Украiнська математична термiнологiя: iсторiя та сучасний стан

Украiнська математична термiнологiя: iсторiя та сучасний стан

1861 рiк. В Росiйськiй iмперii реформа. Украiну охоплюi широкий просвiтянсько-культурний рух. Органiзовуються народнi школи. Для iхнiх потреб засновуiться у Петербурзi украiнське видавництво пiдручникiв i популярних книжок. У 1863 роцi в друкарнi Пантелеймона Кулiша Микола Костомаров видаi Влна громадськi грошi, що зносються народовi для наукиВ» пiдручник Олександра Кониського ВлАритметика або щотницяВ». В цiй книжечцi, обсягом 66 сторiнок, викладено чотири дii, поняття пропорцii i процента. Не можна, з погляду мови, назвати пiдручник вдалим. Бiльшiсть термiнiв тАФ цiлком росiйськi: помножениi, складаниi, отношениi, дiлитель, знаменатель, примiр. Окрiм того.

Кониський називав нуль тАФ ВлоникомВ», дiю тАФ ВлсправоюВ», обернене тАФ ВлнавпаковимВ». Але ж подивуймося тiльки старанню автора подати у задачах якомога бiльшу iнформацiю з iсторii Украiни. Ось одна з них; ВлУкраiнський поет Т.Г. Шевченко родився 25 лютого 1814 року, а вмер 26 лютого 1861 року, скiльки годин вiн прожив на свiтi?В»

Це була перша спроба, а далi.. Далi тАФ заборона 1863 року друкувати украiнськi пiдручники i книжки, навiть РДвангелiя. Заборона, то посилюючись, то послаблюючись, тривала аж до революцii 1905 року. Перевидали пiдручник О. Кониського з деякими виправленнями в Полтавi 1907 року. З'явилися термiни чисельник, знаменник, частка. Правда, зник термiн ВлдрiбВ». Писали, Влдесятковi часткиВ». Решта недоладностей залишалася незважаючи на те, що на той час у Галичинi вже були закладенi основи украiнськоi математичноi термiнологii. У 1864 роцi у Львовi виходить тоненька книжечка (18 сторiнок), яку написав РЖван Верхратський. ii назва тАФ ВлПочатки до уложення номенклатури i термiнологii природописноi. Частина iВ». В передмовi автор зазначаi: ВлТепер, коли руська мова i руське письмо що раз обширнiший круг збираi, коли вже i у гiмназiях починають по людськи вчити, даi чутись чим раз то сильнiше трiба наукових дiл, а особливо учебникiв школьних на матернiм язицiВ». Протягом 1869тАФ1879 рокiв друкуiться ще п'ять частин цього словника. Хоча в ньому й вiдсутнi математичнi термiни, та проблема створення iх поставлена.

Для поширення освiти на Галичинi 8 грудня 1868 року засновуiться товариство ВлПросвiтаВ». Коштом цього товариства у Львовi з друкарень Стравропiгiйського iнституту у 1872 роцi виходить ВлАритметикаВ», а у 1873 тАФ ВлНаука геометрiiВ», якi уклав для РЖ i РЖ! класiв нижчоi галицькоi гiмназii Омелян Дейницький. Це були переклади з нiмецькоi мови вiдповiдних пiдручникiв доктора Францiшка Мочника. Для того, щоб вiдчути, якою мовою були написанi цi книжки, наведу уривок: ВлВиходячи проте вод безусловного або одиничного мiсця, ставимо засаду, що: цифри ид лiвой руце взмагаються десятерно, ид правой спадають десятерноВ». Читати такi пiдручники важко, та все ж зрозумiлiше, нiж нiмецькою або польською мовами.

Наступний крок, який привiв до закладання основ математичноi украiнськоi термiнологii, пов'язаний з дiяльнiстю Наукового товариства iменi Т. Г. Шевченка i, зокрема, з роботами професора Володимира Левицького. У четвертому томi ВлЗаписок наукового товариства iменi ШевченкаВ» (1894) вiн надрукував першу наукову математичну статтю украiнською мовою ВлПро симетричнi вираження з вартостей функцii тосiтВ». У сьомому томi ВлЗаписокВ» (1895) пiсля статтi ВлЕлiптичнi функцii модуловiВ» Володимир Левицький друкуi ВлДодатки до термiнологii математичноiВ». Вони мiстили 69 термiнiв, поданих у виглядi украiнсько-нiмецького словника. Це була перша публiкацiя суто математичних термiнiв.

Науковцi, якi працювали в царинi природознавчих наук, заснували для математично-природничо-медичноi секцii окремий ВлЗбiрникВ», перший том якого вийшов у 1897 роцi. Редакторами ВлЗбiрникаВ» стали Ва Верхратський i В. Левицький. ВлНаш язик лише тодi зможе добути собi одвiтного i гiдного становища, коли розвинеться о стiльки, щоби мiг стати поруч з образованими язиками других народiв iвропейських, яко довiдний середник зв'язного i опредiленого вираження мислей на всiх полях людського умства. Мусить проте наш язик виробити собi одвiтну термiнологiю в рiжних вiтах людських знань, мусить одвiтно використати все багатство рiдноi словнi, а заразом прямувати до потрiбноi прецизii, яку стрiчаiм у других язиках счастливiше розвитих. Без тих пiдвалин i думати годi про ширший розвиток науки в рiднiй бесiдiВ»,тАФ звертався РЖван Верхратський до читачiв у передмовi до першого тому ВлЗбiрникаВ».

Вся праця у царинi математики лягла на плечi В. Левицького, якому вдалося згуртувати навколо себе галицькi науковi сили. Голова ВлПросвiтиВ», дiйсний член Наукового товариства iменi Т. Г. Шевченка Петро Огоновський видаi своiм накладом у Львовi ВлУчебник аритметики для низших кляс шкiл середнiхВ». Частина РЖ для першого i другого класiв тАФ 1888 рiк (друге видання 1900) i частина II для третього i четвертого класiвтАФ1898 рiк. У рецензii на цi пiдручники у ВлЗбiрникуВ» С. Матвiяс писав: ВлТермiнологiя всюди поправна. Виданням сего учебника збогатив автор без сумнiву ще небогату математичну лiтературу. Треба признати, що анi один пiдручник не принято радо як сей, бо справдi брак iго вiдчувано вiд кiльканайцяти лiт. Попередня арифметика Дейницького вже перестарiла, а надто була iще i рiдкiстю бiблiографiчною, тож наша молодiж мусiла користатися з пiдручникiв польських або нiмецькихВ». Тодi ж директор Тернопiльськоi гiмназii Омелян Савицький накладом краiвого фонду видаi у Львовi пiдручник ВлНаука геометрiiВ» у двох частинах.

Результатом багатолiтньоi роботи В. Левицького були видрукованi 1902 року в восьмому томi ВлЗбiрникаВ» матерiали до математичноi термiнологii. Матерiали складаються з двох частин (елементарноi i вищоi математики) i охоплюють близько двох тисяч термiнiв, якi обговорювалися на засiданнях математично-природничо-медичноi секцii Товариства iменi Шевченка. При обговореннi багато цiнних зауважень i термiнiв подали професори РЖ. Верхратський та П. Огоновський. Проте, як i передбачав автор, словник не був повний. Траплялися i хиби. Русизми: условно, колибаючийся, скобка, число мниме, змiна зависима, угол внiшнiй, луч, число совiршенне. Полонiзми i дiалектизми: лiнiя ланцова, двигар (носiй), вiддалене, вiдклоненi, сповнене (доповнення), зарiз (перерiз), тисячка. Ряд термiнiв, утворених перекладом з грецькоi i латинськоi мов, не прижились: дискримiнант тАФ вирiжник, дiагональ тАФ перекутня, трансцендентне тАФ переступне, рацiональне тАФ вимiрне, коефiцiiнттАФ сочинник, полюс тАФ бiгун, цилiндр тАФ валець, проекцiя тАФ мет, призма тАФ граностоп (граняк), фокус тАФ огнище, катет тАФ прямка, гiпотенуза тАФ протипрямка, конус тАФ стiжок, паралелограм тАФ рiвнобiжник, хордатАФ тятива, iнварiант тАФ незмiнник, конгруентнiсть тАФ пристайнiсть. Деякi термiни згодом були замiненi iншими словами: ретязний дрiб тАФ ланцюговий, рата тАФ доля, верства кулиста тАФ сферичний шар, кут стiнний тАФ двугранний кут, вершковий кут тАФ вертикальний, лук тАФ дуга, вислiд тАФ результат, обсяг тАФ область, громада тАФ множина, рiвнораменний тАФ рiвнобедрений. Зауважимо, що в обох випадках слова, якi визначають термiни, i в словнику Б. Грiнченка. А ось кiлька термiнiв, якi вiдсутнi в словнику Б, Грiнченка, але i в малорусько-нiмецькому словнику РДвгена Желаховського i Софрона Недiльського (Львiв, 1884тАФ 1886); тягла (неперервна), виложник (визначник), вiдворотнiсть (взаiмнiсть, двоiстiсть), дрiб iстий (дрiб правильний), безоглядно збiжний (абсолютно збiжний), промiр (дiаметр), грана (ребро). Безумовно, В, Левицький користувався цим словником.

Матерiали математичноi термiнологii В. Левицького стали основою для створення наступних термiнологiчних словникiв i полегшили написання нових пiдручникiв та фахових статей.

Продуктивнiсть математикiв у Галичинi була дуже малою. Так, до 1918 року украiнською мовою вийшло всього 48 праць i кiлька пiдручникiв, серед яких видiляються високим рiвнем книжки В. Левицького i П. Огоновського тАФ ВлАлгебра для висших кляс шкiл середнiхВ» (Львiв, ч. РЖ, 1906 i ч. II, Львiв, 1908) i Е. Савицького тАФ ВлГеометрiя для висших кляс гiмназiальнихВ» (Львiв, 1908). Такий стан речей пояснюiться вiдсутнiстю украiнськоi вищоi школи i мiзерною кiлькiстю украiнських загальноосвiтнiх шкiл.

Починаючи з 1916 року, гурток киiвських математикiв-украiнцiв, очолюваних професором М. Кравчуком, почав пiдготовчу роботу до викладання в украiнськiй школi. Насамперед треба було встановити термiнологiю, бо та, що вживалася, часто була незадовiльною. РЖ вже у 1917 роцi Товариство шкiльноi освiти видаi брошуру ВлПрограма систематичного курсу арихметикиВ», а трохи згодом, спiльно з Украiнським науковим товариством,тАФ проекти алгебраiчноi та геометричноi термiнологii.

Порiвняймо геометричну термiнологiю В. Левицького i М. Кравчука. Термiни, якi запропонував В. Левицький, перекладаючи з грецькоi i латинськоi мов, лишилися без змiн. Тiльки ВлперекутняВ» стала Влкоси-ноюВ» (дiагональ). Замiнили також Влугол внiшнiйВ» на Влкут околишнiйВ», ВлгранаВ» на ВлрубВ» (ребро). З'явилися i нозi термiни: сторч тАФ перпендикуляр, симетральна або двосiчна кута тАФ бiсектриса, взiр тАФ формула. А ось як подавалися в ВлПроектiВ» вiсi координат: ВлВизначнi (визначаючi) осi (осi координат); вiсь перша (позема), або вiсь х-iв; вiсь друга (прямовiсна), або вiсь у-'iв. Значники (координати). Значник перший (абсциса), значник другий (ордината), або значник поземний i прямо-вiснийВ».

У цей же час у Вiнницi Ю. Щириця видаi брошуру ВлТермiнологiя i програма систематичного курсу арихметикиВ». У вереснi 1917 року починаi виходити журнал ВлКнигар. Лiтопис украiнського письменстваВ», де вказуiться вся друкована украiнською мовою книжкова продукцiя. Вже в першому номерi цього часопису опублiковано рецензiю професора РД. Тимченка ВлШкiльна термiнологiяВ», в якiй зазначаiться: ВлТреба подавати термiни, що вже мають Влправа обивательстваВ» в нашiм язицi. Коли ж в певному разi ми бачимо не один, а два або навiть три термiни, що конкурують з собою за те ВлправоВ», то видавцi повиннi б навести усi цi термiни, але в жодному разi не можна похвалити, коли б видавцi пiд заголовком ВлтермiнологiiВ» подали без належного застереження своi потвори, що нiде ще iх не вживано i що i плодом творчоi фантазii як ВлкомiсiйВ», так i Влпоодинокоi особиВ». Про ВлПроектиВ» М. Кравчука далi рецензент пише: ВлТермiнологiя найкраще уложена: знати руку фаховика. Брошура Ю. Щирицi тАФ то вже дилетанська робота i рiвняти ii до попередньоi не можнаВ». РЖ справдi, книжка Ю. Щирицi ряснiла русизмами, зустрiчалися i мовнi дивогляди, як ВлдобробутВ» в значеннi ВлдоброВ». Багато було i морфологiчних помилок.

Пiсля революцii стало можливим проводити рiдною мовою навчання у школах. Та поставити те навчання, як слiд, не було змоги: бракувало пiдручникiв. Ситуацiя, яка склалася на той час з пiдручниками, описана в статтi М. Мукалова ВлШкiльнi пiдручникиВ» (ВлКнигарВ», № 18, лютий 1919 р.). ВлУкраiнськi видавництва своiчасно звернули увагу на вiдсутнiсть пiдручникiв, але задовольнити негайнi потреби шкiл не мали змоги за браком грошей, паперу та через рiзнi революцiйнi подii. З огляду на це все Мiнiстерство народноi освiти з початку 1918 року заснувало окремий видавничий вiддiл, завданням котрого i було забезпечити школи необхiдними пiдручниками на бiжучий шкiльний рiк. Просило мiнiстерство 5 млн. крб., але гетьманське правительство дало тiльки 2 млн. По вiдомостях мiнiстерства народноi освiти бiльш усього учнiв приходиться на перший рiк навчання тАФ бiля 1 млн. Вiдомо, що для першого року навчання малось бути видано 350 тис. задачникiв Я. Чепiги. Рiзнi приватнi видавництва могли видати до 100 тисяч примiрникiв задачникiв, але iх не видано. Для другого року навчання при допомозi мiнiстерства мали видати 300 тисяч задачникiв Я. Чепiги i 50 тисяч П. Басараба, але видано лише П. БасарабаВ».

Та все-таки у Киiвi 1918 року вийшли друком: Я. Чепiга ВлЗадачник для початкових народнiх шкiлВ»; П. Басараб ВлЗадачник для початкового курсу аритметикиВ»; Н. Шульгiна-РЖщук ВлЗадачник до систематичного курсу арихметикиВ»; В. Боришкевич ВлАлгебраВ»; Н. Шаповалов i Н. Вальцов ВлЗбiрник алгебраiчних задачВ» (переклад О. РЖнчука); К. Залiзняк ВлСистематичний курс аритметикиВ». А ще у 1917 роцi у Киiвi видрукували книжку В. Шарка ВлАритметика. Систематичний курсВ».

Кожний автор дотримувався своii термiнологii, що викликало плутанину. Тому термiнологiчна комiсiя природничоi секцii Украiнського наукового товариства органiзовуi навеснi 1918 року математичну пiдкомiсiю, яка доручила Ф. Калиновичу зiбрати i систематизувати математичний термiнологiчний матерiал у проект словника.

До кiнця 1920 року було зiбрано i впорядковано за украiнською абеткою майже весь матерiал. Можна було приступити до остаточного редагування. Та йшла громадянська вiйна. Про видання словника не могло бути й мови.

1923 року в Одесi виходить стаття професора К. Щербини ВлТерминология в злементарном курсе математикиВ». В цiй статтi автор наголошуi на необхiдностi виконання трьох вимог щодо утворення термiнiв.

1. Науковi: а) взаiмно-однозначна вiдповiднiсть мiж об'iктом та словом, що його означаi; б) термiн не маi давати хибне уявлення про визначуване, термiн повинен висовувати найiстотнiшi властивостi визначуваного.

2. Методичнi: а) вiдповiднiсть до змiсту (правильнi асоцiацii); б) термiни не повиннi утруднювати вiльного розвитку поняття.

3. Нацiональнi: а) для термiнiв потрiбно брати переважно коренi рiдноi мови; б) новi термiни не повиннi суперечити з духом мови, тобто зазначена ранiше вiдповiднiсть щодо змiсту повинна стосуватися не тiльки в галузi наукових понять, але й звичайних, не наукових.

За цей час Украiнське наукове товариство злилося з Всеукраiнською Академiiю наук. Термiнологiчнi установи Академii та Наукового товариства утворили iнститут науковоi мови ВУАН. Математична пiдкомiсiя перетворилася в математичну секцiю природничого вiддiлу цього iнституту. Навеснi 1922 року математична секцiя у складi професора М. Столярова, професора М. Кравчука, Н. Шульгiноi-РЖщук, Ф. Калино-вича та фiлолога О. Курила приступили до остаточного редагування матерiалiв. РЖ в 1925 роцi ВлСловник математичноi термiнологiiВ» (проект), який склав i впорядкував Ф. Калинович, побачив свiт.

Редагуючи словник, секцiя мала на увазi, що головне його завданнятАФ служити потребам школи, i тому вводили термiни, зрозумiлi школярам. Але словник мав стати в пригодi i спецiалiстам-математикам, котрим зручнiше користуватися загальноприйнятими мiжнародними термiнами. Тому сюди введено весь матерiал, який траплявся по джерелах, подано й загальновживанi мiжнароднi термiни. Там, де i влучнi украiнськi термiни, вони стоять на першому мiсцi, а вже за ними йдуть мiжнароднi. В iнших випадках на першому мiсцi тАФ мiжнароднi термiни, украiнськi тАФ на другому. Термiни, що iх секцiя визнала за влучнi, надрукованi курсивом. Термiни, якi секцiя не могла рекомендувати, але вважала за можливе вживати iх, надрукованi звичайним шрифтом. Термiни, що iх секцiя вважала помилковими, взятi у квадратнi дужки. Таким чином, у словнику було подано 3486 термiнiв. Ф. Калинович у передмовi до словника пише: ВлСловник далеко не охоплюi всiii термiнологii. Аби можна було скласти словник, що мiг охопити всю термiнологiю, треба було значно бiльше часу та iнших умов роботи, як тi, в яких складався цей словник. Секцiя не могла вiдкладати виготовлення до друку цього не зовсiм повного словника, бо треба було йти назустрiч нагальнiй потребi украiнськоi школи й якомога швидше видати словник. Але роботи над систематизацiiю математичноi термiнологii секцiя на цьому словнику не припиняi, а далi збираi матерiали, щоб при найближчiй можливостi виготовити словник, що охопив би, по змозi, повно всi галузi математикиВ». Та чекати на новий повнiший словник довелося довго.

Тим часом, поки друкувався словник Ф. Калиновича, 1924 року в Берлiнi виходить ВлСистематичний словник украiнськоi математичноi термiнологiiВ» Миколи Чайковського. Вiн охоплюi близько тисячi термiнiв. М. Чайковський вказуi на тi труднощi, якi виникають при утвореннi термiнiв: ВлНе кожне слово вдаiться формально зукраiнiзувати. Практика показуi, що часами багато легше вiдшукати своi власне слово, нiж морочитися з перелицюванням чужого термiну. З другого ж боку, повна нацiоналiзацiя всiii термiнологii так само була би недоцiльною, бо багато чужих слiв закорiнилося вже в нашiй мовi, й не кожне чуже слово пiддаiться перекладовiВ». Термiни, запропонованi М. Чайковським, були вдалими. Автор намагався уникати Влгалицького лiтературного жаргонуВ», хоча i у нього зустрiчаються термiни: безоглядний (абсолютний), загал (сукупнiсть), зеро (нуль), кiш (матриця), нумер (число), поiдинчий (одинократний), царина (тiло). При укладеннi словника М. Чайковський користувався трьома брошурами М. Кравчука i М. Федорова ВлМосковсько-украiнська термiнологiя елементарноi математикиВ» (Кам'янець-Подiльський, 1919), про що зазначено у передмовi. У 1927 роцi в Одесi виходить ВлРосiйсько-украiнський словничок математичноi термiнологii та фразеологiiВ». Цiннiсть цiii книжечки тАФ у математичнiй фразеологii, яка вiдсутня в академiчному словнику Ф. Калиновича. Матерiали для цього видання готували члени термiнологiчноi комiсii одеськоi науково-дослiдноi кафедри математики Т. М. Василишин, В. М. Крижанiвський (секретар комiсii), професор Д. А. Крижанiвський (голова комiсii), О. Д. Осмоловський, професор К. М. Щербина.

12тАФ14 квiтня 1933 року розглянуто в комiсii у складi академiка АН УРСР М. П. Кравчука, директора Украiнського науково-дослiдного iнституту математики та механiки професорiв М. X. Орлова, О. М. Астдрукованi курсивом. Термiнi, якi секцiя не могла рекомендувати, але та редактора ВлРадянськоi школиВ» Ю. Г. Черченка ВлСловник математичноi термiнологii для середнiх шкiлВ», який випустило видавництво ВлРадянська школаВ» (Харкiв тАФ Одеса, 1933) тиражем 50 тисяч. Цей словник затвердив iдину шкiльну математичну термiнологiю. Наступного 1934 року у Харковi вийшло кишенькове видання цього словника. В цьому ж роцi видавництво ВУАН у Киiвi друкуi ВлМатематичний термiнологiчний бюлетеньВ», який охоплюi близько 2000 термiнiв. ВлБюлетеньВ» затвердив термiнологiю вищоi математики. Та, на жаль, робота над мовою украiнськоi математичноi науки на цьому припинилася. Чим це можна пояснити? У цi роки над Украiною скупчуються грозовi хмари. Один з перших ударiв тАФ сфабрикований процес Спiлки визволення Украiни. По справi СВУ проходили майже всi спiвробiтники РЖнституту науковоi мови: iх робота була охарактеризована як контрреволюцiйна. М. Кравчук був призначений на цьому процесi громадським звинува-чувачем. Та, захворiвши, не з'явився на суд. Чи справдi був хворий, чи просто повiдомив, що захворiв, невiдомо. Але достеменно вiдомо, що академiк не брав участi в цiй бруднiй Влсправi СВУВ». Правда, тяжка доля не минула i його. М. Кравчука, так як i М. Чайковського, було репресовано, а пiсля XX з'iзду КПРС тАФ реабiлiтовано. Тiльки з тiiю вiдмiннiстю, що академiка М. Кравчука реабiлiтували посмертно.

Ще у 1931 роцi в Одесi Микола Чайковський випустив ВлУкраiнську математичну наукову бiблiографiюВ» (1894тАФ1929). Сюди ввiйшли всi статтi, друкованi украiнською мовою, крiм того, всi працi iншими мовами, що з'явилися на украiнськiй етнографiчнiй територii киштом державним або украiнських громадських органiзацiй. На жаль, у бiблiографiю не ввiйшли математичнi пiдручники.

У Львовi 1930 року в XXVIIIтАФXXIX томах ВлЗбiрникаВ» Математично-природничо-медичноi секцii Наукового товариства iменi Шевченка виходить стаття професора з Ростова-на-Дону Д. Мордухай-Болтов-ського ВлПро украiнську та бiлоруську математичну термiнологiю в зв'язку з iсторiiю росiйськоiВ». Автор зазначаi, що при утвореннi росiйськоi термiнологii систематичного колегiального обмiркування не було. Щодо цього тАФ i украiнська, i бiлоруська наука тАФ в кращих умовах. Далi професор пише: ВлЩе раз повторюю, що потрiбно твердо додержувати нацiональне правило, подане проф. К. Щербиною. Такi чуднi та важкi термiни, як перпендикуляр, паралелограм, паралелепiпед, особливо тепер, коли не знають грецькоi мови, коли цi термiни нiчого не кажуть, потрiбно облишити. iх в росiйськiй мовi слiд замiнити iншимиВ». Особливо вдалими називаються термiни: осередок, вершковий кут, Влчинник тАФ термiн i дуже вдалий, вiн цiлком вiдповiдаi слову произво-дительВ». Як бачимо, нi один з вiдзначених термiнiв не залишився. Д. Мордухай-Болтовський високо оцiнив роботу украiнських математикiв та фiлологiв у створеннi математичноi термiнологii.

Та ця робота в кiнцi 30-х рокiв була припинена. Тiльки на межi 50-х i 60-х рокiв створюiться словникова комiсiя АН УРСР на чолi з академiком АН УРСР Й. 3. Штокалом, яка 1960 року видаi ВлРосiйсько-украiнський математичний словникВ». Цей словник мiстив близько 12 тисяч термiнiв. Нагадаiмо, що найбiльший з попереднiх мав тiльки 3486 термiнiв. Уклали його Ф.С. Гудименко, Й.Б. Погребиський, Г.Н. Сако-вич, М. А. Чайковський. Укладачам допомагали провiднi вченi республiки: Ю.М. Березанський, П.С. Бондаренко, В.М. Глушков, Л. М. Грацiанська, В.С. Королюк, РД.Д. Ремез, О.С. Смогоржевський, Ю.Д. Соколов, М. П. Хоменко.

Словник повнiстю вiдповiдав тогочасному рiвню розвитку математики. РЖ нинi вiн лишаiться iдиною книгою, по якiй можна перевiрити правомiрнiсть вжитку того чи того термiну. Це був останнiй крок у розвитку украiнськоi математичноi термiнологii.

А що маiмо сьогоднi? Крiм ВлДоповiдей АН УРСРВ» i ВлВiсникiвВ» кiлькох унiверситетiв, нiде опублiкувати украiнською мовою статтю з математики. Поверховий перегляд показуi, що й цi видання ряснiють помилками.

Вiзьмiть, наприклад, першi два номери 1987 року журналу ВлДоповiдi АН УРСРВ». Там зустрiнете русизми: допустима (припустима), повiльно змiнна (поволi змiнна), сiмейство (сiм'я), убування (спадання), смисл (сенс), вивод (виведення).

Ще бiльша проблема тАФ утворення нових термiнiв. Минуло 28 рокiв, як був надрукований академiчний термiнологiчний словник. За цей час в математицi створено новi роздiли. Отже, з'явилися i новi термiни, якi в украiнськiй мовi ще не мають своiх вiдповiдникiв. Це ускладнюi не тiльки написання статей, а й читання украiнською мовою сучасних унiверситетських курсiв, не кажучи вже про спецкурси.

Взагалi, нинi склалась якась дивна ситуацiя. Кiлька поколiнь на голому мiсцi, у важких умовах творили украiнську математичну термiнологiю. РЖ щоб ми сьогоднi не користувалися плодами iхньоi сподвижницькоi працi?

Звичайно, розвиток украiнськоi термiнологii не прискорить розвитку математики на Украiнi. Та й мало б радiли науковцi, якби всi республiканськi часописи i збiрники друкувалися нацiональними мовами. В силу iсторичних умов росiйська мова стала мовою мiжнацiонального спiлкування. РЖ завдяки iй ми довiдуiмося про новi вiдкриття i дослiдження в нашiй краiнi.

Та кожна людина маi поважати свiй народ, рiдну мову. Тож чому ми робимо ii нiмою в царинi науки? Чи тому, що при сьогоднiшньому темпi розвитку науки i технiки важко опанувати всю iнформацiю, що стосуiться фахових iнтересiв? Не вистачаi часу сучаснiй украiнськiй технiчнiй iнтелiгенцii усвiдомити, що вона, власне, украiнська iнтелiгенцiя, Влмозок нацiiВ»? Чи тому, що всi пiддалися впливу загального збайдужiння?

Останнiми роками вiдбулося помiтне звуження функцii украiнськоi мови. Все менше нею користуються в сферi науки i технiки, в дiловодствi. Це може привести до того, що мова стане головним чином побутовою. Тодi вона Влвтратить свою вiкову здатнiсть включатися в загальний рух розвитку людськоi думкиВ». Правда, наука настiльки тiсно пов'язана з повсякденним життям, що скоро i в побутовiй розмовi не вистачатиме украiнських слiв.

Щоб цього не сталося, потрiбно вже сьогоднi активно розвивати i ширити украiнську наукову лексику. Було б добре видати новий термiнологiчний словник або хоча б перевидати старий (з належними змiнами i додатком). Науковцям необхiдно збiльшити передплату ВлДоповiдей АН УРСРВ», а в республiканських наукових часописах i збiрниках друкувати короткi резюме украiнською мовою. Це дасть змогу оперативно вводити новi термiни i не займе багато паперу.

Вместе с этим смотрят:

РЖнварiантнi пiдпростори. Власнi вектори i власнi значення лiнiйного оператора

РЖнтегральнi характеристики векторних полiв

РЖнтерполювання функцiй

Автокорреляционная функция. Примеры расчётов

Аксонометричнi проекцii