Використання народознавчого матерiалу на уроках "Я i Украiна" в початковiй школi
ДИПЛОМНА РОБОТА
Використання народознавчого матерiалу на уроках "Я i Украiна" в початковiй школi
Змiст
Вступ
Роздiл 1. Характеристика народознавчого матерiалу, що використовуiться на уроках тАЮЯ i Украiна" в початковiй школi
1.1 Рiзноманiтнiсть жанрiв усноi народноi творчостi для дiтей
1.2 Використання вiдомостей народного календаря
Роздiл 2. Методика використання народознавчого матерiалу на уроках тАЮЯ i Украiна"
2.1 Педагогiчнi умови ефективного використання народознавчого матерiалу в початковiй школi
2.2 Методика використання народознавчого матерiалу пiд час вивчення курсу тАЮЯ i Украiна" в 2 класi
2.3 Аналiз результатiв експериментального дослiдження
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Актуальнiсть проблеми дослiдження. Наукою та багатовiковою практикою переконливо доведено, що украiнська школа справдi нацiональна тодi, коли ТСрунтуiться на украiнськiй етнопедагогiцi, украiнськiй нацiональнiй системi впливу на формування особистостi i за орiiнтацiйний еталон маi народнi чесноти, норми християнськоi моралi, гармонiю родинно-громадсько-шкiльного виховання. Оптимальнiсть функцiонування украiнськоi нацiональноi школи вiдбуваiться за наявностi мiцноi етнопедагогiчноi основи. Такоi точки зору дотримувались провiднi украiнськi педагоги, зокрема О. Духнович, РЖ. Огiiнко, Ю. Дзерович, П. Холодний, РЖ. Бажанський, С. Русова, А. Волошин, Г. Ващенко, В. Сухомлинський та iншi. Життя молодших школярiв повинно будуватися з урахуванням народних традицiй трудового, родинно-сiмейного, морально-естетичного та духовного виховання.
Народознавчий пiдхiд у навчально-виховному процесi сприяi формуванню загальнолюдськоi моралi, готовностi виконувати заповiти батькiв. Використання досвiду, накопиченого попереднiми поколiннями, допомагаi впроваджувати в навчально-виховний процес все цiнне з народноi мудростi, активно залучати школярiв до засвоiння спадщини свого народу, адже дитина, позбавлена можливостi спиратися на досвiд людства, не може розвиватись повноцiнно. Засобом фiксування та акумуляцii соцiально-цiннiсного досвiду старших поколiнь i фольклор.
У сучасних умовах розвитку школи необхiднiсть та важливiсть використання народознавчого матерiалу в системi навчально-виховноi роботи не викликаi сумнiвiв як у вчених, так i у вчителiв-практикiв. Це знайшло вiдображення i в чинних навчальних програмах. Зокрема, в пояснювальнiй записцi до програми з курсу тАЮЯ i Украiна" зазначаiться, що його метою i сприяти формуванню в учнiв потреби до пiзнання свiту i людини в ньому; засвоiнню духовних цiнностей у екологiчнiй, пiзнавальнiй, моральнiй, емоцiйнiй, естетичнiй сферах. Цей курс передбачаi створення передумов для усвiдомленого сприймання i засвоiння соцiальних, морально-правових норм, iсторичних, нацiонально-культурних традицiй украiнського народу. Проте практична реалiзацiя цiii вимоги в педагогiчному досвiдi вчителiв початковоi школи зустрiчаi перешкоди. Це зумовлене багатьма причинами, серед яких основними, на наш погляд, i недостатня розробка науково-теоретичних основ народознавства в початковiй школi та брак науково обТСрунтованих методичних рекомендацiй щодо використання на уроках народознавчого матерiалу.
Оскiльки пiдручники з курсу тАЮЯ i Украiна" i iдиними для всiii Украiни, то вони не можуть повнiстю вiдобразити регiональнi особливостi кожноi областi, кожного краю. Тому виникаi протирiччя мiж необхiднiстю вивчення природи i нацiонально-культурних традицiй своii областi, з однiii сторони, та змiстом пiдручникiв, з iншоi. Для виходу з цiii ситуацii вчителю початковоi школи необхiдно пiдiбрати народознавчий матерiал про iсторiю, культуру та природу своii областi, який доцiльно використовувати на уроках пiд час вивчення нового матерiалу.
Проблема вiдродження нацiональноi культури i шляхи ii реалiзацii в загальноосвiтнiй школi розробляiться на сучасному етапi багатьма дослiдниками (М. Стельмахович, Ю. Руденко, П. РЖгнатенко, В. Стрiлько, Н. Сивачук, К. Чорна, О. Любар, Д. Федоренко та iн.). Проте слiд зазначити, що проблема використання народознавчого матерiалу пiд час вивчення курсу тАЮЯ i Украiна" в початковiй школi висвiтлена недостатньо й потребуi удосконалення ii змiстовоi та методичноi сторiн з урахуванням сучасних вимог, якi ставить реформування системи освiти в Украiнi.
Таким чином, актуальнiсть проблеми використання народознавчого матерiалу на уроках тАЮЯ i Украiна" зумовлена переходом початковоi школи на новi навчальнi програми та недостатньою кiлькiстю в пiдручниках навчального народознавчого матерiалу. Разом з тим, аналiз результатiв цiлеспрямованих спостережень урокiв тАЮЯ i УкраiнатАЭ, свiдчить про те, що народознавчий матерiал, як правило, використовуiться епiзодично, без детально розробленоi методики його опрацювання. Недолiки у використаннi народознавчого матерiалу в початковiй школi та необхiднiсть методичного удосконалення його застосування визначили вибiр теми дипломноi роботи: тАЮВикористання народознавчого матерiалу на уроках тАЮЯ i Украiна" в початковiй школiтАЭ.
ОбтАЩiкт дослiдження - процес вивчення курсу тАЮЯ i Украiна" в 2 класi.
Предметом дослiдження i вiдбiр народознавчого матерiалу для урокiв тАЮЯ i Украiна" в 2 класi та методика його використання на уроках.
Мета дослiдження - визначити теоретичнi аспекти проблеми реалiзацii народознавчого принципу навчання в початковiй школi та розкрити методику використання народознавчого матерiалу на уроках тАЮЯ i Украiна" в 2 класi.
Гiпотеза дослiдження - результативнiсть засвоiння учнями природничих i суспiльствознавчих знань значно покращиться, якщо на уроках тАЮЯ i Украiна" в початковiй школi систематично, цiлеспрямовано й послiдовно використовувати народознавчий матерiал.
Для розкриття теми i реалiзацii мети дослiдження у дипломнiй роботi вирiшувались такi завдання:
Охарактеризувати види народознавчого матерiалу, який доцiльно використовувати на уроках тАЮЯ i Украiна" в початковiй школi.
Проаналiзувати сучасний стан розвитку проблеми дослiдження з точки зору використання народознавчого матерiалу у навчально-виховному процесi.
Визначити педагогiчнi умови ефективного використання народознавчого матерiалу в початковiй школi.
Здiйснити вiдбiр народознавчого матерiалу для урокiв тАЮЯ i Украiна" в 2 класi.
Експериментально перевiрити вплив систематичного використання народознавчого матерiалу на рiвень навчальних досягнень учнiв iз курсу тАЮЯ i Украiна".
Для написання дипломноi роботи використовувалися такi методи дослiдження: теоретичний аналiз психолого-педагогiчноi та методичноi лiтератури, чинних навчальних програм та пiдручникiв для початковоi школи, передового педагогiчного досвiду; анкетування вчителiв; спостереження навчально-виховного процесу; спостереження, педагогiчний експеримент; тестування учнiв; теоретичне узагальнення; кiлькiсний i якiсний аналiз результатiв експериментального дослiдження.
Експериментальне дослiдження проводилось у три етапи.
Пiд час констатувального етапу експерименту ми проаналiзували стан дослiдження проблеми в теорii та практицi роботи сучасноi початковоi школи; провели анкетування вчителiв початкових класiв, визначили основнi поняття проблеми.
На формувальному етапi ми розробили методику проведення педагогiчного експерименту; визначили педагогiчнi умови використання народознавчого матерiалу на уроках тАЮЯ i Украiна" в початковiй школi, здiйснили вiдбiр народознавчого матерiалу, який використовувався на уроках тАЮЯ i Украiна" в 2 класi.
Пiд час пiдсумкового етапу ми узагальнювали результати експериментального дослiдження; формулювали загальнi висновки дослiдження.
Структура дипломноi роботи. Дипломна робота складаiться зi вступу, двох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел, додаткiв.
Важливим завданням початковоi школи i формування особистостi молодшого школяра. Одним iз шляхiв розвтАЩязання цього завдання i прилучення учнiв до нацiональноi культури та народних традицiй. Саме в школi прищеплюiться повага до свого народу, його iсторii, культури, закладаються основи цiлiсного внутрiшнього свiту особистостi, ii нацiональноi самосвiдомостi, народного свiтогляду, емоцiйноi культури.
В звтАЩязку з цим важливого значення набуваi здiйснення народознавчого пiдходу у процесi вивчення природознавства. Це зумовлено тим, що використання народознавчого матерiалу на уроках даi змогу сформувати, поглибити, розширити знання дiтей про навколишнiй свiт, розвивати дитячу допитливiсть i кмiтливiсть. При цьому, зазначаi О. Бiда, молодшi школярi вчаться не просто спостерiгати, а й бачити, чути бентежний свiт природи, вiдчувати потребу пильно придивлятися до навколишнього, помiчати поруч дивне й загадкове [9].
Крiм того, народнi знання вiдображають традицii шанобливого ставлення украiнського народу до природи, тому i розглядаються вченими як важлива умова ефективного формування екологiчноi культури молодших школярiв. У численних приказках, обрядах вiдображено досвiд багатьох поколiнь, норми поведiнки в сiмтАЩi, суспiльствi, з обтАЩiктами природи тощо. Пiснi, легенди й повiртАЩя засвiдчують поетичне сприймання навколишнього свiту, що i досить характерним для украiнського народу. Прилучаючись до скарбiв нацiональноi культури, учнi переймаються особливим ставленням до природи - шанобливим, яке передбачаi повагу до законiв природи, до всiх форм життя, усвiдомлення людства як частини, а не повелителя оточуючого свiту [21, с.4].
Використовуючи джерела народноi мудростi, учитель знайомить дiтей з iсторiiю свого народу, його звичаями, побутом. Вiдомо, що узагальнений досвiд життя народу найяскравiше вiдображаiться у фольклорi. Дитячий фольклор - це багатожанрова система, що складаiться з прозових, речитативних, пiсенних та iгрових форм. Традицii, звичаi, обряди, вiрування постають в оригiнальнiй художнiй формi в рiзних його жанрах. Цього треба вчити дитину з перших днiв життя. Недарма в народi кажуть: тАЮКоли дитину не навчиш у пелюшках, то не навчиш i в подушках".
Звичаi, традицii, обряди В. Сухомлинський вважав надзвичайно важливим засобом формування особистостi. Вiн використовував iх з метою досягнення певних цiлей, збагачення i урiзноманiтнення методики навчально-виховноi роботи школи народознавчим змiстом. Вчений народну педагогiку розглядав як найвизначнiший засiб виховання, навчання i розвитку дiтей [54].
Нацiональна початкова школа маi широко використовувати жанри усноi народноi творчостi на уроках та у позакласнiй роботi, забезпечуючи дидактичнi, виховнi, розвивальнi цiлi. Тому вчитель маi постiйно звертатися до народноi творчостi. Особливо активно потрiбно на уроцi тАЮЯ i Украiна" використовувати загадки, прислiвтАЩя, приказки, народнi прикмети тощо. Це даi змогу розширити уявлення молодших школярiв про народну творчiсть.
Розглянемо, твори яких жанрiв фольклору доцiльно використовувати на уроках тАЮЯ i Украiна" в початковiй школi.
Серед дидактичних засобiв значне мiсце посiдаi загадка, яка розглядаiться як засiб розвитку, навчання та виховання дiтей. У дiтей молодшого шкiльного вiку загадки викликають великий iнтерес.
Загадки - один iз найдавнiших i найпоширенiших видiв народноi творчостi. У давнину загадка мала певне значення, слугувала засобом перевiрки мудростi, мала пiзнавальну цiннiсть. За допомогою загадок народнi знання, народна мудрiсть передавалися поколiнням.
Термiн тАЮзагадкатАЭ давнього походження. Вiн походить вiд слова гадати, тобто думати. Загадки мають свою специфiку: сутнiсть ii полягаi в тому, що в загадках предмети чи явища прямо не називаються. Про них мовиться у прихованiй, завуальованiй, алегоричнiй формi i треба вiдшукати iх первiсне значення.
Загадки - це стислi твори, в основi яких лежить метафоричне запитання. Для того щоб дати на нього вiдповiдь, потрiбно вмiти зiставити життiвi явища на основi iх спорiдненостi чи подiбностi. РЖнодi ця подiбнiсть обмежуiться кiлькома або навiть однiiю якоюсь ознакою, - отже, розгадування вимагаi не тiльки певноi суми знань, а й спостережливостi, кмiтливостi, умiння бачити спiльне в конкретному й абстрактному [20].
У загадках широко використовуiться метафора, алегорiя, уособлення, менше - порiвняння. Часто задуманому предметовi (явищу) дасться назва iнших на основi iх схожостi. Наприклад, в загадцi про Сонце: тАЮВстаi рано, лягаi пiзно, свiтить яскраво, грii жарко". Сонце тут порiвнюiться з людиною, з дiями, вказуi на характернi ознаки - свiтить i грii. Часом у загадках робляться незвичайнi порiвняння чи зiставлення. Скажiмо, небо у загадках - це голубий шатер, синя шуба, синя хустина, поле немiряне, море безкраi; комар - не звiр i не птиця, нi рак, нi риба, летюче, маленьке, кусюче; морква - це дiвчина, панна, що маi пишну косу, а та надворi та iн.
Якщо розглядати загадку з точки зору ii змiсту, то неважко помiтити, що вона i логiчним завданням. Вiдгадати загадку - значить на основi вказаних у нiй ознак визначити предмет, тобто розвтАЩязати логiчне завдання. З давнiх-давен загадка стала засобом розваг молодi на вечiрках, своiрiдною розумовою грою, змаганням у кмiтливостi. Вмiнню вiдгадувати загадки в давнi часи надавалося велике значення, воно було мiрилом мудростi й розуму. Основним призначенням загадок було перевiрити кмiтливiсть людини, оцiнити ii знання, спостережливiсть, допитливiсть, кмiтливiсть [9, с.324].
Загадки розвивають процес мислення - аналiз, синтез, абстрагування, порiвняння, узагальнення, привчають до самостiйностi мислення, розвивають такi якостi розуму, як тямущiсть i кмiтливiсть.
Загадка може бути використана для того, щоб зосередити увагу дiтей на поняттi, яке вивчаiться або закрiплюiться на уроках, iз метою уточнення, конкретизацii знань дiтей про тiла i явища природи, iх призначення. При цьому загадки пiдбираються, згiдно з метою уроку та рiвнем розвитку дiтей. Вiдгадування загадок можна планувати як складову частину урокiв тАЮЯ i УкраiнатАЭ. Вони можуть бути використанi пiд час дидактичних iгор, спостережень за явищами природи. Наприклад, на уроцi тАЮЯ i Украiна" у 2 класi пiд час вивчення теми тАЮВесна в природi" варто запропонувати дiтям загадки про весну:
Сидить дiд за подушками РЖ стрiляi галушками. (Град) | Мене просять, чекають, А як покажусь - утiкають. (Дощ) |
Вийшла звiдкись гарна дiвка, На нiй стрiчка-семицвiтка; А де з рiчки воду брала, Там коромисло зламала. (Веселка) | Старий дiд мости помостив, Молода прийшла - мости розвела. (Весна) |
Вместе с этим смотрят:
WEB-дизайн: Flash технологии
РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському
РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня
РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури
РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi