Ознайомлення з творами украiнських художникiв на уроках образотворчого мистецтва в початковiй школi

Дипломна робота:

"ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТВОРАМИ УКРАРЗНСЬКИХ ХУДОЖНИКРЖВ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ПОЧАТКОВРЖЙ ШКОЛРЖ"

Змiст

Вступ

1. Аналiз, на основi програм початкових класiв, творiв образотворчого мистецтва, якi вивчаються у початковiй школi

1.1 Твори образотворчого мистецтва, як наочнiсть до проведення урокiв образотворчого мистецтва

1.2 Твори образотворчого мистецтва, на основi яких вiдбуваiться ознайомлення з видами мистецтва

1.3 Твори образотворчого мистецтва, на основи яких вiдбуваiться ознайомлення з творчiстю художникiв

2. Методика формування навичок сприймання та оцiнювання творiв украiнських художникiв

2.1 Розвиток умiння сприймати твори мистецтва

2.2 Пiдготовча робота до сприймання художнiх творiв

украiнських авторiв

2.3 Органiзацiя процесу сприймання творiв мистецтва на уроках образотворчого мистецтва

Висновки

Список використаноi лiтератури

Вступ

Виховний вплив мистецтва на особистiсть починаiться з раннього вiку. Ми навiть i не помiчаiмо цього. Любов до рiдного народу, героiзм, благородство, любов додобра i ненависть до зла, виникають у свiдомостi ще зовсiм маленькоi дитини пiд впливом перших казок, пiсень, малюнкiв. (першi зустрiчi людини з любов'ю i дружбою, з великими радощами i стражданнями вiдбуваються спочатку, найчастiше, на сторiнках книг, на екранах кiно, у пiснi, у театрi, а вже потiм у життi.) Мистецтво вчить людину правильно розумiти високi i прекраснi почуття, якi ми трактуiмо, як духовнi новоутворення, необхiднi людинi.

Твори мистецтва i одним, iз найважливiших засобiв впливу на формування культури особистостi, ii освiтнього рiвня, загального iнтелектуального розвитку особистостi. Але для того, щоб твори мистецтва виконували свою виховну функцiю, розумiти життя та сприймати у найкращих його проявах треба бути художньо грамотною людиною. Вiд художньоi освiти людини значною мiрою залежать глибина та змiст естетичних почуттiв i оцiнок, формування естетичних смакiв та iдеалiв.

Потрiбна певна культура розуму i почуттiв, щоб творiння великого художника розкрило перед нами все своi iство. Сприймати твори мистецтва не можна без затрати певних розумових та духовних сил, без зосередженостi iх на художньому творi. Водночас справжнiй твiр мистецтва щедро вiддячить, збагативши розум i почуття людини.

Для того, щоб твiр мистецтва розкривався перед людиною в своiму пiзнавальному та духовному значеннi, треба розвивати здатнiсть сприймати та розумiти твори мистецтва як художнi вiдображення навколишнього. Для цього треба навчитися сприймати не лише предмет зображення, а й змiст зображеного, авторське ставлення до подiй, вiдчувати своiрiднiсть його виражальних засобiв. Тобто, розумiння мистецтва як особистiсноi цiнностi формуiться внаслiдок наполегливоi, вдумливоi роботи з дiтьми. Зiставлення явищ, вiдображених у художнiх образах з явищами життя розкриваi перед дiтьми характернi сторони останнiх, пробуджуi в них емоцiйний вiдгук i розвиваi здатнiсть сприймати й оцiнювати.

Мистецтво i найбiльш повним i концентрованим виразом прекрасного в життi. Художнi пiзнання дiйсностi тАУ важливий засiб розширення рамок сприйняття та розумiння; могутнi знаряддя естетичного виховання людей. РЖсторично сформованi (на основi виражальних та функцiональних особливостей i можливостей) потребують специфiчного сприйняття кожного з них.

Тема нашого дослiдження: ознайомлення з творами украiнських художникiв на уроках образотворчого мистецтва в початковiй школi.

Актуальнiсть даноi теми ми вбачаiмо в деякому згасаннi уваги до украiнського образотворчого мистецтва. Бачимо вирiшення цiii проблеми саме через насичення творами украiнського мистецтва навчання у початковiй та iншiй школi.

ОбтАЩiктом дослiдження i особливостi використання творiв образотворчого мистецтва, зокрема на уроках у початковiй школi.

Предметом роботи i специфiка використання творiв образотворчого мистецтва з дiтьми молодшого шкiльного вiку.

При написаннi дипломноi роботи ми мали на метi висвiтлити особливостi використання художнiх творiв на уроках образотворчого мистецтва дiтьми молодшого шкiльного вiку. При цьому ми намагались розвтАЩязати наступнi завдання:

ü опрацювали педагогiчну та методичну лiтературу з проблеми дослiдження;

ü показали специфiку використання творiв украiнських митцiв;

ü описали пiдготовчу роботу учнiв до сприймання нового твору мистецтва;

ü розкрили етапи органiзацii процесу сприймання художнього твору на уроках образотворчого мистецтва.

Гiпотезою нашого дослiдження стала теза про те, що загальний розвиток та вихованiсть, нацiональна свiдомiсть молодших школярiв покращаться за умови належного розумiння та знання творiв образотворчого мистецтва украiнських авторiв.

Структура дипломноi роботи:

Робота складаiться з вступу, 2 роздiлiв, висновкiв, списку використаноi лiтератури, додаткiв; мiстить дiаграми, таблицi.

Виховний потенцiал мистецтва мiститься у самiй його сутi i пояснюiться тим, що емоцiйна сторона свiдомостi, естетичнi iдеали особистостi тАУ первиннi стосовно iнтелекту в формуваннi духовних iнтересiв, ставлення до свiту взагалi.

З-помiж iнших видiв мистецтва образотворче i унiкальним у вирiшеннi завдань як художнього, так i особистiсного розвитку, громадського i духовного становлення пiдростаючого поколiння. Це зумовлено не тiльки природою сприймання образотворчого мистецтва, а й тим, що вже в ранньому вiцi образотворча дiяльнiсть становить одну з найдоступнiших i емоцiйно захоплюючих форм творчостi.

В аспектi зазначеного проблема радикального полiпшення емоцiйно-естетичного i духовно-морального виховання диктуi такий розподiл акцентiв завдань у викладаннi образотворчого мистецтва, серед яких виховнi та художньо-розвивальнi були б провiдними стосовно навчальних. Адже саме вирiшення художньо-розвивальних завдань передусiм формуi рiвень художньо-творчоi свiдомостi особистостi, що й визначаi ступiнь залучення ii до глобальних культурогенних процесiв. З огляду на викладене, мету художнього виховання засобами образотворчого мистецтва в стислiй, сконцентрованiй формi можна визначити як розвиток у дiтей високих естетичних iдеалiв, формування потреб i здiбностей до образотворчого мистецтва в процесi художнього осмислення свiту.

Вiдповiдно до вимог Державного стандарту початковоi загальноi освiти предмет ВлОбразотворче мистецтвоВ» реалiзуi змiстову лiнiю вiзуального мистецтва. У програмi також передбачаiться залучення таких видiв мистецькоi дiяльностi, як художнi слово, музика, частково тАУ театральнi та екраннi види мистецтва та iн.

Головнi завдання викладання образотворчого мистецтва

1. Формування в дiтей художньо-естетичного ставлення до дiйсностi як здатностi до неутилiтарного, художнього пiзнання свiту та його образноi оцiнки. Це передбачаi наявнiсть таких особистiсних якостей, як вiдчуття краси та гармонii, здатнiсть емоцiйно вiдгукуватися на рiзноманiтнi вияви естетичного у навколишньому свiтi, вмiння пiдмiчати прекрасне у спостережуваних явищах та усвiдомлювати його, потреба в спогляданнi та милуваннi.

2. Розвиток специфiчних для художньо-творчого процесу унiверсальних якостей особистостi як основи для розвитку ii

творчого потенцiалу, художньо-творчоi уяви, оригiнального, нестереотипного асоцiативно-творчого мислення, художньо-образних якостей зорового сприйняття, спостережливостi, зоровоi пам'ятi та iн.

3. Формування знань i уявлень про образотворче мистецтво, його iсторiю та роль у життi людей, навичок розумiння мови рiзних видiв образотворчого мистецтва, усвiдомлення ролi художнього образу в мистецтвi i розвиток навичок його сприйняття та емоцiйно-естетичноi оцiнки, культури почуттiв.

4. Формування потреб i здiбностей до продуктивноi художньоi творчостi, вмiння створити виразний художнiй образ, оригiнальну композицiю мовою того чи iншого виду образотворчого мистецтва, оволодiння основами художньо-образноi мови i виражальними можливостями художнiх матерiалiв та рiзних видiв художнiх технiк, що допоможе набувати свободи вираження у творчостi.

5. Розвиток сенсорних здiбностей дiтей, що бiльшою мiрою сприятиме повноцiнностi художньо-естетичного сприймання та полiпшенню якiсного боку практичноi художньо-творчоi дiяльностi.

Успiшний художньо-творчий розвиток дiтей буде зумовлено дотриманням низки методичних принципiв, адекватних специфiцi мистецтва:

тАв Керiвництво художньо-творчим розвитком учнiв передбачаi врахування вiкових, iндивiдуальних, нацiональних, культурних, регiональних особливостей i традицiй; останнi зумовлюi звернення до глибоких коренiв народноi творчостi, проникнення нацiональним духом, а не слiпе копiювання взiрцiв i канонiв нацiонального декоративного мистецтва.

тАв Залучення учнiв до розумiння змiсту та сутностi мистецтва повинно здiйснюватися шляхом особистiсно-емоцiйного сприйняття художньоi iнформацii. Саме через це досягаiться духовно-моральне й естетичне виховання особистостi учня, пробудження в його душi добрих почуттiв, чуйностi, здатностi до спiвпереживання.

тАв Художнiй образ тАУ це основа, на якiй будуiться художньо-образне сприймання мистецтва i власна художня дiяльнiсть. Через це опору на художнiй образ необхiдно передбачати у всiх видах художньоi дiяльностi тАУ i в роздiлi ВлПрактична роботаВ», i в роздiлi ВлСприйманняВ».

тАв Опанування мови мистецтва i формування навичок практичноi роботи доцiльнi лише в художньо-образному ключi як освоiння засобiв виразностi художнього образу. РЖнакше набутi знання й умiння будуть позахудожнiми (тобто марними).

тАв Ефективнiсть занять мистецтвом iстотно залежить вiд зацiкавлення художньою працею, вiд одержуваного дiтьми в процесi занять емоцiйного задоволення, радостi. Забезпечення цiii умови досягаiться дотриманням вищезазначених положень i характером органiзацii занять (урокiв).

тАв Заняття образотворчим мистецтвом повиннi бути органiзованi за законами мистецтва, що передбачаi:

а) нестереотипнiсть, структурну рiзноманiтнiсть, структурну режисуру;

б) залучення учнiв до спiвпереживання, створення вiдповiдного щодо теми уроку емоцiйного настрою, чому сприятиме включення до сценарiю уроку iгрових, казкових моментiв, використання iнших видiв мистецтв (художнього слова, музики, елементiв театрального дiйства, кiнофрагментiв);

в) наявнiсть трьох основних структурних елементiв уроку (вiдповiдно до законiв будь-якоi художньоi творчостi): сприймання, формування творчого задуму, його посильна творча реалiзацiя.

1.1 Твори образотворчого мистецтва, як наочнiсть до проведення урокiв образотворчого мистецтва

Виховання творчоi особистостi на уроках образотворчого мистецтва

Проблема виховання творчоi особистостi, розвитку ii творчих здiбностей завжди була у полi зору вчених. Рiзнi аспекти творчостi розглядали В. Дружинiн, Я. Пономарьов, РЖ. Семенов; психологiчнi основи творчих здiбностей вивчали Д. Богоявленська, Л. Виготський, П. Гальперiн, Д. Ельконiн, В. Крутецький, Г. Костюк, В. Мерлiн, Н. Тализiна та iн.; педагогiчний аспект зазначеноi проблеми дослiджували Л. Аристова, В. Андрiiв, Ю. Бабанський, М. Данилов, Б. Коротяiв, РЖ. Лернер, Л. Мамот, В. Паламарчук, О. Савченко, М. Скаткин, Т. Шамова, Г. Щукiн та iн. Дослiдниками сформульовано основнi умови розвитку творчих здiбностей (Н. Вишнякова, Л. РЖвахненко, В. Лозова Ю. Нiженцев, С. Сисоiва); виявлено специфiку впливу рiзних засобiв естетичного виховання на розвиток творчих здiбностей молодших школярiв (Л. Гуляiва, В. Кузiн, А. Щербо); визначено особливостi прояву творчих здiбностей старших дошкiльнят та молодших школярiв у рiзних видах дiяльностi: iгровiй тАУ Ю. Косенко; трудовiй тАУ В. Сьомiн, В. Тименко; образотворчiй тАУ С. Дiденко, В. Кардашов.

Психофiзiологiчну основу проявiв творчих здiбностей складають бiологiчнi, природнi, вродженi, природженi, спадковi, надбанi, соцiальнi фактори (Ю.З. Гiльбух, В.О. Крутецький, А.Г. Ковальов, Н.С. Лейтес, К.К. Платонов, С.Л. Рубiнштейн, Б.М. Теплов).

Структурними компонентами творчих здiбностей виступають: знання, вмiння, навички, якi реалiзуються в конкретнiй дiяльностi (Б.М. Теплов, Г.С. Костюк та iн.); психiчнi процеси: уява (Л.С. Виготський, С.Л. Рубiнштейн та iн.), мислення (О.Н. Лук, А.Б. Щербо, Г.П. Шевченко та iн.), емоцii, вiдчуття (Д.М. Джола, Б.В. Клименко, В.П. Омельчук, А.Б. Щербо та iн.).

Творчi здiбностi формуються протягом усього життя людини, проте в генезисi ii становлення iснують оптимальнi сензитивнi вiковi перiоди ii формування.

Молодший шкiльний i сприятливим для творчого розвитку дiтей, iхнiх здiбностей до творчостi. Саме в цей перiод активно розвиваються уява, дар фантазувати, творчо мислити, помiтно проявляiться допитливiсть, формуiться вмiння спостерiгати, порiвнювати, критично оцiнювати дiяльнiсть.

Важливе мiсце у системi засобiв розвитку творчих здiбностей учнiв посiдаi народне мистецтво, яке унiкальним чином iнтегруi у собi побутовi, мистецькi, педагогiчнi традицii (Н. Вишнякова, РД. Горунович, С. Дiденко, О. Ковальов, С. Коновець та iн.). Своiрiдним рiзновидом украiнського народного мистецтва i украiнське нацiональне вбрання.

Убрання безпосередньо пов'язане з визначними подiями в життi людини: з народними святами, весiльними обрядами, з усiма укладами побуту. В ньому чи не найяскравiше i найвиразнiше виявляiться основна властивiсть народного декоративного мистецтва: вмiння народних майстрiв за допомогою простих логiчних засобiв органiчно поiднувати утилiтарнiсть i красу.

Народне вбрання i синтетичним видом мистецтва. Воно включаi до iдиного художньо-утилiтарного ансамблю мистецтво крою, ткацтво, аплiкацiю, вишивку, плетiння, обробку шкiри, металу, перукарство.

Великi можливостi для розвитку творчих здiбностей молодших школярiв засобами народного вбрання мiстять уроки образотворчого мистецтва та художньоi працi, адже в процесi виховання та творчого розвитку особистостi саме цi уроки допомагають дитинi увiйти у свiт творчостi i краси, прилучитися до скарбiв художньоi культури, плiдно сприяють розвитку ii емоцiйно-чуттiвоi сфери, поглиблюють знання, iнтенсифiкують вiзуальний i сенсорний досвiд, формують загальну та естетичну культуру.

Власне аналiз творiв образотворчого мистецтва

Украiнська мистецька спадщина володii досить великим потенцiалом, який можна використовувати на уроках у початковiй школi. Спробуiмо зробити аналiз, систематизацiю та класифiкацiю художнiх творiв образотворчого мистецтва, якi можна використати як наочнiсть на уроках творчого циклу в 1тАУ4 класах в iсторичному контекстi.

Уроки образотворчого мистецтва в контекстi обсягу використання наочностi розглядаються як найпершi. Наочнiсть на таких уроках може забезпечуватись рiзними шляхами:

ü наочнi засоби, зробленi самим вчителем;

ü методична наочнiсть друкованого (видавничого характеру);

ü мистецькi твори украiнських авторiв;

ü мистецькi твори свiтових класикiв.

Якщо розглянути дiаграму використання видiв наочностi, то можна побачити, що використання ii певною мiрою залежить вiд всiх, видiлених чинникiв, проте найбiльшим серед них i використання групи мистецьких творiв украiнських авторiв.

Саме цю групу наочних засобiв ми i розглянемо в цьому роздiлi роботи. Варто вiдразу сказати, що наочнi посiбники, як мистецькi твори украiнських авторiв настiльки рiзноманiтнi, що iх використання залежить вiд творчого пiдходу самого вчителя, потреб того чи iншого уроку тощо. Розглянемо основнi групи мистецьких творiв в iсторичному аспектi.

МИСТЕЦТВО XIX СТОЛРЖТТЯ (репродукцii картин див. Додаток 2)

Культура тАУ це образ народу. Вона виявляi i символiзуi нацiональний свiтогляд, етичнi, естетичнi, мистецькi, релiгiйнi чи соцiальнi аспекти життя народу в кожночаснiй добi його iснування. Украiнська культура хоч i виростала та формувалася в рiзнi iсторичнi часи на пiдТСрунтi iншо-культурних наверстувань i процесiв, остаточно вивершилась у наскрiзь самобутню нацiональну культуру.

В.РЖ. Наулко розглядаi феномен нацiональноi культури як цiлiсну систему досягнень народу в цiлому, його внесок у сучасну цивiлiзацiю. Нацiональна культура не обмежуiться рамками сукупностi лише традицiйно-побутових особливостей, що складалися у минулому, оскiльки вiдбуваiться постiйна взаiмодiя нового i старого, тобто iнновацiй i традицiй, а поряд iз нацiонально-специфiчними особливостями iснують та розвиваються загальнолюдськi, якi стають надбанням усiх народiв. Приналежнiсть людей до певного етносу визначаiться на основi того, володарями культурних надбань якого народу вони i, продовжувачами чиiх прогресивних творчих зусиль у рiзних галузях господарськоi, громадськоi та культурноi дiяльностi, науки, лiтератури, мистецтва.

Украiнська нацiональна культура пройшла складний шлях, увiбравши в себе кращi надбання минулого, збагатившись культурами iнших народiв та збагативши свiтову культуру. Вона являi собою творчу спадщину представникiв усiх народiв, що жили i живуть серед украiнцiв. Так, давнi культурнi пам'ятки верхнього палеолiту Мiзинськоi стоянки на Чернiгiвщинi, петроглiфи Кам'яноi Могили в Приазов'i рiзних епох, антропоморфнi стели бронзового вiку, пам'ятки трипiльськоi культури, пов'язанi з культом землеробства, культура скiфiв, сарматiв були в основi давньоруськоi культури схiднослов'янських племен. Високого рiвня розвитку досягають архiтектура i монументальний живопис в епоху Киiвськоi Русi, зароджуiться i розвиваiться писемнiсть, удосконалюiться прикладне мистецтво. У ХV‑ХVРЖРЖ ст. формуiться украiнська народнiсть, кристалiзуiться ii культура, в образотворчому мистецтвi. Виникають жанри портрету, пейзажу, iсторичноi, побутовоi картини, батального живопису. Книгодрукування даi поштовх розвитку гравюри. При цьому слiд зазначити, що саме народна творчiсть i саме життя народу визначали характер украiнського професiйного мистецтва. У ХVРЖ-ХVРЖРЖРЖ ст. в украiнському образотворчому мистецтвi знаходять свiй вияв традицii Ренесансу i бароко, а в кiнцi XVIII на початку XIX ст. тАУ класицизму (А. Лосенко, РЖ. Мартос, Д. Левицький, В. Боровиковський, А. Куiнджi).

Буржуазно-демократичний визвольний рух, процес демократизацii всього суспiльства та культурного життя в XIX ст. спонукав до змiни в поглядах на суспiльну роль мистецтва, яке ставило перед собою завдання критичного дослiдження сучасного життя. Тому побутовий жанр у цей час виходить на перший план, розширюiться коло сюжетiв, поглиблюiться поняття типовостi характерiв, розкриваiться психологiя й iндивiдуальна неповторнiсть людини незалежно вiд ii соцiального становища. Найяскравiшим прикладом цього може служити творчiсть Тараса Григоровича Шевченка (1814тАУ1861), який художнiми засобами розкриваi i втiлюi в лiтературi та образотворчому мистецтвi народне життя. У його творах героi проходять глибоку духовну еволюцiю, як, наприклад; у ВлПритчi про блудного синаВ» 1856 року. Це було початком новоi доби украiнського мистецтва, коли традицiйнi уявлення класичного стилю, який панував тодi в Росiйськiй iмперii, вiдтiняються проблемами соцiально-психологiчного плану в висвiтленнi рiзних сторiн суспiльного життя. Так, порушення класичних правил перспективи в роботi ВлУ казематiВ», що завершуi ВлПритчуВ», тАУ винесення на переднiй план з глибини тюремноi камери свiтлого вiкна з гратами, крiзь яке пробиваiться сонячне промiння, пiдкреслюi та допомагаi проникнути у психологiю духовного свiту в'язня, сповненого пробудженням людськоi свiдомостi, який здаiться самотнiм, чужим у тому в'язничному оточеннi.

У таких образотворчих творах як ВлКара колодкоюВ», ВлКара шпiцрутенамиВ», ВлМангишлацький садВ», ВлКазашка зi ступоюВ», ВлДнiпропетровськi русалкиВ», автопортрети та багато iнших Т.Г. Шевченко розкриваi глибоке людське почуття, створюi психологiчний характер. Своiю творчiстю вiн пiдняв украiнську фiлософську, лiтературну i художню традицiю на новий рiвень.

Твори Т.Г. Шевченка ВлЦиганка-ворожкаВ», ВлКатеринаВ», офорти 1844 р. на iсторично-побутову тематику ВлВидубицький монастирВ», ВлДари в ЧигиринiВ», ВлСудна радаВ» визначаються блискучою технiкою, життiвiстю й iсторичною правдою. Наприкiнцi 1860 р. за майстернiсть у гравiрувальному мистецтвi Т.Г. Шевченко був визнаний академiком iмперськоi Академii мистецтв.

Творчий поштовх Т. Шевченка знайшов своi продовження i розвиток у дiяльностi Л. Жемчужникова (1828тАУ1912), РЖ. Соколова (1823тАУ1918), К. Трутовського (1826тАУ1893) та iнших, якi у своiх картинах зображали багатограннiсть народного життя, його iсторiю, культуру, прагнення тощо.

У другiй половинi XIX ст. спостерiгаються процеси демократизацii мистецтва, вiдхiд вiд класицизму i звернення художникiв до соцiальноi тематики, точного вiдтворення дiйсностi. Позитивно вплинуло на розвиток образотворчого мистецтва в Украiнi засноване в Петербурзi Товариство пересувних виставок. Це була взаiмодiя двох культур на одному iсторичному просторi соцiального розвитку. Остання третина XIX ст. була тiсно пов'язана з дiяльнiстю товариства i здобула назву ВлпередвижництвоВ». Украiнська тема сприяла посиленню романтичних тенденцiй у творчостi основоположникiв цього Товариства, якi були украiнського походження: РЖ. Крамський та РЖ. Репiн з Чугуiва на Харкiвщинi. Епiчного звучання набула украiнська природа у полотнах А. Куiнжi, який теж народився в Украiнi i був учнем РЖ. Айвазовського, який народився в Криму i поклав початок цiлiй школi украiнських моренiстiв. Украiнський перiод творчостi Миколи Ге вiдзначаiться глибоко фiлософськими творами (ВлЩо i iстинаВ» (1890), ВлГолгофаВ» (1892)), iмпресiонiстичними портретами (ВлПортрет хлопчика-украiнцяВ») та iн. РЖсторична, соцiально-побутова, пейзажна тематика, портрет знайшли своi втiлення i розвиток у багатьох образотворчих творах украiнських художникiв. Прикладами можуть бути роботи М. Кузнецова (1850тАУ1929) ВлНа заробiткиВ», голови Одеського Товариства пiвденноросiйських художникiв, створеного в 1890 р., К. Костандi (1852тАУ1921) ВлВ людиВ», ВлБузокВ», С. Кишинiвського (1862тАУ1942) ВлРанок у буцегарнiВ», М. Пимоненка (1862тАУ1912) ВлСвяточне ворожiнняВ», М. Самокиша (1860тАУ1944) ВлТройкаВ», В. Орловського (1842тАУ1914) ВлХати в лiтнiй деньВ», С. Свiтославського (1857тАУ1931) ВлВоли на оранцiВ», П. Левченка (1856тАУ1917) ВлУ ПашенномуВ», С. Василькiвського (1854тАУ1917) ВлБездорiжжяВ», Г. Головкова (1863тАУ1909) ВлДубкиВ» та багатьох iнших.

МИСТЕЦТВО КРЖНЦЯ XIX тАУ ПОЧАТКУ XX СТОЛРЖТТЯ

Кiнець XIX тАУ початок XX ст. характерний для украiнського мистецтва розвитком нових стильових тенденцiй. Монументальнi роботи М. Врубеля, В. Васнецова, М. Нестерова по розпису Володимирського собору та оновленню стiнопису Кирилiвськоi церкви передають дух мистецтва давньоi Русi у його невпинному русi i знаменують наступний етап, пов'язаний iз зародженням нового стилю тАУ модерну. Так, М. Врубель у Киiвськiй перiод творчостi в модернi органiчно поiднав високу традицiю монументального живопису Киiвськоi Русi, поетику народного епосу та пластичну основу мистецтва РЖталiйського Вiдродження. За допомогою наростаючих ритмiв, контрастiв пластичних форм iз мiцною проробкою майже кубiстичних об'iмiв вiн домагаiться драматичного вiдчуття простору.

Початок XX ст. вiдзначаiться прагненням украiнських митцiв не тiльки споглядати, а й створювати пластичну структуру внутрiшнього свiту людини в ii складних i багатогранних зв'язках iз навколишнiм свiтом, що вiдповiдало змiсту новоi епохи соцiальних катаклiзмiв. Приходить захоплення декоративнiстю колiрних сполучень, пружним рухом лiнiй, вiдчуттям неповторноi сили процесу творення. Украiнський портрет набуваi нових рис синтетичностi i концептуальностi, увiбравши в себе досвiд народного портрета ХVП-ХVШ столiть, досягнення iмпресiонiстiв у живописi пейзажу, iнтер'iра та запровадження в своiй декоративнiй системi барвистого свiту народного мистецтва. Наприклад, роботи Ф. Кричевського (1879тАУ1947) ВлНареченаВ», ВлПортрет Л.Я. Старицькоi на золотому тлiВ», О. Мурашка (1875тАУ1919) ВлПортрет дiвчини у червоному капелюсiВ», ВлСелянська родинаВ» та iн.

У цей час в украiнському мистецтвi зароджуються новi напрямки, що було вiдгуком на iсторичнi i соцiальнi зрушення в суспiльствi новi форми життя вимагали нових форм мистецтва, такi як футуризм Д. Бурлюка тАУ ВлЧасВ», кубофутуризм О. Екстер (1882тАУ1949) тАУ ВлТри жiночi постатiВ», експресiонiзм О. Богомазова (1880тАУ1930) тАУ ВлПейзажВ», гiперреалiзм В. РДрмилова (1894тАУ1967) тАУ ВлХлiб. Тарiлка. НiжВ», неокласицизм М. Водзицькоi (1878тАУ1966) тАУ ВлКонцертВ» та iн.

Природа надихаi i зближуi творчiсть рiзних майстрiв украiнського пейзажу тАУ майстра пастозностi широкого живописного мазка С. Колеснiкова (1875тАУ1955) ВлНапровеснiВ», сонячного колориста М. Бурачека (18871тАУ1942) ВлЗолота осiньВ», модернiста А. Маневича (1881тАУ1942) ВлВiнниця. РДрусалимаВ» та В. Кричевського (1872тАУ1952) ВлРiчка ПсьолВ» та iн.

Реалiстична традицiя передвижникiв посiдаi i далi важливе мiсце в украiнському мистецтвi. Наприклад: картина Ф. Красицького (1873тАУ1944) ВлГiсть iз ЗапорiжжяВ», в якiй iсторична тематика вирiшуiться в побутовому планi, по-своiму трактуюiться вiдомий образ народного живопису козака-бандуриста; побутова картина Г. Свiтлицького (1872тАУ1948) ВлМузикантиВ» та iн.

Украiнський портрет та побутовий жанр висвiтлюi народне життя у роботах РЖ. Труша (1869тАУ1941) ВлГуцулка з дитиноюВ», О. Нальчицькоi (1977тАУ1967) ВлУ святоВ», О. Новакiвського (1872тАУ1935) ВлВтраченi надiiВ» та iн.

РЖсторична тематика вiдобразилася у творчостi видатних украiнських майстрiв М. Самокиша (1860тАУ1943) ВлВ'iзд Богдана Хмельницького в Киiв у 1648 р.В», Ю. Коссака ВлЗустрiч Хмельницького з Тугай-беiмВ» та iн.

1.2 Твори образотворчого мистецтва, на основi яких вiдбуваiться ознайомлення з видами мистецтва

Ознайомлення з видами мистецтва тАУ невiдтАЩiмний складник методичноi системи урокiв образотворчого мистецтва. Ця робота обовтАЩязково проводиться в системi робiт з ознайомленням iз творчiстю художникiв. Для урокiв такого виду характернi наступнi методичнi прийоми:

o аналiз видiв мистецтва, який включаi в себе:

В· роботу по ознайомленню з автором;

В· роботу по ознайомленню з твором мистецтва (до якоi мистецькоi групи вiн належить);

В· розгляд твору;

В· первинний аналiз (сприйняття);

В· пiдсумковий аналiз твору;

o аналiз художнiх та iн. засобiв, якi використав автор;

o висновки з твору.

Як передбачено програмами початковоi школи, ознайомлення з видами мистецтва у 1тАУ4 класах вiдбуваiться перш за все на основi творiв украiнських авторiв.

У попередньому роздiлi ми аналiзували роботи украiнських художникiв, якi можуть бути використанi як наочнi посiбники на уроках образотворчого мистецтва. Аналогiчно можна використовувати данi твори для подання матерiалу про рiзноманiтнiсть мистецьких жанрiв, видiв тощо.

Для прикладу пропонуiмо розглянути урок образотворчого мистецтва з використанням комптАЩютерноi графiки у 4 класi.

Тема уроку: ШЕВЧЕНКО тАУ ХУДОЖНИК РЖ ПОЕТ

Мета: ознайомити дiтей з творчiстю Тараса Шевченка як художника; розвивати iнтерес до мистецтва та навички щодо створення малюнкiв за допомогою графiчного редактора Paint.

Обладнання: комп'ютернi слайди малярських робiт Тараса Шевченка, графiчний редактор Paint, балада ВлТополяВ», уривки поем ВлКатеринаВ», ВлСлiпийВ».

Тип уроку: комбiнований.

Наочнi матерiали до уроку, репродукцii картин див. Додаток 1.

Хiд уроку

1. Органiзацiйний момент.

2 Актуалiзацiя опорних знань:

тАУ Якi твори Тараса Шевченка ви читали?

тАУ Який твiр вам сподобався бiльше? Чому?

3. Повiдомлення теми, мети, пояснення нового матерiалу.

4. Практична робота.

5. Пiдведення пiдсумкiв уроку. (Про що дiзналися? Що сподобалося?)

6. Оцiнювання. Перегляд кращих робiт.

Дiти, ви знаiте Тараса Григоровича Шевченка як поета. Сьогоднi ми познайомимося з ним як iз художником.

Природа щедро надiлила крiпацького сина не лише поетичним словом, а й талантом художника. Для Шевченка малювання стало хлiбом насущним, вираженням його творчого духу. Малярськi роботи Тараса Григоровича викликають iнтерес насамперед як високi мистецькi зразки.

Художнiй хист митець вiдчув ранiше за поетичний Ще в дитинствi вiн мав непереборне бажання будь-що навчитися малювати, навколишнiй свiт намагався вiдтворити за допомогою крейди та вугiлля на стiнах дверях, воротах. Малював вiн пiвнiв, людей, церкву Щоб стати художником, Шевченко мав пройти певну професiйну пiдготовку, важку, школу навчання, шукаючи вчителя серед сiльських дякiв-iконописцiв; опанувати сувору ширяiвську науку, вiдвiдувати класи петербурзького Товариства заохочення художникiв, навчатися в Академii мистецтв.

тАУ Хто може щось розповiсти про цi перiоди навчання Тараса Шевченка? (Учнi по черзi ведуть розповiдь).

РЖ поезiя, i малярство тiсно переплiтаються у творчостi Шевченка. Та якщо на поезiю вiн дивився лише як на покликання, то малювання стало його професiiю, засобом iснування. Художниковi часто доводилося виконувати роботи на замовлення. РД твори, теми для яких диктувало Тарасу Григоровичу саме життя. Цi картини, так само як i поезii, виконанi в одному й тому ж реалiстичному ключi. iх досить багато в образотворчiй спадщинi художника. Це рiзноманiтнi iлюстрацii, серiя автопортретiв, самостiйнi композицii на iсторичну i побутову тематику, знаменитi серii ВлЖивописна УкраiнаВ», ВлПритча про блудного синаВ» та iншi.

Навчання в Академii мистецтв пiд керiвництвом великого майстра Карла Брюллова дозволило Шевченковi блискуче оволодiти мистецтвом живопису. Вже в першi роки навчання в Академii мистецтв вiн робить спроби втiлити своi поетичнi задуми в малюнках. Одна з поетичних легенд надихнула його на створення балади ВлТополяВ» (1839). У цьому ж роцi Шевченко створив i малюнок ВлТополяВ». (Учнi за допомогою комп'ютера переглядають цей малюнок.) Балада i малюнок присвяченi й були подарованi Пелагеi Петровськiй тАУ сестрi художника П.Петровського. Малюнок не i iлюстративним, але вiн близький за своiм настроiм до однойменноi балади, особливо, до поетичного вступу та епiлогу балади:

По дiбровi вiтер виi, Гуляi по полю, Край дороги гне тополю До самого долу.

Стан високий, лист широкий тАУНащо зеленii? Кругом поле, як те море Широке, синii. Чумак iде, подивиться Та й голову схилить; Чабан вранцi з сопiлкою Сяде на могилi, Подивиться тАУ серце ниi: Кругом нi билини! Одна, одна, як сирота На чужинi, гине!

Про вплив поетичних образiв Шевченка на його творчiсть як художника свiдчить робота над картиною ВлКатеринаВ», створеною 1842 року (учнi розглядають комп'ютерний слайд ВлКатеринаВ»). Тема зганьбленоi дiвчини-селянки завжди хвилювала митця i знайшла образне втiлення в багатьох його творах. Художник зображуi просту дiвчину-селянку в нацiональному вбраннi, босу, на тлi типового украiнського пейзажу сiльськоi околицi з безкраiм степом, куренем i селянином-ложкарем, високою козацькою могилою, на якiй маячить вiтряк.

тАУ Кого ми бачимо на передньому планi? (На передньому планi ми бачимо засмучену Катерину, освiтлену сонцем).

тАУ Хто на другому планi картини? (На другому планi картини ii спокусник тАУ пан офiцер).

тАУ Хто у поемi i центральною постаттю? (Центральною постаттю у поемi i Катерина).

У кожному рядку вiдчуваiться присутнiсть автора. Це саме спостерiгаiмо i в картинi, в композицiй якоi, мабуть, невипадково введений i образ селянина-ложкаря, що спiвчутливим i розумiючим поглядом проводжаi зганьблену дiвчину.

Просту дiвчину з народу поет протиставляi бездушному пановi. Згадайте епiзод, де це найбiльш помiтно.

Тепер подивiться на картину. Така ж контрастнiсть знайшла своi вiдображення i в однойменнiй картинi.

тАУ З чого це видно? (Пан офiцер зображений на другому планi, в затiненiй частинi).

У поемi краса дiвчини протиставляiться тяжкiй долi. А в картинi? (В картинi краса дiвчини контрастуi з ii глибокою печаллю, про що говорить прекрасне, але засмучене обличчя Катерини. Голова опущена, очi заплаканi).

тАжСерце моi!

Не плач, Катерино,

Не показуй людям сльози,

Терпи до загину!

У творчiй спадщинi митця спостерiгаiться i зворотний вплив виплеканих художником образiв на iх поетичне втiлення. Це, наприклад, малюнки 1843 року на тему ВлСлiпийВ», що були створенi бiльш як за два роки до написання однойменноi поеми.

тАУ Який сюжет зображено на картинi ВлСлiпийВ»? (На картинi зображено молодого, але слiпого кобзаря з хлопчиком-поводирем, до спiву якого прислухаiться молода дiвчина, що стоiть за тином).

При створенi поеми ВлСлiпийВ» ожили в поетовi тi самi настроi, думки, якi володiли ним пiд час роботи над малюнками. Це почуття любовi до героiв, вболiвання за iх щастя й долю.

тАУ Яким словам iз поеми вiдповiдаi цей малюнок?

(Отак на улицi, пiд тином Ще молодий кобзар стояв

РЖ про невольника спiвав. За тином слухала Ярина.)

Наслiдком першоi подорожi Шевченка в Украiну в 1843тАУ1844 роках був альбом офортiв ВлЖивописна УкраiнаВ». (Дiти переглядають комп'ютернi слайди тАУ сканованi художнi роботи Т. Шевченка: ВлУ КиiвiВ», ВлВидубицький монастир у КиiвiВ», ВлСудня радаВ», ВлСтаростиВ», ВлКазкаВ», ВлДари в Чигринi 1649 рокуВ»).

РЖнтерес до портретного живопису виявився у Шевченка дуже рано. Ще до вступу в Академiю мистецтв вiн пише низку портретiв. Узагалi Тарас Шевченко створив велику галерею портретiв своiх сучасникiв, серед них олiйнi, акварельнi, офортнi, а також виконанi олiвцем та сепiiю. Вiн також створив багато автопортретiв, iх близько 60 (дiти переглядають за допомогою комп'ютера роботи Т. Шевченка: ВлАвтопортретВ» (1840), ВлШевченко i казахський хлопчик, що граiться з кiшкоюВ» ВлБайгушiВ», ВлКара колодкоюВ», ВлКазашкаВ»).

У мистецькому доробку Шевченка i багато пейзажних малюнкiв. У пейзаж художник обов'язково вводить людину, але i в нього i декiлька ВлчистихВ» пейзажiв. (Дiти ознайомлюються з комп'ютерними слайдами художнiх робiт митця: ВлПожежа в степуВ», ВлДжангисагачВ», ВлМангишлацький садВ», ВлУ межирiччяВ».)

Сьогоднi ви ознайомилися з деякими малярськими роботами Тараса Шевченка.

Завдання: зробити iлюстрацiю до поетичного твору митця.

Аналогiчно до цього уроку будуiмо заняття по ознайомленню з рiзними видами мистецтва на прикладi творчостi Катерини Бiлокур

Пропонуiмо урок образотворчого мистецтва у 4 класi.

Тема: ТВОРЦРЖ ПРЕКРАСНОГО Й ВЕЛИЧНОГО

Мета:розкрити талановитiсть украiнського народу, самобутнiсть його таланту на прикладi Катерини Бiлокур тАУ художницi-самоучки; удосконалювати. вмiння розрiзняти засоби художньоi виразностi, застосованi художницею, висловлювати своi враження вiд них; розвивати почуття прекрасного.

Обладнання:портрет К. Бiлокур, репродукцii ii творiв; платiвки П.РЖ. Чайковського ВлВальс квiтiвВ», К. Данькевича ВлАдажiоВ» з балету ВлЛiлеяВ».

ХРЖД УРОКУ

Хто музики i квiтiв в серцi не несе,

Хто цю гармонiю зневажити зумii,

Той просто не живе,

Вiн просто животii.

Лiна Костенко

РЖ. Органiзацiя мовленнiвоi дiяльностi. Вступне слово учителя.

тАУ Сьогоднi ми полинемо в чарiвний свiт краси тАУ у царство квiтiв. Яке воно? Як впливаi на душу людини? Як людина може ввiбрати в себе i подарувати iншим незрiвнянну чарiвнiсть квiтучоi краси?

Квiти на землi! iх надто багато. Вони i окрасою нашого життя. Ще здавна украiнськi оселi прикрашають чудовi квiтники, у яких ростуть високi мальви з рiзнокольоровими квiтами, яскравi чорнобривцi, хрещатий

барвiнок, жовтогарячi нагiдки, червона рута, соняшник. Цi квiти тАУ нашi обереги, окраса життя, символ украiнськоi землi, iсторiя нашого народу.

А як прекрасно вони звучать у вiршах украiнських поетiв. (РЖванна Савицька ВлКвiти УкраiниВ».) (Дiти читають вiрш.)

А у нашому садочку

Квiтнуть квiти в холодочку,

Матiнка iх доглядаi,

Кожний вечiр поливаi.

Он стоiть, мов на сторожi,

Соняшник стрункий та гожий,

Рожа на драбин

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi