Органiзацiя та методика проведення уроку з теми "Локальнi мережi"

Змiст

Реферат

Введення

1. Аналiз учбовоi документацii

1.1 Загальна характеристика

1.2 Аналiз учбового плану

1.3 Аналiз учбовоi дисциплiни i ii ролi в пiдготовцi фахiвця

1.4 Межпредметнi звтАЩязки

1.5 Розробка фрагменту поурочно-тематичного плану

1.6 Розробка перелiку комплексно-методичного забезпечення за обраною темою

1.7 Характеристика учбово-матерiальноi бази, яка повинна бути залучена при вивченнi теми

2. Органiзацiя i методика уроку обраноi теми

3. Наочнi засоби у викладаннi та методика iх використання

Висновок

Список використаних джерел

Реферат

У данiй курсовiй роботi i 3 таблицi.

У курсовiй роботi були охарактеризованi учбовi документи, дана характеристика дисциплiни ВлВиробниче навчанняВ», розроблений перелiк комплексно-методичного забезпечення для вибраноi теми, складений поурочно-тематичний план, план-конспект уроку, вивчена теоретична частина: ВлНаочнi засоби у викладаннi та методика iх використання.В».

Документи: КВАЛРЖФРЖКАЦРЖЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА, УЧБОВИЙ ПЛАН, ЗВЕДЕНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН, УЧБОВА ПРОГРАМА

Вступ

Професiйно-технiчна освiта i складовою частиною системи утворення Украiни. Професiйно-технiчна освiта тАУ це комплекс педагогiчних i управлiнських заходiв, направлених на забезпечення оволодiння громадянами знаннями, умiннями i навичками у вибранiй ними областi професiйноi дiяльностi, розвиток компетентностi i професiоналiзму, виховання загальноi i професiйноi культури.

Професiйно-технiчне навчання складова частина професiйно-технiчноi освiти. Воно передбачаi формування у громадян професiйних умiнь i навикiв, необхiдних для виконання певноi дiяльностi, i може здiйснюватися в професiйно-технiчних учбових закладах.

Педагогiчною дiяльнiстю в професiйно-технiчних учбових закладах можуть займатися особи, якi мають вiдповiдну професiйну освiту i професiонально-педагогiчну пiдготовку, моральнi якостi i фiзичний стан яких даi можливiсть виконувати обов'язки педагогiчного працiвника.

Вимоги до педагогiчних працiвникiв визначаються квалiфiкацiйною характеристикою, але умiння розробляти порядок органiзацii i методику проведення учбових занять - одне з основних професiйних умiнь.

Метою даноi курсовоi робота i: на основi аналiзу початкових умов (учбових документiв, матерiально-технiчноi бази i дидактичного забезпечення дисциплiни) розробити порядок органiзацii i методики вибраноi теми.

Об'iкт дослiдження: професiйне навчання учнiв ПТЗО.

Для досягнення заданоi мети необхiдно виконати наступнi задачi:

- виявити роль i мiсце учбовоi дисциплiни: Влвиробниче навчанняВ» в учбових документах при пiдготовцi фахiвцiв в ПТО;

- визначити мiжпредметнi зв'язки (виявити, якi дисциплiни i теми з них i забезпечуючими для вивчення теми: ВлЛокальна мережаВ»; виявити, якi дисциплiни i теми з них забезпечуi тема: ВлЛокальна мережаВ»);

- скласти поурочно-тематичний план вивчення теми : ВлЛокальна мережаВ»;

- розробити комплексно-методичне забезпечення для теми: ВлЛокальна мережаВ»;

- виконати аналiз учбово-матерiальноi бази, яка повинна бути привернута для вивчення теми : ВлЛокальна мережаВ»;

- розробити порядок органiзацii i методику теми Локальна мережаВ»;

- дати рекомендацii по удосконаленню розробки уроку.

1. Аналiз учбовоi документацii

1.1 Загальна характеристика професii

Змiст освiти визначаiться наступними нормативними документами: квалiфiкацiйною характеристикою, учбовий план, учбова програма, зведено-тематичний план.

Квалiфiкацiйна характеристика тАУ це державний документ, на основi якого складаються учбовi плани i програми професiйних учбових закладiв. У нiй вiдображенi вимоги виробництва до змiсту працi працiвникiв даноi професii i даного рiвня квалiфiкацii. Складаiться з роздiлiв:

1) характеристика робiт якi повинен виконувати працiвник;

2) перелiк знань працiвника;

3) перелiк умiнь працiвника;

Вихiднi данi:

Спецiальнiсть: Обслуговування iнтелектуально-iнтегрованих систем.

Квалiфiкацiя: молодший фахiвець.

Освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень: бакалавр.

Термiн навчання: 3 роки.

Далi розглянемо основнi характеристики професii:

Елементи предмету дiяльностi, види дiяльностi, сфера дiяльностi.

Мiсце використання робiтника: програмiст.

РЖснуючi тарифно-квалiфiкацiйнi характеристики мiстять опис тiльки основних, що найбiльше часто зустрiчаються робiт, що вiдносяться до даноi професii i до вiдповiдного розряду складностi. В основному вони призначенi для тарифiкацii робiт зi ступенiв iхньоi складностi, тарифiкацii робiтникiв i присвоiння iм вiдповiдних квалiфiкацiйних розрядiв з урахуванням складностi виконуваних робiт, встановлення однакових вимог при оплатi працi робiтникiв вiдповiдно до рiвня iхньоi квалiфiкацii.

1.2 Аналiз учбового плану

Навчальний план - це державний навчальний документ, у якому встановлюiться:

1.Термiн навчання: 3 роки.

2.Тривалiсть навчального року i його структура

3.Повний перелiк предметiв

4.Розподiл предметiв по роках навчання (послiдовнiсть вивчення предметiв)

5.Час на вивчення кожного предмета в цiлому i по навчальних предметах

6.Перелiк предметiв, виконуваних на залiки й iспити

7.Режим навчальноi роботи (у ПТУ - час на теоретичнi заняття i практичне навчання)

8.Час на факультативи i консультацii

Навчальний план розробляiться по визначених професiях за участю представникiв навчального закладу i затверджуiться мiнiстерством освiти Украiни.

Навчальнi плани бувають:

1.Типовими, тобто однаковими для даноi професii

2.Експериментальними - для нових спецiальностей i нових навчальних закладiв.

Важливий принцип складання навчальних планiв - це наступнiсть змiсту утворення.

Тепер виконаiмо аналiз основних роздiлiв навчального плану стосовно до вихiдних даних.

Термiн навчання: 3 роки.

Тривалiсть навчального року i його структура: навчальний рiк триваi 11 мiсяцiв.

У таблицi 1.1 представленi зведенi данi по бюджетi часу (у тижнях).

Таблиця 1.1 - Зведенi данi бюджетовi часу (у тижнях).

Повний перелiк предметiв (додаток1)

Розподiл предметiв по роках навчання (послiдовнiсть вивчення предметiв) - (додаток 1).

У професiйно-технiчних навчальних закладах видiляють три цикли дисциплiн:

-професiйно-технiчний;

-загальтехнiчний;

-загальноосвiтнiй.

У технiкумах видiляють наступнi цикли:

-загальноосвiтнiй;

-цикл гуманiтарноi i соцiально-економiчноi пiдготовки;

-цикл природно-науковоi пiдготовки;

-цикл професiйноi i практичноi пiдготовки

У навчальному планi пiдготовки оператора комптАЩютерного набору видiлено наступнi цикли дисциплiн i час на iхнi вивчення:

-професiйно-технiчний - 1240;

-загальноосвiтнiй - 3030.

Основною характеристикою вiдведення години для оцiнювання рiвня професiйноi пiдготовки в ПТЗО з вiдношення години, що вiдводиться на теоретичне навчання i до години, що вiдводиться на виробниче навчання.

0/540=0

- час, що вiдводиться на теоретичне навчання;

Ва- час, що вiдводиться на виробниче навчання.

Цей показник пропонуiться називати показником iнтелектуалоiмностi професiйноi пiдготовки.

Також вводиться показник загальноосвiтньоi бази професiйноi пiдготовки, що враховуi вiдношення кiлькостi учбових годин, що вiдводяться на вивчення загальноосвiтнього та професiйно-технiчного циклу.

3030/1240=2,44

Ва- час, що вiдводиться для вивчення загальноосвiтнього циклу;

Ва- час, що вiдводиться на вивчення професiйно-технiчного циклу.

1.3 Аналiз учбовоi дисциплiни i ii ролi в пiдготовцi фахiвця

Дисциплiна:Виробниче навчання. Час на вивчення 540 годин.

Перелiк основних роздiлiв дисциплiни приведенi у додатку 1

Для подальшого дослiдження обираiмо тему: ВлЛокальна мережаВ».

Кiлькiсть годин на вивчення даноi теми 6 годин.

Дана тема маi важливе значення для фахiвця з професii: ВлКомптАЩютернi технологii в управлiннi та навчаннiВ».

Зокрема для формування наступних умiнь:

1. Створювати локальну мережу мiж робочими комптАЩютерами;

2. Працювати з пристроями для створення ефективних мереж;

3. Налагоджувати локальну мережу та розподiляти комптАЩютери робочоi групи.

4. Використовувати ефективнi методи поiднання комптАЩютерiв мiж собою i т.д.

1.4 Мiжпредметнi зв'язки

Сукупнiсть функцiй мiжпредментних зв'язкiв реалiзуiться в процесi навчання тодi, коли вчитель здiйснюi все рiзноманiття iхнiх видiв. Розрiзняють зв'язку внутрiцикловi (зв'язку iнформатикою, операцiйними системами, комп'ютерними мережами) i мiжцикловi (зв'язку виробничим навчанням, математикою, основи економiки).

Види мiжпредметних зв'язкiв подiляються на групи, виходячи з основних компонентiв процесу навчання (змiсту, методiв, форм органiзацii): змiстовно-iнформацiйнi й органiзацiйно-методичнi.

Мiжпредметних зв'язку на рiвнi фактiв (фактичнi) - це встановлення подiбностi фактiв, використання загальних фактiв, дослiджуваних у курсах фiзики, хiмii, бiологii, i iхнiй усебiчний розгляд з метою узагальнення знань про окремi явища, процеси й об'iкти природи. Так, у навчаннi бiологii i хiмii вчителя можуть використовувати данi про хiмiчний склад людського тiла.

Понятiйнi мiжпредметнi зв'язку - це розширення i поглиблення ознак предметних понять, i формування понять, загальних для родинних предметiв (загальпредметних).

До загальпредметних понять у курсах природничонаукового циклу вiдносяться поняття теорii будiвлi речовин - тiло, речовина, склад, молекула, будiвля, властивiсть, а також загальнi поняття - явище, процес, енергiя й iн.

Ряд загальбiологiчних понять вiдбиваi такi складнi процеси живоi природи, що неможливо розкрити навiть на першому етапi iхнього введення без залучення фiзико-хiмiчних понять. Типовим прикладом служить теорiя будiвлi речовини, що являi собою фундаментальний зв'язок фiзики i хiмii, а ii наслiдки використовуються для пояснення бiологiчних функцiй неорганiчних i органiчних речовин, iхньоi ролi в життi живих органiзмiв.

Далi розглянемо дисциплiни i питання, якi забезпечують вивчення даноi теми (табл.1.2).

Таблиця 1.2 тАУ Перелiк основних дисциплiни i питання, якi забезпечують вивченнятеми: ВлЛокальна мережаВ».

1.5 Розробка фрагментiв поурочно-тематичного плану

Пiдготовка до вивчення черговоi теми учбовоi програми починаiться, перш за все, з того, що викладач визначаi мiсце даноi теми в учбовому процесi по предмету, змiст, а також кiлькiсть вiдведеного на неi годинника. Рiзною буде пiдготовка до вивчення теми ознайомлювального або ввiдного характеру i теми, в якiй вивчаються вузловi, основоположнi питання предмету. Пiдготовка до теми, особливо великою за об'iмом, тАФ складна i багатогранна робота, що вимагаi педагогiчноi майстерностi. Тому, розкриваючи змiст пiдготовки до вивчення теми тут матимемо на увазi значну по кiлькостi годинника, складну за змiстом i важливу по значущостi тему програми.

До вивчення теми викладач починаi готуватися ще на етапi пiдготовки до викладання курсу в цiлому. Аналiзуючи програму, вiн продумуi мiсце кожноi теми в змiстi предмету, ii зв'язок з попереднiми i подальшими темами. У рядi випадкiв у досвiдчених викладачiв виникаi необхiднiсть (з урахуванням власного досвiду, змiн у вивченнi тим програми виробничого навчання або iнших предметiв) перестановки теми, деякого зменшення або збiльшення часу, вiдведеного на неi. Такi змiни в розумних межах вносити в програми дозволяiться, що передбачене в пояснювальних записках до них. Змiни послiдовностi i термiнiв вивчення тим виробляються за рiшенням вiдповiдних методичних комiсiй при неодмiннiй умовi, що програми будуть виконанi повнiстю, учнi одержать мiцнi знання i навики i не порушиться зв'язок мiж виробничим i теоретичним навчанням.

У таблицi 1.4 представлений поурочно-тематичний план вивчення дисциплiни: ВлВиробниче навчанняВ».

Тема: ВлЛокальна мережаВ».

Кiлькiсть годин на предмет тАУ 540.

Таблиця 1.4 тАУ Поурочно-тематичний план вивчення дисциплiни: ВлВиробниче навчанняВ».

1.6 Розробка перелiку комплексно-методичного забезпечення за обраною темою

Перелiк комплексно методичного забезпечення для вивчення теми: ВлЛокальна мережаВ».

Пiдручники:

- Р. А. Cтiфанов, П. А. Шилькин Робота з КомптАЩютером. Навчальний посiбник. тАУ Спб.: Пiтер, 2005. 256с.

Книга мiстить матерiал, необхiдний для вивчення i освоiння загальних принципiв роботи з компьютером. Велика увага надана основам роботи з комптАЩютером сучасному користувачевi.

- С. Шишкiн Ефективна робота в мережi. тАУ М.: ТОВ ВКФ ВлБАОВ», 2008. тАУ 330с.

Книга i практичним керiвництвом по роботi з комптАЩютерною мережею яка складаiться вiд двох комптАЩютерiв до мережi РЖнтернет.

Особливiсть книги - розширений пiдхiд до поняття ефективностi. Вона не обмежуiться прийомами продуктивноi роботи з мережею, а й маi ниску прикладiв, та рекомендацiй з органiзування мережi.

- Гробов В. П. Мережi для чайникiв. тАУ М.: Еком, 2005. тАУ 384с.

Книга i найкращим з пiдручникiв для користувачiв, якi хочуть стати бiльш розвинутими з погляду адмiнiстраторiв. Ця книга i самовчителем. Одна iз особливостей цiii книги в тому, що вона написана зрозумiлою мовою для середньостатистичного користувача, маi багато прикладiв. Також автор книги допомагаi користувачу самому вибрати мережений кабель, застосувати особливу методику поiднання комптАЩютерiв.

Навчальнi посiбники:

Методичнi рекомендацii до виконання практичних (лабораторних)

робiт по темi: ВлЛокальна мережаВ».

План-конспект уроку по темi: ВлЛокальна мережаВ».

Конспект уроку повiдомлення нових знань по темi: ВлЛокальна мережаВ».

Поурочно-тематичний план по темi: ВлЛокальна мережаВ».

Активний роздавальний матерiал по темi: ВлЛокальна мережаВ».

1.7 Характеристика учбово-матерiальноi бази, яка повинна бути залучена для вивченнятеми

Учбово-виробничi (матерiальнi) бази i головними i першочерговими дидактичними складовими професiонально-практичного навчання. Без iх функцiонування професiйно-технiчних учбових закладiв неможливо.

Як учбово-виробничi бази можуть виступати:

* учбово-виробничi майстернi;

* учбовi дiлянки i окремi учбовi цехи безпосередньо на виробництвi;

* учбовi полiгони;

* учбовi господарства i iн.

Якнайбiльше поширеними i учбово-виробничi майстернi.

Планування i оснащення робочих мiсць учнiв.

Вони повиннi вiдповiдати:

тАв умовам для нормального розмiщення i роботи устаткування;

тАв вимогам безпеки працi, санiтарii i гiгiiни;

тАв вимогам виробничоi естетики.

Зовнiшнi оформлення учбово-виробничих майстерень повинне вiдповiдати естетичним i технiчним вимогам, правилам технiки безпеки i протипожежним правилам.

У додатку 2 представленi учбово-матерiальнi бази по данiй темi.

У першому роздiлi курсовоi роботи був виконаний аналiз початкових умов:

- аналiз учбового плану;

- аналiз учбовоi дисциплiни i ii ролi в пiдготовцi молодшого фахiвця;

- складання фрагмента поурочно-тематичного плану.

На основi аналiзу поурочно-тематичного плану для подальшоi розробки обираiмо тему: ВлЛокальна мережаВ».

2. Органiзацiя i методика проведення уроку обраноi теми

План тАУ конспект уроку.

Спецiальнiсть: Оператор комптАЩютерного набору.

Дисциплiна: Виробниче навчання.

Тема уроку: Локальна мережа.

Цiлi:

- дидактичнi

Ø навчитися налаштовувати комптАЩютер до роботи у мережi;

Ø взнати способи зтАЩiднання комптАЩютерiв;

Ø навчитися зтАЩiднувати комптАЩютери у мережу за допомогою свiтча;

- виховнi

Ø виховання самостiйностi;

Ø розвиток дисциплiнованостi;

Ø розвиток професiйно важливих якостей;

Ø розвиток памтАЩятi, мислення, активностi, посидючостi;

- розвиваючi

Ø розвинути та сформувати мислення, пам'ять, увагу, зосередженiсть, посидючiсть, спостережливiсть, умiння слухати;

Ø розвинути професiйнi та пiзнавальнi iнтереси.

Тип уроку: урок повiдомлення нових знань.

Метод навчання: розповiдь, розтАЩяснення.

Матерiально технiчна база:

1. КомптАЩютер, мультимедiйний проектор, свiтч(хаб).

2. Методичнi вказiвки до виконання робiт, мультимедiйна презентацiя на тему ВлКомптАЩютернi мережiВ» (Додаток 3).

Лiтература:

1. Р. А. Cтiфанов, П. А. Шилькин Робота з КомптАЩютером. Навчальний посiбник. тАУ Спб.: Пiтер, 2005. 256с.

2. С. Шишкiн Ефективна робота в мережi. тАУ М.: ТОВ ВКФ ВлБАОВ», 2008. тАУ 330с.

3. Гробов В. П. Мережi для чайникiв. тАУ М.: Еком, 2005. тАУ 384с.

План

1. Основнi вiдомостi про комптАЩютернi мережi.

2. Прилади для поiднання комптАЩютерiв у мережу.

3. Основнi правила поiднання комптАЩютерiв.

Структура уроку.

1. Органiзацiйний момент:7 хвилин.

1. Привiтання.

2. Перевiрка складу групи (перекличка).

3. Перевiрка пiдготовки учнiв до заняття (перевiрка наявностi конспекту).

2. Актуалiзацiя знань: вiдповiдi на питання.3 хвил.

Питання для контролю знань:

1. Що таке комптАЩютерна мережа i яке ii призначення?

2. Якi типи комптАЩютерних мереж iснують?

3. Для чого використовують комптАЩютернi мережi?

4. З яких елементiв складаiться локальна мережа мiж комптАЩютерами у аудиторii?

5. Яке меню треба використовувати для налаштування комптАЩютера у мережi?

6. Що таке хаб? Для чого його використовують?

7. Що таке мережна маршрутизатор? Для чого його використовують?

8. Як правильно зтАЩiднувати комптАЩютери мiж собою?

3. Мотивацiя: тема цього заняття вам необхiдна для того, щоб технологiю створення локальноi мережi, актуалiзувати i засвоiти, а також для подальшого вивчення таких тем: створення серверу, пiдключення локальноi до мережi РЖнтернет. 3 хвил.

4. Повiдомлення нових знань, демонстрацiя мультимедiйноi презентацii: 30 хвил.

1. Основнi вiдомостi про комптАЩютернi мережi

Комп'ютерна мережа (обчислювальна мережа, мережа передачi даних) ) - система зв'язку двох або бiльше комп'ютерiв i комп'ютерного устаткування (сервери, принтери, факси, маршрутизатори i iнше устаткування). Для передачi iнформацii можуть бути використанi рiзноманiтнi фiзичнi явища, як правило тАФ рiзнi види електричних сигналiв або електромагнiтного вилучення.

Лока́льна обчислювана мережа (ЛОМ, LAN) тАФ комп'ютерна мережа, що покриваi зазвичай вiдносно невелику територiю або невелику групу будiвель (дом, офiс, фiрму, iнститут). Також iснують локальнi мережi, вузли яких рознесенi географiчно на вiдстань бiльше 12500 км. (космiчнi станцii i орбiтальнi центри). Не дивлячись на таку вiдстань, подiбнi мережi вiдносять до локальних.

Найчастiше локальнi мережi побудованi на технологiях Ethernet або Wifi. Слiд зазначити, що ранiше використовувалися протоколи Frame Relay , Tokenring, якi на сьогоднiшнiй день зустрiчаються все рiдше, iх можна побачити лише в спецiалiзованих лабораторiях, учбових закладах i службах.

У локальних мережах заснованих на протоколi IP можуть використовуватися спецiальнi адреси, призначенi IANA (стандарти RFC1918 и RFC1597):

В· 10.0.0.0тАФ10.255.255.255;

В· 172.16.0.0тАФ172.31.255.255;

В· 192.168.0.0тАФ192.168.255.255.

Такi адреси називають локальними або сiрими, цi адреси не маршрутизуються в РЖнтернет. Необхiднiсть використовувати такi адреси виникла через те, що коли розроблявся протокол IP не передбачалося настiльки широкого його поширення, i поступово адрес стало не хапати. Як варiант був придуманий протокол IPv6. Проте, вiн доки не став популярним i стали використовувати локальнi адреси. У рiзних LAN адреси, що не перетинаються, можуть повторюватися, i це не i проблемою, оскiльки доступ в iншi мережi вiдбуваiться iз застосуванням технологiй, що пiдмiняють або приховують адресу внутрiшнього вузла мережi за ii межами, - NAT або proxy дають можливiсть пiдключити ЛВС до Глобальноi мережi (WAN). Для забезпечення зв'язку локальних мереж з глобальними застосовуються маршрутизатори (в ролi шлюзiв i файрволiв).

Конфлiкт адрес тАФ це поширена ситуацiя в локальнiй мережi, при якiй в однiй IP пiдмережi виявляються два або бiльш за комп'ютери з однаковими адресами IP. Для запобiгання таким ситуацiям, а також для полегшення роботи мережевих адмiнiстраторiв застосовуiться протокол DHCP за допомогою якого можна автоматично призначати адреси комп'ютерам.

2. Прилади для поiднання комптАЩютерiв у мережу

Комп'ютери можуть з'iднуватися мiж собою, використовуючи рiзнi середовища доступу: мiднi провiдники (вита пара), оптичнi провiдники та через радiоканал (бездротовi технологii). Дротянi зв'язки встановлюються через Ethernet, бездротовi тАФ через wi-fi, bluetooth, GPRS i iнших засобiв.

Нижче описанi елементи, використовуванi для створення мереж Ethernet.

Кабель Ethernet. Аби пiдключити пристрiй до мережi Ethernet, необхiдна стандартна вита пара Rj-45, iнколи звана сполучним кабелем. На малюнках показаний роз'iм Ethernet Rj-45 в двох проекцiях, а також порт Ethernet комп'ютера iз значком Ethernet над ним.

Концентратор Ethernet. Цей прилад маi декiлька портiв Ethernet. Аби створити мережу, потрiбно за допомогою кабелю Ethernet пiдключити кожен пристрiй до концентратору.

В· Кабель з перехресними проводниками. Це особливий вигляд кабелю Ethernet, який використовуiться для прямого з'iднання двох пристроiв без концентратора.

В· Маршрутизатор. Цей пристрiй направляi трафiк в мережi користувача. На вигляд маршрутизатор часто нагадуi концентратор, показаний на малюнку вище. Цей пристрiй особливий корисно в домашнiх мережах, оскiльки дозволяi двом або декiльком комп'ютерам використовувати загальне пiдключення до РЖнтернету.

3. Основнi правила поiднання комптАЩютерiв

Встав Т-коннектор в мережеву плату i надiнь з одного боку кабель. Якщо пiдключатиметься ще один комп'ютер, то його кабель ти вставиш з iншого боку. Якщо вже когось пiдключати, то дiрку треба замкнути термiнатором (проста заглушка). Запам'ятай, жодних порожнiх дiрок в BNC-коннекторе не повинно бути, iнакше мережа не працюватиме.

Один з термiнаторов в твоiй мережi маi бути заземлений. Запам'ятай, "лише один" i "повинен". Для цього i спецiальнi термiнатори з ланцюжком. До цього ланцюжка ти i приробиш заземлення. Якщо ти цього не зробиш, то при працюючiй мережi не можна буде стосуватися BNC-коннектора, iнакше тебе вдарить струмом. Електричним розрядом вiд незаземленоi мережi убити не можна, тому що вiн дуже маленький. Але заземлити все ж бажано.

Обтиск витоi пари

Якщо ти вирiшив працювати з нею, то ця частина для тебе буде простiше у фiзичному сенсi. RJ 45. Спершу простий зчищаiш верхнiй шар iзоляцii. А далi закладаiш його в роз'iм i обжимаiш. Для обтиску i спецiнструмент, який також можна купити. Такi роз'iми потрiбно вiшати з обох бокiв кабелю. Один вставляiш в комптАЩютер, а iнший в хаб.

Якщо ти хочеш з'iднати мiж собою лише два комп'ютери, то можна обiйтися без використання хаба. В цьому випадку при обтиску тобi доведеться помiняти мiсцями жили 1-2 i 3-6. Тепер такий кабель личить для з'iднання комптАЩютер - комптАЩютер без посадки в хаб.

Налаштування протоколiв

Я думаю, що з драйверами проблем не буде, тому вiдразу переходимо до налаштування протоколiв. Для цього увiйди до "Панелi управлiння" i клацни мишкою в "Мережу".

За умовчанням у тебе встановленi ось такi компоненти:

* Клiiнт для мереж M$

* Драйвер мережевоi карти

* Протокол Tcp/ip

Спершу змiнимо спосiб входу в систему. Для цього вибери у випадному списку "Звичайний вхiд в Windows". Це потрiбно, аби M$ не дiставав введенням пароля при завантаженнi.

Давай набудуiмо Tcp/ip для швидшоi роботи. Увiйди до його властивостей i на закладцi "IP-адрес" вибери "Вказати IP-адрес явним чином". Якщо варто "Отримати IP-адрес автоматично", то при завантаженнi комп'ютера вiкна обнюхуватимуть мережу у пошуках вiльноi адреси. У цьому нiчого страшного не немаi, але завантаження йтиме в два рази довше. Тому ми задамо адресу уручну.

У полi IP-адрес потрiбно ввести будь-яка адреса у форматi Ххх.Ххх.Ххх.Ххх. Бажано, аби вiн виглядав як 192.168.ххх.ххх. Якщо ти пiдключений або збираiшся пiдключитися до iнету, то твоя IP-адрес маi бути унiкальною i не конфлiктувати з адресами що вже iснують в мережi. Для цього видiлений простiр, починаючи з 192.168. Такi адреси не маршрутизуiмi i не конфлiктуватимуть з iNet-ом. Хоча в кватирках вирiшена проблема конфлiктiв, але все таки бажано дотримуватися цього правила. Отже, ти можеш призначити комп'ютерам адреси приблизно такi: 192.168.1.1, 192.168.1.2, 192.168.1.3 i так далi

Маску пiдмережi можна виставити в 255.255.255.0. Що вона означаi? Вона показуi, скiльки бiтiв в адресi вiдноситься до адреси мережi, а, скiльки до адреси комп'ютера в цiй мережi. У моiму випадку до адреси мережi вiдносяться першi три байти, тобто 192.168.1, а до адреси комп'ютера вiдноситься остання цифра. З такою маскою зможе працювати мережа з 255 комп'ютерiв.

Пiсля всiх цих налаштувань можна смiливо жати "ОК" i перезавантажувати тачку.

Тепер я розповiм про налаштування IPX. Цей протокол може знадобитися для старих iгор. За умовчанням вiн не встановлений, тому потрiбно натиснути "Додати" i знайти в роздiлi "Microsoft" рядок "Ipx/spx - сумiсний протокол". У його властивостях, на закладцi "Додатково", потрiбно виставити:

Макс. число каналiв = число комп'ютерiв в мережi + 1

Макс. число пiдключень = число комп'ютерiв в мережi + 1

Маршрутизацiя джерела = Кеш на 16 записiв

Мережева адреса = Будь-яке унiкальне для мережi число без рисок, крапок i будь-яких iнших карлючок.

Бiльше нiчого мiняти не треба. Просто тисни "ОК" i знову перенавантажуй комп'ютер.

Мережа готова. Головне ii достоiнство - всi комп'ютери можуть подорожувати по мережi через одне з'iднання. Для цього на комп, який пiдключений до РЖнтернету, потрiбно поставити proxy сервер. У цьому нiчого страшного не немаi. Збирай валiзи i вали сюди: http://" onclick="return false">

Видача домашнього завдання: розiбратися з основними принципами роботи локальноi мережi. 2 хвил.

3. Наочнi засоби у викладаннi та методика iх використання

Використання наочних засобiв, для створення у школярiв образних вистав, але i для формування понять, для розумiння вiдвернутих зв'язкiв i залежностей - одне з найважливiших положень дидактики, заснованоi на методологii дiалектичного матерiалiзму. Вiдчуття i поняття - рiзнi рiвнi iдиного процесу пiзнання.

Ще Я. А. Коменський висунув "золоте правило": "все, що. можна, надавати для сприйняття вiдчуттям..". Вимога, аби знання черпалися учнями, перш за все з власних спостережень, зiграло велику роль у вченнi. Проте обмеженiсть сенсуалiстiчеськой фiлософii, на яку спирався Коменський, не дозволила йому розкрити принцип наочностi вчення з необхiдною повнотою i рiзностороннiстю.

Принцип наочностi був значно збагачений в працях Р. Песталоцци. Вiн вважав, що органи чуття самi по собi доставляють нам безладнi вiдомостi про навколишнiй свiт. Вчення повинне знищити безладнiсть в спостереженнях, розмежувати предмети, а однорiднi i близькi знову з'iднати, тобто сформувати в учнiв поняття.

У педагогiчнiй системi К. Д. Ушинського використання наочнiсть у вченнi органiчно пов'язано з викладанням рiдноi мови. Ушинський вважав, що кращим засобом добитися самостiйностi дiтей в процесi розвитку дару слова, служить наочнiсть. Необхiдно, аби предмет безпосередньо сприймався дитям i аби пiд керiвництвом вчителя "..ощущенiя дитяти перетворювалися на поняття, з понять складалася думка, i думка вдягалася в слово".

У сучаснiй дидактицi поняття наочностi вiдноситься до рiзних видiв сприйняття (зрiтельним, слуховим, дотиковим i iн.). Жоден з видiв наочних посiбникiв не володii абсолютними перевагами перед iншим. При вивченнi природи, наприклад, найбiльше значення мають натуральнi об'iкти i зображення, близькi до натури, а на уроках граматики - умовнi зображення стосункiв мiж словами за допомогою стрiлок, дуг, за допомогою видiлення частин слова рiзними кольорами. Незрiдка виникаi необхiднiсть використовувати рiзнi види наочних засобiв при ознайомленнi з одними i тими ж питаннями. Наприклад, в курсi iсторii доцiльно розглядати предмети, що збереглися вiд епохи, що вивчалася, макети i картини, що змальовують вiдповiднi явища, iсторичнi карти, дивитися кiнофiльми i так далi

Дуже поважно використовувати наочнi засоби цiлеспрямовано, не захаращувати уроки великою кiлькiстю наочних посiбникiв, бо це заважаi таким, що вчиться зосередитися i обдумати найбiльш iстотнi питання. Таке вживання наочностi у вченнi не приносить користi, а швидше шкодить i засвоiнню знань, i розвитку школярiв.

Коли в учнiв i необхiднi образнi вистави, слiд використовувати iх для формування понять, для розвитку вiдвернутого мислення учнiв. Це правило вiдноситься не лише до середнiх i старших, але i до початкових класiв. Спираючись на сприйняття молодшими школярами безлiчi i стосункiв мiж ними, треба вже в 1-м класi поступово переходити до узагальнення наочних стосункiв, добиваючись iх розумiння у вiдвернутому планi. Так, виконавши множення i дiлення на квадратиках або кружечках в межах двох десяткiв, слiд перейти до з'ясування зв'язку мiж множенням i дiленням, взаiмно зворотних стосункiв мiж цими арифметичними дiями.

При iншiй формi поiднання, що рiзко вiдрiзняiться вiд тiльки що описаною, вiдомостi про предмети i процеси учнi отримують iз словесних повiдомлень вчителя, а наочнi засоби служать для пiдтвердження або конкретизацii словесних повiдомлень. В цьому випадку, на уроцi, присвяченому тiй же темi (сiрчана кислота), вчитель сам розповiдаi про ii фiзичнi властивостi i показуi цi властивостi.

Перша iз згаданих форм поiднання i ефективнiшою не лише для засвоiння знань, але i для розвитку спостережливостi школярiв. Перевага першоi форми позначаiться особливо рiзко тодi, коли маi бути здiйснений тонкий аналiз об'iкту, наприклад, при вивченнi внутрiшньоi будови аркуша. Оскiльки вживання iншоi форми поiднання вимагаi менше часу, можна удаватися до неi, коли виробляiться порiвняно "грубий" аналiз об'iктiв.

Знання вчителем форм поiднання слова i засобiв наочностi, iх варiантiв i порiвняльноi ефективностi даi можливiсть творчо застосовувати наочнi засоби згiдно поставленому дидактичному завданню, особливостям учбового матерiалу i iншим конкретним умовам.

Наочнi навчальнi посiбники - площиннi i об'iмнi зображення предметiв i явищ, створюванi для цiлей вчення, виробничi i природнi об'iкти в iх природному або препарованому виглядi. Вживання Наочних навчальних посiбникiв сприяi формуванню в матерiалiстичних вистав, учнiв, i понять, виробленню у них умiнь i навикiв. Наочнi навчальнi посiбники використовуються в школi на рiзних етапах учбового процесу: при поясненнi вчителем нового матерiалу, при закрiпленнi що його вчаться, пiд час по

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi