Методика проведення занять з цивiльноi оборони в загальноосвiтнiй школi
Методика проведення занять з цивiльноi оборони в загальноосвiтнiй школi
Змiст
Вступ
1. Роль i мiсце цивiльноi оборони в сучасних умовах
1.1 Задачi цивiльноi оборони в сучасних умовах
1.2 Органiзацiйна структура цивiльноi оборони об'iкта народного господарства
2. Характеристика надзвичайних ситуацiй мирного часу
2.1 Стихiйнi лиха, iх характеристика, правила поведiнки i дii населення
2.2 Аварii, катастрофи, iх характеристика, правила поведiнки i дii населення
3. Характеристика надзвичайних ситуацiй воiнного часу
3.1 Вогнище ядерного ураження, його характеристика, правила поведiнки i дii населення
3.2 Вогнище хiмiчного ураження, його характеристика, правила поведiнки i дii населення
3.3 Вогнище бактерiологiчного ураження, його характеристика, правила поведiнки РЖ дii населення
3.4 Найпростiшi засоби масового ураження
4. Засоби захисту населення. Особливостi захисту дiтей
4.1 Органiзацiя захисту населення
4.2 Колективнi засоби захисту
4.3 РЖндивiдуальнi засоби захисту
5. Санiтарна обробка людей. Захист i знезараження води, продуктiв i речей
5.1 Санiтарна обробка населення
5.2 Захист i знезараження води, продуктiв i речей
6. Методика пiдготовки i проведення занять з цивiльноi оборони з учнями базових шкiл
6.1 Порядок пiдготовки вчителя до занять з цивiльноi оборони
6.2 Порядок розробки план-конспекту для занять
6.3 Методика проведення заняття з цивiльноi оборони
Лiтература
Вступ
РЖдея захисту населення вiд засобiв ураження ворога виникла ще в перiод Першоi свiтовоi вiйни. Великого розвитку ця iдея отримала в роки Другоi свiтовоi вiйни. Таким чином виникла цивiльна оборона.
Значення i роль цивiльноi оборони в сучасних умовах дуже зросло i стало важливим фактором, який забезпечуi захист населення не тiльки в перiод вiйни, але i в мирний час.
Аварiя на Чорнобильськiй АЕС в 1986 роцi показала, що необхiдно придiляти постiйну увагу цивiльнiй оборонi. Велика роль у навчаннi учнiв як дiяти в екстремальних умовах, належить вчителям, якi проводять в школi заняття за програмою ЦО. Тому вивчення студентами курсу "Цивiльна оборона" маi велике значення.
Матерiали, якi розробленi у даному посiбнику, допоможуть студентам краще засвоiти необхiдний матерiал програми.
1. Роль i мiсце цивiльноi оборони в сучасних умовах
Людство вступило в нову еру свого iснування, коли потенцiйна сила створених ним засобiв, що впливають на навколишнi середовище, може порiвнюватись iз силами природи.
Атомнi електростанцii, хiмiчнi, металургiйнi, бiотехнiчнi пiдприiмства, нафто- i газопроводи при аварiях, а також стихiйнi лиха, несуть загрозу населенню цiлих реТСiонiв. Згiдно з повiдомленнями газети "Таймс" з 1971 по 1994 р. в США виникло 17719 аварiй, пов'язаних з ядерними матерiалами, бактерiальними, хiмiчними i iн. речовинами. Тенденцiя зростання аварiй i характерною, на жаль, i для нашоi краiни.
На територii Украiни сконцентровано об'iкти, якi використовують i виробляють загрозливi для здоров'я та життя речовини. Наслiдки аварiй на таких об'iктах можуть порiвнюватись iз наслiдками застосування сучасних воiнних засобiв ураження. Аналiз надзвичайних випадкiв у Вiрменii, в Украiнi (Харкiв, Чорнобиль) та iн., змушують нас по-iншому розглядати проблему безпеки населення у мирний час.
Громадяни Украiни мають право на захист свого життя i здоров'я вiд наслiдкiв аварiй, катастроф, значних пожеж, стихiйного лиха i вимагати вiд уряду Украiни, iнших органiв державноi виконавчоi влади, адмiнiстрацii пiдприiмств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi i господарювання ТСарантiй щодо забезпечення його реалiзацii'.
Держава як гарант цього права створюi систему цивiльноi оборони, яка маi своiю метою захист населення вiд небезпечних наслiдкiв аварiй i катастроф техногенного, екологiчного, природного та воiнного характеру.
1.1 Задачi цивiльноi оборони в сучасних умовах
Цивiльна оборона Украiни i державною системою органiв управлiння, сил i засобiв, що створюiться для органiзацii i забезпечення захисту населення вiд наслiдкiв надзвичайних ситуацiй техногенного, екологiчного, природного та воiнного характеру.
Систему цивiльноi оборони складають:
- органи державноi виконавчоi" влади всiх рiвнiв, до компетенцii яких вiднесено функцii, пов'язанi з безпекою i захистом населення, попередженням, реагуванням i дiями у надзвичайних ситуацiях;
- органи повсякденного управлiння процесами захисту населення у складi центральних та мiсцевих органiв державноi виконавчоi влади i адмiнiстрацii пiдприiмств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi i господарювання;
- сили i засоби, призначенi для виконання задач цивiльноi оборони;
- фонди фiнансових, медичних та матерiально-технiчних ресурсiв, передбаченi на випадок надзвичайних ситуацiй;
- системи зв'язку, оповiщення та iнформацiйного забезпечення.
Заходи цивiльноi оборони поширюються на всю територiю Украiни, всi верстви населення, а розподiл за обсягом i вiдповiдальнiстю за iх виконання здiйснюiться за територiально-виробничим принципом.
Завданням цивiльноi оборони Украiни i:
- запобiгання виникненню надзвичайних ситуацiй техногенного походження i запровадження заходiв щодо зменшення збиткiв та витрат у разi аварiй, катастроф, вибухiв, великих пожеж та стихiйного лиха;
- оповiщення населення про загрозу i виникнення надзвичайних ситуацiй у мирний i воiнний часи та постiйне РЖнформування його про наявну обстановку;
- захист населення вiд наслiдкiв аварiй, катастроф, великих пожеж, стихiйного лиха у мирний та воiнний часи;
- органiзацiя i проведення рятувальних та iнших невiдкладних робiт у районах лиха i осередках ураження;
- створення систем аналiзу i прогнозування, управлiння, оповiщення i зв'язку, спостереження i контролю за радiоактивним, хiмiчним i бактерiологiчним зараженням, пiдтримання iх готовностi до сталого функцiонування у надзвичайних ситуацiях мирного i воiнного часiв;
- пiдготовка i перепiдготовка керiвного складу цивiльноi оборони, ii органiв управлiння та сил, навчання населення застосовувати засоби iндивiдуального захисту i дiяти в надзвичайних ситуацiях.
Загальне керiвництво цивiльною обороною Украiни вiдповiдно до ii побудови, покладаiться на Кабiнет мiнiстрiв Украiни, Раду мiнiстрiв республiки Крим, центральнi та мiсцевi органи державноi виконавчоi влади, адмiнiстрацiю пiдприiмств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi i господарювання.
Начальником цивiльноi оборони Украiни i Прем'iр-мiнiстр Украiни або окрема посадова особа; на iнших адмiнiстративно-територiальних рiвнях функцii начальникiв цивiльноi оборони здiйснюють голови та керiвники вiдповiдних органiв виконавчоi влади; в мiнiстерствах, iнших органах державного управлiння та на об'iктах народного господарства начальниками цивiльноi оборони i iх керiвники.
Безпосереднi керiвництво виконанням завдань цивiльноi оборони, дiями ίχ органiв управлiння та сил пiд час надзвичайних ситуацiй, а також вiдповiдальнiсть за iх виконання, покладаiться на штаби цивiльноi оборони, спецiальнi пiдроздiли мiнiстерств i вiдомств, залучених до виконання завдань захисту населення i подання йому допомоги у надзвичайних ситуацiях, та на штатних працiвникiв цивiльноi оборони пiдприiмств.
1.2 Органiзацiйна структура цивiльноi оборони об'iкта народного господарства
Важлива роль в органiзацii цивiльноi оборони вiдводиться об'iктам народного господарства - промисловим та iншим пiдприiмствам, рiзноманiтним органiзацiям, навчальним закладам i об'iктам сiльськогосподарського виробництва. Об'iкти народного господарства i головною ланкою у системi цивiльноi оборони. Вони започатковують усi заходи ЦО; тут виконуються головнi комплекси заходiв захисту робiтникiв, службовцiв, забезпечення стiйкостi роботи об'iктiв у надзвичайних ситуацiях, пiдготовцi сил для проведення рятiвних робiт.
Органiзацiйна структура цивiльноi оборони об'iкта включаi:
- керiвництво (начальник ЦО i його заступники);
- штаб ЦО;
- евакокомiсiя;
- служби ЦО;
- сили ЦО.
Начальником цивiльноi оборони об'iкта i його керiвник. Вiн несе вiдповiдальнiсть за органiзацiю) цивiльноi оборони на об'iктi, постiйну готовнiсть ii сил i засобiв, вчасне планування i виконання заходiв цивiльноi оборони в мирний i воiнний час.
Начальник ЦО об'iкта пiдпорядковуiться вищому керiвництву за вiдомчою приналежнiстю, а також начальниковi ЦО району, на територii якого розмiщений об'iкт.
Начальник ЦО маi заступникiв, чисельнiсть яких залежить вiд особливостей i величини об'iкта народного господарства.
Штаб ЦО об'iкта i робочим органом. Вiн розробляi план ЦО, органiзуi i контролюi виконання заходiв ЦО, плануi i веде бойову пiдготовку формувань ЦО об'iкта i навчаi робiтникiв та службовцiв цивiльноi оборони, забезпечуi постiйну готовнiсть сил ЦО i безперервне керiвництво ними як в мирний, так i у воiнний час.
Керiвництво штабом здiйснюi його начальник, який пiдпорядковуiться начальнику ЦО об'iкта i i його заступником. Вiн маi право вiддавати накази i розпорядження з питань ЦО вiд iменi начальника ЦО всiм посадовим особам об'iкта i вимагати iх виконання.
Евакуацiйна комiсiя - це орган, який проводить пiдготовку i розосередження робiтникiв i службовцiв, евакуацiю iх сiмей i непрацюючого населення у замiську зону. Очолюi евакокомiсiю один iз заступникiв начальника ЦО.
Служби ЦО - структурнi одиницi ЦО об'iктiв, формуються на базi виробничих вiддiлiв i пiдроздiлiв.
У залежностi вiд характеру виробництва i такi служби ЦО: повiдомлення i зв'язку, медичнi, протирадiацiйного i протихiмiчного захисту, протипожежнi, аварiйно-технiчнi, обслуговування сховищ тощо.
Для прямого виконання задач служба органiзовуi РЖ навчаi своi пiдроздiли, забезпечуi iх необхiдною технiкою, приладами i спецiальними засобами та керуi ii дiяльностi.
Очолюi службу головний спецiалiст, або начальник виробничого пiдроздiлу, на базi якого органiзована служба.
На деяких об'iктах (школа) служби ЦО не органiзовуються, iх функцii при проведеннi необхiдних заходiв виконують структурнi органи керiвництва цих об'iктiв.
Силами цивiльноi оборони, якi призначенi для виконання ii задач, i невоiнiзованi формування, якi органiзуються у мирний час на всiх об'iктах народного господарства.
Невоiнiзованi формування ЦО - це групи людей, якi не входять до збройних сил, органiзованi згiдно зi штатом, оснащенi спецiальною технiкою i засобами та призначенi для виконання певних задач ЦО.
Вони комплектуються iз робiтникiв i службовцiв, студентiв, учнiв та iншого працездатного населення за винятком iнвалiдiв, вагiтних жiнок, а також жiнок, якi мають дiтей вiком до восьми рокiв.
Комплектування пiдроздiлiв виконуiться за виробничим принципом: по цехах, дiлянках, робiтничих змiнах i бригадах.
При цьому враховуiться специфiка виробництва професiя i практичнi навички робiтникiв та службовцiв, а також те, чи може робiтнича змiна цеху (дiлянки) або бригада бути формуванням або пiдроздiлом формування.
Забезпечення формувань технiкою, спецзасобами, приладами, автотранспортом та iн. матерiалами проводиться за рахунок об'iктiв, на базi яких вони органiзованi.
На бiльшостi об'iктiв комплектуються рятувальнi загони, команди або групи, якi складаються вiдповiдно iз команд, груп i ланок, а також санiтарних дружин. Цi формування розшукують потерпiлих, визволяють iх з-пiд завалiв, розвалених будинкiв i захисних споруд, надають iм першу медичну допомогу. На великих промислових об'iктах, крiм цього, можуть бути органiзованi зведенi загони (команди, групи) i зведенi загони (команди) механiзацii робiт. ЦРЖ формування, крiм рятування людей, проводять термiновi аварiйно-ремонтнi роботи, гасять пожежi, знезаражують дiлянки мiсцевостi, транспорт i рiзнi предмети.
В органiзацiях i навчальних закладах формування органiзовуються в основному для виконання заходiв рятування людей на своiх об'iктах.
Вищi навчальнi заклади, крiм цього, можуть мати рятiвнi формування, розвiдувальнi групи (ланки), команди (групи), охорони загального порядку та iншi спецiальнi (вiдповiдно до виду навчального закладу) формування для виконання задач за планом цивiльноi оборони мiста i району.
РЖз числа учнiв середнiх навчальних закладiв можуть органiзовуватись рятiвнi команди (групи), пости радiацiйного i хiмiчного контролю, санiтарнi пости.
Дiвчата - ученицi 10-11 класiв середнiх шкiл - можуть бути сандружинницями. У лiкарнях та iн. закладах можуть органiзовуватись резервнi загони першоi медичноi допомоги i санiтарнi дружини, призначенi для надання медичноi допомоги у вогнищах ураження.
2. Характеристика надзвичайних ситуацiй мирного часу
Надзвичайнi ситуацii, якi виникають у мирний час, вимагають виконання негайних заходiв щодо лiквiдацii iх наслiдкiв, проведення рятiвних та iнших негайних робiт. Практика останнiх рокiв показуi: виникла потреба докорiнно перебудувати не тiльки iснуючу систему захисту людей i середови-ща iх проживання вiд дii загрозливих природних явищ або грубих порушень технологii виробництва, катастроф i виробничих аварiй, але й пiдготовку людини до рацiональних, ефективних, психологiчних i морально обТСрунтованих дiй у таких ситуацiях.
Надзвичайними ситуацiями у мирний час називають обставини, якi виникають внаслiдок стихiйного лиха, виробничих аварiй i катастроф, диверсiй або фактiв воiнного, соцiального i полiтичного характеру, що полягають у рiзкому вiдхиленнi вiд нормальних явищ або процесiв i впливають на життiдiяльнiсть людей, виробничий процес i природне середовище,
2.1 Стихiйнi лиха, iх характеристика, правила поведiнки i дii населення
Стихiйнi пиха - загрозливi природнi явища або процеси геофiзичного, геологiчного, атмосферного, бiосферного та iншого походження такого масштабу, що викликають катастрофiчнi ситуацii - характеризуються раптовим порушенням життiдiяльностi людей, руйнуванням i знищенням матерiальних цiнностей, ураженням або загибеллю людей. Вони можуть бути причиною багатьох аварiй i катастроф,
Великим горем для людей i землетруси, урагани, тайфуни, смерчi, бурi, циклони, шторми, повенi, цунамi, виверження вулканiв, снiговi лави, зсуви i т.д. Тiльки за останнi двадцять рокiв вони позбавили життя бiльш, нiж трьох мiльйонiв людей. Майже один мiльярд людей нашоi планети, за даними 00Н, за цей перiод вiдчули наслiдки стихiйного лиха,
За характером руйнiвноi дii серед стихiйних лих не мають собi рiвних землетруси, iм, за даними ЮНЕСКО, належить перше мiсце у нанесених економiчних збитках i одне iз перших мiсць - за числом жертв.
Землетрус - це коливання земноi поверхнi внаслiдок прояву внутрiшнiх сил землi. Землетруси бувають тектонiчнi, вулканiчнi, обвальнi, плотиннi, моретруси, а також землетруси внаслiдок падiння метеоритiв або зiткнення нашоi планети з iншими космiчними тiлами.
Особливiстю даного стихiйного лиха i те, що воно руйнуi в основному штучнi будiвлi, побудованi людиною. Пiд час сильних землетрусiв виникають гiрськi обвали, зсуви, деколи загороджуються рiки. Тiльки один клiматичний пояс землi територiя, придатна для орання землi i оазиси зрошуваного землеробства тАФ в цiлому свiтi вiдчувають наслiдки сейсмiчних катастроф. Навiть поштовхи середньоi сили руйнують землянi споруди i стiни кам'яних будинкiв, що призводить до загибелi людей, якi там перебувають.
Головними параметрами, якi характеризують силу i характер землетрусу, i iнтенсивнiсть енерТСii на поверхнi землi, магнiтуда i глибина вогнища.
У нашiй та iнших iвропейських краiнах для оцiнки iнтенсивностi пiдземних бур в останнi роки використовуiться 12-бальна мiжнародна шкала MSK-64. Умовно землетруси за нею подiляються на слабi (1-3 бали), помiрнi (4), досить сильнi (7), руйнiвнi (8), спустошуючi (9), знищувальнi (10)г катастрофiчнi (11-12 балiв). Для кожного балу MSK-64 встановлено своi ознаки визначення сили землетрусу. Порiвнювати один землетрус iз РЖншим можна за кiлькiстю загиблих людей або зруйнованих будинкiв i споруд, але цi величини не характеризують сам землетрус.
Глибина вогнища може коливатись у рiзних сейсмiчних районах вiд 0 до 750 км. Точка пiд землею, яка i джерелом землетрусу, називаiться гiпоцентром. Прямо над нею на поверхнi землi розмiщуiться епiцентр. Розташована навкруг неi епiцентральна площина маi найсильнiшi поштовхи, в яких утворюiться вогнище руйнувань. За своiми наслiдками деякi вогнища можна порiвнювати зi втратами пiсля ядерних вибухiв.
7 грудня 1988 р. стався землетрус у Вiрменii, який за оцiнкою Р.Крiмгольда - члена групи американських експертiв i вчених, якi вiдвiдали республiку, - був найбiльш загрозливим, тому що привiв до великоi кiлькостi жертв (загинуло 26 тис. чоловiк). Головна причина великих людських втрат полягаi у невiдповiдностi будiвельних конструкцiй даному сейсмiчному районовi, а також у низькому рiвнi самого будiвництва.
Якi ознаки землетрусу? Це дзвiн посуду у шафах, трiскання i вiдпадання штукатурки зi стiн i стелi, трiскання шибок на вiкнах, зсув i падiння окремих предметiв у кiмнатi.
Як поводитись пiд час землетрусу? Якщо землетрус застав вас у будинку, найкраще впродовж перших 15-20 сек. вибiгти iз нього на вiдкриту мiсцевiсть. Не можна стояти близько будiвель, кам'яних плотiв, високих стiн.
Не слiд створювати скупчення у дверях, користуватись лiфтом - вiн може зупинитись. Вам не вдалося вибiгти надвiр? Заховайтесь у вiдносно безпечному мiсцi - вiдкрийте дверi в коридор i станьте на порiг. Можна стати у кутку кiмнати, бiля капiтальних стiн, а також заховатись у шафу, пiд стiл i у всiх випадках тримайтесь якнайдалi вiд вiкон, дзеркал, свiтильникiв, скляних речей. Найбiльш безпечне мiсце -- бiля капiтальних стiн.
Якщо землетрус застав вас у класi пiд час проведення уроку, то перш за все постарайтесь вивести учнiв надвiр, пiдтримуючи порядок i органiзованiсть. Якщо немаi такоi можливостi, то, щоб не дiстати поранень частками штукатурки, скла картин, вiкон, свiтильникiв, подайте команду закрити обличчя руками i сховатись пiд парти.
Якщо пiдземнi поштовхи застали вас на вулицi, вiдiйдiть якомога далi вiд будинкiв, лiнiй електропередач. Треба боятись обiрваних дротiв i оберiгати вiд них дiтей.
Якщо ви в автомобiлi чи в iншому транспортi, краще зупинитись i залишатись на мiсцi до припинення коливань землi. В автобусi не потрiбно бити вiкна, дертися до дверей, створювати панiку, загрозу травм i т.д. Водiй автобуса, трамвая, тролейбуса сам зупинить транспортний засiб i вiдчинить дверi.
Пiсля землетрусу, по можливостi, необхiдно надати першу медичну допомогу людямВ» якi РЗРЗ потребують. Людей, якi потрапили у невеликi завали, необхiдно звiльнити. Обов'язково увiмкнiть радiо, щоб почути вказiвки i рекомендацii влади, штабу ЦО. Перевiрте чи немаi розiрваних електропроводiв, виправте або вiдключiть електроенергiю в квартирi, перевiрте готовнiсть водо- i газопостачання.
Не користуйтесь вiдкритим вогнем! Спускаючись сходами з верхнiх поверхiв, будьте обережнi - можуть бути поламанi не лише окремi сходинки, але й цiлi сходовi клiтки.
Тримайтесь якнайдалi вiд розвалених будинкiв i нi в якому разi не заходьте до них.
Пам'ятайте, пiсля першого поштовху можуть бути iншi. Будьте готовi до цього, вони можуть повторитись через кiлька годин, а деколи i дiб.
Другим небезпечним лихом i повiнь.
Повiнь - це затоплення великоi частини сушi внаслiдок пiдняття води вище вiд норми. Причина - сильнi дощi, швидке танення снiгу, виникнення льодових перепон. Деколи вона виникаi внаслiдок гонiння води з моря в рiки.
При загрозi затоплення потрiбно провести запобiжнi заходи, якi дозволять зменшити втрати i створити умови для ефективних рятiвних робiт у зонах затоплення. До них належать:
--оповiщення населення i об'iктiв народного господарства про можливу загрозу;
- посилення спостереження за рiвнем води;
-- пiдготовка необхiдних сил i засобiв;
- перевiрка стану дамб, гребель, мостiв i лiквiдацiя виявлених недолiкiв;
- швидке спорудження додаткових насипiв, водовiдвiдних каналiв та iнших гiдротехнiчних споруд.
У зонах можливого затоплення необхiдно змiнити режим роботи пiдприiмств, а в окремих випадках i зупинити iх, тимчасово заборонити роботу шкiл i дошкiльних дитячих закладiв (дiтей можна перевести в iншi навчальнi заклади, розмiщенi у безпечних мiсцях). Одним iз важливих заходiв, який зменшуi кiлькiсть жертв i можливi матерiальнi збитки, i евакуацiя населення i вивiз матерiальних цiнностей iз загрозливих районiв.
У першу чергу евакуюються дитячi заклади i лiкарнi, а також iнвалiди i люди похилого вiку.
Залишаючи дiм, перш за все необхiдно перенести на верхнi поверхи га в iншi безпечнi мiсця все, що вода може знищити; вiдключити газ i електроенергiю, потiм потрiбно взяти з собою документи, речi першоi необхiдностi, невеликий запас продуктiв та води i вирушати на мiсце збору для евакуацii.
Раптовiсть виникнення повенi викликаi необхiднiсть особливоi поведiнки i дiй населення. Людям, якi проживають на перших або iнших низьких поверхах, пiд час пiдйому води, потрiбно залишити квартиру, пiднятись на верхнi поверхи або на горище.
Якщо повiнь застала вас у полi, в лiсi, треба вийти на пiдвищенi мiсця, якщо немаi можливостi - залiзти на дерево, використати усi предмети, що можуть тримати вас на водi, - колоди, дошки, шматки плотiв, дерев'янi дверi, бочки, автомобiльнi колеса.
Затопленi мiсця глибиною до 1 м можна перейти вбрiд, 0,6-1,2 м - переiжджати на вантажних машинах, тракторах (при швидкостi води до 1 м/с).
Рятування людей на затопленiй територii органiзовуiться i виконуiться негайно. Для цього використовуються екiпажi плаваючих засобiв, формувань цивiльноi оборони та усi iншi сили i засоби.
Зсуви - ковзаюче змiщення земельних мас пiд дiiю власноi ваги - виникають частiше по берегах рiк i водойм, на гiрських схилах. Перемiщення дiлянок поверхнi, що викликаiться зсувами, як правило, призводить до катастрофiчних наслiдкiв i маi характер стихiйного лиха.
Першою ознакою зсуву i поява трiщин на будинках, розривiв на дорогах, берегових насипах, здування землi, змiщення фундаменту високих конструкцiй i навiть дерев у нижнiй частинi.
Навiть при найнезначнiших вiдхиленнях потрiбно термiново оповiстити населення даного району i прилеглих до нього пунктiв, а при необхiдностi провести евакуацiю,
При зсувах можливе засипання людей землею, нанесення ударiв i травм предметами, що падають, будiвельними конструкцiями тощо.
У цих випадках необхiдно швидко надати допомогу людям, що постраждали,
Урагани, бурi, смерчi - надзвичайно швидкий, сильний i тривалий рух повiтря руйнiвноi сили. За своiми руйнiвними дiями вони можуть порiвнюватись iз землетрусом.
Щоб зменшити втрати, заклади гiдрометеослужби за декiлька годин до наближення урагану, бурi, смерчу дають штормове повiдомлення. З цього моменту необхiдно негайно перейти до проведення запобiжних робiт:
- вiдмiнити заняття в школах;
- закрiпити не дуже сильнi конструкцii;
- у будинках зачинити дверi, вiкна, вентиляцiйнi люки i примiщення на горищах;
-- людей заховати у пiдвальнi примiщення, на першi поверхи, у сховища.
Пiсля закiнчення урагану, бурi i т.д. не чiпати обiрваних проводiв, не користуватись вiдкритим вогнем.
У будь-яких ситуацiях необхiдно виявляти витримку, вмiння володiти собою i надавати допомогу особам, що постраждали, в першу чергу дiтям.
2.2 Аварii, катастрофи, iх характеристика, правила поведiнки i дii населення
Аварii, катастрофи.. Як часто ми почали чути про них по радiо, читати в газетах. РЖ в кожного з нас виникаi питання: чому так стаiться? Невже не можна жити без аварiй i катастроф? Чи, можливо, вони неминучi?
Так, сучасне виробництво дедалi ускладнюiться. У його процесах часто використовуються отруйнi i аТСресивнi речовини. На малих площах накопичуiться все бiльше i бiльше енерТСетичних засобiв. Усе це активiзуi можливiсть виникнення аварiйних ситуацiй. Нерiдко аварii мають характер катастроф, призводять до трагiчних наслiдкiв (загибелi людей), Головними причинами аварiй i катастроф можна назвати порушення правил технологii виробництва, нехтування заходами безпеки i правилами збереження та транспортування сильнодiючих отруйних, вибухово-пожежних речовин, неправильне поводження з ними.
До найбiльш важких наслiдкiв призводять вибухи, пожежi, обвали, аварii на енерТСолiнiях, зараження навколишнього середовища сильнодiючими отруйними i радiоактивними речовинами.
Найбiльш розповсюдженими об'iктами, аварii на яких можуть призвести до радiоактивного зараження великих територiй, як показала трагедiя Чорнобиля, i атомнi електростанцii.
Пiд час аварii на Чорнобильськiй АЕС люди зiткнулись з явищем неординарним, i в багатьох випадках незрозумiлими, - радiацiiю, ii не почуiш, не побачиш i не вiдчуiш в хвилину дii (опромiнення). Внаслiдок цього виникали рiзнi чутки про стан справ, як у районi аварii, так i за ТРЖ межами, що, як правило, були перекрученi i неправдивi.
Це змушувало людей переносити великi психологiчнi навантаження, що в першу чергу пояснювалось поганими знаннями про властивостi радiацii, про засоби i способи захисту вiд неi та слабкою роз'яснювальною роботою серед населення,
Що являi собою радiацiя тАЮ яка утворюiться при вибухах ядерних реакторiв атомних електростанцiй?
Радiоактивнiсть - самовiльний розпад нестабiльного ядра атома, який супроводжуiться вивiльненням ядерних променiв. Наприклад, бета-активний вуглець випромiнюi бета-частки, бета- i гама-активний натрiй - 24 i т.п.
Таким чином, радiоактивнiсть- це фiзичний процес, який не можна затримати, зупинити. Застосування хiмiчних речовин-кислот, солей - не дав результату, так само, як i дiя на неi рiзними температурами.
Усi радiоактивнi речовини мають свiй перiод пiврозпаду, це час, упродовж якого початкова кiлькiсть радiоактивних ядер зменшуiться удвiчi. Швидкiсть розпаду незмiнна i належить тiльки певному iзотоповi при будь-яких фiзичних або хiмiчних дiях. Найбiльш небезпечними для людей i тi речовини, у яких пiврозпад тривав вiд кiлькох дiб до кiлькох рокiв.
При руйнуваннi реактора i викиданнi радiоактивних елементiв в атмосферу, виникаi радiоактивне зараження мiсцевостi.
Масштаби i ступiнь радiоактивного зараження залежать вiд характеру руйнування ядерного реактора, кiлькостi викинутих в атмосферу радiоактивних елементiв, метеорологiчних умов, рiвня мiсцевостi, типу ТСрунту i рослинностi.
Частина радiоактивних речовин випадаi на поверхню землi в районi атомноi станцii, але найбiльша - на шляху просування хмари, утворюючи на поверхнi радiоактивний слiд, який характеризуiться довжиною i шириною.
Ступiнь зараження мiсцевостi радiоактивними речовинами характеризуiться величиною дози (рiвнем радiацii) i позначаiться буквою ВлРВ». Рiвень радiацii, або величина дози, показуi, яку дозу може отримати людина за одиницю часу. Позасистемною одиницею вимiрювання рiвня радiацii" i рентген на годину (р/г).
Мiсцевiсть вважаiться зараженою i вимагаi застосування засобiв захисту, якщо рiвень радiацii, вимiряний на висотi 0,7 -1 м вiд поверхнi землi, дорiвнюi 0,5 р/г i бiльше,
Радiоактивне зараження мiсцевостi характеризуiться також насиченням радiоактивного забруднення певноi дiлянки територii, яка виражаiться в одиницях активностi на одиницю площини: кюрi на квадратний кiлометр (метр, сантиметр) - Кi/км2.
Пiсля аварii у Чорнобилi вся забруднена територiя була подiлена на зони в залежностi вiд насичення забруднення, вiд 1 до 5 кюрi/кв.км - зона слабкого забруднення; вiд 5 до 15 кюрi/кв.км - зона сильного забруднення i вiд 15 до 40 кюрi/ кв.км - зона дуже сильного забруднення.
Перебуваючи на зараженiй територii, людина опромiнюiться бета-частками i гамма-квантами, якi виникають при розпадi радiоактивних речовин. Крiм цього, радiоактивнi речовини можуть потрапляти в органiзм людини з рослинною iжею, продуктами тваринництва, а також при диханнi. Особливо загрозливими i довго iснуючi iзотопи (стронцiй-90, цезiй - РЖ37), якi, потрапляючи в органiзм з iжею, водою i повiтрям, включаються у молекули кiстковоi тканини та м'язiв i, залишаючись в них, продовжують опромiнювати органiзм iз середини.
Головним параметром, який характеризуi уражуючi дii радiацii, i доза випромiнювання (Д).
Доза випромiнювання - це кiлькiсть енергii iонiзуючого випромiнювання, яке поглинаiться одиницею маси опромiненого середовища. Розрiзняють дозу випромiнювання в повiтрi (експозицiйна доза) i дозу поглинання.
Позасистемною одиницею вимiрювання експозицiйноi дози i рентген Р. 1 рентген - це така доза рентгенiвського або гамма-випромiнювання, яка утворюi в 1 cm3 сухого повiтря при нормальних умовах (температура 0В°С i тиск 105 Па) 2,1 × 109 пар iонiв, що несуть одну електростатичну одиницю кiлькостi електроенергii кожного знаку.
У зв'язку з тим, що рiзнi види випромiнювання мають рiзну бiологiчну властивiсть, введено поняття бiологiчноi дози. Одиниця ii вимiрювання - бер. 1 бер - це доза випромiнювання, дiя якоi на тканини живого органiзму еквiвалентна дii i1Р гамма-випромiнювання.
Випромiнювання спричиняi згубнi бiологiчнi дii на живi клiтини органiзму i в залежностi вiд дози опромiнення i часу призводить до виникнення променевоi хвороби, яка за важкiстю дiлиться на чотири ступенi:
- легкий ступiнь виникаi при дозi опромiнення 100-200 бер. Прихований перiод продовжуiться два-три тижнi, пiсля чого виникають-нездужання, загальна слабiсть, нудота, головокружiння, перiодичне пiдвищення температури, у кровi зменшуiться вмiст бiлих кров'яних тiлець (лiкування 1-2 мiсяцi);
- середнiй ступiнь виникаi при дозi опромiнення 200-300 бер. Прихований перiод триваi близько тижня, пiсля чого з'являються такi ж симптоми, як i при легкому ступенi, але у бiльш вираженiй формi (лiкування 2-3 мiсяцi, можлива смертнiсть до 20% уражених);
- важкий ступiнь виникаi при дозi опромiнення 300-600 бер. Прихований перiод зменшуiться до кiлькох годин. Хвороба проходить дуже iнтенсивно i важко, при активному лiкуваннi i сприятливому закiнченнi одужання настаi через 6-мiсяцРЖв. Смертнiсть у 50% уражених через 10-36 дiб;
- надзвичайно важкий ступiнь виникаi при дозi опромiнення бiльше 600 бер. Ця доза для людини i смертельною.
Взагалi вважаiться, що допустимими дозами, якi не викликають променевоi хвороби для людини i;
- 50 бер упродовж 1-4 дiб;
- 100 бер упродовж 10-30 дiб;
- 200 бер протягом 3 мiсяцiв;
- 300 бер упродовж одного року.
За деякими даними, при лiквiдацii аварii на ЧАЕС, люди, якi отримали дозу опромiнення 80 бер, променевою хворобою не хворiли, при дозi 100-200 бер мали легкий, а при дозах бiльше 400 бер - важкий ступiнь.
Пiсля аварii у Чорнобилi виявлено 150 тисяч дорослих людей i 60 тисяч дiтей з ураженням щитовидноi залози, а взагалi нараховуiться 1,8 млн. дорослих i 350 тис. дiтей з пiдвищеним вмiстом радiонуклiдiв в органiзмi.
Тому захист населення вiд радiоактивного випромiнювання i виконання правил поведiнки у районi забруднення радiоактивними речовинами включаi: захист вiд зовнiшнього опромiнення, вiд зараження радiоактивними опадами, а також захист органiв дихання та шлунково-кишкового тракту вiд проникнення радiоактивних речовин в органiзм з iжею, водою, повiтрям.
Трагедiя в Чорнобилi показала, що найбiльш загрозливою i 30-кiлометрова зона зараження, У даний час в 30-кiло-мiтровiй зонi атомних станцiй, населення отримуi респiратори, iндивiдуальнi аптечки АРЖ-2. Якщо у такiй зонi розмiщена школа, то з учнями необхiдно вивчити iнструкцiю про правила поведiнки при аварii на АЕС.
При повiдомленнi про аварiю з викиданням у повiтря радiоактивних речовин, населення негайно повинно одягнути респiратори (ВМП), взяти необхiднi документи, продукти харчування, закрити у квартирi вiкна, вiдключити всi енергосистеми i вирушити на збiрнi пункти для негайноi евакуацii.
Дii населення при тимчасовому проживаннi на зараженiй територii зводяться в основному до виконання загальних санiтарно-гiгiiнiчних заходiв i дотримання вiдповiдних правил поведiнки.
Так, у примiщеннi необхiдно щiльно закрити плiвкою вiкна, а вхiднi дверi - м'якими шторами. Димарi, вентиляцiйнi люки повиннi бути теж зачиненими. Килимовi дорiжки i килими потрiбно згорнути, м'якi меблi накрити чохлами, а столи - клейонкою або полiетиленовою плiвкою, перед вхiдними дверима треба поставити посудину з водою, i перед нею розстелити килимок. Для запобiгання та ослаблення дii на органiзм радiоактивних речовин необхiдно:
- максимально зменшити перебування на вiдкритих територiях, при виходi iз примiщення використовувати засоби iндивiдуального захисту (респiратор, ватно-марлеву пов'язку, плащ, гумовi чоботи i т.д.);
- при перебуваннi на вiдкритiй мiсцевостi не сiдати на землю, не курити;
- перед входом до примiщення вимити водою або обтерти мокрою ганчiркою взуття, верхнiй одяг витрiпати i почистити вологою щiткою;
- у всiх примiщеннях, якi призначенi для перебування людей, кожен день треба робити вологе прибирання, бажано iз застосуванням миючих засобiв;
- воду вживати тiльки iз перевiрених джерел, а продукти харчування - купувати через торговельнi органiзацii.
Сiльськогосподарськi продукти iз особистого господарства, особливо молоко, зелень, овочi i фрукти вживати в iжу можна тiльки за рекомендацiiю органiв охорони здоров'я;
- виключити купання у вiдкритих водоймах до перевiрки ступеня iх радiоактивного забруднення, не можна збирати в лiсi ягоди, гриби, квiти. Обов'язково поливати водою вулицi i дороги в населених пунктах i на територii шкiл, щоб зменшити вмiст пилу у повiтрi, який i головним носiiм радiоактивних речовин. Упродовж семи днiв необхiдно кожного дня приймати по однiй таблетцi (0,125 г) йодистого калiю, а дiтям до двох рокiв давати 1/4 таблетки (0,04 г). Таблетки видаються лiкувально-профiлактичними закладами у першi години пiсля аварii.
Можна використати йодистий калiй iз аптечки iндивiдуальноi АРЖ-2.
Йодисту настойку бажано приготувати самому: три-п'ять крапель 5% розчину йоду на склянку води, дiтям до двох рокiв - одну-двi краплi,
Перелiченi правила нескладнi, але виконують важливу роль у системi захисту людей вiд дii радiоактивного опромiнення.
Другий тип аварiй - викидання або розлив сильнодiючих отруйних речовин. Ними часто користуються пiдприiмства хiмiчноi, нафтопереробноi, м'ясо-молочноi i харчовоi промисловостей. Найбiльш часто використовуiться амiак, хлор, сiрчистий ангiдрид, оксид вуглецю, фторний водень та iн.
При руйнуваннях або аварiях на об'iктах, якi мають сильнодiючi отруйнi речовини, утворюються зони хiмiчного зараження, всерединi яких можуть виникнути вогнища хiмiчного ураження.
Важливою характеристикою вогнища ураження, яке утворюiться сильнодiючими отруйними речовинами, i тривалiсть iснування джерела прямого впливу (викидання) речовин. Дана величина визначаiться часом самодегазацii вилитоi сильнодiючоi отруйноi речовини.
Сильнодiючi отруйнi речовини, якi мають температуру кипiння до 20В°С (оксид вуглецю, хлор, амiак), як правило, скоро випаровуються, тому стiйкiсть зараження на дiлянках виливу (викидання) невелика, у часi не набагато перевищуi час прямого виливу (викидання) Пари таких речовин, в тому числi РЖ в загрозливих концентрацiях, можуть розповсюджуватись на невеликi вiдстанi (до декiлькох сотень метрiв, рiдко - до декiлькох кiлометрiв).
Дii ураження сильнодiючих отруйних речовин на людей можливi, як внаслiдок попадання iх у крапельно-рiдинному станi на шкiру, так i внаслiдок вдихання iх парiв.
За токсичними властивостями сильнодiючi отруйнi речовини в основному мають загальноотруйну РЖ задушливу дiю. Симптомами отруiння ними у бiльшостi випадкiв i
Вместе с этим смотрят:
WEB-дизайн: Flash технологии
РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському
РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня
РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури
РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi