Управлiння кредитною дiяльностю банку

Змiст

Роздiл 1. Теоретичнi засади управлiння кредитною дiяльностю банку

1.1 Сутнiсть та причини кредитноi дiяльностi банку

1.2 Особливостi формування кредитного портфелю банку

1.3 Система управлiння кредитним портфелем банку

Роздiл 2. Дослiдження механiзму управлiння кредитною дiяльнiстю в комерцiйному банку ВлКредитпромбанкВ»

2.1 Дослiдження та оцiнювання управлiння ризиками кредитноi дiяльностi банку

2.2 Ефективнiсть управлiння кредитним портфелем банку

Роздiл 1. Теоретичнi засади управлiння кредитною дiяльностю банку

1.1 Сутнiсть та причини кредитноi дiяльностi банку

Головними ланками кредитноi системи i банки та кредитнi установи, що мають лiцензiю Нацiонального банку Украiни, якi одночасно виступають у ролi покупця i продавця iснуючих у суспiльствi тимчасово вiльних коштiв. Банкiвська система шляхом надання кредитiв органiзовуi й обслуговуi рух капiталу, забезпечуi його залучення, акумуляцiю та перерозподiл у тi сфери виробництва та обiгу, де виникаi дефiцит капiталу. Суб'iкти господарськоi дiяльностi можуть використовувати такi форми кредиту: банкiвський, комерцiйний, лiзинговий, iпотечний, бланковий, консорцiумний. Фiзичнi особи - споживчий кредит (лише в нацiональнiй грошовiй одиницi).

Банкiвський кредит - це позиковий капiтал банку у грошовiй формi, який передаiться у тимчасове користування на умовах забезпеченостi, термiновостi, платностi та цiльового використання кредитiв.

Комерцiйний кредит - це товарна форма кредиту, яка визначаi вiдносини з питань перерозподiлу матерiальних фондiв i характеризуi кредитну угоду мiж двома суб'iктами господарськоi дiяльностi. Учасники кредитних вiдносин при комерцiйному кредитi регулюють своi господарчi вiдносини i можуть створювати платiжнi засоби у виглядi векселiв - зобов'язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термiн. У разi оформлення комерцiйного кредиту за допомогою векселя, iншi угоди про надання кредиту не укладаються [12, с. 325-326].

Погашення комерцiйного кредиту може здiйснюватися шляхом:

- сплати боржником за векселем;

- передачi векселя вiдповiдно до чинного законодавства iншiй юридичнiй особi (крiм банкiв та iнших кредитних установ);

- переоформлення комерцiйного кредиту на банкiвський.

Лiзинговий кредит - це вiдносини мiж юридичними особами, якi виникають у разi оренди майна i супроводжуються укладанням лiзинговоi угоди. Лiзинг i формою майнового кредиту. Суб'iктами лiзингу можуть бути лiзингодавець (суб'iкт господарювання, що i власником об'iкта лiзингу i здаi його в оренду), користувач (суб'iкт, що домовляiться з лiзингодавачем на оренду про набуття права володiння та розпорядження об'iктом лiзингу у встановлених лiзинговою угодою межах), виробник (пiдприiмство, органiзацiя та iншi суб'iкти господарювання, якi здiйснюють виробництво або реалiзацiю товарно-матерiальних цiнностей).

РЖпотечний кредит - це особливий вид економiчних вiдносин з приводу надання кредитiв пiд заставу нерухомого майна. Кредиторами з iпотеки можуть бути iпотечнi банки або спецiальнi iпотечнi компанii, а також комерцiйнi банки. Позичальниками можуть бути юридичнi та фiзичнi особи, якi мають у власностi об'iкти iпотеки або мають поручителiв, якi надають пiд заставу об'iкти iпотеки на користь позичальника.

Споживчий кредит - кредит, який надаiться тiльки в нацiональнiй грошовiй одиницi фiзичним особам-резидентам Украiни на придбання споживчих товарiв тривалого користування та послуг i який повертаiться в розстрочку, якщо iнше не передбачено умовами кредитного договору. Банк надаi кредити фiзичним особам у розмiрах, що визначаються виходячи з вартостi товарiв i послуг, якi i об'iктом кредитування. Розмiр кредиту на будiвництво, купiвлю i ремонт жилих будинкiв, садових будинкiв, дач та iнших будiвель визначаiться в межах вартостi майна, майнових прав, якi можуть бути переданi банку в забезпечення фiзичною особою та сумою ii поточних доходiв, за винятком обов'язкових платежiв. Строк кредиту встановлюiться залежно вiд цiлей об'iкта кредитування, розмiру позики, платоспроможностi позичальника.

Комерцiйний банк може надавати бланковий кредит тiльки в межах наявних власних коштiв (без застави майна чи iнших видiв забезпечення - тiльки пiд зобов'язання повернути кредит) iз застосуванням пiдвищеноi вiдсотковоi ставки надiйним позичальникам, якi мають стабiльнi джерела погашення кредиту i перевiрений авторитет у банкiвських колах [31, с. 95-96].

Кредит може надаватися позичальнику банкiвським консорцiумом такими способами:

а) шляхом акумулювання кредитних ресурсiв у визначеному банку з подальшим наданням кредитiв суб'iктам господарськоi дiяльностi;

б) шляхом гарантування загальноi суми кредиту провiдним банком або групою банкiв. Кредитування здiйснюiться залежно вiд потреби в кредитi;

в) шляхом змiни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсiв за рахунок залучення iнших банкiв для участi в консорцiумнiй операцii.

Виникнення кредитних вiдносин мiж банком i позичальником можливе за таких умов:

а) учасники (кредитор i позичальник) мають бути взаiмозацiкавленi: кредитор - у видачi кредиту, а позичальник - в його отриманнi, тобто повиннi збiгатися економiчнi та правовi iнтереси;

б) необхiдна наявнiсть економiчних i юридичних гарантiй повернення кредиту пiсля певного строку;

в) позичальник маi бути власником майна, або маi бути власником, надiленим правом на користування та розпорядження ним.

Механiзм кредитування складаiться з семи взаiмопов'язаних етапiв. На першому етапi позичальник i банк ведуть переговори на предмет можливого укладення кредитноi угоди. Якщо позичальник бажаi встановити успiшнi контакти з банком, якi задовольнять усi його прохання щодо надання позички, то вiн повинен проникнутися довiрою до банку, а банк маi довiряти йому. Чим бiльше позичальник обiзнаний у кредитах, компетентний у сьогоднiшнiй ринковiй економiцi, пiдготовлений до переговорiв, знаi що пiдприiмство рентабельне i прибуткове, та може документально пiдтвердити це, тим бiльше поступок зробить йому банк.

На другому етапi позичальник для одержання кредиту звертаiться знову в банк з клопотанням (заявою) на iм'я керiвника установи банку. У заявi на одержання кредиту зазначаiться: цiльове призначення кредиту його сума. строк користування, включаючи конкретнi строки погашення кредиту, запропоноване забезпечення, а також характеристики проекту (заходу), що кредитуiться та його економiчноi ефективностi. Термiн розгляду заяви позичальника визначаiться керiвником установи банку i обчислюiться з часу подання позичальником повного пакета документiв.

До укладення кредитного договору, на третьому етапi банк повинен ретельно проаналiзувати кредитоспроможнiсть позичальника. Кредитоспроможнiсть являi собою оцiнку банком позичальника з погляду можливостi i доцiльностi надання йому кредиту i визначаi iмовiрнiсть своiчасного повернення позичок i виплати вiдсоткiв по ним у майбутньому. Аналiз кредитоспроможностi маi своiю метою дати якiсну оцiнку позичальника, що визначаiться банком до вирiшення питання про можливiсть i умови кредитування, передбачати здатнiсть i готовнiсть клiiнта повернути узятi iм у борг засоби у вiдповiдностi з умовами кредитного договору, а також оцiнити обТСрунтованiсть i доцiльнiсть кредитних вкладень i подальших вiдношень в областi кредитування мiж банком i позичальником. Рiшення про надання кредитiв позичальникам, незалежно вiд запрошуваного розмiру кредиту, приймаiться колегiальне (Правлiнням банку чи Кредитним комiтетом) бiльшiстю голосiв i оформляiться протоколом.

Важливим етапом процедури отримання кредиту i укладення кредитного договору (угоди). Кредитнi договори укладаються тiльки в письмовiй формi. Кредитний договiр може бути укладений як шляхом складання одного документа, пiдписаного сторонами, так i шляхом обмiну листами, телеграмами пiдписаними стороною, яка iх надсилаi.

Пiсля укладення кредитного договору наступним етапом процедури отримання кредиту i надання кредиту позичальниковi. Тому кредитний вiддiл даi розпорядження операцiйному вiддiлу про вiдкриття рахунку для облiку. Видача кредиту проводиться в порядку, передбаченому в кредитному договорi. Пiсля видачi всiii суми кредиту оформляiться графiк погашення кредиту. Графiк погашення кредиту складаiться у двох примiрниках (по одному для позичальника i банку). На пiдставi графiка працiвник операцiйного вiддiлу вносить вiдповiднi параметри до аналiтичного облiку для здiйснення контролю за надходженням коштiв на погашення кредиту.

При використаннi права на заставу мiж банком, з одного боку, i юридичною або фiзичною особою, з другого, укладаiться договiр про заставу. Договiр застави укладаiться як правило, пiсля укладення кредитного договору. Однак угода про заставу може i передувати угодi про видачу позики.

Банк здiйснюi контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цiльовим використанням кредиту, своiчасним i повним погашенням та сплатою вiдсоткiв по ньому. Протягом усього строку дii кредитного договору банк пiдтримуi дiловi контакти з позичальником, здiйснюi перевiрки стану збереження заставленного майна. У разi несвоiчасного погашення боргу за кредитом та сплати вiдсоткiв (комiсiй), за вiдсутностi домовленостi про вiдстрочення погашення кредиту, банк маi право на застосування штрафних санкцiй у розмiрах, передбачених договором [10, с. 180-182].

Всi кредитнi операцii банку - це вiдношення мiж кредитором i дебiтором (позичальником) iз приводу наданих (одержання) у тимчасове користування коштiв, iхнього повернення й оплати. Кредити, якi надаються банками, подiляються:

1.За строками користування:

а) короткостроковi - до 1 року;

в) довгостроковi - понад 1 рiк.

Строк кредиту, а також вiдсотки за його користування (якщо iнше не передбачено умовами кредитного договору) розраховуються з моменту отримання до повного погашення кредиту та вiдсоткiв за його користування. Короткостроковi кредити можуть надаватись банками у разi тимчасових фiнансових труднощiв, що виникають у зв'язку iз витратами виробництва та обiгу, не забезпечених надходженнями коштiв у вiдповiдному перiодi. Довгостроковi кредити можуть надаватись на оплату обладнання, поточнi витрати, на фiнансування капiтальних вкладень, для формування основних фондiв.

2.За забезпеченням:

а) забезпеченi заставою (майном, майновими правами, цiнними паперами);

б) гарантованi (банками, фiнансами чи майном третьоi особи);

в) з iншим забезпеченням (поручительство, свiдоцтво страховоi органiзацii);

г) незабезпеченi (бланковi).

3.За ступенем ризику:

а) стандартнi кредити;

б) кредити з пiдвищеним ризиком.

4. За методами надання:

а) у разовому порядку;

б) вiдповiдно до вiдкритоi кредитноi лiнii;

в) гарантiйнi.

За строками погашення:

а) водночас;

б) у розстрочку;

в) достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника);

г) з регресiiю платежiв;

д) пiсля закiнчення обумовленого перiоду.

Комерцiйнi банки можуть надавати кредити всiм суб'iктам господарськоi дiяльностi незалежно вiд iх галузевоi належностi, статуту, форм власностi у разi наявностi в них реальних можливостей та правових форм забезпечення своiчасного повернення кредиту та сплати вiдсоткiв (комiсiйних) за користування кредитом.

Найважливiшим елементом кредитноi полiтики банку i використовуваний ним iнструментарiй для задоволення потреб клiiнтiв у позикових коштах, виражений у видах, що видаються банком кредитiв. Чим рiзноманiтнiше цей iнструментарiй, тим повнiше можуть бути задоволенi iндивiдуальнi потреби клiiнтiв. Водночас на вибiр банком кредитного iнструментарiю впливають не тiльки потреби клiiнта, але i його особливостi (фiнансова надiйнiсть i iн.), а також можливостi й iнтереси самого банку. Розгорнута класифiкацiя позичок по рiзних ознаках наведена в таблицi 1.1.

Таблиця 1.1

Розгорнута класифiкацiя кредитiв [12, с. 325]

В практицi захiдних банкiв використовуiться класифiкацiя кредитiв в залежностi вiд iх якiсноi характеристики. НБУ за цiiю ознакою подiляi кредити на:

тАУ стандартнi;

тАУ пiд контролем;

тАУ субстандартнi;

тАУ сумнiвнi;

тАУ безнадiйнi.

Стандартнi кредити тАУ це кредити незалежно вiд виду забезпечення, строк погашення яких не настав; кредити, за якими своiчасно i в повному обсязi погашаiться основний борг, включаючи кредити, пролонгованi у встановленому порядку, але не бiльше двох разiв, iз загальним строком пролонгацii не бiльше 6 мiсяцiв.

Кредити пiд контролем тАУ кредити, пролонгованi бiльш як два рази або iз загальним строком пролонгацii понад 6 мiсяцiв; простроченi до 60 днiв забезпеченi кредити, а також простроченi до 30 днiв недостатньо забезпеченi кредити.

Субстандартнi кредити тАУ це простроченi до 30 днiв незабезпеченi кредити; простроченi вiд 30 до 60 днiв недостатньо забезпеченi кредити, а також простроченi вiд 60 до 180 днiв забезпеченi кредити.

Кредити сумнiвнi тАУ простроченi вiд 30 до 60 днiв незабезпеченi кредити; простроченi вiд 60 до 180 днiв недостатньо забезпеченi кредити; а також простроченi понад 180 днiв забезпеченi кредити.

Безнадiйнi кредити тАУ простроченi вiд 60 до 180 днiв незабезпеченi кредити i недостатньо забезпеченi кредити, простроченi понад 180 днiв. Безнадiйна кредитна заборгованiсть списуiться за рахунок коштiв резерву страхування активних операцiй. У разi недостатностi коштiв резерву страхування активних операцiй безнадiйна кредитна заборгованiсть погашаiться за рахунок коштiв резервного фонду, фондiв економiчного стимулювання, iнших фондiв банку, нерозподiленого прибутку минулого року [9, с. 136-137].

Органiзацiя кредитного процесу грунтуiться на чiткому функцiональному розмежуваннi обов'язкiв кредитного персоналу, що дозволяi домагатися високого професiоналiзму, уникати помилок при прийняттi рiшень, перемагати в конкурентнiй боротьбi.

Органiзацiя кредитного процесу включаi декiлька стадiй:

- формування кредитноi полiтики; здiйснення кредитного обслуговування клiiнтiв;

- визначення рейтингу виданих позичок i аналiз кредитного портфеля банку;

- органiзацiю контролю за умовами кредитноi угоди;

- визначення процедури ухвалення рiшення по позичцi;

- розробку правил оформлення кредитноi угоди;

- письмовий юридичний супровiд що видаiться позичка.

Для рiзних банкiв, що вiдрiзняються обсягами роботи, кадровим складом, накопиченим досвiдом не може бути iдиноi схеми органiзацii кредитного процесу. Банки звичайно мають такi спецiальнi пiдроздiли, що забезпечують кредитний процес: вiддiл кредитноi полiтики i маркетингу; вiддiл кредитного аналiзу; кредитний вiддiл; вiддiл позичковоi документацii.

Вiддiл кредитноi полiтики i маркетингу займаiться: упорядкуванням i доведенням до робiтникiв банку (управлiнцiв i виконавцiв) основ кредитноi полiтики, спостереженням за виконанням ii основних положень, визначень вимог до позичковоi документацii, органiзацiiю навчання спiвробiтникiв банку питанням кредитування.

Вiддiл кредитного аналiзу призначений для збору iнформацii про фактичних i потенцiйних клiiнтiв, по iхньому фiнансовому положеннi i платоспроможностi, про перспективи розвитку галузi до якоi належить позичальник, аналiзу кредитного портфеля банку, пiдготування засiдань кредитного комiтету i реiстрацii його рiшень.

Кредитний вiддiл веде безпосередньо роботу з клiiнтами з питань кредитування. Усерединi вiддiлу видiляються спецiальнi групи по обслуговуванню рiзних типiв клiiнтiв, а саме тих що:

В· розглядають можливiсть видачi позички;

В· роблять оцiнку ризику запитуваноi позички;

В· вибирають конкретний вид кредиту.

Вiддiл позичковоi документацii пiдзвiтний юридичному вiддiлу. У його обов'язки входить надання допомоги кредитним робiтникам в оформленнi позичковоi документацii i здiйснення контролю за правильнiстю оформлення такоi документацii.

Кредитнi взаiмовiдносини регламентуються на пiдставi кредитних договорiв, що укладаються мiж кредитором i позичальником тiльки в письмовiй формi, якi визначають взаiмнi зобов'язання та вiдповiдальнiсть сторiн i не можуть змiнюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторiн. Розмiр вiдсоткових ставок та порядок iх сплати встановлюються банком i визначаються в кредитному договорi залежно вiд кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту i пропозицiй, якi склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облiковоi ставки та iнших факторiв [10, с. 205-206].

За характером i способом сплати процентiв видiляють кредити:

1) з фiксованою процентною ставкою;

2) з плаваючою процентною ставкою;

3) зi сплатою процента одночасно з отриманням кредита (дисконтний).

Позики з фiксованою процентною ставкою характернi для стабiльноi економiки, однак можуть видаватися на короткий термiн i в умовах iнфляцii. Очевидно, що в сучасних нестабiльних економiчних умовах бiльшiсть кредитних угод будуть передбачати в своiх умовах плаваючу процентну ставку. Якщо надання кредиту вiдбуваiться за рахунок коштiв, запозичених у Нацiонального банку, то процентна ставка за користування кредитом встановлюiться як облiкова ставка НБУ плюс маржа (5 тАУ 20%), i змiна процентiв за користування кредитом буде залежати вiд того, наскiльки змiнюiться облiкова ставка НБУ. У разi змiни облiковоi ставки умови договору можуть переглядатися i змiнюватися тiльки на пiдставi взаiмноi згоди кредитора та позичальника. Для кредитiв, що надаються в iноземнiй валютi, необхiдно враховувати також вiдсотковi ставки, якi дiють на мiжнародних ринках капiталiв [2].

Комерцiйний банк аналiзуi, вивчаi дiяльнiсть потенцiйного позичальника, визначаi його кредитоспроможнiсть, прогнозуi ризик неповернення кредиту i приймаi рiшення про надання або про вiдмову у наданнi кредиту. Основними критерiями оцiнки кредитоспроможностi позичальника можуть бути: забезпеченiсть власними коштами не менш як 50 вiдсоткiв усiх його видаткiв, репутацiя позичальника (квалiфiкацiя, здiбностi керiвника, дотримання дiловоi етики, договiрноi, платiжноi дисциплiни), оцiнка продукцii, що випускаiться, наявнiсть замовлення на ii реалiзацiю, характер послуг, якi надаються (конкурентноздатнiсть на внутрiшньому та зовнiшньому ринках, попит на продукцiю, послуги, обсяги експорту), економiчна кон'юнктура (перспективи розвитку позичальника, наявнiсть джерел коштiв для капiталовкладень) тощо. Необхiднi вiдомостi про позичальника та iнформацiя, отримана банком при оформленнi кредиту, систематизуються у кредитнiй справi позичальника.

Забороняiться надання кредитiв на:

- покриття збиткiв господарськоi дiяльностi позичальника;

- формування та збiльшення статутного фонду комерцiйних банкiв та iнших господарських товариств;

- придбання цiнних паперiв будь-яких пiдприiмств [5].

Кошти для погашення заборгованостi в першу чергу направляються для сплати вiдсоткiв за користування кредитом, потiм - простроченоi заборгованостi, сума, що залишаiться, направляiться на погашення основноi суми кредиту. Вiдстрочення погашення кредиту з пiдвищенням вiдсотковоi ставки здiйснюiться банком у виняткових випадках, у разi виникнення у позичальника тимчасових фiнансових ускладнень через непередбаченi обставини, за умови прийняття позичальником вiдповiдних заходiв щодо iх усунення. Це вiдстрочення маi бути оформлено додатковим договором мiж позичальником та банком, який i невiд'iмною частиною кредитного договору.

Банк здiйснюi контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цiльовим використанням кредиту, своiчасним i повним його погашенням. При цьому банк протягом усього строку дii кредитного договору пiдтримуi дiловi контакти з позичальником, зобов'язаний проводити перевiрки стану збереження заставленого майна, що повинно бути передбачено кредитним договором. У разi виявлення фактiв використання кредиту не за цiльовим призначенням банк маi право достроково розiрвати кредитний договiр, що i пiдставою для стягнення всiх коштiв в межах зобов'язань позичальника за кредитним договором у встановленому чинним законодавством порядку. У разi несвоiчасного погашення боргу за кредитом та сплати вiдсоткiв (комiсiй), за вiдсутностi домовленостi про вiдстрочення погашення кредиту, банк маi право на застосування штрафних санкцiй у розмiрах, передбачених договором.

Кредитування тАУ це галузь дiяльностi, яка iснуi за своiми жорсткими законами, принципами. За своiю природою принципи кредитування подiляються на тi, що вiдображають сутнiсть функцiй кредиту, i загальноекономiчнi. Принципи кредитування i невiд'iмною частиною кредиту. По-перше, вони вiдрiзняють кредит як економiчну категорiю вiд iнших економiчних категорiй, а по-друге, мають чисто практичне значення, так як банки, реалiзуючи цi принципи в своiй кредитнiй дiяльностi, досягають двi основнi цiлi: отримання прибутку i мiнiмiзацiя ризику збитковостi кредитних операцiй.

Характеризуючи кредит як економiчну категорiю, слiд сказати, що вiн складаiться з двох елементiв: суб'iкта i об'iкта кредитноi угоди. Теза про те, що будь-якi господарюючi органи чи громадяни можуть отримати кредит в банку, не маi практичного застосування. При прийняттi рiшення про те, надавати чи не надавати кредит позичальнику, банк приймаi до уваги велику кiлькiсть факторiв, серед яких: поряднiсть та чеснiсть клiiнта, стан його здоровтАЩя, платоспроможнiсть, наявнiсть певноi квалiфiкацii i таке iнше. Тобто кредит може отримати тiльки той клiiнт банку, що маi реальнi передумови до його повернення i можливiсть сплатити за його користування проценти. Таким чином контролюiться фактор ризику кредитних операцiй. Об'iкт кредитування визначаi цiльову направленiсть кредиту, тобто, визначаючи об'iкт, пiд який надаватиметься кредит, рiвень ризику також тримаiться на певному рiвнi.

Собiвартiсть залучених ресурсiв маi важливе значення для формування кредитноi полiтики комерцiйного банку, так як тАЮцiнатАЭ кредиту (тобто рiвень процентноi ставки за його користування) визначаiться як цiна залучених ресурсiв плюс маржа. Маржа встановлюiться на такому рiвнi, щоб банк мав можливiсть вiдшкодувати своi збитки по обслуговуванню залучених ресурсiв, а також отримати певний рiвень прибутку. Комерцiйнi банки в умовах конкурентноi боротьби на ринку кредитних ресурсiв повиннi постiйно турбуватися як про кiлькiсне, так i про якiсне покращення своiх депозитiв.

Отже, надання кредитiв тАУ це головна економiчна функцiя банкiв. Але ця функцiя також повтАЩязана з ризиком, оскiльки дii як зовнiшнiх (економiчнi умови в краiнi), так i внутрiшнiх факторiв (помилки в керiвництвi) можуть призвести до значних збиткiв банку. Кредит тАУ це складна економiчна категорiя, яка вiдображаi не тiльки рух позичкового капiталу, але й взаiмовiдносини мiж суб'iктами. Не можна сказати, що кредит тАУ це передача грошових коштiв у тимчасове користування вiд кредитора до позичальника, вiн поiднуi в собi також правовi взаiмовiдносини суб'iктiв i, навiть, iх особисте ставлення один до одного.

Органiзацiя кредитного процесу грунтуiться на чiткому функцiональному розмежуваннi обов'язкiв кредитного персоналу, що дозволяi домагатися високого професiоналiзму, уникати помилок при прийняттi рiшень, перемагати в конкурентнiй боротьбi.

1.2 Особливостi формування кредитного портфеля банку

Активи i пасиви банку тiсно пов'язанi мiж собою. Структура кредитного портфеля комерцiйного банка, пакет довгострокових i короткострокових позик, що надаватиметься банком своiм позичальникам, залежить вiд характеристики залучених ресурсiв i строкiв користування ними. Пiдтримання цього спiввiдношення i основою фiнансовоi стiйкостi банку i зберiгання його лiквiдностi на належному рiвнi. Розширення операцiй по залученню ресурсiв недоцiльно, якщо банк утримуiться вiд проведення активноi кредитноi дiяльностi. Тобто банк повинен мiнiмiзувати своi вiльнi ресурси, щоб вони не приносили збиткiв [31, 95-99].

Незважаючи на те, що фiнансове посередництво тАУ головна функцiя банкiвських установ i кредитування тАУ це найактивнiший iнструмент отримання банкiвського прибутку, в Украiнi в сучасних умовах вiдмiчаiться тенденцiя скорочення кредитування, бiльш того, Нацiональний банк Украiни рекомендуi комерцiйним банкам утримуватися вiд активноi кредитноi дiяльностi i поширювати свою дiяльнiсть за рахунок менш ризикових операцiй. Звiсно, це передусiм повтАЩязано з великим ризиком неповернення кредитiв в нестабiльних економiчних умовах i в умовах згортання вiтчизняного виробництва. В структурi збиткiв комерцiйних банкiв найбiльшу питому вагу в сучасних умовах займають збитки вiд проведення кредитноi дiяльностi.

Один iз шляхiв покращення фiнансовоi стiйкостi i утримання лiквiдностi комерцiйних банкiв на належному рiвнi тАУ це створення страхових фондiв, за рахунок яких покриваються збитки вiд кредитноi дiяльностi банкiв. Але дiя цього тАЮмеханiзму захистутАЭ обмежена, так як банки не зацiкавленi тАЮзаморожуватитАЭ кошти, якi можуть приносити прибуток, крiм того, деяким банкам не вистачить всього отриманого ними прибутку, щоб сформувати резерв у повному обсязi. Тому на даний момент резерв украiнських комерцiйних банкiв складаi близько 20% вiд потреби [6].

Характеристика видовоi структури кредитiв у кредитному портфелi комерцiйного банку допомагаi оцiнити лiквiднiсть банку на даний момент, оцiнити ступiнь ризиковостi проведення кредитних операцiй комерцiйним банком, виявити шляхи уникнення проблемних кредитiв в кредитному портфелi.

Основними джерелами формування банкiвських кредитних ресурсiв i власнi кошти банкiв, залишки на розрахункових та поточних (валютних) рахунках, залученi кошти юридичних та фiзичних осiб на депозитнi рахунки до запитання та строковi, мiжбанкiвськi кредити та кошти, одержанi вiд випуску цiнних паперiв. Основу ресурсноi бази банку складають залученi кошти. За фiксованiстю строкiв залученi ресурси можна подiлити на двi групи: ресурси, якими можна управляти, та поточнi пасиви. До першоi групи вiдносяться строковi депозити, та мiжбанкiвськi кредити. До другоi групи включаються залишки на розрахункових, поточних рахунках й на корреспондентських рахунках. тАЮЗолотетАЭ банкiвське правило говорить, що розмiр i строки фiнансових вимог банка повиннi вiдповiдати розмiрам та строкам його зобовтАЩязань. Кожнiй групi пасивiв повинен вiдповiдати свiй тип активiв за розмiрами i строками розмiщення. Так, пасиви, якими можна управляти, формують базу для цiльового, програмного кредитування, а поточнi пасиви i основою для операцiй на ринку "коротких грошей". Пiдтримання цього вiдношення мiж джерелами ресурсiв i iх розмiщенням i основою фiнансовоi стiйкостi банку. Таким чином, виходячи з принципу збалансованостi структури джерел фiнансування, необхiдно формувати останнi в залежностi вiд економiчноi контАЩюнктури ринку, обтАЩiктiв кредитування, прибутковостi й обертання активiв.

Отже, кредитний портфель являi собою сукупнiсть виданих позик, якi класифiкуються на основi рiзних критерiiв, пов'язаних з рiзними чинниками кредитного ризику або зi способами захисту вiд нього.

Управлiння кредитним портфелем даi змогу балансувати та стримувати ризик усього портфеля, контролювати ризик, притаманний тим чи iншим ринкам, клiiнтам, позиковим iнструментам, кредитам та умовам дiяльностi. Управлiння кредитними ризиками вимагаi систематичного кiлькiсного та якiсного аналiзу кредитного портфеля та роботи з проблемними кредитами.

Аналiз кредитного портфеля потребуi дослiдження його структури в розрiзi груп ризику, ступеня забезпеченостi, галузевоi структури, форм власностi позичальникiв, а також вивчення динамiки кожноi групи, сегментацii кредитного портфеля.

Особливу увагу, як уже зазначалося, придiляють якостi кредитного портфеля, захищеностi його вiд кредитного ризику. З метою пiдвищення надiйностi та стабiльностi банкiвськоi системи, захисту iнтересiв кредиторiв i вкладникiв комерцiйних банкiв постановою Правлiння Нацiонального банку Украiни № 279 вiд 6.07.2000 р. затверджене Положення про порядок розрахунку резерву для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операцiями банкiв.

Комерцiйнi банки зобов'язанi створювати резерви для вiдшкодування можливих витрат за основним боргом (без процентiв та комiсiй) за всiма видами наданих кредитiв у нацiональнiй та iноземнiй валютах, у тому числi за наданими депозитами, кредитами iншим банкам, суб'iктами господарювання (овердрафт, врахованi векселi, факторинговi операцii, фiнансовий лiзинг), наданими гарантiями та поручительствами. Резерв використовуiться на покриття безнадiйноi заборгованостi, яка виникла вiд кредитноi дiяльностi банку.

Резерв пiд кредитнi ризики розподiляiться на резерв пiд стандартну заборгованiсть за кредитами та резерв пiд нестандартну заборгованiсть за кредитами (кредити пiд контролем, субстандартнi, а також безнадiйнi, сумнiвнi кредити) [6].

Кожний комерцiйний банк ставить за мету забезпечити високу якiсть власного кредитного портфеля. Кредитний портфель тАФ це сукупнiсть кредитiв, наданих банком на певну дату; вiн характеризуi величину капiталу, вкладеного банком у кредитнi операцii. Обсяг кредитного портфеля оцiнюiться за балансовою вартiстю всiх кредитiв банку, у тому числi прострочених, пролонгованих та сумнiвних до повернення. Разом з тим до нього не входять:

- вiдсотки нарахованi, але не сплаченi;

- зобов'язання видати кредит;

- кредитнi лiнii, якi ще не використанi;

- гарантii та акредитиви;

- оперативний лiзинг.

Вiд структури i якостi кредитного портфеля банку значною мiрою залежить його стабiльнiсть, репутацiя та фiнансовий успiх. Тому банку необхiдно аналiзувати якiсть позичок, проводити незалежнi експертизи великих кредитних проектiв i заходiв, виявляти випадки вiдхилення вiд законноi кредитноi полiтики.

Постiйний аналiз кредитного портфеля в системi управлiння банком даi змогу вибрати варiант рацiонального розмiщення ресурсiв, напрями кредитноi полiтики банку, знизити ризик за рахунок диверсифiкацii кредитних вкладень, прийняти рiшення щодо доцiльностi надання позики клiiнтам залежно вiд iх кредитоспроможностi, галузевоi належностi, форм власностi тощо. Результати аналiзу дають змогу приймати рiшення про змiну напрямiв та методiв кредитування.

Аналiз галузевоi структури кредитiв даi змогу визначити галузеву диверсифiкацiю кредитiв порiвняно з попередньою звiтною датою. Для цього розраховуiться питома вага вкладених в окремi галузi позик у цiлому за короткостроковими та довгостроковими позиками, а також у динамiцi. Галузева диверсифiкацiя кредитних вкладень повинна сприяти розвитку прiоритетних галузей народного господарства.

Структурний аналiз проводиться для визначення надмiрноi концентрацii кредитних операцiй в одному сегментi, що пiдвищуi ступiнь кредитного ризику. Проте надмiрна диверсифiкацiя кредитного портфеля створюi певнi труднощi в управлiннi позиковими операцiями та може стати причиною банкрутства банку, тому зарубiжнi комерцiйнi банки визначають для себе межi вкладення рес

Вместе с этим смотрят:

РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

Автоматизацiя в банкiвськiй сферi

Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения