Лiсовi системи та iх вивчення в шкiльному курсi бiологii
ЗМРЖСТ
ВСТУП
РОЗДРЖЛ 1 Лiсовi екосистеми та iх структура
1.1 РЖсторiя уявлення про лiс та лiсову систему
1.2 Структура лiсовоi екосистеми
1.3 Лiсовi системи Украiни
1.4 Функцiонування та роль лiсових систем
РОЗДРЖЛ 2 Структурно-функцiональнi пiдходи до вивчення лiсових систем
2.1 Вивчення вiкових показникiв лiсових систем
2.2 Еколого-ландшафтний пiдхiд
2.3 Вивчення бонiтету деревостану
2.4 Використання структурно-функцiонального пiдходу до вивчення лiсових екосистем
РОЗДРЖЛ 3 Рекомендацii щодо вивчення лiсових екосистем та iх компонентiв в позашкiльнiй роботi з бiологii
3.1 Мiсце тАЮлiсових екосистемтАЭ в бiологii
3.2 Шкiльнi лiсництва та iх повноваження
3.3 Еколого-виховний компонент в роботi шкiльних лiсництв
3.4 Пiдходи i методика проведення екологiчних акцiй
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
Додаток 4
ВСТУПУ стосунках людини з навколишнiм природним середовищем невиснажливе, або збалансоване використання бiоресурсiв, а особливо фiторесурсiв, i одним з найважливiших принципiв збереження бiорiзноманiття. Використання останнiх в Украiнi базуiться, головним чином на двох природних типах рослинностi, а саме: головного i побiчного використання лiсiв та лучних, i лучно-болотних угiдь як джерела природних кормiв для тваринництва. У загальних рисах воно традицiйно збалансоване, функцiонуi, згiдно з iснуючими нормативно-правовими актами земельного та лiсового господарства i базуiться на економiко-фiнансових механiзмах оцiнки iх вартостi та цiнностi.
Вирiшення проблеми використання та вiдтворення лiсiв Украiни на принципах збалансованого розвитку маi загальнодержавне значення i вiддзеркалюi сучаснi процеси та тенденцii в РДвропi (Резолюцii Всеiвропейських конференцiй щодо захисту лiсiв: Страсбург, 1990, Гельсiнкi, 1993, Лiсабон 1998, Вiдень, 2003), до яких приiдналася i Украiна). В документах передбачено проведення погоджених колективних дiй, спрямованих на впровадження науково обТСрунтованих систем збалансованого, невиснажливого лiсокористування. Переоцiнка поглядiв на взаiмини людини з природою ставить на перше мiсце принцип неруйнiвного використання ресурсiв бiорiзноманiття i, насамперед, лiсових ресурсiв. Лiсовi екосистеми розглядаються як головний компонент бiосфери, здатний стабiлiзувати i вiдновлювати ii природну рiвновагу. Такий пiдхiд вимагаi розробки новоi моделi лiсового господарства Украiни на принципах збалансованого розвитку з урахуванням екологiчного, соцiального та сировинного значення лiсiв.
Започаткована Конференцiiю ООН з навколишнього середовища i розвитку (Рiо-де-Жанейро, 1992) переоцiнка поглядiв на взаiмини мiж людиною i лiсом ставить на перше мiсце екологiчне значення лiсiв у сучасному суспiльствi. Серед прийнятих важливих екологiчних угод на конференцii було пiдписано Конвенцiю про змiни клiмату, КБР i Заяву про принципи глобального консенсусу щодо невиснажливого використання лiсiв. Лiсовi екосистеми, згiдно цих документiв розглядаються як головний компонент бiосфери, здатний стабiлiзувати та вiдновлювати ii природну рiвновагу.
Орiiнтацiя краiн свiту на принципи збалансованого, неруйнiвного та невиснажливого лiсокористування знайшла своi вiдображення в резолюцiях мiжнародних конференцiй iз захисту лiсiв РДвропи (Страсбург, 1990; Гельсiнкi, 1993). Резолюцiями передбачено проведення взаiмоузгоджених колективних дiй, спрямованих на впровадження науково обТСрунтованих систем лiсогосподарювання.
Вирiшення проблем лiсокористування та вiдтворення лiсiв в Украiнi на принципах збалансованого розвитку набуваi загальнодержавного значення.
Це вимагаi принципово нового пiдходу при розробцi стратегiчних планiв ведення лiсового господарства Украiни на принципах збалансованого розвитку.
Назрiла необхiднiсть в обТСрунтуваннi новоi моделi лiсового господарства Украiни, яка б об'iднувала економiчнi, соцiальнi й екологiчнi цiлi та розробцi нацiональноi лiсовоi полiтики Украiни. Ця полiтика повинна враховувати рекомендацii останнiх мiжнародних конвенцiй з проблем охорони довкiлля та базуватись на визнаннi виключноi важливоi ролi украiнських лiсiв не тiльки в економiцi держави, айв стабiлiзацii навколишнього середовища. В основу лiсовоi полiтики в Украiнi повиннi бути покладенi принципи збалансованого розвитку.
Мета роботи: проаналiзувати сучаснi структурно-функцiональнi пiдходи до вивчення i збалансованого використання лiсових екосистем в шкiльному курсi бiологii.
Предмет дослiдження тАУ пiдходи до вивчення лiсових екосистем.
Об`iкт дослiдження тАУ лiсовi системи та iх вивчення в шкiльному курсi бiологii.
Завдання роботи:
1) розглянути поняття про лiсовi екосистеми, iх структуру, функцiонування та роль;
2) охарактеризувати структурно-функцiональнi пiдходи до вивчення лiсових екосистем;
3) розглянути питання вивчення лiсових екосистем в шкiльному курсi бiологii;
4) розробити методичнi рекомендацii щодо вивчення лiсових екосистем та iх компонентiв в рiзних роздiлах шкiльного курсу бiологii.
Вивчення складових лiсових систем в позашкiльному курсi бiологii можливо реалiзувати при проведеннi екскурсiй та екологiчних акцiй.
РОЗДРЖЛ 1 Лiсовi екосистеми та iх структураПерше наукове визначення лiсу на початку XX ст. дав Г.Ф. Морозов, розумiючи пiд лiсом сукупнiсть деревних рослин, якi притерпiли змiни у своiй зовнiшнiй формi та внутрiшнiй будовi пiд впливом одна на одну, на зайнятий ТСрунт i атмосферутАЭ [23].
Академiк П.С. Погребняк розумiв тАЮлiс як тiсне угруповання дерев та кущiв, якi займають бiльш-менш значний простiртАЭ [23]. Саме таким визначенням лiсу автор вiдмежував поняття про лiс вiд iнших елементiв ландшафту, де можуть зустрiчатися деревнi рослини, не являючись панiвними. Тому найбiльш суттiвою вiдмiною лiсу вiд iнших типiв рослинностi слiд вважати те, що вiн, по-перше, складаiться з деревних рослин - дерев та кущiв, по-друге, що деревнi рослини розмiщуються тiсно, впливаючи одна на одну i на зайнятий простiр. Саме останнi не притаманне плодовим садам, алейним посадкам, iншим подiбним об'iктам, у яких деревнi рослини розмiщуються на значнiй вiдстанi одна вiд одноi [23].
С.А. Генсiрук в книзi тАЮЛiси УкраiнитАЭ [7] вказуi, що характерною особливiстю лiсу i також високорослiсть дерев у зрiлому вiцi. Так, сосна, ялина, дуб, бук в умовах помiрного клiмату можуть сягати у лiсi висоти 40-45 м, чим створюють значну шершавiсть поверхнi сушi i вiдповiдним чином впливають на вiтер. Займаючи значну територiю земноi поверхнi, лiси i глобальним акумулятором живоi речовини, вони впливають на рiвень кисневого та вуглецевого балансу. Суттiвою рисою лiсу i довготривалiсть життя деревних порiд. Так, характернi для лiсiв помiрноi зони породи можуть доживати: дуб - до 1000 рокiв, липа - до 800, сосна звичайна - до 450 рокiв.
Визначення лiсу давали й iншi вiдомi вченi. Так, в книзi С.РЖ. Пороша, В.П. Пастернак тАЮПриродне лiсовiдновленнятАЭ [21] наводиться твердження, що тАЮлiс i своiрiдним елементом географiчного ландшафту у виглядi великоi сукупностi дерев, що у своiму розвитку бiологiчно взаiмопов'язаний i впливають на довкiлля на бiльш-менш значному земельному просторiтАЭ.
Забезпеченню ефективноi системи вiдтворення навколишнього середовища, подоланню дисбалансiв розвитку Украiни в екологiчних i економiчних сферах сприятиме досягнення оптимальноi лiсистостi територii.
Лiс, являючи собою складне рослинне угрупування, навiть на незначнiй площi не буваi цiлком однорiдним. Тому для вирiшення рiзних практичних питань, для порiвняння дiлянок i т.п. доцiльно лiсостан подiляти на бiльш простi частини, елементарнi однорiднi одиницi, якi у лiсiвництвi отримали назву компоненти лiсу [21].
Найголовнiшим компонентом будь-якого лiсу i деревостан, тобто сукупнiсть дерев, якi складають основу лiсового насадження. У лiсi, особливо дорослого вiку, часто можна помiтити молоде поколiння, яке з'явилося природним шляхом. Це - пiдрiст, який згодом може замiнити материнське насадження. У багатьох випадках, коли лiс росте на вiдносно багатих та багатих фунтах, у ньому присутня i деревна рослиннiсть у формi кущiв, яка утворюi особливий компонент лiсу - пiдлiсок.
Окрiм деревноi рослинностi, для лiсу характернi i недеревнi рослини, що представленi напiвкущами, трав'янистими рослинами, мохами, папоротями, лишайниками. Цi рослини утворюють живий надТСрунтовий покрив, який характерний для того чи iншого типу лiсу. У лiсi щорiчно вiдмираi та опадаi на поверхню ТСрунту частина хвоi, листя, трав'янистi рослини, гiлочки, шматки кори, насiння, шишки, iншi органiчнi рештки. Усi цi рештки прийнято називати опадом. РЖз року в рiк, не встигаючи перегнисти, опад формуi лiсову пiдстилку, тобто шар органiчних решток на поверхнi ТСрунту з рiзною стадiiю iх розкладу. Якщо опад маi нещiльну структуру, то лiсова пiдстилка - бiльш компактну. РЗi iнодi називають лiсовим гумусом.
Лiс не може iснувати без ТСрунту, а тому ТСрунт теж вiдноситься до його компонентiв. Крiм того, в окремих випадках, у лiсi i позаярусна рослиннiсть у виглядi лiан, лишайникiв.
Деревостан i не тiльки основним компонентом лiсу за долею участi у рослинному угрупованнi, а й головним об'iктом господарювання у лiсi. Тому його прийнято характеризувати за рядом показникiв, а саме: за складом порiд, формою, походженням, густотою, повнотою, бонiтетом, вiком, товарнiстю. Деревостан i бiльш вузьким поняттям, нiж лiсостан, хоча iх ототожнюють.
Склад деревостану - це перелiк деревних порiд з визначенням частки кожноi з них у загальнiй масi деревини за 10-бальною системою.
Так, якщо деревостан сформувався лише iз однiii породи, наприклад, сосни звичайноi, вiн вважаiться чистим. Якщо ж у ньому зростають двi i бiльше породи, то вiн i мiшаним. Склад деревостану прийнято виражати таксацiйною формулою, у якiй коефiцiiнти показують частку породи у загальному обсягу (запасi) деревини, а породи записуються iндексами. Наприклад, чистий сосновий деревостан (доля сосни 10/10) маi формулу складу 10С3, а деревостан, у якому 80% запасу маi сосна, а 20% береза повисла. Отже, сума коефiцiiнтiв у формулi складу деревостану завжди повинна дорiвнювати 10. Якщо частка якоiсь породи становить менше 5%, то вона вiдображаiться у формулi знаком "+" (плюс). Наприклад, маiмо деревостан, у якому запас деревини стосовно окремих порiд подiляiться так: 78% сосни звичайноi, 18% берези повислоi, 4% осики. Якщо у деревостанi переважаi якась одна порода, вона вважаiться переважаючою, або панiвною. Вiд переважаючоi вiдрiзняiться головна порода. Вона може переважати у складi, а може мати i меншу частку, але саме на головну породу спрямованi заходи лiсовирощування, тобто на неi ведеться господарство. Наприклад, у соснових лiсах можна зустрiти дiлянки з переважанням берези. У даному випадку береза буде переважаючою, але не головною породою. Таку ж картину можна спостерiгати у дiбровах, коли у деревостанi переважаi граб, а дуб маi менше п'яти одиниць у складi деревостану. Граб у таких деревостанах i переважаючою, а не головною породою, адже у дiбровах господарство ведеться на дуб [27].
Деревостани можуть утворювати один або бiльше ярусiв. Залежно вiд кiлькостi ярусiв деревостани подiляють на простi, якi мають один ярус, та складнi 2-3-яруснi. Такий деревостан може сформуватися з кiлькох ярусiв, що представленi однiiю деревною породою, наприклад, ялиною. У цьому випадку деревостан буде чистим за складом i складним за формою. У простому за формою деревостанi дерева мають приблизно однакову висоту, i iх крони утворюють один загальний ярус. У складному деревостанi яруси видiляють окремо, якщо його висота вiдрiзняiться вiд висоти верхнього ярусу на 20%, але не бiльше 50%. Рiзниця у запасi деревини верхнього i пiдлеглого ярусiв повинна становити не менше 20%.
За походженням деревостани бувають природного походження, тобто такi, що з'явилися iз насiння або порослi природним шляхом, а також штучного походження, тобто створених людиною шляхом висiву насiння або садiнням молодих рослин.
Лiси можуть бути класифiкованi за рiзними комплексами ознак. Класичним та найбiльш поширеним пiдходом i класифiкацiя лiсових бiомiв в комбiнацii з видами та довготривалiстю (вiчнозелений або листопадний) листового покриву домiнуючих видiв; також в цiй класифiкацii береться до уваги склад лiсiв з переважно широколистяних порiд, хвойних порiд, або змiшаний. Згiдно до описаноi класифiкацii розрiзняють наступнi види лiсiв:
1. Бореальнi лiси тАФ займають субарктичну зону, i переважно вiчнозеленими хвойними.
2. В помiрнiй зонi тАФ широколистянi листопаднi лiси (або листопаднi лiси помiрного клiмату), вiчнозеленi хвойнi лiси (хвойнi лiси помiрного клiмату та дощовi лiси помiрного клiмату); в теплiй пiвденнiй (або пiвнiчнiй) частинах помiрноi клiматичноi зони i також порiвняно невеликi масиви вiчнозелених широколистяних лiсiв (наприклад, лавровi лiси, або евкалiптовi лiси в Австралii).
3. Тропiчнi та субтропiчнi лiси включають тропiчнi та субтропiчнi вологi лiси, тропiчнi та субтропiчнi сухi лiси, та тропiчнi та субтропiчнi хвойнi лiси.
Окрiм того, iснуi (та використовуiться в лiсовiй промисловостi) класифiкацiя лiсiв, що базуiться на фiзичних властивостях деревини та стадii розвитку лiсу (клiмактеричний; такий, що розвиваiться; первинний; вторинний, або вiдновлений).
Також в деяких випадках лiси класифiкують на основi домiнантного виду дерев (наприклад Влбуковi лiсиВ» в Карпатах, або Вллiси бiлого евкалiптуВ» на пiвденному сходi Австралii).
Наукова дисциплiна, що комплексно вивчаi лiси, називаiться Влекологiя лiсуВ»; впорядкуванням та використання лiсiв опiкуiться лiсове господарство. Основною метою лiсогосподарства i пiдтримання лiсу в станi, що забезпечуi стале довгострокове отримання вiд нього лiсових промислових ресурсiв, а також розробка та втiлення заходiв, спрямованих на покращення якостi цих ресурсiв.
Лiси можуть вражатись такими зовнiшнiми факторами як надмiрна вирубка, лiсовi пожежi, кислотнi дощi, буреломи, надмiрний випас диких травоiдних або свiйськовоi худоби, хвороби рослин (епiфiтотii).
Загалом, з iсторичноi точки зору, всi лiси можуть бути подiленi на природнi та антропогеннi.
Природнi лiси мiстять тiльки оригiнальнi складовi бiорiзноманiття; при цьому всi види знаходяться на природно-притаманних iм стадiях рядiв сукцесii. Цi сукцесiйнi процеси не зазнавали з боку людини впливiв такоi сили та частоти, що здатнi змiнити час та параметри iхнього проходження. Дiйсно природних лiсiв в свiтi зараз лишилось дуже мало.
Основнi лiсовi масиви на Землi представленi антропогенними лiсами тАФ тобто лiсами, вiдновленими людиною, або такими, що виросли самотужки на мiсцi знищених лiсiв чи iнших типiв ландшафтiв. Такi лiси можуть вiдтворювати точно притаманнi данiй мiсцевостi типи сукцесii, або такi, що вiд них вiдрiзняються. В останньому випадку явище маi назву Влсукцесiйних процесiв пiд сталим антропогенним впливомВ».
В умовах незалежностi Украiни лiсова галузь маi особливе значення для пiдвищення рiвня забезпеченостi держави та населення продукцiiю лiсового комплексу та покрашення, за рахунок збiльшення обсягiв лiсових насаджень, екологiчноi обстановки.
Значнi обсяги деревини Украiна не добираi у лiсах неспецiалiзованих фондотримачiв (КСП, агрофiрм, мiських лiсiв i паркiв, воiнлiсгоспiв), а також у захисних смугах полiв, рiчок i водоймищ.
Однiiю з причин уповiльнення темпiв розвитку рацiональних технологiй i удосконалення галузевоi структури випуску продукцii лiсовоi промисловостi була порочна орiiнтацiя на поставки деревини i продукцii, яка виготовлена на ii основi, з iнших регiонiв. Тому в нас не досягло належного розвитку виробництво плит, картону i прогресивноi тари. Склалася парадоксальна ситуацiя, коли за рахунок власних ресурсiв потреби держави в деревнiй сировинi та продукцii лiсовоi промисловостi задовольняються тiльки на 1/3, тодi як деревнi вiдходи використовуються тут на 50-60%, а використання бiомаси i значно нижчим, нiж у розвинутих краiнах.
З переходом до ринкових вiдносин i завоюванням Украiною незалежностi пiдвищення ступеня задоволення ii потреб у лiсопродукцii за рахунок мiсцевих ресурсiв набуваi особливоi актуальностi, оскiльки для збереження iснуючого рiвня виробництва необхiдно щорiчно закуповувати деревину та ii продукти на суму до 4 млрд. дол. США.
При сучаснiй структурi споживання лiсопродукцii, яка склалася, потреба в нiй у 2009р. зросте (у порiвняннi з 1997р.) на 15%, а власнi ресурси сиророслого лiсу на цей час розширяться тiльки на 1,5%, тобто розрив мiж лiсосировинними ресурсами мiсцевого виробництва i потребою в них стане ще бiльшим. Дослiдження структури потреб у деревинi для виробництва основних видiв продукцii показали, що у перспективi потреба у пиломатерiалах помiтно знизиться, а у прогресивних видах лiсопродукцii (деревних плитах, пресованих виробах, картонi, паперi та iн.) тАУ збiльшиться у кiлька разiв. Розвиток цих виробництв якi використовують вториннi ресурси (деревнi вiдходи, макулатуру, кострицю та iнше), забезпечить пiдвищення повноти та ефективностi використання бiомаси дерева, а також одержання замiнникiв суцiльноi деревини.
Баланси виробництва пiдприiмств лiсовоi промисловостi та споживання лiсоматерiалiв та лiсопродукцii в Украiнi свiдчать, що за 1990-1996 рр. iх поставки з iнших республiк скоротилися на 38%. Причому характерним i скорочення ввезення лiсоматерiалiв у непереробленому виглядi : дiловоi деревини тАУ бiльш як у 2 рази, пиломатерiалiв тАУ на 33%, паливних дров тАУ у 6 разiв, iнших пиломатерiалiв тАУ на 1/3. Ввезення клеiноi фанери знизилося в 3 рази, тодi як деревностружкових плит тАУ виросло у 4 рази, деревноволокнистих плит тАУ в 6, картону тАУ в 4,5 i паперу тАУ в 2 рази. Збiльшення ввезення продукцii глибокоi хiмiко-механiчноi переробки деревини особливо виявилося в останнi роки i i прогресивним явищем у торгiвельно-економiчних вiдносинах мiж краiнами колишнього союзу. Але в умовах економiчноi незалежностi Украiни такий обсяг ii поставок маi i негативнi наслiдки тАУ у звтАЩязку з нестабiльною, завдяки нестабiльностi нацiональноi валюти, цiновою полiтикою.
Щорiчне вивезення лiсоматерiалiв за межi держави становить близько 1млн. м3 (в умовному обчисленнi0. Це тАУ незначна кiлькiсть деревини бука i дуба, а також окремi види паперу i картону.
Збiльшення обсягiв виробництва на пiдприiмствах лiсовоi промисловостi, а саме в лiсовiй, деревообробнiй та целюлозно-паперовiй, можливе шляхом збiльшення повноти використання всiii бiомаси дерева, вторинних та iнших волокнистих матерiалiв та використання замiнникiв. У перспективi прирiст мiсцевого виробництва лiсоматерiалiв реальний за умов значного розширення площ швидкорослих i технiчно цiнних порiд, здiйснення ряду органiзацiйно-технiчних заходiв по пiдвищенню продуктивностi виробництва, переорiiнтацii експлуатацii лiсiв РЖ групи та iнших лiсових ресурсiв.
Сьогоднi, коли Украiна переживаi не легкi часи, коли економiка знаходиться в занепадi i маже в бiльшостi галузях народного господарства iснуi безлiч рiзноманiтних проблем, економiчний стан пiдприiмств лiсовоi промисловостi та лiсового комплексу в цiлому хоче бажати кращого. Нестабiльнiсть украiнськоi економiки та нацiональноi валюти, нестача обiгових коштiв фiнансових активiв пiдприiмств призводять до постiйного зменшення обсягiв випущеноi продукцii, ii якостi та конкурентноспроможностi на ринку. Подальший розвиток галузей лiсовоi промисловостi потребуi повного радикального реформування, що включаi в себе замiну фiзично та морально застарiлого обладнання, надiлення пiдприiмств обiговими коштами, розробка ефективних, рацiональних технологiй, рацiональне використання вiдходiв. На превеликий жаль, сьогоднi, в державi iснуi значний дефiцит грошових коштiв i тому сподiватись на реформування в близькому майбутньому лiсовоi промисловостi та народного господарства в цiлому не доводиться.
Лiсовий фонд тАУ це територiя лiсiв i земель, покритих лiсом, якi призначеннi для потреб лiсового господарства. Лiсовий фонд вiддiлений вiд земель iншого призначення вiдповiдно до чинного законодавства. До земель лiсового фонду належать лiсовi (призначенi для вирощування лiсу) та нелiсовi (рiлля, сiнокоси, води тощо).
Загальна площа лiсового фонду становить 9942 тис га, лiсова тАФ 9152 тис га, покрита лiсом тАФ 8620 тис га. Частка гiрських лiсiв становить 21,8%.
Лiси розмiщенi дуже нерiвномiрно. Наприклад, в Украiнських Карпатах лiси займають 40,5% вiд площi, в Кримських горах тАУ 32%, на полiссi тАУ 26,1%.В Лiсостеповiй зонi цей показник складаi 12,2%,а в Степовiй тАУ 3,8%.До найбiльш лiсистих областей належать тАУ Закарпатська, РЖвано-Франкiвська, Рiвненська, Житомирська, Волинська i Чернiвецька.
У складi лiсового фонду Украiни переважають лiси першоi групи загальна площа яких становить 5072 тис га (51%) Лiси першоi групи мають велике економiчне та соцiальне значення. Цiннiсть iх визначаiться в першу чергу захисними, рекреацiйними, охоронними та iншими численними корисними функцiями, якi вони виконують. У складi лiсiв першоi групи водоохороннi лiси становлять 314,5 тис га 3 них забороннi смуги лiсiв по берегах рi
чок, озер, водосховищ та iнших водних об'iктiв займають 268,8 тис га, забороннi смуги лiсiв, що захищають нерестовища цiнних промислових риб,тАФ 45,7 тис га.
Лiсовi масиви Украiни, що виконують захиснi функцii, становлять 1184,9 тис га 3 них протиерозiйнi лiси мають площу 527,4 тис га, захиснi смуги лiсiв уздовж залiзниць, автошляхiв шляхiв загальнодержавного та обласного значення тАФ 229,9 тис га, особливо цiннi лiсовi масиви тАФ 20,5 тис га, державнi захиснi лiсовi смуги тАФ 1,9 тис га, байраковi лiси, стрiчковi бори, степовi тАФ 405,2 тис га. Лiси, що виконують санiтарно-гiгiiнiчнi та оздоровчi функцii, становлять 1751,3 тис га 3 них лiси зелених зон навколо мiст, населених пунктiв i промислових пiдприiмств займають площу 1581,0 тис га, санiтарноi охорони джерел водопостачання тАФ 40,2 тис га, санiтарноi охорони курортiв тАФ 116,2 тис га, мiськi тАФ 13,9 тис га. Лiси спецiального цiльового призначення становлять 202,2 тис га, з них заповiдникiв тАФ 135,3 тис га, нацiональних i природних пам'яток тАФ 57,4 тис га, заповiдних лiсових дiлянок, а також лi
сiв, що мають наукове та i
сторичне значення тАФ 9,5 тис га [7].
У складi лiсового фонду Украiни переважають державнi лiси, загальна площа яких сягаi 7550 тис га. Загальна площа колишнiх колгоспних лiсiв становить 1884 тис га. Як правило, вони представленi
малопродуктивними насадженнями з малою часткою стиглих деревостанiв.
Забезпеченiсть лiсом населення Украiни тАФ0,17 га на людину тАФ одна iз найнижчих в РДвропi В Югославii вона сягаi 0,46 га, у Болгари тАФ 0,42, в Румунii тАФ 0,29, в Польщi тАФ 0,24 га.
Загальний запас деревини в лiсах Украiни становить 1319,9 млн м3, в стиглих i перестiйних насадженнях тАФ 122,8 млн м
3.
Лiсистiсть територii Украiни (частка покритоi лi
сом площi) становить 14,5 %. За окремими регiонами держави лiсистiсть така Карпати тАФ 34%, Крим тАФ 32, Полiсся тАФ 29, Лiсостеп тАФ II, Степ тАФ 3 %. Що можна прослiдити за даними карти (поданоi у додатках) [27].
Лiсистiсть територii Украiни значно менша вiд лiсистостi краiн РДвропи Наприклад, лiсистiсть Югославii становить 41,1 %, Болгари тАФ 34,4, Польщi тАФ 28, Румунii тАФ 28,1, Нiмеччинi тАФ 29,0, Угорщини тАФ 18,0 % Лiсистiсть територii Украiни в 2005 р досягне 15,8 %. В цiлому доцiльно залiсити близько 3 млн га нелiсовоi площi, щоб у перспективi довети лiсистiсть територii до 20 % [27].
У державних лiсах Украiни переважають молодняки (44 %), iншi вiковi групи становлять: середньовiковi тАУ 39%; пристигаючi тАУ 10; стиглi й перестiйнi тАФ 7 %.
У складi лiсового фонду переважають хвойнi породи, покрита лiсом площа яких становить 2916,6 тис га. Твердолистянi породи займають площу 2578,2 тис га, мтАЩяко листянi породи тАФ 624,0, чагарники тАФ 11,6, iншi деревнi породи тАФ 21 тис га. Найбiльшу частку покритоi лiсом площi займають сосна (34,7 %) i дуб (26,3 %). Серед iнших деревних порiд ялина тАФ 9,9 %, бук тАФ 9,3, вiльха тАФ 4,2, береза тАФ 5,4, граб тАФ 3,7, ясен тАФ 1,4; ялиця тАФ 1,4, осика тАФ 1,2, iншi породи тАФ 2,0 % Наведенi цифри свiдчать, що лiсовий фонд Украiни представлений, в основному цiнними твердолистяними та хвойними породами [27].
Середнiй запас деревини на 1 га покритоi лiсом площi Украiни становить 153 м3, в стиглих i перестiйних лiсах тАФ 252 м3. Середньорiчний прирiст деревини на 1 га покритоi лiсом площi становить 4,0 м3 Найбiльш продуктивнi тАФ це лiси Карпат (прирiст деревини 5,1 м3/га) У цiлому продуктивнiсть лiсiв Украiни вiдповiдаi середньому iвропейському рiвню Так, прирiст деревини на 1 га покритоi лiсом площi в Угорщинi становить 6,2 м3, Нiмеччинi тАФ 5,6, Польщi тАФ 3,4, Югославii тАФ 3,3, Болгари тАФ 1,8 м3.
У лiсах Украiни дуже мало стиглих i перестiйних насаджень, площа яких становить 500 тис га (5,8 %) Середнiй вiк хвойних насаджень 42 роки, твердолистяних тАФ 52, м'яколистаних тАФ 33
Лiси Украiни i джерелом цiнноi промисловоi сировини, продуктiв харчування, стабiлiзуючим фактором навколишнього природного середовища Для примноження цього нацiонального багатства необхiдно iстотно пiдвищити продуктивнiсть лiсiв, полiпшити iх охорону та захист. Питання пiдвищення ефективностi вiдтворення лiсiв необхiдно розглядати в тiсному взаiмозв'язку з органiзацiiю рацiонального використання всiх компонентiв лiсу.
Лiси Украiни зростають у широколистяно-лiсовiй, лiсостеповiй, степовiй i середземноморсько-лiсовiй зонах i представленi формацiями: Abieta albae, Acereta campestris, A. pseudoplatanis, A. steveni, Alneta glutinosae, A. incanae, Arbureta andrachnis, Betuleta borystenicae, B. pendulae, B. pubescentis, Carpineta betuli, Fageta sylvaticae, Fraxineta excelsioris, Piceeta abietis, Pineta cembrae, P. kochianae, P. pallasianae, P. pityusae, P. sylvaticae, Pistacieta muticae, Populeta albae, P. nigrae, P. tremulae, Querceta petraeae, Q. pubescentis, Q. roboris, Saliceta albae, Tilieta argenteae, T. cordatae, T. platyphyllae, Ulmeta carpinifoliae, U. glabrae, U. laevis.
За площами лiсiв i запасами деревини Украiна належить до мало-лiсових районiв РДвропи (у середньому надушу населення припадаi 0,17 га лiсiв i 16,4 м3 запасу деревини). Завдяки сприятливому клiмату i досить багатим ТСрунтам продуктивнiсть лiсiв загалом висока. Середнiй прирiст на 1 га лiсу становить 4,22 м , а середнiй запас деревостанiв тАФ 153 м3/га. Майже 79 % лiсiв маi високу продуктивнiсть i повноту. Загальний запас деревини оцiнюiться в 1 млрд. м3. За вiковою структурою переважають молодняки (46 %) та середньовiковi (38 %) лiси, значно менше пристиглих (10 %) та стиглих i перестiйних (6 %) лiсiв. За народногосподарським значенням лiси Украiни належать до РЖ та II груп.
Загалом у лiсовiй зонi зростаi майже 62,2 % лiсiв краiни, з них 20 % в Украiнських Карпатах, де лiсистiсть становить близько 55 %. У сучасному лiсовому покривi Украiнських Карпат 40 % зайнято молодняками, 33,4 % середньовiковими, решта тАФ стиглими та пристиглими деревостанами. Верхня межа лiсу знизилася на 200тАФ300 м. Ценофонд лiсiв Украiнських Карпат складаiться iз 801 асоцiацii, якi належать формацiям Abieta albae, Acereta pseudoplatanis, Alneta glutinosae, A. incanae, Betuleta pendulae, Carpineta betuli, Fageta sylvaticae, Fraxineta excesioris, Piceeta abietis, Pineta cembrae, P. sylvestris, Querceta petraeae, Q. roboris, Tilieta argenteae, T. platyphyllae, T. cordatae [30].
Лiсистiсть Украiнського Полiсся становить 30 %. Тут панують хвойнi (сосновi) лiси (64 %), питома вага твердолистяних порiд лише 9,7 %, березових тАФ 13 %. Ценофонд лiсiв Украiнського Полiсся становить 409 асоцiацiй десяти формацiй: Alneta glutinosae, Betuleta pendulae, B. pubescentis, Carpineta betuli, Piceeta abietis, Pineta sylvestris, Populeta nigrae, P. tremulae, Querceta roboris, Saliceta albae [30].
Лiсистiсть подiльськоi частини лiсовоi зони становить близько 25 %, причому найбiльш лiсистою i ii захiдна частина. Переважають твердолистянi породи. Ценофонд лiсiв подiльськоi частини лiсовоi зони становить 246 асоцiацiй, якi належать формацiям: Abieta albae, Alneta glutinosae, A. incanae, Betuleta pendulae, B. pubescentis, Carpineta betuli, Fageta sylvaticae, Fraxineta excelsioris, Piceeta abietis, Pineta sylvaticae, Querceta petraeae, Q. roboris.
Лiсистiсть лiсостеповоi зони становить 12тАФ13 %. Вона найвища у його захiднiй частинi. Лiси iз твердолистяних порiд займають 63,6 %. До початку освоiння тут було 50 % лiсiв, у 4тАФ5 разiв скоротилися площi заплавних лiсiв. Ценофонд лiсiв Лiсостепу становить 405 асоцiацiй, якi вiдносяться до 13 формацiй: Alneta glutinosae, Betuleta pendulae, Carpineta betuli, Fraxineta excelsioris, Fageta sylvaticae, Pineta sylvestris, Populeta albae, P. nigrae, P. tremulae, Saliceta albae, Querceta roboris, Tilieta cordatae, Ulmeta laevis.
У степовiй зонi лiсистiсть становить 3тАФ4 %, пiд усiма типами лiсiв i посадками загалом 11,4 % цiii територii. Ценофонд лiсiв степовоi зони представляють 380 асоцiацiй, що належать до 18 формацiй: Acereta campestris, Alneta glutinosae, Betuleta borystenicae, B. pendulae, B. pubescentis, Carpineta betuli, Fraxineta excelsioris, Pineta sylvestris, Populeta albae, P. nigrae, P. tremulae, Querceta pubescentis, Q. roboris, Saliceta albae, Tilieta cordatae, Ulmeta carpinifoliae, U. glabrae, U. laevis.
У Гiрському Криму лiсистiсть становить 36 %. Ценофонд лiсiв цього регiону представлений 278 асоцiацiями, якi вiдносяться до 13 формацiй: Acereta steveni, Alneta glutinosae, Arbureta andrachnis, Carpineta betuli, Fageta sylvaticae, Fraxineta excelsioris, Junipereta excelsioris, Pineta kochianae, P. pallasianae, P. pityusae, Pistacieta muticae, Querceta petraeae, Q. pubescentis.
Структура лiсового фонду Украiни, навiть попри недостатню лiсистiсть, у поiднаннi iз 6450 функцiонуючими об'iктами природно-заповiдного фонду площею 1664,9 тис. га та зарезервованими для подальшого заповiдання 300 тис. га лiсових природних комплексiв i пiдТСрунтям для збереження видовоi та ценотичноi рiзноманiтностi у лiсових екосистемах. Науковою основою збереження ценотичноi рiзноманiтностi лiсiв i созологiчна оцiнка iх ценофонду, синфiтосозологiчна класифiкацiя, визначення режимiв охорони i природокористування.
Рекреацiйна роль лiсiв тiсно пов'язана з iх абiотичними i бiотичними факторами (рис. 1.) [30].
Рис. 1. Кориснi функцii лiсу
Клiматопокращуючi функцii лiсу. Вплив на вiтровий режим. Суттiвий трансформуючий вплив лiсу на вiтер залежить вiд просторового розмiщення насаджень, iх будови, вiку, повноти та iнших показникiв. Встановлено, що пiд прикриттям деревостоiв середньомiсячна швидкiсть вiтру зменшуiться в 3-8, а рiчна - в 5 разiв у порiвняннi з вiдкритою мiсцевiстю. Найменша швидкiсть вiтру в порiвняннi з вiдкритою мiсцевiстю спостерiгаiться в ялинкових, кедрових, соснових i листяних деревостанах.
В мiських умовах на вiтровий режим суттiво впливають зеленi насадження, знижуючи швидкiсть вiтру в 2-3 рази.
Вплив лiсу на сонячну радiацiю. Сонячна радiацiя - джерело енергii для фотосинтезу, в процесi якого вона "консервуiться" зеленими рослинами. Приблизно тiльки 0,1% енергii, яку отримуi Земля вiд Сонця, зв'язуiться в процесi фотосинтезу, причому лiсовi бiогеоценози в цьому процесi найбiльш продуктивнi.
Лiси i зеленi насадження суттiво трансформують сонячну радiацiю (пряму i розсiяну). Встановлено, що кiлькiсть i якiсть променевоi енергii, яка проникла пiд покрiвлю, залежить вiд складу i вiку насаджень, iх зiмкнутостi, ажурностi крон, умов проростання, фенологiчного стану дерев та iнших факторiв.
Зниження сонячноi радiацii в залежностi вiд бiометричних показникiв деревостану коливаiться у великих межах. Наприклад, пряма i розсiяна радiацiя в сосновому насадженнi складаi 45%, в листяному - 30%, в ялинковому -25%. Штучнi насадження в мiських посадках також значно знижують сонячну радiацiю.
Пом'якшення радiацiйного режиму лiсами i зеленими насадженнями в спекотнi днi лiта сприяють пiдвищенню комфортностi вiдпочинку.
Вплив лiсу на температурний режим повiтря i ТСрунтiв. Лiсовi бiогеоценози суттiво впливають на температурний режим повiтря i ТСрунтiв. Рiзнi за складом i структурою насадження по-рiзному трансформують клiматичнi ресурси тепла, створюють пiд покрiвлею лiсу своi мiкроклiматичнi умови. В зимовий перiод рiзниця мiж температурою повiтря в лiсi i на полi невелика. Вона зростаi весною i досягаi максимуму в спекотнi днi лiта. Наприклад, в окремi роки в лiсi мiнiмальна температура повiтря була на 3-4В° вища, а максимальна на 4-6 нижча, нiж на вiдкритiй дiлянцi.
Говорячи про вплив лiсових фiтоценозiв на температурний режим ТСрунтiв, слiд вiдмiтити iх термоiзоляцiйний вплив. Мiж температурою ТСрунтiв i лiсистiстю i велика залежнiсть, яка проявляiться також i в промерзаннi ТСрунтiв. В степовiй зонi (лiсистiсть 5-6%) глибина промерзання ТСрунтiв досягаi 180 см, в лiсостеповiй (лiсистiсть 18%) - 120см, а в лiсовiй - 50-70 см. Глибоке промерзання ТСрунтiв негативно впливаi на вологонакопичення.
Зеленi насадження активно впливають на температурний режим мiст. Встановлено, що температура повiтря лiтом серед внутрiквартальних зелених насаджень на 7-10В°С, а в однорядних вуличних посадках на 2В°С нижча, нiж на вулицях i площах, а також у дворах будинкiв. Температура ТСрунту у внутрiквартальних насадженнях на 17-24В°С, а в однорядних вуличних посадках на 6-10В°С нижча, нiж на неозеленених територiях мiста.
Видiлення лiсом кисню i поглинання вуглекислого газу. Ця функцiя лiсу розглядаiться як санiтарно-гiгiiнiчне явище.
Бiльше 60% кисню постачаiться рослиннiстю сушi, де лiс i головним ii компонентом. В теплi сонячнi днi лiта 1 га лiсу, поглинаючи 220-280 кг вуглекислого газу, видiляi 150-220 кг кисню, достатнього для дихання 40-50 людей. При утвореннi 1 т органiчноi маси видiляiться в середньому 1,3-1,5 т кисню.
Найбiльшу кiлькiсть кисню видiляють середньовiковi насадження (вiд 30 до 60-80 рокiв). Сосновi насадження РЖ класу бонiтету з повнотою 0,8 видiляють в рiк 10,9т/га кисню, березовi -10,8, осиковi - 9,7 т/га.
На основi даних потреб людини в киснi при диханнi розробленi норми зелених зон мiст. З врахуванням споживання кисню 165кг/люд. (за 150 днiв) i 400 кг/люд. (за 365 днiв) встановленi мiнiмальна i оптимальна норми насаджень на людину, що дорiвнюють при II класi бонiтету вiдповiдно 0,05-0,06 i 0,12-0,15га.
Вплив лiсу на iонний режим повiтря. Ступiнь iонiзацii характеризуiться кiлькiстю позитивних i негативних, легких i важких iонiв в 1 см3 повiтря. В природних умовах спостерiгаiться невелика перевага позитивних iонiв над негативними, а важких - над легкими. iх вiдношення (коефiцiiнт унiполярностi) для нижнiх шарiв атмосфери складаi 1,1-1,2.
Для визначення гiгiiнiчного ефекту iонiзацii особливого значення набуваi концентрацiя легких позитивних i негативних iонiв у повiтрi. Чим менший коефiцiiнт унiполярностi, тим чистiшим i сприятливiшим у гiгiiнiчному вiдношеннi вважаiться повiтря.
Пiд екологiчною функцiiю лiсiв, як еколого-економiчноi системи, розумiють рекреацiйну (оздоровчу) цiннiсть лiсових масивiв, захист ТСрунтiв вiд ерозii, пiдвищення урожайностi сiльськогосподарських культур, регулювання водостоку, продукування кисню та iн. Лiсовi бiогеоценози впливають на оточуюче середовище як бiологiчна система, видiляючи в зовнiшнi середовище речовину та енергiю в процесi фотосинтезу, дихання, транспiрацii та iн. Крiм того, лiсовi фiтоценози - це фiзичнi тiла, якi займають певне мiсце i мають масу iз специфiчними для неi властивостями. Вони вiдбивають i поглинають сонячну радiацiю, затримують частину атмосферних опадiв, конденсують водяну пару, затримують пил, переводять поверхневий стiк у внутрiгрунтовий та iн.
Водоохороннi функцii лiсу рiзноманiтнi. Вони впливають на випадання i перемiщення рiдких i твердих атмосферних опадiв, на вологiсть, покращують водорегулюючу роль, якiсть води та iн.
Вплив лiсу на атмосфернi опади i вологiсть повiтря може вiдбуватися в кiлькох напрямах:
а) збiльшення кiлькостi вертикальних опадiв, що випадають над лiсом i сумiжних дiлянках;
б) утворення конденсацiйних осадiв;
в) затримка кронами i деяке перехоплення рiдких опадiв;
г) перехоплення i перерозподiл твердих опадiв.
На основi даних багатьох метеорологiчних станцiй встановлено, що iз збiльшенням лiсистостi територii кiлькiсть вертикальних опадiв, що випадають, збiльшуiться як по сезонах, так i протягом року. РЖз збiльшенням лiсистостi на 10% кiлькiсть опадiв зростаi в середньому на 2%.
Вплив лiсу на вологiсть ТСрунтiв. Найваж
Вместе с этим смотрят:
WEB-дизайн: Flash технологии
РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському
РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня
РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури
РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi