Сутнiсть концепцii прийняття рiшень i вирiшення проблем та використання ii положень в управлiнськiй теорii та практицi
Кафедра менеджменту
КУРСОВА РОБОТА
з дисциплiни
тАЬМенеджмент тАЭ
на тему: тАЬСутнiсть концепцii прийняття рiшень i вирiшення проблем та використання ii положень в управлiнськiй теорii та практицiтАЭ
м. Миколаiв 2008 р.
ЗМРЖСТ
1.Вступ
2. Основи теорii прийняття рiшень. Процес прийняття рiшень
3. Методи обгрунтування управлiнських рiшень. Визначення мети та прийняття управлiнських рiшень по екосистемi р. РЖнгулець
4. Контроль за виконанням рiшень та основних напрямкiв реабiлiтацii екосистеми р. РЖнгулець
5. Розрахунки та фiнансування заходiв
6. Список використаних джерел
1. Вступ
У лiтературi менеджмент визначаiться як управлiння виробництвом, система методiв, принципiв, засобiв i форм управлiння, розроблених i вживаних в розвинених краiнах для пiдвищення ефективностi виробництва або iншоi суспiльноi дiяльностi. Поняття тАЬменеджменттАЭ i тАЬкерiвництвотАЭ здаються iдентичними, але через iсторичнi, полiтичнi i ряд iнших причин iх суть далеко неоднакова.
Менеджмент (management) тАУ англiйське слово, що означаi тАЬкерiвництвотАЭ, тАЬуправлiннятАЭ. Керiвництво (процес керiвництва) тАУ органiзацiя дiй, спрямованих на досягнення цiлей. Менеджмент тАУ сфера людськоi дiяльностi i вiдповiдна область знань, що включаi в себе як обовтАЩязковий елемент керiвництво людьми, соцiальними органiзацiями i структурами.
Символiчний ключ менеджменту тАУ "мета-людина-ефективнiсть". Золоте правило менеджменту тАУ "ефективний менеджмент, що забезпечуi виживання i успiх в умовах ринковоi конкуренцii, вимагаi орiiнтацii на людину: в зовнiшньому середовищi - на споживача, у внутрiшньому тАУ на персонал".
Украiна за запасами мiнерально-сировинних ресурсiв i однiiю з провiдних держав свiту. На ii територii, яка займаi лише 0.4 % свiтовоi сушi у 9000 родовищах зосереджено 5% свiтових запасiв корисних копалин, загальною вартiстю понад 11 трл. Доларiв США.
РЖсторично це зумовило формування потужного промислового комплексу, а саме випереджаючий розвиток видобувноi, металургiйноi, хiмiчноi та iнших енергоiмних галузей з супутнiми iм техногенно-екологiчними проблемами.
ВаВаВаВаВаВаВаВаВа У старих гiрничодобувних регiонах техногенно-екологiчнi проблеми протягом останнiх десятирiч набули масштабного характеру i на даний час загрожують екологiчними та техногенними катастрофами. Одним з таких регiонiв i Кривбас, який щорiчно скидаi високомiнералiзованi отруйнi води в рiчку РЖнгулець.
ВаВаВаВаВаВаВаВаВа Рiчка РЖнгулець вiднесена до каталогу основних рiчок Украiни i являiться найбiльшою правою притокою нижньоi течii головноi водноi артерii Украiни тАУ рiчки Днiпро. РЖнгулець i основним джерелом, яке живить схiд Кiровоградськоi областi, Кривбас, пiвденно-схiднi райони Миколаiвськоi областi i вiдiграi важливу роль у питнiй i промисловiй водозабезпеченостi вказаних регiонiв.
ВаВаВаВаВаВаВаВаВа В басейнi рiчки РЖнгулець формуiться близько 350 млн.куб.м стоку, або половина водних ресурсiв областi. Рiчка служить джерелом зрошення 200 тис.га земель засушливого степу Миколаiвськоi та Херсонськоi областей, вода подаiться для пиття 500 тисячного населення Миколаiва.
ВаВаВаВаВаВаВаВаВа Тому не випадково чистота води в РЖнгульцi, ii стан викликаi занепокоiння.
ВаВаВаВаВаВаВаВаВа На пiдставi оцiнки сучасного екологiчного стану Криворiзький залiзорудний басейн вiдноситься до гiрничодобувного регiону з критичним станом довкiлля.
ВаВаВаВаВаВаВаВаВа За 120-рiчну експлуатацiю Криворiзького родовища накопичилась значна кiлькiсть проблем, серед яких:
- необхiднiсть вiдкачки та вiдведення 40=45 млн.куб.м./рiк шахтних i картАЭiрних вод та щорiчна утилiзацiя надлишку високо мiнералiзованих вод в обсязi 20-25 млн.куб.м;
- лiквiдацiя гiрничодобувних пiдприiмств, що вiдпрацювали запаси та усунення екологiчних наслiдкiв iх дiяльностi;
- складування вiдходiв видобутку та збагачення залiзних руд, яких накопичилось понад 3.0 млрд. Тонн, площею близько 5,3 тис. га i сумарним обтАЭiмом 1,5 куб. км. Та розкривних порiд в обсязi 3,5 млрд. куб.м;
- забезпечення техногенноi безпеки iснування регiону в умовах наявностi 49 млн.куб.м вироблених просторiв i пустот в шахтах i картАЭiрах, якi в певних умовах можуть призвести до аварiй на промислових пiдприiмствах та техногенних катастроф.ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа
На пiдставi оцiнки сучасного екологiчного стану Криворiзький залiзорудний басейн вiдноситься до гiрничодобувного регiону з критичним станом довкiлля.
Тому не випадково чистота води в РЖнгульцi, ii стан викликаi занепокоiння мешканцiв Миколаiвщини.
Менеджери рiзного рангу: районного, обласного i вищого тАУ ось уже декiлька десятирiч вирiшують екологiчнi проблеми та змагаються в управлiнськiй теорii та використовують ii на практицi.
В данiй курсовiй роботi поставлена мета тАУ вирiшити екологiчнi проблеми Ваменеджерами рiзного рiвня.
2. Основи теорii прийняття рiшень. Процес прийняття рiшень
У науковiй лiтературi зустрiчаiться як розширене, так i вузьке розумiння процесу прийняття рiшень в управлiннi.
У розширеному розумiннi прийняття рiшень ототожнюiться з усiм процесом управлiння. Розширене розумiння охоплюi не тiльки процес прийняття рiшень, але i його виконання та контроль результатiв його реалiзацii. Але це не вiдповiдаi уявленню, що кiнцевим результатом прийняття рiшення i саме рiшення.
У вузькому розумiннi прийняття рiшень розглядаiться лише як вибiр кращого рiшення з чисельних альтернатив. У процесi аналiзу вузького розумiння необхiдно враховувати, що альтернативнi варiанти не виникають самi собою. Процес прийняття рiшень складаiться не тiльки з вибору кращого варiанту, але й з пошуку альтернатив, встановлення критерiiв оцiнки, вибору способу оцiнки альтернатив тощо.
Зважаючи на це можна запропонувати таке визначення категорii тАЬприйняття управлiнського рiшеннятАЭ: прийняття рiшення тАУ це процес, який починаiться з констатацii виникнення проблемноi ситуацii та завершуiться вибором рiшення, тобто вибором дii, яка спрямована на усунення проблемноi ситуацii.
3. Методи обгрунтування управлiнських рiшень. Визначення мети та прийняття управлiнських рiшень по екосистемi р. РЖнгулець
Управлiнське рiшення i iнструментом впливу на обтАЩiкт управлiння та окремi його пiдсистеми, важливою ланкою формування та реалiзацii вiдношень управлiння в органiзацii; складаi основу реалiзацii кожноi функцii менеджменту.
В теорii управлiння видiляють три основнi моделi прийняття рiшень:
класична модель;
поведiнкова модель;
iррацiональна модель.
Класична модель спираiться на поняття тАЬрацiональностiтАЭ в прийняттi рiшень. Передбачаiться, що особа, яка приймаi рiшення повинна бути абсолютно обтАЩiктивною i логiчною, мати чiтку мету, усi ii дii в процесi прийняття рiшень спрямованi на вибiр найкращоi альтернативи.
Отже, основнi характеристики класичноi моделi такi:
особа, яка приймаi рiшення, маi чiтку мету прийняття рiшення;
особа, яка приймаi рiшення, маi повну iнформацiю щодо ситуацii прийняття рiшення;
особа, яка приймаi рiшення, маi повну iнформацiю щодо всiх можливих альтернатив i наслiдкiв iх реалiзацii;
особа, яка приймаi рiшення, маi рацiональну систему впорядкування переваг за ступенем iх важливостi;
мета особи, яка приймаi рiшення, завжди полягаi у тому, щоб зробити вибiр, який максимiзуi результат дiяльностi органiзацii.
Отже, класична модель передбачаi, що умови прийняття рiшення повиннi бути достатньо визначеними. Маючи повну iнформацiю, менеджери можуть вибирати альтернативу, яка щонайкраще вiдповiдаi потребам органiзацii. Проте на практицi на процес прийняття рiшень впливають чисельнi обмежуючi та субтАЩiктивнi фактори. Сукупнiсть таких факторiв у процесi прийняття рiшень враховуi поведiнкова модель.
Поведiнкова модель. Навiдмiну вiд класичноi, поведiнкова модель маi такi основнi характеристики:
-особа, яка приймаi рiшення, не маi повноi iнформацii щодо ситуацii прийняття рiшення;
-особа, яка приймаi рiшення, не маi повноi iнформацii щодо всiх можливих альтернатив;
-особа, яка приймаi рiшення, не здатна або не схильна (або i те, i iнше) передбачити наслiдки реалiзацii кожноi можливоi альтернативи.
Враховуючи цi характеристики Г.Саймон сформулював два ключових поняття поведiнковоi моделi:
1) поняття тАЬобмеженоi рацiональностiтАЭ, яке означаi, що люди можуть тiльки намагатися прийняти рацiональне рiшення, але iх рацiональнiсть завжди буде обмеженою (теоретично завжди iснуi рiшення краще за прийняте);
2) поняття тАЬдосягнення задоволеностiтАЭ. Оскiльки досягти тАЬповноi рацiональностiтАЭ неможливо, менеджери бажають аби iх тАЬстрахтАЭ щодо прийняття не найкращого рiшення пересилив намагання досягти оптимального рiшення. Саме такий стан (той момент, коли приймаiться рiшення) Г.Саймон охарактеризував як тАЬдосягнення задоволеностiтАЭ, розумiючи пiд цим вибiр, який i достатньо добрим за даних умов.
Прагнення менеджерiв тАЬдосягти задоволеностiтАЭ може бути обумовлено кiлькома причинами:
- вони можуть просто не хотiти iгнорувати власнi iнтереси, тобто продовжувати пошук нових альтернатив, коли вже iдентифiкованi декiлька прийнятних;
- вони можуть бути не здатними зважити та оцiнити велику кiлькiсть альтернатив;
- можливо також втручання в процес прийняття рiшень особистих, субтАЩiктивних факторiв.
РЖррацiональна модель грунтуiться на передбаченнi, що рiшення приймаються ще до того, як дослiджуються альтернативи. РЖррацiональна модель найчастiше застосовуiться:
а) для вирiшення принципово нових, незвичайних рiшень, таких, якi важко пiддаються вирiшенню;
б) для вирiшення проблем в умовах дефiциту часу;
в) коли менеджер або група менеджерiв мають достатньо влади, аби навтАЩязати своi рiшення.
Процес прийняття рiшень
В теорii прийняття рiшень видiляють два основних напрямки дослiджень: нормативний та описовий.
Представники нормативного пiдходу концентрують увагу на розробцi органiзацiйних, iнформацiйних та методологiчних засад прийняття рацiонального рiшення. Нормативний пiдхiд опрацьовуi тАЬправила рухутАЭ в управлiнськiй роботi, дотримання яких маi забезпечити прийняття рацiонального рiшення.
Описовий пiдхiд спрямований на емпiричне дослiдження поведiнки окремих осiб та груп людей в процесi прийняття рiшень. Вiн маi на метi визначити закономiрностi формування в процесi взаiмодii вихiдних параметрiв проблеми, що вирiшуiться, та характеристик субтАЩiкта, який приймаi рiшення. В рамках нормативного пiдходу перш за все дослiджуiться процедура (загальна технологiя) прийняття управлiнських рiшень.
У процесi пiдготовки рiшення часто виникаi необхiднiсть уточнення або коригування результатiв попереднiх етапiв.
Розглянемо докладнiше змiст кожного з етапiв, концентруючи увагу тiльки на ключових (принципово важливих) аспектах iх реалiзацii.
Дiагноз проблеми включаi наступнi пiдетапи:
тАУ виявлення та опис проблемноi ситуацii (означаi усвiдомлення та вiдбиття у будь-якiй формi протирiччя помiж змiнами у середовищi функцiонування органiзацii та ii можливостями забезпечити за таких умов досягнення своii мети);
тАУ встановлення мети вирiшення проблемноi ситуацii (визначення бажаного кiнцевого результату вирiшення проблемноi ситуацii);
тАУ iдентифiкацiя критерiiв прийняття рiшення (визначення ознак, на закладi яких буде проводитись оцiнка вирiшення проблемноi ситуацii, а також упорядкування цих ознак за ступенем важливостi).
2. Накопичення iнформацii про проблему означаi збирання й обробку рiзноманiтних вiдомостей щодо проблеми, яка розглядаiться. Якiсть вирiшення проблеми залежить вiд якостi iнформацii про неi.
Якiсть iнформацiйних матерiалiв у свою чергу оцiнюiться за допомогою таких критерiiв:
1) обтАЩiктивнiсть тАУ це iнтегральний критерiй, який поiднуi у собi наступнi частковi критерii:
повноти iнформацii (визначаiться наявнiстю вiдомостей, включаючи суперечливi, якi необхiднi та достатнi для прийняття рiшення);
точностi iнформацii (ступiнь вiдповiдностi iнформацii оригiналу);
несуперечливостi iнформацii (окремi частини однiii i тiii самоi iнформацii не мають суперечити одна однiй);
переконливостi iнформацii (доведенiсть iнформацii, яка примушуi вiрити у ii достовiрнiсть);
2) лаконiчнiсть тАУ це стислiсть та чiткiсть викладення iнформацii (досягаiться за рахунок високоi згорнутостi iнформацii без втрати ii необхiдноi повноти);
3) актуальнiсть тАУ це вiдповiднiсть iнформацii обтАЩiктивним iнформацiйним потребам;
4) своiчаснiсть тАУ це здатнiсть задовольняти iнформацiйну потребу у прийнятний для виконання строк;
5) комунiкативнiсть тАУ це властивiсть iнформацii бути зрозумiлою для того, кому вона адресована.
3. Розробка альтернативних варiантiв означаi розробку, опис та складання перелiку усiх можливих варiантiв дiй, що забезпечують вирiшення проблемноi ситуацii.
Полiтика органiзацii тАУ у даному випадку враховуiться субтАЩiктивний фактор при прийняттi рiшення. Статус, влада, престиж, легкiсть виконання тАУ усе це може вплинути на прийняття того, чи iншого рiшення.
Кiнцевим результатом прийняття рiшення i саме управлiнське рiшення, яке постаi, як первiсний, базовий елемент процесу управлiння, що забезпечуi функцiонування господарськоi органiзацii за рахунок взаiмозвтАЩязку формальних та неформальних, iнтелектуальних та органiзацiйно-практичних аспектiв менеджменту.
Передумови були такi: 19 сiчня 1990 року iз Снiгурiвки на адресу 12 сесii Верховноi Ради УРСР було направлено лист тАЮКороткi матерiали по рiчцi РЖнгулецьтАЭ, до питання тАЮПро екологiчну обстановку в республiцi та заходах по ii корiнному полiпшеннютАЭ.
ВаВ листi вказувалося, що протягом 32 рокiв тАУ щорiчно в рiчку скидаiться 60 млн. куб. метрiв високомiнералiзованих вод Кривбасу (солi хлору, натрiю, залiза, кальцiю, мiдi тощо). Тiльки за 10 рокiв на землi зрошувальноi системи скинуто 2.2 млн.т солей, в т. ч. 0.64 млн.т токсичних солей хлору. Мiнералiзацiя поливноi води, за даними iнституту тАЮУкргiпроводгосптАЭ, в 3-4 рази перевищують норму, велика кiлькiсть соди, нiтратiв, сульфатiв i т. д.
У зверненнi вказувалося, що в 1970 роцi було прийнято постанову про захист рiчки РЖнгулець вiд шахтних вод Кривбасу, але Мiнiстерство чорноi металургii УРСР i СРСР його не виконують.
Високомiнералiзованi води Кривбасу продовжують нищити живу природу, забруднювати р. РЖнгулець, деградовано майже 38 тис.га поливних земель, сiльському господарству нанесено величезних збиткiв. За останнiх 10 рокiв недоотримано сiльськогосподарськоi продукцii на 38,8 млн. крб.
6.04.90 р. (вих.№794-21) на даний лист отримано вiдповiдь, в якiй вказано, що в постановi Верховноi Ради УРСР вiд 17.02.90 р. передбачено поетапне здiйснення заходiв по екологiчному оздоровленню великих i малих рiчок, в тому числi i рiчки РЖнгулець, якi будуть включенi в республiканську i обласну програму охорони навколишнього природного середовища i рацiонального використання природних ресурсiв на Х111 птАЭятирiчку i до 2005 року.
Взагалi, починаючи з 60 рокiв минулого столiття, у рiчку РЖнгулець щороку скидалося в середньому 45 млн.куб. м. неочищених мiнералiзованих шахтних вод з гiрничих виробiток Кривбасу.
На процес прийняття управлiнських рiшень впливаi безлiч рiзноманiтних факторiв. До найважливiших зпомiж них належать такi:
Ступiнь ризику тАУ розумiiться, що завжди iснуi iмовiрнiсть прийняття неправильного рiшення, яке може несприятливо впливати на органiзацiю. Ризик тАУ фактор, який менеджери враховують свiдомо, або пiдсвiдомо, при прийняттi рiшення, оскiльки вiн повтАЩязаний iз зростанням вiдповiдальностi.
Час, який вiдводиться менеджеровi для прийняття рiшення. На практицi бiльшiсть керiвникiв не мають можливостi проаналiзувати усi можливi альтернативи, вiдчуваючи дефiцит часу.
До 1970 року усi шахтнi води гiрничодобувних пiдприiмств Кривбасу скидалися у рiчки РЖнгулець i Саксагань. Середня мiнералiзацiя шахтних та картАЩiрних вод на той час не перевищувала 5 г/л, при 10-12 г/л по деяким шахтам.
У 1970 роцi на завдання Мiнчормету СРСР iнститутами тАЮКривбаспроекттАЭ i тАЮУкргiпроводхозтАЭ розроблено технiчний проект вiдведення шахтних вод Кривбасу, у якому була доведена технiчна можливiсть i економiчна доцiльнiсть використання шахтних вод для поповнення зворотних систем водопостачання збагачувальних фабрик Пiвнiчного, Пiвденного та Новокриворiзького гiрничо-збагачувальних комбiнатiв при умовi комплексного вирiшення низки водогосподарських заходiв по Кривбасу.
Надлишки води, згiдно виконаного проекту, накопичувалися у балцi Свистунова, якi потiм в осiнньо-зимовий перiод скидалися в рiчку РЖнгулець. Пiсля цього рiчка промивалася iз Карачуновського водосховища.
З метою наповнення водосховища питною водою Мiнчормет СРСР вклав свою частку коштiв в розмiрi 38,5 млн. крб. (за цiнами 1977 р.) на побудову каналу Днiпро-РЖнгулець.
Надлишки води з 1979 року по 1989 рiк скидалися у мiжвегетацiйний перiод у рiчку РЖнгулець за спецiальними дозволами Держкомприроди СРСР, який запроваджував постiйно зростаючi вимоги до зменшення забруднення навколишнього середовища.
Тому, у 1986 роцi iнститут тАЮКривбаспроекттАЭ поновив проектнi роботи щодо шляхiв утилiзацii шахтних вод з технiко-економiчного розрахунку тАЮВiдведення шахтних вод Кривбасу на перiод до 2000 р.тАЭ, у якому розглядалися варiанти вiдведення шахтних вод у акваторii Чорного i Азовського морiв, переробка шахтних вод з отриманням товарних сольових продуктiв, поховання цих вод у глибоких геологiчних структурах. У 1988 роцi з ряду обтАЭактивних причин подальша розробка ТЕР була припинена.
Проте з 1989 року природоохоронними органами скиди у рiчку РЖнгулець були забороненi.
У цьому ж роцi пiдприiмствами пiдземного Кривбасу були здiйсненi заходи по зменшенню вiдкачки шахтноi води з 40 млн. куб. м. до 27-29 млн.куб.м. в основному за рахунок припинення подачi в шахти питноi води.
Подальший перебiг подiй змусив Мiнчормет СРСР, Держбуд СРСР, Держкомприроди СРСР поновити роботи над проблемою. Було видане завдання iнститутам тАЮКривбаспроекттАЭ, тАЮВНДРЖчорметенергоочисткатАЭ, тАЮВРЖОГЕМтАЭ, тАЮМеханобрчорметтАЭ, тАЮУкрводоканалпроекттАЭ, тАЮПiвденiпрорудатАЭ на розробку тАЮОсновних положень до ТЕР вiдведення шахтних вод КривбасутАЭ з метою багатоварiантного аналiзу для вибору перспективного напрямку вирiшення проблеми.
Були розглянутi наступнi варiанти вiдведення та використання шахтних вод Кривбасу на перiод до 2030 р.:
Варiант 1 тАУ вiдведення шахтних вод у Чорне море;
Варiант 11 - вiдведення шахтних вод у ставок тАУ накопичувач Запорiзького залiзорудного комбiнату, розташованого в Утлюкському лиманi Азовського моря;
Варiант 111 тАУ поховання шахтних вод у геологiчнi структури;
Варiант 1У тАУ опрiснення шахтних вод та iх утилiзацiя;
Варiант У тАУ використання шахтних вод на гiрничо-збагачувальних комбiнатах Кривбасу з щорiчним скидом надлишкiв i розбавленням iх прiсною водою. (РЖснуюча схема).
ВаВаВаВаВаВаВаВаВа На основi укрупнених вартiсних показникiв та екологiчноi оцiнки був рекомендований варiант опрiснення шахтних вод.
Прийняття рiшення. На цьому етапi здiйснюiться порiвняння альтернатив за очiкуваними ефектами iх реалiзацii та вибiр кращоi альтернативи на закладi критерiiв, iдентифiкованих на етапi дiагнозу проблеми. При цьому слiд зауважити, що на етапi прийняття рiшення субтАЩiкт управлiння маi доповнити результат формалiзованого аналiзу (найкращий варiант) неформальними знаннями про обтАЩiкт управлiння. Цi знання випливають з досвiду та iнтуiцii субтАЩiкта управлiння.
В практицi прийняття рiшеннь часто виникаi питання про доцiльнiсть застосування групового або iндивiдуального пiдходу до процедури прийняття рiшень.
У 1990 роцi Радою Мiнiстрiв УРСР був обтАЭявлений Всесоюзний конкурс на краще виконання проекту по демiнералiзацii шахтних вод Крив басу. Кращими було визнано проекти iнститутiв тАЭВНДРЖ тАЮПромтехнологiятАЭ (м.Москва) та тАЮСвердловНДРЖхiммаштАЭ (м.РДкатеринбург). Ними за участю також Московського енергетичного iнституту, iнституту тАЮКривбаспроекттАЭ, Сакського iнституту тАЮЙодо-бромтАЭ, Криворiзького гiрничорудного iнституту з 1990 по 1993 рiк був розроблений технiчний проект тАЮКомплексна переробка шахтних вод шахти тАЮБатькiвщинатАЭ. Потужнiсть комплексу 600 куб.м./год, або 5,28 млн.куб.м./рiк з рiчними витратами електроенергii 19,7 мВт, природного газу 12,6 млн.куб.м. При цьому вартiсть капiтального будiвництва становила 110 млн. крб. (в цiнах 1984 р.).
Технiчний проект не був затверджений, як занадто дорогий.
З тих же причин не реалiзовано альтернативний варiант, розроблений ДНДПРЖхiмтехнологii (м.Сiвiродонецьк) методом вимерзання i застосування новiтнiх технологiй.
На жаль, ситуацiя ускладнюiться тим, що енергоiмнi технологii очистки шахтних вод, що пропонувалися дотепер не прийнятнi, а фiнансування необхiдних наукових i технiчних заходiв у централiзованому порядку iз коштiв Держбюджету i малоймовiрним.
Також цi процеси породжують за собою новi екологiчнi проблеми: створення надмiрноi кiлькостi вилучених солей (тiльки для Криворiзького басейну це приблизно 600-900 тис.т на рiк), створення нових полiгонiв для тимчасового складування вилучених солей з метою iх подальшоi переробки або утилiзацii.
Внаслiдок використання води з РЖнгульця для поливу сталося погiршення фiзико-хiмiчних властивостей грунту на поливних землях, втратилася його родючiсть. Економiчнi збитки досягли десяткiв мiльйонiв карбованцiв.
Скид високо мiнералiзованих зворотних шахтних вод гiрничорудних пiдприiмств Кривбасу, як виняток, з метою запобiгання аварiйних ситуацiй, у 1989 роцi було дозволено рiшенням постiйноi надзвичайноi комiсii при Радi Мiнiстрiв УРСР. Було скинуто 11,8 млн.куб м. В 1990 i в 1992 роках було дозволено скинути по 11 млн.куб.м., а починаючи з 1994 року це увiйшло в систему i щорiчно скидаiться вiд 17 до 32 млн.куб.м. отруйних вод, якi додатково забрудненi стоками господарсько-побутовоi каналiзацii м.Кривого Рогу.
Незважаючи на тривогу, занепокоiнiсть населення, громадсткостi неодноразовi звернення в Мiнiстерство чорноi металургii через мiсцевi обласнi, республiканськi газети, через народних депутатiв СРСР Д.В.Лiсничого, Л.Г.Шараiва у Раду Мiнiстрiв УРСР Кривбас продовжував скидати шахтнi води, наносячи непоправноi шкоди здоровтАЭю людей, фаунi, грунту.
В 1989 роцi виборцi Снiгурiвського району направили телеграму президii ЗтАЭiзду народних депутатiв СРСР тАУ народному депутату Лiсничому Д.В. такого змiсту: тАЮПросимо спитати у мiнiстра чорноi металургii СРСР: коли буде припинено згубний скид шахтних вод Кривбасу у рiчку РЖнгулець, води якоi використовуються для зрошення 200 тисяч гектарiв землi, а також для питного постачання населення? Спостерiгаiться iнтенсивне засолювання грунту, що веде до його повноi деградацii. Рiчка вимагаi негайного очищення вiд мулу, що мiстить шкiдливi для людей речовини.тАЭ
З Москви до Снiгурiвки народнi депутати надiслали вiдповiдь: тАЮЗроблено депутатський запит Головi Ради Мiнiстрiв СРСР тов. Рижкову М.РЖ.
1. Чому мiнiстром чорноi металургii тов. Колпаковим С.В. не вживаються заходи по припиненню скиду мiнералiзованих шахтних вод Кривбасу з пiдвищеним вмiстом хлору в рiчку РЖнгулець, яка використовуiться для зрошення 200 тисяч гектарiв землi i водопостачання населення Миколаiва?
2. Хто вiдповiсть за завданi збитки вiдомством чорноi металургii землеробству i населенню Миколаiвськоi областi?
3. Чи плануiться видiлення коштiв мiнiстерства чорноi металургii або коштiв з централiзованих джерел для очистки рiчки РЖнгулець вiд скиду шкiдливого мулу?
Вiдповiдь заступника мiнiстра була така:
тАЮЗ метою захисту рiчки РЖнгулець вiд забруднення шахтними водами гiрничорудними пiдприiмствами державного, виробничого обтАЭiднання тАЮПiвденрудатАЭ виконуються в повному обсязi намiченi заходи по запобiганню скидiв мiнералiзованих вод з рiчки РЖнгулець та Саксагань.
Для вивчення впливу гiрничорудних пiдприiмств Кривбасу вiд забруднення рiчки РЖнгулець Украiнський фiлiал Центрального науково-дослiдного РЖнституту комплексного використання водних ресурсiв (м. Киiв) по договору з виробничим обтАЭiднанням тАЮКривбасрудатАЭ виконуi роботу тАЮВизначення впливу гiрничорудних пiдприiмств Кривбасу за забруднення рiчки РЖнгулець i виборiв оптимального режиму санiтарних попускiв з каналу Днiпро-РЖнгулець через Карачуновське водосховищетАЭ.
В доповнення до цiii роботи ВО тАЮКривбасрудатАЭ укладений договiр з Украiнським фiлiалом згаданого iнституту на дослiдження хiмiчного складу мулових вiдкладень в рiчцi на дiлянцi вiд Кривого Рогу до Снiгурiвки. А також хiмiчного складу води на цiй дiлянцi i вище Карачуновського водосховища, визначення ступеня забруднення радiонуклiдами, впливу стокiв з сiльськогосподарських угiдь на забруднення рiчки i iнше. Роботи плануiться закiнчити у 1990 роцi.
У вiдповiдностi з дорученням Ради Мiнiстрiв Украiни№999/68 Держкомприродою УРСР i Миколаiвським облвиконкомом органiзуiться комiсiя для визначення джерел забруднення рiчки РЖнгулець i дольовоi участi у фiнансуваннi робiт по розчистцi рiчки в районi мiста Снiгурiвки. Пiсля виконання дослiджень i визначення джерел забруднення рiчки РЖнгулець буде прийнято рiшення про дольову участь у фiнансуваннi подальших робiт на оздоровлення рiчки.тАЭ
Потiм у Снiгурiвцi вiдбулася технiчна нарада з питань розчищення рiчки РЖнгулець й вiдведення високомiнералiзованих шахтних вод Кривбасу. В нiй взяли участь представники обласного i районного держкомiтетiв по охоронi природи, облводгоспу, облагропрому, санiтарноi служби, АПО, управлiння каналами РЖнгулецькоi зрошувальноi системи, УкрНДРЖЗЗу, проектних органiзацiй Кривого Рогу, виробничих обтАЭiднаньтАЭКривбасрудатАЭ, тАЮПiвдень рудатАЭ.
На нарадi вiдмiчалося, що в околицях Снiгурiвки помiтно погiршала якiсть води в РЖнгульцi та пiдземних джерелах водопостачання, вiдбулося значне замулення русла рiчки вище головних насосних станцiй РЖнгулецькоi та Явкинськоi зрошувальних мереж. На кожен гектар зрошуваних полiв разом з поливною водою щорiчно надходить 3,5 тАУ 4 тонни рiзноманiтних солей, що привело до засолювання грунтiв, рiзкого зниження iх родючостi, погiршання фiзико-хiмiчних властивостей.
За останнi роки спостерiгаiться пiдвищення рiвня шлунково-кишкових захворювань серед населення, що i наслiдком низькоi якостi питноi й поливноi води. РЖнгулець фактично перетворився на скидну канаву для залiзорудних пiдприiмств Кривбасу.
Одним з найскладнiших етапiв рацiональноi технологii прийняття рiшень i пошук альтернативних варiантiв. В управлiнськiй практицi використовуються рiзноманiтнi методи творчого пошуку альтернативних варiантiв, якi умовно подiляють на три групи:
методи iндивiдуального творчого пошуку (аналогii, iнверсii, iдеалiзацii);
методи колективного творчого пошуку (тАЬмозковий штурмтАЭ, конференцiя iдей, метод колективного блокноту);
методи активiзацii творчого пошуку (метод контрольних запитань, метод фокальних об'iктiв, метод морфологiчного аналiзу).
Метод аналогii передбачаi використання схожого вiдомого рiшення, ВлпiдказаногоВ», наприклад, технiчною, економiчною або художньою лiтературою, яке виникло як результат спостереження за явищами природи тощо.
Учасники наради вирiшили:
- Погодитись з пропозицiiю спецiалiстiв району i областi про розробку, як одного з варiантiв першочергових заходiв по захисту РЖнгульця i зрошуваних земель, можливостi будiвництва насосноi станцii в районi села Василiвки для вiдкачування високомiнералiзованих вод i скиду iх по Вiрьовчинiй балцi, органiзацii розчищення русла рiчки вiд головних насосних станцiй до мiсця перехоплення скидних вод.
- Снiгурiвському райдержкомiтетовi по охоронi природи клопотати перед Радою Мiнiстрiв УРСР про створення мiжвiдомчоi комiсii по встановленню джерел забруднення РЖнгульця з метою визначення дольовоi участi пiдприiмств й органiзацiй у фiнансуваннi проектних i будiвельних робiт по врятуванню й вiдродженню РЖнгульця.тАЭ
Постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 16.06.89 р. №161 заборонено скид високомiнералiзованих вод в рiчку РЖнгулець.
На сьогоднiшнiй день залишаiться в дii схема використання шахтних вод в зворотних циклах ГЗК, з накопиченням надлишкiв i iх щорiчним скидом в рiчки РЖнгулець i Саксагань та обовтАЭязковою наступною промивкою цих рiчок прiсною водою.
Дозволений вмiст хлоридiв в стiчних шахтних водах складаi 3000-3700 мг/л при нормi для водойм 350 мг/л. При цьому з кожним роком в тАЮРегламентах скидутАЭ збiльшуiться дозволений рiвень хлоридiв та загальноi мiнералiзацii. В регламентi скидiв на 2001-2002 рр. Дозволений вмiст хлоридiв дорiвнюi 3999 мг/л.
Скиди останнiх рокiв полiпшили ситуацiю, але повнiстю проблема не вирiшена. Утилiзацiя високомiнералiзованих шахтних вод тАУ i складною, найгострiшою i поки що невирiшеною екологiчною проблемою не тiльки Криворiзького басейну, а й усiii Украiни, яку можливо вирiшити тiльки на державному рiвнi.
4. Контроль за виконаннямрiшень та основних напрямкiв реабiлiтацii екосистеми р. РЖнгулець
Рiчка РЖнгулець вiднесена до каталогу основних рiчок Украiни i являiться найбiльшою правою притокою нижньоi течii головноi водноi артерii Украiни - рiчки Днiпро. РЖнгулець i основним джерелом, яке живить схiд Кiровоградськоi областi, Кривбас, пiвденно-схiднi райони Миколаiвськоi областi i вiдiграi важливу роль у питнiй i промисловiй водозабезпеченостi вказаних регiонiв.
РЖнгулець бере свiй початок з заболоченоi балки поблизу с. Топила Знам'янського району, Кiровоградськоi областi. Потiм прямуючи Днiпропетровською, Миколаiвською та Херсонською областями впадаi в р. Днiпро на 46 км вiд його гирла. При впадiннi рiчка роздiляiться на два рукави, з яких лiвий маi довжину 1,5 км, а правий 0,9 км.
У басейнi рiчки РЖнгулець розташований один з найважливiших iндустрiальних промрайонiв краiни - Криворiзький басейн. Провiдне мiсце у цьому районi належить пiдприiмствам чорноi металургii, машинобудуванню та металообробцi, електроенергетицi, паливнiй промисловостi.
Площа зрошуваних земель в басейнi РЖнгулець на рiвень 2003 року становить 82,9 тис. га, з яких в Кiровоградськiй областi - 13,1 тис. га, Днiпропетровськiй -25,3 тис. га, Миколаiвськiй - 39,2 тис. га, Херсонськiй областi - 5,3 тис. га.
Джерелом зрошення i стiк р.РЖнгульця та ii притокiв, зарегульований ставками i водосховищами та днiпровська вода.
Сучасна екологiчна ситуацiя в басейнi РЖнгульця залишаiться напруженою внаслiдок значних обсягiв мiнералiзованих зворотних вод, накопичених у хвостосховищах гiрничорудних пiдприiмств Кривбасу. Крiм того рiчку РЖнгулець забруднюють стоки комунального господарства, промислових та сiльськогосподарських пiдприiмств. Так, у 2001 роцi в РЖнгулець скинуто 175,3 млн.м3 з них забруднених 158,1 млн.м3 , а взагалi без очистки тАУ 64,9 млн.м3 .
Стоку рiчки РЖнгулець недостатньо для розбавлення стiчних вод до дозволених граничних концентрацiй.
З метою забезпечення подачi води належноi якостi на водопостачання м. Миколаiва та зрошення сiльгоспугiдь в Миколаiвськiй та Херсонськiй областях, щорiчно Кабiнетом мiнiсрiв Украiни приймаються розпорядження щодо промивки рiчки РЖнгулець.
Основними напрямками щодо робiт з екологiчного оздоровлення малих рiчок в басейнах РЖнгулець та Саксагань i:
- винесення прибережних захисних смуг для проведення на них комплексних водоохоронних заходiв;
- залучення органiв мiсцевоi влади до фiнансування повних комплексiв водоохоронних заходiв при роботах на малих рiчках;
- втiлення концепцii ТСрунтозахисного землеробства (упорядкування землекористування, тобто вилучення з класу орних заплавних земель та земель, на яких спостерiгаються ерозiйнi процеси);
- залiснення територii до оптимальноi норми - 16% (сюди входить i посадка водозахисних лiсосмуг i протиерозiйнi лiсонасадження);
- Вапризупинення робiт з господарського використання заплав малих рiчок,
якi негативно впливають на iх стан;
- забезпечення контролю за використанням i якiсним станом вод малих рiчок;
- використання прогресивних технологiй i мiжнародного досвiду по екологiчному оздоровленню малих рiчок;
- створення руслових водоохоронних смуг з посадженням вищоi водноi рослинностi (ВВР), а також створення заплав, заводей, рукавiв з вирощуванням
ВВР, покращення санiтарно-гiгiiнiчного стану територiй мiст та селищ, реа
лiзацiя багатоцiльових органiзацiйно-технiчних заходiв, нацiлених на полiп
шення екологiчного стану сельбищних територiй;
- посилення робiт з екологiчного виховання населення, пропаганди рацiонального використання й охорони водних ресурсiв.
Проблема техногенно-екологiчного забруднення гiрничодобувних територiй, де головними джерелами забруднення i накопичуванi промислових вiдходiв, мiнералiзованих шахтних та рудникових вод, потребуi термiнового розв'язання.
Гiрничодобувнi роботи суттiво впливають на навколишнi середовище i створюють умови для активiзацii небезпечних геологiчних процесiв, одним з яких i осiдання денноi поверхнi землi, внаслiдок чого виникають небезпечнi явища: iнтенсивне пiдтоплення житлових масивiв та об'iктiв господарювання, заболочування значних територiй, утворення джерел, озер i болiт у пониженнях рельiфу.
В результатi закриття гiрничо-видобувних пiдприiмств, шахт i розрiзiв необхiдно передбачити вирiшення комплексу еколого-гiдрогеологiчних, у тому числi водоохоронних проблем, передбачених Водним кодексом Украiни / ст. 105, "Охорона пiдземних вод"/. Це, насамперед, здiйснення заходiв щодо попередження забруднення пiдземних вод, обладнання локальноi мережi спостережувальних свердловин для контролю за рiвнями та якiсним станом цих вод.
Програмою передбачаються заходи щодо охорони земель вiд засолення, пiдтоплення, забезпечення умов вiдтворення природних ландшафтiв у зонах розмiщення цих об'iктiв.
З метою полiпшення забезпечення якiсною водою населення i галузей економiки, вирiшення водогосподарських i екологiчних проблем басейнiв рiчок та регiонiв Украiни, у тому числi i гiрничодобувних, впродовж 1999-2002 рокiв Урядом Украiни визначенi основнi напрями цiii дiяльностi в законах та програмах, зокрема це Концепцiя розвитку водного господарства Украiни, затверджена Постановою Верховноi Ради Украiни вiд 14.01.2000 № 1390-ХРЖУ та Закон Украiни "Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства", прийнятий 17 сiчня 2002 року, до складу якого увiйшли програми водогосподарського напрямку.
Метою програмних документiв i впровадження державноi полiтики, спрямованоi на запобiгання зростанню антропогенного впливу на довкiлля, забезпечення екологiчно безпечних умов життiдiяльностi населення i господарськоi дiяльностi та захисту водних ресурсiв вiд забруднення i виснаження, рацiональне використання водних ресурсiв, забезпечення сталого функцiонування екосистем у басейнах рiчок Украiни, запобiгання шкiдливiй дii вод i лiквiдацii ii наслiдкiв.
Для реалiзацii зазначених природоохоронних заходiв передбачаiться:
- при формуваннi державного бюджету видiляти кошти на фiнансуванню Комплексних програм природоохоронного спрямування у повному обсязi :
- - вiднесенням витрат на вказанi цiлi до захищених статей бюджету;
- розробити i ввести в дiю та забезпечити неухильне дотримання суб'iкта
ми господарювання нормативiв з граничного навантаження на навколишнi
середовище;
- провести iнвентаризацiю, паспортизацiю та оцiнку технiчного стану потенцiйне небезпечних об'iктiв (пiдземнi виробки, пустоти, будiвлi та споруди, що розмiщенi в зонi iх розповсюдження) та вжити вичерпних заходiв для запобiгання iх руйнування.
Згiдно з Законом Украiни "Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства", пiдприiмства гiрничодобувноi галузi щорiчно зобов'язанi погоджувати з центральним органом виконавчоi влади, що забезпечуi виконання зазначеноi Програми заходи, на якi спрямовуються кошти вiд збору за забруднення на
Вместе с этим смотрят:
Cамоорганизация как процесс саморазвития
РЖнновацiйнi процеси на пiдприiмствi
РЖнтуiцiя в бiзнесi
РЖнформацiйний менеджмент як ефективна технологiя органiзацii управлiнськоi дiяльностi
Аксiологiчнi проблеми управлiнськоi дiяльностi робiтника освiти в умовах модернiзацii освiтньоi галузi в Украiнi