РЖнтерактивнi методи навчання на уроках анлiйськой мови

Вступ

Одним iз прiоритетних напрямiв реформування освiти, висунутих Державною нацiональною програмою ВлОсвiта. Украiна XXI ст.В», визначено необхiднiсть Влдосягнення якiсно нового рiвня у вивченнi iноземних мовВ». РЖноземна мова тАУ це не просто навчальний предмет. На вiдмiну вiд iнших академiчних предметiв, це цiла галузь, оскiльки розкриваi перед людиною скарбницю iншомовноi культури, новi стилi життя. РЖнтеграцiя Украiни у свiтову спiльноту потребуi досконалого володiння iноземними мовами. Тому оволодiння iноземними мовами визначене як один з прiоритетних напрямiв реформування освiти. Формування свiдомостi в процесi вивчення iноземних мов вiдбуваiться шляхом розкриття способiв мислення. Специфiка iноземноi мови як навчального предмета полягаi в тому, що спiлкування i не лише кiнцевою метою навчання, а й засобом ii досягнення. Саме Вчитель робить усе можливе i неможливе для цього. Творча особистiсть Учителя тАУ необхiдна умова реформування освiти. Учитель, який творчо реалiзуi своi педагогiчнi здiбностi, розвиваi й укрiплюi внутрiшнiй потяг до самовдосконалення вбачаi сенс не тiльки в самостiйному творчому пошуку. Пiд час працi вiн формуi в учнiв:

тАв культуру навчальноi працi;

тАв реалiзуi принцип переконаностi учнiв у дiiвостi та необхiдностi знань;

тАв розвиваi самостiйнiсть учнiв як засiб iх iнтелектуального розвитку;

тАв навчаi вмiння самостiйно регулювати свою розумову дiяльнiсть;

тАв навчаi таких прийомiв мислення, як порiвняння, узагальнення, встановлення причинно-наслiдкових зв'язкiв;

тАв мотивування оцiнки ситуацiiю успiху, просування учня у творчому пошуку;

тАв створюi необхiдну психологiчну атмосферу пiдтримки та розвитку особистостi.

Оскiльки мова залишаiться iдиною унiверсальною базою мислення, знання iноземноi мови слiд розглядати з погляду вдосконалення iнтелектуальних здiбностей (пам'ятi, уяви, критичного, логiчного, креативного мислення). Творчiсть i найвищим виявом розвитку людського розуму. Творча здiбнiсть тАУ це здатнiсть дивуватися i пiзнавати, вмiння знаходити рiшення в нестандартних ситуацiях, це спрямованiсть на вiдкриття нового i здатнiсть глибокого усвiдомлення свого досвiду. Завдяки творчiй дiяльностi в дитини розвиваiться здатнiсть самостiйно реалiзувати своi можливостi. А самореалiзацiя веде до особистiсного зростання. Реалiзацiя iдеi неможлива без розробки та впровадження вiдповiдних технологiй навчання. Школа маi бути не пiдготовкою до життя, школа маi бути життям. Досягнути цього можливо, створюючи iнтерактивне середовище.

Мета дослiдження. З'ясувати наскiльки iнтерактивнi технологii навчання та колективного творчого виховання вiдповiдають сучасним вимогам гуманiзацii освiти та потребам суспiльства, наскiльки вмотивоване iх застосування пiд час урокiв iноземноi мови.

Завдання дослiдження.

1. Зацiкавити учнiв до вивчення англiйськоi мови з використанням iнтерактивних методiв навчання, розвивати емоцiйнi вiдгуки учнiв до таких урокiв, вчити розумiти iх змiст.

2. Описати методичнi прийоми, змiст та вiдповiднiсть використання iнтерактивних методiв навчання на уроках англiйськоi мови.

3. Визначити характер впливу роботи з iнтерактивними методами на рiвень знань учнiв.

4. У додатках запропонувати розробки урокiв англiйськоi мови з використанням iнтерактивних методiв навчання.

Об'iкт дослiдження: процес навчання.

Предмет дослiдження: комплекс вправ i даний предмет.

Методи дослiдження: моделювання, мовне спостереження, експеримент.

Гiпотеза: на уроках з англiйськоi мови можливо формувати високий рiвень знань в учнiв, iх самореалiзацii та вдосконалювати iнтелектуальнi здiбностi при умовi:

- творчого реалiзування педагогiчних здiбностей вчителя та створюючи ним iнтерактивне середовище на уроках;

- активного застосування iнтерактивних методiв навчання на рiзних етапах уроку, якi сприяють досягненню якiсно нового рiвня у вивченнi iноземних мов.

1. РЖнтерактивне навчання тАУ технологiя успiху в сучасному навчаннi

1.1 Сутнiсть iнтерактивного навчання

Перш нiж перейти до ТСрунтовного розгляду iнтерактивних навчальних технологiй та iнтерактивного уроку, варто з'ясувати загальну суть iнтерактивного навчання i порiвняти його iз загальновiдомими, традицiйними пiдходами до навчання. Я. Голант ще в 60-х рр. XX ст. охарактеризував три основнi моделi навчання, що iснують у сучаснiй школi. Вiн видiляв активну й пасивну моделi залежно вiд участi учнiв у навчальнiй дiяльностi. Зрозумiло, що термiн ВлпасивнаВ» i умовним, оскiльки будь тАУ який спосiб навчання обов'язково передбачаi певний рiвень пiзнавальноi активностi суб'iкта тАУ учня, iнакше досягнення результату, навiть мiнiмального, неможливе.

У такiй класифiкацii Я. Голант швидше використовуi ВлпасивнiстьВ» як визначення низького рiвня активностi учня, переважно репродуктивноi дiяльностi за майже повноi вiдсутностi самостiйностi й творчостi.

До цiii класифiкацii можна додати iнтерактивне навчання як певний рiзновид активного, який маi своi закономiрностi та особливостi.

У пасивнiй моделi навчання учень виступаi в ролi Влоб'iктаВ» навчання. Вiн повинен засвоiти й вiдтворити матерiал, переданий йому вчителем, текстом пiдручника. До вiдповiдних методiв навчання належать тi, за якими учнi лише слухають i дивляться (лекцiя тАУ монолог, читання, пояснення, демонстрування й вiдтворювальне опитування учнiв). Учнi, як правило, не спiлкуються мiж собою i не виконують якихось творчих завдань.

Активна модель навчання передбачаi застосування методiв, якi стимулюють пiзнавальну активнiсть i самостiйнiсть учнiв. Учень виступаi Влсуб'iктомВ» навчання, виконуi творчi завдання, вступаi в дiалог з учителем. Основнi методи: самостiйна робота, проблемнi та творчi завдання (часто домашнi), запитання вiд учня до вчителя i навпаки, що розвивають творче мислення.

Слово ВлiнтерактивнийВ» означаi здатний до дiалогу. РЖнтерактивне навчання тАУ це спецiальна форма органiзацii навчальноi дiяльностi, яка маi конкретну, передбачену мету тАУ створити комфортнi умови навчання, за яких кожен учень вiдчуваi свою успiшнiсть, iнтелектуальну спроможнiсть.

Суть iнтерактивного навчання полягаi в тому, що навчальний процес вiдбуваiться за умова постiйноi, активноi взаiмодii усiх учнiв. Це спiв навчання, взаiмонавчання (колективне, групове навчання у спiвпрацi), де i учень, i вчитель i рiвноправними, рiвнозначними суб'iктами навчання, розумiють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вмiють i здiйснюють. РЖнтерактивне навчання передбачаi моделювання життiвих ситуацiй, використання рольових iгор, спiльне вирiшення проблеми на основi аналiзу обставин та вiдповiдноi ситуацii. Воно ефективно сприяi формуванню навичок i вмiнь, виробленню цiнностей, створенню атмосфери спiвпрацi, взаiмодii, даi змогу вчителю стати лiдером колективу.

РЖнтерактивна взаiмодiя виключаi як домiнування одного учасника навчального процесу над iншим, так i однiii думки над iншою. Пiд час iнтерактивного навчання учнi вчаться бути демократичними, спiлкуватися з iншими людьми, критично мислити, приймати продуманi рiшення.

РЖнтерактивне навчання тАУ це дiалогiчне навчання, у ходi якого здiйснюiться взаiмодiя вчителя й учня.

Мета iнтерактивного навчання тАУ створити комфортнi умови навчання, за яких учень вiдчуваi успiшнiсть, свою iнтерактивну досконалiсть, що робить продуктивним сам освiтнiй процес.

Переваги iнтерактивного навчання перед традицiйним:

тАв у роботi задiянi усi учнi класу;

тАв учнi навчаються працювати у командi;

тАв формуiться доброзичливе ставлення до опонента;

тАв кожна дитина маi можливiсть пропонувати свою думку;

тАв створюiться Влситуацiя успiхуВ»;

тАв за короткий час опановуiться велика кiлькiсть матерiалу;

тАв формуються навички толерантного спiлкування;

тАв вмiння аргументувати свiй погляд, знаходити альтернативне рiшення проблеми.

Призначення iнтерактивного навчання тАУ передати знання i усвiдомити цiннiсть iнших людей. Основними формами iнтерактивноi роботи i навчальна взаiмодiя учнiв у парах i мiкрогрупах. Оптимальний склад групи -4тАУ6 осiб. Риси iнтерактивного навчання:

тАв двобiчний характер;

тАв спiльна дiяльнiсть учителя й учнiв;

тАв керiвництво процесу вчителем;

тАв спецiальна органiзацiя та рiзноманiтнiсть форм;

тАв iнформацiйна прогалина;

тАв цiлiснiсть та iднiсть;

тАв мотивацiя та зв'язок з реальним життям;

тАв виховання та розвиток особистостi учнiв одночасно з процесом засвоiння нових знань.

Органiзацiя iнтерактивного навчання передбачаi використання дидактичних i рольових iгор, моделювання життiвих ситуацiй, створення проблемних ситуацiй.

1.2 Групова та кооперативна форми органiзацii дiяльностi учнiв на уроцi

Групова (фронтальна) форма органiзацii навчальноi дiяльностi учнiв передбачаi навчання однiiю людиною (здебiльшого вчителем) групи учнiв чи цiлого класу. За такоi органiзацii навчальноi дiяльностi кiлькiсть слухачiв завжди бiльша, нiж тих, хто говорить. Усi учнi в кожен момент часу працюють разом чи iндивiдуально над одним завданням iз наступним контролем результатiв.

Колективна (кооперативна) форма навчальноi дiяльностi учнiв тАУ це форма органiзацii навчання у малих групах учнiв, об'iднаних спiльною навчальною метою. За такоi органiзацii навчання вчитель керуi роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими вiн спрямовуi дiяльнiсть груци. Кооперативне навчання вiдкриваi для учнiв можливостi спiвпрацi зi своiми ровесниками, дозволяi реалiзувати природне прагнення кожноi людини до спiлкування, сприяi досягненню учнями високих результатiв засвоiння знань та формування вмiнь. Така модель легко й ефективно поiднуiться з традицiйними формами i методами навчання i може застосовуватися на рiзних етапах навчання.

Абрахам Маслоу твердить, що в людини переважають двi потреби тАУ потреба до постiйного росту й потреба бути в безпецi. Людина, яка повинна вибрати мiж цими двома потребами, обираi потребу в безпецi. Потребу бути в безпецi необхiдно задовольняти скорiше, нiж потребу в особистiсному зростаннi, у вiдкриттi нового. Згiдно з Маслоу, зростання вiдбуваiться невеликими ВлкрокамиВ», i Влкожен крок уперед можливий лише тодi,

коли забезпечуiться почуття безпеки, коли рух у невiдоме вiдбуваiться iз безпечного домашнього портуВ».

Один iз найважливiших способiв досягнення безпеки тАУ це поiднатися з iншими людьми, залучитися до групи. Почуття груповоi належностi даi учням змогу подолати труднощi, якi постають на iхньому шляху. Коли дiти навчаються разом з iншими, вони вiдчувають iстотну емоцiйну та iнтелектуальну пiдтримку, яка даi iм можливiсть вийти далеко за рамки iх нинiшнього рiвня знань i вмiнь.

Джером Брюннер визначив соцiальний бiк навчання: ВлЛюдина повинна вiдповiдати за iнших, дiяти разом у напрямку досягнення метиВ». Це вiн називаi взаiмодiiю. Брюннер вважаi взаiмодiю основою активного навчання: ВлДе необхiднi спiльнi дii, де потрiбна взаiмодiя, щоб досягти поставлених групових цiлей, вiдбуваiться процес залучення iндивiда до навчання, вироблення компетентностi, яка необхiдна для групиВ».

Концепцii Маслоу та Брюннера лежать в основi розробки методiв спiльного кооперативного навчання (ТСрунтуються на колективних формах органiзацii навчальноi дiяльностi учнiв), таких популярних нинi в освiтнiх колах США.

Загальнокласну роботу, яка поширена в сучаснiй украiнськiй школi, не можна назвати колективною перш за все тому, що при загальнокласнiй роботi учнi не мають спiльноi мети. Адже вчитель ставить перед дiтьми не спiльну, а однакову для всiх мету. Внаслiдок цього в учнiв виробляiться ставлення до навчальноi дiяльностi не як до спiльноi i творчоi працi, а як до чогось iндивiдуального й обов'язкового. Дiяльнiсть, спрямована на досягнення спiльноi мети, об'iднуi, а однаковоi тАУ викликаi конкуренцiю, змагання.

Спiльну мету легко вiдрiзнити вiд однаковоi для всiх. Якщо завдання, поставлене вчителем, може виконати кожен учень самостiйно, то така мета однакова для всiх. А якщо за певний, вказаний промiжок часу завдання можуть виконати лише всi учнi спiльними зусиллями, то така мета i спiльною. Одна людина досягти ii не в змозi.

Навчальна мета може бути спiльною в тому випадку, коли в ходi навчання, окрiм засвоiння нових знань, умiнь i навичок, група учнiв навчаi кожного свого члена. Це передбачаi систематичну участь кожного учня в навчаннi всiх.

На традицiйному уроцi найчастiше використовують групову (фронтальну) форму органiзацii навчальноi дiяльностi учнiв. Усi спроби осучаснити класно-урочну систему, позбавити ii притаманних iй недолiкiв були пов'язанi з використанням у рамках уроку ще й парноi та колективноi форм.

Групову роботу органiзовуiмо тодi, коли:

- завдання досить об'iмне та потребуi розподiлу працi;

- бракуi лiтератури для опрацювання матерiалу з усiма учнями;

- прагнемо надати можливiсть висловитися максимальнiй кiлькостi дiтей, а час робити обмежений;

- необхiдно зiбрати думки багатьох для узагальнення;

- хочемо надати нагоду дитинi уникнути страху виступати перед великою аудиторiiю;

- маiмо на метi, щоб дитина вчила дитину;

- учитель маi потребу працювати з малою групою дiтей, якiй необхiдна допомога в засвоiннi конкретних знань i вмiнь;

- прагнемо задовольнити потреби групи чи однiii особи в поглибленiй роботi над проблемою, котра зацiкавила.

Спiвробiтництво (кооперацiя) тАУ це спiльна дiяльнiсть для досягнення загальних цiлей. У межах спiльноi дiяльностi iндивiдууми прагнуть одержати результати, що i вигiдними для них самих i для всiх iнших членiв групи. Кооперативним навчанням називаiться такий варiант його органiзацii, за якого учнi працюють у невеликих групах, щоб забезпечити найбiльш ефективний навчальний процес для себе i своiх товаришiв. РЖдея проста. Одержавши iнструкцii вiд учителя, учнi об'iднуються в невеликi групи. Потiм вони виконують отримане завдання тАУ поти, поки всi члени групи не зрозумiють i не виконають його успiшно. Спiльнi зусилля приводять до того, що всi члени групи прагнуть до взаiмноi вигоди.

У результатi виграють усi (ВлТвiй успiх iде на користь менi, а мiй тАУ на користь тобiВ»), учнi усвiдомлюють, що всi члени групи приреченi на загальну долю (ВлАбо ми потонемо, або випливемо, але тАУ разомВ»). Успiхи кожного визначаються не тiльки ним самим, а й зусиллями його товаришiв (ВлМи не можемо обiйтися без тебеВ»). Усi члени групи пишаються успiхами один одного i разом святкують перемогу, коли один iз членiв групи удостоюiться похвали за особливi досягнення (ВлМи всi поздоровляiмо тебе з успiхом!В»). У ситуацiях кооперативного навчання iснуi позитивна взаiмозалежнiсть цiлей, що досягаються учнями: вони розумiють, що можуть досягти своi особистих цiлей тiльки за умови, що iхнi товаришi по групi також досягнуть успiху.

Успiх члена команди при презентацii результатiв дослiдження групою якоiсь теми, наприклад ВлЗахист навколишнього середовищаВ», залежить як вiд його особистих зусиль, так i вiд внеску iнших членiв групи, що допомагають йому знаннями, умiннями i практичними можливостями. Жоден член групи наодинцi не маi всiii iнформацii, умiння чи можливостi, необхiдних для того, щоб забезпечити успiх груповоi дiяльностi.

Навчальнi цiлi учнiв можуть бути структурованi по-рiзному: однi стимулюють спiльнi зусилля, другi тАУ конкуренцiю, третi тАУ тiльки зусилля окремоi особистостi. На вiдмiну вiд ситуацii кооперативного навчання, ситуацiя конкуренцii виникаi, коли учнi змагаються один з одним, щоб досягти мети, що насправдi досяжна тiльки для одного чи кiлькох учнiв. У конкуренцii присутня негативна взаiмозалежнiсть мiж цiлями, що 1 досягаються. Учнi розумiють, що вони досягають своi цiлей | тiльки за умови, що iншi учнi класу зазнають невдачi. Здiйснюiться нормативна оцiнка власних досягнень. У пiдсумку тАУ i учнi або ретельно працюють, щоб перемогти iнших однокласникiв, або, махнувши рукою, вiдступають, оскiльки не вiрять, що i в них i шанс на перемогу. В iндивiдуалiстськiй навчальнiй ситуацii учнi трудяться поодинцi, щоб досягти цiлей, що нiяк не i спiввiдносяться з цiлями однокласникiв. Цiлi, до яких прагнуть учнi, незалежнi одна вiд одноi. Учнi розумiють, що iхнi успiхи нiякою мiрою не залежать вiд дiяльностi товаришiв. Як результат вони зосереджуються винятково на власних iнтересах i персональному успiху, а успiхи i невдачi iнших iгнорують як те, що не маi нiякого значення.

Зарубiжнi дослiдження кооперативного, конкурентного й, iндивiдуального навчання мають довгу iсторiю i, безсумнiвно, вказують на те, що спiвробiтництво, порiвняно з конкуренцiiю й iндивiдуальними зусиллями, приводить до:

а)ВаВаВаВаВа бiльш високих досягнень i бiльшоi продуктивностi;

б)ВаВаВаВаВа бiльш турботливих, чуйних i вiдданих взаiмин;

в)ВаВаВаВаВа бiльшого психологiчного здоров'я дiтей, соцiальноi компетентностi i самоповаги.

Позитивний ефект, що маi спiвробiтництво для досягнення багатьох важливих результатiв, робить кооперативне навчання одним з найбiльш цiнних iнструментiв в арсеналi педагога.

Педагоги самi себе обманюють, якщо думають, що добрих намiрiв i вiдповiдних вказiвок, типу Влпрацюйте разомВ», ВлспiвробiтничайтеВ» i Влбудьте iдиним колективомВ», буде досить, щоб В члени групи дiйсно почали працювати спiльно. Об'iднавши учнiв у групи i поставивши iм завдання працювати разом, не можна розраховувати, що це само собою

приведе до спiльноi дiяльностi. Не всi групи i групами спiвробiтництва. Об'iднання в групи цiлком може закiнчитися конкуренцiiю, причому в тiсному просторi, або приведе до окремоi, iндивiдуальноi дiяльностi, що перемежовуiться з розмовами. Органiзувати урок таким чином, щоб учнi дiйсно працювали в режимi спiвробiтництва, можна лише розумiючи, якi компоненти запускають механiзм спiвробiтництва.

Оволодiння суттiвими компонентами спiвробiтництва даi можливiсть вчителям:

4 навички в той момент, коли органiзовуються подiбнi уроки. Такi соцiальнi здiбностi необхiдно розвивати в учнiв так само цiлеспрямовано й акуратно, як i академiчнi навички;

4 навички керiвництва, прийняття рiшень, вироблення довiри, спiлкування й улагоджування конфлiктiв;

дають учням можливiсть успiшно справитися як iз процесом груповоi роботи, так i з виконанням академiчного завдання. Оскiльки спiвробiтництво i конфлiкт нерозривно пов'язанi процедури, то навички конструктивного розв'язання конфлiктiв особливо важливi для довгострокового успiху при кооперативному навчаннi.

П'ятим основним елементом кооперативного навчання i обробка (аналiз, опрацювання) даних про роботу групи. Таке опрацювання вiдбуваiться, коли члени групи обговорюють, наскiльки успiшно вони досягають своi цiлей i наскiльки успiшно вони пiдтримують ефективнi робочi стосунки.

Група повинна розiбратися, якi дii окремих ii членiв кориснi, а якi марнi, i прийняти рiшення про те, як варто поводитися надалi: що залишити i що змiнити у своiй поведiнцi. Пiдвищення ефективностi процесу навчання вiдбуваiться завдяки ретельному аналiзу того, як спiвпрацюють члени групи, i визначенню способiв полiпшення ефективностi цiii роботи.

Кооперативне навчання може здiйснюватись не тiльки в групах, а й у парах. Пара i рiзновидом навчального колективу, де вiдбуваiться взаiмонавчання. Взаiмодiя учнiв у парi, порiвняно з групою, маi своi особливостi, якi позначаються на органiзацii дiяльностi, але за механiзмами впливу на розвиток дiтей i значною мiрою подiбною до груповоi дiяльностi. Робота в парах застосовуiться i як окрема самостiйна технологiя навчання, i як пiдготовчий етап до роботи в групах, який допомагаi розвинути в учнiв комунiкативнi та iншi вмiння i навички.

Така групова навчальна дiяльнiсть сприяi формуванню у школярiв позитивного ставлення до навчання, розвиваi вмiння пристосовуватись до умов роботи в групi i забезпечуi високу загальну активнiсть учнiвського колективу. Крiм того, саме груповi форми органiзацii навчальноi дiяльностi i надзвичайно важливими для широкого та ефективного використання iнтерактивних технологiй. Кооперативне навчання даi можливiсть всiм учням активно працювати на уроцi, застосовувати на практицi умiння активного слухання, сприяi виробленню спiльноi думки в ситуацii, менш напруженiй, нiж робота у великiй групi. Невимушена обстановка в малiй групi сприяi розвитковi у сором'язливих учнiв навичок мiжособистiсного спiлкування. Крiм того, технологii кооперативного навчання вчать учнiв уникати конфлiктних ситуацiй при вирiшеннi спiрних питань.

Дискусii в малих групах стимулюють роботу командою. Потiк iдей допомагаi учням бути корисними один одному. Висловлення думок даi iм змогу вiдчути iхнi власнi ресурси та змiцнити iх.

Сутнiсним i встановлення мiцного контакту мiж учителем i класом, а також мiж учнями.

Отже, основними ознаками кооперативноi груповоi роботи i:

1. Подiл класу на групи для досягнення конкретного навчального результату.

2. Склад групи не може бути постiйним протягом тривалого часу. Вiн змiнюiться залежно вiд змiсту i характеру навчальних завдань, що необхiдно виконати.

3. Кожна група розв'язуi певну проблему, визначену завданням, яке може бути:

- за складнiстю однаковим для гетерогенних (складаються з учнiв з рiзним рiвнем пiзнавальних можливостей) група диференцiйованим для гомогенних (складаються з учнi) приблизно рiвних за пiзнавальними можливостями);

- за змiстом та навчальною метою однаковим для всiх груп (не залежно вiд складу групи);

- за змiстом взаiмодоповнюючим або послiдовно пов'язаним;

- завданнями iнших груп за логiкою матерiалу, що дозволяi вивчити проблему з рiзних бокiв;

- способом (процедурою) виконання рiзним або однаковим. Завдання в групi виконуiться таким способом, щоб можна врахувати й оцiнити iндивiдуальний внесок кожного члени й групи в цiлому.

Групам з непарною кiлькiстю властива краща спроможнiсть вибратися з глухого кута.

Групи з двох осiб (пара) тАУ високий рiвень обмiну iнформацiiю i низький рiвень незгоди. Але якщо в такiй групi запанують емоцii, ситуацiя може зайти в глухий кут, бо тут вiдсутня третя людина для примирення.

Групи з трьох осiб тАУ найбiльш стабiльнi груповi структури випадкових змiнних коалiцiй, але двоi сильнiших у цiй групi можуть домiнувати над третьою людиною. П'ять осiб тАУ оптимальний розмiр навчальноi групи. Вiн досить великий для груповоi стимуляцii i досить малий для особистого визнання. Спiввiдношення 2:3 забезпечуi, меншiсть пiдтримкою.

Об'iднання в групи може здiйснюватись вчителем (здебiльшого на добровiльнiй основi, за результатами жеребкування) або самими учнями за власним вибором. РЖснуi багато ефективних способiв об'iднання учнiв у групи.

Можна заздалегiдь скласти список i вивiсити його в класi ще до уроку. У цьому випадку вчитель контролюi склад групи.

Можна попросити учнiв розрахуватися на Влперший, другiйтАжВ», об'iднати iх за порами року, квiтками тощо (замiсть номерiв можна використовувати рiзнобарвнi картки, рiзноманiтнi предмети тощо).

В окремих випадках учитель може зберегти групу, яка вже почала працювати над проблемою, на кiлька урокiв у постiйному складi або видiлити постiйно (на певний час) дiючу групу експертiв, спостерiгачiв тощо. Треба тiльки пам'ятати, що демократичнiсть iнтерактивного навчання, його особистiсна орiiнтованiсть потребують обов'язкового залучення учнiв до органiзацii iхньоi дiяльностi, тобто обговорення з ними можливого складу груп, процедур груповоi дiяльностi, ii очiкуваних результатiВ» i досягнення демократичноi згоди мiж учнями i вчителем на ВОРЖХ етапах навчально-виховного процесу.

Отже, групи можуть бути гомогенними (однорiдними), тобто об'iднувати учнiв з спiльними ознаками, наприклад за рiвнем знань та позаурочноi iнформацii з предмета, або гетерогенними (рiзнорiдними). Бажано об'iднувати в одну групу сильних, середнiх i слабких учнiв. У рiзнорiдних групах стимулюiться творчо мислення й iнтенсивний обмiн iдеями.

Таким чином, використання групових форм органiзацii дiяльностi учнiв у рамках класно-урочноi системи навчання даi змогу позбутися деяких ii вад i i однiiю з умов використання iнтерактивних технологiй навчання.

Структура iнтерактивного уроку.

I. Мотивацiя (мета етапу тАУ сфокусувати увагу учнiв на проблемi й викликати iнтерес до теми).

II. Оголошення, представлення теми та очiкуваних навчальних результатiв (забезпечити розумiння учнями змiсту iхньоi дiяльностi, тобто того, що вони повиннi досягти на уроцi i чого вiд них чекаi учитель).

III. Надання необхiдноi iнформацii (дати учням достатньо iнформацii для того, щоб на ii основi виконувати практичнi завдання).

IV. РЖнтерактивна вправа (центральна частина, ii мета тАУ засвоiння навчального матерiалу, досягнення результату).

V.Пiдбиття пiдсумкiв (рефлексiв), оцiнювання результатiв уроку.

На кожному з даних етапiв можна використовувати рiзноманiтнi iнтерактивнi технологii та вправи.

Мотивацiя	ВлНезакiнченi реченняВ» ВлМiкрофонВ» ВлМозковий штурмВ» ВлАсоцiативний кущВ»
Надання необхiдноi iнформацii	ВлМiкрофонВ» Робота в парах та малих групах
РЖнтерактивна вправа (центральна частина)	ВлАжурна пилкаВ» ВлЗайми позицiюВ» ВлСитуативне моделюванняВ» Метод ВлПресВ» ВлДва тАУ чотири тАУ усi разомВ» ВлАкварiумВ» ВлНавчаючи тАУ вчусяВ» ВлДискусiяВ» Навчальна гра Робота в парах та малих групах
Пiдбиття пiдсумкiв	ВлМiкрофонВ» ВлМозковий штурмВ» Робота в парах ВлДерево рiшеньВ» ВлЗайми позицiюВ»

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi