Фондова бiржа в Украiнi

Вступ

Фондовий ринок, або ринок цiнних паперiв, становить систему вiдносин купiвлi-продажу рiзноманiтних фiнансових активiв або фондових цiнностей i подiляiться на первинний i вторинний. На первинному ринку здiйснюiться продаж, первинне розмiщення нових випускiв (емiсii) цiнних паперiв.Пiсля того як цiннi папери розмiщенi на первинному ринку, вони стають обтАЩiктом продажу.Перепродаж цiнних паперiв здiйснюiться на так званому вторинному ринку.

Як на первинному, так i на вторинному ринку i багато способiв продажу i купiвлi цiнних паперiв. Основним з них i торгiвля цiнними паперами на фондовiй бiржi.

Фондова бiржа тАУ це органiзацiйно оформлений постiйно дiючий ринок, на якому здiйснюiться торгiвля цiнними паперами та iншими фiнансовими iнструментами.

Фондова бiржа в Украiнi, згiдно з чинним законодавством, створюiться як акцiонерне товариство, що зосереджуi попит i пропозицiю цiнних паперiв, сприяi формуванню iх бiржового курсу.

Враховуючи важливiсть та актуальнiсть даноi теми, метою курсовоi роботи i визначення ролi фондовоi бiржи.

Для ii досягнення слiд вирiшити такi завдання:

В· дати загальну характеристику фондовоi бiржи;

В· проаналiзувати;

В· розглянути особливостi становлення та розвитку фондовоi бiржи в Украiнi;

При написаннi даноi роботи були використанi офiцiйнi джерела iнформацii: Закон Украiни тАЮПро державне регулювання ринку цiнних паперiв в УкраiнiтАЭ i Закон Украiни тАЮПро цiннi папери i фондову бiржутАЭ.

Робота складаiться iз вступу, основноi частини, висновкiв, списку використаноi лiтератури.

Фондовi бiржi: сутнiсть та характеристика.
Економiчна характеристика Фондовоi бiржi

Роль держави у формуваннi статутного фонду фондовоi бiржi i рiзною. Наприклад, у кiлькох краiнах РДвропи (Францiя, РЖталiя, Швейцарiя) всi фондовi бiржi i державними установами. У Нiмеччинi фондовi бiржi також перебувають пiд постiйним контролем з боку держави. Юридичний статус такого роду бiрж можна назвати публiчно-правовим: держава не тiльки бере участь в опрацюваннi правил бiржовоi торгiвлi, а й призначаi маклерiв, забезпечуi порядок торгiв, стежить за законнiстю фондових операцiй.

РЖнший режим фондовоi торгiвлi цiнними паперами iснуi в США та Англii, де фондовi бiржi дiють самостiйно тАФ як звичайнi приватнi компанii (акцiонернi товариства).

В Украiнi вiдбуваiться тiльки становлення бiржовоi торгiвлi, визначення найефективнiших форм дiяльностi фондовоi установи. У майбутньому провiдну роль у бiржовiй системi Украiни вiдiграватиме Нацiональна бiржа зi значною часткою державноi власностi, тобто iснуватиме моноцентрична бiржова система. Державнi органи вiзьмуть на себе обов'язок призначення керiвних посадових осiб, а також контроль за дотриманням ними належних правил i нормативiв. Проте нинi роль держави в дiяльностi бiрж i досить незначною, а учасники бiржових операцiй працюють здебiльшого на власний страх i ризик.

Членами фондовоi бiржi можуть бути тiльки лiцензованi торговцi цiнними паперами, котрi вiдповiдають вимогам фондовоi бiржi, дотримуються ii статутних правил.

Статус фондових бiрж характеризуiться передовсiм рiзними обмеженнями. Наприклад, у Росii фондовою бiржею визнаiться тiльки такий органiзатор торгiвлi цiнними паперами, котрий не поiднуi цю роботу з iншими видами дiяльностi, за винятком депозитарноi функцii або визначення взаiмних зобов'язань. Крiм того, фондова бiржа органiзуi безпосередню торгiвлю тiльки мiж членами бiржi. РЖншi учасники ринку цiнних паперiв можуть здiйснювати на бiржi операцii лише через брокерiв i дилерiв. Щодо службовцiв фондовоi бiржi, то вони взагалi не мають права бути ii засновниками або учасниками бiржових торгiв.

Вiдповiдальна роль фондовоi бiржi породжуi й великi до неi вимоги. Однiiю з найвiдповiдальнiших бiржових процедур i лiстинг (дослiвно Влвключення до спискуВ»), тобто процедура одбору клiiнтiв i цiнних паперiв для наступного допуску до бiржових торгiв. Ця процедура i досить трудомiсткою, забираi багато часу, а тому фондовi бiржi в деяких краiнах обходяться без неi. Така ВлдемократизацiяВ» бiржовоi дiяльностi i дуже зручною для емiтентiв, але надто небезпечною для iнвесторiв, котрi змушенi купувати кота в мiшку. Отже, найпростiше тАФ це не завжди найлiпше, i переважна бiльшiсть фондових бiрж вибираi лiстинг.

Для того щоб лiстинг справдi був ефективним, опрацьовуються жорсткi (не посоромимося сказати, бюрократичнi) правила внесення компанiй до бiржового списку. До вiддiлу лiстингу бiржi необхiдно подати значну кiлькiсть документiв, що пiдтверджують легiтимнiсть i фiнансовий стан компанii. Наскiльки жорсткi вимоги лiстингу, можна судити з процедури, яку прийнято на Нью-Йоркськiй фондовiй бiржi. Фiрма, що проходить цю процедуру, маi документально пiдтвердити:

а) що розмiр ii активiв не менший за встановлений мiнiмум;

б) прибуток за останнiй балансовий рiк також не нижчий за визначений розмiр, а кожний з трьох останнiх рокiв був для компанii прибутковим;

в) кiлькiсть випущених в обiг акцiй (в штуках) не менша за визначену кiлькiсть;

г) кiлькiсть акцiонерiв, якi володiють не менше нiж 100 акцiями, теж вiдповiдаi встановленим нормативам;

д) компанii справдi належить помiтне мiсце у своiй галузi (пiдгалузi);

е) компанiя i достатньо вiдомою в масштабi краiни, у неi добра репутацiя, авторитет на ринку i т.д.

У Нiмеччинi пiдприiмство-емiтент лише через три роки матиме право клопотатися про допущення своiх цiнних паперiв до офiцiйного котирування на фондовiй бiржi. (Цiкаво, що емiтенту достатньо БДЮпройти процедуру лiстингу хоча б в однiй фондовiй бiржi i його акцii стануть котируватися на iнших нiмецьких бiржах.)

Лiстинг зв'язаний не тiльки з додатковими витратами, а ще й з малоприiмним контролем за дiяльнiстю компанii-емiтента. Зате вiн пiдвищуi престиж емiтента, полегшуi випуск лiквiдних облiгацiй та оцiнку акцiй у процесi оподаткування. Лiстинг забезпечуi так звану мартабельнiсть, тобто високу лiквiднiсть цiнних паперiв, iх придатнiсть для швидкоi реалiзацii та вiдносну стабiльнiсть цiн.

Нинi у свiтi налiчуiться близько 200 фондових бiрж: у Великобританii тАФ 22, США - 13, Японii - 9, Францii та Нiмеччинi тАФ по 8, Канадi тАФ 5. Найбiльш вiдомi Нью-Йоркська фондова бiржа, Токiйська, Лондонська, Паризька, Франкфуртська, Копенгагенська, Амстердамська, Мiланська, Торонтська, Австралiйська, Цюрихська, Сеульська, Манiльська (на Фiлiппiнах), Бангкокська (в Таiландi), Сингапурська та iн.

Як правило, в економiчно розвинутiй краiнi налiчуiться кiлька фондових бiрж, котрi створюють певну бiржову систему. Розрiзняють моносистему, в якiй головну роль вiдiграi одна з бiрж (наприклад Лондонська бiржа у Великобританii) i полiсистему, котрiй властива наявнiсть кiлькох великих бiрж (Нiмеччина, Канада). РД й промiжнi форми наприклад бiржова система США, де поряд iз пануванням Нью-Иоркськоi фондовоi бiржi досить упевнено почувають себе регiональнi фондовi бiржi. Умови створення i функцiонування фондовоi бiржi

Фондова бiржа i, по сутi, органiзацiйним ринком цiнних паперiв, який функцiонуi на пiдставi офiцiйно зареiстрованих правил ведення торгiвлi, за якими угоди щодо розмiщення та купiвлi-продажу цiнних паперiв або iх похiдних здiйснюються обмеженою кiлькiстю бiржових посередникiв.

Юридичнi особи, визначенi законодавством як органiзацiйно оформленi централiзованi ринки та електроннi торговельно-iнформацiйнi мережi (ЕТРЖМ), на яких постiйно здiйснюiться торгiвля цiнними паперами або iх похiдними, можуть одержати статус фондовоi бiржi, якщо вони вiдповiдають таким вимогам:

В· укладання бiржових угод тiльки мiж засновниками i членами бiржi та ЕТРЖМ;

В· наявностi процедури вiдбору цiнних паперiв або iнших фiнансових iнструментiв, яка вiдповiдаi певним вимогам щодо умов iх випуску та обiгу;

В· високого рiвня концентрацii попиту i пропозицii на цiннi папери;

В· визначення ринкових цiн на цiннi папери як базового показника для iндикацii станом фондового ринку та ринку похiдних цiнних паперiв ринку Украiни;

В· надання iнших, крiм торговельних послуг клiiнтам тiльки через посередництво членiв бiржi;

В· наявностi правил вiдбору брокерiв-дилерiв i вимог щодо iх професiйноi квалiфiкацii;

В· наявнiсть правил (регламенту) торгiвлi та стандартних торгiвельних процедур;

В· встановлення офiцiйного бiржового курсу, централiзацii реiстрацii угод та розрахункiв по них;

В· наявностi системи контролю за дiяльнiстю членiв бiржi та брокерiв-дiлерiв i дотримання ними норм професiйноi та дiловоi етики;

В· наявностi у керiвникiв та провiдних фахiвцiв фондовоi бiржi, залучених до бiржовоi дiяльностi, квалiфiкацii спецiалiста вiдповiдного профiлю, згiдно з перелiком видiв професiйноi дiяльностi на ринку цiнних паперiв, яка пiдтверджуiться квалiфiкацiйним сертифiкатом (посвiдченням) встановленого зразка, що видаiться атестацiйною комiсiiю, склад та порядок роботи якоi теж визначаiться вiдповiдною комiсiiю фондовоi бiржi;

В· забезпечення стабiльного i ефективного функцiонування системи iнформацii про цiннi папери та iншi фiнансовi iнструменти, iх цiни i умови обiгу на територii Украiни.

У разi формування статутного фонду бiржi довгостроковими (не менш року) державними цiнними паперами, iх частки не повинна перевищувати 30%.

Формування статутного фонду недержавними цiнними паперами для фондовоi бiржi не дозволяiться. Частка статутного фонду, що належить одному акцiонеру тАУ торгiвцю цiнними паперами, не може перевищувати 5%. Установчi документи та правила фондовоi бiржi, що подаються до Комiсii на погодження, мають мiстити iнформацiю про: правовий статус i функцii бiржi; порядок застосування правил бiржi; основи професiйноi етики; види i оплату послуг за допуск цiнних паперiв до користування на бiржi, за реiстрацiю угод; бiржовий збiр за допуск та реiстрацiю брокерськоi контори, бiржовий збiр за реiстрацiю договору оренди брокерського мiсця (якщо можливiсть оренди брокерських мiсць передбачена статусом бiржi) та бiржовий збiр за допуск брокера до виконання операцiй на ЕТРЖМ, якщо використання ЕТРЖМ передбачено правилами; обовтАЩязки членiв бiржi щодо ведення облiку операцiй, порядку дiяльностi i розпорядку роботи бiржовоi ради; систему iнформацiйного забезпечення та вимог до порядку формування офiцiйного бiржового бюлетеня; правила ведення розрахункiв, накладання санкцiй за порушення процедур бiржовоi торгiвлi (видалення порушникiв з торговельного залу, накладання штрафу, тимчасове позбавлення права на торгiвлю, остаточне позбавлення права на торгiвлю тощо).

Суми бiржових та реiстрацiйних зборiв мають включати податок на додану вартiсть. Державне мито щодо укладених угод маi сплачуватися окремо в розмiрах встановлених законодавством.

Правилами фондовоi бiржi повиннi бути передбаченi положення про членiв бiржi, що вiдкрили (зареiстрували) своi брокерськi контри. Цi положення мають мiстити вимоги до статусу i функцii брокерських контор, контролю за iх дiяльнiстю та вимоги щодо:

В· платоспроможностi, лiквiдностi i стабiльностi фiнансового ринку брокерських контор;

В· фiнансування брокерськими конторами витрат на дiяльнiсть бiржi;

В· норм професiйноi етики при взаiмодii брокерських контор на бiржi;

В· оплата клiiнтами послуг брокерських контор, вiдкриття рахункiв клiiнтам;

В· iнформування власникiв рахункiв;

В· управлiння цiнними паперами за дорученням власникiв;

розмiр бiржових та реiстрацiйних зборiв. Фондова бiржа - акцiонерне товариство, яке зосереджуi попит i пропозицiю на цiннi папери, сприяi формуванню iх бiржового курсу та здiйснюi свою дiяльнiсть вiдповiдно до Закону Украiни тАЮПро цiннi папери та фондову бiржутАЭ, iнших законодавчих актiв, статуту i правил фондовоi бiржi. Фондову бiржу можуть створити не менше як 20 засновникiв тАУ торгiвцiв цiнними паперами, якi мають дозвiл на здiйснення комерцiйноi i комiсiйноi дiяльностi з цiнними паперами за умови внесення ними до статутного фонду не менше 10000 неоподаткованих мiнiмумiв доходiв громадян.

Статут та правила фондовоi бiржi затверджуються ii вищим органом. У статутi фондовоi бiржi визначаються: назва та мiсце знаходження фондовоi бiржi; найменування та адреса засновникiв; розмiр статутного фонду; умови прийняття в члени i виключення з членiв фондовоi бiржi; права i обовтАЩязки фондовоi бiржi; органiзацiйна структура фондовоi бiржi; компетенцiя i порядок створення керiвних органiв фондовоi бiржi; порядок i умови вiдвiдування фондовоi бiржi; порядок i умови застосування санкцiй, встановлених фондовою бiржею; порядок припинення дiяльностi фондовоi бiржi. У статутi можуть передбачатися iншi положення, що стосуються створення i дiяльностi фондовоi бiржi Правила фондовоi бiржi повиннi передбачати:

В· види угод, що укладаються на фондовiй бiржi;

В· порядок торгiвлi на фондовiй бiржi;

В· умови допуску цiнних паперiв на фондову бiржу;

В· умови i порядок передплати на цiннi папери, що котируються на фондовiй бiржi;

В· порядок формування цiн державного курсу та iх публiкацiй;

В· перелiк цiнних паперiв, що котируються на фондовiй бiржi;

В· обовтАЩязки членiв фондовоi бiржi щодо ведення облiку та iнформацii, внутрiшнiй розпорядок роботи комiсiй фондовоi бiржi, порядок iхньоi дiяльностi;

В· систему iнформацiйного забезпечення фондовоi бiржi;

В· види послуг, що надаються фондовою бiржею i розмiри плати за них;

В· iншi положення.

Дiяльнiсть фондовоi бiржi припиняiться в тому разi, коли число ii членiв стало менше 10. Якщо у фондовiй бiржi залишилося 10 членiв, ii дiяльнiсть припиняiться у разi неприйняття нових членiв протягом шести мiсяцiв.

Дiяльнiсть фондовоi бiржi регулюiться Законами Украiни тАЮПро цiннi папери i фондову бiржу тАЭ, про державне регулювання ринку цiнних паперiв в Украiнi та iншими нормативними документами. Державне регулювання фондових операцiй здiйснюi Комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку.[]

Усi фондовi бiржi можна подiлити на кiлька груп. Умовно вони класифiкуються так : найбiльш розвинутi, розвинутi, перспективнi й щойно створенi.

До першоi групи належать: Нью-йоркська, Токiйська, Лондонська, Паризька,фондовi бiржi. До другоi слiд вiднести Американську, Цюригську (Швейцарiя), Амстердамську (Голландiя), Мiланську (РЖталiя),

За своiм економiчним змiстом i функцiями фондова бiржа покликана максимально концентрувати попит i пропозицiю цiнних паперiв, сприяти формуванню iх бiржового курсу.[ осн. Ек. Теор.1]

Фондова бiржа виконуi низку функцiй:

В· по-перше, вона вiдкриваi рiзним фiрмам своiрiдне джерело iнвестицiй. по-друге, фондова бiржа сприяi i забезпечуi постiйний рух капiталiв i спрямовуi iх у тi сфери, якi гарантують вищу продуктивнiсть.

В· по-третi, фондова бiржа служить важливим каналом для розмiщення державних цiнних паперiв, через неi опосередковано здiйснюiться управлiння державним внутрiшнiм боргом.

В· потАУчетверте, фондова бiржа i одним з економiчних стабiлiзаторiв, який вмонтований у систему товарно тАУ грошових вiдносин i сприяi при цьому тривалому та динамiчному розвитку господарського механiзму;

В· по тАУптАЩяте, фондова бiржа служить економiчним барометром дiловоi активностi, показниками якого виступають спецiально розрахованi iндекси контАЩюнктури, вони дозволяють аналiзувати поточний стан фондового ринку, нацiональноi та свiтовоi економiки, складати економiчнi прогнози;

В· по тАУ шосте, фондова бiржа забезпечуi ефективний розвиток вторинного ринку; по тАУ сьоме, вона формуi сприятливе ставлення iнвесторiв до держави, як одного iз регуляторiв ринку цiнних паперiв.[]

Як основний структурний елемент нацiонального ринку цiнних паперiв фондова бiржа виконуi функцii органiзатора торгiв цiнними паперами i надаi мiсце для iх проведення, створюi необхiдну iнфраструктуру, здiйснюi позитивний вплив на економiку краiни в цiлому.

Важливою функцiiю фондовоi бiржi i акумуляцiя дiловоi iнформацii й надання ii тим пiдприiмствам, що стали на шлях акцiонування виробництва або здiйснюють iншi форми роздержавлення. [осн. Ек. Т.1]

Роздiл РЖРЖ. Органiзацiя та функцiонування фондовоi бiржi Ва

Механiзм здiйснення бiржових операцiй

Пiд бiржовою операцiiю слiд розумiти угоду, яка укладаiться мiж членами фондовоi бiржi в ii примiщеннi у встановлений нею час i яка маi своiм предметом фондовi цiнностi, допущеннi до обiгу та котирування на данiй бiржi. Крiм цього , угода повинна бути укладена за участю бiржового маклера, який зобовтАЩязаний зробити вiдповiдний запис у книзi реiстрацii бiржових угод та оформити ii вiдповiдним маклерським записом. Найбiльш важливим критерiiм класифiкацii фондових операцiй i термiн, на який укладаiться угода. Розрiзняють касовi та строковi операцii ( угоди). Касова угода тАУ це операцiя, розрахунок за яку здiйснюiться в найближчi бiржовi або календарнi днi.

Розрахунок за касовими угодами ( тобто угодами за готiвку), у випадку якщо це спецiально обумовлено маклерським записом, може бути проведений вiдразу.

Строкова бiржова операцiя тАУ це операцiя з фондовими цiнностями, виконання якоi маi вiдбутися в строки, обумовленi вiдповiдним договором.

РЖснуi ще одна класифiкацiя. На бiржi укладаються угоди двох видiв: угоди з реальним товаром, угоди на певний строк ( фтАЩючерськi чи строковi). Угоди з реальним товаром здiйснюються на основi попереднього огляду.

На бiржi концентруiться iнформацiя про рiвень цiн на тi чи iншi товари, кошти та цiннi папери, якi змiнюються в результатi контАЩюнктури ринку.

Умовами допуску передбачаються вимоги, згiдно з якими в офiцiйному котируваннi мають перебувати цiннi папери, емiтенти яких вiдповiдають певним економiчним та фiнансовим критерiям, що встановленi бiржею.

Цi вимоги мають передбачати такi кiлькiснi показники дiяльностi емiтента, цiннi папери якого будуть перебувати в офiцiйному лiстингу: мiнiмальну величину актiв , що маi становити суму еквiваленту 400000 ЕКЮ;прибуток за останнiй балансовий рiк ( за кожний рiк iз двох рокiв, попереднiми щодо останнього балансового року в сумi, еквiвалентнiй 80000 ЕКЮ, за умови, що кожен рiк маi бути прибутковим);кiлькiсть випущених в обiг акцiй не менше 1000000 штук;кiлькiсть акцiонерiв, якi володiють не менше 100 акцiями, що становить 2000 осiб, або загальну кiлькiсть акцiонерiв не менше 2200 осiб.

Допуск цiнних паперiв емiтента повинен передбачати рiвень розповсюдження невеликих пакетiв цiнних паперiв, який не перевищуi рiвень, встановлений бiржею для котирування.

Порядок допуску ( лiстинг) маi передбачати подання емiтентом заяви з проханням допустити до офiцiйного котирування на фондову бiржу (безпосередньо або через уповноважену ним особу ), згiдно з якою емiтент бере на себе зобовтАЩязання: подавати на бiржу звiти чергових або позачергових загальних зборiв акцiонерiв;негайно iнформувати бiржу про внесення до статутних документiв змiн та про рiшення емiтента, що стосуються його цiнних паперiв; узгоджувати з бiржею графiк випуску та передплати (розмiщення) цiнних паперiв, а також проведення будь-якоi iншоi фiнансовоi операцii, що включаi пiльговi права, тобто права, якi стосуються цiнних паперiв, допущених до офiцiйного котирування; узгоджувати з бiржею графiк проведення технiчних процедур будь-якоi операцii з власними цiнними паперами, зокрема, виплати дивiдендiв та вiдсоткiв; iнформувати бiржу про будь-який новий факт, який спроможний вiдчутно вплинути на бiржовий курс, на майнове або фiнансове становище емiтента та його дiяльнiсть;надсилати бiржi всi поширенi ним офiцiйнi повiдомлення або публiкацii, а також будь-який матерiал, що мiстить економiчну i фiнансову iнформацiю, яку емiтент маi намiр оприлюднити; перiодично повiдомляти бiржу про загальну кiлькiсть голосiв для наступноi публiкацii повiдомлення про це в офiцiйному виданнi бiржi; публiкувати в офiцiйному виданнi бiржi iнформацiйнi повiдомлення про першi на наступнi випуски своiх цiнних паперiв; виконувати накази, що видаються Комiсiiю та iншими органами державноi влади щодо захисту iнтересiв iнвесторiв та iх прав на iнформацiю.

Бiржа повинна повiдомити про своi рiшення емiтента, який подав заяву.

Цiнний папiр може бути вилучений з офiцiйного котирування в разi незначного зпiввiдношення щоденного обсягу операцiй з цим цiнним папером до загальноi кiлькостi цiнних паперiв, якi перебувають в обiгу, та до кiлькостi котирування за рiк; вiдсутностi виплати вiдсоткiв, дивiдендiв, чи погашенню останнiх 3-х рокiв; незначного спiввiдношення кiлькостi цiнних паперiв, якi знаходяться у власникiв невеликих пакетiв, до iх загальноi кiлькостi; порушення емiтентом своiх зобовтАЩязань щодо iнформування власникiв цiнних паперiв та бiржi про свою дiялоьнiсть; порушення правил бiржi; подання заяви про неплатоспроможнiсть емiтента; лiквiдацii емiтента.

Форма органiзацii аукцiонiв у торговельнiй залi фондовоi бiржi (торгiвля з голосу) маi бути визначена у правилах фондовоi бiржi або в iншому документi з урахуванням вимог щодо: визначення видiв угод, якi можуть укладатися способом онкольного аукцiона; учасникiв аукцiону; процедури ведення аукцiонiв; визначення видiв тАУ наказiв брокерам-дiлерам на купiвлю-продаж цiнних папер ( ринковий лiмiтний стоп-наказ тощо); оформлення бiржових угод; форми оголошення замовлень.

Залежно вiд стану ринку пiсля котирування бiржа маi публiкувати бiржовий курс цiнних паперiв. Якщо ж його неможливо визначити, то бiржа може не публiкувати нiякоi iнформацii про стан ринку взагалi (ринок позакотируванням).

Кожна фондова бiржа публiкуi в засобах iнформацii таблицю курсiв цiнних паперiв або офiцiйних бюлетенiв, де зазаначають вiдомостi про вид i кiлькiсть цiнних паперiв, що коритуються.

Бiржовi котирування вiдображаються на бiржовому табло та в бiржовому бюлетенi.

За 24 години до початку торгiв бiржовий бюлетень вивiшують у будинку бiржi для ознайомлення.

Учасники бiржовоi торгiвлi

У ринковiй економii особливу роль вiдiграють агенти, маклери, брокери, дилери, спецiалiсти, бiржовi спекулянти, якi виступають учасниками бiржовоi торгiвлi. Перед тим як перейти до розгляду функцiй i завдань, якi стоять перед основними учасниками бiржовоi торгiвлi, зтАЩясуiмо, що означаi бути тим чи iншим учасником бiрiж.

Брокер тАУ це представник, який сприяi укладанню угод мiж зацiкавленими сторонами. Зазвичай угоди вiн укладаi за дорученням та за рахунок клiiнта, за що отримуi комiсiйнi. Спецiалiзуiться на окремих видах товару та послуг. Брокери тАУ це особливий ряд бiржових посередникiв. Вони надають послуги як членам, так i не членам бiржи, i мають право здiйснювати угоди лише за дорученням клiiнта. Як правило, брокери обтАЩiднуються у брокерськi доми (контори).

Дилер тАУ особа чи фiрма, яка здiйснюi бiржове або торговельне посередництво i при цьому дii вiд свого iменi та за власний рахунок: купляi фондову цiннiсть, а потiм ii перепродуi. Вiд брокера дилер вiдрiзняiться i тим що вiн працюi на фондових i валютних бiржах. Дилерами також називають працiвникiв банку, якi виконують операцii з валютою, депозитами i цiнними паперами. Дилер може виступати посередником мiж брокерами та iншими дiлерами.

Головне завдання дилера тАУ отримати прибуток вiд дiяльностi на бiржi, керуючись при цьому статутом бiржi.

Трейджер тАУ це представник брокера у торгiвельнiй зонi бiржi, який приймаi замовлення вiд iменi фiрми на продаж i купiвлю товару i маi посвiдчення працiвника операцiйного залу.

Спецiалiст тАУ це дилер, який завдаiться винятково одним чи кiлькома видами бiржового товару, стежить за котируванням i отримуi оплату вiд фiрми, товаром якоi займаiться.

Облiковий виконавець, або зареiстрований представник тАУ працiвник брокерськоi контори, який приймаi замовлення клiiнта.

Маклер тАУ розпорядник та наглядач за торгами у Влбiржовiй ямiВ», який займаiться бiржею; посередник у бiржових угодах. З одного боку, вiд повинен керуватися статутом бiржи, а з другого тАУ виконувати головне завдання щодо досягнення зваiмодii вигоди для учасникiв угоди

Гоф-маклер тАУстарший маклер тАУ розпорядник та наглядач за всiiю операцiйною залою i безпосереднiй представник маклерiв. Бiгун тАУ куртАЩiр брокерськоi контори, який передаi доручення членiв бiржi i його трейдера у Влбiржовi ямиВ».Чорний маклертАУ дилер який не маi права здiйснювати бiржовi операцii на бiржi, але здiйснюi торгiвлю цiнними паперами, недопущеними до бiржовоi торгiвлi, на хаотичному ринку (безпосередньо перед будинком бiржi). Реiстратор тАУ працiвник , який здiйснюi реiстрацiю бiржовий угод.

Спекулянти тАУ складають особливу групу учасникiв бiржових операцiй, вони використовують бiржовий механiзм, головним чином, з метою ВлгриВ» на пiдвищеннi чи пониженi цiн.

Депорт тАУ це спекулятивна бiржова угода, що укладаiться з розрахунком зниження курсу цiнних паперiв з метою отримання курсовоi рiзницi.

Репорт тАУ це спекулятивна бiржова строкова угода, що укладаiться з розрахунку на пiдвищення курсу цiнних паперiв з метою отримання курсовоi рiзницi.

Курсова рiзниця тАУ рiзниця в ринкових цiнах на валюту або цiннi папери в звтАЩязку з iх змiною на бiржi.

Отже, роль учасникiв бiржовоi торгiвлi i визначальною на фондовiй бiржi, вона безпосередньо впливаi на контАЩюнктуру, що складаiться на бiржi. Котирування цiнних паперiв

Термiн ВлкотируванняВ» в основному застосовуiться на позначення дii або механiзму встановлення цiни цiнних паперiв, валюти або товару (далi йтиметься про котирування тiльки цiнних паперiв). Крiм того, цим термiном позначають можливiсть обiгу цiнних паперiв (коли цiннi папери обертаються на бiржi, то кажуть, що вони ВлкотируютьсяВ»), а також офiцiйну публiкацiю про бiржовi курси в спецiальних бюлетенях.

Котирування здiйснюiться на фондовiй бiржi, але бiржовим курсом (як орiiнтиром) користуються i на позабiржовому ринку цiнних паперiв.

Котирування цiнних паперiв вiдбуваiться:

а) методом реiстрацii;

б) методом встановлення iдиного курсу.

Метод реiстрацii передбачаi аналiз даних про фактичнi угоди, що зареiстрованi на фондовiй бiржi.

РДдиний (типовий) курс цiнних паперiв того чи iншого виду встановлюiться на пiдставi вiдомостей про кiлькiсть паперiв, котрi бажаi продати продавець, i про кiлькiсть паперiв, якi бажаi купити покупець.

Але спочатку вiзьмiмо до уваги, що змiна ринковоi цiни на цiннi папери зумовлюi мiру зацiкавленостi продавця й покупця у здiйсненнi купiвлi-продажу. За зростання цiни зацiкавленiсть продавця збiльшуiться, а покупця тАФ навпаки. РЖснують рiвнi цiни, коли зацiкавленiсть i продавця i покупця дорiвнюi нулю: це тАФ межа цiни, пропонованоi продавцем (П), i межа цiни, що ii просить покупець (РЖ). Звiдси визначаiться прийнятний рiвень цiни (Ц). Продавець готовий продати цiннi папери тiльки за Ц > П, а покупець тАФ купити iх тiльки за Ц < РЖ. Операцiя вiдбуваiться в дiапазонi П < Ц < РЖ.

З цiii аксiоми випливають два бiржовi правила котирування цiнних паперiв.

а) заявки, у котрих i максимальнi рiвнi цiн на купiвлю й мiнiмальнi тАФ на продаж, мають виконуватися повнiстю (якщо немаi впливу зовнiшнiх факторiв);

б) заявки, у котрих зазначаються цiни, що наближаються до максимальних на купiвлю i мiнiмальних на продаж, можуть виконуватися частково.

Фондовi бiржi в Украiнi Мiсце украiнськоi бiржi в класифiкацii фондових бiрж

Украiнська фондова бiржа (УФБ), яка виникла в 1991 роцi, входить до групи бiрж, що розвиваються. Вона i першою в iсторii незалежностi Украiни нацiональною фондовою бiржею, яка веде свiй ВлродовiдВ» вiд Киiвськоi бiржi, що функцiонувала з 1865 по 1914 та 1921 по 1930 рр. Органiзатор бiржi при ii створеннi бiльш орiiнтувалися на iвропейський досвiд (зокрема, на досвiд функцiонування Паризькоi фондовоi бiржi). Торгiвля цiнними паперами на нiй здiйснюiться у двох формах: у формi аукцiону Влз голосуВ» i комптАЩютерних торгiв. З 1994 року на УФБ запроваджено три режими (видiлення) котирування цiнних паперiв: два офiцiйних i неофiцiйний. У першому видiленнi котируються цiннi папери емiтентiв, якi мають високий економiчний потенцiал, i високорентабельними iз стабiльним фiнансовим положенням. До котирування в другогму вiддiленнi допускаються цiннi папери, емiтенти яких незадовольняють вимог, що предтАЩявляються при котирування у зазначеному режимi, однак, мають досить непоганi показники у господарськiй i фiнансовiй дiяльностi.

Емiтенти, котрi хочуть, щоб iхнi цiннi папери були допущенi до обiгу в одному з офiцiйних вiддiлень, подають фондовiй бiржi вiдповiдну заяву. При цьому вони зобовтАЩязуються направляти на УФБ звiт про кожне зiбрання (збори) аукцiонерiв; негайно iнформувати УФБ про внесення змiн до Статуту та про рiшення щодо випущених цiнних паперiв; надавати УФБ будь-яку матерiально значиму iнформацiю; направляти на бiржу iнформацiю про свою дiяльнiсть, яку вони збираються оприлюднювати, а також виконувати iншi функцii.

До котирування в третьому вiддiленнi допускаються цiннi папери емiтентiв, якi не задовольняють вимоги, що предтАЩявляються у двох попереднiх. УФИ у цьому випадку не вiдповiдаi за якiсть iнформацii про цiннi папери та емiтента. Будь-яка брокерська контора чи емiтент може подати заяву про допуск до котирування в третьому вiддiленнi. При цьому також подаiться копiя свiдоцтва про державну реiстрацiю емiтента, копiя документа про реiстрацiю випуску цiнних паперiв та iнформацiя про iх випуск, а також копiя бухгалтерського звiту, складеного за останнiй звiтний перiод.

Рiшення про допуск цiнних паперiв до офiцiйного i неофiцiйного котирування на УФБ приймаiться Вищим бiржовим комiтетом. У першому випадку комiтет здiйснюi перевiрку поданих емiтентом документiв та iнформацiй, що мiститься в них, у другому тАУ не здiйснюi цiii перевiрки.

Рiшення про допуск цiнних паперiв про котирування на УФБ, а також про вилучення iх з обiгу публiкуються в офiцiйному виданнi бiржi. Украiнська фондова бiржа почала свою практичну дiяльнiсть у сiчнi 1992 року. Першi торги вiдбулися 6 лютого того ж року. На торги було запропоновано акцii замовникiв УФБ (Перкомбанку, банку ВлРЖнкоВ», а також кредитнi ресурси, лiзинговi ресурси, депозитнi вклади тощо). З того часу на УФБ торги вiдбувалися щотижня.

Таким чином, становлення УФБ вiдбулося. На разi перед цим iнститутом стоiть завдання розробки нових концептуальних напрямiв подальшого розвитку не лише самоi бiржi, а i ринку цiнних паперiв, взагалi, на фондовому ринку Украiни, зокрема.

Органiзований ринок цiнних паперiв в Украiнi представлений фондовими бiржами та торговельно-iнформацiйними системами. У 2002 роцi в Украiнi дiяло 7 фондових бiрж: Донецька фондова бiржа; Киiвська мiжнародна фондова бiржа; Кримська фондова бiржа; Приднiпровська фондова бiржа, Украiнська мiжбанкiвська валютна бiржа; Украiнська мiжнародна фондова бiржа; Украiнська фондова бiржа та двi торговельно-iнформацiйнi системи: Дочiрне пiдприiмство Асоцiацii ВлПерша фондова торговельна системаВ» - ВлТехнiчний центр ВлПФТСВ»; Дочiрнi пiдприiмство Асоцiацii ВлПiвденноукраiнська торговельно-iнформацiйна система тАУ ВлПiвдень-СерверВ».

Вирiшення проблеми регулювання попиту та пропозицii iсторично привело до необхiдностi зосередження умов купiвлi-продажу цiнних паперiв на органiзацiйно оформлених ринках з метою зменшення ризикiв, повтАЩязаний з непередбачуваним коливанням цiн.

Пiсля кризи 1998 року та обмiну ОВДП на конверсiйнi облiгацii внутрiшньоi державноi позики та в звтАЩязку з тим, що борг по ОБДП за 1998 тАУ 1999 роки накопичився, були наявнi чисельнi податковi пiльги та пiльги при розрахунку банкiвських нормативiв та наблизився термiн погашення облiгацiй, доходнiсть почала вiдповiдати ринковим нормам.

Протягом 2002 року 4 з 9 органiзаторiв торгiвлi торгували виключно акцiями.

З метою створення умов для випереджаючого розвитку ринку корпоративних цiнних паперiв, концентрацii торгiвлi цiнними паперами на бiржовому та органiзацiйно оформленому позабiржовому ринку вiдповiдно до Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв Украiни на 2000-2003 роки необхiдно забезпечити створення РДдиноi бiржовоi системи пiд егiдою Нацiональноi фондовоi бiржi Украiни. Ва

РДдина бiржова фондова система Украiни. Принципи побудови та етапи створення

Принципи функцiонування РДБФСУ:

1. В РДБФСУ здiйснюiться торгiвля усiма видами цiнних паперiв вiдповiдно до чинного законодавства Украiни як на первинному, так i на вторинному ринках, за виключенням купiвлi-продажу державних пакетiв акцiй пiдприiмств, що приватизуються.

2. Кожна з фондових бiрж, якi входять до РДБФСУ, маi право до початку узгодженого часу роботи Системи (наприклад, до 11.00 годин) проводити самостiйнi торги. При цьому органiзацiя бiржовоi торгiвлi на внутрiшньо бiржовому ринку може здiйснюватися за правилами, якi вiдрiзняються вiд прийнятих у РДБФСУ. Пiдсумки внутрiшньо бiржових торгiв направляються до iнформацiйного вiддiлу Технiчного центру РДБФСУ для оприлюднення.

3. Торгiвля цiнними паперами в РДБФСУ органiзуiться по секцiях (наприклад, ОВДП, акцii, векселi тощо). Торги в секцiях можуть здiйснюватися одночасно або послiдовно. Кожному виду торгiв повиннi бути присвоiнi спецiальнi коди для пiдключення до вiдповiдних каналiв.

4. Усi пропозицii щодо купiвлi та продажу вiд торговцiв цiнними паперами - членiв Системи повиннi подаватися до Технiчного центру тiльки через посередництво фондових бiрж, членами яких вони i. Пропозицii повиннi супроводжуватися кодом торговця та вiдповiдноi фондовоi бiржi. Самi торговцi не можуть мати безпосереднього доступу до Технiчного центру РДБФСУ.

б. Торги в РДБФСУ проходять у фiксинговому або мультифiксинговому режимi. Технiчний центр фiксуi кожну угоду та передаi кодованi вiдомостi ^:щодо неi "бiржi-покупцю" та "бiржi-продавцю".

Оформлення та звiряння бiржових контрактiв веде "бiржа-покупець" в електроннiй формi. Вона ж вступаi у взаiмодiю з депозитарiiм та розрахунковим банком. Торговцi - члени бiржi, що укладають угоди в РДБФСУ, несуть вiдповiдальнiсть перед бiржами за вiдмову вiд укладених угод вiдповiдно до iдиних правил органiзацii торгiв у Системi.

6. На завершення кожноi торговоi сесii Технiчний центр оприлюднюi зведенi пiдсумки торгiв та надаi звiт до ДКЦПФР.

7. Кожна з фондових бiрж маi право публiкувати

своi приватнi пiдсумковi бюлетенi вiдповiдно до встановленого порядку.

Основнi принципи органiзацii та дiяльностi асоцiацii "РДдина бiржова фондова система Украiни":

1. Асоцiацiя виступаi як саморегулiвна органiзацiя, яка об'iднуi всiх учасникiв РДБФСУ. Тому ii цiлi, завдання, повноваження та функцii цiлком визначаються вiдповiдним Положенням, затвердженим рiшенням ДКЦПФР вiд 11.11.97 р. № 45. За узгодженням учасникiв, на Асоцiацiю можуть бути покладенi iншi цiлi, завдання, повноваження та функцii, якi не суперечать законодавству Украiни та нормативним актам ДКЦПФР. До складу СРО РДБФСУ ii учасники можуть входити як на iндивiдуальнiй, так i на колективнiй основi. Зареiстрованi СРО можуть увiйти до складу СРО РДБФСУ як асоцiйованi колективнi члени.

2. Асоцiацiя i юридичною особою. Органи управлiння Асоцiацiiю формуються та дiють на принципах рiвного представництва та врахування iнтересiв всiх ii учасникiв. Для узгодження позицiй учасникiв з неврегульованих питань створюiться Узгоджувальна комiсiя.

3. Дiяльнiсть Асоцiацii будуiться на основi добровiльноi та рiвноправноi участi П членiв у проектах та програмах РДБФСУ.

4. Асоцiацiя формуi вiдповiднi органи регулювання вiдповiдальностi ii учасникiв та вирiшення спорiв мiж ними.

5. За рiшенням учасникiв РДБФСУ та за. узгодженням, з ДКЦПФР Асоцiацiя

Вместе с этим смотрят:

РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

Автоматизацiя в банкiвськiй сферi

Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения