Стратегiя управлiння валютними ризиками банку
КОМПЛЕКСНА КУРСОВА РОБОТА
на тему: "СТРАТЕГРЖЯ УПРАВЛРЖННЯ ВАЛЮТНИМИ РИЗИКАМИ БАНКУ"
ВступДiяльнiсть банкiв на валютних ринках, що полягаi в управлiннi активами i пасивами в iноземнiй валютi та в банкiвських металах, пов'язана з валютними ризиками (одним з елементiв ринкового ризику), якi виникають у зв'язку з використанням рiзних валют i банкiвських металiв пiд час проведення банкiвських операцiй.
Актуальнiсть роботи обумовлена тим, що однiiю з передумов успiшного функцiонування будь-якоi фiнансово-кредитноi установи i ii спроможнiсть керувати у певних макроекономiчних умовах власними ризиками. В краiнах з перехiдною економiкою, яким здебiльшого притаманна нестабiльнiсть макроекономiчноi ситуацii та висока волатильнiсть (мiнливiсть) параметрiв фiнансового ринку, менеджмент ринкових ризикiв набуваi особливого значення.
Валютнi ризики i частиною комерцiйних ризикiв, яким пiдданi учасники мiжнародних економiчних вiдносин. Валютнi ризики це небезпека валютних втрат у результатi змiни курсу валюти цiни (позики) стосовно валюти платежу в перiод мiж пiдписанням чи контракту кредитноi угоди i здiйсненням платежу. В основi валютного ризику лежить змiна реальноi вартостi грошового зобов'язання в зазначений перiод. Валютному ризику пiддаються обидвi боки-учасники угоди.
Метою курсовоi роботи i обТСрунтування необхiдностi використання банками Украiни в практичнiй роботi розроблених i дослiджених методик оцiнки валютних ризикiв та встановлення i контролю лiмiтiв вiдкритоi валютноi позицii i операцiйних лiмiтiв, у тому числi на проведення операцiй з похiдними фiнансовими iнструментами, а також при визначеннi розмiру капiталу, що необхiдний для покриття валютного ризику.
ОбтАЩiктом дослiдження i управляння валютними ризиками банку
Предметом дослiдження i специфiка управляння валютним ризиком на прикладi АКБ тАЬБазисВ».
У процесi роботи використанi статистично-економiчнi, графiчнi, розрахунковi та системно-аналiтичнi методи, технiко-економiчний аналiз i економiко-математичне моделювання.
Валютний ризик належить до категорii ринкового ризику. Пiд валютним ризиком розумiють можливiсть одержання банком грошових збиткiв або зменшення вартостi його капiталу внаслiдок несприятливих змiн валютних курсiв мiж моментом придбання i моментом продажу позицiй у валютi. З економiчноi точки зору валютний ризик i наслiдком незбалансованостi активiв i пасивiв щодо кожноi з валют за термiнами i сумами.
1. теоретичнi засади управлiння валютним ризиком банкуВсi учасники мiжнародного валютного ринку пiддаються валютним ризикам, тобто небезпецi втрат при здiйсненнi тих чи iнших операцiй. Валютнi ризики пов'язанi з iнфляцiiю i коливанням валютних курсiв. Якби обмiннi курси були фiксованими, то не iснувало б валютних ризикiв. Об'iктивною основою валютного ризику i те, що в довгостроковому планi валютнi курси залежать вiд економiчного становища рiзних краiн, а в короткостроковому тАУ вiд рiшень державних органiв з економiчних питань, спекулятивних операцiй, чуток i очiкувань, полiтичних подiй i, нарештi, вiд неправильних рiшень дiлерiв [8, c. 385].
Експортери потерпають вiд збиткiв при зниженнi курсу цiни по вiдношенню до валюти платежу, оскiльки вони отримують меншу реальну вартiсть у порiвняннi з контрактною. Для iмпортера ризики виникають, якщо пiдвищуiться курс валюти по вiдношенню до валюти платежу.
Для банку, котрий купуi одну валюту i продаi iншу, можливiсть ризику залежить вiд його валютноi позицii, тобто вiд спiввiдношення вимог i зобов'язань банку в iноземнiй валютi. Якщо вимоги i зобов'язання щодо конкретноi валюти рiвнi, то валютна позицiя вважаiться закритою, а при неспiвпадiннi тАУ вiдкритою. Вiдкрита валютна позицiя може бути короткою, якщо пасиви i зобов'язання по проданiй валютi перевищують активи i вимоги до неi, i довгою, якщо активи i вимоги по купленiй валютi перевищують пасиви i зобов'язання. Вiдкрита позицiя, як довга, так i коротка, завжди пов'язана з ризиком втрат, якщо до моменту купiвлi ранiше проданоi валюти i продажу ранiше купленоi курс цих валют змiниться в несприятливому для банку напрямi.
Ризики обмiнних курсiв подiляються на [8, c. 387]:
- операцiйнi;
- бухгалтерськi (перерахунковi);
- економiчнi.
Операцiйний валютний ризик тАУ це такий ризик, котрому пiддаються фiрми i приватнi особи, коли майбутнi платежi або отриманi кошти повиннi бути виконанi в валютi, майбутня вартiсть якоi не визначена. Валютнi ризики, викликанi змiнами валютних курсiв, можуть бути пов'язанi з рухом готiвки та з активами. Вони можуть вiдбуватись в короткостроковiй перспективi i в довгостроковому перiодi. Змiни обмiнного курсу можуть призвести до змiн чинникiв виробництва, необхiдних фiрмi для виробництва, а також до змiни доходiв, отримуваних вiд випуску продукцii. Ризик у довгостроковому перiодi (поточний) зачiпаi весь обсяг iнвестицiй.
Перерахований валютний ризик вiдноситься до операцii переведення фiнансових звiтiв компанii з однiii валюти в iншу. Вiн пов'язаний зi змiною зареiстрованих даних про фiнансовий стан компанii, викликаною
змiнами валютного курсу, що використовуiться для перерахунку фiнансових звiтiв. Така проблема виникаi для ТНК.
Економiчний валютний ризик пов'язаний зi змiнами вартостi компанii, що вiдбуваються внаслiдок змiни обмiнних курсiв. Вартiстю компанii вважаiться ринкова цiна акцii, помножена на кiлькiсть акцiй, випущених в обiг. Ринкова цiна акцii тАУ це цiна, за якоi попит i пропозицiя дорiвнюють одне одному.
Змiни обмiнного курсу валют впливають на ринкову вартiсть компанii в тому випадку, коли iх дiя розповсюджуiться на очiкуванi надходження грошових коштiв.
Економiчний валютний ризик i найпоширенiшим видом ризику, пов'язаним з валютними курсами. Вiн включаi в себе i операцiйний, i пе-рерахунковий ризики. З наслiдками економiчного валютного ризику, викликаного несподiваними коливаннями курсiв, можуть зiткнутися не лише мiжнароднi фiрми, але й фiрми, якi не пов'язанi iз зарубiжними угодами.
Ризик ринковоi стратегii тАУ ризик того, що банк неадекватно визначить власний ринок чи не зможе забезпечити надання фiнансових продуктiв i послуг, що створюють чи попит задовольняють вже iснуючi потреби.
У зв'язку з тим, що курси абсолютно усiх валют, у тому числi i резервноi валюти тАУ долара США, пiдданi перiодичним коливанням унаслiдок рiзних об'iктивних i суб'iктивних причин, практика мiжнародних економiчних вiдносин виробила пiдходи до вибору стратегii захисту вiд валютних ризикiв [5, c. 401].
Сутнiсть цих пiдходiв полягаi в тому, що:
- приймаються рiшення про необхiднiсть спецiальних заходiв для страхування валютних ризикiв;
- видiляiться частина зовнiшньоторговельного, контракту чи кредитноi угоди тАУ вiдкрита валютна позицiя, яка буде страхуватись;
- вибираiться конкретний спосiб i метод страхування ризику.
У мiжнароднiй практицi застосовуються три основних способи страхування ризикiв:
- одностороннi дii одного з партнерiв;
- операцii страхових компанiй, банкiвськi та урядовi гарантii;
- взаiмна домовленiсть учасникiв угоди, д
На вибiр конкретного методу страхування ризику впливають такi фактори, як:
- особливостi економiчних i полiтичних вiдносин зi стороною - контрагентом угоди;
- конкурентоздатнiсть товару;
- платоспроможнiсть контрагента угоди;
- дiючi валютнi i кредитно-фiнансовi обмеження в данiй краiнi;
- термiн покриття ризику;
- наявнiсть додаткових умов реалiзацii угоди;
- перспективи змiни валютного курсу чи процентних ставок на ринку.
Свiтова практика страхування валютних i кредитних ризикiв вiдображаi змiни, якi вiдбулися у свiтовiй економiцi i валютнiй системi в цiлому. Найбiльш простим i найпершим методом страхування валютних ризикiв були захиснi застереження.
Хеджування на форвардних i ф'ючерсних ринках даi найнижчий рiвень ризику при заданому рiвнi хеджування [3, c. 90].
В практицi мiжнародноi диверсифiкацii портфеля iснуi ряд чинникiв, що перешкоджають диверсифiкацii як засобу отримання переваг. До iх числа вiдносяться:
- сегментованiсть ринкiв iноземних акцiй та облiгацiй, що викликаiться
правовими бар'iрами, якi обмежують iнвестицii за кордоном;
- заборона для iноземцiв володiти нацiональними компанiями;
- введення податку, який врiвноважуi ставки вiдсотка;
- рiзниця в органiзацii ринку, методах торгiвлi цiнними паперами i операцiях (готiвковi операцii або форварднi операцii);
- порядок встановлення цiн на акцii (котировка або аукцiони);
- операцiйнi та iнформацiйнi витрати.
Часто основною перешкодою для мiжнародноi диверсифiкацii i проблеми оподаткування.
Великi компанii можуть нести витрати, пов'язанi з подоланням перешкод мiжнароднiй диверсифiкацii портфеля, але для бiльш дрiбних корпорацiй часто витрати по диверсифiкацii перевищують вигоди. В останнi роки з'явились новi види цiнних паперiв, фiнансових механiзмiв, котрi дозволяють iнвесторам зi скромними коштами скористатись перевагами мiжнародноi диверсифiкацii. Основнi з них тАУ американськi депозитнi розписки (АДР) й мiжнароднi взаiмнi фонди.
АДР тАУ це рiзновиднiсть цiнних паперiв, створена американськими банками, котрi закупили велику кiлькiсть iноземного акцiонерного капiталу i депонували його на трастовi рахунки. Потiм продали своi частки власностi в трастi, що називаються АДР, iнвесторам. Кiлькiсть випущених АДР може дорiвнювати кiлькостi випущених акцiй або бути меншою, тодi кожна АДР еквiвалентна однiй або декiльком акцiям iноземного капiталу. Коли iноземна компанiя сплачуi дивiденд, банк конвертуi його в долари за поточним обмiнним курсом i розподiляi отриманi кошти серед власникiв АДР пропорцiйно кiлькостi розписок у кожного з них. Функцiонують вторинний як бiржовий, так i позабiржовий ринки АДР. Вартiсть АДР тiсно пов'язана з вартiстю представлених ними iноземних акцiй. Арбiтраж слугуi пiдтриманню рiвноваги мiж доларовою цiною АДР i вiдповiдною iй акцiiю. Якщо цiна АДР вiдрiзняiться вiд доларовоi вартостi iноземних акцiй при конвертацii за поточним обмiнним курсом, то арбiтражери вилучають з цього прибуток. Якщо АДР продаiться дешевше, арбiтражери продають iноземнi акцii. Пiсля конвертацii отриманих вiд продажу коштiв в долари вони купують АДР, кiлькiсть яких в цьому випадку буде бiльшою, нiж при варiантi рiвностi вартостi АДР i вiдповiдних iм акцiй. Рiзниця, що виникла, i прибутком арбiтражерiв. Це призводить до пiдвищення цiни на АДР i зниження цiн на iноземнi акцii.
Цей процес триваi до тих пiр, поки цiна АДР й iноземноi акцii, яка стоiть за нею, не зрiвняються [3, c. 92].
Банки за емiсiiю i пiдтримання в обiгу АДР збирають встановлену плату.
Мiжнароднi взаiмнi фонди також продають частку власностi в наявних у них портфелях цiнних паперiв. Спiввласник взаiмного фонду отримуi доходи зi всiх цiнних паперiв, що знаходяться в портфелi фонду, пропорцiйно своiй частцi. РЖнвестори вносять перiодично платежi, необхiднi для функцiонування фонду.
Мiжнародне портфельне управлiння може здiйснюватись на основi пасивного або активного пiдходiв.
Теоретичною основою пасивного управлiння i гiпотеза про ринкову ефективнiсть. Вважаiться, що коли вартiсть цiнних паперiв була встановлена на ринку з урахуванням всiii доступноi iнформацii, i ринок рацiонально прореагував на цю iнформацiю, то управлiння повинно орiiнтуватись на ринок, тобто будуватись на основi iндексного методу iнвестицiй. Це означаi, що менеджер портфеля може iнвестувати весь портфель або значну частину в ринковий iндекс або в набiр цiнних паперiв, прогнозована динамiка яких багато в чому вiдповiдаi ринковому iндексу (Standard and Poor 500, Nikkei 225, Financial Times All Shore Index, iндекс Доу-Джонса та iн.).
Пасивне управлiння розумiiться як розмiщення портфельних коштiв на провiдних 20-25 нацiональних фондових ринках пропорцiйно до ваги цих ринкiв у свiтовому ринковому iндексi. Необхiдна лише iнформацiя про частки свiтовоi ринковоi капiталiзацii в кожному компонентi iндексу.
Активне управлiння вимагаi складання значноi кiлькостi прогнозiв i аналiзу. Необхiдним i вiдбiр фондових ринкiв i диверсифiкацiя iх. Ринкам з найкращими характеристиками присвоюються найбiльшi ваги в портфелi. Потiм проводиться вiдбiр акцiй в конкретних секторах промисловостi. Для цього необхiдний значний обсяг iнформацiйних прогнозiв.
Форвардний ринок тАУ це ринок, на якому здiйснюються термiновi валютнi операцii з iноземною валютою. Термiновi (форварднi) угоди тАУ це контракти, за яких двi сторони домовляються про доставку домовленоi кiлькостi валюти через певний строк пiсля укладення угоди за курсом, зафiксованим в момент ii укладення [13, c. 237].
РЖнтервал в часi мiж моментом укладення i виконання угоди може бути вiд 1-2 тижнiв, вiд 1 до 12 мiсяцiв, до 5-7 рокiв. Курс валют за термiновою угодою називаiться форвардним обмiнним курсом. Вiн фiксуiться в момент укладення угоди.
Курс валют за термiновими угодами вiдрiзняiться вiд курсу ВлспотВ». Рiзниця мiж курсами ВлспотВ» i ВлфорвардВ» визначаiться як скидка (дисконт тАУ dis або депорт тАУ Д) з курсами ВлспотВ», коли курс термiновоi угоди
нижчий, або премiя (рт або репорт тАУ R), коли вiн вищий вiд курсу ВлспотВ». Премiя означаi, що валюта котируiться дорожче за угодою на строк, нiж за готiвковою операцiiю. Дисконт означаi, що курс валюти за форвардною угодою нижчий, нiж за угодою ВлспотВ».
Вiзьмемо 30-денний форвардний контракт з курсом 1,919 дол. за англiйський фунт стерлiнгiв за курсом ВлспотВ» 1,900. Перевищення форвардного курсу над курсом ВлспотВ» становитиме у вiдсотках:
ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (1.1)
або одну вiдсоткову мiсячну надбавку. Аналогiчно обчислюiться перевищення курсу ВлспотВ» над форвардним курсом, тiльки величина буде вiд'iмною, що означаi скидку.
Термiновi угоди здiйснюються для досягнення таких цiлей:
- обмiн валюти в комерцiйних цiлях, завчасний продаж або купiвля iноземноi валюти, щоб застрахувати валютний ризик;
- страхування портфельних або прямих iнвестицiй вiд ризику, пов'язаного з пониженням курсу валюти;
- отримання спекулятивного прибутку за рахунок курсовоi рiзницi. Спекулятивнi операцii можуть здiйснюватись без наявностi валюти. Форвардний ринок вужчий, нiж ринок готiвкових операцiй. В основному термiновi угоди здiйснюються з провiдними валютами, великими корпорацiями або банками зi стiйким кредитним рейтингом.
При укладаннi форвардних угод курсовi очiкування (пiдвищення або зниження курсу) не завжди виправдовуються. Вiдтак термiновi контракти не завжди пiдходять або не завжди доступнi всiм видам бiзнесу. Чимало видiв бiзнесу i бiльшiсть фiзичних осiб шукають альтернативи форвардним контрактам.
Однiiю з таких альтернатив i угода ВлсвопВ», що поiднуi готiвкову i термiнову операцii. Операцiя ВлсвопВ» здiйснюiться у формi купiвлi-продажу, тобто у формi iдиноi угоди: негайноi поставки валюти за курсом ВлспотВ» i одночасно форвардноi угоди з тiiю ж валютою, за курсом з урахуванням премii або дисконту в залежностi вiд руху валютного курсу. Операцiя ВлсвопВ» використовуiться для:
- здiйснення комерцiйних угод: банк одночасно продаi iноземну валюту на умовах ВлспотВ» i купуi ii на строк;
- придбання банком необхiдноi валюти без валютного ризику;
- взаiмного банкiвського кредитування в двох валютах.
Операцiя ВлсвопВ» i, по сутi, хеджируванням, тобто страхуванням валютного ризику шляхом створення зустрiчних вимог i зобов'язань в iноземнiй валютi.
Валютнi опцiоннi контракти схожi на ф'ючерснi угоди. В них визначаються кiлькiсть валют, строк погашення i цiна виконання. Так само як ф'ючерси, опцiони, котрими торгують на бiржi, вимагають стандартизованоi форми контрактiв i гарантii iх виконання. Кiлькiсть валюти, з якою оперуi кожний опцiон, дорiвнюi половинi тiii, котра встановлена для ф'ючерсних контрактiв. Однак опцiони мають одну важливу особливiсть: iнвестор маi право (а не зобов'язаний) здiйснювати валютний обмiн. Якщо за ф'ючерсним контактом обмiн валюти i обов'язковим навiть у тому випадку, коли операцiя виявилась для iнвестора невигiдною, опцiон передбачаi право вибору: якщо операцiя вигiдна тАУ зробити обмiн, якщо операцiя не вигiдна тАУ вiдмовитись вiд нього.
РЖснують два основних типи опцiонiв: опцiони ВлколлВ» та опцiони ВлпутВ». Опцiони ВлколлВ» дають своiм власникам право, але не зобов'язання купити валюту за цiною, вказаною в контрактi, котра називаiться цiною виконання опцiону. Опцiони ВлпутВ» забезпечують своiм власникам право, але не зобов'язання продати валюту за цiною, вказаною в контрактi. Американськi опцiони можуть бути використанi в будь-який момент до закiнчення строку, а iвропейськi тАУ лише за настання строку.
Опцiони як вид хеджування привабливiшi, нiж форварднi i ф'ючерснi контракти, але вони мають високу цiну виконання. Покупець опцiону повинен платити високу надбавку до них, котра фiксуiться в опцiонному контрактi.
Вiзьмемо, наприклад, опцiон на купiвлю через 3 мiсяцi 31250 фунтiв стерлiнгiв за цiною 1,90 долара за 1 фунт. Три мiсяцi тАУ це строк погашення опцiону. Його власник маi право придбати протягом (або пiсля закiнчення) цього строку 31250 фунтiв за цiною 1,90 долара за фунт, котра називаiться цiною виконання опцiону.
Внутрiшня вартiсть опцiону визначаiться як рiзниця мiж тiiю величиною, котру довелось би заплатити за валюту (ринковий обмiнний курс) без опцiону, i тiiю, котру потрiбно заплатити при використаннi опцiону (цiна виконання опцiону). Якщо ринковий курс фунта в даний час дорiвнюi 2 доларам, то внутрiшня вартiсть опцiону (2,00 тАУ 1,90) = 0,10 дол. за фунт, тобто 3125 дол. (31250 х 0,10). Внутрiшня вартiсть опцiону не може бути вiд'iмною, оскiльки виконання опцiону не обов'язкове. Якщо ринковий курс англiйського фунта знизився нижче 1,90 долара, то внутрiшня вартiсть опцiону стане нульовою [3, c. 106].
Премiя опцiону тАУ це рiзниця мiж ринковою цiною опцiону i його внутрiшньою вартiстю. Так, якщо опцiон продаiться за 0,15 долара за фунт, надбавка становитиме 0,05 дол. за фунт (0,15 тАУ 0,10), тобто 1562,5 дол. (0,05-31250).
За всiх значень курсу ВлспотВ» ринкова цiна опцiону перевищуi його внутрiшню вартiсть.
РЖнвестори згоднi платити надбавки, оскiльки iснуi iмовiрнiсть отримання великих прибуткiв, якщо валютнi курси пiдвищаться, а можливi втрати у випадку зниження курсу обмеженi початковими витратами.
Надбавка i максимальною, коли обмiнний курс дорiвнюi цiнi виконання. Вона залежить також вiд строку виконання опцiону i вiд ступеня стабiльностi валюти опцiонного контракту.
Опцiон принесе прибуток власнику в таких випадках:
- для опцiону ВлколлВ», коли цiна використання опцiону нижча вiд цiни
ВлспотВ»;
- для опцiону ВлпутВ», коли цiна використання опцiону вища вiд валютного курсу ВлспотВ» у валютi проведення операцii.
Спотовий ринок тАУ це ринок, на якому здiйснюються операцii поточного, негайного (або касового) обмiну валютами мiж двома краiнами. Двi сторони домовляються про обмiн банкiвськими депозитами i негайно здiйснюють угоду. До недавнього часу для здiйснення валютноi операцii ВлспотВ» потрiбно було два днi. Нинi, за бажанням клiiнта, за допомогою електронних засобiв конвертування валют вiдбуваiться в день укладення угоди [3, c. 112].
Курси негайного обмiну валют називаються поточними (спот) курсами. А самi операцii утворюють ринок готiвковоi валюти.
При обмiнi iноземних валют використовуються двi цiни (курси) валют: курс покупця i курс продавця. При купiвлi валюти у банку або у дiлера потрiбно заплатити за валюту вищу цiну, нiж та, за яку можна продати ту ж саму кiлькiсть валюти тому ж самому банку чи дiлеру.
Банкiвськi i дiлерськi курси покупця тАУ це тi цiни, котрi банк, дiлер готовi заплатити за iноземну валюту. Курси продавця тАУ це цiни, за якими банк, дiлер готовi продати iноземну валюту. Цi два курси котируються парами. Наприклад, якщо банк котируi долар як 5,437-5,598, то це означаi, що вiн готовий купити долари за 5,437 грн. за долар i продати iх за 5,598 грн. за долар. Вища цiна завжди вiдноситься до цiни продавця, а нижча тАУ до цiни покупця.
Рiзниця мiж котировками продавця i покупця, обчислена по вiдношенню до цiни продавця, тобто у вiдсотках, називаiться спред:
ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа Ва(1.2)
У нашому прикладi спред складаi 2,88%
Спред визначаi доход банку (дилера) i операцiйнi витрати клiiнта при конвертацii валюти.
Територiальний арбiтраж, який залучаi три i бiльше валюти, забезпечуi рiвновагу валютних курсiв в усiх ринкових центрах.
Валютнi операцii з негайною поставкою найбiльш розповсюдженi i складають до 90% обсягу валютних угод, а курс ВлспотВ» i базовим для iнших валютних курсiв.
За допомогою операцii ВлспотВ» банки забезпечують необхiдною iноземною валютою своiх клiiнтiв, переливання капiталiв, а також здiйснюють арбiтражнi i спекулятивнi операцii.
2. Дiагностика системи управлiння валютним ризиком в банкуПрирiст обсягiв промислового виробництва, особливо в харчовiй та переробнiй промисловостi, а також збiльшення темпiв розвитку сiльського господарства дозволило збiльшити роздрiбний товарообiг та наповнити ринок товарами, переважно продовольчими. Зростання реальних грошових прибуткiв населення (на 22%) i зниження заборгованостi з виплати зарплати дало можливiсть вкладати кошти в товари тривалого користування. Це створило умови в банкiвськiй сферi для зниження кредитних ставок (у середньому з 22% до 18%) i пiдвищення довiри суб'iктiв господарювання та населення до банкiвськоi системи Украiни, внаслiдок чого обсяг вкладiв населення вирiс в 1,8 рази, обсяг кредитного портфеля - бiльше нiж у 3,5 рази, чистих активiв - бiльше нiж в 1,3 рази.
Сприятливi макроекономiчнi тенденцii розвитку економiки та правильно вибрана стратегiя розвитку в 2008 роцi дозволили АКБ тАЮБазисВ» в повнiй мiрi реалiзувати своi конкурентнi переваги та посилити лiдируючi позицii на основних сегментах ринку фiнансових послуг Украiни.
Основними стратегiчними прiоритетами розвитку банку в 2008 р. були:
- концентрацiя зусиль щодо залучення юридичних осiб - пiдприiмств малого та середнього бiзнесу, приватних пiдприiмцiв;
- подальший розвиток клiiнтськоi бази фiзичних осiб, передусiм за рахунок представникiв середньо- та малозабезпечених категорiй населення;
- розвиток iнновацiйних банкiвських продуктiв, РЖнтернет-технологiй;
- розширення послуг з фiнансового менеджменту пiдприiмств.
Реалiзацiя прiоритетних напрямiв дiяльностi банку здiйснювалася при дотриманнi принципiв: рацiонального поiднання надiйностi та прибутковостi банку; випереджального розвитку iндивiдуального бiзнесу; пiдвищення якостi та комплексностi надання послуг клiiнтам; активного формування попиту клiiнтiв на iнновацiйнi види банкiвських послуг; нейтральнiсть вiдносно полiтичних партiй i об'iднань та iн.(Додаток А).
За станом на 1 сiчня 2008 року ВлБазисВ»займаi лiдируючi позицii в рейтингах украiнських банкiв, зокрема в рейтингу Асоцiацii украiнських банкiв (Табл. 2.2).
Таблиця 2.1 Порiвняльний аналiз темпiв зростання ВлБазисВ» та банкiвськоi системи за 2008 рiк, %
| 01.01.08 | 01.01.07 |
| Чистi активи | 2 | 2 |
| Кредитно-iнвестицiйний портфель | 2 | 2 |
| Капiтал | 2 | 2 |
| Депозити фiзичних осiб | 1 | 1 |
| Депозити юридичних осiб | 2 | 2 |
| Фiнансовий результат | 1 | 1 |
Вместе с этим смотрят:
РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан
РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни
Автоматизацiя в банкiвськiй сферi
Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"
Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения