Методичнi основи роботи над словотворчими афiксами у контекстi роздiлу "Будова слова" у 4 класi

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Тернопiльський нацiональний педагогiчний унiверситет

iменi Володимира Гнатюка

Кафедра рiдноi мови та

методики ii викладання

Дипломна робота

Методичнi основи роботи над словотворчими афiксами у контекстi роздiлу ВлБудова словаВ» у 4 класi

Виконала

студентка 31 групи

факультету ПВПК

Топилко Людмила Богданiвна

Науковий керiвник тАУ

кандидат фiлологiчних наук,

доцент

Лушпинська Лiлiя Павлiвна

Тернопiль тАУ 2009

Анотацiя

Топилко Людмила Богданiвна. Методичнi основи роботи над словотворчими афiксами у контекстi роздiлу ВлБудова словаВ» у 4 класi. Дипломна робота. тАУ Тернопiль: ТНПУ iменi Володимира Гнатюка, 2009.

У роботi розкриваються питання вивчення будови слова у початкових класах, зокрема зтАЩясовуються граматичнi поняття ВлпрефiксВ» i ВлсуфiксВ» як лiнгводидактичнi явища, а також висвiтлена проблема формування цих понять у початковiй школi.

Представлена експериментальна перевiрка ефективностi використання вправ, якi спрямованi на якiсне засвоiння знань про префiкс i суфiкс як словотворчi та формотворчi морфеми.

Ключовi слова: морфемiка, морфема, префiкс, суфiкс.

Змiст

Вступ

Роздiл РЖ. Лiнгвiстичнi основи роботи над вивченням префiксiв i суфiксiв у початковiй школi

1.1 Граматичнi поняття ВлпрефiксВ» i ВлсуфiксВ» як лiнгводидактичнi явища

1.2 Етапи формування граматичних понять ВлпрефiксВ» i ВлсуфiксВ» у початкових класах

Роздiл РЖРЖ. Методичне забезпечення вивчення префiкса i суфiкса в початковiй школi

2.1 Вiдбiр та органiзацiя навчального матерiалу до вивчення тем ВлПрефiксВ» i ВлСуфiксВ»

2.2 Перевiрка ефективностi запропонованоi системи вправ в експериментальному дослiдженнi

Висновки

Список використаноi лiтератури

Вступ

Розвиток пiзнавальноi активностi молодших школярiв, формування в них допитливостi, бажання вчитися тАУ важливе завдання сучасноi початковоi школи.

До найважливiших проблем, продиктованих потребами шкiльноi практики, належить проблема роботи над словом пiд час вивчення украiнськоi мови.

К. Ушинський називав рiдну мову незвичайним педагогом, великим i могутнiм, що не тiльки Влнавчаi багато чого, а й навчаi напрочуд легко, за якимсь недосяжно полегшеним методомВ» [53, 157].

У процесi вивчення рiдноi мови в молодших класах здiйснюiться початкова мовна освiта школярiв, iхнiй розумовий i мовленнiвий розвиток. Саме пiд час навчання у початковiй школi закладаються першооснови грамотностi, створюiться база для подальшого освiтнього рiвня у середнiй та вищiй ланках освiти. Дуже важливо, якими знаннями, умiннями та навичками опануi дитина у молодших класах.

Учнi повиннi знати про звтАЩязне висловлювання (текст) та сукупнiсть мовленнiвих умiнь, необхiдних для спiлкування в уснiй та писемнiй формах; повиннi засвоiти комплекс елементарних знань та навичок з рiзних роздiлiв мовноi теорii, який би сприяв розвитку в них комунiкативних умiнь.

Одне з чiльних мiсць пiд час опанування рiдноi мови вiдведено вивченню будови слова.

Саме в цей перiод вiдбуваiться збагачення словникового запасу учнiв iз розумiнням, яким шляхом зтАЩявляються новi слова, уточнюiться iх значення, семантика; ознайомлення з найпростiшими випадками мотивованого значення слiв, з нормами правопису;формуiться практичне уявлення про основу i закiнчення, iх значення; школярi вчаться видiляти значущi частини основи (корiнь, префiкс та суфiкс). При цьому звертаiться увага на розрiзнення явищ словозмiни та добору до слова спорiднених слiв. Вивчення будови слова тiсно повтАЩязуiться з роботою над збагаченням словникового запасу учнiв та розвитком iхнього мовлення, iз засвоiнням ними граматичних, орфоепiчних та орфографiчних норм украiнськоi лiтературноi мови. Зокрема, учнi опрацьовують такi важливi теми, як ВлВимова i правопис слiв з дзвiнкими та глухими приголоснимиВ», ВлВимова i правопис слiв з ненаголошеними голоснимиВ», ВлВимова та написання найуживанiших префiксiвВ».

Ця робота продовжуiться i пiд час вивчення великого роздiлу ВлЧастини мовиВ», а також протягом усього подальшого вивчення рiдноi мови.

У програмi з мови для початкових класiв пiдкреслюiться, що в рiзноманiтнiй роботi над словом дiти краще усвiдомлюють граматичнi явища, завдяки чому зростаi рiвень iхнього розумового i мовного розвитку, збагачуiться словниковий запас. Вивчення роздiлу ВлБудова словаВ» вiдкриваi широкi можливостi для систематичноi роботи над словом. Тому опрацювання цього роздiлу треба побудувати так, щоб зацiкавити учнiв; якомога бiльше уваги придiлити розширенню й поповненню iхнього словника.

Рiзноманiтнi граматичнi iгри та цiкавi вправи дають можливiсть у захоплюючiй формi розвивати, збагачувати мову учнiв, поглиблювати знання, закрiплювати вивчений на уроках матерiал. Дитячi iгри сприяють не тiльки всебiчному розвитку, а й пiдносять iнтерес до знань.

А.Макаренко вважав, що Влгра маi велике значення в життi людиниВ»

[39, 3]. Вiн радив проводити гру не заради гри, а щоб у процесi ii в дiтей виховувались i розвивались необхiднi риси особистостi.

Звертаючись до вчителiв початкових класiв, В.Сухомлинський писав: ВлВаше найважливiше завдання тАУ закласти мiцний фундамент знань. Настiльки мiцний, щоб учителям, якi працюватимуть пiсля вас, взагалi не треба було думати про фундаментВ» [50, 445]. Вiн радив учителям проводити найрiзноманiтнiшi вправи, в яких потрiбнi орфограми часто повторюються. ВлЩе раз пiдкреслюiмо, тАУ говорив В.Сухомлинський, тАУ дуже велике значення маi iгровий матерiал у процесi навчанняВ» [там же, 446].

Проблеми, якi стосуються практичного володiння словотворчими засобами рiдноi мови, а також готовностi учнiв початкових класiв до вивчення морфемноi будови слова, дослiджували такi вченi, як Л. Айдарова, О. Гвоздiв, М. Львов, Т. Рамзаiва та iн. Результатом пошукiв учених стала розробка системи вивчення морфемноi будови слова та елементiв словотвору на уроках рiдноi мови в початкових класах, теоретичне обТСрунтування методичних рекомендацiй щодо органiзацii систематичних словотворчих вправ. Найчастiше це синтетичнi завдання, добiр спорiднених слiв, конструювання похiдних лексичних одиниць за допомогою рiзних словотворчих засобiв.

Як зазначаi З.Потiха, Влу практицi початкового навчання рiдноi мови доцiльно виробляти у молодших школярiв елементарне умiння аналiзувати словотворчу структуру слова. Пiд час вивчення роздiлу ВлБудова словаВ» важливо реалiзувати принцип взаiмозв'язку словотворчого аналiзу й синтезуВ» [37, 12].

У методичнiй лiтературi можна знайти мiркування щодо ефективностi словотворчого аналiзу. Однак методика опанування його молодшими школярами глибоко не розроблялась, внаслiдок чого ця аналiтична вправа не знайшла широкого застосування у практицi початкового навчання рiдноi мови.

ОбтАЩiктом дипломноi роботи iпроцес вивчення будови слова у початкових класах.

Предмет дослiдження тАУ префiкси i суфiкси як словотворчi морфеми.

Мета дипломноi роботи тАУ визначення ролi префiксiв i суфiксiв у розвитку розумових здiбностей молодших школярiв та формуваннi орфографiчних та орфоепiчних навичок.

Вiдповiдно до мети ставились такi завдання:

1. Вивчити стан теорii i практики роботи над префiксом i суфiксом у початковiй школi.

2. Розглянути теоретичнi основи вивчення цих морфем.

3. Розкрити систему роботи над вивченням префiксiв i суфiксiв у початковiй школi.

4. Провести експеримент дослiдження з даноi теми.

5. Розробити систему вправ, спрямовану на якiсне засвоiння знань про префiкс i суфiкс як словотворчi та формотворчi морфеми.

Практична значущiсть: матерiали дипломноi роботи можуть бути використанi в практицi викладання рiдноi мови та читання у початковiй школi, а також для доповнення навчального матерiалу чинних пiдручникiв.

Дипломна робота складаiться зi вступу, двох роздiлiв, висновку, списку використаноi лiтератури.

Загальний обсяг роботи 74 сторiнки.

Роздiл РЖ. Лiнгвiстичнi основи роботи над вивченням префiксiв i суфiксiв у початковiй школi

1.1Граматичнi поняття ВлпрефiксВ» i ВлсуфiксВ» яклiнгводидактичнi явища

МорфемiкатАФ 1) це вчення про значущi частини слова (морфеми), тобто це вчення про будову, структуру слова; 2) сукупнiсть морфем мови;

3) роздiл граматики, який вивчаi подiл слова на морфеми.

Таким чином, у полi зору морфемiки як складовоi частини словотвору знаходиться похiдне слово у його структурному аспектi. Морфемiка сучасноi украiнськоi мови, маючи об'iктом свого дослiдження морфеми, встановлюi iх типи та класифiкацiю за рiзними ознаками, визначаi iх функцii у словi, дослiджуi iх формальнi та семантичнi властивостi, закономiрностi iх поiднання у лiнiйному рядi, принципи видiлення та iдентифiкацii. Крiм цього, у завдання морфемiки входить вивчення морфемного складу слiв рiзних частин мови, систематизацiя слiв за iх морфемною будовою, розробка принципiв морфемного аналiзу. Морфемiка тiсно повтАЩязана з морфонологiiю та словотворенням.

Морфемiка як навчальна дисциплiна особлива тим, що, вивчаючи одиницi лише одного мовного рiвня тАФ морфеми, вона, так чи iнакше спираiться на структурно-семантичний пiдхiд, який домiнуi у сучасному мовознавствi. Одним iз ii головних завдань i встановлення морфемного складу слова.

Морфемний склад слова тАУ сукупнiсть морфем, послiдовнiсть яких визначають певнi правила сполучуваностi класiв морфем. Пiд морфемною будовою слова розумiiться сукупнiсть значущих частин, що видiляються в словi. На матерiалi словникiв украiнськоi мови встановлено

368 морфемних структур слова. З точки зору морфемiки слово являi собою структурно-семантичну iднiсть взаiмоповтАЩязаних i спiввiдносних елементiв значення i вираження, тобто морфем, якi утворюють його. У морфемнiй будовi слова можуть вiдбуватися рiзнi змiни тАУ декореляцiя, перерозклад, спрощення, ускладнення.

Морфема (вiд грец. μορφη тАУ форма, вигляд) тАУ елементарна, мiнiмальна одиниця мови, формально не подiльна в межах одного слова, але подiльна за семантикою. Термiн в украiнському мовознавствi вперше вжив у 1907 роцi РД.Тимченко. Морфема тАУ двостороння одиниця, що маi значення та матерiальне вираження i може варiюватися як у першому, так i в другому планi. Морфема iснуi тiльки в складi слова i i його найменшим компонентом, який надiлений значенням. Морфема тАУ це родове поняття, що охоплюi такi видовi поняття, як тАУ корiнь, префiкс, суфiкс, iнтерфiкс, постфiкс, флексiя [16,342].

У сучасному мовознавствi поряд iз термiном ВлморфемаВ» iснуi i функцiонуi термiн ВлморфВ». Морфема тАУ це абстрактна одиниця, iнварiант. Пiд термiном ВлiнварiантВ» розумiiться елемент абстрактноi системи мови у вiдволiканнi вiд конкретних його виявiв, реалiзацiй. Морфема тАУ одиниця мови. Морф тАУ це конкретний вияв, манiфестацiя морфеми, ii видозмiни, рiзновиди, якi зустрiчаються у складi конкретного слова (словоформи). Морф тАУ це одиниця мовлення [5, 17]. Так, наприклад, корiнь рук-а у рiзних формах цього слова може бути представлений у таких звукових рiзновидах: руц-i, руч-енька. Як бачимо, коренева морфема у цьому прикладi представлена трьома морфами: рук-, руц¢-, руч.-.

Морфеми залежно вiд iх значення подiляють на двi основнi групи: кореневi й афiксальнi ( вiд лат. affixus тАУ ВлприкрiпленийВ», Вл тiсно зтАЩiднаний з чимосьВ»). Кореневi морфеми становлять лексичне ядро слова, вони i обовтАЩязковою структурною частиною слова, без них не iснуi слова. Приiднуючи до себе iншi структурнi сегменти, корiнь як центральна морфема у словi породжуi новi лексичнi одиницi. Афiксальнi морфеми тАУ службовi, це факультативнi морфеми, приiднуючись до кореня вони доповнюють i уточнюють його значення, вони можуть бути словотворчi та формотворчi. Афiксальнi морфеми представленi в мовi префiксами (приростками), суфiксами (наростками), iнтерфiксами, постфiксами, флексiями (закiнченнями).

З огляду на характер значень морфеми можуть виражати три типи значень: предметне (речове, понятiйне), деривацiйне i релятивне.

Носiiм предметного (понятiйного) значення у словi виступаi коренева морфема. Так, наприклад, у словах з-друж-ен-iсть, у-су-час-н-юва-ти, за-тиш-ок предметне значення виражене у коренях тАУдруж-, -час-, -тиш-.

Проте корiнь виражаi загальне лексичне значення. Конкретизують, уточнюють це значення афiкси. Наприклад, корiнь жовт- виражаi лише загальне поняття кольору. Виступаючи у рiзних формах та у поiднаннi з рiзними афiксами, коренева морфема отримуi бiльш конкретне чи нове i видозмiнене поняття: жовтий, жовтого, жовток, жовтень, жовтизна, жовтiти, пожовтiти, пожовклий, жовтуватий та iн.

Носiями деривацiйного значення ( ВлдеривацiяВ» вiд лат. derivatio тАУ ВлвiдтворююВ») у словi i префiкси i суфiкси. Вони вказують на додатковi ознаки, якi уточнюють предметне (понятiйне) значення кореня у словах. Наприклад, у словах безпорядок, безхлiбтАЩя префiкс без- не може функцiонувати самостiйно, проте, поiднуючись з певним коренем, вiн утворюi слова, уточнюючи значення кореня i вказуючи на Влвiдсутнiсть чого-небудьВ»; префiкс мiж- виражаi значення Влперебування мiж чимосьВ»: мiжгiртАЩя, мiжгалузевий.

Релятивне значення (вiд лат. relatio тАУ ВлвiдношенняВ»), як правило, виражаiться флексiiю, яка вказуi на вiдношення слова до iнших слiв у реченнi. Тому афiкси з релятивним (граматичним) значенням iнодi називають ще синтаксичними морфемами. Так, наприклад, у словi надмiрний флексiя -ий показуi, що це прикметник чоловiчого роду, називного вiдмiнка однини. Це релятивне значення може змiнюватися, при змiнюваннi флексii: надмiрного, надмiрному.

Релятивне значення не залежить вiд предметного (речового) значення слова.

Отже, релятивне значення, як i деривацiйне, не може виступати самостiйно, воно завжди супроводжуi речове значення. Наприклад, слово левеня. У коренi лев- виражено лексичне значення, яке цiлком зрозумiле i вживаiться у кореневiй формi. Суфiкс -ен- маi значення Влнедоросла iстотаВ», проте це значення залежить вiд кореня лев-. Отже, суфiкс тАУен- конкретизуi постiйне значення кореня i водночас виступаi деривацiйною морфемою.

У ролi релятивних морфем можуть виступати не лише флексii, а й суфiкси (заiць тАУ зайчат-а) i префiкси (читати, про-читати).

У складi простого слова украiнськоi мови передбачаються позицii для чотирьох типiв морфем тАУ префiкса, кореня, суфiкса, закiнчення. Крiм цього, за позицiiю у структурi слова розрiзняють ще такi афiксальнi морфеми: iнтерфiкс, постфiкс, конфiкс.

Службовi морфеми (афiкси) вiдповiдно до iх конкретноi функцii у словi (утворювати новi слова або новi граматичнi форми) подiляються на два основнi типи: словотворчi i формотворчi.

Словотворчими називають морфеми, якi використовуються для утворення нових слiв, виступають словотворчими засобами [5, 34]. В украiнськiй мовi вони складають досить значну кiлькiсть. До них належать, наприклад, суфiкси iменникiв: -ар-, -ач-, -ник-, -ик-, -iсть, -в-, -ста-; суфiкси прикметникiв: -ат-, -аст-, -ев-, -ов-, -ист-, -н-, -ськ-; префiкси дiiслiв: в-, ви-, до-, за-, вiд-, над-,

пiд-, пере-, при-, роз-; постфiкси займенникiв: -будь, -небудь, -сь i т. д. Наприклад: стiл тАФ столяр, вiз тАФ вiзник; крила тАФ крилатий, iскра тАФ iскристий; брати тАФ перебрати; хто тАФ хто-небудь.

Формотворчими (або граматичними) i тi морфеми, за допомогою яких утворюються граматичнi форми граматично змiнюваних слiв. До них належать перш за все флексii вiдмiнюваних i дiiвiдмiнюваних частин мови, а також деякi суфiкси, префiкси, постфiкси: рiвний тАФ рiвнiший, кохати тАФ кохатися.

Рiзниця мiж словотворчими та формотворчими морфемами полягаi в тому, що за допомогою перших утворюються слова з новим лексичним значенням, в той час як другi служать для утворення граматичних форм слова.

Значущi частини слова

Частини слова	Правила	Приклади
1.Корiнь	Головна значуща частина слова, яка мiстить у собi лексичне значення слова.	море, морський, моряк
2.Префiкс	Значуща частина слова, що стоiть перед коренем i служить для утворення нових слiв i нових форм слiв.	лiс тАУ узлiсся
3.Суфiкс	Значуща частина слова, що стоiть пiсля кореня i служить для творення слiв з новим значенням i нових слiв.	голос тАУ голосок, село тАУ сiльський
4.РЖнтерфiкс	Сполучний голосний, що стоiть мiж двома коренями i служить для обтАЩiднання двох основ.	чорнозем, пароплав
5.Постфiкс	Рiзновид суфiкса, виражений часткою -сь (-ся), яка стоiть пiсля закiнчення.	зустрiлися, якась
6.Закiнчення	Змiнна частина слова, яка виражаi його граматичнi значення i служить для звтАЩязку слiв у реченнi.	книга , книги , книзi ,книг
7.Основа	Частина слова без закiнчення, яка виражаi його конкретне лексичне значення.	вiкно , клас .