Методика органiзацii слухання та iнтерпретацii музики в початкових класах

Курсова робота

на тему:

тАЬМетодика органiзацii слухання та iнтерпретацii музики в початкових класахтАЭ

Змiст

Вступ

Роздiл РЖ. Слухання музики та його значення у вихованнi естетичного ставлення дiтей молодшого шкiльного вiку до дiйсностi

1.1 Слухання та сприйняття музики в початкових класах

1.2 Методика пiдготовки дiтей молодшого шкiльного вiку до слухання музичного твору

1.3 Вiковi особливостi та музична характеристика дiтей молодшого шкiльного вiку

Роздiл РЖРЖ.Поняття iнтерпретацii музики в музикознавчiй лiтературi

Висновки

Список використаноi лiтератури

Вступ

Актуальнiсть теми. Музика як символiчна мова завжди вимагаi iндивiдуального розкриття. Багатобарвна палiтра виражених у музицi емоцiй розвиваi в людинi здатнiсть спiвпереживати й розумiти почуття iншоi людини. Виникнення таких емоцiйних станiв необхiдно враховувати в музично-педагогiчному процесi, оскiльки вони тiсно повтАЩязанi з вiдчуттям музичноi форми, досконалостi виконання, пiдпорядкування технiчних складностей музичного образу. У звтАЩязку з тим, що вчитель музики часто зустрiчаiться з виникненням таких емоцiй, iх корекцiя i важливим аспектом його методичноi пiдготовки.

Застосування принципу емоцiйного занурення передбачаi найширше залучення дiтей молодшого шкiльного вiку до рiзних видiв навчальноi дiяльностi, зокрема самостiйноi iнтерпретацii iнструментальних творiв, до визначення iх навчально-розвивального потенцiалу, до вибору власного репертуару та репертуару учнiв.

У науково-методичнiй лiтературi постiйно пiдкреслюiться, що найпершим завданням педагога i залучення учня до слухання музики, ii глибокого сприйняття, адже вiдомо, що сприймання музики, як i виконання, i творчим процесом. Яскраве сприймання музики стаi важливим джерелом творчого виконання.

Отже, необхiдно привчати дiтей молодшого шкiльного вiку слухати музику, намагаючись не тiльки емоцiйно, а й свiдомо ii сприймати. Так, наприклад, навiть розвиток сприйняття близьких за характером птАЩiс привчаi iх почути в кожнiй з них щось особливе, притаманне тiльки цьому творовi, аби виявити це у власному виконаннi. Знайомство з музичними творами рiзних жанрiв i стилiв дозволяi виявити характернi особливостi старовинноi i класичноi музики, складнi й синкопованi ритми сучасноi музики. Вiдповiдний аналiз музичних птАЩiс сприяi усвiдомленому сприйманню й розвиваi активнiсть музичного мислення. Передумовою реалiзацii цього принципу i вiдбiр музичного репертуару, засвоiння якого дозволяi органiзувати всi види музичноi дiяльностi учнiв.

Розгляду проблем музичного виховання, впливу музичного мистецтва на розвиток особистостi, ii духовний свiт присвячена значна кiлькiсть праць врiзних галузях музичноi педагогiки таких науковцiв як О. Апраксiна, З. Бервецький, Н. Ветлугiна, Е. Жак-Далькроз, Д. Кабалевський, 3. Кодай, М. Леонтович, Р. Марченко, К. Орф, О. Ростовський, Л. Хлiбнiкова.

ОбтАЩiкт - процес музичного виховання молодших школярiв.

Предмет тАУ слухання та iнтерпретацiя музики як засiб активiзацii музичного розвитку дiтей молодшого шкiльного вiку.

Мета тАУ сприяти пiдвищенню ефективностi музичного розвитку молодших школярiв шляхом слухання та iнтерпретацii музики на уроках музики, а також формувати здатнiсть сприймати та iнтерпретувати музичнi твори в початкових класах, висловлювати особистiсне ставлення до них, аргументуючи своi думки, судження, оцiнки;

Завдання курсовоi роботи:

- проаналiзувати стан проблеми, що дослiджуiться, у психолого-педагогiчнiй, науково-методичнiй лiтературi;

- уточнити сутнiсть поняття тАЬслухання музикитАЭ, тАЬiнтерпретацiя музикитАЭ; розкрити iх змiст;

- окреслити вiковi особливостi дiтей молодшого дошкiльного вiку в процесi сприйняття музики;

- на основi вивчення та узагальнення лiтературних джерел педагогiчноi теорii i практики зтАЩясувати основнi теоретичнi i практичнi пiдходи до музичного виховання молодших школярiв;

- вивчити стан сучасноi музикознавчоi думки у галузi музичноi iнтерпретацii;

Для вирiшення поставлених завдань були використанi наступнi методи: аналiтичний тАУ аналiз педагогiчноi, психологiчноi та мистецтвознавчоi лiтератури з окресленоi проблеми; теоретичний тАУ в осмисленнi концептуальних засад творчоi дiяльностi, що проявляються в зумовленостi виконавсько-iнтерпретацiйних концепцiй стильовими особливостями виконуваноi музики; традицiйно-музикознавчий тАУ при аналiзi музичних творiв в процесi слухання музики; комплексний пiдхiд тАУ у системному теоретико-виконавському осмисленнi предмету дослiдження.

Наукова новизна полягаi у тому, що в данiй курсовiй роботi комплексно обТСрунтовано основнi теоретико-виконавськi засади iнтерпретацii музики. У роботi також комплексно осмислено та конкретизовано поняття тАЬслухання музикитАЭ, що базуiться на всебiчному вивченнi семантики даного поняття в процесi слухання музики молодшими школярами.

Теоретичну основу даноi курсовоi роботи становлять працi з методики музичного виховання в Украiнi (О.Я.Ростовський, Б. М. Теплов, Н. О. Ветлугiна).

Проблема тАЬслухання музикитАЬ, тАЬсприйняття музикитАЭ мала мiсце у науковiй лiтературi (РД.Назайкiнський, О.Ростовський, О.Рудницька, Л.Радковська та iн.).

Важливу роль в органiзацii музичного виховання дiтей мала творча спадщина украiнських композиторiв, а особливо iх педагогiчна дiяльнiсть (М.Леонтович, М.Лисенко, К.Стеценко, Я.Степовий, П.Козицький та iншi).

Проаналiзувавши вище викладене ми прийшли до висновку, що проблема слухання та iнтерпретацii музики дiтей молодшого шкiльного вiку у процесi слухання музики вимагаi бiльш детального узагальнення i систематизацii. Це й обумовило темою курсовоi роботи тАЬМетодика органiзацii музики та iнтерпретацiя в початкових класахтАЭ.

Практичне значення: Матерiали курсовоi роботи можуть бути використанi в лекцiйних курсах з методики музичного виховання, в практицi музично-освiтнього процесу загальноосвiтньоi школи, в процесi пiдготовки вчителiв музики.

Структура курсовоi роботи. Курсова робота мiстить вступ, два роздiли, висновки, список використаних джерел.

Роздiл I. Слухання музики та його Значення у вихованнi естетичного ставлення дiтей молодшого шкiльного вiку до дiйсностi

Умiння слухати i чути музику не i вродженою рисою. Пiзнавально-творчi можливостi учнiв розвиваються у спiлкуваннi з музикою, в процесi цiлеспрямованого аналiзу музичних творiв. Адже власна дiяльнiсть i запорукою глибоких переживань, естетичноi насолоди, високих художнiх смакiв.

Музичне сприймання тАУ основний вид музичноi дiяльностi, оскiльки саме воно передуi всiм iншим. Навiть коли дiти на уроках зайнятi здебiльшого хоровим спiвом, то перш нiж розучувати пiсню, ii треба сприйняти.

Поряд з термiном тАЬсприймання музикитАЭ вживають словосполучення тАЬслухання музикитАЭ, яке використовують у двох значеннях: як синонiм сприймання музики i як компонент уроку музики (на вiдмiну вiд спiвiв). Втiм, якщо його застосовують у другому значеннi, все одно тАЬвбираi в себетАЭ й перше.

Слухання музики тАУ один з основних видiв музичноi дiяльностi учнiв. Ознайомлення з кращими зразками вiтчизняноi та зарубiжноi музичноi культури сприяi розвитку загальноi культури учнiв, вихованню в них художнього смаку, вмiння оцiночно ставитись до творiв мистецтва. Навчити дiтей слухати музику тАУ одне з найскладнiших педагогiчних завдань. Вчитель повинен не тiльки навчити дiтей правильному сприйманню музичних творiв, але й вмiнню аналiзувати прослухане.

Слiд враховувати, що вплив музики на особистiсть складаiться з численних слухацьких вражень, якi накладаються одне на одне, поступово збагачуючись i поглиблюючись. Робота над кожним твором маi вводити школярiв у свiт глибоких почуттiв i роздумiв: про добро i зло, любов i ненависть тощо.

Учнi мають учитися сприймати музику в будь-якiй формi спiлкування з нею, пiд час спiву, гри на музичних iнструментах, у процесi власне слухання тощо.

Слiд памтАЩятати, що на музичний розвиток учнiв благотворно дiють два чинники: багатство музичних вражень, з одного боку, та повторнiсть вражень тАУ з другого.

Слухання музики проводиться на уроцi за загальноприйнятою методикою: вступна бесiда, етапи слухання з обговоренням. В процесi обговорення слiд вести мову з дiтьми про музичнi жанри, музичну мову, музичний образ, про те, якi почуття передаi музика, про що вона розповiдаi, про музичний iнструментарiй, що звучить у творах, про характернi хореографiчнi рухи тих танцiв, якi пропонуються для слухання, тощо.

Для ефективного освоiння музичного матерiалу i для зняття втоми у дiтей 1-4 класiв на уроках музики обовтАЩязковим i рух пiд музику: маршування, танцювальнi елементи, музичнi iгри.

В процесi вивчення музично-ритмiчних рухiв рекомендуiться освоювати з дiтьми характернi рухи украiнських народних танцiв: присiдання, колупалочка, бiгунець, голубцi, тиночки, вiрйовочки, ритмiчний рух по колу пiд час ведення хороводiв, iгрових дiйств.

Для кращого та глибшого сприймання музичного твору корисне використання iлюстративного матерiалу. Пiдбирати iлюстрацii, вчитель повинен з урахуванням iх наближеностi до змiсту музичного твору. Це можуть бути малюнки, свiтлини, репродукцii тощо. Вдало пiдiбраний iлюстративний матерiал допомагаi учням краще вникнути в музичний образ твору, зрозумiти його змiст, запамтАЩятати, а потiм згадати прослухану музику. РЖлюстрацii можна розлядати як перед слуханням музики, так i пiсля нього.

Сам процес слухання музики найчастiше будують за такою схемою:

Вступне слово вчителя.

1. Первинне слухання.

2. Бесiда про прослуханий твiр.

3. Аналiз твору.

4. Вторинне слухання.

5. Пiдсумок.

Такi етапи роботи i досить умовними i найбiльш придатними у випадку ознайомлення дiтей з музичним твором, який iм не вiдомий.

Вступне слово вчителя може бути у формi розповiдi, бесiди, складання невеличких оповiдань за змiстом творiв, спогадами про деякi явища та картини, якi дiти спостерiгали в життi.

Слуханню музики може передувати розповiдь про цiкавi факти з життя композиторiв та iсторii написання музичних творiв. Так, перед слуханням тАЬПолькитАЭ М. Глiнки можна розповiсти про дитинство композитора, про те, як вiн любив слухати народнi пiснi та танцi, а перед слуханням уривкiв з дитячоi опери М. Лисенка тАЬКоза-ДерезатАЭ вчитель може розказати учням про першу постановку цiii опери в домi композитора, де виконавцями були його дiти та iхнi друзi.

В окремих випадках можна перед слуханням музики стимулювати творчу активнiсть учнiв, пропонуючи уявити змiст твору через складенi ними короткi оповiдання. Так, наприклад, перед слуханням фортепiанних птАЩiс П. Чайковського тАЬХвороба лялькитАЭ та тАЬНова лялькатАЭ вчитель може запропонувати учням скласти невеличкi оповiдання з такими ж назвами.

Перед слуханням музичного твору вчитель може запропонувати учням згадати певнi явища та подii, якi вони спостерiгали в життi. Наприклад, перед слуханням птАЩiси В. Косенка тАЬДощиктАЭ учнi згадують накрапання дощу, а потiм, слухаючи твiр, визначають, у яких частинах вони почули це накрапання.

Пiсля первинного слухання учнi дiляться своiми враженнями про почутий твiр.

Наступний етап тАУ аналiз твору.

Аналiзуючи з учнями прослуханий музичний твiр, варто керуватися такими методичними вказiвками:

Учителю потрiбно чiтко уявляти кiнцеву мету аналiзу тАУ допомогти учням ближче i глибше сприйняти музичний твiр, естетично його пережити й оцiнити.

Доцiльно починати аналiз твору одразу ж пiсля прослуховування, поки його звучання ще свiже у памтАЩятi учнiв.

Перш, нiж аналiзувати музичний твiр, треба, щоб у дiтей створилося загальне враження про нього. Приступати до аналiзу твору варто лише пiсля того, як дiти вiльно висловилися про своii враження вiд прослуханоi музики.

Мислення дiтей повинне нацiлюватися на зтАЩясування того, яка це музика, якi почуття i переживання виражаi, якими засобами вона цього досягаi.

Шлях аналiзу твору йде вiд розкриття його змiсту, задуму, вiд загальноi характеристики музики до деталей i окремих виразових засобiв.

На першому етапi сприймання вчитель повинен спрямовувати увагу дiтей не на окремi якостi твору, а на сам процес руху, його органiзацiю, динамiку. При повторному сприйманнi слово вчителя повинно пiдводити учнiв до розкриття виразових засобiв, якi особливо яскраво характеризують музичний образ.

Аналiз твору може бути бiльш або менш глибоким, але обовтАЩязково правильним.

Аналiз твору повинен пробуджувати уяву дiтей, iхнi музично-слуховi уявлення, викликати правильнi, але у кожного своi асоцiацii.

Бесiда про твiр увесь час повинна повтАЩязуватись з живим звучанням, пояснювати його.

Успiх i якiсть спостереження за музикою залежить вiд того, наскiльки зрозумiле учням завдання, поставлене перед ними. Правильно поставленi запитання виховують умiння чути музику, розвивають музичне мислення.

Якщо аналiз проведений вчителем методично грамотно, то пiд час вторинного слухання, учнi сприймають музичний твiр бiльш усвiдомлено, оцiночно.

Твори треба слухати в повнiй тишi, що залежить вiд того, наскiльки вчитель зацiкавив школярiв вступною розповiддю, а також вiд якостi виконання музики. Водночас можливi рiзнi варiанти: вiдтворення музики в грамзаписi, у виконаннi вчителя або когось з учнiв. Бажано чергувати цi варiанти, ураховуючи, що тАЬживетАЭ виконання краще сприймаiться i надовго запамтАЩятовуiться.

Важливо, щоб запропонований твiр сподобався дiтям, але це буваi не завжди. Аби викликати позитивне ставлення до того чи iншого твору, доцiльно iнодi застосовувати сугестивний метод ( вiд слова suggestion тАУ навiювання).

Наприклад, учитель звертаiться до дiтей: тАЬЗараз прозвучить музика, яку прослухавши один раз, не можна забутитАЭ, або:тАЬ Зараз ми послухаiмо музику, яка менi дуже подобаiться. Упевнена, що вона сподобаiться й вамтАЭ.

Якщо школярi поважають учителя й цiнують його думку, то цей метод може дати позитивний результат.

Для слухання музики доцiльно використовувати зокрема такi збiрники птАЩiс, як тАЬФортепiанний альбомтАЭ М.Дремлюги, тАЬВибранi творитАЭ А.Коломiйця, тАЬ24 дитячi птАЩiси для фортепiанотАЭ В.Косенка, тАЬЛегкi птАЩiси украiнських композиторiвтАЭ та iн.

Аналiзуючи дитячi фортепiаннi птАЩiси украiнських композиторiв, наголошуiмо на рiзноманiтностi iхнього змiсту: це й картини природи, образи тварин i птахiв, дитячi iгри, забави й казковi персонажi. Сприймання таких творiв, як тАЬДощиктАЭ В.Косенка, тАЬСнiг iдетАЭ М.Дремлюги, тАЬУ лiсiтАЭ А.Штогаренка, сприяi розвитковi уяви дiтей, естетичному ставленню до природи. Слухання птАЩiс тАЬТук-туктАЭ, тАЬЗозулятАЭ Л. Вербовського, тАЬЗайчиктАЭ М.Жербiна, тАЬВедмежатко в лiсiтАЭ М.Дремлюги допоможе краще пiзнати звiрiв i птахiв.

Названi птАЩiси рiзноманiтнi не тiльки за змiстом, а й засобами музичноi виразностi. У бесiдах з дiтьми важливо показати, що такi, наприклад, твори, як тАЬГратАЭ М. Сiльванського, тАЬРанок у садочку тАЭ В.Косенка, написанi у рухливому темпi, мажорному ладi. У них чимало стрибкоподiбних, уривчастих мелодiй. Дiти мають зрозумiти, що темп, лад, особливостi мелодii, метроритму, виконавськi штрихи передають певний настрiй, зокрема веселiсть, безтурботнiсть. Зовсiм iншi почуття розкрито в таких лiричних творах, як тАЬПiснятАЭ М.Любарського, тАЬМелодiятАЭ А.Коломiйця, тАЬУкраiнська пiснятАЭ C.Павлюченка, тАЬПасторальтАЭ, тАЬКолискова пiснятАЭ В.Косенка, тАЬЕлегiятАЭ, тАЬЛiрична пiснятАЭ М.Дремлюги. Якщо вчитель належним чином зорiiнтуi дiтей, покаже наспiвнiсть i красу мелодiй цих птАЩic, то вони сприятимуть вихованню тонкостi душi, емоцiйноi чутливостi. Увагу учнiв мають привертати й фортепiаннi твори в ритмi танцiв, зокрема польки, гопака, мазурки, тощо. Це птАЩiси з красивою мелодiiю, що легко запамтАЩятовуються. Окремi композитори (Я.Степовий, Ю.Рожавська, А.Коломiiць, В.Косенко та iн.) створили птАЩiси в ритмi вальсу. Слухаючи й супроводжуючи iх вiдповiдними рухами, дiти, можливо, будуть спокiйнiшими, лагiднiшими, грацiознiшими (передачу характеру музики рухами називають методом пластичного iнтонування). У фортепiанних збiрниках чимало варiацiй на теми украiнських народних пiсень: тАЬОй минула вже зиматАЭ, (М.Дремлюга), тАЬРЖди iди дощикутАЭ (А.Коломiiць), тАЬДва пiвникитАЭ (Г.Компанiiць), тАЬОй i в лiсi калинатАЭ (Ю.Щуровський). Бажано щоб дiти самостiйно визначали, на яку тему створено варiацii. РЖнтерес до народноi пiснi пiдвищуiться, якщо розкрити багатство його змiсту. Бiльшiсть дитячих фортепiанних птАЩiс украiнських композиторiв завдяки художнiй досконалостi, опорi на народнi пiснi, доступностi для сприймання i неоцiненним джерелом музично-естетичного виховання молодших школярiв.

Подати музичний твiр так, щоб вiн сподобався учням, - нелегке завдання. Учитель тАУ професiонал продумуi не тiльки трактування твору, а й власний одяг, зачiску й навiть ходу: пiдiйти до фортепiано, щоб виконати музику Бетховена, треба по-iншому, нiж готуючись грати птАЩiсу Шопена.

1.1 Слухання та сприйняття музики в початкових класах

Одним з важливих завдань музичного виховання в школi i пiдвищення загальноi музичноi культури дiтей, розширення iх музичного свiтогляду. Цьому сприяi слухання музики та ii iнтерпретацiя. Слухаючи музику, учнi знайомляться з творами рiзних композиторiв, а це сприяi вихованню iх художнього смаку. Молодшi школярi люблять слухати музику. Цей вид занять урiзноманiтнюi урок спiву, робить його змiстовнiшим, допомагаi прищепити любов до музики, пiдготувати культурного слухача.

Музика, яку слухають дiти, повинна вiдповiдати тим самим вимогам, що й пiснi, якi розучуються учнями. Доступнiсть музики визначаiться насамперед ii змiстом, близькiстю ii тематики дитячим iнтересам. Доступнiсть музики у молодшому вiцi визначаiться i обсягом музичного твору та його змiстом. У дiтей молодших класiв вистачаi уваги тiльки на те, щоб прослухати коротку п'iсу або пiсню, яка триваi не бiльше одноi, максимум пiвтори хвилини. Поступово обсяг уваги розширяiться, створюiться навик уважно слухати музику протягом довшого часу. Досвiд показуi, що найкраще i найлегше з iнструментальноi музики сприймаiться музика танцювальна (сюди входять i маршi), сюжетна i музика пiсенного складу з простою, ясною мелодiiю, що добре запам'ятовуiться.

Саме на цих началах побудований тАЬДитячий альбомтАЭ Чайковського. В ньому ми знаходимо музику танцювального характеру (полька, вальс, мазурка), п'iси зображального (тАЬЖайвороноктАЭ, тАЬГра в конейтАЭ) i пiсенного характеру (тАЬСтаровинна французька пiснятАЭ, тАЬНеаполiтанська пiснятАЭ i т. д.). Всi згаданi п'iси коротенькi за розмiром i тематика iх пов'язана з дитячими iнтересами.

У III i IV класах музичнi твори трохи ускладнюються як за обсягом, так i за змiстом. Якщо в РЖ i II класах учитель знайомить дiтей здебiльшого з творами, написаними спецiально для дiтей, то в III i IV класах використовуються i деякi твори для дорослих. Якщо, наприклад, у молодших класах дiти слухають твори з тАЬДитячого альбоматАЭ, то в III i в IV класах вони слухають i уривки з балетiв Чайковського. У початковiй школi учитель музики знайомить дiтей з деякими творами Чайковського, Глiнки, Грiга, Моцарта i радянських композиторiв. Вiн показуi iх портрети, розповiдаi про епiзоди з iх життя, яскравi i повчальнi. Зацiкавившись особистiстю композитора, дiти вiдчувають бажання узнати ще бiльше про нього, ознайомитися з iншими його творами. Почувши по радiо iм'я знайомого композитора, дiти зацiкавляться тим, який твiр виконують, вони згадають також про те, що вже чули у класi. Пiд час уроку iнодi виконуiться музика, яка повинна iлюструвати яке-небудь положення. В такому разi ми не ставимо собi завдання, щоб дiти ii обов'язково запам'ятали, засвоiли. Наприклад, у РЖ класi дiти знайомляться з маршовими пiснями. Ми показуiмо рiзнi пiснi, знайомi i незнайомi, i пропонуiмо визначити, якi з них маршовi. Пiснi цi можуть виконуватись i один раз.

Отже, весь матерiал, який учнi слухають, можна - подiлити на двi групи: матерiал основний тАФ це музичнi твори, засвоiння яких входить до програми, i iлюстративний матерiал, що i немов додатковим матерiалом, який сприяi закрiпленню i засвоiнню музично-теоретичних понять. Для того щоб дiти запам'ятали основнi твори, треба iх частiше повторювати як на даному уроцi, так i на наступних. Знайома музика слухаiться легше i щоразу з бiльшою охотою, деталi ii краще запам'ятовують. Педагог не повинен боятися того, що часте повторення гальмуi дальшу роботу, що мало нагромаджуiться музичних вражень. Краще менше показати, але повторити його частiше. Та й самi дiти завжди просять виконати, поряд з новими, уже знайомi iм твори. Спочатку, коли дiти ще не полюбили, не вивчили як слiд пiсню або п'iсу, для того щоб повторення не було настирливим, бажано кожного разу показувати твори пiд яким-небудь новим кутом зору, звертати увагу на рiзнi його сторони. Наприклад, одного разу звернути увагу на загальний характер твору, другого тАФ на супровiд; потiм розглянути змiну частин, заспiв i приспiв, особливостi кожноi частини i т. д. Отже, часте повторення повинно лягти в основу роботи по рiзносторонньому ознайомленню з музичним твором.

Необхiдно привчити учнiв слухати музику при цiлковитiй тишi. Учитель повинен негайно припиняти спiв або гру, якщо тиша буде хоча б трохи порушена. Треба пояснити дiтям, що виконавцям дуже важко або навiть неможливо спiвати або грати, якщо iм заважають або вiдвертають iх увагу. На концертах, де виступають музиканти тАФ спiваки, скрипалi, пiанiсти або цiлий оркестр,тАФ буваi дуже багато людей i всi слухають тихо, нiхто навiть не поворухнеться.

Умiння слухати музику, додержувати цiлковитоi тишi маi велике виховне значення тАФ воно виховуi в дiтей витримку, привчаi iх поважати виконавця та слухачiв.

У початкових класах на уроках музики присутнi використання патефона i радiо. На уроцi спiву широко застосовуiться патефон з добре пiдiбраними пластинками; в цьому випадку забезпечуiться висока якiсть виконання музики; учнi знайомляться з рiзними голосами iнструментiв, iз звучанням оркестру. У РЖ класi дiтям звичайно важко сприймати звучання пластинки, бо вони не вмiють ще зосередити на нiй свою увагу. Тому на першому роцi навчання можна обмежитись виконанням учителя, який звертаiться безпосередньо до слухачiв i знаi, на чому треба зробити наголос, як краще довести пiсню або п'iсу до дiтей. Але згодом, особливо в III i IV класах, грамзапис може бути використаний досить широко. До слухання пластинок дiтей треба пiдготувати. Спочатку вчитель повiдомляi, що буде виконуватись, звертаi iх увагу на тi чи iншi характернi риси твору, на те, хто його виконуватиме i на якому iнструментi. Дуже бажано спершу виконати голосом або на iнструментi твiр цiлком або ж уривки з нього чи окремi теми для того, щоб дiти iх потiм пiзнали. Це пiдвищить iнтерес до твору i, крiм того, допоможе вiдчути особливiсть звучання того чи iншого iнструмента або ж голосу. Важливе значення у музичному вихованнi дiтей маi радiо. Деякi спецiальнi дитячi i загальнi музичнi передачi надовго залишаються в пам'ятi дiтей. Але це буваi далеко не завжди. Багато дiтей, якi не пiдготовленi до слухання музики, цих радiопередач як слiд не сприймають. Треба спрямувати дитячу увагу, допомогти учням слухати радiопередачi, i тодi вони самi зацiкавляться ними, розповiдатимуть про те, що чули, що iм сподобалось i т. iн. Розповiдаючи про якого-небудь композитора, учитель запитуi, чи чули дiти про нього i чи слухали вони по радiо його твори. Дiти, природно, в дальшому стежитимуть за цим.

Говорячи про дикцiю у спiвi, ми пiдкреслюiмо, що неприiмно слухати спiвакiв, якi незрозумiле спiвають слова, i пропонуiмо дiтям послухати по радiо, як спiвають спiваки, i сказати, чи виразно вимовляють вони слова i т. д.

Особливiсть сприймання музики полягаi в тому, щоб у поiднаннi звукiв рiзноi висоти, тривалостi, сили, тембру вiдчути красу звучання, виразнiсть, почути цiлiснi художнi образи, що викликають у слухача певнi настроi, почуття i думки.

У сприйманнi молодших школярiв найрозвиненiший емоцiйний компонент, вiдстають у розвитку музичний (гармонiйний) слух i мислення. Головний компонент музичного сприймання тАУ спiвтворчiсть тАУ виявляiться на рiвнi безпосередньоi, емоцiйноi чутливостi до музики. Компоненти сприймання взаiмозвтАЩязанi мiж собою.

Розвиток сприймання музики тАУ складне завдання, зокрема на початковому етапi навчання. Справа в тому, що молодшi школярi перестають сприймати твiр. Вони можуть бути неуважними, потiм знову слухати музику, не помiчаючи, що якийсь час взагалi не чули ii.

Уже в 5-6 рiчному вiцi дiти здатнi прослухати i запамтАЩятати невеликий музичний твiр, визначити його характер, настрiй, найяскравiшi засоби музичноi виразностi. За результатами дослiджень Н. Вiтлугiноi, Р.Зинич та iнших учених зтАЩясовано, що в дiтей молодшоi групи дитячого садка, якi розрiзняють загальний настрiй i характер твору, почуття, викликанi музикою, дуже швидкоплиннi. Сприймання музики 4-5 рiчними дошкiльними зберiгаються ще довше. Проте довiльна увага в них розвинена недостатньо, через те твори, призначенi для слухання, мають бути невеликими та образними.

Музика, яку слухають дiти, повинна вiдповiдати тим же вимогам, що й пiснi, якi вони розучують. Доступнiсть музики визначаiться перш за все ii змiстом, близькiстю тематики iнтересам дiтей, а також обсягом музичного твору. Учнi 6-7 рокiв можуть уважно слухати музики лише 1,5-2 хв. Поступово обсяг уваги у дiтей розширюiться, i у 3-4 класах тривалiсть музичноi птАЩiси може досягати 3,5 тАУ 5 хв.

У рiзних учнiв один i той самий твiр може викликати рiзнi асоцiацii, залежно вiд iндивiдуальностi слухача, його духовноi культури. Чим молодший слухач, тим бiльше вiн опираiться на поза музичнi асоцiацii.

Частина учнiв не може вiддiлити, якi виникають пiд час слухання музики, вiд власне змiсту музики. Саме тому iхнi вiдповiдi можуть бути такими несподiваними.

Наведемо приклад. Прослуховуiться пiсня тАЬБабактАЭ Л.Бетховена.Вчителька запитуi, який настрiй викликаi пiсня. Одна з першокласниць говорить: тАЬВеселий!тАЭ тАУ Чому? - тАЬА мама менi купила собачку!тАЭ. Отже, вiдштовхнувшись вiд змiсту пiснi, думки дiвчинки перенеслися до радiсних спогадiв про свого четвероногого друга i тим внесли нове забарвлення у сприймання музики.

У 3-4 класах емоцiйнiсть сприймання поступово доповнюiться прагненням учнiв зрозумiти, що виражаi музика, у чому ii змiст. Школярi можуть досить повно визначити емоцiйний змiст музики, дати iй образне пояснення, а завдяки властивiй спостережливостi тАУ почути окремi деталi музичноi мови, вiдтiнки, виконання.

Л.Виготський писав: тАЬПерш нiж ти хочеш залучити дитину до якоiсь дiяльностi, зацiкав ii нею, потурбуйся про те, щоб виявити, що вона готова до цiii дiяльностi, що в неi напруженi всi сили, необхiднi для цього, i що дитина дiятиме сама, вчителевi ж лишаiться тiльки керувати й спрямовувати цю дiяльнiстьтАЭ [9, с.118]. Створення у слухачiв вiдповiдного настрою (тобто установки) на сприймання музики i важливою умовою формування музичного сприймання школярiв.

Тому ми прийшли до висновку, що основною метою музичноi освiти в початковiй школi i формування основ музичноi культури учнiв як важливоi i невiдтАЩiмноi частини iхньоi духовноi культури, у основнiй школi - особистiсний розвиток учня i збагачення його емоцiйно-естетичного досвiду пiд час сприймання та iнтерпретацii творiв музичного мистецтва.

1.2 Методика пiдготовки дiтей молодшого шкiльного вiку до слухання музичного твору

Одним iз завдань музичного виховання i виявлення та подальший розвиток музичних здiбностей дiтей, що передбачаi виховання емоцiйноi чуйностi, умiння розумiти характер i змiст музичних образiв, iдей, задумiв композитора, прослiдковувати розвиток музичноi думки, вiдтворювати та самостiйно створювати музику. Б.Теплов, у своiму дослiдженнi пiдкреслював, що необхiдно залучати до творчоi дiяльностi всiх дiтей без винятку, це дуже корисно для загального розвитку, i цiлком природнiм для дитини i вiдповiдаi ii потребам та можливостям [49, 24].

У сучаснiй психологii утвердився погляд на слухання музики як на активну дiяльнiсть субтАЩiкта з вiдображення обтАЩiктивноi дiйсностi, опосередковану мовними значеннями, в яких представлена тАЬзгорнута в матерii мови iдеальна форма iснування предметного свiту, його властивостей, звтАЩязкiв i вiдношеньтАЭ [44, 74].

Пiд час проведення занять, особливо в процесi слухання музики i наступними етапами роботи, необхiдно спрямовувати свою роботу до iдностi, синтезу всiх дисциплiн естетичного циклу (музика, хореографiя, образотворче мистецтво, лiтература). Вiдомо, що мистецтво побутуi в синкретичних формах, де, наприклад, музична iнтонацiя i слово (або музика i рух в танцях, iграх, театралiзованих дiйствах) зливаються в iдине i нерозривне виразне цiле. Цими обставинами повинна також обумовлюватися методична дiяльностi викладача. Так, наприклад, вивчення календарно-обрядових пiсень, програмних творiв повинно включати не тiльки освоiння дiтьми мелосу, метро-ритму, характеру, форми, але й поглиблене проникнення в лiтературний текст, в поетичнiсть мови, руху, мiмiки, тонкощiв лiнiй i фарб, звукiв i голосiв. Супроводжувати цей процес можна ознайомленням дiтей iз зразками образотворчого, декоративно-прикладного, ужиткового мистецтва, танцювально-iнструментальних жанрiв, театрального i екранних видiв мистецтва, що пiдсилить загальний емоцiйний тон музичних занять, пiдвищить психологiчне iх засвоiння.

Пiд час гри на музичних iнструментах дiти освоюють прийоми звукодобування на бубнi, малому барабанi (бухалi), тарiлках, румбi, трiскачках, маракасах, металофонах, ксилофонах, сопiлках тощо.

Слухання музики слiд проводити за загальноприйнятою методикою: вступна бесiда, етапи слухання з обговоренням. В процесi обговорення слiд вести мову з дiтьми про музичнi жанри, музичну мову, музичний образ, про те, якi почуття передаi музика, про що вона розповiдаi, про музичний iнструментарiй, що звучить у творах, про характернi хореографiчнi рухи тих танцiв, якi пропонуються для слухання, тощо.

Для ефективного освоiння музичного матерiалу i для зняття втоми у дiтей молодшого шкiльного вiку, потрiбно вводити рухи пiд музику: марширування, танцювальнi елементи, музичнi iгри.

В процесi вивчення музично-ритмiчних рухiв рекомендуiться освоювати з дiтьми характернi рухи украiнських народних танцiв: присiдання, колупалочка, бiгунець, голубцi, тиночки, вiрьовочки, ритмiчний рух по колу пiд час ведення хороводiв, iгрових дiйств.

Необхiдно вiдмiтити, що всi види музичноi дiяльностi на музичних заняттях у початковiй школi повиннi тiсно переплiтатись з вивченням дiтьми елементiв музичноi грамоти, розвитку музичних здiбностей. Так, слiд спостерiгати за вмiннями дiтей молодшого шкiльного вiку розрiзняти високi i низькi, довгi i короткi звуки, рух мелодii вгору та вниз, тихе i голосне звучання музики, графiчного вiдтворення пульсу чи ритмiчного малюнку мелодii; вивчення ладу, динамiки, темпiв.

В процесi занять пропонуiться використовувати заклички, примовки, прозивалки, якi спорiдненi мелодекламацiiю, вiдрiзняються вузьким дiапазоном, доступнiстю за лiтературним i музичним змiстом.

В загальноосвiтнiй школi доцiльно використовувати iмпровiзацiю нескладних мелодiй на короткi тексти примовок, лiчилок, закличок, прозивалок, на заданi ритми, складати мелодично-ритмiчнi вiдповiдi на фрази-запитання. Вчитель музики використовуi iмпровiзацiю як метод художньо-творчого розвитку дiтей, розвитку емоцiйного вiдгуку на музику, музичного слуху, творчоi уяви.

Протягом таких урокiв музики дiти знайомляться з ключовими музичними поняттями, отримують необхiднi знання про музичний образ i засоби музичноi виразностi, про музичну форму i музичнi жанри, про музичнi iнструменти i спiвочi голоси. Дiти вчаться елементарно розбиратись в музицi: яка вона за характером, якi почуття i настроi викликаi, хто ii створюi, хто виконуi.

Засобом музичного розвитку дiтей i спiв. Процес спiву по своiй природi комплексний. В ньому бере участь весь органiзм дитини, зокрема його звукоутворюючий артикуляцiйний i дихально-м'язовий апарат. Звучання дитячих спiвочих голосiв повинно бути природнiм i невимушеним, дзвiнким i рiвним протягом всього спiвочого дiапазону. За перiод навчальння у початкових класах дiти повиннi вмiти:

тАУ спiвати пiснi виразно, передавати пiд час виконання емоцiйно-образний змiст твору;

тАУ використовуючи рiзноманiтнi динамiчнi вiдтiнки спiвати в межах вiд р до f;

тАУ спiвати штрихами легато, нон легато, стакато;

тАУ виразно вимовляти слова, правильно вимовляти голоснi i приголоснi звуки, розспiвувати склади на 2 i бiльше звукiв;

тАУ спiвати пiснi з дублюванням i без дублювання мелодii акомпанементу, без музичного супроводу.

Основнi правила, яких ми дотримуються при органiзацii урокiв музики це:

1) слухання музики не повинно бути розважальним моментом на уроцi, а маi переслiдувати освiтньо-розвивальну мету;

2) пiдбiр творiв для слухання маi вiдповiдати вiковим особливостям дитини;

3) не використовувати бiльше двох-трьох творiв, так як перенасиченiсть не сприятиме активiзацii дiяльностi дiтей;

4) пiдготуватись до слухання музики таким чином, щоб налаштувати дiтей, пiдготувати iх до роботи над твором, пiдготовити вiдповiднi запитання;

5) пiд час проведення заняття намагатися залучити до роботи всiх дiтей.

6)слiдкувати за реакцiiю дiтей, iх вiдповiдями i при потребi вмiти швидко замiнити запитання;

7) стимулювати дiяльнiсть дiтей: хвалити за гарнi вiдповiдi, i пiдтримувати при невдачах;

8) самостiйно по закiнченнi заняття проводити аналiз результативностi проробленоi роботи.

Отже, ми прагнемо досягти у своiй роботi того, щоб дiяльностi дiтей молодшого шкiльного вiку на уроках музики у загальноосвiтнiй школi стала бiльш активною, будувалася на принципах розвиваючого навчання, особистiсноi орiiнтацii. Саме це сприятиме розвитку художньо-творчого мислення дiтей.

1.3 Вiковi особливостi та музична характеристика дiтей молодшого шкiльного вiку

Однiiю iз цiлей музичного виховання i музичний розвиток дитини. Музичний розвиток, вважала Н. Ветлугiна, - складне явище. Мiж його компонентами встановлюються рiзноманiтнi взаiмозвтАЩязки: мiж природними задатками i сформованими на iхнiй основi музичними здiбностями; мiж внутрiшнiми процесами розвитку й досвiдом, який передаiться дитинi ззовнi; мiж засвоiнням досвiду й розвитком, що вiдбуваiться при цьому, тощо. Таким чином здiйснюiться поiднання рiзноманiтних внутрiшнiх процесiв i зовнiшнiх впливiв на них [7]. Врахування вiкових особливостей допомагаi встановити, якi саме форми, засоби i види дiяльностi найефективнiшi для музичного розвитку дитини того чи iншого вiку.

За вiковою перiодизацiiю, прийнятою украiнськими психологами i педагогами, час життя дитини вiн шести до одинадцяти рокiв називаiться молодшим шкiльним вiком. При визначеннi його меж враховуються особливостi психiчного i фiзичного розвитку дiтей, береться до уваги перехiд вiд iгровоi до учбовоi дiяльностi, яка стаi провiдною.

Вступ дитини до школи - це рiзка змiна ii життя i дiяльностi. Дитина йде до школи з фiзичною й психологiчною готовнiстю до цiii змiни. У шкiльному навчаннi використовуються i продовжують розвиватись фiзичнi й розумовi здiбностi, формуються психiчнi властивостi молодшого школяра

Дослiджуючи особливостi музичного розвитку молодших школярiв О. Ростовський зазначаi що в галузi вiдчуттiв i сприйняття iх розвиток iде вiд найпростiшого розрiзнення найвиразнiших, найяскравiших барв, форм, звукiв до активнiшого усвiдомлення красивих, гармонiйних сполучень, до диференцiювання звуковисотних та ритмiчних спiввiдношень у музицi, нюансiв кольоровоi гами, рiзноманiтностi форм, поетичного спiвзвуччя.

Успiх музич

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi