Розробка системи управлiння якiстю виробництва свiтлотехнiчноi продукцii

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

НАЦРЖОНАЛЬНИЙ ТЕХНРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

ХАРКРЖВСЬКИЙ ПОЛРЖТЕХНРЖЧНИЙ РЖНСТИТУТ

Факультет АП

Кафедра: РЖнформацiйно-вимiрювальнi технологii i системи

Спецiальнiсть: Метрологiя та вимiрювальна технiка

До захисту допускаю

Завiдувач кафедри

(iнiцiали та прiзвище)

(пiдпис, дата)

ДИПЛОМНА РОБОТА

освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня бакалавр

Тема роботи

Розробка системи управлiння якiстю виробництва свiтлотехнiчноi продукцii

Затверджена наказом по НТУ "ХПРЖ"

вiд "05" 03 2008р.

Шифр роботи

(група, номер теми за наказом)

Виконавець

Керiвник

Харкiв 2008


ВСТУП

Вкрай необхiдне для нацiональноi економiки збiльшення обсягiв впровадження сучасних систем управлiння якiстю на промислових пiдприiмствах, як i гармонiзацiя метрологiчноi iнфраструктури Украiни та системи акредитацii у вiдповiдностi до мiжнародного досвiду, може бути досягнуто лише за наявностi висококвалiфiкованих спецiалiстiв, проведення ТСрунтовних наукових дослiджень, розробки сучасноi навчально-методичноi бази, доступноi для широкого кола фахiвцiв.

Впровадження сучасних систем управлiння якiстю (СУЯ) на пiдприiмствах розвинених краiн свiту проводилося, в першу чергу, з метою пiдвищення конкурентоспроможностi i ефективностi роботи, представлення до замовникiв та суспiльства бiльш дiiвих доказiв гарантii якостi випробувань i стабiльностi цього рiвня якостi завдяки використанню сучасних методiв менеджменту якостi.

Процес впровадження СУЯ на пiдприiмствах Украiни тiльки розпочинаiться. Наукова та навчально-методична лiтература тiльки формуiться. Серцевину нормативноi бази у сферi управлiння якiстю i забезпечення якостi становлять стандарти серii ISO 9000 та ISO 19011. Вiдсутнiсть досвiду з розробки та впровадження систем управлiння якiстю у вiтчизняних лабораторiях за РЖSО серii 9000 на сьогоднi може призвести до значних труднощiв при акредитацii лабораторiй за вимогами мiжнародних стандартiв в Украiнi.

Забезпечення якостi продукцii на пiдприiмствах, що виробляють свiтлотехнiчну продукцiю, визначаiться цiлим рядом внутрiшнiх факторiв: технiчних, органiзацiйних, економiчних, соцiально-психологiчних. Важливе мiсце серед цих факторiв займають органiзацiйнi фактори, пов'язанi з удосконалюванням органiзацii виробництва й працi та iн. Саме iз цими факторами пов'язане використання ефективного пiдходу до рiшення проблем якостi на пiдприiмствi тАУ системного управлiння якiстю.

Система управлiння якiстю тАУ це особлива органiзацiя у виробничiй системi. Основним у цiй органiзацii i документованiсть всiх процесiв, що мають вiдношення до виробництва продукцii, починаючи iз закупiвлi матерiалiв i закiнчуючи доставкою споживачевi готовоi продукцii. У багатьох випадках це призводить до кардинальних змiн у технiцi, технологii й органiзацii виробництва на пiдприiмствi. Забезпечити якiсть на пiдприiмствi можливо тiльки тодi, коли всi процеси тАУ технiчний, технологiчний, органiзацiйний тАУ будуть взаiмозалежнi мiж собою через управлiння якiстю. Якiсть тАУ це система, i цiiю системою треба управляти.

У данiй дипломнiй роботi розробленi нормативно-правовi документи, розглядаються питання, що стосуються розробки нормативних документiв та системи управлiння якiстю пiдприiмства, що виробляi свiтлотехнiчну продукцiю пiдприiмства ВлЛюксВ». Також в дипломнiй роботi висвiтлюються вимоги до свiтлотехнiчноi продукцii та методи ii випробувань.


1 ОСНОВИ УПРАВЛРЖННЯ ЯКРЖСТЮ НАПРЖДПРИРДМСТВРЖ ЗГРЖДНО З ISO 9001

1.1 РЖсторiя виникнення систем управлiння якiстю

Контроль якостi виник одночасно з переходом людства вiд збирання до виробництва продукцii (тисячi рокiв до н.е.). На той час якiсть контролював виробник. Промислова революцiя викликала необхiднiсть розподiлити функцii виробництва та контролю якостi. Так функцiя контролю якостi перейшла вiд виробника до керiвника виробничим процесом, це збереглося i до сьогоднi.

Ключовим словом стало "запобiгання" дефектам замiсть iх "виявлення". Замовники поступово, починаючи з найбiльш вiдповiдальних галузей промисловостi - аерокосмiчноi, оборонноi, автомобiльноi та iн. - перейшли до вимог щодо впровадження стандартiв "систем забезпечення якостi", одночасно вимагаючи дотримання дiючих стандартiв на продукцiю.

Якiсть можна визначити як :

- задоволення сьогоденних потреб споживача;

- ступiнь передбачення майбутнiх потреб споживача;

- дотримання регламентованих технiчних умов споживача;

- ступiнь вiдповiдностi (чи досягнення) мети.

Забезпечення якостi - це така система роботи в органiзацii, яка гарантуi:

- ефективне управлiння роботою;

- виявлення, вилучення та запобiгання можливих невiдповiдностей на всiх етапах виробництва.

Основна фiлософiя забезпечення якостi - направлення всiх наявних ресурсiв на "запобiгання" невiдповiдностей, на "передбачення" та "попередження" виникнення проблем, ще до iх появи [1].

Цей пiдхiд принципово вiдрiзняiться вiд традицiйного управлiння якiстю, коли проводиться контроль кiнцевоi продукцii чи послуги на наявнiсть невiдповiдностей. Забезпечення якостi означаi:

- офiцiйну задокументовану систему управлiння якiстю;

- попереднi запобiгання, ще до моменту виникнення невiдповiдностей;

- планове, а не реагуюче керiвництво;

- забезпечення максимальноi впевненостi у споживачiв;

- економiчно ефективну органiзацiю та експлуатацiю;

- досягнення необхiдного рiвня якостi щоразу з першого разу.

Основнi вимоги до забезпечення якостi:

- прийняття необхiдних зобов'язань перед замовниками (споживачами) та власним персоналом;

- встановлення ясних та досяжних цiлей;

- наявнiсть задокументованоi системи управлiння якiстю та задокументованих розроблених процедур та методик реалiзацii;

- наявнiсть систематичного ефективного аналiзу.

Основнi переваги, якi досягаються при органiзацii системи забезпечення якостi, наступнi:

- бiльша довiра замовника до якостi послуг;

- бiльш стабiльна постiйна якiсть послуг;

- економiчна ефективнiсть виробництва (економiя витрат часу, зменшення кiлькостi забракованоi продукцii чи вiдповiдних послуг);

- зменшення витрат на рекламацii споживача, сервiсне обслуговування, дотримання термiнiв поставок та iн.;

- значне полiпшення психологiчного клiмату в колективi, професiйноi впевненостi працюючих за рахунок вiдсутностi невизначеностей у вiдповiдальностi за якiсть в технологii, процесах, методиках i т.д.;

- оптимальне використання ресурсiв.

Багатьом вiдомi загальновизнанi основнi проблеми, що стосуються якостi:

- Ванезадоволення очiкуваних вимог споживача;

- Вапорушення термiнiв поставки;

- Ваневпевненiсть в стабiльностi якостi продукцii на протязi вiдносно довгого перiоду поставок;

- Вавiдсутнiсть вiдповiдальних на виробництвi;

- Ванеможливiсть правильного виконання поставлених завдань у зв'язку з людськими факторами.

Система управлiння якостi базуiться на засобах реалiзацii управлiння видами дiяльностi, якi впливають на досягнення якостi i, таким чином, на задоволеннi потреб споживачiв та на встановленiй методологii керiвництва всiма факторами, що зможуть впливати на якiсть [2].

Ця система повинна включати:

- Вавстановлення цiлей;

- Вачiтку органiзацiйну структуру;

- Вачiткий розподiл i затвердження обов'язкiв;

- Варозробленi та затвердженi процедури (методики) i процеси на всi можливi види дiяльностi, що реалiзуються у виробництвi товару чи послуги;

- Вавстановленi вимоги до квалiфiкацii та перiодичноi пiдготовки персоналу;

- Варозробленi i затвердженi стандарти, технiчнi умови, конструкцii i т.д.

Ефективнiсть управлiння якiстю значною мiрою залежить вiд вiдношень культурного характеру на робочих мiсцях. Дуже важливо, щоб всi працiвники сприймали першочергову потребу досягнення якостi.

Серед загальних методiв забезпечення якостi, як правило, визначають наступнi:

- Вамаркетинг;

- Вабенчмаркинг;

- Вааналiз проекту;

- Ваоцiнка постачальникiв;

- Вапланування випробувань;

- Ваметоди контролю та випробувань;

- Вауправлiння контрольно-випробувальним обладнанням;

- Вааудити продукту;

- Вааудити процесiв;

- Вааудити системи [1].

Доказом для споживача наявностi ефективноi системи якостi i ii сертифiкацiя з боку незалежноi уповноваженоi органiзацii (третьоi сторони).

Стандарти ISO серii 9000, про якi 90% споживачiв знають i чують щоденно, рекомендують пiдприiмствам "стандартнi" вимоги, розрахованi на те, щоб надати замовникам вiдповiдну рiвню розвитку суспiльства довiру до якостi органiзацii роботи в цих пiдприiмствах, включаючи якiсть органiзацii виробничого процесу. Цi "стандартнi" мiжнародно визнанi вимоги постiйно корегуються (див. для порiвняння ISO 9001 чи 9002 на системи якостi [3, 4] та нову версiю стандарту IS0 9001 [5] на системи управлiння якiстю) у вiдповiдностi з досягнутим рiвнем розвитку суспiльства.

Пiдприiмство, що отримало сертифiкат на систему управлiння якiстю, наприклад, за РЖSО 9001:2000 отримало, таким чином, визнання третьоi сторони в тому, що його органiзацiя управлiння вiдповiдаi мiжнародне визначеним вимогам, встановленим в 2000 роцi.

Модель системи управлiння якiстю у вiдповiдностi зi стандартом ISO 9001:2000 наведена на рис. 1.1[6].

Поняття "якостi" та "забезпечення якостi" не повиннi змiшуватись з поняттям "контроль якостi", що визначаiться як дiяльнiсть, що полягаi в вимiрюваннях, оглядi, випробуваннях чи спiвставленнi з деяким еталоном однiii чи декiлькох характеристик одиницi та в порiвняннi результатiв з вимогами, зазначеними по кожнiй з характеристик для визначення досягнення вiдповiдностi заданих характеристик прийнятим вимогам. Так контроль якостi - це технiчна процедура, мета якоi - перевiрка (кiнцева на даному етапi) вiдповiдностi технiчним умовам. В той час як забезпечення якостi полягаi в попереднiй органiзацii з метою надання, за необхiднiстю, доказiв i доведень в майбутньому.

Впровадження системи управлiння якiстю, введення ефективних корегуючих та запобiжних дiй, монiторинг параметрiв якостi - економiчно бiльш ефективнi, нiж проведення вихiдного контролю невiдповiдностей, лiквiдацiя наслiдкiв невiдповiдностей для замовникiв та суспiльства взагалi, органiзацiя системи витрат на соцiальнi негаразди в колективi лабораторii, що виникають завдяки нерегламентованiй роботi, лiквiдацiя невiдповiдальностi перед внутрiшнiми замовниками за результати роботи .

Якщо керiвництво пiдприiмства дiйсно бажаi задовольняти вимоги свого замовника, то треба, щоб мiж ними встановилися вiдносини справжньоi довiри. Цього можливо досягти лише завдяки впровадженню системи управлiння якiстю, яка б забезпечила сталу якiсть послуг, що пропонуються [1].

1.2. Загальнi вимоги до розробки й впровадження системи управляння якiстю

Органiзацiя повинна встановити, документально оформити, впровадити, пiдтримувати в робочому станi й безупинно полiпшувати систему управляння якiстю вiдповiдно до вимог Мiжнародного Стандарту ISO 9001.

Для впровадження системи управляння якiстю органiзацiя повинна:

а) визначити процеси, необхiднi для системи управляння якiстю, а саме тi процеси, якi впливають на якiсть i на якi необхiдно поширити дiю системи якостi;

б) встановити послiдовнiсть i взаiмодiю цих процесiв;

в) встановити критерii й методи, необхiднi для забезпечення ефективного здiйснення цих процесiв i управлiння ними (розробити органiзацiйну структуру положення про структурнi пiдроздiли, видати необхiднi накази, розпорядження про розподiл повноважень i вiдповiдальностi);

г) забезпечити одержання iнформацii, необхiдноi для здiйснення й монiторингу цих процесiв;

д) вимiрювати, вiдслiдковувати й аналiзувати цi процеси, i здiйснювати дii, необхiднi для досягнення запланованих результатiв i безперервного полiпшення.

Органiзацiя повинна управляти цими процесами вiдповiдно до вимог Мiжнародного Стандарту.

Документацiя системи управляння якiстю повинна включати:

а) документально оформленi процедури, вiдповiдно з Мiжнародним Стандартом;

б) документи, необхiднi органiзацii для забезпечення ефективного здiйснення своiх процесiв i управляння ними.

Обсяг документацii системи управляння якiстю повинен залежати вiд:

а) розмiру й типу органiзацii;

б) складностi й взаiмодii мiж процесами;

в) компетентностi персоналу [6].


1.3 Зобов'язання керiвництва

Вище керiвництво повинне надати докази прийнятих зобов'язань вiдносно розробки й удосконалювання системи управляння якiстю шляхом:

а) повiдомлення органiзацii про важливiсть виконання вимог споживача, так само як i законодавчих i правових вимог;

б) визначення полiтики та цiлей в областi якостi;

в) проведення аналiзу з боку керiвництва;

г) забезпечення необхiдними ресурсами.

Вище керiвництво повинне забезпечити впевненiсть у тiм, що полiтика в областi якостi:

а) вiдповiдаi цiлям органiзацii;

б) включаi зобов'язання вiдносно виконання вимог i безперервного вдосконалювання;

в) забезпечуi основу для визначення й аналiзу цiлей в областi якостi;

г) доведена до вiдомостi й зрозумiла на вiдповiдних рiвнях органiзацii;

д) переглядаiться для забезпечення постiйноi вiдповiдностi.

Органiзацiя повинна визначити, якi вимiри повиннi проводитися, i яке встаткування для вимiрiв i монiторингу необхiдне, щоб забезпечити вiдповiднiсть продукту встановленим вимогам [1].

Устаткування для вимiрiв i монiторингу повинне:

а) бути калiброване (повiрено) i вiдрегульовано перiодично або перед використанням на вiдповiднiсть зразковим приладам й еталонам, якi повiряются по мiжнародним або нацiональним стандартам; при вiдсутностi таких стандартiв основа, що була використана для калiбрування, повинна бути документально оформлена;

б) бути гарантоване вiд регулювання, що порушило б калiбрування;

в) бути захищене вiд ушкодження й поломки при обiгу, обслуговуваннi й зберiганнi;

г) мати зареiстрованi результати калiбрування (перевiрки);

д) бути забезпечено можливiстю оцiнювати вiрогiднiсть попереднiх результатiв, якщо згодом виявлене порушення калiбрування, з обов'язковим виконанням коригувальних дiй.

1.4 Проектування й розробка продукту

Органiзацiя повинна планувати й управляти проектуванням i розробкою продукту. Планування проектування й розробки повинне визначити:

а) етапи процесiв проектування й розробки;

б) дiяльнiсть по аналiзу, перевiрцi й твердженню стосовно до кожного етапу проектування й розробки;

в) вiдповiдальнiсть i повноваження для здiйснення проектування й розробки. Взаiмодiя мiж рiзними групами, що беруть участь у проектуваннi й розробцi, повиннi координуватися, щоб гарантувати ефективний зв'язок i вiдповiдальнiсть при розподiлi обов'язкiв. Планованi вихiднi данi повиннi обновлятися в мiру виконання робiт iз проектування й розробки.

1.4.1 Вхiднi данi проектування й розробки продукту

Вхiднi данi, що стосуються вимог до продукту, повиннi бути визначенi й документованi. Вони повиннi включати:

а) функцiональнi й експлуатацiйнi вимоги;

б) застосовнi законодавчi й правовi вимоги:

в) застосовну iнформацiю, отриману при здiйсненнi подiбних попереднiх проектiв;

г) будь-якi iншi вимоги, iстотнi для проектування й розробки. Цi вхiднi данi повиннi бути проаналiзованi на адекватнiсть.


1.4.2 Вихiднi данi проектування й розробки продукту

Вихiднi данi процесу проектування й розробки продукту повиннi бути зареiстрованi способом, що дозволяi проводити перевiрку на вiдповiднiсть вхiдним даним розробки й проектування. Вони повиннi:

а) вiдповiдати вхiдним даним проектування й розробки;

б) забезпечити вiдповiдну iнформацiю для наступного виробництва й обслуговування;

в) мiстити або посилатися на критерii приймання продукту;

г) визначати характеристики продукту, якi i iстотними для його безпечного й належного використання.

Документи за вихiдним даними проектування й розробки продукту повиннi бути схваленi перед iхнiм випуском.

1.4.3 Аналiз, перевiрка, затвердження проекту й розробки продукту

На вiдповiдних етапах повиннi проводитися систематичнi аналiзи проектування й розробки для того, щоб:

а) оцiнити здатнiсть виконати вимоги;

б) iдентифiкувати проблеми, i запропонувати наступнi дii.

У такому аналiзi повиннi брати участь представники, чия дiяльнiсть маi вiдношення до аналiзованих етапiв, проектування й розробки. Результати аналiзу й наступних дiй повиннi бути зареiстрованi.

Затвердження проекту й розробки повинне бути виконане, щоб пiдтвердити, що кiнцевий продукт здатний задовольнити вимогам використання, по призначенню. Як правило, твердження повинне бути закiнчене до поставки або застосування продукту. Результати твердження й наступних додаткових дiй повиннi бути зареiстрованi [6].


1.5 Аналiз системи управляння якiстю з боку керiвництва

Вище керiвництво повинне аналiзувати систему управляння якiстю iз встановленою перiодичнiстю, щоб забезпечити ii постiйну вiдповiднiсть, адекватнiсть й ефективнiсть.

При аналiзi варто оцiнювати необхiднiсть змiн системи управляння якiстю органiзацii, включаючи полiтику в областi якостi та мету в областi якостi [1].

Вхiднi данi для аналiзу з боку керiвництва повиннi мiстити iнформацiю про поточне функцiонування й можливостi вдосконалювання, i вiдноситися до наступного:

а) результати аудитiв;

б) зворотний зв'язок зi споживачем;

в) ефективнiсть процесiв i вiдповiднiсть продукту;

г) статус попереджуючих i коригувальних дiй;

д) дii, що пiшли за попереднiми аналiзами з боку керiвництва;

е) змiни, якi можуть вплинути на систему управляння якiстю.

Вихiднi данi аналiзу з боку керiвництва повиннi включати дii, пов'язанi з:

а) удосконалюванням системи управляння якiстю i ii процесами;

б) удосконалюванням продукту у зв'язку з вимогами споживача;

в) забезпеченням потреб у ресурсах. Результати аналiзу з боку керiвництва повиннi документуватися.

1.6 Вимiри, аналiз й удосконалювання

1.6.1 Вимiри й монiторинг виробничих процесiв та продукту

Органiзацiя повинна визначати, планувати й впроваджувати дii по вимiрах i монiторингу, необхiднi для забезпечення вiдповiдностi й удосконалювання. Це повинне включати визначення потреби у вiдповiдних методологiях, включаючи статистичнi методи, i iхнi використання.

Органiзацiя повинна здiйснювати монiторинг iнформацii щодо ступеня задоволеностi й незадоволеностi споживача як одного з показникiв функцiонування системи управляння якiстю. Повиннi бути визначенi методики для одержання й використання цiii iнформацii.

Органiзацiя повинна проводити перiодичнi внутрiшнi аудити, щоб визначити, наскiльки система управляння якiстю:

а) вiдповiдаi вимогам Мiжнародного Стандарту;

б) ефективно впроваджена й пiдтримуiться.

Органiзацiя повинна планувати програму аудитiв, з огляду на статус i важливiсть дiяльностi та дiлянки, якi перевiряi, також як результати попереднiх аудитiв. Обсяг, перiодичнiсть, i методики аудитiв повиннi бути визначенi. Аудити повиннi проводитися персоналом, що не бере участi у виконаннi перевiрки дiяльностi. Документована процедура повинна включати вiдповiдальнiсть i вимоги по проведенню аудитiв, забезпечувати iхню незалежнiсть, реiстрацiю результатiв i звiтнiсть перед керiвництвом. Керiвництво повинне вживати своiчаснi коригувальнi дii по недолiках, виявлених при аудитi. Наступнi дii повиннi включати перевiрку впровадження коригувальноi дii, i складання звiту про результати перевiрки.

Органiзацiя повинна застосувати вiдповiднi методи для вимiру й монiторингу процесiв реалiзацii продукту, необхiднi для виконання вимог споживача. Цi методи повиннi пiдтвердити постiйну здатнiсть кожного процесу вiдповiдати певному призначенню.

Органiзацiя повинна вимiрювати й вiдслiдковувати характеристики продукту, щоб упевнитися, що вимоги до продукту виконанi. Це повинне здiйснюватися на вiдповiдних етапах процесу реалiзацii продукту.

Доказ вiдповiдностi критерiям приймання повинне бути зареiстроване. У записах повинен бути зазначений уповноважений, вiдповiдальний за випуск продукту.

Випуск продукту й поставка послуги не повиннi вiдбуватися, поки всi зазначенi дii не будуть закiнченi iз задовiльним результатом, за винятком тих випадкiв, коли вiдступи схваленi споживачем.

Органiзацiя повинна збирати й аналiзувати вiдповiднi данi, щоб визначити придатнiсть та ефективнiсть системи управляння якiстю й iдентифiкувати вдосконалення, якi можуть бути зробленi. Це включаi данi, одержуванi на основi вимiрiв i монiторингу, а також з iнших вiдповiдних джерел.

1.6.2 Удосконалювання

Органiзацiя повинна планувати та керувати процесами, необхiдними для безперервного вдосконалювання системи управляння якiстю. Органiзацiя повинна сприяти безперервному вдосконалювання системи управляння якiстю, використовуючи полiтику та мету у галузi якостi, результати аудитiв, аналiз даних, коригувальнi й попереджуючi дii, а також аналiз iз боку керiвництва.

Органiзацiя повинна вживати коригувальнi дii, щоб усунути причини

невiдповiдностей i запобiгти iх повторенню. Коригувальнi дii повиннi вiдповiдати важливостi виниклих проблем.

Документована процедура коригувальних дiй повинна визначати вимоги для:

б) визначення причин невiдповiдностей;

в) оцiнки потреби в дiях, що гарантують, що невiдповiдностi не повторяться;

г) визначення й впровадження необхiдних коригувальних дiй;

д) реiстрацii результатiв початих дiй;

е) аналiзу початих коригувальних дiй.

Органiзацiя повинна визначити попереджуючi дii, щоб усунути причини потенцiйних невiдповiдностей i запобiгти iх виникненню. Початi попереджуючi дii повиннi вiдповiдати важливостi потенцiйних проблем.

Документована процедура попереджуючих дiй повинна визначити вимоги для:

а) визначення потенцiйних невiдповiдностей й iхнiх причин;

б) визначення й забезпечення впровадження необхiдних попереджуючих дiй;

в) реiстрацii результатiв початих дiй [6].


2. РОЗРОБКА ДОКУМЕНТОВАНОРЗ СИСТЕМИ УПРАВЛРЖННЯ ЯКРЖСТЮ ВИРОБНИЦТВА СВРЖТЛОТЕХНРЖЧНОРЗ ПРОДУКЦРЖРЗ

2.1 Етапи розробки та впровадження СУЯ

Особливостi впровадження системи управлiння якiстю та обтАЩiм робiт з ii сертифiкацii визначаються видом дiяльностi пiдприiмства (органiзацii). На рис. 2.1 наведенi основнi етапи впровадження та сертифiкацii системи управлiння якiстю. Впровадження системи управлiння якiстю на малих та середнiх пiдприiмствах найлегше здiйснити як конкретний проект з призначенням керiвника проекту, який повинен бути ключовою фiгурою у керiвництвi органiзацii та повинен назначатися на початку проекту.

РЖснуi багато публiкацiй методичного характеру щодо розроблення та впровадження систем управлiння якiстю, якi практично доступнi вiтчизняному користувачу: публiкацii ISO, закордоннi джерела, iхнi переклади, методичнi розробки органiзацii Держспоживстандарту, iнших установ та громадських органiзацiй Украiни; брошури серii ВлВсё о качестве. Зарубежный опытВ»; брошури серii ВлВсё о качестве. Отечественные разработкиВ»; документи, пiдготовленi Держстандартом Росii.

Рiшення щодо розпочинання робiт з розроблення i впровадження на пiдприiмствi (в органiзацii) системи управлiння якiстю вiдповiдно до вимог нацiонального стандарту ДСТУ ISO 9001-2001 (який iдентичний мiжнародному стандарту ISO 9001:2000) [3,5], маi бути рiшенням найвищого керiвництва пiдприiмства (органiзацii). Саме перший керiвник повинен поставити завдання для своiх пiдлеглих i колективу в цiлому щодо впровадження системи управлiння якiстю, визначити найвищий прiоритет цього завдання, постiйно контролювати його виконання, забезпечуючи всiма необхiдними ресурсами, у т.ч. кадрами, комптАЩютерною технiкою, оргтехнiкою, фiнансами.

Серед найбiльш поширених мотивiв впровадження можна вiдмiтити такi:

- задоволення умов лiцензування дiяльностi;

- задоволення вимог замовникiв щодо наявностi системи управлiння якiстю;

- бажання брати участь у тендерах i вигравати iх;

- максимальне використання можливих схем сертифiкацii продукцii;

- сподiвання на пiдвищення iмiджу пiдприiмства (попиту на продукцiю);

- потреба полiпшення роботи окремих пiдроздiлiв i функцiонування пiдприiмства в цiлому;

- острах виглядати несучасним керiвником.

Прийняте рiшення доцiльно оформити наказом по пiдприiмству, в якому слiд чiтко викласти мету впровадження системи управлiння якiстю, призначити представника керiвництва, вiдповiдального за створення, впровадження i функцiонування системи управлiння якiстю, затвердити персональний склад робочоi групи, яка безпосередньо здiйснюватиме роботу з розроблення i впровадження системи управлiння якiстю.

РЖнформацiя про прийняте рiшення маi бути доведена до всiх працiвникiв.

З цiiю метою копii наказу можна вивiсити на прохiднiй та/чи iнших мiсцях, або ознайомити з наказом працiвникiв пiдроздiлiв на нарадах, птАЩятихвилинках чи зборах.

Важливо ознайомлювати з цим рiшенням також i всiх працiвникiв, що приймаються на роботу протягом всього часу розроблення i впровадження системи управлiння якiстю [6].

З метою забезпечення випуску якiсноi продукцii згiдно вимогам споживачiв, а також пiдтвердження своii вiдповiдностi вимогам ДСТУ ISO 9001-2001 [5] керiвництву пiдприiмства ВлЛюксВ» необхiдно провести наступну полiтику в галузi системи управлiння якiстю:

Забезпечення ефективноi роботи пiдприiмства ВлЛюксВ», можливо, насамперед, за рахунок розробки й впровадження iнновацiйних конкурентноздатних технологiй, зростання технiко-економiчних показникiв виробництва, стабiльного випуску продукцii високоi якостi й надання високого рiвня сервiсу споживачевi.

Пiдприiмство ВлЛюксВ», яке бере на себе вiдповiдальнiсть за випуск якiсноi продукцii, ставить наступнi цiлi:

1) удосконалювання пiдприiмства з метою збереження конкурентноздатностi на ринку;

2) створення системи управлiння якiстю, що вiдповiдаi вимогам стандарту ДСТУ ISO 9001-2000 [3];

3) збiльшення обсягу продукцii;

4) розвиток пiдприiмства, як нацiонального бренду;

5) Вапiдняття й змiцнення репутацii пiдприiмства в Украiнi й за кордоном, що маi високий i стабiльний рiвень якостi продукцii;

6) розширення пропозицiй споживачевi щодо новоi, iнновацiйноi продукцii;

7) щорiчне збiльшення прибутку за рахунок постiйного полiпшення якостi продукцii й розширення ринкiв збуту;

8) забезпечення спiвробiтникiв пiдприiмства високим рiвнем умов працi.

Для досягнення вищевказаних цiлей пiдприiмству, що виробляi свiтлотехнiчну продукцiю, необхiдно здiйснювати:

1) проведення маркетингових дослiджень, постiйний монiторинг i системний аналiз ринку;

2) створення нових конкурентноздатних видiв продукцii з урахуванням iнтересiв споживачiв;

3) модернiзацiю устаткування, впровадження нових ресурсо- i енергозберiгаючих технологiчних прийомiв i процесiв;

4) чiткий розподiл зон вiдповiдальностi персоналу по всьому технологiчному циклу випуску продукцii;ВаВаВаВаВа

5) управлiння виробництвом та якiстю продукцii як ланцюжком взаiмозалежних процесiв iдиноi системи, що складаiться з обов'язкових елементiв, вiдсутнiсть кожного з яких робить систему непрацездатною;

6) використовувати рацiональнi системи цiноутворення;

7) систематичний аналiз iнформацii про якiсть i прийняття необхiдних коригувальних i попереджуючих дiй;

8) оперативне реагування на пропозицii споживачiв, систематичне навчання персоналу;

9) проведення систематичноi роботи з постачальниками сировини й матерiалiв з питань зменшення вартостi й пiдвищення рiвня якостi[6].

2.2 Загальнi вимоги по розробцi системи управлiння якiстю для пiдприiмства ВлЛюксВ»

Розроблена система управлiння якiстю пiдприiмства з виробництва свiтлотехнiчноi продукцii:

1) визначаi процеси, необхiднi для ii функцiонування, й забезпечуi iхнi застосування в рамках усього пiдприiмства;

2) встановлюi послiдовнiсть i взаiмодiю цих процесiв;

3) визначаi критерii й методи, необхiднi для забезпечення ефективностi, як роботи, так i керування цими процесами;

4) забезпечуi наявнiсть ресурсiв й iнформацii, необхiдних для пiдтримки функцiонування, а також контролю цих процесiв;

5) забезпечуi контроль, вимiр й аналiз цих процесiв;

6) забезпечуi вживання заходiв, необхiдних для досягнення запланованих результатiв i постiйного полiпшення цих процесiв.

Пiдприiмство ВлЛюксВ» керуi цими процесами вiдповiдно до вимог всiх використовуваних стандартiв.

Зазначенi процеси, необхiднi для системи управлiння якiстю, включають процеси вiдповiдальностi керiвництва, керування ресурсами, випуску продукцii й вимiру, аналiзу й полiпшення.

2.3 Вимоги до документацii

Документацiя системи управлiння якiстю пiдприiмства ВлЛюксВ» включаi:

) документально оформлену заяву про полiтику в галузi якостi, цiлях i завданнях в галузi якостi;

) посiбник з якостi;

) документованi процедури, необхiднi згiдно всiх стандартiв, що використовуються;

) документи, необхiднi пiдприiмству для забезпечення ефективного планування, функцiонування й управлiння процесами;

) протоколи якостi, необхiднi всiма використовуваними стандартами, вiдповiдно до ПР 05.07 "Управлiння протоколами якостi".

Обсяг документацii системи управлiння якiстю пiдприiмства, що виробляi свiтлотехнiчну продукцiю, визначаiться наступним:

Ва- розмiром органiзацii й видами дiяльностi;

Ва- складнiстю процесiв та iхньою взаiмодiiю;

Ва- компетенцiiю персоналу, вiдповiдно до ПР 08.07 "Управлiння персоналом".

Пiдприiмство пiдтримуi свою документацiю на будь-яких носiях, а саме: папiр, електроннi носii, магнiтнi носii [6].

2.4 Управлiння документацiiю пiдприiмства

Документи, що потребуi система управлiння якiстю, повиннi вiдповiдати до ПР 01.07 ВлВимоги до оформлення, змiсту й iдентифiкацii процедур системи управлiння якiстюВ», ПР 02.07 ВлВимоги до оформлення посадових iнструкцiйВ», ПР 03.07 ВлВимоги до оформлення положень про пiдроздiлиВ», ПР 04.07 ВлУправлiння документацiiю й данимиВ».

Наведена вище документацiя розроблена для визначення наступних необхiдних засобiв керування:

1 ) затвердження документiв на вiдповiднiсть перед iхнiм випуском;

2 ) аналiзу й актуалiзацii в мiру необхiдностi, а також повторного затвердження документiв;

3 ) забезпечення iдентифiкацii змiн i статусу поточного перегляду документiв;

4 ) забезпечення наявностi в пунктах використання вiдповiдних версiй застосування документiв;

5 ) забезпечення збереження документiв, що читають;

6 ) забезпечення iдентифiкацii документiв зовнiшнього походження, а також управлiння iхнiм розсиланням вiдповiдно до перелiку документацii;

7 ) запобiгання непередбаченого використання застарiлих документiв, а також використання вiдповiдноi iхньоi iдентифiкацii, якщо вони залишенi для будь-яких цiлей.

Протоколи якостi створюються й пiдтримуються в робочому станi для пiдтвердження вiдповiдностi вимогам, а також ефективностi функцiонування системи управлiння якiстю.

Розроблено документовану процедуру ПР 05.07 "Управлiння протоколами якостi", що встановлюi методи управлiння для iдентифiкацii, визначення засобiв зберiгання, захисту, вiдновлення, строкiв збереження й вилучення протоколiв якостi.


2.5 Розподiл вiдповiдальностi та повноважень у межах органiзацii пiд час розроблення i впровадження системи управлiння якiстю

Згiдно з вимогами стандарту ДСТУ ISO 9001 найвище керiвництво органiзацii (до складу якого, як правило, слiд включати першого керiвника та

його заступникiв) зобовтАЩязане:

1) довести до всiх рiвнiв в органiзацii важливiсть задоволення вимог замовника, а також вiдповiдних законодавчих та нормативних вимог;

2) сформулювати полiтику у сферi якостi;

3) забезпечити встановлення цiлей у сферi якостi;

4) проводити перiодичне аналiзування системи управлiння якiстю з погляду ii результативностi та можливостей полiпшення;

5) забезпечувати розроблення, впровадження та функцiонування СУЯ всiма необхiдними ресурсами;

6) призначити представника керiвництва, вiдповiдального за:

Ва- забезпечення встановлення, впровадження та пiдтримання процесiв, необхiдних для системи управлiння якiстю;

Ва- звiтування перед найвищим керiвництвом про функцiонування системи управлiння якiстю i про потребу ii полiпшення;

Ва- забезпечення обiзнаностi з вимогами замовника в межах органiзацii;

7) забезпечити встановлення в органiзацii належних процесiв iнформування про полiтику, вимоги, цiлi та досягнення у сферi якостi [3,5].

2.6 Залучення стороннiх органiзацiй (консультантiв) до розроблення i впровадження системи управлiння якiстю

Будь-яка органiзацiя може розробити та впровадити СУЯ на вiдповiднiсть вимогам стандарту ДСТУ ISO 9001 власними силами шляхом пiдготування своiх фахiвцiв (прийняття вiдповiдних фахiвцiв в органiзацiю) або iз залученням консультантiв з метою отримання квалiфiкованоi допомоги у розробленнi та впровадженнi СУЯ.

Нижче наведено перелiк питань, до яких доцiльно залучати консультантiв.

2.6.1 РЖнформування найвищого керiвництва про вимоги до системи управлiння якiстю

На цьому етапi буде корисно узгодити:

- запропонованi консультантом заходи iз створення СУЯ;

- термiни iх виконання;

- розподiл вiдповiдальностi мiж консультантом i персоналом органiзацii.

2.6.2 Обстеження системи управлiння якiстю органiзацii

Для консультанта дуже важливо провести особисто повне обстеження дiючоi системи управлiння якiстю в органiзацii. Це даi можливiсть оцiнити, наскiльки реальний стан органiзацii вiдповiдаi вимогам стандарту, i скерувати органiзацiю у розробленнi СУЯ, базуючись на iснуючих процесах, практицi, документацii, а також наявного рiвня квалiфiкацii персоналу [7].

2.6.3 РЖдентифiкацiя процесiв, встановлення взаiмозвтАЩязкiв мiж ними, документування системи управлiння якiстю

На етапi опису конкретних процесiв i розроблення документацii консультант повинен надати методичну допомогу щодо опису процесiв, провести навчання робочоi групи з питань ознайомлення з вимогами стандарту, з пiдходом до опису процесiв та узгодження взаiмозвтАЩязкiв мiж ними, а також щодо розроблення документацii.

Основне завдання консультанта - навчити персонал самостiйно розробляти документацiю i впроваджувати СУЯ на своiму робочому мiсцi, вирiшувати своi проблеми i використовувати новi можливостi для полiпшення своii дiяльностi.

На цьому етапi консультант може провести експертизу документацii СУЯ, розробленоi робочою групою.

2.6.4 Впровадження системи управлiння якiстю

З боку консультанта можна очiкувати допомоги щодо:

- практичного заповнення протоколiв, передбачених в СУЯ;

- здiйснення тАЭавторського наглядутАЭ за виконанням встановлених вимог;

- пiдготовки необхiдноi iнформацii для проведення нарад з питань якостi тощо [8].

Ступiнь залучення консультанта буде залежати вiд рiвня пiдготовленостi представника керiвництва, членiв робочоi групи та керiвникiв процесiв, якi пiд час розроблення СУЯ повиннi в достатнiй мiрi оволодiти знаннями та вмiнням, щоб самостiйно забезпечувати дотримання вимог, встановлених у документацii СУЯ.

2.6.5 Проведення внутрiшнiх аудитiв

Види дiяльностi, якi зазвичай може здiйснювати консультант:

- пiдготовка внутрiшнiх аудиторiв;

- вiдпрацювання процедури проведення внутрiшнiх аудитiв;

- розгляд результатiв i допомога у складаннi звiту про проведений аудит.

Хоча пiдготовка внутрiшнiх аудиторiв може бути проведена i стороннiми органiзацiями, наприклад, у вiдповiдни

Вместе с этим смотрят:


Cамоорганизация как процесс саморазвития


РЖнновацiйнi процеси на пiдприiмствi


РЖнтуiцiя в бiзнесi


РЖнформацiйний менеджмент як ефективна технологiя органiзацii управлiнськоi дiяльностi


Аксiологiчнi проблеми управлiнськоi дiяльностi робiтника освiти в умовах модернiзацii освiтньоi галузi в Украiнi