Управлiння фiнансовими ресурсами комерцiйного банку

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Вiнницький фiнансово-економiчний унiверситет

КУРСОВА РОБОТА

з дисциплiни тАЬФiнансовий менеджменттАЭ на тему:

тАЬУправлiння фiнансовими ресурсамиВа комерцiйного банкутАЭ

Виконав:

студент групи_____________

__________________________

Науковий керiвник:

__________________________

Робота допущена до захисту

____________________

(пiдпис наукового керiвника)

тАЬ____тАЭ______________2006р.

Вiнниця 2006

План

ВступтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж. 1

1. Фiнансовий менеджмент в комерцiйних банках

1.1 Мета, задачi та функцii фiнансового менеджменту в к\б тАжтАжтАжтАжтАж.2-6

1.2 Суть та види процентноi полiтики, вплив зовнiшнiх факторiв.тАжтАж..7-12

1.3 РЖнтегрований пiдхiд доВа управлiнняВа балансомВа банку тАжтАжтАжтАжтАжтАж.13-18

2.Управлiння дiяльностi комерцiйного банку

2.1Ва Розрахунок окремих показникiв фiнансовоi дiяльностi к\б тАжтАжтАж..19-22

2.2Ва Аналiз динамiки та структури процентних доходiв iВа витрат на

прикладiВа АКБ тАЬУкрсоцбанктАЭВа тАжтАж...............................23-25

2.3 Аналiз фiнансових звiтiв АКБ тАЬУкрсоцбанктАЭтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..26-38

3. Шляхи пiдвищення ефективностi дiяльностi комерцiйних банкiв.....39-43

ВисновкитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.44-46

Список використаноi лiтературитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж47

ВСТУП

АктуальнiстьВаВа вибраноiВаВа мноюВаВа темиВаВа курсовоiВаВаВа роботи тАЬУправлiння фiнансовими ресурсамиВа комерцiйного банкутАЭ визначаiться тим,Ва щоВа управлiння фiнансовими ресурсами маi важливе значення, особливо вВа даний час,Ва колиВа в економiцi спостерiгаiться найгострiша недостача оборотнихВа коштiв. Щоб комерцiйний банк мiгВа успiшно функцiонувати в таких умовах, його оборотний капiталВа повинен бутиВа максимально лiквiдним, у будь-який момент банк повинен матиВа доситьВа готiвкиВа дляВа оплати рахункiв.Ва ЦеВа досягаiться продуманимВаВа фiнансовимВа плануваннямВаВаВа та управлiнням фiнансовими ресурсами вiдповiдно до плану.

МетаВаВа моiiВаВа роботиВаВа полягаiВа вВа дослiдженнiВаВа механiзму ефективногоВа управлiнняВаВа фiнансовимиВа ресурсамиВа комерцiйного банку. Дослiдження впливом коригування процентноi полiтики на фiнансовi результати. ОбтАЩiктомВа дослiдженняВаВа виступаiВа АКБ ВлУКРСОЦБАНКВ».

СтруктураВа роботиВа складаiться зВа трьохВа частин.Ва ВВа першiй частинiВа даiтьсяВа визначенняВа сутностi фiнансового менеджменту в банках, висвiтлюютьсяВа основнiВаВа питання, щодоВа органiзацiiВа фiнансового менеджменту в банках. Особливе мiсце придiляiться процентнiй полiтицiВа та питаннямВа планування фiнансовихВаВа ресурсiв.ВаВа НаВа практицiВа розглядаютьсяВаВа методи плануванняВа таВа управлiнняВа фiнансовимиВа ресурсамиВаВа АКБ ВлУКРСОЦБАНКВ». Питання процентноi полiтики i одним з найважливiших аспектiв управлiнняВа банкiвськоюВа дiяльнiстю. Справа в тому, що деякаВа впевненiстьВа уВа рiвнi валютного курсу, темпах iнфляцii таВа облiковоiВа ставкиВа НБУВа даiВа можливiсть банкiвським керiвникам застосовувати виробленi роками вВа зарубiжнихВа краiнах основнiВа пiдходиВа доВа формуванняВа процентноiВа полiтики,Ва щоВа вВа першуВа чергу орiiнтуiться на спiввiдношенняВа попитуВа таВа пропозицiiВа наВа ринкуВа кредитних ресурсiв; враховуi в певнiй мiрi ризик змiниВа процентнихВа ставок;Ва величезна увага придiляiться спiввiдношенню залучених та наданих ресурсiвВа поВа строкам та вiдсотковим ставкам.Ва ТакимВа чиномВа банкиВа можутьВа прагнутиВа отриматиВа не стiльки спекулятивний короткостроковий прибуток, скiлькиВа сформуватиВа вагому базу (точку вiдштовхування) для подальшоi дiяльностi, щоВа забезпечитьВа успiх та процвiтання банкiвськоi установи у довгостроковому перiодi.

ВВаВа другiйВа частинiВа дослiджуютьсяВа питання,Ва повтАЩязанiВа з формуваннямВаВаВаВа фiнансовихВаВаВа результатiвВаВаВа вВа комерцiйних кредитних установах.Ва ВВа цiйВа частинiВа приводятьсяВа деякiВа методичнiВа рекомендацiiВаВаВа зВаВа планування,ВаВа облiкуВаВа iВаВаВа калькулювання собiвартостi продуктiв якi пропонують комерцiйнi банки.

На основiВа отриманихВа даних,Ва миВа намагатимемосьВа вВа третьомуВа роздiлi розробити шляхи пiдвищення ефективностi,Ва шляхомВа вдосконаленняВа методологiй розробки та пiдходiв доВа фiнансового менеджменту у банках та формуванняВа процентноiВа полiтики,Ва можливихВа шляхiв впровадження вже iснуючих принципiв.

1.2. Мета, задачi та функцii фiнансового менеджменту.

Необхiдно визначити головну мету фiнансового менеджменту в комерцiйному банку. Це забезпечення максимiзацii прибутку власникiв к\б в поточному та перспективному перiодi , рацiональне використання ресурсiв для створення ринковоi вартостi, здатноi покрити всi витрати, повтАЩязанi з використанням ресурсiв, i забезпечити прийнятний рiвень доходiв на умовах, адекватних ризику вкладникiв капiталу [4] . Ця мета отримуi конкретний вираз в забезпеченнi максимiзацii ринковоi вартостi пiдприiмства, що реалiзуi кiнцевi фiнансовi iнтереси його власникiв. Характеризуючи загальноприйняту в ринковiй економiцi вищевказану головну мету фiнансового менеджменту, слiд вiдмiтити, що вона вступаi в протирiччя з розповсюдженою у нас думкою, що головною метою фiнансовоi дiяльностi к\б i максимiзацiя прибутку. Рiч у тiм, що максимiзацiя ринковоi вартостi акцiй к\б далеко не завжди автоматично досягаiться при максимiзацii його прибутку. Так, отриманий високий у сумi i по рiвню прибуток може бути повнiстю використаний на цiлi поточноi потреби, в результатi чого к\б лишиться основного джерела формування власних фiнансових ресурсiв для свого наступного розвитку. Крiм того, високий рiвень прибутку к\б може бути досягнутий при високому рiвнi фiнансового ризику i загрозу банкротства в наступному перiодi, що також може обумовити зниження ринковоi вартостi його акцiй. Тому в ринкових умовах максимiзацiя прибутку може виступати як одна з важливих задач фiнансового менеджменту, але не як головна його мета.

Головне завдання фiнансового менеджменту тАФВа координуватиВа рiшенняВа щодоВа активiвВа i пасивiв усерединi кожного окремого банку, аби досягти найвищихВа результатiв, максимальноВа контролюючиВа обсяги,Ва структуру,Ва доходиВа таВа витратиВаВа якВаВа за активними, так i за пасивними операцiями банку. Контроль ВакерiвництваВа банку над активами маi координуватися з контролем над пасивами,Ва оскiлькиВа лишеВа в такомуВа разiВа можнаВа будеВа досягтиВа внутрiшньоiВа iдностiВа йВа завдякиВаВа цьому максимiзувати рiзницю мiж доходами та витратами.[4]

В процесi реалiзацii своii головноi мети фiнансовий менеджмент направлений на вирiшення наступних основних задач:

1) Забезпечення формування достатнього обсягу фiнансових ресурсiв вiдповiдно з задачами розвитку к\б в майбутньому перiодi. Ця задача реалiзуiться шляхом визначення загальноi потреби в фiнансових ресурсах комерцiйного банку на наступний перiод, максимiзацii обсягу залучення власних фiнансових ресурсiв за рахунок внутрiшнiх джерел, визначення доцiльностi формування власних фiнансових ресурсiв за рахунок зовнiшнiх джерел, управлiння залученням позикових фiнансових ресурсiв, оптимiзацii структури джерел формування ресурсного фiнансового потенцiалу.

2) Забезпечення найбiльш ефективного використання сформованого обсягу фiнансових ресурсiв у розрiзi основних напрямкiв дiяльностi к\б. Оптимiзацiя розподiлу сформованого обсягу фiнансових ресурсiв передбачаi встановлення необхiдноi пропорцiйностi в iх використаннi з метою виробничого i соцiального розвитку к\б, виплати необхiдного рiвня доходiв на iнвестований капiтал власникам банку i т iн. В процесi виробничого споживання сформованих фiнансових ресурсiв в розрiзi основних напрямкiв дiяльностi к\б повиннi бути врахованi стратегiчна мета його розвитку та можливий рiвень вiддачi вкладених коштiв.

3) Оптимiзацiя грошового обiгу. Ця задача вирiшуiться шляхом ефективного управлiння грошовими потоками комерцiйного банку в процесi кругообiгу його грошових коштiв, забезпеченням синхронiзацii обсягiв надходження i витрат грошових коштiв по окремими перiодам, пiдтримкою необхiдноi лiквiдностi його оборотних активiв. Одним iз результатiв такоi оптимiзацii i мiнiмiзацiя середнього залишку вiльних грошових активiв, яка забезпечуi зменшення втрат вiд iх неефективного використання та iнфляцii.

4) Забезпечення максимiзацii прибутку к\б з найменшим рiвнем фiнансового ризику. Максимiзацiя прибутку досягаiться за рахунок ефективного управлiння активами банку, залученням в господарський оборот залучених фiнансових коштiв, вибором найбiльш ефективних напрямкiв операцiйноi та фiнансовоi дiяльностi. При цьому, з метою досягнення економiчного розвитку к\б повинен максимiзувати не балансовий, а чистий прибуток, який залишаiться в його розпорядженнi, що потребуi здiйснення ефективноi податковоi, амортизацiйноi i дивiдендноi полiтики. Вирiшуючи цю задачу, необхiдно мати на увазi, що максимiзацiя рiвня прибутку комерцiйного банку досягаiться, як правило, при суттiвому зростаннi рiвня фiнансових ризикiв, тому що мiж цими двома показниками iснуi прямий звтАЩязок. Тому максимiзацiя прибутку повинна забезпечуватись в межах допустимого фiнансового ризику, конкретний рiвень якого встановлюiться власниками або менеджерами, з урахуванням iх фiнансового менталiтету (вiдношення до ступеню допустимого ризику при здiйсненнi кредитноi дiяльностi).

5) Забезпечення мiнiмiзацii рiвня фiнансового ризику при очiкуваному рiвнi прибутку. Якщо рiвень прибутку к\б заданий або спланований заранi, важливим завданням i зниження рiвня фiнансового ризику, який забезпечуi отримання цього прибутку. Така мiнiмiзацiя може бути забезпечена шляхом диверсифiкацii видiв операцiйноi i фiнансовоi дiяльностi, а також портфеля фiнансових iнвестицiй; профiлактикою мiнiмiзацiiю окремих фiнансових ризикiв, ефективними формами iх внутрiшнього i зовнiшнього страхування.

6) Забезпечення постiйноi фiнансовоi рiвноваги пiдприiмства в процесi його розвитку . Така рiвновага характеризуiться високим рiвнем фiнансовоi стiйкостi i платоспроможностi комерцiйного банку на всiх етапах його розвитку i забезпечуiться формуванням оптимальноi структури капiталу i активiв, ефективними пропорцiями в обсягах формування фiнансових ресурсiв за рахунок рiзних джерел, достатнiм рiвнем самофiнансування iнвестицiйних потреб.[16]

Всi розглянутi задачi фiнансового менеджменту тiсно взаiмоповтАЩязанi мiж собою, хоча окремi з них i носять рiзноспрямований характер (наприклад, забезпечення максимiзацii суми прибутку при мiнiмiзацii рiвня фiнансового ризику; забезпечення формування достатнього обсягу фiнансових ресурсiв i постiйноi фiнансовоi рiвноваги пiдприiмства в процесi його розвитку ). Тому в процесi фiнансового менеджменту окремi задачi повиннi бути оптимiзованi мiж собою для найбiльш ефективноi реалiзацii його головноi мети.

Фiнансовий стан комерцiйного банку i основою його добробуту, тому головним на метi фiнансовий менеджмент маi знаходження розумного компромiсу мiж завданнями, що ставить перед собою к\б, i фiнансовими можливостями реалiзацii цих завдань для:

- пiдвищення обсягiв активiв i прибутку;

- пiдтримування стiйкоi прибутковостi к\б;

- збiльшення доходiв власникiв (акцiонерiв);

- пiдвищення курсовоi вартостi к\б ;

- збiльшення лiквiдностi та iн. [16]

Цi завдання вирiшують за допомогою рацiонального управлiння потоками фiнансових ресурсiв мiж банком та джерелами його фiнансування, як внутрiшнiми, так i зовнiшнiми, отриманими:

- у наслiдку операцiйноi дiяльностi;

- на фiнансовому ринку внаслiдок продажу акцiй, облiгацiй, отримання кредитiв;

- повернення субтАЩiктам фiнансового ринку процентiв i дивiдендiв як плати за капiтал;

- сплати податкових платежiв.

Слiд пiдкреслити, що сутнiсть тiii чи iншоi категорii вiдображаiться в ii функцiях. Потрiбно розглядати iх прояв в роботi фiнансового менеджера.

В фiнансовiй лiтературi склалися двi основнi позицii по цьому питанню.

1. Фiнанси виконують двi функцii тАУ розподiльчу та контрольну.

2. Фiнанси виконують три функцii: створення доходiв (накопичення капiталу); здiйснення витрат тАУ розподiльча; контроль ефективностi.[17]

Деякi автори вважають Вабiльш обТСрунтованою другу позицiю, так як вона трактуi розподiльчу функцiю бiльш широко. Таким чином, перша функцiя проявляiться в роботi фiнансового менеджера через своiчасну та повну концентрацiю фiнансових ресурсiв у фондах грошових коштiв.

РЖще однiiю проявою першоi функцii i стимулювання зростання фiнансових ресурсiв, в тому числi грошових накопичень.

Друга функцiя тАУ здiйснення витрат, чи розподiльча тАУ проявляiться в масштабi пiдприiмства через розподiл i перерозподiл усiх грошових надходжень, в першу чергу, виручки вiд реалiзацii продукцii чи послуг. Ця розподiльча дiяльнiсть потребуi вiд фiнансового менеджера перманентних iнвестицiйних рiшень; вiн повинен залучати всi тимчасово вiльнi ресурси та направляти iх, авансувати в приоритетнi чи найбiльш ефективнi вкладення.

Третя функцiя фiнансiв тАУ контрольна тАУ тiсно повтАЩязана з попереднiми та маi прояву через:

1) аналiз фiнансових показникiв;

2) заходи фiнансового впливу тАУ головнi рiшення фiнансового менеджера. [17]

Слiд вiдрiзняти функцii фiнансiв i функцii фiнансового менеджменту.

Фiнансовий менеджмент реалiзуi свою головну мету та основнi задачi шляхом здiйснення певних функцiй. Цi функцii дiляться на двi основнi групи, якi визначаються комплексним змiстом фiнансового менеджменту:

1) функцii фiнансового менеджменту як керуючоi системи;

2) функцii фiнансового менеджменту як спецiальноi галузi управлiння пiдприiмством.

Функцii i методи фiнансового менеджменту можна подiлити на два блоки:

РЖ. Управлiння зовнiшнiми фiнансами.

РЖРЖ. Внутрiшньовиробничий облiк i контроль [10].

Управлiння зовнiшнiми фiнансами складаiться з управлiння оборотними активами (рухом грошових коштiв, розрахунками з клiiнтами, управлiння матерiально-виробничими запасами та iн.) та залучення коротко- та довготермiнових зовнiшнiх джерел фiнансування.

Внутрiшньовиробничий облiк i контроль передбачаi:

- складання i аналiз фiнансовоi звiтностi к\б;

- оцiнку поточного стану к\б та перспективне планування;

- збирання й оброблення даних бухгалтерського облiку для управлiння капiталом;

- складання кошторису витрат, сплата податкiв тощо.[9]

Рiшення iз фiнансових питань приймають у процесi iнвестування в активи пiдприiмства та при виборi джерел фiнансування iнвестицiйних проектiв. РЖнвестицiйнi рiшення (довготермiновi та короткотермiновi) приймають для:

- рацiоналiзацii структури активiв, визначення необхiдностi iх змiни та лiквiдацii;

- розроблення й оцiнки iнвестицiйних проектiв;

- визначення потреби у фiнансових ресурсах;

- управлiння тАЬпортфелемтАЭ цiнних паперiв.

Вибiр джерел фiнансування iнвестицiйних проектiв здiйснюють за допомогою:

- вироблення i реалiзацii полiтики рацiонального поiднання власних i позичених коштiв для забезпечення ефективного функцiонування банку;

- вироблення i реалiзацiя полiтики залучення капiталу на найвигiднiших умовах;

- дивiдендноi полiтики. [ 11 ]

Отже, успiшна дiяльнiсть будь-якого комерцiйного банку, його життiздатнiсть протягом тривалого перiоду часу залежить вiд неперервноi послiдовностi управлiнських рiшень, що iх приймають менеджери як iндивiдуально, так i колективно.

До кола конкретних питань, якi мають вирiшуватись у фiнансовому менеджментi, вiдносяться:

1) Розробка фiнансовоi стратегii к\б.

2) Створення органiзацiйних структур, якi забезпечують прийняття та реалiзацiю управлiнських рiшень по всiм аспектам фiнансовоi дiяльностi к\б.

3) Формування ефективних iнформацiйних систем, якi забезпечують обТСрунтування альтернативних варiантiв управлiнських рiшень.

4) Здiйснення аналiзу рiзних аспектiв фiнансовоi дiяльностi комерцiйного банку.

5) Здiйснення планування фiнансовоi дiяльностi к\б по основним ii напрямкам.

6) Розробка дiiвоi системи стимулювання реалiзацii прийнятих управлiнських рiшень в галузi фiнансовоi дiяльностi.

7) Здiйснення ефективного контролю за реалiзацiiю прийнятих управлiнських рiшень. [10]

Фiнансовий менеджмент включаi:

1) Управлiння активами:

А) Управлiння оборотними активами;

Б) Управлiння необоротними активами.

2) Управлiння капiталом:

А) Формування фiнансовоi структури капiталу;

Б) Управлiння формуванням власних фiнансових ресурсiв;

В) Управлiння залученням позикових фiнансових ресурсiв.

3) Управлiння iнвестицiями.

4) Управлiння грошовими потоками.

5) Управлiння фiнансовими ризиками та упередження банкрутства ().

Як i кожна управлiнська система, фiнансовий менеджмент передбачаi наявнiсть певного обтАЩiкта управлiння. Таким обтАЩiктом управлiння i капiтал банку i його фiнансова дiяльнiсть. Особливостi формування капiталу та фiнансових ресурсiв, форми та методи розподiлу цих фiнансових ресурсiв, обтАЩiми та iнтенсивнiсть грошових потокiв i iншi умови фiнансовоi дiяльностi суттiво розрiзняються по окремих. [10]

Використання методiв та прийомiв фiнансового менеджменту даi змогу зберегти мiцнi ринковi позицii будь-якому комерцiйному банку. Базуючись на зiставленнi певних фiнансових результатiв, розраховуючи вiдповiднi фiнансовi показники, банк здатен оцiнити ефективнiсть свого господарювання, визначити свою частку на ринку серед iнших банкiв, планувати дiяльнiсть на майбутнi.

1.2 Суть та види процентноi полiтики, вплив зовнiшнiх факторiв

Моя увага до питання процентноi полiтики повтАЩязана з тим, що саме виважене управлiння процентною полiтикою даi змогу максимiзувати i стабiлiзувати результати операцiйноi дiяльностi комерцiйного банку.

Нашим першим кроком на шляху вивчення такоi глибокоiВа та всеохоплюючоi теми як процентна полiтика буде спроба дослiдитиВаВа розробкуВа даногоВа питання лiтературою вiтчизняних та росiйських видавництв.Ва НаВа жаль,Ва джерелВа цiлком присвячених даному питанню менi виявити неВа вдалось,Ва щоВа повтАЩязаноВа зВа рядом факторiв, зокрема з тим, щоВа цеВа питанняВа зтАЩявилосьВа наВа нашомуВа тАЬнебосхилiтАЭ зовсiмВа недавноВа iВа вВа теперiшнiйВа часВаВа багатоВа ВавченихВаВа займаютьсяВаВа його дослiдженням,Ва томуВа основоюВаВа роботиВа сталиВа монографiiВаВа таВаВа окремi пiдроздiли з наукових творiв, щодо банкiвськоi дiяльностi.

Питання процентноi полiтики i одним з найактуальнiших у теперiшнiй час, оскiльки, зважаючиВа наВа останнiВа подii,Ва щоВа спричинилиВа деякуВа стабiлiзацiю валютногоВа курсуВа таВа облiковоiВа ставкиВа НБУ,Ва теперВа банкиВа повиннiВа широко застосовуватиВа всiВа своiВа навички,Ва знанняВа таВаВа iнтуiцiю,ВаВа щобВаВа розробити найоптимальнiшуВа процентнуВа полiтику.Ва ПроцентнаВа полiтикаВа (якВаВа депозитна, кредитна, валютна та iн.) i однiiюВа зВа найважливiшихВа складовихВа банкiвськоi полiтики. Вивчення динамiки руху процентнихВа ставокВа показуi,Ва щоВа процентна полiтика виступаi одним з визначникiв i в той же час непростих механiзмiвВа в регулюваннi ощадноi та iнвестицiйноi полiтики банку.

Процентна полiтика на макроекономiчному рiвнi уявляiВа собоюВа сукупнiсть заходiв в областi процента, щоВа направленiВа наВа забезпеченняВа рентабельностi банкiвськоi системи та забезпечення оптимальних темпiвВа розвиткуВа економiки.

ПроведенняВа полiтикиВа наВа макроекономiчномуВа рiвнi,Ва якВа правило,ВаВа здiйснюi центральний банкВа краiни.Ва ПроцентнаВа полiтикаВа НБУВа визначаiтьсяВа цiлямиВа i задачами грошово-кредитноi полiтики держави, а та в свою чергу тАУВа процесами, що вiдбуваються в економiцi,Ва iВа тимиВа задачами,Ва щоВа ставлятьсяВа наВа певних етапах ii розвитку. [15]

Цiлi ж процентноi полiтики на мiкроекономiчному рiвнiВа важкоВа визначити однозначно. Здавалось би, найбiльшВа простимВа визначеннямВа булоВа бВа таке,Ва що процентна полiтика конкретного комерцiйного банку служитьВа дляВа забезпечення максимальноi в iснуючих умовахВа рентабельностiВа банку,Ва тобтоВа вонаВа повинна бутиВа направленаВа наВа максимiзацiюВа операцiйнихВаВа доходiвВаВа таВаВа мiнiмiзацiю операцiйних витрат. Однак, очевидно, що банкВа зобовтАЩязанийВа пiклуватисьВа про досягненняВаВа рентабельностiВаВа неВаВа тiлькиВаВа вВаВа короткостроковому,ВаВа алеВаВа в довгостроковомуВа аспектi.Ва РозумiючиВа це,ВаВа найбiльшеВаВа далекогляднiВаВа банки прагнутьВа неВа доВа всемiрногоВа "витискання"Ва прибуткiв,Ва аВа доВа створенняВаВа i розширенняВа колаВа постiйноiВа клiiнтури,ВаВаВаВа надаючиВа допомогуВа уВаВа змiцненнi економiчного становища клiiнтiв, розвитку iхньоi дiловоiВа активностi.Ва Бiльш того, по рiзних причинах не всi комерцiйнiВа банкиВа розглядаютьВа максимiзацiю рентабельностi в якостiВа iдиноiВа цiлi органiзацiiВа своiiВа дiяльностi.Ва Тому процентнуВа полiтику,Ва щоВа проводитьсяВа наВа рiвнiВаВа комерцiйногоВаВа банку,ВаВа у загальному виглядi можна визначити як стратегiю i тактикуВа банкуВа вВа областi регулювання процентнихВа ставок,Ва спрямованихВа наВа забезпеченняВа лiквiдностi, рентабельностi i розвиток операцiй банку. [15]

У нашiй краiнi в недавньомуВа iiВа минуломуВа ролiВа процентаВа поВа вкладних операцiях придiлялося другорядне значення. Монопольне становище ОщадбанкуВа у вiдношеннi залученняВа заощадженьВа населення,Ва аВа такожВа нерозвинутаВа система видiв вкладiвВа неВа сприялиВа удосконалюваннюВа процентноiВа полiтики.Ва УВа таких умовахВа процентВа частоВа виконувавВа страховуВа функцiю,Ва аВа стимулюючаВаВа роль процента була вкрай низька. У результатi процент не стимулював населення до тривалого зберiгання коштiвВаВа вВа органiзованихВа формах,Ва неВа бравВа доВа уваги iнфляцiйного стану грошовогоВа обiгуВа iВа соцiальноiВа структуриВа населення.Ва У процентнiй полiтицi була вiдсутня науковоВа обТСрунтованаВа диференцiацiяВа умов залучення коштiв у депозити. [18]

Формування ринкових вiдносин в Украiнi, перетворення вВа зв'язкуВа зВа цим банкiвськоiВа системи,Ва докорiнноВаВа змiнилоВа характерВа проведенняВа процентноi полiтики.Ва ПрямеВа директивнеВа встановленняВа процентнихВа ставокВа "згори",Ва що iснувало протягомВа бiльш нiж шiстьдесят рокiв, булоВа замiненоВа економiчними методамиВа iхньогоВа визначенняВаВа наВаВа базiВаВа встановлюваноiВаВа НБУВаВа офiцiйноi облiковоi ставки. По сутi, вiдбулосяВа вiдродженняВа банкiвськоiВа процентноi полiтики, що проводиться самим банком. ДемонополiзацiяВа банкiвськоiВа системи i децентралiзацiяВа сприялиВа розвиткуВа банкiвськоiВа конкуренцiiВа iВа створенню фiнансових ринкiв, зокрема,Ва ринкуВа депозитiвВа iВа ринкуВа ссуднихВа капiталiв. Банки стали самостiйно визначатиВа рiвеньВа процентнихВа ставок,Ва зВа оглядуВа на впливВа цiлогоВа рядуВа чинникiв:Ва спiввiдношенняВа попитуВаВа iВаВа пропозицiiВаВа на фiнансових ринках,Ва державнеВа регулюванняВа рiвняВа процентнихВа ставок,Ва темпи iнфляцii,Ва загальнийВа рiвеньВа рентабельностiВа господарства,Ва конкуренцiюВаВа в банкiвськiйВа сферi,Ва прибутковiстьВа банку,Ва термiнВа iВаВа розмiрВаВа наданихВаВа (залучених)Ва коштiв, ступiньВа ризикуВаВа даноiВаВа операцii,ВаВа платоспроможнiсть клiiнта, його характер, вид позички, тип банку, його розмiр та iншi.

В умовахВа ринкуВа вирiшальнимиВа чинникамиВа i:Ва

- спiввiдношенняВа попитуВа i пропозицii на ринку банкiвських послуг, а також державнеВа регулюванняВа рiвня процентних ставок. При цьому, якщо ранiш державне регулювання носилоВа прямий характер, то зараз застосовуються переважноВа непрямiВа методиВа впливу;

- змiна офiцiйноiВа облiковоiВа процентноiВа ставки;ВаВа змiнаВаВа економiчнихВаВа нормативiв дiяльностi комерцiйних банкiв, установлюваних центральним банком,Ва включаючи норми обов'язкових резервiв;Ва проведенняВа операцiйВа наВа вiдкритомуВа ринкуВа з валютою та цiнними паперами. [12]

У останнi рокиВа НБУВа проводитьВа облiковуВа полiтикуВа зВа метоюВа придушити iнфляцiю шляхом змiни рiвня офiцiйноi облiковоi процентноi ставки.Ва Взагалi, пiдвищуючиВа рiвеньВа облiковоiВа ставки,Ва НБУВа проводитьВа полiтикуВаВа кредитноi рестрикцii, спонукаючи кредитнi установи скоротити кредитнуВа активнiсть.Ва Це веде до скороченняВа кредитнихВа операцiйВа iВа вВа результатiВа -Ва доВа пiдвищення процентних ставок. ЯкщоВа НБУВа знижуiВа облiковуВа ставку,Ва тоВа вiнВа тимВа самим заохочуi кредитну експансiю. НаочнимВа прикладомВа подiбноiВа практикиВа служить проведення НБУ полiтики кредитноi рестрикцii в 1992-1993 (Ва облiковаВа ставка рiзко зростала), а в 1994 р. у зв'язку зВа економiчноюВа ситуацiiюВа уВа краiнi, НБУВа почавВа поступовоВа проводитиВа полiтикуВа кредитноiВа експансii,Ва iВа знизив облiкову ставку з 210% (сiчень 1994 р.) до 42% рiчнихВа (10.02.97).Ва Оцiнюючи позитивноВа самВа фактВаВа зниженняВаВа ставкиВаВа рефiнансування,ВаВа слiдВаВа водночас пiдкреслити, що темпиВа зниженняВа iВа рiвеньВа облiковоiВа ставкиВа НБУВа неВа мали адекватного економiчного обТСрунтування. Пiдтвердженням цьогоВа фактуВа служить постiйно виникаючий розрив мiж офiцiйною ставкою iВаВа ситуацiiю , щоВа реально виникаi, на ринку МБК. Найбiльш показовi данi за 1995Ва р.,Ва колиВа вВа другому пiврiччi ставка НБУ майже в 2 рази перевищувала рiвеньВа ринковоiВа ставкиВа по МБК i, вiдповiдно, по позичках населенню. [12]

Аналiз фактичних даних показав, що в цей перiодВа рестрикцiйнаВа полiтика НБУВа булаВа абсолютноВа вiдiрванаВа вiдВа реалiйВа ринкуВа iВа банкиВа практично Ване враховували ii при розробцi iВа проведеннiВа власноiВа процентноiВа полiтики.Ва У результатi в 1996 р. НБУ був змушений рiзко знизити рiвень облiковоiВа ставки з 160% до 48%, перейшовши до проведення полiтики кредитноi експансii.

Одночасно зiВа зниженнямВа облiковоiВа ставкиВа комерцiйнiВа банкиВа знижують ставки по депозитах i позичкам. Так, у лютомуВа 1997Ва р.Ва НБУВа знизивВа рiвень ставки рефiнансування, а 1.03.97Ва ОщадбанкВа УкраiниВа оголосивВа проВа зниження рiвня процентних ставок по депозитах (у гривнях та валютi) приблизноВа вВа 1,6 разу.

ПолiтикаВа НацiональногоВа банкуВа УкраiниВаВа поВаВа маневруваннюВаВа офiцiйною процентною ставкою знаходиться вВа руслiВа загальноiвропейськоiВа тенденцiiВа по зниженню рiвня облiковихВа ставок,Ва алеВа самВа рiвеньВа процентнихВа ставокВа в УкраiнiВа (Ва внаслiдокВа iнфляцii)Ва iВа заВа кордономВа неВа пiдлягаiВа порiвнянню.

Наприклад, у груднi 1995 р. БундесбанкВа НiмеччиниВа втретiВаВаВа заВа рiкВа знизив короткостроковiВа процентнiВа ставкиВа вВа спробiВа оживитиВа економiку.Ва ЦяВа мiра викликала хвилю скоординованих зниженьВа ставокВа центральнимиВа банкамиВа iнших iвропейських держав. Облiкова i ломбардна ставки вВа НiмеччинiВа булиВа зниженi до 3 i 5 процентiв вiдповiдно i досягли рекордно низького рiвняВа зВа 1988Ва р. На наступний день пiсля зниження базових ставокВа процентаВа уВа Великобританii було проведено скоординоване зниження процентних ставок уВа ШвейцарiiВа (iзВа 2 до 1,5%), Бельгii (iз 3,5 до 3%), Нiдерландах (iз 3,25 до 2Ва ,75%),Ва Австрii (iз 3,5 до 3%), Данii (iзВа 4,75Ва доВа 4,25%)Ва iВа РЖрландiiВа (iзВа 7Ва доВа 6,5%).

Аналогiчна ситуацiя укладаiться йВа вВа iншихВа краiнах.Ва Наприклад,Ва уВа Японii

центральний банк краiниВа знизивВа облiковуВа ставкаВа уВа вереснiВа 1995Ва р.Ва на

половину пункту, довiвши ii до рекордно низькогоВа рiвняВа вВа 0,5%.Ва НаВа думку

фахiвцiв, це послабило напругу у фiнансовiй сферi, щоВа страждаiВа вiдВа тягаря

безнадiйних боргiв, але в той же час зажадаi вiд урядуВа значногоВа скорочення

державних витрат i держрегулювання. [12]

НБУВа активноВа використовуiВа такийВа важливийВа важiльВа грошово-кредитного регулюванняВа якВа змiнаВа нормВа обов'язковихВа резервiв.Ва Очевидно,Ва щоВаВа норми резервнихВа вимогВа центральнихВа банкiвВа маютьВа неВа скiлькиВа прямий,ВаВа скiльки непрямий вплив на процентнуВа полiтикуВа комерцiйнихВа банкiв,Ва томуВа щоВа банки формують своi депозитнi i кредитнi портфелiВа (приймаючиВа вВа увагуВа процентну полiтикуВа поВа депозитнихВа iВа iнвестицiйнихВа операцiях)Ва зВа урахуваннямВа норм вiдрахувань, установлених НБУ. В даний часВа уВа комерцiйнихВа банкiвВа стосовно НБУ виникають обТСрунтованi претензii в частинi визначення нормВа обов'язкових резервiвВа iВа наступногоВаВа використанняВаВа притягнутихВаВа коштiвВаВа наВаВа рахунки резервування в НБУ. Справа в тому, щоВа вВа нашiйВа краiнiВа нормиВа обов'язкових резервiв диференцiйованi лише в залежностi вiд термiнiв зберiгання коштiвВа у депозитах. У свiтовiй банкiвськiйВа практицiВа такожВа широко використовуiться

диференцiйованийВа пiдхiдВа приВаВа визначеннiВаВа нормВаВа обов'язковихВаВа резервiв.

Наприклад, у Нiмеччинi Бундесбанк застосовуi таку системуВа резервування:Ва по поточних зобов'язаннях - не бiльше 30%, по строковим депозитам -Ва неВа бiльше 20%, по ощадних вкладах - неВа бiльшеВа 10%.Ва УВа данихВа межахВа БундесбанкВа маi можливiсть варiювати норми в залежностi вiд цiлей регулювання. Поряд iзВа циму багатьох краiнахВа застосовуiтьсяВа також диференцiацiяВа нормВа обов'язкових резервiв у залежностi вiд розмiру внеску,Ва щоВа можеВа бутиВа використаноВа йВа у вiтчизнянiй практицi. Наприклад, у 1987Ва р.Ва БундесбанкВа використовувавВа для резидентiв такi прогресивнi ставки процентаВа поВа депозитахВа доВа запитанняВа в залежностi вiд розмiру внеску: до 10 млн. марок - 6,6%, вiд 10 доВа 100Ва млн. марок -9,9%, i понадВа 100Ва млн.Ва маркиВа -Ва 12,1%.Ва ПоВа строковимВа iВа ощадним

депозитам процентнi ставки встановлювалися незалежно вiд обсягуВа -Ва 4,95%Ва i 4,15% вiдповiдно. [12]

З iншого боку, в украiнських банкiв виникають обТСрунтованi претензii до Нацiонального банку Украiни з приводу витрат коштiв,Ва залученихВа наВа рахунки обов'язковихВаВа резервiв.ВаВа ВiдповiдноВаВа доВаВаВа чинногоВаВа законодавства,ВаВа НБУ використовуi цi кошти з метою пiдтримкиВа стабiльностiВа банкiвськоiВа системи. Водночас, жоднеВа гучне банкрутствоВа значнихВа комерцiйнихВа банкiвВа краiниВа не супроводжувалосяВа пiдтримкоюВа зВа бокуВа НБУВаВа уВаВа видiВаВа видачiВаВа коштiвВаВа iз вищезгаданогоВа фонду.Ва НамВа здаiтьсяВа важливимВа юридичноВа визначитиВаВа основи витрачанняВа коштiвВа iзВа фондуВа резервування,ВаВа щоВаВа знiмеВаВа напруженiстьВаВа у вiдношенняхВа центральногоВаВа iВаВа комерцiйнихВаВа банкiвВаВа iВаВа дозволитьВаВа бiльш обТСрунтовано,Ва аргументованоВа пiдходитиВа доВа оцiнкиВа складноiВа ситуацii,ВаВа що склалася, по пiдтримцi стабiльностi кожного окремогоВа комерцiйногоВа банкуВа i банкiвськоi системи в цiлому. То ж,Ва якВа бачимоВа НацiональнийВа банкВа Украiни впливаi на процентну полiтику комерцiйних банкiв по кредитним таВа депозитним операцiямВа шляхомВа непрямихВа засобiвВа керування.Ва ТаВа кредитнiВа йВа депозитнi операцii не i iдиними обтАЩiктами управлiння процентноiВа полiтикиВа комерцiйних банкiв. [12]

ВаВаВа Так важливу роль процентна полiтика вiдiграi й вВа операцiяхВа зВа цiнними

паперами. Операцii НБУ на вiдкритому ринку - також один iз важливихВа методiв грошово-кредитногоВа регулювання,Ва щоВа визначаiВа процентнуВа полiтикуВаВа банку. Проводячи кредитну експансiю ( при купiвлi цiнних паперiв абоВа валюти),Ва НБУ зараховуi вiдповiднi суми комерцiйним банкам, збiльшуючи тимВа самимВа залишки коштiв наВа iхнiхВа рахункахВа i,Ва такимВа чином,Ва сприяiВа пiдвищеннюВа кредитноi активностi банкiв, що в остаточному пiдсумку призводитьВа доВа зниженняВа рiвня процентних ставок. Проводячи полiтику кредитноiВа рестрикцiiВа (Ва приВа продажу цiнних паперiв або валюти), вiнВа списуiВа коштиВа зВа цихВа рахункiв,Ва стримуючи кредитну активнiсть. БанкиВа вВа цьомуВа випадкуВа проводятьВа полiтикуВа "дорогих грошей", пiдвищуючи процентнi ставки. Проте даний метод все вВа бiльшiйВа мiрi отримуi риси адмiнiстративного державного встановлення (а не регулюванняВа на ринку) рiвня валютного курсу або прибутковостi цiнних паперiв вВа умовахВа дii

валютногоВа коридоруВа iВа фактичноiВа монополiiВа державиВа наВа фондовомуВа ринку.

РЖнтервенцii НБУ на ринку повиннi бути методом непрямогоВа впливуВа наВа цiновий рiвень на ринку, але аж нiяк не директивногоВа встановленняВа валютногоВа курсу або прибутковостi цiнних паперiв.Ва СпiввiдношенняВа попитуВа iВа пропозицiiВа на ринку банкiвських послуг повинно впливати на процентнi ставки такВа само,Ва як i на цiни товарiв (якщо пропозицiяВа перевищуiВа попитВа -Ва ставкиВа знижуються, якщо попит перевищуi пропозицiю - ростуть). Практика свiдчить, щоВа попитВа на мiжбанкiвськi кредити в Украiнi вВа 1992Ва р.Ва уВа 50Ва разiвВа перевищувавВа його пропозицiю. Це пояснювалося скороченням надходжень коштiвВа у банки, томуВа що нестабiльна полiтична й економiчна ситуацiiВа вВа краiнi,Ва iнфляцiяВа спонукали пiдприiмстваВа iВа населенняВа шукатиВа бiльшВа вигiднiВа формиВа розмiщенняВа своiх коштiв, наприклад, вкладаючи iх у рухоме i нерухоме майно , валюту, аВа також в акцii й iншi цiннi папери. Цi та iншi чинники вплинули на рiзкеВа зростання банкiвських процентних ставок на початку 1990-х.Ва УВа останнiВа рокиВа ситуацiя почалаВа змiнюватисяВа вВа напрямкуВа вирiвнюванняВа попитуВаВа iВаВа пропозицiiВаВа на кредитному ринку, що позначилося на рiвнiВа процентнихВа ставок.Ва ВониВа почали плавне зниження.

Мiж термiном надання (залучення) ресурсiв i рiвнем процентних ставок, а такожВа мiжВа розмiромВа наданняВа (залучення)Ва ресурсiвВа банкомВаВа iснуiВаВа пряма залежнiсть: чим бiльше термiн (розмiр) ресурсiв (як по активним,Ва такВа iВа по пасивних операцiях), тим вище встановлюванаВа процентнаВа ставка.Ва ПротеВа така залежнiсть чiтко прослiджуiться лише по пасивних операцiях.Ва ЦеВа пояснюiться тим, що банки, намагаючись залучитиВа клiiнтiв,Ва створюютьВа дляВа них Вавигiднi умовиВа вкладенняВа коштiв.Ва ПоВа активнимВа жеВа операцiямВа розмiрВа позички,Ва як правило, не вiдбиваiтьсяВа наВа рiвнiВа процентноiВа ставки,Ва алеВа сумаВа коштiв, виплачуванихВа банкомВа поВа встановленiйВа ставцiВа будеВа ростиВа зiВа збiльшенням розмiру коштiв, наданих у позичку. Що ж стосуiтьсяВа термiнаВа позички,Ва тоВа в умовах iнфляцii клiiнти вiддаютьВа перевагуВа користуватисяВа короткостроковими позичками i рiвень процентних ставок по ним значно перевищуiВа рiвеньВа ставок поВа довгостроковихВа позичках.Ва ЦеВа пояснюiтьсяВа вВа першуВаВа чергуВаВа причинами загального характеру:Ва соцiально-економiчноюВа iВа полiтичноюВа нестабiльнiстю, iнфляцiйними процесами, щоВа орiiнтуiВа клiiнтiвВа наВа iнвестицiiВа вВа торгiвлю, посередницьку дiяльнiсть i iншi проекти i сфериВа дiяльностi,Ва щоВа гарантують швидкий оборот капiталу i високi норми прибутку. [9]

Ступiнь надiйностi клiiнта, його платоспроможнiстьВа такожВа вiдбиваються на розмiрi процентних ставок по позичках, проте залежнiсть приВа цьомуВа iснуi обернена: чим меншаВа надiйнiстьВа клiiнта,Ва тимВа вищеВа процентнаВа ставка.Ва По пасивних операцiях такожВа здiйснюiтьсяВа диференцiацiяВа процентнихВа ставокВа у тому числi i по групах вкладникiв iз метою пiдвищенняВа соцiально-економiчноi захищеностi малозабезпечених прошаркiв населення.[14]

На рiвнi процентних ставок вiдбиваiться ступiнь ризику (чим вонаВа вище, тим вище встановлювана процентна ставка). Вид наданоiВа позичкиВа (забезпечена або незабезпечена, довгостроковаВа абоВа короткостроковаВа iВа т.д.);Ва типВа i розмiр банку, його мiсце розташування йВа iншiВа чинникиВа такожВа впливаютьВа на рiвень процентноi ставки банку.

Таким чином, слiд зазначити,Ва щоВа вВа банкiвськiйВа практицiВа розрiзняють

загальнi i приватнi чинники, що впливаютьВа наВа вибiрВа визначеноiВа процентноi

ставки i ii рiвень.Ва загальнiВа чинникиВа визначаютьВа рiвнiВа дляВа всiхВа банкiв умови, носять об'iктивний характер i не залежать вiд дiяльностiВа конкретного

банку.ВаВа загальнiВаВа чинникиВаВа вВаВа своюВаВа чергуВаВа можнаВаВаВа пiдроздiлитиВаВаВа на

загальноекономiчнi, дiя якихВа обумовленаВа економiчноюВа ситуацiiюВа вВа краiнi,

процесами, що вiдбуваються в рiзноманiтних ii сферах, i чинники, обумовленi безпосередньоВа станомВа фiнансово-кредитногоВа сектораВаВа економiки.ВаВа Приватнi чинники визначаються умовами функцiонування конкретногоВа банкуВа iВа впливають на його рiвень ставки банкiвського процента: вид i розмiр банку, йогоВа мiсце розташування,Ва складВа клiiнтiвВаВа iВаВа iншiВаВа обставини,ВаВа щоВаВа маютьВаВа дiйсно iндивiдуальнуВа природу.Ва КрiмВа того,Ва наВаВа рiвеньВаВа процентнихВаВа ставокВаВа на нацiональномуВа ринкуВа можутьВа впливатиВаВа iсторичноВа сформованiВаВа навичкиВаВа i традицiiВа вВа цiйВа краiнi,Ва оцiнкаВа банкамиВа iВа iхнiмиВа клiiнтамиВа перспектив розвитку й iншi.

ПриВа розглядiВа питанняВа встановленняВа процентнихВа ставокВа поВа депозитах населенню варто враховувати, що вiнВа iВа лишеВа частиноюВа глобальноiВа проблеми формування процентноi полiтики банку, оскiльки заощадженняВа населенняВа -Ва це частина залучених кредитних ресурсiв,Ва аВа отже,Ва будь-якаВа змiнаВа процентних

Вместе с этим смотрят:

РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

Автоматизацiя в банкiвськiй сферi

Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения