Методично-iлюстративне забезпечення проведення урокiв образотворчого мистецтва у 1 класi

Дипломна робота на тему

тАЮМетодично-iлюстративне забезпечення проведення урокiв образотворчого мистецтва у 1 класi тАЮ

Змiст

Вступ

Роздiл РЖ. Наочно-методичне забезпечення проведення урокiв образотворчого мистецтва

1.1 Наповнення та обладнання шкiльного кабiнету образотворчого мистецтва.

1.2 Реалiзацiя дидактичного принципу наочностi на уроках образотворчого мистецтва

1.3 Педагогiчний малюнок як вид наочностi

Роздiл РЖРЖ. Методично-iнструктивний матерiал тАУ основа сприйняття та вивчення образотворчого мистецтва

2.1 Умови ефективного використання iлюстративного матерiалу на уроках образотворчого мистецтва

2.2 Методика створення iлюстративного матерiалу до урокiв образотворчого мистецтва у 1 класi

2.3 Використання методично-iлюстративного матерiалу на уроках образотворчого мистецтва

Висновки

Лiтература

Додатки

Вступ

Мистецтво впливаi на духовне життя людини, ii почуття, смаки, потреби. Чим досконалiшими стають здобутки науково-технiчного процесу, тим незахищенiшою i тендiтна чуттiва сфера особистостi, тим важливiшим виявляiться встановлення того емоцiйного балансу, який забезпечуi.

Образотворче мистецтва тАУ один iз важливих предметiв у початкових класах. Однак далеко не всi вчителi початкових класiв володiють зображальними вмiннями. Але недооцiнка предмета приводить до серйозних прорахункiв в навчально-виховнiй роботi.

За сучасних умов першочерговоi значущостi в цьому напрямку набувають так званi вiзуальнi види мистецтва (до них належать i образотворче мистецтво) тАУ передавачi бiльш як 90% наочноi iнформацii про навколишнiй свiт. Серед iнших видiв мистецтв образотворче мистецтво справляi на людину чи не найефективнiшу дiю, бо завдяки своiй унiверсальностi плiдно розвиваi ii емоцiйно-чуттiву сферу, поглиблюi знання. РЖнтенсифiкуi вiзуальний i сенсорний досвiд, формуi загальну та естетичну культуру, що цiлком вiдповiдаi основним завданням естетичного виховання: тАЬтАж бачити в красi оточуючого свiту, в красi людських вiдносин духовне благородство, доброту, сердечнiсть i на цiй основi стверджувати прекрасне в самому собiтАЭ [14].

Ми часто думаiмо: нашi дiти займаiться не тим, чим нам хотiлось би; не завжди проявлять iнтерес до прекрасного, естетичного. Всi згiднi з тим, що той, хто по-справжньому вiдчуваi красу людських справ та вiдносин, красу оточуючого свiту, не здатен на поганi вчинки, але ще недостатньо робимо для того, щоб навчити дiтей всьому цьому. Чи учимо ми iх культурнi емоцii? Чи вмii дитина розумiти, сприймати та переживати оточуюче, прекрасне? Але чи не ми самi виннi в багатьох недолiках дiтей?

У педагогiчнiй практицi образотворче мистецтво сприяi розвитку образного мислення, асоцiативноi памтАЩятi, художньоi уяви. Воно певною мiрою впливаi на внутрiшнiй свiт дитини, залучаi ii до сфери людських емоцiй. Виховуi в нiй здiбнiсть орiiнтуватися в навколишньому життi, пробуджуi сприйнятливiсть до прекрасного. Стаючи звтАЩязком для iдей та почуттiв, загальною мовою для рiзних культур, воно олюднюi iншi галузi пiзнання, стимулюi творчiсть, збагачуi життя.

Актуальнiсть дослiдження. Перед сучасною педагогiчною наукою гостро стоiть питання про необхiднiсть докорiнних змiн у сферi освiти, якi спрямованi на всебiчно пiдготовку пiдростаючого поколiння, ii цiлiсний i гармонiйний розвиток та особисте зростання. Поетапно, цiлеспрямовано, зважаючи на час i умови, в яких ми живемо, необхiдно навертати дiтей на шлях духовностi, розумiння та сприймання сьогодення. Для цього потрiбно зрозумiти i повiрити у величезнi можливостi образотворчого мистецтва в освiтянському процесi.

Аналiзуючи сучасне скерування мистецьких дисциплiн у початковiй школi та дiючi навчальнi програми, слiд зазначити велику силу ефективного використання рiзного виду iлюстративного матерiалу: малюнки, таблицi, схеми, репродукцii, фотографii тощо.

Тому серед приоритетних напрямiв сучасноi педагогiчно науки вагоме мiсце посiдаi дослiдження ефективного використання наочних матерiалiв, якi допомагають кращому засвоiнню багатьох теоретичних положень, тобто сприяi розвитку просторового, предметного, асоцiативного мислення. Це обумовлюiться особливостями розвитку мислення дiтей. На раннiх етапах розвитку дитина мислить бiльше образами, нiж поняттями, при чому поняття фiксуються у дитячiй свiдомостi значно менше, якщо вони пiдкрiплюються конкретними фактами, прикладами та образами.

Враховуючи важливiсть реалiзацii ефективного використання iлюстративних матерiалiв на уроках образотворчого мистецтва в молодших класах, актуальнiсть та доцiльнiсть визначеноi проблеми зумовили вибiр теми нашого дослiдження: тАЬМетодично-iлюстративне забезпечення проведення урокiв образотворчого мистецтва у 1 класiтАЭ.

ОбтАЩiкт дослiдження: iлюстративнi матерiали на уроцi, але в першому класi як форма наочного методу навчання.

Предмет дослiдження: формування основ зображальноi грамоти учнiв на основi iлюстративних матерiалiв.

Мета дослiдження: науково обТСрунтувати, теоретично дослiдити та експериментально перевiрити доцiльнiсть, ефективнiсть використання iлюстративних матерiалiв для змiстовного, глибокого вивчення основ образотворчого мистецтва учнями 1-го класу.

Завдання дипломноi роботи:

тАУ обТСрунтувати значення педагогiчного малюнка як виду наочностi на уроках образотворчого мистецтва;

тАУ проаналiзувати умови ефективного використання iлюстративного матерiалу на уроках образотворчого мистецтва;

тАУ розкрити дидактичний принцип наочностi на уроках образотворчого мистецтва;

тАУ розкрити процес створення iлюстративного матерiалу до урокiв образотворчого мистецтва у 1 класi;

тАУ ознайомитися iз наповненням i обладнанням кабiнету образотворчого мистецтва.

Роздiл РЖ. Наочно-методичне забезпечення проведення урокiв образотворчого мистецтва

1.1 Наповнення та обладнання кабiнету образотворчого мистецтва

Перед вчителем образотворчого мистецтва поставлене конкретне завдання: формування у пiдлiткiв творчих iндивiдуальних здiбностей для подальшоi iх реалiзацii в перспективi. Зокрема, предмет образотворчого мистецтва в системi шкiльного навчання повинен зайняти належне мiсце серед шкiльних дисциплiн. Реалiзацiя поставленого завдання на уроках образотворчого мистецтва можлива тiльки в умовах кабiнетноi системи.

Кабiнет образотворчого мистецтва як навчальна лабораторiя тАУ це цiлеспрямоване органiзоване середовище, де створенi всi необхiднi умови для формування iндивiдуальних творчих можливостей учня.

Сучасний вчитель образотворчого мистецтва повинен володiти методом художнього оформлення шкiльних кабiнетiв. Створюючи образне оформлення кабiнетiв, яке визначаiться i розкриваiться в спiвставлення з його назвою, слiд використовувати творчу наочно-образну iнформацiю. Художнiй проект будь-якого кабiнету повинен суворо виконуватись в масштабi вiдносно даноi архiтектури, що дозволяi художнику-практиканту у вибраному масштабi формувати середовище iнтертАЩiру.

Творчий пошук оптимального варiанту розкриття образностi кабiнету на задану тему тАУ справа трудомiстка та складна. При виконаннi художнього проекту кабiнету бажано, щоб пiдлога, стiни i стеля були взаiмо повтАЩязанi загальною iдеiю проекту. Для цього спочатку виконують в масштабi пiдлогу, потiм до пiдлоги тАЬпривтАЩязуютьтАЭ стiни, тобто як би розвертають стiни навколо осi пiдлоги i кладуть iх на одну плоскiсть. Потiм до однiii з осей стiни тАЬпривтАЩязуютьтАЭ стелю. При виконаннi художнього проекту кабiнету художнику необхiдно мати систему образiв, яка визначаiться кiлькiстю основних компонентiв, якi складають кабiнет.

Це можна уявити у виглядi системi художнього проекту кабiнету:

Для проектування необхiдно мати в асортиментi iлюстрацii видiв стiн, стель, пiдлог, вiкон, дверей, меблiв, освiтлення, малих архiтектурних обтАЩiмних форм, види зон, ступiнь насиченостi iнтертАЩiру. Наприклад, наочнi образи стiн можна виконувати з прямоi, кривоi та рельiфноi поверхностями, виступами, нiшами, кагонами, огородженнями. Рiзноманiтнi i види покриття стiн: шпалери, лiнкрустами, фарбування. Для облицювання використовуiться керамiчна або металiчна (кольорова) плитка, чеканка i т. д. Розписи сграфiто, темперний, олiйний, на стружцi, з допомогою керамiки, у виглядi iмiтацii пiд рiзноманiтнi матерiали, кольорового скла, iнкрустацii i т.д. Художнику-проектору необхiдно мати образну картотеку з усiма компонентами iнтертАЩiру.

Один iз варiантiв проекту шкiльного кабiнету образотворчого мистецтва складаiться iз двох примiщень: основного зверху i пiдсобного знизу. В основному примiщеннi, призначеному для навчального процесу, iндивiдуальнi стали для учнiв розташованi амфiтеатром, що включаi похибки при оглядi та натурних обтАЩiктiв, а також дозволяi учням вiльно пересуватись мiж столами з метою змiнити ракурс вiдносно натурних постановок i джерел свiтла. Злiва на проектi розташований стiл вчителя, в який вмонтований пульт управлiння технiчними засобами навчання. В центрi бiля фронтальноi стiни, розташованi змiннi унiверсальнi подiуми для демонстрацii унiверсальний постановок. Подiум може перемiщатися по кабiнету. Вздовж фронтальноi стiни, що виконуi функцiю класноi дошки, розташованi стiйки з паличками. Палицi можуть пiднiматися i опускатися на рiзну висоту, завдяки чому можна змiнювати розташування натурних обтАЩiктiв вiдносно лiнii горизонту. У верхнiй частинi прикрiплений каприз, за яким знаходяться рухомi палицi, освiтлювальнi прожектора з кольоровим склом, механiзм зашторювання. Штори пiдвiшенi справа i злiва вiд фронтальноi стiни, вздовж стiни розташованi виставковi стенди з учнiвськими роботами або навчальними таблицями, а також три зливнi раковини. Задня стiна являi собою продовження стендiв для виставок, виконаний отвiр на нiй служить для проекцiювання технiчними засобами навчання, якi встановлюються в пiдсобному примiщеннi. На вiкнах пiдвiшенi штори декоративнi i для затемнення. У пiдсобному примiщеннi розташовуються меблi у виглядi стiнок чи спецiальних стелажiв для збирання наочних предметiв, технiчних засобiв навчання натурного методичного фонду, учнiвських робiт, методичноi лiтератури, таблиць, дiафiльмiв, дiапозитивiв, кодотранспорантiв, кiнофiльмiв, вiдеомагнiтофонiв, магнiтофона, програвача, матерiалiв та iнструментiв освiтлюваних приладiв i т. д. Все повинно бути систематизоване по темам i видам занять. Вчительський стiл повинен розмiщуватись бiля вiкна. Даний кабiнет може бути використаний вчителями креслення та музики. В створеннi такого кабiнету повиннi брати участь i вчитель, i учнi.

Постiйно, пiклуючись про оснащенiсть кабiнету образотворчого мистецтва, вчитель повинен максимально прилучати учнiв до цiii роботи, що створить додатковi умови не тiльки для навчання образотворчого мистецтва, але й для ознайомлення учнiв з iсторiiю мистецтва, художнiм конструюванням, моделюванням. Тiльки в цьому випадку будуть забезпеченi високий науковий, iдеологiчний i естетичний рiвнi викладання предмета, навчальна органiзацiя працi на уроцi, що, без сумнiву, викличе в учнiв оволодiння знаннями i надбання навикiв.

Розташування всiх необхiдних засобiв в такому кабiнетi, iх оптимальне, розумне використання в навчаннi i вихованнi учнiв, безумовно впливаi на структуру уроку, стимулюi самостiйну iнiцiативу, творчу роботу учнiв, створюi передумови для вираження проблемних завдань.

Матерiали кабiнету образотворчого мистецтва. В кабiнетi образотворчого мистецтва повиннi бути представленi наступнi матерiали:

- документальнi тАУ це роботи про мистецтво по питаннях естетичного виховання;

- група засобiв словесно-образноi наочностi тАУ лiтература про мистецтво, монографii художникiв рiзних iсторичних перiодiв;

- група засобiв, що забезпечуi високий рiвень науковоi органiзацii працi тАУ книги з методики викладання образотворчого мистецтва, з позакласноi i позаурочноi роботи, матерiали iз досвiду роботи школи, довiдниковi видання, матерiали про мiсцевих художникiв, творчi роботи учнiв.;

- група засобiв художньо-зображальноi наочностi тАУ натуральний фонд, методичнi таблицi, репродукцii картини, листiвки, фотографii;

- група екранно-звукових засобiв навчання тАУ аудiовiзуальнi посiбники, вiдеозаписи, кiнофiльми, дiафiльми, дiапозитиви, грамзаписи, магнiтофоннi записи; комптАЩютер, дискети;

- група допомiжних засобiв включаi спецiальне кабiнетне оснащення тАУ мольберти, стелажi, пiдставки, подiум, демонстрацiйнi вiтрини, освiтлювальнi прилади, свiтильники, що управляються за допомогою реостата, апаратуру з технiчних засобiв, матерiали, iнструменти, якi використовуi художник для створення рисунка, графiчних та живописних робiт.

Практика довела, що засоби навчання дають необхiдний педагогiчний ефект тiльки в тому випадку, якщо вчитель використовуi iх в комплексi, в потрiбний момент уроку, без порушення його логiчноi побудови.

Засоби навчання рiзнi за характером, педагогiчними можливостями, методицi застосування. Однi з них володiють високою наочнiстю, другi тАУ гострою дидактичною напрямленiстю, третi тАУ ергодинамiчною вигодою i т. д.

В образотворчому мистецтвi лiнii формують систему наочно-образного протиставлення: пряма тАУ крива, товста тАУ тонка, темна тАУ свiтла, довга тАУ коротка, кольорова тАУ безбарвна. Наочно-образнi протиставлення формують проблемнi завдання. Наприклад, чи може товста лiнiя перейти в тонку, а темна в свiтлу? тАУ Так, може. На листку паперу проведемо штрих олiвцем, натиснувши на нього, а потiм поступово зменшивши натиск. Цим досягаiться вирiшення протиставлення якостей лiнiй i створюiться iлюзiя просторового середовища. Аналогiчно вiдбуваiться i з iншими якостями лiнiй.

Рiзкiсть контурiв один iз прикладiв передачi враження простору (так звана тАЬпросторова перспективатАЭ). Таким чином найбiльш головних зорових закономiрностей : 1) просторова взаiмодiя точки лiнiй та простору; 2) контрастна взаiмодiя чорного i бiлого кольорiв. На них i будуються особливостi художньоi мови рисунка.

Свiтло та його джерела (природнi та штучнi) можуть бути холодними або теплими, що вiдповiдно вiдображаiться i на предметах. Свiтло може виявляти чи руйнувати форму, колiр чи фактуру обтАЩiктiв, якi ми сприймаiмо, що можна спостерiгати при штучному освiтленнi обтАЩiктiв лампами, змiнюючи силу свiтлового потоку за допомогою реостата. Використовуючи кольоровi скельця, можна змiнювати колiр джерела свiтла, i вiдповiдно, i кольорове предметно-просторове середовище. Вiд напрямку променiв кольорового забарвлення i сили джерела свiтла залежить якiсть обтАЩiктiв, якi сприймаiться.

Наочно-образнi зображальнi якостi свiтла в силу протиставлення формують таку систему: теплийтАУхолодний, насичений-ненасичений, сильнийтАУслабкий, кольоровийтАУбезбарвний.

Щоб вмiло вiдображати кольорове предметно-просторове середовище, необхiдно володiти зображальними i виражальними кольоровими засобами, перед цим виявивши якостi кольору.

Колiр тАУ це вiдчуття, що виникаi в мозку у вiдповiдь на свiтло, що попадаi на сiткiвку ока. Колiр ми розглядаiмо як якiсть предметiв i явищ (помiдор тАУчервоний, листок тАУ зелений i т. д.)i як якiсть свiтла i свiтлових потокiв вiд джерела випромiнювання (лампа, свiчка, сонце i т.д.)

Основнi якостi кольору визначають трьома показниками: кольоровий тон; яркiсть; насиченiсть. Кольори, якi можна характеризувати кольоровим тоном, називаiться хроматичними. Кольори, якi не володiють цими якостями, називаються ахроматичними.

Доведено, що серед усiх кольорових тонiв тiльки чотири не сприймаються сумiш. Вони називаються унiкальними або основними: червоний, жовтий синiй, зелений. Кольори розмiщенi дiаметрально, один вiдносно одного, наприклад червоний тАУ зелений, жовтий тАУ фiолетовий, оранжевий тАУ синiй, називаються контрастними або допомiжними. Кольори по своiм якостям дiляться на теплi та холоднi. В свою чергу, кольори в серединi заданого кольору дiляться також на теплi та холоднi.

Сiрий колiр на кольоровому фонi отримуi в серединi заданого кольору забарвлення того же кольору; аналогiчно червоний папiрчик на зеленому фонi стане ще червонiшим. Явище одночасного контрасту проявляiться тим сильнiше, чим насиченiсть кольору фону або свiтлота цього фону ближче до iншого кольору. Крiм того, кольоросприйняття залежить вiд кольорових вiдношень в полi зору i iх взаiмовпливу один на одного. Для того побачити явище одночасного контрасту в його максимальнiй силi, потрiбно створити умови, при яких наглядач не бачить нiчого, крiм двох спiвставлених кольорiв. Одночасний контраст впливаi не тiльки на кольоровий тон i насиченiсть кольору, але й на свiтлоту. Свiтлий предмет на чорному фонi здаiться свiтлiшим, нiж на сiрому фонi. Навпаки, темний предмет на свiтлому фонi виглядаi ще темнiшим. Явище кольорового дуже впливаi на розумiння всiii картини кольорових вiдчуттiв, яка визначаiться кольоровою адаптацiiю.

Наочно-образне протиставлення в областi кольору формуi таку систему зображальних якостей кольору: хроматичнi тАУ ахроматичнi, теплi тАУ холоднi, насиченi тАУ ненасиченi, свiтi тАУ темнi, iзольованi тАУ неiзольованi, контрастнi тАУ неконтрастнi, основнi тАУ допомiжнi.

Унiкальними кольоровими тонами являються одиничнi червоний, жовтий, зелений i синiй. Всi iншi кольоровi тони розглядаються як сумiш: жовто-зеленi, червоно-жовтi, оранжевi; синьо-червонi, фiолетовi; синьо-зеленi.

Сприймальну частоту чи насиченiсть кольору можна охарактеризувати як сприйняття концентрацiй кольорового тону. Сприйняття яскравостi (звичайно при зростаннi iнтенсивностi освiтленостi) i характеристикою освiтленостi, при якому розглядаiться неiзольований предмет. Свiтлота i характеристикою неiзольованого кольору i використовуiться для порiвняння тАЬсвiтлiшетАЭ чи тАЬтемнiшетАЭ. Термiн тАЬсвiтлотатАЭ застосовуiться для характеристики сприйняття яскравостi одного кольору по вiдношеннi до яскравостi iншого чи яскравостi середовища.

Сприйняття тАЬяскравостi, свiтлотностiтАЩ в багато чому залежить вiд кiлькостi кольорового тону. Кольори, якi ми сприймаiмо можуть бути iзольованими та неiзольованими. РЖзольованi або повтАЩязанi кольори тАУ це такi, якi не знаходяться спiввiдношеннi з iншими кольорами, впливаючи одне на одне (при сприйняттi, наприклад, картина, палiтра).

Вiдомий художник Матiсс говорив: тАЬКолiр i лiнiя тАУ це сила, i в грi цих сил схована таiмниця iх твореннятАЭ. Вже вкiнцi життя Матiсс сказав, що весь його тАЬтворчий шлях був не чим iншим, як пошуком нових засобiв виразностi поза райським копiюванням природитАЭ. Навiть вiдступаючи вiд натури, художник повинен бути впевнений, що робить це з метою тАЬбiльш повноi передачiтАЭ, бо тАЬточностi не i правдатАЭ, де композицiя, рисунок, колiр виступили би у всiй силi своiх зображальних можливостей. В результатi довгих спостережень Матiсс переконався, що найменший вiдтiнок не тiльки свiтлотiней, але i тi модуляцii фарб, якi вiн розробляв роки доовiзма, безперечно послаблюють енергiю кольору. тАЬКолiр дii тим сильнiше, чим вiн простiшийтАж Для кольору найважливiше спiввiдношеннятАЭ. В цих висловах про колiр ми спостерiгаiмо наочно-образне протистояння найменший вiдтiнок, модуляцiя i цiлiснiсть кольору.

В поданих рисунках зображенi майже всi зображальнi i виражальнi художнi засоби, розкритi iх якостi. Вони дають можливiсть учням пiзнати кольорове предметно-просторове середовище, навчатися ii органiзовувати за допомогою зображальних i виражальних художнiх засобiв i iх якостей, прийти до розумiння образотворчого мистецтва як умовного вiдображення просторового середовища засобами образотворчого мистецтва.

Необхiдна також цiлеспрямована робота вчителя у цiлях ознайомлення учнiв з оптимальними варiантами вiзуального вiдображення кольорового предметно-просторового середовища, й органiзацiя за допомогою художнiх засобiв, прийомiв композицii, повтАЩязаних з розмiщенням заданих обтАЩiктiв.

Процес створення оптимального варiанту кольорового предметно-просторового середовища ТСрунтуiться на комбiнацii комбiнацiйних рiшень двох видiв звтАЩязку мiж предметами i простором в реальнiй дiяльностi; мiж зображальними образами та картинноi площини.

Кольорове предметно-просторове середовище сприймаiться нами як реально iснуюча перетворена людиною в художнiй образ. Один предмет характеризуiться вiдношенням даного предмету до простору i, навпаки, простору до предмета. Якщо два i бiльше предметiв знаходяться в взаiмозвтАЩязку мiж собою та простором, ця взаiмнiсть характеризуiться такими факторами: предмети домiнують над простором; простiр домiнуi над предметами; середнi вiдношення мiж простором та предметами. Органiзацiя цих вiдношень вiдбуваiться з урахуванням перспективного сприйняття.

Комбiнацiя вiдношення i звтАЩязкiв мiж зображальними предметами i художнiми засобами вiдбуваiться в двох напрямках: механiчне перемiщення реально iснуючих предметiв в просторi; умовно-вiзуальне вiдображення в свiдомостi людини накопичених образiв про предмети, iх умови розмiщення в подальшому вiдтвореннi художнiми засобами по памтАЩятi.

ВаЗа допомогою ряду спецiальних пiдiбраних вправ дii можливiсть учням органiзувати комбiнацiю звтАЩязкiв мiж двома-трьома i бiльше предметами, що сприяi надбанню навикiв у створеннi оптимального варiанту взаiмного розташування предметiв, виявi звтАЩязкiв мiж ними, передачi даних предметiв в кольорi, тонi i т.д.

Наприклад, учням пропонуiться розкласти на партi три предмета тАУ книгу, ручку, зошит, органiзувати композицiю, що маi певний смисл, тобто натюрморт. Правильнiсть свого композицiйного рiшення необхiдно обТСрунтувати. На наступному етапi уроку вибраний варiант композицiй малюiться з памтАЩятi. При цьому перш за все на оптимiзацii пошукового процесу.

Серiя вправ допоможе учням засвоiти навики перемiщення предметiв вiдносно один одного i в просторi, де коментування за допомогою зображальних i виражальних художнiх засобiв i ознак. При цьому вчитель може використовувати методи аплiкацii i колапсу. Крiм того, слiд застосувати геометричнi фiгури, уявивши iх у формi так званоi художньоi геометрii. Для цього вчитель поглиблюi знання, отриманi на уроках математики, а також пiдводить до сприйняття типових предметiв, якi часто зустрiчаються в природi.

Учнi засвоюють, що геометричнi фiгури займають частину простору i виступають у формi обтАЩiму, тому iх необхiдно розглядати у взаiмозвтАЩязку один з одним i з простором, в якому вони знаходяться. РЖ площина як елемент геометричноi фiгури з ii багатообразними формами прояву i засобами органiзацii просторового середовища. Вчитель пояснюi, що геометричним фiгурам притаманнi певнi ознаки як, з ограненою, так i з кривою поверхнею. Вони можуть бути обтАЩiмнi в формi рельiфу або конррельiфу, можуть заставлятись, накладатись, комбiнуватись створюючи рiзнi варiанти просторового середовища з притаманними iм характеристиками зображальними ознаками. Кольорова художня геометрiя в образотворчому мистецтвi являi собою елементарну азбуку пiзнання i оволодiння предметно-просторовим середовищем. Для закрiплення цiii теми можна органiзувати серiю вправ.

1. Дана площина Р у формi квадрата. Альбомний листок роздiляють на шiсть рiвних квадратiв з промiжками мiж ними. Будь-якi три геометричнi фiгури з прямою i кривою поверхнями розкласти в зданiй квадратнiй площинi так, щоб геометричнi фiгури домiнували над площиною, при цьому фiгури по масi повиннi бути рiвними, а промiжки мiж ними однаковi. Провести перемiщення заданих фiгур в площинi Р, утворюючи чотири-птАЩять композицiй, при цьому можна прибирати по тону i фiгури, i площини.

2. ВаТа ж квадратна площина Р. РЖншi геометричнi фiгури розкласти методом накладання один на одного так, щоб вони чiтко читалися.

3. Умови тi ж, одна iз фiгур домiнуi над двома iншими.

4. Площина Р домiнуi над геометричними фiгурами. Фiгури повиннi розмiщуватися по-рiзному вiдносно геометричних фiгур зображальними засобами.

5. Зобразити рiзну фактуру заданих геометричних фiгур зображальними засобам.

6. Використати обтАЩiмнi геометричнi фiгури, передати свiтлотiньовий обтАЩiкт.

7. Використовуючи два-три предмета домашнього вжитку (овочi, фрукти i т.д.), намалювати в рiзних варiантах iх взаiмно розташування з свiтлотiньовою передачею.

8. Виконати в заданiй площинi перемiщення фiгур в кольорi (теплими i холодними як окремо, так i разом).

Цi вправи закрiплюють навики пошуку найбiльш оптимального варiанту розмiщення предметiв на альбомному листку, що буде сприяти розвитку просторового мислення, створить передумови для набуття необхiдних навикiв до художньоi творчостi, конструювання, винахiдництва.

Отриманi знання про предметно-просторову композицiю з використанням художньоi геометрii допоможуть при вивченнi таких тем: тАЬКонструювання деталей iграшки i декоративноi сiткитАЭ, тАЬТехнiчне моделювання i конструюваннятАЭ.

При розглядi композицiй як процесу органiзацii просторового середовища на площинi художнiм засобами вчитель повинен виконати ряд вправ з учнями. Наприклад, за допомогою монтажу можна створити нову композицiю на задану тему, використовуючи iлюстрацii iз журналiв, тобто змонтувати певну картину. Така вправа розвиваi цiлеспрямоване образне мислення.

Розкладання картини на зiставнi частини з допомогою бiлоi лiнii допоможе засвоiти теоретичнi знання про структуру картини.

Велику користь учням принесе виконання натюрморту та трафарету.

Велику цiкаву роботу провiв украiнський художник, який проживав у Харковi, Василь РДрмолов. Експериментуючи з матерiалами, фактурами, формами, дослiджуючи iх кольоровi звуки, вiн створив ще в тридцятi роки тАЭазбукутАЭ живописноi мови. Використовуючи основний тон, наприклад червоний те зелений, i притупляючи його чорним тоном або висвiтлюючи бiлим, вiн знайшов для одного зеленого кольору 360 вiдтiнкiв, покривши ними вiдповiдну кiлькiсть карток. Комбiнуючи цю азбуку, можна легко знаходити найбiльш яркi та необхiднi для кожного випадку зтАЩiднань.

Розкладання картини на зiставнi елементи, виконанням натюрморту по шаблону або монтажу картини на основi журнальних iлюстрацiй можна не тiльки створити простий натюрморт в технiцi рисунка чи живопису, але й вiдтворити його за допомогою аплiкацii, використовуючи рiзнi кольоровi тканини, шкiру, метал та iншi матерiали на цупкому картонi. Така дiяльнiсть дозволяi навчитися предметiв натюрморту методом аплiкацii.

1.2 Реалiзацiя дидактичного принципу наочностi на уроках образотворчого мистецтва

Одним iз важливих дидактичних принципiв тАУ принцип наочностi навчання тАУ обумовлений необхiднiстю чуттiвого сприйняття вивчаючих предметiв i явищ як основного для формування понять.

Глибоко вивчав використання наочних посiбникiв в процесi навчання Я.А. Каменський, який пропонував використати принцип наочностi на уроках образотворчого мистецтва, спостерiгаючи реальнi предмети або моделi (якщо нема реальних предметiв), малюнки, картини. При цьому Каменський пропонував тАЬзолотим правиломтАЭ дидактики наступнi: тАЬтАж все, что только можно, предоставлять для восприятия зрением, слышимое тАУ слухом, запахи тАУ обаянием, подлежащее вкусу тАУ вкусом, доступное осязания тАУ путем осязания. Если какие тАУ либо предметы сразу можно воспринять несколькими чувствами, пусть они сразу схватываются несколькими чувствамитАжтАЭ. [14].

К.Д. Ушинський рахував наочним тАЬтакож обучение, которое строится не на отвлеченных представлениях и слова, а на конкретных образах непосредственно воспринимаемых ребёнкомтАж Этот род учения от конкретного к абстрактному, отвлеченному, от определения мысли так естественен и основывается на таких психических законах, что отвечать его необходимость может только тот, кто вообще человеческой природы вообще и детской в особенноститАЭ [15].

Наочнiсть тАУ одна iз специфiчних рис образотворчого мистецтва як навчального предмета. Як вiдомо, навчання образотворчого мистецтва побудоване на малюваннi з натури. Таке навчання вже i наочним. Неможливо проводити заняття тематичного i декоративного малюванням i уроки; уроки-бесiди про образотворче мистецтво без таблиць, моделей, малюнкiв i репродукцiй картин художникiв.

Наочне сприйняття предмета являi собою шлях до пiзнання його сутностi, до розкриття його характерних рис та закономiрностей. Наочнiсть сприяi розумiнню в учнiв спостережливостi i логiчного мислення. Коли дiти сприймають предмети i процеси в натурi, наочнiсть служить джерелом знань, якщо по вiдчуваннi обтАЩiкти не можуть бути показанi, то зорова пам'ять допомагаi вiдновити iх образи.

Використання наочних матерiалiв допомагаi кращому засвоiннi багатьох абстрактних понять, тобто сприяi розвитку абстрактного мислення. Сучасна дидактична наука називаi окремi вимоги до наочних матерiалiв: безпосереднiсть у навчальному вiдношеннi; вiдповiднiсть вимогам програм; точнiсть вiдображення реальноi дiйсностi; вiдповiднiсть вiковим особливостям; вiдповiднiсть естетичним та гiгiiнiчним вимогам.

Методика використання дидактичних матерiалiв чiтко сформульований професором Д.О. Лордкинанiдзе [7] :

а) пояснення мети спостереження i звертання особливостi уваги на основнi його моменти (первинна бесiда);

б) дотримання плановостi i послiдовностi на всьому процесi навчання;

в) видiлення основного, провiдного i вторинного моментiв спостереження iз загостреною увагою учнiв;

г) поетапне пояснення iз використанням вiдповiдних матерiалiв з пiдручникiв, допомiжноi лiтератури;

д) виконання учнями за завданням вчителя;

е) повторне спостереження для повного пiзнання обтАЩiкта спостереження;

ж) перевiрка знань учнiв, отриманих пiд час спостереження при оцiнцi iх успiшностi.

Наочнi матерiали використовуються на уроках з 1 по 7 клас. РЗх можна подiлити на декiлька груп.

тАУ Предмети, якi служать обтАЩiктами зображення на уроках образотворчого мистецтва. В якостi натури на уроках можуть бути використанi предмети кубiчноi, призматичноi, пiрамiдальноi, цилiндричноi, конусоподiбноi, кульоподiбноi i комбiнованоi форми (фрукти, овочi, посуд, книги, робочi iнструменти, квiти, вази, чучела птахiв, тварин i т.д.);

тАУ Моделi, якi пояснюють конструктивнi закономiрностi побудови предметiв, закони, перспективи, свiтлотiнi, кольорознавства, декоративноi переробки форм рослинного i тваринного свiту. Це можуть бути моделi геометричних тiл, предметiв побуту, фiгури людини;

тАУ Схематичнi малюнки i таблицi. На цих посiбниках може бути показано поетапне виконання рисунка чи живописного етюду або вказанi iншi методичнi вказiвки. РЗх використовують при поясненнi законiв перспективи, понять тАЬхолоднийтАЭ i тАЬтеплийтАЭ колiр, тАЬсвiтлотАЭ, тАЬтiньтАЭ, тАЬпiвтiньтАЭ, тАЬрефлекстАЭ i т.д. Таблицi замiнюють педагоги малюнок на класнiй дошцi, тому iх використання економить час учнiв.

тАУ Репродукцiя картин, малюнкiв, зображення предметiв ДМП. Цей iлюстративний матерiал вчитель використовуi для ознайомлення дiтей з мистецтвом народних умiльцiв.

тАУ Педагогiчний рисунок. Особливе мiсце в навчально-виховному процесi маi педагогiчний рисунок тАУ показ вчителем послiдовностi виконання малюнка, пояснення того чи iншого методу олiвцем, пензлем показ конструктивноi побудови, просторового положення обтАЩiкта. Зазвичай педагогiчний рисунок виконуiться крейдою на класнiй дошцi чи аквареллю, гуашшю на великих листках паперу.

тАУ Екраннi наочнi посiбники (кiнофiльми, дiафiльми, дiапозитиви). Демонстрацiя кiнофiльму дiафiльму i дiапозитивiв про творчiсть того чи iншого художника, про рiзноманiтнi види та жанри мистецтва в процесi бесiди активуi мислення учнiв, сприяi емоцiйному вiдношенню до матерiалу i в кiнцевому випадку пiдвищуi ефективнiсть уроку. Дiафiльми i дiапозитиви дозволяють необмежену кiлькiсть раз розглядати кадр, що даi вчителю можливiсть бiльш детально проаналiзувати i охарактеризувати зображення.

Наочнi навчальнi матерiали по уроках образотворчого мистецтва допомагаi успiшному розвтАЩязку в учнiв просторового мислення. Використання наочний посiбникiв може дати позитивнi результати лише при умовi правильноi методики iх демонстрацii. Перевантаження уроку слiд звернути увагу на естетичнi iншими методами вiдволiкаi увагу учнiв. Заважаi iм зосередитись не тiльки на головному, але i на чомусь конкретно.

Особливу увагу вчитель образотворчого мистецтва слiд звернути на естетичне оформлення та демонстрацiю таблиць та репродукцiй, виготовлених в умовах школи. Вони повиннi бути великими, чiткими, iх слiд проносити мiж рядами на рiвнi очей учнi, не поспiшаючи, щоб всi могли iх уважно роздивитись.

Не менш важливе питання про час демонстрацii наочних матерiалiв. Неправильно роблять тi вчителi, якi iз самого початкового уроку вивiшують на дошку таблицi i репродукцii або ставлять на стiл обтАЩiмний iлюстрований матерiал. В цьому випадку наочнiсть вiдволiкаi дiтей вiд пояснення вчителя крiм того, дiти звикають до тих i пiд час демонстрацii менш активно аналiзують iх. Тому всi таблицi чи обтАЩiмнi матерiали повиннi бути закритi мотками паперу, якi вчитель знiмаi на час пояснення.

1.3 Педагогiчний малюнок як вид наочностi

Образотворче мистецтво поряд з iншими знаменитими предметами сприяi розвитку мислення, творчоi уяви, естетичних почуттiв учнiв. Учитель образотворчого мистецтва напрямляi мислення школярiв на активне пiзнання навколишньоi дiйсностi, розумiння обтАЩiктивних закономiрностей життя, впливаi i розвиваi iндивiдуальнi здiбностi кожного. Усе це вимагаi глибоких знань педагогiки, фаховоi методики, естетики, iсторii мистецтва, умiння професiйно малювати, володiти методикою викладання образотворчого мистецтва.

Шкiльна програма по образотворчому мистецтвi передбачаi засвоiння великого обсягу знань за порiвняно короткий час. Тому педагог повинен гранично чiтко використовувати всi засоби i можливостi навчання. Усне пояснення завдання пiдкрiплюiться демонстрацiiю вiдповiдних наочних посiбникiв i малюванням крейдою по дошцi. Це допомагаi розкриттю найбiльш ефективних способiв i прийомiв зображення.

Уже при складаннi загального тематичного iлюстрованого плану на навчальний рiк учитель намiчаi тi уроки, де малюнок крейдою на класнiй дошцi буде максимально використаний, i заняття, на яких можна дати його в мисленому обсязi, застосувати замiсть класноi дошки малюнок вугiллям або покарати прийоми роботи акварельними фарбами на планшетi також уроки, де застосовуiться тiльки словесне пояснення.

Часто вчителi обмежуiться показом репродукцiй, наочних посiбникiв, методичних малюнкiв чи таблиць, де добре видно методику виконання завдання в

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi