Музичне виховання молодших школярiв засобами мультимедiйних технологiй

Дипломна робота

Музичне виховання молодших школярiв засобами

мультимедiйних технологiй

ЗМРЖСТ

Вступ

Роздiл 1. Теоретичнi основи розгляду проблеми музичного виховання молодших школярiв

1.1 Дослiдження проблем музичного виховання молодших школярiв у музично-педагогiчнiй науцi

1.2 Вiковi особливостi музичного розвитку дiтей молодшого шкiльного вiку

Роздiл 2. Мультимедiя як новiтнiй засiб вирiшення завдань музичного виховання молодших школярiв

2.1 Методика проведення уроку музики у початковiй школi з використанням мультимедiйного посiбника

2.2 Аналiз результатiв дослiдження

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Розбудова сучасноi нацiональноi системи освiти спонукаi до пошуку i впровадження нових педагогiчних пiдходiв, форм i методiв, якi б вiдповiдали розвитку особистостi, сприяли розкриттю ii моральних, духовних, розумових i фiзичних здiбностей. У зв`язку з цим неможливо переоцiнити значення музичного мистецтва i художнього виховання у духовному становленнi пiдростаючого поколiння.

Нацiональна доктрина розвитку освiти Украiни у XXI столiттi орiiнтуi загальноосвiтню школу на широкий спектр впровадження iнновацiйних педагогiчних мультимедiйних технологiй, спрямованих на оновлення змiсту, форм i методiв навчання в початковiй школi, на формування системи знань молодших школярiв у галузi музичного мистецтва як засобу розумiння й пiзнання ними свiту.

Музичне мистецтво виступаi водночас i носiiм високих духовних цiнностей, i засобом розвитку творчих здiбностей молодших школярiв.

Розгляду проблем музичного виховання , впливу музичного мистецтва на розвиток особистостi, ii духовний свiт присвячена значна кiлькiсть праць врiзних галузях музичноi педагогiки таких науковцiв як О. Апраксiна, З. Бервецький, Н. Ветлугiна, Е. Жак-Далькроз, Д. Кабалевський, 3. Кодай, М. Леонтович, Р. Марченко, К. Орф, О. Ростовський, Л. Хлiбнiкова.

Урок музичного мистецтва в загальноосвiтньому навчальному закладi спрямований на пiзнання навколишнього свiту засобами музичного мистецтва та розумiння учнями звтАЩязкiв музики з iншими видами мистецтва, з природним i культурним середовищем життiдiяльностi людини.

Одними з основних його завдань i формування уявлень про сутнiсть, види та жанри музичного мистецтва, особливостi його iнтонацiйно-образноi мови, засвоiння основних музичних понять i термiнологii; формування здатностi використовувати набутi музичнi знання та вмiння; формування здатностi сприймати та iнтерпретувати музичнi твори; розвиток загальних i музичних здiбностей, творчого потенцiалу особистостi; збагачення емоцiйно-естетичного досвiду, розвиток унiверсальних якостей творчоi особистостi; виховання музичних iнтересiв, смакiв i потреб.

Технiчний прогрес сьогодення супроводжуiться накопиченням iнформацii, значна частина якоi i звукова, що репродукуiться через систему комп'ютерiв, й опосередковано та безпосередньо впливаi на стан розвитку особистостi, ii смакових уподобань, музично-естетичну вихованiсть.

Впровадження мультимедiйних технологiй у практику музичноi освiти уможливлюi поiднання дидактичних функцiй комп'ютера з традицiйними засобами навчання, збагачення i наповнення навчального процесу новими формами роботи, варiативне застосування iгрових форм навчання, створення iнновацiйних методик викладання музики в системi початковоi освiти; а також сприяi бiльш ефективному засвоiнню музичних знань та iх реалiзацii в музично-творчiй дiяльностi молодших школярiв на етапi початковоi музичноi освiти.

Саме на вирiшення цих завдань спрямованi уроки музичного мистецтва iз застосуванням комптАЩютерних технологiй. Кожен iз таких урокiв i сукупнiстю малюнкiв, свiтлин, анiмацiй, вiдеофрагментiв, текстових пояснень, звукового супроводу, зразкового виконання музичних творiв, виконання пiсень у режимi караоке, тестових запитань тощо, якi використовуi педагог при проведеннi заняття з використанням мультимедii.

В науковiй лiтературi висвiтлено рiзноаспектнi проблеми взаiмодii людини з комп'ютером на рiвнi Влновоi свiдомостiВ», Влнового мисленняВ», Влнових партнерських стосункiвВ» (А. Берг, В. Винокуров, К. Зуiв, М. Сенченко, Ф. Рибаков, Е. Семенюк, Г. Смолян, А. Урсул); методологii i теорii комп'ютеризацii освiти (Б. Гершунський, О. Довгяло, М. Жалдак, Ю. Машбiц, Н. Морзе, О. Полат, О. Тихомиров); реалiзацii специфiчних функцiй комп'ютера в процесi навчання з застосуванням програмних педагогiчних засобiв (О. Гончаров, Ю. Кузнiцов, РД. Маргулiс, I. Мархель, В. Монахов, Й. Ривкiнд, РД. Рябчинська); обгрунтування психолого-педагогiчних засад органiзацii навчально-виховного процесу з використанням iнформацiйних технологiй (Т. Гергей, М. Горський, В Ляудiс, Н. Тализiна, С. Юдiн).

У наукових дослiдженнях у галузi музикознавства виокремлено три головнi напрями використання iнформацiйних технологiй: статистичний аналiз музичних текстiв, спрямований на обгрунтування закономiрностей внутрiшньоi органiзацii музичного твору (О. Гейн, В. Девуцький, В. Детловс, Ю. Лесневський, В. Марутаiв, РЖ. Пясковський, Ю. Рагс, Г. Русин, К. Фадiiва, В. Цеханський, К. Шушпанов); синтезування звукових i музичних структур у композиторськiй практицi (В. Бовко, В. Василенко, РД. Денисов, Д. Дубровський, Р. Зарипов, Р. Петелiн, Ю. Петелiн, К. Разлогов, РЖ. Стецюк); розробка навчальних комп'ютерних систем з метою пiдвищення ефективностi музичноi освiти (Н. Бiлявiна, З. Вiзель, В. Грищенко, М. Дергач, М. Дьяченко, В. Карпович, РЖ. Котляревський, В. Медушевський, РЖ. Мельник, Д. Пильгуй, Л. Робустова, Л. Рубiн, О. Сизова, РЖ. Сокол, В. Хоменко, М. Чембержi, В. Штепа).

Разом з тим, iснуi необхiднiсть ширшого теоретичне обТСрунтування, яке доводило б методичну доцiльнiсть використання мультимедiйних технологiй у музичнiй освiтi молодших школярiв, а також вiдповiдна розробка i практичне впровадження нових навчальних програм з комп'ютерною пiдтримкою, що забезпечували б ефективнiсть музичного виховання молодших школярiв у процесi опанування ними шкiльного курсу з музичного мистецтва.

Тому темою нашого дослiдження ми обрали: ВлМузичне виховання молодших школярiв засобами мультимедiйних технологiйВ».

Об'iкт дослiдження тАУ процес музичного виховання молодших школярiв.

Предмет дослiдження тАУ мультимедiйнi технологii як засiб активiзацii музичного розвитку дiтей молодшого шкiльного вiку.

Мета дослiдження тАФ розробити систему музично-виховноi роботи з молодшими школярами на основi мультимедiйного посiбника, яка забезпечить ефективнiсть засвоiння музичних знань i активiзацiю музичного розвитку учнiв на основi використання спецiально органiзованого комплексно-поетапного навчання.

Проблема дослiдження - пiдвищення ефективностi музичного розвитку молодших школярiв шляхом використання мультимедii на уроках музики.

Гiпотеза дослiдження.

Урок музики це найперше урок мистецтва i це визначаi необхiднiсть використання широкого кола зразкiв високохудожнього виконання музичних творiв у поiднаннi з творами iнших видiв мистецтва. З iншого боку, переважання у дiтей молодшого шкiльного вiку наочно-дiйового мислення обумовлюi необхiднiсть широкого використання наочностi на уроцi.

Однiiю з очевидних переваг мультимедiйного уроку i посилення наочностi. Використання наочностi тим бiльше актуально, що в школах, як правило, вiдсутнiй необхiдний набiр таблиць, схем, репродукцiй, iлюстрацiй, учитель не завжди володii належним виконавським рiвнем, не кожна школа маi хорошi iнструменти, на яких можливе високохудожнього виконання музичних творiв.

Таким чином, ми передбачаiмо, що впровадження мультимедiйних технологiй у навчально-виховний процес на уроцi музики суттiво впливатиме на пiдвищення рiвня музичного культури молодших школярiв, i допоможе задовольнити iх творчi потреби.

Завдання дослiдження:

- на основi вивчення та узагальнення лiтературних джерел педагогiчноi теорii i практики зтАЩясувати основнi теоретичнi i практичнi пiдходи до музичного виховання молодших школярiв;

- провести констатувальний аналiз рiвня музичного розвитку молодших школярiв;

- визначити змiст i провести формувальний експеримент;

- вивчити процес музичного розвитку дiтей експериментальноi групи.

Для вирiшення поставлених завдань були використанi наступнi методи:

- теоретичний тАФ вивчення та аналiз вiдповiдноi науковоi лiтератури по проблемi;

- соцiологiчний - iнтерв'ювання, анкетування, вивчення шкiльноi практики, вiдповiдного педагогiчного досвiду;

- експериментальний - проведення педагогiчного експерименту щодо музичного розвитку дiтей на основi використання мультимедiйних засобiв на уроках музики.

Вiдповiдно до завдань дослiдження здiйснювалися його основнi етапи.

На I етапi тАУ аналiтично-дiагностичному тАУ здiйснено аналiз музично-педагогiчноi, навчально-методичноi лiтератури, дослiджено музичний розвиток учнiв початкових класiв в межах констатувального експерименту.

На II етапi тАУ моделювально-експериментальному тАУ розроблено тематичне планування системи урокiв з використанням мультимедiйних засобiв для першого класу, проведено формувальний експеримент.

На III етапi дослiдження тАУ пiдсумковому тАУ вивчено, проаналiзовано та узагальнено остаточнi результати експериментальноi роботи, пiдтверджено гiпотезу дослiдження.

Науково-практична значимiсть даноi роботи полягаi в тому, що розроблено тематичне планування системи урокiв з використанням мультимедiйних засобiв для першого класу, одержанi в процесi апробацii мультимедiйного посiбника результати розкривають специфiку музичного розвитку молодших школярiв i вказують шляхи удосконалення процесу музично-виховноi роботи у початковiй школi.

Дипломна робота складаiться з вступу, двох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел i додаткiв.

Роздiл 1. Теоретичнi основи розгляду проблеми музичного виховання молодших школярiв

1.1.Дослiдження проблем музичного виховання молодших школярiв у музично-педагогiчнiй науцi

Для визначення змiсту поняття Влмузичне виховання молодших школярiвВ» необхiдно проаналiзувати сутнiснi ознаки процесу виховання та дослiдити провiднi педагогiчнi iдеi, що лягли в основу цiлiсних систем масового музичного виховання дiтей XX столiття.

Украiнський педагогiчний словник С. Гончаренко даi визначення вихованню як процесу цiлеспрямованого, систематичного формування та розвитку особистостi, зумовлений законами суспiльного розвитку, дiiю багатьох обтАЩiктивних i субтАЩiктивних факторiв. У широкому розумiннi виховання це вся сума впливiв на психiку людини, спрямованих на пiдготовку ii до активноi участi у виробничому, громадському i культурному життi суспiльства. У вузькому розумiннi виховання i планомiрним впливом батькiв i школи на вихованця. Метою виховання i сприяння розвитковi у вихованця виявленого обдарування чи утримання якихось задаткiв вiдповiдно до мети тАУ iдеалу виховання. Виховання поширюiться на тiло душу i дух i ставить завданням утворення iз задаткiв i здiбностей, що розвиваються, гармонiйного цiлого, а також набуття пiдростаючим вихованцем сприятливих для нього самого i для суспiльства душевно-духовних установок стосовно до iнших людей, сiмтАЩi, народу, держави тощо. [28, 53]

У цьому словнику знаходимо визначення поняття Влмузичне вихованняВ» тАУ процес цiлеспрямованого пiзнання музики, розвиток музично-естетичних смакiв людини, збагачення ii музичноi культури та здiбностей. Музичне виховання розвиваi любов до музики, вдосконалюi здатнiсть розумiти музичне мистецтво, спiвпереживати, сприймати його з естетичною насолодою. Засобами музичного виховання i: музична освiта, як сукупнiсть знань, умiнь i навичок, необхiдних для практичноi музичноi дiяльностi, а також процес iх засвоiння; практична музична дiяльнiсть, слухання музики. [28, 219]

Проаналiзуiмо провiднi педагогiчнi iдеi, що стали визначною вiхою розвитку музичноi педагогiки XX ст. тАФ цiлiснi системи масового музичного виховання дiтей, створенi закордоном Е. Жак-Далькрозом, К. Орфом, 3. Кодаiм,та у вiтчизнянiй музично-педагогiчнiй науцi тАФ М. Леонтовича, М. Лисенка, К. Стеценка Д. Кабалевським. Н. Ветлугiною О. Апраксiною, О.Ростовським, Р. Марченко, Л. Хлiбнiковою, Л. Масол.

Системи музичного виховання угорського композитора З.Кодая та австро-нiмецького педагога-музиканта, композитора К.Орфа, незважаючи на вiдмiнностi, мають багато спiльного: це опора на народну музику, музичне виховання дiтей через активний розвиток всього комплексу iхнiх здiбностей.

Аналiзуючи систему музично-ритмiчного виховання, створену швейцарським педагогом i композитором Емiлем Жак-Далькрозом (1865-1950), О. Ростовський вiдзначаi що вона стала протилежнiстю традицiйнiй спiвацькiй концепцii музичного виховання i була реакцiiю музиканта-педагога на однобокий iнтелектуалiзм шкiльного навчання, коли тiло перебуваi у бездiяльностi; на обмеженiсть фiзичних занять, коли iнертнi розум i почуття. [81]

О. Леонтьiва зазначаi, що працюючи з дiтьми, Жак-Далькроз дiйшов висновку, що головними недолiками традицiйноi методики i iзольованiсть видiв дiяльностi й подiл процесу осягнення музики на низку навчальних дисциплiн, позбавлення музичного виховання його сутнiсноi основи тАФ емоцiйностi. Повернення процесу музичного виховання до емоцiйностi та розвиток справжньоi музикальностi можливi лише на шляху естетичного осягнення музики та ii виражальних засобiв. Найважливiше у музичному навчаннi, на думку Жак-Далькроза, попереднi i супутнi осягнення музики. Виховання музикальностi немислиме поза музичним сприйманням. Лише повноцiнне сприймання закладаi основу музикальностi дитини, тiльки на цiй основi можливе навчання i подальший музичний розвиток. "Музичне виховання повинно повнiстю ТСрунтуватися на слуханнi або у будь-якому разi на сприйманнi музичних явищ", тАФ пiдкреслював Жак-Далькроз [55, 198].

Педагог прагнув до виховання музикальностi як першооснови музики, до вiдновлення триiдностi музики, слова i руху як засобу формування гармонiйно розвинутоi особистостi, пише О. Леонтьiва. Вiн вважав неприпустимим розвиток у дiтей лише репродуктивних, наслiдувальних здiбностей. Жак-Далькроз помiтив, що дiти значно легше запам'ятовують пiсню, якщо спiв супроводжуiться рухами. Узгодженiсть рухiв i ритмiчноi музики викликаi у них особливу радiсть, естетичне задоволення, вiдчуття розкутостi й свободи. Тому Жак-Далькроз почав використовувати у безпосередньому звтАЩязку з музикою, ii темпом, ритмiчним малюнком фразуванням, динамiкою, штрихом спецiальнi вправи, до яких входили найрiзноманiтнiшi рухи тАФ крокування, бiг, стрибки, танцювальнi й пластичнi рухи. Використовувалися також вправи, спрямованi на виховання швидкоi реакцii тАФ умiння швидко включатися у рух, переривати або змiнювати його. Педагог вважав, що м'язи i нервова система мають бути привченi до вiдтворення рiзноманiтних ритмiчних рухiв, а вухо тАФ здатним правильно сприйняти музику, що даi поштовх цьому руховi. Осягнення першооснови музики тАФ ритму тАФ буде успiшним при виявВнленнi "ритмопластичного" образу. "Без тiлесних вiдчуттiв ритму.. не може бути вiдтворений ритм музичний", тАФ стверджував Жак-Далькроз. Головний його девiз тАФ "Ти сам твiр мистецтва, вiдкрий мистецтво в самому собi, у своiму тiлi" [55, 193]. Завдяки використанню людського тiла як своiрiдного музичного iнструмента водночас розвиваiться ритмiчне почуття, спiвацький голос i рухова координацiя, закладаються умови для формування iнших компонентiв музикальностi.

У своiх пошуках педагог залишався передусiм музикантом i на ритмоВнпластичнiй основi намагався здiйснювати власне музичне виховання. На вiдмiну вiд звичайноi гiмнастики, пiдпорядкованоi лише метру, в ритмiчних вправах Жак-Далькроза усi рухи йшли вiд музики i мали розкривати ii емоцiйний змiст. Тому музика була провiдним системотворним елементом музичних занять.

РЖдеi Жак-Далькроза щодо творчого розвитку особистостi своiрiдно розвинув нiмецький композитор i педагог Карл Орф (1895 - 1982). Аналiзуючи його музично-педагогiчну концепцiю О. Олексюк вiдзначаi що вiн вважав головною метою музичного виховання розвиток творчого потенцiалу особистостi. [67] Музичне виховання за його системою здiйснювалося в процесi "елементарного музикування" (термiн К. Орфа). Суть цiii дiяльностi полягаi в синтезi музики i мови. Музика пов'язуiться з рухами, пантомiмою, театралiзованою грою.

Свою експериментальну роботу К. Орф узагальнив у посiбнику "Шульверк"[39]. Велику увагу вiн придiляв гармонii, ритмiчному вихованню, грi на музичних iнструментах. Мiжнародним центром пiдготовки за системою К. Орфа став його iнститут у Зальцбурзi. Орф вважав, що активному розвитку музикальностi сприяi дитяча творчiсть, а саме: гра на музичних iнструментах, спiв та ритмiчнi рухи. Вiн розробив дитячий iнструментарiй: ксилофони, металофони, глокеншпiлi, лiтаври, барабани, тарiлочки, блок-флейти та iн. Композитор використовував й природнi "iнструменти" - руки i ноги дiтей для створення будь-яких шумових ефектiв (оплескiв, клацання та iн.), з тiiю ж метою вдало застосовував мовнi композицii. Для впровадження своii системи К. Орф склав також збiрку народних пiсень. Найбiльш сильною та iстотною стороною системи К. Орфа i ii спрямованiсть на розвиток творчоi iнiцiативи дiтей, яка ТСрунтуiться на розробленому комплексi iнструментально-мовних iмпровiзацiй. Намагаючись проникнути у таiмницi природноi музикальностi людини, К. Орф виходив з того, що кожен крок в осягненнi духовного у мистецтвi i водночас утвердженням його елементарноi першооснови. Першоджерелом музики вiн вважав ритм, якому не можна навчити, але який можна вивiльнити у людинi як живу силу органiзму i всього бiологiчного життя [39].

На думку Орфа, музичне виховання не повинно обмежуватися розвитВнком слуху, ритму, слуханням музики, навчанням спiву i гри на iнструментах. Завдання музичного виховання тАФ стимулювати i спрямовувати творчу фантазiю, умiння iмпровiзувати, творити у процесi iндивiдуального i колеВнктивного музикування. У цiй роботi слiд опиратися на зв'язок музики з жестом, словом, танцем, пантомiмою.

Власна дитяча творчiсть, навiть найпростiша, власнi дитячi знахiдки, навiть найскромнiшi, власнi дитячi думки, навiть найнаiвнiшi, тАФ ось що створюi атмосферу радостi, формуi особистiсть, виховуi людянiсть, стимулюi розвиток творчих здiбностей, тАФ така одна з головних iдей музично-педагогiчноi концепцii К. Орфа. З нею нерозривно пов'язана й iнша iдея тАФ закласти мiцний фундамент музикальностi, пiд яким розумiiться музично-ритмiчне вiдчуття i музичний слух, що дають змогу переживати i розумiти музику та вiльно в нiй орiiнтуватися i творити [39].

Кiнцевою метою музичного виховання К. Орф вважав виховання осоВнбистостi в дусi гуманiзму, вивiльнення пригнiчених цивiлiзацiiю ii природних сил, розвитку творчих здiбностей. "Ким би не стала надалi дитина тАФ музикантом чи лiкарем, учнем чи робiтником, тАФ писав К. Орф у "Шульверку", тАФ завдання педагога тАФ виховати у нiй творче начало, творче мислення. В iндустрiальному свiтi людина iнстинктивно хоче творити i цьому слiд допомогти. Проте прищепленi бажання i вмiння творити виявлятимуться у будь-якiй сферi майбутньоi дiяльностi дитини" [39, 28]. Новаторство педагога особливо виявилось у продуманому використаннi "елементарноi музики". Який змiст вкладався ним у це поняття? Насамперед, слово "елементарний" означаi: первiсний, початковий, найпростiший, головний. Елементарна музика тАФ це зовсiм не примiтивна музика, вона опираiться на тi народнi музичнi й мовнi джерела, якi дали iй початок. Елементарна музика, елементарний iнструментарiй, елементарнi словеснi тексти стали для К. Орфа головними засобами виховання дiтей. Вiн писав: "Елементарна музика, слово i рух, iгри i все, що пробуджуi i розвиваi духовнi сили, створюють основу для розвитку особистостi, основу, без якоi ми прийдемо до душевного спустошення.. Слiд пiдкреслити, що елементарна музика у школi маi бути не чимось додатковим, а основоположним. Йдеться не лише про власне музичне виховання, а й формування людськоi особистостi: у навчальнiй роботi це виходить далеко за межi так званих урокiв музики i спiву. Фантазiю i здатнiсть до переживання слiд розвивати у ранньому вiцi. Усе, що дитина переживаi, усе, що у нiй пробуджене i виховане, виявиться протягом усього ii життя" [39, 63].

Педагог вважав, що для дiйового музичного виховання надзвичайно важливо, щоб дитина з раннiх рокiв могла припасти до живих джерел мистецтва, навчалася зi слова, ритму, руху творити музику. Тому вiн вiдмовився вiд використання на першому етапi композиторськоi музики i обрав шлях активiзацii музичноi дiяльностi дiтей через iх власне музикування, спонукаючи цим до iмпровiзацii й створення власноi музики.

В основi системи музичного виховання угорського композитора З.Кодая лежить визнання ним унiверсальноi ролi хорового спiву. Вiн створив так звану релятивну систему сольмiзацii. В цiй системi використовуються буквеннi назви звукiв, умовнi ритмiчнi малюнки (склад ВлтiВ» - восьмi, склад ВлтаВ» тАУ четвертнi ) та ручнi знаки, що позначають кожен звук. З.Кодай [81] довiв, що заняття музикою стимулюють успiхи учнiв з iнших предметiв. Виходячи з найприроднiшого для Угорщини вокального спiву як основного виду музичноi практики, Кодай розробив дуже ефективну систему нацiонального музичного розвитку.

Питання музичного виховання 3. Кодай розглядав у контекстi гармонiйного виховання людини, в рамках унiверсальноi культури, що складаiться, на його думку, з традицii, смаку, духовноi цiльностi. Кiнцева мета, до якоi маi спрямовуватися музичне виховання, тАФ "разом з учнем проникати у душу музики, прагнучи таким чином, щоб i музика проникла в душу учня" [67].

Вихiдною позицiiю педагогiчноi концепцii 3. Кодая стало переконання у тому, що основою музичноi культури нацii, а отже, музичного виховання, маi стати народна музика. Виховання лише тодi буде ТСрунтовним, коли воно проростатиме з рiдноi нацiональноi культури. Тому головну увагу в музичному вихованнi вiн придiляi ознайомленню зi скарбами народноi пiснi. Народну пiсню педагог розглядав як рiдну музичну мову дитини, якою, як i i рiдною словесною мовою, слiд оволодiти найранiше [67].

Таким чином, для педагогiчноi концепцii 3. Кодая характернi орiiнтацiя на масове музичне виховання, розвиток спiвацько-хорових традицiй iвропейськоi музичноi педагогiки, прагнення до розширення музичноi грамотностi дiтей, опора на нацiональну iнтонацiйно-ладову i метро - ритмiчну основи.

При розглядi педагогiчних iдей Е. Жак-Далькроза, К. Орфа i 3. Кодая О. Ростовський вказуi на спiльнiсть iх пiдходiв до питань музичного виховання, та вiдмiннiсть у виборi шляхiв i засобiв навчання [81]. Спiльним для названих музикантiв-педагогiв i прагнення засобами музики вплинути на духовний свiт дитини, сприяти гармонiйному розвитку особистостi, вихованню емоцiйноi чутливостi та музичних здiбностей; засвоiнню музики як специфiчноi мови людського спiлкування. Творцi систем музичного навчання були переконанi, що виховання музичностi неможливе поза музичним сприйманням, що навчанню гри та спiву по нотах маi передувати досвiд живого спiлкування з музикою.

Зрозумiло, що жодна з розглянутих методик не може бути використана у наших школах як цiлiсна система. Украiнська музична педагогiка маi своi принциповi засади, опираiться передусiм на досягнення нацiональноi культури, усталенi виховнi традицii, досвiд музикування, навчальнi можливостi тощо. Проте ТСрунтовне знання методичних систем Жак-Далькроза, Орфа i Кодая необхiдне, бо в кожнiй них творчий учитель зможе знайти багато практичних методiв i прийомiв навчання учнiв.

Зокрема, значну цiннiсть становлять методичнi знахiдки Е. Жак-Далькроза, якi доцiльно використовувати i розвивати. Якщо розглянути iдеi Жак-Далькроза через призму украiнськоi музичноi етноцедагогiки, можна виявити iх. близькiсть до народних традицiй музичного виховання. Йдеться про дитячi iгровi пiснi, основою яких i рухи пiд музику, iнсценiзацiя, елементи хореографii (наприклад, "Диби-диби", "Два пiвники", "Подоляночка", "Зробим коло", "РЖде, iде дiд, дiд", "Бiла квочка" тощо).

Розглянемо музично-педагогiчнi погляди видатних украiнських композиторiв М. Леонтовича, М. Лисенка, К. Стеценка та iхнiй внесок в органiзацiю музичноi освiти сприяв плiдному розвитку нацiональноi педагогiки мистецтва. ТРрунтуючись на попереднiх здобутках, зокрема досвiдi Киiво-Могилянськоi академii, вони розвинули iх далi. Це, зокрема, стосувалося способiв використання музики з метою формування особистостi.

Спiльнiсть позицiй украiнських композиторiв проявлялась у визнаннi загальнодоступного i виховного характеру навчання музики, ii значення для гуманiтарноi освiти. Так, своiю творчою, органiзацiйною та педагогiчною дiяльнiстю, зокрема створенням у Киiвi Музично-драматичноi школи, заклав фундамент для пiдготовки музично-педагогiчних кадрiв в Украiнi М.Лисенко.

Щедрою була педагогiчна спадщина К. Стеценка, який обстоював принцип взаiмозв'язку музики з комплексом мистецтв. Вiн обгрунтував важливiсть доповнення слухових вражень у процесi сприйняття музики iншими сенсорними вiдчуттями, вважаючи, що знання, здобутi лише на основi слухових уявлень, i абстрактними. [67 ]

Ця теорiя була розвинена в дiяльностi М. Леонтовича, котрий висував iдею поiднання кольорiв зi звучанням музичного твору як однiii з найважливiших умов цiлiсного сприйняття художнього образу. З цiiю метою вiн розробив власну систему показу мистецького матерiалу, що ТСрунтувався на спiввiдношеннi свiтлотiней i кольорiв iз музичними звуками. Вiн пiдкреслював, що кожен педагог мусить викладати музику в контекстi iнших наукових i художнiх знань. Сам М. Леонтович, працюючи вчителем музики, постiйно поповнював своi знання у царинi фiлософii, математики, географii, iсторii, лiтератури, малярства, скульптури, архiтектури i наголошував на важливостi комплексного застосування цих дисциплiн у процесi навчання i виховання учнiвськоi молодi. [53 ]

М. Леонтович, музичне виховання у масових школах пов'язував з пiснею як найправдивiшим за своiю етичною i художньою суттю життiвим явищем. Вiн послiдовно дотримувався принципу визначальноi ролi фольклору в музичному навчаннi дiтей, пропонував починати з безнотного спiву на основi народних мелодiй, якi вважав незамiнними в оволодiннi нотною грамотою. Однак невдовзi М. Леонтович трагiчно загинув, i його педагогiчна спадщина, схована в архiвах, близько 70 рокiв була майже невiдомою педагогiчнiй громадськостi й не могла виявити належного впливу на розвиток украiнськоi музичноi педагогiки [53].

Видана лише у 1989 р., книга М. Леонтовича ВлПрактичний курс навчання спiву у середнiх школах УкраiниВ» свiдчить про те, що у 20-х роках XX ст. в Украiнi склалась своiрiдна, музично-педагогiчна школа, яка вiдiграла помiтну роль у вихованнi дiтей. [54]

Принципово новий напрям у музичнiй педагогiцi XX ст. вiдкрила музично - виховна концепцiя видатного композитора i педагога сучасностi Д. Кабалевського (1904-1987). Вона увiбрала досягнення вiтчизняноi й свiтовоi педагогiки i спрямована на формування у дiтей цiлiсного естетичного ставлення до явищ музичноi культури. Головний його девiз: "Навчання музики тАФ засiб, виховання музикою тАФ мета" [43]. Мета музичного виховання, на його думку тАФ формування музичноi культури як невiд'iмноi частини духовноi культури особистостi.

Музична культура особистостi характеризуiться тим, якою мiрою вона здатна засвоювати музичнi цiнностi. На думку Д. Кабалевського, музичну культуру особистостi визначають любов до музики i розумiння ii в усьому багатствi форм i жанрiв; особливе "вiдчуття музики", що спонукаi сприймати ii емоцiйно, вiдрiзняючи хорошу музику вiд поганоi; умiння чути музику як змiстовне мистецтво, що несе в собi почуття i думки людини, життiвi образи й асоцiацii, здатнiсть вiдчувати внутрiшнiй зв'язок мiж характером музики i характером виконання. [43]. Отже, пiд музичною культурою особистостi розумiють ii iндивiдуальний соцiально-художнiй досвiд у сферi музичного мистецтва, змiст естетичного, цiннiсного, особистiсного ставлення до музики.

На вiдмiну вiд Е. Жак-Далькроза, К. Орфа i 3. Кодая, Д. Кабалевський вважав, що в основi музичного виховання лежить активне сприймання музики. "Лише тодi музика може виконати свою естетичну, пiзнавальну i виховну роль, коли дiти навчаться по-справжньому чути ii й роздумувати про неi, тАФ пiдкреслював педагог. тАФ Справжнi, вiдчуте i продумане сприймання музики тАФ основа усiх форм прилучення до музики, тому що при цьому активiзуiться внутрiшнiй духовний свiт учнiв, iх почуття та думки i поза сприйманням музика як мистецтво взагалi не iснуi" [43, 28].

Учнi мають учитися сприймати музику в будь-якiй формi спiлкування з нею, пiд час спiву, гри на музичних iнструментах, у процесi власне слухання тощо.

Д. Кабалевський пiдкреслював важливiсть хорового спiву для формування музичноi культури школярiв. Увесь процес навчання спiву маi сприяти активному, зацiкавленому i творчому ставленню учнiв до музики. Поступове набуття виконавськоi майстерностi й збагачення загальноi музичноi культури дiтей стають передумовами iх прагнення до досягнення, навiть при масовому музичному вихованнi, рiвня справжнього мистецтва. "Кожен клас тАФ хор! тАФ ось iдеал, до якого маi спрямовуватися це прагнення", тАФ писав педагог [43, 29].

Досягненню мети музичного виховання пiдпорядковане й вивчення музичноi грамоти, яку Д. Кабалевський розумii значно ширше тАФ як музичну грамотнiсть, тобто здатнiсть сприймати музику як живе й образне мистецтво, народжене життям i нерозривно пов'язане з ним [46,. 4]. Засвоiння нотноi грамоти не i самоцiллю i повнiстю пiдпорядковане виховним завданням.

Розглянутi концептуальнi пiдходи до музичного виховання визначили методичну новизну створеноi пiд керiвництвом Д. Кабалевського шкiльноi програми з музики. ii особливiстю i, насамперед, тематична побудова, що дало змогу об'iднати усi види музичноi дiяльностi дiтей (спiв, вивчення нi у зичноi грамоти, гра на музичних iнструментах, iмпровiзацiя, ритмiчнi рухи пiд музику, власне слухання тощо) на одному уроцi. Цiлiснiсть уроку досягаiться за рахунок iдностi усiх складових елементiв, оскiльки в основу його побудови покладенi не рiзнi види дiяльностi, а рiзнi гранi музики як iдиного цiлого. Це даi змогу вносити в урок будь-якi контрасти, необхiднi для пiдтримування уваги учнiв, створення творчоi атмосфери. Формування музичноi культури тАФ основа уроку, його змiст, який може мати рiзне художньо-педагогiчне втiлення, адже нескiнченно рiзноманiтним i музичне мистецтво i життя, яке воно вiдображаi.

Запропонований принцип тематизму, як i вся музично-педагогiчна концепцiя, проростаi з музики i на музику опираiться, природно пов'язуi музику як мистецтво з музикою як шкiльним предметом. Теми програми мають музично-естетичний, а не тiльки навчально-музичний характер i вiдкривають реальну можливiсть досягнення цiлiсностi та iдностi навчального процесу не лише в межах одного уроку, а й протягом чвертi, пiврiччя, навчального року i всього навчального курсу. Цi теми тАФ своiрiднi етапи розвитку музичного сприймання школярiв. Змiст i логiка тематизму визначаються особливостями розвитку художнього мислення дiтей, накопиченням практичного досвiду, можливостями усвiдомлення зв'язкiв музики з життям. Вокально-хоровими, музично-ритмiчними та iншими практичними навичками учнi оволодiвають у тiсному зв'язку iз засвоiнням конкретноi теми. Таким чином, принцип тематизму виступаi важливим вихiдним положенням, на якому вибудовуiться шкiльна програма.

Дослiджуючи музично-педагогiчну концепцiю Д. Кабалевського, О. Ростовський вважаi що ii iдеi вiдкрили реальний шлях до вирiшення таких основоположних проблем музичноi педагогiки, як виховання iнтересу до музики, захоплення нею; визначення основи музичного виховання, його мети i завдань;'досягнення цiлiсностi уроку музики[81, 19].

Називаючи програму Д. Кабалевського новаторською, О. Ростовський пiдкреслюi, що не всi ii положення i новими. Зокрема, висунута Д. Кабалевським iдея першооснови трьох сфер музики значно ранiше знайшла своiрiдне вiдображення у поглядах С. Людкевича, який видiляв пiсню, танець i марш як фундамент складних форм вокальноi та iнструментальноi музики. Однак саме Д. Кабалевському належить заслуга у педагогiчному осмисленнi й методичному втiленнi цiii iдеi, що покладена в основу його концепцii. [81, 19].

Однiiю iз цiлей музичного виховання i музичний розвиток дитини. Музичний розвиток, вважала Н. Ветлугiна, - складне явище. Мiж його компонентами встановлюються рiзноманiтнi взаiмозв'язки: мiж природними задатками i сформованими на iхнiй основi музичними здiбностями; мiж внутрiшнiми процесами розвитку й досвiдом, який передаiться дитинi ззовнi; мiж засвоiнням досвiду й розвитком, що вiдбуваiться при цьому, тощо. Таким чином здiйснюiться поiднання рiзноманiтних внутрiшнiх процесiв i зовнiшнiх впливiв на них [21].

Ветлугiна Н., вважала,що для здiйснення музичного виховання учнiв необхiдний дiiвий пiдхiд, який i провiдним для сучасноi педагогiки та психологii. Саме дiяльнiсть учня i педагога, iх власна активнiсть мають стати основою музичноi освiти. При цьому учнi не повиннi виступати як об'iкти педагогiчних впливiв, а як активнi суб'iкти навчального процесу, якi у власнiй дiяльностi, вiдповiдно до своiх вiкових та iндивiдуальних особливостей, зi своiм, хоча й невеликим, але унiкальним досвiдом, вiдкривають дiйснiсть, вiдтворену в музицi, по-своiму сприймаючи i переживаючи ii. В активностi самих дiтей полягаi величезний потенцiал розвитку iх музично-творчих здiбностей [21].

Для цього слiд вчити сприймати, виконувати i творити музику через дiяльнiсть самих учнiв, у невимушеному оточеннi, опираючись на те, чим дитина вже володii, використовуючи навчально-iгровi форми, йдучи вiд нескладних дiй до дедалi складнiших, враховуючи попереднi результати, створюючи ситуацii успiху i подолання труднощiв, заохочуючи найменшi досягнення дiтей.

На думку О. Апраксiноi, музичне виховання розглядаiться як процес передачi суспiльно-iсторичного досвiду музичноi дiяльностi новому поколiнню з метою пiдготовки його до майбутньоi роботи не лише в цiй сферi, а й в iнших галузях. Це пояснюiться тим, що засвоiння способiв музично - естетичноi дiяльностi всебiчно збагачуi особистiсть дитини [4]. У процесi передачi музичного досвiду застосовуiться система цiлеспрямованих i органiзованих впливiв. iхнi призначення подвiйне: дати знання, озброiти способами дiй i вплинути на формування особистостi дитини.

Якщо змiст i методи музично-виховноi роботи не визначаються передбаченням подальшого розвитку дiтей, ясним розумiнням того, яких якостей вони мають набувати у процесi музичноi дiяльностi, така педагогiчна робота виявляiться неефективною. Не можна вчити дiтей "взагалi", не задумуючись про кiнцеву мету нацiонального виховання, той iдеальний стан сформованостi нацiональноi свiдомостi, до якого слiд пiдвести учня.

Якщо уявити кiнцевий результат музичного навчання у загальноосвiтнiй школi теоретично, оскiльки цей процес нескiнченний, то в свiтлi сучасних наукових поглядiв про нацiональне виховання у дiтей маi формуватися уявлення про народну музичну культуру як невiд'iмну частину духовноi культури суспiльства. На думку 3. Бервецького, пiд музичного культурою слiд розумiти iндивiдуальний соцiально-художнiй досвiд особистостi у царинi музичного мистецтва [10].

Навчально-виховна мета тАФ це той загальний орiiнтир, що визначаi напрям дiяльностi вчителя, а не перелiк знань, умiнь i навичок, якими маi оволодiти учень у першому,другому i подальших класах або встановлений рiвень розвитку, якого вiн маi досягти на певному етапi навчання. Адже кожна дитина потребуi iндивiдуальних пiдходiв виховання. Втiм, важко звiльнитися вiд стереотипiв застарiлого мислення.

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi