ЗагальнообовтАЩязкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання
ЗагальнообовтАЩязкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання
Закон Украiни ВлПро загальнообовтАЩязкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi
спричинили втрату працездатностi вiдповiдно до Конституцii Украiни та Основ законодавства Украiни про загальнообовтАЩязкове державне соцiальне страхування визначаi правову основу, економiчний механiзм та органiзацiйну структуру загальнообовтАЩязкового державного соцiального страхування громадян вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi призвели до втрати працездатностi або загибелi застрахованих на виробництвi
Страхування вiд нещасного випадку i самостiйним видом загальнообовтАЩязкового державного соцiального страхування, за допомогою якого здiйснюiться соцiальний захист, охорона життя та здоровтАЩя громадян у процесi iх трудовоi дiяльностi.
Завдання страхування вiд нещасного випадку
Завданнями страхування вiд нещасного випадку i:
В· проведення профiлактичних заходiв, спрямованих на усунення шкiдливих i небезпечних виробничих факторiв, запобiгання нещасним випадкам на виробництвi, професiйним захворюванням та iншим випадкам загрози здоровтАЩю застрахованих, викликаним умовами працi;
В· вiдновлення здоровтАЩя та працездатностi потерпiлих на виробництвi вiд нещасних випадкiв або професiйних захворювань;
В· вiдшкодування матерiальноi та моральноi шкоди застрахованим i членам iх сiмей.
Сфера дii Закону
Дiя Закону поширюiться на осiб, якi працюють на умовах трудового договору (контракту) на пiдприiмствах, в установах, органiзацiях, незалежно вiд iх форм власностi та господарювання, у фiзичних осiб, на осiб, якi забезпечують себе роботою самостiйно, та громадян тАФ суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi.
Особи, право яких на отримання вiдшкодування шкоди ранiше було встановлено згiдно iз законодавством СРСР або законодавством Украiни про вiдшкодування шкоди, заподiяноi працiвникам внаслiдок травмування на виробництвi або професiйного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язкiв, мають право на забезпечення по страхуванню вiд нещасного випадку вiдповiдно до Закону.
Гарантii забезпечення прав застрахованим у страхуваннi вiд нещасного випадку
Держава гарантуi усiм застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуваннi вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання.
Основнi принципи страхування вiд нещасного випадку
Основними принципами страхування вiд нещасного випадку i:
¨ паритетнiсть держави, представникiв застрахованих осiб та роботодавцiв в управлiннi страхуванням вiд нещасного випадку;
¨ своiчасне та повне вiдшкодування шкоди страховиком;
¨ обовтАЩязковiсть страхування вiд нещасного випадку осiб, якi працюють на умовах трудового договору (контракту) та iнших пiдставах, передбачених законодавством про працю, а також добровiльнiсть такого страхування для осiб, якi забезпечують себе роботою самостiйно, та громадян тАУ субтАЩiктiв пiдприiмницькоi дiяльностi;
¨ надання державних гарантiй реалiзацii застрахованими громадянами своiх прав;
¨ обовтАЩязковiсть сплати страхувальником страхових внескiв;
¨формування та витрачання страхових коштiв на солiдарнiй основi;
¨ диференцiювання страхового тарифу з урахуванням умов i стану безпеки працi, виробничого травматизму та професiйноi захворюваностi на кожному пiдприiмствi;
¨ економiчна заiнтересованiсть субтАЩiктiв страхування в полiпшеннi умов i безпеки працi;
¨ цiльове використання коштiв страхування вiд нещасного випадку.
СубтАЩiкти та обтАЩiкти страхування вiд нещасного випадку
СубтАЩiктами страхування вiд нещасного випадку i застрахованi громадяни, а в окремих випадках тАУ члени iх сiмей та iншi особи, страхувальники та страховик.
Застрахованою i фiзична особа, на користь якоi здiйснюiться страхування (працiвник).
Страхувальниками i роботодавцi, а в окремих випадках тАУ застрахованi особи.
Страховик тАУ Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань Украiни (далi тАУ Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв).
ОбтАЩiктом страхування вiд нещасного випадку i життя застрахованого, його здоровтАЩя та працездатнiсть.
Роботодавцем вiдповiдно до Закону вважаiться:
В· власник пiдприiмства або уповноважений ним орган та фiзична особа, яка використовуi найману працю;
В· власник розташованого в Украiнi iноземного пiдприiмства, установи, органiзацii (у тому числi мiжнародних), фiлii або представництва, який використовуi найману працю, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором, згода на обовтАЩязковiсть якого надана Верховною Радою Украiни.
Особи, якi пiдлягають обовтАЩязковому страхуванню вiд нещасного випадку
ОбовтАЩязковому страхуванню вiд нещасного випадку пiдлягають:
1) особи, якi працюють на умовах трудового договору (контракту);
2) учнi та студенти навчальних закладiв, клiнiчнi ординатори, аспiранти, докторанти, залученi до будь-яких робiт пiд час, перед або пiсля занять; пiд час занять, коли вони набувають професiйних навичок; у перiод проходження виробничоi практики (стажування), виконання робiт на пiдприiмствах;
3) особи, якi утримуються у виправних, лiкувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудовоi дiяльностi на виробництвi цих установ або на iнших пiдприiмствах за спецiальними договорами.
Процедура страхування працiвникiв та реiстрацii страхувальникiв страховиком
Для страхування вiд нещасного випадку на виробництвi не потрiбно згоди або заяви працiвника. Страхування здiйснюiться в безособовiй формi. Всi особи, перелiченi у статтi 8 Закону, вважаються застрахованими з моменту набрання чинностi цим Законом незалежно вiд фактичного виконання страхувальниками своiх зобовтАЩязань щодо сплати страхових внескiв.
Усi застрахованi i членами Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв.
Реiстрацiя страхувальникiв у робочому органi виконавчоi дирекцii Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв провадиться:
¨ страхувальникiв тАУ юридичних осiб тАУ у десятиденний строк пiсля одержання свiдоцтва про державну реiстрацiю субтАЩiкта пiдприiмницькоi дiяльностi;
¨ страхувальникiв тАУ фiзичних осiб, якi використовують найману працю,тАУ у десятиденний строк пiсля укладення трудового договору (контракту) з першим iз найманих працiвникiв.
Факт реiстрацii страхувальника страховиком засвiдчуiться страховим свiдоцтвом, форма якого встановлюiться Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв.
Перереiстрацiя страхувальникiв провадиться у строки, встановленi страховиком.
Добровiльне страхування вiд нещасного випадку
Добровiльно, за письмовою заявою, вiд нещасного випадку у Фондi соцiального страхування вiд нещасних випадкiв можуть застрахуватися:
1) священнослужителi, церковнослужителi та особи, якi працюють у релiгiйних органiзацiях на виборних посадах;
2) особи, якi забезпечують себе роботою самостiйно;
3) громадяни тАУ субтАЩiкти пiдприiмницькоi дiяльностi.
Строк страхування розпочинаiться з дня, який настаi за днем прийняття заяви, за умови сплати страхового внеску.
Страхування припиняiться, якщо страховий внесок до Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв не перераховано протягом трьох мiсяцiв з дня подання заяви.
Свiдоцтво про страхування вiд нещасного випадку
Особам, якi пiдлягають страхуванню вiд нещасного випадку, видаiться свiдоцтво про загальнообовтАЩязкове державне соцiальне страхування, яке i iдиним для всiх видiв страхування та i документом сувороi звiтностi.
Порядок видачi та зразок свiдоцтва про соцiальне страхування затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.
Страховий ризик i страховий випадок
Страховий ризик тАУ обставини, внаслiдок яких може статися страховий випадок.
Страховим випадком i нещасний випадок на виробництвi або професiйне захворювання, що спричинили застрахованому про-фесiйно зумовлену фiзичну чи психiчну травму за обставин, зазначених у статтi 14 цього Закону, з настанням яких виникаi право застрахованоi особи на отримання матерiального забезпечення та/або соцiальних послуг.
Професiйне захворювання i страховим випадком також у разi його встановлення чи виявлення в перiод, коли потерпiлий не перебував у трудових вiдносинах з пiдприiмством, на якому вiн захворiв.
Нещасний випадок або професiйне захворювання, яке сталося внаслiдок порушення нормативних актiв про охорону працi застрахованим, також i страховим випадком.
Порушення правил охорони працi застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професiйне захворювання, не звiльняi страховика вiд виконання зобовтАЩязань перед потерпiлим.
Факт нещасного випадку на виробництвi або професiйного захворювання розслiдуiться в порядку, затвердженому Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни, вiдповiдно до Закону Украiни тАЬПро охорону працiтАЭ.
Пiдставою для оплати потерпiлому витрат на медичну допомогу, проведення медичноi, професiйноi та соцiальноi реабiлiтацii, а також страхових виплат i акт розслiдування нещасного випадку або акт розслiдування професiйного захворювання (отруiння) за встановленими формами.
Нещасний випадок на виробництвi та професiйне захворювання
Нещасний випадок тАУ це обмежена в часi подiя або раптовий вплив на працiвника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесi виконання ним трудових обовтАЩязкiв, внаслiдок яких заподiяно шкоду здоровтАЩю або настала смерть.
Перелiк обставин, за яких настаi страховий випадок, визначаiться Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни за поданням спецiально уповноваженого центрального органу виконавчоi влади.
В окремих випадках, за наявностi пiдстав, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв може визнати страховим нещасний випадок, що стався за обставин, не визначених передбаченим частиною другою цiii статтi перелiком.
До професiйного захворювання належить захворювання, що виникло внаслiдок професiйноi дiяльностi застрахованого та зумовлюiться виключно або переважно впливом шкiдливих речовин i певних видiв робiт та iнших факторiв, повтАЩязаних з роботою.
Перелiк професiйних захворювань за поданням спецiально уповноваженого центрального органу виконавчоi влади затверджуiться Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.
В окремих випадках Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв може визнати страховим випадком захворювання, не внесене до перелiку професiйних захворювань, передбаченого частиною птАЩятою цiii статтi, якщо на момент прийняття рiшення медична наука маi новi вiдомостi, якi дають пiдстави вважати це захворювання професiйним.
Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв
Страхування вiд нещасного випадку здiйснюi Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв тАУ некомерцiйна самоврядна органiзацiя, що дii на пiдставi статуту, який затверджуiться ii правлiнням.
Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв i юридичною особою, маi печатку iз зображенням Державного Герба Украiни та своiм найменуванням, а також емблему, яка затверджуiться його правлiнням.
Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв набуваi прав юридичноi особи з дня реiстрацii статуту у спецiально уповноваженому центральному органi виконавчоi влади.
Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв знаходиться у мiстi Киiвi.
Управлiння Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв вiд нещасних випадкiв здiйснюiться на паритетнiй основi державою, представниками застрахованих осiб i роботодавцiв.
Безпосереднi управлiння Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв здiйснюють його правлiння та виконавча дирекцiя.
Соцiальнi послуги та виплати, якi здiйснюються Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв
У разi настання страхового випадку Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв зобовтАЩязаний у встановленому законодавством порядку:
1) своiчасно та в повному обсязi вiдшкодовувати шкоду, заподiяну працiвниковi внаслiдок ушкодження його здоровтАЩя або в разi його смертi, виплачуючи йому або особам, якi перебували на його утриманнi:
а) допомогу у звтАЩязку з тимчасовою непрацездатнiстю до вiдновлення працездатностi або встановлення iнвалiдностi;
б) одноразову допомогу в разi стiйкоi втрати професiйноi працездатностi або смертi потерпiлого;
в) щомiсяця грошову суму в разi частковоi чи повноi втрати працездатностi, що компенсуi вiдповiдну частину втраченого заробiтку потерпiлого;
г) пенсiю по iнвалiдностi внаслiдок нещасного випадку на виробництвi або професiйного захворювання;
д) пенсiю у звтАЩязку з втратою годувальника, який помер внаслiдок нещасного випадку на виробництвi або професiйного захворювання;
е) грошову суму за моральну шкоду за наявностi факту заподiяння цiii шкоди потерпiлому;
i) допомогу дитинi вiдповiдно до статтi 9 цього Закону;
2) органiзувати поховання померлого, вiдшкодувати вартiсть повтАЩязаних з цим ритуальних послуг вiдповiдно до мiсцевих умов;
3) сприяти створенню умов для своiчасного надання квалiфiкованоi першоi невiдкладноi допомоги потерпiлому в разi настання нещасного випадку, швидкоi допомоги в разi потреби його госпiталiзацii, ранньоi дiагностики професiйного захворювання;
4) органiзувати цiлеспрямоване та ефективне лiкування потерпiлого у власних спецiалiзованих лiкувально-профiлактичних закладах або на договiрнiй основi в iнших лiкувально-профiлактичних закладах з метою якнайшвидшого вiдновлення здоровтАЩя застрахованого;
5) забезпечити потерпiлому разом iз вiдповiдними службами охорони здоровтАЩя за призначенням лiкарiв повний обсяг постiйно доступноi, рацiонально органiзованоi медичноi допомоги, яка повинна включати:
а) обслуговування вузькопрофiльними лiкарями та лiкарями загальноi практики;
б) догляд медичних сестер удома, в лiкарнi або в iншому лiкувально-профiлактичному закладi;
в) акушерський та iнший догляд удома або в лiкарнi пiд час вагiтностi та пологiв;
г) утримання в лiкарнi, реабiлiтацiйному закладi, санаторii або в iншому лiкувально-профiлактичному закладi;
д) забезпечення необхiдними лiкарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами, спецiальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцiнних металiв).
З метою найповнiшого виконання функцiй, передбачених пунктами 4 i 5 частини першоi цiii статтi, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв створюi спецiалiзовану медичну та патронажну службу соцiального страхування;
6) вжити всiх необхiдних заходiв для пiдтримання, пiдвищення та вiдновлення працездатностi потерпiлого;
7) забезпечити згiдно з медичним висновком домашнiй догляд за потерпiлим, допомогу у веденнi домашнього господарства (або компенсувати йому вiдповiднi витрати), сприяти наданню потерпiлому, який проживаi в гуртожитку, iзольованого житла;
8) вiдповiдно до висновку лiкарсько-консультацiйноi комiсiiтАУ ЛКК або медико-соцiальноi експертноi комiсiiтАУ МСЕК) проводити навчання та переквалiфiкацiю потерпiлого у власних навчальних закладах або на договiрнiй основi в iнших закладах перенавчання iнвалiдiв, якщо внаслiдок ушкодження здоровтАЩя або заподiяння моральноi шкоди потерпiлий не може виконувати попередню роботу; працевлаштовувати осiб iз зниженою працездатнiстю;
9) органiзовувати робочi мiсця для iнвалiдiв самостiйно або разом з органами виконавчоi влади та органами мiсцевого самоврядування чи з iншими заiнтересованими субтАЩiктами пiдприiмницькоi дiяльностi; компенсувати при цьому витрати виробництва, якi не покриваються коштами вiд збуту виробленоi продукцii, за рахунок Фонду;
10) у разi невiдкладноi потреби подавати iнвалiдам разову грошову допомогу, допомогу у вирiшеннi соцiально-побутових питань за iх рахунок або за рiшенням виконавчоi дирекцii Фонду та ii регiональних управлiнь тАУ за рахунок Фонду;
11) сплачувати за потерпiлого внески на медичне та пенсiйне страхування;
12) органiзовувати залучення iнвалiдiв до участi у громадському життi.
Усi види соцiальних послуг та виплат, передбаченi цiiю статтею, надаються застрахованому та особам, якi перебувають на його утриманнi, незалежно вiд того, зареiстровано пiдприiмство, на якому стався страховий випадок, у Фондi соцiального страхування вiд нещасних випадкiв чи нi.
Профiлактика нещасних випадкiв
Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв здiйснюi заходи, спрямованi на запобiгання нещасним випадкам, усунення загрози здоровтАЩю працiвникiв, викликаноi умовами працi, у тому числi:
1) надаi страхувальникам необхiднi консультацii, сприяi у створеннi ними та реалiзацii ефективноi системи управлiння охороною працi;
2) бере участь:
В· у розробленнi центральними органами виконавчоi влади нацiональноi та галузевих програм полiпшення стану безпеки, умов працi i виробничого середовища та iх реалiзацii;
В· у навчаннi, пiдвищеннi рiвня знань працiвникiв, якi вирiшують питання охорони працi;
В· в органiзацii розроблення та виробництва засобiв iндивiдуального захисту працiвникiв;
В· у здiйсненнi наукових дослiджень у сферi охорони та медицини працi;
3) перевiряi стан профiлактичноi роботи та охорони працi на пiдприiмствах, бере участь у розслiдуваннi групових нещасних випадкiв, нещасних випадкiв iз смертельними наслiдками та з можливою iнвалiднiстю, а також професiйних захворювань;
4) веде пропаганду безпечних та нешкiдливих умов працi, органiзовуi створення тематичних кiнофiльмiв, радiо- i телепередач, видаi та розповсюджуi нормативнi акти, пiдручники, журнали, iншу спецiальну лiтературу, плакати, памтАЩятки тощо з питань соцiального страхування вiд нещасного випадку та охорони працi. З метою виконання цих функцiй Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв створюi своi видавництво з вiдповiдною полiграфiчною базою;
5) бере участь у розробленнi законодавчих та iнших нормативних актiв про охорону працi;
6) вивчаi та поширюi позитивний досвiд створення безпечних та нешкiдливих умов виробництва;
7) надаi пiдприiмствам на безповоротнiй основi фiнансову допомогу для розвтАЩязання особливо гострих проблем з охорони працi;
8) виконуi iншi профiлактичнi роботи.
Страховi експерти з охорони працi
Виконання статутних функцiй та обовтАЩязкiв Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв щодо запобiгання нещасним випадкам покладаiться на страхових експертiв з охорони працi.
Страховими експертами з охорони працi можуть бути особи з вищою спецiальною освiтою за фахом спецiалiста з охорони працi або особи з вищою технiчною або медичною освiтою, якi мають стаж практичноi роботи на пiдприiмствi не менше трьох рокiв та вiдповiдне посвiдчення, яке видаiться спецiально уповноваженим центральним органом виконавчоi влади.
Страховi експерти з охорони працi мають право:
1) безперешкодно та в будь-який час вiдвiдувати пiдприiмства для перевiрки стану умов i безпеки працi та проведення профiлактичноi роботи з цих питань;
2) у складi вiдповiдних комiсiй брати участь у розслiдуваннi нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань, а також у перевiрцi знань з охорони працi працiвникiв пiдприiмств;
3) одержувати вiд роботодавцiв пояснення та iнформацiю, в тому числi у письмовiй формi, про стан охорони працi;
4) брати участь у роботi комiсiй з питань охорони працi пiдприiмств;
5) вносити власникам пiдприiмств, органам виконавчоi влади, державного нагляду за охороною працi подання про порушення законодавства про охорону працi i вимагати вжиття економiчних санкцiй або притягнення до вiдповiдальностi посадових осiб, якi допустили цi порушення, а також про заборону подальшоi експлуатацii робочих мiсць, дiльниць i цехiв, робота яких загрожуi здоровтАЩю або життю працiвникiв;
6) складати протоколи про адмiнiстративнi правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) брати участь як незалежнi експерти в роботi комiсiй з випробувань та приймання в експлуатацiю виробничих обтАЩiктiв, засобiв виробництва та iндивiдуального захисту, апаратури та приладiв контролю.
Страховi експерти з охорони працi провадять свою дiяльнiсть вiдповiдно до Положення про службу страхових експертiв з охорони працi, профiлактику нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань.
ОбовтАЩязки Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв, повтАЩязанi з координацiiю страховоi дiяльностi
Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв зобовтАЩязаний:
1) вести реiстр страхувальникiв;
2) письмово повiдомляти страхувальнику умовний клас професiйного ризику його пiдприiмства тАУ групу галузей (пiдгалузей) економiки або видiв дiяльностi, що мають визначений для цiii групи рiвень виробничого травматизму та професiйноi захворюваностi;
3) укладати угоди з лiкувально-профiлактичними закладами та окремими лiкарями на обслуговування потерпiлих на виробництвi;
4) вивчати та використовувати досвiд управлiння охороною працi та страхування вiд нещасного випадку в зарубiжних краiнах;
5) спiвпрацювати з фондами з iнших видiв соцiального страхування у фiнансуваннi заходiв, повтАЩязаних з матерiальним забезпеченням та наданням соцiальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спiльно приймаючи рiшення щодо того, хто з них братиме участь у фiнансуваннi цих заходiв.
Якщо пiсля призначення застрахованiй особi матерiальноi допомоги чи надання соцiальних послуг мiж Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв i страховиками з iнших видiв соцiального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здiйснюiться страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, маi право звернутися до вiдповiдного страховика з iнших видiв соцiального страхування щодо вiдшкодування понесених ним витрат;
6) виконувати iншi роботи, повтАЩязанi з координацiiю страховоi дiяльностi.
Фiнансування страхових виплат, соцiальних послуг та профiлактичних заходiв
Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв забезпечуi фiнансування заходiв, передбачених нацiональною, галузевими, регiональними програмами полiпшення стану безпеки, умов працi та виробничого середовища, планами наукових дослiджень з охорони та медицини працi, навчання i пiдвищення квалiфiкацii вiдповiдних спецiалiстiв з питань охорони працi, органiзацii розроблення i виробництва засобiв iндивiдуального та колективного захисту працiвникiв, розроблення, видання, розповсюдження нормативних актiв, журналiв, спецiальноi лiтератури, а також iнших профiлактичних заходiв вiдповiдно до завдань страхування вiд нещасних випадкiв.
Державний нагляд у сферi страхування вiд нещасного випадку
Державний нагляд у сферi страхування вiд нещасного випадку здiйснюють спецiально уповноваженi центральнi органи виконавчоi влади. Спрямовуi i координуi роботу зазначених органiв з цих питань Кабiнет Мiнiстрiв Украiни.
Метою нагляду i контроль за додержанням страхувальниками та Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв законодавства про страхування вiд нещасного випадку.
Якщо Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв прийнято рiшення з порушенням законодавства про страхування вiд нещасного випадку або страхувальник не виконуi вимог цього законодавства, органи державного нагляду, зазначенi у частинi першiй цiii статтi, вказують на допущенi порушення та встановлюють строк для iх усунення. Якщо у строк, установлений органами державного нагляду, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв або страхувальник не усуне порушення, органи державного нагляду скасовують незаконне рiшення з наступним вiдшкодуванням збиткiв за рахунок Фонду або страхувальника. Невиконання цiii вимоги тягне за собою встановлену законодавством вiдповiдальнiсть посадових осiб Фонду або страхувальника з подальшим виконанням вимог органiв державного нагляду. У двотижневий строк Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв або страхувальник може оскаржити рiшення органiв державного нагляду в судi.
У разi потреби органи державного нагляду мають право вимагати скликання позапланового засiдання правлiння Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв. Якщо цю вимогу не буде виконано, органи державного нагляду мають право самi скликати та провести засiдання правлiння Фонду.
Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв та страхувальники зобовтАЩязанi подавати органам державного нагляду або iх уповноваженим усi документи та довiдки, необхiднi для виконання ними функцiй контролю у сферi страхування вiд нещасного випадку.
Страховi виплати
Страховими виплатами i грошовi суми, якi згiдно iз статтею 21 цього Закону Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв виплачуi застрахованому чи особам, якi мають на це право, у разi настання страхового випадку.
Зазначенi грошовi суми складаються iз:
1) страховоi виплати втраченого заробiтку (або вiдповiдноi його частини) залежно вiд ступеня втрати потерпiлим професiйноi працездатностi (далi тАУ щомiсячна страхова виплата);
2) страховоi виплати в установлених випадках одноразовоi допомоги потерпiлому (членам його сiмтАЩi та особам, якi перебували на утриманнi померлого);
3) страховоi виплати пенсii по iнвалiдностi потерпiлому;
4) страховоi виплати пенсii у звтАЩязку з втратою годувальника;
5) страховоi виплати дитинi, яка народилася iнвалiдом внаслiдок травмування на виробництвi або професiйного захворювання ii матерi пiд час вагiтностi;
6) страхових витрат на медичну та соцiальну допомогу.
За наявностi факту заподiяння моральноi шкоди потерпiлому провадиться страхова виплата за моральну шкоду.
Перерахування розмiру страхових виплат
Перерахування сум щомiсячних страхових виплат i витрат на медичну та соцiальну допомогу провадиться у разi:
1) змiни ступеня втрати професiйноi працездатностi;
2) змiни складу сiмтАЩi померлого;
3) пiдвищення розмiру мiнiмальноi заробiтноi плати у порядку, визначеному законодавством.
Перерахування сум щомiсячних страхових виплат провадиться також у разi зростання у попередньому календарному роцi середньоi заробiтноi плати у галузях нацiональноi економiки за даними центрального органу виконавчоi влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена ранiше сума щомiсячноi страховоi виплати зменшенню не пiдлягаi.
Визначення ступеня втрати працездатностi потерпiлим
Ступiнь втрати працездатностi потерпiлим установлюiться МСЕК за участю Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв i визначаiться у вiдсотках професiйноi працездатностi, яку мав потерпiлий до ушкодження здоровтАЩя. МСЕК установлюi обмеження рiвня життiдiяльностi потерпiлого, визначаi професiю, з якою повтАЩязане ушкодження здоровтАЩя, причину, час настання та групу iнвалiдностi у звтАЩязку з ушкодженням здоровтАЩя, а також визначаi необхiднi види медичноi та соцiальноi допомоги.
Огляд потерпiлого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництвi, акта розслiдування професiйного захворювання за встановленими формами, висновку спецiалiзованого медичного закладу (науково-дослiдного iнституту профпатологii чи його вiддiлення) про професiйний характер захворювання, направлення лiкувально-профiлактичного закладу або роботодавця чи профспiлкового органу пiдприiмства, на якому потерпiлий одержав травму чи професiйне захворювання, або робочого органу виконавчоi дирекцii Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв, суду чи прокуратури.
Позачергова експертиза проводиться МСЕК за заявою потерпiлого, iнших заiнтересованих осiб, суду чи прокуратури.
Тимчасове переведення потерпiлого на легшу роботу
За потерпiлим, тимчасово переведеним на легшу нижчеоплачувану роботу, зберiгаiться його середньомiсячний заробiток на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стiйкоi втрати професiйноi працездатностi.
Стiйкою втратою професiйноi працездатностi вважаiться будь-яка втрата професiйноi працездатностi, визначена МСЕК.
Необхiднiсть переведення потерпiлого на iншу роботу, ii тривалiсть та характер установлюються ЛКК або МСЕК.
За згодою потерпiлого роботодавець зобовтАЩязаний надати йому рекомендовану ЛКК або МСЕК роботу за наявностi вiдповiдних вакансiй.
Якщо у встановлений ЛКК або МСЕК строк роботодавець не забезпечуi потерпiлого вiдповiдною роботою, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв сплачуi потерпiлому страхову виплату у розмiрi його середньомiсячного заробiтку.
Середньомiсячний заробiток, передбачений частинами першою та птАЩятою цiii статтi, обчислюiться в порядку, передбаченому статтею 34 цього Закону.
Страховi виплати потерпiлому пiд час його професiйноi реабiлiтацii
Потерпiлому, який проходить професiйне навчання або переквалiфiкацiю за iндивiдуальною програмою реабiлiтацii (якщо з часу встановлення ступеня втрати професiйноi працездатностi минуло не бiльше одного року), Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв провадить щомiсячнi страховi виплати у розмiрi середньомiсячного заробiтку протягом строку, визначеного програмою реабiлiтацii.
Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв оплачуi вартiсть придбаних потерпiлим iнструментiв, протезiв та iнших пристосувань, вiдшкодовуi потерпiлому iншi необхiднi витрати, повтАЩязанi з його професiйною пiдготовкою.
Середньомiсячний заробiток, передбачений частиною першою цiii статтi, обчислюiться в порядку, передбаченому статтею 34 цього Закону.
Право на страховi виплати у разi смертi потерпiлого
У разi смертi потерпiлого право на одержання щомiсячних страхових виплат (пенсiй згiдно з пiдпунктом тАЬдтАЭ пункту 1 частини першоi статтi 21 цього Закону) мають непрацездатнi особи, якi перебували на утриманнi померлого або мали на день його смертi право на одержання вiд нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не бiльш як десятимiсячного строку пiсля його смертi.
Такими непрацездатними особами i:
1) дiти, якi не досягли 16 рокiв; дiти з 16 до 18 рокiв, якi не працюють, або старшi за цей вiк, але через вади фiзичного або розумового розвитку самi не спроможнi заробляти; дiти, якi i учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денноi форми навчання тАУ до закiнчення навчання, але не бiльш як до досягнення ними 23 рокiв;
2) жiнки, якi досягли 55 рокiв, i чоловiки, якi досягли 60 рокiв, якщо вони не працюють;
3) iнвалiди тАУ члени сiмтАЩi потерпiлого на час iнвалiдностi;
4) неповнолiтнi дiти, на утримання яких померлий виплачував або був зобовтАЩязаний виплачувати алiменти;
5) непрацездатнi особи, якi не перебували на утриманнi померлого, але мають на це право.
Право на одержання страхових виплат у разi смертi потерпiлого мають також дружина (чоловiк) або один з батькiв померлого чи iнший член сiмтАЩi, якщо вiн не працюi та доглядаi дiтей, братiв, сестер або онукiв потерпiлого, якi не досягли 8-рiчного вiку.
Пенсiя у разi смертi годувальника призначаiться i виплачуiться згiдно iз законодавством.
Щомiсячнi страховi виплати та iншi витрати на вiдшкодування шкоди
1. Сума щомiсячноi страховоi виплати встановлюiться вiдповiдно до ступеня втрати професiйноi працездатностi та середньомiсячного заробiтку, що потерпiлий мав до ушкодження здоровтАЩя.
Сума щомiсячноi страховоi виплати не повинна перевищувати середньомiсячного заробiтку, що потерпiлий мав до ушкодження здоровтАЩя.
У разi коли потерпiлому одночасно iз щомiсячною страховою виплатою призначено пенсiю по iнвалiдностi у звтАЩязку з одним i тим самим нещасним випадком, iх сума не повинна перевищувати середньомiсячний заробiток, який потерпiлий мав до ушкодження здоровтАЩя. Визначенi ранiше сума щомiсячноi страховоi виплати та пенсiя по iнвалiдностi зменшенню не пiдлягають.
2. У разi стiйкоi втрати професiйноi працездатностi, встановленоi МСЕК, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв проводить одноразову страхову виплату потерпiлому, сума якоi визначаiться iз розрахунку середньомiсячного заробiтку потерпiлого за кожний вiдсоток втрати потерпiлим професiйноi працездатностi, але не вище чотирикратного розмiру граничноi суми заробiтноi плати (доходу), з якоi справляються внести до Фонду.
У разi коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпiлому встановлено iнший, вищий ступiнь стiйкоi втрати професiйноi працездатностi, з урахуванням iншоi професiйноi хвороби або iншого калiцтва, повтАЩязаного з виконанням трудових обовтАЩязкiв, йому провадиться одноразова виплата, сума якоi визначаiться iз розрахунку середньомiсячного заробiтку потерпiлого за кожний вiдсоток збiльшення ступеня втрати професiйноi працездатностi вiдносно попереднього обстеження МСЕК.
Якщо комiсiiю з розслiдування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоровтАЩя настало не тiльки з вини роботодавця, а й внаслiдок порушення потерпiлим нормативних актiв про охорону працi, розмiр одноразовоi допомоги зменшуiться на пiдставi висновку цiii комiсii, але не бiльш як на 50 вiдсоткiв.
3. Моральна (немайнова) шкода, заподiяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпiлим професiйноi працездатностi, вiдшкодовуiться Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв за заявою потерпiлого з викладом характеру заподiяноi моральноi (немайновоi) шкоди та за поданням вiдповiдного висновку медичних органiв. Вiдшкодування здiйснюiться у виглядi одноразовоi страховоi виплати незалежно вiд iнших видiв страхових виплат. Сума страховоi виплати за моральну (немайнову) шкоду визначаiться в судовому порядку. При цьому сума страховоi виплати не може перевищувати двохсот розмiрiв мiнiмальноi заробiтноi плати, встановленоi на день виплати, незалежно вiд будь-яких iнших страхових виплат.
4. Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв фiнансуi витрати на медичну та соцiальну допомогу, в тому числi на додаткове харчування, придбання лiкiв, спецiальний медичний, постiйний стороннiй догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лiкування, придбання спецiальних засобiв пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.
Якщо внаслiдок нещасного випадку або професiйного захворювання потерпiлий тимчасово втратив працездатнiсть, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв фiнансуi всi витрати на його лiкування.
Допомога у звтАЩязку з тимчасовою непрацездатнiстю виплачуiться в розмiрi 100 вiдсоткiв середнього заробiтку (оподатковуваного доходу). При цьому першi птАЩять днiв тимчасовоi непрацездатностi оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштiв пiдприiмства, установи, органiзацii.
Додаткове харчування призначаiться на конкретно визначений строк за рацiоном, який складаi дiiтолог чи лiкар, який лiкуi, та затверджуi МСЕК. Неможливiсть забезпечення потерпiлого додатковим харчуванням у лiкувально-профiлактичному або реабiлiтацiйному закладi пiдтверджуiться довiдкою за пiдписом головного лiкаря (директора) цього закладу. В цьому разi компенсацiя витрат на додаткове харчування здiйснюiться Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на пiдставi iнформацii органiв державноi статистики про середнi цiни на продукти харчування у торговельнiй мережi того мiсяця, в якому iх придбали.
Витрати на лiки, лiкування, протезування (крiм протезiв з дорогоцiнних металiв), придбання санаторно-курортних путiвок, предметiв догляду за потерпiлим визначаються на пiдставi виданих лiкарями рецептiв, санаторно-курортних карток, довiдок або рахункiв про iх вартiсть.
Сума витрат на необхiдний догляд за потерпiлим залежить вiд характеру цього догляду, встановленого МСЕК, i не може бути меншою (на мiсяць) вiд:
1) розмiру мiнiмальноi заробiтноi плати, встановленоi на день виплати,тАУ на спецiальний медичний догляд (масаж, уколи тощо);
2) половини розмiру мiнiмальноi заробiтноi плати, встановленоi на день виплати, тАУ на постiйний стороннiй догляд;
3) чвертi розмiру мiнiмальноi заробiтноi плати, встановленоi на день виплати, тАУ на побутове обслуговування (прибирання, прання бiл
Вместе с этим смотрят:
РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан
РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни
Автоматизацiя в банкiвськiй сферi
Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"
Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения