Психологiчний вплив на педагогiчну квалiметнiю
ПСИХОЛОГРЖЧНИЙ ВПЛИВ НА ПЕДАГОГРЖЧНУ КВАЛРЖМЕТНРЖЮ
8.0600101 - тАЬПравознавствотАЭ
КУРСОВА РОБОТА
На здобуття освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня тАЬМагiстртАЭ з дисциплiни тАЬПедагогiка вищоi школи" по кафедрi педагогiки та кадровоi роботи
Науковий керiвник:
Доцент кафедри
Киiв 2009
ПЕРЕЛРЖК СКОРОЧЕНИХ ТЕРМРЖНРЖВ:
1. НВП - навчально-виховний процес.
2. ДН - дистанцiйне навчання.
3. ТН - технологiя навчання.
Змiст
Вступ
Роздiл 1. Порiвняльний аналiз органiзацii навчально-виховного процесу у ВНЗ МВС Украiни та зарубiжних вищих полiцейських школах
1.1 Змiст та суть педагогiчного процесу
1.2 Сутнiсть i органiзацiя навчально-виховного процесу ВНЗ МВС Украiни
1.3 Особливостi органiзацii навчально-виховного процесу у ВНЗ МВС Великобританii
1.4 Органiзацiя навчально-виховного процесу у вищих школах полiцii Нiмеччини
1.5 Педагогiчний процес у ВНЗ МВiранцii
1.6 Основнi аспекти в органiзацii НВП у полiцейськiй академii Туреччини
1.7 Особливостi органiзацii навчально-виховного процесу США
Роздiл 2. Особливостi органiзацii навчально-виховного процесу у ВНЗ МВС Украiни та впровадження iнновацiйних технологiй навчання
2.1 Поняття та сутнiсть педагогiчних технологiй
2.2 Роль i мiсце лекцii у сучасному НВП i системi освiти в цiлому
2.3 Модульно-рейтингова система навчання: досвiд, можливостi, перспектива
2.4 Гнучке навчання як поступовий перехiд до дистанцiйного навчання
2.5 Дистанцiйне навчання як перспективна iнновацiйна технологiя навчання
2.6 РЖнновацiйнi технологii реалiзацii навчально-виховного процесу
2.5 Використання ситуацiйних вправ в iнновацiйних навчальних технологiях
Загальнi висновки
Список використаних джерел
На сучасному етапi розвитку нашоi держави можна стверджувати, що система освiти Украiни вiдноситься до одних з найкращих у свiтi. Але нацiональне багатство треба вдосконалювати, примножувати. Прийнятий Закон Украiни тАЮПро освiтутАЭ та Державна нацiональна програма тАЮОсвiта" (тАЮУкраiна XXI столiттятАЭ) зорiiнтованi на розвтАЩязання саме цього стратегiчного завдання нашого розвитку.
Названi документи, що i основоположними для нацiональноi галузi духовного виробництва, повиннi не тiльки мати власну цiлiснiсть, тобто мiстити внутрiшнiй механiзм дii, а й бути забезпеченi ефективними механiзмами запровадження iх у життя.
Нацiональне багатство держави, розвиток ринку працi та економiки залежать вiд фiнансових ресурсiв, якi держава витрачаi на освiту i навчання. Тому рiвень майстерностi робочоi сили тiсно пов'язаний з освiтою, ринком працi та економiкою.
Суспiльно-полiтичнi процеси, що вiдбуваються в Украiнi з часу проголошення ii державного суверенiтету, формування незалежноi демократичноi правовоi держави вимагають нових пiдходiв до органiзацii навчально-виховного процесу, оновлення освiти в цiлому.
У нових соцiально-економiчних умовах реформування змiсту, форм i методiв навчання i контролю сприяi пiдвищенню ефективностi навчально-виховного процесу та пiдготовки спецiалiстiв. Тому у систему освiти почали вводити педагогiчнi iнновацii, як у процес навчання, так i контролю. Це сприяi розвитку пiзнавальноi творчоi дiяльностi студентiв та реалiзацii принципу "навчати вчитись".
Бiльшiсть сучасних успiшних унiверситетiв i коледжiв свiту використовують дослiдження й розробки як складову частину процесу вищоi професiйноi пiдготовки. У навчальних планах цих закладiв провiдну роль вiдiграють проектнi та аналiтичнi роботи. У провiдних унiверситетах обсяг самостiйних занять студентiв у проектах сягаi 40-60 вiдсоткiв навчального часу. Всi навчальнi курси, як гуманiтарнi, так i технiчнi, велику частину навантаження вiдводять для участi студентiв у дослiдницьких проектах. Лекцii та семiнарськi заняття проводять як iнструкцii та консультацii, що мають супроводжувати самостiйну роботу студентiв.
Актуальнiсть теми дослiдження визначаiться колом умов, якi склалися на даний перiод, та проблем правового та органiзацiйного характеру. на сучасному етапi оновлення системи освiти в Украiнi спрямоване на пiдвищення рiвня фаховоi пiдготовки спецiалiстiв. Виходячи з сьогоденного стану професiйноi освiти, зокрема педагогiчноi, одним iз основних завдань органiзацii навчально-виховного процесу i формування i розвиток особистостi, яка маi творчу iндивiдуальнiсть, високий рiвень знань та загальну i професiйну культуру. Саме тому дослiдження органiзацii педагогiчного процесу i актуальним напрямкомсучасноi педагогiчноi науки. Сукупнiсть зазначених чинникiв й зумовила вибiр теми дослiдження.
В спецiальнiй лiтературiрозгляд проблем навчального процесу, проводився у працях таких дослiдникiв як Я. Коменський, Ю.К. Бабанський, Ж. Каласанз, К. Ушинський, П. Блонський, А.С. Макаренко, Т.С. Георгiiва, Н.В. Кузьмiна, А.М. Алексюк, С.РЖ. Архангельський та iншi.
Основна мета курсовоi роботи полягаi у зв'ясуваннi особливостей органiзацii навчально-виховного процесу у ВНЗ МВС Украiни та виявлення перспективних iнновацiйних технологiй навчання, якi впливають на рiвень освiти, а також у розробленнi рекомендацiй щодо вдосконалення цього процесу.
ОбтАЩiктом дослiдженняi навчально-виховний процес та його характернi риси i особливостi взагалi.
Предметом курсовоi роботиявляiться органiзацiя навчально-виховного процесу у ВНЗ МВС Украiни та зарубiжних краiн.
Визначена мета дослiдження зумовила постановку i розвтАЩязання таких завдань:
узагальнити знання щодо навчально-виховного процесу;
2) провести порiвняльний аналiз рiзних видiв педагогiчного процесу в iнших державах у ВНЗ МВС;
3) проаналiзувати новiтнi педагогiчнi технологii навчання;
4) зробити аналiз та внести рекомендацii i пропозицii, спрямованi на вдосконалення навчально-виховного процесу у ВНЗ МВС Украiни.
Методологiчною основоюi науковi методи, що ТСрунтуються на вимогах обтАЩiктивного та всебiчного аналiзу суспiльних явищ освiтнього характеру. В основу методологii дослiдження покладено загальнотеоретичнi принципи та пiдходи.
У процесi розроблення проблеми використовувалися порiвняльно-ретроспективний, формально-логiчний, системного пiдходу, системно-функцiональний, структурно-функцiональний, аналогii, порiвняльно-правовий та iншi методи дослiдження.
Структура курсовоi роботивизначена метою i завданнями дослiдження та включаi в себе вступ, два роздiли (тринадцять пiдроздiлiв), загвисновки та список використаних джерел.
Термiн процес (вiд лат. processus - просування) означаi рух уперед, послiдовну змiну станiв, стадiй розвитку; сукупнiсть послiдовних дiй з метою досягнення якогось результату. Словосполучення педагогiчний процес означаi виховний рух, проходження, просування вперед.
Хто ж рухаiться в педагогiчному процесi? Педагог ставить завдання виховання i прагне iх реалiзувати. Вихованець, сприймаючи виховний вплив, проявляi власну активнiсть, впливаi на педагога й самого себе. Взаiмна активнiсть вихователiв i вихованцiв у педагогiцi позначаiться термiнами педагогiчна взаiмодiя, педагогiчне спiвробiтництво, педагогiчне партнерство. Взаiмодiя - це своiрiдне втiлення зв'язкiв, взаiмин мiж людьми, котрi, вирiшуючи спiльнi завдання, взаiмовпливають, доповнюють один одного i досягають успiху в розв'язаннi поставлених завдань. Природно, що змiн зазнають i суб'iкти, i тi об'iкти, на якi спрямована взаiмодiя. Разом - означаi не сумарно, а взаiмодоповнюючи [49; 33].
Педагогiчний процес - це динамiчна взаiмодiя вихователiв i вихованцiв, спрямована на досягнення поставленоi виховноi мети.
Педагогiчна взаiмодiя своiрiдна: ii змiст та способи визначаються завданнями виховання i навчання людей. Завдання заздалегiдь передбачають змiну стану, перетворення властивостей i якостей вихованцiв. Тому можна констатувати, що педагогiчний процес i процесом, у якому соцiальнi iдеi перетворюються в якостi особистостi.
У педагогiчнiй практицi та педагогiчнiй лiтературi попереднiх рокiв вживаiться поняття тАЭнавчально-виховний процес". В основному термiни тАЭнавчально-виховний процестАЭ i тАЭпедагогiчний процестАЭ тотожнi. Однак, поняття "навчально-виховний процес не вiдображаi, як показали дослiдження П.Ф. Каптерева, А.П. Пiнкевича, Ю.К. Бабанського, М.М. Скаткiна та iнших педагогiв, усiii складностi процесу i, найперше, його найважливiших рис - цiлiсностi та спiльностi. Головна ж суть педагогiчного процесу - iднiсть навчання, виховання та розвитку на основi цiлiсностi й спiльностi.
Педагогiчний процес не i нерозривним ланцюгом розвиваючих взаiмодiй вихователiв i вихованцiв. В одному випадку в формуваннi взаiмин мiж ними виявляiться позитивна тенденцiя, в iншому - виникають перешкоди, конфлiкти. Так само суперечливо i нерiвномiрно вiдбуваiться розвиток вихованця. Вiн може добре опанувати необхiдний обсяг наукових знань, але не зробити свiтоглядних i моральних висновкiв, що випливають з них. Вiн прагне поводити себе вiдповiдно до вимог загальнолюдськоi моральноi норми, проте йому не вистачаi сили волi й вiдповiдних навичок.
Сьогоднi збiльшився обсяг знань людства про закони розвитку природи i суспiльства. В основу еволюцiйних теорiй, як ми вже зазначали, покладена концепцiя додатковостi видатного датського фiзика Нiльса Бора. Домiнуючим у цiй концепцii i принцип комплiментарностi, вiдповiдно до якого протилежностi зникають не шляхом зняття, а за рахунок поiднання, взаiмодоповнення, компромiсу [4; 123].
Тому педагог повинен умiти розпiзнавати особливостi й основнi причини протилежностей, знаходити компромiс, поiднувати iнтереси, будувати партнерство з вихованцем. Лише за умов взаiмоповаги, бажання та умiння вiрити одне одному взаiмодiя педагога i вихованця стаi досяжною. Це с найбiльш надiйним тАЬсоцiальним клеiм" (А.С. Макаренко), людською основою педагогiчного процесу, якщо вiн прагне бути людським.
З метою наукового аналiзу i характеристики педагогiчного процесу ми характеризуiмо цей процес в загалi. Насправдi ж педагог маi справу з багатьма виховними процесами, сутнiсть яких полягаi в тому, що соцiальний досвiд перетворюiться в якостi людини, яка формуiться (М.О. Данилов). Педагогiчний процес i не механiчним поiднанням процесiв виховання, навчання, розвитку, а новим якiсним утворенням, - якому всi складовi процеси пiдпорядковуються iдинiй метi. Складна дiалектика вiдносин у серединi педагогiчного процесу полягаi в iдностi й самостiйностi процесiв, що його утворюють; у цiлiсностi й супiдрядностi систем, що входять до нього; в наявностi загального i збереженнi специфiчного [3; 20].
Специфiка процесiв зумовлена iх домiнуючими функцiями. Домiнуючою функцiiю процесу навчання i навчання, процесу виховання - виховання, процесу розвитку - розвиток. Проте кожен з названих процесiв у цiлiсному педагогiчному процесi виконуi i супутнi функцii. Так, зокрема, виховання здiйснюi не лише виховну, а й розвиваючу та освiтню функцii; навчання - виховну i розвиваючу. Цей характер взаiмозв'язкiв вiдбиваiться на метi, завданнях, змiстi, формах i методах органiчно невiддiльних процесiв. Так, наприклад, у змiстi навчання переважаi формування наукових уявлень, засвоiння понять, законiв, принципiв, теорiй, якi згодом значно впливають на розвиток та вихованiсть особистостi. У змiстi виховання домiнуi формування переконань, норм, правил, iдеалiв, цiннiсних орiiнтацiй, установок, мотивiв та iн., проте водночас формуються й уявлення, знання та вмiння. Обидва процеси ведуть до головноi мети - формування особистостi, але кожен з них сприяi досягненню цiii мети властивими йому засобами.
Органiзацiя навчального процесу у вищих навчальних закладах базуiться на Закону Украiни "Про освiту", державних стандартах освiти, iнших актах законодавства Украiни з питань освiти.
Державний стандарт освiти - це сукупнiсть норм, яку визначають вимоги до освiтнього (квалiфiкацiйного) рiвня. Складовi державного стандарту освiти: - освiтня (квалiфiкацiйна) характеристика; - нормативна частина змiсту освiти; - тести.
Освiтня характеристика - це основнi вимоги до якостей i знань особи, яка здобула певний освiтнiй рiвень. Квалiфiкацiйна характеристика - це основнi вимоги до професiйних якостей, знань i умiнь фахiвця, якi необхiднi для успiшного виконання професiйних обов'язкiв. Тест - це система формалiзованих завдань, призначених для встановлення вiдповiдностi освiтнього (квалiфiкацiйного) рiвня особи до вимог освiтнiх (квалiфiкацiйних) характеристик.
Органiзацiя навчального процесу здiйснюiться навчальними пiдроздiлами вищого навчального закладу (факультетами, кафедрами, вiддiленнями, предметними або цикловими комiсiями тощо). Основним нормативним документом, що визначаi органiзацiю навчального процесу в конкретному напрямку освiтньоi або квалiфiкацiйноi пiдготовки, i навчальний план [13; 31].
Навчальний план - це нормативний документ вищого навчального закладу, який складаiться на пiдставi освiтньо-професiйноi програми та структурно-логiчноi cхеми пiдготовки i визначаi перелiк та обсяг нормативних i вибiркових навчальних дисциплiн, послiдовнiсть iх вивчення, конкретнi форми проведення навчальних занять та iх обсяг, графiк навчального процесу, форми та засоби проведення поточного i пiдсумкового контролю.
Навчальний план затверджуiться керiвником вищого навчального закладу. Для конкретизацii планування навчального процесу на кожний навчальний рiк складаiться робочий навчальний план.
Нормативнi навчальнi дисциплiни встановлюються державним стандартом освiти. Дотримання iх назв та обсягiв i обовтАЩязковим для навчального закладу. Вибiрковi навчальнi дисциплiни встановлюються вищим навчальним закладом. Вибiрковi навчальнi дисциплiни вводяться для задоволення освiтнiх i квалiфiкацiйних потреб особи, ефективного використання можливостей i традицiй конкретного навчального закладу, регiональних потреб тощо. Мiсце i значення навчальноi дисциплiни ii загальний змiст та вимоги до знань i вмiнь визначаються навчальною програмою дисциплiни. Навчальна програма нормативноi дисциплiни i складовою державного стандарту освiти. Навчальна програма вибiрковоi дисциплiни розробляiться вищим навчальним закладом.
Для кожноi навчальноi дисциплiни, яка входить до освiтньо-професiйноi програми пiдготовки, на пiдставi навчальноi програми дисциплiни та навчального плану вищим навчальним закладом складаiться робоча навчальна програма дисциплiни, яка i нормативним документом вищого навчального закладу.
Робоча навчальна програма дисциплiни мiстить виклад конкретного змiсту навчальноi дисциплiни, послiдовнiсть, органiзацiйнi форми ii вивчення та iх обсяг, визначаi форми та засоби поточного i пiдсумкового контролю. Структурнi складовi робочоi навчальноi програми дисциплiни:
тематичний план;
засоби для проведення поточного та пiдсумкового контролю;
перелiк навчально-методичноi лiтератури.
Навчання студента здiйснюiться за iндивiдуальним навчальним планом. Iндивiдуальний навчальний план студента складаiться на пiдставi робочого навчального плану i включаi всi нормативнi дисциплiни та частину вибiркових навчальних дисциплiн, вибраних студентом з обовтАЩязковим урахуванням структурно-логiчноi схеми пiдготовки. Iндивiдуальний навчальний план складаiться на кожний навчальний рiк i затверджуiться в порядку, встановленому вищим навчальним закладом. Вибiрковi навчальнi дисциплiни, введенi вищим навчальним закладом в освiтньо-професiйну програму пiдготовки i включенi до iндивiдуального навчального плану студента, i обовтАЩязковими для вивчення [45].
Вищий навчальний заклад надаi студентам можливiсть користування навчальними примiщеннями, бiблiотеками, навчальною, навчально-методичною i науковою лiтературою, обладнанням, устаткуванням та iншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрiшнього розпорядку.
За вiдповiднiсть рiвня пiдготовки студента до вимог державних стандартiв освiти вiдповiдаi керiвник навчального структурного пiдроздiлу (факультету, вiддiлення, кафедри, предметноi або цикловоi комiсii тощо). За виконання iндивiдуального навчального плану вiдповiдаi студент.
Педагогiчний процес у руслi однiii i тiii ж навчальноi дисциплiни може бути органiзований по-рiзному. Вiн може бути побудований як передача готового знання, що прижилося у твердих конструкцiях навчальноi дисциплiни i, умовно говорячи, "мертвого". Але викладач може розглядати педагогiчний процес по дисциплiнi як один iз каналiв, по якому кожний студент маi можливiсть увiйти ще одним шляхом у свiт культури i цивiлiзацii, знайти своi орiiнтири в цьому свiтi, придбати новi iнструменти пошуку себе, новi пiдходи до побудови власного свiту культурноi, освiченоi людини.
П.Ф. Каптерев виходив з того, що всякий живий органiзм, вступаючи у взаiмодiю iз середовищем, неодмiнно розвиваiться. Характер розвитку визначаiться як особливостями середовища, так i властивостями органiзму.
Педагогiчний процес, у розумiннi П.Ф. Каптерева, - це ведуча категорiя майбутньоi педагогiки i вiн повинен бути спрямований на те, що тАЬмiра удосконалювання кожноi людини укладена в ньому самому", i тiльки природним шляхом через напружену i систематичну працю самоi дитини, що спираiться на мудрий супровiд дорослого - педагога, можна виростити цiлiсну особистiсть, що володii способами самореалiзацii i самовдосконалення [43; 73].
З тих же позицiй розглядаi сутнiсть педагогiчного процесу i С.РЖ. Гессен. Вважаючи, що особистiсть людини i тАЭсправою рук самоi людини, продуктом його самовиховання".
Як i який - не будь процес, педагогiчний процес повинен бути органiзований на належному рiвнi. РЖ саме вiд органiзацii педагогiчного процесу буде залежати кого ми навчимо, що ми навчимо, кого ми виховаiмо.
РЖснуюча нинi мережа ВНЗ МВС Украiни покликана готувати високопрофесiйнi кадри для органiв внутрiшнiх справ рiзного рiвня квалiфiкацiй. Розвиток системи освiти МВС Украiни i одним з прiоритетних напрямiв у дiяльностi мiнiстерства. Навчально-виховний процес у цих закладах органiзований на належному рiвнi.
Органiзацiя ступеневоi, рiвневоi та послiдовноi пiдготовки кадрiв у системi освiти МВС Украiни вiдповiдаi загально визначеним державним освiтнiм вимогам та мiжнародному досвiду. У навчальних закладах МВС Украiни на деннiй та заочнiй формах навчання проходять професiйну пiдготовку працiвники органiв внутрiшнiх справ, одночасно отримуючи вищу юридичну освiту.
Вiдповiдно до Закону Украiни тАЬПро вищу освiтутАЭ пiсля вступу на навчання за державним замовленням курсанти пiсля досягнення 18-рiчного вiку укладають 3-сторонню угоду з керiвництвом вищого навчального закладу та територiального органу, який направивши iх на навчання, вiдповiдно до якоi пiсля закiнчення навчання вони зобов'язуються проходити службу в органах внутрiшнiх справ. У разi порушення умов угоди i звiльнення з органiв внутрiшнiх справ випускники вищих навчальних закладiв МВС Украiни вiдшкодовують вартiсть навчання [35].
Пiсля закiнчення навчання за державним замовленням випускники вищих навчальних закладiв МВС Украiни отримують диплом встановленого зразка, iм присвоюють спецiальне або вiйськове звання тАЭлейтенанттАЭ.
Випускникам вищих навчальних закладiв МВС Украiни гарантуiться працевлаштування в пiдроздiлах органiв внутрiшнiх справ, згiдно з протоколом персонального розподiлу. Вiн проводитися з огляду на iнтереси служби i вiдповiдно до набутоi квалiфiкацii, спецiальностi та спецiалiзацii.
З прийняттям Закону Украiни тАЭПро вищу освiтутАЭ значно розширюiться сфера дiяльностi вищих навчальних закладiв МВС Украiни, що вимагаi збiльшення кiлькостi напрямiв i спецiалiзацiй, за якими здiйснюiться пiдготовка фахiвцiв, розширення навчально-матерiальноi бази, пiдвищення професiоналiзму науково-педагогiчного потенцiалу, подальшоi розбудови та вдосконалення системи вищих навчальних закладiв МВС Украiни в цiлому.
Система вищоi освiти у Великобританii - одна з найстарших. Структура вузiв найбiльш унiфiкована, основною одиницею являiться коледж, що подiляiться на факультети i кафедри.
В дидактицi вищоi школи Великобританii немаi чiткого розмежування мiж викладанням i органiзацiйними формами навчання.
Можна говорити про двi сформованi системи навчання: основу першоi складають лекцii, тьюторськi заняття, семiнари i груповi заняття виконують допомiжнi функцii; ядро другоi складають тьюторськi заняття, а лекцii i семiнари виступають у якостi допомiжних форм навчання [46; 19]. Заняття у формi дискусiй, завжди займали iстотне мiсце в унiверситетськiй системи освiти. Дискусiя як метод навчання, i як форма органiзацii НВП, на думку англiйських фахiвцiв, володii важливими чеснотами: виробляi у студентiв умiння виражати й аргументувати свою думку, слухати один одного, виступати в ролi критикiв. Введення дискусii, що вимагаi не тiльки логiчноi побудови висловлення, але i правильного лiтературного оформлення положень, сприяi виробленню спонтанноi мови. Дискусiйнi форми роботи формують у студентiв наукове мислення, стимулюють iхню самостiйнiсть i активнiсть, виробляють умiння обговорювати проблеми, готуi до майбутньоi професii.
Результативнiсть подiбних занять залежить вiд майстерностi викладачiв, направляють дискусiю в потрiбне русло, якi виступають стимулятором активностi студентiв.
Одним iз самих коштовних елементiв англiйськоi системи педагоги вважають тьюторський метод, типовий й унiкальний англiйський метод виховання i навчання. Пiд тьюторською системою маються на увазi регулярнi заняття 1-2 студентiв iз педагогом-тьютором протягом певного курсу навчання. Тьюторськi заняття проводяться викладачами, аспiрантами, фахiвцями-практиками; вiдвiдування iх обов'язкове [49; 59].
Кожний студент вважаiться офiцiйно прикрiпленим до тьютора, що стежить за його навчанням, життям пiд час перебування в унiверситетi, виробничою практикою. Тьютор розглядаiться не тiльки як викладач, але i як наставник, що допомагаi студенту розвивати можливостi мислити, виробляти iнтелектуальнi умiння. Тьютор тримаi в полi зору успiшнiсть i формування особистостi студента як фахiвця.
У британских унiверситетах велике мiсце належить самостiйнiй роботi студентiв. Англiйськi педагоги вважають, що навчитися працювати самостiйно-найважливiше, для цього студент повинний використовувати весь курс навчання. Самостiйна робота студентiв спецiально плануiться [49; 130]. Бiльше уваги придiляiться органiзацii роботи студентiв у бiблiотецi. Бiблiотеки вiдкритi й у канiкулярний час. Англiйськi педагоги вважають, що справжнi розумiння студентом предмета приходить у результатi його постiйного контакту з книгою. Вважаiться, що канiкули даються не для вiдпочинку, а для роботи в бiблiотецi, написання рефератiв по списках, зазначеним тьотором i викладачами. Деякi унiверситети вимагають за два тижнiв до закiнчення канiкул реферати по прочитанiй лiтературi.
Така система даi викладачам можливiсть в значнiй мiрi iндивiдуалiзувати навчання кожного студента, пiдняти рiвень його знань.
На сьогоднiшньому етапi розвитку системи вищоi освiти у Великобританii характеризуiться тенденцiiю до посилення процесу iнтеграцii освiти, науки й виробництва, до модернiзацii структури вищоi школи, до активiзацii й iнтенсифiкацii змiсту органiзацii навчально-виховного процесу вiдповiдно до вимог економiки i науково-технiчного прогресу.
На думку вiдомих англiйських соцiологiв В. Бернштейна, А. Грамскi i ряд iнших прихильникiв теорiй технократичного напрямку, унiверситети покликанi обслуговувати суспiльство i впливати на складнi процеси, якi виникають у всiх його сферах; причому на чолi кожноi з них повинна знаходитися iнтелектуальна елiта. Звiдси випливаi, що навчальний процес у вузах повинний сприяти формуванню в одних - обраних - студентiв якостей, необхiдних лiдерам, а в iнших студентiв - чiткого визнання цього лiдерства.
Однiii з особливостей змiсту теоретичного i професiйного змiсту освiти у вузах Великобританii в останнi роки i вiдхiд вiд надмiрно вузькоi спецiалiзацii, Така пiдготовка може бути забезпечена тiлько на мiждисциплiнарнiй i фундаментальнiй основi з урахуванням сучасних вимог науково-технiчного прогресу.
Аналiз навчальних програм i планiв британських унiверситетiв показуi, що головний принцип сьогоднiшньоi пiдготовки фахiвцiв - фундаменталiзацiя освiти. У першi два роки навчання студенти одержують, як правило, широку загальнонаукову пiдготовку. Разом з тим велика увага придiляiться спецiалiзацii, що починаiться уже наприкiнцi першого курсу.
Значнi змiни в системi освiти привели i до модернiзацii форм i методiв навчання у вищiй школi Великобританii. Якщо ранiше у ВНЗ акцентувалася увага на традицiйних формах навчання - лекцiях, семiнарах, то зараз спостерiгаiться перехiд до нетрадицiйних методiв навчання таких як тАЬкласiс - стадiстАЭ на яких вирiшують проблемнi ситуацii, проводять дiловi iгри. Не менший iнтерес викликають також модульне i персоналiзоване навчання.
Пiдготовка полiцейських кадрiв у ФРН здiйснюiться в рамках програм, складених Полiцейською академiiю. До навчання полiцейських у ФРН вiдносяться дуже серйозно - це iдина краiна, де на навчання одного полiцейського витрачаiться 100 тис. марок (близько 33 тисяч американських доларiв), а тривалiсть курсу навчання складаi 2,5 роки. Першиий рiк присвячуiться вивченню основ теорii i практики полiцейськоi дiяльностi, за ним iде рiк служби в дiючих пiдроздiлах пiд керiвництвом досвiдчених наставникiв, пiсля цього - ще пiвроку теоретичного навчання, яке завершуiться iспитом на звання полiцейського.
Полiцейськi школи мають хорошу навчальну базу i рацiонально поiднують навчання теорii i ii закрiплення практикою. На практичних заняттях майбутнi полiцейськi набувають рiзноманiтнi навики: вiд автопереслiдування в мiських i сiльських умовах до стрiльби по рухомих цiлях. Особлива уваги придiляiться загально-фiзичнiй пiдготовцi, плаванню й заняттям рiзними видами спорту.
До теоретичного курсу входить вивчення федеральних законiв i законiв окремих земель, процедур розслiдування злочинiв, основ регулювання транспорту, способiв надання першоi медичноi допомоги, проблем взаiмодii з населенням. Особливе мiсце вiдводиться на вiдпрацювання правильним методам втручання i затримання - вiд цього в основному залежить вiдношення до полiцii в цiлому, а також вивченню науки про поведiнку людини.
Навчання в академii здiйснюiться на основi рiзнопредметного пiдходу, що гарантуi полiцейським можливiсть проводити операцii i приймати рiшення з урахуванням рiзних полiтичних, соцiальних i правових факторiв [47; 52].
Полiцейська академiя i не тiльки головною в iдинiй загально-нацiональнiй системi пiдготовки полiцейських кадрiв рiзного рiвня, але й основним центром науково-дослiдницькоi дiяльностi, розробок у сферi охорони правопорядку. На базi Полiцейськоi академii проводяться курси пiдвищення квалiфiкацii керiвного складу, якi вiдвiдують до 2000 чоловiк на рiк, у тому числi i слухачi iз рiзних краiн свiту. Полiцейська академiя маi постiйнi робочi контакти з аналогiчними органiзацiями в багатьох краiнах i здiйснюi обмiн iнформацiiю по всiх питаннях, пов'язаних з дiяльнiстю органiв охорони правопорядку. Для ознайомлення з останнiми досягненнями в полiцейськiй дiяльностi академiiю випускаiться близько 35 звiтiв на рiк i регулярно провадяться семiнари i зустрiчi, у тому числi i мiжнароднi.
Особливе мiсце у системi освiти Нiмеччини, так як i у Великобританii займають тьюторськi заняття.
Вищi професiйнi школи, що виникли на початку 70-х рокiв, займають особливе мiсце в системi вищоi освiти, забезпечуючи пiдготовку лише прикладного характеру, головним чином по технiчних i економiчних спецiальностях. Вищим професiйним навчальним закладам придiлялася також визначена роль у досягненнi масового характеру вищоi школи.
Специфiка пiдготовки у вищих професiйних школах полягаi в ii бiльш цiлеспрямованiй орiiнтацii на вимоги практики. Для вищих професiйних шкiл характерний бiльш тiсний взаiмозв'язок теоретичноi i практичноi пiдготовки. Тривалiсть навчання у вищiй професiональнiй школi складаi 3 - 4 роки. В органiзацii НВП збереглися окремi риси: так вiдвiдування занять i обов'язковим, студенти займаються по розроблених навчальних планах, але маючи можливостi вносити корективи в змiст.
Особливiстю змiсту освiти у вищiй професiйнiй школi i його практична орiiнтацiя. Вiдповiдно до рiшення Конференцii ректорiв вищих професiйних шкiл практична орiiнтацiя пiдготовки досягаiться за рахунок: введення семестрiв виробничоi практики; збiльшення ролi практичних навчальних занять; використання в навчальному процесi дiлових iгор i проблемного навчання; виконання курсових i дипломних робiт, тематика яких тiсно пов'язана з практикою; вiдвiдування студентами практичних пiдроздiлiв; пiдвищення професiйноi квалiфiкацii викладачiв вузiв; участi викладачiв у проведеннi договiрних наукових дослiджень; залучення фахiвцiв до викладання у вищих професiйних школах.
Важливе мiсце в навчальному процесi придiляiться виробничому й другим видам практики [47; 72]. Так, у вищих професiйних школах Баварii i Баден-Вюртемберга за рахунок введення двох семестрiв виробничоi практики тривалiсть навчання була збiльшена до чотирьох рокiв.
Незважаючи на труднощi, пов'язанi з органiзацiiю семестрiв практичноi пiдготовки, цей досвiд в основному позитивно оцiнюiться як студентами, так i викладачами.
Вищi школи пропонують унiверситетськi програми, по яких готуються вчителi середнiх шкiл, магiстри, доктори, а також програми вищих професiйних шкiл.
На даний час у вищих школах практикуються двi моделi органiзацii навчання на iнтегрованих курсах. Навчання на iнтегрованих навчальних курсах в об'iднаному унiверситетi Эссена, як i в iнших об'iднаних вищих навчальних закладах землi Пiвнiчний Рейн Зестфалiя, будуiться по так називаноi V - моделi. На першому, базовому етапi навчання, що включаi два семестри, студенти займаються по iдинiй для даноi спецiальностi програмi пiдготовки. Студенти, що не мають повноi середньоi освiти, паралельно зобов'язанi вiдвiдувати сполучнi курси призначенi для вирiвнювання рiвня попереднього освiти i полегшення переходу вiд школи до вузу [39; 32].
Навчальнi плани базового етапу включають крiм теоретичних занять i виробничу практику. Наприкiнцi другого семестру студенти здають промiжний iспит i на основному етапi навчання розподiляються на два потоки, один iз яких займаiться по короткiй програмi (6 семестрiв), iншоi - по повнiй (8 семестрiв).
Змiст навчання на основному етапi диференцiйовано по потоках, при цьому ступiнь диференцiацii зростаi з кожним наступним семестром. На третьому i четвертому семестрах студенти продовжують вивчати загальнонауковi дисциплiни, але по рiзних програмах.
Починаючи з п'ятого семестру, вводяться спецiальнi дисциплiни. На короткому циклi особлива увага придiляiться вивченню дисциплiн прикладного характеру, значний обсяг часу придiляiться на практичнi заняття. Навчальнi плани повного циклу передбачають поряд зi спецiальними дисциплiнами курси за методикою наукових дослiджень. Навчання на короткому i повному курсах закiнчуiться здачею випускних iспитiв i захистом дипломноi роботи.
При навчаннi на iнтегрованих навчальних курсах об'iднаноi вищоi школи в Касселе розподiл студентiв по потоках не практикуiться. Студенти займаються по загальнiй для даноi спецiальностi програмi, однак iм даiться можливiсть завершити навчання пiсля сьомого чи одинадцятого семестрiв. При подiбнiй органiзацii бiльше мiсце в навчальному процесi придiляiться виробничiй практицi. Базове навчання передбачаi теоретичнi заняття (включаючи сполучнi курси), а також 22-х тижневу виробничу практику. Пiсля закiнчення базового етапу студентам видаiться вiдповiдний документ [47; 69].
Для Нiмеччини високий рiвень освiти - запорука успiху в майбутньому. Не залишаiться поза увагою й створення таких програм, якi б забезпечували загальний рiвень знань, щоб запобiгти незасвоiнню студентами навчальноi програми. Система розрахована на студентiв з рiзним рiвнем пiдготовки i допомагаi кожному з них зайняти своi мiсце у суспiльствi та набути високу професiйну квалiфiкацiю.
Сучасна система вищоi освiти Францii, яка склалася в процесi iсторичного розвитку, нинi включаi: унiверситети з традицiйною системою факультетiв i пiдпорядкованих iм iнститутiв; великi школи; навчальнi заклади з високим рiвнем наукових дослiджень та своiрiдною структурою; унiверситетськi технологiчнi iнститути [19; 41].
У Францii органiзацiя системи вищоi освiти у ВНЗ МВС i важливим компонентом в системi освiти взагалi. На перший план виноситься питання про якiсть пiдготовки полiцейських усiх категорiй i рангiв, зокрема звертаiться увага на такi аспекти:
пiдвищити професiоналiзм полiцейських шляхом удосконалення спецiальних навикiв;
здобута пiдготовка повинна сприяти змiцненню зв'язкiв з населенням, пiдвищити рiвень загальноi культури полiцейських;
розвивати в полiцейських почуття особистоi вiдповiдальностi i здiбностi до iнiцiативних дiй;
посилити стрiлецьку пiдготовку полiцейських; задовольнити всi потреби пiдроздiлiв полiцii необхiдним для стрiльби устаткуванням;
забезпечити всiх спiвробiтникiв документацiiю, де б чiтко i ясно формулювались завдання й обов'язки полiцейських (наприклад, будь-якi пам'ятки, посiбники i т.iн.).
Говорячи про питання пiдготовки кадрiв для французькоi полiцii, потрiбно вiдмiтити, про НВП У ВНЗ системи МВС.
Основним полiцейським навчальним закладом Францii, який готувати комiсарiв полiцii, i Вища нацiональна полiцейська школа в Сен-Сiрiомонд бiля Лiона) [20; 63]. Тривалiсть навчання - 2 роки.
Усна частина iспиту складаiться iз спiвбесiди, спецiальних запитань з проблем права i перевiрки знань iноземноi мови.
Процес навчання майбутнiх комiсарiв полiцii розбитий на такi стадii:
ознайомлювальне перебування у Вищiй нацiональнiй полiцейськiй школi - тривалiсть 2 тижнi;
загальний ознайомлювальний курс - тривалiсть 11 тижнiв, у тому числi: 2 тижнi перебування в однiй iз шкiл рядового складу полiцii; 3-х тижневе стажування на посадi рядового складу; 6-ти тижневе стажування на посадах начальницького складу служб громадського порядку, комiсара та iнспектора полiцii;
теоретичний вступний курс, розрахований на 6 мiсяцiв;
практичне стажування на посадi комiсара полiцii для закрiплення отриманих теоретичних знань тривалiстю 2 мiсяцi;
теоретичний курс - 2,5 мiсяцi;
6-ти мiсячне практичне стажування;
завершуючий теоретичний курс тривалiстю i мiсяць.
Навчання осiб начальницькоТСо складу для служб охорони громадськоТСо порядку здiйснюiться у Вищiй школi полiцii в м. Нiвде [24; 72]. Термiн навчання подiлений на такi стадii:
ознайомлювальне перебування в школi - 1 тиждень;
загальний ознайомлювальний курс зi стажуванням в практичних органах - 4 мiсяцi;
теоретичний курс - 8 мiсяцiв;
курс на закрiплення вивченого - 6 мiсяцiв, з яких 3 мiсяцi - класнi заняття i 3 мiсяцi - стажування на майбутньому мiсцi служби.
РЖнспекторiв полiцii готуi вища школа iнспекторiв полiцii в Кан-Еклюз (департамент Сен-е-Марн). Термiн навчання - 16 мiсяцiв. Передбаченi такi етапи навчання:
загальне ознайомлювання - 1 мiсяць;
Вместе с этим смотрят:
WEB-дизайн: Flash технологии
РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському
РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня
РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури
РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi