми будуiться на педагогiчнiй органiзацii ефективного функцiонування психологiчного механiзму гри, який за своiю будовою i складним багатокомпонентним утворенням. Сприяння активному функцiонуванню всiх компонентiв гри зумовлюi ii результативнiсть як педагогiчного засобу.

Отже, дидактична гра в усiх своiх видах виконуi рiзнi функцii, але домiнуi мотивацiйна; саме з цих позицiй слiд оцiнювати ii переваги порiвняно з iншими методами навчання.

РЖнтелектуально-творчi iгри

За Ельконiним, ми розрiзняiмо сюжет i змiст iнтелектуально-творчоi гри як психотехнiчноi процедури в iнтелектуальному тренiнгу. Сюжет повтАЩязаний з предметним матерiалом, конкретною задачею або ситуацiiю, i може вiдноситися до найрiзноманiтнiших сфер життя, науки i технiки, мистецтва тощо, а змiст вiдображуi реально дiючi в грi iнтелектуальнi механiзми, а також тi, що формуються, розвиваються в нiй.

РЖнтелектуально-творчi iгри як один iз видiв iгор, якi навчають i розвивають, маi смисл проаналiзувати у порiвняннi з групою iгор, до яких вiдносяться iмiтацiйнi iгри, зокрема, економiчнi, навчаючi дiловi, проблемно-дiловi, iнновацiйнi та органiзацiйно-дiяльнiснi iгри, експертнi iгри тощо. Одним з найбiльш розповсюджених методiв так званого активного навчання i дiлова гра [11].

РЖнновацiйнi iгри бiльшiсть авторiв аналiзуi окремо вiд дiлових. Всi форми роботи в них орiiнтованi на одержання нового тАУ нових iдей для проблем продуктивноi дiяльностi, нових форм i способiв груповоi динамiки, а також новоутворень психiки учасникiв тАУ установок, позицiй, умiнь, розумiння [23].

В iнновацiйних iграх принциповими i обовтАЩязкова участь кiлькох груп i iх змагання за тАЬвиграштАЭ. Виграi той, хто створить бiльше нового в процесi гри, причому нового в усiх планах тАУ вiд нових iдей до нових форм взаiмодii, методiв, навiть правил самоi гри.

Фахiвцi з iнновацiйних iгор вважають, що в них органiчно поiднуються такi типи дiяльностi, як розвивальне навчання, дослiдницька робота i розвтАЩязування проблем практичноi дiяльностi. В iнновацiйних iграх використовують деякi методи активiзацii творчих можливостей (у вiдповiднiй термiнологii тАУ резервних можливостей). Щодо принципiв активiзацii, то тут використовують такi основнi пiдходи:

1. Побудова роботи учасникiв iнновацiйноi гри з одночасною опорою на свiдому i пiдсвiдому сфери.

2. Введення в роботу непомiрно великого обсягу iнформацii (адже в переробцi такого обсягу тАУ прояв однiii з резервних можливостей людини).

3. Такi умови, крiм всього вище сказаного, дозволяють активiзувати учасникiв за рахунок груповоi динамiки, в звтАЩязку iз прискоренням проходження етапiв розвитку групи. При цьому вiдбуваiться тАЬрозгойдуваннятАЭ стереотипiв, вихiд за початковi межi творчих можливостей, як учасникiв, так i групи [23]. Фахiвцi з iнновацiйних iгор вважають, що вони принципово вiдрiзняються вiд традицiйних дiлових (вони називають iх рутинними).

РЖнновацiйна гра маi багато спiльного з так званою органiзацiйно-дiяльнiсною грою, яка теж будуiться як вiдкрита система, метою якоi i вироблення i апробування засобiв органiзацii здiйснення колективноi тАЬмиследiяльностiтАЭ i в той же час тАУ розвтАЩязуванню конкретних виробничих i соцiальних проблем [50].

РЖнтелектуально-творчi iгри, на яких ТСрунтуiться значна частина тренiнгу здатностi до винахiдництва, мають за основну усвiдомлену мету тАУ розвиток здатностi до постановки i творчого розвтАЩязування винахiдницьких задач i, ширше, розвиток i амплiфiкацiю iнтелекту. Цей результат, якщо вiн досягнутий, i i прямим продуктом iгрового процесу.

Оскiльки спiввiдношення прямого i непрямого продукту i однiiю з принципових характеристик дiяльностi, то можна вважати доведеною нетотожнiсть iнновацiйних та iнтелектуально-творчих iгор тАУ складовоi частини нашого iнтелектуального тренiнгу. Однак в методичному забезпеченнi тренiнгу, зокрема, в дослiдженнi груповоi динамiки, ми використовуiмо багато елементiв з вiдповiдного забезпечення саме iнновацiйних iгор.

Отже, особливостями iнтелектуально-творчоi гриi водночас ii вiдмiнностями вiд iнших рольових iгор i такi риси:

1) Основною метою iнтелектуально-творчоi гри, ii прямим продуктом i розвиток iнтелектуально-творчого потенцiалу учнiв, оволодiння ними прийомами i стратегiями iнтелектуальноi дiяльностi, а принципове розвтАЩязання iнтелектуальноi задачi виступаi як побiчний продукт.

2) Використання iнтелектуально-насиченого середовища i тАЬвiдкритихтАЭ задач тАУ ситуацiй в ньому (винахiдницькi задачi належать саме до цього виду), якi передбачають самостiйну постановку i в принципi необмежену кiлькiсть можливих задумiв, якi мають як субтАЩiктивну, так i обтАЩiктивну новизну.

3) Вiдсутнiсть правил та будь-яких елементiв змагання.

4) Вiдображення в грi одночасно iгровоi, навчальноi i професiйноi дiяльностi, вiдсутнiсть iх протиставлення.

5) Гнучка змiна ролей в процесi iгрового розвтАЩязування, яка надаi учням можливiсть засвоiти рiзнi рефлексивнi позицii вiдносно однiii i тiii ж задачi.

6) Наявнiсть елементiв емпатii в грi, видiлення ролей також i обтАЩiктiв задачi (тобто неживих предметiв).

7) Психологiчно обТСрунтоване управлiння iгровою дiяльнiстю, спрямоване на видiлення i усвiдомлення вузлових моментiв процесу розвтАЩязування тАУ бачення та постановку задачi, зародження задуму, його перевiрку на адекватнiсть за допомогою мисленого експериментування, поглиблення ситуацii за рахунок аналiзу неадекватних задумiв, уваги до так званоi помилки, ставлення до неi як своiрiдного, творчого моменту, який потенцiйно веде до нестандартного бачення задачi.

Отже, одним iз принципових моментiв створення iнтелектуально-насиченого тренiнгового середовища ми вважаiмо використання iгор. РЖгровий момент i, як вiдомо, досить значущим компонентом сучасноi культури, ii джерелом, а людину взагалi можна називати не тiльки i не стiльки homo sapiens, скiльки homo ludens тАУ людина граюча. Й. Хейзинга в своiй класичнiй роботi вiдзначаi принциповi звтАЩязки гри з духовнiстю, творчiстю, релiгiiю, нарештi, з свободою людини. На його думку, тАЬякщо проаналiзувати будь-яку людську дiяльнiсть до самих меж свiдомостi, вона видасться не бiльше нiж гроютАЭ [27].

Використання комптАЩютерних iгор тАУ дещо новий, але досить надiйний шлях покращення навчального середовища. Його вивчення та впровадження маi забезпечити достатнiй ефект у навчальному процесi. На нашу думку, слiд повнiше i ширше розглянути цi питання, щоб дiйти до певного висновку, як, де, чому i коли використовувати комптАЩютернi iгри на уроках.

1.2 Особливостi використання iгровоi форми на уроках математики

Учитель вiдбувся тодi, коли вiн хоче йти на роботу i, незважаючи на альтернативу, не змiнюi професiю, коли вiн бачить у дiтях, яких навчаi i виховуi, результат. Кожен учитель маi нести вiдповiдальнiсть за те, якими учнi вийшли з його уроку. Тобто пiсля уроку в дiтей не повинна згаснути жага до знань i любов до життя. На уроцi учень маi здобувати знання i вчитися ними оперувати, витрачаючи на це лише частку своiх сил. Життя тАУ одне i цi 45 хвилин бiльше нiколи не повторяться. Якщо дитина протягом уроку працювала тАУ вчилася встановлювати взаiмозвтАЩязки мiж явищами та предметами, пояснювати, аргументовано вiдтворювати засвоiне, публiчно захищати свою думку, гiдно вiдповiдати опоненту, i при цьому не втратила вiри в себе, то урок не пройшов для неi даремно.

Вiдомо, що дiти йдуть до школи за спiлкуванням з друзями, з учителем. Найбiльшу радiсть i задоволення вони отримують вiд роботи на уроцi, що дозволяi вiдкрити себе i своi задатки, здiбностi тощо. Очi дiтей загоряються у той момент, коли iх навчають чомусь значному, важливому вжиттi, а не для отримання оцiнок.

Розкрити особистiсть учня можливо, якщо учитель йтиме на урок не тiльки зi знанням навчального матерiалу, методiв i прийомiв навчання, набором красивих задач i вмiнням iх майстерно розвтАЩязувати, а й iз рiзноманiтними i цiкавими способами i прийомами органiзацii працi учнiв.

З одного боку, перед кожним вчителем стоiть мета тАУ навчити учня оперувати математичними поняттями, використовувати знання при розвтАЩязаннi прикладних задач.

З iншого боку, стандарт математичноi освiти потребуi вiд учителя прийомiв, якi допомагали б учневi здобувати знання для розвтАЩязання певних задач, самостiйно iх формулювати, шукати засоби оптимального застосування знань. Отож перед нами тАУ проблема. Як вчити математики, щоб у школярiв не втрачалась зацiкавленiсть до предмета? Вiдповiдь на це питання може бути одна тАУ новiтнi засоби навчання. Вони якнайкраще можуть допомогти вчителю i учням у роботi при вивченнi математики. Завдяки iм можна урiзноманiтнювати матерiал, який вивчаiться, на рiзних етапах уроку, можна продуктивнiше використовувати рiзнi додатковi засоби, покращити i оптимiзувати контроль та оцiнювання.

Збiльшення розумового навантаження на уроках математики примушуi задуматися над тим, як пiдтримати в учнiв iнтерес до матерiалу, що вивчаiться, iх активнiсть впродовж всього уроку. У звтАЩязку з цим ведуться пошуки нових ефективних методiв навчання i таких методичних прийомiв, якi активiзували б думки школярiв, стимулювали б iх до самостiйного отримання знань. А за допомогою комптАЩютера всього цього можна легко досягти. Звичайно, необхiдно правильно органiзувати роботу, забезпечити вiдповiднi умови, продумати шляхи реалiзацii i оптимiзацii даного виду занять. Тут же виникаi потреба i у квалiфiкованих та творчих працiвниках.

Виникнення iнтересу до математики у значного числа учнiв залежить бiльшою мiрою вiд методики ii викладання, вiд того, наскiльки вмiло буде побудована навчальна робота. Багато традицiйних методiв навчання на сьогоднiшнiй день малоефективнi i не допомагають розвивати iнтерес до вивчення математики. Треба подумати про те, щоб на уроках кожен учень працював активно i захоплено, i використовувати це як вiдправну точку для виникнення i розвитку допитливостi, глибокого пiзнавального iнтересу. Це особливо важливо в молодшому шкiльному вiцi, коли ще формуються, а iнодi i лише визначаються постiйнi iнтереси i вподобання до того або iншого предмету. Саме в цей перiод потрiбно прагнути розкрити привабливi сторони математики.

На нашу думку, майбутнi за системою навчання, що вкладаiться в схему тАЬучень тАУ технологiя тАУ учительтАЭ, за якоi педагог перетворюiться на педагога-методолога, а учень стаi активним учасником процесу навчання.

Отже, за схемою тАЬучень тАУ технологiя тАУ учительтАЭ саме технологii вiдводиться провiдна роль у оволодiннi знаннями.

Розвиток науки i технiки дав учителям i учням новi форми комунiкацii, новi типи вирiшення i абстрактних i конкретних завдань, новi технологii навчання. У глосарii ЮНЕСКО тАЬпедагогiчна технологiятАЭ трактуiться як конструювання та оцiнювання освiтнiх процесiв шляхом врахування людських, часових та iнших ресурсiв для досягнення ефективностi освiти. На даний час в процесi освiти широко застосовуються iнформацiйнi, мультимедiа технологii, якi дають змогу значно полегшити роботу вчителя, а також покращити якiсть засвоiння знань учнями.

Ще однiiю перевагою даних технологiй i те, що iх використання не i однобiчне. Тут може працювати тiльки вчитель, можуть тiльки учнi, може бути комбiнована робота i iншi варiанти. Також рiзноманiтнiсть програм дозволяi як вчителю, так i учням, проявити себе, креативно пiдiйти до навчальноi роботи.

РЖгровi методи i форми навчання суттiво вiдрiзняються вiд традицiйних тим, що дають змогу учню безпосередньо стати учасником ситуацii чи подii.

Процес навчання потребуi напруженоi розумовоi роботи дитини i ii власноi активноi участi в цьому процесi. Пояснення i демонстрацiя, самi по собi, нiколи не дадуть справжнiх, стiйких знань. Цього можливо досягти тiльки за допомогою iнтерактивного навчання.

Умовна класифiкацiя технологiй iнтерактивного навчання наступна :

тАв iнтерактивнi технологii кооперативного навчання;

тАв iнтерактивнi технологii колективно-групового навчання;

тАв ситуативне моделювання;

тАв опрацювання дискусiйних питань.

Саме до технологiй ситуативного моделювання вiдносять гру. У захiднiй дидактицi поступово вiдходять вiд термiна тАЬгратАЭ i вживають поняття тАЬсимуляцiятАЭ, тАЬiмiтацiятАЭ.

В наш час гра набуваi бiльш продуктивного, широкого та масового характеру завдяки застосуванню РЖКТ, що допомагають ефективно ввести iгровi ситуацii в навчально-виховний процес, дають можливiсть вчителю побудувати урок з використанням комптАЩютерних iгор, наситити його цiкавими моментами та необхiдними знаннями.

Навчально-iгрове спiлкування несе на собi велике навантаження, оскiльки виконуi наступнi функцii:

тАв виховну тАУ розкриваiться почуття колективiзму, смiливостi, рiшучостi, виховуються морально-етичнi якостi;

тАв пiзнавальну тАУ розвиток пiзнавальноi активностi, збагачення знань новою iнформацiiю;

тАв гедонiчну тАУ переживаються ранiше невiдомi вiдчуття, формуiться оптимальний життiрадiсний настрiй;

тАв компенсаторну тАУ через гру знiмаiться психогенне i фiзичне напруження, пiдвищуiться загальний тонус, зтАЩявляiться почуття розкутостi.

Тому дiловi та iмiтацiйнi iгри знаходять широке застосування у найрiзноманiтнiших сферах дiяльностi: економiцi, полiтицi, екологii, мiському плануваннi, освiтi.

Завдяки педагогiчному моделюванню визначаiться iгрова форма й вид гри, вiдповiдно до навчального матерiалу вибираються методи i прийоми, способи i засоби, що стимулюють навчання, тобто формують цiлi, мотиви i сприяють вирiшенню дидактичних завдань. При цьому учитель маi змогу постiйно здiйснювати контроль, корекцiю та оцiнку пiзнавальноi дiяльностi учнiв. Гра вiдображаi змiст навчального матерiалу, що складаi предмет дiяльностi, враховуi вiковi особливостi учня.

Отож, щоб зацiкавленiсть учнiв до вивчення математики не знижувалася, доречно систематично проводити iгри з використанням новiтнiх iнформацiйних технологiй.

Неможливо створити iдеальний, незмiнний комплекс цiкавих, рiзноманiтних iгор, тому що з часом зтАЩявляються новi iгри з сучасним та актуальним сюжетом.

Пригадаiмо вислiв Яна Снядецького: тАЬМатематика тАУ цариця всiх наук. ii улюблениця тАУ iстина, ii вбрання тАУ простота i зрозумiлiстьтАЭ. На жаль, не завжди у процесi викладання учнi чiтко усвiдомлюють можливостi проникнення математики до iнших наук, не пiдозрюють про мiжпредметнi звтАЩязки. А вони iснують, i вчитель повинен творчо використовувати потенцiал математики [46].

Розглядаючи навчально-iгрову дiяльнiсть як процес навчання, можна зробити висновки:

тАв iгрова дiяльнiсть тАУ це багатокомпонентна цiлiсна система;

тАв спосiб досягнення цiлей i розвиток особистостi школярiв вiдбуваiться завдяки особистiсно-мотивацiйнiй дiяльностi;

тАв пiзнавальна дiяльнiсть, що розгортаiться на основi гри, маi свiй предмет i спрямована на конкретнi цiлi й результати; результат iгрового навчання досягаiться в процесi поетапного вирiшення системи проблемних завдань;

тАв завдяки iгровiй дiяльностi формуються комунiкативнi дii учнiв мiж собою та вчителем, пiдвищуiться рiвень естетико-етичного боку навчання;

тАв зростаi iнтерес до вивчення предмета.

Важлива роль тут вiдводиться дидактичним iграм на уроках математики тАУ сучасному i визнаному методу навчання i виховання, що володii освiтньою, розвиваючою i виховною функцiями, якi дiють в органiчнiй iдностi.

Як показуi педагогiчна практика i аналiз педагогiчноi лiтератури, до недавнього часу гру використовували лише на заняттях математичного гуртка, при проведеннi тематичних вечорiв. Але можливостi використання дидактичноi гри в навчальному процесi певною мiрою недооцiнювалися.

Позначалася також i вiдсутнiсть методичних розробок з даного питання i постiйний брак особистого часу вчителя для створення i режисури дидактичних iгор, що вимагають пiдвищеноi методичноi i професiйноi майстерностi. Думаiться, що саме тому вчителi математики не так вже часто застосовують гру на уроцi. Тим часом досвiдченi вчителi виступають за залучення в навчальний процес елементiв гри.

Сучасна дидактика, звертаючись до iгрових форм навчання на уроках, справедливо вбачаi в них можливостi ефективноi органiзацii взаiмодii педагога i учня, продуктивноi форми iх спiлкування з властивими iй елементами змагання, безпосередностi, непiдробленого iнтересу.

Гра тАУ творчiсть, гра тАУ праця. В процесi гри у дiтей виробляiться звичка зосереджуватися, мислити самостiйно, розвиваiться увага, прагнення до знань. Захопившись, дiти не помiчають, що вчаться: пiзнають, запамтАЩятовують нове, орiiнтуються в незвичайних ситуацiях, поповнюють запас уявлень, понять, розвивають фантазiю. Навiть найпасивнiшi дiти включаються в гру з величезним бажанням, докладаючи всiх зусиль, щоб не пiдвести товаришiв по грi.

Пiд час гри дiти, як правило, дуже уважнi i дисциплiнованi.

Дидактичнi iгри дуже добре вживаються з тАЬсерйознимтАЭ навчанням. Включення в урок дидактичних iгор i iгрових моментiв робить процес навчання цiкавим, створюi у дiтей бадьорий робочий настрiй, полегшуi подолання труднощiв в засвоiннi навчального матерiалу. Рiзноманiтнi iгровi дii, за допомогою яких розвтАЩязуiться те або iнше розумове завдання, пiдтримують i пiдсилюють iнтерес дiтей до навчального предмету. Гра повинна розглядатися як могутнiй незамiнний важiль розумового розвитку дитини.

Ми не вважаiмо, що використання iгрових ситуацiй на уроцi даi можливiсть учневi оволодiти математикою тАЬлегко i щасливотАЭ. Легких шляхiв в науку немаi. Але ми вважаiмо за необхiдне використовувати всi можливостi для того, щоб дiти вчилися з цiкавiстю, щоб бiльшiсть молодших школярiв випробували i усвiдомили привабливi сторони математики, ii можливостi у вдосконаленнi розумових здiбностей, в подоланнi труднощiв.

Дидактична гра тАУ не самоцiль на уроцi, а засiб навчання i виховання. Гру не потрiбно плутати iз забавою, не слiд розглядати ii як дiяльнiсть, що приносить задоволення заради задоволення. На дидактичну гру потрiбно дивитися як на вигляд перетворюючоi творчоi дiяльностi в тiсному звтАЩязку з iншими видами навчальноi роботи.

У термiнi тАЬдидактична гратАЭ пiдкреслюiться ii педагогiчна спрямованiсть, вiдображаiться рiзноманiття застосування. Тому i пiдстави стверджувати, що використання дидактичноi гри в системi навчання математицi в 1-4 класах i важливим засобом iнтенсифiкацii навчальноi дiяльностi школярiв.

Найбiльш iстотними для вчителiв математики, на наш погляд, i наступнi питання:

В· визначення мiсця дидактичних iгор i iгрових ситуацiй в системi iнших видiв дiяльностi на уроцi;

В· доцiльне використання iх на рiзних етапах вивчення математичного матерiалу;

В· розробка методики проведення дидактичних iгор з урахуванням дидактичноi мети уроку i рiвня пiдготовленостi учнiв;

В· вимоги до змiсту iгровоi дiяльностi у свiтлi iдей розвиваючого навчання.

У наш час на основi досвiду з органiзацii дидактичних iгор на уроках математики робиться спроба намiтити деякi шляхи i форми використання комптАЩютерних дидактичних iгор i iгрових ситуацiй на уроках математики, показати доцiльнiсть iх застосування в певних умовах.

1.3 Використання комптАЩютерноi технiки у процесi навчання молодших школярiв

1.3.1 КомптАЩютер як засiб навчання

Бурхливий розвиток нових iнформацiйних технологiй i впровадження iх у всьому свiтi наклали певний вiдбиток на розвиток особистостi сучасноi дитини. Потужний потiк новоi iнформацii, реклами, застосування комптАЩютерних технологiй у телебаченнi, поширення iгрових приставок, електронних iграшок i комптАЩютерiв дуже впливають на виховання дитини i ii сприйняття навколишнього свiту. РЖстотно змiнюiться й характер ii улюбленоi практичноi дiяльностi тАУ гри, змiнюються i ii улюбленi героi й захоплення.

Суспiльство переживаi швидкi й фундаментальнi змiни в структурi й областях дiяльностi. Корiнь багатьох змiн криiться в нових способах створення, зберiгання передачi й використання iнформацii. Ми перебуваiмо в станi переходу вiд iндустрiального вiку до iнформацiйного. Це означаi, зокрема, що все бiльше i бiльше число людей частiше зiштовхуiться з необхiднiстю обробки постiйно зростаючого обсягу iнформацii.

КомптАЩютернi й комунiкацiйнi технологii являють собою цiлком очевиднi прояви iнформацiйноi революцii. Тому стаi зрозумiлим той пильний iнтерес, що проявляють до комптАЩютерноi грамотностi педагоги, що займаються пошуками шляхiв адаптацii школи до сучасного свiту. Все бiльше число батькiв, учителiв i учнiв приходять до висновку, що в результатi отриманих знань про комптАЩютер й придбаних навичок роботи на ньому дiти будуть краще пiдготовленi до життя й матерiального благополуччя в мiнливому свiтi.

Частина людей переконанi в тiм, що комптАЩютер надаi новi можливостi для творчого розвитку дiтей

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi